Тема. Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу.

Д. Най, сенатор, 6 січня 1936 року.

«Ми можемо залишатися нейтральними в тому випадку, якщо ми готові заплатити за наші наміри отримати вигоду від крові інших націй у війні. Нейтральність – це політика спостереження в умовах економічного буму або спокійного звичайного бізнеса в Америці в той час, коли інші нації будуть воювати, розраховуючи на допомогу від наших шахт, полів і заводів…»

У. Черчіль, 7 лютого 1934 р.

«А якщо після того, як ми урівноважимо французьку армію з німецькою до розмірів останньої, після того, як ми доб'ємося рівності для Німеччини і ці зміни викличуть відповідну реакцію в Європі, що, якщо Німеччина заявить нам тоді: «Як ви можете тримати країну з 70 – ти мільйонним населенням в такому стані, при якому вона позбавлена права мати військово – морський флот, рівний по силі самим крупним флотам світу»?

А. Гітлер:

«Моєю програмою було усунення Версалю… немає іншої людини, яка б так часто не заявляла і писала про свої прагнення, як я… Писав я завжди одно – упразнити Версаль».

Ганс – Адольф Якобсен, німецький історик:

«Радянське керівництво вело подвійну політику, при цьому остаточні рішення залежали від того, яка сторона запропонує більше. Берлін відреагував більш позитивно. А ось у Лондоні вагались».