Кіровоград – 2013

Актуальність теми полягає в потребах науково-пізнавального,

та й політичного характеру. Відсутність наукових висновків э

причиною появи тверджень, в яких применшується роль

українського етносу в освоєнні регіону, натомість всіляко

підноситься роль іноземців. Спростувати ці твердження

можна дослідженнями ходу освоєння краю, тобто на

початковому етапі формування господарського комплексу

даного регіону.

Метою даної курсвової роботи є вирішення наступних завдань:

1. Виділити та охарактеризувати основні етапи розвитку

господарського комплексу на території Кіровоградської

області;

2. Проаналізувати особливості господарювання протягом

кожного з етапів освоєння регіону;

3. Проаналізувати аспекти розвитку господарського

комплексу регіону;

4. Визначити історичні чинники, що вплинули на форми

господарювання та господарства в цілому на території

Кіровоградської області

Об’єктом вивчення даної роботи є

господарство Кіровоградської області,

предметом – історико-географічні риси,

фактори, які вплинули на розвиток

господарства в межах регіону дослідження.

Актуальність і практичність курсової роботи визначається у

вирішенні певних завдань:

характеристика основних аспектів історичного розвитку

господарства в Кіровоградській області;

значення географічного положення для розвитку

господарського комплексу Кіровоградської області;

розкриття суті та значення історичних подій для

господарського комплексу Кіровоградської області;

визначення особливостей розвитку господарства в Україні в

цілому, та зокрема в Кіровоградській області.

системний метод застосовується для аналізу єдиної, цілісної

системи історичних подій;

історичний, який дозволяє вивчати динаміку подій в Україні в

історичному аспекті;

статистичний, за допомогою якого досліджуються основні

кількісні та якісні показники функціонування господарств

Кіровоградської області;

картографічний, який застосовується для моделювання

ситуації що склалася з дослідженим об'єктом на певній

території;

порівняльно-географічний, що дозволяє порівняти та

проаналізувати показники роботи господарств та фактори

які на це впливають.

Методологічна основа:

Господарство — це форма організації

життєдіяльності людей.

1) наявність довготривалих періодів існування українства як

бездержавного народу. Це призводило до переривів у розвитку

українського господарювання;

2) частий розподіл України між різними державами ;

3) входження України в різні епохи у відмінні геокультурні

"круги“;

4) колоніальне становище України протягом багатьох століть, її

окраїнність у відповідних країнах, призводили у розвитку її

господарства, зокрема промисловості, до часового запізнення.

Особливості господарювання регіону:

Автор розробив дану періодизацію:

1. Землі Кіровоградської області до її вторинного освоєння (V ст. до н.е. –

XVIII ст. н.е. ):

1.1 Античність (V до н.е. –V н.е.)

1.2 Середньовіччя (V ст. – XV ст. н.е.)

1.3 Козацько-бродницькі господарства (XV – XVIII ст.)

1.3.1 Литовський період (XV ст. – 60-х років XVI ст.)

1.3.2 Період Речі Посполитої (60-ті роки XVI ст. – 50-ті роки

XVI ст.)

1.3.3 Період почергового або поділеного контролю Речі Посполитої

та Російської імперії (50-ті роки XVII ст. 90-ті роки XVIII ст.)

2. Російська імперія ( кінець XVIІІ – початок XX ст.)

3. Часи І світової війни та національно-визвольних змагань (1914-1921роки)

4. У складі СРСР (1921 – 1991 роки)

4.1 «Воєнний комунізм» (1918-1921 роки)

4.2 Нова економічна політика (1921-1928 роки)

4.3 Індустріалізація та колективізація (1928-

1941 роки)

4.4 ІІ Світова війна (1941-1945 роки)

4.5 Відбудова (1945-1953 роки)

4.6 «Хрущовська відлига» (1953-1964 роки)

4.7 Період застою (1964-1987 роки)

4.8. УРСР на передодні Незалежності (1987-1991

роки)

5. Доба Незалежності (1991 рік – по наші дні)

Визначено, що монголо-

татарські завоювання у Східній

і Центральній Європі призвели

до великих як політичних,

демографічних та економічних

змін. Під натиском військ

Батия значна частина

населення із степової і

лісостепової зони відійшла у

більш захищені місця Карпат і

Полісся, що призвело до

обезлюднення не лише

Північного Причорномор’я, але

й південноруських князівств,

включених до складу Золотої

Орди.

За Генеральною картою України

по описам Боплана, 1648 року, добре видно, як вплинули

багаторічні татарські набіги на

заселеність даного регіону.

Визначено, що важливу роль в проникненні та господарчому освоєнні

українською людністю причорноморських степів відіграла Запорозька Січ.

Збудована за дніпровськими порогами Січ з другої половини XVI ст. стала не

тільки центром низового козацтва, але й форпостом народної колонізації

причорноморських степів.

Виявлено, що з метою прискорення

заселення краю та зміцнення своїх

позицій в Причорномор’ї царський

уряд вдався в 50-х рр. до поселення

тут іноземних військовослужбовців

(сербів, хорватів, македонян,

молдаван і ін.), якi погодилися

перейти на військову службу до Росії й

поселитися на її окраїнах, а також

росіян-розкольників, що жили в Речі

Посполитій та Туреччині.

Автор дійшов висновку, що ліквідація

Кримського ханства дала ключовий

поштовх для розвитку господарства

регіону тому, що припинилися

постійні напади з боку Кримського

ханства та Османської імперії на

землі сучасної Кіровоградської

області.

Автором проаналізовано, що на передодні першої світової війни

регіон набув аграрно-промислового напрямку та чи не єдиний

спеціалізувався на випуску сільськогосподарської техніки.

Проаналізовано, що методологічним

підгрунтям регіональних історико-

географічних досліджень

господарювання постає механізм

еволюції діяльності людини, який

описується теорією біфуркації

(рушійних подій), згідно з якою в

загальній історії господарювання

людства можна виділити до п’яти

«точок біфуркації», під час який

відбувалася докорінна глобальна

перебудова типу господарювання. На

цьому підгрунті можна об’єктивно

стверджувати, що господарювання

як явище і процес виникає з глибокої

давнини у зв’язку із потребами

людей і розвивається на протязі

усієї історії розвитку людства.