Бойовий листок Тетяни Монтян №1

МОНТЯН захистить!

ÄÎÁÐÎÂÎËÜÖ² ÌÎÍÒßÍßê â³äáóâàëàñÿ ïåðøà çóñòð³÷ ëþäåé, êîòð³ õî÷óòü äîïîìîãòè Òåòÿí³

АКТОВИЙ ЗАЛ çâè÷àéíî¿ øêîëè íàÕàðê³âñüêîìó ìàñèâ³. Íà ñò³íàõ — íà-ìàëüîâàí³ äèòÿ÷èìè ðóêàìè äåùîíà¿âí³ ïîðòðåòè ãåòüìàí³â, ïðåçè-äåíò³â, íàóêîâö³â ³ ìèòðîïîëèò³â. Ñè-íüî-æîâòèé ïðàïîð ³ òðèçóá.

Íàä ñöåíîþ — âèêëàäåíèé ³ç íà-äóâíèõ êóëüîê øê³ëüíèé äçâîíèê ³çáàíòèêîì. Òèæäåíü òîìó ï³ä íèì äàâà-ëè ïóò³âêó ó äîðîñëå æèòòÿ öüî-ãîð³÷íèì âèïóñêíèêàì. Òåïåð ï³ä íèìñòî¿òü àäâîêàò Òåòÿíà Ìîíòÿí.  íå¿òåæ ïî÷èíàºòüñÿ ïóò³âêà â äîðîñëåæèòòÿ. Ïîë³òè÷íå.

«Íå äóìàëà, ÿêùî ÷åñíî, éòè âïàðëàìåíò, — íåâåñåëî ïîñì³õàºòüñÿÒàíÿ. — Çì³íèòè ñâîº ð³øåííÿ ìåíåçìóñèëî îñü ùî. Áóäó÷è ðàäíèêîì ªâ-ðîêîì³ñ³¿ [óðÿäó ªâðîñîþçó] ç ïèòàíüæèòëîâî-êîìóíàëüíîãî ãîñïîäàðñòâà,ÿ ãîòóâàëà äëÿ Âåðõîâíî¿ Ðàäè äåñÿòêèçàêîíîïðîåêò³â ïî ÆÊà ³ ÎÑÁÁ.

Àëå ïðîðâàòèñÿ êð³çü áàðèêàäèäåïóòàòñüêèõ ³íòåðåñ³â äóæå âàæêî. ßáèëàñÿ îá ë³ä, ïîêè íå çðîçóì³ëà:óñï³øíî ïðîâîäèòè çàêîíè ëåãøå òîä³,êîëè òè ñàì äåïóòàò ³ îð³ºíòóºøñÿ â ñè-òóàö³¿ íà ì³ñö³».

50 ñëóõà÷³â Òàí³ ó øê³ëüíîìó çàë³— íå çâè÷àéí³ âèáîðö³, ÿêèõ òðåáàçàã³òóâàòè. Âñ³ âîíè â³äãóêíóëèñÿ íàçàêëèê Ìîíòÿí â ³íòåðíåò³ ñòàòè âî-ëîíòåðàìè êàìïàí³¿. Âñ³ âîíè ïðèé-øëè ñþäè áåçêîøòîâíî, âèòðà÷àþ÷èâëàñíèé ÷àñ. Çàãàëîì æå äîïîìàãàòèÌîíòÿí çàïèñàëîñÿ áëèçüêî 200 äîá-ðîâîëüö³â ç óñ³º¿ Óêðà¿íè — ³ íàðàç³ëþäè ïðîäîâæóþòü çàïèñóâàòèñÿ. Âî-íè â³ðÿòü, ùî Òåòÿíà çàõèñòèòü çäîðî-âèé ãëóçä ó ïàðëàìåíò³ ³ äîá’ºòüñÿïðèéíÿòòÿ ëîã³÷íèõ ³ ñïðàâåäëèâèõ çà-êîí³â.

Ìîëîäü ó ÿñêðàâèõ ôóòáîëêàõ,ëþäè ïîõèëîãî â³êó ó ñâåòðàõ, ñîë³äí³÷îëîâ³êè ³ æ³íêè â ä³ëîâèõ êîñòþìàõ...Á³ëüø³ñòü ñëóõà÷³â äàâíî ñë³äêóº çà Òå-òÿíèíîþ ä³ÿëüí³ñòþ íà çàõèñò ïðàâìåøêàíö³â áàãàòîêâàðòíèõ áóäèíê³â óñòîñóíêàõ ³ç ÆÅÊàìè ³ âëàäîþ.

Êîìóñü ³ç íèõ Òàíÿ äîïîìîãëàâ³äáèòè ðåéäåðñüêó àòàêó, â³äñòîÿòèñâîþ ã³äí³ñòü ³ âëàñí³ñòü ó ñóä³, íå äàëà÷èíîâíèêàì ³ áàíäèòàì â³ä³áðàòèêâàðòèðó... Õòîñü ö³êàâèòüñÿ äîñâ³äîìÌîíòÿí ó ñòâîðåíí³ ÎÑÁÁ â ¿¿ áóäèíêóíà Ñð³áíîê³ëüñüê³é.

Äåõòî çíຠÒàíþ ò³ëüêè ê³ëüêàì³ñÿö³â — ç ¿¿ âèñòóï³â íà ÒÁ àáî äî-ïèñ³â íà «Óêðà¿íñüê³é Ïðàâä³». ²íø³ïîçíàéîìèëèñÿ ç íåþ ùå 10 ðîê³â òî-ìó — êîëè âîíà çàõèùàëà ïîë³ò-â’ÿçí³â ðóõó «Óêðà¿íà áåç Êó÷ìè».

Òåïåð óñ³ ö³ ëþäè õî÷óòü äîïîìîã-òè â ¿¿ ä³ÿëüíîñò³ íà çàõèñò ³íøèõ. Âîíèõî÷óòü, ùîá Òåòÿíà Ìîíòÿí ñòàëà íà-ðîäíèì äåïóòàòîì â³ä ¿õíüîãî âèáîð-÷îãî îêðóãó â Õàðê³âñüêîìó ìàñèâ³.

«Ïðîáëåìà æèòòÿ â Óêðà¿í³ — òå,ùî ëþäè íå âì³þòü äîìîâëÿòèñÿ, —ïîÿñíþº Òàíÿ. —  íàñ 䳺 ïðàâèëî íå-

ðîçâèíåíèõ êðà¿í «Ïåðåìîæåöü îòðè-ìóº âñå!» Òîìó ëþäè çàì³ñòü ñòâîðþ-âàòè ùîñü íîâå ³ êîðèñíå äëÿ êðà¿íèâåäóòü ïîñò³éíó ãîíêó îçáðîºíü,ïîñò³éíî âîþþòü. Öå ñòîñóºòüñÿ ³ âè-ùèõ ëàíîê âëàäè, ³ çâè÷àéíèõ ëþäåé óçâè÷àéí³é êâàðòèð³.

×åðåç òå, ùî â êðà¿í³ íåìà ÷³òêèõçàêîí³â ùîäî çàõèñòó ñâ âëàñíîñò³ ³ùîäî óïðàâë³ííÿ ñï³ëüíîþ âëàñí³ñòþ,³äå â³éíà íà âèæèâàííÿ. Òîìó ßíóêî-âè÷ ³ ñàäèòü ó òþðìó Òèìîøåíêî. Òîìóëþäè ðîêàìè íå ìîæóòü ïîä³ëèòèäâîê³ìíàòíó êâàðòèðó, à íàìàãàþòüñÿîòðèìàòè âñå, íå çàëèøèâøè áëèçü-êèì í³÷îãî.

Äëÿ òîãî, ùîá öå çì³íèòè, äîñòàò-íüî âíåñòè ïîïðàâêè õî÷à á ó ê³ëüêàñòàòåé Öèâ³ëüíîãî êîäåêñó. Òîä³ ëþäèé ÷èíîâíèêè çàì³ñòü âîþâàòè îäèí çîäíèì çàéìàëèñÿ á êîðèñíèìè ðå÷à-ìè — ³ äëÿ ñåáå, ³ äëÿ êðà¿íè çàãàëîì».

 çàë³ ï³äí³ìàºòüñÿ ðóêà: «Òàíþ,íåâæå òè äóìàºø, ùî â³ä ïðèéíÿòòÿõîðîøèõ çàêîí³â ñòàíå äîáðå æèòè?»

«Ðàþ íà çåìë³ íå íàñòàíå, —ñ쳺òüñÿ Ìîíòÿí. — Àëå æèòè ñòàíåëåãøå. Ñêàæ³ìî, íèí³øí³é çàêîí ïðîÎÑÁÁ íå ³äåàëüíèé, äåïóòàòè é óðÿ-äîâö³ éîãî ïîêðîìñàëè, îäíàê ³ ç òà-êèì çàêîíîì ëþäè ìîæóòü çàõèñòèòèâëàñíèé áóäèíîê â³ä êîìóíàëüíî¿ìàô³¿. Íàøîìó ÎÑÁÁ «Ñð³áíå êîëî»ïðàöþâàòè òåæ íåïðîñòî, àëå ìè ïðà-öþºìî ³ äîñÿãàºìî óñï³õ³â.

² ïðèéíÿòè õîðîøèé çàêîí, «ïðî-ãíàòè» éîãî ïî âñ³õ ïîòð³áíèõ³íñòàíö³ÿõ — öå êîëà ïåêëà. Ìåí³çíàéîì³ äåïóòàòè êàæóòü: «Òàíþ, ìè áïðîâåëè òâ³é çàêîíîïðîåêò, àëå öå çà-áåðå â íàñ êóïó ÷àñó, ÿêèé ìè êðàùåâèòðàòèìî ç êîðèñòþ äëÿ ñåáå, àäæå óíàñ º ñâî¿ ³íòåðåñè».

Âè á áà÷èëè çàñ³äàííÿ êîì³òåòóÂåðõîâíî¿ Ðàäè ç ïèòàíü ÆÊÃ! Âîíèáàíàëüíî íå ðîçóì³þòü, ïðî ùî éäåòü-ñÿ.  ³äåàë³ ïàðëàìåíò — öå ç³áðàííÿêîìïåòåíòíèõ ïðîôåñ³îíàë³â. À çàðàçòàì ñèäÿòü ëþäè, ÿê³ áîÿòüñÿ âòðàòèòèâñå ï³ä ÷àñ â³éíè, òîìó é çàõèùàþòüñÿäåïóòàòñüêîþ íåäîòîðêàí³ñòþ».

Павло СОЛОДЬКО

22

Близькодвохсот людейз усієї України

готовібезкоштовно

працювати дляТетяни Монтян

ßêùî âè áàæàºòå ñòàòè âîëîíòåðîì Òåòÿíè Ìîíòÿí,äçâîí³òü çà íîìåðîì (044) 222 50 55

Відразу після розвалуСРСР майже все майнов країні перебувалов державній власності.

Цей стан «Все вокруг колхоз�ное» продовжується вже20 років навіть у столиці.

Незважаючи на те, що всіці роки триває приватизаціяжитла, 99% населення країнидосі вважає, що їм належатьтільки їхні квартири, а от весьбудинок як цілісність — нале�жить комусь іншому. Може,ЖЕКу, може, мерії, а може —державі.

І дуже часто люди готовізавалювати листами депутатів,прокуратуру, президента, щобїм полагодили ліфт, або ґанок,або пофарбувати стіниу під’їзді, але палець об палецьне вдарять, щоб зробити це са�мостійно.

Тому цих людей і далі про�довжує обкрадати комунальнамафія, малюючи вигадані циф�ри у платіжках. Так відбу�вається у більшості багатопо�верхівок країни, в яких працю�ють ЖЕКи.

«Мешканці нашого будин�ку оплачують експлуатаційнівитрати по 2 гривні за квад�ратний метр [порівняйтеплатіжку на 1�ій сторінці з ва�шою квитанцією за квартпла�ту — і, як то кажуть, відчуйтерізницю], — говорить адвокатТетяна Монтян, яка вже12 років вивчає наукові тапрактичні аспекти управлінняспільною власністю. — Це то�му, що ми самі управляємосвоїм будинком. Сусідні ж бу�динки, якими «управляє»ЖЕК, платять по 3–5 грн заметр».

Згідно з Цивільним Кодек�сом України (частина 2 статті382) — багатоквартирний бу�динок є спільною власністю

його мешканців. Він належитьїм і тільки їм. І ніхто, крім нихсамих, будинком займатися небуде, бо у мешканців і у ЖЕКів— абсолютно різні цілі.

Цілі мешканців — щобїхній будинок простояв якнай�довше, нормально обслугову�вався, щоб в ньому функціону�вали всі внутрішньобудинковіта прибудинкові комунікації.Це — їхній інтерес.

А ЖЕК — це просто ко�мерційна організація, метоюякої є банальне отриманняприбутку. І при цьому ЖЕКуглибоко байдуже, що буде з да�ним будинком. Комунальнамафія зацікавлена отримуватиякнайбільший прибуток — інести при цьому якнайменшівитрати.

СередньостатистичнийЖЕК грабує середньостатис�тичний київський багатоквар�тирний будинок на 50 000 гри�вень на місяць. Саме настільки цифри в платіжках пе�

ревищують реальні витрати набудинок.

«Зі стандартного для Поз�няків будинку на 20 тисяч квад�ратів кожна зайва гривня у ряд�ку платіжки «Експлуатаційнівитрати» — це 20 тисяч гри�вень, — пояснює Тетяна Мон�тян. — Дві зайві гривні — це 40тисяч, три — 60 тисяч. І хочагроші надходять на рахунки, єбезліч «талантів», які знають,як перевести їх в «чорну»готівку. А вам не пояснюють,на що витрачаються ці гроші,малюючи натомість взяті з не�ба цифри у платіжках».

Те ж саме відбувається ів масштабах країни. Тількизамість ЖЕКу, який грабує бу�динок, державне майно дери�банять чиновники.

Приватні ЖЕКи (які зазви�чай належать забудовникам)«відстібують» міській владі заправо грабувати мешканців.Комунальні ЖЕКи взагалі пе�ребувають у фактичній влас�ності чиновників із міськоїадміністрації (управління жит�лового господарства), хочаформально належать громадіміста.

Ще раз повторимо: на�справді ЖЕК — це просто ко�мерційна фірма, а зовсім невласник вашого будинку. Вінтільки обслуговує будинок — ізазвичай неякісно.

Комунальна мафія досіграбує людей лише через недо�сконале законодавство. Мон�тян розробила законопроекти,які дозволять громадянам лег�ко взяти в свої руки уп�равління власним будинком —і зменшити витрати на йогообслуговування.

Є ЖЕКи, які не так на�хабніють, але таких абсолютнаменшість.

Валентина ЖУКОВСЬКА

ЯК ГРАБУЄкомунальнамафія

Ïðî òå, ÿê ñóñ³äè, êîòð³ æèâóòü â îäí³é áàãàòîïîâåðõ³âö³ ç Òåòÿíîþ Ìîíòÿí,çäåøåâøèëè ñîá³ êâàðòïëàòó, ÷èòàéòå íà 3-³é ñòîð³íö³

Ëþäè ïëàòÿòü ÆÅÊó øàëåí³ ãðîø³ ³ íå çíàþòü, êîìó íàñïðàâä³ íàëåæèòü ¿õí³é ä³ì

Монтянрозробила

законопроекти,які дозволятьгромадянамлегко взятиу свої рукиуправліннявласним

будинком —і зменшитивитрати на його

обслуговування

Угрудні 2010 року вбудинку на вулиціСрібнокільській, 14А, демешкає адвокат Тетяна

Монтян, було створене об’єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Срібне коло».

«Багато років я намагаласяоб’єднати сусідів для того, щобусунути від грабування нашого бу�динку приватний ЖЕК під назвою«Рада 2», — говорить Монтян. —Цей ЖЕК стягував з мешканців ве�личезні суми — без жодного об�грунтування цифр у платіжках.Але тільки після того, як почавпротікати дах, а ЖЕК відмовивсяйого ремонтувати, процес пішов».

Спершу мешканці Тетяниногопід’їзду скинулися грошима на ре�монт даху. Після звіту за витраченікошти навіть скептики побачили,що можуть дуже дешево й само�тужки робити те, що жадібний догрошей ЖЕК тільки обіцяє. Потім— самі відремонтували вічно роз�биті сходи.

Після кількох сутичок і судівуправляти будинком замістьЖЕКу стало об’єднання співвлас�ників «Срібне коло». Тобто, самімешканці.

«Нарешті я змогла застосуватисвої теоретичні знання з уп�равління спільним на практиці, —каже Таня. — Бо одна річ — гово�рити розумні речі, а інша — втілю�вати їх у життя. Мій власний буди�нок став «діючою моделлю» моєї

методики створення ефективногомеханізму для прийняття колек�тивних рішень».

Ми запитали мешканців бу�динку на Срібнокільській, 14А, якзмінилося їхнє життя після того,як вони почали самі керуватисвоїм будинком.

«Нарешті відремонтували всі труби в підвалі»

Îëüãà ÌÀÒ²ªÂÑÜÊÀ, 3-èé ï³ä’¿çä:

— Раніше у підвал було страш�но зайти (та ЖЕК і не пускав настуди). Жахливий смітник, калюжі,іржаві труби, щось текло й парува�ло. Зараз повністю відремонтува�ли внутрішньобудинкові ко�мунікації, пофарбували і заізолю�

вали труби, винищили комарів.Зробили озеленення території,

красиві ліхтарі, огорожі. Там, дераніше паркувалися в бур’яні ма�шини — зараз квіти.

Ліфти нарешті почали своєчас�но лагодити, усе працює — і удвічідешевше!

А головне — ми ні від кого незалежимо, наймаємо кого хочемо

— за цінами, які встановлює ри�нок, а не корумпована міськавлада.

«За тепло стали платитиутричі менше»

Îëåêñ³é ÏÓÑÒβÒ, 1-é ï³ä’¿çä:— Раніше платили гроші ні за

що, а будинок руйнувався! Тепер

ми точно знаємо, за що ми пла�тимо.

В будинку нарешті стало тепло,бо раніше ЖЕК навмисно прикру�чував теплорегулятор, щоб меншеплатити в «Київенерго» за лічиль�ником гігакалорій (одиниця теп�лової потужності). При цьому лю�дям ЖЕК виставляв тарифи у ква�дратних метрах (одиниця площі).

І ніяк було не перевірити, наскільки нас дурять, бо ж до лічиль�ника не пускали! Ми припинилиплатити ЖЕКу, як і Монтян, доби�валися того, щоб суд змусив ЖЕКнадати дані з лічильника, але нашЖЕК «имел в виду» навіть судовізапити.

Платили за тепло утричібільше, ніж зараз, і платили цілийрік, а тепер — платимо тількивзимку. І є можливість самим регу�лювати рівень теплопостачання:якщо холодно — більше, якщо мо�розів нема — менше.

Далі — вивіз сміття. Раніше попівгодини вивантажували контей�нери, залишаючи гори залишків

і смердючої рідини, бо ЖЕК нестежив за якістю вивозу. І це булоо шостій�восьмій ранку, коли всісплять або їдуть на роботу, асміттєвоз гучно гупає контейнера�ми і блокує виїзд.

Наше «Срібне коло» провелоконкурс — і ми обрали фірму, якавивозить сміття о 9�ій ранку, я те�пер навіть не помічаю, коли йоговивозять. Чисто — і все.

«У нас відкриті всі документи — хто, за що і скільки платить, куди вирачаються гроші»

Âàëåð³é ÃËÓÙÅÍÊÎ, ãîëîâàïðàâë³ííÿ ÎÑÁÁ «Ñð³áíå Êîëî»:

— Ми самі найняли тих, хто ви�конує всі роботи по будинку.Двірник поливає рослини, фарбує іремонтує огорожі, контролює, щобакуратно вивозили сміття, загаломстежить за порядком на прибудин�ковій території. А його жінка щод�ня ретельно миє під’їзди — зтехнічним шампунем, між іншим.

Зараз ми можемо самі стежитиза тим, у якому стані наш будинок— з’явився доступ у кожен куточокбудинку, в кожне підсобне при�міщення, яке раніше ЖЕК старан�но від нас ховав. І тепер ми може�мо запустити в дім будь�якогоінтернет�провайдера, бо ранішеЖЕК пускав тільки «своїх», завідкати.

Зараз усе відкрито і в докумен�тах. Кожен може прийти у прав�ління і подивитися, хто за щоскільки платить і в кого які борги.

У наших платіжках, згідно зрішенням загальних зборів, єпункт «На розвиток будинку»— мизбираємо кошти на ремонт. Зараз,наприклад, утепляємо «холодні»сходи, бо там великі тепловтрати.

Та що там розповідати: при�ходьте, побачите самі — Сріб�нокільська, 14А.

МОНТЯН захистить! 33

Платилиза тепло

утричі більше,ніж зараз,і платили цілий рік,а тепер —

платимо тількивзимку.

І є можливістьсамим

регулюватирівень тепла

Кожен можеприйтиі подивитися,хто за щоскількиплатить і вкого які борги

ßÊ ÏÅÐÅÌÎÃÒÈÊÎÌÓÍÀËÜÍÓ ÌÀÔ²ÞÑóñ³äè Ìîíòÿí ðîçïîâ³äàþòü, ùî çì³íèëîñÿ ï³ñëÿ òîãî, ÿê çàì³ñòü ÆÅÊó áóäèíêîì ñòàëè êåðóâàòè âîíè ñàì³

Ðàí³øå òóò áóâ ïóñòèð...

Ви коли�небудь продавали�купували квартиру,будинок, земельну ділянку, іншу нерухомість?Хамство чиновників, приниження, гігантськічерги, хабарі, купа витраченого часу (тижні,

місяці!) на біганину по інстанціям. БТІ, земельні уп�равління, ЖЕКи, нотаріуси...

І все це не гарантує вам повноцінного захисту вашоївласності. Ви інвестуєте в новобудову, а забудовник не мо�же знайти грошей на хабар чиновникам — і ваш будинокзалишається непідключеним до каналізації, газу, електрикита інших мереж.

Або у дворі вашого будинку можуть збудувати хмаро�чос — на місці вашої парковки чи дитячого майданчику. Боправ власності на прибудинкову територію вашої багатопо�верхівки просто... немає. Немає документу, хоча ця земляпо закону має належати вам. Закон — є, а документів — не�має. Це Україна, шановні сусіди.

Публічний реєстр — все про майнові праваКлючовий момент у купівлі�продажу нерухомості —

реєстрація прав власності на неї. Знаю, це звучить нудно, алеце значно важливіше від усіх красивих слів про «покращен�ня». І ось чому.

Як експерт Єврокомісії, я побувала у Грузії — в На�ціональному агенстві публічного реєстру (НАПР). 12 роківзаймалася питаннями власності — і раптом на власні очі по�бачила, як здійснено те, про що я мріяла.

Функції НАПР, розташованого в невеличкій будівлів центрі Тбілісі (і на інтернет�сайті, до якого мають доступусі!), такі:

ведення реєстру прав на нерухоме майно, реєстру про на�кладення арешту на майно, реєстру податкової заста�ви/іпотеки; облік кадастрових даних про нерухоме майно;повна відкритість інформації про зареєстровані права таправовстановлюючі документи.

Тобто, це інтерактивна «карта» всієї Грузії, яка містить всідані про усі землі країни разом з усім, що на них побудовано.

Внаслідок тотальної відкритості корупція політиків тачиновництва, рейдерство, шахрайство на ринку нерухо�мості, самозахоплення земельних ділянок, «ущільнювальнізабудови» та тому подібні «прєлєсті» у Грузії зникли.

І тепер у країні нема жодних БТІ, відділів земресурсів таінших організацій�паразитів.

Навіщо це Грузії?Постійна загроза з боку Росії не залишила маленькій

країні вибору, крім як стати максимально просунутою —некорумпованою, заможною, соціально орієнтованою,інвестиційно привабливою.

За підсумками дослідження, проведеного СвітовимБанком у 183 країнах, Грузія посіла друге місце у світіу сфері реєстрації майнових прав. За показниками: 2 про�цедури, строк 3 дні, плата за реєстрацію — копійчана.

Порівнюємо з Україною: для того, аби зареєструватинерухомість, потрібно 10 процедур, 93 дні, плата за ре�єстрацію — 2,6% від вартості нерухомості. Це — без ха�барів. Крім того, величезна кількість людей не може отри�мати правовстановлюючі документи ВЗАГАЛІ.

Така плутанина і дорожнеча вигідна тільки чиновни�кам, яким зручно стригти з нас додаткові гроші, гроші,гроші...

Коли документи не горятьЯ у Тбіліському бюро реєстрації в годину пік. Люди от�

римують талончики та чекають в черзі 10�15 хвилин.Адміністратор зали через камери стежить, аби люди не че�кали довше.

Людям безкоштовно надають юридичні консультації ззаплутаних майнових питань. Поруч, біля стійки, людиоформлюють свої правочини — і нотаріуси з їхніми додат�ковими тарифами вже непотрібні.

Таких реєстраційних офісів НАПР — 67 по всій Грузії.Вони об’єднані в єдину комп’ютерну мережу.

Бази даних щодо майна грузинів скануються зі старихпаперових архівів, зберігаються в електронному вигляді ідублюються на різних серверах.

Під Києвом якось підпалили відділення земельних ре�сурсів, і паперові документи на права власності просто щез�ли. У Грузії тепер таке неможливо в принципі.

Довідка про право власності — за кілька хвилинВ офісах НАПР стоять автомати, які надають довідки про

майнові права. На будь�яке майно по всій території Грузії.Це просто — апарат зчитує номер заявки і друкує

довідку. ВСЕ! Без біганини по установах, без купи чинов�ницьких підписів і печаток.

Знаючи адресу, прізвище, кадастровий номер тощо, ви

можете отримати довідку про майно хоч Саакашвілі, хочБурджанадзе. А тепер згадайте, як довго українські жур�налісти з’ясовують, кому за документами належить маєтоку Межигір’ї — хоч усі й так знають, кому він належить...

Чим ми гірші?Після зробленої роботи грузинам не страшні рейдери

та ущільнювальні забудови. Громадяни Грузії почуваютьсязахищеними. Кожен володіє документом на кожен шмато�чок своєї землі. Люди можуть спокійно, без нервів і дикихпереплат продавати і купувати це майно, отримувати піднього кредити. Вони можуть розвивати власну справуі власну країну.

Тетяна МОНТЯН

МОНТЯН захистить!44

×ÈÍÎÂÍÈʲÂ-ÏÀÐÀÇÈÒ²Â

Як експерт Єврокомісії,я побувала у Грузії.12 років займалася

питаннями власності —і раптом на власні очі

побачила, як здійсненоте, про що я мріяла

ÁÅÇÃðóçèíñüêèé äîñâ³ä ðåôîðì íà âëàñí³ î÷³

Öå — öåíòð ñêàíóâàííÿ. Êîæåí ïðàö³âíèê ìຠâ äåíü â³äñêàíóâàòè800 àðêóø³â ñòàðèõ ³íâåíòàðèçàö³éíèõ ñïðàâ

Cêàíåð çà 25 òèñÿ÷ äîëàð³â,ÿêèé äîçâîëÿº ñêàíóâàòè áåç âòðàòèÿêîñò³ òîâñòåëåçí³ ñïðàâè,íå ðîçøèâàþ÷è ¿õ

Óí³ôîðìà ïðàö³âíèê³â ÍÀÏÐ —æîâòî-áëàêèòíîãî êîëüîðó.«Â æèòò³ íå áóâຠâèïàäêîâèõçá³ã³â» — ïîäóìàëà ÿ ñîá³, êîëèãðóçèíñüê³ êîëåãè ïîäàðóâàëè ìåí³öþ õóñòèíêó

Öå Òá³ë³ñüêå áþðî ðåºñòðàö³¿, ãîäèíà ï³ê, ì³æ ³íøèì. Ëþäè îòðèìóþòü òàëîí÷èêè ç íîìåðêàìè òà ÷åêàþòü â ÷åðç³ — íå á³ëüøå,í³æ 10–15 õâèëèí

Êè¿â, Õàðê³âñüêèé ìàñèâ,âóë. Êíÿæèé Çàòîí, 9(ìåòðî «Ïîçíÿêè»).Òåëåôîí: (044) 222 50 55