Газета "Колос", № 57-58 від 11 липня 2014 року

Виходить з 24 лютого 1940 року № 57-58 (8274) Цiна вроздрiб - 1 грн.

koloszal@inbox.ru

Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

     СПIВЗАСНОВНИКИ:Залiщицька районна рада,

Залiщицькарайдержадмiнiстрацiя,

Залiщицька міська рада,трудовий колектив редакції

 НА СКРИЖАЛЯХ ІСТОРІЇu

 u ВАРТО ЗНАТИ

11 липня ц.р. буде проводитись «га-ряча» телефонна лінія з Борисом Івано-вичем Шипіткою, головою РДА. Тел.:

2-11-78 з 11 до 12 год.17 липня ц.р. 3 10 до 12 год. відбудеться виїзний день прийому громадян у селі Шипівці за

участю голови РДА Б.І.Шипітки, начальників управлінь та відділів РДА.18 липня ц.р. буде проводитись «гаряча» телефонна лінія з Романом Петровичем

Краснюком, першим заступником голови РДА. Тел.: 2-13-78 з 11 до 12 год.25 липня ц.р. буде проводитись «гаряча» телефонна лінія з ЛИЛИКОМ Володимиром

Дмитровичем - заступником голови РДА. Тел.:2-29-09 з 11 до 12 год.

липня минула73 річниця з ча-су страшноїтрагедії на за-лізничному мо-сті Заліщиків

далекого 1941 року.

Цього кривавого днясолдати радянської арміїпідірвали вагони, пере-повнені політичними в’яз-нями із Чортківської, Ко-ломийської та Чернівецькоїтюрем. За словами очеви-дців, від гарячих котлів по-тяга та спричиненої пожежі,вода у річці закипіла. Мото-рошний стогін десятків щеживих людей, які корчилисьвід болю, лунав від берегівсивочолого Дністра. Немож-ливо уявити, які муки тарозпач витерпіли ці безне-винно убиті українські пат-ріоти. Історія нашої держави,на жаль, переповнена сто-рінками широкомасштабнихзлочинів, небаченими жор-стокими знущаннями надлюдьми, які мали власнужиттєву та громадянськупозицію, котрі боролись занезалежну Україну.

Над берегом Дністра, нав-проти залізничного моста,встановлено кам’янийхрест, який свідчить прострашну розправу енкаве-дистів над інтелігенцією,

цвітом української нації. Жа-хіття тих днів назавжди за-лишились незагоєною раноюв серцях матерів, дружин,дітей, які втратили своїхрідних, адже дністрові водистали місцем спочинку душнаших співвітчизників.

Цьогоріч до символічногохреста пам'яті прийшлидесятки небайдужих людей,представники районної таміської влади, щоб віддатишану загиблим політв’язням,поставити квіти та помоли-тись за упокій їхніх душ.Священнослужителі ІванСендзюк та Василь Хребтакразом із чоловічою хоровоюкапелою «Гомін» відправилипоминальну панахиду. Післяїї завершення отець В.Хреб-так сказав: «Наша ненька-Україна, як намистом, обгор-нута багатьма могилами,свідками трагічних подій. Інавіть тепер, у ХХІ столітті,

ведеться неоголошенавійна, що забирає життя гро-мадян, які борються занезалежність. Проводячипаралелі, ми можемо зро-бити невтішний висновок:далеко нам ще до християн-ських ідеалів. У той час, коливіра не забороняється, коливільно будуються Божіхрами, ведеться кровопро-литна війна. Нам потрібнозмінюватись, духовно онов-люватись, аби здобути мирна українській землі», –наголосив отець Василь.

Священик Іван Сендзюк,звертаючись до присутніхзауважив: «Наші співвітчиз-ники загинули мученицькоюсмертю, знищені лише тому,що були свідомими людьми,котрі боролись за власнудержаву, прагнули незалеж-ності. Цих патріотів можнаназивати святими, бо святалюдина – принципова, вихо-

вана на Божих заповідях,дотримується моральнихзасад, має чисте сумління,бореться із несправедли-вістю. Сьогодні наш народтакож здає іспит на своюнаціональну свідомість,незалежність і від нас за-лежить, яким буде йогорезультат».

На знак світлої пам'ятітих, хто став жертвамиорганів НКВС, вшанувалихвилиною мовчання.

З історичною довідкоювиступив директор Заліщи-цького краєзнавчого му-зею Віталій Каспрук: «Зі свід-чень очевидця тих страшнихподій – Василя Юрійчука ізДобрівлян – який приніс ба-тькові обід, дізнаємось продеякі деталі злочину.

Солдати 32 окремого заліз-ничного батальйону, якийочолював Самуїл Вейцман,спочатку замінували міст,потім викотили на нього по-тяг із політв’язнями, облилийого дизельним пальним,бензином, а коли горючихсумішей не вистачило, тоенкаведисти зі складу вЗаліщиках взяли цистерни ізспиртом. Вибух був нас-тільки потужним, що вагонипіднялись на декілька метрівнад мостом і впали у воду.Зверху їх накрили уламкимосту. Коли тіла мертвихспливали, солдати стрілялипо них із кулеметів». За та-кий жахливий акт людино-вбивства, за словами Віта-лія Каспрука, високих дер-жавних нагород були удос-тоєні Самуїл Вейцман та щедекілька осіб, які виконувалицей підступний злочин. Слідзауважити, що за радянсь-ких часів ця подія замов-чувалась, проте з настан-ням незалежності України їїпочали детально досліджу-вати. Завдяки історику із се-ла Слобідка Антонові Моги-люку та знаному на Залі-щанщині краєзнавцю ВасилюОлійнику вдалось з’ясуватиобставини злочину, його ви-конавців та імена загиблих.Директор краєзнавчого му-зею на завершення додав:«Той, хто не знає своєї історії– приречений повторюватиїї у майбутньому».

Слово під час години-па-м'яті мали і гості. Голова сек-ретаріату товариства «Тер-нопільщина» Ярослав Любе-нко подарував громаді містадекілька екземплярів вісника«Львівське товариство«Тернопільщина», випуск№10-11.

Племінниця загиблого у цейдень Методія Китика ЛюбовБулигіна ще раз подякуваламіському голові В.Бенев’ятуза виділення коштів із місь-кого бюджету на встанов-лення пам’ятника її родичу.Також пані Любов із скор-ботою зауважила: «Сьогоднізнову на українську землюступив московський чобіт,котрий зазіхає на суве-ренітет нашої країни, знищуєцвіт нації. Колись мій покій-ний батько казав: «Якщонаповнити кров’ю невинноубитих наших братів і сестерріку «Москву», то вода станечервоною як «Красна пло-ща».

Звернулась до присутніхголова Борщівської районноїспілки дітей політв’язнів ірепресованих Галина Свід-зінська: «Сьогодні над Украї-ною вкотре нависла великанебезпека. Ми завжди булигордою нацією, яка живе насвоїй, а не на чужій землі. Іми будемо її боронити. Утравні минуло 60 років зчасу повстання політв’язніву таборі в Кінгірі, які підня-лись на боротьбу протисталінського режиму. І це неєдиний приклад нескоре-ності українського духу».

Особливо емоційним буввиступ Борщівської поетеси,громадської діячки Лесі

 Любарської: «Мені серце кро-в’ю обливається від того, щовідбувається в Україні. Насубивають, а ми й надаліпросто займаємось своїмисправами, проявляємо бай-дужість. Сьогодні тут насзібралось так мало, хоча, намій погляд, має бути півук-раїни, бо це страшна тра-гедія, про яку мають знативсі. Боротись потрібно нетільки зброєю, Т.Шевченкоперевернув свідомість гро-мадян без єдиного пострілу– словом. Ми, українські жін-ки, маємо підтримувати на-ших чоловіків, бо нація гине!Ми зобов’язані вклонитисьнашій молоді, яка виступиларушійною силою у боротьбіза Українську державу».Поетеса також прочиталагромадськості свій вірш, при-свячений Героям «НебесноїСотні» та померлим військо-вослужбовцям «Іде війна».Невимовний жаль, співпере-живання та співчуття ріднимзагиблих героїв викликалапісня «Плаче свічка» на сло-ва Лесі Любарської та му-зику Юрія Футуйми.

Перший заступник головиРДА Роман Краснюк такожбув прикро вражений бай-дужістю заліщан, котрі незнайшли вільного часу, абившанувати пам'ять україн-ських інтелігентів, які заги-нули у страшних муках.Роман Петрович закликавгромадян не піддаватись напутінську пропаганду. “Укра-їнський народ має згурту-вати національна ідея,трагічні події мають статиоб’єднавчим фундаментомдо тієї пори, поки ми гідноноситимемо ім’я українців.Ми зобов’язані пам’ятатилюдей, які поклали своєжиття за Українську дер-жаву”.

Міський голова В.Бенев’ятпогодився із Романом Крас-нюком та закликав мешкан-ців міста надалі бути більшгромадсько свідомими таборотись із внутрішнім во-рогом - байдужістю. Володи-мир Станіславович наголо-сив, що у Заліщицькому ра-йоні є багато патріотів і біль-ше як 2,5 тисяч наших над-дністрянців брали найакти-внішу участь у боротьбі наМайдані у Києві, десятки зних були поранені.

Насамкінець міський голо-ва подякував усім за участьу заході і побажав мирногонеба. Завершилась годинапам'яті виконанням Держав-ного Гімну України.

.Наталія ЯНОВСЬКА

Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО

5

На жаль, війна на південному сході України діткнуласяЗаліщиків над Дністром не тільки бойовими зведеннями, алей свинцем та порохом і сумом глибокої втрати: у боях підЛуганськом загинув наш краянин, уродженець Заліщиків ОлегГулько. Йому виповнилось лише 42. З лютого, коли в Києвійшов до зеніту опору велелюдний Майдан (а це була важкавід листопада боротьба із режимом тодішньої злочинноївлади), Олег був разом з українцями, котрі боролися протидиктаторського свавілля. Влившись в ряди 7-ї Сотні Майдану,він весь час був в авангарді подій. Коли створювався бата-льйон «Айдар», записався бійцем-добровольцем захищатитерени України. Батальйон вступив у бойові дії, і завждиактивним учасником їх був наш земляк Олег Гулько. У неділюввечері мати ще спілкувалася із сином по мобільному зв’язку, а в понеділок між 10-11годинами Олега не стало… Сумна звістка до батьків долинула під вечір цього ж дня.

Невимовно боляче рідним за втрату сина. Скорблять Заліщики, сумують бійці-побратими з батальйону «Айдар», скорбить Наддністров’я, як і вся Україна за тимисинами, котрі поклали життя на вівтар соборності і незалежності.

Як і на Голгофу, терниста дорога до Вічності, неоціненні і непоправні втрати на ній.Тому і велично звучить гасло нашої держави: Слава Україні! Героям Слава!

2   № 57-58 (8274)

 u ВІДГОМІН ПОДІЇ

 u СЛАВНИХ ПРАДІДІВ ГІДНІ СИНИ

айдан – це вит-ривалі і стійкіу своїх погля-дах люди, яківиховувалисьу високодухо-

вних і патріотичних роди-нах, у святій любові доГоспода і до українськоїземлі. Ні Путін, ні Януко-вич, ні їхні радники з ото-чення не могли зігнутиМайдан.

Я постійно згадую (і,допоки живу, вони в моїйпам’яті) своїх однодумців, зякими був поруч на Майданіі котрі загинули від рукнайманців-снайперів.

Усі вони – то цвіт України,

перший ранній цвіт, зігрітийне сонцем, а пекучою ма-теринською сльозою, вечір-ній білий цвіт, що до сходусонця облетів. То були першінаші ластівки, які передчасной навічно відлетіли від нас ібільше вже не повернуться.Немає у вільному світі такоїціни, якою б ми їм віддячи-лись, але найвища нашавинагорода, - це донести доВсевишнього за їхні душі щи-ру Господню молитву.

Земля заховала все,залишила нам тільки їхніімена. І ми повинні шанува-ти, любити і оберігати ріднуземлю…

Не треба придумувати іфантазувати, бо правди єзабагато. Ми маємо поспі-шати, щоб передати усім,хто не був там, відчуття,пережиті нами на Майдані, -коли бажання перепліталисьіз страхом, вічним стра-хом… Наче розійшлася зем-ля і розкололося небо. Нав-коло стогнали смертельнопоранені друзі, а хтось ужележав мертвий в калюжікрові…

Здавалось, здригалось іплакало за ними навітькаміння на тротуарах, пла-кала земля і зорі … Ми ще невстигли добре познайо-митись між собою і їх вженемає…

Хочеться спитати у тих,хто залишився тут, на ріднійукраїнській землі, із «великоїдружної сімейки» Януко-вича: «Як вам живеться,вбивці? Спите спокійно? Несниться вам, сексотам-зрадникам, отой юнак зкарими очима з Івано-Фран-ківська, ім’я якому РоманГурик, якого поховали уМеморіальному сквері вІвано-Франківську, поряд ізмогилами січових стрільців.Наче для нього були написанівіршовані рядки ще в 1939році: далекому неспокійномуроці, який повторюється йзараз:

…Пасло дівча три коровіу полі під гаєм.Поглянуло на могилутай сплакало з жалю.Бо братчика нагадала,

що упав у бою.І його десь поховали

у чистому полю.Поплакала й блаватусинього нарвала…Із братчиків, і з дзвіночківвіночок сплітала.Сплела вінок бравий

краснийіз цвіту живого.І могилу уквітчалабратчика чужого.А зозулька на край гаювилітати стала.І комусь то щастя-долю,комусь – то кувала.А кому? – кому? –

спитаєтета тій любій дівчині,Що Стрілецьку могилоньку

уквітчала нині.…А ті двоє із Терно-

пільщини, що впали разом ізним? Вони теж хотіли жити,як і ви, і ваші сини, якщо вониу вас є. На вашому кодексічесті і совісті (а чи вона увас є?) смерть наших вели-ких героїв, хлопчиків-гене-ралів. Бо Назар Войтовичбув наймолодшим серед за-гиблих. Йому виповнилосьтільки 17 років.

А чи не снився ще вам,нащадкам монголо-татарсь-кої орди, - Тарас Слободян?Він також уродженець Тер-нопільщини. Працював у На-ціональному економічномууніверситеті. А зник на Май-дані у Києві під час завору-шень і невдовзі його тілознайшли у Сумському лісі. Іза що ви його так катували,так по-звірячому заморду-вали? А, може, хтось із сна-йперів гляне на свого синачи онука і впізнає в ньомукучерявого 19-річного юнака– героя з Прикарпаття, якоговони вбили. Чи вашіснайпери «без роду і племе-ні»?.. Та вода ніколи не про-никне в камінь, який лежитьу ній…

Суди їх Господи, своїм пра-ведним судом, – волаємо мисущі і наша Небесна сотня ізмогил, яка продовжилаХресну дорогу українськогонароду.

Україно, хто тебе тільки непоневолював?.. Які ще во-роги не топтали твою святуземлю?! А чому, Господи,нам українцям, доводитьсяпереживати такі страхіття?!

За волю і незалежністьУкраїни наш нарід уже зап-латив смертями і рікамикрові. На жертівнику нашоїНезалежності поклали своїголови Провідники ОУН-УПА,українського націоналісти-чного підпілля. І під стягамигенерала Тараса Чупринки,Степана Бандери, ЯрославаСтецька вони поширили доб-ру славу на чужині у віль-ному світі.

Всі вони, наші національнігерої, були виколихані піс-нями сивої минувшини. Томупам’ятаймо про них!

Минули роки, десятиліття,пройшли віки. Виросло нове

покоління. А пам’ять люд-ська іще жива і далеко не всісерця збайдужіли долеюУкраїни, не всі іще зневіри-лися в майбутньому нашоїнезалежної держави.

Вперше за свою тисячоліт-ню історію український народна власній землі, в собор-ності й державності виборовнаціональну незалежність, -цей найвищий дар примхли-вої історичної і в той же часдосить сумної долі.

Сталося чудо: без кровоп-ролиття, в часі проголошен-ня України незалежною, пов-стала з руїн наша Батьків-щина. Одвічна мрія всіх по-колінь…

І кожна могила, оте святемісце – то є пам’ятник всім

тим, хто віддав своє життяза волю і незалежність Укра-їни, хто був по-звірячому за-мордований і невідомо де по-хований, а чи взагалі захо-ронений.

Минуле залишило тяжкийглибокий слід у пам’яті на-шого українського народу…Тож не шкодуймо за тимироками, коли перед намизакривали церкви: замки, щовисіли на дверях чи некожного храму…

Згадаймо чорнобильськийхолодний першотравневийдощ 1986 року, під якийвивели наших діточок напарад керівники більшо-вицької ідеології?

… І отруїли нашу землю, природу згубили,а із Дніпра широкого -

калюжу зробили.Чомусь дуже швидко за-

булося декому, що бреж-нєвські часи «славились» і15-річною трагічною, досінезрозумілою для нас вій-ною в Афганістані, звідкипривозили синів у цинко-вому гробі.

І слава Тобі, Боже єдиний,що ти не погасив у людськихдушах і очах Віри, Надії іЛюбові.

Незабаром велике свято –день Незалежності. Свято ізсльозами на очах для нас,учасників Майдану. Звер-таюсь до всіх, хто був тодіпоряд із Небесною сотнею уту грудневу, січневу і лют-неву ворожу чорну заметіль,щоб в цей день ми всі разомзібрались у Києві на тому жмісці, де своєю кров’ю нашігерої вписали ще одну сто-рінку в історію українськогонароду; і власноруч кожен ізнас закарбував – хоч і зболем та розпукою в серці –пережите нами у Великукнигу Спогадів, в ім’я вічноїпам’яті і вічної слави проНебесну сотню.

Слава Україні! Героямнашим слава!

Василь ГОЛОВЕЦЬКИЙ,депутат Заліщицької

районної радис.Свершківці

Щороку, 30 червня, в деньнародження генерал-хорун-жого, головнокомандувачаУПА Романа Шухевичаделегація Заліщицької райо-нної організації НародногоРуху України та районногобратства вояків ОУН-УПАвідвідують село Гуків Чеме-ровецького району на Хмель-ниччині. Тут, на лівому березіЗбруча, споруджений пам’я-тний Хрест, напис на якомугласить, що на цьому місці 9березня 1950 року возніссяна Небо лицарський духГоловного командира УПАгенерала Романа Шухевича.

Він загинув на Львівщині 5

березня 1950 року, а його тілобільшовицькі кати перевезлиаж сюди, на Хмельниччину,спалили його, закинувширештки у води Збруча.

Заліщани поклали квіти доХреста, віддали шану пат-ріотові, який поклав головуза Україну, а своїм непере-борним духом служитьприкладом для сучаснихпоколінь українців у їхнійборотьбі проти ворога зацілісність і незалежністьУкраїни.

Представники владнихструктур нашої та Хмель-ницької областей, політичнихпартій, громадських орга-

нізацій у своїх промовахвідзначали актуальністьпостаті Романа Шухевича унаш час. Своїми спогадамипро буремні роки боротьбиза незалежну Україну діли-лись із молодшим поколін-ням голова районного брат-ства вояків ОУН-УПА Михай-ло Білавчук та очільникрайонної спілки політв’язнівта репресованих Іван Кри-вко.

СтепанНАВОЛЬСЬКИЙ,голова районної

організації НародногоРуху України

 u У РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

инулого поне-ділка відбу-лась нарада,яку провів го-лова РДА Бо-рис Шипітка за

участю своїх заступників,начальників відділів,управлінь та інших струк-турних підрозділів РДА,керівників районних дер-жавних служб. Як зазви-чай, такі традиційні діа-логи очільники районупроводять щопонеділка зтією метою, щоб працю-

вати на один результат –поступ вперед, сильнудержаву. І, незважаючи нарізні виклики часу, а цеподії на сході країни, пев-ний спад обсягів виробни-цтва, але механізм реалі-зації важливих проблемдня по кожній галузі в ра-йоні, має бути відпрацьо-ваний.

Найперше, голова РДАнагородив грамотами РДА ірайради кращих коопера-торів району з нагоди їхпрофесійного свята – середтаких Михайло Савчак,Михайло Король та МаріяЛялик, зазначивши при цьо-му, що райспоживтоварис-тво вчасно сплачує пода-тки. А це для наповненнярайонного бюджету – чималозначить.

“Плануємо провести на-раду по узаконенню обробіт-ку полів. На 7 тис.гектарівземлі, маю на увазі приса-дибні ділянки в селах, у при-ватному секторі зосере-джено сотні комбайнів і тра-кторів, а збори брати нізвід-ки. Реально приховуєтьсякількість землі і врожайність,щоб не сплачувати податки,– зазначив Борис Іванович.- А скільки оподаткованомайна і чи сплачують всіподатки за нього”?

Очільник району поділивсяміркуваннями, що стосую-ться стану ринку праці і шля-хів подолання безробіття врайоні. Власне ця проблемабула нещодавно предметомобговорення й на засіданніколегії ОДА.

«Наш район по наданнюробочих місць значиться якодин з кращих в області. Алеми й надалі повинні працю-вати активно у цьому плані.Адже забезпеченість робо-тою дає людині не тількизасоби для проживання,виховування дітей, а й пра-

во отримувати гідну пенсію.Тому найбільший акцент – наспівпрацю із силовими стру-ктурами, центром зайнято-сті в плані легалізації ро-бочих місць. Кожна працю-юча людина не повиннаотримувати заробітну платув конвертах. Адже це один зелементів боротьби з тіньо-вою економікою, котра не-абияк збіднює державний імісцевий бюджети –наголосив Борис Іванович.

Згідно плану роботи, начерговій апаратній нараді

обговорено інформаціюзавідувача відділом з питаньосвіти РДА Павла Мирончукапро підсумки проведеннядержавної підсумкової ате-стації учнів шкіл району.

Озвучена цифрова ста-тистика Павлом Миколайо-вичем засвідчила, що в за-гальноосвітніх навчальнихзакладах кількість учнів, якіздобували базову середнюосвіту становить 506 осіб, вт.ч. 4 екстерни. Свідоцтвазвичайного взірця отримали435, з відзнакою – 71.

Звільнені від складаннядержавної підсумкової ате-стації у 2013-2014рр. пе-реможці конкурсу захистуробіт МАН, переможці Всеук-раїнських предметних олім-піад. Державна підсумковаатестація в 9-х класах про-водилась здебільшого зазавданнями 2014 року уписьмовій формі, з пред-метів за вибором – у пись-мовій та усній формах. Золо-тими медалями нагородженов районі 50 учнів, срібними –14.

Очільника району турбуєпрофорієнтаційна роботасеред випускників. У нас єпопит на такі професії, якперукар, кухар-кондитер,швея, інші робітничі професії,які можна здобути в Тов-стенському ліцеї, Заліщи-цькому вищому училищі. Нажаль, ця ніша поки-що незаповнена, особливо відчут-ний недобір учнів у Товстен-ський ліцей. Тому активнішепотрібно працювати в цьомуплані в школах.

Йшла розмова і про оздо-ровлення наших дітей. Зі слівПавла Миколайовича, у насстовідсотково оздорови-лись діти-сироти та інваліди.З приводу ремонту шкіл, то,зі слів очільника освіти, вінуже на завершенні в класах,залишились коридори,спортзали. Ведеться підго-

товка до опалювальногосезону. Як було зазначено, згазом ми очевидно матиме-мо цієї зими серйозні проб-леми, тому оголошено тен-дер на придбання дров насуму 400 тис.грн.

Про заходи рятувальногостану в літній відпочинковийперіод інформували нача-льник РВ управління ДСНСУкраїни в області АндрійПачва та начальник Заліщи-цької рятувально-водолаз-ної станції Олександр Гор-баль. Цього року уже заги-

нуло на воді 5 осіб. Причинав переважній більшості –через вживання алкоголю. Інад цією проблемою требасерйозно працювати іправоохоронним органам.Пляж паспортизовано лишев Тернополі. У Заліщиках цювідповідальність на себеніхто не хоче брати, в т.ч.міська рада. А чому? Бо цесправді надзвичайно відпо-відально. А тут одні проб-леми породжують інші. Алеважливо все-таки самимпрацівникам рятувальноїслужби бути більш відпо-відальними в роботі, має-ться на увазі дисципліна іправопорядок на об’єкті.

Голова РДА представивще одного свого заступникаВолодимира Лилика, приві-тав його і побажав міцногоздоров’я, витримки, успіхіву роботі.

Перший заступник головиРДА Роман Краснюк запро-сив на коротку нараду з ке-рівниками гуманітарноїсфери, яка передбачаєтьсякожного понеділка з метоюпланування роботи на пото-чний тиждень та інформу-вання про зроблене запопередній. Роман Петровичще раз уважно вислухавпропозиції, побажання, про-блеми кожного керівника проїхні наболілі справи і закликавбувати на всіх громадськихзаходах, проявляти своюнебайдужість до життя краюі тих подій, які характеризу-ють нашу непросту, трагічнуісторію, маючи на увазіостанню подію – годину-пам'яті біля хреста надДністром – ця трагедія 1941року сколихнула тисячілюдей.

В роботі наради взявучасть заступник головирайради Василь Лопушняк.

Ольга ЛИЧУК

М

Заліщицька районна державна адміністрація, районна та міська радивисловлюють глибокі і щирі співчуття родині і близьким ОлегаВасильовича ГУЛЬКА, який загинув під час боїв за соборністьНезалежної України. Вічна слава Герою! Царство небесне його душі.

Голова Залі-щицької рай-д е р ж а д м і н і -страції БорисШипітка 7 лип-ня ц.р. підписаврозпорядженняпро призначе-ння Володимира Лилика заступникомголови РДА.

Члени районного штабу національного спротиву та громадськоїорганізації «Самооборона Заліщицького району» схиляють голови взнак пам'яті бойового побратима Олега Васильовича ГУЛЬКА тависловлюють щирі співчуття його родині. Вічна йому пам'ять!

 ОФІЦІЙНОu

 У понеділок, 14 липня ц.р. о 10 год.

в залі засідань райради та РДА відбу-деться розширена нарада з міським,селищним та сільським головами, жи-телями району, власниками сільсько-господарської техніки щодо легаліза-ції послуг по обробітку землі, що на-даються фізичними особами, власни-ками сільгосптехніки жителям району.

На нараду запрошуються власникисільськогосподарської техніки усіх на-селених пунктів району.

М

  № 57-58 (8274) 3 

Прокуратурою Західногорегіону України з нагляду задодержанням законів увоєнній сфері, з урахуван-ням ситуації, яка склалася вдержаві, сплановані і про-водяться прокурорські пе-ревірки щодо додержаннязаконодавства на збере-ження військової техніки тамайна, використання коштівна їх ремонт та відновлення.

Перевірками виявляють-ся непоодинокі факти ро-зукомплектування військо-вої техніки, викрадення вій-ськового майна, державнихкоштів.

Так, 25 червня 2014 рокуЛьвівська прокуратура знагляду за додержанням за-конів у воєнній сфері Захід-

ного регіону України внесладо Єдиного реєстру досу-дових розслідувань відомо-сті про кримінальне право-порушення, передбачене ч. 5ст. 191 КК України (заволо-діння майном шляхомзловживання службовимстановищем). Встановлено,що у 2013 році службовіособи державного підприє-мства "Львівський держав-ний авіаційно-ремонтнийзавод" безпідставно пере-рахували комерційному під-приємству ПОНАД 1,1 міль-йона гривень за комплек-туючі вироби для ремонтулітаків, які на ремонтний за-вод доставлено не було.Здійснення досудового роз-слідування доручено слід-

чим спеціальної міліції слід-чого управління ГУ МВС Ук-раїни у Львівській області.

За аналогічних обставинбуло викрадено близько 1млн.грн. на держпідприє-мстві "Львівський бронетан-ковий завод".

Лише за останній тижденьпрокуратурами Західногорегіону України розпочаторозслідування трьох кри-мінальних проваджень прозлочини даної категорії,якими державі завданозбитки на суму понад 2,7 млнгрн.

Прес-службапрокуратури Західного

регіону Україниз нагляду

за додержанням законіву воєнній сфері

Під час проведення опе-рації «Візит» дільничні інспек-тори міліції Заліщицького РВУМВСУ відвідують за місцемпроживання одиноких осібпохилого віку. Під час своїхвізитів дільничні проводятьз ними бесіди профілак-тичного характеру.

Правоохоронці радятьлюдям похилого віку, - не під-даватися на будь-які заман-ливі пропозиції – тим паче,коли шахраї завітали до ва-шої домівки з товаром,золотими виробами, а то йгрішми. Не спілкуйтеся знезнайомцями, адже чималолюдей потерпіли тільки відтого, що впустили шахраївна власне подвір'я або вдомівку .

Особливу обережністьлітнім людям треба прояв-

ляти поблизу банків, ощад-них кас та інших закладів, депроводяться фінансові опе-рації. Саме там шахраї частообдурюють їх. Не робіть ви-гідних обмінів гривні наіноземну валюту на вули-цях. Шахраї добре вміютьпереконувати людину вчомусь. Працівники міліціїзвертаються до жителіврайону - не вірте, що вамрозповідають невідомі.Обмінюйте гривню навалюту тільки у банківськихустановах. Коли вам розпо-відають, що в лікарні хтосьпомирає чи сталася дорожняпригода або інша біда іпросить терміново обмінятивалюту за вигідним курсом- засумнівайтеся у правдо-подібності.

Будьте обережні і тоді,

коли незнайомець розпо-відає вам, що його попроси-ли сусіди щось для них при-дбати чи оплатити послуги.На порозі квартири ніколи непідписуйте жодних докумен-тів, яку би гарну баєчку нерозповідав вам незнайо-мець. Не грайте в азартніігри, з іронією ставтеся доякогось миттєвого виграшу,коли його розмістили нарекламній шпальті газети.Там, де мова заходить прооплату, вдумайтесь, чи вигі-дно це для вас, адже спо-соби видурювання грошей –найрізноманітніші.

Ірина МЕНДИК,інспектор по роботіз населенням та ГФ

ЗаліщицькогоРВ УМВСУ, майор міліції

У більшості випадків, це єосновним родом занять лю-дей, котрі не мають постій-ного місця проживання і таказайнятість стала їхньоюпрофесією, для якої не пот-рібно спеціальних знань чинавичок. Головне - знайтиправильний підхід, якомогабільше жалісливих слів, а щекраще - якщо на руках ємаленька дитина або довідкапро хворобу.

Важливою складовою упротидії жебрацтву є надан-ня допомоги людям, які пере-бувають у складних життє-вих обставинах, спричине-них інвалідністю, віком, ста-ном здоров'я, соціальнимстановищем, звичками іспособом життя. У жебраць-кому світі існує своя «ієра-рхія» і класифікація за вида-ми діяльності. Це - жінки здітьми та вагітні, котрі за-робляють найбільше. Частовони жебракують не зі сво-їми дітьми: їх «орендують» усім’ях алкоголіків, або навітькрадуть. Щоб немовля неплакало, його напоюютьснодійним чи алкоголем.

Розповсюджені в наш часжебраки-каліки. Нерідко ін-валідів на візку щоранку ви-возять в найбільш велелюднімісця на «роботу» особи,

 u МІЛІЦІЯ ІНФОРМУЄ, ЗАСТЕРІГАЄ, РАДИТЬ

котрі їх утримують.Є також категорія жеб-

раків, що використовуютьфальшиві довідки про хво-робу дитини або родича, якпривід старцювати.

Інформацію про хворобудитини можна легко пере-вірити. Мати, в якої наспра-вді хвора дитина, не проси-тиме грошей на операцію вгромадському транспорті. Втаких випадках використо-вують об'яви у місцевій пре-сі, на дошках оголошень, девказані реквізити та контак-тні дані батьків.

Інша категорія - це ті, щоходять по квартирах багато-поверхових будинків. Це щеодин привід завжди зами-кати вхідні двері: непроханігості тихенько пробують, чивідчинені вони. Якщо так,тоді заходять і виносять зкоридору все, що пригляну-лося. Якщо ж їх упіймали -починають жалібно плакатиі просити кусочок хліба.

На ринках і в транспортіможна зустріти збирачівпожертвувань «на будівни-цтво або ремонт» храмів імонастирів. У відділі церков-ної добродійності підтвер-джують факт того, що занад-то багато розвелося шах-раїв, котрі прикриваються

ім'ям Божим. Збір грошей угромадських місцях нікомуне доручали, тому, якщохочете допомогти храму,робіть це на місці.

Українське законодавствоне забороняє дорослим осо-бам жебракувати й проситимилостиню - не можна за цепритягнути їх до відповіда-льності. Зате передбаченокримінальну відповідаль-ність за втягнення неповно-літніх у жебракування (ст.304 Кримінального кодексуУкраїни). За це карають по-збавленням волі до 5 років.Втягнення у жебрацтво - цеумисне схиляння неповно-літнього в будь-який спосібдо систематичного випрошу-вання грошей, речей, іншихматеріальних цінностей усторонніх осіб - як самос-тійно неповнолітніх, так і спі-льно з дорослими особами.

Якщо Вам відомі фактивтягнення неповнолітніх узаняття жебрацтвом абовикористання людини зобмеженими можливостямичи малолітньої дитини длязаняття жебрацтвом, про-симо звертатись до найбли-жчого відділу міліції, або зателефоном «102».

Сергій СЕМЕНКІВ

 u ЗАКОННІСТЬ І ПРАВО

 u СПОРТ

Відділ у справах молоді іспорту РДА та спортивнетовариство «Колос» орга-нізували і провели шаховийтурнір, присвячений ДнюКонстутиції України та Днюмолоді. Три вечори і останнійнедільний день червня ста-ли для учасників «спекотно-бойовим»: чорно-білі королізі своїм військом велизапеклі «бої» на шахівницях.Змагання проводились поколовій системі з регла-ментом часу – 20 хвилинкожному (без запису ходів).Уже перші два-три турипоказали: хоч суперники ірізні по спортивному розря-ду та перемогу здобути будене легко! Кожний проявлявнаполегливість і майстер-ність для досягнення своєї

мети – здобути переможнеочко: ніяких компромісів,ніяких нічиїх!

Так, тур за туром, у гост-рих, напружених поєдинкахзаповнювались клітинкитурнірної таблиці кожногоучасника і лише після еква-тора змагань з’явиласьчетвірка лідерів: Іван На-вольський, Богдан Касіян,Олег Оксенюк, Олександр Те-лещак. А чим ближче дофінішу, то «міцніший горішок»буде суперник і лідери зуст-рінуться між собою. У не-ділю, після заключного туру,кожний учасник підрахувавсвої здобутки в цьому тур-нірі. Не обійшлося в останнійдень змагань без несподі-ванок і курйозів: так у паріТелещак-Оксенюк другий

зазнає поразки; Мартинюк-Касіян: першому не виста-чило часу, прапорець упав –поразка; І.Навольський-Ка-сіян, маючи перевагу фігур,заганяє білого короля у пат– нічия, єдина у цьомутурнірі.

Голова спортивного това-риства «Колос» Ігор Мама-лига провів нагородженняпереможців і призерів: пер-шість виборов Б.Касіян, надругому з таким же резуль-татом (за коефіцієнтом) –І.Навольський, третім ставО.Телещак. Вони нагородженіграмотами відповідних сту-пенів і пам’ятними призами,придбаними завдяки спон-сорській допомозі керів-ництва МПП «Арма», за щоучасники висловили своюподяку.

Олег ОКСЕНЮК

СвітлинаБогдана КАСІЯНА

 u СОЦЗАХИСТ

Уряд посилює соціальнийзахист населення в умовахпідвищення цін і тарифів накомунальні послуги. Окрімжитлових субсидій, українціможуть скористатися ком-пенсацією додаткових вит-рат на оплату комунальнихпослуг. Ця компенсація роз-раховується як різниця міжрозміром плати за послуги згазопостачання, централізо-ваного опалення та центра-лізованого постачання гаря-чої води у межах норм спо-живання (з урахуваннямпільг та субсидії) після під-вищення цін і тарифів на по-слуги та розміром відпо-відного платежу, який сім’ясплачувала до зміни цін ітарифів на послуги. Припризначенні компенсації невраховується майновийстан сім’ї, як це здійснюєтьсяпри призначенні житловоїсубсидії. Натомість застосо-вуються норма володіння чикористування загальноюплощею житла та норми

споживання комунальнихпослуг, з урахуванням якихпризначається субсидія.Компенсація призначаєтьсявиходячи з середніх обсягівспоживання послуг за по-передній період і не пере-раховується відповідно дофактично спожитих обсягівпослуг. Право на одержаннякомпенсації мають сім’ї, вяких середньомісячний су-купний дохід за попередні 6місяців не перевищував ве-личини прожиткового міні-муму для сім’ї, - близько 1190гривень на 1 особу.

Зазначений прожитковиймінімум сім’ї буде визна-чатися окремо для кожноїсім’ї залежно від її складу.

У разі, коли будь-хто з пра-цездатних членів сім’ї надаєінформацію про відсутністьдоходів за будь-який місяцьпротягом періоду, за якийвизначається сукупний до-хід, до розрахунку прийма-ється дохід такого члена сім’їна рівні прожиткового міні-

муму для працездатних осіб.Встановлені прожиткові

мінімуми (з 1 січня 2014року):для дітей віком до 6років - 1032 грн;

для дітей віком від 6 до 18років - 1286 грн; для пра-цездатних осіб - 1218 грн;для осіб, які втратили пра-цездатність - 949 гривень

Розрахунок сукупногодоходу сім’ї для призначеннякомпенсації проводитьсявідповідно до Методики об-числення сукупного доходусім’ї для всіх видів соціальноїдопомоги, затвердженої на-казом Мінпраці, Мінеко-номіки, Мінфіну, Держстату,Держкоммолодьспорту від15.11.2001 № 486/202/524/455/3370

ОЛЕКСАНДРА ЛУЧИК,начальник

управліннясоціального захисту

населення Заліщицької

райдержадміністрації

В ході планової операції«Мак-2014», що триває натериторії району все літо,міліція виявляє та знищуєнезаконні посіви рослинснотворного маку та ко-нопель.

Дільничними інспекторамиЗаліщицького УМВСУ під часобходу території виявленона городі сільської мешканкив одному із сіл району грядку

маку. З пер-шого поглядувідразу ста-ло зрозум-ілим, що цен а с п р а в д іне самосій-ка. Майжепівтори ти-сячі кущівмаку виро-сло рівне-нькими ря-дочками, заякими дбай-ливо дог-лядали: зем-

ля в міжрядді була спушена,прополена та полита. Госпо-диня на поставлені право-охоронцями запитання зро-била «круглі» очі і запевнила,що мак вирощує для власнихпотреб і нічого не знає пронезаконність своїх дій. На-разі працівники міліції з’ясо-вують всі обставини цієїсправи. Слідчим відділомЗаліщицького РВ МВС України

по даному факту відкритокримінальне провадження заознаками ч.2 ст.310 Криміна-льного кодексу України(посів або вирощуванняснотворного маку в кіль-кості понад 500 штук). Всі ви-лучені кущі маку направленіна дослідження в НДЕКЦ.

На сьогодні за вчиненепередбачено покарання – відштрафу - до позбавленняволі на строк до семи років.

Правоохоронці нагадують,що незнання закону незвільняє від відповідаль-ності. Саме тому в черговийраз застерігають населеннявід необачного кроку. Посів,вирощування маку та коно-пель неприпустимо безвідповідної ліцензії Комітетуз контролю за наркотикамиМОЗ за погодженням з МВСУкраїни. Якщо ця вимога по-рушена, настає адміністра-тивна або кримінальна від-повідальність.

Сергій СЕМЕНКІВ,начальник

Заліщицького РВ МВСУкраїни

в області

 u НА ВАРТІ ЗАКОННОСТІ ТА ПРАВОПОРЯДКУ

 u ПОДАТКОВА СЛУЖБА ІНФОРМУЄ

Заліщицьке відділенняЧортківської ОДПІ інформує,що якщо суб’єкт господа-рювання подає до органівдоходів і зборів податковузвітність в електронномувигляді засобами телеко-мунікаційного зв'язку, зас-відчену електронним циф-ровим підписом, то роздру-ковані оригінали на папе-рових носіях до неї додаватине потрібно.

У випадку, коли суб’єктгосподарської діяльностіподає оригінали документівподаткової звітності на па-перових носіях, то за ба-жанням може надати копіїтаких документів в елек-тронному вигляді на елект-ронних носіях (магнітних

дисках, флеш-картах, ком-пакт-дисках).

Платники податків, що на-лежать до великих та се-редніх підприємств, пода-ють податкові декларації доконтролюючого органу велектронній формі з дотри-манням умови щодо реє-страції електронного підписупідзвітних осіб у порядку, виз-наченому законодавством.

Порядок подання подат-кової звітності до контро-люючих органів передбаченост. 49 Податкового кодексуУкраїни.

Інструкція з підготовки іподання податкових доку-ментів в електронному виг-ляді засобами телекому-нікаційного зв'язку затвер-

джена наказом ДПА Українивід 10.04.2008 р. №233.

Додатково повідомляємо,що інформацію з даногопитання, а також адміністру-вання єдиного соціальноговнеску та інших питань щодооподаткування можна отри-мати у Центрі обслугову-вання платників податківЗаліщицького відділенняЧортківської ОДПІ за адре-сою: м. Заліщики , вул. Сте-пана Бандери 15-Б, а такожза телефоном 2-15-04.

Інформаційно-комунікаційний сектор

Чортківської ОДПІ ГУМіндоходів

у Тернопільськійобласті

4   № 57-58 (8274)

8 липня відзначив свій 60-й козацькийювілей директор Заліщицького облас-ного багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру Богдан Сте-панович МИРОНЮК. Колектив навчальногозакладу вітає свого вельмишановногодиректора – мудрого, далекоглядногокерівника, людину світлого розуму, щирої проникливої, чуйної душіта доброї вдачі.

Шановний імениннику, Вам Бог шістдесят років дарував.І липнів зоряних і січнів срібних, до весен первоцвітних додававОсінні дні, до золота подібні. Хай світить сонце і шумлять жита,І доля ще не раз Вам усміхнеться. Нехай на многії літаОсвячене любов’ю серце б’ється!

Сила зерна – в його врожайності, сила людини – в її умінні працювати з іншими,виходити переможцем за будь-яких умов роботи, життєвих обставин. Тож нехайВаше життєво-виробниче поле діяльності і надалі буде врожайним – добротою,щедрістю, благополуччям, пов’язане колоссям із людських принципів. Сил Вам іневтомності у подальшому керівництві шкільним кораблем з його дружньою іприхильною до Вас командою педагогів та всіх працівників закладу.

«Літо! Літечко! Як ми те-бе чекали!» - так і хочетьсявигукнути, звертаючись дочудової літньої пори.

Ми, учні 2-В класу Залі-щицької державної гімназії,незабаром уже 3-В, і нашкласний керівник НадіяМихайлівна Підгребя, літорозпочали мандрівкою доЗбаразького замку, почулизахоплюючу історію про йогомешканців, відвідали тем-ницю тортур (не хотілося бтуди потрапити!), помилу-валися виставкою самороб-них ляльок…

Проте найбільше нам за-пам’яталися розваги в роз-важально-торгівельному це-нтрі «Подоляни». Всього йсловами не передаси! Пере-гляд фільмів у форматі 5 і 8D,

катання на ковзанах, гра вбоулінг, мандрівка в потязі таігри, ігри, ігри…

А потім був гідропарк «То-пільче», де ми прогулюва-лися чудовими алейками,каталися по ставку на ката-маранах, спостерігали затваринками і знову розва-жалися та спілкувалися.

І раптом Марічка Пукішзапропонувала нам усім пос-лухати цікаву історію проХлопчика-Фігурку. Пропонуюпрочитати чи послухати її йвам. Ось вона.

Одного разу Хлопчик-Фігу-рка з однойменного творуІгоря Калинця потрапив догімназії в 2-В клас. Він жив у

 ЛЮБИ І ЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙu

шкільній дошці. Коли діти пи-сали по ній, Фігурка їв крейду(тому й у класі ніколи не булокрейди), а пив воду, якоюмили дошку. Жилося йомудобре! Але якось він почуврозмову батьків і класногокерівника. Вчителька запро-понувала замінити дошку, боця вже стара, по ній погано

писати. Всі погодилися зучителем. Наступного днякласний керівник повідомивусім новину: незабаром укласі з’явиться новесенькашкільна дошка. Діти не дужезраділи, адже вони такзвикли до старої. А ще ж уцій дошці живе їхній друг -

Хлопчик-Фігурка! Та нічоговже не можна було змінити:дошку замовили та зап-латили завдаток. І ось од-ного прекрасного дня, колиФігурка спав, до класузайшли два сильні чоловікиз учителькою. Вони занеслинову дошку. Вона була такагарна: синього кольору,новенька і красива-а-а-а!!!через сильний гуркіт Хлоп-чик прокинувся і відразузбагнув, що його дім вики-дають. Він швидко зібрав своїречі, перестрибнув на другудошку й оселився там.Фігурка полюбив новий дім.Обжившись, він знову ївкрейду, пив воду і слухав те,про що розповідали вчителі.На перервах бавився згімназистами. І все в ньогобуло добре.

Ми так заслухалися Маріч-кою, що й не помітили, якпоступово почало темніти.Нам потрібно було вирушатидодому. Радісні, щасливі йзадоволені, ми поїхали до-дому. Проте одна думка насне полишала: це лише поча-ток літніх канікул, а попереду– так багато цікавого!

Настя НАВІЗІВСЬКА,учениця Заліщицької

державної гімназії

 СЛОВО ПРО ДУХОВНОГО НАСТАВНИКАu

11 липня - День народ-ження нашого духовногопастиря, пароха храмуПокрови Пресвятої Бого-родиці отця Івана СЕНД-ЗЮКА.

З 1996 року в Заліщикахотець Іван ревно служитьгромаді. Стержнем релігійно-духовного життя нашої гро-мади є богослужіння свяще-ника, який своїми пропо-відями і настановами, осо-бистим прикладом допо-магає духовно й інтелекту-ально удосконалюватись нашляху спасіння.

Отець Іван - наставник іпровідник - щоразу збираєвірян на довірливу розмову.У нього вчимося пізнати,любити, приймати Божу

волю, бути інструментом уруках Творця.

За ці роки помітно ак-тивізувалась життєдіяль-ність нашої церкви.

Організовуючи парафія-льне життя, наш отець незалишає без уваги, а щодняз батьківською опікою тур-бується про свою паству іна високому духовномурівні підтримує її.

Стараннями отця Івана,який вміло залучає до духов-ного життя мешканців Залі-щик, гуртуючи свою спіль-ноту, здійснено багато ваго-мих і цікавих справ.

У храмі Покрови ПресвятоїБогородиці організованогрупи Апостольства молит-ви, «Матері в молитві»,церковні хори: чоловіча

капела «Гомін» та дитячийхор «Ангелятко», які своїммилозвучним співом про-славляють Господа. Нас-тоятель храму постійнодбає про оновлення та красудуховної Святині: здійсненоприбудову, оздоблювальніроботи, іконорозпис, підве-дено опалення, проводитьсяреконструкція дзвіниці, в якійнезабаром, окрім церковноїкрамниці, будуть діяти му-зей та спортивно-дозвіл-лєва кімната.

Великих зусиль докладаєпарох у підготовку до від-значення 150-ліття нашогоХраму Покрови ПресвятоїБогородиці. Заліщани вдячніотцеві за організовану мож-ливість участі в богослу-жіннях, які транслюються з

церкви по радіо.Опікується наш духовний

наставник хворими людьми,відвідує їх домівки.

Особливу увагу надаєплідному вихованню молодіразом із духовними посес-трами-монахинями. Сяйводуші священика падає про-менями на молоді душі ітворить у них світло, в яко-му видно істину, а тепло ро-дини є тією тихою приста-нню, до якої завжди прагнемоповертатися.

Слово Боже, що звучить зуст отця Івана, навчає пра-вди християнської віри учнівшкіл, гімназії, студентівагроколеджу, особливоюувагою оточує вихованцівобласного реабілітаційногобагатопрофільного центру та

обласного ревматологічногосанаторію.

Впродовж усієї священичоїдіяльності працює для красинашого храму, є добримпорадником та взірцевимхристиянином і сім'янином,повсякденно є носієм Божоїсили і Божого слова, Гос-подніми руками у служінніближньому, різними спосо-бами підтримує нашу єд-ність, несе Божий мир таспокій.

З участю отця Іванавідбуваються усі громадськіподії, урочистості та поми-нальні дійства, відзначенняважливих історичних і сус-пільних дат. Наближаючинас до Христа, він розділяє знами радість і смуток, тягаріта перемоги, випромінюючи

священичий талант служінняБогові та Україні.

Молимось за те, щобиВсевишній оберігав нашогоотця у витривалості і вір-ності Заповідям Божим,провадив його своєю муд-рістю, благословив рясно ікріпив у вірі, додавав терпе-ливості, сил, натхнення.

Всечесний отче! Ви беретесилу з невичерпного дже-рела - молитви. Ви потрібнінам, як наставник і провід-ник, біля Вас ми збираємосьна довірливу розмову і відВас вчимося любити таприймати Божу волю.

Тож благословенні, будьтеотче, небесами, Всевишнійхай оцінює Ваш труд,

Хай зерна ті, що сієте між нами,

Плодами слави Божої зійдуть.

Хай Дух Святий Вас охороняє,

А Мати Божау силі тримає,

Ісус Христос здоров'я посилає

На многії літа Вас благословляє.

Нехай Господь Вам щедропомагає, Продовжить вік,примножить своїх ласк,Нехай опіки з неба посилає

Сьогодні, завтра й повсякчас.

Церковний комітет,парафіяни, хори, духовні

спільноти храмуПокрови Пресвятої

Богородиці м. Заліщики

Днями в Тернопільськомунаціональному економіч-ному університеті відбулосявідкриття Всеукраїнськогомедіа-форуму «Тернопіль-щина туристична - очимажурналістів», учасникомякого став Національнийприродний парк «Дністров-ський каньйон».

З вітальним словом доучасників медіа-форумузвернувся голова ОДАОлег Сиротюк, наголосившина важливості розвиткутуристичної інфраструктуриТернопільщини. Його зас-тупник Леонід Бицюра пред-ставив учасникам медіа-форуму найцікавіші та най-мальовничіші куточки обла-сті: унікальні печери, монас-тирі, паломницькі центри,історичні та культурні па-м'ятки. Робота продовжи-лася у тематичних секціях:«Замковий туризм», «Сак-ральний туризм», «Екологіч-ний та екстремальний ту-ризм», «Фестивальний ту-ризм». Працівникам відділуекологічної освіти НПП «Дні-стровський каньйон» булизапропоновані до обгово-рення види туризму в секції«Екологічний та екстрема-льний туризм», модераторякого Володимир Горон –член президії обласної Феде-рації спортивного туризму.Представити свої турис-тичні можливості мали змо-гу начальник відділу еко-логічної освіти А.І. Сідоровта провідний фахівець зтуризму Х.О. Івануц з НПП«Дністровський каньйон»,начальник відділу еколо-гічної освіти НПП «Кремене-

цькі гори» О.Л. Тимошенко тазавідувач методичного від-ділу обласного комунальногоцентру туризму та краєзнав-ства, спорту та екскурсій уч-нівської молоді О.В. Стояно-ва.

Мультимедійна презентація«Дністровського каньйону»справила враження на при-сутніх представників мас-медіа. Увага акцентуваласьна обговоренні різних видівтуризму, спелеотуризму. Зпереглянутої презентаціїнапрошується висновок, щоДністровський каньйон – нетільки унікальна пам’яткаприроди, а також чудовемісце для організації туризму.Унікальний клімат, наближе-ний до середземноморсь-кого, реліктова, наскельна талучно-степова рослинність,багатий тваринний світ, ве-лика кількість природних таісторико-культурних пам'я-ток не може залишити бай-дужим жодного туриста.

Дирекція національногоприродного парку «Дністро-вський каньйон» щиро вдяч-на за співпрацю в цьомунапрямку колективам газетиТернопільської обласної радиі обласної державної адмі-ністріції «Свобода» (Б.Ново-сядлий), громадсько-політич-ної газети Заліщанщини«Колос» (О.Дяків), дирекціїЗаліщицького районногорадіомовлення (Б.Папушко)та іншим виданням.

Михайло ШКІЛЬНЮК,директор НПП

«Дністровськийканьйон»

Голова РДА Борис Шипіткавидав розпорядження «Провідзначення в районі 70-їрічниці початку виселенняукраїнського народу з тери-торії Польщі». Ним дорученовідділу культури, національ-ностей та релігій РДА забез-печити координацію органі-зації та проведення заходівдо цієї дати. Заплановано увересні провести вечір па-м'яті жертв наслідків пере-селення, поминальні заходив церквах та біля пам'ятниківжертв депортації. У Заліщи-цькому краєзнавчому музеїбуде відкрита тематичнаекспозиція, а в навчальнихзакладах проведені уроки,лекції, бесіди, зустрічі із учас-никами та свідками подій.

  ОФІЦІЙНОu

Свій ювілейний день народження відзначаєголовний бібліотекар бібліотеки-філії с.УстечкоГанна Михайлівна КРИСОВА.

Ось і відривається листок, а по ньому Ваша кругладата, зіткана із різних пелюсток, бо в житті всьогодано пізнати. А ювілей – це не просто свято, цездобутки всіх років в житті. Тож нехай їх ще багато,щоб здійснились задуми всі.

Нехай життя квітує білим цвітом, а день народ-ження приходить знов і знов.

Хай міцне здоров’я завжди з Вами будеІ до серця смуток не спішить,Хай завжди Вас поважають люди,Бог життям благословить на довгі і

щасливі літа.З повагою колектив

центральної районноїбібліотеки, профспілковий

комітет

  № 57-58 (8274) 5 

u ЛІТЕРАТУРНА СВІТЛИЦЯ

ідлуння між-народного лі-тературно-ми-стецького свя-та «РусалкаД н і с т р о в а » ,

яке проходило в селищіБуша Вінницької області(тут зібралося три райониВінничини – Могилів-Поді-льський, Томашпільський іЯмпільський, а також дварайони ПридністровськоїМолдови – Резінський іШолданештський, пред-ставники красного пись-менства з Буковини, Хме-льниччини, Прикарпаття,Тернопілля та інших обла-стей) докотилося і до За-ліщиків. У літературно-мис-

тецьку світлицю Заліщицькоїрайонної бібліотеки завіталидиректор видавництва «Дні-про», наш земляк із Товс-того, поет, письменник Воло-димир Барна, голова обла-сної письменницької орга-нізації, також наш земляк ізВорвулинців Євген Безко-ровайний, а також поет Во-лодимир Воронін, уродже-нець Канева. Один з ініціа-торів цього проекту у Вінниці– письменник Михайло Каме-нюк, - не випадково обравмісце проведення фести-валю м.Буша, адже воно уві-йшло в сім чудес Вінничини івласне головним завданнямйого учасників на сьогодні –вміти передавати історію відпокоління до покоління. А«Русалка Дністрова» - цесвято, яке надихає на напи-сання нових творів. Учас-никам фестивалю презенто-вано альманах «РусалкаДністрова», другий номерякого готується до друку.

«Це вже третє свято «Ру-салки Дністрової», - зазна-чив на зустрічі в ЗаліщикахВолодимир Барна. – Дністероб’єднує нас духовнимисправами. Цьогоріч «Русал-ка Дністрова» прихилила підсвоє творче крило перемож-ців міжнародного поетич-ного фестивалю «ПідковаПегаса», який надалі будевідбуватися традиційно у дніфестивалю, - сказав п.Во-лодимир, згадавши зустріч зОлегом Боднарем із с.Юзе-фівка, що в Придністров’ї:«Де ви були? Ми вас чекали20 років. Чому ви до нас неїдете?», - запитував цейчоловік».

- І я задумався над цієюфразою, вона мене начерозбудила зі сну.

У Придністров’ї живуть 40відсотків українців. Ми му-симо не втратити зв’язок зними. Оскільки це не вда-ється політично, то можначерез культуру, духовність.І, власне, «Русалка Дністро-ва» - це проект, який можевивести це спілкування нановий рівень.

Він задумувався як регіо-нальний. Літературний захід

мав на меті відродити тра-диції першого західноукраїн-ського альманаху «РусалкаДністрова» авторства Ша-шкевича, Вагилевича та Го-ловацького, завершальнийакорд якої власне прово-диться в Заліщиках.

Євген Безкоровайний, вис-тупаючи, зізнався, що кожназустріч в рідних краях – цеповернення в юність, утворчі кабінети рідного «Ко-лоса», у спогади з героямисвоїх публікацій. А все цеМуза, яка завжди надихає натворчість. «Русалка Дніст-рова» - це наша Біблія, якадала нам нашу мову. Вонанародилася в 1837 році, коливеликий поет Т.Шевченкодістав волю. Ми мусимовідчути силу нації. І як при-клад цьому «Небесна сотня»,яка зробила націю сильні-шою, а Київ став націона-льним за духовністю».

Обидва наші землякичитали свої вірші, завдя-чували за підтримку проектуосвітянському лідеровіпрофспілки Олексію Прого-дюку, директору ЦБС ОльзіТракало, заступнику головирайонної ради Василю Лопу-шняку, без яких не було б цієїзустрічі.

Перед заліщанами вис-тупив член Наукового това-риства ім.Т.Шевченка, публі-цист і поет Володимир Воро-нін. Він народився там, девитає дух Шевченка – вКаневі. З 1967 року мешкаєна Тернопіллі. Випустив 10збірок поезій. «У мене теплона серці, коли чую словаКанів і Шевченко – вонисвяті для мене», - сказав назустрічі поет. Нещодавноп.Володимир підготував івипустив трилогію «Україно,прокинься», а також збірку«Божі заповіти», вважаючи,що ми тоді будемо багаті,коли Божі заповіти будемпам’ятати. Володимир Во-ронін прочитав свої вірші –«Соборна церква», «Віщийсон» та інші і зауважив, щопісля третього інфаркту донього прийшло одужання,тоді й потягло його в поезію.

Шевченків вірш «Холод-

ний яр» прочитав РоманФестрига, випускник Залі-щицького вищого училища.Журналіст і поет ПетроМельник, прочитавши декі-лька своїх віршів, сказав, щотакі зустрічі об’єднуютьшанувальників карбованогорідного слова, тому їх пот-рібно частіше організову-вати і залучати до нихцікавих творчих особистос-тей. Цей проект має знайтивідгук в інших подністровихрегіонах.

Олексій Прогодюк був вдя-чний колегам і друзям за свя-то «Русалки Дністрової».

«Хотів би, щоб у програмусвята запровадити освітян-ські зібрання, щоб і ми впле-лися в такі дійства, - сказавОлексій Васильович. – Першійого паростки практикували-ся в Товстенській школі підназвою «Освітянська скри-ня».

Наступний випуск «Ру-салки Дністрової» будерепрезентовано «Небеснійсотні» і проведено в Залі-щиках у літературно-мис-тецькій вітальні».

«Мені пригадалася зустрічу Вінниці, на презентаціїпершого номера «РусалкиДністрової», - сказала пе-дагог рідної мови, авторпоетичних збірок МирославаМединська-Ковальчук. Ятримала цю книжечку вруках і тоді мені подумалось,що вона зацікавить всюнашу спільноту».

Член відродженого това-риства «Просвіта» в аграр-ному коледжі Йосип Децов-ський нагадав, що цьогоріч600 літ Товстому і до цієїдати треба належно підго-туватися товстенській гро-маді, а владі посприяти воновленні селища. Зустріч зпоетами зарядила в тойдень багатьох позитивом доУкраїни, до рідного слова.

Ольга ЛИЧУК,Уляна КУРИЛЮК

Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО.

В

Хвилююча урочистість,легкий відтінок смутку,романтика вальсу завждисупроводжують особливуподію – випускний. Тут пере-плітаються радість і смуток,спогади і мрії, дитинство іюність. Днями у залі райо-нного Будинку народноїтворчості відбулася урочис-тості з нагоди випускноговечора ВП НУБіП України«Заліщицького аграрногоколеджу ім.Є.Храпливого».Дійство зібрало дружнюродину – студентів, викла-дачів, батьків та гостей.

На початку свята йоговедучі розповіли, що за до-брим слов’янським звичаємвсім, хто вирушає в дорогу,стелять рушник, щоб шляхбув чистим, гарним і квіту-чим. Розстеляють ці рушникиперед своїми дітьми мате-ринські руки, найтепліші,наймиліші, найдорожчі. Досвяткової зали запросиливипускників 2014 року, якіпройшли під рушникамиразом із своїми наставни-ками – кураторами. Цьогорічними були вчорашні студен-ти – 34, 35 групи «Облік іаудит», 36 «Фінанси і кре-дит», 37 «Комерційна діяль-ність», 38 «Економіка підпри-ємства», 41 «Прикладнаекологія», 42 «Виробництвоі переробка продуктів рос-линництва», 43 «Організаціяі технологія ведення фер-мерського господарства»,49 «Обслуговування комп’ю-терних систем і мереж». Доречі, спеціальність «Обслу-говування комп’ютернихсистем і мереж» випускаютьвдруге за багаторічну істо-рію коледжу. Випускникамиосвітньо-кваліфікаційногорівня «бакалавр» були 401,401С групи «Облік і аудит»,

402 «Агрономія». Усі ці рокиформували в них спеціа-лістів своєї справи, вкла-дали у кожного частку свогосерця, вели у доросле життяїхні куратори – Н.Д.Проданик,М.Д.Олійник, О.М.Лукаве-цька, Г.Б.Фреяк, І.П.Сагайдак,А.В.Радик, В.І.Гойман,О.Й.Червінська, Ю.Л.Гірчак,Н.Я.Деркач, І.С. Башта.

Із словами привітань,настановами в трудовежиття виступив директорагроколеджу ВолодимирГлова. Володимир Степа-нович подякував випуск-никам за те, що за весьперіод навчання вони пока-зали себе надзвичайно ува-жними, толерантними, вит-риманими людьми. У 2014році навчальний закладзакінчили 300 студентіврізних кваліфікаційних рівнів.Директор коледжу такожрозповів, що навчальнийзаклад розширює співпрацюз агрофірмами не тількирайону, а й за межамиУкраїни.

Ось і довгоочікувана мить– вручення дипломів. Наказпро закінчення навчальногозакладу зачитав заступникдиректора з навчальноїроботи М.В.Сопилюк. Длявручення дипломів запро-сили святкову президію, ускладі якої були – директорколеджу В.С.Глова, головарайонної державної адміні-страції Б.І.Шипітка, заступ-ник директора з практичногонавчання І.В.Мегедин, заві-дувач економічним відділе-нням Л.В.Стрільчук, заві-дувач агрономічним відділе-нням Р.В.Андрусик. С.Г.Рус-нак, заступник директора зпитань гуманітарної освітивідзначила грамотами кра-щих студентів коледжу.

Голова районної державноїадміністрації Борис ІвановичШипітка висловив тепліпобажання учасникам свя-та. Очільник району вручивграмоти найактивнішимстудентам. Звернулася довипускників із вчительськимблагословенням куратор 42групи Віра Іванівна Гойман.Зі сцени лунали і материнськінапутні слова.

На заході панувала якурочиста, так і сумна атмо-сфера. Сумна те тільки тому,що закінчили навчальнийзаклад, а через складну-тривожну ситуацію в країні.Зворушив усіх танець-присвята Героям «НебесноїСотні» у виконанні випуск-ниці Ірини Ковальчук. Багатоприсутніх у залі не моглистримати сліз.

У коледжі підтримуютьдобрі традиції нашого народу– благословляти дітей нанові справи і починанняхлібом і сіллю, а такожзерном, пелюстками трояндта солодощами. Коровайрозділи між собою кураторигруп і передали кожномувипускнику.

У подарунок для нихзвучали музичні композиціївід студентів коледжу Ок-сани Мельник, Оксани Ма-цинської, Діани Мельник.

Випускники подякуваливикладачам, іншим працівни-кам коледжу, закликалипершокурсників продов-жувати традиції альма-матері. Під час виконанняфінальної пісні випускни-ками угору злетіли конфеде-ратки бакалаврів, що засвід-чило закінчення навчання.

Ірина ІВАНСЬКА

СвітлинаЮрія ВІЙТИКА.

Чий такий веселийдім?

Завжди затишно у нім,А малечі — мов квіток.

Це – Синьківськийдитсадок!

Ось і перегорнулась щеодна сторінка історії у ди-тячому садочку «Сонеч-ко» в селі Синьків. Сього-дні тут гамірно, лунає ве-села музика. У пишнихплаттях із святковими за-чісками поспішають дів-чатка. На порозі їх зуст-річають хлопчики. А щезовсім недавно діти прий-шли сюди такими мале-нькими, навіть не розу-міючи, куди їх привелибатьки. Але зусиллямивихователя Т.Г.Галян іпомічника вихователяГ.Г.Герман, їхній постійнійувазі і турботі діти швидкозвикли один до одного,

здружилися.Радісне і хвилююче про-

щання з дитячим садкомзворушило дітей та всіхприсутніх, адже дошкіль-нят групи «Гномики» про-воджали до школи. Всі своїнайкращі вміння (співати,танцювати, декламувативірші) показали малюкина цьому святі. Вдалопідібрані вірші, пісні ітанці викликали у присут-ніх то сльози, то радість.Із щирими, теплими напут-німи словами звернуласядо випускників та всіхприсутніх у залі завідувачДНЗ «Сонечко» Г.Б.Дюг.Привітали своїх друзів івихованці різновіковоїгрупи «Бджілки», з вихо-вателем Р.А.Осадчук тапомічником Н.І.Мороз.

Хвилюються батьки,хвилюються діти, адже

сьогодні вони ще дошкі-льнята, та вже скоро длянаших випускників про-дзвенить перший шкіль-ний дзвінок. Дитячий са-док був другою домівкоюдля них, а виховательТаїсія Григорівна Галян –другою мамою. Не забу-дуть вихованці і смачнихстрав кухаря Н.І. Михайлів,і веселих ноток музичногокерівника В.О.Оробко.Вклад працівників ДНЗ«Сонечко» у розвиток ди-тини є, справді, неоцінен-ним! Велике Вам спасибіі низький уклін від вашихвихованців і їхніх батьків.

Нехай в душі кожноїдитини роки перебуванняв дитячому садочку зали-шаться теплими спогада-ми назавжди.

Вдячні батьки і дітигрупи «Гномики»

 НА НИВІ ОСВІТИ

u

 u ВІДЛУННЯ ПОДІЇ

6   № 57-58 (8274) 

 u ДО 25-РІЧЧЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

ільки той про-мовлятиме долюдських сер-дець і спону-катиме їх лю-бити Бога, хто

промовляє серцем, тобтосам відчуває та виконуєте, що проповідує іншим.

Святий Альфон Лігуорі

Таких жорстоких гонінь нарелігію історія ще не знала.Більшовики тупо, з жорсто-кою дикунською насолодоюруйнували все, що стосува-лося віри людини. Взаміннебесного раю вони обіцялизбудувати земний, якийназвали комунізмом. А на-томість посіяли ворожнечу,невігластво.

Тяжко собі навіть уявити,яку велику втрату поніс нашнарод у духовному житті підчас більшовицької сваволі. Іце не тільки зруйновані хра-ми, з яких більшовики ви-везли десятки тисяч тоннзолота. Бо з часів татаро-монгольського іга церквапридбала чималі багатства.

Нас ізолювали від пере-дової людської думки, відсвіточів релігійного осмис-лення світу. Всі знаютьфранцузького мислителяРене Декарта. Але від насприховували, що він відомийсвітові в першу чергу, якрелігійний філософ, якийнауково обгрунтував ідоказав існування Бога. Мимало що знали про англійцяФрансуа Бекона, і майженічого про унікальну мос-ковську філософську школу,з якої вийшли такі гігантидумки, як Булгаков, Мере-жковський, Федорів, Лось-кий, Бердяєв. Останній бувпочесним членом практичновсіх університетів світу.Його мали за честь прий-мати у своїх резиденціяхпрезиденти найвпливовішихкраїн. І тільки в радянськомусоюзі, на своїй батьківщині,він був нікому не відомий.

Уже під час «горбачов-ської перебудови», ми діз-налися про ще одногорелігійного генія ОлександраМеня, священика Москов-ського патріархату, який рі-шуче виступив проти деякихдогматів своєї церкви, за щобув підступно та підловбитий, кажуть, що не бездопомоги того ж таки пат-ріархату. Вбивця не знай-дений ще й досі.

Шеститомник Меня – цекниги, які доступно роз’яс-нюють релігію, її зародженняі розквіт у всіх народів світу.Особливо вражає тракту-вання Біблії – дуже чітке і зро-зуміле. Книги Меня у пере-кладі українською мовоювидали греко-католиким.Львова.

Згадуючи про цих великихлюдей, не забуваймо, що і внаших Бедриківцях жив

священик, який гідно ніс цезвання, був високодухо-вним пастирем колишньої(на жаль, бо зараз на нійвисить вивіска, що вона єавтокефальна православна)греко-католицької церкви.Мова йде, звичайно, про Во-лодимира Барнича. Про-ходять роки, змінюються по-коління, а його пам’ятаютьще й досі. Бо він прославивсяне тільки як душ пастир, алей як громадський діяч, па-тріот.

Я знайшла людей, якідобре знали його. Це ЄвгеніяВасилівна (1923р.н.) таОмелян Дмитрович(1930р.н.) Гавчуки. ЄвгеніяВасилівна згадує, що її татобув дзвонарем і паламаремцеркви в час, коли служивсвященик Микола Гайович.Це було 1935 року. А післянього заступив ВолодимирБарнич. Молода енергійнадівчина Євгенія сподобаласяйого дружині й отець Воло-димир взяв її покоївкою досебе. Вони тримали великугосподарку: пару коней, двікорови, чималий шмат поля– було коло чого поратись.Та ще й допомагала дівчинаїжу готувати для сім’ї.

Неподалік церкви в зеленівинограду потопала хатасвященика. Це був най-кращий будинок у селі. У хаті:

чотири кімнати – вітальня,спальня, кімната для при-слуги, бібліотека. Навкругивеликий фруктовий сад,різнобарвні, дбайливо до-глянуті квіти.

У цій хаті проживало неодне сімейство парохія-льних священиків. Післясмерті останнього з нихВ.Барнича тут розмістилидитячий садок колгоспу, а з1957-1969 роки – сільськиймедпункт. Велику стодолузабрав у власність колгосп,а згодом, у 1986р. її розібралий збудували новий дитячийсадок. Зараз тут діє школа.

Розпитуючи багатьохстарожилів про ті давні часи,я дізналася багато цікавогоз історії села і церкви.

Ось що розповів меніколись М.Ю.Горобець(1924р.н.) нині, на жаль, ужепокійний: «Коли в селозайшли німці – люди закопалидзвони церковні, щоб невивезли вони їх до Німеч-чини. Австріяки ставилисядо населення добре, поляки– гірше, а москалі – простонелюди були: сказав не теслово – і тебе вже немає надругий день.

Комуністи дуже не любили

церкву. Вони її закрили,зробили музей, а церковнемайно вивезли на склад усусідній Дзвиняч. То був одинколгосп з чотирьох сіл.Іконостас розбили й дали накухню старої школи, щопоруч з церквою, аби маличим розпалювати печі. Алекухарі боялися палитиіконостас і знайшли інші дро-ва. В селі знали, що ПетроСкальчук і Микола Костинюкз іншими хлопцями закопалив кінці цвинтаря дзвони, щобїх німці не забрали. Після вій-ни відкопали їх: два великихі один малий. А ще одного незнайшли. У селі було багатохрестів. Люди їх ставили начесть якоїсь події. Москаліразом з нашими комуністамивсі ці хрести познищували .Одні викинули в кінецьцвинтаря, інші вивезли насело – у прірву над Дністром.Залишили тільки хрести наспомин про скасування пан-щини».

Мої поважного віку одно-сельці та люди із сусідніх сіл,де служив В.Барнич, ка-жуть, що священик дужепіклувався про духовнежиття і майбутнє України.Був надзвичайно лагідної і

доброї вдачі. Люди любилийого за терплячість, зайого Богослужіння, зацікаві повчальні проповіді,за вдалий жарт. Це бувневтомний сіяч Божогослова з великим покли-канням, що жив і служиву нелегкі історичні часи.Євгенія Василівна при-гадує, в яких нелегкихжиттєвих ситуаціях опи-нявся священик. Мав вінще відправи у двох су-сідніх селах – Блищанці йДуплиськах і добиравсятуди на ослику. Іноді, кра-дькома, ризикуючи жит-тям – своїм і рідних –посеред непогідливої глу-хої ночі доводилося йти навиклик, відправляти пана-хиди над убитими повста-нцями. «Пригадую, - кажеЄ.В.Гавчук, - як одноговечора прийшли до насхлопці з лісу й попросилигрошей та продуктів.Отець Володимир виру-чив їх. Наступного дняслід за ними ще не застиг,як нас забрали у Заліщики.Мене кинули в камеру, аБарнича забрали в іншемісце. Почався допит.Мене дуже били, що я немогла ні стояти, ні сидіти,думали, що я молода дів-чина і маю зв’язок з бан-дерівцями.

Протримали мене шістьтижнів під слідством, ужемали забирати в Чортківськутюрму, але священик зас-тупився за мене, поговоривще з одним священиком і тойдопоміг мені вибратися зтого пекла. Я, коли повер-нулася додому, зразу ж най-няла Службу в церкві в знакподяки Господеві, що я вря-тувалася. Уже пізніше діз-налася, що Барнича випус-тили наступного дня – Боговібуло угодно залишити йогодля нас. На проборство час-то навідувалися люди зкаральних органів, які влаш-товували обшуки, допити,залякували, вживалинецензурні слова…».

В.П.Барнич народився у1888р. на Івано-Франківщині.Богом і батьками в душуотця було закладено най-цінніше – любов до Все-вишнього, до Церкви, доземлі, пошана до людей івсього національного. Унелегких життєвих обста-винах священослужителярятувала тільки молитва.Вона додавала йому сили,наснаги й запевнення, щоБог діє і діяв в таких же не-легких обставинах, видаючи

свого Сина, щоб перетерпівза нас ще гірше.

Сповідаючи людей, отецьВолодимир, очевидно, під-хопив тиф. Двоє його дітей ідружина померли, їх похо-ронили в Бедриківцях. Асвященика Бог милував.Тоді тиф підкосив багатьохлюдей». Пані Євгенія, про-сльозилася, згадуючи про цевсе, адже за десять тихнелегких років пережиточимало. Часи були нелегкі. Тай зростала вона напівси-ротою біля батька й названоїмами. Зате Бог подарував їйдовге й благословеннежиття.

Священик мав велику біб-ліотеку, знав і читав на шес-ти мовах, радо давав книгивсім, хто їх в нього просив.Дружив з директором школи,бо викладав там СловоБоже. Як великий гуманіст,радо спілкувався з поль-ським ксьондзом, котрийприїжджав двічі на місяць всело до каплиці (що зна-ходиться зараз посередцвинтарів) на катехизацію.Навіть сповідався в нього.Дуже гірко від того, що йоговеличезну, унікальну біб-ліотеку – власну й церковну– знищили.

Про це згадують ЯрославПавлик - історик з Товстогота Роман Король – одно-

селець. Але, хто посягнувна священні книги, й досі незнають.

Значне місце добрийпастир приділяв дітям імолоді. Бувало вечоріє,молодь за мостом, білярічки, серед розлогих вербзбирається на танці. А він ідедо них і запрошує на «маї-вку». Часто підходив до ді-тей і підлітків, що пасли ху-добу чи птицю й індивідуа-льно навчав Божої науки.Саме в такий спосіб, бо всібули зайняті роботою. Пок-ладав надію й радів, мабуть,бо саме вони берегтимуть йпродовжуватимуть нашітрадиції і звичаї. Як тільки мігстарався кріпити всіх ду-ховно. Священик постійнодопомагав просвітянам.Ходив до клубу на вистави,сидів у першому ряду. НаРіздвяні свята, коли дітиприходили колядувати, вінвиносив їм щедрі гостинці.Був В.Барнич не лишедуховним провідником усвоїй церкві, але й великимпатріотом своєї держави.Безбожницька комуністичнавлада всяко намагаласяприховати патріотичнудіяльність греко-католицькоїцеркви, але дякувати Все-вишньому, ось уже 25 роківочевидці тих подій роз-повідають правдиву історіюіз життя й діяльності нашоїгреко-католицької церкви.

У ті нелегкі часи ревних ісвятих греко-католицьких

священиків посилав Господьнашому народові, щоб неприспати свою гідність івелич під насиллям окупан-тів, щоби влучними пропо-відями промовляти в самі-сіньке серце кожного своєюрідною мовою. Саме ці свя-щеники на своїх плечахвинесли весь тягар, самевони підносили рідний народ,просвічували його, боронилисвою паству і увесь час бу-ли з нею на висилках та вконцтаборах.

З упевненістю можу ска-зати, що Володимир Барнич– це типовий приклад свя-щенства у Христовомувинограднику. Бо, як засвід-чують очевидці, коли душ-пастир захворів і не міг ужеправити, то його носили наруках до церкви. Він сідав накрісло і так відправлявлітургію. «Я не зречусяПрестолу, поки живий, боклятву Богові дав», - частоговорив він парафіянам.Служив на парафії в цьомуселі 14 років.

У 1952р. В.П.Барнич по-мер. Його поховали в Бед-риківцях на сільськомуцвинтарі. «Після похоронутри його собаки день і нічсиділи на могилі і вили. У та-кий спосіб, очевидно, проя-вилася туга за господарем.

Ця людина засвітилася нарелігійному небі яскравоюзорею і згасла, залишивши пособі добру згадку.

Впорядкував могилу свя-щеника син Євгенії Василівни– Василь Гавчук. Зробивобрамовку, поставив хрестз написом і фотографією.

Першим храмом Божим уселі була звичайна хата підсолом’яною стріхою, збу-дована у 1707 році. Але вонане задовільняла духовніпотреби бедриківчан.

У 1833 році була збудо-вана нова церква. Вонаразом із дзвіницею стояла нагорі і своїми мурованимистінами вивищувалася надусім селом. Духовні отці,крім церковного життя,займалися ще й громад-ськими справами. Власнекажучи, вони виконувалидеякі функції держави:реєстрували народження,одруження та смерть.

До 1945 року церква булагреко-католицькою. В когортітих духовних отців, яких па-м’ятає село, було прізвищеВолодимира Барнича, якийпромовляв до своїх вірянсерцем.

Стефанія ПІДКОВА,член НСЖУ

т

 u НЕЗАБУТНЄБлагословенна Заліщи-

цька земля, що плекає в сво-єму лоні талановитих лю-дей. Одним із таких у нашомуселі був Дмитро ВасильовичГорішний. Він народився 9червня 1929 року в Голі-градах, але його дитинствопроходило у Блищанці. Тутвін навчався у місцевійшколі. Просторі ліси, річкаСерет позитивно впливалина розвиток його творчихздібностей.

Закінчивши Блищанецькучотирикласну школу, юнакпродовжив освіту у Заліщи-цькій та Товстенській деся-тирічках. Справжньою поді-єю для сільського випуск-ника школи був у 1949 роцівступ на мовно-літера-турний факультет Черніве-цького університету. Постій-но поряд із навчанням вінпродовжував удосконалю-вати свої творчі захопле-ння. Коло щирих друзів,чудові викладачі сприялирозвитку і формуванню йоготаланту як особистості і якпоета у важкий тривожнийчас. Він був свідком націо-нально-визвольної боротьби

українського народу протиПольщі, німецького фашизмута більшовизму, бачив стра-ждання та смерть. Згодомпережите, передумане, пе-реосмислене вилилося увіршовані рядки.

Після закінчення навчання– нелегка вчительська пра-ця у Червонограді на Львів-щині, громадська діяльність,журналістська справа. Вінпише оповідання, драми,поезії. Часто публікується упресі. Тематика творів Дми-тра Горішного багатогранна:краса рідного краю, долянароду, боротьба за йогонезалежність.

З нагоди 85-річчя від днянародження Дмитра Васи-льовича Горішного у Бли-щанецькій бібліотеці-філіївідбулися урочини з нагодиювілею митця. Люди різнихпоколінь прийшли і взялиучасть у святкуванні. Зву-чали його прекрасні поезії-посвяти лицарям боротьби

за волю України. Зокремавірш «За волю». Інший розділпоезій присвячений Т.Г.Шев-ченку. Зокрема «Повстан-ський Кобзар» у виконанніАндріани Скрипник.

Ішов повстанець воювати,Бо Україні присягнув,І разом з рідним

автоматом«Кобзар» до серця

пригорнув:- Ну, що ж – у путь, пішли,

Тарасе,Бо шлях – далекий,

нелегкий –І – пролягли огненні траси,Де був ще ворог навісний.Поліг юнак у тім поході,Він Україні серця жарВіддав … залишивши

народу,Пробитий кулями

«Кобзар».Чудові рядки Д.В.Горішний

присвятив рідному слову,материнській мові «Мовомоя». Роздуми про ріднуземлю, про її красу також

  вилилось у вірші «Красалісова». Чудово описуєподвиги Української Пов-станської Армії, боротьбу ізмоскалями-НКВДистами увірші «Бій у Яремівці». Цюпоезію по-особливому спри-йняли всі присутні. Адже цеісторія нашого села, що ви-лилась і у фольклорній пісні«Яремівка». У цій пісні не-відомі автори повністю опи-сали хід бою.

Не обділив увагою ДмитроВасильович і дітей. Багатовіршів, загадок написав і дляних. Всі його поезії зібрані узбірці «Калинові грона», щовийшла із друку у 1993 році.

На жаль, сьогодні ДмитраВасильовича Горішного вженемає серед нас. Він бувжиттєлюб. Вірив, що є длякого жити, творити, дерзати.І невідомо, скільки б ще вий-шло прекрасних позій з-підпера цього талановитогомитця.

Ольга БУРДЕЙНА,бібліотекар

Блищанськоїбібліотеки-філії

Відповідно до Закону України "Про державну службу”,постанови Кабміну "Про порядок проведення конкурсу назаміщення вакантних посад держслужбовців”, Борщівсько-Заліщицьким об'єднаним районним військовим комісаріатомоголошується конкурс на заміщення вакантної посадидержавного службовця: "головного спеціаліста" та“провідного спеціаліста”. Умови конкурсу:

- повна вища освіта;- володіння державною мовою;- наявність досвіду програмування, навичок по

експлуатації та ремонту ПЕОМ, програмному забезпеченню;- стаж роботи в органах військового управління.Обмеження до кандидатів щодо прийняття на державну

службу та проходження служби у відповідності до діючогозаконодавства.

Документи приймаються протягом 30 календарних днів зчасу опублікування оголошення за адресою: м. Борщів, вул.С.Бандери 35. Тел. 2-11-64

Військовий комісар Борщівсько-Заліщицькогооб'єднаного районного військового комісаріату

Роман ГАЛАК

 u ВАРТО ЗНАТИ

  № 57-58 (8274) 7

- Заліщицька районнагазета.

Видається українськоюмовою щоп’ятниці

Наш р/рахунок 26004198767у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),

МФО 380805, КОД 02475256.Адреса: Редакція газети “Колос”,

вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600Реєстраційне свідоцтво ТР №313,

16.10.2001р. Наклад 2520 прим.Передплатні індекси: 61356, 91090

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора -відповідальний секретар ......................2-18-69Олег ВІСТОВСЬКИЙ, заввідділомсуспільно-політичного життя................2-11-42Ірина ІВАНСЬКА, Наталія ЯНОВСЬКАкореспонденти...........................................2-12-43Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43Бухгалтерія..................................................2-18-69

Газета видрукувана у друкарніТОВ “Буковинський

видавничий дім” (м.Чернівці,вул. Прутська, 29,

тел. 54-45-46).

Висловлювані авторами думки можуть незбігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Пропресу в Україні” редакція зберігає за собою праворедагувати та скорочувати подані текстові ори-гінали, які не рецензуються і не повертаються.Листування з читачами - лише на сторінках газети.

Відповідальність за достовірність інформаціїнесуть автори. Рекламодавці самостійно відпо-відають за зміст рекламних блоків, за збереженняавторських прав та прав третіх осіб.

koloszal@inbox.ru

Редактор О.І. ДЯКІВ«К О Л О С»

Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплаченізгідно з чинним законодавством України.

Комп’ютерна верстка -Євгенія МУРЗА.

Комп’ютерний набір -Марія РЕХТЕЦЬКА.

*Продається двокімнатнаквартира в центрі містаЗаліщики по вул.Гайво-ронського, зі всіма зруч-ностями, євроремонтом, єсарай, підвал. Звертатись: 2-32-77, 0682461292.

*В м.Заліщики по вул.С.Бандери,112бпродається магазин «Грошик».

Тел. 097 150 67 10.*В м.Заліщики продається земельна

ділянка площею 0,35 га під забудову.Тел. 097 150 67 10.*В м.Заліщики, вул.С.Бандери,85а

продається 3-кімнатна квартира зі всімазручностями. Тел. 097 525 87 69.

СПРАВИПРИВАТНІ

В с.Городок продається житловийбудинок. Є літня кухня, господарськіспоруди. Земельні ділянки розміром: 0,15 і0,55 га. Ціна договірна. Тел. 066 126 9252.

Продається власний будинок у м.Заліщики,вул.Зелена. Загальна площа будинку 76 кв.м.Земельна ділянка 0,06 соток. Є літня кухня,гараж, два підвали (під гаражем і підбудинком), сарай для тримання птиці,свиней, господарські споруди. Опаленняводяне, є й кафельні грубки. Вода на подвір’їі у літній кухні. Ціна договірна.

Орієнтовне місце знаходження: авто-бусна, ж/д вокзал, базар).

Тел. 066 640 78 95.Продається 2-х кімнатна квартира

одноповерхового будинку в м. Заліщики,вул. Ольжича. Загальна площа 52 м.кв.,житлова 33 м.кв. Біля будинку є гараж. Тел.0680369270

Втрачений державний акт на правовласності на земельну ділянку серії ТР№063962, виданий на прізвище ГорячкаСвітлана Вікторівна, вважати недійсним.

Свідоцтво про право власності 1/4 будин-коволодіння, видане виконкомом Лисівськоїсільської ради 28 листопада 2000 року №125,яке розташоване в с.Лисівці, що належитьКолісник Світлані Вікторівні, вважатинедійсним.

Свідоцтво про право власності наспадщину за законом серії АВО №656908 напрізвище Горячка Світлана Вікторівна,вважати недійсним.

Втрачений державний акт на правоприватної власності на землю Серія IV – ТР№037522, виданий на прізвище Данилюк І.М.,вважати недійсним.

Втрачене посвідчення дитини багатодітноїсім’ї серії ВО 011007, видане на прізвищеПолева Христина Іванівна, вважатинедійсним.

Ви маєте можливість одержати якісні знання з таких спеціальностей:На базі неповної загальної середньої освіти – 9 кл.:- кравець;- оператор комп’ютерного набору, адміністратор;- перукар, манікюрниця;- штукатур, лицювальник-плиточник; офіціант, бармен. Термін навчання 3 роки.

На базі повної загальної середньої освіти – 11 кл.:- кравець (термін навчання 1,3 роки);

- оператор комп’ютерного набору, оператор комп’ютерноїверстки (термін навчання 1 рік);

- перукар (перукар-модельєр) (термін навчання 1,5 роки);- штукатур, лицювальник-плиточник (термін навчання 2

роки).

Заліщицьке вище професійне училище проводить навчальнікурси на комерційній основі за спеціальностями:

- кравець (з умінням розкрою, моделювання одягу) - термін навчання 3 місяці;- оператор комп’ютерного набору, оператор комп’ютерної верстки (термін

навчання 3 місяці);- перукар (перукар-модельєр) (термін навчання 3 місяці). Документи, які потрібні для вступу у Заліщицьке вище професійне училище:свідоцтво про народження або паспорт (копія); свідоцтво про освіту; медична довідка;

копія ідентифікаційного коду; довідка про склад сім’ї; 6 фото (3х4); копія чорнобильськогопосвідчення (для тих, в кого є); папка на зав’язках; 3 зошити в клітинку; 20 листів (А4);10 файлів; 5 конвертів з марками.

ВИ БАЖАЄТЕ ДІЗНАТИСЯ ПРО НАС БІЛЬШЕ?Телефонуйте або пишіть нам за такою адресою:

48600, Заліщицьке вище професійне училище, вул.С.Бандери,94, м.ЗаліщикиТернопільська область.

Тел.: (03554) 2-14-01, 2-15-67, zalvpu.ucoz.ua

Відповідно до Закону України «Про державну службу» та постанови КабінетуМіністрів України від 15 лютого 2002 року № 169 Про затвердження Порядкупроведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців»,управління соціального захисту населення Заліщицької райдержадміністраціїоголошує конкурс на заміщення вакантної посади: головного спеціаліста секторупризначення платежів і послуг відділу обробки документів управління соцзахистунаселення РДА на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічноговіку. Основні вимоги до кандидатів: вища освіта відповідного професійного спрямуванняза освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра. Стаж роботи за фахом вдержавній службі на посаді провідного спеціаліста не менше 1 року або стаж роботи зафахом в інших сферах управління не менше 3 років. При необхідності, виходячи ізвиконання структурним підрозділом основних завдань та функцій, навики роботи зкомп’ютерною технікою. Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають на ім’яголови конкурсної комісії управління соцзахисту населення РДА такі документи: заявупро участь в конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленимизаконодавством обмеженнями, щодо прийняття на державну службу та проходженнядержавної служби; заповнену особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками;дві фотокартки розміром 4х6 см; копії документів про освіту, підвищення кваліфікації,присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня; декларація про майно,доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формоюпередбаченою законодавством; копії 1,2 та 11 сторінок паспорта громадянина України,засвідчені кадровою службою медична довідка форми -133-0; копії військового квитка(для військовослужбовців або військовозобов’язаних). Додаткова інформація щодоосновних функціональних обов'язків, розміру та умов оплати праці надається кадровоюслужбою. Термін прийняття документів протягом 30 календарних днів з часуопублікування оголошення про проведення конкурсу. За довідками звертатись :м.Заліщики, вул.Грушевського, 12, телефон (03554) 2-12-82.

АДМІНІСТРАЦІЯ УСЗН

На Тернопільщині можливітеракти, застерігає СлужбаБезпеки України. Сьогоднібойові дії тривають на Сходіта не виключено, що ворогицілісності української держа-ви можуть вдатися до теро-ристичних актів й у іншихобластях України, в томучислі і на території Терно-пільської області.

Про це йдеться у звер-ненні до тернополян Коор-динаційної групи Антите-рористичного центру приуправлінні СБУ в Тернопіль-ській області, повідомляє

TV-4. Місцем проведеннятерактів, зазвичай, стаютьвелелюдні місця: житловібагатоповерхівки, навчальнізаклади, вокзали, громад-ський транспорт, зупинки,супермаркети, базари тощо,а також такі важливі об’єктияк залізниця, водозабори,мости, дороги, лінії електро-передач, газо- та нафтогони,підприємства, які у вироб-ництві використовуютьотруйні речовини. Вибуховіпристрої можуть бутизамасковані під будь-що,кажуть працівники СБУ, а

підкладають вибухівку за-звичай у легкодоступні міс-ця: підставні автомобілі,підсобні приміщення адм-іністративних і житловихбудинків, двори, складськіприміщення, урни длясміття.

СБУ закликає тернополянбути уважними. Помітившипредмети, які можутьвиявитися вибуховимипристроями, а також людей,які підозріло поводяться,слід негайно дзвонити нателефон довіри УправлінняСлужби Безпеки України: кодТернополя (0352) далі 52-90-00. Координаційна групаАнтитерористичного центрупри Управлінні СБУ в Тер-нопільскій області наго-лошує: вчасне виявленняможливої небезпеки можеврятувати людські життя.

 u ВАРТО ЗНАТИ

До гострих кишкових ін-фекцій, збудником яких єхолерний вібріон, належитьхолера. Захворювання ха-рактеризується важкимклінічним перебігом, висо-кою смертністю , здатністюза короткий час уражатибагатьох людей на значнихтериторіях.

Холерний вібріон доситьстійкий. На овочах і фруктахвін може зберігатися 10днів, у молочних продуктах,м'ясних та рибних стравах -20 днів, а в річковій таморській воді - до 3 місяців.Вібріон добре витримуєнизькі температури. Які кліні-чні прояви холери ?

Збудник розмножується утонкій кишці і виробляє енте-ротоксин - небезпечну от-руту, яка спричиняє бага-торазовий пронос.

Час від моменту зараже-ння до перших проявівзахворювання коливаєтьсявід кількох годин до 5 діб.Найчастіше 2-3 доби.

Другий характернийсимптом захворювання -

блювота. Вона починаєтьсяраптово, часто без попе-редньої нудоти. При тяжкомуперебігу блювоти може небути.

Зростає слабкість зперших годин хворобитемпература тіла різкознижується (до 35 градусів інижче). Хворий втрачаєвелику кількість рідини, аразом з нею мінеральні солі,білок та інші необхідні дляжиттєдіяльності речовини.Внаслідок зневодненняшкіра людини стає сухою,холодною, сірого кольору,зморшкуватою. Змінюється,а потім майже зникає голос.Хворий відчуває сильнуспрагу, але вжита рідиназразу ж викликає новеблювання. У м'язах рук та нігвиникає біль, потім судоми.Порушується робота нирок,що, зрештою, призводить доанурії та холерної коми.

Щоб запобігти зараженню,треба дотримуватися такихправил:

- купатися у відкритихводоймах тільки там , де це

дозволено органами сан-епіднагляду;

- не купувати продукти настихійних ринках, оскількитам вони не пройшли належ-ного санітарного контролю іможуть становити небез-пеку для вашого здоров'я;дотримуватися правилособистої гігієни: обов'яз-ково кип'ятити сире молоко;користуватися водою тількиз упорядкованих джерелводопостачання; воду пититільки кип'ячену; стараннопромивати та обдаватиокропом ягоди, фрукти, овочіперед споживанням, оскі-льки холерний вібріон гинепри температурі 56 градусів;посуд мити тільки гарячоюводою та зберігати його внедоступному для мух, тар-ганів місці.

Володимир ЧОВГАН,начальник відділуепідеміологічного

нагляду Борщівськогоміжрайонного

Управління Головногоуправління

Держсанепідслужбив області

 u ВАРТО ЗНАТИ

Кожен із нас з нетерпіннямчекає відпустки, скрупу-льозно заощаджуючи грошівпродовж року. Алібі еко-номії залізне - щасливі днізакордонного відпочинку наморі з золотим берегом...Але, як кажуть, не все тезолото, що блищить, і насонячному небі з'являютьсяхмари. У нашому випадку -це звичайнісінькі шахраї.

Схема шахрайства про-ста. Ближче до початкусезону відпусток відкри-вається якесь ТОВ «NNN»,яке активно розміщує рек-ламу, знімає офіс, обіцяєсервіс на вищому рівні тавиконання будь-яких бажаньклієнта. І все це за дивнонизькою ціною. Дефіцитнийтур в останній момент,проблеми з оформленнямвізи, вікна готелю прямо наморе - всі ці та багато іншихпобажань клієнта фірмаготова вже зараз виконати,але тільки після перед-оплати. І тут казка закінчу-ється. З'являється безліч

маленьких проблем, черезякі доводиться відкладативидачу вашої путівки таквитків. А ще через якийсьчас фірма (перестає навітьбудь-що обіцяти) тихозникає.

Що робити? Якщо вивирішили звернутися до тур-фірми для організації вашоговідпочинку, обов'язковоперевірте ліцензії, сертифі-кати та інші документи - неполінуйтеся! Пам'ятайте, щобезкоштовний сир буваєтільки в мишоловці! Якщо вивсе ж таки отримали путівкуі прибули за місцем призна-чення, не поспішайте спо-кійно зітхати. Навіть тут навас може чекати неприєм-ний сюрприз, де завгодно: уготелі, магазинах, на екскур-сіях. Уявіть ситуацію: люди-на приїжджає до Туреччини,й зустрічає представниккомпанії і вже в автобусіоголошує, що вона їде зовсімне в той готель, в який прид-бана путівка (найчастішепроживання в ньому коштує

вдвічі дешевше). Буває йтак, що компанія не винна вситуації, що склалася, тодівідбувається рівноцінназаміна. Але іноді можутьзапропонувати, навпаки -більш дорогий готель. Тодіважко що-небудь зробити,окрім як доплатити деякусуму і їхати туди. Марновідмовлятися заселятисяабо повертатися в аеро-порт. Пізніше можна пересе-литися, але в іншому готеліне дадуть жодного підтвер-дження вашого в ньомуперебування і відшкодову-вати завдані вам незруч-ності ніхто не стане.

Що робити? Ви можетепідстрахуватися: передвід'їздом зателефонуйте вготель, куди вас відправляєтурфірма, і з'ясуйте, чи заб-роньовано там номер наваше ім'я.

Ірина МЕНДИК,інспектор по роботі

з населеннямта ГФ Заліщицького

РВ УМВСУ, майор міліції

 u МІЛІЦІЯ ІНФОРМУЄ

Втрачене свідоцтво про право влас-ності на майновий пай члена колективногосільськогосподарського підприємства(майновий сертифікат) Серія ТР – V№003042, виданий на прізвище ДанилюкОльга Василівна, вважати недійсним.

Втрачене державний акт на правоприватної власності на землю Серія IV –ТР № 037523, виданий на прізвищеДанилюк О.В., вважати недійсним.

Втрачене свідоцтво про право власностіна майновий пай члена колективногосільськогосподарського підприємства(майновий сертифікат) Серія ТР – V№003040, виданий на прізвище ДанилюкІлля Михайлович, вважати недійсним.

КРЕДИТИ ГОТІВКОЮНА РІЗНІ ПОТРЕБИ

Адреса: м.Заліщики,вул.С.Бандери,буд.38, оф.15,тел.:(03554) 2-32-08

смт.Товсте,вул.Українська, буд.68,тел.:(03554) 3-52-43

Ліцензія серії: АВ №581578від 21.12.2011р.,

Ліцензія серії: АВ №534857 від 21.12.2011р.

БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ

“САТУРН” ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ

(А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНАТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО

НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮКОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.

П Р О Д А Є М О В К Р Е Д И ТНайкраще співвідношення ціни

та якості. Наша адреса: м.Заліщики,вул. С.Бандери, 102, магазин

“Торговий центр”, тел.: (03554)2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.

10% -

10% -

10% -

10% -

10% -знижка!

8   № 57-58 (8274) 

 u МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ

Звичайно це перебіль-шення, не вся країна, алевсе-таки делегація Півден-но-Африканської Республікипобувала на Заліщанщині.Гості власне прибули спер-шу у Вознесенськ, алездійснювали ознайомчо-екскурсійні поїздки по Україні.Місто Вознесенськ плідноспівпрацює з муніципалі-тетом Хесекуа. 11 червня2005 року було підписано Ме-морандум про співпрацю міжВознесенськом та муніци-палітетом Хесекуа, відпо-відно до якого міста вважа-ються «містами-побрати-мами». Це означає, що вонибудуть провадити спільнудіяльність в сфері: нала-годження господарськихзв’язків, здійснення експорт-но-імпортних операцій, роз-витку туризму, здійсненнякультурних, спортивних,освітніх та професійнихобмінів.

В рамках святкування дняміста за останні п’ять роківмісто Вознесенськ відвідало6 офіційних делегацій змуніципалітету Хесекуа та 5офіційних візитів делегації зміста Вознесенська мализмогу відвідати муніци-

палітет Хесекуа та взятиучасть у святкуванні Дняміста.

У 2007 році між містамибула започаткована ініціа-тива щодо спільної реалізаціїпрограми «Молодіжне лідер-ство та досвід демокра-тичних перетворень», врамках якої у вересні 2007р. та жовтні 2009 р. відбу-лися візити молодіжнихделегацій з м.Вознесенськадо муніципалітету Хесекуа,де молоді люди мали змогуознайомитись з культурою,релігією, політикою та ад-міністративною системоюПівденної Африки, а такожознайомитися з досвідомдемократичних перетвореньостанніх років в ПАР.

Відповідно до програмим.Вознесенськ також зуст-річав молодіжну делегацію змуніципалітету Хесекуапротягом 17-22 вересня2008 року.

Під час візиту до Заліщи-цького коледжу в гурто-житку якого вони проживалиі в їдальні якого харчувалися,було проведено ряд цікавихзустрічей і бесід з учас-никами делегації. Обгово-рення відбувалося і в чита-

льному залі коледжу, і під часпроведення екскурсії понавчальному закладу, врайонному краєзнавчомумузеї, де змістовну екс-курсію провів його директорВ.Каспрук.

У складі африканськоїделегації – були помічниквихователя, студенти, ІТтехнік, слідчий, працівникимуніципалітету, бізнесмен, атакож керуюча справамиВознесенської міськради.Незважаючи на різний коліршкіри, освіти, рід занять,учасники дискусій знайшлибагато спільних тем длярозмови. Виявляється що іпроблеми в навчанні сту-дентів подібні, і в традиціяхє спільні ознаки. Враженнягостей від ознайомлення знашим краєм тільки позити-вні. Тим більше, що вони по-бували не тільки в Заліщи-ках, але і в Чернівцях, атакож Коломиї, де відвідалимузей писанки. Гідами в цихпоїздках були С.Руснак таІ.Боднар. Делегація з Африкипоїхала далі, в їх планахпродовження ознайомленняз Західною Україною. Такіконтакти сприяють збли-женню людей різних конти-нентів, ще раз підтвер-джують, що ми жителі однієїспільної планети Земля.

Юрій ВІЙТИК,викладач ВП НУБіП

України “Заліщицькийаграрний коледжім.Є.Храпливого”

Світлина автора

Село – близьке, далеке,але до щему душі рідне.Кожного року їх чималозникає з карти України. Нащастя, Слобідка не значи-ться в цьому списку. Хочаперша прикрість і тут з’я-вилася – село втратилонайголовніший храм науки –школу, вихованці якої пря-мують щодня до сусідньогоБуряківки навчатися. І ниніхрам науки, - який тут зали-шився, це сільська книгозбі-рня. Понад 40 років працюєтут чудова людина, якабереже кожну книгу, вмієзнайти стежину до кожногосерця – це Марія Михайлюк.У цій жінці поєднались най-довершеніші риси – тепліпромені сонця в очах, чарів-на усмішка на обличчі,задумливий смток, а все це– людська краса.

Марія Василівна все своєжиття пов’зала з книгами. Умріях було інше хобі, але долясклалася так, що бухгалтер-ську професію змінила набібліотечну. На життєвійдорозі зустрічались і нега-разди, і розчарування. Алеробота завжди додавала їйоптимізму, наснажувалацікавими задумами, дару-вала пам’ятні зустрічі іодухотворювало жінку уприємних хвилинах спілку-вання зі своїми односель-чанами.

«Моїми помічниками вроботі завжди були діти, -розповідала Марія Васи-лівна. – Ми готували цікавізаходи, на які приходили істарші, це було свого родуєднання поколінь. Запам’я-тались тижні дитячої книги«Барви рідного слова»,патріотичні заходи на тему«Не згасне вогнище родинив запалених серцях», «Цікаві

таємниці з книжкової скарб-ниці», «Опалені війною до-роги». І завжди, до всіх нихця жінка залучає дітей, авони, в свою чергу, прояв-ляють активність, небайду-жість, особливо там, дебажано засвідчити своюприхильність до творчостівідомих поетів, письмен-

ників, вивчити напам’ятьуривки їхніх творів, спільноз наставником підготуватисценарій…

Свій багатющий досвідбібліотекар передає іншим,ділиться секретами роботиз молоддю. Хто звертаєтьсядо неї за порадою чи допо-могою у вивченні шкільноїпрограми чи написанні дип-ломних робіт – Марія Васи-лівна кожному зарадитьпрофесійною порадою, кон-сультацією. Відмовити – тоне в її характері.

Сьогодні фонд сільськоїкнигозбірні в Слобідці стано-вить понад 7 тис. примір-ників, загальна кількістьчитачів – 340.

«Немає нових надхо-джень, багато літературизастарілої. Дуже хочетьсяоновити книжковий фонд,але, розумію, не до цього за-раз. У країні фактично воєн-ний час. Тому чимало пови-нок черпаємо з Інтернету –у бібліотеці його підключено,- поділилась приємною

новиною Марія Васи-лівна. – Постійно цимджерелом збагаченняінформації в нас корис-туються переважнодіти, які здобули навикидля користування Ін-тернетом на урокахінформатики, опанува-вши шкільну програму.

За роки роботи вбібліотеці Марія Васи-лівна підготувала па-м’ятку про «Історіюсела Слобідка», «ІсторіяПросвіти», «Пам’ятникиі пам’ятні місця»,«Відомі люди нашогосела», «Учасники Дру-гої Світової війни», «До-ля жінок-галичанок»,«Наші краяни – воїни-

афганці», «Легенди рідногокраю» - як згадка длянаступних поколінь.

Попри певні життєві кло-поти, негаразди, Марія Васи-лівна живе роботою, яка даєїй можливість спілкуватисяз людьми, бути їм потрібноючерез книги. Адже книжка –це скарбниця мудрості, цезустрічі з цікавими героями,переживання за їхні долі.Бібліотекар вміє зацікавитикожного, знайти ту книгу длядуші, яка подарує людинігарний настрій, дасть добрупораду в житті і змуситьзадуматись над прожитимилітами і своїми вчинками.

Уляна КУРИЛЮК

 u КУЛЬТУРА

для будівельних робіт і укладання тротуарної плитки.

Телефонуйте:2-22-96 або моб.096-687-45-86.

У ці липневі дні свої дні народження відзначили члени виконкомуміської ради Неля Григорівна Лисак, Богдан Степанович МИРОНЮК,працівник міськради Тетяна Миколаївна ФЕДОРІЙЧУК.

Хай будуть щедрими ваші літа на щастя, на здоров’я, на друзів.Ласки – від Бога, від людей добра і шани – на многії, многії літа!Безмежного щастя вам і всіх земних благ!

Хай здоров’я, радість і достаток,Сиплються, немов вишневий цвіт,Хай малює доля з буднів свято –І дарує вам багато літ!З повагою – міськвиконком, працівники

міської ради

Щирі вітання і побажання з нагоди 25-річчя від днянародження засилаємо своїй колезі по роботі Мар’яніСергіївні ЩУРКО, яка працює в бухгалтерії Заліщицькоїцентральної районної комунальної лікарні.

У цей чудовий літній день, день Твого народження, прийми,шановна імениннице, найщиріші побажання – міцногоздоров’я, радості, великого особистого щастя, злагоди ідобробуту, святкового настрою, наснаги на життєвій дорозі.

Нехай волошками цвітуть літа прекрасні,Нехай здійсняться тисячі бажань,Щоб доля дарувала тільки щастя,Ні грама бід, ні капельки страждань.Життя хай квітне, мов вишневий сад,І кожен день усміхнено радіє,А доля одарує зорепадЗдоров’я, миру, успіхів, надіїУсмішок глибоких, як дно океану,Й міцного кохання – без меж і обману.

З повагою – колеги по роботі.

Люблячого батька, турботливого дідусяЯрослава Івановича ЗЯТИКА із с.Шутроминці знагоди прекрасного 65-ти літнього ювілеюсердечно вітають син Віталій, невістка Леся,

онуки Валентин та Наталя, свати із Заліщиків.

Дорогий наш, ювіляре,Ми любим Вас дуже і щиро вітаємо, Найкращі бажання в цей день посилаємо. Низенько вклоняємось, просимо в долі, Щоб щастя послала й здоров’я доволі. Хай мир і достаток живуть у Вашій хаті, Хай люди приходять до Вас із добром, А в день ювілею і рідні й знайомі Вас привітають за щедрим столом!