1

Заняття 23.Продовження вивчення

Розділ 2. Трактори та автомобілі.

Тема 10. Система запалювання та електрообладнання.1. Джерела електричного струму.

Система запалювання забезпечує займання пальної суміші в циліндрах двигуна ймістить джерело електричної енергії та перетворювач низької напруги системиелектрозабезпечення автомобіля на високу напругу свічки запалювання, іскра від якої запалюєпальну суміш у циліндрі двигуна в потрібний момент.

Системи запалювання автомобіля дійшовши до наших днів зазнали великих змін таудосконалень. На сьогодні існує 3 основних типи систем запалювання: система запалювання наоснові магнето, батарейно-котушечна, електронна система запалювання.

Вимоги до систем запалювання:· Забезпечення іскри в потрібному циліндрі (що перебуває в такті стиску) відповідно до порядку роботи циліндрів.· Своєчасність моменту запалювання. Іскра повинна відбуватися в певний момент (момент запалювання)

відповідно до оптимального при поточних умовах роботи двигуна кутом випередження запалювання, що залежить,насамперед, від обертів двигуна й навантаження на двигун.

· Достатня енергія іскри. Кількість енергії, необхідної для надійного запалення робочої суміші, залежить від складу,щільності й температури робочої суміші.

· Загальною умовою для системи запалювання є її надійність (забезпечення безперервності іскроутворення)Ці вимоги забезпечуються системою запалювання, що складається з джерел струму

(акумуляторна батарея та генератор), котушки запаювання, переривника, розподільника,конденсатора, свічок запалювання, вмикача (замка) запалювання, проводів високої і низькоїнапруг.

Робоча суміш у карбюраторних двигунах і дизелях запалюється по-різному. У дизеліввідбувається самозапалювання робочої суміші завдяки стиску, тоді як у карбюраторнихдвигунах суміш запалюється від стороннього джерела, що утворюється у свічці запалювання.

Запалення робочої суміші від стороннього джерела електричної енергії в карбюраторнихдвигунів почалося із застосування системи запалювання від магнето низької напруги (1875),потім від магнето високої напруги (1900). Надалі (1925) обидві ці системи були витиснутізапалюванням високої напруги від акумуляторної батареї. У наш час систему запалювання відмагнето застосовують на стаціонарних двигунах і окремих агрегатах на пересувнихавторемонтних майстернях.

Електрообладнання автомобіля складається з джерел струму, приладів системизапалювання, приладів електропуску, освітлення, звукової та світлової сигналізації,контрольно-вимірювальних приладів і допоміжного обладнання.

Джерелами електричного струму на тракторах та автомобілях є генератори постійногоабо змінного струму, а також акумуляторні батареї, з'єднані паралельно, які забезпечуютьнормальну роботу всіх споживачів на будь-яких режимах роботи двигуна.

Генератор – основне джерело електричної енергії в автомобілі, перетворює механічнуенергію в електричну та призначений для живлення всіх споживачів і заряджанняакумуляторної батареї при середній та великій частоті обертання колінчастого вала двигуна.

Акумуляторна батарея – перетворює хімічну енергію в електричну та призначена дляживлення електричним струмом стартера під час пуску двигуна, а також усіх інших приладівелектрообладнання, коли генератор не працює або не може ще віддавати енергію в коло(наприклад, коли двигун не працює або працює при малому числі оборотів колінчастого валу).

В електрообладнанні сучасних тракторів та автомобілів застосовують системи зномінальною напругою переважно 12 В. Проте деякі прилади, наприклад стартери, розрахованіна 24 В. Це дає можливість підвищити потужність стартера при мінімальних його розмірах, атакож зменшити поперечний переріз проводів обмоток.

2

2. Призначення, будова і маркування акумуляторної батареї.Акумуляторна батарея слугує для живлення електричним струмом стартера під час

пуску двигуна, а також усіх інших приладів електрообладнання, коли генератор не працює абоне може ще віддавати енергію в коло (наприклад, під час роботи двигуна в режимі холостогоходу). Вона складається з шести свинцево-кислотних двовольтових акумуляторів, з'єднаних міжсобою послідовно, що забезпечує робочу напругу в колі 12 В. Бак акумуляторної батареї, якийвиготовляється з кислототривкої пластмаси або ебоніту, поділено перегородками на шістьвідділень. На дні кожного відділення є ребра (призми), на які спираються пластиниакумуляторів.

Акумулятор складається з півблоківпозитивних 10 (мал. 1) і негативних 9пластин, ізольованих одна від одноїсепараторами 14, які виготовлено з пористихпластмас (міпори або міпласта). Пластинивідливають у вигляді решіток із свинцю здодаванням 7...8 % стибію (сурми) длямеханічної міцності. В решітку пластинзапресовують активну масу, приготовлену наводяному розчині сірчаної кислоти з оксидівсвинцю – свинцевого сурику (Рb3О4) тасвинцевого глету (РbО) – для позитивнихпластин і свинцевого порошку – для нега-тивних. Аби збільшити ємність акумуляторай зменшити його внутрішній опір,однойменні пластини з'єднують у півблоки,що закінчуються вивідними полюсними штирями 4, 8, 12, 13.

Півблоки з позитивними й негативними пластинами складають у блок так, що позитивніпластини розташовуються між негативними; тому останніх завжди на одну більше. Це даєзмогу краще використати активну масу позитивних пластин і захищає крайні з них відкороблення та руйнування.

Сепаратори встановлюють між пластинами так, щоб їхній ребристий бік був повернутийдо поверхні позитивних пластин, забезпечуючи тим самим краще надходження до нихелектроліту. Зверху пластини покривають перфорованим пластмасовим запобіжним щитком.

Складений акумулятор поміщають у відділення бака й закривають кришкою, що має дваотвори для виходу полюсних штирів, а також отвір 3 для заливання електроліту, якийзакривається різьбовою пробкою 5. У пробці є вентиляційний отвір, що сполучає внутрішнюпорожнину акумулятора з атмосферою. Зазори між кришками та стінками бака заповнюютьбітумною мастикою 2. Акумулятори з'єднують між собою свинцевими перемичками 7. Полюсніштирі 4, 13 крайніх акумуляторів (плюсовий та мінусовий) призначаються для вмикання батареїв коло електрообладнання автомобіля.

В акумулятори заливають електроліт, що складається з хімічно чистої сірчаної кислоти(H2SO4) і дистильованої води.

• Електроліт готують (табл.1) укислототривкій посудині (свинцевій,керамічній, пластмасовій), вливаючикислоту у воду. Заливати воду в кислотуне можна, оскільки процес сполучення вцьому разі відбуватиметься на поверхні,спричиняючи розбризкування кислоти,що може призвести до опіків тіла та зіпсувати одяг.

• Під час приготування електроліту необхідно надівати захисні окуляри, гумові рукавиціта фартух.

а) б)Мал. 1. Будова свинцево-кислотної стартерної акумуляторної

батареї зі спільною кришкою:а — загальний вигляд; б — блок пластин;

1-бак; 2-мастика; 3-заливний отвір; 4,8,12,13-полюсні штирі; 5-пробка заливногоотвору; 6-кришка; 7-перемичка; 9,10-відповідно негативні й позитивні пластини;

11-ребра; 14-сепаратори.

Таблиця 1.Співвідношення кислоти й води для приготування

електроліту відповідної густиниГустина електроліту, г/см3,

зведена до температури 15 °СНа 1 л води додати сірчаної

кислоти (л), густиною 1,83 г/см3

1,231,251,271,29

0,2800,3100,3450,385

3

• У разі потрапляння сірчаної кислоти на шкіру потрібно до надання кваліфікованоїмедичної допомоги обережно ватою зняти кислоту й промити вражене місце струменем води, апотім – 10 %-ним розчином соди або нашатирного спирту.

Під час пропускання через батарею постійного струму (заряджання) в акумуляторахвідбувається перетворення електричної енергії на хімічну, що виражається в зміні складуактивної маси [на позитивних пластинах утворюється перекис свинцю (РbО2), а на негативних –губчастий свинець (Рb)] та в збільшенні густини електроліту. Розряджання – зворотний хімічнийпроцес, під час якого знижується густина електроліту, а активна маса на тих й інших пластинахперетворюється на сірчанокислий свинець (PbSО4).

Оскільки густина електроліту визначає електрорушійну силу (ЕРС), яку розвиваєакумулятор, за її значенням можна судити про ступінь зарядженості батареї. Густинаелектроліту залежить від його температури, зменшуючись приблизно на 0,1 г/см3 припідвищенні температури на 15 °С. У розрахунках густину електроліту, як правило, зводять дотемператури 15 °С. Для запобігання замерзанню електроліту під час експлуатації акумуляторівузимку його густину регламентують залежно від кліматичних умов.

Номінальною ємністю акумулятора називається кількість електрики, яку може віддатиповністю заряджений акумулятор у разі розряджання струмом 20-годинного режиму затемператури електроліту 30 °С та початкової його густини 1,285 г/см3 до напруги 1,7 В. Ємністьвиражається в ампер-годинах (А•год) і залежить від кількості й розміру паралельно з'єднанихпластин, сили розрядного струму, а також температури електроліту. Чим більше пластин і чимбільший їхній розмір, менша сила розрядного струму й вища температура електроліту, тимбільшу ємність може віддавати акумулятор під час розряджання. В разі зниження температуриелектроліту ємність зменшується приблизно на 1 % на кожний градус. Наприклад, якщономінальна ємність батареї (за температури електроліту 30 °С) дорівнює 55 А•год, то затемператури електроліту 0 °С вона зменшиться на 50 % і становитиме 38 А•год, а затемператури – 20 °С – зменшиться на 50 % і дорівнюватиме 27 А•год. Ємність одногоакумулятора й батареї, що складається з кількох акумуляторів, з'єднаних послідовно, однакова(послідовно з'єднують акумулятори, які мають однакову ємність).

Кожен тип автомобільної акумуляторної батареї має своє умовне позначення, якенаноситься на моноблоці, кришці чи перемичці і називається маркуванням.

Маркування АКБ можна розділити (стосовно до наших умов) на три великі групи:Маркування згідно ГОСТ; Маркування згідно DIN; Маркування згідно JIS.

Типи батарей характеризуються числом акумуляторів в батареї, призначенням батареї,номінальною ємністю. В умовному позначенні (за стандартом ГОСТ) перша цифра визначаєчисло послідовно-з'єднаних акумуляторів, букви СТ – призначення батареї (стартерна),наступне число – номінальна ємність батареї при 20-годинному режимі розряду. В залежностівід матеріалу моноблока (бака) ставляться букви: Е-ебоніт, П-пластмаса, Т-термопластмаса.Потім ставляться букви, які визначають матеріал сепараторів: М-міпласт, Р-міпор, Д-деревина(ДС і МС – деревина або міпласт, комбіновані із скловолокном). Буква Н означаєнесухорозрядне виконання АБ, А - виконання із загальною кришкою.

Наприклад: за стандартом ГОСТ маркування АКБ виглядає наступним чином: 6СТ-55ПМ.§ 6 – кількість елементів (напругою 2В) в АКБ (6 банок по 2 В, в сумі 12 В);§ СТ – призначення АКБ (стартерна);§ 55 – номінальна ємність, в ампер-годинах;§ П – матеріал моноблока (поліпропілен);§ М – матеріал сепаратора (міпласт).

На автомобілях встановлюють такі акумуляторні батареї: ЗІЛ-130 – 6СТ-90ЕМС,ГАЗ-5ЗА – 6СТ-75ЕМ, ГАЗ-24 «Волга» – 6СТ-60ЕМ. В автомобілі ГАЗ-53А батарея розміщенапід сидінням водія; в автомобілі ЗІЛ-130 – на кронштейні рами біля лівої підніжки кабіни, вавтомобілі ГАЗ-24 – у моторному відсіку. Батареї з’єднують позитивним полюсом зізольованими проводами системи електрообладнання, негативним – з масою автомобіля.

Автомобільні акумулятори нового покоління необслуговувані. Батарея повністю

4

герметична. Замість сурми застосовується кальцієвий свинець. Кальцій забезпечує підвищенупровідність і невеликий внутрішній опір, що зумовлює підвищену стартову потужність. Угерметично закритій батареї вода випаровується набагато повільніше, зменшується ймовірністьпотрапляння в електроліт сторонніх домішок із повітря або недостатньо чистої води. Кожнупластину розміщено в окремому конверті-сепараторі, мікропористий матеріал якого, абсолютноінертний щодо електроліту, підвищує стійкість пластин до вібрацій і перешкоджає наростаннюактивної маси. Надійно захищені пластини розташовуються ближче одна до одної; при цьомупитома ємність підвищується, а сама батарея стає компактнішою.

Для «дихання» електроліту передбачено мікропористий полімерний полум'ягасник, щосполучає батарею з атмосферою,

Акумулятор має оптичний визначник зарядженості (сендикатор), який дає змогудіагностувати стан батареї за кольором «вічка». Зелене вічко означає нормальне заряджання,чорне – знижене (потрібне підзаряджання), жовте (світле) – необхідність заміни акумулятора.

Термін служби акумуляторних батарей за умови правильної експлуатації їх та своєчасногодогляду за ними становить чотири роки або 75 тис. км пробігу автомобіля. Проте цей термінможе значно скорочуватися в разі порушення правил експлуатації та зберігання батарей. Натехнічний стан акумуляторних батарей особливо впливають забруднення електроліту, робота йзберігання при підвищеній температурі електроліту та низькому його рівні, порушення режимівзаряджання, заливання електроліту підвищеної густини (це найчастіше буває, якщо замістьдистильованої води для доведення рівня в акумулятори додають електроліт). Усе це можепризвести до небезпечних несправностей.

Основні несправності: підвищене саморозряджання; коротке замикання різнойменнихпластин; сульфатація пластин; корозія решіток позитивних пластин. Крім того, під часексплуатації батарей відбуваються: окиснення полюсних штирів і наконечників; розтріскуваннямастики й поява тріщин у баці, кришках, що спричиняє підтікання електроліту.

3. Призначення генератора та реле-регулятора.Генераторна установка, яка встановлюється в автомобілі, складається із генератора та

реле–регулятора.Автомобільний генератор – призначений для живлення електричним струмом усіх

приладів системи електрообладнання (крім стартера) під час роботи двигуна на середніх івеликих обертах та підзаряджання акумуляторної батареї.

Генератори перетворюють механічну енергію в електричну. Принцип утворенняелектричного струму в генераторі заснований на явищі електромагнітної індукції. Генераторкріплять на двигуні збоку за допомогою кронштейна. У рух генератор приводиться клино-подібним пасом від шківа колінчастого вала.

За принципом дії й будови генераторибувають постійного або змінного струму.Автомобільні генератори різняться між собоюв основному кількістю полюсів і щіток,розмірами, даними обмоток, напругою іпотужністю. На сьогодні, в основному, наавтомобілях встановлюють генераторизмінного струму.

Реле-регулятор призначений дляавтоматичної підтримки напруги генератора,необхідного для забезпечення нормальногозарядного режиму АКБ і роботи споживачів.Він включає в себе – регулятор напруги,обмежувач струму і реле зворотного струму, які розміщують на одній панелі тавстановлюють під капотом двигуна і з'єднують з генератором за допомогою проводів.

5

З підвищенням частоти обертання колінчастого вала підвищується частота обертання йротора генератора. Внаслідок цього в обмотках статора збільшується і напруга. Щоб напругазалишалась в допустимих межах (приблизно 13,5-14,5 В) при нормальній напрузі 12 В –призначений регулятор напруги, який за будовою поділяється на вібраційний, контактно-транзисторний, безконтактно-транзисторний.

Опір зовнішнього кола генератора змінюється залежно від числа ввімкнутих споживачів.Величина струму, що виробляється генератором, залежить від опору зовнішнього кола. Якщоувімкнути в коло багато споживачів, опір настільки зменшиться, а величина струмузбільшується, що це може викликати перегрів і пошкодження обмоток якоря. Щоб цьомузапобігти, встановлюють обмежувач струму, принцип будови якого аналогічний принципубудови регулятора напруги. На відміну від нього обмотка обмежувача струму виготовлена зпровода більшої товщини і ввімкнута в коло якоря генератора послідовно. Крім того, насердечник намотана додаткова прискорювальна обмотка, ввімкнута послідовно в обмоткузбудження. Через основну обмотку обмежувача протікає весь струм, що надходить у зовнішнєколо і в обмотку збудження. Як тільки величина струму перевищить допустимі значення, а,контакти обмежувача розімкнуться і в обмотку збудження ввімкнеться опір. Сила струмузменшиться, магнітне поле генератора послабиться, що спричинить зниження напругигенератора і струму, що надходить у зовнішнє коло. При зменшенні величини струму контактизнову замикаються, і процес повторюється. Розмикання контактів обмежувача струмуспричинює зникнення струму в прискорювальній обмотці, а це, в свою чергу, прискорюєрозмагнічування сердечника, внаслідок чого частота замикання і розмикання контактівзбільшується.

На сучасному автомобілі зовнішнє електричне коло, від якого живляться споживачіструму, вмикається паралельно до генератора і акумуляторної батареї. При непрацюючомудвигуні або при малих обертах колінчастого вала споживачі живляться струмом відакумуляторної батареї, а генератор вимкнений з електричного кола. Це пояснюється тим, щопри малих обертах напруга, яку виробляє генератор, буде менша за напругу акумуляторноїбатареї і, якщо ввімкнути генератор у коло, сильний струм від акумуляторної батареї почнепроходити через обмотку якоря генератора і батарея почне швидко розряджатися. Томугенератор вмикається в електричне коло лише тоді, коли напруга на його клемах досягаєнеобхідної величини— 13,2 В. Тоді від генератора почнуть живитися споживачі струму іакумуляторна батарея буде заряджатися.

Генератор вмикається в коло і вимикається з ньогоавтоматично за допомогою реле зворотного струму. Принепрацюючому генераторі або коли його напруга нижча піднапруги акумуляторної батареї контакти реле зворотного струмупід дією пружини розімкнені. В цей час споживачі живлятьсяструмом від акумуляторної батареї. Із збільшенням числа обертівколінчастого вала швидкість обертання якоря генератора зростає,що спричинює підвищення напруги на клемах до 11,8—13,2 В.Струм від генератора почне проходити по тонкій обмотці реле інамагнітить сердечник так, що якірець, перемагаючи силупружини, притягнеться і контакти замкнуться, вмикаючигенератор у коло. Якщо напруга генератора стане нижче віднапруги акумуляторної батареї, струм від неї почне проходитичерез обмотку якоря і товсту обмотку сердечника в зворотномунапрямі, в результаті чого якірець почне розмагнічуватись і піддією пружини контакти розімкнуться, вимкнувши генератор зелектричного кола.

______________________________________________________________

Домашнє завдання:4. Особливості будови автотракторних генераторів змінного струму.

6

4. Особливості будови автотракторних генераторів змінного струму.Генератор на тракторі і автомобілі – основне джерело енергії, призначений для живлення

всіх споживачів (крім стартера) і підзарядки акумуляторної батареї при працюючому двигуні.Для зарядки акумуляторної батареї необхідний постійний струм, тому генератори

змінного струму мають вбудовані випрямляючі пристрої, які зібрані на напівпровідниковихкремнієвих вентилях (діодах).

Нормальна робота споживачів може бути забезпечена тільки під час живлення їх струмомз оптимальною стабільною напругою. Напруга генератора внаслідок шести-, семи-,восьмиразової зміни частоти обертання ротора і струмового навантаження не залишаєтьсяпостійною. Задана напруга за різних частот обертання підтримується за допомогою регуляторанапруги.

Комплект генератора змінного струмуназивають генераторною установкою змінногоструму.

Генераторна установка змінного струму, якавстановлюється в автомобілі, складається згенератора з електромагнітним збудженням,випрямляча напруги й реле-регулятора аборегулятора напруги.

Генератор Г-306 (мал. 2) встановлюють надвигунах СМД-14, Д-240, Д-37Е і ін. Він становитьсобою трьохфазну безконтактну машину зодностороннім електромагнітним збудженням івмонтованим випрямляючим блоком.

Генератор Г-250 (мал. 3) (з різними розмірамиприводних шківів) встановлюють на автомобілях ЗІЛ-130, ГАЗ-53А, ГАЗ-24, УАЗ-469, “Москвич” і ін.

На автомобілі ГАЗ-53А встановлюютьгенератор Г250-Г1, ЗІЛ-130 – генератор Г250-И1,ГАЗ-24 «Волга» – генератор Г250-Н1. Будова і діяцих генераторів у принципі однакові, проте вонивідрізняються потужністю. Генератор кріплять упередній частині двигуна за допомогою кронштейна ірозпірної планки. Ротор генератора приводиться вобертання трапецієвидним пасом: у двигунів ГАЗ-24 іЗІЛ-130 – безпосередньо від шківа колінчастого вала,а ЗМЗ-53 – від шківа вентилятора, який приводитьсяв дію колінчастим валом.

Він представляє собою трифазну синхроннуелектричну машину з електромагнітним збудженням івбудованим випрямним блоком. Максимальнапотужність – 630 Вт, номінальна напруга – 14 В.Основні частини генератора: статор 1 (мал. 4, а),ротор 20, передня 22 і задня 3 кришки, шків 19, вентилятор 21 і випрямний блок 4.

Статор складається з пластин електротехнічної сталі, зварених між собою. З внутрішньоїсторони в пазах статора за допомогою текстолітових клинів закріплені 18 котушок фазнихобмоток. Котушки містять по 13 витків дроту ПЭВ-2 діаметром 1,35...1,45 мм. Фази, що містятьпо шість котушок, сполучені в “зірку”. Кінці фаз спаяні, а початки сполучені із затискачамикремнієвого випрямного блоку типу БПВ-45 або ВБГ-1.

Ротор генератора, на валу якого розташовані втулка 13 з обмоткою 12 збудження, полюснінаконечники 11 і два контактні кільця 6 з ізолюючими втулками, обертається в двохшарикопідшипниках 5 і 14, встановлених в кришках 3 і 22. Обмотка збудження складається з

Мал. 2. Генератор змінного струму Г-306:1–задня лапа; 2–кришка підшипника; 3–панель вивідних клем; 4–заднякришка; 5–обмотка статора; 6–статор; 7–ротор; 8–обмотка збудження;

9–передня кришка; 10–випрямний блок; 11–вал ротора; 12–діод; 13–шківз вентилятором; 14,16–підшипники; 15–стяжний фасонний болт.

Мал. 3. Генератор змінного струму Г-250:1,4–кришки корпуса; 2–статор; 3–полюсний наконечник ротора;

5,14–кулькові підшипники; 6–шків; 7–вентилятор; 8–обмотка статора;9–обмотка ротора; 10–щіткотримач; 11–щітка; 12–контактне кільце;

13–вал ротора; 15–діод випрямленого пристрою.

7

570 витків дроту діаметром 0,74...0,83мм. Її опір при температурі 25 оС –3,7 ±0,2 Ом. Обмотки ротора і статорапросочені лаком. Підшипникипередньої і задньої кришок ущільнені здвох сторін.

Кришки генератора спільно зкріпильними лапами відлиті залюмінієвого сплаву. В отвори лап і вмісця посадки підшипників дляпідвищення міцності і довговічностівстановлені армовані сталеві втулки.Друга лапа передньої кришки служитьдля кріплення натяжної планки. В обохкришках зроблені вентиляційні вікна.

Випрямний блок БПВ-45складається з двох шин – тепловідводів1 і 6 (мал. 4, б) із запресованими в нихдіодами типу ВА-20 прямої 3 ізворотної 2 полярності. Тепловідводискріпляють гвинтовими затискачами 4через ізолюючі втулки 5. Виводи діодівпрямої і зворотної полярностей попарносполучені між собою гвинтовимизатискачами 4, до яких підключеніпочатки фазних обмоток статора.Випрямні блоки БПВ-4, ВБГ-1 і ВБГ-1Бвзаємозамінні.

Генератор працює так. Якщо ввімкнути запалювання вимикачем, через обмоткузбудження ротора почне проходити постійний струм від акумуляторної батареї. При цьому восерді ротора утворюється магнітне поле, яке замикається через статор. Як тільки ротор почнеобертатися, магнітне поле його полюсів, що пронизує витки котушок статора, змінюється, і вкожній з них по черзі індикується змінна ЕРС. У міру збільшення частоти обертання валаротора ця ЕРС зростає. Коли ЕРС генератора буде більша від ЕРС акумуляторної батареї, всіспоживачі енергії (акумуляторна батарея, обмотка збудження генератора, прилади освітлення іт. д.) живляться від генератора через випрямляч.

Несправності генераторів і регуляторів напруги. Якщо вони несправні, то зменшуєтьсяабо зовсім припиняється живлення споживачів від генератора і заряджання акумуляторноїбатареї. Це можна виявити за показами амперметра, а також за недостатнім розжарюваннямламп освітлення під час роботи двигуна на середніх і великих частотах обертання, слабкоюдією звукового сигналу та ін. Найчастіше генератор працює ненормально через слабкий натягпаса привода генератора; забруднення і спрацювання контактних кілець і щіток генератора,послаблення пружин щіток; замикання або обрив в обмотках генератора; порушеннярегулювання, підгоряння контактів та інші несправності регулятора напруги, несправністьдіодів випрямляча.

Мал. 4. Генератор Г-250-Ж1:а – загальний вигляд:

1–статор; 2–обмотка статора; 3–кришка; 4–випрямний блок; 5,14–підшипники; 6–контактні кільця;7–щітки; 8–клема “Ш”; 9–щіткотримач; 10–болт кріплення щіткотримача;11–полюсний наконечник;

12–обмотка збудження; 13–сталева втулка;15–шпонка; 16–шайба; 17–гайка кріплення шківа;18–втулка упорна; 19–шків; 20–ротор; 21–вентилятор; 22–кришка; 23–стяжний болт;

б – випрямний блок БПВ-45:1–негативна шина (тепловідвід); 2–діод ВА-20 зворотної полярності; 3–діод ВА-20 прямої

полярності; 4–затискач для виводу фази генератора; 5–ізоляційні втулки; 6–позитивна шина.