Виходить з 24 лютого 1940 року № 28-30 (8132) Цiна вроздрiб - 1 грн.

koloszal@inbox.ru

Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

 

 

     СПIВЗАСНОВНИКИ:Залiщицька районна рада,

Залiщицькарайдержадмiнiстрацiя,

Залiщицька міська рада,трудовий колектив редакції

 

 

 

а п е р е д о д н іпрофесійногосвята в акто-вому залі му-зичної школирайонна та

міська влада вшанувалипрацівників житлово-ко-мунального господар-ства та побутового обслу-говування населення.

У привітальному словіміський голова Воло-димир Бенев’ят відзна-чив, що комунальники зчестю вийшли із тих склад-них умов, які створювалачас від часу цьогорічназима. Не було особливихнарікань щодо очисткивулиць райцентру від снігу,забезпечувалося водо-постачання міста, вчасно

вивозилися тверді побу-тові відходи. Чимало зав-дань заплановано на цейрік. Буде закінчено ре-монт вулиць Гайворон-ського, Шевченка таприведено до належногостану вулицю Котлярев-ського.

Володимир Станісла-вович подякував пра-цівникам комунальнихпідприємств міста і фахів-цям сфери побутовогообслуговування за їхнюпрацю на благо заліщан.

До слів привітань відрайонної влади до при-сутніх звернувся першийзаступник голови РДАВасиль Лучик. Роботапідприємств цієї галузідобре відома йому, бозовсім недавно ВасильБогданович очолював ПП

«КомунальникПлюс-1», якезабезпечує міс-то водою. Томувідзначивши ус-піхи за минулийрік, він висловивнадію, що планир е к о н с т р у к ц і їводогону, як йінші задуми, бу-дуть здійсненіцьогоріч. Ве-ликій групі пра-цівників ЖКГ іпобутового об-с л у г о в у в а н н янаселення В.Б.Лучик вручивграмоти та квіти,

В.С.Бенев’ят – грамотиміської ради та грошовівинагороди кращим пра-цівникам галузі. Спеціа-лістів своїх підрозділів ві-тали керівники: житлово-комунального підприєм-ства – Роман Верхола, ПП«Порядок» – Іван Па-січний, ПП «КомунальникПлюс-1» – Петро Рацин.

У церемонії відзначен-ня взяли участь ВасильМашера – заступник місь-кого голови з гуманітарнихпитань та Андрій Петрів –головний спеціаліст сек-тору з питань внутрішньоїполітики, зв’язків з гро-мадськістю та ЗМІ апаратуРДА. З нагоди свята вину-ватців торжества при-вітали працівники РБНТ:ведуча програми – зав-методкабінетом ГаннаМарочкіна, солісти – Сер-гій Костюк, Роман Бодьо,Ігор Витрикуш, Микола Ко-гут, а також Ростислав Ро-манко з музичної школи.

 

 u ВІДЛУННЯ ПОДІЙ

Минулої п’ятниці відбув-ся схід громадян селаТорське. В ньому взялиучасть голова райдержад-міністрації Олег Барчук таначальник філії «Заліщи-цька ДЕД» Михайло Харук.

Під час зібрання заслу-хано звіт сільського голо-ви Петра Серединськогопро виконання плану со-ціально-економічного такультурного розвитку сіл,які входять до сільради,за 2012-й та плани на2013 рік.

Сільрада відзначена заминулий рік як краща усфері місцевого самовря-дування в районі.

Як наголосив сільськийголова, в минулому роцізроблений ремонт дитя-чого садка. Оновлено фа-сад будівлі, замінено вік-на і двері, встановлені но-ві водостічні труби, закуп-лено для потреб закладутелевізор, електроводо-нагрівач, килимове покри-ття. Виготовлена та змон-тована огорожа дитячогодошкільного закладу, Бу-динку народної творчості.У ньому, до речі, по-но-вому облаштована сцена,закуплено мікрофони та

інструменти. Придбанобетонну огорожу для клубуГлушки, оновлено кили-мове покриття у закладікультури.

Завдяки сприянню голівРДА – О.Барчука та рай-ради – І.Дрозда розпочатозаміну вікон у сільськійшколі.

Деякі питання, які хви-лювали жителів села, від-разу ж знаходили опе-ративне реагування. Так,на запитання Марії Дов-буш про ремонт та опале-ння амбулаторії, головаРДА Олег Барчук зверну-вся до керівників підпри-ємств та організацій, якізнаходяться на територіїсела, з пропозицією допо-могти у завершенні ре-монту.

Тетяну Боднар, завідую-чу дитячим дошкільнимзакладом, хвилював станвулиці Лугової та її ремонт.Сільський голова відзна-чив, що планується наріз-ка кюветів і ямковий ре-монт центральної дорогисела та вулиці Лугової. Іншімісцеві дороги відремон-товані, використані дляцього вапняк та гравійно-піщана суміш, а з технікою

допомогла керівник ПП«ВЕП-Агро-Плюс» ОльгаПельцер.

У планах на цей рік –продовження ремонтівдитсадка, амбулаторії,школи, закладів культуриГлушки і Торського.

Буде виготовлена і вста-новлена огорожа в центрісела. Перераховані коштина виготовлення паспортасміттєзвалища і технічнудокументацію на прове-дення грошової нормати-вної оцінки земель на-селених пунктів сільськоїради.

Потребуватиме допо-моги районної владиозвучена жителем селаЯрославом Доброволь-ським проблема заміниелектроопор на хуторіЯкубівка.

Голова РДА О.Барчукзазначив, що відчуваєтьсятісна співпраця та взає-морозуміння між район-ною та сільською владою,обіцяв допомогти громадірозв’язати наявні проб-леми, які були озвучені вході зустрічі з громадоюТорського.

Олег ВІСТОВСЬКИЙ

 

 

СвітлинаІгоря

ІВАНСЬКОГО.

 u ФОТОАНОНС

   

   

РЕКОНСТРУКЦІЯАВТОШЛЯХІВ

Про стан дорожньогопокриття та ремонт авто-шляхів йшлося на нарадіголови ОДА В.Хоптяна зкерівниками підприємствтранспорту та інфраструк-тури. Керівник області звер-нув увагу, що у зв’язку ізскладними погодними умо-вами в осінньо-зимовийперіод, технічний стан асфа-льтобетонного покриттядоріг області погіршився.

Голова ОДА обговорив ізкерівником Служби автомо-більних доріг в Тернопіль-ській області Миколою Гна-товим основні напрямкирозвитку дорожнього ком-плексу області на 2013 рік.Зокрема, очільник звернувувагу на необхідності рекон-струкції автошляхів, освіт-лення доріг та ремонту мос-тових переходів через річки.

Йшлося про перспективибудівництва об’їзних дорігнавколо Теребовлі, Бережанта необхідності побудовитакої траси довкіл Терно-поля. Доручено за відпо-відних погодних умов навес-ти лад у придорожніх лісо-смугах, очистити їх від пош-коджених дерев, чагарниківта сміття.

ВЕСНА КЛИЧЕ У ПОЛЯПро підготовку сільгосп-

підприємств області допроведення весняно-польо-вих робіт, підсумки роботиАПК за 2012 рік йшлося назасіданні колегії департа-менту агропромисловогорозвитку ОДА, участь вроботі якого взяв заступникголови-керівник апаратуоблдержадміністрації ЮрійЖеліховський.

Виступаючі відзначили, щоу 2013 році плануєтьсяпосіяти ярі культури на площі493,6 тис. га, цукрові буряки– на 42,7 тис. га, картоплю -на 63,3 тис. га, овочі – на 10,5тис. га, кормові та іншікультури – на 100,3 тис. га.

Наразі сільськогосподар-ські підприємства забезпе-чені власними обіговимикоштами для проведеннявесняно-польових робіт всумі 882,2 млн. гривень(83%). Насінням ярих зер-нових сільгосппідприємстваобласті забезпечені. Заси-пано 22,1 тис. тонн кондицій-ного насіння (113% до пот-реби). Для проведення вес-няно-польових робіт сіль-госптоваровиробники обла-сті мають у своєму розпо-рядженні 3,6 тисяч трак-торів, 1,8 тисяч плугів, 2 ти-сячі культиваторів, 2,1 тис.сівалок та іншу грунтообро-бну і посівну техніку. Готов-ність тракторів складає98%, культиваторів тасівалок – 99%.

  

РЕФОРМИ НАБЛИЖАЮТЬДО УГОДИ З ЄС

Системні реформи, якіпроводяться в Україні, тареалізація комплексних про-грам з Євросоюзом сприяти-муть підписанню Угоди проасоціацію з ЄС під час самітуСхідного партнерства, якийвідбудеться у листопаді уВільнюсі. Про це ПрезидентУкраїни В.Янукович заявивпід час зустрічі з пред-ставниками Наглядової радиЯлтинської європейської

стратегії. «Сприяння реа-лізації євроінтеграційногокурсу з боку Ялтинськоїєвропейської стратегії дляУкраїни є дуже суттєвим, іми це цінуємо», - наголосивПрезидент. Він додав, щокожного року під час заходівЯлтинської Європейськоїстратегії Україна крок закроком наближається досвоєї мети - інтеграції до ЄС.

Голова Наглядової радиЯлтинської європейськоїстратегії А.Кваснєвський, усвою чергу, подякував Пре-зиденту України за багато-річну співпрацю з організа-цією. За його словами, 2013рік повинен стати істо-ричним у розвитку відносинміж Україною та ЄС. «Ядумаю, що підписання Угодипро асоціацію та зону вільноїторгівлі на Саміті у Вільнюсів листопаді повинно статипроривом не тільки дляукраїнсько-європейськихстосунків, це буде історич-ний момент і для Європи, ідля України. Це може багатощо змінити», - зазначивА.Кваснєвський.

ПАРТНЕРСТВОУКРАЇНИ І ЛАТВІЇ

Україна і Латвія маютьпрацювати на подальшийрозвиток торговельно-еко-номічного співробітництва.Про це заявив ПрезидентУкраїни В.Янукович під часукра їнсько-латв ійськихпереговорів у розширеномускладі.

Глава Української державизазначив, що країни працю-ють над виконанням Про-грами економічного дво-стороннього співробітни-цтва на 2012-2013 роки. Вінвідзначив позитивну дина-міку торгівлі між Україною іЛатвією та збільшеннятоварообігу майже на 28%.Президент висловив пере-конання, що розширеннюподальшої взаємодії в цьомунапрямку сприятиме роботаукраїнсько-латвійської Між-урядової комісії, наступнезасідання якої відбудетьсяцього року в Україні. Прези-дент високо оцінив підтрим-ку Латвією України на шляхудо Європи. Президент Лат-війської Республіки АндрісБерзиньш позитивно оціниврозвиток відносин міждвома країнами. Він висло-вив підтримку Латвієюєвроінтеграційних прагненьУкраїни.

ІНТРОНІЗАЦІЯ НОВОГОПАПИ РИМСЬКОГО

ФРАНЦИСКАУ Ватикані відбулася цере-

монія інтронізації новогоПапи Римського Франциска.На площі Святого Петрайому були вручені символипапської влади – мантія і"перстень рибалки".

Отримавши папські сим-воли, Франциск встав і про-читав коротку промову.Трансляцію церемонії ін-тронізації Папи вели всівеликі світові ЗМІ. Передцеремонією Папа Францискна "папамобілі" - без броньо-ваної капсули - об'їхав пло-щу Святого Петра, де зібра-лися тисячі віруючих. Подорозі до собору Францискцілував дітей, розмовляв зінвалідами, вітав і благо-словляв присутніх.

На церемонію прибули 130делегацій з усього світу, утому числі шість голів дер-жав, а також предстоятельКонстантинопольської пра-вославної церкви патріархВарфоломій. Вперше з мо-менту розколу східного і за-хідного християнства (1054рік) на церемонії інтронізаціїПапи Римського присутнійглава однієї з помісних пра-вославних церков. Нагада-ємо, архієпископ Буенос-Айреса Хорхе Маріо Берго-льо був обраний 266-м Па-пою на конклаві у Ватикані12 та 13 березня.

Новий глава римсько-ка-толицької церкви - першийлатиноамериканець (родом зАргентини) і перший єзуїт наСвятому престолі. Як понти-фік, він узяв собі ім'я начесть Франциска Ассизького- середньовічного святого,що заснував орден злидарівченців. Під час своєї службив Аргентині він прославивсяскромністю: вважав за кра-ще їздити на громадськомутранспорті, сам готував со-бі їжу і жив у звичайномубудинку.

Колишній Папа РимськийБенедикт XVI залишив пре-стол 28 лютого і пояснивзречення нестачею сил, щобгідно керувати церквою.

13 березня відбувся творчий звіт художньої самодіяльності “Наддніст-рянський меридіан-2013” ДПТНЗ “Заліщицьке вище професійне училище”.Докладніше читайте в наступному номері. Світлина Ігоря ІВАНСЬКОГО.

Н

АНОНС: ПІДСУМКОВА НАРАДАпрацівників культури району відбулася 14 березня в районному Будинку народної

творчості. З доповіддю на ній виступила заввідділом культури і туризму РДАО.Безушко. У роботі цієї наради взяла участь і виступила заступник голови РДАМ.Навольська. Докладніше читайте в наступному номері.

2      № 28-30 (8132)

 u АКТУАЛЬНА ТЕМА

априкінці ми-нулого тисячо-ліття, коли вУкраїні почалиактивно ство-рюватися до-

радчі служби, перед-бачалося, що вони станутьпровідниками державноїполітики в сільськіймісцевості. І насамперед,політики щодо земельнихпитань, кооперативногоруху, кредитних спілок,створення передумов длязростання ефективностісільгоспвиробництва.Чому дорадчі служби невиконують поставленезавдання? Про це –інтерв’ю з віце-прези-дентом Національноїасоціації сільськогос-подарських дорадчихслужб України ТетяноюБРИВКО.

- На стартовому етапідорадчі служби заявилипро себе доволі активно,а потім на тривалий часпішли в тінь. Чому?

- 2003 року дорадчі службиоб’єдналися в Національнуасоціацію сільськогоспо-дарських дорадчих службУкраїни. Тож ми вже ювіляри– нам виповнюється 10років. За цей час вдалосядовести, що наші послугитребувані фермерами, влас-никами особистих підсобнихгосподарств та сільськимижителями. Навіть до пред-ставників органів владиприйшло розуміння, що до-радчі служби не конкурентиуправлінням сільського гос-подарства, а партнери вла-ди, насамперед, у розвиткумалого та середнього біз-несу на селі. 2007 року буласхвалена державна Про-грама дорадчої діяльності.Але суми держпідтримкибули незначними. Вони силь-но поступалися тим, що затакі самі послуги отриму-вали наші європейські,американські, а тепер іросійські колеги.

Ситуація ускладниласятим, що на теперішній часзавершилася значна части-на міжнародних проектівтехнічної допомоги. Як нас-лідок, деякі служби змушенібули повністю згорнутироботу. Дорадчі служби, щозалишилися, виконують її,але не так активно і не в тихобсягах, як раніше.

- Дорадчі службизаймаються вирішеннямпитань державної ваги. Чирозуміє це держава і чидопомагає вам у такійважливій роботі?

- Міністерство аграрноїполітики та продовольствапостійно підкреслює важли-вість дорадчої діяльності. Вйого складі є Відділ коор-динації дорадництва тасоціального розвитку села,який регулює роботу дорад-ників. Дорадчі служби взає-

модіють з обласними управ-ліннями агропромисловогорозвитку. Та треба розуміти,що високої ефективностідорадчі служби досягнутьлише в разі дотриманнятрьох обов’язкових умов:якщо вони будуть пред-ставлені в кожному районі,укомплектовані спеціаліс-тами (агрономами, тварин-никами, юристами, бухгал-терами тощо), забезпеченітехнікою (засобами кому-

нікацій, транспортом). А унас із грошима, як я казала,не складається.

- За рахунок чого вижи-вають дорадчі служби?

- Є три джерела фінан-сування дорадчих служб –бюджети всіх рівнів, гран-тові проекти та платніпослуги.

Про ситуацію з держбю-джетом я вже оповіла.Скажу лише, що в країнах, десистемно працюють дорадчіслужби, їх бюджетне фінан-сування складає 70-100%. ВУкраїні цей показник значноскромніший – близько 5%.

Діяльність багатьох до-радчих служб підтримуєтьсяза рахунок грантових про-ектів. Тут працює наступниймеханізм: дорадчі службиготують проекти за темати-кою, пов’язаною з виріше-нням проблем сільськоїмісцевості, подають їх наконкурси та інколи їх виг-рають. Так, Одеська обласнадорадча служба виконалапроект із сільського зеленоготуризму. Це була дужецікава та велика за обсягомробота. Чимало доводитьсяпрацювати і представникамще двох обласних дорадчихслужб – львівської та дні-пропетровської. Вони успіш-но займаються розвиткомтваринництва у малих гос-подарствах та їх згурту-ванням в обслуговуючікооперативи.

Останнє можливе дже-рело фінансування дорадчихслужб – це платні послуги.Та, на жаль, на нього тежмало сподівань. Причинаодна – у дрібних сільгоспви-робників і просто сільськихмешканців, зазвичай, малогрошей для того, щоб повні-стю сплатити послугидорадників.

- Чи готові дорадчіслужби до можливогоформування земельногоринку?

- Земельна реформарозпочалася не сьогодні і

навіть не вчора. Томудорадчі служби нако-пичили чималий досвідконсультаційної роботиіз земельних питань.Наша асоціація підпи-сала меморандум проспівробітництво ізЗемельною спілкою Ук-раїни. Дорадники мо-жуть отримати новізнання з актуальних

проблем земельних відносинй ефективніше допомагатисвоїм клієнтам у вирішенніземельних проблем.

Для нас вкрай важливо,аби земельний ринок фор-мувався прозоро, прогнозо-вано та без потрясінь. Лишетоді власники земельнихділянок підтримають його.Думаю, це так само - в інте-ресах держави. Важливо,щоб держава це зрозуміла істала союзником для нас і,

насамперед, для селян.- Попередній період був

не найкращим для дорад-чих служб та національноїасоціації, яка їх об’єднала.Чи смуга невезіння для васуже завершилася?

- Ми все робимо задлявідродження дорадництва вУкраїні. Недавно від ПроектуUSAID «АгроІнвест» отри-мали грант. Він дозволяє намдосягти певної стабільностіта стійкості, розширеннянаших можливостей. Та на-ша співпраця з «АгроІнвес-том» виходить за межігранту. Зокрема, Проектпідтримує навчання дорад-ників у спеціалізованих агро-школах. Наші представникивходять до складу різнихробочих органів «АгроІн-весту», беруть активнуучасть у реалізації йогорізноманітних заходів, кон-сультують сільськогос-подарські обслуговуючікооперативи щодо їх участів програмах Проекту, спря-мованих на підтримку коопе-ративного руху.

Для підтримки аграріївАсоціація готує й інші спільніпроекти з українськими,зарубіжними та міжнарод-ними організаціями. Середних, зокрема, Спілка сільсь-когосподарських обслу-говуючих кооперативів,Всеукраїнська асоціаціясільських та селищних рад,Інститут аграрної економіки,Кафедра аграрного консал-тингу та сервісу Націона-льного університету біоре-сурсів та природокорис-тування.

Михайло ВЕРНИГОРА,Національний прес-клуб

з аграрнихта земельних питань

(Тел.: (044) 490 69 88, (067)507 63 39, (067) 243-63-55

E-mail:sgubin.pressclub@ukr.net,osushytska@cure.org.ua)

 

Н

 

Заліщицька районна держа-вна адміністрація затвер-дила заходи щодо охорониінтелектуальної власності врайоні. Ними передбаченостворення та поповненнябази даних суб’єктів господа-рювання, що працюють усфері інтелектуальної влас-ності на території району,об’єднання зусиль уповнова-жених органів щодо боротьбиз незаконним виробництвом,розповсюдженням і реаліза-цією аудіо- і відеопродукції,компакт дисків, незаконнимвикористанням торгових іконтрольних марок.

Планується проведення

заходів у рамках загально-державної операції «Інте-лект» щодо недопущеннянезаконного виробництва,розповсюдження та реалізаціїоб’єктів інтелектуальноївласності. На виконання За-кону України «Про авторськеправо і суміжні права» бу-дуть проведені перевіркисуб’єктів господарювання,які працюють у цій сфері,вживатимуться заходи попе-редження щодо надходженняна внутрішній ринок кон-трафактної та фальсифіко-ваної продукції. Будуть орга-нізовані семінари, конферен-ції та консультації, що сто-

суються прав на об’єктиінтелектуальної власності іззалученням суб’єктів госпо-дарювання та засобів масо-вої інформації. У місцевих ЗМІбудуть висвітлюватися ос-новні проблеми та резуль-тати рейдів-перевірок у ційсфері. До виконання заходівщодо охорони інтелектуа-льної власності в районізалучені, окрім робочої групирайдержадміністрації, відділ зпитань освіти, відділ куль-тури і туризму РДА, Заліщи-цький РВ УМВС України, Залі-щицьке відділення Борщів-ської МДПІ, управління еко-номіки та підприємництва,сектор з питань внутрішньоїполітики, зв’язків з гро-мадськістю та ЗМІ апаратуРДА, редакції районної газети«Колос» та районного радіо-мовлення.

 

Власне так можна сказатипро подружжя Волянських –Володимира Терентійовичата Броніславу Михайлівну ізГиньковець. Сьогодні поваж-ний батько відзначив 96років, а мати – 88. У спільно-му подружньому житті вони,дякувати Богу, 70 років.

В.Т.Волянський народивсяв Мишкові. Сім’я була бага-тодітна, бо окрім нього щебув старший брат і сестрата двоє братів - рідних поматері. Згодом старша сес-тра вийшла заміж за П.Ін-джійовського, куди навіду-вався і Володимир. А колиінші брати оженились, а ба-тьки померли, то Володимироселився в сестри Розалії, дей познайомився зі своєюмайбутньою дружиною Бро-ніславою на прізвище Ін-джійовська.

Після служби в армії Во-лодя повернувся додому і в1943 році ці молоді людиодружилися. Але щастя їхнєбуло недовгим. У 1944 роціВолодимир пішов на фронт.Вдома залишились двоєхворих батьків дружини та їїмолода сестра. Всю роботудоводилось виконуватиБроніславі, а Володимирвоював на війні. Потрапив уполон, був у концтаборі. Не

думав, що виживе в томужахливому пеклі. Але Богмилував його, і він поверну-вся в рідну домівку до дру-жини, її хворих батьків тасестри Броніслави Ядзі.Родина чекала на господаря,треба було працювати,відновлювати стайню, яказгоріла, та й інша чоловічаробота чекала на Володи-мира, бо він усе вмів зро-бити власними руками, томуй по господарству трудивсязранку до ночі.

У 1948 році в подружжянародився первісток – синСтепан, у 1954 – Ярослав,через три роки Євгенія.Після школи юнаки закінчилиучилища, відслужили в армії.Дочка Євгенія навчалася вКіцманському радгоспі-тех-нікумі і отримала спеціаль-ність «ветлікар». Кожензнайшов для себе роботу. Абатьки трудилися в рідномуколгоспі. Володимир Терен-тійович – ковалем у кузні, аБроніслава Михайлівна –буряководом у ланці.

Коли батько знемагав, тона допомогу йому в кузнюприйшов найстарший синСтепан, який декілька роківпрацював з ВолодимиромТерентійовичем. Син Ярос-лав трудився водієм пожеж-

ної охорони смт.Товсте, анині працює на Харто-нівському цегельному за-воді. У кожного із синів своїсім’ї. У Степана та Марії вжедорослий син Володимир,який працює. У Ярослава таНадії – дві доньки Оксана іТетяна, в яких також своїсім’ї.

У доньки Волянських –Євгенії та її чоловіка Дмитра– також дорослі діти. Най-старша дочка Марійка закін-чила успішно Кіцманськийрадгосп-технікум, виховує зчоловіком Ігорем двоє дітей– Оксанку та Дмитрика.Володимир Терентійович таБроніслава Михайлівнагордяться своєю великою ідружною родиною. Щонеділівідвідують Богослужіння вцеркві, цікавляться нови-нами свого краю, читаючирайонку і слухаючи радіо.

На схилі літ залишились врідній хаті вдвох, але їхчасто провідують діти, вну-ки, правнуки – це їхня розра-да й найбільша радість ужитті. І хоч літа в цих двохлюдей уже давно на зимуповернули, та не сидятьвони, склавши руки. Матусяготує смачні страви, батькоще порається по господар-ству. З нетерпінням чекаютьвесни, щоб засіяти і поса-дити город, все обробити івиростити щедрий врожай.

Хочеться побажати ційподружній парі міцногоздоров’я, ніколи не хворіти ірадості на щодень до рідноїхати.

Орися ГОШОВСЬКА,с.Гиньківці

 

З метою державної під-тримки розвитку регіонів,забезпечення реальнихмеханізмів бюджетної під-тримки розвитку окремихтериторій та закладенняфінансової основи регіона-льної політики Заліщицькарайонна державна адміні-страція повідомляє що згідноч.2 ст.24 Бюджетного кодек-су України визначено перелікзаходів, на які можуть спря-мовуватися кошти держав-ного фонду регіональногорозвитку. Серед таких:

- державна та регіональнастратегії розвитку;

- державні цільові та інвес-тиційні програми (проекти) участині виконання заходіврегіонального розвитку;

- угоди щодо регіональногорозвитку та програми подо-лання репресивності тери-торій;

- державні програми роз-витку транскордонного спів-робітництва;

- програми і заходи со-ціально-економічного роз-витку регіонів, включаючипрограми і заходи розвиткуокремих адміністративно-

територіальних одиниць(зокрема, малих міст, гірсь-ких населених пунктів, насе-лених пунктів зон спостере-ження тощо).

Порядок підготовки, оцінкита конкурсного відборуінвестиційних проектів, щоможуть реалізовуватись закошти державного фондурегіонального розвиткузатверджено ПостановоюКМУ № 656 від 4 липня 2012р. Згідно з п. 6 цього Порядку:«у конкурсному відборіможуть брати участь підго-товлені органами виконавчоївлади Автономної Респуб-ліки Крим, місцевими держ-адміністраціями та облас-ними, районними, районнимиу містах, міськими, селищни-ми, сільськими радами інвес-тиційні програми (проекти),які затверджені в устано-вленому законодавствомпорядку».

Для участі в конкурсномувідборі заявники подаютьвідповідній регіональнійкомісії, що створюється приРаді міністрів АРК, обласних,Київській та Севастополь-ській міських держадміні-

страціях, перелік інвести-ційних програм, заяву дляучасті в конкурсі та докумен-ти, зразки та перелік якихзатверджено ПостановоюКМУ № 656 від 04.08.2012 р.

Відповідно до п.10 Порядку:«оголошення про проведенняконкурсного відбору розмі-щується регіональною комі-сією на офіційному веб-сайтіРади міністрів АРК, обласних,Київської та Севавтополь-ської міських держадміні-страцій не пізніше ніж за дватижні до початку проведенняоцінки та конкурсного від-бору». За результатми оцінкита конкурсного відбору інвес-тиційних програм (проектів)Рада міністрів АРК, обласна,Київська чи Севастополь-ська міська держадміністра-ція, формує їх узагальненіпереліки та подає до Мінеко-номрозвитку, зацікавленихцентральних органів вико-навчої влади, Мінрегіону.

У разі відповідності пода-них заявок критеріям кон-курсного відбору, КабінетМіністрів України, за пода-нням Мінекономрозвиткузатверджує проект розподілубюджетних коштів з пере-ліком відповідних інвести-ційних програм (проектів).

Уляна ЧЕКАЛЮК,начальник управління

економікита підприємництва РДА

 u НАМ ПИШУТЬ

 u ЕКОНОМІЧНІ ОРІЄНТИРИ

 

З березня до травня в Україні триваємасова несанкціонована торгівля рідкіснимивидами ранньоквітучих, ендемічних,реліктових та занесених до Червоної книгиУкраїни рослин. Особливого розмаху вонанабуває напередодні Весняних свят. Значнучастину таких рослин вивозять для продажуза кордон.

У зв’язку зцим нагадує-мо:

Згідно статті88-1 КодексуУкраїни про ад-міністративніправопорушення,порушення по-рядку придба-ння чи збутуоб’єктів рос-линного світутягне за собою накладення штрафу від одногодо п’яти неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян. Ті ж самі дії, вчинені щодооб’єктів рослинного світу, які перебували вмежах природно-заповідного фонду,занесених до Червоної книги України або якіохороняються відповідно до міжнароднихдоговорів України тягнуть за собоюнакладення штрафу від трьох до восьминеоподатковуваних мінімумів доходів

громадян.Згідно статті 90 КУпАП, знищення рослин,

види яких занесені до Червоної книги України,незаконне або з порушенням встановленогопорядку вилучення їх з природного середо-вища тягне за собою накладення штрафу нагромадян від двадцяти до тридцяти нео-податковуваних мінімумів доходів громадянз конфіскацією незаконно добутого.

Ст.159 КУпАП «Порушення правил торгівліна ринках» - ця акція тягне за собоюпопередження або накладення штрафу нагромадян від одного до трьох неоподатко-ваних мінімумів доходів громадян і попере-дження або накладення штрафу на посадовихосіб – від трьох до семи неоподатковуванихмінімумів доходів громадян.

Ст.160 КУаАП «Торгівля з рук уневстановлених місцях» - торгівля з рук навулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверахта в інших невстановлених місцях – тягне засобою накладення штрафу від одного до семинеоподатковуваних мінімумів доходівгромадян з конфіскацією предметів торгівліабо без такої. Заліщицький РВ УМВСУзвертається до жителів нашого краю тагостей не порушувати адміністративногозаконодавства та берегти нашу природу.

Ірина МЕНДИК, інспектор по роботіз населенням та ГФ РВ УМВСУ

 

    № 28-30 (8132) 3 

Попрощатися із зимою тав гарному настрої зустрітивесну мали можливість учніЗаліщицької загальноо-світньої школи І-ІІІ ступенів№2 під час театралізованогодійства «Зиму проводжаємо— весну зустрічаємо», якепідготували та провели учні2-А (класовод Оксана Во-

лодимирівна Кучерко) та 6-А (кл. керівник ОлександраДмитрівна Молодиня) кла-сів. Діти грали весняні ігри,співали веснянки, водилихороводи, згадували ста-ровинні прислів’я і приказкипро весну, відгадувализагадки, розповідали народнілегенди, прикмети приходу

 

весни, декламували вірші.Цього дня тут розігралисясправжні баталії між Вихо-ром та Посланцем Весни,між Зимою і Весною. «Якщов цей день ведмідь проки-дається від сну і валить свійбарліг, то зимі вже кінецьпідходить». Школярі такбажали допомогти Весні

перемогти, що розбудилиВедмедика своїми оплес-ками, привітно зустрілиперші квіти весни – Проліскита Підсніжники.

Глядачі щирими оплескамидякували юним акторам зачудове народознавче свято.

Марія БАБІЙ, учениця6-А класу школи №2

м. Заліщики

Щирими і теплими привітаннями вшанували матерів,бабусь, сестер учні школи І ступеня с.Нагоряни та їхніпедагоги Г.І.Маланич, Н.Б. Прокопа та музичний керівникМ.О.Забчук напередодні жіночого свята 8 Березня таШевченківських днів. Вони вдало були поєднані, аджебагато творів Кобзаря присвячено жінці-матері.

Безмежну любов поета до матері засвідчують чималотворів. Після вступного слова педагога діти подарувалиматерям квіти і незабутні приємні хвилини радості. Учнівиконували пісні, читали вірші, розгадували кросворд«Весняні квіти», вітали своїх матерів і бабусь.

Надовго запам’ятають присутні слова фінальної пісні «Ів вас, і в нас хай буде гаразд…» у виконанні всіх учасниківзаходу. А на завершення програми Михайло Забчукпривітав усіх жінок з святом весни.

Галина МАЛАНИЧ, педагог школи с.Нагоряни

 

Виховний захід з нагодидня народження славногоКобзаря відбувся у школіс.Шипівці, який підготувалиучні 3 класу.

Умовно перегортаючисторінки Великої Книги учнічитали твори безсмертногоспівця: «Село і серце одпо-чине…» – Діана Політичка, «Ідосі сниться під горою» –Михайло Чернецький, «Неназиваю її раєм…» – ВасильВолощук, «Мені тринадцятийминало…» – Назар Трачик,«Тяжко, важко в світі жити»– Артем Вербіцький, «Напанщині пшеницю жала» –Олександра Волощук, «Унашім раї на землі» – ДаринаКотик, «Заповіт» – Володи-

мир Лібер, «Сонце заходить,гори чорніють» – ВасильЧернецький.

Інсценізований фрагмент здитинства Кобзаря «МалийТарас» відтворили НазарійТрачик (у ролі Тараса) таДарина Котик (у ролі Оксани).Дуже вразив зіграний тре-тьокласниками уривок з тво-ру «Наймичка», де в головнихролях зіграли: наймичка –Олександра Волощук, Марко– Артем Вербіцький, а словаавтора читали Назар Трачик,Василь Чернецький, Во-лодимир Лібер. На святіпрозвучали пісні на словаТ.Шевченка: «Зоре моя ве-чірняя», «Зацвіла в долинічервона калина», «Садок

вишневий коло хати», «Течевода із-за гаю» (музичнийкерівник О.І.Бобик).

Сільський бібліотекар С.П.Золота підготувала цікавувиставку книг та ілюстраційдо творів на тему: «СвітлицяШевченковогоЗаповіту».

На захід булизапрошені бать-ки третьоклас-ників, учні 2 кла-су та директоршколи Г.С.Сав-чук. Вже сталодоброю тради-цією разом ізШевченковимсвятом відзна-чати і жіноче.Всіх присутніхжінок, дівчатпривітала дирек-тор Ганна Сте-

 панівна і подякувала за ціка-вий захід, присвячений Ве-ликому Кобзарю.

Світлана ОРЛОВСЬКА,класовод 3 класу

школи с.Шипівці

 u НА НИВІ ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ

початку бе-резня в нашо-му місті Черні-вецька клінікамікрохірургіїока „Ваш Зір”

проводила пільгове оф-тальмологічне обстеже-ння для пенсіонерів.

За 2 дні було обстеженомайже двісті пацієнтів. Адеякі з них вже пройшлилікування. Ось уривки звідозв наших земляків пролікування в клініці „ВашЗір”:

„Ми, жителі м.Заліщикищиро дякуємо особистоголовному хірургу ПінчукуС.В. та завідуючій діаг-ностичним відділеннямБариській О.Б. і всьомуколективу клініки „ВашЗір” за всю чуйність, ніж-ність їх рук, за золоте сер-це і безмежну терпели-вість до нас. На первин-ному прийомі в Заліщикахнас усіх приємно вразилоїхнє турботливе піклува-ння про кожного з нас.Кожному було доступнопояснено хід і проблеминаших хвороб. Потім кліні-ка нам організувала без-коштовний колективнийдоїзд на лікування доЧернівців та на другийдень назад додому. По-всюди ми відчували теплевідношення до себе аб-солютно всього персо-налу медзакладу. Ми вамщиро дякуємо за все ібажаємо здоров’я, про-цвітання, вдячних пацієн-тів. Від пацієнтів із Залі-щиків дякувала Ожи-говська, Клочко, Семе-нюк, Гуменюк, Столярчук.14.03.2013р.”

Наша розмова – іззавідуючою діагностичнимвідділенням клініки „ВашЗір”, лікарем-офтальмо-логом вищої категоріїБариською ОксаноюБогданівною.

- Оксана Богданівна, якпройшло обстеження, чизмогли ви прийняти всіхбажаючих?

О.Б.Бариська: “Обсте-ження пройшло продук-тивно. Наша діагностичнабригада (вона склада-ється з 6 працівників клі-ніки), обстежила за 2 днімайже 200 пацієнтів. Нажаль, не встигли прийня-ти всіх бажаючих, але

впевнена, що зробимо цепід час наступної зустрічі,яка відбудеться 30 бере-зня та подальших обсте-жень, які будуть прохо-дити приблизно 1 раз намісяць. В переважній

більшості проходили об-стеження пацієнти пен-сійного віку. Це природ-ньо, адже більшість очнихзахворювань пов’язані звіком (глаукома, захворю-вання сітківки, катаракта).Наше обладнання дозво-ляє виявляти очні захво-рювання на дуже раннійстадії. Тоді лікування бі-льш ефективне та меншвитратне”.

- Як часто требапроходити обстеженняу лікаря-окуліста?

О.Б.Бариська: “Щорічніобстеження в офтальмо-лога для пацієнтів стар-шого віку є обов’язковими.

Адже більшість віковихзахворювань протікає наранніх стадіях непомітнодля людини, без втратизору. І лише лікар можевиявити захворювання натакій стадії. Звичайно,дуже важливу роль віді-грає тип і точність облад-нання, яке використову-ється. Зокрема, найбільшточним в світі на сьогоднівважається діагностичне

 u МЕДИЦИНА (Р)

обстеження на оптичномукогерентному томографі(дослідження проводи-ться практично на клітин-ному рівні). Клініка „ВашЗір” перша, і поки що єди-на на Західній Україні,

проводить обстеження звикористанням томогра-фа RTVue-100 виробни-цтва США.

- Як в клініці „Ваш Зір”проводять лікування ві-кових очних захворю-вань?

О.Б.Бариська: “Якщо го-ворити про лікування най-більш поширеної хвороби– катаракти, то клініка„Ваш Зір” - єдина в регіоні

використовує американ-ський комплекс „ІНФІ-НІТІ”. За оцінкою провід-них хірургів-офтальмоло-гів Європи та США „ІН-ФІНІТІ” є найкращим світо-вим комплексом для ліку-вання катаракти.

Щодо штучних кришта-ликів, то найкращий резу-льтат дають саме асфе-ричні (з покращеною опти-кою) моделі кришталиківвиробництва АЛКОН(США) і Бауш та Ломб(США). Переважна біль-шість наших пацієнтів ви-бирають саме ці криш-талики і це, звичайно, даєпомітно кращий зір післялікування. Важливо розу-міти, що сучасні штучнікришталики служать вамдо кінця життя (розрахун-ковий строк служби цихкришталиків – кілька сотроків). І тому, вибираючисучасну асферичну мо-дель раз, ти отримуєшбільш якісний зір назав-жди. На закінчення ба-жаю всім чіткого, ясногозору та доброго здоров’я”.

- Дякуємо за розмову,Оксана Богданівна, табажаємо успіхів у Вашійнелегкій праці!

Чергове обстеження уЗаліщиках клініка „ВашЗір” проведе 30 березня уприміщенні музичної шко-ли, вул.Гайворонського,10. Запис на обстеженняза телефоном в Заліщиках2-82-60, або за мобіль-ним /097/ 686-90-91.

На світлині: клініка„Ваш Зір” – іде виписка

після лікування.

На

 

САМЕ ТАК ОХАРАКТЕРИЗУВАЛИ НАШІ ЗЕМЛЯКИ РОБОТУ ЛІКАРІВЧЕРНІВЕЦЬКОЇ КЛІНІКИ „ВАШ ЗІР”

4      № 28-30 (8132) 

Сьогодні дехто стверджує,що політика – козирна картавсіх головних подій у світі. Небудемо ставати на прю –можливо. Однак хочемозагострити увагу на географії,бо від неї – на нашу думку –залежить і політика. Адже насменше хвилює, скажімо,Танзанія, Гондурас чи Маль-діви, а більше зацікавленостіпроявляємо до Буковини,Покуття, Поділля.

Тому й не дивно, що які бвлади та владці не володілицими регіонами – польські,австрійські, румунські, чи яктепер – уже рідні, українські,- сусіди завжди жили в мирі ідружбі, завше цікавилисяжиттям ближнього, йогопобутом, ідеями й устремлі-ннями. І завжди сходилися на

культурних фе-стинах, спор-тивних змагах,а то й на весіль-них забавах, наторговельнихярмарках тощо.

Заліщани до-бре знають фу-тбольні поєди-нки спортсме-нів Городенки,С е р а ф и н ц і в ,Киселева, За-ставни, Бор-щева, Кіцманяна призи «Коло-са», присвяченіпам’яті героївДністра. Не ме-

ркнуть враження і від ви-ступів самодіяльних митціврайонів-сусідів на щорічнихфестивалях «Дністрові зорі».А цьогоріч у березні на Шев-ченкові дні стартувала«Заліщицька весна-2013», наякі зібралися команди шахі-стів із Кіцманя, Снятина,Городенки та господарівзмагань.

Скажемо відразу, що гостііз захопленням зустрілизапрошення на веснянийтурнір у Заліщиках, мовляв,«це місто тепла і весни, а мивідгукнемося восени як некіцманською, то городен-ківською осінню».

Змагання по чорно-білихклітинах шахівниць проходи-ли на п’ятьох дошках кожноїз команд за коловою сис-

темою – по 30 хвилин кож-ному гравцю. Високий рівеньнапруги поєдинків підтвер-джував і належний статусспортивної кваліфікації шахі-стів: два кандидати у май-стри спорту, шістнадцятьпершорозрядників і тількидва учасники-другорозряд-ники.

Заліщани виявилися до-сить гостинними господа-рями, випередивши тільки наполовинку очка представ-ників Снятина. А кіцманці натаку ж половинку бала ви-передили шахістів Городенки.Левову долю очок перемож-цям приніс кандидат умайстри спорту МиколаЛісничук, який був непере-можним на чільній дошцікоманди. Без втрат на третійдошці виступив і представ-ник Городенки Богдан Буд-жак, котрий також набравпереможних три очки. Двомаперемогами із трьох відзна-чилися спортсмени: кан-дидат у майстри спорту ЮрійКузик (Снятин), першороз-рядники Ярослав Ткачук(Городенка) та Василь Мос-каль (Заліщики).

Заліщицьке ФСТ «Колос» таправління шахового клубунагородили переможців дип-ломами, а всіх учасниківзмагання – грамотами. Го-ловному судді «Заліщицькоївесни-2013», ветерану-шахісту Анатолію Небоженкувід капітана городенківцівМихайла Вороного за попу-ляризацію шахів на берегахДністра дісталася пам’ятнамедаль імені міжнародногогросмейстера Сало Флора,уродженця Городенки.

Петро МЕЛЬНИК

 

 u СПОРТ

Бо пам’ятайте,що на цій планетівідколи сотворив її

Пан-Бог,Ще не було епохи

для поетів,але були поети для епох!

Л.Костенко

Кожний великий народ маєсвої знакові постаті. ДляАнглії – це Байрон, для Німеч-чини – Гете, для Польщі –Міцкевич, для Росії – Пушкін,для України – Шевченко.

Для справжніх геніїв час невимірюється датами наро-дження і смерті: їхні ідеї і

творче надбання перебу-вають поза часом, вонибезсмертні. За традицієювесь поетичний, віршовийдоробок Тараса ГригоровичаШевченка називають „Коб-зарем”, хоч відомо, що такназвав поет лише невеликуранню збірку поезій. Ця назвадуже виразно підкреслюєодну із основних рис твор-чості поета – глибокий орга-нічний зв’язок її з народноютворчістю. Шевченко виріс ізнародної пісні. зумів передатидумки і почуття народу такповно, щиро, палко, як це невдавалося нікому до нього.Саме під таким кутом зорутреба розуміти часто цито-вані слова Добролюбова:„Шевченко поет цілкомнародний...”.

„Кобзар” вийшов у світмайже в день других роковинйого викупу з кріпацтва. Цебула чи не найсвітліша,найрадісніша доба в життіпоета.

Він містив вісім поетичнихтворів, більшість з якихШевченко присвятив тим,

хто його підтримував: поеми„Катерина” (В. Жуковсько-му), „Тарасова ніч” (П. Мар-тосу), вірші „Іван Підкова” (В.Штернбергу), „Перебендя” (Є.Гребінці), баладу „Тополя” (П.Петровській), послання „ДоОснов’яненка”, думку „Нащомені чорні брови...” Безпо-середньо перед виданнямШевченко написав вступнийвірш-заспів „Думи мої, думимої”, котрий відкривав збірку.

Ще древні говорили, щокнижки, як і люди мають своюісторію. Та, мабуть не знай-деться такої книги, доля якоїбула б подібна до „Кобзаря”.

Починаючи із часу й обста-вин написання кожного тво-ру, підготовки до друку тавиходу в світ, поширення,переслідування і навіть доконфіскації, а, значить знище-ння (і таке бувало) – це захо-плюючі сторінки життєписуцієї безсмертної книжки.

Гроші на її друк дав від-ставний штабс-ротмістр,полтавський поміщик ПетроІванович Мартос, портретякого малював молодийШевченко. Разом з ним ЄвгенГребінка упорядковуваврукописи до видання.

Недавній кріпак виявивтаку силу своєї творчості, щовся провідна українськаінтелігенція визнала його засвого найбільшого поета, відякого можна розпочативласний розвиток поезії не зачужими зразками, а із своговласного джерела.

За життя Т. Г. Шевченкавийшло 40 тис. 550 прим.його книжок. Життя славет-ного „Кобзаря” продовжу-валося й після смерті поета.Його твори були широко

відомі, незважаючи на те, щоаж до революції 1905 р. под-війна цензура (світська ідуховна) не пропускала додруку майже половину Шев-ченкових творів. Вони моглиз’являтися тільки поза ме-жами Росії та були доступнілише на українських земляхпід Австрією.

З часом з „Кобзаря” поволістав вилучатися кобзар-ський дух. Замість окремихвіршів посіялися макомкрапки, пропуски, адаптації,вульгаризаторські спрощенікоментарі. Кожен з прави-телів прагнув перекроїти

Шевченка на свій лад, зро-бити то революціонером-демократом, то безбожни-ком, розірвати його на ци-тати, прилаштувати до своїхпотреб.

Постать возвеличувалась,а Слово применшувалось.Чим більша шана воздава-лась імені, тим менше бувпошанівок до його духу.

Пам'ять про Тараса Григо-ровича Шевченка дорога нелише для українців, а й длякожного, хто здатен цінуватиталановиту, по-справж-ньому особливу людину, відякої струменяться потокисвітла. Його ім'я відоме вусьому світі: у багатьох краї-нах встановлено пам'ят-ники, його ім'я носять закладикультури, освіти, площі, ву-лиці. Твори Кобзаря перекла-дені майже 100 мовами світу.

Ольга ЮРІЙЧУК,викладач філологічних

дисциплін ВП НУБіПУкраїни “Заліщицький

аграрний коледж ім. Є. Храпливого”

 u БЕЗСМЕРТНИЙ  СПАДОК  ГЕНІЯ

 

 u НА СКРИЖАЛЯХ ІСТОРІЇ

Належне місце у роботібібліотек району займаєпопуляризація літератури протворчість Т.Шевченка. Біб-ліотеки для дітей проводятьогляди літератури «Йогодуша, його пісня не вмре, незагине», конкурси читців «Насєднає Тарасове слово», ви-ставки однієї книги «Кобзар– це книга правди», поетичніхвилини «У неволі, без забав,ріс малий хлопчина, славнимвін поетом став, сонцемУкраїни». У клубі сімейногочитання проводимо голоснічитання поезії Т.Г.Шевченка.

Дітям бібліотекарі пропо-нують прочитати книгиС.Васильченка «В бур’янах»,О.Іваненко «Про ВеликогоТараса», О.Пчілки «Переказипро поета», В.Сухомлин-ського «На Тарасовій могилі»,Л.Храпливої «Т. Шевченко».

Що ми шукаємо і знаходимоу Шевченка? Цю тему праці-вники райбібліотеки для дітейрозкрили через виставку

 

«Кобзарю, батьку, славитьсвіт твоє ім’я і край мій нині».

У розділі «Внук Дніпра-Славути і син Вкраїни-нень-ки» демонструються книгипро дитинство малого Тара-са, його мрії, заняття, провидатного народного поета,що більшу частину свогоподвижницького життя про-вів у кріпацтві, а потім - усолдатській неволі. Тількизавдяки постійному і напо-легливому навчанню, вели-чезній працездатності ставвін тим, кого ми знаємо вісторії світової культури, яквеликого Кобзаря.

У розділі «Його дума, йогопісня не вмре, не загине»твори, в яких поет розмірко-вує над долею України і наго-лошує, що кожному українцютреба жити інтересами Бать-ківщини. Тут образ України,жінки-матері, Прометея,Дніпра-Славути, Кобзаря-бандуриста, опоетизованісимволи нашого народу

Калини, Тополі, Верби.Особливо милий нашому

серцю образ чарівної, замрія-ної, з яскравою блакиттю надбезмежними золотими степа-ми, з солов’їним співом ікрасою вічного ДніпраУкраїни.

У розділі «Перша свічкагенія» книги, що розпові-дають про епохальну подію –вихід “Кобзаря”. Цією книгоюТ.Шевченко, перший за всюісторію України, пропонувавзадуматись над тим, «чияправда, чия кривда і чиї мидіти». З часу появи «Кобза-ря» поет взяв собі це горде,шляхетне ім’я, яке сталодругим його прізвищем. Тутвиставлені різні видання«Кобзаря», що є у фондібібліотеки.

Разом з книгами у розділі«Долі Кобзаревого відлуння»діти побувають на батьків-щині Шевченка, на Тарасовійгорі, де спочиває наш духо-вний батько. Читаймо більшеКобзаря. Він – наша гордість,наша слава.

ОлександраТОПОЛЬНИЦЬКА,

заступник директораЗаліщицької ЦБС

по роботі з дітьми

У спеціалізованій школі І-ІІІступенів ім.О.С.Маковея зпоглибленим вивченнямінформаційних технологій татехнологічних дисциплінвідбулася тепла зустріч звоїнами-афганцями: Володи-миром Сем’янівим та Ва-силем Бережанським.

Афганістан став синоні-мом людського лиха, справ-жнього пекла, беззвучнихсліз тих, на чиїх очах ішли зжиття найближчі друзі, по-братими, однокласники. Пе-кучі сльози матерів, сестер,дружин та наречених, котріне дочекалися своїх рідних зафганського пекла додому.

У конференц-залі, класахмовчки вслухаються моїровесники в проникливірозповіді запрошених гостейпро ту страшну безглуздувійну. На екрані - моторошнікартини палаючої афганськоїземлі, в словах колишніхбійців – біль, на очах їхніх –скупі чоловічі сльози. Учні 7-10 класів з цікавістю,

затамувавши подих,слухали спогади без-посередніх учасниківбойових дій. Нас вра-жала страшна статис-тика людських жертв.Попри смерть, втратудрузів, пролиту кроввоїни-афганці зга-дували військову дружбу,людську честь, мужністьпобратимів, засвідчену насвітлинах своїх військовихфотоальбомів.

Ми розуміємо трагізм уча-сті в Афганській війні тодіще радянських людей,бочерез Афганістан пройшлобільше 160 тис. воїнів зУкраїни. Тривожними були ціроки і для тих батьків, синияких служили не тільки вАфганістані. Тому й не булоспокою в Україні всі 10 роківАфганської війни, яка три-вала вдвічі довше, ніж Другасвітова. В цей час на цвин-тарях з’являлося багатосвіжих могил з фотогра-фіями юних облич. Останки

загиблих воїнів привозили вцинкових гробах. Не забуде-ться це горе, бо стоятьобеліски, які будуть вічнонагадувати про тих, хто неповернувся до батьківськоїхати. Серед перших загиблихземляків, які виконувалисвій інтернаціональнийобов’язок, був учень нашоїшколи Валерій Луб’янський,посмертно нагородженийорденом Червоної зірки.

На закінчення зустрічіВ.В.Сем’янів та В.М.Бере-жанський побажали учнямщасливого дитинства,безхмарного, мирного неба.

Ірина ГОРІШНА,учениця 10-Б класу

 

Жінки і дівчата роблятьцей світ кращим своєювродою і чарівністю, зберіга-ють домашнє вогнище, зіг-рівають любов'ю та добро-тою. Багато представницьжіночої половини - творчілюди: вони співають, танцю-ють, вишивають, майстру-ють своїми руками прикраси.Всі свої таланти і творчі вмі-ння мали змогу продемон-струвати учениці Добрівлян-ської школи, які під керів-ництвом педагога-організа-тора М.В.Маланич взялиучасть у конкурсі «Міс школя-рочка-2013». Він проходив утаких етапах: «Шкільна фор-ма - моїми очима», «Мої та-ланти», «Зроби зачіску», «Бо-ді-арт», «Відповідь на запи-

тання», «Казко-реклама», та«Нове життя старих речей».Школярки продефілювали ушкільній формі та розказалипро своє життя і цікаві фактиіз нього. А ще показали вмі-ння співати, танцювати, дек-ламувати вірші, гуморески,робили сучасні зачіски тадекоративний розпис від-критої частини тіла своїмасистенткам, створили каз-ко-рекламу, доказали присут-нім, що старі речі можна пере-творити у нові. Оцінювалоїхній хист справедливе журіу складі: директора школи –М.В.Материнчука, а такожМ.С.Стрілецької та Л.Я.Ло-совської.

«Міс школярочкою-2013»стала учениця 9 класу -

Христина Монич, «Міс Інте-лект» - Сніжана Олійник, «МісЧарівність» - Уляна Монич,«Міс Винахідливість» - ДіанаКалинюк і «Міс глядацькихсимпатій» здобула АнастасіяКрупа. Під час пауз між кон-курсами глядачів своїми піс-нями і танцями веселилиучасниці шкільного ансамблю«Веселі нотки» - НаталіяКрілик, Ольга Нальотова - юнітанцюристки-третьоклас-ниці. Вічні глибини і таємницімузичного світу продемон-стрував учитель музики:І.Р.Коцюба із своїм талано-витим учнем М.Кальчуком.

За підтримки адміністраціїшколи конкурсанткам булоприсвоєно відповідні титулита вручені цінні призи.

Марія МАЛАНИЧ,педагог-організатор

школи с.Добрівляни

  

u ІЗ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ

 u ВІДЛУННЯ  ПОДІЇ

У Дорогичівському клубі відбулося свято,організоване завбібліотекою Ганною Бабин тазавклубом Василем Халаком. На сцені виступили учнімісцевої школи та ансамбль «Берегиня». Жителямсела дуже сподобались пісні та запропоновані сценки,які подарували аматори. Клуб був ущерть заповненийглядачами, які щиро дякували за змістовний відпочинок.Наприкінці концерту усі присутні заспівали «Многаяліта» жінкам-трудівницям.

Жителі с.Дорогичівка

 

    № 28-30 (8132) 5 

Ніколи не залишаєтьсяпоза увагою жіноче свято внашій школі. Цьогоріч підкерівництвом своїх настав-ників учні підготували чи-мало цікавих виховних за-ходів. Найпершими засилаливітання дорогим жінкам учні1 класу (вчитель О.Д.Ста-сюк). Дітки читали вірші начесть дорогих матусь табабусь (А.Кривецька,М.Ом’ятих, В.Савінков,М.Андрусишин, Г.Пукач,М.Жиліховська, І.Крук, В.Лу-говий), натхненно співалипісні під музичний супровідО.М.Федірко та навітьвиконали сучасний танок.Квітли усмішки на вустахусіх присутніх від тієї дитячоїбезпосередності та щирості,якою було пронизане кожнеслово, звернене до найрід-ніших людей у світі.

Естафету жіночого святапідхопили учні 3-4 класів(вчителі Г.Д.Свірська таО.В.Лисак). Вони підготу-вали виховний захід під

назвою «Там матір добруюмою…» Він виявився син-тезом одразу трьох свят:днем жіноцтва та річницьпам’яті від дня народженнята смерті Великого Кобзаря– Тараса Григоровича Шев-ченка. Символічно, що цідати зовсім поруч у кален-дарі, адже темою жіночої доліпронизана уся творча спад-щина геніального поета. Звеликою ніжністю та спів-чуттям він оспівав тяжкудолю матері, яку «…щемолодою у могилу нужда тапраця положили…», сестер,що «…в наймах виросли чу-жії…»; багатьох українськихдівчат, які в умовах того-часного суспільства булиприречені на безправнекріпацьке існування.

Тож поряд із традиційнимивітальними словами наадресу жінок (А.Безушко,Х.Кіндрат, Н.Максимович,О.Чабан, Н.Озімінська, І.Ти-мочко, А.Жиліховська,В.Карпінська, В.Галушка,

В.Адам, І.Балінська, Д.Ку-лька, Д.Луговий), учні вико-нали ряд пісень на словашевченкових поезій («Ревета стогне Дніпр широкий…»,«Думи мої, думи мої…»,«Тополя» та ін.), а такожінсценізували невеликусценку – розмову малогоТараса із своєю матір’ю(Н.Максимович та В.Галуш-ка). Такі шкільні заходи нікогоне залишають байдужими,бо на них прочитано багаточудових віршів, майстерновиконано пісні (С.Котюк,Н.Максимович, В.Кольба,І.Литвинович (учні 7-10класів). Присутні батьки,вчителі, гості свята вжеукотре переконалися, щонаша учнівська молодьтворчо обдарована і тала-новита, тож гучні оплескистали нагородою для учас-ників та організаторів кон-церту.Оксана МАКСИМОВИЧ,

вчитель Нирківськоїшколи

Урочисто відзначили 199-у річницю від дня народження Т.Г.Шевченка у маленькомуселі Ангелівка. З покоління в покоління передають жителі села славу про великого Кобзаряі відомості про його життєво-творчий шлях. Шевченкове слово прославили у сільськомуНародному домі та бібліотеці. Відбувся урочистий захід по вшануванню пам’ятіТ.Г.Шевченка. Взяти участь у святі був запрошений сільський хор с.Поділля, який радувавсусідів своїм чудовим, мелодійним співом. Поезію Шевченка декламували діти, учасникигуртка художнього слова при народному домі.

Мешканці села надовго збережуть згадку про це свято.Ольга БЕРЕЗОВСЬКА, завідуюча НД с.Ангелівка,

Ганна ПОЛЕВА, зав.сільською бібліотекою

 

 

«Він вічно житиме ізнами, як найдорожчийскарб життя». Такими сло-вами розпочалося Шев-ченківське свято в На-родному домі села Коши-лівці. Зал був перепов-нений людьми різноговіку, що свідчить про ве-лику любов до народногопоета, яка вічно живе влюдських серцях.

Завдяки завідуючомуНародним домом ВасилюМельнику було організованоШевченківський вечір. Роз-почався він піснею «Реве тастогне Дніпр широкий» увиконанні сільського хору,учасниками якого – людипохилого і середнього віку.Задушевний спів зачаруваввесь зал. У виконанні хорузвучали пісні на словапоета. А коли виконували«Заповіт», зал аплодувавстоячи. Пісня лунала нелише на сцені, її співали і в

залі. Прекрасним буловиконання хором пісні «СпиТарасе, батьку рідний», якувиконав уже посивілийРоман Михайлюк. Вся сім’яйого надзвичайно любить ішанує Кобзареве слово.Тому в концерті бралаучасть і його дружина –Ганна Михайлюк, дочка –вчителька місцевої школи –Марія Стельмахович, увиконанні якої прозвучалипісні «Русалка», «Летитьгалка через балку», а най-менша онука Анночка читалавірш «Наш Тарас». Ця родинамає великий талант і бажа-ння брати участь у всіхсвятах.

Серед учасників хору –Я.Глов’юк, В.Мельник, Г.Кос-тюк, М.Григор’єва, М.Полева,

А.Данилицька, Б.Полевий,В.Рівний, Б.Дзюбак, М.Ми-хайлюк, І.Слободян, І.Садов-ник, І.Григорків і молодийучасник – директор БНТ селаПопівці Л.Левіцький, який ізсвоїм братом виконалипісню «Тополя».

А організатор цього свята– Василь Мельник виконав«Бандуристе, орле сизий»,«Спи, Тарасе», «Ой літаорел».

В концерті брали участь імолодші учасники. Це В.Ку-цик, Р.Лазарчук, брати Во-лодя і Андрій Таняк, Василь іЮра Дзюба. Ведучими святабули Мар’яна Лекар та ВітаЧмола. Заключним акордомсвята у виконанні хорустала пісня «Молитва».

Марія ГРИГОР’ЄВА

В історії назавжди зали-шаються імена, які з гордістювимовляє, пам’ятає і шануєлюдство. До них належитьім’я великого поета Т.Г.Шев-ченка. У день народженняВеликого Кобзаря в БНТс.Городок було проведенолітературно-мистецьке свя-то «І на оновленій землі…».

На сцені читці, ведучасвята та сільський хор.Звучить величаво «Реве тастогне Дніпр широкий» та«Село Кобзареве». Учнішколи майстерно виконали«По діброві вітер виє» та

«Садок вишневий колохати». У творчості Шевчен-ка тісно переплетена доляселянки з долею всієї ненькиУкраїни, боротьба гайда-маків та козаків з боротьбоюнароду за щастя і волю.Духовну велич і красународу він підніс на найвищувисочінь, чим і збагативувесь світ.

Ще довго читали читцівірші, виконували пісні«Рідний край», «Подаруюквіти», «Черешенька», «Цвітосипає стежина», «Бажаємодобра» і багато-багато інших.

Любов людська ніколи незгасає до цього велета духу– Т.Шевченка. Про це зас-відчили виступи і дорослих,і учнів.

«Твій голос летить   над віками

І вічний думок твоїх лет,Ти вічно з народом,

      ти з намиВеликий народний поет».Закінчилося свято піснями

«Діти вкраїнські вставаймов ряди» і «На високій дужекручі».

Мирослава ЖБАНОВА,бібліотекар с.Городок

 

 

Заліщицький ЦНТТШ орга-нізовує свою роботу з діть-ми та юнацтвом за принци-пом вільного вибору діяль-ності за інтересами, спрямо-вує роботу на забезпеченняякості навчально-виховногопроцесу відповідно до но-вітніх досягнень науки ітехніки.

Нами охоплено 460 школя-рів міста та району. Учнінавчаються безкоштовно,на добровільних засадах.Крім райцентру, працюютьтакі гуртки: у Дорогичівці –дизайну, Лисівцях– історико-технічного моделювання,Литячому – початковоготехнічного моделювання,Касперівцях – сільськогос-подарського конструювання,Лисичниках – технічного

конструювання, Кошилівцях– початкового технічногомоделювання, Товстому –спортивної радіопеленгації,початкового спортивно-тех-нічного конструювання.

В гуртках ведеться робо-та з обдарованими дітьми.Керівники для них підби-рають індивідуальні роботи,навчають працювати з до-відковою літературою, го-тують до різних конкурсів,змагань та масових заходів.Велика увага приділяєтьсяекспериментальній та раціо-налізаторській роботі повдосконаленню окремої тех-ніки, приладів, інструментів.Це дає змогу учням більштворчо підходити до ви-готовлення ними різнихпристроїв та приладів, пра-цювати самостійно, кори-стуватись довідковою літе-ратурою.

Ми беремо участь в про-веденні масових заходіврайону, області та на Все-українському рівні. У мину-лому році заклад нагоро-джено дипломами за першемісце в обласному заочномуфотоконкурсі, за третє місцев обласній виставці-конкурсі

«Наш пошук і творчість – тобі,Україно!»; за друге місце вобласних змаганнях з авто-модельного спорту (кордовімоделі), та з судномодель-ного спорту; за третє місцев обласних змаганнях з кар-тингу, в обласних відкритихзмаганнях з спортивної ра-діопеленгації та в обласнійвиставці-конкурсі робіт гур-тківців початкового техніч-ного моделювання; дипломлауреата V Всеукраїнськоївиставки-фестивалю «Об-даровані діти України».

Лауреатами цієї виставкистали: Поворозник Олексій –гурток історико-технічногомоделювання; ХоміцькийНазар – гурток судномоде-лювання; Кравчук Назар –гурток автомоделювання

(трасові моделі); СлободянНазар – гурток початковоготехнічного моделювання.Мисевич Михайло став пе-реможцем чемпіонату захід-ної України з картингу. Одай-ська Олена – учасник І Між-народного литовсько-ук-раїнського конкурсу малюн-ків, плакатів і фотографій«Дружать діти на планеті».Кравчук Юрій — перемо-жець Всеукраїнської акції«Діти за гуманне ставленнядо тварин».

У рамках Всеукраїнськоготижня науки і техніки у січніц.р. пройшли змагання завтомоделювання (трасовімоделі), де перше місцевиборов Козак Захар, друге– Яновський Руслан, третє– Копко Максим. У конкурсікористувачів персональнихкомп’ютерів відзначилисьОдайська Олена, ФреякРоман, Натуркач Володимир.

Різдвяний вертеп орга-нізували гуртківці картингута авіамоделювання.

На конкурс «Зимові фото-етюди» представлено біль-ше 40 робіт. Нагороди здо-були Фенюк Микола, Карди-нал Олександр, Довбуш Свя-

тослав, Нагірний Максим,Міська Ігор, Климус Оксана.Переможцями конкурсу Но-ворічних та Різдвяних ялин-кових прикрас стали Крав-чук Анастасія («Ялинка збісеру»), БанаховськийВасиль («Сніговик»), ДроньАнгеліна («Стилізованаялинка»).

Нещодавно відбулисязмагання з автомодельногоспорту серед учнів міста тарайону у класі радіокеро-ваних моделей, які прохо-дили у спортивному залізагальноосвітньої школи І-ІІІст. ім. О.Маковея, де взялиучасть 60 учасників. Це учнішкіл міста, Заліщицькоїдержавної гімназії, загально-освітніх шкіл Касперівців,Дорогичівки, Синькова,

Торського, Лисівців, Добрів-лян, Щитівців, Товстого,гуртківці ЧортківськогоЦНТТШ. У наполегливійборотьбі переможцями укласі «до 25см» вийшлиВальтер Віталій, НіхалевичМикола, Фенюк Микола. Заволю до перемоги грамотоюнагороджено МалинякаМиколу, а наймолодшимучасником у цьому класі бувСердюк Богдан. У класі«більше 25см» перемогуздобули Кравчук Назар,Козак Захар, Натуркач Воло-димир. Грамотою за волю доперемоги нагороджена Гой-ман Оксана, і наймолодшийучасник – Середюк Антон.

У класі дітей дошкільноговіку перемогу виборолиКапляр Тарасик, ШевчукАрсенчик, Тимофійчук Ігор-чик, Коцюба Тарасик.

Переможці отримали цінніподарунки від доброчинців-підприємців Андрія Григоро-вича Рудого, Андрія Івано-вича Томича, директора мар-кету «Норма» Миколи Васи-льовича Завадського.

Богдан КРАВЧУК,директор ЦНТТШ

 

 u ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ

Є матуся в білки, в бджілки,В кожного дитяти,Та у мене найдобрішаІ найкраща мати.Її очі ще милішеЗір небесних сяють,І тим світлом найніжнішимДіточок ласкають.Її серце найтеплішимВогником палає,І нечемних, і чемнішихДіток зігріває.Її руки все в роботіІ добром багаті,Тому прийнято в народіРуку цілувати.Мамина молитва щираВчить із Богом жити.Ну, а казка – жити в миріІ добро робити.Рідну мову солов’їнуЙ рід свій не ганьбити,Нашу милу УкраїнуВсім серцем любити.Святу землю шануватиЙ праці не цуратись,Щоб ми краєм цим багатимВсі могли пишатись…

Марія НЕРА,смт.Товсте

 u

ПОЕТИЧНИМ

РЯДКОМ 

В Народному домі Угринь-ківців відбувся літературнийвечір «Ми слово Шевченка зсобою в майбутнє несем».

Учасниками вечора буличлени клубу за інтересами«Народні перлини». Викону-вав пісні на слова Т.Г.Шев-ченка ансамбль «Калина» тамолодіжний ансамбль «Лю-бисток», акомпонував бая-ніст Ігор Крутасевич.

Декламували ДіанаМельник, Діана Чубак, АндрійЧухрій, Ангеліна Теслюк, ЮляТеслюк, Зоряна Іскат, ТетянаЧухрій, Аліна Кузьмук, НінаДобель, Ліля Чухрій, Мар’янаЧухрій, Тарас Чухрій. Вбібліотеці діяла виставка«Невмирущий Кобзар».

Другу частину вечораприсвятили 8 Березня: «Вес-няні сюрпризи жінці». Веду-чими вечора були А.Копчукта Г.Войцеховська.

Учасниками драмгурткаГанною Золотою, НаталкоюЛьвівською, ЯрославомЧухрій, Наталкою Чухрій,Оксаною Лендел майстернозіграні сценки «Любовнийтрикутник» та «Три сусідки».

Все на землі - від жінки:добро і краса, ніжність іласка, любов і вірність – і всеце було відтворено на сценів тематичному вечорі.

Ольга ЧУХРІЙ,завідуюча народнимдомом с.Угриньківці

 

У рамках Тижня початкової школи, що проходив у нашійшколі під назвою “Мово наша, мово, барвінкова»,четвертокласники декламували вірші та виконували пісніпро мову. Веселили учні всіх присутніх і гуморесками, яківиконували Н.Дутчак і В.Подорожко. Щедрими оплескамибули нагороджені юні аматори сцени: В.Кузь, Р.Мандзюк,І.Марчишин, Г.Могилюк, М.Павлюк, Н.Павлюк, Т.Павлюк,В.Подорожко, В.Сасанчин, Т.Сасанчин, О.Ягнич, якізакликали всіх присутніх любити і берегти рідну мову, яксвою Батьківщину, як мамину пісню, як бабусину казку.

Марія МАЦУЛЯК, класний керівник 4 класушколи с.Садки

  

6      № 28-30 (8132) 

ний березень,проводжаючисиву зиму, навесняних стру-нах мелодіїнаграє. Деревабеззахисні, на-

че діти, що намагаютьсяпрокинутися зі сну, стру-шують із себе зимовийсум. А в залі районного бу-динку народної творчостізвучить чудова мелодія,яка народжує в серцяхгарний настрій. Свято вколеджі! Дзвінкоголосимакордом зазвучали пози-вні ХХХІІІ Міжнародногофестивалю художньоїтворчості «Голосіївськавесна».

На цей раз привід який длясвята! Студенти і викладачіВП НУБіП України «Заліщи-цький аграрний коледжім.Є.Храпливого» вирішилиприурочити його 115-й річни-ці з часу створення город-ничої школи в Заліщиках,звідки власне й бере початокаграрний коледж, 25-річчюстворення нового навчаль-ного комплексу і стільки жроків виповнилося народ-ному ансамблю пісні і танцю«Хлібодари», 15-річчю вхо-дження коледжу в структуруНАУ. Ось скільки важливихдат поєднала в собі цьо-горічна «Голосіївська вес-на», учасники якої пред-ставили змістовну, бага-тогранну, патріотично-орієн-товану, конкурсну програму«За Україну, за її волю, зачесть і славу, за народ!».

Всі, хто завітав на це щи-ре, по-справжньому родин-не і тепле дійство, від якогонаправду наснажувалисянаші серця, були приємновражені молодими талан-тами, яких виховує цейнавчальний заклад.

Вони проявлялися і впісенному репертуарі, і втанцювальному, і в поетич-них присвятах. Розпочався

концерт виконанням україн-ської народної пісні «Ой у лузічервона калина» у виконаннінародного аматорськогоансамблю пісні і танцю«Хлібодари» (солістка –Анна Демчук) – ця пісня воз-величує кожного українця,додає снаги і любові вутвердженні своєї Вітчизни.Тому й зал був зворушенийвиконанням її, постановкоютанцювального колективу,неординарним режисерсь-ким задумом, що не тількимайстерно зберегло само-бутній колорит, а й передаловсю глибину патріотичногопориву, надавши йому су-часного звучання. Ще більшеце відчувалося під часвиконання «Запорізькогомаршу» та «Українськогогопака», «Поліських гулянь»(балетмейстер ЛарисаВилка). Естетика відточенихрухів юних танцюристів вра-жала динамічністю і грацією.

За мить на сцену вийшлахорова група ансамблю«Хлібодари», які виконалиГімн коледжу (сл.Ю.Війтика,муз.С.Тарасевич). Незлам-ний дух гордості за свій нав-чальний заклад буквальнопройняв зал і всі вітали цейномер, стоячи, в єдиномупориві… А студентка Мар’я-на Палагнюк натхненночитала власну «Посвятуколеджу» - вклавши в неї всінайкращі почуття – і гордостіза свій заклад, і любов додрузів, і вчителів-настав-ників.

Окрасою «Голосіївськоївесни» стала пісня у вико-нанні Оксани Мацинської«Батьківська мова», яказачарувала не тільки мело-дійністю, а й високим зміс-том. Це ж у ній йдеться, що«українська мова, як та водакринична, вона сонцесяйна,вона промениста, життє-дайна, праведно чиста – це

 

Ю 

u ВІДГОМІН ПОДІЇ

батьківська мова, це мовамоя». А як лірично прозву-чала у виконанні Ірини Тара-севич пісня «Намалюй менініч», а ще – «Березневазаметіль» (Вікторія Червін-ська), «Виший ми, мамосорочку» (А.Демчук, О.Ма-цинська, В.Червінська,З.Павлюк), «Чарівна скрип-ка» (Тетяна Арсенчук),«Земле моя» (Орися Люзно).

Здавалося, нинішня «Голо-сіївська весна» увібрала всебе справді найкращі пісні,музику та хореографічнікомпозиції. І тут приємнодивували і вражали не тількивиконавці, їх оригінальніфольклорні композиції, а йвишукані костюми. А темарідної землі, духовного єд-нання поколінь вражаливисокими мистецькимистандартами.

Це простежувалося про-тягом всієї концертної про-грами, бо справді свято цевважається в навчальномузакладі знаковою мисте-цькою подією, бо, безумовно,кращі з кращих візьмутьучасть в заключному етапіконцертної програми «Голо-сіївська весна-2013» уКиєві. Тому кожен колективдемонстрував творчу фан-тазію, високий порив доспіву, це дуже вдало булопоєднано із молодими вико-навцями – Ярослав Рибак(пісня «У світі злому і холод-ному»), Анна Демчук, Миро-слав Паньків («Туман») так іїхніми наставниками –Надією Ємчук, Любов’ю Со-півник, Світланою Тарасевич(«Над моєю долею»), а ще –Галиною Йоан і ВікторієюДанилюк («Кохання») таіншими.

Є багато прекрасних ідей і

проектів у творчих задумахСвітлани Тарасевич - керів-ника хорової групи «Хлі-бодарів», Олега Мартинчука– концертмейстера, ЛарисиВилки – балетмейстера івони активно реалізовуютьїх, їм це вдається тому, що йсамі є професіоналами в ційсправі, і здібна, талановитамолодь щороку вливаєтьсяв студентську родину нав-чального закладу.

Яскраве підтвердженняцьому – свято, яке сталотрадиційним і народжує новій нові таланти, якимигордяться викладачі, друзі-студенти, дирекція.

Фінальна частина концер-ту, як завжди, була масш-табною, різноголосою, вра-жаючою, із збереженим

самобутнім колоритом, і,здається, з вічно живою ігордою душею українців. Проце й засвідчила неперевер-шена вокально-хореогра-фічна композиція «Ярма-рок», учасниками якої бувнародний аматорський ан-самбль пісні і танцю «Хлі-бодари».

Переконана, тут докла-дають чимало зусиль длятого, щоб молодь вбираланайкращі зразки пісенності,фольклору, народних тра-дицій і високого патріотизму,гордості за Наддністрянськуземлю, за сивий туман надрікою, світанкові зорі, зякими молодіємо, Україно -Вітчизно моя.

На сцену піднявся дирек-тор коледжу ВолодимирГлова із гостями, членамижурі, котрі прибули на «Го-лосіївську весну» з Тер-нополя і Києва.

«Зрозуміло, виступи –чудові, концерт – задушев-ний. Ви старалися показативсі свої таланти, - звер-

нувся Володимир Степано-вич до організаторів цьогодійства. - Адже завдякикерівникам колективів –С.Тарасевич, О.Мартинчуку,Л.Вилці – свято, як веснянийпролісок, вийшло чистим,первозданним, з кращиминадіями і сподіваннями назавтра».

«Цей звіт – то вітаннялюдям, які піднімають село. Ікультура – це справді те, чимми можемо утримати тазберегти нашу держав-ність», - сказала, висту-паючи, гостя з Києва, докторфілософських наук, завіду-юча кафедрою культурологіїНАУ Ірина Майданюк.

«Я щиро вдячна за тіхвилини радості, спосте-рігаючи за витонченістювашого мистецтва», - зіз-налась Марія Гасай – головаобласної профспілковоїорганізації працівників осві-ти, бажаючи «Хлібодарам»творчих успіхів, багатоконцертів і щоб ніколи неламалося крило української

пісні. Президія ради обласноїорганізації профспілки наго-родила грамотою за про-паганду мистецтва СвітлануТарасевич, і Почеснимиграмотами – С.Тарасевич,О.Мартинчука та Л.Вилку.

«У вас унікальна власнакультура, яку ви зумілипоказати і переконати в їїкрасі всіх присутніх», - мо-вила методист ради дирек-торів вищих навчальнихзакладів області І-ІІ рівнівакредитації Ольга Чайка.

А головний спеціаліступравління культури ОДАХристина Довганюк зазна-чила, що «багатий духомніколи не буває бідним». Ціслова, власне, і мовлені для«Хлібодарів».

Від таких бентежних сліврадість «Хлібодарів» начерозгорнула крила, а погожийдень по-батьківськи обійнявкожного, хто пісню несе увир людського життя, піз-наючи широкий світ, правдуі добро.

Ольга ЛИЧУК

 

Нашій милій і сонцесяйній дитині, Роксоланочці ЗОЛОТІЙ зТовстого виповнюється 12 років. Вітаємо Тебе дорога наша

імениннице з днем народження.Здоров’ячка Тобі, радості, успіхів.

Щоб Ти завжди була щаслива,Добро пізнала у життіІ щоб сміялися до ТебеІз неба зорі золоті.Щоб гріло сонечко ласкаво,Щоб Бог Тебе в опіці мавІ Ангел, Твій охоронитель,З плеча Твого, щоб не злітав.Дякуємо Богу, що Ти у нас єХай силу і радість Тобі він дає.

З любов’ю – мама Оксана, сестра Аліна, дідусь Василь, бабуся Люба,

хресні батьки Андрій і Леся

Днями 40-річчя святкував наш колега, депутат міської радиЮрій Яремович ЯКИМЧУК. Хай будутьщедрими літа на щастя, на здоров’я і на друзів!Ласки – від Бога, від людей добра та шани – намногії, многії літа! У березні свої дні народженнявідзначили також депутати міськради РоманАндрійович ГІРНИК та Олександр Федоро-вич ЧУБІРКО. Усіх земних благ зичимо вам,добрих справ у громадській роботі, поваги відвиборців. Хай задумане здійсниться! Безмеж-ного людського щастя вам, всіх земних благ!

З повагою – депутати міської ради,міськвиконком

У ці дні відзначає свій поважний ювілей наша найдорожча матуся ібабуся Олександра Данилівна СТАРКО із Заліщиків.

У день Вашого, матусю, ювілеюМи Вас вітаємо сім’єюЗдоров’я й щастя зичим не на рікНа все життя бажаєм щиро,Щоб більше радощів траплялося земних,Щоб серце Ваше, мамо, не боліло,Щоб радісним і довгим був Ваш вікЗ добром, любов’ю, спокоєм і миром!Вдячні довіку за щирість і ласку,Пісню, молитву і сонячну казкуНині, даруючи з радістю квітиМи Вам віншуємо многая літа!

З любов’ю - дочка Світлана із чоловіком Ігорем, внуки Назар і Леся з чоловіком Сергієм.

 

 

Світлини Юрія ВІЙТИКА.

23 березня виповнюється 60 років директору ПП«Комунальник Плюс-1» Петру Степановичу РАЦИНУ.

Вітаємо Вас, шановний ювіляре і бажаємоХай доля дарує ще років багато,Хай радість і щастя приходять до хати,Щоб тільки все гарне в житті Вам велося,Хай збудеться все, що іще не збулося.У щасті й здоров’ї, щоб весь вік прожили,Душею і серцем повік молоділи,

Щоб радість стрічала завжди на порозі,Хай Вас обминають невдачі і грози.Довгого-довгого щедрого вікуТа Божого благословення на многії літа!

З повагою колектив -ПП «Комунальник Плюс-1»

 

    № 28-30 (8132) 7 

Кожен, хто обрав длясебе вчительську долю,розуміє: щоб навчати всіх,потрібно почати з себе,тобто навчитися мислити,ознайомитись із новимиметодами, не боятися їхзастосовувати на урокахта в позакласній роботі.Саме так уже протягомбагатьох років працює ЛесяКостянтинівна Котик -вчитель фізики спеціалізо-ваної школи І-ІІІ ступенів іменіО.С.Маковея з поглибленимвивченням інформаційнихтехнологій та технологічнихдисциплін м.Заліщики. Здає-ться, зовсім недавно, юна ісхвильована, після закінче-ння Чернівецького держав-ного університету ім. Ю.Федьковича, увійшла вонадо своєї рідної Заліщицькоїсередньої школи ім. О.С.Ма-ковея в ролі вчительки.

Відтоді пройшло 29 років.Змінювалися покоління уч-нів, та незмінною залиша-лася любов учителя до своїхвихованців, увага до роз-витку здібностей кожноїдитини, відданість своїйсправі та школі. За цей часвикристалізувалися і власніпогляди на виховання тавикладання. І сьогодні вчи-тель-методист Леся Костян-тинівна Котик, володіючиглибокими знаннями з пред-мета та методикою проведе-ння сучасного уроку, роз-криває для нових поколіньучнів дивовижний і таємни-чий світ фізики.

Леся Костянтинівна маєдруковані праці в журналі“ Ф і з и к а ” ( в и д а в н и ц т в о“Шкільний світ”) «Вчимося,повторюємо, творимо. Но-вий підхід до розв’язуванняфізичних задач», посіла І міс-це у районному конкурсі накращу розробку уроків зфізики для 7 класу за новоюпрограмою. Методичний збір-ник вчителя «Лекційний ма-теріал з фізики» був пред-ставлений на Всеукраїнськійвиставці інноваційних ідей восвіті Малої академії наукУкраїни - 2012 .

У жовтні 2011 року Л.К.Ко-тик брала участь у Міжна-родній науковій школі длявчителів фізики в Об`єдна-ному інституті ядерних дос-ліджень у м. Дубна Москов-ської області (РосійськаФедерація) як кращий керів-ник секції фізики Тернопіль-ського обласного відділенняМАН України. Учні педагога— переможці районних таобласних предметних олім-піад з фізики, призери облас-ного етапу конкурсу-захисту

науково-дослідницьких робітМАН, а також переможціВсеукраїнських конкурсівюних раціоналізаторів тавинахідників.

З 2007 по 2013 навчальніроки 25 учнів нашої школистали призерами районних

олімпіад з фізики. У 2011-2012навчальному році учень 9-Акласу Іван Петренко посів ІІІмісце в обласній олімпіаді зфізики.

Особливу увагу педагогприділяє роботі з обда-рованими дітьми. Впродовж5 років здійснює керівництвонауково-дослідницькимироботами учнів-членів МАНв секції астрономії та фізикиі досягає високих резуль-татів – це призові місця у IIта III етапах конкурсів-захистів учнівських науко-во-дослідницьких робіт.

У 2008-2009 роках ученьшколи Володимир Борківсь-кий виборов перше місце істав переможцем Всеукраїн-ського конкурсу юних раціо-налізаторів та винахідниківу конкурсі “Природа – людина– виробництво – екологія” зтемою “Відновлювальні дже-рела енергії, що викорис-товують перепади темпе-ратур у товщі води”. Йогоробота була визнана най-кращою. У цьому ж роціАндрій Марусик, учень 10-Акласу, виборов друге місцеу ІІ етапі конкурсу – захистінауково – дослідницькихробіт учнів – членів МАН ібув нагороджений стипен-дією, яку отримував весьрік. У 2009-2010 роках учень11-А класу Андрій Марусик зроботою “Термоелектричнеперетворення тепловихпотоків грунту” виборовтретє місце у ІІІ етапіконкурсу – захисту науково– дослідницьких робіт учнів– членів МАН.

У 2010-2011 роках учень11-Б класу Андрій Натуркачз роботою “Оцінка вітро-енергетичного потенціалу

Землі і, зокрема, Тернопіль-ської області” брав участь уВсеукраїнському конкурсі“Майбутнє України”, за щобув нагороджений Дипло-мом учасника Всеукраїн-ської науково-технічної вис-тавки молодіжних інноваційта творчих проектів “Май-бутнє України”.

У 2011 р. учениця 10 класуСвіченюк Ірина була учасни-ком Всеукраїнського осін-нього колоквіуму школярів“Космос, людина, духов-ність”. Тема її роботи - “Замежами Сонячної системи”.

У 2011 – 2012 навчально-му році учень 9-А класу ІванПетренко посів ІІІ місце у ІІетапі конкурсі – захисті нау-ково – дослідницьких робітучнів – членів МАН у секціїтеоретичної фізики з робо-тою «Механічний розрахунокліній електропередач», а цьо-го року дві роботи слухачівсекції фізики шкільної філіїМалої академії стали призе-рами ІІ етапу конкурсу- за-хисту : ІІ місце вибороли учні10-А класу Іван Петренко зроботою «Порівняльна ха-рактеристика кабельних таповітряних ліній електро-передач» та Наталя Жук зроботою «Дослідження при-строїв, що використовуютьперепади температур у тов-щі води для отримання елек-тричної енергії»

Леся Костянтинівна –переможець районного талауреат обласного етапуВсеукраїнського конкурсу“Учитель року – 2013” у но-мінації “Фізика”.

Найбільшим досягненняму своїй роботі педагог можевважати успіхи своїх учнів,які продовжують вивчатифізику у вищих навчальнихзакладах, опановують про-фесії, пов’язані з цим пред-метом.

Її принциповість і вимог-ливість дає можливістьміцно засвоїти навчальнийматеріал.

«Учитель — сонце, щовипромінює людське тепло»– ці слова Ш.Амонашвілістосуються Лесі Костянти-нівни, яка дарує учням нетільки знання та досвід, а йтепло своєї душі.

Не кожен її учень будефізиком, але педагог вірить,що її вихованці виростутьлюдьми мислячими, всебіч-но розвиненими, творчими.

Любов ГЛАДЧЕНКО,заступник директора

з навчально виховноїроботи школиім.О.С.Маковея

 u СЛОВО ПРО КОЛЕГУ

 

Міжнародна виставка підтакою назвою вже 16 роківпідтверджує свій статуснайбільш значущої та очіку-ваної події серед виставко-вих заходів освітянськоїспрямованості. Вона є най-більшим майданчиком дляпрезентацій інноваційнихпроектів, обміну досвідом,обговорення актуальнихпроблем і творчих змагань.

Нещодавно у КиївськомуПалаці дітей та юнацтвабуло урочисто відкрито XVIМіжнародну виставку нав-чальних закладів «Сучаснаосвіта в Україні – 2013»,організовану Міністерствомосвіти і науки, молоді таспорту України, Національ-ною академією педагогічнихнаук України, виставковоюфірмою «КАРШЕ». У нійвзяли участь майже 500учасників із 25 регіонівУкраїни, державні, науково-методичні, видавничі такомерційні освітні структури.

На церемонії відкриттябули президент Національноїакадемії педагогічних наукУкраїни В.Кремень, віце-президент цієї академіїА.Гуржій, проректор Київсь-кої духовної академії тасемінарії, ігумен Сергій,президент виставковоїкомпанії «КАРШЕ» О.Карпов,директор Національногоеколого-натуралістичногоцентру учнівської молодіМіносвіти і науки, молоді таспорту України В.Вербиць-кий, директор з корпоратив-

них питань корпорації «Ін-тел» в Україні та СНД Т.На-наєва.

У вітанні В.Кремень акцен-тував увагу на тому, щовиставка є однією з мож-ливостей привернення ши-рокої уваги громадськості доосвіти, її проблем і досягненьта наголосив: «Ми не повинніготувати людину до життя вминулому столітті. Ми має-мо усвідомити: світ перей-шов до інноваційного типупрогресу. Тому треба вихо-вувати людину з інно-ваційним типом мислення,культури, здатністю до інно-ваційного життя і діяльно-сті». Під час проведеннявиставки відбулися нагоро-дження переможців різнихосвітніх конкурсів, які спря-мовують свою діяльність нареалізацію завдань Націона-льної доктрини освіти. Вис-тавка представила насиченуконкурсну програму дляучасників та для обдарова-ної молоді: ХІІІ національнийконкурс малюнка, Шостий –архітектурних проектів,Третій – молодих компози-торів імені І.Карабиця таконкурс «Первоцвіт», ІІІнаціональний конкурс накращий веб-сайт як обличчяуспіху. У рамках виставкитрадиційно відбувся націо-нальний етап Міжнародногоконкурсу науково-технічнихпроектів школярів ISEF«ІнтелЕКО Україна – 2013».

Від Тернопільської областівласні освітні досягнення

презентувалиЗаліщицька дер-жавна гімназія,Кременецькийліцей ім. У. Сам-чука, загально-освітня школа І-ІІступенів с. Дз-виняч Заліщи-цького району.

Особливий ус-піх припав натворчі досягне-ння Заліщицькоїдержгімназії таКременецькоголіцею ім.У.Сам-чука. Їхні мате-ріали були роз-глянуті журі й наурочистостях підчас відкриттязаходу керів-никам навчаль-них закладів О.Д.

Войчишин, А.М.Аврамишинавручено Дипломи ІІІ (брон-зова медаль) та ІІ (срібнамедаль) ступенів.

На підсумковому засіданні,присвяченому результатамВсеукраїнського конкурсуобдарованої молоді «Пер-воцвіт», яке проводила ре-дактор всеукраїнськогонауково-практичного жур-налу «Директор школи,ліцею, гімназії» О. Виговська,директор Заліщицької гімназіїО.Д.Войчишин та Л.М.Коль-ченко, директор Луганськогообласного ліцею, стали но-мінантами Всеукраїнськогопроекту «Педагоги-новаторив Україні 2013 року» і нагоро-джені грамотами Націона-льної академії педагогічнихнаук.

Керівники навчальнихзакладів представили досвідпедколективів, запропо-нували власне баченнявирішення проблем. Педа-гоги-новатори попередніхроків, серед яких директоринавчальних закладів танауковці, висловили своїпобажання щодо подальшоїуспішної педагогічної діяль-ності керівників і запропо-нували їм презентувати свійдосвід на сторінках журналу.Члени журі конкурсу запро-понували активно поширю-вати досвід роботи педко-лективів в Україні.

Василь ДЯКІВ,заступник директора

Заліщицької гімназіїз НВР, член НСЖУ

 

 u НА НИВІ ОСВІТИ

3

 

Вшанувати 199-у річницювід дня народження Т.Г.Шев-ченка зібралися в Народномудомі с.Гиньківці майже всіжителі села.

Зі вступним словом вис-тупила бібліотекар В.Я.Мо-сович та зав.НД П.Я.Кіцка-нюк. Ведучими тематичноговечора були Галина Гарва-сюк та Іванка Гуцул, якірозповіли біографію Коб-заря. Учні школи Марійка Діда

та Таїсія Шикульська читаливірші та виконували пісні наслова Т.Г.Шевченка, а такожзвучали вірші з уст ГанниСтратій, Христини Когут.Пісні «Думи мої», «Тихо надрічкою», «Україна» викону-вав ансамбль хлопців.

Друга частина тематич-ного вечора була приуро-чена жіночому святу весни.Прозвучали вірші: «Спішітьдо матерів», «Мамине свя-

 

то», «Все для тебе». Най-молодшими учасникамидійства були Ігор Гарвасюкта вихованці закладу дош-кільного виховання, керівник- Аліна Кіцканюк.

У залі Народного дому біб-ліотекарем села була орга-нізована книжкова виставка«Віще слово Тараса».

Віра МОСОВИЧ,бібліотекар

.

8      № 28-30 (8132) 

Щороку у березневі дні мизгадуємо Тараса Шевченка

- геніального сина України.Святково й урочисто

шевченківські дні пройшли узагальноосвітній школі с.Бу-ряківка. Своє слово проКобзаря мовили учні цьогозакладу у своїх перших пое-тичних творах. Власні доро-бки представили восьми-класники М.Гарбера, М.Гри-нчук, Т.Соляр та шестиклас-ниця О.Андрієвська. Може, цівірші ще не настільки дос-коналі, проте щирість дитя-чих душ відчувається укожному рядочку поезій.

Юні художники теж внесли

свою лепту в шкільне свято.Школярі підготували ілю-

страції до творів Т.Шевченка,які вони вивчають у школі.Найвищу оцінку своєї май-стерності одержала вось-микласниця М.Гарбера. Гарнівідгуки журі і про ілюстраціюХ.Денеги, учениці 6 класу.

Схвальне слово хочетьсясказати про учнів, котрі готу-вали інсценізації творівТ.Шевченка. Акторськимиздібностями приємно зди-вували глядачів учні шос-тих-сьомих класів. Так,шестикласники на судглядачів винесли інсцені-зацію поеми «Тополя» (Х.Де-

нега (дівчинка), С.Кучирка(ворожка), О.Андрієвська(мати). Уривок поеми «Ка-терина» представили семи-класники, а поему «Маряна-черниця» інсценізували учні8 класу. Всі виконавці чу-дово перевтілились в образиШевченкових героїв, томущо усім серцем зуміли від-

чути красу і силу цихнеоціненних творів.

Про перебування великогопоета на Тернопільщині роз-повіли присутнім учні 7-9класів у своїх презентаціях.

Шкільне свято заверши-лося, проте Слово великогосина українського народуТ.Шевченка ніколи не перес-тане хвилювати нас і вчитижити для України, для свогонароду.

Любов КУЧЕРКА,вчитель української

мови і літератури

 

сесвітній деньпоезії – свято,яке відзначає-ться щороку 21березня та вста-новлене 1999

року ухвалою ХХХ сесіїЮНЕСКО, в якій підкрес-лено, що «поезія може ста-ти відповіддю на найго-стріші та найглибші духовнізапити сучасної людини».

Якщо вести мову про ук-раїнську поезію кінця ХХ – по-чатку ХХІ століття, то її «обли-ччя» формують поети-пред-ставники різних літературнихпоколінь – наші сучасники,зокрема Дмитро Павличко,Ліна Костенко, Павло Мовчан,Борис Олійник, Оксана Забуж-ко, Іван Драч, Василь Гера-сим’юк, Микола Воробйов, ІванМалкович, Василь Махно, ІванАндрусяк, Юрій Андрухович,Емма Андієвська, СергійЖадан, Олександр Ірванець,Юрій Бедрик, Тарас Малковичта інші. Твори багатьох із нихдобре знані в Україні та за кор-доном, перекладені різнимимовами світу.

Для сучасної українськоїпоезії, особливо для поетівнової генерації, характерні ек-сперименти з мовою. Стиліс-тично поезія дуже різнома-нітна. Деякі автори пишуть ужанрі фонетичної та зоровоїпоезії. Популярності набулиіронічні та гумористичні лі-мерики (короткі смішні вірші,що складаються з п'яти ряд-ків), а ще - чорний гумор, са-тира. Багато молодих авторівстворюють епатажну, навітьасоціальну поезію, яка, як недивно, теж має свого читача.

У порівнянні з класичноюукраїнською літературою тарадянським періодом сучасніпоети відчутно частіше вико-ристовують верлібр (вільнийвірш – твір без рими і розмірівз довільним чергуванням ря-дків різної довжини), ніж тра-диційне силабо-тонічне вір-шування. Наприклад, у поезії“Жива ватра” лауреата Шев-ченківської премії (2003) Ва-силя Герасим’юка знаходимо:

Ми бережемо живу ватру.Ми заледве не стали отароюна високім пасовиську.Але коли ми навіть,

як отара,

пройдемо крізь неї,тоді дамо іншим дорогу

до Сінаю.Ось фрагмент вірша з

цьогорічній збірки молодогопоета і перекладача ТарасаМалковича «Той, хто любитьдовгі слова»:

численні сокири нависають над деревами

ніби дятли зі схиленими набік головами

кожне дерево ніби випиває з сокири чогось міцногоі захмеліле западає в землюпадіння кожного дуба гідне ударукількох тисяч молотівУ той же час автор сучасної

«Теорії літератури» (Київ

«Смолоскип», 2009 р.) ІванБезпечний (Торонто, Канада),аналізуючи винятково текстиукраїнських майстрів худож-нього слова, наголошує, щотрадиційне силабо-тонічневіршування, як і рима, абсо-лютно не втратили своєї ролів сьогоднішній українськійпоезії. Дослідник переконливостверджує: «Щодо організаціївірша, то римі належить ве-лика роль». Автор пояснює, щоіснує багато видів рим тапропонує приклади із віршівтаких українських поетів:М.Зерова, О.Олеся, Я.Щого-ліва, М.Рильського, В.Сосюри,П.Тичини, А.Малишка, О.Ма-ковея та інших.

Не вникаючи в літературо-знавчу термінологію, наведудеякі приклади з «Теорії лі-тератури», які, думаю, змо-жуть зацікавити творчу мо-лодь нашого краю, яка робитьперші кроки в царині поезії.Зокрема, Іван Безпечнийпідкреслює, що рими зазвичайкласифікують за конкретнимиознаками:

- За місцем рим у вірші - ри-мування парне, перехресне,кільцеве, внутрішнє, перер-ване:

За горою червоніє,Жайворон віщує днину,Час мені хіба вставати,Гнати вівці в полонину.

(Осип Маковей)

Я тебе обгорну руками,Поцілунками обів'ю.А у серці на самім денціСховаю печаль свою. (Дмитро Павличко)Крім того, аналізуючи будь-

яку риму, не треба виривати їїз контексту (літературознавчіпоняття: «текст-контекст»).Адже вона не «живе» відосо-блено, а тільки у співіснуванніз іншими, у тому числі з вну-трішніми - асоційованими –поняттями у конкретному, на-приклад, чотиривірші (катрені):

Люблю тебе, мій милий отчий краю,Узимку у сніги, в морози і льоди.Люблю у час весняного розмаю,Коли земелька кличе до трудів.

Або інший приклад:На гербі прадавнім, ніби в герці славнім,З гордістю застиг єдиноріг.А літопис краю, як скарбів бездоння,На скрижалі в’яззю золотою ліг.- За складовою будовою ри-

ми бувають одно-, дво-, три-та 4-складові: схід-сиріт;преподобницею-віконницею.

- За звуковим складом -точні, неточні, багаті, бідні,прості (з двох слів), складені(з 2-3 слів): хвилі-долині;рунами-воронами; красота-скала; казка вся – зватися,

а також: вірші-вістря;сонце-серце; білім-чорнило;стезі-собі, своя-стиска і т.д.

- За граматичною будовою(одногрупні та різногрупні римизалежно від частини мови):

голубою-собою, лисиці-ситцевий.

Науковець Іван Безпечнийтакож слушно зазначає:«Вважають, що дієслівнарима негарна тому, що її дужелегко відшукати. Але длядосвідченого поета всі римилегкі й добрі. А застосуваннявиключно вишуканих рим єтакож недоліком поета».

Ось відомий навіть зі шкі-льної програми приклад діє-слівної рими з творчості осно-воположника української літе-ратурної мови Т.Шевченка:

На панщині пшеницю жала,Втомилася; не спочиватьПішла в снопи, пошкандибалаІвана сина годувать.

(«Сон», 1858)Крім того, Іван Безпечний

нагадує: «В наші дні неточ-ність рими стає новою нор-

мою. Сприяє цьому й вичер-паність старого запасу точ-них рим у класичній поезії йнамагання оновити поетич-ну мову. Ось чому дедаліпоширюється рима, якаспирається лише на два-триопорні звуки всередині слова,оточені зовсім неподібнимизвуками... Головна перевагацієї рими, що вона доситьсвіжа й змістовна», тобтонепередбачувана, нестанда-ртна, яка збагачує поетичнемовлення. Наприклад, у ЛіниКостенко зустрічаємо:

Це ж не спорт, щоб до впаду мчатися,

не пробіжки і не турне.І чого б ото я гналася за сучасністю?Нехай вона мене дожене.

Поет Павло Мовчан пише:Траву на довголіття зав’язав в міцні колінця,пофарбував квітник духмянин жовтокрівцем,ще й викружав горнець я на гончарнім крузі,і промінець пустив по золотому прузі;веселий промінець по вінцях мерехтить,пий сонячні меди, щоб спрагу утолить.Таким чином, якщо пере-

фразувати відомий вислів,то рима сьогодні – не догма,а керівництво до дії.

А римована поезія, якуавтори насичують небуден-ними, ціннісними думками,має і сьогодні серйозну пер-спективу знайти свого вдяч-ного читача.

Адже рима наповнює віршважливим смисловим наван-таженням, поглиблює основ-ний зміст поетичного твору.Про це говорить Л.Костенко:

Коли поетів буде, як машин,вони вже не ходитимуть

ногами.Тоді старі критерії вершинпокриються навіки вже снігами.І буде форма, буде навіть зміст,шасі, таксі, готелі і мотелі...Благословен останній альпініст,що буде вгору дертися по скелі!Водночас не можу не під-

тримати думку літературногокритика Д.Дроздовського,який наголошує: “Часто й саміпоети… не погоджуються зтим, що поетичну творчістьможна розкласти на фрагме-нти в шухлядах літературо-знавчого пізнання. Літератур-ний твір може жити самодо-статнім життям... попри всітлумачення і перетлу-мачення.

Світ завжди рятувало Сло-во... Бо оточена віртуальни-ми реаліями інформації, зна-ння, естетики, політики, люди-на створює штучний простірдовкруж, забуваючи про ко-ріння, природу, автентичний(справжній, не фальшивий -авт.) зміст людського буттяв його внутрішній іпостасі”.

Оксана ДЯКІВ

В

 

 

 

есна вже дихаєна повні груди.Впевнено про-б и в а є т ь с якрізь снігові за-мети, щоб до-

нести людям нову радість,надію, кохання… Ми ще невсі готові відкрити їйзакутану душу, зняти теп-

лий шарф і йти назустріч.А от члени клубу творчоїмолоді вже поділилися своїмвесняним настроєм та нови-ми здобутками. Цього разусвітлиця районної бібліотекинаповнилася весняними кві-тами з бісеру, майоріла ви-шитими рушниками й спов-нювалася духом поезії. Юніталанти спілкувалися натему «Нечувана, негадана,неждана…».

І як би банально це не зву-чало, любов є основою на-шого життя. Хочемо ми тогочи ні, це почуття стосуєтьсявсього, що нас оточує,впливає на наші думки,світогляд. Чому, як і навіщовиникає любов? Навколоцього питання почаласяжвава дискусія. У кожногобула своя думка з цьогоприводу та на одному молоділюди зійшлися: від коханнянікуди не подітися, і рано чипізно воно полонить навітьнайчерствіші серця.

Сила любові надзвичайновелика. Вона здатна твори-ти неймовірні речі, відкри-вати таланти. Для багатьохкохання є невичерпнимджерелом натхнення.

Уже багато років натворчій ниві трудиться ОлегВістовський - поет, журна-ліст, постійний наставникклубу. Він поділився з молод-дю новими поезіями, зізна-вся, що записував їх під

диктовку музи кохання.Поповнився клуб і новими

членами – учнями Заліщи-цького ВПУ. Свої вишивкипредставила уродженкаБорщівщини Уляна Бричка.Дівчина ще в 5 класі заціка-вилася вишиванням, перей-няла навики від мами табабусі. Зараз вона вишиває

сорочки, рушники.Галина Казюк із Нагірян

своїм найбільшим захоплен-ням вважає вироби з бісеру.Вона вже має у своєму до-робку чималу колекцію з кві-тів, прикрас, картин, частинувиробів привезла з собою.

- Їх дарую родичам, зна-йомим, друзям. Бісер длямене важливий, як і ковтоксвіжого повітря. У майбут-ньому мрію відкрити власнукрамницю.

Ми знаємо, що внутрішнякраса людини повинна поєд-нуватись із зовнішньою.Тому популярними у наш часстали, скажімо, не простодоглянуті руки дівчини, априкращені манікюром ізоригінальними візерунки. Цетеж майстерність, яку про-фесійно втілює на практиціАнастасія Луцак (Тернопіль):

- Свою фантазію я вкладаюв улюблену справу, вдоско-налюю свої вміння, читаю по-трібну літературу, відвідуюкурси. Надалі хотілося бвідкрити власний салон інавчати інших манікюрнійсправі. Це дуже важливо –ділитися своїми знаннями.

Дівчата навчаються вучилищі по спеціальності«Перукар-модельєр». Кожнамає свою улюблену справу,яку прагне розвивати.

Учениця 11 класу Заліщи-цької школи ім. О.МаковеяМар’яна Гнатишин пише вір-

ші, змальовує в них природуі описує свій душевний стан.Дівчина дуже чуттєвопередає емоції:

«Я ніколи не була закордоном. Не люблю шумнікомпанії. Моя мрія – поїхатив зовсім невідому менікраїну і навчитися готуватиекзотичні страви. Раніше

хотіла написати оголошення,щоб у нашому місті влаш-тувати толоку. Зібралися блюди, разом прибрали пар-ки, сквери, а потім влаш-тували спільний пікнік. Цечудовий шанс поєднатипрацю і відпочинок, а заоднопознайомитись. Упевнена,результат допоможе намповірити у свої сили, і ми про-довжимо займатися цієюсправою, залучати все біль-ше людей. Адже тільки миможемо змінити щось накраще».

Ось такі вони цікаві йталановиті члени клубутворчої молоді. Всіх їхоб’єднує сила таланту,бажання рухатися вперед іробити життя яскравим. Нацьому наголосила ведучаклубу – бібліотекар ЦБС ЛіліяВонс, яка організувалацікаву тематичну виставку.Інші учасники засідання, як іавтор цих рядків, читаливласні твори, поетичнимизасобами намагалися дото-ркнутися до найпотаємнішихпочуттів. Упевнена, талантживе в кожному. Просто длядекого потрібен поштовх,щоб його в собі відкрити.Може, прихід весни й васнадихне творити?!

Мар’яна ПАЛАГНЮК,студентка спеціальності

«Журналістика»ТНПУ ім. В.Гнатюка

 

В

У березні 1944 року в бояхза форсування Дністра

в районі Заліщиківта Устечка звання Героїв

було удостоєно 15 воїнівЧервоної Армії. На їх честь

тут споруджено обеліски.

Йдуть бої за переправу,Кров’ю котиться Дністер.Берег лівий, берег правийЧорні крила розпростер.

Канонада над рікою,Вже злетів понтонний міст.Зайняли плацдарм герої,Йдуть вперед на повний

зріст.

 

Б’ють гармати і катюші,Небо “чешуть” літаки.Із Дністра зробили юшку –Не відходять німаки!

А в Устечку попід водуТанки йдуть, мов щупаки.Темну річку беруть сходуГероїчні смільчаки.

За Дністер у нашім країІ важкі бої за насЗаслужили бійці славуЙ нагороди у той час.

Тут Устименко-вкраїнець,Вірменин Бабаджанян.І казах, і прибалтієць,І чимало росіян.

Кожен йшов солдат в атаку,Щоби вибити катів.І Вкраїну визволятиЖиття свого не жалів.

Попереду - ГороденкаІ карпатський перевал.Просуваються щоденноКрізь вогонь

й снарядів шквал.

Село Лавочне – останнє,Що звільнилось назавждиВ Україні - в боях славнихВід фашистської орди.

Вже кордон - на відстань ока,

У сум’ятті - вороги.Далі – Західна ЄвропаЙ Перемоги прапори…

Василь ДРОЗД

 

    № 28-30 (8132) 9 

 u ГЕНІЙ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

инув рік з часусмерті нашогок о л и ш н ь о г ооднокласника,в и п у с к н и к а1969 року Залі-

щицької школи ім.О.Ма-ковея, Поета Степана Са-пеляка. Згадаймо нашогодруга і порадника, якийнавчався з нами в 9 і 10 кла-сах, поєднуючи навчальнупрограму середньої школиіз навчанням у музичнійшколі. Він усюди встигав,гарно вчився, захоплювавсяспортом, відвідував чимало

спортивних секцій. А найго-ловніше – Степан багаточитав, писав вірші, грав нарізних музичних інструмен-тах. Він прийшов у наш класіз с.Росохач Чортківськогорайону. Педагоги, які навчалинас, вбачали в цьому юнаковів майбутньому велику люди-ну. Він і справді став талано-витим майстром Слова. Але,на жаль, доля так маловідміряла йому життя.

26 березня ц.р. СтепануЄвстаховичу було б лише 62,а вже минув рік, як йогонемає з нами.

Минулого року я написалалиста мамі Степана – 80-річній Ганні Костівні. Вона увідповідь надіслала мені йогозбірку віршів, вітальну лис-тівку, фотографію, на якійвона із сином, а також дискйого похорону у Харкові.Написала я листа дружиніСтепана – Світлані та йогосинам, а також його другуВолодимиру Півтораку вТернопіль. Поки що отрималане всі відповіді. Але споді-ваюся, що до дня народжен-ня поета Сапляка у Тернополіу ВПУ №4 буде створеномузей С.Сапеляка, а в Росо-хачі встановлять меморіа-льну дошку. Сподіваюсь, щодо цього долучаться нашіоднокласники, зокрема йнещодавно призначенийголовою Чортківської РДАСтепан Кобіс.

Усім нам стала рідноюмама Степана Сапеляка.Вона листується з нами,вітає зі святами. Для неївтрата сина – найболючішарана, як і для нас, його одно-класників, друзів, учителівшколи ім.О.Маковея. Йогоособливо любила малеча, бовін частенько допомагав

організовувати ігри, розваги.Він навіть ходив з нами,дівчатами, у молодші класи,де ми були загоновими вожа-тими. Тому після школи йогочекали тут, бо з ним завждибуло цікаво.

Степан декілька разів післязакінчення школи зустрічав-ся з учителями, які дали йомудобру путівку в життя, від-відував музичну школу ірайонну бібліотеку. Мріявчасто про зустріч із Заліщи-ками, про Дністер, де йомучудово писалося. Але нев-благанна смерть забралайого. У шкільні роки Степанпосадив біля школи дерево,поливав його і чекав, щобвоно виросло великим. Білянього полюбляв сидіти, тутдо нього частенько прихо-дила Муза, творче натхнення.

Ми ще не знали, закінчуючишколу, куди, кого і яка дорогапокличе, чи збудуться нашімрії. У Степана вони збулися.Він хотів стати або свяще-ником, або поетом.

Став справжнім Поетом.Ним гордиться його матуся,друзі-однокласники, сту-денти Харківської академіїкультури, де він працюваввикладачем. Вірю, що збу-дуться мрії земляка. Вічномайорітиме жовтно-блакит-ний прапор України, піднятийрукою цього мужнього пат-ріота-українця, а його слова

«Україно, встань!Лицем до знаменаВстань, Україно!Я ще не прощаюсь»- стануть епіграфом до

творів учнів та студентів, якібудуть досліджувати в май-бутньому творчість Поета.

Орися КРАШЕВСЬКА(ГОШОВСЬКА),

с.Гиньківці

 u НЕЗАБУТНІ

МНапередодні свого п’яти-

літнього ювілею, а також знагоди 199-ї річниці з днянародження Великого ГеніяУкраїни жіночий клуб «Ор-хідея» Відокремленого під-розділу Національного уні-верситету біоресурсів іп р и р о д о к о р и с т у в а н н яУкраїни «Заліщицький аграр-ний коледж ім. Є.Храпли-вого» мандрував стежкамиславної Черкащини.

Наша подорож цим краємпочалась з маленького,прославленого на всюУкраїну та далеко за їїмежами, села Моринці. Тут,в сім’ї кріпаків Григорія таКатерини Шевченків народи-вся хлопчик, якого нареклиТарасом. Недовго жило тутсімейство Шевченків, аджемаленьку хатинку вони най-мали в чоловіка на прізви-сько Копій. Згодом Григорійз Катериною почали шукатинового притулку. У 1816 роціїх батьки, дід Іван та дідЯким, купили садибу у селіКирилівка, що за 11 кіломет-рів від Моринців.

Отож, прямуємо до Кири-лівки. Тут ми побували усадибі, на подвір’ї якої у 1939році відкрито музей. У ньомуекспонується безліч речейтієї епохи і навіть родиниШевченків. Частково збе-рігся і сад, в якому малий Та-рас часто грався з одно-літками в піжмурки. Згодомвидатний Шевченко напише:«Бачив я на своєму вікутаки порядні сади, як наприк-лад, Уманський і Петергоф-ський. Та що це за сади! Гро-

ша не коштують, в порівнянніз нашим чудовим садом.Густий, темний, тихий. Сло-вом, іншого такого саду немана всьому світі». В сім роківТарасика віддали на нав-чання до місцевого дяка.Справжня хата, де він меш-кав, і досі збереглась у Кири-лівці. Цікаво було спостері-гати за старенькою будів-лею, яка знаходиться в новійсучасній. Тут майбутнійЛітературний Велетеньопановував перші літери. У1823 році життя Тараса змі-нилось, померла мати Кате-рина. ЇЇ могила чи не єдина,збереглась у саду за сади-бою. Відтоді Тарас мало за-лишався вдома. Він багаточумакував разом з батьком,подорожував, опановуючиази малярства.

У 1824 році хлопчикавіддали на службу домісцевого магната, панаП.В.Енгельгардта. Основниййого будинок знаходився уселі Вільшана, неподалік відКирилівки. Саме тут Тараснавчався малярської спра-ви, спостерігав за життямгосподарів. Отож, не залиши-вся осторонь парк та буди-нок пана П.В.Енгельгардта —пам’ятник історії і культуриХІХ століття, який охоро-няється державою. На данийчас тут знаходиться школа.Члени клубу почерпнулиенергію від могутнього дуба,в дуплі якого ховав своїмалюнки малий Тарас.

В чому ж секрет цих місць,які народили і виколисалиВеликого Генія людства,

Пророка, Митця, Поета?Адже батьківщина ТарасаШевченка знаходиться всамому центрі нашої країни,в самому її серці. Побувавшина цій славній землі, мивідчули, як б’ється серцеУкраїни. І з впевненістюможемо сказати словамиВасиля Симоненка:

У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі, титане, кладемо.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

Тебе своїм сучасником звемо.

Також, не могли ми не за-вітати і до Канева, на могилуВеликого Кобзаря. Новітняісторія Чернечої гори вКаневі почалася 22 травня1861 року, коли тут поховалиТараса Шевченка за йогозаповітом. Відразу ж канівціперейменували гору наТарасову. Влітку 1884 рокутут народним коштом збуду-вали перший народний музейКобзаря — «Тарасову світ-лицю», впорядкували йогомогилу та встановили мону-ментальний чавунний пам’я-тник-хрест.

На даний час музей пов-ністю оновлено та урочистовідкрито Президентом Ук-раїни Віктором Януковичем23 серпня 2010 року. Музей-на колекція нараховує понад20 тисяч унікальних пам’я-ток, окрасою яких є меморіа-льні речі та офорти ТарасаШевченка, рідкісні виданняйого творів та інших україн-ських і зарубіжних митців,

 

 

шедеври народної художньоїтворчості, цінні архівні доку-менти, фото- і кіно матеріа-ли, аудіо- та відеозаписизнаменитих бандуристів такобзарів.

Напевне, є якийсь велич-ний символ і обітниця втому, що роковини Шев-ченка припадають на часперших березневих днів,коли природа пробуджуєтьсядо життя. День його наро-дження і день його смертізамикаються в одне коло,творять один замкнутийцикл — символ вічності.Відомо давно: у геніїв немаєдати смерті. Їхні думки,справи — вічні. ЄвгенМаланюк виголосив на цілийсвіт: «Шевченко є вершиноюнашого національного твор-чого духу і він є вершиноюнашої національної культури.Він водночас є однією знайбільших вершин духусвітового і одним з найбіль-ших світових мислителів,якого шанують і якомувклоняються».

Прометей, Пророк, Апос-тол, Кобзар… Цими високи-ми словами ще за життяназвали Тараса Шевченка. Інині вони звучать не меншпіднесено, не менш актуа-льно, не менш справедливо.

Читаймо Шевченка! І нелише у дні пам’ятних дат.Читаймо і вчімося будуватинашу Україну! Прислухай-мося до Кобзаревих перло-цвітів, очищаймо душу і тіловогнем Тарасового слова!

Галина ГЛОВА,голова жіночого клубу

«Орхідея», викладач-методист ВП НУБіП

України «Заліщицькийаграрний коледжім.Є.Храпливого»

Туберкульоз – ценебезпечне інфекційнезахворювання, яке вжене одне тисячоліття«випробовує» людствона міцність.

Туберкульозна пали-чка досить стійка узовнішньому сере-довищі. Її не знищує діяспиртів і кислот. У пилузбудники зберігаютьсядо 3 місяців, у грунті таводі – до року. Мороз їм нестрашний за температуримінус 23. Мікобактерії ту-беркульозу не гинуть 7 років.Збудники не витримуютькип’ятіння в лужномусередовищі, сонце вбиває їхза 1-2 години.

Основні симптоми зах-ворювання: кашель понад 2тижні, погіршення загальногостану, періодичне підви-щення температури тіла,погіршення апетиту, голов-ний біль, безпричинна втра-та ваги. У підлітків тубер-кульоз проявляється щебільш мізерно. Вони в силусвоїх особливостей пове-дінки не приділяють увагуздоров’ю і звертаються долікаря уже при тяжких фор-мах захворювання. Так, вцьому році в нашому районівиявили трьох підлітківвіком 16-17 років із запу-щеними формами тубер-

кульозу, які вчасно не обсте-жувалися флюорографічно.

Туберкульоз добре лікує-ться за умови ранньоговиявлення хвороби. Осьчому важливо, щоб учні до15 років не уникали про-філактичних обстежень,постановки проб Манту, апідлітки, старші 15 років –флюорографічних обсте-жень.

Бережіть здоров’я своє ісвоїх рідних!

Своєчасно проходьтефлюорографічне обстеженняорганів грудної клітки!

Володимир ЧОВГАН,в.о. завідувача

Заліщицького відділенняБорщівського

міжрайонного відділу ДУ«Тернопільський

обллабораторний центрДержсанепідслужби

України»

 u

24 БЕРЕЗНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬБОРОТЬБИ З ТУБЕРКУЛЬОЗОМ

 

ЩОРОКУ В ЗАЛІЩИЦЬ-КОМУ ГОСПІТАЛІ ІНВАЛІДІВВІЙНИ ОЗДОРОВЛЮЮТЬПОНАД ТИСЯЧУ ЛЮДЕЙ.

У лютому я перебував настаціонарному лікуванні вкардіологічному відділенніЗаліщицького обласногокомунального госпіталюінвалідів війни та реабіліто-ваних, який розташований умальовничому куточкурайонного центру неподалікр. Дністер.

У лікарні функціонуютьтерапевтичне, неврологіч-не, кардіологічне відділення,а також кабінети функціона-льної діагностики, ортопедії,лазерної терапії, фізіотера-певтичний, зубний, масаж-ний, зубопротезний та рент-генкабінети. У приміщеннілікувального закладу є не-великий спортивний зал, дезабезпечені умови для фі-зичного відпочинку хворих.Оздоровлюються у лікарніколишні воїни-афганці, уча-сники війни, миротворчихоперацій. Хочу висловитищиру вдячність головномулікарю (кардіологу) Воло-димиру Івановичу Демчуку,завідуючій кардіологічним

 u ПОДЯКА 

відділенням Людмилі ІванівніГорук, кардіологам НадіїІванівні Марків та ІвановіБогдановичу Костинюку,зубному лікарю Надії Семе-нівні Друзик, старшій меди-чній сестрі Тетяні ВасилівніКравчук, медсестрам, сані-таркам і всьому медичномуперсоналу за професіона-лізм та чуйне ставлення дохворих. А також працівни-кам їдальні - за смачністрави. Бажаю всім міцногоздоров’я, щастя, добра,родинного затишку і всякихгараздів.

Іван МАДАРАШ,учасник війни,

м.Бучач

Вшановувати великогоКобзаря вже стало доб-рою традицією в нашійшколі. Тут щороку першихдесять днів березня прохо-дить шкільна шевченкіана.Ініціатором та організато-ром її проведення є

вчителька української мовита літератури Ганна Михай-лівна Рибцуник. Педагогзавжди намагається, щобдіти щоразу дізнавалисящось нове із сторінок біо-графії Кобзаря , пропагуєтворчість Шевченка середмолодого покоління .

Надзвичайно цікаво прой-шов днями заключний західшкільної шевченкіани літе-ратурний вечір «Живи , Та-расе, в бронзі і граніті , живи,поете, в пам’яті людській».Діти читали вірші Шевчен-ка, інсценізували «Тополю» іпредставили сценку прожиття малого Тарасика. Ди-тячий хор та ансамбль ви-конали пісні на слова Шев-ченка. Окрасою свята ста-ли наші юні таланти : учас-ник телевізійного проекту«Голос – діти» Ромчик Са-санчин , що подарував при-сутнім пісні, Мар’яна Ягничвиконала твір «Така її доля»,

Оксанка Ягнич - «Ой одная, одна», Марійка Новицькапід власний акомпанементна гітарі також порадувалаприсутніх піснею, про свійталант засвідчила ОленаПавлюк.

А юні читці М.Макара,

Ю.Слободян, Л.Романович,В.Тришак, В.Сасанчин, І.Ма-кара, І.Пшик, Н.Михайлик,І.Павлюк, А.Григорків таведучі свята М.Макара таД.Гресняк чарували при-сутніх Шевченковими пое-зіями. Педагогічний колек-тив та батьки щиро вдячніорганізатору свята ГанніМихайлівні Рибцуник та ху-дожньому керівнику Васи-лю Федоровичу Юрієву зачудове свято. Ганна Ми-хайлівна прививає моло-дому поколінню любов довеликого Кобзаря. Організо-вана нею Шевченкова світ-лиця сприяє тому, щоб учнівивчали біографію Поета,знали про його страдницькежиття. Приємно, що в нашійшколі працює такий від-даний дітям і школі педагог.

Наталя СТАСЮК,педагог-організатор

школи с.Садки

 

Працівники стоматологічноговідділу Заліщицької ЦКРЛвисловлюють щирі співчуттярідним та близьким колишньоїмедсестри Галини ІванівниДУДАР.

Нехай земля покійній будепухом, а пам’ять про неї – вічною.

Нещодавно у бібліотецісела Голігради булапроведена літературнагодина «Ти іменем народу– Українка, себе по правунарекла» до 142-ї річницівід дня народження ЛесіУкраїнки, а в БНТ вечір«Ми слово Тараса Шев-ченка з собою в майбутнєсвоє понесем».

У підготовці вечора взя-ли участь вчителі школи.

Автор цих рядків під-готувала сценарій та ху-дожнє читання творів Коб-заря дітьми, а художнійкерівник П.Загарія – вис-тупи хорового колективу,жіночого та чоловічогоансамблів, дуетів і троїстихмузик.

Завдячуючи йому, ми

побували у сусідніх Виня-тинцях, де нас радо зуст-ріли жителі села та сіль-ський голова Я.Тимофій-чук. Раді були творчомуспілкуванню з педагогомЛ.Леньковою та родиноюДанчиків.

Ведучі вечора – І.Рого-жинська та В.Бричка роз-повіли про життєвий ітворчий шлях поета, атвори Т.Шевченка читалиА.Лилик, І.Добрянська,Л.Краснюк, Ю.Катеринич,І.Андрійовська. Увиконанні хору, чоловічогота жіночого ансамблюзвучали пісні на віршіКобзаря, а також кільканародних та сучаснихтворів. П.Загарія виконавпісню «Заспівай мені,

мамо моя», сестри П.Бо-бик та О.Гавриш подару-вали глядачам пісню«Біля річки, біля броду» усупроводі троїстих музик.В дарунок жінкам увиконанні М.Богуцької тао.Любомира звучала пісня«Мамина вишня».

Тепло зустріли глядачіфольклору композицію у

 виконанні М.Березов-ської та її дочки Надійки.Виступи найменших учас-ників свята готували О.Ко-впак, П.Бобик, М.Бере-зовська.

У бібліотеці була влаш-тована книжкова виставка«Не згасне слава Кобза-ря», з якою ознайомилисяучасники свята.

Ольга ГОРІШНА,бібліотекарс.Голігради

10      № 28-30 (8132) 

Пісня… Вона є серцем на-роду, його душею, його кри-льми. Витворена народом,пісня пахне травневимидощами, синіми волошками,теплом найрідніших мате-ринських рук. Тільки пісняторкається найпотаємнішоїструни людської душі.

Вона, як нестримна вес-няна повінь, вривається вдушу і заполонює її дощенту.Або ж торкнеться ластівчи-ним крилом вечірніх небо-країв, зачепить невидиміструни наших почуттів ідобуде, мов діамант, чистусльозину з очей, загладить,як дитина, чийсь біль, залікуєдавню рану.

Все це пісня, незламноїсили наша народна пісня!

Незабутню зустріч пода-рували нещодавно садків-чанам аматори сцени підкерівництвом Марії Попадин.Розпочав концерт народнийансамбль «Садківчани». Цейколектив добре відомий і внашому районі, і за його ме-жами, адже не раз радувавсвоїм співом глядачів уТернополі, Івано-Франків-ську. А далі був дебют нещо-давно створених фольклор-них колективів дитячого«Калинонька» та дорослого«Калина». Дитячий колективподарував глядачам «Сад-ківські гулянки», а дорослий– «Садківські вечорниці».

Добра усмішка розквіталана обличчях глядачів, коли

презентували свій виступдіти. Та коли на сцену вий-шли дорослі – зал вибухнувоваціями і ще довго не хотіввідпускати самодіяльнихартистів зі сцени.

Це видовище важко опи-сати словами. Його требапобачити, щоб відчути тукрасу, яку виконавці щиродарували глядачам.

На сцені відбувалосясправді незвичайне дійство.Імпровізована давня сіль-ська хата з лавами, засте-леними веретами, з горш-ками і горщиками, куделею.Виконавці всі в старовин-ному українському одязі,який дістали з бабусинихскринь. Як розповіло подру-жжя Параска Ярославівната Євген Йосипович Ягничіу їхніх костюмів цікаваісторія. Параска Яросла-вівна одягла костюм своєїбабусі Параски, а ЄвгенЙосипович – свого дідусяІвана. До речі, цей костюмйого бабуся, як святиню,зберігала протягом довгихроків, як пам’ять про чоло-віка, який загинув молодимпід час акції від рук фашистів.

У виконанні колективупрозвучали старовинніукраїнські пісні, танці, жарти.На сцені з’явилися жінки ізсвоїм музичним ансамблем,а інструментами для нихстали дерев’яні мадільниці,пляшка, гребінець. Це булодуже зворушливо!

Слід віддати належнекерівникові цих колективівМарії Попадин та акомпа-ніатору Василю Юріїву за те,що в цей непростий час, колипереважна більшість людейзайняті пошуками матеріа-льних благ, відмежовуютьсявід усього, вони зуміливідшукати ці таланти і згур-тувати в такі чудові колек-тиви. Не менше захопленнявід талановитих аматорівсцени: подружжя Ягничів –Євгена та Параски, Ковба-сюків – Марії та Василя,Мантуляків – Марії та Івана,а також Марії Романюк,завклубом с.Шутроминці,Василя Томана, завклубомс.Бедриківці, ЯрославаРудика, Йосипа Мацуляка,Василя Стасюка, МихайлаГригорківа, вчительки-пен-сіонерки – автора багатьохпісень Марії БогданівниСасанчин, випускниці Тере-бовлянського вищого учи-лища культури Тетяни Попа-дин, які попри всю своюзайнятість знаходили часпідготувати таку чудовуконцертну програму.

Ці люди дійсно закохані вукраїнську народну пісню.Саме на таких ентузіастах ітримається наша культура,наша пісня.

Щире спасибі всім, хтопричетний до цього чудо-вого дійства!

Ганна  РИБЦУНИК,член  НСЖУ,  с.Садки

 

айже всі гали-чани, які про-живали в Ук-раїні і за її ме-жами, на тери-торії колиш-

нього СРСР, стали жерт-вами масових сталінськихрепресій двадцятих-соро-кових років минулогостоліття. Підручні «вождянародів» безпідставнооголошували активістамиміфічних «ворожих органі-зацій» практично всіх га-личан-військових. Тому йзагинули в застінках москов-ської Луб'янки, київськоїЛук'янівки, харківської Хо-лодної гори, на Соловках тав інших місцях безкрайньогоГУЛАГу генерал Петро Ко-валишин, полковники Гри-горій Коссак, Юліян Гоїв,уродженець с.НовосілкаКостюкова полковник На-гуляк Онуфрій Михайловичта багато інших бійців ікомандирів легіону Україн-ських Січових Стрільців,Української Галицької Армії,Червоної Української Гали-цької Армії.

Нагуляк Онуфрій Михайло-вий народився 1890 в бага-тодітній селянській родині. Усім'ї було п'ятеро дітей: Ону-фрій, Василь, Іван, Магда,Ганна. Батько мав невеликугосподарку, володів сімомаморгами поля (1 морг - 0,59га). Був авторитетним іповажним ґаздою в селі.Своїх дітей виховував у дусіпатріотизму та поваги долюдей, християнської віри.

Старший син Онуфрій ізраннього дитинства прояв-ляв здібності до науки. У чо-тири роки вже вмів читатита рахувати завдяки своїйматері та місцевому свяще-нику. З 1897 по 1902 рік нав-чався в п'ятикласній школі вселі Новосілка Костюкова.Навчався відмінно, бувкращим серед своїх одно-літків. На обдарованогохлопчика звернув увагуо.Омелян Боярський - сіль-ський парох. Він наполег-ливо радив батькам Онуфріявіддати хлопчика навчатисьдо гімназії. Навчання в гім-назії у той час було неабия-кою проблемою, бо для цьогопотрібні були великі кошти.Таких грошей не мав майженіхто з жителів села.

Проте батько Онуфріявирішив віддати свого синадо вищої школи для одер-жання ґрунтовної освіти,заручившись допомогоюо.Омеляна Боярською. НаБогослужінні, в день вели-кого християнського святаБлаговіщення ПресвятоїБогородиці, 7 квітня 1902року, священик звернувся зпроханням до прихожанцеркви допомогти, хто чимзможе, щоб направити нанавчання в гімназію обдаро-ваного хлопчика Онуфрія,сина Нагуляка Михайла.«Нам не буде соромно за те,що ми допоможемо йомувчитися у вищих школах. Явірю, що він стане великоюлюдиною і ви будете горди-тися ним», - сказав о.ОмелянБоярський. І ці слова сталипророчими. До червня 1902року жителі села несли доцеркви все, що могли: гроші,яйця, зерно, інші продукти.Навіть польські селяни таєвреї давали допомогу. Докінця червня було зібраномайже 250 золотих. Допожертвувань долучився йо.Омелян Боярський, якийдав 200 золотих.

Онуфрія до Коломийськоїгімназії возив сам о.ОмелянБоярський. Священик бувдобре знайомий з дирек-тором гімназії. З 1903 по 1908рік Онуфій навчався вКоломийській вчительськійгімназії, яку закінчив іззолотою медаллю. У цей часу гімназії, на нижчих курсах,навчались вихідці із села:Тимофійчук Микола, Ков-бінька Панько, МеренчукЙосип, Шкільнюк Юрій, якийзгодом став поручикомсічових стрільців.

Директор Коломийськоїгімназії дав рекомендацій-ного листа Нагуляку Онуфріюдля вступу до Львівськогоуніверситету. З 1909 рокувін стає студентом універ-ситету. Важким було нав-чання сільського сироти, алезаради майбутнього, напру-живши сили, він впертопродовжував навчання.Обдарований юнак мріє прощасливу долю для свого

народу, хоче бачити своюдержаву вільною відАвстро-Угорської монархії.Прогресивно налаштованийстудент у 1908 році вступаєв соціал-демократичнупартію в Галичині.

Наближалась Перша світо-ва війна. Галичанина, як іінших студентів універси-тету, мобілізують на фронтдо австрійської армії. Дозакінчення навчання вуніверситеті залишилосьдекілька місяців. Онуфрійуспішно достроково закінчивнавчання і одержав диплом.

Онуфрія Нагуляка направ-ляють у школу офіцерів.Після закінчення він спо-чатку служить простимсолдатом, з 1917 року пожовтень 1918 року - поручикавстрійської армії, береучасть у боях на італійсь-кому фронті. Розчарованийнесправедливою загарбни-цькою політикою, він ще

більше ненавидить панівнікласи, які привели народи докровопролитної війни. Ав-стрійські власті посадилийого в тюрму на півторамісяця за образу жандарма,а невдовзі він потрапляє віталійський полон, де пере-буває з жовтня 1918 року повересень 1919 р. Восени1918 року розпалась Авст-ро-Угорська монархія. На-роди, що входили до її складу,стали на шлях створеннясвоїх національних держав.Новостворені держави че-рез “Червоний Хрест” заби-рали з італійського полонусвоїх громадян. Італійці зполону не відпускали україн-ців-галичан, оскільки їх ніко-му було забирати. Допо-могли друзі по зброї, і в складіпольських військовополо-нених поручик Нагуляк Ону-фрій через Боснію повер-тається додому.

Пробувши вдома два тиж-ні, він зголошується до Ук-раїнської Галицької Армії, якастала на захист молодоїУкраїнської держави - ЗУНР.На чолі стрілецького підроз-ділу бере участь у боях істримує наступ поляків, якірвалися з допомогою Ан-танти загарбати споконвічніукраїнські землі. В доку-ментах Львівського держа-вного історичного архівузнаходимо, що Нагуляк Ону-фрій Михайлович - членуряду ЗУНР, якого «можнавикористати в організаціївійська легально або під-пільно».

Та не судилося здобутиволю: залишив рідний край,продовжив боротьбу занезалежність на ВеликійУкраїні. Він вірив у майбутнєГалицьких земель, мріявздобути військові знання,щоб набутий досвід вико-ристати в подальшій боро-тьбі. Нагуляку Онуфрію суди-лось з галицькими військо-вими частинами з'єднатисяз Червоною Армією. Він ставкомісаром Галицького полкуЧервоної Української Галиць-кої Армії (ЧУГА). Його ім'ябуло авторитетним у бага-тьох військових підрозділах,Онуфрія поважали стрільці йкомандири, його військовийталант цінувало команду-вання.

У роки національно-виз-вольних змагань за волю йнезалежність Галицькогокраю був масовий доброві-льний вступ у ряди Україн-ських Січових Стрільців таУкраїнської Галицької Армії.Дуже часто фронтову долючоловіків розділяли жінки. Зізброєю в руках були вони напередньому краї, надаючимедичну допомогу. З черво-ним хрестом на білій пов'язців Галицькій армії була дів-чина з Малашівців Зборів-ського району - Теодозія Лу-ганко. Коли тиф масово ко-сив ряди галицького стрі-лецтва, довелось їй ліку-

вати поручика ОнуфріяНагуляка. З часом фронтовідороги з'єднали їх долі: вонастала дружиною стрілець-кого командира, ділила з нимбойові та мирні будні і свята.

В Державному АрхівіХарківської області є таківідомості про НагулякаОнуфрія Михайловича, 1890року народження: «НагулякО.М. закінчив гімназію, уні-верситет, школу прапор-щиків в Австрії. В старійАрмії Австрії служив бійцем,а з 1917 року по жовтень1918 року - поручик. Зжовтня 1918 року по ве-ресень 1919 року перебувавв італійському полоні. Злистопада 1919 року служиву Радянській Армії на такихпосадах: до січня 1920 року- комісар військовопо-лонених; з березня 1920 рокупо січень 1921 року - комісарГалицького Запасного бата-льйону; з січня 1921 року по

серпень 1922 року - війсь-ковий комісар 402 Галиць-кого полку; з серпня 1922року по червень 1923 року -військовий комісар 133полку; з червня 1923 року посерпень 1924 року - війсь-ковий комісар 135 полку; зсерпня 1924 року по жов-тень 1927 року - військовийкомісар кавалерійської шко-ли ім.Будьонного; з жовтня1927 року - військовий ко-місар школи червоних стар-шин; з 1905 по 1914 рік - членУкраїнської соціал-демокра-тичної партії Галичини.

Людина сильної волі,енергії, з великою ініціа-тивою, дисциплінований, здостатньою військовоюпідготовкою і освітою, здіб-ностями, Онуфрій Нагулякзаслуговує гарних атестацій.Навчаючи інших, він працюєнад збагаченням своїхзнань, закінчує курси удос-коналення вищого команд-ного складу.

І всі ці роки, в цілому, длянього щасливі. Але непокидала Онуфрія туга зарідним краєм, сумував наддолею поневоленої Галичи-ни, своїх двох сестер і двохбратів, яких не бачив з 1919року. Мрія про визволення івозз'єднання українськихземель не покидала його.Знав, що такий час настане.

Можливо, Онуфрій поми-лявся в засобах своєї мети,та він чесно служив запо-вітам свого життя.

Лише у 1926 році Онуфрійнаписав листа своємубратові Василю в НовосілціКостюковій. До цього часуродина не мала жоднихзвісток про нього. Радянськата й польська цензурапильно стежила за листамиз-за кордону, тож повідомлявпро себе дуже мало. Було щедекілька листів з Харкова. Нехотів писати, щоб родину нерепресувала польськавлада.

З військової атестації 1930року, що знаходиться вматеріалах Харківськогодержавного архіву, дізнає-мося: «Ініціативний у роботі.Користується великим ав-торитетом у школі Червонихстаршин, серед командногоскладу і курсантів. Доцільновикористати на стройовійроботі».

8 лютого 1930 року атес-тацію підписав командуючийвійськами України і КримуЙ.Якір із доповненнями: «Іможе бути начальникомшколи». Перебуваючи навідповідальних посадах,Онуфрій Михайлович всі своїсили, невичерпну енергію ідосвід віддав вихованнюофіцерських кадрів. ШколаЧервоних старшин - одна зперших військових училищ вУкраїні - була кузнею офіцер-ських кадрів.

Серйозний внесок у спра-ву їх підготовки вніс нашземляк Онуфрій Нагуляк,

якого в Харкові називали«Червоним генералом».

У мирний час він поєд-нував своє життя з армією.Вірною і надійною супут-ницею йому була дружинаТеодозія Лучанко. Зали-шились вони на РадянськійУкраїні, бо повертатися вГаличину, окуповану поля-ками, не могли. Здогадува-лись, що їх чекає перес-лідування та звинуваченняв тому, що воювали за неза-лежність України і Галичини.

Тільки в 1930 році Теодозіяз Харкова написала ріднимв Малашівці. До того часу ро-дичі вважали, що вона заги-нула десь за Збручем в рокигромадянської війни. Зав'я-залось листування. Рідніпросили вислати фото-графію її з чоловіком танаписати про нього. Від-повідь була короткою: «Не-має фотографії». Не відалародина, що Теодозія не могла

написати про те, що її Онуф-рій - командир військовоїшколи, тим більше вислатийого фотографію. Вона зна-ла, що рідних могли переслі-дувати через те, що зятьзаймає таку військову по-саду. Дітей в подружжя небуло, і Теодозія написала,щоб вислали до них дев'яти-річну племінницю Ганну. Вродині погодились. На поль-сько-радянському кордоні,на Волочиській митниці,мати передала сестрі своюдочку Ганну, яка прибула зХаркова. З Волочиська доМалашковець - рукою пода-ти, але Теодозія не мала доз-волу завітати в рідне село,на батьківське подвір'я.

У Харкові Ганна навчаласьв українській школі. Тактривало три роки. Україноюпокотилась хвиля масовихпереслідувань, безпідста-вних звинувачень, арештів.Згадує Ганна Лучанко, меш-канка Тернополя: «Я мала10-12 років і знала проарешти в будинку, де жиливійськові і дядько Онуфрій.Він старався ні з ким неспілкуватися, ніякого листу-вання не вів». ПодружжяНагуляків не знали, яка доля

їх чекає, тому вирішилизберегти Ганну і відправитиїї назад в Галичину. І зновумати зустріла дочку вВолочиську, знов сльозирадості та смутку прощаннясестер. Ніхто з них не знав,що це буде їхня останнязустріч.

Подальший службовийшлях Нагуляка Онуфрія неможна уявити без навчання.У жовтні 1933 року він - слу-хач особливого факультетувійськової академії ім.Фрун-зе. Подружжя з Харковапереїжджає до Москви. Тутвін зарекомендував себевідмінним навчанням.

У 1935 році начальникголовного управління вій-ськових навчальних зак-ладів армії Й.Якір, підпису-ючи атестацію на НагулякаО.М., власноручно помітив:«Посаді відповідає. Недо-ліком є недостатнє воло-діння російською мовою(галичанин)». Військову ака-демію Нагуляк О.М. закінчивз відмінними оцінками зіноземних мов та російськоїмови. Середній випускнийбал - 4,72. Після закінченняакадемії, в травні, його на-правляють на посаду поміч-ника інспектора вищих нав-чальних закладів Приволзь-кого військового округу. Лис-тування з рідними припи-нилось повністю після того,як подружжя Нагуляків пере-їхало в Москву. Насталироки невідомості. Не булолистів і після возз'єднанняЗахідної України з Радян-ською Україною. Не булолистів і в післявоєнні роки.Рідні здогадувались: черезте, що Онуфрій був війсь-ковим та займав високіпосади, його, очевидно, зни-щила сталінська система.

Завдячуючи пошукамостаннього місця службиНагуляка О.М., особистоЄфрема Гасая, на адресуТернопільської обласноїКниги Пам'яті України на-дійшла відповідь з упра-вління Міністерства безпекиРосійської Федерації поСамарській області. З їхніхкримінальних справ, підго-товлених для книги Пам'ятіжертв політичних репресій,стає відомо, що подружжябуло розстріляне і похованена самарській землі. Ось цікороткі дані: «Нагуляк Онуф-рій Михайлович - колишнійстудент Львівського універ-ситету, полковник; датаарешту - 23 липня; дата імісце розстрілу - 21 лис-топада 1937 р., м.Куйбишев.Нагуляк Теодозія Андріївна -домогосподарка; датаарешту - 23 липня 1937р.,дата й місце розстрілу - 21листопада 1937 року».

Їх заарештували, засудили

і розстріляли в один день.Така була Постанова Особ-ливої Наради НКВС СРСР,прокурора СРСР від 17листопада 1937 року.

Тепер вже достеменновідомо, що справу на галичансфабрикували. Жорстокимибули розправи над колишнімистрільцями і старшинамиУСС, УГА, ЧУГА. Галичанампред'являлись безглуздізвинувачення у приналеж-ності до міфічних організацій,які нібито підтримувалиінтервенцію Польщі і Німеч-чини проти СРСР. Лише у1965 році прийшла до цихлюдей запізніла посмертнареабілітація. Військовийтрибунал Московського вій-ськового округу на запит промотиви звинувачення тареабілітацію повідомив, щоНагуляк О.М. звинувачу-вався в тому, що є членомукраїнської шпигунської ор-ганізації, керованої фашист-ськими колами Польщі і Ні-меччини, був учасником ан-тирадянської військово-фашистської змови.

Нагуляк Т.А. звинувачу-валася у зв'язку з агентамипольської розвідки, булаінформована про залученняу військово-фашистськузмову. Кримінальні справина подружжя Нагуляк О.М. іНагуляк Т.А. припинено завідсутністю злочину, обоєреабілітовані посмертно».

Відомий дослідник біль-шовицьких репресій - уро-дженець Тернопільщини Єф-рем Гасай - у 1971 році побу-вав у селі Новосілка тазустрічався з родиною На-гуляка О.М., зокрема з йогорідним братом НагулякомВ.М. У переповненому Бу-динку культури села буловшановано пам'ять НагулякаОнуфрія. Є.Гасай поділивсядослідницькою роботою поувіковіченню світлої пам'ятіНагуляка О.М. На цій зустрічініхто з рідних, та й самЄ.Гасай не знали на той часпро те, що дружина Онуфрія- галичанка з МалашівцівЗборівського району. Їхнімвічним спочинком сталаросійська земля на Волзі.

Місцем поховання жертвполітичних репресій у Самарі(колишній Куйбишев) є ча-стина території колишньогодитсадка-парку ім.Ю.Га-гаріна, де встановленийпам'ятний знак.

Подружжю Нагуляків по-вернуто чесне ім'я, аджевони ніколи не були «во-рогами народу», а навпаки,протягом свого короткогожиття віддано боролись заволю і незалежність України,за кращу долю для свогонароду.

Василь ЗАЯЦЬ,с.Новосілка

 

 М

 u КУЛЬТУРА

    № 28-30 (8132) 11

- Заліщицька районнагазета.

Видається українськоюмовою щоп’ятниці

Наш р/рахунок 26004198767у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),

МФО 380805, КОД 02475256.Адреса: Редакція газети “Колос”,

вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600Реєстраційне свідоцтво ТР №313,

16.10.2001р. Наклад 3630 прим.Передплатні індекси: 61356, 91090

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора -відповідальний секретар ......................2-18-69Олег ВІСТОВСЬКИЙ, заввідділомсуспільно-політичного життя................2-11-42Ірина ІВАНСЬКА, кореспондент............2-12-43Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43Бухгалтерія..................................................2-18-69

Газета видрукувана у друкарніТОВ “Буковинський

видавничий дім” (м.Чернівці,вул. Прутська, 29,

тел. 52-20-77).

Висловлювані авторами думки можуть незбігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Пропресу в Україні” редакція зберігає за собою праворедагувати та скорочувати подані текстові ори-гінали, які не рецензуються і не повертаються.Листування з читачами - лише на сторінках газети.

Відповідальність за достовірність інформаціїнесуть автори. Рекламодавці самостійно відпо-відають за зміст рекламних блоків, за збереженняавторських прав та прав третіх осіб.

koloszal@inbox.ru

Редактор О.І. ДЯКІВ«К О Л О С»

Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплаченізгідно з чинним законодавством України.

Комп’ютерна верстка -Євгенія МУРЗА.

Комп’ютерний набір -Марія РЕХТЕЦЬКА.

 

БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ

“САТУРН” ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ

(А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНАТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО

НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮКОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.

П Р О Д А Є М О В К Р Е Д И ТНайкраще співвідношення ціни

та якості. Наша адреса: м.Заліщики,вул. С.Бандери, 102, магазин

“Торговий центр”, тел.: (03554)2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.

 

10% -

10% -

10% -

10% -

10% -знижка!

КРЕДИТИ - ДЕПОЗИТИКредити надаються

без довідки про доходи

Адреса: м.Заліщики,вул.С.Бандери,буд.38, оф.15,тел.:(03554) 2-32-08

смт.Товсте,вул.Українська, буд.68,тел.:(03554) 3-52-43

е-mail: samopomich@ukr.net

ВИГОТОВЛЯЮВУЛИКИрізнихсистем

талікувально-оздоровчі.

Приймаю віск та продаю вощинуза цінами виробника.

Тел.дом.: 2-17-45 або 2-28-88,моб.: 067 728 16 13 або 067 476 50 30.

ЗВЕРТАЙТЕСЯ : тел.2-12-54, 2-13-54,0972838725,

м.Заліщики, вул.40 років Перемоги, 4,СТ “АГРОБУД”.

 

ВИГОТОВЛЯЄ:- ворота гаражні,брами- двері металевідо підвалу- тамбурні дверідо під’їзду- секції огорож, гойдалки- лавки та інші металоконструкції

ПРОДАЄ:- та розпилює хвойний ліс- металопрокат в асортименті- вапно гашене – біле- кільця для криниць та вигребів- цемент М-500, білий цемент- блоки фундаментні.Надаємо послуги:- автокраном, екскаватором.

Продається двокімнатна квартира вцентрі міста Заліщики по вул.Гай-воронського, зі всіма зручностями,євроремонтом, є сарай, підвал.Звертатись: 2-32-77, 0682461292.

Терміново продається двокімнатнаквартира у м. Чортків по вул.Незалежності. Загальна площа – 50,5кв. м, великий засклений балкон,індивідуальне опалення, заміненовхідні двері і вікна. Недорого. Тел.097-577-46-67; 066-168-47-46.

ПРОДАЄТЬСЯ цегляний будинок усмт.Товсте по вул. Коновальця.Загальна площа 442,4 кв.м. Є земельнаділянка площею 0,32 га, господарськіприміщення. Звертатись: 0978445680,0990562799.

 

В м.Заліщики, вул.С.Бандери,112/10продається двокімнатна квартира зусіма зручностями. Зробленоєвроремонт. Житлова площа 50 кв.м.

Тел. 098 824 7375.

В м.Заліщики продається житловийбудинок зі всіма зручностями. Є літнякухня, гараж, господарські будівлі,0,08 га городу.

Тел. 096 95 090 17.

Ви, мабуть, чули про жень-шень, виростити якого дужескладно. Але ж за цілющимивластивостями йому непоступається лимонниккитайський. Його ягоди ілистя допомагають від пере-втомлення, відновлюютьсили, тонізують, а на смаквони кращі, ніж заморськийсурогат «Кока-Кола».

Багато наших садівниківуже посадили на своїх ділян-ках лимонник. Адже тим, хтознайомий з агротехнікоювирощування винограду,актинідії та інших ліан,нескладно буде «приручити»і лимонник, хоча він має своїтонкощі. Так, лимонник нелюбить застою ґрунтовихвод, тому садити його бажа-но в затінку. Грунт має бутибагатим на органічні речо-вини, замульчований лис-тям. Наступного року ліану

необхідно «вигнати» досонця по шпалері або кронінайближчого дерева. Садититреба «парочку» для кращогозапилення. Обрізуватилимонник краще восени, бовін теж «плаче», як і актині-дія, а це виснажує рослину.Та ось минув час і виріс вашлимонник... Що з нього можнаприготувати?

- З листя, зібраного передлистопадом, а також з по-дрібнених пагонів готуютьчай золотавого кольору зприємним лимонним аро-матом.

- На зиму можна засушитилистя, ягоди, а потім пере-молоти їх на кавомолці і питисмачний напій, що додає силта енергії.

- Свіжі ягоди з цукромдобре зберігаються до зими імістять багато вітамінів.

- Із свіжих ягід можна та-

кож давити сік, а потім про-стерилізувати в скляні неве-ликі банки протягом п'ятихвилин, закрити їх. Якщо жхочете приготувати сироп,то до одної ложки соку дайте1,5 кг цукру, розчиніть його, апотім закатайте.

- з лимонника виходятьсмачні киселі, джеми.

- сік лимонника можнавикористовувати замістьлимонної кислоти, аборозводити його водою і питивзимку-смачна згадка проліто!

За додатковими консуль-таціями звертайтеся накафедру садівництва ко-леджу.

Іван БІЛІНСЬКИЙ,викладач ВП НУБіП

України«Заліщицький аграрний

коледж ім.Є.Храпливого»

 

 u ПОРАДИ ФАХІВЦІВ

Ремонт мікрохвильовок,холодильників.

Тел. 097 687 9883.

Заліщицький РВ УДІТБ повідомляє, щоцього року в районі сталося 7 пожеж. Ви-никає стурбованість з приводу надзвичайноїситуації з травмування і загибелі людей напожежах. Адже це – непоправна втрата,однак емоціями справі не зарадиш. Всіповинні зрозуміти незаперечну істину: вогоньстає загрозою, лихом, якщо з ним поводитисянедбало. Так, протягом минулого року врайоні на пожежах загинуло 3 людини.Шановні громадяни! Будьте пильними іуважними. Не забувайте про елементарніправила пожежної безпеки.

Дбайте про власну безпеку та безпекусвоїх близьких, дотримуючись правилповедінки у побуті. Це варто зусиль!Виховуйте в дітей навички культури,безпечної поведінки, демонструючи навласному прикладі обережність у поводженніз вогнем, газом, водою, побутовою хімією,ліками. Знайдіть декілька хвилин на відвертурозмову зі своїми близькими. Пам’ятайте, щовимірюватимуться ці хвилини ціною життя.А щоб неочікувана мить не стала сумнимвідтінком біди – потрібно завжди бутиобачними. Пам’ятайте, що наше життя інаших близьких залежить тільки від нассамих!

Микола ЧЕРНЕЦЬКИЙ, інспекторЗаліщицького РВ Управління

Держтехногенбезпеки уТернопільській області

 

 u

БЕЗПЕКАЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ПРОДАЄТЬСЯПАРКЕТ, ПАРКЕТНА

ДОШКА,з масиву дуб, бук,

власного виробництва. Ціна від 70 гривень за метр

квадратний.Звертатися за тел.:

0676999264, 0994463384.

ПРОДАЮТЬСЯ В МІСТІ ЗАЛІЩИКИ повул. 40 років Перемоги,6: 2 і 3-кімнатніквартири у новозбудованому житло-вому будинку; гаражі. Звертатися зател.: 2-32-56 або моб. 0996089406.

 

 

 

НАША АДРЕСА: м.ЗАЛІЩИКИ,вул. 40 років Перемоги, 31 а,ТЕЛ.: (03554) 2-32-56; 099 6089406.

 

 u СМАЧНОГО!

СУП КАРТОПЛЯНИЙ З ЦИБУЛЕЮ

Склад: 1 цибулина, 2 картоплини, 2 ст.л.соняшникової олії, 1,5 скл.вершків чимолока, сіль. Цибулину пошинкувати,підрум’янити в олії, порізати дрібнокартоплю, розварити у підсоленій воді.Додати цибулю, вершки або молоко тасіль. Все добре прогріти, але некип’ятити і подавати до столу.

 

ЗМГО "Півострів змін"готує вечір гумору до між-народного дня сміху.

Коли? - 29 березня 2013року о 18:30.

Де? - РАЙОННИЙ БУДИНОКНАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ;

Що? - Концертна шоу-програма "Ми перші з села"від команди КВК ВищоїУкраїнської Ліги "ТорнадоЛюкс" з Берегомета.

За кілька днів до міжна-родного дня сміху, запрошу-ємо наддністрянців відпо-чити та отримати позитив-ний настрій.

Ціна квитка – 20 гривень(вважаємо, що це - невеликігроші за двогодиннедійство такого рівня).

Не пропустіть справдіхороший концерт у рідномумісті!

Замовлення квитків тадетальна інформація за

телефонами:0977903837 – Роман;0986616165 – Андрій.

Також квитки можнапридбати у магазинах:

"Юкка" - центральниймайдан міста;

"Luxit" - бокова стінаресторану "Дністер";

ПП Яковишин – автостан-ція.

Відділ преси – у верхньо-му маркеті "Теко".

 

12      № 28-30 (8132) 

 

Українські народні традиціїі закони моралі возвелижінку-берегиню роду нап’єдестал. Уже так в україн-ців повелося: куди жінкаповерне, туди й чоловік піде.Бо так історично склалося:“козак іде на війноньку”, ажінка — дружина і мати,залишається на господар-стві, вчить, виховує дітей,дає раду всьому, до чоготоркаються її працьовиті талагідні руки.

Вже срібні роки заплітаються їй в коси‚

Вже діти дорослі, онуки ростуть,

А серце таке молоде ще і досі‚

І руки спочину ніяк не знайдуть...

Такими задушевними сло-вами розпочалося Свято вЗОШ I- III ступенів смт.Товте,яке організувала та провелаСвітлана Захарівна Кметикразом зі своїми учнями 2-Бкласу та студенткою-прак-

тиканткою ХристиноюКметик. Гостями свята булибабусі, адже саме вони незавжди отримують подякувід онуків за свою невтомнупрацю, таку потрібну, алеіноді непомітну і неоціненну.

“Своїй бабусі пісню заспі-ваю, вона для мене - сонеч-ко й краса, подібної до неї яне знаю». Ніжні й щирі словаговорили онуки, лунали пісні,звучала молитва. Від цихслів радісні посмішки сяялина їхніх обличчях. Головноюнесподіванкою свята сталиподарунки, виготовленіучнями власноруч. Це буливітальні листівки у виглядібукету з квітів. Також зісловами подяки від іменібатьків виступила ГаннаКоваль, яка зворушиласерця не лише бабусь, а йвсіх присутніх в залі.Завершився виховний західнапутнім словом директорашколи Марії АнтонівниОкопняк, яка закликала усіх

більше часу приділяти своїмдітям, радіти кожній хвилині,проведеній поруч з ними.

Красиво прибрана зала,вишиті рушники, квіти, всеце створювало святкову йводночас сумну атмосферу,адже учні змушували кож-ного дорослого задуматисьна мить над своїм бут-тям.Ще одним приємнимсюрпризом був солодкийстіл, де бабусі мали можли-вість ближче познайоми-тись, поділитись вражен-нями, а головне,- зрозуміти,що житття без онуків небуло б таким прекрасним.

“ Хто бабусю має, той горяне знає”,- говорить народнамудрість. Тож хай Всевишнійдарує їм многа літ , а нам -радість життя від їх любовіта мудрості!

Батьківськийколектив учнів 2-Б

класу школисмт.Товсте

 

Талант Лесі Українки бага-тогранний, бо вона увійшлав літературу як велика пое-теса-лірик, геніальний дра-матург, талановитий про-заїк, перекладач, блискучийлітературний критик, нев-томний збирач і дбайливийцінитель фольклорнихскарбів.

Її поетичне слово хвилюєнас і сьогодні.В актовомузалі Синьківської ЗОШ І-ІІІступенів вчитель українсь-кої літератури Ольга Васи-лівна Саламандик провелавечір, присвячений геніаль-ній поетесі Лесі Українці«Вона жива і вічно будежити». Учні та вчителі пере-глянули презентацію «Ви-датна постать України».

Ведучі свята ВладиславСаламандик та Марта Кос-тинюк розповідали про жит-тєвий і творчий шлях пись-менниці, ознайомлювали ізбагатогранним талантомЛесі Українки. З вуст учнів,під звучання творів кла-сичної музики, линула її без-смертна поезія: «Літо крас-неє минуло» (Ольга Боднар- 1 клас); «Як дитиною бу-вало» (Юлія Шевчук - 3 кл.),«Тішся, дитино» (ТетянаСоколівська - 4 кл.), «Кон-валія» (Тетяна Демчук іІрина Демчук - 6 кл.), «Надія»(Оксана Винницька - 8 кл.),«Мій шлях» (Аліна Русак - 8кл.), «Contra spem spero»(Іванна Мандзюк - 8 кл.).

У виконанні шкільного ан-самблю, під керівництвомучителя музики Б.Б.Долин-чука, лунали пісні «Чом ти неприйшов?» , «Україна», «Часрікою пливе».

Про прекрасні дитячі рокирозповіли учні із 5 класу,інсценізувавши «Віщуваннястарого дуба». Ролі вико-

нували: Ле-ся Українка –Д.Шкабар, 5клас; Ми-хайлик –М.Саламан-дик - 5 клас;Оленка – Ві-ра Будзано-вська -5клас; Рома-шка – ДіанаЙонга; Во-лошка – Д.Олійник; Мак– Ірина Яре-щенко.

Зворушливаісторія з ди-тячого пе-ріоду життяЛесі Україн-ки, сповне-на глибокоїпристрасті, ніжності, заду-шевності, щирої любові дорідної землі, навколишньоїприроди у виконанні юнихаматорів сцени зачарувалакожного глядача.

Щедро обдарована талан-том, наділена ніжним сер-цем, сповнена палкої любовідо людей, поетеса зазнала ігоря не лише через хворобу,а й через кохання. Короткимі трагічним воно було. Задопомогою проектора учніпобачили містечко , де Лесязустріла перше кохання,почули, як шепотіли кипари-си, бився об скелі шаленийприбій, витали чайки надводою. За допомогою слайд-презентації переглянулифото Лесі Українки із СергіємМержинським. А десяти-класники виконали рользакоханих: Леся Українка –А.Королюк; Сергій Мержин-ський – Д.Яремко. Їх діалогбув настільки емоційний, щореакція залу не забарилась.

 u НА НИВІ ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ

Літературний вечір прой-шов у теплій, дружній, заці-кавленій атмосфері.

Лесю Українку називаютьв народі дочкою Проме-тея,бо саме вона перей-нялася творчістю ТарасаШевченка і понесла даліестафету правди,добра ілюдяності.Письменницяпонад тридцять років від-дала творчості.Її сміливоможна назвати поетесою-борцем.Простежуючи всютворчість,ми розуміємо, щовона черпала сили,припа-даючи до джерел народногослова та героїзму.

Постать цієї поетеси булаі залишиться національноюгордістю.

Вона жива і буде вічножити,

Бо в серці мала те,що не вмирає.

Ольга САЛАМАНДИК,заступник директора

з виховної роботи

Весняний день приніс нашій матусі свято, яке завжди знами, яке ми понад усе шануємо і пам’ятаємо. У матусіКаролини Михайлівни СИКИТИ із Дзвиняча – поважнийювілей – 80-річчя з дня народження. Найдорожча нашаювілярко, здоров’я Вам, радості, щастя, нехай весна подаруєбагато тепла, сонця, усмішок. Низько вклоняємось Вам затурботу про нас, за велику життєву науку, за споконвічнулюбов, на якій тримається весь наш рід.

Все це завдяки Вам, наша мудра Берегине.Нехай пахощі троянд навіють Вам ще багато-багато літ,Хай втілюються в дійсність всі Ваші мрії і сподівання,Хай найменші – внуки і правнуки - веселять і радують Вашу

щиру душу. Добра Вам, барвистих квітів і многая-многая літ.З повагою і любов’ю - син Володимир з дружиною

Любою; донька Галина із чоловіком Борисом,онуки і правнуки.

У настоятеля Української Православної церкви КиївськогоПатріархату Положення Пояса Пресвятої Богородиці(с.Поділля), отця Михайла БУБНІВА - день народження.

У день такий прекрасний, у березневий часЗ Днем народження щиро вітаємо Вас.Ви є вчитель і наставник парафіянам всім своїм,І духовник, і порадник, людям старшим й молодим.Недарма Бог полюбив Вас, розум дав чудовийІ тому благословив за престіл Христовий.І надалі Вам бажаєм Божого дарунку долі,Вести Святу Літургію, з Хрестом на престолі.Щастя Вам земного, здоров’я міцного,Миру й злагоди у хаті, добра і радості від Бога.

Живіть гарно і щасливо завтра, вчора, ниніНеба ясного Вам зичим і всій Вашій родині!

З повагою - дирекція, педагогічний, учнівський і батьківський колективи школи с.Поділля

 

У Тернополі відбулисяфінальні змагання з фут залу,в яких брали участь командиДЮСШ, до складу яких вхо-дили юнаки 1998-1999р.н.Заліщани, яких готував довирішальних поєдинківВ.Приємський, виграли двізустрічі із трьох – у тере-бовлянців – 3:1 та футбо-лістів із Підволочиська – 4:3.Програвши першій командітернополян – 0:2, нашіземляки зайняли друге місцеу своїй групі.

За перше місце боролисяспортсмени Чорткова –переможці іншої групи тапершої команди обласногоцентру. Перемогли терно-

поляни 6:1. Заліщани у грі затретє місце поступилисядругій команді обласногоцентру – 1:4. У підсумку –четверте місце і пам’ятнімедалі, як нагороди за успішнівиступи, адже, як уже писав«Колос», перед фіналомзаліщани виграли зональнізмагання у Борщеві.

До складу команди вхо-дили воротарі – Олег Найдукта Олександр Хом’як, гравці– Олег Тракало, Петро Че-пига, Олексій Воробець, Де-нис Паньків, Роман Леви-цький, Віктор Яремій, Олек-сандр Скобальський, МиколаЛандяк, Владислав Токарчук,Ігор Брик.

До збірної області увійшлиОлег Тракало та ДенисПаньків.

Поїздка в обласний центрта участь у змаганнях сталиможливими, завдячуючиспонсорській допомозі під-приємців Івана, Миколи іСтепана Навольських, Пав-ла Дрозда, Василя Андру-сика, Івана Городинського,Володимира Чубатого,Михайла Гушуватого, ІгоряБілінського, а також МиронаСтеця, який завжди надаєсвій транспорт для пере-везення юних футболістів.

Петро РАЦИН

 

У Дуневі у БНТ зібралосябагато людей, які прийшлившанувати пам’ять видат-ного сина українського на-роду, геніального поета, ху-дожника, полум’яного борцяза свободу, щастя народу –Тараса Григоровича Шев-ченка.

Ведучими літературноговечора “У вінок слави Коб-зареві” були учні 9-го класуДіана Лилик та ВасильМаксимець, які ознайомилиприсутніх із біографією Коб-заря. Учні місцевої школи

Галина Макух, Андріана таМарічка Стешин, Юля таІринка Гнатюк, Таня Смук,Вадим Стефанюк, Аліна таМар’яна Курик, Оленка таВася Лилик, Оленка Курляквиконували вірші та пісні:«По діброві вітер виє», «Миідем по Шевченковій землі»та інші. Поезії Т.Г.Шевченкачитали Віктор Андрусик,Галина Макух, Діана Лилик.В бібліотеці оформленокнижкову виставку «ПоезіяШевченка живе, розквітає».

Друга частина вечора

присвячуваласьнашим дорогим,чарівним жінкам,які несутьніжність і красу,надію та кохання.

Усіх жінок при-вітали ведучі ве-чора, а діти пода-рували своїм ма-мам приємні вір-шовані слова тапісні «А сорочкамамина біла, бі-ла», «Проліски,перші весняні кві-ти», «Мамо, мамозоря вечорова».

А у виконаннідвох сестричокМарічки та Анд-ріани Стешинпрозвучали пісні

«Мамина молитва» та«Мамо моя, голубко сива».

Учні 1-го класу Оленка Ли-лик, Іринка Гнатюк та Мар’янаКурик подарували своїммамам українську народнупісню «Несе Галя воду», десолістом був Вася Лилик.

Оплесками зустріли мале-ньких дітей із дитячогосадочку, які завітали насвято поздоровити своїхматусь. Їх підготувала за-відуюча ДНЗ Ірина ВасилівнаЛилик.

Ольга КРАВЧУК,бібліотекар,

МирославСОКОЛІВСЬКИЙ,

директор БНТ

- під такою назвою нещо-давно відбулося Шевчен-ківське свято в Будинкународної творчості селаПоділля.

Ведучі заходу Лілія Ван-джура і Наталія Юріїв велиглядачів життєвими шля-хами Тараса.

Піснею «Реве та стогнеДніпр широкий» самодіяль-ний хор села відкрив уро-чисте свято. Далі були «Ду-ми мої, думи мої», «Встаєхмара з-за лиману».

Чоловічий ансамбль ускладі В.Вівчара, І.Вівчара,В.Горлача, В.Крамарчука,В.Приймака, В.Ковальчука,Д.Федоркова, Б.Мельникаподарував своїм одно-

сельчанам пісні «За бай-раком байрак», «Віє ві-тер…».

Піснями про Україну, просвоє село, про волю, сво-боду чарували НаталіяЛандяк і Наталія Юріїв.

Дует у складі СвітланиВанджури і Галини Василіввиконали пісні «Гілка ка-лини», «До українців», «МояУкраїно, червона калино!»,«Нічка цікавая», «Життяпрожити…». Пісенні номерибули переплетені танцями увиконанні молодшої тастаршої груп. Це «Вес-нянка», «Вальс», «Фокс-трот».

Закінчив свято аматор-ський хор села. Пісні «Я

сьогодні щось дуже сумую»,«Хай цвіте червона калина»були чудовим лейтмотивому завершальному етапісвята.

Пісню-гімн «Заповіт» ра-зом з хором співав весь зал,який піднявся, щоб вша-нувати пам’ять великогоспівця України.

Сільський голова БорисКузь подякував організа-торам цього прекрасногосвята за вміло проведенийзахід, всім учасникам – завелику і щиру любов дотворчості Шевченка.

Світлана ВАНДЖУРА,художній керівникБудинку народної

творчості с.Поділля

 

 u СПОРТ