ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

http://dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net

№ 97 (281) 29 жовтня 2011, субота

зн а Й н а ш и Х!

у Києві на хVі міжнародній виставці «безпека-2011» урочисто вшанували переможців і-ї всеукраїнської акції «наш аніскін». Приємно, що серед лауреатів і наш старший дільничий інспектор Чернігівського міського відділу умвс україни в області сергій Паншин.

Почесний диплом і цінний подарунок йому вру-чив президент Української федерації професі-оналів безпеки Сергій Шабовта, який відзна-чив талант і самовіддану працю чернігівсько-

го «Аніскіна».Тільки в нинішньому році він особисто розкрив 15

злочинів, склав 218 адміністративних протоколів, ви-лучив 17 одиниць зброї.

У короткому інтерв’ю Сергій зазначив, що під його опікою центральна частина міста і від поряд-ку та спокою у кварталах навколо Красної площі залежить хороший настрій чернігівців та числен-них гостей.

Фото Сергія ГАЙДУКА

без вартості оформлення передплати

дворазовий (з програмою більше 60-ти телеканалів) – 4908678,90 грн

дворазовий (з програмою ефірних телеканалів) – 4908743,44 грн

четверговий (з програмою більше 60-ти телеканалів) – 4908861,44 грн

ПередПлаЧуйте «деснянКу вільну»

на I півріччя 2012 року!

П е ре д П л ата

зве р ніт ь у в а г у!

зимовий Час повертається

у ніч останньої неділі жовтня більшість країн світу, зокрема й україна, переходять на зимовий час. нинішнього року цей день припадає на 30 жовтня (тобто, в ніч на 31 жовтня). стрілки годинників переводять о першій годині за Грінвічем (в україні – о 4:00).

до речі, вперше «літній» і «зимо-вий» порядок обчислення часу вигадали у Великій Британії 1908 року. Відмовитися від переведен-

ня годинникових стрілок намагалися у багатьох країнах світу, зокрема і в при-балтійських, проте через два роки та-кого «експерименту» знову синхронно з іншими європейськими країнами повер-нулися до практики зміни часу. У ніч із суботи на неділю це зроблять у понад 70 країнах світу, зокрема і в США та кра-їнах Європи. Водночас не практикують перехід на інший час у Японії, Китаї та інших азійських країнах, які живуть єди-ним часом.

Чимало незручностей зимово-літні зміни часу спричинять людям, які пере-буватимуть в дорозі. Так, у ніч із суботи на неділю пасажири в поїздах проведуть на годину більше часу. У суботу ввечері потяги виїдуть у призначений час, а рів-но о четвертій ночі усі вони на годину «замруть», аби прибути в пункти при-значення за графіком.

Медики ж попереджають: до нового режиму потрібно підготуватися зазда-легідь, інакше організм зазнає сильно-го стресу.

За кілька днів до переведення го-динників лягти спати на годину раніше, на ніч випити заспокійливий трав’яний чай, а вранці прийняти контрастний душ, радять терапевти. Також бажа-но відмовитися від гострої і жирної їжі. Вона перенавантажує організм, який і так буде перебувати у стре-совому стані. Особливо це стосуєть-ся дітей і тих, чия професія вимагає підвищеної уваги. Наприклад, водіїв. А ось тим, хто страждає хронічними захворюваннями, наприклад, гіпер-тонікам, слід проконсультуватися з лікарем. За словами терапевта, мож-ливо, доведеться підкоригувати дозу медикаментів, щоб перейти на новий час безболісно. Приблизно у 20% на-селення під час переведення стрілок погіршується самопочуття.

67 років тому, 28 жовтня 1944 року Червона армія звільнила від нацистів останній населений пункт на теренах нашої батьківщини. цього дня люди уславлюють воїнів-переможців, вшановують пам’ять мільйонів полеглих за визволення української землі від загарбників.

урочистості з нагоди 67 річниці визволення України від фашистських за-гарбників розпочалися у сквері імені Попудренка з покладання квітів до братської могили воїнів, які загинули під час визволення Чернігова. У це-ремонії покладання взяли участь очільники області та міста, а також ве-

терани, представники громадських і політичних організацій та жителі міста.Продовжилися урочистості на Болдиній горі покладанням вінків і квітів до

Меморіалу Слави. Пам’ять загиблих героїв присутні вшанували хвилиною мов-чання і залпами рушниць.

Олена ДОБРОВОЛЬСЬКАФото Віктора КОШМАЛА

в ш а н у в а н н я

день визволення

уКраЇни від фашистських

загарбниківсергійПанШин –

лауреатвсеукраїнської акції

«наш аніскін»

http://dponline.cn.ua

2 № 97 (281) 29 жовтня 2011, суботаhttp://dponline.cn.ua

РЕАЛіЇРЕАЛіЇ

Пологове відділення є. як вибити кошти на обслуговування?пологове відділення Менської ЦрЛ вра­

жає облаштованістю. Заступник голови Менської РДА Олександр Мисник, дру­жина якого нещодавно народжувала, за­явив: «Умови для породіль набагато кращі ніж в обласній лікарні. Ми готуємо лист до Корюківської РДА з пропозицією укласти угоду на обслуговування молодих мам – жительок сусіднього району, щоб оплата за перебуван-ня породіль перераховувалася до Мени, тоді ніхто і благодійних внесків не вимагатиме».

– Ліжко-день у нас коштує 250–270 гривень, – розповідає Петро Хомрач. – А це витра-ти на зарплату, воду, каналізацію, тепло. Згідно з існуючими документами, які підпи-сали заступники міністра та губернатора, де-факто, у Мені вже створено пологове відді-лення на три райони: Менський, Корюківський і Сосницький. Майбутні мами охоче їдуть на-роджувати до Менської ЦРЛ. З усіх породіль третина – іногородні. Лише з Корюківського району було 79 вагітних жінок. За рік витра-ти на них виллються у кругленьку суму, та з міського бюджету на це гроші не виділялися. Тому ми пропонуємо жінкам з інших районів сплачувати благодійні внески. Більшість цього не робить, мовляв, «народжу – тоді сплачу».

Практикуємо сімейні пологи, коли за ба-жанням породіллі, можуть бути присутніми чоловік чи хтось із родичів. Але ж татусі най-частіше бояться підтримувати своїх жінок.

Скасуйте ліжко-дні!– Ми стали активніше практикувати лі-

кування хворих на денному стаціонарі. Відтак за рік можна зекономити до ста тисяч гри-вень, – наголосив головний лікар. – Я працю-

вав при кількох губернаторах, керівниках охорони здоров’я ОДА. Ми писали листи до Мінохорони здоров’я (тодішній губер-натор Микола Лаврик підписував) з про-ханням: «Скасуйте ці ліжко-дні». Проте нас не підтримали. Мало що змінилося від часів першого міністра Союзу Семашка.

За словами петра Хомрача, у Менській ЦрЛ 107 лікарських посад. Згідно зі штат­ним розкладом не вистачає 35. а загалом ,з урахуванням молодшого та середнього медперсоналу працює 601 медичний пра­цівник. Зважаючи на пенсійну реформу ба­гато медиків вийшли на пенсію за вислугою років. У районі бракує не лише лікарів, а й медсестер і навіть фельдшерів «швидкої до­помоги». Тому тут передбачено сумісництво, чергування.

«беру на роботу колишніх свинарок, доярок, робітниць»– В одному з повідомлень в Інтернеті йшло-

ся, начебто Хомрач бере по 200–1000 баксів за одне працевлаштування, – обурюється головлі­кар Менської ЦрЛ. – Але за що брати, якщо в нас медиків не вистачає? Я прошу фельдшерів: приїжджайте, будь ласка, до Мени. Я за це сам банкет влаштую… А ось вакансій санітарок немає. На цю роботу до мене приходять юрис-ти, педагоги, фінансисти, люди із середньою освітою. Але я з великим задоволенням беру колишніх свинарок, доярок, робітниць. Там же не треба спеціальної освіти, важливо, щоб сані-тарки не гидували прибирати за важкохворими.

Де житло, там і лікарі– У Мені дуже гострою залишається житлова

проблема. Якщо її вирішити, і з кадрами змінить-ся ситуація, – продовжує розповідь головлікар. – Отих 35-ти лікарів Менська лікарня не потре-бує, нам би і 20-ти вистачило. Ми взяли курс на підготовку медиків за спецнаправленнями управ-ління охорони здоров’я. Вже навчається десять студентів. Цьогоріч у лікарні працює 11 інтер-нів. Є навіть киянка, яка хоче стати хірургом.

На жаль, житлова проблема дуже склад-на. Губернатор обіцяє допомогти з придбан-ням квартир. Лікарня підготувала програму «Житло для медичних працівників» і подала на розгляд райдержадміністрації.

Щоб вижити, треба зароблятипетро Хомрач розповів, що нині всі ра­

йони фінансуються із розрахунку на одного

жителя. Не має значення кількість Фапів, лі­жок у райлікарні. Суму формує Міністерство фінансів. річний бюджет на Менську ЦрЛ становить 19 мільйонів гривень. На зарпла­ту передбачається 78 відсотків коштів. На медикаменти та інші потреби залишають­ся крихти: 2% на харчування, 2 – на меди­каменти для стаціонарних хворих, а на все інше – менше ніж відсоток.

– Вижити майже неможливо, – зауважує го­ловлікар. – В Інтернеті пліткують, як Хомрач збирає благодійні внески, на якому березі Десни відпочиває тощо. Так ось, за півроку Менська ЦРЛ заробила 250 тисяч гривень. Всі вони на спецрахунку. Це гроші за послуги на комісії для водіїв, на володіння зброєю.

У пологовому відділенні обладнано три люксові палати, є вони і в хірургічному та терапевтичному відділеннях. Спочатку хворі неохоче ними користувалися, а нині – черга. Отож райлікарня змушена збирати благо-дійні внески. Якби їх не було, не мали б того, що нині є у пологовому та гінекологічному відділеннях. Згідно з чинним законодавством лікарня має право частину зібраних коштів витрачати на зарплату медпрацівників. Однак у Мені на це не витратили ані копій-ки ні зі спецрахунку, ні з благодійних внесків.

Хочеш без черги – плати– Інтернет-користувачі пишуть, що мед-

сестри у Менській ЦРЛ проводять знайомих хворих без черг. Але ж бувають і винятки: тяжкохворий, інвалід і т. п. Раніше у цій справі порядку бракувало. Спеціаліст за пляшку міг довідку видати, в іншого була такса – «чер-вінчик». Тільки бідному Івану залишалася чер-га. Приходили і до мене поважні люди з про-ханням прискорити отримання довідки. І я зробив висновок: сприятиму цьому, то й інші лікарі таке робитимуть. Розпорядився дати оголошення про те, що термінове отримання довідки коштує 50 гривень благодійного вне-ску. Гроші надходять через бухгалтерію, все це документально засвідчується. Люди бере-жуть нерви, а лікарня має кошти на ремонт.

І в Америці є МенаЗа словами петра Хомрача, і в СШа у шта­

ті арканзас також є місто Мена.– Живуть там і наші земляки, – каже він.

– Гостювали у них українські меняни і розпо-відали, що до найближчого медзакладу, до ті-

єї Мени, аж 35 миль. У нас же у кожному селі ФАП, а за 8 кілометрів від Мени – центральна райлікарня у Сосниці. А це ж питання фінансування. Такої насиче-ності ліжками, як в Україні, мабуть, ніде немає. У Менському районі цей показник на 10 тисяч населення становить 61, по області – 112, по Україні – 80. Дільничні лікарні в деяких районах перетворили-ся на притулки для утримання літніх людей. Але ж для цього є Міністерство соціального захисту.

Питання медичної етики актуальне досіпетро Хомрач переконаний: лікар мо­

же бути професіоналом найвищого рівня, та якщо він – хам, результати його роботи будуть скромнішими, ніж у лікаря не над­то високої кваліфікації, але котрий віддає людям душу і серце. У Менській ЦрЛ на це звертають особливу увагу. принаймні, скарг на грубість медиків тут не буває. Коли ж ко­гось буде помічено у якійсь тяганині і це ді­йде до головлікаря, доведеться вибачатися перед хворими.

«Працювати нині найважче. Хоча голова – кум і друг»– Я працював при трьох головах РДА, ни-

ні це вже четвертий, – розповідає петро Хомрач. – Здавалося б, що при нинішньому керівникові РДА Анатолію Соломку мені жи-веться найлегше. Адже він мій друг і двічі кум. І я міг би як сир у маслі купатися. Насправді ж нині працюється найважче. Хоча у мене пре-красна співпраця із райдержадміністрацією. Чи треба розшифровувати цю мою думку? Вважаю, не варто. Настане час – поясню.

То хто ж, усе-таки, гальмує реформи у медицині?побутує думка, що основні противники

реформ – головні лікарі. Мовляв, вони не можуть змиритися з тим, що зменшиться обсяг роботи лікарень.

– Однак гадаю, що головне гальмо – Міністерство, – каже головний лікар Менської ЦрЛ. – Подивіться, скільки за рік міністрів змінилося. Колись доводилося спіл-куватися з очільниками міністерства. Вони уявлення не мали про роботу райлікарень, адже прийшли на посаду з наукових установ. Можливо, нинішній міністр стабілізує роботу галузі, адже він працював начальником охоро-ни здоров’я облдержадміністрації і знає про роботу райлікарень та ФАПів не з довідок і наукових робіт, а з практики, – сподіваєть­ся петро Хомрач.

Валерій МаГУЛаФото автора

реФорми чи їх імітація?

з усіх досягнень, які маємо сьогодні, чи не найпомітніше – інтернет. відтак зросли і можливості одержувати більше інформації, спілкуватися і розмірковувати з приводу роботи різних керівників та галузей. іноді ці думки бувають суперечливими та упередженими. однак розумний керівник не проклинає анонімників, а звертається до змі і оприлюднює результати своєї діяльності. так зробив головний лікар менської центральної райлікарні, депутат облради Петро хомрач, який не раз ставав об’єктом критики на блогах. він запросив членів громадської ради при райдержадміністрації (у раді кілька представників різних змі) на екскурсію по пологовому та гінекологічному відділеннях, а потім розповів про найболючіші проблеми та відповів на найгостріші запитання.

ж питання фінансування. Такої насиче-

лікарні в деяких районах перетворили-

людей. Але ж для цього є Міністерство Обладнання номера «люкс» для породіль

в Менській ЦРЛ

Менська центральна районна лікарня

http://dponline.cn.ua

№ 97 (281) 29 жовтня 2011, субота 3http://dponline.cn.ua

офіційноофіційно

Щороку Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатнос-ті бере активну участь у дитячому оздоровленні. Адже фінансування

оздоровлення дітей в дитячих закладах оздо-ровлення одна із соціальних послуг, які надають-ся застрахованим особам відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумов-леними похованням».

Кошти для цього передбачені програмою щодо відновлення здоров’я застрахованих осіб і членів їхніх сімей, яку щорічно затверджує прав-ління обласного відділення Фонду. У нинішньому році для часткового фінансування оздоровлен-ня дітей було заплановано 6 млн 16 тис. грн.

Незважаючи на складну фінансову ситуацію та дефіцит бюджету Фонду, кошти на дитяче оздоровлення не зменшувались. Для порівняння зазначимо, що минулого року для оздоровлен-ня 7 556 дітей використано 5 млн 521 тис. грн.

Питання використання коштів на оздоров-лення дітей регламентується Порядком фінан-сування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимча-сової втрати працездатності, затвердженим по-становою правління Фонду від 25.02.2009р. №17.

Фінансування оздоровлення дітей області проводилось відповідно до постанови правлін-ня обласного відділення Фонду «Про фінансу-вання оздоровлення дітей у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду в 2011 році» від 11.04.2011 №4.

Правління обласного відділення Фонду за-твердило перелік дитячих закладів оздоровлення області, в яких фінансувалось оздоровлення дітей за кошти Фонду, обсяги асигнувань на часткове фінансування оздоровлення дітей через міську, міжрайонні виконавчі дирекції обласного відді-лення Фонду – 3 млн 786 тис. грн та організації професійних спілок – 2 млн 230 тис. грн.

У період літньої оздоровчої кампанії відбу-вались зміни у виборі страхувальниками дитя-чих закладів оздоровлення, кількості дітей, яку планували оздоровити в реґіонах області. Тому згідно з постановою правління обласного відді-

лення Фонду від 24.06.2011 №5 внесено зміни до зазначеної постанови в частині фінансуван-ня безпосередньо дитячих закладів оздоров-лення та додаткового включення до переліку дитячих закладів.

Зазначимо, що за рахунок коштів Фонду про-водилось часткове фінансування оздоровлення дітей. У нинішньому році граничні норми ви-трат, які щорічно затверджує правління Фонду, становили: на харчування дітей (в частині вар-тості продуктів харчування) – не більше ніж 35 гривень на один людино-день та лікування і культурне обслуговування дітей – не більше ніж 3 гривні на один людино-день з розрахун-ку на оздоровчу зміну. Тобто, за рахунок коштів Фонду сплачувалася часткова вартість путівок до дитячих закладів оздоровлення, яка становила від 30 до 40 відсотків залежно від ціни путівки. Тому досить актуальним залишалось питання оплати решти вартості путівки, яка сплачувалась за рахунок бюджетних призначень, коштів під-приємств, установ, організацій, профспілок чи батьківської доплати.

Основним завданням в організації фінансу-вання оздоровлення дітей було забезпечення ефективного та повного використання заплано-ваних коштів, охоплення оздоровленням макси-мальної кількості дітей застрахованих осіб, за-безпечення їх якісного оздоровлення.

Кошти для часткового фінансування оздо-ровлення дітей надавались як страхувальникам, так і організаціям профспілок, що організовува-ли оздоровлення дітей та закуповували путівки до дитячих закладів оздоровлення.

Тому кожне підприємство, установа, організа-ція чи суб’єкт підприємницької діяльності, що є страхувальниками обласного відділення Фонду, мали змогу отримати часткове фінансування за рахунок коштів Фонду на оздоровлення дітей сво-їх працівників самостійно або направити дітей на оздоровлення через профспілкові організації. А кожна застрахована особа могла використати законне право на оплату часткової вартості пу-тівки для своїх дітей.

Водночас за рахунок коштів Фонду надава-лось фінансування на оздоровлення дітей віком від 7 до 18 років. Рішення про виділення путівки з частковим фінансуванням за рахунок коштів

Фонду приймала комісія (уповноважений) із со-ціального страхування підприємства, установи, організації за місцем основної роботи застрахо-ваної особи (батька, матері, усиновителя, опікуна або піклувальника).

Співпраця міської, міжрайонних виконавчих дирекцій з місцевими органами влади, проф-спілковими організаціями в питаннях організа-ції оздоровлення дітей, використання передба-чених для цього коштів дала змогу оздоровити за участю коштів Фонду 8 636 дітей, що на 1 080 більше ніж минулого року. Загальна сума витрат становила 5 млн 734 тис. грн.

Міська та міжрайонні виконавчі дирекції про-фінансували оздоровлення 5701 дитини. Для цього витрачено 3 млн 769 тис. грн. Із зазначених асиг-нувань страхувальникам (суб’єктам господарської діяльності) надано фінансування в сумі 3 млн 404 тис. грн для оздоровлення 5 024 дітей, за дого-ворами з дитячими закладами оздоровлення за заявками страхувальників профінансовано оздо-ровлення 677 дітей та використано 365 тис. грн.

Фінансування організацій професійних спілок, які проводили оздоровлення дітей за участю ко-штів Фонду, надавала виконавча дирекція облас-ного відділення Фонду відповідно до укладених договорів та заявок страхувальників на оздо-ровлення дітей. Через профспілкові організації проведено фінансування оздоровлення 2 935 дітей, для чого використано 1 млн 965 тис. грн.

Під час шкільних канікул за участю коштів Фонду діти мали змогу оздоровитись у дитячих закладах, які розташовані як у Чернігівській об-ласті, так і за ї ї межами. Фінансування оздоров-лення дітей проводилось у тих дитячих закладах оздоровлення, переліки яких затвердило прав-ління відділень Фонду кожної області.

В дитячих закладах Чернігівської області за рахунок коштів Фонду проведено фінансування оздоровлення дітей у 22-х дитячих закладах. У них оздоровлено 4 767 дітей та використано 3 млн 324 тис. грн.

За межами області профінансовано оздоров-лення 3 869 дітей на суму 2 млн 410 тис. грн у 42 дитячих закладах – це заклади оздоровлен-ня Закарпатської, Запорізької, Миколаївської, Івано-Франківської, Одеської, Дніпропетровської, Сумської, Херсонської областей та Автономної республіки Крим.

Виконавча дирекція обласного відділення Фонду, міська та міжрайонні виконавчі дирек-ції розглянули та профінансували всі заявки як страхувальників, так і профспілкових органі-зацій щодо фінансування оздоровлення дітей. Однак, залишились не освоєними 247 тис. грн, за які можна було б додатково оздоровити ще близько 400 дітей.

Тому, підбиваючи підсумки фінансування оздоровлення дітей у нинішньому році, варто за-значити, що до нового оздоровчого сезону 2012 року потрібно готуватися заздалегідь.

Підприємствам, установам, організаціям треба спланувати оздоровлення дітей сво-їх працівників, завчасно надати пропозиції щодо використання коштів Фонду на дитяче оздоровлення до міської та міжрайонних ви-конавчих дирекцій за місцем обліку у Фонді. Організаторам оздоровлення дітей потрібно об’єднати зусилля органів місцевої виконавчої влади, інших державних установ, профспілкових та громадських організацій, вивчити питання використання всіх можливих джерел фінан-сування літньої оздоровчої кампанії, зокрема використання коштів Фонду в повному обсязі. Спрямувати зусилля на організацію змістовного оздоровлення дітей, поліпшення здоров’я мо-лодого покоління.

Тетяна ЯНЧЕНКО,завідувачка відділу оздоровчих заходів

Про заборону вилову риби на зимувальних ямах

Задля охорони водних живих ресурсів в осінньо-зимовий період та відповідно до Наказу №102 від 19.10.2011 року Головного дер-жавного управління охорони, використання і відтворення вод-них живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській

області забороняється будь-який лов риби на зимувальних ямах в осінньо-зимовий період 2011–2012 рр. згідно з наведеним переліком.

основні місця зимівлі водних живих ресурсів (зимувальні ями) у водоймах, підконтрольних Головному державному управлінню охорони,

використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства

у Чернігівській області, де заборона встановлюєтьсяз 1 листопада 2011 року до початку

весняно-літньої заборони.р. Сож:w від гирла р. немильня ріпкинського району вниз 1

км, площа 7,5 га;w від гирла р. сож ріпкинського району проти течії 1 км.

р. Дніпро:w від гирла р. сож ріпкинського району вниз 1 км;w від с. лопатні ріпкинського району вгору проти течії 3 км;w від входу в любецький затон смт любеч ріпкинсь-

кого району вгору проти течії 4 км включаючи ур. Змії;w від виходу із станецького старика ріпкин сь кого ра-

йону вниз 1 км та вгору 1 км;w від входу в ур. річище Чернігівського району до вхо-

ду в ур. Яблунів Чернігівського району за течією;w від бази «атомремонт сервіс іаеК енергоатом» (ста-

ра переправа) Чернігівського району вниз 2 км до виходу з ур. Пресовальня;

р. Десна:w від гирла р. смячка новгород-сіверського району

вгору 500 м, вниз 1 км – площа 7,5 га;w р. смячка новгород-сіверського району до ставків

рибного господарства – площа 10,5 га;w Каменська затока в районі с. Камень новгород-

сіверського району, площа 25 га;w затока «річиця» на р. судость поблизу с. Колос Новгород

Сіверського району;w від бакенського будинку в с. мурав’ї нов го род-

сіверського району, вгору проти течії 200 метрів;w від гирла р. судость до гирла р. Пятна біля с. Камень

Новгород-Сіверського району;w від гирла р. убідь сосницького району вгору і вниз 1 км;w р. убідь сосницького району з усіма рукавами від гир-

ла до мосту у м. Сосниця;w від гирла р. снов Чернігівського району вгору 2,5

км і вниз 1 км;w від гирла р. замглай вниз за течією 9 км до озера Полковниця;w затока західного порту м. Чернігів, площа 10,5 га;w від залізничного мосту біля м. Чернігова до автошляхо-

вого мосту у с. Шестовиця Черні гів ського району – площа 190 га;w р. білоус від гирла до скидної споруди ВАТ Чернігіврибгосп

в районі с. Жавинка, площа 2,25 га;w лівий берег річки від початку бази відпочинку

Чезара с. ладинка Чернігівського району вгору проти те-чії 500 м, площа 5 га;w від входу в слабинський старик в районі с. ладинка

Чернігівського району вниз за течією – 300 м, площа 6 га;w ділянка р. десна вниз та вгору 500 м від входу у

Виповзянський старик та Виповзянський старик у районі с. Виповзів Козелецького району, площа 22 га.

Київське водосховище:w від виходу з ур. домауха Козелецького району вниз

4 км до першої потяжі входу на базу «Вершина» Козелецького району.

Валентина БОйпраВ,іхтіолог І категорії

оздоровлення дітейза кошти Фонду соціального страхуванняз тимчасової втрати працездатності

літо минуло, діти знову сіли за парти. розпочалася пора навчання, коли всі зусилля спрямовуються на здобуття нових знань. а у спогадах літні канікули – чудова пора перебування в дитячих закладах оздоровлення, які забезпечували змістовний відпочинок та оздоровлення дітей.

http://dponline.cn.ua

4 № 97 (281) 29 жовтня 2011, суботаhttp://dponline.cn.ua

1 листоПада – свято свароГа.Сварог (Лад, Сварод, Зварог) – Бог-творець всесвіту, неба і зірок,

основа мудрості і святості, заступник шлюбу і ковальської справи, люд-ських ремесел і умінь всяких.

2 листоПада – артемів день.Вшановується пам’ять великомученика Артемія, що загинув у 362

р., і праведного отрока Артемія Веркольського, який помер у XVI ст.3 листоПада – іларіона.Іларіон (Ларіон) Печерський був сучасником знаменитого Феодосія.

За свідченням Нестора-літописця, в келії Феодосія Ларіон переписував книги, «бо книгам був хитр писати».

4 листоПада – «Казанський день», Казанської божої матері.Остаточна межа переходу від осені до зими – міцно сковується

земля, а відтак «морозцям дорогу вказує». Вважається, що того, хто одружується на осінню Казанську чекає велике щастя.

«Що Казанська покаже, то й зима скаже».5 листоПада – дідова поминальна субота.Цього дня кожний український рід збирався у одного з родичів для

поминання померлих.яКова.На честь зведеного брата Ісуса й апостола.

6 листоПада – ареФа.Цього дня вшановують Арефа Печерського, ченця Києво-Печерського

монастиря, який був родом з Полоцька.7 листоПада – марКіяна та мартирія.День вшанування двох ченців Києво-Печерського монастиря –

Мартирія диякона і Мартирія затворника, які жили в ХІІІ–ХІV ст.8 листоПада – дмитрів день.Великомученик Дмитрій Солунський – один із найшановніших свя-

тих православної церкви. Покровитель хоробрих воїнів. Ще здавна на святого Дмитра закінчувався сезон весіль, і незасватані дівчата вважа-ли його за втрачений. «До Дмитра дівка хитра, а по Дмитру хоч за старця, аби не остатися». А ще часник треба садити до Дмитра – от тоді він і виросте гарний, дорідний.

9 листоПада – день уКраЇнсьКоЇ Писемності та мови.Пов’язується із вшануванням пам’яті Нестора Літописця, автора все-

світньо відомої «Повісті минулих літ».10 листоПада – димитрія ростовсьКоГо.10 листоПада – ПарасКеви П’ятниці.Здавна вважається заступницею полів і худоби, покровителькою

торгівлі. Опікується молодятами, вважається також цілителькою від головного та зубного болю, від диявольського наслання.

11 листоПада – аврама-вівЧара.Покровитель вівчарів. Тому в народі цей день називають також

овечим святом.11 листоПада – насті.12 листоПада – зиновія-синиЧниКа.О цій порі прилітають щиглі, сойки, чечітки, синиці та інші зимові

птахи. Цього дня треба обов’язково вполювати хоч одного зайця, який зветься «іменинним», інакше буде невдача цілий рік.

13 листоПада – сПиридона та ниКодима.14 листоПада – Кузьми та дем’яна.Найбільшої популярності вони зажили як покровителі ковалів і

весілля. У деяких місцевостях Кузьма та Дем’ян вважаються охо-ронцями курей, мабуть, за те, що лікували не лише людей, а й тварин, і тому називають цей день курячим святом. «Який Кузьма, така й зима».

15 листоПада – аКиндина та ПіГасія.«Доки на току ціп, доти на столі хліб».16 листоПада – Княжни Ганни.В історичних джерелах вона більш відома під іменем Янки – змен-

шеного імені від Анни. Як ігуменя, вона зібрала багато черниць і ор-ганізувала першу в Україні дівочу школу, в якій навчали грамоті, гап-туванню та співам.

17 листоПада – освяЧення соФіЇ КиЇвсьКоЇ.18 листоПада – ГалаКтіона та ЄПістиміЇ.Мученики III ст. – чоловік та його дружина. Галактіон розумівся на

граматиці, риториці, астрономії та інших науках.19 листоПада – Павла-льодостава.У народі цей день назвали льодоставом, оскільки до цієї пори річки

у деяких місцевостях через холоди можуть вкритися кригою.20 листоПада – Федота.21 листоПада – михайла.На честь Архістратига Михаїла, головного над ангелами. У кален-

дарній обрядовості Собор Архістратига Михайла – однин з осінніх по-минальних днів. У давнину цей день завершував сезон осінніх весіль. «Після Михайла – хоч і за шкандибала». «Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна та красна».

22 листоПада – мотрони зимовоЇ.Вважається, що з цього дня зима повністю вступає у свої права.23 листоПада – родіона-КриГолама.«Прийшов Родіон – візьме мужика в полон». О цій порі крига

ще тонка, і коли по ній їздять, то вона ламається й сани застряють.24 листоПада – Федора студита.В народній уяві ім’я цього святого пов’язували з приходом холодів.

Тому казали: «З Федора Студита стає холодно й сердито».25 листоПада – івана милостивоГо.«Коли на Йвана випаде сніг чи дощ, то бути розталям аж до

Введення» (4 грудня Третя Пречиста).26 листоПада – іоанна золотоустоГо.27 листоПада – ПилиПів день.Готують смачні страви, щоб наїстись досхочу перед Різдвяним по-

стом та нагодувати душі померлих родичів, домовика.28 листоПада – ПоЧатоК ПилиПівКи.Це Пилипівський, або Різдвяний, піст. Він триває 40 днів до Різдва

Христового, тому й одержав таку назву. А Пилипівським чи Пилипівкою зветься від імені апостола Филипа.

29 листоПада – матвія.На Матвія дуже часто повертається тепло і тому в народі кажуть,

що цього дня земля потіє чи пріє.зо листоПада – ГриГорія Чудотворця.

Зібрав Сергій ГайДУК

з н а р од н ог о к а л е н д а ря

листоПад – зимі рідний брат

листопад – ворота зими, її переддень та заспів, напівзимник, падолист, братчин. Пора ранніх сутінок і пізніх світанків. місяць – листокіс, коли вітер і мороз завершують золотий покіс осіннього листя.закінчився період линьки у пушних звірів. заліг на зимівлю борсук. на щедрих осінніх харчах від’їлися, зажиріли дикі кабани. ближче до людського житла перебралися миші. до осель позліталися ворони, галки, синиці, сороки.

якби нині була весна, світлана охріменко милувалася б рідною забарівкою. мені й досі у пам’яті, як колись у травні її, чудову поетесу-землячку, зустрічали у сільській школі. всі учні зібралися під соснами, що ростуть навколо. у кожного – букетик білих конвалій для неї, схвильованої й усміхненої.та нині – осінь. не цвітуть конвалії... і все ж світлана у золотому чи жовтогарячому листі бачить дивну квітку. осінь – для того, щоб колись настала весна...не будемо рахувати роки, скільки пише вірші світлана охріменко. багато. і що далі – вони мудріші. змушують замислитися. Щось згадати, за чимсь пожалкувати або спробувати повернути. у неї кожне слово на своєму місці. творити абияк світлана просто не може.автор поетичних і пісенних збірок, наша талановита землячка ще не написала свій найкращий вірш. Є у неї хороші задуми. не буду їх розсекречувати. скажу лише: дай, боже, натхнення і високої душевної хвилі!

Зоя ШМаТОКм. Корюківка

Не супереч мені, листя каштанове,Не шелести, що прилинула осіньІ непомітно стежками багрянимиКожного дня подарунки приносить. розтанцювались дощі над бульварами,Синіми нотами падають, падають.Я ж тебе, веснонько, в жовтому маревіВірно чекаю, незрадливо згадую.

Верес для мене квітує фіалками,а хризантеми – черемхою білою,І у повітрі туманними ранкамираптом весною неждано повіяло.І у мажорному ритмі щасливомуОсінь здається теплішою й милою.Мчить листопад на коні златогривомуІ до весни простеляється килимом.

Із усіх дарувань природи Найщиріше люблю осінь, Навіть в дощ і сиру негодуЯ у небі шукаю просинь.а якщо не знайду зорі,що освітлюють шлях людям,Не гублюся одна в просторі, Вірю в ранки, що сонцем будять. Бачу я чорнобривці свіжі, Горобин у вогні віти –Ось тоді я й пишу вірші, Найщасливіша в цілім світі!

* * *понеси, жовтаве листя,За вітрами мої біди,Дай калинове намисто,щоб не тліти, а горіти. розметіть, сніги, по полю, Болі, сумніви, невдачі,І я знаю, що ніколиНе стривожусь, не заплачу.І розмий, струмок весняний, Серед каменів зневіру,З квітів радості дістану, посміхатись буду щиро.а я вам за це віддячу:Листя, сніг, струмок, надіюВід зневір, біди, невдачіСерцем­полум’ям зігрію.

* * *ще сніги не прийшли, і кошлаті тумани Безсердечно ховають високі зірки, прошумів опівночі тролейбус останній, Мелодійно злітають увись літаки. рвучко вітер сплітає розвихрене скерцо Із зелених ялин і могутніх дубів. а комусь і не холодно – серце до серця, Мабуть, пісня кохання буває й без слів. Коли ляжуть сніги, крізь метілі і бурі Ти з’явись і світи мені, місяць ясний. Зразу зорі засяють і зникне похмурість, І надійніше буде іти до весни. пропливає в туманах ровесниця­осінь, Я не знаю, чи слід їй шукати межу? Хоч боюсь листопаду, що долі заносить, але вірю у весни і тим дорожу.якби нині була весна, світлана охріменко милувалася б рідною забарівкою. мені й досі у

Найщасливіша в цілім світі!

http://dponline.cn.ua

№ 97 (281) 29 жовтня 2011, субота 5http://dponline.cn.ua

РіДнИй КРАйРіДнИй КРАй

у 1765 році в селі збудували Успенську церк-ву. Ця споруда й досі існує. Щоправда, знайти її не дуже просто – розташова-на вона за селом і доволі далеченько

від дороги. Тому знадобиться допомога місце-вих жителів. Успенську церкву зведено у стилі, який був характерним для архітектури України в період бароко. Вона хрещата, одноповерхова, має прибудовану дзвіницю. Особливий колорит додає спеціальний нахил стін, який візуально збільшує споруду. Переступаючи поріг храму, одразу відчуваєш дух тієї епохи та мимоволі згадуються слова всесвітньовідомого класика:

«Настав ранок. Вся церква ще до світу була повна народу. Літні жінки в білих намітках, в білих суконних свитах набожно хрестилися біля самого входу церковного. Дворянки в зелених і жовтих кофтах, а інші навіть у синіх кунту-шах із золотими назаді вусами, стояли попереду них. Дівчата, в яких на головах намотана була ціла лавка стрічок, а на шиї намист, хрестів і дукатів, прагнули пробратися ще ближче до іконостасу. Але попереду всіх стояли дворяни і прості мужики з вусами, з чуприною, з товсти-ми шиями і лише що поголеними підборіддями, все більшою частію в кобеняках, з-під яких ви-являлася біла, а в інших і синя свита. На всіх лицях, куди не глянь, видно було свято» – так передає настання Різдва Христового микола Гоголь у повісті «ніч перед різдвом».

У центрі села два монументи. Один, зовсім невеличкий, на братській могилі воїнам, які загинули визволяючи Волосківці в 1943 році. Другий – односельцям, котрі не повернулися з війни. Майже напроти монументів, на міс-цевому цвинтарі, могила всесвітньо відомого лірника-кобзаря Терентія Пархоменка. Славу

Волосківського кобзаря не перебільшено. У лис-топаді 2007 року у місті Сієтл, штат Вашингтон у США відбувся вечір, присвячений 135-й річ-ниці від дня народження Терентія Пархоменка.

Волосківці рідне село і для Анатолія Гайдамаки, який народився тут в 1939 ро-ці. Народний художник України, лауреат Державної премії ім. Шевченка, заслужений діяч мистецтв України. Закінчив Московський художній інститут ім. Строганова. Вступити ту-ди було дуже складно, таких вишів було тіль-ки два в СРСР. Ім’я Анатолія Гайдамаки гри-міло на весь колишній Союз. Йому довіряли найглобальніші об’єкти. У Києві за його участі створено найкрупніші музеї. Зокрема, компо-зиції Національного музею Великої Вітчизняної війни, музею ім. Т. Г. Шевченка.

Автором Меморіалу пам’яті героїв Крут також є Анатолій Гайдамака. Він зі своїм колегою зро-били все можливе, щоб меморіал було відкрито.

У місцевому поштовому відділенні, яким керує Світлана Манойло, було приємно поба-чити примірники «Деснянки вільної». За слова-ми очільниці пошти газету виписують десятки селян, як у Волосківцях, так і в Степанівці. Але поштарі, яких у підпорядкуванні пані Світлани троє, із сумом чекають зими. Велосипеди, ви-

дані ще за депутатства Волкова, уже геть по-ламані, а пошту доставляти потрібно незва-жаючи на відстань і погоду.

Приємно вразила у Волосківцях чистотою і якоюсь замріяністю річка Дягівка. У різ-нобарвних кольорах осені вона тихо, але з непритаманною для маленької провінційної річки величчю, несла свої води до Десни...

Ігор ТЮТЬКаЛОФото автора

волосКівці.на шляху до новгорода-

сіверськогона річці дягівка, обабіч траси міжнародного значення Чернігів – Грем’яч розташоване село волосківці – центр сільської ради, якій підпорядкована і сусідня степанівка. населення у волосківцях – близько 800 осіб. згідно з народними переказами назва села походить від слова «волохи» (стара назва румун), що осіли в цій місцевості під час навали кримського хана менглі-Гирея. Колись село мало назву волоховиця, яка вперше зустрічається в письмових джерелах датованих 1660 роком, волосківцями ж воно стало у XIX столітті.

http://dponline.cn.ua

6 № 97 (281) 29 жовтня 2011, суботаhttp://dponline.cn.ua

за словами пластичного хірурга Центру пластичної та естетичної хірургії Валентина богдана, най­частіше до них звертаються пацієн­

ти із бажанням збільшити губи, відновити молочні залози, омолодити обличчя за­вдяки ботоксу та введенням препаратів гіалуронової кислоти під зморшки, яка че­рез шість місяців або рік розсмокчеться, позбутися надлишкових жирових тканин у ділянках стегон та живота. Оперуватися людей змушує бажання поліпшити життя. Є серед пацієнтів й такі, що хочуть усу­нути вади, позбутися яких іншими спо­собом неможливо.

– пластична хірургія – не для обра­них. Всі хочуть бути гарними, – каже Валентин Богдан. – Найбільш ефектив­на та операція, яка потрібна пацієнту, нормалізує його психоемоційний стан і дозволяє вирішити проблему відчуття самого себе і зовнішнього вигляду. Для когось це пластика повік, яка позбавляє припухлості і набряків над чи під очима. Для інших – відновлення форми молоч­них залоз або передньої черевної стінки живота після пологів, можливість відчути себе сексуальною і привабливою як для себе, так і для чоловіка. а для «чебура­шок», у яких відстовбурчені вуха – мож­ливість за кілька днів назавжди забути про образи однолітків.

– чи існують вікові обмеження що-до пластичних втручань?

– До нас можуть звертатися лише по­внолітні клієнти. пластичні операції за медичними показаннями, скажімо, з при­воду вади розвитку вушних раковин, ми робимо після повного завершення їх рос­ту, а у пацієнтів дуже похилого віку навіть пластика обличчя в комбінації з лазер­ними процедурами вже не матиме того результату, який буває у віці 40–55 років.

– А яка у вас «такса»?– Ми пропонуємо великий спектр плас­

тичних операцій: ліпосакція, ліпофілінг, збільшення, зменшення і підтяжка мо­лочних залоз, корекція форми гомілок,

збільшення об’єму губ, пластика гриж передньої черевної стінки (живота), ліку­вання варикозу і «судинних зірочок», ви­далення новоутворень шкіри та підшкір­ної клітковини, ін’єкції краси і блефаро­пластика. Ліпосакція (усунення жирових відкладень) коштує 1200–5000 гривень, ліпофілінг губ – 2500, корекція форми гру­дей – від 6000 до 10000 гривень. Вартість імплантів – 3000­12500 гривень.

– Наскільки тривалим є ефект від операції?

– Зазвичай, його вистачає на 8–15 ро­ків, а іноді й довше, якщо пацієнт дотри­мується рекомендацій лікаря. Ефект піс­ля протезування грудей та пластики носа також триває досить довго.

– чи можна «замовити» обличчя, на-приклад, як у Анджеліни Джолі?

– Ні. Це все фантастика. Кожна людина – особливе творіння природи та батьків, і вважаю, що, коригуючи вікові зміни об­личчя, можна лише трохи змінити форму підборіддя або шиї, залишаючи людину схожою на себе у віці приблизно 30–35 років. Це дуже позитивно впливає як на пацієнта, так і на його найближче оточен­ня. Вважаю, що так чи інакше потрібно зберігати індивідуальність.

– чи варто проводити декілька опе-ративних втручань одночасно і скільки триває період реабілітації?

– Іноді це навіть треба робити, тоб­то для економії часу. Все залежить від складності та від того, де саме робити­муть операцію. Також важливу роль віді­грає післяопераційна реабілітація. Якщо пацієнт здоровий, і оперативне втручан­ня триває не більше ніж чотири години – проведення кількох операцій можливе.

після корекції грудей жінці вистачає

10 днів, аби повернутися до повноцін­ного життя, підтяжки обличчя – два­три тижні, блефаропластики повік – тиждень. Ін’єкції ботоксу чи гіалуронової кислоти взагалі можна зробити в обідню перерву і результати після цих процедур будуть через 10–15 днів.

– більшість клієнтів жінки чи чо-ловіки?

– прекрасна стать. але серед клієнтів останнім часом зустрічаються й чолові­ки. Вони просять прибрати зморшки на обличчі, жирові відкладення на животі та попереку, а також зробити ін’єкції то­го ж самого ботоксу. приїжджають лю­ди із Ніжина, Славутича та більшість – із Чернігова.

– Що ж потрібно для того, аби яко-мога довше підтримувати молодість і красу?

– Безумовно, вести здоровий спосіб життя. Вживати якісну їжу, відпочивати, не нер вувати. Користуватися кремами, масками, взимку робити пілінг, влітку змащуватися сонцезахисними засобами. Якщо з’явилися мімічні зморшки, мож­на двічі на рік робити ін’єкції краси, для корекції носо­губних складок робити ін’єкційну пластику.

За словами Валентина Богдана, тео­ретично пластична операція може мати такі ж негативні наслідки, як і будь­яке хірургічне втручання: нагноєння ран, кровотеча, тромбофлебіт, тромбоем­болія. Крім того, для кожної операції можливі інші специфічні ускладнення. Тож головне на підготовчому етапі – це вибір досвідченого лікаря та авторитет­ної клініки.

пластичний хірург звернув увагу на те, чого не слід робити в реабілітаційний пе­ріод, коли операція вже позаду.

– після підтяжки обличчя чи пластики носа не бажано робити вправи з нахиле­ною головою, піднімати важке. після збіль­шення молочних залоз – робити вправи з підйомом рук вгору та відведення їх в бік, а після пластики живота протягом 2–3 місяців протипоказані будь­які фізич­ні навантаження. Бажано відмовитись від куріння на час реабілітації.

– А Ваша дружина робила пластич-ні операції?

– Дружина поки ще не в тому віці, щоб звертатися до пластичного хірурга. але вона користується послугами космето­лога, відвідує фітнес­клуб…

– у транспорті, крамниці чи просто на вулиці Ви звертаєте увагу на людей, котрі мають якісь недоліки, наприклад, довгий ніс чи ще щось?

– Так, інколи зупиняю свій погляд. Якщо недоліки досить виразні, приміром, від­стовбурчені вуха чи завеликий ніс…

Лариса ГаЛЕТа

ПЛАСТИЧнА ХіРУРГіЯПЛАСТИЧнА ХіРУРГіЯ

«хоЧу ПривабливіГуби, Груди та ПласКий живіт!» –

Ще кілька років тому пластика тіла та обличчя здавалася привілеєм винятково відомих людей та зірок шоу-бізнесу. аби виглядати молодшими та гарнішими, співачки таїсія Повалій, лайма вайкуле, людмила Гурченко, Кайлі міноуг чи брітні спірс зверталися до пластичних хірургів і платили за красу чималі гроші. захоплювався моделюванням свого обличчя й нині покійний король поп-музики майкл джексон. нині ж пластична хірургія стає ближчою, адже будь-якому пересічному українцю можна «замовити» привабливі губи, груди чи плаский живіт навіть у… Чернігові.

найчастіше чує від пацієнтів пластичний хірург валентин боГдан

http://dponline.cn.ua

№ 97 (281) 29 жовтня 2011, субота 7http://dponline.cn.ua

П р и в ат ні ог оло ш е н н я

гі д р о м е т ц е н т р П ові д о м л я є

30-го та 31-го жовтня – мінлива хмарність, без опадів. Вітер західний 3–8 м/с. Тем пература вночі –3 ... +2 °C, вдень +5 ... +10 °C.

1-го та 2-го листопада без опадів. Температура вночі –1 ... +4 °C, вдень +6 ... +11 °C.

к а л е н д а р

Сьогодні Сонце зійшло о 7 год. 45 хв., зайде о 17 год. 41 хв. День триватиме 9 годин 57 хвилин. Новий Місяць 26 жовтня. Місяць у Стрільці.

За релігійним календарем сьогодні – муче­ника Лонгина сотника, що при Хресті Господньому. преподобного Лонгина, воротаря печерського. препо­доб ного Лонгина Ярензького.

Завтра – пророка Осії. Мучеників безсрібни­ків Косми і Даміана аравійських і братів їхніх. преподобномученика андрія Критського. препо­добного антонія Леохнівського. Ікон Божої Матері «До різдва і після різдва Діва» і «Визволителька».

Післязавтра – апостола і євангеліста Луки. препо­добного Іосифа Волоцького, чудотворця. преподобного Іуліана. Мученика Марина. преставлення великомуче­ниці Злати (Хриси).

1 листопада – пророка Іоїля. Мученика Уара і з ним семи вчителів християнських. перенесення мощей преподоб ного Іоанна рильського. Священномученика Садока, єпископа персидського, і з ним 128­ми муче­ників. Блаженної Клеопатри та сина її Іоанна.

2 листопада – великомученика артемія. праведника отрока артемія Веркольського. Священномученика Николая пресвітера; священномучеників Зосими, Іоанна, Николая, Леоніда, Олександра пресвітерів, Михаїла і петра дияконів і мученика павла. День пісний.

Іменинниками будуть: сьогодні – Євпраксія, Логвин, Євген; завтра – андрій, Кузьма, Леонтій, Лазар, Дем’ян; післязавтра – йосип, Юлій, Лука, Марина, Злата, Юліана; 1 листопада – Іван, Клеопатра; 2 лис-топада – артем, Герасим, Клавдія, Валерій, Мотрона.

ц и м и д н я м и н а р од и л и с я

29.10Іспанський мореплавець, першовідкривач

америки Христофор Колумб (1451, за іншою версією – 1446); харківський конструктор тан­ків Олександр Морозов (1904).

30.10

Український скульптор і графік, який пра­цював у Німеччині, Григорій Крук (1911); український офтальмолог Володимир Філа-тов (1959); аргентинський футболіст Дієго Марадона (1960).

31.10революціонер, винахідник Микола

Кибаль чич (1853), актор, народний артист СрСр Анатолій Папанов (1922).

1.11

Московський князь, керівник (разом з К. Мі ніним) антипольського ополчення (1611–1612) Дмитро Пожарський (1578); український режисер, актор, народний артист України, художній керівник львівського театру імені Марії Заньковецької Федір Стригун (1939).

2.11Український математик, електротехнік,

розробник перших радянських ЕОМ Сергій Лебедєв (1902).

Куплю•1–2­поверховий дачний будиночок, вагончик, ділянку не

менше ніж 3 сотки, недалеко від міста; легковий автопри­чіп. Тел.: 935­812, 937­253, (063) 479­88­11.

•Бідон молочний алюмінієвий на 40л, велосипед, човен гумо­вий чи металевий, бінокль, комбайн кухонний «Мрія», колонки 30­150Вт, підсилювач, старий акумулятор з авто. Тел. 610­050.

•Човен будь­який, весла, бінокль, гвинтівку чи пістолет пнев­монічні, велосипед, зварювальний апарат на 220 Вт, перфо­ратор, дриль та інший електроінструмент, стару газову ко­лонку та акумулятор з авто. Тел. 933­821.

Колектив Чернігівського обласного центру зайнятості глибоко сумує з приводу передчасної смерті головного спеціаліста відділу капітального будівництва обласного центру зайнятості

Ірини Василівни РОМАНчеНКОі висловлює співчуття рідним та близьким покійної.

ВАТ «чеРНІГІВбуД» повідомляє, що з 31 грудня 2011 року

ЛІКВІДуєТьСя структурний підрозділ товариства

«Соціально-культурне підприємство «Культура і спорт «ВАТ «чернігівбуд»,

що розташований за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 4, ЄДрпОУ 22826350.

Претензії кредиторів приймаються протягом місяця.

П ор и р о к у

Свою справу вони вже зробили. Довго трималося на деревах багряно-жовте і ще зелене листя. Та нічні мінуси арктичного походження змушують падати на землю і те, й інше. Це добре, що пе-

реважає спокійна погода. А подме вітер – і повіється вулицями різнобарвна заметіль, і напівоголені тополі й осокори, берези і клени, задублі під натиском холодних мас повітря, тремтячи останнім листом, все гучніше гус-тимуть, висвистуватимуть і завиватимуть, якщо натиск цей посилюватиметься. Що ж, відбувається логічна му-тація голосу, бо в кожної пори року, як і в людини, свої пісні, свої розваги і печалі.

І все ж нинішній жовтень претендує на роль оригіна-ла. Рідко якому з його старших рідних братів вдавалося

настільки довго оберігати придеснянські терени від пер-шого снігу. Справді, досі жодна сніжинка не навідалася в наші краї. Бачте, які обережні нинішні посланці білогру-дої. Сором’язливі, як юні дівчата перед останнім вибором.

Ще мине якийсь тиждень – і стане на порозі передзим’я. Ну, то й що? Адаптуємося. В інших місцях північної півку-лі он потерпають від пилових бур, як у штаті Техас (США) чи пожеж, як у Боснії та Герцеговині (Балкани). Біблійний потоп переживає нині Таїланд. Кількість людських жертв перевищила аж чотири сотні. Вкотре заливає древній Рим. Таке багатоводдя на вулицях Вічного міста італійців дав-но не спостерігалося. Мабуть, заборгувало чимось йому минуле літо. Ось і врівноважує ситуацію осінь.

Лесь ГОМІН

Падолист багряний і зелений...третя декада жовтня, як і належить по старшинству, схоже, виявиться найхолоднішою. Періодично вранішні морози все міцніше притискаються до схололої землі, аби цупкіше взяти її у свої льодяні обійми.

Діти ще не усвідомлюють, до яких наслід-ків може призвести порушення правил безпечної поведінки, та як потрібно по-водити себе, щоб не сталося лиха.

З огляду на це, працівники навчально-мето-дичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області з 17 по 21

жовтня взяли участь у проведенні «Тижня знань безпеки життєдіяльності».

До підготовки та проведення заходу було залучено методистів методичного кабінету, офі-церський склад навчального пункту, майстрів виробничого навчання курсів ЦО м. Чернігова навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності області. Фахівці з питань цивільного захисту виступа-ли в ДНЗ №30, ЗНЗ №14 м. Чернігова, де озна-йомили дітей з основними вимогами безпеки у побуті, пояснили, що треба робити, якщо виникне пожежа, як правильно користувати-ся вогнегасниками, нагадали основні правила поводження на водоймах та у разі виявлен-ня небезпечних предметів. Діти моделювали

різні небезпечні ситуації, щоб фахівці дали їм практичні поради.

А, учні 7, 11 класів ЗНЗ №5 та 7-го класу ЗНЗ №34 м. Чернігова побували в консультативно-методичному кабінеті курсів цивільної оборони II категорії м. Чернігова навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєді-яльності області. Майстри виробничого навчання курсів цивільної оборони показали відеофільм про можливу небезпеку та способи ї ї уникнен-ня, виступили перед школярами, відповіли на запитання.

Олександр аТрОщЕНКО,методист навчально­методичного центру

цивільного захисту та безпекижиттєдіяльності Чернігівської області

згідно зі статистичними даними з початку року в Чернігівській області за участю дітей сталося близько 90 пожеж, дорожньо-транспортних пригод, та інших надзвичайних ситуацій в побуті, на вулиці, біля водойм тощо. в осінньо-зимовий період підвищується ризик виникнення таких надзвичайних подій.

ре к л а м а. ог оло ш е н н я

Головне управління юстиції у чернігівській області повідомляє, що станом на 01.10.2011р. НАйбІЛьшу ЗАбОРГОВАНІСТь

ІЗ ВиПЛАТи ЗАРОбІТНОї ПЛАТи мали такі підприємства:

l ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв»;l Дп «Ніжинський ремонтний завод інженерного озбро­єння»;l Ніжинська нафтогазрозвідувальна експедиція;l ВаТ «Хімтекстильмаш»;l ВаТ «Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин»;l Дп «пожспецмаш»;l ВаТ «прилуцький ефіроолійний комбінат»;l ЗаТ «Маслозавод прилуки»;l Кп «Ладан Житлосервіс»;l паТ «прилуцький завод «Білкозин».

Начальник управліннядержавної виконавчої служби О. С. ШЕрМаН

бе зП е к а ж и т т є дія л ьн о сті

тиждень знань про збереження життя і здоров’я

http://dponline.cn.ua8 № 97 (281) 29 жовтня 2011, субота

оСТАннЯ СТоРінКАоСТАннЯ СТоРінКА

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, проспект перемоги, 62, 3­й поверх.Веб-сайт: www.dponline.cn.ua. електронна пошта: despravda@ukr.net.Віддруковано у ВаТ «рВК «Деснянська правда»,14000, м. Чернігів, проспект перемоги, 62.Газета виходить двічі на тиждень (четвер, субота).Тираж тижня – 15 600. розповсюджується по передплаті.редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком ® та імідж позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Деснянка вільна Засновник та видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда».реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465­114пр від 22.04.2010 р.

Головний редактор Лариса МІЛОВА. Редактор Леся КОшеЛь. Тел. 678­200. перший заступник головного редактора Петро ГРОМОВий. Тел. 4­44­42. Заступник головного редактора Віталій АДРуГ. Тел. 4­21­92.Відповідальний секретар Світлана СОКОЛ. Тел. 4­44­42.

ТеЛеФОНи ВІДДІЛІВ РеДАКЦІї: суспільно­політичних питань: 4­22­71; економіки: 4­45­42; соціальних питань: 4­41­36; гуманітарної сфери: 4­44­12; реклами: 4­40­07. Факс: 4­21­92, 4­40­07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Ганна ЗеВКО, Світлана КуЗьМеНКО. Коректори: Альона шеВчеНКО, Олена шеРеМеТ. ПеРеДПЛАТНІ ІНДеКСи: дворазовий розширений – 49086; дворазовий – 49087 та четверговий розширений випуск – 49088.

с П ор тк о н к у р с

«напиши листа сПортсмену...»

Підтримуючи рішення Міжнародного бюро Все світнього поштового союзу (ВпС) щодо проведення 41­го міжнародного молодіжно­го конкурсу творів епістолярного жанру на

тему «Напиши листа спортсмену або спортив-ному діячеві, яким ти захоплюєшся, і розкажи йому (їй), що для тебе означають Олімпійські ігри» (скорочена назва – «Напиши листа спортс-мену...») – Українське державне підприємство по­штового зв’язку «Укрпошта» оголошує проведення в 2011–2012 р.р. національного конкурсу на цю тему.

МеТА КОНКуРСу: пропагування серед молоді ідей олімпійського руху, здорового способу життя, а також олімпійських цінностей – удосконалення, дружби та поваги; спонукання до усвідомлення юним поколінням важливості поштової служби в суспільстві; сприяння розвиткові у дітей навичок до творчості, уміння писа-ти листи, влучно й дохідливо висловлювати свої думки.

ВІКОВА КАТеГОРІя учАСНиКІВ – школярі від 10 до 15 років. Критерієм для встановлення віку ди-тини є дата початку конкурсу.

Національний конкурс відбувається у два етапи: реґіональний етап – з 9 жовтня 2011 року

до 31 січня 2012 року; фінальний етап – з 1 березня 2012 року до

15 квітня 2012 року.Конкурсний твір має бути написаним прозо-

рою мовою у формі листа обсягом до 800 слів (рукописного чи друкованого тексту).

КРиТеРІї ОЦІНКи КОНКуРСНиХ РОбІТ: повно-та розкриття теми; особистий погляд на світ та проблеми, пов’язані з темою конкурсу; оригінальність творчого задуму; змістовність, щирість; логічність та самостійність викладу матеріалу; грамотність.

Для нагородження переможців:Реґіонального конкурсу встановлюються три

призових місця та відповідні винагороди:І місце – 500 грн; II – 300 грн; III – 200 грн.Національного конкурсу встановлюються три

призових місця та відповідні винагороди:І місце – 1000 грн; II – 600 грн; III – 400 грн.Грошові винагороди виплачуються згідно з

чинним законодавством переказом коштів на домашню адресу переможців конкурсу.

Твір­переможець національного конкурсу буде надіслано до Міжнародного бюро ВпС для участі в міжнародному конкурсі, результати якого буде оприлюднено після надходження інформації від ВпС.

Призери міжнародного конкурсу отримають такі нагороди ВпС: І місце – позолочена медаль, II – срібна медаль, III – бронзова медаль.

31 січня 2012 року – останній день відправлен-ня листа на конкурс, що має підтвердити відби-ток календарного штемпеля на конверті.

Конкурсні твори потрібно надсилати на адресу: Відділ маркетингу чД уДППЗ «укрпошта», пр. Миру, 28, м. чернігів, 14000. На конверті зробити позначку «Конкурс ВПС». учасник конкурсу має вказати повну домашню адресу; прізвище, ім’я, по батькові; назву та адресу навчального закладу (школи), клас, у якому навчається; номер телефону (за наявності), а також надіслати копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (власного чи одного з батьків), копію свідоцтва про народження, своє фото. Особисті дані про учасників конкурсу без їхньої згоди не розголошуються.

ЧД УДппЗ «УКрпОШТа»

у Чернігові відбулися змагання з волейболу на Кубок почесного громадянина міста, двічі Героя радянського союзу, генерал-лейтенанта авіації олександра Гнатовича молодчого. розпочалися вони 22 жовтня. саме в цей день, 70 років тому, легендарний ас отримав свою першу зірку Героя.

волейбольні турніри на його честь в обласному центрі стають тради­ційними. Вже вдруге міряються си­лами юніори професійно­технічних

навчальних закладів обласного центру та ліцею з посиленою військово­спортив­ною підготовкою. Турнір розширюється – цьогоріч кількість команд­учасниць зросла до восьми.

Як і торік, змагання з волейболу від­бувалися за підтримки Благодійного фон­ду імені двічі Героя радянського Союзу Олександра Молодчого. почесний пре­зидент фонду, депутат Чернігівської місь­кради Олександр Шкурат побажав його учасникам олімпійського здоров’я та ви­ховувати себе в дусі дідів і прадідів, які в роки війни, нешкодуючи життя, боро­нили нашу Вітчизну.

Олександр Шкурат зазначив, що на наступних змаганнях географія учасни­

ків розшириться ще більше, а сам тур­нір стане міжнародним. У найближчій перспективі запрошення отримають мо­лодіжні команди з білоруського Гомеля і російського Брянська, а трохи згодом – команди з міст­побратимів Чернігова, польського Тарнобжега та німецького Меммінгена.

– Багато моїх однолітків займається спортом. але показати свою майстер­ність широкому загалу просто ніде – мало змагань. Цей турнір – одна з не­багатьох можливостей молоді заявити про себе, – сказав вихованець ліцею з посиленою військово­фізичною підго­товкою Владислав Данько. Він вдруге поспіль став найкращим нападником турніру.

Отже, перше місце здобула команда юридичного коледжу Державної пені­тенціарної служби України. переможці, з

рук онука легендарного льотчика – Олександра Кузнецова­Молодчого, отри­мали Кубок, золоті медалі й запрошення до боулінг­клубу. Також Олександр Шкурат оголосив, що для гравців команди за­мовлять спортивну форму із символікою Благодійного фонду імені О. Молодчого.

Срібні нагороди та волейбольні м’ячі одержали юнаки з Чернігівського коледжу економіки і технологій ЧДТУ (колишнього комерційного коледжу). Бронза – у мину­лорічних чемпіонів турніру – команди ра­діомеханічного технікуму. На четвертому місці – вихованці Чернігівського ліцею з посиленою військово­фізичною підготов­кою. Їх відзначили «За волю до перемоги та вдосконалення майстерності».

Олександр ШТУпУНФото автора

на честь легендарного чернігівця

теле

фон

рекл

амно

го в

ідді

лу

газе

ти «

десн

янка

– в

ільн

а» –

4-

40-0

7

Кращий нападник з правнучкою Молодчого ангеліною

Команда­переможець