Щоб купити квартиру, українцеві треба збирати гроші

22 рокиПроаналізувавши динаміку

цін нерухомості за останній рік і платоспроможність насе-лення, експерти з’ясували, що середньостатистичній україн-ській сім’ї потрібно збирати кошти на квартиру мінімум 22 роки. Це за умов, що відклада-ти треба 100% доходу.

– Якщо припустити, що 50% доходу витрачається на їжу та інше, то потрібно не менше 50 років, – пояснює фахівець з маркетингу SV Development Сергій Костецький.

За оцінками експертів ком-панії EVANS в рейтингу країн з найбільш доступною неру-хомістю для жителів лідирує США.

На другому місці – Доміні-канська Республіка. Завершує трійку лідерів Чилі.

Формула дуже проста: що вищий дохід на сім’ю за рік і дешевша нерухомість у краї-ні, то швидше родина зможе її придбати.

У 2011 році державна компанія «Укр-екокомресурси», як уповноважене Кабінетом Міністрів підприємство, планує організувати утилізацію близько 300 тис. тонн тари і упа-

ковки та збільшити поставки контейне-рів для роздільного збору сміття. Про це повідомили в прес-службі «Укреко-комресурсів».

– Такі заходи сприятимуть підвищенню рівня екологічної безпеки країни через скорочення обсягів захоронення твердих побутових відходів на полігонах та їх не-гативного впливу на навколишнє природ-не середовище, – упевнений президент компанії Віктор Ржоткевич.

На його думку, до вирішення проблеми утилізації сміття потрібно залучати імпор-

терів та виробників товарів у тарі й упа-ковці, як це робиться в країнах Євросою-зу, а також дотувати місцевих операторів для організації процесів на місцях.

«Укрекокомресурси» – це єдине в Укра-їні підприємство, що відповідає на загаль-нодержавному рівні за організацію зби-рання, заготівлю та утилізацію відходів як вторинної сировини. Компанія також опікується системою роздільного збору побутових відходів. Минулого року роз-почато безкоштовну передачу контейнерів для роздільного збирання сміття до міст, що прийматимуть Євро-2012. Першим з таких міст став Донецьк, йому Компанія безкоштовно передала майже дві тисячі сучасних контейнерів. На черзі Київ, Хар-ків та Львів.

В Україні ціни виробників промислової продукції у грудні 2010 року порівняно з листопадом (показник до попереднього місяця) зросли на 0,9%, з почат-ку року (показник до грудня 2009 року) – на 18,7%. Про це повідомили в Державному комітеті статис-тики України.

Нагадаємо, що ціни виробників промислової про-дукції у листопаді 2010 року порівняно з жовтнем (по-казник до попереднього місяця) знизилися на 0,3%, з початку року (показник до грудня 2009 року) вони були вищими на 17,6%.

Європейські технології збору сміття започаткують і в Україні

З оФіЦіЙниХ дЖеРел

Борги із заробітної плати повернуть протягом першого кварталу 2011 року?

Відповідну постанову №2806-VI, якою на Кабінет Міністрів України покладе-но завдання до 1 квітня 2011 року забезпечити повне по-гашення заборгованості із зарплати в країні, ухвалив Парламент наприкінці ми-нулого року.

Заборгованість із заробіт-ної плати, зокрема, праців-никам сільського господар-ства Чернігівської області на початок грудня 2010 року становила 330,4 тисячі гри-вень. Протягом минулого року вона зменшилась на 1 мільйон 520 тисяч гривень, або в 5,6 раза. Борги перед аграріями області мають господарства трьох районів: Козелецького – 82% облас-ного боргу, Прилуцького – 15% та Менського – 3%. За-галом же, у господарствах дев’ятнадцяти районів об-ласті заборгованості немає, а заробітну плату виплачу-ють вчасно.

Тарифи на комунальні послуги зростуть майже втричі...

а н о н с

Чернігівських студентів запрошують стати волонтерами на «Євро-2012»

У рамках підготовки до чемпіонату «Євро-2012» у Чернігові планується провести заходи, серед яких і навчання студентів вишів та ін-ших бажаючих стати волонтерами для супро-водження туристів та гостей міста.

Відділ туризму управління інвестицій і ту-ризму Чернігівської міськради спільно з На-ціональним агентством з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи-2012 року з футболу та Всеукраїнським центром з підготовки во-лонтерів планує зустріч зацікавлених пред-ставників громадських організацій, органів студентського самоврядування. Відбудеть-ся вона сьогодні у приміщенні Чернігівської міської ради.

У новому роціШУКАЙТЕ ГАЗЕТУ

у пунктах продажу преси вашого містаабо ПЕРЕДПЛАТІТЬ, якщо хочете,

щоб «Деснянку вільну» приносили вам додомуПередплату можна оформити

у будь-якому поштовому відділенніПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

триразовий – 49086триразовий пільговий – 49087

четверговий випуск – 49088Нов

ини

підг

отув

ала

Сніж

ана

БОЖ

ОК

Цін и

такого висновку дійшли учасники Націо нального форуму профспілок України.

Ці розрахунки було зроблено на під-ставі офіційної інформації про плани Уряду щодо підвищення тарифів на те-пло на 35% з 1 січня, на 50% на газ з 1 квітня, на електроенергію – на 100% з квітня і на 39% з 1 серпня.

Як стверджує голова форуму Мирос-лав Якибчук, підвищення соціальних ви-плат у бюджеті нинішнього року май-же заморожено, а перспектив зростан-

ня зарплат та кількості робочих місць в профспілках також не бачать. Тож, тіль-ки на комуналку наші співгромадяни ви-трачатимуть більшість своїх доходів.

Якибчук також зауважив, що мало-забезпеченим українцям не варто роз-раховувати і на механізм комунальних субсидій, який в Уряді називають ком-пенсаційним способом у підвищенні тарифів. Оскільки, за даними профспі-лок, дозвіл на житлові субсидії отри-має лише третина з тих, хто за ними звернеться.

За рік промтовари в Україні подорожчали майже на 20%

Кола

ж А

нтон

а Н

иман

ихін

а

Ж к Г

ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

http://dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net

№ 4 (188) 11 січня 2011, вівторок

реґіон2 № 4 (188) 11 січня 2011, вівторок

c m y k

http://dponline.cn.ua

http://dponline.cn.ua

реґіон НовиНи

27 шкіл обласного центру мають ковзанкиПро це повідомив

секретар Чернігів-ської міської ра-

ди Олег Шеремет. Він разом з начальником управління освіти місь-кої ради Володимиром Купріяненком переві-рив у нав чальних за-кладах №19, №7 та №24 стан виконання доручення щодо організації здоро-вого дозвілля дітей взимку.

За словами Володимира Купріяненка, при всіх школах створено різноманітні гуртки, де діти мо-жуть знайти собі заняття за інтересами. Загалом їх працює близько 600, більшість з яких діють безко-штовно, або за символічну плату.

Різдвяні святав жіночій колоніїДо свята Різдва Христового депутати Чернігів-

ської міської ради та члени благодійної орга-нізації «Чернігівський жіночий правозахисний

центр» відвідали Чернігівську виправну колонію №44 та вручили дітям, які проживають на її території – в Будинку дитини – новорічні подарунки. Відбулася зустріч із жінками, які народили в місцях позбав-лення волі. Засуджені матері майже не скаржаться, більшість з них вдячні за турботу і піклування про їхніх дітей, які на волі не мали б таких умов догля-ду. Зустріч закінчилася святковим концертом, який підготували вихователі разом з дітьми.

«Деснянська палітра»об’єднала художниківВ приміщенні чи-

тальної зали Чернігівського

державного техно-логічного універси-тету відкрилась ви-ставка робіт народ-ного аматорського творчого об’єднання художників «Деснян-ська палітра». В екс-позиції взяли участь 17 художників, які представили близько 50 картин. Роботи виконано в різних техніках: олійними фарбами, аквареллю, пастеллю, олівцем. Це і пейзажі, архітектурні та історичні місця нашого краю, натюрморти, сюжетні композиції, портрети.

На виставці можна ознайомитись з новим напрям-ком творчості Ольги Кочановської – це батік і роз-пис акварельними фарбами по тканині, з роботами молодих майстрів – Вікторії Пікунової, Віри Летош-ко, Олени Загреби, Тетяни Царської, Надії Граб, Ле-оніда Жихарева.

Не залишилися осторонь і художники старшого покоління. Так для виставки надала нові акварельні роботи голови об’єднання Людмила Бешун, пораду-вали своїми полотнами і Семен Недашківський та Та-мара Дудко. Чудове враження справили твори у тех-ніці олійного живопису Бориса Мельниченка та Олек-сандра Добровольського, фантастичні сюжети Ігоря Субботіна та роботи олівцем Вадима Тарасова.

Підготувала Сніжана БОЖОК

Вогонь, сніг і морозпід мінус 40

Покоління людей, яке не ба-чило війни, навряд чи зможе собі уявити, як звичайна лю-дина по кілька годин лежала

у снігу при морозі під 40. А у Івана Могильного, жителя Мени, учасни-ка оборони Москви, битви на Кур-ській дузі, таких бойових чергувань у снігу було безліч. Йому особисто довелося воювати не простим бій-цем, а снайпером. Не один десяток фашистів знищив він зі своєї гвин-тівки з оптичним прицілом.

Вчитись військової науки селян-ський син із села Бреч Корюківсько-го району став у 1939 році. Служив у прикордонних військах на кордоні з Іраном, де і застала його війна. Як кращого стрільця його направляють на спеціальні курси снайперів. А 7 листопада 1941 року прямо з вій-ськового параду на Красній площі у Москві він іде на фронт. 22-річний боєць став досвідченим воїном. «У чому полягало завдання стрільця і де була військова позиція?» – запи-тую у ветерана. «Місце ми вибира-ли не на лінії своєї оборони, а десь за півкілометра до позицій фашис-тів, – розповідає Іван Могильний. – Дуже важливо було замаскуватись так, щоб ворог не помітив. А вдень тривало наше полювання. Нам ста-вили завдання знищити одного-двох фашистів за день. Більше не дозво-лялось. Як облік вівся? Коли стояли в обороні, з наших позицій спосте-рігали за допомогою спеціальної стереотруби. Приписати знищених було неможливо. За час битви під Москвою я вбив 37 фашистів. Кро-вопролитні були бої, – згадує ве-теран. – Та ще сніг по пояс, мороз за тридцять. Ми мали спеціальний одяг, та лише міцне здоров’я допо-магало вижити. І позиція снайпера була смертельно небезпечною. Нім-ці теж не дрімали. Будь-якої миті міг отримати кулю німецького снайпе-ра. Була смертельна боротьба – хто кого обдурить: це і використання каски, яку піднімали над криївкою на саперній лопаті, та інші хитрощі. Якщо куля вдарила по металу, тре-ба було негайно змінювати позицію. Інакше неминуча загибель».

Свідченням бойової майстернос-ті Івана Могильного якраз і був той факт, що німецьким снайперам так і не вдалося в нього поцілити. Прав-да, важке поранення він отримав. Під час Курської битви Іван Мо-гильний засік у прицілі гвинтівки

кашкет і погон німецького генера-ла. Але його помічник (снайпер, як правило, був із асистентом) благав не стріляти, бо їх одразу ж накриють вогнем. Та Іван натиснув на гачок, уразив ціль і кинувся до своїх... Від ураганного вогню німецьких міно-метів дістав поранення у стегно.

Після лікування Іван Могильний воював у складі І-го Білоруського фронту. Кулям не кланявся, але й голови не втрачав. Дійшов до Берлі-на, охороняв учасників Потсдамської конференції. У червні 1945-го карбу-вав крок на Параді Перемоги у Мо-скві. Та й після війни не відразу його демобілізували. До осені 1947 року служив у прикордонних військах.

Повернувшись до рідної Бречі Іван Семенович зустрів свою другу половинку – красуню Валентину. Побралися, звели хату, народилася донька Тамара. Валентина Іванівна виросла в сім’ї, де було п’ятеро дітей. Під час війни була і партизанською зв’язковою, і заручником поліцаїв. Батько партизанив, село допомага-ло лісовим месникам продуктами, місцевий староста партизанських сімей не видав окупантам, його піс-ля війни навіть не репресували. Але заїжджі поліцаї спалили хату, сім’я жила по чужих людях. Подружжя Могильних і тепер з ностальгією згадує своє рідне село, чудову при-роду Корюківського краю. Життєві обставини склалися так, що сім’я переїхала до Мени. Збудували хату. Іван Семенович трудився у «Загот-зерні», Валентина Іванівна кухарем райлікарні. Прожили душа в душу більше 60-ти років. Дружина з ро-зумінням ставилася до чоловікових

захоплень. Серед яких були полю-вання і рибальство. Іван Семенович був затятим мисливцем, навіть очо-лював мисливське товариство. Не раз до Могильних приїздили гості аж зі столиці, бував навіть команду-вач Київським військовим округом. Всіх їх приймали як і належить, на високому рівні. Полюбляв ветеран рибалити на Десні.

Ніколи не відмовлявся від зустрі-чей зі школярами. Правда, в останні десятиліття його вже перестали за-прошувати. Кажуть, стало немодним. Нині ветеран, кавалер багатьох бойо-вих нагород: орденів Червоної Зірки, Вітчизняної війни І ступеня, «За муж-ність», двох медалей «За відвагу» та інших зберіг добру пам’ять, слух. От тільки через травму ноги ходить з па-личкою. А 7 січня йому виповнилося 92 роки. Так уже випало: день наро-дження і Різдво в один день. Рідні та близькі дуже люблять голову своєї ро-дини. І висловлюють найщиріші і най-тепліші вітання та побажання міцного здоров’я ще на довгі роки.

Їх, воїнів призову 1933 року, в районі та, мабуть, і в Україні, зали-шились одиниці. Тих, хто в 1941-му став на захист рідної землі, звільняв її від окупантів, відбудовував зруй-новане війною. До таких героїв на-лежить і однополчанин та земляк Івана Могильного Михайло Лучок. Він був під час війни розвідником, загинув при визволенні Львівської області, посмертно став Героєм Ра-дянського Союзу. В домашньому ар-хіві Івана Могильного збереглося фото 1939 року, коли вони служили на кордоні з Іраком.

Валерій МАГУЛА

Р о к и і д олі

92-ге РіздвоІвана Могильного

Михайло Лучок (ліворуч) та Іван Могильний

Розпочався він з виступів аматорських колективів та ярмарку виро-бів народних майстрів. Головне ж дійство фестивалю відбудеться 12–13 січня в Борисоглібськом соборі на стародавньому Валу. Там вихованці Чернігівської школи мистецтв покажуть глядачам справ-

жній Вертеп. Музичну ж частину фестивальної програми заповнять ви-ступи творчих колективів музичних шкіл міста.

За словами начальника управління культури Чернігівської міськради Олега Васюти, новий культурний захід створили задля того, аби привер-нути увагу до відродження народних традицій, підвищити туристичний імідж древнього міста.

Сніжана БОЖОКФото Віктора КОШМАЛА

св я т к ове

У Чернігові відкрився Перший фестиваль «Велика коляда»

* * *«Сійся, родися,

Жито, пшениця, Горох, чечевиця, І всяка пашниця, Внизу корениста, Зверху колосиста,

Щоб на майбутній рік Було більше, ніж торік. Щоб всього було доволі

І в коморі, і на полі. Сію, сію, посіваю,

З Новим роком Поздоровляю!»

Господар щедро винагороджував (особливо перших) засівальників гос-тинцями й грішми. Ходили інколи і цілі ватаги з козою та вертепом.

Люди вважали, що на Новий рік до оселі приходить Доля людини і посе-ляється в якійсь тварині чи речі, а тому пильно стежили, щоб “злий” не зашкодив цій Долі. Всі намагалися бути радісними, веселими і добродушними. Уникали сва-рок і намагались помиритись із сусіда-ми – адже, як зустрінеш Новий рік, так і проживеш!

Православнийкалендар -2011

Калейдоскопздоров’яКалейдоскопздоров’я5

стор.6 стор.

Щ е д р а в е ч е р яЩ е д р а в е ч е р я4

стор.

* * *Щедрик, щедрик, щедрівочка,Прилетіла ластівочка,Стала собі щебетати,Господаря викликати:– Вийди, вийди, господарю,Подивися на кошару,Там овечки покотились,А ягнички народились.В тебе товар весь хороший,Будеш мати мірку грошей.Хоч не гроші, то полова,В тебе жінка чорноброва.Щедрик, щедрик, щедрівочка,Прилетіла ластівочка.

* * *А ми будем щедрувати,Бо пустили нас до хати.У вас хата гарна, чистаІ ялиночка врочиста.Ми щедрівочку співаєм –

Щастя в домі всім бажаєм.Щоб росла у вас пшениця,І родила вся пашниця,І щоб хліб та пирогиНа столі завжди були.Щоб водилися і гроші,Щоб харчі були хороші.І щоб гривні та „зелені”Набивали вам кишені.Хай вам меду буде бочка,І щоб заміж вийшла дочка.А якщо доньки немає,То господар хай придбає.А як син у вас ще є –Хай невістку Бог дає.Щоб у вас була худоба,А для нас – солодка здоба.Ми помолимось за ласку –Киньте в торбу ще ковбаску.Всі ми щиро щедрували,Щоб і сала в торбу дали.Як мине цей рік багатий,Ще прийдемо щедрувати.

№4, 11 січня 2011 р.

Напередодні Нового року (за старим стилем 13січня) в Україні відзначали Щедрий вечір. Цим самим завершувався період «Святих вечорів», який тривав від 6 до 12 січня, коли не годилося виконувати господарську роботу (окрім догляду за худобою). Протягом тижня люди влаштовували святкові застілля, ходили одне до одного в гості й обов’язково співали колядки.

14 СІЧНЯ відзначався Новий рік (так званий «старий» або церковний). Християни в цей день вшановували найменування Христа іменем Ісус (що потрібно було робити на 8 день від народження дитини) та Св. Василя Ве-ликого архієпископа Кесарії Каппадо-кійської (IV ст.), якого вважали покро-вителем землеробства. Тому головною обрядодією цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповід-ними примовляннями.

Із самого ранку хлопці (дівчата засі-вати не ходили) набирали в рукавички та кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засіва-ти. Спочатку власну домівку, потім у хрещених батьків, родичів, знайомих і сусідів:

* * *«Сію, сію, посіваюз Новим роком всіх вітаю!Щоб Вам весело жилося,щоб задумане збулося,щоб ніколи не хворіли,щоб нічого не боліло,щоб у праці все горілота й в кишені шелестіло!Щоб, як квіти, Ви цвілита сто років прожили».

№4,

14 СІЧНЯ(так званий «старий» або церковний). Християни в цей день вшановували

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

У день 13 січня господар ретельно прибирав все обі-йстя, вичищав і добре годував худобу, а господиня готувала все для Щедрої вечері: святкові страви та чистий одяг для родини. Люди вважали, що цього ве-

чора з неба сходить Щедрий бог, оглядає все господарство і входить до хати.

Щедру вечерю 13.01 готували переважно із скоромних страв: печеню, смажене м’ясо, ковбаси, млинці із салом, пироги, ва-реники з сиром. У деяких місцевостях України, як і на Свят-вечір, на стіл ставили 12 страв, варили другу щедру кутю. На стіл ставили книші (житній, рідше пшеничний хліб) й калачі та запалювали одну або три свічки. Обов’язковим було при-готування млинців. В ході чого господині примовляли: «Щоб усе так росло в Новому році, як млинці на дріжжах та, щоб сонце добре гріло ниви, як вогонь пече млинці».

Із настанням сутінок родина одягала чисте вбрання, потім застилала рушники, обкурювла хату ладоном і, прочитавши молитву, розпочинала Щедру кутю. Того ж вечора господар, взявши сокиру й кутю, обходив домашніх тварин, пасіку й сад, благословляючи своє господарство (обухом сокири три-чі вдаряв по деревах і погрожував їх зрубати, якщо не бу-дуть плодоносити).

В ніч під Новий рік господар або господиня йдуть до від-критого водоймища, тричі окунають хліб та набирають в по-судину води. Вдома прикладають до голови всіх домочадців той хліб «на здоров’я і велич», а у воду кидають срібні моне-ти й вранці нею вмиваються «на багатство».

Зустрівши Новий рік, після опівночі господар збирає розтрушене по підлозі сіно та солому й зв’язує у три в’язки. Одну кладуть у стодолі, а дві інші – в саду (в де-яких реґіонах виносять на спільне багаття на вулицю).

До вогнища, розкладеного із третьої в’язки в саду, виносять також сміття, яке лишилося після підметення хати у Святве-чір. Запалювали багаття вдосвіта і намагалися щоб дим від нього обкурив дерева. Із димом на небо відлітав, вважали і Щедрий бог. Опісля цього сіном і соломою із другої в’язки обв’язували фруктові дерева.

Загалом в новорічну ніч годилося спати. Люди перш за все намагалися виголосити свої молитви-побажання до Бо-га, бо вважали, що у цей час «отверсті» небеса і їх голос по-чують на Небі.

Опівночі багато людей виходило на вулицю слухати як Но-вий рік змагається зі Старим і врешті решт проганяє остан-нього, а за ним і всі біди та нещастя..

Увечері зустрічають щедрувальників. Щедрують хлопці та дівчата.

Щоб росла у вас пшениця,

14 СІЧНЯ відзначався Новий рік 14 СІЧНЯ

Старий Новий рік

Православнийкалендар

Д

c m y k

ДВУНАДЕСЯТІ НЕПЕРЕХІДНІ СВЯТА 7 січня – Різдво Христове 19 січня – Хрещення Господнє (Богоявлення) 15 лютого – Стрітення Господнє 7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці 19 серпень – Преображення Господнє 28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці 21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці 27 вересня – Воздвиження Хреста Господнього 4 грудня – Введення у храм Пресвятої Богородиці

ДВУНАДЕСЯТІ ПЕРЕХІДНІ СВЯТА 17 квітня – Вхід Господній до Ієрусалиму (Вербна неділя) 2 черня – Вознесіння Господнє 12 червня – День Святої Трійці. П’ятидесятниця 13 червня – День Святого Духа

ВЕЛИКІ СВЯТА 14 січня – Обрізання Господнє 7 липня – Різдво Іоанна Предтечі 12 липня – Святих первоверховних апостолів Петра та Павла 11 вересня – Усікновення голови Іоанна Предтечі 14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці

24 КВІТНЯ – СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ (ПАСХА) БАГАТОДЕННІ ПОСТИ 7 березня – 23 квітня – Великий піст 20 червня – 11 липня – Петрів піст 14 – 27 серпня – Успенський піст 28 листопада – 6 січня 2012 року – Різдв’яний піст

ОДНОДЕННІ ПОСТИсереда та п’ятниця протягом усього року,

за винятком седмиць і Святок 18 січня – Хрещенський сочельник (Надвечір’я Богоявлення) 11 вересня – Усікновення голови Іоанна Предтечі 27 вересня – Воздвиження Хреста Господнього

СПЛОШНІ СЕДМИЦІ 7 – 17 січня – Святки 13 – 19 лютого – Митаря та фарисея 28 лютого – 6 березня – Сирна (Масляна) 24 – 30 квітня – Пасхальна (Світла) 13 – 19 червня – Троїцька

ДНІ ОСОБЛИВОГО ПОМИНАННЯ СПОЧИЛИХ

26 лютого – Субота м’ясопустна 19 березня – Субота 2-ї седмиці Великого посту 26 березня – Субота 3-ї седмиці Великого посту 2 квітня – Субота 4-ї седмиці Великого посту 3 травня – Радониця 9 травня – Поминання загиблих воїнів 11 червня – Субота Троїцька батьківська поминальна субота 5 листопада – Субота Димитрівська

ОДНОДЕННІ ПОСТИсереда та п’ятниця протягом усього року,

ДНІ ОСОБЛИВОГО ПОМИНАННЯ СПОЧИЛИХ

БАГАТОДЕННІ ПОСТИ 7 березня – 23 квітня ДВУНАДЕСЯТІ НЕПЕРЕХІДНІ СВЯТА

7 січня – Різдво Христове

ПН 4 11 18 25ВТ 5 12 19 26СР 6 13 20 27ЧТ 7 14 21 28ПТ 1 8 15 22 29СБ 2 9 16 23 30НД 3 10 17 24 31

ПН 1 8 15 22 29ВТ 2 9 16 23 30СР 3 10 17 24 31ЧТ 4 11 18 25ПТ 5 12 19 26СБ 6 13 20 27НД 7 14 21 28

ПН 5 12 19 26ВТ 6 13 20 27СР 7 14 21 28ЧТ 1 8 15 22 29ПТ 2 9 16 23 30СБ 3 10 17 24НД 4 11 18 25

ПН 3 10 17 24 31ВТ 4 11 18 25СР 5 12 19 26ЧТ 6 13 20 27ПТ 7 14 21 28СБ 1 8 15 22 29НД 2 9 16 23 30

ПН 7 14 21 28ВТ 1 8 15 22 29СР 2 9 16 23 30ЧТ 3 10 17 24ПТ 4 11 18 25СБ 5 12 19 26НД 6 13 20 27

ПН 5 12 19 26ВТ 6 13 20 27СР 7 14 21 28ЧТ 1 8 15 22 29ПТ 2 9 16 23 30СБ 3 10 17 24 31НД 4 11 18 25

ПН 3 10 17 24 31ВТ 4 11 18 25СР 5 12 19 26ЧТ 6 13 20 27ПТ 7 14 21 28СБ 1 8 15 22 29НД 2 9 16 23 30

ПН 7 14 21 28ВТ 1 8 15 22СР 2 9 16 23ЧТ 3 10 17 24ПТ 4 11 18 25СБ 5 12 19 26НД 6 13 20 27

ПН 7 14 21 28ВТ 1 8 15 22 29СР 2 9 16 23 30ЧТ 3 10 17 24 31ПТ 4 11 18 25СБ 5 12 19 26НД 6 13 20 27

ПН 4 11 18 25ВТ 5 12 19 26СР 6 13 20 27ЧТ 7 14 21 28ПТ 1 8 15 22 29СБ 2 9 16 23 30НД 3 10 17 24

ПН 2 9 16 23 30ВТ 3 10 17 24 31СР 4 11 18 25ЧТ 5 12 19 26ПТ 6 13 20 27СБ 7 14 21 28НД 1 8 15 22 29

ПН 6 13 20 27ВТ 7 14 21 28СР 1 8 15 22 29ЧТ 2 9 16 23 30ПТ 3 10 17 24СБ 4 11 18 25НД 5 12 19 26

27 вересня – ВоздвиженнСПЛОШНІ СЕДМИЦІ

7 – 17 січня – Святки

4 №4, 11 СІЧНЯ 2011 РОКУ

трої

цьки

й со

бор

у Ч

ерні

гові

.Ф

ото

вікт

ора

КоШ

Ма

Ла

№4, 11 СІЧНЯ 2011 РОКУ

5

Господиня готувала багато страв для своєї родини, для щедрувальників і посівальників. Передусім – це хліб, паляниці, книші, калачі, пироги зі скоромною начинкою. Запалювали лампадку перед образами, обкурювали ладаном хату. Стіл застеляли свіжою скатертиною, ставили велику миску, повну калачів, паляниць, книшів, пирогів. Усі сідали за стіл. На чільному місці – на покуті, під образами – сідав хазяїн дому. Він нахиляв голову, ховаючись від дітей за мискою з пирогами. Діти мали підтримати гру, вони запитували, начебто не бачачи його за печивом:– А де ж це наш батько?– Хіба ж ви мене не бачите? – відповідав той.– Ні, тату, не бачимо! – казали діти.– Так дай же, Боже, щоб і на той рік ви мене не побачили за пирогами, книшами, паляницями й калачами! – завершував хазяїн.

Ковбаса «Домашня»На 1 кг м’яса свинини – 400 г сала, 8 зубків часнику, 8 горошин гіркого перцю, 2–3 чайні ложки солі.

М’ясо і половину потрібненого сала нарізують дріб-ними шматочками, а решту сала пропускають через м’ясорубку. У фарш кладуть розтертий, або дрібно посічений часник, мелений гіркий перець і солять. Потім все добре змішують, начиняють кишки і вино-сять в холодне місце, або ставлять на лід на 5–6 год., щоб м’ясо рівномірно просолилось. Ковбасу смажать із салом і цибулею. Перед смаженням її в кількох міс-цях проколюють голкою, щоб не розірвалась кишка. Ковбасу можна також зварити і для тривалого зберігання залити в емальованій або керамічній посудині смальцем.

Печінка смажена1 кг печінки, 4 цибулини, по 4 столові ложки

борошна, топленого масла або смальцю.З печінки зняти плівку, видалити великі суди-

ни, обмити, нарізати шматочками по 20–40 г (3–4 см), посолити, поперчити і обваляти у борошні. Цибулю нарізати тонкими кружальцями.

У розігрітому жирі підсмажити цибулю, потім її викласти, а печінку підсмажити з обох боків протягом 12–15 хв.

Подати на тарілці, прикрашаючи печінку під-смаженою цибулею. Кращий гарнір – варена або смажена картопля.

Пікантні оселедці300 г філе оселедця, 300–350 г сиру, 5–6 яєць,

150–200 г ріпчастої цибулі, 250 г майонезу, зе-лень.

Філе нарі-зати, додати тертий сир, п о д р і б н е н і варені яйця, нашинковану цибулю. Все ретельно пе-ремішати. Пе-ред подачею до столу по-лити майоне-зом та прикрасити зеленню.

55

ГуляшНа 500 г м’яса – 1 кг картоплі, 2 цибулини, 1 ст. лож-ка борошна, 3 ст. ложки томатного соуса і стільки ж смальцю.

Яловичину або свинину нарізати кубиками 20–40 г (3–4 см), посипати сіллю, перцем і обсмажити на смальці.

Після смаження м’ясо посипати борошном, папри-кою і все разом злегка підсмажити (5–7 хв.), додавши дрібно посічену ріпчасту цибулю. Потім м’ясо покласти в каструлю, залити 2–3 склянками бульйону або води, додати томат, один-два лаврових листики, накрити кришкою і тушкувати протягом години, доки м’ясо не стане м’яким. Наприкінці тушкування гуляш заправити розтертим часником.

Гуляш подати зі смаженою або вареною картоплею, посипати дрібно нарізаною зелен-ню петрушки або кропу.

Вареники з сиром під полуничним соусом

Для 50–60 вареників (4 порції) потрібно:Для тіста: 2 ст. л. сме-тани 25% жирності, 1 ст. л. вершкового мас-ла, 1 склянка гарячої води, щіпка солі, 2,5–3 ст. муки.Для начинки: 500 гр. сиру, 2 жовтки, 2–3 ст. л. цукру.

У велику миску просіяти муку з сіллю. Влити воду, додати вершкове масло і сметану. Розмішати.

Викласти тісто на присипану мукою поверхню і вимішувати, поки воно не стане гладким та еластичним. Накрити харчовою плівкою, поставити на 10 хв. у тепле місце.

Сир перекласти в миску, розтерти з цукром. Додати жовтки і перемішати.

Виліпити вареники, кинути у киплячу воду і варити, поки не спливуть. Якщо вживати одразу, можна навіть не мастити маслом – злегка притрусити цукром і полити полуничним соусом.

Соус: 150 г полуниць, 2 ст. л. цукрової пудри, чверть склянки червоного вина, цедра половини апельсина.

В блендері подрібнити полуницю, додати цукрову пудру, роз-мішати. Влити вино, довести масу до кипіння і уварити протягом 3–5 хв. Натерти на дрібній терці цедру, не зачіпаючи білий шар, і ввести в полуничний соус (за смаком). Остудити.

ними шматочками, а решту сала пропускають через м’ясорубку. У фарш кладуть розтертий, або дрібно посічений часник, мелений гіркий перець і солять. Потім все добре змішують, начиняють кишки і вино-сять в холодне місце, або ставлять на лід на 5–6 год., щоб м’ясо рівномірно просолилось. Ковбасу смажать із салом і цибулею. Перед смаженням її в кількох міс-цях проколюють голкою, щоб не розірвалась кишка. Ковбасу можна також зварити і для тривалого зберігання залити в емальованій або керамічній посудині смальцем.

Вареники з сиром під полуничним

Баники, рулети, книші дріжджові2,5 кг борошна, 3 яйця, 250 г мар-гарину, 50 г дріж-джів, 350 г цу-кру, 20 г солі, 1 л води.Начинка: родзин-ки або сир, яблу-ка, повидло, мак, горіхи (на влас-ний розсуд).

Рулети готують із опарного дріжджо-вого тіста: в теплому молоці (25–30 гра-дусів) розчиняють

дріжджі, додають борошно і перемішують до утворення од-норідної маси. Опару ставлять у тепле місце для бродіння, в об’ємі вона має збільшитися у 2–2,5 раза. Коли тісто почне спадати, до нього треба долити решту води, в якій розчини-ти цукор, сіль і яйця. Цю суміш добре перемішати, додати ре-шту борошна і замісити тісто. Потім покласти розтоплений маргарин і решту продуктів за рецептом. Підготовлене тісто кладуть в тепле місце на 2–2,5 години. Під час бродіння його перемішують один-два рази. Готове тісто розкачують у пласт завтовшки 0,5 см. На поверхню рівномірно викладають начин-ку, загортають і надають форму рулета, кладуть на змащене деко і дають 40 хв., щоб підійшло. Перед випіканням рулети змащують збитим яйцем. Випікають за температури 230–240 градусів протягом 30–40 хвилин.

Начинка: Родзинки – перебрати, промити в теплій воді, за-лити окропом і проварити, поки не стануть м’якими, а вода не випарується. Сир – додати яйце, цукор, манну крупу, ванілін, все ретельно перемішати. Яблучна начинка – обчищені яблу-ка натерти на терці, додати цукор, манну крупу, трохи кориці, все перемішати. Макова начинка – мак промити в теплій воді, у співвідношенні 1:1 з водою проварити 1–2 хвилини, потім на три години залишити для набухання. Зцідивши через марлю решту води, в мак додати цукор і два рази пропустити через м’ясорубку з дрібною решіткою. Горіхова начинка – ядра во-лоського горіха подрібнити, додати цукор і перемішати.

ни, обмити, нарізати шматочками по 20–40 г (3–4 см), посолити, поперчити і обваляти у борошні. Цибулю нарізати тонкими кружальцями.

її викласти, а печінку підсмажити з обох боків протягом 12–15 хв.

смаженою цибулею. Кращий гарнір – варена або смажена картопля.

150–200 г ріпчастої цибулі, 250 г майонезу, зе-лень.

зати, додати тертий сир, п о д р і б н е н і варені яйця, нашинковану цибулю. Все ретельно пе-ремішати. Пе-ред подачею до столу по-лити майоне-зом та прикрасити зеленню.

Гуляш

Печеня з картоплею1 кг корейки або іншої нежирної свинини, 150 г вершкового масла, 1/2 склянки сметани, 1–2 цибули-ни, 2–3 столові ложки борошна, 1 кг дрібної картоплі, зелень петруш-ки, кмин, сіль.

М’ясо помийте, відділіть кістки, посоліть, обсипте борошном, обсмажте в жирі. По-тім перекладіть м’ясо в гусятницю, вилий-те жир, який залишився після смаження, додайте нарізану кружальцями цибулю, півсклянки води, поставте в гарячу духо-вку і печіть на слабкому вогні, часто по-ливаючи соком, який виділяється під час випікання. Якщо сік випарується, долийте води. Довівши м’ясо до напівготовності, посипте його кмином і покладіть у гусят-ницю посолену картоплю. Печіть, часто змащуючи сметаною.

Перед подачею м’ясо наріжте тонки-ми скибочками, покладіть на таріль, об-кладіть картоплею і залийте соусом з пе-чені. Страву посипте нарізаною зеленню петрушки.

3–5 хв. Натерти на дрібній терці цедру, не зачіпаючи білий шар,

м’ясорубку з дрібною решіткою. Горіхова начинка – ядра во-

ареники з сиром під полуничним

№4, 11 СІЧНЯ 2011 РОКУ

і ввести в полуничний соус (за смаком). Остудити.

№4, 11 СІЧНЯ 2011 РОКУ

Д11 СІЧНЯ 2011 РОКУ№4, 11 СІЧНЯ 2011 РОКУ

ДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДДД

c m y k

6№4, 11 CІЧНЯ 2011 РОКУ

алейдоскопздоров’яалейдоскопалейдоскопздоров’яздоров’яздоров’яздоров’яздоров’яздоров’яздоров’яздоров’яздоров’я

К

+

ПРИРОДНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ

Коли ми взули теплі чобітки, то на тривалий час перекрили вільний доступ повітря до ніг. Адже за таких умов (а нозі добре, коли вона бо-са, вільна) може страждати шкіра ніг через надмірне потовиділення, неприємний запах, появу грибко-вих уражень, мозолів, бородавок, тріщин тощо.

Виділення поту через потові залози на ногах – це природний і дуже потрібний для життєдіяльнос-ті процес, бо так підтримується на-лежна температура і відбувається очищення організму. Однак у взут-ті випаровування обмежене, тому різні солі, жирні кислоти, сечовина осідають на шкірі, що може спри-чинити ще й неприємний запах та розмноження грибків.

Тож логічно, що неабияку ува-гу слід звернути на шкіру ніг, на шкарпетки і взуття.

Якщо можливо, двічі-тричі на добу мити ноги. Висушувати дуже ретельно, особливо між пальцями. Але часто користуватися милом не варто, адже шкіра любить кисле

середовище. Можна робити ван-ночки з різними добавками, які допоможуть позбутися запаху і дезінфікують.

Місцеві ванни для ніг готують із настою насіння льону, хвої сосни, ялини, з яблучного оцту чи місяч-ного настою чайного гриба (100 мл на 1 л води, тримати ноги 15 хв., двічі на тиждень).

Вимиті ноги рекомендують по-сипати (між пальцями та підошви) вранці порошком борної кислоти, одягати чисті шкарпетки, а ввечері змивати водою + 35–40 °С. Курс – не менше ніж два тижні.

Американські спеціалісти ра-дять після миття посипати ноги тальком чи кукурудзяним крох-малем. Дуже дієвою процедурою, яка позбавляє від пітніння і за-паху вважають таку: помити ноги теплою водою з милом, сполосну-ти холодною. Вівсяну, ячмінну чи пшеничну солому або траву пирію повзучого переплести між пальця-ми. Уранці траву викинути, ноги обмити, одягти чисті шкарпетки, а ввечері процедуру повторити. І так до одержання позитивного результату.

«Здоров’я – це ще не все, але без здоров’я все інше – ніщо»

Консультують фахiвц i

Тільки-но ви ввійшли в баню, не поспішайте в парну, спочатку зробіть «розминку», попередньо прогрів-ши тіло. Це сприятиме розширенню судин шкіри і «ввімкне» потовиділення. Обов’язково одягніть на

голову рушник або спеціальну шапочку. Перед парною не слід митися з милом, адже в цьому випадку зі шкіри ви-діляється жир, що оберігає ї ї від печіння, особливо якщо паритись з віником. Митися з милом потрібно після за-кінчення парної процедури.

Спочатку слід паритися на нижній, або на середній полиці. Це залежить від підготовленості і, звичайно, від температури і вологості повітря в парній.

Після 5–7-хвилинного перебування в парній, потрібно відпочити 7–10 хвилин.

Новачкам рекомендується заходити в парну один раз і лежати долі (у зоні комфорту) не більше ніж 4–5 хв. По-хльостування віником краще відкласти до наступних від-відин. Цих правил слід дотримуватися і людям похилого віку, а також фізично ослабленим.

Якщо після бані ви почуватимете себе бадьоро, швидко заснете і сон буде міцним, то наступного разу відвідуван-ня парної можна збільшити на 1 хв., а потім перейти до дворазових заходів, доводячи загальну тривалість часу перебування в парній до 10–15 хв. (залежно від віку, са-мопочуття, температурних умов у парній).

Вся банна процедура має тривати не більше ніж 2–3 годин, а в парній можна перебувати не більше ніж 35–40 хв., незалежно від кількості заходів. Тривалість банної процедури визначається не за часом перебування, а са-мопочуттям: кожна людина має відчувати, коли їй слід припинити паритися.

Найбільш вигідне положення в парній – лежачи. За хви-лину до виходу потрібно сісти, якщо ви лежали, щоб підготу-вати систему кровообігу до положення стоячи. Після виходу з парильного відділення, не слід одразу лягати відпочивати, потрібно 2–3 хв. походити, зробити дихальні вправи. Потім рекомендується обполоснутися теплою водою.

Перед другим заходом у парну добре б виконати 3–4 вправи, прийняти теплий душ протягом 1–1,5 хв.

Для підтримки тепла і продовження потовиділення можна випити склянку міцного чаю, або вітамінізованого напою. Пити треба маленькими ковтками. Після повтор-ного перебування в парній і нетривалого остигання мож-на зануритися в бочку з холодною водою, повалятися на снігу і навіть пирнути в ополонку. Але в жодному разі не можна переохолоджуватися. До всього слід звикати по-ступово, тим більше до холодних процедур.

Цікаво зазначити, якщо людина приходить в баню щоб схуднути, – краще не переохолоджуватися, адже тоді при-пиняється активне потовиділення. Взагалі, у лазні дуже корисно проводити процедури масажу і самомасажу.

Поль Брег – всесвітньо відомий натуропат, і як він сам себе називав, спеціаліст з питань тривалості життя, писав: «Чи цінуєте ви свої ноги? Адже саме на них ви маєте пройти все своє життя. Тому потрібно ставитися до них як до ближнього, котрий приносить радість і щастя з кожним кроком».

Дбаємо проНІЖКи

100 г дубо-вої кори, або су-міш дубової кори та вівсяної соло-ми та хвощ по-льовий кип’ятити на слабкому вогні в 1 л води 20–30 хв. Тримати у від-варі кінцівки 10–15 хв., процедура щоденна.

Прохолодна ванна з чаєм: в 1 л води кип’ятити 3–4 паке-тики зеленого чаю 10 хв і додати стільки холодної води. Спочатку слід тримати ноги у відварі 20–30 хв. двічі на день, після цього їх добре витерти і посипати тальком. А згодом задля профілактики – раз на 2 тижні.

ЕПІДЕРМОФІТІЯ*. ЩО РОБИТИ?Перелічені природні засоби – добра профілактика епідермофітії, або грибко-

вого захворювання ніг. Воно виникає внаслідок розмноження на шкірі шкідливих мікроорганізмів, а переносити їх можуть вологі від поту шкарпетки та взуття. Захворювання не з приємних. Адже супроводжується потрісканою шкірою, мо-крими пухирцями, іноді печінням між пальцями.

Перший засіб боротьби з цією хворобою – теплий розчин солі: 2 ст. л. морської чи грубої кухонної солі розчинити в 0,5 л води. Змочувати ноги впро-довж 5–10 хв. щодня до повного одужання.

Ванна з ароматичними оліями: у миску з теплою водою додати по 2 краплі олій календули, чайного дерева і лавандової, тримати в цій купелі ноги 10 хв.

Допоможуть позбутися грибкових уражень крем ромашковий чи календули або спиртова настоянка цих трав (двічі на день робити примочки, розбавивши водою).

Помічний, особливо в разі свербіння, мед: нанести на полотнинку і прив’язати до хворого місця на ніч. Таку ж заспокійливу та загоювальну дію справ-ляє яблучний оцет, прикладати як мед.

А ще уражену шкіру протирають тертим часником.НІГТІ НА НОГАХ – це місце, де найчастіше розвивається інфекція, тому їх слід

коротко обрізати, чистити під ними сірником чи дерев’яною паличкою через день.

НАЛЕЖНУ УВАГУ – ВЗУВАНЦІЩОДО ШКАРПЕТОК. Прості й відомі рекомендації: носити вироби з нату-

ральних волокон; змінювати їх щоденно, а то й частіше.ДЕЩО НЕЗВИЧАЙНА ПОРАДА: одягати дві пари шкарпеток, спочатку ба-

вовняні, поверх з вовни. Повітряний простір між ними забезпечить деяке охо-лодження і менше пітніння.

ВЗУТТЯ МАЄ БУТИ: не тісним, бажано з натуральних матеріалів. Перебувати в чо-ботях в теплому приміщенні протягом робочого дня не слід, треба перевзуватися.

А ще одне й те ж взуття не треба носити два дні поспіль, бо воно не встигає висихати, і в ньому зберігаються збудники інфекції. Тому його слід добре ви-сушувати, виставляти на сонце, провітрювати, а ще протирати щодня якимось дезінфікувальним розчином.

Отже, із зазначеними вище негараздами на ногах, які не приносять «ні радості, ні щастя», потрібно наполегливо боротися, адже вони самі не зник-нуть. Якщо природні засоби не допомагають тривалий час, і на ступні чи нозі з’являється набряк та підвищується температура тіла, якщо в пухирцях чи трі-щинах з’являється гній, – потрібно негайно звернутися до лікаря.

Уважно читайте АНОТАЦІЮ

У мене алергія на пеніцилін. Як з’ясувати: нале-жать ті чи інші ліки до пеніцилі-нової групи?

Марина Лит-вин, м. Ніжин

ПЕНІЦиЛІНи – досить вели-ка група антибіотиків, які мають, переважно, суфікс «-цилін», тож

орієнтуватися треба не на фірмову, а на міжнародну запатентовану назву препарату. Її, зазвичай, пишуть дрібни-ми літерами під комерційною назвою. Крім того, слід бути обачнішими, при-ймаючи антибіотики групи цефалос-поринів, через можливість розвитку перехресної алергії.

Усі хвороби ВІД НЕРВІВ?Раніше думала, що

висипання на шкірі з’являються лише від продуктів, а також по-бутової хімії. Тепер, вияв-ляється, нервові розла-ди можуть спричинити виникнення алергічного шкіряного свербежу.

валентина Шик, м. Н.-Сіверський

Справді, емоційні хвилюван-ня часто бувають причиною ви-

никнення багатьох хвороб, і шкіряно-го свербежу також. Але, перш ніж у всьому звинувачувати стрес, потрібно пройти обстеження, здати відповідні аналізи. Досить часто буває, що ви-никнення свербежу – це не що інше, як алергічні реакції, різні інфекції або порушення функцій роботи печінки. Якщо результати аналізів добрі, спро-буйте попити м’які заспокійливі засо-би: валеріану чи пустирник.

Ще раз ПРО КАВУ

Чув, що пи-ти багато кави шкідливо для пе-чінки, чи так це?

олександр К., смт КозелецьЦе лише міф. Вчені довели,

що кава, навпаки, захищає пе-чінку, знижує ризик розвитку

такої небезпечної хвороби як цироз. Крім того, цей напій сприяє вимиванню піску з жовчного пузиря, отже знижує ризик утворення там каменів.

ПЕНІЦиЛІНиПЕНІЦиЛІНи

висипання на шкірі з’являються лише від продуктів, а також по-бутової хімії. Тепер, вияв-ляється, нервові розла-ди можуть спричинити виникнення алергічного шкіряного свербежу.

м. Справді, емоційні хвилюван-

ня часто бувають причиною ви-никнення багатьох хвороб, і шкіряно-го свербежу також. Але, перш ніж у всьому звинувачувати стрес, потрібно пройти обстеження, здати відповідні

+

Це лише міф. Вчені довели, що кава, навпаки, захищає пе-чінку, знижує ризик розвитку

такої небезпечної хвороби як цироз. Крім того, цей напій сприяє вимиванню піску з жовчного пузиря, отже знижує ризик утворення там каменів.

+олександр К., смт Козелець

Баня – це певним чином лікувальний засіб, тож і приймати ці ліки потрібно розумно.Баня – це певним чином лікувальний засіб, тож і приймати ці ліки потрібно розумно.

БАНЬКА – це круто!

* Грибкове захворювання стоп.

мопочуттям: кожна людина має відчувати, коли їй слід пиняється активне потовиділення. Взагалі, у лазні дуже корисно проводити процедури масажу і самомасажу.Д

11 CІЧНЯ 2011 РОКУ11 CІЧНЯ 2011 РОКУ№4, №4, 11 CІЧНЯ 2011 РОКУ11 CІЧНЯ 2011 РОКУ

омовичоккорисно проводити процедури масажу і самомасажу.ДДДДДДомовичокомовичокомовичокДДДДДДДД

№ 4 (188) 11 січня 2011, вівторок 7http://dponline.cn.ua

http://dponline.cn.ua

к а л е н д а Р

Сьогодні Сонце зійшло о 7 год. 56 хв., зайде о 16 год. 20 хв. День триватиме 8 го-дин 23 хвилини. Новий Місяць 4 січня. Мі-сяць у овні.

За релігійним календарем сьогодні – му-чеників 14 000 немовлят, від Ірода у Віфлеємі вбитих. Преподобного Маркела, ігумена обителі «Незасинаючих». Преподобних Марка гробоко-пателя, Феофіла та Іоанна Печерських. Препо-добного Лаврентія Чернігівського. Святки.

Завтра – святителя Макарія, митрополита Московського. Мучениці Анисії. Священному-ченика Зотика пресвітера. Апостола від 70-ти Тимона. Мученика Філетера Нікомідійського. Преподобної Феодори Кесарійської. Святки.

Іменинниками будуть: сьогодні – Мар-ко, Іван, Тадей, Георгій, Веніамін, Маркел, Лав-рентій; завтра – Онисія, Федора, Макар, Іри-на, Антон.

Ц и м и д н я м и н а Р од и л и с я

11.01Український і російський компози-

тор, диригент, музично-громадський діяч Рейнгольд Глієр (1875); україн-ський поет Михайль Семенко (1893).

12.01

Винахідник двигуна внутрішнього зго-ряння Ленуар Етьєн (1822); конструктор, вчений у галузі ракетобудування Сергій Корольов (1907); латвійський компози-тор Раймонд Паулс (1936).

н е с п Р и я тл и ві д ні у сі ч ні

12, 13, 23, 28, 30

Знім о к іЗ с у п у т н и к а

NOAA-19 10.01.2011 11:53

Чернігів

Гі д Р о м е т Ц е н т Р п ові д о м л я є

11-го січня очікується хмарна погода, ча-сом опади, туман, слабка ожеледь, на дорогах місцями ожеледиця. Вітер південний 5–10 м/сек. Температура повітря –3 ... +2 °C, по Чер-нігову –1 ... +1 °C.

12-го та 13-го січня – хмарна погода з проясненнями, невеликі опади, місцями ту-ман, слабка ожеледь, на дорогах подекуди ожеледиця. Вітер південно-східний та півден-ний 5–10 м/сек. Температура вночі –3 ... +2 °C, вдень –2 ... +3 °C.

п оГ од а н а с о н Ці (д а ні S OHO)

GOES-14 09.01.2011 13:06 LASCO C2 10.01.2011 08:48

втрачене Свідоцтво про право власності на неру-хоме майно, що розташо-ване за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 15, серії ЯЯЯ № 682891 та Витяг про реєстрацію права власності на це нерухоме майно,вважати НЕДІйСНиМи.

Колектив Головного управління Держав-ного казначейства України у Чернігівській області висловлює глибоке співчуття провід-ному казначею відділу бухгалтерського облі-ку операцій з виконання бюджетів Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області Тетяні Михайлівні Сту-пак з приводу тяжкої втрати – смерті матері

Катерини Степанівні КоЗЛЕНКо.

в и к л и к д о с уд у

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд справи за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії Чернігівського РУ «Приватбанку» до Старощука Володимира Павловича про стягнення заборгованості за кредитним дого-вором призначено на 14 січня 2011 р. на 12 год. під головуванням суд-ді Косач І. А., у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстислав-ська, 17, каб. 19 – для участі у справі в якості відповідача викликається Старощук володимир Павлович (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. О. Десняка, 19/4).

Одночасно суд повідомляє, що з опублікуванням оголошення про вик-лик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду спра-ви, тому у випадку відсутності відомостей про причини неявки Старощука В. П., повідомленого належним чином, або причину буде визнано судом неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи до-казів (постановляє заочне рішення).

Ми познайомилися випадково. В Інтер-неті, натрапив на сайт Наталії Вале-

ріївни Костюк. Зав’язалася переписка. Дізнався, що вона не лише живе у місті Гайсин (Вінницької облас-ті), де прой шла моя юність, а й працює педагогом-організатором у Гайсин-ській середній школі №2, яку я закінчив.

Ностальгія за рідним міс-том і школою, де я не був більше ніж п’ятдесят років, стала основою наших вір-туальних зустрічей. Під час нашого листування Ната-лія Валеріївна повідомля-ла про міські та шкільні новини, писала, як зміни-лося місто за час моєї від-сутності. Віртуальні зустрічі стали для мене життєвою потребою. Якось запропо-нував:

– А чи не поспілкува-тися б нам за допомогою скайпу?

– Можна, – погодила-ся Наталія. – У мене якраз працює веб-камера…

З екрану монітора на мене дивилася молода зе-леноока білявка. Приємна усмішка на обличчі.

– Не розчарувалися? – відчув у голосі лукавинку.

– Невже така симпатич-на жіночка може когось розчарувати? Я вас такою і уявляв.

– Та я звичайна жінка, хоча приємно чути такі слова. Дякую! Незабаром наша школа відзначати-ме своє дев’яносторіччя. Запрошуємо випускників минулих років. Дуже хоті-лося б, аби й ви приїхали. Обіцяєте?

– Треба подумати. А ось чотирнадцять книжок, на-писаних мною, навіть якщо й не приїду, обов’язково надішлю.

– Ми чекатимемо на вас…

Листуючись із нею я ді-знався, що Наталія Валері-ївна тривалий час працює у школі й саме тут «виросла» в педагога-організатора, завдячуючи колегам та на-полегливій праці. Вона була добре обізнана з творами сучасних українських пись-менників і непогано зна-лася на образотворчому

мистецтві, гарно співає. Та найбільше мене вразило фанатична закоханість На-талії Валеріївни в працю педагога: про позакласну роботу з учнями писала більше, ніж про власних дітей…

Напередодні святкуван-ня 90-річчя зателефону-вала:

– Школа чекає на вас…І я поїхав. Гайсин зу-

стрів мене чудовою соняч-ною погодою, хоча надво-рі був уже кінець жовтня. Місто важко впізнати: ви-росли багатоповерхівки, з’явилися нові крамниці, банки, готелі й кафе…

Не змінились лише гай-синчани – такі ж життєра-дісні, працьовиті, безко-рисливі та доброзичливі. Проїжджаю біля будинку, в якому колись жив. Знайомі з дитинства рідні місця. А ось і школа...

Школо моя, рідна шко-ло! Ти випливла переді мною із далечі минулих років білим видивом. Ледь помітна серед новобудов, що з’явилися згодом, та в моїй пам’яті ти назавжди залишишся найпрекрас-

нішим архітектурним хра-мом... Яким теплом і затиш-ком, якою незабутньою учительською ласкою віє від тебе, рідна школо!

Ти можеш пишатися свої-ми випускниками: лікарями й учителями, офіцерами й спортсменами, профе-сорами й докторами на-ук, письменниками й ви-датними вченими, відоми-ми музикантами. Це Віктор Луб’яний – ректор Херсон-ського технологічного уні-верситету, професор, док-тор технічних наук; Леонід Луб’яний – завкафедрою Харківського університету; Петро Запривода – колиш-ній директор Гайсинського молокозаводу; Станіслав Власюк – колишній дирек-тор однієї із шахт Донбасу; Валентин Новосьолов – ін-женер, заслужений вина-хідник країни; Леонід Гу-люк – пілот, курсант школи космонавтів; Жанна Костен-ко й Таміла Пет ровська – лі-карі; Людмила Гусєва – вчи-телька; Михайло Токарчук – офіцер. І це ще далеко не повний перелік лише мого випуску.

Школа серед тодішніх чотирьох шкіл міста вва-

жалася непрестижною. На-вчався тут особливий кон-тингент учнів, та багато з тих, хто закінчив нашу школу, відомі не лише в Україні, але й далеко за її межами, і Гайсин може пи-шатися ними…

Мене зустріла Наталія Валеріївна:

– Упізнали?– Ще вродливіша, ніж на

фотографії.– А ви мастак жінкам

компліменти говорити…– Намагаюся…

Ми зайшли до класу, в якому я колись навчався. Вона познайомила мене з директором школи й учи-телями, професіоналами педагогічної справи.

Потім була незабутня зуст річ з однокласника-ми – Галиною Кравченко, Зіною Білінською, Борисом Свішевським, Діною Боро-вик.

Святкове дійство відбу-лося в актовій залі медич-ного коледжу. Виступали випускники минулих років, директор школи й учителі. Вшанували пам’ять педаго-гічних працівників, які пра-цювали протягом усіх років існування школи.

Сценарій свята розро-била й написала Наталія Валеріївна. Сподобалися пісні у виконанні молодих жінок-педагогів.

Мене проводжали ди-ректор школи та Наталія Валеріївна.

– З дитинства мріяла по-бувати у Чернігові, – зітхає на прощання.

– Так в чому справа? Запрошую в гості, покажу вам місто.

– Ви не жартуєте? – пог-лянула на мене.

– Приїжджайте…Нещодавно, вона приї-

хала у Чернігів. Ми відвіда-ли кілька шкіл, заповідник М. М. Коцюбинського, собо-ри. Побували в Антонієвих печерах, біля могил Коцю-бинського, Глібова й Марко-вича, пам’ятників Мазепи й Шевченка. Гуляли на Валу, де стоять гармати, залише-ні Петром Першим після пе-ремоги над шведами.

…Спливає час – і так за літами літа. Ніхто не вбла-гає, ніхто не відпросить в тім леті зупину. Проноситься вічність, мигтять блискави-ці, і в кожній людині вирує життя. І добрими бути нам завжди годиться, бо знову прожити – нема вороття…

Сонячний ранок. У па-хощах білих садів, з дво-ма синочками, поспішає до школи Наталія Валеріївна Костюк. Із густих кущів буз-ку осідають пахощі медові. Знизу голубіє річка Соб – і гайсинські пейзажі казкові.

Олексій БРиК,письменник

м. Чернігів

п ове Р н е н н я в м олодіст ь

Школо моя, рідна школо!

оГ оло ш е н н я

Телефон рекламного відділу «Деснянки вільної» – 4-40-07

Наталія Костюк

Гайсинська середня школа №2

8 № 4 (188) 11 січня 2011, вівторок

c m y k

http://dponline.cn.ua

остання сторінкаостання сторінка

c m y k

Утретє без снігового покриву мо-же цієї зими залишитися і Чер-нігівщина. В Острі Козелецького району снігу залишилося лише 2

сантиметри. Зате Покошицька метео-станція (Коропський район) все ще фіксує 18 сантиметрів. Загалом і для січня, як це не дивно, характерні вели-кі температурні контрасти. Два прик-лади за післявоєнний період: якщо у 2005-му році у Чернігові зафіксовано 7,9 градуса тепла, то в 1987-му – 31,2 градуса морозу.

Якщо вірити синоптикам, то знову дещо приморозить на Новий рік за старим стилем.

Водна стихія геть зіпсувала ново-річні свята жителям Квінслендського штату в Австралії. Тут після тривалих

і потужних злив під водою опинилися велетенські території – майже рівні за площею Франції та Німеччини, разом узятих. Катастрофічну повінь пережи-вають люди і на північному сході Бра-зилії. Кількість жертв обчислюється десятками. Ліквідація наслідків цих стихійних лих обійдеться в мільяр-ди доларів.

А в Підмосков’ї ще й на Різдво за-лишалися непідключеними до елек-тропостачання десятки населених пунктів. Ліквідація наслідків льодя-ного дощу, очевидно, стане справді золотою.

Лесь ГОМІН

п оР и Р о к у

Січневі сльози, а не морозиСічень, порадувавши в перші дні чудовою погодою, схоже, знову почав пасувати перед натиском теплих мас повітря, який днями особливо відчують західні області. Прийшло нарешті тепло і в Центральну та Західну Європу, що в деяких гірських районах може призвести до перших «весняних» повеней. Хоча ні про яку весну поки що й мови немає. «Весняними» їх можна назвати умовно, бо зумовлені таненням снігу.

З м а Га н н я

Старти юних авіамоделістівНа дворі в розпалі Різдвяні свята, а юні авіа-

моделісти Чернігівського обласного центру науково-технічної творчості учнівської мо-лоді вже готуються до літніх стартів. Тради-

ційними стали зимові міські змагання учнів.

Тож днями в спортивному залі в присутності суддів, батьків та гостей, стартували 27 майбут-ніх майстрів спорту.

Було тут усе: і радість перемоги, і сльози невдачі, переможці та нагороди.

Перше місце в класі вільнолітаючих моде-лей F-1-M посів – Владислав Якименко, дру-ге – дісталося Олександру Мартиновичу, тре-тє – Дмитру Пуді.

Підготувала Сніжана БОЖОКФото Віктора КОШМАЛА

іст оРія

«Древній Любеч» отримав барельєф Антонія Печерського

7січня в смт Любеч Ріпкинського району відбулась урочиста церемонія – вручення барельєфу Антонія Печерського історико-археологічному музейному комплексу

«Древ ній Любеч». Барельєф виготовила корпо-рація «Європейська енергетична компанія».

У заході взяли участь голова обласної дер-жавної адміністрації Володимир Хоменко, голо-ва правління корпорації «Європейська енерге-тична компанія» Петро Мороз та керівництво Ріпкинського району.

Розпочалося все з Різдвяної служби у Пре-ображенській церкві. Після цього біля при-міщення історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч» настоятель Пре-ображенської церкви отець Іоан звершив чин освячення барельєфу.

Фот

о Ві

ктор

а КО

ШМ

АЛА

9-го січня на території храму Всіх Святих Чернігівських, приходу «Святителя Феодосія» та інших храмів міста було організовано справжній Різдвяний ярмарок.

Тут і казкові герої за участю артистів драмтеатру, і веселі ігри, катання на конях, атракціони, чай зі старовинних самоварів, запашні бублики. А навколо ялинки – веселі хороводи з піснями і танцями.

Нині у храмі-центрі, крім богослужінь, учні відвідують уроки жи-вопису, співу. Працюють гуртки «Театр казкової постаті», «Господарочка», також діє секція вільної боротьби.

Сніжана БОЖОКФото Віктора КОШМАЛА

св я т к ове

Різдвяний ярмарокпо-чернігівські

адреса редакції: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62, 3-й поверх.веб-сайт: www.dponline.cn.ua. Електронна пошта: despravda@ukr.net.Віддруковано у ВАТ «РВК «Деснянська правда»,14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62.Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота).Тираж тижня – 25 794. Розповсюджується по передплаті.Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Деснянка вільна Засновник та видавець – тов «Редакція газети «Деснянська правда».Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465-114ПР від 22.04.2010 р. Головний редактор Лариса МІЛова. Перший заступник головного редактора Леся КоШЕЛЬ. Тел. 678-200. Заступник головного редактора Петро ГРоМовий. Керівник відділу зв’язків з громадськістю володимир ЛиСЕНКо. Тел. 4-44-42. Відповідальний секретар віталій аДРУГ. Тел. 4-21-92.Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36;гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: олександр БожоК, Ганна ЗЕвКо, Світлана КУЗЬМЕНКо. Коректори: альона ШЕвЧЕНКо, Світлана СоКоЛ, олена ШЕРЕМЕт. Передплатні індекси: триразовий – 49086; триразовий пільговий – 49087 та четверговий випуск – 49088.