1

Відділ освіти Амвросіївської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ –

ДОМІНАНТА

ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЇ ВЧИТЕЛЯ, ВИКЛАДАЧА

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ЗА

ДОПОМОГОЮ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

НА УРОКАХ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Благодатнівська загальноосвітня школа

І – ІІІ ступенів

Амвросіївської районної ради Донецької області

вчитель Буханько В.М.

Амвросіївський район

2014 рік

2

Рекомендовано педагогічною радою школи

(протокол № 2 від 26.12. 2013 року)

Укладач:

Буханько В.М., вчитель вищої кваліфікаційної категорії, педагогічне звання

«старший учитель»

Відповідальні за випуск:

Подлєсна О.М. – директор Благодатнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Красовська І.П. – заступник директора з виховної роботи Благодатнівської ЗОШ

І-ІІІ ступенів

Рецензенти:

Г.В.Денисенко – завідувач районним методичним кабінетом відділу освіти

Амвросіївської райдержадміністрації

Л.Ф.Козлова – методист районного методичного кабінету відділу освіти

Амвросіївської райдержадміністрації

Анотація роботи: в роботі представлені творчі доробки вчителя, який активно

використовує ІКТ при викладанні уроків у початковій школі

та в позаурочний час.

3

І. ВСТУП.

Сьогодні в початковій школі змінюються пріоритети навчання: на

першому плані опинилася її розвивальна функція, культ нестандартної

самостійної думки, а освітня реформа матиме успіх тільки тоді, якщо

кожен учитель почуватиметься реформатором власного навчального досвіду.

Чудовий крок на шляху до змін - вибір навчальних стратегій

активного навчання. Такі стратегії є здебільшого короткотривалими,

структурованими, сфокусованими на предметі, що є добре знайомим для

учителя та учнів.

На сучасному етапі навчання можна організувати таким чином, що

джерелом знань буде не тільки вчитель, але й комп’ютер, телевізор, відео.

Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію,

трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати,

розуміти сутність речей, уміти висловлювати особисту думку. Саме цьому

сприяють інтерактивні прийоми навчання.

Інтерактивне навчання (за О.Пометун) - це спеціальна форма

пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов

навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну

спроможність.

Кредо інтерактивного навчання

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю

Те, що я чую, бачу й обговорюю, починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

4

ІІ. ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ЗА

ДОПОМОГОЮ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

НА УРОКАХ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

В 2003 році я проходила курси підвищення кваліфікації в місті

Донецьку. Там вперше почула про уроки з використанням методики

розвитку критичного мислення. Вони дуже зацікавили мене тим, що

викликали інтерес до читання, творчості. Заохочували учнів мислити творчо

і шукати відповідь на власні запитання, робили вільним мислення,

забезпечували атмосферу поваги до всіх думок, давали можливість дитині

відкритися, показати себе в колективі. Учні на цих уроках почуваються

вільно, спокійно, впевнено.

В.О.Сухомлинський вважав, що майстерність учителя полягає в умінні

вчити дітей мислити, отже, кожний педагог повинен виховувати розум

учнів, без цього школа перестане бути школою.

Тому я вирішила впроваджувати в практику своєї роботи

методичну систему «Розвиток критичного мислення у навчанні різних

предметів», а саме читання (ЧПКМ). Критичне мислення – це складний

процес отримання інформації, її осмислення, переробки, що завершує

прийняття рішення. Критичне мислення – процес розгляду ідей із багатьох

точок зору, відповідно до їх смислових зв’язків, порівняння їх з іншими

ідеями.

Діти приходять до школи

не просто навчатися, а навчатися

добре, тому потрібно створити

умови, щоб це бажання не

згасло, щоб кожен учень повірив

у свої можливості, радів дзвонику

на урок, щоб шкільне життя

5

стало для нього змістом особистого життя.

Учні часто задають проблемні питання ще в початковій школі і

прагнуть шукати цю відповідь у співпраці з педагогом. Сам процес

постановки питань стимулює розвиток критичного мислення.

Мета моїх уроків критичного мислення:

- заохотити учнів до формування оригінальних точок зору;

- дати змогу учням критично сприймати текст, тобто рухатись

шляхом поширених аргументів або кидати виклик висновкам тверджень;

- допомогти учням робити колективні висновки для того, щоб

відпрацювати твердження;

- дати можливість учням доводити правоту власних висновків у

дискусіях з іншими.

На цих уроках кожен формулює свої ідеї. Висловлює свої думки

незалежно від інших. Мислення може бути критичним тоді, коли воно має

індивідуальний характер.

Мислити критично можна у

будь-якому віці. У дітей

молодшого шкільного віку

швидко відбувається розвиток

таких важливих для подальшого

шкільного життя психічних

процесів, як рефлексія,

внутрішній план дій, довільна увага, пам’ять, уява, вміння спостерігати. Вік

6-10 років є найсприятливішим для розвитку цих психічних процесів. Тому

я починаю проводити ці уроки з першого класу. У першокласників

накопичене для цього достатньо життєвого досвіду і знань. І з кожним

6

наступним класом здатність мислити у дітей ще більше вдосконалюється

під час навчання.

Я намагаюсь виробити в кожного учня звичку активно брати участь у

вирішенні важливих питань життя колективу, вміння формувати,

висловлювати і відстоювати свою думку, поважати думку інших людей.

Сучасні школярі мають жити в умовах демократії. Готувати молодь до

життя в таких умовах неможливо шляхом бездумного і безпосереднього

засвоєння встановлених істин. Мене хвилює проблема «мовчання школярів»,

їх байдужість чи невміння інколи висловитись з приводу гострих питань

діяльності класу, школи, визначення власного ставлення до них. Одним з

варіантів вирішення даної проблеми є формування у школярів критичного

мислення.

Людина, яка критично мислить, знаходить власне розв’язання

проблеми і підкріплює рішення розумними обгрунтованими доказами. Мої

учні на уроках з використанням технології розвитку критичного мислення

сперечаються,

читають.

Обговорюють,

закріплюють і

обмінюються думками

з іншими людьми,

уточнюють і

поглиблюють власну

позицію.

Спочатку

проводити такі уроки було нелегко. Тому, що бракувало відповідної

літератури. На вивченняпевної інформації потрібен був значний час.

Необхідний інший підхід в оцінюванні знань учнів. Був відсутній досвід

7

такого способу організації навчання. Але згодом з’явилися потрібні

посібники, статті, у яких були наведені стратегії, методи та прийоми

методичної системи «Розвиток критичного мислення у навчанні різних

предметів».

Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які, можна навчитись

критичного мислення. Але існує низка умов, що вчителеві необхідно

створити в класі, а також декілька настанов, які мусять усвідомити учні

для того, щоб успішно залучитися до процесу «критичного мислення».

Отже необхідно:

- виділити час та забезпечити можливості для застосування

критичного мислення;

- дозволити учням вільно розмірковувати;

- сприймати різноманітні ідеї та думки;

- сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

- забезпечити для учнів без ризикове середовище, вільне від

негативної оцінки;

- підтримувати віру у кожного учня в його здатність породжувати

критичні судження;

- цінувати критичні існування учнів.

Методична система ЧПКМ дає можливість:

- активізувати мислення;

- формулювати цілі навчання;

- залучати учнів до плідного обговорення;

- мотивувати навчання учнів;

- активно залучати учнів до навчального процесу;

- стимулювати зміни;

- стимулювати міркування про здійснену роботу;

8

- розкрити різні точки зору;

- допомагати учням ставити власні запитання;

- заохочувати до самовираження;

- забезпечити обробку інформації;

- заохочувати прояви критичного мислення.

Роль учителя стає роллю одного з партнерів у навчальному процесі,

вчителі залучають усіх учнів до активного одержання знань, складання

схем, до творчої діяльності.

9

ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК ПРИРОДОЗНАВСТВА, ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ,

МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА, ОСНОВ ЗДОРОВ’Я

ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА ТЕМОЮ «НЕЖИВА ПРИРОДА»

1-й клас

НЕЖИВА ПРИРОДА

Тема. Підсумковий урок за

темою «Нежива природа».

Мета: Узагальнити і

систематизувати знання учнів за темою «Нежива природа», розвивати

комунікативну компетентність, пізнавальну та дослідницьку діяльність, вміння

встановлювати взаємозв’язки в довкіллі, розвивати логічне та критичне

мислення. Формувати навички спостережливості, спільної діяльності.

Виховувати взаємоповагу під час роботи в групах, відповідальність, дбайливе

ставлення та прагнення берегти природні багатства.

Тип уроку. Інтегрований урок природознавства, зв’язного мовлення, музичного

мистецтва, основ здоров’я.

Форма проведення: урок-мандрівка.

Обладнання: зошити з друкованою основою, малюнки, мультимедійний

проектор, казкові герої, загадки, прислів’я, таблиці з природознавства, колекція

корисних копалин.

Хід уроку

I. Організаційний момент

10

1. Підготовка робочого місця.

2. Розподіл дітей на групи (за природними об’єктами).

3. Установка на увагу. Епіграф уроку: щоб успіх мати, треба добре

попрацювати.

II. Повідомлення теми і мети уроку

Слово вчителя. Друзі! Сьогодні ми помандруємо з вами стежками країни

Природи та повторимо все, що знаємо про неживу природу.

Сьогодні у нас незвичайний урок,

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну Природи, в країну чудову.

Що там нас чекає – нам ще невідомо.

Рукою легенько я лише махну

І в край цей чудовий вас всіх поведу.

- Отже, у нас дуже відповідальне завдання: пройти стежками цієї країни та

не заблукати, не збитися зі шляху.

Але, перш ніж ми з вами помандруємо стежками цієї країни, давайте

згадаємо:

«Мозкова атака»

Що таке природа?

Якою буває природа?

Що відноситься до живої природи?

Що відноситься до неживої природи?

Які об’єкти не відносяться до природи?

11

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя. Отже,ми з вами почнемо мандрівку у країну Природи. А

на чому ми туди з вами вирушимо ви здогадаєтесь, коли уважно прислухаєтеся і

відгадаєте загадку. (звучить шум моря).

Робота над загадкою

Ходит город-великан

На работу в океан.

(Корабель)

- Правильно, ми відправимося у мандрівку

по морю на кораблі.

Вправа «Погода»

- Який сьогодні день?

- Яке число і місяць?

- Який стан неба?

- Чи був вітер, коли ви йшли до школи? - А опади?

(Вибір капітанів команд. Звучить музика моря. Вчитель читає уривок із вірша

В.Маяковського «Эта книжечка моя про моря и про маяк»).

Разрезая носом воды,

ходят в море пароходы.

Дуют ветры яростные,

гонят лодки парусные.

12

Вечером,

а также к ночи,

плавать в море трудно очень.

Все покрыто скалами,

скалами немалыми.

Ближе к суше

еле-еле

даже

днем обходят мели.

Капитан берет бинокль,

но бинокль помочь не мог.

Капитану так обидно —

даже берега не видно.

Закружит волна кружение,

вот

и кораблекрушение.

Гра «На безлюдному острові»

- Не хвилюйтеся, діти, усі ви

врятовані та висаджені на безлюдному

острові. Ми тепер Робінзони.

Творча робота в групах

13

- Пригадайте, будь ласка, з уроку бізнесу про фізіологічні потреби, що потрібно

буде нам на цьому острові, щоб вижити?

Гра «Відгадай фізіологічні потреби людини».

Усе життя з ним живемо, а жодного разу не бачили. (Повітря)

- Для чого воно нам потрібне? (Щоб ми дихали)

Мене п’ють, мене ллють, усім потрібна я. Хто я така? (Вода)

- Для чого вона нам потрібна? (Без води теж не може існувати людина)

За лісами, за морями золотий кружок встає. (Сонце)

- Для чого потрібне сонце? (Сонце – джерело світла і тепла)

Кирпичи мы подвезем, будем строить новый дом. (Потреба в житлі)

І вареники в сметані, і крученики духмяні, сало, терте з часником, борщ

червоний з буряком. Одним словом як назвати, щоб гостей почастувати.

(Потреба в їжі)

Вітер, стужа, сніг, мороз

Саня бідний наш замерз

Є врятувать його надія

Потрібна тепла одежина. (Потреба в одежі)

- Щоб задовольнити всі ці потреби нам потрібні об’єкти живої і неживої

природи. Чи існують вони окремо один від одного? (Відповіді дітей: ні,

жива і нежива природа тісно взаємозв’язані між собою)

ІV. Закріплення і систематизація знань учнів

- Але ми сьогодні будемо вести мову про об’єкти неживої природи. У

нас у класі утворилося чотири групи. В кожній групі є свій капітан-лідер і кожна

група буде нам презентувати свій об’єкт неживої природи, доведе його

важливість для людей.

14

Наші капітани – «Довідкове бюро». Вони нададуть нам цікаву інформацію

про свої природні об’єкти.

Починаємо з групи «Сонечко».

1-й капітан

Сонце – зоря, величезна розпечена

куля. Сонце – джерело життя на нашій

планеті. Воно дарує нам тепло, світло,

енергію, життя і красу. Без нього не можуть жити рослини, тварини і люди.

Давайте доведемо цю думку.

Метод «Прес».

Я вважаю, що без сонця все живе загине.

Тому, що без нього люди, тварини і рослини

не будуть отримувати світло і тепло.

Наприклад: візьмемо рослину і поставимо її в

темне і холодне місце. Через деякий час вона

загине.

Висновок: отже, без світла і тепла рослини загинуть, а тваринам і людям

нічим буде живитись.

- Діти, а які загадочки ви знаєте про сонце?

Гріє, гріє, припікає всіх у воду

заганяє.

По пустині качається, людям

усміхається.

- А давайте покличемо сонечко. (Виконання пісні

«Вийди, вийди, сонечко» з імітацією рухів).

15

- Але ж сонечко не пропустить вас далі, поки не зіграєте з ним в гру «Так

чи ні».

Джерелом тепла і світла є Місяць. (Ні)

Промені Сонця падають прямолінійно. (Так)

Найдужче Сонце гріє зранку. (Ні)

Без тепла не проростає насіння, не квітнуть рослини, не достигають

плоди. (Так)

Щоб існувало життя на Землі, необхідне світло і тепло. (Так)

Поради доктора Комаровської.

Не перегрівайся.

Засмагай на сонці не більше 10-15

хвилин.

Захищай голову від сонячних

променів.

- Тепер буде презентувати свій природний

об’єкт група «Повітря»

2-й капітан

- Наша планета Земля з усіх боків оточена повітрям, яким ми дихаємо.

Проте ми його не бачимо, тому що воно невидиме, без запаху, прозоре,

безбарвне.

Метод «Прес»

Я вважаю, що повітря існує навколо нас.

Тому, що ми дихаємо.

Наприклад: візьмемо в руки зошит і

помахаємо. Шкіра відчула легенький

вітерець.

16

Висновок: вітер – це рух повітря. Повітря потрібне людям, тваринам і

рослинам, щоб дихати, щоб жити. Без повітря людина може прожити

тільки декілька хвилин.

Творча вправа «Ображена кватирка»

Кватирка плаче. Доктор запитує її, чому вона плаче. Кватирка плаче

дужче. Доктор: «А, я здогадався. Тебе сьогодні не відкривали. Порада всім:

потрібно регулярно провітрювати класну кімнату і свою дитячу кімнату вдома.

Загадка

Крил не має, скрізь літає та ще й куряву

здіймає. (Вітер)

- Яким буває вітер? (Добрим і злим)

Добрий: вітерець. Злий: вітрисько, вітрюган,

вітрище. (Показ малюнків)

- Але вітер може виконувати корисну роботу: вітряні електростанції,

парусні кораблі.

Гра «Я почну, а ти закінчуй»

Повітря є (скрізь).

Без повітря не можуть жити (люди, рослини,

тварини).

Вітер виконує таку корисну роботу (вітряні

електростанції, парусні кораблі).

Вітер – це рух (повітря).

17

Фізкультхвилинка

Показуха (Імітація свого природного об’єкту за допомогою рухів)

- Презентує свій природний об’єкт група «Вода».

3-й капітан

- Вода – рідина безбарвна, прозора, текуча, не має запаху, набуває форми

посудини, в яку її налили. Вода є всюди – у повітрі, в рослинах, у живих

організмах.

Загадка

Буває хмаркою вона,

Пушинкою буває,

Бува як скло,

Крихка й тверда –

Звичайна, підкажіть (вода).

- Загадка дала вам змогу згадати, в яких трьох станах може перебувати

вода. Отже,

вода перебуває в рідкому, твердому та газоподібному станах.

Гра «Для чого нам потрібна вода»

Одна дитина – Маленький принц. Друга – крапелька з колодязя, яка

напоїла Маленького принца в пустелі. Маленький принц запитує

крапельку: «Для чого нам потрібна вода?» Крапелька відповідає:

вода потрібна, щоб умиватися, купатися

освіжати квіти росою

віддзеркалювати зірки і Місяць

створювати веселку

прати білизну

готувати страви і напої

щоб плавали кораблі

18

Маленького принца задовольнила відповідь крапельки і він подякував їй за

важливу інформацію і зрозумів, що в пустелі вода дорожча за золото.

Поради доктора Комаровської.

Дорослій людині потрібно випивати в день два з половиною літра води. Без

води людина може прожити тільки декілька днів. Але не пийте воду з річки,

ставка, не їжте снігу, льоду. Бо це небезпечно для здоров’я. Я хочу, щоб кожен із

вас був здоровим, як вода.

- Презентація природного об’єкту групи «Ґрунт».

4-й капітан

- Ґрунт – це верхній родючий шар землі. У

ґрунті є повітря, вода, поживні речовини. Він

необхідний для життя рослин. Для деяких тварин

ґрунт є домівкою. Ґрунт має темний колір. Він

набуває його від перегною.

Інтерактивна технологія «Ток-шоу»

Проблемне питання: «А чи зразу ми можемо отримати щедрий урожай?»

(Ведучий пропонує висловитись за темою глядачам і «запрошеним гостям», які

мають відповідати якомога коротше і конкретніше).

- Діти, а зараз ви дізнаєтеся скільки потрібно докласти до землі праці, щоб

виріс гарний урожай.

Інсценізація уривку казки «Легкий хліб»

Працював чоловік в полі. Втомився і сів під кущем відпочити. Витяг з

торбини кусок хліба та й жує. Аж ось біжить вовк. Привітався, та й питає:

- А що ти їси?

19

- Хліб.

- А можна мені покуштувати?

- Будь ласка.

- Ой, який смачний! Навчи і мене, що треба робити, щоб кожен день я міг

їсти хліб?

- Треба землю ретельно обробити.

- І можна буде їсти хліб?

- Та ні, треба її зорати.

- І можна буде їсти хліб?

- Ой, який ти нетерплячий. Землю треба удобрити.

- І можна буде їсти хліб?

- Та ні, треба її засіяти.

- І можна буде їсти хліб?

- Ой, який ти тупий. Треба землю прополоти і лише тоді врожай зібрати.

- О, досить, досить, я такого хліба не хочу. Це дуже важко.

- Ну йди тоді шукай «легкого хліба»

- Діти, ви, мабуть, здогадалися, що легкого хліба не буває. Хліб дістається

людям тяжкою працею. Наша земля усіх годує, напуває, але про неї треба добре

дбати. Наша земля багата не тільки ґрунтами, а ще й корисними копалинами.

Перед вами колекція корисних копалин. А тепер творче завдання для всіх: в яких

казках іде мова про корисні копалини («Сіль дорожча за золото», «Кам’яна

квітка», «Малахітова шкатулка», «Троє поросят», «Соломинка, вугілля і біб»,

«Глиняний горщик», «Пісок і мавпи»)

20

- Усі групи добре справилися зі своїм завданням, їм вдалося довести

велике значення своїх природних об’єктів. Без Сонця, повітря, води, ґрунту не

можуть існувати ні рослини, ні тварини, ні люди. А, значить, всі ми повинні

охороняти і берегти воду, повітря і ґрунт. Зараз наші екологи виступлять з

повідомленням про можливість збереження цих природних об’єктів. (Виступи

екологів).

1-й еколог: Треба економно використовувати воду, не забувати закривати крани.

Не засмічувати морські, річкові та океанічні простори.

Заборонити вилив стічних вод із заводів, фабрик, ферм.

Будувати очисні споруди.

2-й еколог: Насаджувати лісозахисні смуги. Не

забруднювати ґрунт сміттям, відходами промисловості,

отрутохімікатами, стічними водами.

3-й еколог: Сьогодні в Україні наявність шкідливих речовин у повітрі

перевищує допустимі норми у декілька разів. Тому люди повинні дбати про

чистоту повітряного океану: Ставити фільтри на заводах і фабриках,

дотримуватись правил пожежної безпеки.

Ось і закінчилася наша мандрівка в Країну неживої природи. Ви прекрасно

впорались зі своїми завданнями, здолали всі перешкоди на своєму шляху.

По закінченні нашої мандрівки – сюрприз для першокласників (екзотичні фрукти

з безлюдного острова від Робінзона).

V. Підсумок уроку

- Що вам запам’яталося, сподобалося?

- Що вас вразило, здивувало?

21

- Які знання вам будуть потрібні у житті?

Я вважаю, учнів треба вчити на двох рівнях:

1) необхідно опрацювати зміст, тобто предметний матеріал;

2) необхідно, щоб учні оволоділи процесом учіння, засвоєння змісту.

Розуміючи не лише зміст, а й особливості процесу навчання, учні

перетворюються на особистостей, здатних упродовж всього життя

відкривати нові ідеї та інформацію і трансформувати її у практичні вміння

та навички.

ІV БАЗОВА МОДЕЛЬ УРОКУ ДЛЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Свої уроки для розвитку критичного мислення я будую за базовою

моделлю, яка має три етапи.

1-й етап - актуалізація (заохочення, викликання). На цьому етапі

учнів треба зацікавити, схвилювати, спровокувати. Відбувається кілька

важливих операцій. По-перше, учні пригадують усе те, що вони знають із

теми. Це їх змушує перевірити свої власні знання та продумувати до

дрібниць тему, над якою вони починають

працювати. У результаті цієї операції учні

встановлюють рівень власного знання, до

якого можна додати нове. Другою метою

ступеня актуалізації є активізація учня.

Навчання – це активна, а не пасивна

діяльність. Активне залучення означає, що

учні мають усвідомити власне мислення в власних словах. Використовую

на цьому етапі такі методики, прийоми, стратегії:

1. «Мозкова атака».

Групова «мозкова атака» з теми.

Згадати все, що відоме з цієї теми (важливо згадати все, що

знаєте чи думаєте, що спаде вам на думку з теми; не має

22

значення, чи правильне те, що згадали, чи ні). Виникають несхожі

точки зору, які не обговорюються на цьому етапі.

Записати всі думки на дошці.

Класифікувати інформацію.

Наприклад: - що ви знаєте про Велику Вітчизняну війну?

- що ви знаєте про тварин?

2. Методика передбачення.

3. Асоціативний кущ

Рослини

Тварини

Вода

Природа Повітря

Любов

Життя

Краса

Добро

Мир

4.Читання в парах, групах

1) Поділ на пари.

2) Постановка вчителем питання, на яке партнери готують

відповіді, потім обмінюються думками.

5.Гронування.

1) Написати центральне слово.

23

2) Записати слова та фрази, які спадають на думку учням з

обраної теми.

3) Коли всі ідеї записані, встановити, там, де це можливо,

зв’язки між поняттями.

6.Питання – відповідь.

Назвати факти, згадати певну

інформацію.

2-й етап – усвідомлення змісту.

На цьому етапі необхідно

ознайомити зі змістом нової

інформації (читання, розповідь, лекція, експеримент). Учні активно

перевіряють власне розуміння того, що читають, чують або досліджують.

Інакше кажучи, учні опановують інформацію та усвідомлюють її значення

у результаті своєї конструктивної діяльності. В цьому випадку я

використовую такі методики, прийоми як:

1. Система «Позначок» - метод «Поміч».

«V» - прочитане, підтверджує те, що ви знаєте чи думаєте, що

заєте;

«-» - прочитане відрізняється від того, що ви знаєте чи думаєте,

що знаєте, суперечить вашим уявленням;

«+» - прочитане несе нову інформацію;

«?» - ви натрапили на інформацію, яка вас бентежить, чи ви

хочете знати щось більше про це.

2. Методика «Взаємного навчання».

Учні виступають у ролі учителя.

Керують процесом навчання.

Працюють у групах.

24

Читають текст частинами.

Виконують п’ять основних завдань.

3. Прочитати текст, запам’ятати його.

Два учні виходять до дошки. Один переказує зміст прочитаного.

Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за

допомогою рухів, жестів, міміки. А перший учень намагається

доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.

4. Методика «Доповідач-респондент».

5. Порушена послідовність.

3-й етап – міркування (рефлексія) – найкритичніший етап уроку.

Дискусія в парах, групах.

1. Дебати. «Кутки».

2. Взаємні запитання на витлумачення.

3. Сенкан (п’ятиряддя).

4.Діаграма Вена

5.Метод «Прес».

6.«Мікрофон».

У своїй роботі я користувалась технологіями колективно-групового

навчання, кооперативного навчання, ситуативного моделювання,

опрацювання дискусійних питань. Це лише частина стратегій, методів,

прийомів, які я використовую на своїх уроках.

На кінець вивчення курсу мої учні знають назви методик, стратегій

критичного мислення.

Вони вміють:

- передбачати зміст тексту за заголовком, наступні події;

- відновлювати в пам’яті хід подій;

25

- читати незнайомий текст, застосовуючи систему позначок «Поміч»;

- вільно розмірковувати;

- вести дискусії;

- розв’язувати проблемні питання;

- самостійно підтримувати свою зацікавленість роботою;

- поєднувати нову інформацію зі знайомою;

- застосовувати засвоєні знання і навички у реальних життєвих

ситуаціях;

- мислити критично, гнучко, застосовуючи цей тип мислення у будь-

якому контексті;

- цінувати критичні міркування товаришів;

- уміти породжувати і відкидати судження.

26

V. ВИСНОВКИ.

Результатом моєї роботи з вивчення цього курсу є те, що мої учні

читають тексти чітко, виразно, з відповідною інтонацією; з великим

задоволенням беруть участь у різних творчих конкурсах, таких як:

«Колосок», «Кенгуру», «Олімпус», «Відгук на прочитану книгу», «Патріот».

В 2008 році Потуданський А., - учасник районного туру Міжнародного

конкурсу з української мови ім. П.Яцика, (дипломом першого ступеня). 2012

р. - Цупка О. в цьому ж конкурсі - друге місце. В 2013 році в конкурсі

«Патріот» отримали бронзові сертифікати Білостоцька Є., Цупка О., Деревянко

Є., Бродяна М.

Таким чином, однією з найрезультативніших технологій формування

компетентностей учнів я вважаю технологію «Розвиток критичного

мислення». Ця технологія універсальна, надпредметна, міждисциплінарна,

дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних

галузях знань з інформаційним потоком.

27

ЗМІСТ

І. Вступ…………………………………………………………………………………3

ІІ. Формування комунікативних компетентностей учнів за допомогою технологій

розвитку критичного мислення на уроках у початковій школі…………………. 4

ІІІ Інтегрований урок природознавства, зв’язного мовлення, музичного

мистецтва, основ здоров’я …………………………………………………………...9

Іv Базова модель уроку для розвитку критичного мислення …………….……..21

V. Висновки.………………………………………………………………….………26

28

Навчально-методичне видання

Буханько Вікторія Миколаївна

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ –

ДОМІНАНТА

ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЇ ВЧИТЕЛЯ, ВИКЛАДАЧА

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

УЧНІВ ЗА ДОПОМОГОЮ

ТЕХНОЛОГІЙ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

НА УРОКАХ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ