З оптимізмом до Європи

орієнтирЄвропейсь ий

Шановне панство!Мої найщиріші вітання сім часни ам Міжнародної он-

ференції «Реформ вання місцево о самовряд вання У раї-ни відповідності до Європейсь ої хартії місцево о само-вряд вання». Я маю надію, що Ваші дис сії б д ть плідни-ми, а рез льтати онференції стан ть ва омим внес ом вісторію самовряд вання У раїни. Реалізація та их прое тів,я Ваша онференція, є важливим чинни ом поб дови де-мо ратії та зміцнення відносин У раїни з Європейсь имСоюзом.Успіхів Вам проведенні заход та прийнятті онстр -

тивних рішень!

Вітальна теле рама часни амонференції віце-президентаЄвропейсь о о парламент

Маре а Шівця

22 серпня 2009 роВінниці відб лася Міжнарод-на на ово-пра тична онфе-ренція «Реформ вання місце-во о самовряд вання У раїнивідповідності до Європейсь-ої хартії місцево о самовря-д вання».Цей неординарний для

Вінниці захід ор аніз вали:Міжнародне Товариство «У -раїна-Польща-Німеччина»,Вінниць а обласна державнаадміністрація, Національнаа адемія державно о прав-ління при Президентові У -раїни і Деп татсь ий л б«Парламент».Партнерами вист пили:

Інстит т трансформації с спі-льства, Фонд сприяннямісцевом самовряд ваннюУ раїни, Інстит т страте ічноїполіти и, Східноєвропейсь ийінстит т розвит , У раїнсь аасоціація місцевих та ре іо-нальних влад, Бла одійнийфонд «Схід-Захід разом».Захід зібрав близь о півти-

сячі часни ів з сіх точ івУ раїни, а та ож раїн Євро-пи (Польщі, Німеччини, Ве-ли обританії та Франції).Серед почесних остей –

перший Президент У раїниЛеонід Кравч , олова Асо-ціації олишніх європарла-ментарів Річард Балфе, мар-шале Сьвєнто шись о овоєводства Адам Яр бас, ди-ре тор Німець ої державноїасоціації альтернативноїенер ети и Ма симіліан фонКорфф, народні деп тати У -раїни: Анатолій Толсто хов,Леся Оробець, Оле Зар бін-сь ий, Ми ола Джи а.Конференція с ладалася з

двох частин: на пленарномзасіданні часни и засл ха-ли вист пи олови МГО «У -раїна-Польща-Німеччина»Сер ія Тат ся а, 1- о Прези-дента У раїни Леоніда Крав-ч а, лорда Річарда Балфе,маршале а Адама Яр баса,олови Вінниць ої облдер-жадміністрації Оле сандраДомбровсь о о, Вінниць о омісь о о олови ВолодимираГройсмана, ре тора НАДУ Во-лодимира Приходь а, народ-но о деп тата У раїни Анато-лія Толсто хова та інших е -спертів з питань самовряд -вання.Після основних доповідей

часни ів онференції відб -лися се ційні засідання зтрьох тем:1. Ефе тивне місцеве само-

вряд вання – заможна ро-мада.2. Державна влада та міс-

цеве самовряд вання – парт-нери, а не он ренти.

3. Влада та ромадсь ість –співпраця заради майб тньо о.Кожна се ція об оворювала

свою проблемати та напра-цьов вала пропозиції до за-альної резолюції онференції,я а б ла направлена ерів-ництв У раїни та Євро-пейсь о оСоюз .

Учасни и Міжнародної онференції, ор а-нізованої МГО «У раїна-Польща-Німеччи-на», Національною а адемією державно оправління при Президентові У раїни,Вінниць ою обласною державною адмініст-рацією та деп татсь им л бом «Парла-мент», об оворивши проблеми реформ -вання місцево о самовряд вання в У раїнівідповідно до с часних вимо і європейсь-их стандартів місцево о самовряд вання,онстат ють та е:– Система місцево о самовряд вання в

У раїні не відповідає в повном обсязі ос-новним положенням Європейсь ої хартіїмісцево о самовряд вання. Вс переч поло-женням Європейсь ої хартії місцево о са-мовряд вання не забезпеч ється правовітчизняних самоврядно- правлінсь ихстр т р на власні аде ватні фінансові ре-с рси, я ими вони мо ли б вільно розпо-ряджатися в межах своїх повноважень. Ненала оджено бюджетних відносин між цен-тральними ор анами державної влади та ре-іональними і місцевими самовряднимиінстит ціями, не здійснено децентралізаціївлади, не забезпечено он рентоспро-можності територіальних ромад. Населен-ня до правління с спільними справами, яправило, не зал чається.– Адміністративно-територіальна ор анізація

влади в У раїні, що майже не змінилася з ра-дянсь их часів, породж є острі онфлі ти міжор анами місцево о самовряд вання та дер-жавними адміністраціями, не забезпеч єфінансової та рес рсної бази для самовряд -вання територіальних ромад. Внаслідо цьо-о стрим ється соціально-е ономічний розви-то населених п н тів і по ірш ються мовидля надання я існих п блічних посл меш-анцям ромад.– Не здійснено реформи подат ової систе-

ми в У раїні. Не створено механізм прямо орозщеплення основних подат ів і за ріплен-ня за ромадами відповідно о відсот а(мінім м 50 відсот ів).– Не виправдала себе існ юча система ви-

борів до ор анів місцево о самовряд ван-ня за партійними спис ами. В ба атьох ре -іонах остро бра є професійних адрів дляроботи в самоврядно- правлінсь ом се -торі. Не забезпеч ється належна від ритістьта прозорість дій місцевих держадмініст-рацій, самоврядних стр т р, що часто при-зводить до острих п блічних онфлі тів міжмісцевою владою та членами відповіднихромад.– Критична маса правових, е ономічних

та ор анізаційно- адрових проблем, я а на-

Ми не повинні миритися з та оюнеприродною для с спільства, не-демо ратичною сит ацією. У раї-нство потреб вало про ресивнихзмін вже давно, але, за моїмвідч ттям, час настав саме зараз.Свою просвітниць лан робо-

ти щодо питання зміни адмініст-ративно о строю У раїнишляхомповної передачі владних повно-важень ор анам місцево о само-правління здійснює Міжнароднетовариство “У раїна–Польща–Німеччина”. Можливо, ми взялидещо амбітн нош на свої плечі,поставивши перед собою метзмінити ментальний песимізм -раїнців на ромадянсь ий оп-тимізм, – але я вірю потенціалнашо о народ , я роблю став найо о ромадянсь свідомість.За 6 ро ів плідної співпраці То-

вариства з європейсь ими ро-мадсь имиор анізаціями, держав-ними становами і ор анами самовряд вання, ми зібрали ва омий ба аж пра -тично о досвід ф н ціон вання системи само правління в Європі. Відтабез перебільшення можемо с азати: ми знаємо, я ою має б ти У раїна вплані адміністративно о строю – по-європейсь и демо ратичною, по-євро-пейсь и ефе тивною, по-європейсь и людяною.Ми віримо, що оли за оворимо про проблеми раїнсь о о самовряд ван-

ня в весь олос, тривожачи не лише раїнсь влад і спільнот , а й за аль-ноєвропейсь , то прис оримо та им чином відповідні реформи в У раїні. Насьо одні це а т альноще й том ,що У раїна є андидатом в асоційоване член-ство в Європейсь ом Союзі. С спільно-політичний досвід раїнсь о о на-род довів, що починати за онодавчі зміни з ініціатив “властьім щих” –заздале ідь про рашна справа. Господарі висо их абінетів не заці авленівіддавати ромаді влад – інстр мент наживи, а м лювання рес рсів татримання бізнес . Відта хай би я і лоз н и зв чали з їхніх в ст, – вони таі залишаться порожніми де лараціями.Вихід є. Слід починати з низів – з ромади. Я що ожен з нас свідомить

необхідність змінах та до ладе з силь, аби це свідомлення перерослопріоритетн потреб с спільства, – півсправи зроблено.

Підс мо онференції

РЕЗОЛЮЦІЯМіжнародної на ово-пра тичної онференції

«Реформ вання місцево о самовряд вання в У раїні відпо-відності до Європейсь ої хартії місцево о самовряд вання»

м.Вінниця, 22 серпня2009роромадилась системі місцево о самовря-д вання, перетворюється на реальн за -роз соціально-політичній стабільності вс спільстві, не ативно впливає на розв’я-зання острих осподарсь их і фінансовихпроблем, породжених світовою е ономіч-ною ризою.Учасни и Міжнародної на ово-пра тичноїонференції вважають, що за сьо однішніхобставин сфері державно о правління імісцево о самовряд вання доцільно вдатисядо та их дій:1. Надіслати Президентові У раїни, Вер-

ховній Раді У раїни та Кабінет Міністрів У -раїни від імені часни ів Міжнародної на -ово-пра тичної онференції п блічнезвернення, в я ом запропон вати їм вжи-ти невід ладних заходів, аби «переформа-т вати» адміністративно-територіальнор анізацію влади в У раїні з метою приве-дення вітчизняної системи місцево о само-вряд вання відповідність до базових по-ложень Європейсь ої хартії місцево о са-мовряд вання.2.Ор анізаторамМіжнародної на ово-пра -

тичної онференції від імені її часни ів на-діслати лист-звернення до Парламентсь оїасамблеї Ради Європи, приверн вши вапарламентарів Європи до пра нення терито-ріальних ромад У раїни пра тично реаліз -вати базові положення Європейсь ої хартіїмісцево о самовряд вання.3. За підс м ами Міжнародної онференції

дор чити її ор анізаторам сформ лювати на-ово-при ладні пропозиції щодо реформ -

вання адміністративно-територіально о ст-рою У раїни, реформи місцево о самовря-д вання та ре іональної політи и і надіслатиїх ерівництв держави, а та ож Асоціації містУ раїни для забезпечення ор анізаційноїпідтрим и (лобіювання).4. Ор аніз вати під отов і вип с спец-

іально о збірни а, до я о о в лючити оловнідоповіді, на ові повідомлення часни ів таРезолюцію Міжнародної на ово-пра тичноїонференції.5. Зверн тись до Національної а адемії дер-

жавно о правління при Президентові У раї-ни з пропозицією забезпечити на ове об-р нт вання та разом із Асоціацією міст У -раїни прис орити розроб та прийняття Ста-т тів територіальних ромад, інших ло аль-них нормативних а тів, я і посилюють спро-можність територіальних ромад.

Прийнято на підс м овомзасіданніМіжнародною

на ово-пра тичною онференцією

СЕРГІЙ ТАТУСЯК,Голова Міжнародно о товариства“У раїна–Польща–Німеччина”

МИ РОБИМО СТАВКУ НАГРОМАДЯНСЬКУСВІДОМІСТЬ

У раїна стала на порі сво о повноліття – минає 18 ро ів з час , оли вонавідновила свою незалежність, відродила державність. Цьо орічний деньнародження Бать івщини мене асоціюється із 18-літніми раїнцями, я іцьом юном , але вже свідомом віці отрим ють ромадянсь е право оло-с форм ванні влади.Проте ейфорія від свідомлення своєї причетності до владотворення

молоді швид о зни ає під тис ом с спільно-політичних реалій: від виборівдо виборів нічо о на владном олімпі не міняється – бажання народ невпливає на за альн сит ацію в політиці та владі. Країною продовж ють е-р вати ті, о о в р ах рес рси – фінансові, адміністративні, правові.

17 âåðåñíÿ 2009 ðîêó17 âåðåñíÿ 2009 ðîêó17 âåðåñíÿ 2009 ðîêó17 âåðåñíÿ 2009 ðîêó17 âåðåñíÿ 2009 ðîêó

17 âåðåñíÿ 2009 ðîêó

ÂIÍÍÈÖÜÊI ÂIÄÎÌÎÑÒI222222222 Самовряд вання - основа демо ратії

Хоч презент вати Вашій вазі адмініст-ративно-територіальн реформ Польщі,я а допомо ла нашій державі стати членомЄвросоюз і швид о р хатися шляхом про-ресивно о демо ратично о розвит .1 січня 1999 ро Польщі вст пив

дію трирівневий адміністративний поділдержави. Відповідно б ла поділена і вла-да: самовряд вання мінне, самовряд -вання повітове, самовряд вання воє-водсь е. Відповідними за онами б ло пе-редбачено, що стрій самовряд вання неповинен мати ієрархії, а стр т ри само-вряд вання мають доповнювати однаодн , а не на ладатися.На рівні держави діють: двопалатний

парламент (сенат і сейм), президент, ряд,міністерства, рядові станови. Цю ілна рівні воєводства представляють воє-вода і воєводсь е правління. На рівеньповіт і міни державне представництвоне поширюється.Самовряд вання на рівні воєводства

представлене радою, правлінням воєвод-ства та маршал овсь им правлінням.Базовий рівень самовряд вання має:

рад район / міни/міста; старост /в йта/президента; староство повітове/правлін-ня міни, міста.Та а стр т ра влади дозволила Польщі

ефе тивно розподілити владні повнова-ження між іл ами та рез льтативнішеви он вати свої обов’яз и. Це та ож даломожливість Польщі стати членом Євро-пейсь о о Союз , де вона переб ває з2004 ро .О рім престижності та о о членства та

змін найрізноманітніших соціальних стан-дартів, це дає Польщі і чималий фінан-совий рес рс, я ий ми отрим ємо відЄвропейсь их фондів. Для порівняння:протя ом 1990-2003 ро ів Польща, неб д чи членом ЄС, отримала з Євро-

Я вперше за 18 ро ів свят ю Деньнезалежності У раїни не Києві. Длямене це зна ова дата, адже історичновона мені по-особливом близь а. Я ра-дий, що день народження держави явідзначатим Вінниці, я а стала с час-ним, расивим, європейсь им містом.У раїні 18 ро ів. Вона же доросла, тож ясподіваюся, що вст паючи повноліття,вона робитиме менше помило . Особ-ливо, що стос ється влади.Те, що та ий захід, я онференція з

питань самовряд вання, проводитьсясаме зараз, вважаю зна овим. Ми ба аторо ів оворили про реформ місцево осамовряд вання, д маю, зараз настав часдій – У раїна визріла!Самовряд вання є базою демо ратії,

щоправда це не с різь роз міють. Ті, щосидять Києві, зви ли, що до них їздять,просять, ланяються. Їм приємно відч -вати свою велич і влад , том вони ой я

Сьо одні,нажаль,можна онстат вати,щовбільшостімісцевих ромадпитаннямісце-во о значення виріш ються незадовільно,анаданняп блічнихпосл здійснюєтьсянанеприйнятно низь ом рівні.Одна з основних причин сит ації, що

с лалася – неспроможне місцеве само-вряд вання. Більшість місцевих ор аніввлади не мають ані фінансової, ані ад-рової спроможності ви он вати ф н ції,що на них по ладені. До недолі ів, щопритаманні ор анам місцево о самовря-д вання та ож здебільшо о хара терні:неефе тивність; незбалансованість; не-здатність працювати в мовах демо ра-тично о ба атопартійно о с спільства тарин ової е ономі и; за ритість від місце-вих ромад; схильність до ор пції;

– інстит т місцево о самовряд ван-ня, забезпеч є право ромадян начасть проведені ромадсь их за-ходів;– саме на місцевом рівні це право

може б ти здійснене безпосереднім чи-ном;– існ вання місцевої влади з реальни-

ми обов’яз ами може забезпеч вати на-явність адміністрації, що дає та і перева-и, я ефе тивність та наближеність доромадян;– збереження та зміцнення місцево о

самовряд вання забезпеч є демо ратич-н децентралізацію влади;– самовряд вання передбачає існ -

вання ор анів місцевої влади, я і над-ілені демо ратично створеною стр т -рою і володіють широ ою автономієюобов’яз ів, шляхів і засобів, за допо-мо ою я их ці ф н ції ви он ються, ата ож рес рсів, необхідних для їх ви-

ЛЕОНІД КРАВЧУК, 1-й Президент У раїниВЛАДУ НЕ ДАЮТЬ З ВЕРХУ, ВЛАДУ

ЗДОБУВАЮТЬ НА МІСЦЯХне хоч ть віддавати влад на місця. Алеви не повинні че ати милості від влади!Ви повинні взяти неї те, що належитьлюдям, народ – можливості, повнова-ження. Влад не дають з верх в низ,влад здоб вають на місцях!Я ні оли не б в прихильни ом розбіж-

ностей і онфлі т між центральною імісцевими владами. Вважаю, що владамає б ти сильною с різь: і в центрі, і вре іонах. В ре іонах – особливо, бомісцева влада ч є п льс народ і відпов-ідає за життя людини. Бо місцева владатам, де орінь нації. Том на сьо однішнійонференції, де прис тні представни исіх рівнів самовряд вання, ми маємоправо своїй резолюції не просити вла-д прис орити відповідні зміни, а вима-ати від неї цьо о!Разом з тим нам спільно потрібно до -

ласти з силь, щоб працювали раїнсь іза они. Хай вони онстит ційно недос о-налі, але це не означає, що їх можна неви он вати, що можна б ти із За ономна «ти».Не хочеться сьо одні оворити про те,

що нас ображають, приниж ють, з намине рах ються – це неприємно, але це –фа т. Нами ер ють не тіль и з верхів ираїнсь о о олімп , а й з-за ордон . А

наша політична еліта не дозріла до то орівня, щоб олосно с азати «ні» на це ізасвідчити народ свою любов до раї-нсь ої землі. Лідер б дь-я ої раїни можене любити У раїн і мати про неї не а-тивні д м и, але це не дає йом правависловлюватися про це в олос, по рож -вати і вчити жити ч ж націю!Незабаром У раїна обиратиме ново о

президента. Порада, оли б дете давативлад – под майте ом . Адже серед ан-дидатів ба ато та их, що ще не «дорос-ли» до президентсь ої б лави. А У раїніпотрібен та ий лідер, з я им би вона ор-до стояла над світом.

АДАМ ЯРУБАС,маршале Сьвєнто шись о о воєводства

ЕФЕКТИВНА РЕФОРМА МІСЦЕВОГОСАМОУПРАВЛІННЯ ПОЛЬЩІ – ЗАПОРУКАВСТУПУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

фондів близь о 7,2 млрд. євро, а вже2004-2006 ро ах (тіль и за 2 ро и!) – 12млрд. євро.Мож дати однозначн відповідь на за-

питання: я і ж перева и отримала Польщавід своєї адміністративно-територіальноїреформи? Це:– децентралізація влади – місцеваромадсь ість ви рала реальні можли-вості вплив на політичне, е ономіч-не, с спільне життя (безпосередні ви-бори влади);– децентралізація правління п блічни-

ми фінансами (в том числі фондамиЄвросоюз ), особливо тими, що призна-чені для розвит ;– зменшення числа воєводств, що доз-

волило створити більші й сильніші ад-міністративні творення, з вели им по-тенціалом розвит ;– ле ший і більший дост п до фондів

Євросоюз (я основних фондів, та і при-значених для спільної а рарної політи ита рибальства).

ВОЛОДИМИР ПРИХОДЬКО,ре тор Національної а адемії державно о

правління при Президентові У раїни

ПРОБЛЕМА МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ – НИЗЬКИЙРІВЕНЬ ПРОФЕСІЙНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

відірваність від потреб місцевих ромад.Особливої остроти проблема низь о-о рівня професійної валіфі ації сл ж-бовців ор анів місцево о самовряд ван-ня наб ла після останніх виборів, оливідб лося значне, приблизно на 80%,оновлення деп татсь о о с лад рад сіхрівнів. За даними Мінре іонб д з 172олів міст обласно о значення повторнообрано лише 75. Майже 59% міст, в я ихпроживає більше 50% населення У раї-ни, отримали вперше обраних ерівни ів,я і немають спеціальної освіти цій сфері.Статистичні данні свідчать про те, що з

майже 100 тис. сл жбовців ор анів місце-во о самовряд вання лише 64,7% маютьповн вищ освіт . Щорічно ж навчанняпроходять 11-12% посадовців, і це тоді,оли апарати ор анів місцево о самовря-д вання щорічно оновлюються приблиз-но на 12-15%. То ж за 5 ро ів іль істьпосадових осіб місцево о самовряд ван-ня, я им надаються освітні посл и не

наба ато ся ає половини. В цих оцін ахне враховано, що близь о 240 тис. деп -татів місцевих рад не отрим ють цільо-вих освітніх посл . Близь о 40%сільсь их, селищних та місь их олів, 40-60% деп татів місцевих рад обираютьсявперше, що свідчить про відс тність нихвідповідно о досвід та про потреб впрофесійном навчанні.Потрібно зазначити, що до та ої сит -

ації призвела і недос онала система ви-борів до ор анів місцево о самовряд -вання. Та більшість політичних партій,що форм ють деп татсь ий орп с,значні мірі, відсторонилися від під отов-и адрів. Том до місцевих рад потра-пили випад ові люди, я і не знають спе-цифі и роботи на місцях та неспроможнізроз міти потреби територіальних ро-мад. На наш по ляд необхідно пере ля-н ти виборче за онодавство та віднови-ти мажоритарн систем виборів на рівнітериторіальних ромад.

РІЧАРД БАЛФЕ,олова Асоціації олишніх європарламентарів

НАЙГОЛОВНІШЕ В РОБОТІ МІСЦЕВИХОРГАНІВ ВЛАДИ – ДОВІРА І ПРОЗОРІСТЬ

Європейсь а хартія – це до мент, прий-нятий Радою Європи. І одраз ж потрібнозазначити, що Рада Європи, членом я оїє У раїна, заснована Страсб рзі і являєсобою інстит цію, я а нія им чином непов’язана з Європейсь им Союзом, щозаснований Брюсселі. Рада Європиб ла одною з перших повоєнних євро-пейсь их ор анізацій, вона заснована 1948ро .Європейсь а хартія місцево о самовря-

д вання стала magnum opus (лат. вели аработа) Ради Європи. Вона б ла від ритадля підписання держав-членів Ради Євро-пи 15 жовтня 1985 ро та наб ла чин-ності 9 вересня 1988 ро . Держави, щопідписали Хартію, мають сприймати її заосновні принципи місцево о самовря-д вання.Що стос ється місцево о самовря-

д вання, Європейсь а хартія перед-бачає, що:

онання.Хартія є важливим до ментом, ос іль-и в ньом ви ладена схема для всієїЄвропи. Ключовою онцепцією Хартії єроз міння то о, що місцеві ор ани владиповинні дійсно б ти ло альними і неза-лежними.Не існ є я оїсь ма ічної системи

місцево о самовряд вання – вона зав-жди повинна б ти адаптована до місце-вості. Одна най оловніше в роботімісцевих ор анів влади – це довіра іпрозорість. Професійне місцеве само-вряд вання має ви он вати всі своїобов’яз и та им чином, щоб воно б лоповністю підзвітне ромадсь ості і прицьом не б ло пор шено йо о стр -т р . Я що цьо о не ви он вати, томісцеве самовряд вання не б де матипова и сво о населення і не вінчаєть-ся спіхом я ор ан місцево о адміні-стр вання.

ÂIÍÍÈÖÜÊI ÂIÄÎÌÎÑÒI 33333333 317 âåðåñíÿ 2009 ðîêó

Самовряд вання - основа демо ратії

Я що дана онференція зібрала близь-о 500 осіб – значить для с спільства цеважливо. У раїні сьо одні потрібна вжене реформа місцево о самовряд вання,а я існа зміна системи місцево о само-вряд вання, від я о о нині бачимо самізалиш и. Я існа зміна може відб тися 2-ма шляхами:–революційно–зміничерезнасилля і ров;– трансформаційно – мирні зміни я іс-

них параметрів системи.Чом ба аторічнапроблема остропоста-

ласамезараз?БоУ раїнанаразі переб ваєтотальних ризах: соціальній, е ономічній,

фінансовій, політичній тощо. І я що в світіпричини риз різні, то нас вони маютьвн трішнє підґр нтя. А саме: правляча пол-іти а ряд ,президента,національно обанпривела У раїн до олапс .Останні фінансово-е ономічні по азни-и свідчать про те, що всі міста малі, се-редні і навіть вели і є бан р тами, а сама

Насамперед хоч привітати поважнезібрання із Днем незалежності У раїни таДнем державно о прапора.Я що подивитися на 18 ро ів нашої

незалежності через призм ві ів, то має-мо відч вати радість та ордість. Я щочерез призм сьо одення – жаль від то о,що не змо ли с ористатися історичнимшансом. Я що дозволити собі і зазирн -ти з майб тньо о на ці 18 ро ів, то меневийшло та е:Мироз идані по світ ,Мирозхристані в собі.Вісімнадцяте вжелітоВіддаємосьборотьбі.Міжмин лим і майб тнімСебеш аємо й свійшлях.Ф ндамент – від імперій світІ ще не європейсь их дах.Я б в деп татом Верховної Ради 1- о

с ли ання і, з ад ючи той ві опомнийдень прийняття а т про незалежність,

АНАТОЛІЙ ТОЛСТОУХОВ, народний деп тат У раїниУКРАЇНА ХВОРІЄ НА ВИБОРОЗАЛЕЖНІСТЬ

мож с азати, що це б в рочистий а тне свідомлення то о, що відб лося. Боодним здавалося, що вони вбиваютьсвою олишню бать івщин , інші вжеро вали в Європ – ейфорія сліпилаочі.І цьом захваті ми не зч лися, я зах-

воріли на хронічн боляч – вибороза-лежність. І я і б моделі нам сьо одні непропон вали, нам треба зроз міти однцивілізаційн річ: ми отримали неза-лежність, але я народ ми не зробиливибір. Вибір і незалежність – це дві сто-рони одно о ціло о.Нама аючись отримати єдине ціле ми

постійно переб ваємо ризах та вибо-рах. Я би ми б ли ефе тивними менед-жерами, то ризи штовхали б нас до ре-з льтатів. Я би ми б ли демо ратичноюраїною, то вибори штовхали б нас дозмін. Але сьо одні нас виходить, що іризи стають либшими, і вибори дост-

ро овими. Тобто розрив між незалежні-стю і вибором не с орч ється.І ця с перечлива боротьба тор н ласясіх сфер життя, в том числі і місцево осамовряд вання. А за алом влада в У раїнінині ви лядає та : центр не хоче й неможе, а на місцях – пра н ть і м сять. Алежиття вима ає сво о. Зміни обов’яз овоб д ть і їх можна робити вже сьо одні.Напри лад, ми сьо одні реалізов ємо

прое т «У раїна: історія вели о о наро-д », я ий має ре іонально-місцевий зріз.Це неоціненна робота, я роблять іль алюдей, а охоплюють нею всю раїн .В нашом імні є слова «з ин ть наші

воріжень и, я роса на сонці». Я д маю,що найбільший наш воро – ментально,психоло ічно, політично – в нас самих. Ідо и ми з цим воро ом не по інчимо, –ми матимемо сит ацію, я ою свято пи-шаємося, а б дні плачемо, я це вжеробимо 18 ро ів поспіль.

ОЛЕГ СОСКІН,дире тор Інстит т трансформації с спільстваВ УКРАЇНІ СФОРМУВАЛАСЯ КЛАНОВО-

КОРПОРАТИВНА ОЛІГОПОЛІЯ

МАРЕК БІГОСІНСЬКИЙ,заст пни Дире тора Вели опольсь о о Центр

освіти і рсів самовряд вання

Я пере онаний, що б дь-я а державаможе б ти сильною і відб тися я та атіль и тоді, оли ній сильна роль само-вряд вання. Але, на жаль, ми можемоонстат вати, що в У раїні продовж єть-ся процесцентралізаціївлади, більше то о– він ні оли не припинявся. Хоча під часожної виборчої ампанії (я і зараз) зе ранів телевізорів ми ч ємо про децен-тралізацію, про передач повноважень намісця. Цим ми зайвий раз підтвердж є-мо імідж держави, в я ій вед ться роз-мови, але не робляться справи.Я пере онаний, я що найближчим ча-

сом сит ацію не змінити, то централізаціявлади й надалі в орінюватиме та і не а-тивні явища я зниження я ості влади таїї тотальна безвідповідальність. Адже чи-

ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН,Вінниць ий місь ий олова

ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯЗАЛИШАЄТЬСЯ В УКРАЇНІ

ДЕКЛАРАТИВНИМ ДОКУМЕНТОМновни нині сл жить том , хто йо о при-значив, а мав би сл жити ромаді.Та ож сьо одні ми отримали ще одне

не ативне явище с часної влади – її с ц-ільна політизація дійшла з центр намісця.І місцеві лідери, ерівни и почали сл -вати партійним лоз н ам і вождям, а нездоровом л зд і реальним інтересам

територіальної ромади.В цьом плані я хотів би с азати про

Асоціацію міст У раїни, я а на сьо однімає с ттєві зр шення співпраці з ор а-нами центральної влади. Напри лад, не-щодавно ми домо лися, щоб представ-ни и Асоціації чи ор анів самовряд ван-ня знаходилися на засіданнях ряд . Але

це с оріше ви лючення з правил, щопід реслює системність централізаціївлади.Інша проблема місцево о самовряд -

вання – це відс тність належно о фінан-сово-матеріально о забезпечення дляви онання за ріплених за ним повнова-жень. І соціально-е ономічний розвитодержави бажатиме ращо о до тих пір,по и територіальні ромади б д ть поз-бавлені належних повноважень,під ріплених матеріальною базою.Щодо теми нашої онференції, то мені

д же ш ода, що та ий важливий і зба-лансований до мент я Європейсь ахартія місцево о самовряд вання зали-шається в У раїні абсолютно де ларатив-ним до ментом.

Вели опольсь ий Центр освіти і рсівсамовряд вання (ВЦОіКС), я ий є давнімпартнером Товариства «У раїна–Польща–Німеччина», являється основнимпомічни ом ор анів місцево о самовря-д вання Вели опольсь о о та інших воє-водств Польщі.Товариство б ло засноване в червні

1990 ро і нині є найбільшою та най-старшою ре іональною ор анізацієюПольщі. Зараз ВЦОіКС об’єдн є 245 міні 31 повіт.Головною метою Товариства є спри-

яння ідеї розвит місцево о самовря-д вання. Для цьо о в рам ах своєїдіяльності Центр реаліз є 6-ть пост-ійних про рам: «Освіта самовряд ван-ня», «Юридичні онс льтації», «Інфор-матизація адміністрацій самовряд ван-ня», «Центр інформації самовряд ван-ня», «Центр європейсь ої співпраці»та «Інте роване правління міною».За алом же вся діяльність ВЦОіКСспрямована на розвито та модерні-зацію ор анів місцево о самовряд -вання.Основний принцип, я ий сповід є То-

вариство, зв чить та : влада м сить ви-он вати сл жбові ф н ції перед с сп-ільством та задовольняти потреби місце-вих територіальних ромад, а с спільстводавати владі можливість реалізації деле-ованих завдань та давати об’є тивн

ВЛАДА ТА ГРОМАДСЬКІСТЬ –СПІВПРАЦЯ ЗАДЛЯ МАЙБУТНЬОГО

оцін цьом .ВЦОіКС фінанс ється я і решта не-рядових ор анізацій Польщі – за рах -но 1% від подат на доходи фізич-них осіб (За он від 26 липня 1991 ро«Про оподат вання фізичних осіб»),членсь их внес ів та рантової діяль-ності. На підтвердження то о, що подат-и є левовою частиною фінанс ваннятретьо о се тора Польщі, можна с а-зати: 2009 році Польсь і ромадсь іор анізації отримають вот близь о397 млн. 923 тис. злотих. Бюджет са-мо о ж ВЦОіКС на 2009 рі становить,

переведенні на раїнсь валют , по-над11 500 000 рн.У 2006 році Вели опольсь ий Центр

освіти і рсів самовряд вання роз ор-н ло свою діяльність в У раїні, завдя иТовариств «У раїна–Польща», У ода про

співпрацю, з я им б ла підписана 22серпня 2006 р. А цьо оріч, 30 травня,Центр поновив од вже з Міжнарод-ним Товариством «У раїна–Польща–Німеччина».За 3 ро и плідно о партнерства б ли

здійснені візити 5-ти раїнсь их р п доВели опольсь о о воєводства (175 осіб)та 5-ти польсь их р п Вінниць об-ласть (143 особи). Рез льтати цієї роботиспішні – підписано близь о 50 од проспівпрацюміж територіальними ромада-ми обох раїн, і на даний час ще вед ть-ся пере овори про підписання од.

раїнастоїть намежі вн трішньо одефолт .Цей рез льтат за ономірний, адже в дер-жаві за 18 ро ів її незалежності сформ -валася ланово- орпоративна модель ол-і ополії, на чолі я ої стоять 4 фінансово-орпоративні р пи. Вони захопили влад ітяжіють до перетворення раїни на пл то -ратичн , астов , мафіозн модель.Щоб це здійснити, їм залишається про-

вести останні вибори на старих засадахіз за ритими партійними спис ами. Їм цеможе вдатися, адже сво о час У раїная парламентсь о-президентсь а держа-ва не провела вибори до парламент завід ритими спис ами, відповідно довітневої резолюції ПАРЄ 2007 ро .Відта нинішні президентсь і вибори

нічо о не виріш ють, я і березневі 2010ро до ор анів місцево о самовряд ван-ня. В с цільній виборчій ампанії здійсни-ти реформ пра тично неможливо. Алей без неї У раїна далі не зможе р хати-ся. Настав час пра тичних змін.Я пропон ю, я що наразі неможливо

змінити виборч систем , то варто поча-ти із надання самостійності місцевомсамовряд ванню. Для цьо о здійснити:– пряме розщеплення центральних

подат ів;– лі від вати азначейства;– лі від вати поділ повноважень на

прямі і деле овані;– лі від вати « орзини» бюджетів;– лі від вати бюджетн ієрархію;– лі від вати поділ ромад на сільсь і,

місь і, районні, обласні.Одночасно територіальні ромади ма-

ють прист пити до реєстрації себе я юри-дичних осіб, щоб мати змо реєстр ва-ти свої підприємства на одном подат .Та ож де-фа то залишати собі приб т-овий подато , дорожній збір та єдинийподато з підприємств.Тобто потрібно починати чинити та ,

я з нами чинить центральна мафія. Хібавони нас питають, що нам потрібно?Вони нас просто раб ють. Нам потрібнопочати себе захищати, аби з територі-альних ромад не залишилися порожнімертві населені п н ти.

Маре Бі осінсь ий та Оле Сос інб ли модераторами основних се цій на онференції

17 âåðåñíÿ 2009 ðîêó

ÂIÍÍÈÖÜÊI ÂIÄÎÌÎÑÒI444444444 Наша альтернатива

Газета видається з 1 вересня 1994 р.Реєстраційне свідоцтво ВЦ № 395 від 18.10.1999 р.ДП «Вінниць і відомості» ТОВ «ЛОГОС» Ід. од 32257643

р/р 26002594840001 МФО 302689 ВФ КБ «Приватбан » м. Вінниця21050, м. Вінниця, в л. енерала Арабея, 3. E-mail: vinved@rambler.ru

- Реда ція може п блі вати матеріали, не поділяючи точ и зор автора.- За достовірність наведених фа тів відповідають автори п блі ацій,за зміст ре ламних о олошень - ре ламодавець.

- Р описи не реценз ються і не повертаються.Номер віддр овано: ТОВ “Ре іна” ЛТД, м. Вінниця, в л. П ачова, 1

Зам. № Тираж 2000Верст а - Оле сандр Онофрійч

ÂIÍÍÈÖÜÊI ÂIÄÎÌÎÑÒI Âiäïîâiäàëüíèé çà âèïóñê: Ëåñÿ Ãíiäåíêî

Îáëàñíèé iíôîðìàöiéíî-àíàëiòè÷íèé òèæíåâèê

Дана Концепція реформ ваннямісцево о самовряд вання пе-редбачає перехід на нов мо-дель ор анізації ре іональної вла-ди, відповідно до онстит ційно-о за ріплення парламентсь о-президентсь ої моделі влади.ОсновнимзавданнямКонцепції є

аналіз а т альних проблем сферімісцево осамовряд вання, визна-чення основних підходів та право-вих, ор анізаційних, фінансовихзасад їх вирішення, з одженнячасі з реформ ванням адміністра-тивно-територіально о строю.Ключовим питанням Концепції

є обґр нт вання пропозиційщодозабезпечення на ре іональномта місцевом рівнях демо ратич-ної і ефе тивної ор анізації прав-ління, запровадження механізмоптимально о самодостатньо оф н ціон вання с б’є тів місце-во о самовряд вання.Вст пивши до Ради Європи,

У раїна взяла на себе зобов’язан-ня розвиватимісцев демо ратію.15 липня 1997р. без застереженьб ла ратифі ована Європейсь ахартія місцево о самовряд ваннята почав здійснюватись з боКон рес місцевих і ре іональнихвлад Європи моніторин дотри-мання положень Хартії.Для вирішення проблемрозвит-місцево о самовряд вання

можна ре оменд вати досвід за-р біжних раїн, я ий засвідчив,щоне рядові ор анізації більш ефе -тивно і е ономічно виріш ють зав-дання, я і сьо одні нашій дер-

се ретар ви он ом – ер ючийсправами ви он ом , за посадою– се ретар ради. У ви онавчомомітеті сільсь ої, селищної радиф н ції се ретаря ви он ом зарішеннямрадиможе здійснюватисе ретар відповідної ради.Ви онавчі ор анирадиєпідзвітні

та під онтрольні лише раді, я а їхтворила, підпоряд овані сільсь о-м , селищном , місь ом олові,а стр т рні підрозділи ви он о-м підзвітні та підпоряд овані ви-онавчом омітет .Ви онавчий омітет сільсь ої,

селищної,місь ої радпризначає тазвільняє з посад ерівни ів п-равлінь, відділів та інших стр т р-них підрозділів ви онавчих ор анівради, підприємств, станов таор анізацій,що належать до ом -нальної власності. (Див. Схема 1).

СТРУКТУРА ОРГАНІВМІСЦЕВОГО САМОВРЯДУ-ВАННЯ РАЙОНУ, ОБЛАСТІТериторіальна ромада обирає

на мажоритарній основі відпові-дно районн та обласн ради –представниць і ор ани.Районна, обласна ради з числа

своїхдеп татівобирає олов райо-нної, обласної ради, заст пни а о-лови ради, постійні омісії та се ре-таряради,я іви он ютьсвоїповно-важенняна ромадсь ихзасадах.Голова районної, обласної ради

с ли ає сесії ради, веде засіданняради, представляєраді андидат -ри для обрання заст пни а оловитасе ретаряради, оловиви онав-чо о омітет , вносить пропозиції

виріш є інші питання,щовіднесенідо ви лючної омпетенції ради.Ви онавчий і розпорядчийор ан

районної, обласної ради – ви о-навчий омітет, я ий форм єтьсярадою с ладі олови ви онавчо-о омітет , першо о заст пни аолови та заст пни ів олови ви-он ом , ер ючо о справами –се ретаря ви он ом і 7-13 членівви он ом . Кіль існий с лад вста-новлюється радою. Ви онавчийомітетєбезпосередньопідпоряд-ований і підзвітний своїй раді.Ви онавчий омітет виріш є всі

питання, віднесені до омпетенціїради, за винят ом тих, я і вирі-ш ються тіль и на сесіях ради.Відділи, правління, інші стр -

т рні підрозділи ви он ом тво-рюються радою і підпоряд ов -ються своїй діяльності ви онав-чом омітет , підзвітні та під он-трольні раді та її ви он ом .Головави онавчо о омітет ради

обираєтьсярадоюзаподанням о-ловиради і працюєнапостійнійос-нові, ор анізов є робот ви онав-чо о омітет , ер є йо о засідан-нями, оордин є діяльність заст п-ни ів,ор анізов єви онаннярішеньради та її ви он ом , вищестоящихор анів державної влади.За поданням олови ви он-ом :– рада призначає і звільнюєерівни ів відділів, правлінь,інших стр т рних підрозділівви онавчо о омітет ;– ви онавчий омітет (за по од-

женням з постійними омісіями

жаві, відповідно до за онодавчихнорм, здійснюють державні адмі-ністрації. Зо рема, в Респ бліціПольща за орот ий проміжочас шляхом реформи забезпе-чили разючі зміни, насамперед всоціальном плані.Дося ненняцієїдержави в розвит системи са-моврядних стр т р підтвердж -ють, що створення трирівнево осамовряд вання, за альнимприн-ципом поб дови я о о є принципс бсидіарності (допоміжності),сприяли її швид ом входженнюдо Європейсь о о Союз .Реформа місцево о самовря-

д вання повинна б ти направ-лена на:– розроб та хвалення, я

особливо терміново о питання,за онодавстващодомісцево о таре іонально о самовряд вання,що відповідатиме принципамЄвропейсь ої хартії місцево осамовряд вання;– в лючення національне за-онодавство з питань місцево осамовряд вання положень, я і барант вали ре іональним, рай-онним та м ніципальним радамнаявність них власних тапідзвітних їм ви онавчих ор анів;– в лючення положень, я і нада-

ватим тьправоор анамре іональ-ної та місцевої владимати власнийбюджет, пропорційний їхнім обо-в’яз ам, з наданням їм можливостіпідвищ вати на місцевом рівніотрим ваний ними дохід;– створення чіт о о механізм

вре лювання питання привати-зації та володіння м ніципальноюземлею та власністю.Реформ вання правління на

місцях доцільно провести зата ою схемою:– створити мови для то о, щоб

90-95% всіх проблем ромадянможна б ло вирішити на рівні

територіальної ромади;– істотно розширити повнова-

ження обласної і районних рад;віднести до їхньої омпетенціївирішення спільних інтересахтериторіальних ромад питаньмісцево о значення, вирішенняя их безпосередньо територі-альними ромадами не можеб ти належним чином фінансо-во та матеріально забезпечене;– творити ви онавчі ор ани

обласної та районних рад, я і ре-алізов ватим ть самоврядні таделе овані повноваження з ви-рішення питань ре іонально означення;– обласним державним адмініст-

раціямнадативи лючно омпетен-цію державно о онтролю за до-триманнямчинно оза онодавства,оординацію діяльності ре іональ-них стр т р подвійно о підпоряд-вання, онтролю за ефе тивним

ви ористанням оштів державно обюджет . Деле овані ф н ції дер-жавних адміністрацій передативідповідним ви онавчим ор анамсамовряд вання.Дана Концепція реформ вання

місцево о самовряд вання ба-з ється на за онодавчо визнанійстр т рі місцево о самовряд -вання, в я ій є два основних еле-менти – територіальна ромадата ор ани місцево о самовряд -вання. Останні с ладаються з ви-борно о представниць о о ор а-н (ради) та ви онавчо о ор ан(ви онавчо о омітет ), я і разомзабезпеч ють здійснення сьо оомпле с владних повноваженьта адміністративних ф н цій.В У раїні в даний час представ-

ниць і ор ани мають два рівні:сільсь і, селищні, місь і ради тарайонні,обласніради.Констит цієюУ раїни обласні і районні ради ви-ділені самостійн лан системи

місцево о самовряд вання. Ство-рення необхідних перед мов длядецентралізації та підвищення не-залежності на місцевом рівні до-цільно проводити шляхом дос о-налення існ ючої моделі системимісцево осамовряд вання.СТРУКТУРА ОРГАНІВ МІСЦЕ-ВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

БАЗОВОГО РІВНЯ –СІЛЬСЬКІ, СЕЛИЩНІ,

МІСЬКІ РАДИТериторіальні ромади на основі

за ально о,рівно опрямо овибор-чо о права шляхом таємно о оло-с ванняобираютьдеп татівсільсь оїі селищної рад та відповідносільсь о о, селищно о,місь о о о-лов .Деп татимісь оїрадимістрай-онно отаобласно означення–оби-раютьсянамажоритарнійоснові.Сільсь ий, селищний, місь ийолова є оловною посадовоюособою територіальної ромади,здійснює свої повноваження напостійній основі.Заст пни олови зпитаньдіяль-

ності ради обирається радою зчисла деп татів цієї ради за по-данням олови, в разі відс тностіолови здійснює йо о повнова-ження. Се ретар ради та ож оби-рається з числа деп татів. Всільсь их, селищних, місь их, містрайонно о значення радах ці по-сади доцільно поєдн вати.Рада обирає з числа деп татів

постійні омісії, я і єор анамирадис ладі олови і членів омісії.Рада творює ви онавчі ор ани

ради, визначає їх стр т р , чи-сельність їх апарат : ви онавчийомітет, правління, відділи, іншістр т рні підрозділи ви он ом .Ви онавчий омітет очолює

відповідно сільсь ий, селищний,місь ий олова, до с лад ви он-ом входять заст пни и оловиз питань діяльності ви он ом ,

ради) призначає і звільняє ерів-ни ів об’є тів спільної власностітериторіальних ромад сіл, се-лищ, міст, що переб вають в п-равлінні районних і обласних рад.(Див. Схема 2).

Модель стр т риор анів місцево о самовряд вання базово о рівня –

село, селище, місто

________ – обрання, утворення _ _ _ _ _ – керування

Сільські, селищні, міські ради

Представницькі органи

Сільський, селищний, міський

голова

ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Заступник голови з питань

діяльності ради, секретар

ради

Виконавчий комітет ради

Секретар виконкому, керуючий справами

Заступники голови з питань

діяльності виконкому

Виконавчий апарат ради та виконкому, секретаріат

Постійні комісії

ради

Члени виконкому

Управління, відділи, інші структурні підрозділи виконкому

Схема 1

________ – обрання, утворення _ _ _ _ _ – керування

Територіальні громади

Голова ради

Заступник голови ради

районна, обласна ради

Представницькі органи

Постійні комісії ради

Секретар ради

Голова виконавчого комітету

Виконавчий комітет

Члени виконкому

Керуючий справами виконкому – секретар

виконкому

Заступники голови виконавчого комітету

Управління, відділи, інші структурні підрозділи виконкому

Виконавчий апарат ради і виконкому – секретаріат

Перший заступник голови виконавчого

комітету

Модель стр т риор анів ре іонально о місцево осамовряд вання (район, область)

Схема 2

КОНЦЕПЦІЯреформ вання місцево о самовряд вання

щодо творення і обрання пос-тійних омісій та оордин є їхдіяльність, вноситьназатверджен-ня ради пропозиції щодо стр т -ри ор анів ради, її ви онавчо о о-мітет , витрат на їх тримання та