Міністерство освіти і наукиНаціональний університет водного господарства та природокористування

Кафедра фінансів та економіки природокористування

Рефератз дисципліни:

«Ціноутворення»на тему:

«Стратегічна форма цінової політики її сутність та цілі маркетингу»

Виконала: студентка

групи фін 32 інтКузьмич Н. П.Перевірила:Чуприна А. І.

1

Зміст

Вступ

1.Стратегічна форма цінової політики……………………………………………….4

2. Сутність та цілі маркетингу………………………………………………………..8

Висновки

Список використаної літератури

2

Вступ

Актуальність даної теми полягає у виявленні сутності цінової політики та цілі

маркетингу, а також актуальним є розкриття теоретичного аспекту цінової

політики підприємства, так як даній проблематиці присвячено надто мало

ґрунтовних досліджень, підтверджуючи це тим, що за час незалежності України

випущено лише декілька монографій, дотепер не маємо підручника з

національного ціноутворення, а в посібниках теоретичні аспекти цінової політики

висвітлено неповно, однобічно, іноді спотворено, суб’єктивнох.

Завданням цінової політики підприємства являється мистецтво управління

цінами та ціноутворенням, мистецтво встановлювати на товари та послуги такі

ціни і варіювати ними залежно від положення товару на ринку, щоб

поставленні цілі були досягнуті.

Політика і стратегія ціноутворення залежить від стадії життєвого циклу товарів,

що випускаються підприємством. Життєвий цикл характеризує процес розвитку

виробництва та продажу товару на ринку і включає певні етапи .

Об’єктом цінової політики торговельного підприємства виступає не ціна товару

в цілому, а лише один з її елементів - торговельна надбавка. Саме цей елемент

характеризує ціну торговельної послуги, що пропонується покупцеві при

реалізації товарів.

3

1. Стратегічна форма цінової політики

Політика ціноутворення є складовою частиною загальної соціально-економічної політики держави. Вона спрямована на забезпечення:

— рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності;— економічної самостійності суб´єктів господарювання, регіонів країни;— збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;— оптимальних співвідношень у цінах на продукцію і послуги різних галузей та

сфер економіки з метою забезпечення еквівалентного обміну;— протидії монопольним тенденціям виробників продукції;— сприяння підвищенню якості продукції;— соціальних гарантій громадян у зв´язку зі зростанням цін і тарифів;— економічних гарантій виробникам;— орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.Координація роботи зі здійснення цінової політики, проведення аналізу рівня та

динаміки цін, формування заходів і програм щодо їх регулювання здійснюється системою спеціальних органів ціноутворення, до якої в Україні належать Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, управління з питань ціноутворення місцевих державних адміністрацій.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України забезпечує формування та здійснення в країні державної цінової політики, адекватної соціально-економічній ситуації; визначає перелік продукції, товарів і послуг, на які встановлюються фіксовані ціни; здійснює контроль за зміною цін; забезпечує соціальний захист населення від підвищення цін і тарифів; визначає міри відповідальності за порушення дисципліни цін; встановлює повноваження органів державного управління в галузі формування цін і тарифів.

Управлінням з питань ціноутворення місцевих державних адміністрацій надано право регулювати ціни на паливно-енергетичні ресурси для побутових потреб населення; тарифи на послуги житлово-комунальних господарств; граничні рівні прибутковості та торговельні надбавки на дитяче харчування; тарифи на послуги лікувально-профілактичних закладів, окремі види ліків тощо.

З урахуванням державної цінової політики підприємницькі структури, які існують в умовах розвиненого ринку, розробляють власну цінову стратегію і здійснюють цінову політику в умовах зміни співвідношення попиту і пропозиції.

Цінова стратегія визначає напрям діяльності підприємства з метою виходу на ринок, закріплення на ньому, отримання прибутку і утвердження на нових ринках. Розробка стратегії не є одноразовою акцією, її треба переглядати тоді, коли

4

модернізується і створюється новий продукт, змінюється конкуренція і витрати виробництва, товар проходить через різні стадії життєвого циклу та ін.

Виділяють такі етапи розробки цінової стратегії: встановлення мети і завдань ціноутворення з врахуванням загальної політики ціноутворення, формування цінової стратегії, реалізація цінової стратегії, пристосування (коригування) цін до ситуації на ринку.

На перший погляд, існує єдина головна мета ціноутворення в умовах вільного ринку - отримання прибутку. Але практика свідчить, що завдань постає значно більше. Можна виділити три групи завдань ціноутворення.

Перша група - завдання, які ґрунтуються на політиці збуту продукції: збільшення частки ринку та обсягу продажу на існуючому ринку, вихід на нові ринки, стимулювання попиту на новий товар на ринку. Ці завдання спрямовані на досягнення високого обсягу продажу товару, який дасть змогу зменшити витрати на одиницю продукції і збільшити сукупний прибуток.

Друга група завдань орієнтує підприємство на отримання прибутку: максимізація прибутку в найкоротший термін, підтримання максимальної норми прибутку в довгостроковому плані, швидке отримання готівки. Ці завдання орієнтують підприємство на досягнення високого рівня прибутку, пов´язують його з величиною капітальних вкладень.

Третя група завдань ґрунтується на існуючому стані підприємства: досягнення стабільних цін, підтримання сприятливого "іміджу" підприємства на ринку.Реалізація цих завдань може забезпечити стабільність і збереження сприятливих умов для діяльності підприємства.

На підприємствах, звичайно, ставлять декілька завдань різних груп і бажано, щоб вони не суперечили одне одному.

Визначивши завдання ціноутворення, необхідно розробити механізм їх досягнення - багатоетапний процес встановлення цін, де кожний етап накладає обмеження на наступний: 1) визначення цільового ринку; 2) аналіз взірця торгової марки; 3) аналіз інших елементів стратегії маркетингу; 4) визначення загальної цінової політики; 5) розробка цінової стратегії; 6) встановлення конкретних цін.

Цінова політика залежить від типу ринку. Спеціалісти виділяють в основному чотири типи ринків, вибір кожного з яких ставить свої проблеми при визначенні цінової політики.

1.  Ринок чистої конкуренції характеризується великою кількістю покупців і продавців. Ціна встановлюється співвідношенням попиту і пропозиції. Переважають вільні ціни і тарифи.

2.  Ринок монополістичної конкуренції, на якому існує велика кількість покупців і продавців, що випускають різні варіанти товару, внаслідок чого встановлюється певний діапазон цін. Політика цін на такому ринку полягає у

5

виділенні в товарі конкретного підприємства переваг над товарами конкурентів (рівень якості, зовнішнє оформлення, технічні параметри) і встановлення базової ціни. Переважають вільні ціни і тарифи.

1. Олігопольний ринок характеризується невеликою кількістю продавців, які контролюють ситуацію на ринку, що ускладнює проникнення нових конкурентів. Виробники спостерігають за зміною цін, поведінкою конкурентів і своєчасно реагують на ці зміни. Переважають регульовані ціни.

2. Ринок чистої монополії характеризується присутністю на ньому одного продавця (державна організація, приватна монополія). Політика цін формується в кожному конкретному випадку і спрямована на стимулювання споживання. Переважають фіксовані ціни.

Після визначення загального механізму ціноутворення й аналізу інших елементів стратегії маркетингу розробляється цінова стратегія для конкретного товару, що впроваджується на конкретний ринок.

Розрізняють три групи цінових стратегій. Це стратегії, засновані на: витратах, попиті, конкуренції.

Стратегія, яка ґрунтується на витратах, передбачає їхнє покриття з урахуванням прибутку. Це неефективна стратегія, але поширена в практиці господарювання.

Стратегія, яка ґрунтується на попиті, вимагає встановлення ціни з урахуванням побажань споживача і ціни цільового ринку.

Стратегія, яка ґрунтується на конкуренції, передбачає встановлення ціни з урахуванням ціни конкурента.

Вибір цінової стратегії полегшує прийняття методу ціноутворення. Найчастіше використовують методи встановлення ціни товару на основі витрат виробників, аналізу беззбитковості, з орієнтацією на попит та рівень конкуренції.

Політика і стратегія ціноутворення залежить від стадії життєвого циклу товарів, що випускаються підприємством. Життєвий цикл характеризує процес розвитку виробництва та продажу товару на ринку і включає певні етапи .

 Нульова фаза - розробка або народження товару. Темпи зростання продажу дуже незначні або відсутні. Інвестиції на розробку та пошук досить значні, а рентабельність - від´ємна.

Перший етап - випуск, або дитинство. На цьому етапі збільшуються темпи збуту, налагоджується серійний випуск товарів. Інвестиції здійснюються в основному в торгівлю і є значними (реклама, мережа збуту, торговельний персонал). Досить високою є собівартість продукції, а відповідно і висока ціна продажу. Через новизну товару відсутня конкуренція на товарному ринку.

Другий етап - розширення, або юність. На цьому етапі життєвого циклу темпи виробництва продукції є стабільними, обсяги продажу швидко збільшуються, і можна говорити про масовий випуск продукції. Для цього етапу характерним є

6

збільшення інвестицій у виробництво. Зменшується собівартість продукції за рахунок умовно-постійних витрат на виробництво. Це призводить до збільшення прибутку підприємства і зменшення ціни продажу.

Третій етап - закріплення товару на ринку, або зрілість. На цьому етапі життєвого циклу спостерігається повільне зростання обсягів продажу на ринку. Товарний ринок насичений певним товаром, з´явилася конкуренція. Призупинилося вкладання інвестицій у виробництво товару. Собівартість продукції є стабільна, однак ціна має тенденцію до деякого зменшення.

Четвертий етап - стабілізація на ринку, або насичення. Характерними ознаками цього етапу є відсутність збільшення обсягів виробництва і продажу, насичення ринку певним товаром, значна конкуренція, повна відсутність інвестицій, різке зменшення ціни і прибутку. З´являються ознаки недоцільності виробництва товару, ризику господарських збитків.

П´ятий етап - вихід товару з ринку, або спад. На цьому етапі різко зменшуються обсяги продажу товарів, виробництво стає збитковим і приймається рішення про припинення випуску товару.

На першому етапі можуть використовуватися два напрями політики ціноутворення: встановлення низьких цін і встановлення високих цін. Якщо підприємство не має змоги визначити граничні межі ціни, то потрібно встановити її на такому рівні, щоб потім можна було знизити при зменшенні попиту або при появі конкурентів.

Наступні етапи життєвого циклу характеризуються значно меншими можливостями у зміні цін. Ціна продовжує знижуватися навіть тоді, коли зростає обсяг продажу. Тому підприємство повинно бути готовим до змін ціни за період життєвого циклу товару.

Основним завданням цінової політики на різних етапах життєвого циклу товару є визначення еластичності попиту на товари на різних ринках і пошук шляхів зміни попиту.

7

2.Сутність та цілі маркетингу

Під маркетингом розуміють таку систему внутрішньофірмового управління, яка направлена на вивчення і врахування попиту і вимог ринку для більш обгрунтованої орієнтації виробничої діяльності підприємств на випуск конкурентоспроможних видів продукції у завчасно встановлених обсягах, що відповідають певним техніко-економічним характеристикам. При цьому береться до уваги, що реалізація наміченої асортиментної структури може забезпечити фірмі одержання найбільш високих прибутків або стійке становище на ринку.Філософія маркетингу дуже проста: виробник повинен випускати таку продукцію, якій завчасно забезпечений збут, і одержання фірмою (підприємством) наміченого рівня рентабельності та маси прибутку. Суть і зміст маркетингової діяльності відображають об'єктивні умови розвитку ринку, який певною мірою втрачає хаотичність і підпадає під регулюючий вплив завчасно встановлених господарських зв'язків, де особлива роль відводиться споживачу. Споживач висуває свої вимоги до продукту, його техніко-економічних характеристик, кількості, строків поставки (насамперед машин і обладнання) і тим самим створює передумови для розподілу ринку між виробниками. Зростає значення конкуренції, боротьби за споживача. Це заставляє виробників старанно і глибоко вивчати конкретних потенційних споживачів і запити ринку, який пред'являє високі вимоги до якості і конкурентоспроможності продукції. Звідси: виробник уже цілеспрямовано ставить завдання перед науково-технічними розробниками, вимагаючи, щоб їх проекти відповідали певним умовам, розраховує орієнтовно витрати виробництва, рівень піни, визначає найбільш раціональну технологію виробництва, вт. ч. міжфірмове і внутрішньофірмове кооперування. Здійснення маркетингової діяльності виступає як об'єктивна необхідність орієнтації науково-технічної, виробничої та збутової діяльності підприємства (фірми) з урахуванням ринкового попиту, потреб і вимог споживачів. Тут відображається і постійно посилюється тенденція до планомірної організації виробництва з метою підвищення ефективності функціонування фірми в цілому та її господарських підрозділів.Маркетингова діяльність фірми направлена на те, щоб достатньо обгрунтовано, спираючись на запити ринку, встановлювати конкретно поточні і головним чином довгострокові (стратегічні) цілі, шляхи їх досягнення та реальні джерела ресурсів господарської діяльності, визначати асортимент і якість продукції, її пріоритети, оптимальну структуру виробництва і бажаний прибуток.Б.Карлоф [46] зазначає, що маркетинг — одна із чотирьох основних функцій менеджменту поряд з розвитком, виробництвом і управлінням.

8

На всьому проміжку нинішнього століття більшість галузей функціонувало в умовах зростання попиту на продукцію, внаслідок чого маркетинг був менш важливим ніж виробництво та управління. В перші десятиліття після Другої світової війни повсюдно відмічалася нестача товарів і маркетинг був зовсім не потрібен. В міру задоволення більшості нестача товарів поступилася місцем їх надлишку. На початку 60-х років це призвело до різкого підвищення інтересу до маркетингу, внаслідок чого комерсанти і спеціалісти по зв'язках з ринком стали відігравати надзвичайно велику роль в діловому світі. Упродовж цього періоду, дякуючи зусиллям спеціалістів у галузі маркетингу, це поняття стало тлумачитися більш широко. В нього стали входити як вивчення ринку і розвиток виробництва нових видів продукції, так і створення попиту поряд з фізичним розподілом товарів. Поняття маркетингу і до цього часу інколи використовується в такому значенні. Але слід чітко бачити різницю між удосконаленням продукції і маркетингом.Потреба в сучасному маркетингу виникла в 60-ті роки. Тут особливу роль відіграли два фактори:Посилилось значення НТП, а разом з ним зросло значення людського фактора як найсильнішої умови розвитку виробництва, підвищення його ефективності й якості, що не могло не вплинути на стабільність темпів зростання і доходів робітників. Насичення ринку товарами першої необхідності об'єктивно призвело до подальшого розгортання структури індивідуального споживання. Одночасно росли і суспільні потреби. В цих умовах різко загострилася проблема збуту в результаті розподілу світового ринку на сфери впливу між великими корпораціями, коли з особливою силою зросла конкурентна боротьба. Це змусило великі компанії, а в подальшому середні і навіть малі пристосуватися до вимог ринку, з однієї сторони, і чинити регулюючий вплив на формування таких вимог з іншої.Цей процес посилився під впливом НТР. Склалася ситуація, коли виробник уже не міг дозволити собі працювати на невідомого споживача, а змушений був орієнтуватися на певний ринок, вивчати попит, тенденції його змін і фактори, які формують запити на конкретні товари.Так виник диктат споживача, який став нормою.Виробнику важливо знати завчасно попит на вироби, які він випускає, щоб не витрачати даремно великі фінансові, трудові та матеріальні ресурси, науковий потенціал, щоб бути впевненим, що вироблений продукт стане товаром.Іншими словами, виробник зобов'язаний випускати таку продукцію, яка знайде збут, принесе прибуток. Слід зрозуміти, що виробництво починається не з обміну, а з споживання. Ця концепція знайшла своє втілення в маркетингу.

9

Саме всесторонне вивчення попиту, потреб та їх облік з метою більш правильної орієнтації виробництва і складають головне призначення маркетингової діяльності в системі управління процесом виробництва. У сучасній інтерпретації маркетинг складається з чотирьох елементів, назви яких починаються з англійської "Р": product — продукт, place — місце, promotion — створення сприятливих умов для продажу, price — ціна. Він охоплює різноманітні види діяльності: визначення попиту споживачів: які товари потрібні? Якого розміру і форми? Коли і де будуть потрібні дані товари чи послуги?встановлення ціни, яка б була прийнятною для покупців, і водночас прибуток;повідомлення покупців про товар або послугу через рекламу;доставка товару (чи надання послуг) з місця його виготовлення до пункту реалізації через посередників - гуртових або роздрібних торговців;подальше постачання товару, щоб забезпечити повторний бізнес.Основною метою маркетингу є забезпечення оптимального співвідношення між попитом і пропозицією продукції визначеного виду і асортименту, досягнення найдоцільнішої швидкості просування товарів (послуг) на шляху від виробника до кінцевого споживача. Йдеться про такий рух, при якому співпадали б найвигідніші темпи продажу й обігу товарів, а також мінімальні затрати на зберігання запасів, з одного боку, і здатність повністю і своєчасно задовольнити покупців — з іншого.Тому застосувати маркетинг означає управляти виробництвом або здійснювати іншу підприємницьку діяльність з чітко поставленою метою, тобто орієнтувати на певного покупця й одночасно розвивати виробництво. формувати попит. Засобами маркетингу створюють умови, за яких споживач може "голосувати" за потрібний йому продукт своїми грошима, що змушує корпорацію робити ге, чого бажає покупець, оскільки вона одержує інформацію про потреби покупців і відповідно коригує свою програму. Важливе місце у системі маркетингу займають питання, пов'язані з виробництвом товару. Організацією науково-дослідницької роботи щодо створення нових зразків продукції, встановлення цін на вироблені товари, координації планування і фінансування, а також з регулюванням усієї діяльності фірм, у т. ч. транспортування, упакування, технічне обслуговування і збутові операції.Маркетинг безпосередньо пов'язаний з якістю продукції, товарів та послуг. Категорія якості - основна складова частина стратегії оволодіння ринком, підвищення рівня обслуговування і забезпечення конкурентоспроможності товарів. Остання означає задоволення потреб відповідно до призначення на рівні, не нижчому порівняно з аналогічними виробами конкурентів при однакових цінах і рівнів сервісу.

10

У країнах з розвинутою економікою сформувалися різні типи маркетингу: конверсійний (ліквідація негативного попиту на продукцію фірми), підтримуючий (стабілізація попиту на товар фірми), протидіючий (зведення попиту на товар фірми), синхромаркетинг (стимулювання за умов, коли спостерігається мінливий попит), ціновий (реалізація стратегій маркетингу на основі "плаваючих" цін на продукцію), маркетинг, що розвивається (відновлення спадаючого попиту) та ін.Вивчення попиту - це не просто достатньо точне виявлення попиту на конкретні товари і послуги, які задовольняють певні потреби, але й формування цього попиту, передбачення, в якому напрямку він буде змінюватися під впливом НТП, купівельної спроможності, яка зростає, вимог до якості і надійності продукції.Зміна економічної ситуації виразилася у формуванні і розвитку системи управління виробництвом, яка грунтується на ринковій концепції: врахування ринкового попиту, вимог конкретного споживача до техніко-еко-номічних і естетичних параметрів продукції. Вимоги ринку служать обов'язковою передумовою орієнтації виробництва і збуту на такий асортимент продукції, який дозволяє раціонально господарювати.Сучасний маркетинг робить натиск на орієнтацію виробничої діяльності, визначення структурної політики фірми з урахуванням конкретного ринкового попиту.Маркетинг — це система управління, яка має свої принципи, функції, структури, нормативні та правові акти. Основу маркетингу складають наступні принципи:-обгрунтований вільний вибір певних цілей і стратегічний шлях функціонування і розвитку підприємства в цілому; -комплексний підхід до поєднання цілей з ресурсами і можливостями підприємства;-досягнення оптимального поєднання в управління фірмою централізованих і децентралізованих засад, постійний пошук нових форм і інструментів для підвищення ефективності виробництва.На реалізацію принципів маркетингу направлені його основні функції:Аналіз ринку, вивчення його стану й динаміки; дослідження поведінки споживачів і постачальників продукції, аналіз діяльності конкурентів і посередників; сегментація ринку, виділення цільових сегментів, субсег-ментів і покупців; прогнозування кон'юнктури ринку. Розробка пропозицій з випуску нових товарів і проектування їх комерційних характеристик; управління асортиментом продукції, яка випускається; формування марочної політики; підвищення конкурентоспроможності товарів.Формування стратегії і тактики зміни цін; розрахунок знижок і надбавок до цін; калькуляція витрат на маркетинг.

11

Побудова капіталів розподілу продукції й організація товаропросу-вання; управління оптовими та роздрібними продажами; планування товарообігу.Реклама, персональні продажі, короткотермінове стимулюванняпродаж; зв'язки з громадськістю. Кожна з цих функцій важлива сама по собі, однак тільки в тісному взає-мозв'язку вони допомагають реалізувати конкретні завдання виробничо-збутової діяльності, тобто визначати, що виробляти, кому і як продавати, забезпечивши при цьому заданий рівень рентабельності. На підприємствах маркетинг пов'язаний безпосередньо з плануванням.Маркетинг в умовах сучасної НТР став не тільки необхідним, об'єктивно закономірним, але й можливим. НТП, породжуючи нові потреби, одночасно створює і науково-технічну базу, математичний апарат аналізу і прогнозу для здійснення багатоваріантних розрахунків і вибору оптимального варіанту.Проведення таких розрахунків - невід'ємна риса сучасного маркетингу. Завдяки досягненням науки і техніки стало можливим заздалегідь робити підрахунки платоспроможного попиту, конкретних ринків, ефективності виробництва і його кінцевих результатів - одержання прибутку за кожним видом продукції, що випускається, і асортименту фірми в цілому. Маркетинг слід розглядати як функцію внутрішньофірмового управління, призначення якої полягає в тому, щоб забезпечити діяльність фірми, виходячи із всебічного, глибокого вивчення і ретельного врахування ринкового попиту, потреб і вимог конкретних споживачів до продукту, шоб одержати максимальний і стійкий прибуток.Найважливішою невід'ємною рисою маркетингу є певний спосіб мислення, підхід до прийняття конструкторських, виробничо-збутових рішень з позицій найбільш повного задоволення потреб споживачів, ринкового попиту.Тому маркетинг як теорія, спосіб мислення, філософія підприємницької діяльності вимагає уважного наукового вивчення і реалістичного підходу до використання в практиці управління. До нього можна з достатньою основою підходити як до управлінської діяльності.

12

Висновоки

Цінова політика ― це діяльність підприємства, що спрямована на досягнення його головної мети за допомогою цін. Як правило, вирізняють три основні завдання ціноутворення:• збільшення продажу;• отримання найбільшого прибутку;• збереження існуючого становища. Важливим у розумінні суті цінової політики э аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників її формування. Якщо аналіз зовнішніх чинників покликаний визначити напрями стратегічних дій, то завданням аналізу внутрішніх чинників є передусім оцінювання ситуації у сфері виробництва продукції на підприємстві. Це потребує оцінювання виробничих ресурсів, споживчих властивостей товару, витрат та їхньої структури, визначення попиту на товар та його конкурентоспроможності, обґрунтованості ціни відповідно до якості товару, реклами, каналів збуту та ін. У ринкових умовах ціна, як правило, встановлюється на основі співвідношення між попитом та пропозицією. Існує досить багато методів ціноутворення, які змінюються від простих до досить складних, але жоден з них не є універсальним. Незважаючи на це, у ринкових умовах найчастіше використовуються наступні методи:- витратні методи;- методи, що спираються на попит;- методи з орієнтацією на конкуренцію.  Цінова політика має диверсифікуватися залежно від сегменту ринку на якому працює підприємство, ринкова ціна не є незалежною перемінною, її значення залежить від значення інших елементів маркетингу, від рівня конкуренції на ринку і загальному стані економіки. Ціноутворення завжди варто проводити з урахуванням номенклатури і якості продукції, її корисності, значимості і купівельній спроможності споживачів і цін конкурентів. В окремих випадках варто враховувати і ціни на продукцію – замінник.

13

Список використаної літератури

1.Котлер Ф. Основи маркетингу: Пер. з анг. М.: Прогрес, 1992.

2. Крилов І.В. Маркетинг. М.: Центр, 1998.

3. Маркетинг: Підручник/ Під ред.Э.А. Уткіна.М.:ЭКМОС, 1998.

4. Морозов Ю.В. Основи маркетингу. М.:Хронограф, 1997.

5.Алексунин В.А. Маркетинг: Короткий курс. Навчальне Посібник. – М.:

Видавничий Будинок «Дашков і Ко», 2000.

6.Плєшонкова Л. “Виробнича собівартість і калькулювання промислової

продукції” “Баланс” №7 від 03.04.2001 р.

7.Почапська Л. “Калькулювання собівартості друкованих видань” “Баланс” №

26 від 25.06.2002 р.

8.Харченко Н.“Ціна послуги і єдиний податок” “Баланс” № 48 від 26.11.2002р.

9.С. Ф. Голова "Управлінський бухгалтерський облік" К: Скарби, 1998).

10.Економіка підприємства: Підручник/ за ред. С.Ф. По кропивного –

К.:КНЕУ,2001.

11.Безкоровайна С. Дослідження цілей цінової політики підприємств//

Актуальні проблеми економіки. - 2002. - № 11. - C. 38-40

12.Бєлявцев М. І. Маркетингова цінова політика: Навчальний посібник/ М. І.

Бєлявцев, І. В. Петенко, І. В. Прозорова; М-во освіти і науки України, ДНУ. -

К.: Центр навчальної літератури, 2005. -330 с.

13.Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 712 с.

14Гвоздик О. Ассортиментная и ценовая политика // Маркетинг и реклама. -

2002. - № 5-6. - C. 60-61.

14