Загальна характеристика середньовічної китайської

поезії.Творчість Лі Бо

ПЕСНЯ О ВОСХОДЕ И ЗАХОДЕ СОЛНЦА

Из восточного залива солнце, Как из недр земных, над миром всходит, По небу пройдет и канет в море. Где ж пещера для шести драконов? В древности глубокой и поныне Солнце никогда не отдыхало, Человек без изначальной силы Разве может вслед идти за солнцем? Расцветая, травы полевые Чувствуют ли к ветру благодарность? Дерева, свою листву роняя, На осеннее не ропщут небо. Кто торопит, погоняя плетью, Зиму, осень, и весну, и лето? Угасанье и расцвет природы Совершается своею волей. О Сихэ, Сихэ, возница солнца, Расскажи нам, отчего ты тонешь В беспредельных и бездонных водах? И какой таинственною силой Обладал Лу Ян? Движенье солнца Он остановил копьем воздетым. Много их, идущих против неба, Власть его присвоивших бесчинно. Я хочу смешать с землею небо, Слить всю необъятную природу С первозданным хаосом навеки.

Ієрогліфи

Велика китайська стіна

Бойові мистецтва

Олімпіада 2008

Дракон Рис

Чай Папір

Шовк

Лотос

Фарфор

Компас

Китайська писемність (кит. 中文 ; піньїнь: zhōngwén, «китайське письмо») — стародавній і загальновживаний спосіб запису китайської мови. Китайські ієрогліфи – знаки-малюнки, що означають слова і поняття. Китайське письмо має зорову природу, тому мистецтво каліграфії надзвичайно цінується. Знаки китайської писемності, відомі як китайські ієрогліфи (кит. 漢字 / 汉字 ; піньїнь: hànzì, ханьцзи, «букви Хань»). Вони широко використовуються не лише в Китаї, але також в японській і корейській писемності, а до 1945 року вживалися на письмі у В'єтнамі.

Кількість китайських ієрогліфів, згідно з китайським класичним словником Кансі, складає 47 035 знаків. Більше половини з них є архаїзмами і у сучасній китайській мові не вживається. Зазвичай, освічений китаєць повинен знати 4 — 5 тисяч ієрогліфів. Окрім ієрогліфів існує також спеціальна латиниця для фонетичної передачі китайської мови.

Велика Китайська стіна

Лотос

Рисові поля

Плантації чаю

Шовк

Компас

Фарфор

Олімпіада 2008

Площа - 9,6 млн км,2. Населення - 1,2 млрд чоловік. Столиця - Пекін.

Китай – велика країна, розташованана Південному Сході Азії. Високі гори Тібету, величезна пустеля Гобі й водиТихого океану неначе приховують цю Країну від усього світу.

Китай – республіка з 1949 р. Вищий орган влади - Всекитайські збори народних представників. В адміністративному відношенні КНР поділяється на 23 провінції, 5 автономних районів (Внутрішня Монголія, Сіньцзян-Уйгурський, Тибетський, Гуансі Чжуанський, Нінся-Хуейський) та три міста центрального підпорядкування - Пе-кін, Тяньцзінь та Шанхай. З 1997 року Сянган (Гонконг) є особливим адніністративним районом Китаю, а з 1999 року до КНР приєднається Аоминь (Макао).

Ду Фу Лі Бо

Представники «золотої доби» китайського Середньовіччя

Жанри китайської поезії доби Середньовіччя

Ші Ци Фу Сао

Лей і Ай Цзань Вень Сюй

Фу – вірші в прозі різних розмірівШі – вірші з фіксованими розмірамиСао – вірші вигадливих розмірівЦи – вірші пісенного типуЛей і Ай – плач за шанованою людиноюЦзань – віршовані характеристикиВень – молитва до померлогоСюй – передмова до віршів

Китайські поети дотримувались таких правил віршування:

використовували рядки лише з 5 й 7 слів; кожне слово мало створювати свій зримий образ; звукової упорядкованості (у китайській мові кожен ієрогліф вимовлявся своїм тоном; зміст розкривати не повністю, даючи змогу читачеві самостійно уявити образи; представляти у поезіях реальне життя, без вигадки й фантазії, бо цінувалася насамперед образність, простота й щирість почуттів.

Лі Бо

701-762

Паралелізми -

це почерговий показ стану природи і стану людської

душі.

Лі Бо701 - 762

“біла слива”провінція Сичуань

син купцямандрівник, придворний поет, заколотник

“кістка гордості” понад 900 віршів у різних жанрах

пейзажна, філософська, громадянська лірика

“поезія гір та вод”психологічний паралелізм, метафора