Мартіньш Кр і євіньш, директор Департаменту з координації політики

Процес розробки політики – крок за кроком. Документи планування політики. Методи аналізу ситуації

Мартіньш Крієвіньш,директор Департаменту з координації політики

Державної канцелярії Латвійської Республіки

Консультативна підтримка – Іванна Ібрагімова, Ольга Захарченко

Київ, січень, 2009

1

Завдання тренінгу:

крок за кроком пройти всі основні етапи розробки політики, моделюючи процес на реальних прикладах;

визначити зміст типового документа з аналізу політики, який учасники тренінгу розроблятимуть протягом участі у проекті;

коротко ознайомитися з методами аналізу ситуації;

сприяти подальшій успішній взаємодії між членами груп.

2

Вступ – основні терміни

3

Політика vs політика

Проблема перекладу англійських термінів “politics” та “policy”

“Політика” (politics) - як сфера діяльності політиків, яким народ надав мандат на прийняття рішень в інтересах суспільства та країни

“Політика” (policy) - як сфера діяльності бюрократів, що діють як експерти, допомагаючи політикам знаходити шляхи розв'язання повсякденних проблем суспільства

Термін - прикладна політика?

4

Підходи до розробки політики

Раціональний підхід передбачає фокусування на розв'язанні проблем шляхом

аналізу ситуації, пошуку альтернативних рішень та послідовності в їх впровадженні, а також готовність пожертвувати чимось задля досягнення головної мети політики

Інкрементальний підхід передбачає покроковий рух до реформ на основі малих (не

радикальних) змін і попереднього досвіду та надає перевагу численним консультаціям з усіма зацікавленими сторонами і досягненню компромісів

Підхід так званого “Смітника” полягає в тому, що політика приймається внаслідок низки

взаємопов`язаних подій або через збіг обставин, а також внаслідок катастроф

5

Про що свідчить практика розробки політики?

Стратегічний підхід до розробки політик ґрунтується на поставлених цілях, зосереджуючи увагу на об’ємних та комплексних політиках

Приклади: Середньостроковий план розвитку держави, Програма зниження бідності, Стратегія регіонального розвитку тощо.

Проблемно-орієнтований підхід до розробки політики ґрунтується на необхідності розв'язувати конкретні проблеми в окремо взятому секторі

Приклади: План поліпшення житлових умов для молодих родин з дітьми, Програма працевлаштування колишніх ув'язнених, План зниження смертності серед немовлят і т. п.

6

Принципи розробки політики Принцип послідовності та координації – передбачає, що процес розробки

містить як актуалізацію вже наявних політик, так і координацію з ініціативами, з якими виступають інші “гравці”.

Принцип фінансових можливостей – під час розробки і планування прописуються речі, які реально можна виконати, а не будуються “повітряні замки”.

Принцип участі та прозорості – до процесу розробки і планування політики по можливості варто підключити всіх основних “гравців” (громадські організації, органи самоврядування, приватний сектор, профспілки і т. п.) залежно від встановленої мети та обсягів політики. Також необхідно інформувати суспільство про вжиті кроки та альтернативи.

Принцип відповідальності – процес розроблення/планування, орієнтований на досягнення намічених цілей, коли всі рівні державного управління повинні нести відповідальність за виконання поставлених завдань.

Принцип субсидіарності – у процесі планування політики необхідно оцінити, який рівень державного управління найбільше підходить для впровадження даної політики.

7

Завдання і ролі політиків та чиновників

Політики: визначають порядок денний

політики; бачать загальну картину; визначають пріоритети; оцінюють пропозиції щодо

політики; роблять політичний аналіз; очолюють політичні дискусії; проводять консультації із

суспільством/електоратом; приймають рішення; дають завдання чиновникам; несуть політичну

відповідальність.

Чиновники: збирають інформацію; аналізують інформацію; готують рішення; оцінюють наслідки/вплив; проводять консультації із

зацікавленими сторонами, цільовими групами, НУО, іншими державними установами;

готують аргументацію; планують дії; забезпечують реалізацію; контролюють процес і

результати; організують оцінку реалізації; звітують.

8

Інструменти політики (1)

Інструменти нормативного регулювання, які визначають права, вимоги і заборони, а також стандарти (закони та підзаконні акти)

Фінансові інструменти, до яких належать податки, субсидії, торгові пільги і т. п.

Інформаційні інструменти, такі як навчання, поширення інформації, публікації і т. п.

Інституціональні інструменти, включаючи формування і реорганізацію інституцій з метою виконання функції держави або надання послуг, а також поліпшення їх якості

Інструменти делегування функцій, до яких належать альтернативні механізми надання послуг шляхом залучення недержавних організацій

9

Інструменти політики (2)

Види інструментів впливу уряду

Прямі Опосередковані

Монетарні - надати- придбати

- податки- субсидії

Не монетарні - заборонити- вимагати

- інформувати- просити

10

Завдання для груп (1)

Групи аналізу політики мають зібратися для обговорення найпоширеніших інструментів політики у їх сфері (5 хвилин).

Питання для обговорення: найбільш поширені інструменти політики та причини їх

використання; які інструменти не використовуються або використовуються

рідко.

Представник від кожної групи повинен представити аудиторії: тему своєї групи та інституції, представники яких є членами

групи, а також “інституції, яких бракує”; результати обговорення групи; відповісти на запитання (у разі їх наявності).

11

Процес розробки політики – крок за кроком

12

Процес розробки політики

Порядок денний

Ex – post оцінката

моніторинг

Реалізація політики

Рішення щодо фінансування

політики

Рішення щодо політики

Ідентифікація проблеми

Визначенняальтернатив

Ex – ante(первинна)

оцінка впливуКонсультації

13


Порядок денний - це нагальні питання, які повинні бути вирішені політиками та чиновниками

Шляхи виникнення питання на порядку денному міністерства і політиків можуть бути різними:

з Програми Уряду; з прямих вказівок Президента, Парламенту або

Уряду; відповідно до пріоритетів або проблем,

визначених міністерством; від партнерів з неурядового сектору, засобів

масової інформації або громадськості.

14

Аналіз ситуації

Аналіз ситуації є наступним кроком розробки політики після того, як питання або проблема виникла на порядку денному.

Аналіз ситуації надає інформацію про поточний стан справ у певній сфері, у якій виникли питання або проблема, і надає всі доступні (необхідні) дані для подальшої роботи над політикою.

Аналіз ситуації повинен призвести до ідентифікації проблем та їх аналізу.

Аналіз ситуації повинен бути максимально cконцентрованим та обмеженим у часі.

15

Аналіз проблеми

Визначення центральної проблеми - одне з найскладніших завдань, оскільки на ній ґрунтується уся політика.

Особливо важливо відрізнити центральну проблему від другорядних проблем, спричинених нею (проблема та її наслідки).

Неправильно ідентифікована проблема призведе до фіаско будь-які рішення, прийняті на будь-якому рівні.

16

Ідентифікація альтернатив (1)

Ідентифікація альтернатив – наступний логічний крок після ідентифікації та аналізу проблем.

Альтернативи – це перелік можливих втручань і заходів, які можна вжити з метою розв'язання проблем і досягнення цілей політики.

Якщо альтернативи сформульовані неправильно і не відповідають ідентифікованим проблемам і цілям політики, то всі наступні кроки з їх оцінки, кількісного прорахування і визначення їх впливу шляхом застосування різноманітних методів аналізу виявляться лише марнуванням ресурсів і призведуть до подальших помилок.

17

Ідентифікація альтернатив (2)

Загальні правила: необхідно запропонувати і проаналізувати більше ніж

один варіант для кожної проблеми, разом з цим уникаючи створення нереальних альтернатив;

альтернатива “не робити нічого” також повинна бути розглянута;

альтернативні рішення повинні розв'язувати ідентифіковані проблеми і цілі, водночас бути сумісними з обсягом політики;

альтернативи повинні бути чіткими і такими, що виключають одна одну;

ідентифікація альтернатив тісно пов'язана з вибором інструментів реалізації політики.

18

Типові альтернативи

не робити нічого (збереження status quo);

поліпшення ситуації за допомогою вдосконалення вже наявних елементів системи;

формування нових елементів системи та їх інтеграція в наявну систему;

формування нової системи.

19

Вибір альтернатив

Початковий перелік альтернатив може виявитися досить великим, особливо після брейнстормінгу (“мозкового штурму” ) в робочій групі.

Але оцінюються не усі альтернативи – до наступного етапу повинно бути відібрано не більше ТРЬОХ альтернатив.

Щоб відібрати потрібні альтернативи, їх необхідно класифікувати, “об`єднати” і “відсіяти” (позбутися дублювань).

Відібрані альтернативи слід кілька разів обговорити з різними цільовими групами і поступово відсіяти.

20







політики






21

Оцінка впливу (1)

Оцінка впливу – частина процесу розробки політики, яка дає можливість краще сфокусувати політику та забезпечити вибір оптимального рішення, що базується на продуманій аргументації.

Оцінка впливу пропонує тим, хто приймає рішення, бачення наслідків реалізації політики, а також можливість визначити ефективність вже здійснених кроків

Оцінка впливу може допомогти прийняти рішення, але не може його замінити!

22

Оцінка впливу (2)

Ex-ante оцінка впливу проводиться на початку розробки політики, коли експерти за допомогою різних методів, свого досвіду і здорового глузду намагаються визначити можливі наслідки, що можуть мати місце після впровадження політики.

Ex-nunc оцінка впливу – не дуже розповсюджений термін, що означає проміжну оцінку впливу політики (“після проходження половини шляху” впровадження).

Ex-post оцінка впливу проводиться у процесі або після реалізації політики. На цьому етапі оцінюються досягнуті результати, розбіжності із заздалегідь запланованим, витрати і час впровадження. Головна мета – не лише знайти помилки, але й скорегувати подальшу роботу у цій сфері політики.

23

Консультації

Розроблення проекту

Формальні консультації

щодо проекту

Міністерства, інші державні заклади, неурядові “гравці”

Залучення до робочої групи, консультації з неурядовими

“гравцями”


Інформування суспільства, консультації щодо результатів,

залучення до оцінки впливу

24

Планування впровадження

Це наступний етап після оцінки альтернатив та відбору найбільш придатних для досягнення намічених цілей.

На цьому етапі відбираються методи для впровадження політики (інструменти впливу).

Планування впровадження політики вимагає чітких знань у конкретній сфері політики, залучення головних зацікавлених сторін (стейкхолдерів), а також навичок комунікації та координації.

25

Поради щодо планування впровадження

Спочатку плануйте доволі загальні аспекти – детально будете планувати після прийняття рішення щодо впровадження політики.

Враховуйте всі інструменти впливу, що потрібні для впровадження політики.

Установлюйте реальні строки виконання завдань, особливо щодо розроблення і прийняття законопроектів (Парламентські процедури) і початку реалізації (бюджетні алокації).

Не забувайте про необхідність проінформувати суспільство про політику та її цілі.

Заплануйте оцінку впливу і моніторинг (включаючи збір даних) за результатами впровадження.

Кошти та інші ресурси необхідні на всіх етапах!

26

Ухвалення рішення

Ухвалення рішення про необхідність впровадження політики – наступний крок, на якому відповідальні за прийняття рішень (політики) оберуть на їх думку найкращий шлях для впровадження політики.

Для забезпечення якості рішення необхідно підготувати комплексну презентацію усіх аспектів політики.

Структура і якість (у тому числі обсяги, чіткість, зрозумілість) самого документа відіграють на цьому етапі найважливішу роль.

27

Фінансування та реалізація

Більшість політик і прийнятих відповідно до них урядом нормативних актів потребують ресурсів для їх впровадження. Коли уряд затверджує акти, він дає концептуальну згоду на пропоновані рішення, але реальне рішення насправді приймається лише у процесі прийняття бюджету!

Така двоступенева система прийняття рішень характерна для всіх країн, оскільки у момент ухвалення рішення уряду ще не відома вся сума, що її потребуватимуть усі міністерства для реалізації своїх функцій.

Етапи реалізації та конкретні заходи щодо впровадження політики повинні бути виписані у самому документі з аналізу політики, але водночас не слід занадто зв'язувати собі руки, натомість доцільно залишати простір для маневру, беручи до уваги той факт, що обсяги ресурсів, які будуть відведені для реалізації політики, є невідомими.

28

Спільні проблеми

Обмеження: відведено занадто мало часу для якісного і

всеохоплюючого аналізу; проблеми з ресурсами; обмежені знання про методи аналізу; недостатньо досвіду з використання методів аналізу.

У більшості випадків аналіз буде проводитися власними силами органу влади без залучення сторонніх експертів (хоча це було б бажаним).

Принцип, який необхідно засвоїти: краще хоча б приблизно мати рацію, ніж однозначно помилятися!

29

Приклад – створення пробаційної служби в Латвії

30

Від ідеї до справи

Вплив на бюджет A B

Actual

Бюджет

2003. 661135 2723447 190000

2004. 1446098 2723447 444908

2005. 2723447 2723447 2516816

2006. - - 3211089

Розробка політики: 19.11.02: Рішення Уряду схвалити рішення А з концептуального документа “Про державну пробаційну послугу”

Декларація Уряду:

“Ми покращимо систему виконання покарань, формуючи послугу пробації, яка допоможе колишнім ув’язненим знову інтегруватися у суспільство.”

Правовий та інституційний вплив

• Підготувати та подати на розгляд Уряду проект закону “Про державну пробаційну послугу” до 15.01.03.

• Кожен рік до 01.12. подавати до Мінюсту звіт про досягнуті результати

Законодавство18.12.03: Парламент Латвії приймає Закон “Про державну

пробаційну послугу”31

Від ідеї до справи (2)

Робоча група і консультації з державними і недержавними організаціями, органами самоврядування

Опція “А” - поступове створення Служби Пробації трьома етапами:

етап 1 – центральна адміністрація та шість відділів у великих містах;

етап 2 – залучення шести додаткових експертів у великих містах і 66 експертів у менших містах;

етап 3 – завершення створення Служби та поступове створення відділів служби у 14 районах.

32

Приклад реорганізації Латвійського інституту

33

Реорганізація Латвійського інституту (1)

Виклад ситуації Латвійський Інститут є неприбутковою державною

організацією з 1998 року Функції – розроблення і впровадження національної

брендинг-стратегії та координація інформаційних кампаній інших інституцій.

Ідентифіковані проблеми: юридичний статус не відповідає системі, встановленій

новим Законом “Про державну адміністрацію” і Законом “Про комерційну діяльність”;

низька спроможність координації у зв’язку з тим, що міністерства та інші держустанови створюють власні інформаційні матеріали і безпосередньо встановлюють контакти із закордонними партнерами.

34


Відповідні документи планування і нормативні акти:

Основні засади зовнішньої комунікації Латвії – свідчить про необхідність посилити національний бренд і координувати дії;

Закон “Про комерційну діяльність” – визначає суб’єктів комерційної діяльності і більше не йде мова про такий тип, як державна неприбуткова організація;

Закон “Про набрання чинності Закону “Про комерційну діяльність” чітко визначає необхідність реорганізації, а також відводить час на виконання вимоги до кінця 2003 року;

Закон “Про Структуру Державного Устрою” вказує на типовий підхід до реорганізації держпідприємств і неприбуткових установ (у держагенції або державні інституції);

Розпорядження Кабміну ЛР “Про латвійський інститут” – нормативний акт, що створює Латвійський інститут;

Регламент Латвійського інституту, що визначає функції інституту.

35

Реорганізація Латвійського інституту (3) Альтернативи:

1. ЛІ як незалежна публічна юридична особа і спеціальний закон про ЛІ під наглядом Міністерства Закордонних Справ; під наглядом Прем'єр-міністра.

2. ЛІ як державна інституція.

3. ЛІ як держагенція при Міністерстві закордонних справ.

Оцінка впливу на держбюджет:

- жодного впливу не буде, залишиться вже наявна дотація у розмірі ЛВЛ 90000;

- потрібні ЛВЛ 9215 для однієї посади у Держканцелярії для координатора;

потрібні ЛВЛ 9215 для однієї посади у Держканцелярії для координатора;

ніякого впливу не буде, залишиться вже наявна дотація у розмірі ЛВЛ 90000.

36


Сильні сторони Слабкі сторони

Функція міжнародних відносин сконцентрована при МІС

Позиція ЛІ: субординація МЗС призводить до зменшення “свободи” ЛІ, оскільки закордонна преса довіряє лише незалежним інституціям

Зовнішні та внутрішні функції чітко визначені

Позиція ЛІ: підпорядкованість одному міністерству зменшує здатність незалежної координації та призводить до обмеженості (однобічності) поглядів

Прямий зв'язок з посольствами та економічними представництвами

Позиція ЛІ: директор призначається Міністром закордонних справ, а не Урядом, що знижує статус директора

Модель держагенції вимагає ефективного менеджменту – розроблення стратегії, її впровадження та звітності про результати

Гнучкість у використанні коштів дає можливість залучити приватний капітал та побудувати конкурентоспроможну систему оплати

37

Завдання для груп (2)

Зберіться по групах аналізу політики (якщо Ви пересіли ).

У Вашій сфері діяльності (сфері політики) оберіть ту підгалузь або те питання, стосовно якого Ви будете розробляти документ з аналізу політики.

Питання для обговорення в групах (15 хвилин):

історичний розвиток цієї політики та конкретної галузі;

проблеми, починаючи з її розроблення і далі – по всьому циклу розроблення політики;

4–5 аргументів, чому це питання сьогодні є досить важливим для України.

Учасник групи (хто ще не виступав під час виконання першого завдання) представляє аудиторії напрацювання груп.

38







політики






39

Документи з аналізу політики та їх зміст

40

Документ з аналізу політики

Документ з аналізу (розробки) політики – інструмент прийняття рішень, який розробляється для постановки цілей уряду, ідентифікації можливих шляхів розв'язання проблем, включаючи ґрунтовний аналіз можливих наслідків, планування конкретних кроків та заходів з реалізації.

41

42

Документи політики в Україні Регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою КМУ від 18 липня 2007 року № 950

За результатами розгляду пропозицій щодо реалізації державної політики Кабінет Міністрів приймає:

розпорядження про схвалення: концепції, стратегії основних напрямів реалізації державної політики; інших програмних документів концептуального характеру; концепції державної цільової програми; концепції закону (параграф 74.5.);

або рішення за результатами її розгляду (якщо реалізація політичної пропозиції не потребує прийняття розпорядження (параграф 74.6.).

Політичні пропозиції – пропозиції щодо реалізації державної політики, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів у формі доповідної записки для вирішення питань суспільно-економічного життя, які потребують визначення концептуальних засад реалізації державної політики, пріоритетів та стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку, послідовності дій, вибору оптимальних шляхів, механізму і засобів розв'язання проблеми, проведення реформ (параграф 74.1. та додаток 9).

Політична пропозиція береться за основу під час підготовки планів заходів, проектів законів та інших актів законодавства (параграф 74.4.).

43

Концепція вдосконалення системи прогнозних і програмних документів з питань соціально-економічного розвитку України, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2006 р. № 504

Довгострокові –

понад 5 років

Середньострокові –

до 5 років

Короткострокові –

на 1 (наступний) рік

• Стратегії економічного та соціального розвитку України; • Державна стратегія регіонального розвитку; • регіональні стратегії розвитку Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя; • стратегії розвитку галузей економіки (сфер діяльності).

• Програма діяльності Кабінету Міністрів України; • прогноз економічного та соціального розвитку України; • прогноз економічного та соціального розвитку АРК, областей, мм. Києва і Севастополя (за рішенням місцевих органів влади); • Основні напрями бюджетної політики і прогноз показників зведеного та державного бюджетів України; • державні цільові програми; • стратегічні плани роботи ЦОВВ.

• Основні напрями економічної політики України; • прогноз економічного та соціального розвитку України; • Основні засади грошово-кредитної політики на наступний та подальші роки; • Основні напрями бюджетної політики; • План дій КМУ щодо виконання Програми діяльності КМУ; • річні плани роботи ЦОВВ; •Державний бюджет України;• Бюджети адмін. тер. одиниць та програм їх соціально-економічного розвитку.

Документи з аналізу політики в Україні (1)

У законопроекті ”Про державне прогнозування та стратегічне планування в Україні”, розробленому Міністерством економіки, йдеться про такі типи та назви документів:

стратегічні, прогнозні, програмні та планові документи державного стратегічного планування;

обов'язкові довгострокові (більше, ніж на 5 років) –

o Стратегія розвитку України;

o Державна стратегія регіонального розвитку;

o регіональні стратегії розвитку Автономної Республіки Крим, областей, Києва та Севастополя;

o прогноз науково-технологічного розвитку України, військова доктрина України.

44

Документи з аналізу політики в Україні (2) Законопроект ”Про державне прогнозування та стратегічне планування в Україні”

обов'язкові середньострокові (до 5 років):

o програма діяльності КМУ;

o прогноз економічного та соціального розвитку України на короткостроковий період;

o бюджетний прогноз на наступні три бюджетні періоди;

o державні цільові програми;

o стратегічні плани роботи центральних органів виконавчої влади;

середньострокові (до 5 років):o основні напрями економічної політики; o декларація цілей та завдань бюджету на наступний бюджетний період (Бюджетна

декларація); o основи грошово-кредитної політики на наступний рік та більш тривалий період; o послання Президента до народу; o щорічні та позачергові послання Президента до Верховної Ради щодо внутрішньої та

зовнішньої ситуації в Україні; o Стратегія національної безпеки.

45


короткострокові (до 1 року) –

o прогноз економічного та соціального розвитку України на короткостроковий період;

o План діяльності КМУ щодо виконання Декларації;

o основні напрями бюджетної політики (Бюджетна резолюція);

o Державний бюджет України;

o річні плани центральних органів виконавчої влади;

o місцеві бюджети;

o програми соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

46


Також зустрічаються назви: доктрина, державна цільова програма, галузева (відомча) цільова програма, регіональна (місцева) цільова програма, інноваційна програма.

До того ж кожен документ стратегічного планування (за винятком обов'язкових) має бути зініційовано шляхом розроблення Концепції документа стратегічного планування, де пояснюється необхідність розроблення документа та визначається оптимальний варіант розв'язання проблеми.

47

Документи з аналізу політики в Україні (5)

Запитання для обговорення:

Наскільки Ви обізнані з такою системою документів щодо політики?

Які документи з політики були розроблені Вашим міністерством чи відомством?

Чи брали Ви участь у їх розробленні?

Які проблеми поставали перед Вами під час розроблення цих документів?

48

Довгостроковий концептуальний документ „Модель розвитку Латвії: Людина на першому місці”

Основні засади (стратегія) довгострокового розвитку Латвії(Довгострокові пріоритети та Національне (територіальне) планування)

Декл

ар

ац

ія у

ряд

уП

лан в

пр

овад

ження д

екл

ар

ац

ії

Національний план розвитку

Основоположення

Програма

План

Програми розвитку регіонів

та місцевих органів

самоврядування

Територіальні плани

регіонів та місцевих органів самоврядування

Стратегічні плани інституцій Стратегічні плани органів самоврядування

Середньостроковий рамочний бюджет

Державний бюджет Бюджети органів самоврядування

Концепція :: Доповідь :: Національна позиція для ЄС

Повна схема системи планування в Латвії 49

Зміст документа з аналізу політики (1)

Вступ Мета розроблення документа. Процес розроблення, у тому числі ті, хто розробляє. Проведені консультації.

Опис ситуації Аналіз ситуації та головних факторів, пов'язаних з

проблемою, включаючи статистичні дані. Наявні документи з аналізу політики та законодавство. Інституції, пов'язані з розв'язанням проблеми. Основні цільові групи (зацікавлені сторони).

Визначення основних проблем Базуючись на даних, що свідчать про важливість

проблеми, а також про наслідки, зумовлені цією проблемою.

50


Цілі політики, досягнення яких заплановане дають чітке уявлення того, що уряд має намір досягти,

вдаючися до “втручання”.

Опис основних напрямів діяльності напрями діяльності, що описують різні сфери дій, разом

спрямовані на досягнення поставлених цілей;

ідентифікація альтернативних рішень (якщо можливо): Законодавство – ідентифікація необхідних нормативних

актів для кожної з альтернатив і короткий виклад суті кожного з них;

Фінанси – загальні підрахунки фінансових ресурсів, необхідних для впровадження кожної альтернативи;

Вплив на суспільство – оцінка впливу на різні групи населення, пов'язаного з рішенням проблеми по кожній з альтернатив.

51


Результати політики, дії та показники реалізації політики, що свідчитимуть про досягнення цілей і зміни у сфері даної політики.

Оцінка впливу на бюджет.

Оцінка впливу на законодавство, що дає уявлення про необхідні нормативні акти або зміни до них, основну (стислу) інформацію про зміст.

Головні кроки та відповідальні інституції Що? Де? Коли?

Загальні умови для проведення моніторингу.

52

Збір інформації. Аналіз ситуації та її опис

53

Типи методів аналізу політики

“Якісні методи” передбачають зосередження більшою мірою на окремих ситуаціях, сприйнятті, особистому досвіді та цінностях. Ці методи більше підходять для початкових стадій аналізу, ідентифікації проблем та їх тлумачення, визначення альтернатив і основних шляхів їх розв'язання, а також на заключних етапах, коли необхідно інтерпретувати дані та розробляти рекомендації.

“Кількісні методи” створюють базу для надання доказів; ґрунтуються, базуються на моделюванні, математичних і статистичних підрахунках, а також для монетаризації. Такі методи більше використовуються при визначенні витрат і прогнозуванні досягнутих альтернатив, а також оцінки впливу.

54

Методи аналізу (1)

Етапи розробки Якісні методи Кількісні методи

Аналіз ситуації ”Брейн-стормінг”Фокус групи

Інтерв'юЕкспертні методи

Аналіз текстівАналіз документів

Аналіз законодавстваАналіз прикладів

Збір первинних данихСтатистичний аналіз

Репрезентативна вибіркаАналіз вторинних даних


SWOTАналіз дерева проблем

Діаграма “риб'ячий кістяк”

Аналіз вторинних даних

Аналіз проблем та їх причин

Аналіз дерева проблемДіаграма “риб'ячий кістяк”

Статистичний аналізКореляція та регресія

Визначення цілей

”Дерево” цілей

55

Методи аналізу (2)


”Брейн-стормінг” Експертні методи

АналогіяПровідна практикаШвидкі опитування

Вибір альтернатив SWOTМульти-критеріальний аналіз

Моделювання альтернатив

Планування сценаріївАналогія

Мета-аналізМетод ”Дельфі”

Планування сценаріївСимуляція

Екстраполяція, кореляція, регресія

Оцінка альтернатив SWOTМульти-критеріальний аналіз

Метод матриціМетод ”Дельфі”

Пілотування

Аналіз вигід та витратГотовність платитиГедонічний метод

Аналіз ризиківРепрезентативна вибірка

56

Наявна ситуація

Розробка політики починається з опису наявної ситуації в конкретній сфері політики для подальшого аналізу

Найбільш поширені методи: аналіз текстів/контент-аналіз, аналіз документів,

законодавства; статистичний аналіз; спостереження та дослідження; вивчення найкращих практик, досвіду інших; ”брейнстормінг”; фокус-групи, інтерв’ю, опитування; залучення експертів, практиків, аналітиків.

57

Аналіз текстів

Аналіз текстів і документів - систематичний (більшою мірою критичний, ніж описовий) підхід до аналізу різного роду публікацій (починаючи з Програми діяльності Уряду, нормативних актів і закінчуючи різноманітними статтями, дослідженнями та оцінками впливу) з метою виявлення основних потреб та перешкод. Контент-аналіз та аналіз законодавства є специфічними методами аналізу текстів.

Структура методу:

визначення мети; пошук і відбір документів; аналіз документів; узагальнення та інтерпретація отриманих даних.

Обмеження методу:

документи або матеріали можуть бути неповними; користування лише наявними на даний момент даними; мають місце розбіжності між документами та реальністю.

58

Метод інтерв'ю

Метод інтерв'ю, як правило, передбачає особисту зустріч, під час якої дослідник ставить серію запитань щодо теми, яка його цікавить. Існують структуровані та неструктуровані інтерв'ю.

Визначте осіб, які Вас цікавлять. Складіть список питань.

Надішліть їх заздалегідь. Записуйте інтерв'ю. Розшифровуйте інтерв'ю. Відішліть для перевірки даних.

Цей процес може бути досить тривалим та повільним, якщо дотримуватись усіх теоретичних вимог до його проведення, але він може надати чимало раніше ніде не опублікованої інформації.

59

Експертні методи

Експертні методи можуть досить широко використовуватися у державному управлінні.

Експерти з міністерств проводять початковий аналіз, знаходять шляхи розв'язання проблеми, але існує одна проблема – вони мають особисті переконання та упередження, що можуть стати на заваді найефективнішому рішенню.

Тому експерти недержавного та приватного секторів повинні залучатися до процесу шляхом участі у робочих групах, інтерв'ю або шляхом запиту про оцінку розроблених документів.

60

Найкраща практика Найкраща практика (Benchmarking) передбачає орієнтацію

на використання передового досвіду інших інституцій або країн. Такий підхід використовується для визначення альтернатив та для порівняння досягнутих результатів.

Хорошою базою для визначення альтернатив є огляд практики та прикладів інших європейських країн або країн ОЕСР. Публікації в Інтернеті пропонують необмежений спектр досвіду.

Водночас потрібно пам'ятати, що метод “copy-paste” (сліпого копіювання) є неприйнятним, оскільки ефективні рішення в одній країні (з відмінною культурою і законодавчою базою) можуть призвести до протилежного результату в іншій!

61

62

Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища

Внутрішній аналіз: організація та процеси людські ресурси освіта та компетентність інші ресурси культура та цінності

”Пест” та “Пестл” (PESTLE) – аналіз чинників, що впливають на поточну та майбутню ситуації:

політичні економічні соціальні/культурні технологічні нормативні, законодавчі фактори навколишнього середовища

Цільові групи та групи впливу; зацікавлені сторони, їх потреби, мотивація та інтереси

Аналіз сильних та слабких сторін

SWOT – це визначення сильних та слабких сторін, а також можливостей та ризиків.

Один із найпопулярніших методів аналізу ситуації, проблем і альтернатив, що широко застосовується у державному управлінні.

У разі браку часу можна обмежитися визначенням лише сильних та слабких сторін.

63

64

SWOT

Фактори Сприяють Перешкоджають

Внутрішні

Сильні сторони- організація працює успішно

- раніше спрацьовувало

- інші теж вважають сильною стороною

Слабкі сторони- те, що треба покращити- слабкі процеси або “місця”- бар'єри для досягнення мети

Зовнішні

МожливостіЗовнішні фактори, які могли б сприяти розв'язанню проблеми

ЗагрозиЗовнішні фактори, які можуть перешкоджати розв'язанню проблеми

65

SWOT стратегії

Сильні сторони Слабкі сторони

Можливості

Використовувати можливості,

спираючись на сильні сторони

Виправити недоліки, аби

використовувати можливості

Загрози

Використовувати переваги для

зменшення загроз та ризиків

Захистити слабкі сторони, аби

зменшити вплив ризиків

66

Аналіз середовища

Систематичний: різноманітні

фактори, процеси; що на що впливає.

Сценарії: як виглядатиме

майбутнє? оцінити різні

альтернативи; сформувати

загальне уявлення;

найсуттєвіші тенденції.

Restricted-Audit

1

size ofapplicant

pool

rate starttraining

numberpilots intraining

rate transferto OCU

numberpilots

available forfront line

rate leaveoperational

flying

trainingtarget

level ofacceptance

criteria

trainee intakequality

+

+ -

wastage rate

-

+

-- +

D train

operationalshortfall

+

+

-

+ -

operationaltempo

number ofoperational

pilotsrequired

+

-

+

time tocompletetraining

+

trainingaircraft

utilisationachieved

-

contractedservices

allottedflying hours

adverseweatherfrequenc

y

airspaceavailabilit

y

aircraftavailabilit

y

aircraftfailure

rate

aircraftmaintenance

effort

+

+

-

+

+

+

-

-

+

-

D tours

operationalcommitments

demand forcommercial

pilots

maximumage for

commercialpilots

pilot age atend of

contract

retentionbonus

payment

minimumtour

duration

number oftours

accepted

+

++

+

- +-

time pilotsremain in

operationalservice

+ +

+

minimumsign-upduration

-

maximumentry age

+

+

+

availabilityof

instructors

-

+

+

+

+

+

+

total operationala/c fleet +

+

total trainingaircraft fleet

+

+

-

simulators

-

time forrelocation

moves

+

+

+

availability of

groundfacilities

+

rate transferto

operational+

numberpilots

undertakingOperational

training

-

minimumentry age

-

DOCU

-

+

+

proportionOCU / Basic

+

tri-servicetraining

+/-

Домашнє завдання

67

Домашнє завдання

До наступного заняття кожній групі необхідно:

чітко визначитися з темою (аспектом політики), над якою Ви працюватимете протягом усього тренінгового курсу;

тема повинна бути сформульована як назва документа щодо політики; координаторам груп необхідно надіслати її Ользі Захарченко на її електронну адресу

[email protected] до 30 січня 2009 р.;

зробити аналіз ситуації та написати перший варіант розділу ”Опис наявної ситуації” документа з аналізу політики, з яким Ви почнете працювати над визначенням основних проблем політики на наступному тренінгу.

68

Наступні тренінги

На трьох наступних тренінгах з 3 по 19 лютого з Вами працюватиме Каспарс Берзіньш, з яким Ви разом будете : визначати основні проблеми Вашої сфери політики, їх причини

та наслідки; формулювати цілі політики та заплановані результати; виявляти можливі альтернативи.

Не відкладайте написання документа на останній день!

Консультуйтеся з тренерами щодо всіх питань особисто чи електронною поштою!

69

МАРТІНЬШ КРІЄВІНЬШ,ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ З КООРДИНАЦІЇ ПОЛІТИКИ

ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ЛАТВІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

ТЕЛЕФОН: +37167082928ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: [email protected]

Дякую та успіхів Вам!

70

Documents

Мартіньш Кр і євіньш, директор Департаменту з координації політики