Соціальний діалог у державному управлінні: європейський досвід та українські реалії

Соціальний діалог у державному управлінні: європейський досвід та українські реалії

Ольга Петроє, кандидат наукз державного управління, доцент,доцент кафедри соціальної і гуманітарної політики НАДУ

5–6 грудня, 2013 року

TAIEX СЕМІНАР “ Соціальний діалог в Україні ”

Соціальний діалог у державному управлінні

система взаємопов’язаних та взаємозалежних цілей, завдань, функцій, принципів, форм, форматів і механізмів

узгодження інтересів між працівниками, роботодавцями, державою та іншими заінтересованими групами

для прийняття і реалізації легітимних рішень уряду й соціальних партнерів (працівників, роботодавців)

щодо розв’язання завдань у сфері соціально-трудових та соціально-економічних відносин

на міжнародному, міжнаціональному, національному, галузевому, регіональному, місцевому рівні й на рівні підприємства

з метою забезпечення збалансованого соціального та економічного розвитку суспільства

Функціональна структура системи соціального діалогу

Компонентна

структура системи соціального діалогу

Змістова структура системи

соціального діалогу

цілі

цінності

завдання

пріоритети

принципи

сторони та суб’єкти

соціальні інтереси: працівники, профспілки, роботодавці, об’єднання роботодавців,

держава, органи державної влади, територіальна громада, органи місцевого

самоврядування

формиобмін інформацією, консультації, переговори, укладання договорів, контроль за виконанням

домовленостей, урегулювання конфліктів

рівніорганізації: міжнародний,

загальнонаціональний, галузевий, регіональний, локальний.

предмет праця, соціально-трудові та соціально-економічні відносини

Європейський тристоронній соціальний діалог

Європейський двосторонній соціальний діалог

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НАЦІОНАЛЬНОГО РІВНЯ

СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РІВНІ

Тристоронні Соціальні Зустрічі на вищому рівні

Міжгалузеві консультаційні комітети

Європейський тристоронній соціальний діалог

макроекономічний діалог

соціальний захист

освіта й наука

рівні можливості чоловіків і жінок при прийомі на роботу

зайнятість

здоров’я і безпека на робочому місці

професійне навчання

вільний рух працівників

Взаємодії з Європейським соціальним фондом

соціальний захист працівників-мігрантів

Європейський міжгалузевий соціальний

діалог

Комітет міжгалузевого соціального

діалогу

64 учасники:32 представники від

роботодавців32 - від працівників)

Європейський галузевий соціальний діалог

41 галузевих комітетів соціального діалогу

Соціальний діалог на рівні європейських компаній

Понад 840європейських трудових рад

Галузевий комітет соціального діалогу

Європейськатрудова рада

- керівні норми у сферах праці та соціальних відносин для усіх

роботодавців і працівників у країнах Європейського Союзу

- підготовка кадрів - робочий час і умови праці

- охорони здоров’я та безпеки праці

- сталий розвиток - вільне пересування робочої сили

- охорона здоров’я та безпека праці- рівні умови

- наукові дослідження - охорона навколишнього

середовища- інвестиції

Двосторонній соціальний діалог на європейському рівні

Європейський соціальний діалог у галузідержавного управління

Європейський соціальний діалог у сфері

центрального адміністрування

Європейський соціальний діалог у сфері

регіонального і місцевого врядування

Договори ЄС Організаційні форми cоціального діалогу в ЄС

Функції організацій соціального діалогу в ЄС

Договір про заснування Європейського об’єднання вугілля і сталі (Па риж, 18 квітня 1951 р.)

Консультативний комітет з вугілля та сталі

Розгляд спільних цілей і програм

Договір про заснування європейського співтовариства з атомної енергії (Рим, 25 березня 1957 р.)

Економічний ісоціальний комітет

Розробка проектів висновків з певних питань або впевних сферах

Договір про заснування Європейського еконо-мічного співтовариства (Рим, 25 березня 1957 р.)

Економічний і соціальний комітет

Консультації Ради та Комісії;підготовка проектів висновків із окремих питань чи окремих сфер

Договір про Європейський Союз (Маастрихт, 7 лютого 1992 р.)


Консультації Ради та Комісії;підготовка проектів висновків із окремих питань чи окремих сфер

Договір про функціонування Європейського Союзу (Лісабон, 13 грудня 2007 р. – вступив у силу 1 грудня 2009 р.)


Консультації Парламенту, Ради та Комісії; вивчення думки європейських організацій, що є представниками різних секторів економічної та соціальної сфери і громадянського суспільства

Європейський економічний і соціальний комітет (ЄЕСК)European Economic and Social Committee (EESC)

Секція сільського господарства, розвитку сільських районів і навколишнього середовища (NAT)

Секція економічного та монетарного союзу, економічного та соціального згуртування (ЕСО)

Секція зайнятості, соціальних питань та громадянства (SOC)

Секція зовнішніх зв’язків (REX)

Секція транспорту, енергетики, інфраструктури та інформаційного суспільства (TEN)

Секція єдиного ринку, виробництва і споживання (INT)

Угоди

Автономні угоди дистанційна робота (2002)стрес, пов’язаний з роботою (2004)домагання і насильство на роботі (2007) інклюзивні ринки праці (2010)

Угоди, що здійснюються за рішенням Ради ЄС – є частиною права ЄС

Директиви Ради ЄС: про батьківську відпустку (1996, переглянута 2009) про неповний робочий день (1997) про строкові контракти (1999)

Програми спільних дій європейських соціальних партнерів

Пріоритетні напрями програмної діяльності

2003–2005 рр. зайнятість; мобільність; розширення ЄС

2006–2008 рр. макроекономічна політика; політика на ринку праці; демографічні зміни та активне старіння; інтеграція молоді; мобільність і міграція; навчання упродовж життя; конкурентоспроможність та інновації; інтеграція уразливих груп на ринку праці; баланс між гнучкістю і безпекою неформальна зайнятість

2009–2010 рр. відновлення економічного зростання; підвищення конкурентоспроможності; покращення продуктивності та якості праці для досягнення повної зайнятості і соціального прогресу; покращення захисту навколишнього середовища

2012–2014 рр. зайнятість молоді; поглиблений аналіз зайнятості; гендерна рівність; освіта та навчання; мобільність та економічна міграція; краща реалізація і дієвий вплив інструментів соціального діалогу; зміцнення організацій соціальних партнерів; економічне і соціальне управління в ЄС

І.

Міжгалузевий соціальний

діалог

Бельгія Ірландія ІспаніяРумунія

ІІ.

Галузевий соціальний

діалог

Австрія Словенія Німеччина

Греція Італія

Нідерланди Португалія

ІІІ. Соціальний діалог на

галузевому та локальному

рівні

КіпрДанія

ФінляндіяЛюксембург

ФранціяСловаччина

Швеція

ІV.

Соціальний діалог на локальному рівні

Болгарія Естонія

Чеська республікаУгорщина

Латвія Литва

Мальта Польща

Великобританія

Національні моделі соціального діалогу європейських країн

http://www.worker-participation.eu/National-Industrial-Relations/Countries/Austria

Міжгалузевий соціальний діалог

(ЄС)

Міжгалузевий соціальний діалог

(національний рівень)

Соціальний діалог на рівні підприємства


Галузевий соціальний діалог

(ЄС)

Галузевий соціальний діалог


Соціальний діалог корпоративного рівня

(ЄС)

Система зв’язків у сфері соціального діалогу: ЄС – національний рівень

рівні

суб’єкти

колект. договори

організації

СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ В УКРАЇНІ

Національний соціальний

діалог

Галузевий соціальний

діалог

Локальний соціальний

діалог

Територіальний соціальний

діалог

всеукраїнські об’єднання професійних спілок; все-українські об’єднання організацій роботодавців;Кабінет Міністрів України

всеукраїнські галу- зеві профспілки та їх об’єднання;всеукраїнські галузеві об’єднання організацій роботодавців;відповідні центральні органи виконавчої влади

професпілки, органі-зації профспілок, їх об’єднань відповід ного рівня; організа-ції роботодавців та їх об’єднання відпо відного рівня; орга- ни виконавчої влади; органи місцевого самоврядування

первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані представники працівників; робо-тодавець та/або уповноважені представники роботодавця

Генеральна угода

Галузева угода Територіальна угода

Колективний договір

НТСЕР, Український координаційний комітет сприяння

зайнятості населення;НСПП, Управління фондами

соціального захисту

Територіальні СЕР, територіальні відділення НСПП та Українського

комітету сприяння зайнятості

Двостороння робоча комісія; загальні збори,

конференція

№ п/п

Датапідписання

Термін дії Сторони

1. 1992 р. II півріччя 1992 р.

Уряд України і профспілкові об’єднання України

2. 30 квітня1993р.

1993(подовжена на

1994 р.)

Кабінет Міністрів України та профспілкові об’єднання України

3. 19 серпня1995р.

1995(подовжена на

1996 р.)

Кабінет Міністрів України і профспілкові об’єднання України

4. 18 жовтня1997 р.

1997–1998 рр. Кабінет Міністрів України, Український союз промисловців і підприємців та профспілкові об’єднання України

5. 6 вересня1999 р.

1999–2000 рр. (подовжена на

2001 р.)

Кабінет Міністрів України,Конфедерація роботодавцівУкраїни, профспілкові об’єднання України

6. 16 січня2002 р.

2002–2003 рр. Кабінет Міністрів України, Конфедерація роботодавців України і всеукраїнські профспілки та профоб’єднання

7. 19 квітня2004 р.

2004–2005 рр. Кабінет Міністрів України, Всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнські профспілки і профоб’єднання

8. 15 квітня2008 р.

2008–2009 рр. Кабінет Міністрів України, Всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців і всеукраїнські профспілки та профоб’єднання

9. 9 листопада 2010 р.

2010–2012 рр. Кабінет Міністрів України та Спільний представницький орган сторони роботодавців і Спільний представницький орган всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань

Вимірювання результативності національної моделі соціального діалогу

Індикатори

І. Суб’єктивні (внутрішні ) фактори

Соціальний діалог рівень соціального діалогурівень охоплення колективними договорамипитома вага профспілок

ІІ. Об’єктивні (зовнішні ) фактори

Соціальний розвиток – індекс людського розвитку– рівень здоров’я населення– рівень освіти– ВВП на душу населення

Економічний розвиток – індекс глобальної конкурентоспроможності– загальні вимоги – підсилювачі ефективності – інновації та розвиток

Країна/рівень соціального

діалогу

Питома вага профспілок

Охоплення

колективними

переговорами

ІЛР,звіт 2009

очікувана тривалість життя при народженн

і,

загальний показник

навчання у навчальних закладах

ВВП на душу населення

за паритетом купівельної

спроможності

Глобальний індекс конкурентоспроможно

стіGCI 2009–2010

базові умови підсилювачі ефективності

інновації і розвиток

(%) (%) (рейтинг) (індекс) (років ) (%) (дол. США) (рейтинг) (оцінка) рейтинг оцінка

рейтинг оцін-ка

рей-тинг

Оцін-ка

І. Група країн, у яких переважає міжгалузевий соціальний діалог на національному рівніБельгія, 2007 54, 1 96 17 0, 953 79,5 94,3 34 935 18 5,09 20 5,43 18 5,04 13 4,95

Норвегія, 2008 55 70 1 0,971 80,5 98,6 53 433 14 5,17 11 5,73 13 5,14 18 4,83

Іспанія, 2006 15 70 15 0,955 80,7 96,5 31 560 29 4,59 36 5,09 32 4,56 29 4,23

Румунія, 2006 33, 7 100 63 0,837 72,5 79,2 12 369 64 4,11 86 4,10 49 4,25 75 3,44

Ірландія, 2007 32 44 5 0,965 79,7 97,6 44 613 25 4,84 37 5,06 22 4,87 20 4,63

I.середні значення для групи країн

37,96 76 20,2 0,936 78,56 93,24 35382,2 30 4,76 38 5,08 26,8 4,77 31 4,42

ІІ. Група країн, у яких головна роль відведена галузевому соціальному діалогуАвстрія,2006 32 90 14 0,955 79,9 90,5 37 370 15 5,15 14 5,63 9 5,29 21 4,61

Словенія, 2004 44 96 29 0,929 78,2 92,8 26 753 37 4,55 29 5,18 37 4,49 30 4,23

Німеччина, 2007 20 61 22 0,947 79,8 88,1 34 401 7 5,37 8 5,85 14 5,12 5 5,47

Греція, 2005 22 65–70 25 0,942 79,1 101,6 28 517 71 4,04 56 4,49 57 4,13 66 3,59

Італія, 2007 33 30–40 18 0,951 81,1 91,8 30 353 48 4,31 67 4,38 46 4,37 34 4,15

Нідерланди, 2007 21 79 6 0,964 79,8 97,5 38 694 10 5,32 12 5,71 10 5,26 9 5,17

Португалія, 2007 18 90 34 0,909 78,6 88,8 22 765 43 4,40 39 5,05 43 4,40 41 3,98

II. середні значення для групи країн

27,14 74,07 21,14 0,942 79,5 93,01 31 263 33 4,73 32,14 5,18 30,86 4,72 29,43 4,46

ІІІ. Група Країни, у яких добре розвинений галузевий соціальний діалог та соціальний діалог на рівні підприємстваКіпр, 2006 62 75 32 0,914 79,6 77,6 24 789 34 4,57 21 5,43 41 4,45 32 4,18

Данія, 2007 68 80 16 0,955 78,2 101,3 36130 5 5,46 4 5,98 6 5,36 7 5,28

Фінляндія, 2007 71 90 12 0,959 79,5 101,4 34 526 6 5,43 1 6,04 12 5,17 6 5,47

Люксембург, 2006 46 60 11 0,960 79,4 94,4 79 485 21 4,96 7 5,85 23 4,84 22 4,58

Франція, 2007 8 98 8 0,961 81,0 95,4 33 674 16 5,13 15 5,60 16 5,08 15 4,90

Словакія, 2006 24 35 42 0,880 74,6 80,5 20 076 47 4,31 54 4,61 34 4,55 57 3,71

Швеція, 2008 71 90 7 0,963 80,8 94,3 36 712 4 5,51 5 5,96 7 5,31 4 5,53

ІІI.Средні значення для групи країн

50 75,43 18,28 0,942 79,0 92,1 37913 19 5,05 15,28 5,64 19,86 4,97 13 4,81

IV. Група rраїн, у яких соціальний діалог відбувається на рівні підприємстваБолгарія, 2007 20 30–35 61 0,840 73,1 82,4 11 222 76 4,02 80 4,1

362 4,08 89 3,29

Естонія, 2006 11 25 40 0,883 72,9 91,2 20 361 35 4,56 34 5,10

27 4,69 42 3,98

Чеська рспубліка, 2006

21 44 36 0,903 76,4 83,4 24 144 31 4,67 45 4,78

24 4,78 26 4,40

Угорщина, 2005 18 36 43 0,879 73,3 90,2 18 755 58 4,22 58 4,48

45 4,38 61 3,67

Латвія, 2006 16 20 48 0,866 72,3 90,2 16 377 68 4,06 60 4,45

51 4,21 86 3,36

Литва, 2006 14 10 46 0,870 71,8 92,3 17 575 53 4,30 47 4,68

47 4,33 53 3,75

Мальта, 2008 59 55 38 0,902 79,6 81,3 23 080 52 4,30 41 4,97

48 4,31 48 3,83

Польща, 2006 15 14 41 0,880 75,5 87,7 15 978 46 4,33 71 4,30

31 4,56 46 3,84

Великобританія, 2009 29 34 21 0,947 79,3 89,2 35 130 2 5,59 28 5,23

1 5,66 1 5,71

IV.середніі значення для групи країн

22,6 30,06 41,56 0,886 74,91 87,54 20 291 46,78 4,45 51,56 4,68

37,33 4,56 50,22

3,98

удосконалено:

– аргументацію особливостей розвитку галузевого соціального діалогу в органах державного управління на основі узагальнення спеціальних міжнародних стандартів (насамперед стандартів МОП) галузевого соціального діалогу в органах державного управління, уточнення структури його суб’єктів, виявлення тенденцій до зближення стандартів соціального діалогу в органах державного управління зі стандартами соціального діалогу в приватному секторі;

Модель соціального діалогу

Частка працівників, які є членами

просп. організацій

(%)

Рівень покриттяКолективними

договорами (%)

ІЛР,Звіт 2009 р.

(рейтинг)

ІГК

(рейтинг)

І. Країни з міжгалузевимсоціальним діалогом на національному рівні

38 76 20 30

ІІ. Країни з галузевим соціальним діалогом

27 74 21 33

ІІІ. Країни, у яких добре розвинений галузевий соціальний діалог та соціальний діалог на рівні підприємства

50 75 18 19

IV. Країни з соціальним діалогом на рівні підприємства

22 30 41 47

Країни ЄС 34 64 25 32

Україна ~ 50 81 85 82

Company Logo

відсутні традиції, звичаї ведення соціального діалогу в умовах демократії та ринкової економіки;

громіздка організаційна структура існуючої системи; високий рівень централізації соціального діалогу; нерозвиненість галузевого та локального соціального діалогу; недосконале законодавство у сфері соціально-трудових та соціально-

економічних відносин; неналежне виконання державою своєї ролі й функцій з розвитку

соціального діалогу; несистемність і фрагментарність розвитку інститутів соціального діалогу,

зосередженість на розбудові формальних інститутів (нормативно-правових, організаційно-функціональних);

недостатня увага з боку держави до проблем розвитку неформальних інститутів – формування цінностей, традицій, культури соціального діалогу;

слабкість сторін, суб’єктів, організацій соціального діалогу та ін.

Причини низької результативності вітчизняної системи соціального діалогу зумовлені низкою проблем:

Company Logo

І. Розвиток вітчизняної (загальнонаціональної) системи соціального діалогу:

розробка Національної Програми розвитку соціального діалогу на 2014-2024 роки;

удосконалення правового забезпечення соціального діалогу в сфері соціально-трудових і соціально-економічних відносин;

розвиток мережі органів соціального діалогу національного, галузевого, територіального та локального рівнів;

активне залучення соціальних партнерів до прийняття і реалізації владних рішень на національному, галузевому та територіальному рівнях;

Концептуальні засади державної політики щодо інституціоналізації дієвої системи соціального діалогу в Україні

Company Logo

ІІ. Розвиток галузевого соціального діалогу:удосконалення правового забезпечення розвитку галузевого

соціального діалогу у сфері соціально-трудових та соціально-економічних відносин;

розробка галузевих програм розвитку соціального діалогу на 2014-2024 рр.;

створення ресурсних центрів інформаційного та консалтингового забезпечення галузевого соціального діалогу;

розвиток двосторонніх та тристоронніх органів галузевого соціального діалогу;


Company Logo

ІII. Розвиток галузевого соціального діалогу в органах державного управління:

вироблення правил представництва соціальних партнерів органів державної влади;

створення галузевих, територіальних та національного об’єднання роботодавців органів державної влади;

створення галузевого консультативно-дорадчого комітету (соціально-економічної ради) для забезпечення соціального діалогу органів державної влади;

організація системи навчання представників працівників і роботодавців органів державної влади з питань ведення соціального діалогу;

вироблення інструментарію оцінювання стану виконання спільних рішень;

розроблення механізму контролю і відповідальності за виконання взятих сторонами соціального діалогу в органах державної влади зобов’язань.


Company Logo

ІV. Розбудова неформальних інститутів вітчизняної системи соціального діалогу:

всебічне висвітлення, популяризація, поширення діалогової культури в різних верствах українського суспільства, утвердження цінностей духу соціального діалогу в системі суспільних відносин;

опанування ідей, цінностей, принципів соціального діалогу політичними діячами, державними службовцями, лідерами громадських рухів, керівниками проф спілок і громадських організацій, представниками роботодавців від бізнесу та державного сектору;

заохочення до поширення кращих зарубіжних і вітчизняних практик в системі соціального діалогу;

визначення соціального діалогу пріоритетним напрямом розвитку освіти і науки України на 2014-2019 рр.;

розвиток культури соціального діалогу, в тому числі шляхом запровадження спеціальної освіти та підготовки фахівців соціального діалогу.

забезпечення розвитку наукових досліджень з проблем теорії і методології соціального діалогу та впровадження їх результатів у практику державного управління у сфері соціально-трудових та соціально-економічних відносин.


Company Logo

V. Сприяння інтеграції вітчизняного соціального діалогу в систему європейського соціального діалогу:

запровадження сучасних (насамперед європейських) стандартів соціального діалогу в систему діалогових відносин в Україні;

набуття членства вітчизняних організацій соціального діалогу (організацій роботодавців, працівників, тристоронньої СЕР та ін.) різних рівнів в міжгалузевих, галузевих організаціях соціального діалогу європейського рівня;

адаптація кращих вітчизняних і зарубіжних практик у систему вітчизняного соціального діалогу.


• Трансформація суспільних відносин

• Розбудова ринкової економіки

• Творення правової, соціальної, демократичної держави

• Ендогенні (політичні, соціальні, економічні, культурні)

• Екзогенні (інтеграційні, глобалізаційні)

• Високі соціальні стандарти• Конкурентоспроможність

національної економіки

• Легітимні управлінські рішення

• Демократичність державного управління

• Нормативно-правові• Програмно-цільові• Організаційно-

функціональні• Фінансово-економічні• Соціально-психологічні

Механізми

Результати Передумови

Чинники

[email protected]

Дякую за увагу!

Ольга Петроє, кандидат наук з державного управління, доцент,доцент кафедри соціальної і гуманітарної політики НАДУ

Documents

Соціальний діалог у державному управлінні: європейський досвід та українські реалії