1

Лірична поезія Сапфо

2

Сапфо, фреска в Помпеях

Сапфо

- Чи знаєте ви, про що писала Сапфо?

3

Девять лишь муз называя, мы Сапфо наносим обиду.Разве мы в ней не должны

музу десятую чтить?

ПЛАТОН (Переклад О. Б. Румер)

Юліус Іоганн Фердинанд Кронберг. Сапфо 1913 р.

4

Сапфо́, Сафо, Сапфо Мітіленська (грец. Σαπφώ) (бл. 630 до н. е. — 570 до н. е.) — давньогрецька поетеса, представниця монодичної пісенної лірики. Уродженка острову Лесбос, міста Мітіліні. Перша в історії літератури оспівувала чуттєву любов. Була засновницею та начальницею «Дому Муз» при храмі Афродіти, гуртка знатних дівчат, яких навчала музиці, віршуванню й танцям. У центрі її лірики — теми любові, ніжного спілкування подруг, дівочої краси. Вірші відрізняються метричною розмаїтістю, за ім'ям Сапфо отримали назву сапфічна строфа.

Рафаель, Сапфо, 1510—1511, Ватикан Джон Уільям Годвард. У часи Сапфо, 1904

5

Алкей і Сапфо

САПФОЯ негу люблю,Юность люблю.Радость люблюИ солнце.Жребий мой - бытьВ солнечный светИ в красотуВлюбленной.

АЛКЕЙСапфо фиалкокудрая, чистая,С улыбкой нежной! Очень мне хочется Сказать тебе кой-что тихонько, Только не смею: мне стыд мешает.

6

Лірика Сапфо правила за взірець в усі часи. Її пісні співали в усіх еллінських землях, її наслідували

Евріпід, Катулл, Горацій, Расін. Образ Сапфо надихав поетів, художників, скульпторів,

композиторів.

На могилі поетеси написано: «Пепел лишь Сапфо да кости, да имя закрыто землею, Песни ж ее вдохновенной бессмертие служит уделом».

Лоуренс Альма-Тадема. Сапфо та Алкей, 1881

7

До богів подібний мені здаєтьсяТой, хто біля тебе, щасливий,

сівши,Голосу твого ніжного бриніння

Слухає й ловитьТвій принадливий усміх: від нього у

менеСерце перестало б у грудях битись;Тільки образ твій я побачу – слова

Мовить не можу.І язик одразу німіє, й прудко

Пробігає пломінь тонкий по тілу.В вухах чути шум, дивлячись,

нічогоОчі не бачать.

Блідну і тремчу, обливаюсь потом,Мов трава пожовкла, безсило

никну,От іще недовго й, здається, має

Смерть надлетіти... (Переклад Г.Кочура)

Gustave Moreau

8

Існувала легенда, що Сапфо покінчила життя самогубством близько 572 року до н. е., через коханнякинувшись у море зі скелі на о. Левкадія.

9

Сапфічна строфа:-ν---νν-ν-ν Пістрявим троном славна Афродіта,-ν---νν-ν-ν Зевса дочка, майстерна у хитрих ковах.-ν---νν-ν-ν Молю тебе, не вбивай моє серце-νν-ν Горем, благаю!

- Спостерігаючи за ритмом вірша, зробіть висновок: що таке сапфічна строфа

10

Узагальнення:

1) Чому живописці різних часів зверталися до образу Сапфо?

2) Чи відповідає ваше уявлення про поетесу її живописним зображенням?

3) Чому Платон назвав її “десятою музою”?

4) У чому новаторство поезії Сапфо?

11

Презентацію до теми підготувала вчитель світової літератури Миколаївської СЗОШ №22 Ткач Ірина Олександрівна

Використані інтернет-сайти:

http://www.liveinternet.ru/users/judej/post97182391/ http://www.liveinternet.ru/users/tatyana_gold/post101152595/ -

репродукції картинhttp://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BF%D1%84%D0%BE –

Вікіпедіяhttp://www.google.com.ua/imgres?

http://www.youtube.com/watch?v=Wmaq5CCSbzQ – відеофільм про Сапфо із серії “Енциклопедія”