КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО»

Проблеми унормування

сучасної української мови.

Наголос

Навчально-методичний посібник

для вчителів української мови і літератури

Друкується за рішенням вченої ради

комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

(від 05 червня 2018 року, протокол № 3)

Кропивницький 2019

2

УДК 811.161.2’342

П 78

Проблеми унормування сучасної української мови. Наголос [навчально-

методичний посібник для вчителів української мови і літератури] / за наук. ред.

О.М. Вікторіної. – Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя

Сухомлинського», 2019. – 112 с.

У посібнику зібрано результати роботи творчої групи. Їх використання у

практичній діяльності педагогів сприятиме розширенню знань учнів про

наголоси, унормуванню усного мовлення школярів, активізуватиме інтерес до

вивчення рідної мови.

Посібник містить теоретичні матеріали, конспекти уроків, дидактичні

матеріали, словники.

Запропонований матеріал доцільно використовувати як на уроках

української мови, так і в процесі позаурочної діяльності з предмета.

Посібник адресовано вчителям української мови і літератури;

магістрантам; студентам філологічних факультетів; усім, хто цікавиться

українською мовою.

Рецензенти:

Бояр О.М. – кандидат філологічних наук, викладач кафедри

української мови і літератури Кропивницького

інженерного коледжу Центральноукраїнського

національного технічного університету;

Небеленчук І.О. – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри

теорії і методики середньої освіти комунального закладу

«Кіровоградський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського».

Відповідальна за випуск – Корецька Л.В.

© КЗ «КОІППО імені Василя

Сухомлинського», 2019

© О. Вікторіна, 2019

3

ЗМІСТ

Передмова………………………………………………....................................... 4

Розділ І. Науково-методичні матеріали …………………………………….. 5

Місаєва Л.О. Порушення акцентуаційних норм

у сучасних засобах масової інформації ………………………………………… 5

Пінчук Т.М. Наголошування слів на -евий, -євий, -овий……………………….. 11

Хомко О.П. Норми наголошування ………………………………………......... 12

Розділ ІІ. Навчально-методичні матеріали…………………………………. 15

Панченко О.М. Орфоепічний тренажер. Наголос.

Складні випадки наголошування слів (10 клас)………………………………... 15

Сергієнко Ю.Г. Орфоепічна помилка. Ознайомлення

з орфографічним словником та словником наголосів (5 клас)…………….…. 20

Стародубцова О.І. Орфоепічні норми української мови. Наголос (10 клас)… 24

Стась Ю.М. Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів (5 клас)….. 32

Тищенко О.В. Наголос в українській мові, його види (10 клас)………………. 36

Толмач Н.І. Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів (5 клас)…… 41

Шевченко А.О. Склад. Наголос. Орфоепічна помилка (5 клас)………………. 44

Розділ ІІІ. Дидактичні матеріали…………………………………………. …. 48

Заєць В.С. Як запам’ятати правильні наголоси в словах …………………………….. 48

Згарська Л.А. Наголосочок (казка)……………………………………………. 60

Пінчук Т.М. Дидактичні матеріали до теми «Наголос»……………………… 64

Рибальченко Л.І. Наголоси у фразеологізмах.

Лінгвістична гра-абетка «Перший чи другий?»……………………………….. 67

Хомко О.П. Дидактичні матеріали до теми «Наголос»………………………... 70

Шевченко А.О. Візуальні картки………………………………………………… 74

Розділ ІV. Словники…………………………………………………………… 76

Пінчук Т.М. Словник слів, які мають подвійний наголос…………………….. 76

Пінчук Т.М. Словник омографів………………………………………………… 93

Рибальченко Л.І. Фразеологізми, які містять слова з подвійним наголосом… 109

Відомості про авторів…………………………………………………………… 111

4

ПЕРЕДМОВА

Однією з найважливіших умов функціонування літературної мови є

унормування її одиниць. Сьогодні найслабшою нормою серед україномовного

населення нашої держави є акцентуаційна. Така ситуація зумовлена низкою

причин: складна система наголошування, рухомий наголос у словоформах,

фіксація наголосу з мови-донора у словах іншомовного походження тощо.

Проте найвагомішою причиною є брак у сучасному українському мовознавстві

наукових праць, які містили б комплексний аналіз системи наголошування.

Завдання із наголошування часто стають причиною утруднень під час

виконання завдань ЗНО.

У посібнику зібрано результати роботи творчої групи. Їх використання в

практичній діяльності педагогів сприятиме розширенню знань учнів про

наголоси, розвитку усного мовлення, інтересу до вивчення рідної мови.

Посібник адресовано вчителям української мови і літератури,

магістрантам, студентам філологічних факультетів.

Видання складається з таких розділів: 1) «Науково-методичні матеріали»,

2) «Навчально-методичні матеріали», 3) «Дидактичні матеріали»,

4) «Словники». Перший розділ містить статті Місаєвої Л.О. «Порушення

акцентуаційних норм у сучасних засобах масової інформації», Пінчук Т.М.

«Наголошування слів на -евий, -євий, -овий», Хомко О.П. «Норми

наголошування». Другий – конспекти уроків Панченко О.М. «Орфоепічний

тренажер. Наголос. Складні випадки наголошування слів», Сергієнко Ю.Г.

«Орфоепічна помилка. Ознайомлення з орфографічним словником та

словником наголосів», Стародубцової О.І. «Орфоепічні норми української

мови. Наголос», Стась Ю.М. «Наголос. Орфоепічний словник і словник

наголосів», Тищенко О.В. «Наголос в українській мові, його види», Толмач Н.І.

«Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів», Шевченко А.О. «Склад.

Наголос. Орфоепічна помилка». У третьому розділі розміщено дидактичні

матеріали, розроблені учасниками творчої групи, а саме: вправи, творчі

завдання, орфоепічні тренажери, гра-абетка «Перший чи другий» тощо. У

четвертому розділі зібрано словники, укладені педагогами. Зокрема, роботи

Пінчук Т.М. «Словник слів, які мають подвійний наголос», «Словник

омографів», Рибальченко Л.І. «Фразеологізми, які містять слова з подвійним

наголосом».

Матеріали посібника можуть використовувати у своїй роботі вчителі

української мови і літератури, молодших класів, студенти філологічних

факультетів.

5

Розділ І.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Місаєва Л.О.

Порушення акцентуаційних норм

у сучасних засобах масової інформації

У статті на матеріалі, дібраному з мови телеведучих українських каналів,

здійснено класифікацію помилок у наголошуванні слів за причиною їх

виникнення. Зроблено висновок про правильність мовлення людей, які є

взірцем для більшості населення України, та відповідність їх вимови

орфоепічним нормам української літературної мови. Матеріал буде корисним

для редакторів засобів масової інформації, телеведучих та інших працівників

ЗМІ, а також мовознавців і вчителів української мови.

Норми наголошення в сучасній українській літературній мові є нелегкими

для засвоєння. Пояснюється це такими особливостями наголосу, як

повсюдність і рухомість. Наголос в українській мові визначається як

повсюдний, оскільки може припадати у слові на будь-який склад (перший,

другий, третій тощо) [5, с. 126]. Правильність наголошування є однією з ознак

культури мовлення. У становленні акцентуаційних норм українська мова має

далеко більше труднощів, ніж у формуванні лексики. Пояснюється це

строкатістю наголошування в різних говорах нашої мови, а також впливом

сусідніх мов, насамперед російської та польської [2, с. 231].

Вплив російської мови та західноукраїнського діалекту зумовлює

порушення норм наголошування слів носіями української мови.

Сьогодні стан мовленнєвої культури ЗМІ є таким, що характеризується

численними порушеннями акцентуаційних норм. Вплив телепередач на

культуру мовлення сучасних учнів є досить високим. Саме тому дослідження

типових помилок у наголошуванні слів ведучими українських телеканалів та

з’ясування причин цих порушень є актуальним.

Вивченням питання культури мовлення в ЗМІ займалися такі дослідники:

Г. Євгеєва, А. Капелюшний, К. Климова, А. Мамалига, О. Пономарів та ін.

Проблеми мовних помилок торкаються дослідження Н. Бабич,

С. Караванського, В. Лизанчука, М. Пентилюка, М. Пилинського,

А. Погрібного, О. Пономарева, В. Радчука та інших.

Ми розглянемо причини порушення норм наголошування слів у сучасних

продуктах ЗМІ; проаналізуємо стан культури мовлення (акцентуаційні норми)

на телеканалах «IСTV», «Україна», «СТБ», «Новий канал», «1+1», «Інтер»;

виокремимо найбільш уживані помилки в наголошуванні слів та з’ясуємо

причини виникнення цих порушень.

Акцентуаційні норми – загальноприйняті правила наголошування слів.

Розділ мовознавства, який вивчає наголос, називається акцентологією.

6

У широкому комплексі проблем, пов’язаних із сучасним телебаченням,

слово набуває особливого значення. Мовлення телебачення розглядають як

важливий фактор емоційної взаємодії трьох основних елементів: зображення,

звуку і власне слова. Слово – головний «інструмент» у майстерності будь-якого

журналіста [3, с. 16].

Прагнення до чистоти мовлення, його зрозумілості – один з основних

професійних принципів тележурналістів. Досвідчений диктор сказав:

«Прислухайтесь, і ви зауважите, що майже половину слів ми не чуємо, а

вловлюємо за змістом. Слухач же повинен чути, а не прислуховуватись» [4, с. 3].

В умовах реформ, котрі відбуваються з 2014 року, українське телебачення

теж переживає період змін. Основною мовою спілкування на більшості каналів

є українська. Ведучі телепередач змушені швидко засвоювати норми сучасної

української літературної мови. Саме тому в мовленні телеведучих на

українському телебаченні спостерігаються порушення фонетичних,

орфоепічних, лексичних та синтаксичних норм.

Класифікація порушень акцентуаційних норм

у сучасних ЗМІ за причиною їх виникнення

1. Вплив російської мови на вимову українських слів. Більшість ведучих, які працюють на українських телеканалах, є

російськомовними, це впливає на їхнє мовлення, а саме – на наголошування

слів. Переважна кількість відхилень від норм акцентуації виникає через

наголошування слів української мови за принципами російської орфоепії.

Іменники

«Екстрасенс проводить таємний обряд і начитує зАговір» [канал «СТБ»,

телепередача «Битва екстрасенсів»]. Російське «зАговор», український

відповідник – «заговІр», зберігається наголос від твірного дієслова

«заговОрювати».

«МаркЕтинг став одним з головних у нашому житті» [канал «НТН»,

телепередача «Правда життя»]. Слово англійського походження, що в оригіналі

має наголос на першому складі, у російській розмовній мові закріпилось із

наголосом на другому складі «маркЕтинг», а в українській – на першому

«мАркетинг».

«У нас більше ста різновИдів риби» [канал «ТЕТ», телешоу «Love, Love

care»]. У російській мові складне слово пишеться з наголосом на третьому

складі «разновИдностей», в українській – у складних словах, утворених за

допомогою сполучного голосного, наголос здебільшого падає саме на нього

«різнОвидів».

«Священик завжди повернутий спинОю до престолу» [канал «1+1»,

телепередача «ТСН»]. У російській мові слово «спинА» має наголос на

останньому складі, в українській – на першому «спИна».

7

«Зате чорнозЕми найродючіші…» [канал «К1», телепередача «Файна

Юкрайна»]. У російській мові «чернозЁмы», в українській – наголос у

складному слові падає на сполучний голосний «чорнОземи».

«Треба додати до свяченого букету колЮчки» [канал «1+1»,

телепередача «Ранок з 1+1»]. У російській мові при творенні форм множини

іменників наголос зберігається на основі, в українській – здебільшого

переходить на закінчення «колючкИ».

«Але зірка знов наступила на ті самі грАблі» [канал «Україна»,

телепередача «Зірковий шлях»]. У російській мові наголос падає на перший

склад, в українській – у цьому іменнику наголос падає на другий склад

«граблІ».

«Для підлоги обирається міцна дошкА» [канал «СТБ», телепередача «Все

буде добре»]. У російській мові наголос падає на закінчення, в українській – на

корінь «дОшка».

«За словами лІтопису, ця подія відбулась саме тут» [канал «СТБ»,

телепередача «Містичні історії»]. У російській мові це складне слово має

наголос на першій основі, в українській наголос падає на сполучний голосний

«літОпис».

Дієслова

«ПростоЯли на дорозі майже годину» [канал «ТЕТ», телепередача «Love,

Love care»]. У російській мові наголос на третьому складі, в українській –

наголос падає на другий склад «простОяли».

«Почали привозИти і приносИти товари просто на базар» [канал «ICTV»,

телепередача «Надзвичайні новини»]. У російській мові наголос падає на

літеру -і, в українській мові дієслова з префіксом, крім ви-, мають наголос на

корені «привОзити», «принОсити».

«Оленка не раз бралА ляльку і спалА з нею до ранку» [канал «СТБ»,

телепередача «Містичні історії»]. У російській мові в дієслові минулого часу

жіночого роду наголос падає на закінчення, в українській – на основу, як і в

початковій формі «брАла», «спАла».

«Необхідно заборонити ввозИти російські книжки в Україну» [канал

«1+1», телепередача «Гроші»]. У російській мові наголос падає на літеру -і, в

українській мові дієслова з префіксом, крім ви-, мають наголос на корені

«ввОзити».

«Неодноразово артист кидАвся на журналістів» [канал «Україна»,

телепередача «Зіркове життя»]. У російській мові слово «бросАлся» має

наголос на другому складі, в українському дієслові наголос падає на перший

склад «кИдався».

«За даними правоохоронців, жінка померлА під колесами автомобіля»

[канал «СТБ», телепередача «Слідство ведуть екстрасенси»]. У російській мові

дієслова жіночого роду минулого часу переважно мають наголос на закінченні,

в українській мові у цьому дієслові наголошується другий склад «помЕрла».

«Наступну після гадання ніч дівчатам не спалОсь» [канал «СТБ»,

телепередача «Містичні історії»]. У російській мові наголос у безособовому

8

дієслові падає на суфікс, в українській мові наголошується корінь «не

спАлось», де збережено наголос інфінітива «спАти».

Прикметники

«Невдовзі Анастасію відправили на сільськогоспОдарські роботи» [канал

«Інтер», телепередача «Ранок з Інтером»]. У російській мові прикметник

«сельскохозЯйственный» має наголос на четвертому складі, в українській – на

п’ятому «сільськогосподАрський».

«Усе більшої популярності набувають однорАзові унітази» [канал «СТБ»,

телепередача «Все буде добре»]. У російській мові наголос у складному

іменнику падає на другий корінь, в українській – на суфікс «одноразОві».

«Якщо зробити все правильно – компот вдається дуже смАчний» [канал

«СТБ», телепередача «Все буде добре»]. У російській мові прикметник має

наголос на першому складі «вкУсный», в українських двоскладових

прикметниках наголошується переважно флексія «смачнИй».

«Родина любила зустрічати СтАрий та НОвий рік біля дивної штучної

ялинки» [канал «СТБ», телепередача «Екстрасенси ведуть розслідування»]. У

російській мові прикметник має наголос на першому складі «стАрый»,

«нОвый», в українських двоскладових прикметниках наголошується переважно

флексія «старИй», «новИй».

Прислівники «Чимало речей для весілля молодята робили власнорУч» [канал «1+1»,

телепередача «4 весілля»]. У російській мові у складному прислівнику

«собственнорУчно» наголос падає на другий корінь, в українській мові в

складних словах наголос переважно падає на сполучний голосний

«власнОруч».

«Звичайно, ходити босонІж по такому килиму дуже приємно» [канал

«СТБ», телепередача «Зірковий шлях»]. У російській мові наголос падає на

другу основу «босикОм», в українській – на сполучний голосний «босОніж».

2. Вплив західноукраїнських діалектів на наголошування

українських слів.

Значно менше впливають на наголошування слів ведучими українських

телеканалів західноукраїнські діалекти. Оскільки значна частина жителів

України є носіями саме цих говірки, деякі слова помилково наголошують за їх

зразком. Таке порушення спостерігається в присвійних займенниках, особових

формах дієслова «казати», «бути», «робити», «ходити».

Дієслова

«Я кАжу тобі одразу, що не буду брати на себе цей гріх» [канал

«Україна», телепередача «Реальна містика»]. В українській мові в першій особі

однини теперішнього часу двоскладове дієслово має наголос на закінченні

«кажУ». У західноукраїнських діалектах наголос падає на основу.

«Щоранку хОджу до джерела по воду» [канал «СТБ», телепередача

«Битва екстрасенсів»]. В українській мові в першій особі однини теперішнього

часу двоскладове дієслово має наголос на закінченні «ходжУ».

9

«Інколи навіть я рОблю дивні речі…» [канал «СТБ», телепередача

«Екстрасенси ведуть розслідування»]. В українській мові в першій особі

однини теперішнього часу двоскладове дієслово має наголос на закінченні

«роблЮ».

«Сьогодні особисто я нОшу магічні речі наших учасників» [канал «СТБ»,

телепередача «Битва екстрасенсів»]. В українській мові в першій особі однини

теперішнього часу двоскладове дієслово має наголос на закінченні «ношУ».

«Пізніше ми вирішимо, що будЕмо робити з цими знахідками» [канал

«Україна», телепередача «Реальна містика»]. Це дієслово у І особі множини

майбутнього часу в літературній українській мові має наголос на корені

«бУдемо», «бУдуть», у західноукраїнських діалектах наголос падає на

закінчення «будЕмо», «будУть».

«Жінка часто приходИла в гості та приносИла подарунки» [канал «СТБ»,

телепередача «Слідство ведуть екстрасенси»]. У більшості західноукраїнських

діалектів при творенні подібних дієслів від інфінітиву за допомогою префікса

наголос зберігається на суфіксі «ходИти, носИти». У літературній мові наголос

переходить на корінь «прихОдила, принОсила».

«Вони жИли неймовірно щасливо…» [канал «Україна», телепередача

«Зірковий шлях»]. У західноукраїнських діалектах у формах дієслова

зберігається наголос інфінітива, в українській мові наголос з основи переходить

на закінчення «жилИ».

Займенники «Без мОго сигналу завдання не починати!» [канал «СТБ», телепередача

«Битва екстрасенсів»]. В українській мові присвійний займенник «мій» у

родовому відмінку однини має наголос на закінченні «могО», у

західноукраїнських діалектах – на основі.

«Не пошкодує майбутня зірка ні свОго, ні твОго часу» [канал «Україна»,

телепередача «Зірковий шлях»]. Присвійний займенник «твій», «свій» у

родовому відмінку однини має наголос на закінченні «твогО», «свогО»у

західноукраїнських діалектах – на основі.

3. Порушення правил наголошування іменників в однині-множині та

в родовому відмінку іменників чоловічого роду ІІ відміни з нульовим

закінченням через складнощі у переході наголосу. В українській мові особливі труднощі у наголошуванні слів виникають

при зміні іменників за відмінками та числами, адже немає чітко визначених

правил щодо переходу чи не переходу наголосу з основи слова на закінчення.

«Деякі зірки не вирізняються особливим смАком» [канал «Україна»,

телепередача «Зірковий шлях»]. У родовому відмінку однини в іменнику

чоловічого роду з нульовим закінченням «смак» наголос переходить на

закінчення «смакОм».

«Незаконний видобуток бурштИну продовжується…» [канал «IСTV»,

телепередача «Надзвичайні новини»]. У родовому відмінку однини в іменнику

10

чоловічого роду з нульовим закінченням «бурштин» наголос переходить на

закінчення «бурштинУ».

«Цей рецепт необхідний, коли чекаєш на гОстей» [канал «СТБ»,

телепередача «Все буде добре»]. У родовому відмінку множини іменника

«гість» спостерігаємо перехід наголосу на закінчення «гостЕй».

«Не вірила Оксана в старовинні прИказки» [канал «СТБ», телепередача

«Містичні історії»]. Більшість іменників жіночого роду на -ка в множині мають

наголос на закінченні «приказкИ».

Отже, як бачимо, мовлення ведучих на українських телеканалах

відповідає не всім орфоепічним нормам української літературної мови, часто

зустрічаються порушення акцентуаційних норм.

Найбільший вплив на вимову українських слів має російська мова, норми

наголошування з якої російськомовні ведучі переносять у нашу. Серед слів із

такими порушеннями наголошування найбільше дієслів та іменників.

Причиною порушень акцентуаційних норм ведучими сучасних

телеканалів є і вплив західноукраїнських діалектів. Такого впливу зазнають

присвійні займенники та дієслова І особи однини теперішнього часу та І особи

множини майбутнього часу дієслова «бути».

Частина порушень у наголошуванні слів відбувається в іменниках

жіночого роду на -ка через перехід наголосу на закінчення у формі множини, а

також через перехід наголосу на закінчення в родовому відмінку іменників

чоловічого роду ІІ відміни з нульовим закінченням.

Список використаних джерел 1. Бакинська О. Культура телевізійного мовлення та його вплив на

телеаудиторію. Телерадіожурналістика: історія, теорія, практика, погляд у

майбутнє: Збірник науково-методичних праць. – Львів: Ред.-вид. відділ

Львівського університету, 1997. – 160 с.

2. Бондар О.І., Карпенко Ю.О. Сучасна українська мова: [навчальний

посібник]. – Київ: Видавничий ценр «Академія», 2006. – С. 130-137.

3. Жугай В. Проблеми якісної продукції в українському телеефірі //

Телевізійна й радіожурналістика: зб. наук.-метод. праць. – Львів, 2000.

4. Козаков Г. Саботаж: Засоби масової комунікації віддзеркалюють

мовно-культурний рівень // Літературна Україна. – 2006. – 15 червня. – С. 1, 3.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник. – Київ: Видавничий

центр «Академія», 2004. – С. 126-129.

6. Орфоепічний словник / уклад. Погрібний М.І. – К.: Рад. шк., 1983. –

629 с.

11

Пінчук Т.М.

Наголошування слів на -евий, -євий, -овий

В українській мові налічується близько 322 лексем із морфемами -ев(ий),

88 – із -єв(ий) і 2854 – із -ов(ий). Труднощі виникають як при наголошуванні,

так і при творенні та написанні таких слів.

Відповідно до правопису української мови, «суфікс -ев(ий) уживається в

прикметниках, які мають перед цим суфіксом м’який або шиплячий

приголосний і в яких наголос падає переважно на основу слова» [2, с. 28]. Та

серед таких лексем є й такі, як (від тхір), (від янтар), що

утворені від слів із основою на твердий приголосний. Є низка лексем, у яких

наголос падає на закінчення: , , , , та з

подвійним наголошуванням основи: , , ,

.

Більшість слів, утворених за допомогою суфікса -єв зберігають наголос

твірного слова. Від однієї лексеми можуть утворюватися паралельні форми із

суфіксами -єв(ий) та -ов(ий) і мають різне наголошування: і

), ), і

й, і ), і ),

і (мить), і . Від іменника

змій творяться прикметники і , причому слово має ще й

подвійне наголошування.

«Суфікс -ов(ий) незалежно від наголосу вживається у прикметниках, які

мають перед цим суфіксом твердий приголосний. Крім того, суфікс -ов(ий)

уживається в прикметниках, які мають перед цим суфіксом шиплячий (ж, ч, ш,

щ), м’який приголосний або й, причому наголос падає на закінчення» [2, с. 28].

Але ) утворено від основи на шиплячий, а наголос падає на

суфікс.

Низка слів (110) на -ов(ий) мають подвійне наголошування: ,

, , , , , , ,

, , , , , ,

, , , , , ,

, , , , кількас , ,

, , , , , ,

, , , , , ,

, , , , , л ,

, , , , , , ,

, , , , , ,

, , , , ий,

, , , , , ,

, , , , ,

, , , , , , вий,

, , , , , , ,

, , вий, , , ,

12

, , , , , ,

, , , , , , ,

, , , .

Паралельні форми на -ев(ий), -ов(ий), але із наголосом на різних

морфемах: і рідко ( ), зя і (зяб),

і ( ), і ( ), і

( ), і ( ), і ,

і ( ), і вий

( ), і (хміль).

Від іменників жолудь і полин утворюється по два прикметники, один із

яких рідковживаний; наголос в обох формах падає на закінчення: розм.

і ( ), , рідко (пол ).

Усі лексеми на -ев(ий), -єв(ий), -ов(ий) мають три типи наголошування:

1) зберігають наголос твірного слова;

2) мають наголошений суфікс;

3) мають наголошену флексію.

Та серед таких слів є кілька, наголошування яких важко пояснити:

( ), ( ), ( ),

(лось), ( ), ( ).

Більшість слів іншомовного походження зберігають наголос твірного

слова.

Список використаних джерел

1. Орфоепічний словник / уклад. Погрібний М.І. – К.: Рад. шк., 1983. –

629 с.

2. Український правопис / НАН України; Інститут мовознавства

ім. О.О. Потебні; Інститут української мови. – К.: Наукова думка, 2015. – 288 с.

Хомко О.П.

Норми наголошування

Нормативність акцентуації – одна з ознак культури мовлення. У процесі

унормування наголосів українська мова має значно більше труднощів, ніж у

формуванні лексики. Це можна пояснити як строкатістю наголошування в

різних говірках української мови, так і впливом сусідніх мов, насамперед

російської та польської. Зловживання авторським наголошуванням також не

сприяє закріпленню правильної вимови серед широкого загалу мовців.

В українській мові наголос різномісний, вільний. Крім того – рухомий. І

цим теж зумовлена проблема нормативності в наголошуванні слів, бо в мовах,

де наголос статичний, є єдина мовна норма – наголошується останній склад (як

у французькій мові) чи передостанній (як у польській мові).

Українська мова має сталу систему наголошування, яка склалася на

основі середньонаддніпрянського наріччя.

13

Якщо простежити за наголосом у різних частинах мови, можна виділити

групи слів, які мають однаковий наголос, а саме:

1) у словах із суфіксами -чин-а, -щин-а – наголос на основі сталий:

;

2) в іменниках з префіксами ви-, по- – наголос падає на префікс:

, п , але вим в;

3) у трискладових словах віддієслівного походження наголос падає, як

правило, на той склад, що й у формі інфінітива: , ,

навч , а у двоскладових – на закінчення: , а

, вч ння;

4) у складних іменниках наголошується сполучний голосний:

;

5) в іменниках іншомовного походження наголос сталий. Іменники на –

«метр» мають наголос на останньому складі: ,

але б , спідометр;

6) серед прикметників чимало слів із подвійним наголосом: –

– весняний;

7) багатоскладові прикметники, утворені від іменників іншомовного

походження, мають наголос на тому складі, що й іменники: газ – ,

атом – , але цегла – , цех – ;

8) у числівниках діє закон аналогії щодо наголошення:

, бо , бо

;

9) у займенниках щодо наголошення існує системність. Багато з них

мають наголос на закінченні: , але якщо з’являються прийменники,

то наголос переходить на основу: ;

10) дієслову теж властива системність у наголошенні, хоча й

спостерігається порушення норм. Наприклад, у першій особі однини

теперішнього і майбутнього часу наголошується переважно закінчення: робл

, але ; за аналогією до другої та третьої особи однини часто

замість , помилково вимовляють , роблю;

11) деякі прислівники мають подвійний наголос: –

– .

Подвійний наголос в одному й тому ж слові розхитує літературну норму,

тому в слові закріплюється один, а з другим лексема вживається рідко або

змінює значення.

Наголошування прізвищ

Значна частина прізвищ у відмінкових формах однини вживається з

наголошеним суфіксом: , , .

Одні з них у непрямих відмінках зберігають суфіксальний наголос

( ), а інші мають наголошення на закінченні ( , ).

Є прізвища з кореневими наголосами: .

Наголошене закінчення мають двоскладові прізвища на -ко: ,

, .

14

Прізвища на -енко мають як кореневий, так і суфіксальний наголос. Це

залежить від сталості чи рухомості наголосу в тих словах, від яких вони

походять: , .

Прізвища на -щенко вживаються з кореневим наголосом:

, Гр щенко.

Прізвища на -ченко мають кореневий наголос: , .

Проте якщо в таких прізвищах перед приголосним -ч- є голосний, наголос

падає на суфікс: , .

Прізвища, етимологія яких виразна, не можуть відступати від норм

наголошення слів, які виступають у ролі загальних назв: Буг

, , Ков ль, , Ком р, .

Ігнорувати мовну норму наголошування слів – значить не розрізняти їх

лексичне значення: (борошно) – (фізичне чи моральне страждання);

граматичне значення слів: (Р. в. множини іменника) –

(присвійний прикметник).

Порушення мовної норми наголошування можуть бути зумовлені:

1) діалектним оточенням: , ;

2) недостатньою обізнаністю мовця із системою літературного

наголошування: ;

3) інтерференцією контактних з українською мов: .

Акцентні норми СУЛМ зафіксовано в таких словниках: орфоепічних,

орфографічних, словниках-довідниках тощо. Але унормування українського

літературного наголосу триває. Це пов’язано з нормуванням наголошення слів і

форм, що вживаються з паралельними наголосами. Основна тенденція в

удосконаленні акцентної системи української мови полягає в закріпленні за

кожним словом одного наголосу. Наступний етап уніфікації наголосу буде

пов'язаний із поступовим усуненням зайвих дублетів, тобто таких, що не

виявляють тенденції до розрізнення значення слів, а лише обтяжують або й

зневиразнюють наголосову систему.

Отже, в усному діловому спілкуванні необхідно дотримуватися

орфоепічних і акцентуаційних норм української мови та правил евфонічності.

Фонетична незграбність негативно впливає на співрозмовника, що у свою чергу

може позначитися на результатах спілкування.

Список використаних джерел 1. Редько Ю.К. Довідник українських прізвищ. – К.: Радянська школа,

1968. – 257 с.

2. Редько Ю.К. Сучасні українські прізвища. – К., 1966. – 216 с.

3. Ткаченко О.Б. Прізвища з суфіксом -енко та споріднені утворення //

«Слов’янське мовознавство», т. II. – К., 1958. – с. 38-53.

4. Орфоепічний словник / уклад. Погрібний М.І. – К.: Рад. шк., 1983. –

629 с.

5. Український правопис / НАН України; Інститут мовознавства

ім. О.О. Потебні; Інститут української мови. – К.: Наукова думка, 2015. – 288 с.

15

Розділ ІІ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Панченко О.М.

Орфоепічний тренажер. Наголос.

Складні випадки наголошування слів (10 клас)

Мета: повторити норми наголошування слів; удосконалювати орфоепічні й

орфографічні вміння учнів; розвивати здатність працювати в команді;

визначати й виправляти допущені в усному мовленні орфоепічні

помилки; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного

матеріалу сприяти виховуванню у школярів поваги до рідної мови.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.

Обладнання: картки із завданнями.

Технічне обладнання та програмне забезпечення: ноутбук, проектор,

мультимедійна дошка (екран), Інтернет, MS PowerPoint, MS Word,

Інтернет-ресурси: Bubbl.us, Padlet.com, Youtube.com.

Перебіг уроку

I. Організація класу (клас об’єднано у 2 групи). Сьогодення вимагає наявності гарних прикладів мовної культури.

Освічена людина має вміти вживати в мовленні слова з правильним наголосом.

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку, мотивація навчальної

діяльності. 1) «Спіймай помилку» (крок 1). Перегляньмо відео. Що не так?

Як ефективно підготуватися до ЗНО – мовний експерт Олександр

Авраменко (https://goo.gl/52DejW).

– 0.08 ГрІнченко (правильно ГрінчЕнко);

– 10.45 фейсбУк (правильно фЕйсбук).

2) Орфоепічна хвилинка (слова спроектовані на дошку).

Вимовте слова (по черзі), правильно їх наголошуючи. Запишіть слова в

зошит, поставте наголос.

Видання, віддавна, середина, аркуш, аніж, випадок, виплата, вираз.

Яке ключове поняття сьогоднішнього уроку? (Наголос.)

IІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Слово вчителя. Щоб відновити знання про наголос, попрацюємо з

термінами.

1. «Термінологічна хвилинка»:

1) Що вивчає орфоепія?

2) Що називаємо наголосом? Які терміни належать до цієї теми?

3) Які акцентуаційні помилки пов’язані з наголосом?

2. Складання опорної схеми з термінами «наголос», «вільний»,

«рухомий», «подвійний» (крок 2).

16

Рубрика «Чи знаєте ви?» (крок 3).

ЕМФАТИЧНИЙ НАГОЛОС (від гр. emphatikos «виразний») – емоційне

виділення тих чи інших слів у висловлюванні напруженою вимовою певних

звуків.

Наприклад: Він чу-до-о-ова людина! Негід-д-дник ти!

Як бачимо, за позитивних емоцій розтягуються голосні, за негативних –

приголосні.

В українській мові наголос вільний. Наголошеним може бути будь-який

склад у слові: книга, олівець, розмальований.

У польській мові він ставиться на передостанній склад – і цим польські

слова можуть відрізнятися від відповідних українських. Наприклад: noga

[нóга] – «нога». Це ж правило зберігається і при відмінюванні слів за

відмінками, наприклад: ptak [птак] – «птах», ptakami [птакáмі] – «птахами».

Іноді досить поміняти в польському слові наголос – і слово стає зрозумілим.

3. Які помилки виникають у зв’язку з неправильним наголошуванням слів

(крок 4)?

Презентація учителя (https://goo.gl/WxJTAQ).

ІV. Удосконалення правописної грамотності.

1. Робота з картками.

1) Виписати парами слова, які різняться наголосом (омографи). Яку роль

відіграє наголос у цих словах?Як називаються такі слова?

Хай не переводяться Васильки в роду, як васильки в полі (В. Василашко).

Розминаєш між пучок пучок полину – і приходить Вітчизна (П. Вольвач). Із

городів укинулись в городи. Замість братерства братерство в ціні (Г. Білоус).

Давай, дорога, звертай правіше! Петляє, скаче, знов на бік ляга… Нерівна – але

тим вона пряміша і тим навіки рідна, дорога (А. Бортняк). У далі покликав Далі,

покликав у сині простори, ніщо нас тепер, Сальвадоре, не втримає вже на землі

(О. Башкирова). Світла вранішня метелиця замете мої стежки… Щось

минеться, перемелеться, щось навіки, на віки (Ю. Герасименко). Не оплачу

вину свою – оплачу, ціну сльозам ніхто іще не склав (В. Омелянчук). Немає

моря глибшого, ніж Час. Все квапимось із «ніколи» в «ніколи» (Л. Костенко).

Для довідок:

Омографи – слова або різні форми одного слова, що однаково пишуться,

але по-різному вимовляються.

17

Сальвадор Далі – видатний іспанський художник, прихильник

сюрреалізму.

2) Із поданими парами слів скласти речення (усно).

Відомість (документ) – відомість (звістка); похідний (інвентар) –

похідний (слово); прострочити (платіж) – прострочити (спідницю); лікарський

халат – лікарський (рослини).

3) Дослідження-диференціація.

Поставити наголос в однозвучних словах, визначити його функцію. За

потреби, для з’ясування значення слів можна скористатися тлумачним

словником.

Виступав Богдан Петро і Михайленко Богдан, зайшли Максименко Іван

Максимович і Максимович Галина Іванівна; випрасувана білизна, білизна снігу;

правило правопису, швець тримає правило; виборна кампанія, виборна

картопля; людська шана, людське ставлення; прошу поради, прошу

заспокоїтися; засіяли поле, засіяли зорі; не зроблю помилки, неприємні

помилки; не вивчила байки, цікаві байки; стояли біля деревця, садили деревця;

щодня приміряти, приміряти обнову зараз; раптово розсипалися черешні, по

небу розсипалися зорі; викопану картоплю висипали на купу, висипали

картоплю з мішка.

Робота в групах під девізом «Твій успіх іде на користь мені, а мій – на

користь тобі».

Готуємось до ЗНО. Складні випадки наголошування слів.

Уявіть ситуацію, що вам потрібно висвітлити матеріал з теми «Наголос.

Правила наголошування слів. Українська мова. 5 клас». Кожна група мала

підготувати своє завдання:

І група: «Правила наголошування слів. Складні випадки наголошення

слів. Слова із наголосом на І, ІІ складі. Українська мова. 5 клас».

ІІ група: «Правила наголошування слів. Складні випадки наголошення

іншомовних слів. Правила наголошування слів. Слова з подвійним наголосом».

Українська мова. 5 клас»

Представлення роботи груп (крок 5)

(https://padlet.com/opanchenko79/30nt5s9eqxc3).

18

Вправи «Наголос» (крок 6). «Інтерактивний збірник»

(https://goo.gl/rLm5gt).

Написати слово, яке на картинці

(http://LearningApps.org/display?v=pp8h3zpuj17);

Вибрати правильно наголошене слово

(https://www.playbuzz.com/nataliyat10/6-20-2017-9-22-28-pm(наголоси));

І знову наголоси: озвуч правильне наголошування слова, перевір –

тисни на картинку (https://www.playbuzz.com/nataliyat10/6-20-2017-9-43-57-pm);

Правильний наголос у словах. Вікторина

(https://learningapps.org/display?v=p4q0mp1ua17);

Добери правильний варіант відповіді

(https://play.kahoot.it/#/k/071baeb8-fc88-48e4-ba65-0b75db5d5445);

Розподіліть слова у 3 колонки (https://learningapps.org/view4118796).

19

V. Підсумки уроку.

1. Розставити наголоси у словах, користуючись орфоепічним словником

(on-line словник наголосів https://goo.gl/rLm5gt).

Аргумент, асимілятор, асигнування, бурштиновий, крайовий, життєвий,

житьовий, орнамент, фарфор, чотирнадцять, зокрема, гуртожиток, корисний,

феномен, діалог, монолог, сільськогосподарський, завдання, виховання,

виняток, випадок, незліченний, навчання, досяг.

2. Виконання тестових завдань (картки).

Виберіть одну правильну відповідь.

1. На другий склад падає наголос у слові:

А) однаковий;

Б) добовий;

В) щовесни;

Г) сантиметр.

Наголос на другому складі мають усі слова рядка:

А) дочка, подруга, вимова, сантиметр;

Б) спина, виразно, завдання, попереду;

В) предмет, рукопис, ненавидіти, в’язкий;

Г) кропива, приязнь, горошина, каталог.

На другий склад падає наголос у слові:

А) одинадцять;

Б) черговий;

В) цемент;

Г) кидати;

Д) поки.

На третій склад падає наголос у слові:

А) кропива;

Б) периметр;

В) підошва;

Г) однаковий.

VІ. Рефлексія: Хвилинка творчості. Доповніть речення «Наголос – це мовленнєва

невидимка, тому що…».

VІІ. Домашнє завдання.

Прослухати україномовні радіо- або телепередачі, простежити за

дотриманням їх учасниками орфоепічних норм української мови, дібрати

відповідні приклади.

20

Сергієнко Ю.Г.

Орфоепічна помилка. Ознайомлення

з орфографічним словником та словником наголосів (5 клас)

Мета: поглибити знання учнів про наголос в українській мові та поняття про

орфоепічну помилку; удосконалювати навички правильної вимови;

ознайомити з орфографічним словником і словником наголосів;

розвивати культуру мовлення, навички правильної вимови звуків та

наголошування слів; формувати вміння працювати зі словником;

виховувати поважне ставлення до природи.

Обладнання: орфоепічний словник, словник-довідник «Складні випадки

наголошування», картки-лепетуни, відеоурок «Помилки, яких

припустився Олександр Авраменко»

(https://www.youtube.com/watch?v=nezy-h6_cn8), завдання на платформі

learningapps, відеосупровід «Правила наголошування» (розміщено за

покликанням: http://ndjz1982.blogspot.com/search?updated-max=2017-03-

27T11:01:00-07:00&max-results=3&start=6&by-date=false).

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Фронтальне опитування.

– Що таке орфоепія?

– Склад – це..? – Охарактеризуйте відкриті і закриті склади. – Який наголос в українській мові?

2. Практична робота.

Поставте наголоси у словах.

Танок, часник, кропива, швидкий, новий, квартал, предмет, навчання,

поняття, корисний, завдання, вимова, живопис, приятель, разом, виплата,

випадок, вглядіти, викрутка, статуя.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Перегляд відеоуроку Олександра Авраменка.

– Чому люди роблять помилки в мовленні?

– Як уникнути цього явища?

– Чи замислюєтесь ви над тим, як правильно вимовити те чи інше слово?

– Чи важко вам було розставити наголоси у словах (практична робота)?

– Чим ви керувалися у виборі варіанту наголосу?

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

IV. Опрацювання нового матеріалу.

1. Робота з орфоепічним словником, опрацювання матеріалу підручника.

Правильне наголошування слів – один із показників культури усного

мовлення. Оскільки наголос в українській мові вільний і рухомий, часто

виникає потреба перевірити його за словником. До якого словника ми

21

звернемося? Яка наука вивчає правильну вимову слів? Яку помилку зробить

учень, коли неправильно наголошуватиме слова?

(Учитель демонструє учням словник наголосів, орфоепічний словник,

ознайомлює з правилами користування ними.)

2. Дослідження 1.

Перегляньте відео «Вишиваний». Чи правильно ви наголошували це

слово? Знайдіть у словнику подані слова і поставте наголоси. З’ясуйте, чим

відрізняються підкреслені слова?

Випадок, український, донька, дочка, перепустка, дрова,

сільськогосподарський, листопад, котрий, олень, помилка, фартух, весняний,

завжди, спина.

Отже, є слова, які мають подвійний наголос. (Ознайомлення з правилом у

підручнику).

3. Дослідження 2.

Перегляньте відео «Культура мовлення». Чи знали ви про такі правила

вимови? Поставте наголос у словах: запитання, читання, навчання,

тренування, виховання, завдання. Вголос прочитайте вірш, правильно

наголошуючи ці слова.

Виникає запитАння:

Що усім дає читАння?

Це найкращий вид навчАння,

ТренувАння, виховАння.

З ним розв’яжем всі завдАння.

Отже, віддієслівні іменники мають наголос на суфіксі -анн-.

(Ознайомлення з правилом у підручнику).

4. Виконання практичних завдань за покликанням:

https://learningapps.org/4118796.

5. Перегляньте відео «Піцерія». Як ви наголошували ці слова раніше?

Скласти речення зі словами, які зображені на малюнках.

22

V. Рефлексивно-оцінювальний етап. 1. Вправа «Експрес-опитування».

– Що таке наголос?

– Який склад називається наголошеним?

– Який наголос властивий українській мові?

– Чому так важливо правильно вживати наголос?

– Чи досягли ми цілей, які поставили на початку уроку?

2. Вправа «Незакінчене речення».

На уроці я:

Дізнавсь (лась)…

Зрозумів (ла)…

Навчивсь (лася)…

Мені було цікаво…

Було корисним те, що…

Найбільший мій успіх – це…

3. Колективне укладання рекомендацій для вивчення теми «Наголос».

Наголос – тема не з легких, тут потрібно мати відмінну пам’ять. Тому

надаємо вам декілька порад щодо запам’ятовування наголосу в словах.

1) Багато-багато разів перечитай слова! Твій мозок запам’ятає їх і буде

видавати автоматично. Тільки перечитуй вголос!

2) Пограй у картки: з одного боку картки напиши слово без виділення

наголосу, а з іншого – з виділенням наголошеного складу. Поки робитимеш

картки, вже багато запам’ятаєш!

3) Ті слова, що ніяк не можеш запам’ятати, напиши на папірцях та

приклей вдома на місця, куди часто дивишся (наприклад, на холодильник).

4) Слова з наголосом, що ти запам’ятав, намагайся застосовувати в

мовленні якомога частіше, щоб це відклалося в твоїй пам’яті.

Слова, які потрібно завчити:

асиметрІя

борОдавка

бюлетЕнь

вимОга

вимОва

23

вИпадок

вітчИм

граблІ

горошИна

грОшей

дІтьми

довІдник

дочкА (але дОнька)

заіржАвіти

зубОжіти (зубОжілий, зубОжіння)

діалОг

каталОг

квартАл

кропивА

кУрятина

мАркетинг

ненАвидіти (ненАвисть, ненАвисний)

одноразОвий

Олень

отАман

перЕпис

псевдонІм

рАзом

серЕдина

симетрІя

спИна

фартУх

фенОмен

цемЕнт

цЕнтнер

чорнОслив

Запам’ятати також потрібно слова з подвійним наголосом: –

– – –

– – , м’ – м’ –

пе – – –

– .

VІ. Домашнє завдання.

Виписати з орфографічного словника 10 слів з подвійним наголосом,

скласти з ними усну розповідь «Книга – джерело знань».

24

Стародубцова О. І.

Орфоепічні норми української мови. Наголос (10 клас)

Мета: обґрунтувати важливість значення мови у формуванні духовного світу

людини та найважливішого засобу самовираження людської

індивідуальності; поглибити знання учнів щодо складу й наголосу,

повторити орфоепічні норми наголосу в словах; удосконалювати

орфоепічні й орфографічні вміння учнів; розвивати вміння визначати й

виправляти допущені в усному мовленні орфоепічні помилки; за

допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу

виховувати у школярів повагу до рідної мови; формувати в учнів

комунікативні та навчально-пізнавальні компетенції; розвивати уміння

ефективно і самостійно вчитися; виховувати інтерес до результатів

власної праці.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Наочність: ілюстрації до тексту, опорні схеми, аудіозаписи.

Основні методи і прийоми: бесіда, пояснювально-ілюстративний метод,

спостереження і аналіз мовних явищ, робота з опорними схемами.

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде...

Максим Рильський

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Спостереження за мовним матеріалом. Яка основна думка тексту?

Мови рідної вчаться все життя. Сократ cказав: «Заговори, щоб я тебе

побачив». Так, саме рівень культури мови визначає і культуру мислення, і

загальну культуру людини. Особистість не може формуватися без засвоєння

нормативної літературної мови. Якщо людина не навчиться говорити точно,

доречно, виразно, якщо її мовлення не буде чистим і багатим, різноманітним,

вона не навчиться добре, послідовно і логічно мислити, не зможе пізнати

навколишній простір і відкрити свій внутрішній світ. Панас Мирний казав:

«Мова – така ж жива істота, як і народ, що її витворив». А народ – це люди, які

є носіями мови, норм котрої необхідно дотримуватись.

Мовна норма – це сукупність мовних засобів, що вважаються

правильними й сприймаються носіями мови як зразок суспільного спілкування

в певний період розвитку мови і суспільства.

Висока культура мовлення, як складова гармонійної особистості,

передбачає вміння правильно говорити й писати, активно і творчо

застосовувати мовні знання відповідно до мети й умов спілкування. Цього

можна досягти вмілим і доцільним уживанням слів, різноманітних

синтаксичних конструкцій, а в усному мовленні – багатством інтонації.

25

Знання виражальних засобів мови й уміння використовувати їх залежно

від потреб спілкування – вищий ступінь опанування мовної культури. Щоб

забезпечити його, треба знати призначення мовних засобів досягнення

стилістичної виразності мови.

На сьогоднішньому уроці ми будемо поглиблювати знання про основні

норми літературної мови, удосконалювати навички правильної вимови звуків і

передачі їх на письмі, розвивати логічне та образне мислення за допомогою

інтерактивних методів навчання.

III. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів.

– Прокоментуйте епіграф. До чого закликає автор?

– Що таке орфоепічні норми? Чи важливі вони в мовленнєвому аспекті?

Проблемна бесіда.

– Що є причиною неправильного наголошування слів мовцями?

Правильність наголошування є однією з ознак культури мовлення. У

процесі вироблення акцентуаційних норм українська мова має значно більше

труднощів, ніж у формуванні лексики. Пояснюється це строкатістю

наголошування в різних говорах нашої мови, а також впливом сусідніх мов,

насамперед російської та польської. Ще один чинник, що не сприяє

закріпленню нормативного наголошування серед широкого загалу мовців, –

надуживання у творах багатьох авторів, особливо сучасних, авторським

наголошуванням.

Щоб закріпити нормативне наголошування, слід вслухатися в живе

мовлення, звертаючи при цьому увагу на вживання та наголошування окремих

слів, користуватися словниками. Потрібно активно розвивати власне мовлення:

усно й письмово викладати свої думки, виправляти, перебудовувати сказане та

постійно удосконалювати особисті знання, опрацьовуючи орфоепічні норми.

ІV. Поглиблення й систематизація навчального матеріалу.

Спочатку розберемо принципи наголошування за частинами мови.

(Робота з опорними схемами.)

Основні принципи наголошування іменників 1. У більшості іменників жіночого роду із суфіксом -к- при творенні

форми множини наголос переходить на закінчення, наприклад: тарілка –

тарілки, книжка – книжки, АЛЕ: сусідка – сусідки.

2. Іменники, що утворилися від дієслів та складаються з більше як двох

складів і закінчуються на -ання, частіше за все мають наголошений суфікс,

наприклад: читання, завдання. АЛЕ: бігання, нехтування.

3. В іншомовних словах, що позначають міри довжин, зазвичай наголос

падає на –метр, наприклад: сантиметр, міліметр, дециметр. АЛЕ в назвах

пристроїв: термометр, барометр.

26

Основні принципи наголошування прикметників 1. Суфікс -еньк- у прикметниках, що має значення пестливості, завжди є

наголошеним, наприклад: маленький, чорненький, гарненький.

2. У більшості випадків, коли прикметник має два склади, наголос падає

на другий (тобто на закінчення), наприклад: дзвінкий, старий, новий, тонкий,

товстий.

Основні принципи наголошування дієслів 1. Правила наголошування дієслова «бути» такі: у теперішньому часі –

бути, будемо; у минулому часі: була, було, були.

2. Багато дієслів мають наголос на останньому складі, наприклад: нести,

везти, мести.

3. Дієслова із закінченнями -емо, -имо, -ете, -ите мають наголос на

останньому складі, наприклад: веземо, ідемо, підете. АЛЕ: будемо, гуркочемо,

залишите.

Основні принципи наголошування числівників 1. У числівниках, що закінчуються на -десят, наголос падає на останній

склад, наприклад: п’ятдесят, сімдесят.

2. У числівниках, що закінчуються на -дцять, наголошений

передостанній склад, наприклад: дванадцять, вісімнадцять.

Потрібно запам’ятати слова з подвійним наголосом: алфавІт –

алфАвіт, веснянИй – веснЯний, доповідАч – доповІдач, завждИ – зАвжди,

дОговору – договОру, жАлібний – жалібнИй, м’Язовий – м’язовИй, пЕрвісний –

первІсний, перестАрок – перЕстарок, пОмилка – помИлка, простИй –

прОстий, тАкож – такОж.

Складні випадки наголошування слів

Асиметрія Бородавка Бюлетень

Вимога Вимова Випадок

Вітчим Граблі Горошина

Грошей Дітьми Довідник

Дочка (але донька) Заіржавіти Зубожіти (зубожілий, зубожіння)

Діалог Каталог Квартал

Кропива Курятина Маркетинг

Ненавидіти

(ненависть,

ненависний)

Одноразовий Олень

Отаман Перепис Псевдонім

Разом Середина Спина

Фаховий Фартух Феномен

Цемент Центнер Чорнослив

27

Поради. Як запам’ятати наголос.

1. Запам’ятати загальні тенденції. Це своєрідні правила. Наприклад:

завдАння, запитАння, заслАння, зібрАння, навчАння, надбАння,

обрАння, поєднАння, видАння, визнАння;

одноразОвий, багаторазОвий, кількаразОвий;

калігрАфія, кінематогрАфія, флюорогрАфія;

болотИстий, бадьорИстий, мозолИстий;

правопИсний, літопИсний, машинопИсний;

ідемО, беремО, стоїмО;

міри довжини: мілімЕтр, кіломЕтр, сантимЕтр (але перИметр,

барОметр, термОметр, бо це НЕ міри довжини);

більшість проблемних прикметників мають наголос на закінченні:

новИй, старИй, слабИй, мілкИй, тонкИй, вузькИй, низькИй, терпкИй, чіткИй,

товстИй, фаховИй, черговИй, пільговИй, добовИй, житловИй, кам’янИй,

хутрянИй, перехіднИй, чарівнИй;

числівники мають наголос на -нАдцять (одинАдцять, чотирнАдцять) і

-десЯт (сімдесЯт, вісімдесЯт).

2. За аналогією до тих слів, наголоси яких знаєте точно: каталОг (монолОг, діалОг);

квартАл (портАл);

листопАд (зорепАд, снігопАд);

вИпадок (вИпав);

вІрші (вІрш);

грОшей (грОші);

гуртОжиток (гуртОм);

з дІтьми (дІти);

довІдник (довІдатися);

ознАка (знАк);

горошИна (квасолИна);

мЕблевий (мЕблі);

добУток (добУти);

рАзом (рАзом нас багато);

чАсу (чАс).

3. На окремі слова слід звернути особливу увагу (часто їх вживаємо): ненАвидіти, ненАвисть;

дОнька, але дочкА;

кропивА;

чорнОзем, чорнОслив;

Олень;

пОдруга, прИятель;

дрОва;

вІдгомін;

кУрятина;

мАркетинг;

28

отАман, визвОльний;

перЕпис;

нІздря, рОдимка, кИшка, спИна;

псевдонІм;

серЕдина.

4. Існують ще такі способи запам’ятовування наголосів у словах. Багато разів проговорити слово з правильним наголосом, щоб звикнути.

Можна також кілька разів написати це слово, виділивши наголошену

букву.

Зробити картки, на яких з одного боку буде слово без наголосу,а з

іншого – слово з наголосом (час від часу треба переглядати їх і перевіряти

себе).

Найбільш проблемні слова виписати на стікери й приклеїти їх на видному

місці (робочий стіл, біля ліжка, дзеркало у ванній). Коли ці слова

запам’ятаються, клейте нові.

Частіше використовувати проблемні слова в побутовому мовленні.

Придумувати для себе римовані вислови (пішов сЕр у диспансЕр).

Шукати власні аналогії (наприклад, пісня М. Поплавського «КропивА ти

моя, кропивА»).

5. А ще є багато різних зображень, які в цьому допомагають. Можна

навіть просто в мережі Інтернет набрати «наголоси» і знайти зображення.

(Демонстрація зображень слів з наголосом.)

6. Слова з наголосом, що Ви запам’ятали, намагайся застосовувати в

мовленні якомога частіше, щоб це відклалося в пам’яті.

Сайти, на яких є завдання для закріплення знань про наголошування

слів: – https://ukr-mova.in.ua/library/nagolos/;

– https://200baliv.com/i-znovu-naholos-problemni-vypadky-naholoshennya-z-

veselymy-kartynkamy/.

Словник наголосів онлайн (https://ukr-mova.in.ua/library/nagolos/).

Разом із відомим українським мовознавцем Анатолієм Васяновичем ми

можемо дізнатись, як правильно вживати певні українські слова та формувати

словосполучення

(https://www.youtube.com/watch?time_continue=45&v=SAlHJcZgabw).

Переглянути експрес-уроки української мови від Олександра Авраменка

«Наголошуй правильно! Тест на знання наголосів української мови»

(http://www.uaua.world/7299/).

V. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на

вдосконалення орфоепічних умінь і навичок. 1. Вправа «Повтори!».

Наголос на 1-ому складі:

дОгмат, кИдати, вИпадок, рАзом, рОзвідка, вІрші, вІршів, прИповідка,

Олень, спИна, цАрина, немає чАсу, щИпці, грОшей, дрОва, зОзла, фОльга,

кУрятина, бУдемо, дОлішній, пІдлітковий, дОнька, рЕшето, зАгадка.

29

Наголос на 2-ому складі:

фенОмен, везлА, генЕзис, завдАння, абИ де, аджЕ, абИколи, абИяк, анІж,

рондО (шрифт), рубЕль, рукОпис, правОпис, перЕбіг (подій), пізнАння, новИй,

щавЕль, борОдавка, вимОга, вітчИм, граблІ, дочкА, зубОжіти, зубОжілий,

фартУх, подУшка, позАторік, тріскОтнява, ненАвидіти, добУток, квартАл,

налИгач, дичАвіти, чорнОзем, чорнОслив, оптОвий, отАман, індУстрія.

На 3-ому складі:

розв’язАння, сторінкИ (множина), одинАдцять, кіломЕтр, ідемО, беремО,

ідетЕ, бюлетЕнь, псевдонІм, кропивА, болотИстий, валовИй, інженЕрія,

мозолИстий, наздогАд, некролОг, осокА, каталОг, бюлетЕнь, рукопИсний,

кулінAрія.

2. Орфоепічна хвилинка.

Поставте наголос у словах.

І варіант: адже, бажаний, ознака, близький, вимова, каталог, у цілому,

вогкий, сільськогосподарський, дихання, завдання, одинадцять, отаман, дрова,

другий, здійсненний, помаленьку, чорнослив.

ІІ варіант: діалог, загадка, випадок, дефіс, низький, експерт, сантиметр,

показ, виразний, завдання, загадка, кроїти, мережа, глядач, сімдесят,

чотирнадцять, одинадцять, кілометр.

3. Кодовий диктант.

Правильно наголошене слово позначте цифрою 1; неправильно

наголошене слово – цифрою 2; коли правильними є обидва варіанти – цифрою

3.

ЛітОписний ( ) – літопИсний ( ), пОмилка ( ) – помИлка ( ), завдАння ( ) –

завданнЯ ( ), новИна ( ) – новинА ( ), видАння ( ) – виданнЯ ( ), височИна ( ) –

височинА ( ), спаннЯ ( ) – спАння ( ), алфАвіт ( ) – алфавІт ( ), кілОметр () –

кіломЕтр (), твЕрдий ( ) – твердИй ( ).

4. Робота в парах.

Складіть із поданими парами слів речення.

Н кого (немає кого) – нік го (жодної людини).

З клад (установа) – закл д (парі).

В года (користь) – виг да (зручність).

З мок (споруда) – зам к (на дверях).

рган (частина тіла) – орг н (музичний інструмент).

тлас (зібрання карт) – атл с (блискуча тканина).

5. Прослуховування аудіозаписів розмови сучасної молоді, аналіз та

редагування.

VІ. Рефлексія діяльності учнів. Завдання для самоконтролю

1. У якому рядку в усіх словах наголос падає на перший склад.

А) Засуха, котрий, малий, нитки.

В) Новий, нудний, обруч, оптовий.

В) Бесіда, босий, випадок, загадка.

Д) Легінь, досвітній, праця, мавпячий.

30

2. У якому рядку в усіх словах наголос падає на перший склад.

А) Покровителька, порожній, правда, праска, працювати.

Б) Портфель, правдоподібний, прибудова, примайструвати, принесений.

В) Посуд, правосуддя, праслов’янський, приневолений, приносити.

Г) Практика, олень, парта, принцип, приятель.

3. Другий склад наголошений у всіх словах рядка.

А) Допізна, адже, танок, тополя.

Б) Експерт, квартал, оцет, ознака.

В) Симетрія, фартух, ненависть, разом.

Г) Православний, прималювати, принада, принцеса, полотно.

4. Наголошеним є другий склад в усіх словах рядка.

А) Український, абетковий, причіп, вистава.

Б) Дочка, довідник, вишиванка, цемент.

В) Качанистий, колесо, висіти, зозла.

Г) Каталог, насмішка, новий, агент.

5. Правильно наголошено усі слова в рядку.

А) ВипАдок, зАгадка, каталОг, клейовИй.

Б) ПрИчіп, сімдесЯт, вирАзний, суднО.

В) НОвий, сантИметр, вишИванка, зОзла.

Г) ПодрУга, насмІшка, квАртал, веретенО.

6. У якому рядку в усіх словах наголос падає на третій склад.

А) Індустрія, докорінний, кропива, безвилазний.

Б) Бездиханний, феномен, дворазовий, діалог.

В) Безперестанку, черговий, каталог, житловий.

Г) Зимовий, обіцянка, кип’яток, дециметр.

7. Визначте, у якому рядку всі слова мають подвійний наголос.

А) Помилка, доповідач, завжди, усмішка, алфавіт.

Б) Загадка, розбір, показник, дочиста, абихто.

В) Фаховий, каталог, псевдонім, кілометр, маркетинг.

Г) Договір, розповідач, жалюзі, гуртожиток, мережа.

8. Виберіть рядок слів, у якому зміна наголосу змінює лексичне значення

слова.

А) Типовий, високо, володар, вогняний, жалібний.

Б) Батьківщина, прошу, об’єднання, приклад, колос.

В) Лупа, людський, заголовок, весняний, усмішка.

Г) Атлас, сім’я, лапки, вигода, замок.

31

9. У якому рядку всі виділені склади позначають нормативний наголос.

A) Текстовий редактор, інформаційна мережа, ім’я користувача.

Б) Буде корисно, другий квартал, ринковий показник.

В) Комп’ютерне обладнання, сторінки журналу, середина століття.

Г) Користувач ПК, відобразити дані, дерево каталогів.

10. У якому рядку в усіх словах зміст слова залежить від наголосу (напр.,

дорОга (шлях), дорогА (цінна).

А) Користувач, алфавіт, вигода.

Б) Образи, сім’я, орган.

В) Помилка, шкода, кредит.

Г) Договір, обладнання, завжди.

11. У якому рядку всі виділені склади позначають нормативний наголос.

А) Довідник, житловий, новина, монолог.

Б) Інженерія, оптовий, гуртожиток, запитання.

В) Навчання, одноразовий, рукопис, сантиметр.

Г) Шляхопровід, пізнання, феномен, громадянин.

12. Визначте рядок, у якому всі слова мають наголос на останньому

складі.

А) Каталог, обруч, предмет, кілометр, черствий.

Б) Показник, квартал, алфавіт, горицвіт, вигнання.

В) Верба, громадський, граблі, щипці, товстий.

Г) Решето, алфавіт, граблі, черствий, чужина.

VІІ. Підбиття підсумків. Отже, на сьогоднішньому уроці ми познайомились з орфоепічними

нормами, вчились дотримуватись усталених мовних норм усної й писемної

мови, формувати культуру мовлення та виховувати повагу до рідного слова.

– Якого мовця можна назвати культурним?

– Які мовні норми ви знаєте?

– Яке значення мають орфоепічні норми?

– Що означають поняття «культура мовлення», «культурна людина»?

VІІІ. Домашнє завдання. Середній рівень. Скласти тестові завдання на основі вивчених правил.

Достатній рівень. Написати есе на тему «Правильний наголос – культура

нашого мовлення».

Високий рівень. Провести лінгвістичне дослідження «Уживання

неправильно наголошених слів у мовленні моїх сучасників».

32

Список використаних джерел

1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К: Либідь, 2002.

2. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови:

[навчальний посібник]. – Львів: Світ, 2003.

3. Бабич Н.Д. Сила мовленнєвого слова. – Чернівці, 1996.

4. Гринчишин Д., Капелюшний А. Словник-довідник з культури

української мови. – Львів, 1996.

5. Словник наголосів української літературної мови / Погрібний М.І. – К.,

1959.

6. Українська літературна вимова і наголос: Словник-довідник / АН

УРСР. Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні; за ред. М.А. Жовтобрюха. –

Наук. думка, 1973.

7. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://yandex.ua/images/?uinfo=sw-1024-sh-768-ww-1024-wh-666-pd-1-wp-

4x3_1024x768.

8. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://erudyt.net/pidgotovka-

do-zno/ukrainska-literatura/testy-dlya-pidhotovky-do-zno-z-ukrajinskoji-movy.html.

9. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://aeterna.qip.ru/test/runjs/206546/?.

10. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukr.ed-

era.com/1/nagolos.html.

Стась Ю. М.

Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів (5 клас)

Мета: поглибити знання учнів про наголос; ознайомити з орфоепічним

словником; розвивати вміння школярів працювати колективно та

самостійно; розвивати логічне мислення; виховувати любов до рідної

мови, спостережливість до мовних явищ.

Обладнання: орфоепічні словники, інтерактивна дошка, ноутбук, презентація

до уроку (режим доступу: https://sway.com/W0HWafL9w7BdPyG3).

Тип уроку: урок-практикум.

Перебіг уроку

I. Організація класу.

II. Мотивація пізнавальної діяльності. Повідомлення теми, мети і

завдань уроку.

Вправа «Поетична хвилинка».

Наголос – то зовсім не дрібниця.

З наголосом вірно подружи –

І відкриє слово таємницю:

Образи, обрАзи, образИ.

Наголос – і вчуєш у слові крицю,

І відваги стане, й висоти.

33

Відтепер не можна помилиться:

МОлоти, молОти, молотИ.

Хай ідуть слова до нас не ниці:

Грав музИка, мУзика пливла.

Наголос – це дзвінкова криниця

І народу, і твого села.

В’ячеслав Романовський

III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок. У чеській, естонській, фінській мовах наголос падає на перший склад, у

французькій, вірменській – на останній, у польській – на передостанній. Є мови,

у яких наголос є не силовим, а музичним, що ми чуємо як підвищення чи

зниження тону (в’єтнамська, китайська).

На який склад падає наголос в українській мові? Чому важливо правильно

наголошувати слова? (Відповіді учнів.)

В українській мові наголос вільний, не закріплений за тим чи іншим

складом. А ще він рухомий, за його допомогою розрізняють значення та

граматичні форми слів, визначають належність слова до тієї чи іншої частини

мови. Переконаймося ж у цьому!

Вправа «Зміни слово».

Переставте наголос із першого складу на останній. Складіть із

запропонованими словами речення: брати, ріки, дорога, стіни, орган, кульки.

У деяких словах може бути подвійний наголос: апОстрОф, пЕрвІсний,

тАкОж, прОстИй, веснЯнИй.

Складні слова, крім головного, мають ще й побічний наголос:

сìльськогосподáрський, вèльмишанόвний, багàтомільйόнний.

IV. Закріплення вивченого матеріалу. Вправа «Наголошуймо правильно!».

Поставте наголос у словах: читання, писанка, завдання, подруга, дочка,

донька, олень, ознака, вірші, приятель, живопис, старий, високо, середина.

Перевірте правильність виконання завдання за словниками.

Дослідницька робота. Знайомство зі словниками.

Ознайомтесь з орфоепічним словником та словником наголосів.

– Для чого служать ці словники?

– Яку інформацію дають?

Виконайте завдання.

3 орфоепічного словника випишіть 10 слів, поставте наголос. Правильно

прочитайте їх.

«Впіймай наголос». Виконання інтерактивної вправи в Learningapps.

Режим доступу: https://learningapps.org/display?v=piemfjfy517.

34

Вправа «Знайди помилку».

відкриває». Свою назву місяць

. У старовѝ н

, і морозом вуха пече».

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

Творче конструювання.

► Поставте наголос у словах і складіть із ними речення.

Брати (рідні) – брати (участь), дорога (дальня) – дорога (людина).

VI. Підсумки уроку. Рефлексія. 1. Що таке наголос?

– Який склад називається наголошеним?

– Який за своїм характером наголос в українській мові?

– Чому так важливо правильно вживати наголос?

Вправа «Лайфхаки з наголошування слів».

Наголошуйте за аналогією до тих слів, наголоси яких знаєте точно:

каталОг (монолОг, діалОг);

квартАл (портАл);

листопАд (зорепАд, снігопАд);

вИпадок (вИпав);

вІрші (вІрш);

грОшей (грОші);

гуртОжиток (гуртОм);

з дІтьми (дІти);

довІдник (довІдатися);

ознАка (знАк);

горошИна (квасолИна);

мЕблевий (мЕблі);

добУток (добУти);

35

рАзом (рАзом нас багато);

чАсу (чАс).

VІI. Домашнє завдання (диференційоване).

– Підготуйте розповідь для школярів молодших класів про орфоепічний

словник (письмово) (6 балів).

– Напишіть рекламу словника наголосів (9 балів) (додаток 1).

– Складіть казку «Пригоди Наголосу» (12 балів) (додаток 2).

Додаток 1

Реклама словника наголосів Як правильно наголошувати слова,

Щоб не крутилась від них голова?

У словник чарівний зазирни швидше, друже!

Він допоможе тобі дуже-дуже.

Словник наголосів цьому диву ім’я,

Тож подружитись із ним раджу я.

Додаток 2

Пригоди Наголосу

(Казка) Було це дуже-дуже давно. Лютували сильні Морози, гули Віхоли, снігом

засипала землю Заметіль. Але якось вранці несподівано виглянуло Сонечко.

Почали плакати бурульки на дахах, а за ними сніжинки – цілі струмки сліз

потекли. Посміхнулась Весна, бо їй вже так кортіло стати повноправною

володаркою Землі.

Та зла Заметіль ніяк не відступала. Весна ж із нетерпінням чекала миті,

коли відімкне свій зáмок, однак коли підійшла до його дверей, помітила

величезний замóк. Вона була в розпачі. Що робити? Як бути? Аж тут раптом

прокинувся маленький метелик на ім’я Наголос, він розпросторив одне

крильце, потім друге, протер свої чорні оченята – і сам повірити не міг, що це

вже весна. Він знявся летіти, однак побачив, що всі кругом сумні. Метелик

хотів щось сказати, але не міг промовити жодного слова – слова ж бо

зачаровані. Він підлітав до кожного, торкаючи його своїми тендітними

крильцями. І тут сталося диво – слова почали оживати. Весна перемогла

Заметіль, а Наголос і донині має роботу – оживляє слова.

36

Тищенко О. В.

Наголос в українській мові, його види (10 клас)

Мета: пригадати і поглибити знання учнів про інтонаційні особливості

українського мовлення, смислорозрізнювальну функцію наголосу в

українській мові, його види; розвивати вміння розрізняти слова і їх

форми за допомогою наголосу, групувати лексеми як семантико-

граматичні одиниці; сприяти виховуванню культури мовлення,

враховуючи тенденції сучасного мовленнєвого оточення.

Тип уроку: урок комбінований (поглиблення вивченого та засвоєння нових

знань).

Обладнання: картки-пам’ятки, копії текстів та індивідуальних карток,

Інтернет-ресурси, мультимедійна дошка, електронний (онлайн)

словник (наголосів та орфоепічний).

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань. 1. Проблемні запитання.

1) Яка роль наголосу в слові?

2) Які ознаки наголосу виділяють учені?

3) Поясніть такі характеристики наголосу, як: вільний, рухомий,

головний, побічний, смисловий (або фразовий, логічний).

4) Чи згодні ви із коментарем В. Русанівського?

«Іноді про наголос говорять, що це паспорт слова. Справді. За допомогою

наголосу можна розрізняти слова, що складаються з однакових звуків (зАмок і

замОк). Словесний наголос називають «биттям серця» в слові. Погодимося із

таким порівнянням: наголос зумовлює звукове обличчя слова (В. Русанівський).

5) У чеській, естонській, фінській мовах наголос падає на перший склад, у

французькій, вірменській – на останній, у польській – на передостанній. Є мови,

у яких наголос є не силовим, а музичним, що ми чуємо як підвищення чи

зниження тону (в’єтнамська, китайська).

На який склад падає наголос в українській мові? Чому важливо

правильно наголошувати слова?

Мовознавче дослідження.

1) Прочитати слова відповідно до норм української орфоепії. Що є

предметом вивчення орфоепії? Виділені слова записати фонетичною

транскрипцією, звернувши увагу на обов’язкове позначення місця наголосу.

Випадок, український, донька (але дочка), перепустка, дрова,

сільськогосподарський, квартал, листопад, котрий (котра, котре),

щедрота, цемент, обіцянка, каталог, ворота, центнер, фартух, спина.

2) Поділіть ці слова на склади. Назвіть наголошені й ненаголошені

склади. Як вимовляються літери е, и в ненаголошених складах?

37

3) В українській мові наголос вільний, не закріплений за тим чи іншим

складом.

*За допомогою наголосу змініть частину мови: дорога, гірка, дядьків,

склади, дзвони.

*Виділіть у реченні слова, значення яких розрізняємо за допомогою

наголосу.

Отож, немає дива у тому, що правильне наголошення слова творить дива.

Воно проникає і в неприступні замки, і в маленькі замки.

4) Наголос в українській мові рухомий, за його допомогою розрізняють

значення та граматичні форми слів, визначають належність слова до тієї чи

іншої частини мови.

Спишіть слова, переставляючи наголос із першого складу на

останній. Вкажіть число і відмінок цих слів.

Ріки, спини, сови, труби, струни, кози, вівці, сироти, стіни.

Отже,

ІІІ. Закріплення вивченого.

Вправа 1.

Складіть слова.

А) трискладове слово:

1-й склад – наголошений у слові «росте»;

2-й склад – наголошений у слові «дружина»;

3-й склад – відкритий у слові «наділ». (Стежина.)

Б) двоскладове:

1-й склад – ненаголошений у слові «гризун»;

2-й склад – наголошений у слові «робити». (Гриби.)

В) трискладове:

1-й склад – останній у слові «залізо»;

2-й склад – наголошений у слові «зуби»;

3-й склад – наголошений у слові «поляна». (Зозуля.)

Яке правило ілюструють складені слова? (Орфограма

«Ненаголошені е, и, о в коренях слів».)

Розподільний диктант.

Розподіліть слова у три колонки: 1) з наголосом на 1-ому складі; 2) з

наголосом на 2-ому складі; 3) з наголосом на 3-ому складі.

Натовп, Парнас, абзац, веретено, адреса, гавань, сопрано, тавро, оранка,

адреса, інтелект, вандал, радіан, ладан, лампас, екстерн, незабудка, олень,

недоук, осетин, обхідник, столяр.

38

КЛЮЧ: з перших літер слів, починаючи з першої колонки, прочитайте

вислів («Наголос поставлено вірно»). Виправте лексичну помилку в цьому

реченні. Значення незрозумілих слів з’ясуйте за словником. Складіть із ними

речення.

Творчий диктант.

Поставте наголос у словах, складіть із ними речення.

Брати рідні – брати участь; дорога дальня – дорога людина; поклади

книжку – поклади руди; чисті вікна – без вікна.

Вправа 2.

Спишіть. Поставте наголос у словах. Складіть із двома чи трьома з них

словосполучення, а потім – речення.

Алфавіт, верба, ознака, вимова, олень, осока, документ, подруга, поняття,

дошка, по-старому, живопис.

Вправа 3 (картки).

Доповніть рядки однозвучними словами, але з іншим наголосом:

Зіставлення не мАрне

Та й зОвсім не складнЕ:

Число буває пАрне,

а молоко – …;

І не важка наука –

Різниця ось така:

Великий біль – то мУка,

А бОрошно –… .

Як кажуть, це на лобі

Нам записати слід:

У кОлесі є Обід,

А за столом –… .

Всі знай у мові хОди

І впевнено …,

пізнай глибини, брОди,

не навмання … !

А. Арсірій

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА. Поставити наголос, виконати фонетичний

розбір 1 слова (на вибір).

Картка № 1.

Випадок, робота, шофер, розбір, договір, партер, алфавіт, дідуся,

сантиметр, колія, низина, загадка.

Картка № 2. Рукопис, аркуш, дошка, посланець, зачин, доповідач, подруга, діалог,

літопис, землезнавство, володар, кілометр.

Картка № 3. Живопис, завдання, читання, метеостанція, анапест, шляхом, козаченько,

простий, приятель, сімдесят, бесіда, черговий.

39

ІV. Закріплення вивченого.

Перегляд презентації, створеної попередньо підготовленим учнем

(перевернуте навчання) (див. додаток).

V. Підсумки уроку. Рефлексія. 1) Що таке наголос?

2) Який склад називається наголошеним?

3) Який за своїм характером є наголос в українській мові?

4) Чому так важливо правильно наголошувати слова?

VІ. Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал, використовуючи презентацію; виконати

завдання з додатка «Готуємося до ЗНО»; виписати (10-20 слів) із подвійним

наголосом.

Список використаних джерел 1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і

голов. ред. В.Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.

2. Диктанти і творчі завдання. Українська мова. 5-9 класи / уклад.

О.С. Омелянчук. – Х.: Навчальна література, 2017. – 224 с.

3. Погрібний М.І. Словник наголосів / за ред. І.О. Варченко. – К.,

«Радянська школа», 1959. – 604 с.

4. Рудницька О.Б. Нетрадиційні завдання з української мови. 5-9 класи.

Посібник для вчителя / О.Б. Рудницька. – Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 76 с.

5. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія / О.О. Селіванова. – К,

2010. – 844 с.

Додаток 1

Пам’ятка «Готуйся до ЗНО якісно» Правильний наголос у словах. Підготовка до ЗНО.

У першій частині тесту ЗНО з української мови обов’язковими є завдання

на визначення правильного наголосу в словах, найбільш складних для

наголошування. Для швидкої та ефективної підготовки школярів до тестування

ми дібрали список слів, що найчастіше зустрічаються в тестових завданнях, та

перевірили їх правильне наголошування за «Словником наголосів»

Погрібного М.І. Тож запам’ятовуйте та наголошуйте правильно!

По-перше, звертаємо увагу на групу слів, які мають подвійний наголос,

тобто вони мають два різні, однаково «легальні» варіанти. Ось найчастіше

згадувані в тестах ЗНО слова з подвійним наголосом: алфавіт, вимова,

виразний (у значенні чіткий, ясний), завжди, корисний, мабуть, помилка. А

тепер більш детально.

Наголос у слові «вимова» – правильно казати і «вИмова» (наголос на

перший склад), і «вимОва» (наголос на другий склад). Подвійний наголос має

слово «помилка» – правильно наголошувати і перший («пОмилка»), і другий

(«помИлка») склади. Слово «корисний» може мати наголос на першому та

40

другому складах – «кОрисний» та «корИсний». «Виразний» (у значенні чіткий,

ясний) наголошується – «вИразний» та «вирАзний».

По-друге, треба запам’ятати, що наголос у слові «український» падає на

«ї» – украЇнський – і ніколи на «а».

Далі розглянемо групу слів, у яких наголос падає на перший склад –

Олень, рАзом, спИна, пОдруга, прИятель, вІрші, дрОва, зАгадка, стОляр,

лЕгко, рЕшето, цЕнтнер.

У наступних словах наголос падає на останній склад – кропивА,

черговИй, осокА, листопАд (в обох значеннях слова: і як назви місяця, і як

процесу опадання листя), новИй, кіломЕтр, дочкА, вербА, каталОг, яснИй,

докумЕнт, виразнИй (у значенні такого, що може бути вираженим), легкИй,

шофЕр, бюлетЕнь, руслО, фаховИй.

У решті випадків, що викликають складності з правильним

наголошенням, наголос падає на склади в середині слів: ознАка, читАння,

завдАння, запитАння, навчАння, видАння, одинАдцять, чотирнАдцять,

мерЕжа, чорнОслив, гуртОжиток, літОпис, ненАвисть, рукОпис.

Додаток 2

«Золоте» правило: НЕ так, як у російській мові.

Порівняй наголошування слів:

Українська мова Російська мова

топОля тОполь

Олень олЕнь

дОшка доскА

руслО рУсло

фартУх фАртух

ненАвидіти ненавИдеть

просІка прОсека

дОговір договОр

рукОпис Рукопис

літОпис лЕтопись

41

Толмач Н. І.

Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів (5 клас)

Мета: поглибити знання щодо наголосу; навчитися користуватися орфоепічним

словником та словником наголосів; розвивати вміння правильно

наголошувати слова, засвоювати складні випадки слововживання;

формувати вміння працювати зі словниками, висловлювати міркування;

формувати вміння співпрацювати в парі, у групі; виховувати культуру

спілкування.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: інтерактивна дошка, SMART-презентація, орфоепічні словники

та словники наголосів.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мовна розминка.

– Які розділи науки про мову ми вивчали?

– Що вивчає розділ «Орфографія»?

– Які ви знаєте правила переносу слів?

– Що вивчає орфоепія?

– Якими словниками ми вже користувалися?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети

уроку. (Відео «ЛистопАд чи листОпад?».)

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу. 1. Пояснення теоретичного матеріалу вчителем.

(Відео «Правильний наголос – це культура вашого мовлення».)

2. Робота в групах. Мовне дослідження.

Запишіть у дві колонки слова: у першу – із наголосом на першому складі

(І група), у другу – на другому (ІІ група).

(На партах лежать орфоепічні словники.)

Адже, везла, новий, рукопис, фартух, щавель, вірші, вимога, бородавка,

курятина, кидати, догмат, олень, випадок, зозла, загадка.

42

– Чи виникали труднощі під час виконання завдання? Що ви робили, коли

були сумніви у правильності наголошування слів?

3. Ознайомлення з орфоепічним словником і словником наголосів.

4. Самостійна робота (взаємоперевірка).

Завдання: поставити наголос у словах, користуючись словником або

довідником (у разі потреби).

Спина, пізнання, абиде, приповідка, підлітковий, вітчим, навчання,

беремо, добуток, одинадцять, сторінки, псевдонім.

5. Фізкультхвилинка (відео).

6. Гра «Перевір себе».

Завдання. Запишіть слова у дві колонки: 1 – з наголосом на третьому

складі, 2 – з подвійним наголосом.

ФаховИй, текстовИй, бюлетЕнь, рукопИсний, кулінАрія, кіломЕтр,

беремО, ідемО, пОмИлка, пЕрвІсний, кОрИсний, бАйдУже, слІзьмИ,

правОпИсний, зАвждИ, алфАвІт.

7. Однією з причин неправильного наголошування слів є вплив російської

мови. Прочитайте та зробіть висновки.

Будь уважним, розрізняй!

Вѐрба кажуть по-російськи,

– по-українськи.

Українці кажуть: крѐмінь,

Ще – ѐмінь.

У Росії ж це кремѐнь,

Пѐтля, ѝмя і ремѐнь.

.

– в російській мові.

Наголос на

2-ому складі:

фенОмен, везлА, генЕзис,

завдАння, абИ де, аджЕ,

абИколи, абИяк, анІж,

рондО (шрифт), рубЕль,

рукОпис, правОпис,

перЕбіг (подій), пізнАння,

новИй, щавЕль,

борОдавка, вимОга,

вітчИм, граблІ, дочкА,

зубОжіти, зубОжілий,

фартУх, подУшка,

позАторік, тріскОтнява,

ненАвидіти, добУток,

квартАл, налИгач,

дичАвіти, чорнОзем,

чорнОслив, оптОвий,

отАман, індУстрія

Наголос на

1-ому складі:

дОгмат, кИдати,

вИпадок, рАзом,

рОзвідка, вІрші, вІршів,

прИповідка, Олень,

спИна, цАрина, немає

чАсу, щИпці, грОшей,

дрОва, зОзла, фОльга,

кУрятина, бУдемо,

дОлішній, пІдлітковий,

дОнька, рЕшето,

зАгадка

Наголос на

3-4-ому складах:

розв’язАння,

сільськогосподАрський,

сторінкИ (множина),

одинАдцять, кіломЕтр,

ідемО, беремО, ідетЕ,

асиметрІя, бюлетЕнь,

навчАння, псевдонІм,

кропивА, болотИстий,

валовИй, ветеринАрія,

інженЕрія, мозолИстий,

наздогАд, некролОг, осокА,

каталОг, бюлетЕнь,

рукопИсний, кулінAрія

43

В нас – тонкѝ – ,

Наш – дзвінкѝ - .

Їхній – , наш – новѝй,

Їхній – , наш – старѝй.

– ,

Ось різниця тут яка!

З живого джерела

8. Редагування тексту.

Завдання: відредагувати наголошування слів у тексті.

Ми з подрУгою лЮбимо читАти віршІ. ЗавждИ берЕмо Участь у

кОнкурсах читцІв. РазОм навздОгад вибираємО поЕзії і йдЕмо на змагАння,

щоб отрИмати нОве визнаннЯ. КОтру чергОву перемОгу здобУто! УрА!

Взаємоперевірка. Ми з пОдругою лЮбимо читАти вІрші. ЗавждИ беремО Участь у

кОнкурсах читцІв. РАзом навздогАд вибирАємо поЕзії і йдемО на змагАння,

щоб отрИмати новЕ визнАння. КотрУ черговУ перемОгу здобУто! УрА!

9. Робота з текстом. Рубрика «Говоримо правильно».

Завдання: спочатку прочитайте текст, потім послухайте його

(В.Симоненко «Лебеді материнства»), порівняйте свою вимову з дикторською.

Поясніть причини помилок.

Мріють крилами з туману

лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани

зорі сургучеві.

Заглядає в шибу казка

сивими очима,

Материнська добра ласка

в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо,

не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні.

Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,

Лоскотали марево золотим сузір’ям.

В. Симоненко

10. Робота в парах.

Творче завдання. Складіть і прочитайте за ролями діалог з використанням

слів, у вимові яких часто трапляються помилки:

– вИпадок,

– черговИй,

– вимОва,

44

– запитАння,

– пізнАння,

– завдАння.

11. Відгадування загадок.

*У кожного із нас бажання:

художнє слухати читання.

*Це, діти, не просто трава –

жалка, куслива кропива.

*Останній, тисячний був метр,

Скінчився, врешті, кілометр.

VІ. Підсумки уроку.

1. Вправа «Незакінчене речення».

– Головна ознака культури людини…

– Щоб правильно наголошувати слова, треба…

Отже, правильне наголошування слів є однією з ознак мовленнєвої

культури людини.

2. Вправа «Мікрофон».

– Чи досягли ми мети уроку?

– Що дізнались нового?

– Чи задоволені роботою на уроці?

– Чи хотіли б більше дізнатися про орфоепію?

– Чого треба ще навчитися?

VІІ. Домашнє завдання.

1. Виписати з орфоепічного словника 12 слів на тему «Шкільні будні».

2. Створити буклет «Правильно наголошуймо слова» (за бажанням).

Шевченко А. О.

Склад. Наголос. Орфоепічна помилка (5 клас)

Мета: поглибити знання про склад і наголос; удосконалити навички

складоподілу; ознайомити з поняттям «орфоепічна помилка»; за

допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу сприяти вихованню

й розвитку естетичних смаків та шанобливого ставлення до культури

рідного народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. Привітання.

Обіцянка:

Разом дружно працювати!

Помилки свої долати!

Завдання виконати вчасно!

Говорити красиво й виразно!

45

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Чому окремі слова в обіцянці виділено іншим шрифтом? (Ці слова часто

наголошують неправильно.)

Зараз дізнаємося, чи добре ви засвоїли матеріал на попередніх уроках.

Адже ваші знання нам обов’язково знадобляться.

Гра «Вірю – не вірю». 1. Фонетика – це розділ науки про мову, який вивчає звуки мови. (+)

2. В українській мові 10 голосних звуків. (–)

3. У словах «радість», «щастя», «мрія» однакова кількість звуків і

букв. (–)

4. Букви ї, щ позначають два звуки. (+)

5. В українській мові 32 приголосних звуки. (+)

6. Букви я, ю, є завжди позначають два звуки. (–)

Перевірка роботи, коментар.

Робота з текстом.

Це було зимового вечора. Сонце сховалось за обрій. Зарожевів сніговий

килим. Стало тихо-тихо. Замерехтіли зорі в глибокому небі.

Раптом із півночі насунула чорна хмара. Пливе над снігами. Потемнів

сніговий килим. Падають сніжинки на землю. Тихо лягають на поле, на ліс, на

дорогу. Я прислухаюсь до тихого снігопаду й чую ніжний дзвін. Немов десь

далеко-далеко бринить велика кришталева чаша, до якої торкається срібний

молоточок.

Що воно дзвонить? Іду, прислухаюся. Дзвін лине від маленької ялинки, що

росте в нас на шкільному подвір’ї. Вслухаюся й дивуюся.

– Прочитайте текст на картках.

– Чого не вистачає в тексті? (Кінцівки.)

– Допишіть власну кінцівку 2-3 реченнями.

– Порівняйте з кінцівкою автора.

То дзвенять маленькі сніжинки. Висять на ялинкових гілочках,

доторкаються одна до другої, немов срібні дзвіночки. І дзвенять, дзвенять, аж

місяць прислухається. (Василь Сухомлинський)

– Тепер можете придумати назву?

– Порівняйте з назвою автора. (Як дзвенять сніжинки.)

– Визначте стиль і тип мовлення. (Художній, розповідь.)

– Випишіть із тексту по 2-3 слова, у яких кількість звуків і букв

однакова; у яких кількість звуків більша, ніж букв; у яких кількість звуків

менша, ніж букв.

(Кількість звуків і букв однакова: зимового, сонце, обрій, хмара, землю,

маленької; кількість звуків більша, ніж букв: ялинка, подвір’я, якої; кількість

звуків менша, ніж букв: бринить, дзвін, шкільному, доторкається тощо.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

46

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя.

Склад – це частина слова, яку вимовляємо одним поштовхом

видихуваного повітря. У слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків.

За кількістю складів слова поділяють на одно-, дво-, три- та

багатоскладові. Наприклад: ніч, ра-нок, го-ди-на.

Склад, що закінчується голосним звуком, називається відкритим.

Наприклад: ка-ли-на. Склад, що закінчується приголосним звуком, називається

закритим. Наприклад: дав-ній.

Учні об’єднується в групи і виконують завдання:

1. Чому не можна поділити на склади такі слова: гімн, герб?

2. Скільки складів у словах: ячмінь, юшка, борщ? Обґрунтуйте відповідь.

3. У яких словах усі склади відкриті.

Рушник, пшениця, вінок, горобина, соняшник, васильки, м’ята.

4. Прочитайте слова. Визначте, скільки у них складів. Простежте, які

склади вимовляються з посиленням голосу.

Видання, випадок, граблі, діалог, завдання, кропива, листопад, ознака.

Наголос – це виділення посиленням голосу певного складу в слові. В

українській мові наголос вільний, тобто наголошеними можуть бути різні за

порядком склади.

Існують слова з подвійним наголошенням. Наприклад: веснЯнИй,

пОмИлка, зАвждИ.

Орфоепія – це розділ мовознавства, що вивчає правила вимови.

Для того, щоб було простіше запам’ятати, як наголошувати деякі слова,

скористайтеся таблицею «Складні випадки наголошування. Попарне вивчення

слів».

дОнька дочкА

видАння завдАння

кіломЕтр сантимЕтр

рАзом чАсом

зАгадка зАстібка

вИпадок вИняток

чорнОзем чорнОслив

оптОвий порядкОвий

рукОпис літОпис

черговИй вартовИй

котрИй чарівнИй

соломИнка горошИнка

47

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Вправа 1.

Користуючись словником наголосів, випишіть слова, у яких наголос

падає на другий склад.

Жалюзі, чорнозем, ознака, олень, оцет, рукопис, навчання, начинка, обруч,

український, граблі, узвар, завдання, застібка.

КЛЮЧ: Підкресліть першу літеру в кожному слові й дізнаєтесь, як у

народі називають лелеку.

Вправа 2.

Запишіть слова у дві колонки. 1 колонка – слова з наголосом на першому

складі; 2 колонка – слова з наголосом на другому складі.

Подруга, середина, отаман, тулуб, аркуш, новий, цінник, хибний, ялина.

КЛЮЧ: Підкресліть першу літеру в кожному слові та дізнайтесь, яке

символічне значення мав лелека в давні часи.

VІ. Рефлексія.

– Які нові знання здобули на уроці?

– Спробуйте самостійно оцінити, як ви засвоїли матеріал?

VІІ. Домашнє завдання. Кожен отримує по дві картки. Подумайте, яке завдання ви зможете

виконати більш якісно.

Жовта – «10» – «12» балів.

Зелена – «7» – «9» балів.

Зелена картка.

1. Прочитайте текст. Випишіть приклади односкладових, двоскладових та

багатоскладових слів.

Зимової ночі випав сніг. Він засипав дороги, подвір’я, зрівняв з узгір’ями

річку, прим’яв до землі кущі та гілля дерев, запорошив бур’яни. Уранці всі

жителі села вийшли розчищати стежки й дороги. А коли піднімався вітер, все

очищене знову було закидане.

2. Складіть речення зі словами: горошина, кропива, олень, босоніж.

Запам’ятайте, як правильно наголошувати ці слова.

Жовта картка. 1. Прочитайте речення. Допишіть 2-3 речення, дотримуючись

художнього стилю. Виділені слова поділіть на склади.

Як три феєричні вибухи буйної фантазії зими, стоять віддалік одна від

одної над річкою три верби.

2. Прочитайте слова, правильно їх наголошуючи. Випишіть слова із

наголошеним першим складом.

Обруч, літопис, випадок, іскра, рукопис, хуга, течія, олень, лате, фартух,

аркушик, перекис.

КЛЮЧ: Підкресліть першу літеру в кожному слові та дізнайтесь, як у

народі називають завірюху.

VІІІ. Оцінювання.

48

Розділ ІІІ.

ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Заєць В.С.

Як запам’ятати правильні наголоси в словах

Дотримання орфоепічних норм – індикатор мовленнєвої культури

людини. «Як відомо, в українській літературній мові є чимало випадків, де

мовці зазнають певних труднощів у доборі правильного наголошення слів, –

зокрема й у зв’язку з тим, що акцентологічні норми часто порушуються під

впливом інших близькоспоріднених мов» [1, с. 3].

Наголос у словах української мови є властивістю частини слова – складу.

Він вказує на склад, який виділяється під час вимови слова. Наголос у словах

української мови складно правильно визначити, бо він може не тільки

припадати на будь-який склад, а й рухатись при відмінюванні слова. Ситуацію

ускладнює відсутність чітких правил щодо формування наголосу та велика

кількість винятків.

У деяких словах наголос не пояснюється правилами. Тому ці слова слід

запам’ятати. Для цього скористаємося римованими рядками, які допоможуть

кращому запам’ятовуванню.

Слово Значення Римовані рядки

АСИМЕТР Я

Відсутність або порушення

симетрії.

Дивакуваті мрії

у світі асиметрІї.

Б ВТАТИ

1. Розмішувати рідину,

струшуючи або колотячи її.

2. Приводити в стан

неспокою, сколочувати.

Вітер воду в річці

бОвтав,

рибу всю від сну

оговтав.

49

ВАНТАЖ ВКА

Вантажний автомобіль,

ваговоз.

Їдуть полем

вантажІвки,

кавуни – аж до

верхівки.

ВИД ННЯ

1. Окремий друкований твір,

збірка.

2. Сукупність тотожних

примірників якої-небудь

книги, виданих одночасно.

Перше його

видАння – ранні

оповідання.

В ПАДОК

1. Те, що сталося, трапилося

(звичайно несподівано).

2. Обставини, стан речей,

ситуація.

Бачила я дивний

вИпадок: вів гусак

індичий виводок.

В ТРАТИ

Гроші, кошти, витрачені на

що-небудь.

Щоб здійснить

серйозні вИтрати,

слід покупку гарну

вибрати.

ГОРОШ НА

Насінина гороху. Зняв горошок

кожушину – викотилась

горошИна.

50

ГРАБЛ

Сільськогосподарське

знаряддя, що являє собою

валок із дерев’яними або

залізними зубцями,

насаджений на довгий

держак.

Садом ковзали

граблІ,

як на морі кораблі.

ГУРТ ЖИТОК

Приміщення для спільного

проживання осіб.

У гуртОжитку

фурор: заселився

«Ревізор».

ДАН НА

Найдавніша форма

оподаткування населення,

яка виступала у вигляді

прямого державного

податку, військової

контрибуції або феодальної

ренти.

Цьогоріч царська

данИна

обібрала селянина.

ДР ВА

Розпиляні, розколоті,

розрубані на поліна дерева,

що використовуються на

паливо.

Незабаром і

Покрова, порубати

треба дрОва.

ЖАЛЮЗ

Складені з вузьких дощечок

чи металевих пластинок

віконниці або штори для

регулювання світла й

повітряного потоку в

приміщенні.

Вже прокинулися

всі, піднімаймо

жалюзІ.

51

ЗР ЧНИЙ

1. Добре пристосований для

чого-небудь, приємний у

користуванні.

2. Такий, як треба для

здійснення чого-небудь;

сприятливий.

3. Який не вимагає великих

зусиль; легкий.

Пилосос зовсім

беззвучний,

в побуті людині

зрУчний.

КАТАЛ Г

Список, перелік книжок,

рукописів, картин,

складений у певному

порядку, щоб полегшити їх

розшук; реєстр.

Бібліотекар веде

блог,

як складати

каталОг.

К МБАЛА

Морська плоска риба з

очима на одному боці

голови, цінна своїм м’ясом.

Пливе, мов сонна,

кАмбала,

повільна, мов

сомнамбула.

К ДАТИ

Махнувши рукою (руками),

примушувати летіти, падати

те, що є в руці (в руках).

Не кИдайте

даремно слів на

вітер,

суттєвість має

кожен набір літер.

КОРАБ ЛЬ

Велике морське судно. Музеїв рідкісна

модель – старий вітрильний

корабЕль.

52

К СИЙ

Який падає або

розташований під кутом до

горизонтальної площини;

непрямий, похилий.

Сіє дощик дрібний,

кОсий,

шепоче вітер

безголосий.

КОТР Й

Один із кількох; який саме?

який за порядком?

Минає скоро рік

старий,

щасливий, щедрий

був котрИй.

КР ЇТИ

Розтинати тканину, шкіру

тощо на частини відповідної

форми та розміру для

пошиття з них одягу, взуття

тощо.

Треба вчитись

обережно крОїти,

щоб потім рани на

руках не гоїти.

КРОПИВ

Трав’яниста рослина, стебло

та листя якої густо вкриті

жалкими волосками.

Не як джміль, не як

бджола,

гірше жалить

кропивА.

К РЯТИНА

Страва з м’яса курки. Смачний із

кУрятини був би

суп,

якби не нив у роті

зуб.

53

Л ТЕ

Напій із кави еспресо та

молока.

Приготуйте свіже

лАте,

я не питиму почате.

ЛИСТОП Д

1. Опадання листя восени, а

також час цього опадання.

2. Одинадцятий місяць

календарного року; третій

місяць осені.

Прийшов холодний

листопАд –

скінчився сезон

серенад.

Л КШИНА

Виріб із прісного

пшеничного тіста у вигляді

тонких висушених смужок.

Кухар лОкшину

зварив, а на обід не

запросив.

М РКЕТИНГ

Діяльність, спрямована на

створення попиту та

досягнення цілей

підприємства через

задоволення потреб

споживачів.

МАркетинг

допомагає вміло

вивчати ринок,

попит, ціни.

МЕР ЖА

1. Те, що нагадує своїм

виглядом багато схрещених,

переплетених ліній.

2. Сукупність яких-небудь

шляхів, ліній зв’язку,

каналів, розташованих на

певній території.

Не викладайте

приватне в мерЕжі

– будьте вкрай усі

обережні.

54

НАДЛ ШОК

1. Кількість чого-небудь, що

виходить за межі потреб,

перевищує їх.

2. Дуже велика міра, ступінь

чого-небудь.

На зиму білка

заготовила

надлИшок:

горіхи, жолуді і

купу шишок.

Н ЧИНКА

Те, чим начиняють що-

небудь, готуючи їстівне.

Зготую нАчинку

смачну:

ванільно-макову,

солодку, запашну.

НЕН ВИСТЬ

Почуття великої

неприхильності, ворожості

до кого-, чого-небудь.

«Від любові до

ненАвисті лиш

крок», – так сказав один

мудрець-пророк.

Н ЗДРЯ

Зовнішній отвір у носі

людини чи тварини.

Щоб по-французьки

вимовити звуки

носові, слід вільно

дихать через нІздрі

дві.

НОВ Й

1. Який недавно виник,

з’явився, не існував раніше;

недавно зроблений,

створений.

2. Який стосується

найближчого часу;

сучасний.

На порозі рік

НовИй, добрий,

світлий, чарівний.

55

ОБР Ч

1. Зігнута кільцем металева,

дерев’яна і т. .

2. Металева, дерев’яна і т.

ін. прикраса у вигляді

кільця, яку носять на голові,

руках або ногах.

По долині, по

стежині біля круч

біжить сонце –

білий чубчик та

обрУч!

ЛЕНЬ

Велика жуйна тварина

(свійська і дика) родини

оленевих з гілчастими

рогами і коротким хвостом.

Оленів розводять

люди,

потім їздять на них

всюди.

ОТ МАН

Виборний або призначений

ватажок козацького війська.

Всі зовуть мене –

отАман, юний

ватажок.

Почекають хай

уроки і портфель

книжок.

ПЕРЕЛ К

Почуття страху, боязні. Парашутист

отримав перелЯк:

зачепився ранцем

за вітряк.

ПЕРЕПИС

Спеціально організований

масовий статистичний облік

населення, промислового

або сільськогосподарського

устаткування і т. ін., метою

якого є з’ясування

необхідних даних на певний

момент.

Автор створив

життєпис –

долі гіркої перЕпис.

56

П ДРУГА

Дівчинка, дівчина або жінка,

яка дружить з ким-небудь.

Із пОдругою легше

в світі жити,

але дружити треба

вміти.

ПРЕДМ Т

1. Будь-яке конкретне

матеріальне явище, що

сприймається органами

чуття.

2. Коло знань, що становить

окрему дисципліну

викладання.

Фізика – складний

предмЕт.

Де ж взяти нам

імунітет?

ПР ЧІП

Вантажний візок без мотора,

який причіплюють до

самохідних транспортних

засобів (трактора,

автомашини і т. ін.).

На прИчепі везу на

луг

граблі, лопати,

старий плуг.

Р ЗОМ

1. Спільно, вкупі з ким-,

чим-небудь.

2. У той самий час, у ту саму

мить, одночасно

3. Раптом, несподівано,

зненацька.

Ми єдності ланцюг

простягнем знов.

Ми – рАзом!

Це основа всіх

основ!

Р МІНЬ

Довга смужка обробленої

шкіри.

Солдат поправив

зброю й рЕмінь

і крок зробив у

густу темінь.

РУСЛ

1. Заглиблення в ґрунті, по

якому тече річка, струмок і

т. ін.

2. Перен. напрям, шлях

розвитку чого-небудь.

Старого джерела

мілке руслО

лозою й очеретом

поросло.

57

СЕР ДИНА

1. Місце, однаково

віддалене від кінців, країв

чого-небудь.

2. Внутрішня частина чого-

небудь.

3. Час, однаково віддалений

від початку й кінця чого-

небудь.

4. Проміжна поміркована

позиція в чому-небудь.

Ще тільки серЕдина

літа, а вже відцвіли

в саду квіти.

С ЛОДОЩІ

1. Кондитерські вироби,

ласощі й т. ін.

2. Перен. вищий ступінь

задоволення; насолода,

втіха.

Так сОлодощі

манять на вітрині,

цукерок хочеться і

печива дитині.

СОЛОМ НКА

Зменш.-пестл. до соломина.

1. Одна стеблина соломи.

2. Порожниста стеблина

злакових рослин із

потовщеннями на місцях

прикріплення листків.

Стрибнув через

соломИнку

павучок на

павутинку.

СП НА

Задня частина тулуба

людини від шиї до крижів.

Щоб не крутили

ноги й спИна,

врятує вас сім’я

бджолина.

ТЕРЕЗ

1. Важільні ваги.

2. Одне з дванадцяти

сузір’їв зодіаку.

Вагар поклав на

терезИ медові дині

й жовтобокі

гарбузи.

58

ФАРТ Х

1. Жіночий одяг у вигляді

шматка тканини певного

розміру та фасону, який

одягають спереду на сукню,

спідницю, щоб запобігти

забрудненню їх.

2. Шкіряна, полотняна

запона в колясці, візку тощо

для захисту їздця від болота,

пилу.

У борошні не видно

й вух:

як невчасно зняв

фартУх.

ФАХОВ Й

Пов’язаний з якимось

фахом.

Щоб скласти іспит

фаховИй, слід

витримати батл

мозковий.

Ф ЙСБУК

Соціальна мережа. Життя – це

ФЕйсбук,

щастя – пошук.

ФЕН МЕН

Рідкісне, незвичайне,

виняткове явище.

Кожен із нас – це

фенОмен:

зАгадок дивних

повен.

Ф ЛЬГА

Дуже тонкі блискучі листи

або стрічки металів і сплавів

(алюмінію, міді, латуні,

олова, свинцю і т. ін.), які

використовують для

прикраси виробів,

пакування харчових

продуктів, тютюну, а також

для виготовлення

конденсаторів, електродів.

Загорнений у

фОльгу шоколад

не приховав свій

пряний аромат.

59

Ф РЗАЦ

Подвійний аркуш паперу,

що з’єднує книжку з

внутрішньою частиною

обкладинки, а також

служить для оформлення

книжки.

На фОрзаці

підказки зрУчні:

прислів’я, приказки

і афоризми влучні.

Ц ГАН

Народність індійського

походження, що живе

невеликими групами майже

в усіх країнах світу; особа,

яка належить до цієї

народності.

На гітарі цИган

грає, гроші з

глядачів збирає.

ЦІНН К

Довідник або покажчик цін,

розцінок на що-небудь.

На сукні зранку був

ціннИк –

до вечора він

раптом зник.

ЧАРІВН

1. заст. Яка має магічну

силу, є чарами.

2. перен. надзвичайно, дуже

гарна; чудова.

Дівчина ніжна і

чарівнА, мила,

тендітна, немов

весна.

ЧЕРГОВ Й

1. Який іде за попереднім у

певній послідовності, є

наступним щодо черговості.

2. Який виконує в порядку

черговості які-небудь

обов’язки.

3. Який проводиться,

відбувається регулярно, має

місце через певні проміжки

часу;

4. Який потребує негайного,

першочергового

розв’язання.

День сьогодні

бойовий:

я у класі черговИй.

60

ЧОРН ЗЕМ

Родючий чорний ґрунт,

багатий на перегній, що

утворився переважно в

степових і лісостепових

районах.

Багата на чорнОзем

Україна, де хліб

росте, пишається

калина.

ЧОРН СЛИВ

Сушені плоди особливого

сорту слив (перев. угорок).

Як чорнОслив,

темні очі зачарують

опівночі.

1. Головащук С.І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. – К.

Либідь, 1995. – 192 с.

Згарська Л. А.

Наголосочок (казка)

Це було у далекій-далекій галактиці Наголосія.

На планеті Орфоепія жила гарна дружна родина – мама Мова, тато

Приголосний Звук і був у них маленький непосидючий син-бешкетник.

Точнісінько такий, як наші земні хлопчики і дівчатка. І звали хлопчика

Наголос. Мама і тато його частенько називали Наголосочок, друзі – просто

Голос.

Він був таким непосидючим, що навіть сам не помічав, як потрапляв у

різні кумедні ситуації, і при цьому починав говорити неправильно: коли він

загравався з маленьким цуценям, то починав кликати його не ШАрик, а ШарИк,

а свою подружку назвав не ГолоснА, а ГолОсна, а коли забігав до кулінАрії, то

починав гукати:

– Дядечку КулІнар, дайте мені, будь ласка, бублИк.

Жителі планети його виправляли, але через свою неуважність він щоразу

забував, як правильно вимовляти те чи інше слово.

У маленького Наголоса була велика мрія: він хотів подорожувати різними

галактиками. Йому тато часто розповідав про них. А найбільше він чув від тата

про галактику Чумацький Шлях, де знаходилася планета Земля. Тато завжди

говорив синові, що потрібно бути уважним, багато вчитися, читати, а

найголовніше слідкувати, що ти кажеш і як, бо від тебе залежить не лише твоє

життя, а й життя на інших галактиках. Хлопчик не звертав уваги на його слова,

адже він не знав, що коли засинає, то потрапляє у світ дітей планети Земля і там

61

разом із ними проводить багато часу: грається в різні комп’ютерні ігри, ходить

на заняття в школу, займається в різних гуртках, проводить багато часу в

подорожах. Коли він прокидався, то про свої сни розповідав татові й мамі. Вони

лише лагідно посміхались, кивали головами і лише промовляли:

– Синочку, будь розумничком.

Наголос не розумів їх слів і навіть не намагався зрозуміти, а все казав:

– Нічого! Хай і так буде!

Прийшов вечір. Наголосочок лягав спати в надії, що йому присняться

його друзі, які живуть на планеті Земля. Цієї ночі сон йому не приснився. На

другий день він знову бігав вулицями Орфоепії. Наступні три ночі він не

бачився зі своїми друзями. Уже не так хотілося бігати і бешкетувати… Тато

помітив, що з сином щось діється, але хлопчик нічого не говорив.

Раптом на планету Орфоепія надійшов тривожний «SOS» із планети

Земля, а потім отримали телеграму такого змісту: «Благаємо, хто нас чує,

допоможіть. У нас на планеті завівся якийсь вірус. Він стирає з пам’яті наших

дітей уміння правильно говорити. Вчені не можуть з’ясувати причини масового

захворювання. На планеті Земля оголошується карантин!!!».

На нараду зібралися вчені інституту ПНЛВ (Правила нормативної

літературної вимови). Саме тут і працювали батьки нашого Наголосу. Вони

довго сперечалися, шукали причину, радилися, як допомогти землянам. І

раптом тато вигукнув: «Я знаю, хто винен у цьому, і хто нам допоможе!».

Тато зрозумів, що це його Наголос наробив шкоди, і був упевненим, що

саме він зможе вилікувати дітей планети Земля.

Хлопчика негайно привезли в інститут. Там величний професор Слово

дуже довго з ним говорив, а потім вийшов до всіх працівників ПНЛВ і сказав:

– Оголошую операцію з порятунку планети Земля. Нам із вами треба

провести відпоідальну роботу. Із сьогоднішнього дня ми не професори, а

чарівники, які будуть займатися з Наголосом. Дійсно, саме через його «Нічого!

Хай і так буде!» занесено вірус НПН (неправильно поставлений наголос), тому

негайно вводимо вакцину ПВН (правила вживання наголосу) і рятуємо землян

від загибелі.

Три доби сиділи біля Наголосу професори інституту. Мамі інколи

здавалося, що хлопчик змінюється на очах, тому що при кожній зустрічі він їй

говорив:

– Мамо, послухай: НАГОЛОС БУВАЄ ВІЛЬНИМ – не закріплений за

певним складом, РУХОМИМ – може переходити з одного складу на інший у

формах одного слова (наприклад: сЕстри – сестрИ, школЯр – школярА), а

також є СЛОВА З ПОДВІЙНИМ НАГОЛОСОМ (наприклад: алфавíт –

алф віт, веснян й – весн ний, доповід ч – доповíдач, завжд – з вжди,

дόговору – договόру, ж лібний – ).

Хлопчик радів власним успіхам. Батькові він із захопленням розповідав

про Закономірності наголошування частин мови.

Іменник

62

– віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох

складів, мають наголос, як правило, на суфіксі: навчАння, завдАння,

запитАння, читАння, визнАння, видАння, пізнАння, послАння (АЛЕ:

нЕхтування віднЕхтувати, бІгання від бІгати);

– у багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к- у множині наголос

переходить на закінчення: вказівка – вказівкИ, учителька – учителькИ (АЛЕ:

рОдичка – рОдички, сусІдка – сусІдки);

– більшість іменників у множині має наголос на закінченні: листкИ,

сторінкИ тощо;

– на останній склад наголошуємо слова на позначення мір довжин:

мілімЕтр, сантимЕтр, кіломЕтр (АЛЕ: барОметр, термОметр).

Прикметник – у більшості двоскладових прикметників наголос падає на закінчення:

гіркИй, тонкИй, новИй, тіснИй, вузькИй тощо (так само котрИй);

– завжди наголошеним є зменшено-пестливий суфікс -еньк-:

добрЕнький, тонЕнький, легЕнький.

Числівник

на -адцять: одинАдцять, чотирнАдцять;

на -десят: сімдесЯт, вісімдесЯт.

Дієслова – дієслово бути: бУти, бУдемо, але у минулому часі: булА, булО, булИ;

– наголос на останньому складі мають дієслова вестИ, нестИ та ін.;

– у дієслівних закінченнях -емо, -имо, -ете, -ите наголошений останній

склад: несемО, несетЕ (а не несЕмо, несЕте), ідемО, ідетЕ (а не ідЕмо, ідЕте),

підемО, підетЕ тощо (АЛЕ: бУдемо, гуркОчемо, залИшите).

Лише тепер він зрозумів, що наробив і татові слова: «Синочку, будь

розумничком!».

Прийшов день іспиту. Наголос зайшов до великої зали, де вже чекали

всі викладачі. Професор Слово піднявся, поправив свої окуляри й оголосив

рішення:

– Ось тепер ти готовий до подорожі в іншу галактику. Тепер ми

впевнені, що ти не осоромиш нашу планету, що з честю носитимеш своє ім’я,

а головне – врятуєш планету Земля від страшної катастрофи. Йди, синку,

вперед, неси свої знання маленьким жителям цієї планети, лише вони її

врятують.

Мама з татом підійшли до нього і вручили сувій паперу, промовивши:

– Сину, а ці слова найскладніші. Ти їх кожного разу нашіптуй землянам

на вухо доти, доки вони їх просто не запам’ятають.

Мама додала:

– Ми з татом тобою пишаємося і любимо, повертайся до нас швидше.

Наголос відправився на планету Земля. Виявилося, що він дійсно завдав

багато шкоди, йому доведеться докласти багато зусиль, праці, терпіння, щоб

виправити ситуацію. Земляни почали одужувати. А Наголос щоночі літав із

квартири в квартиру і нашіптував слова землянам, які були написані на сувої:

63

борОдавка;

бюлетЕнь;

вимОга;

вимОва;

вИпадок;

вітчИм;

граблІ;

горошИна;

грОшей;

діалОг;

дІтьми;

довІдник;

дочкА (але дОнька);

заіржАвіти;

зубОжіти (зубОжілий, зубОжіння);

каталОг;

квартАл;

кропивА;

кУрятина;

мАркетинг;

ненАвидіти (ненАвисть, ненАвисний);

одноразОвий;

Олень;

отАман;

перЕпис;

псевдонІм;

рАзом;

серЕдина;

симетрІя;

спИна;

фартУх;

фенОмен;

цемЕнт;

цЕнтнер;

чорнОслив.

За казкою створено навчальний мультиплікаційний фільм із

використанням пластилінової анімації, який можна переглянути за

покликанням https://www.youtube.com/watch?v=GWs1fdIBkhE.

64

Пінчук Т.М.

Дидактичні матеріали до теми «Наголос»

Вправи з ключем. 1. Випишіть слова, у яких наголос падає на перший склад. Із перших букв

виписаних слів прочитайте продовження прислів’я: «На те й голова, …».

Ярмарковий, щипці, оцет, жалюзі, бешкет, устілка, сімдесят, начинка,

іграшка, добуток, йоржик, решето, олень, перекис, зозла, фаховий, усміх,

маркетинг, благовіст, участь, шовковий, вірші.

(КЛЮЧ: «…, щоб у ній розум був.»)

2. Випишіть слова, у яких наголос падає на другий склад. Із перших букв

виписаних слів прочитайте народне прислів’я.

Олень, мережа, обруч, вітчим, закладка, абияк, новий, проділ, епіграф,

чарівний, павич, ознака, піала, літопис, кропива, обрання, переляк, вишиваний,

абихто.

(КЛЮЧ: «Мова – не полова.»)

3. Випишіть слова, у яких наголос падає на третій склад. Із перших букв

виписаних слів прочитайте народне прислів’я.

Дичавіти, кілометр, індустрія, обіцянка, жалюзі, навести, отаман,

агрономія, горошина, підлітковий, одинадцять, листопад, осетер, ненависний,

вантажівка, алкоголь, данина, соломинка, віршовий, інженерія, оптовий,

йодоформ, роздрібний, чорнозем, обладнання (дія), завчасу, урочистий, піцерія,

монолог, феномен, металургія, алича, єретик.

(КЛЮЧ: «Кожна голова свій розум має.»)

4. Випишіть у три стовпчики слова: 1) з наголосом на першому складі; 2)

на другому складі; 3) на третьому складі. Із перших букв прочитайте

прислів’я.

Арахіс, олень, абетковий, хребтовий, обруч, добовий, донька, відвезти,

начинка, авгіїв, рукопис, оптовий, інженерія, разом, кулінарія, роздрібний,

шофер, агрономія, аґрус, дрова, щедрувати, екіпаж, айва.

(КЛЮЧ: «Одна рада хороша, а дві краще.»)

Творче завдання. Складіть текст (небилицю-небувалицю), у якому використайте якомога

більше слів із наголосом:

а) на першому складі: бешкет, ваги, випадок, витрата, відгомін, вірші,

донька, дрова, загадка, звисока, здалека, зрання, зручний, колесо, колія, косий,

курятина, лате, люстро, начинка, ніздря, олень, підлітковий, подруга,

приморозок, причіп, проділ, разом, ремінь, решето, розпірка, слина, статуя,

тигровий, тулуб, фольга, царина, центнер, щелепа, щипці;

б) на другому складі: адже, близький, бородавка, босоніж, боязнь,

виразний, вишиваний, вітчим, глядач, граблі, громадський, гуртожиток,

добуток, довідник, дочка, експерт, жадоба, живопис, завдання, зубожіння,

квартал, корисний, котрий, літопис, мережа, навчання, ненависть, нести, новий,

обрання, обруч, ознака, оптовий, павич, перекис, піцерія, поняття, проміжок,

65

рівнина, рукопис, русло, середина, тризуб, фартух, феномен, цінник, чорнозем,

чорнослив, шовковий, шофер;

в) на третьому складі: болотистий, бюлетень, вантажівка, відвезти,

віршовий, горошина, дециметр, джерело, діалог, добовий, жалюзі, завчасу,

закінчити, залишити, заробіток, зобразити, каталог, кілометр, кропива,

кулінарія, листопад, міліметр, монолог, обіцянка, одинадцять, осетер, переляк,

піала, посередині, привезти, сімдесят, соломинка, стовідсотковий, український,

урочистий, усередині, чарівний, черговий, чотирнадцять.

Робота з «Орфоепічним тренажером».

Частина І. (А-Ж)

https://drive.google.com/open?id=1igwXVeZvW7XrNupktZN3cZASUMmckUvg;

Частина ІІ.(З-М)

https://drive.google.com/open?id=1AkWOhkSD2l9BmhEURjguA2INaUExiUWW;

Частина ІІІ.(Н-Р)

https://drive.google.com/file/d/1MF6iTsi_y7i1w1PinSVkwFaHHSC64N5J/view?usp=

sharing;

Частина VІ. (С-Я)

https://drive.google.com/open?id=1sUKGacS73OrF_XBcZPBPY6oF12XUq524.

Омонімія (омоформи).

1. Складіть із кожним словом по два речення, ілюструючи, як змінюється

значення слова зі зміною наголосу.

Деревина, зараз, лупа, ніколи, обід, поділ, приклад, танковий, тріска,

характерний, уряд, шкода.

2. Прослухайте вірш і запам’ятайте різницю в наголошенні російських

та українських слів.

Закон у кожній свій,

Непорушний і міцний.

Ти про нього пам’ятай,

Будь уважним, розрізняй:

Вѐ рба кажуть по-російські,

– по-українські.

Українці кажуть крѐ мінь,

ѐ мінь.

У Росії ж це кремѐ нь,

Пѐ тля, ѝ мя і ремѐ нь.

.

– в російській мові.

– ,

.

, наш – новѝ й,

, наш старѝ й.

– ,

Ось різниця тут яка!

66

3. Перекладіть слова українською мовою, поставте в них наголоси.

Порівняйте наголошування в російській і українській мовах.

,

, ол , рýсло, свы ,

ф ,

кор бль.

4. Прочитайте дієслова. Яка роль наголосу в них?

– – , –

– відрізати.

5. Визначте частину мови поданих слів. Яка в них роль наголосу?

– – –

– пе – , – хрещ ний.

– – – підд – .

6. Перегляньте закономірності наголошування, заповніть таблицю

прикладами із довідки.

Довідка: навести, випадок, вузький, навчання, каталог, літописний,

висновок, ідете, бюрократія, віднести, монолог, одинадцять, кілометр,

чотирнадцять, завдання, дециметр, несете, читання, плутократія, новий, діалог,

легкий, дванадцять, подруга, вісімнадцять, демократія, ідемо, правописний.

Числівники на -

Слова з - (крім назв пристроїв)

Слова з – я

Слова з –

Слова з –

Більшість віддієслівних іменників

середнього роду на - , у яких більше

двох складів

З префіксами -, -

Суфікс прикметників - -, що позначає

пестливість

Більшість двоскладових прикметників із

наголошеним закінченням - )

Інфінітив –

Дієслова, що закінчуються на - , -

67

Рибальченко Л. І.

Наголоси у фразеологізмах.

Лінгвістична гра-абетка «Перший чи другий?»

Наголос – невелика рисочка над літерою, а від неї залежить зміст

інформації, сприйняття написаного, мелодика тексту, його енергетика.

У нашій мові наголос рухомий, вільний, він навіть є з

, прим ).

Найчастіше неправильне наголошування слів відбувається під впливом

діалектного мовлення, акцентних норм російської мови та через недостатню

обізнаність мовців із системою літературного наголосу.

Лінгвістична гра-абетка «Перший чи другий?»

У якому з виділених слів наголос падає на перший склад?

А Авгієві стАйні

анІ крАплі

а шкодА булО й гОлову тим сушИти

Б бажАю всьогО дОброго

байкИ прАвити

брехнЕю світ прОйдеш, та назАд не вЕрнешся

В вибивАтися з кОлії

вИще головИ не стрибнЕш

вразлИве мІсце

Г

ганЯтися за двомА зайцЯми

громАдський порЯдок

грОшей кУри не клюЮть

Д

давАтися взнакИ

дзвін у вУхах

дібрАти до смакУ

68

Ж

живИй, цІлий і здорОвий

жИти в розкОшах

жИти своЇм рОзумом

З

за бІльшим поженИсь, та й тогО рішИсь

задАрма зробИти

золотА жИла

І і за холОдну вОду не вІзьметься

ітИ нарІвні з чАсом

і цінИ не склАсти

Ї

Їден дух

Їсти чужИй хліб

Їхати по наУку

К

кИдати словА на вІтер

крушИти сЕрце

ковАль клЕпле, пОки тЕпле

Л

легкА рукА

ліс рубАють – тріскИ летЯть

лупИти втрИдорога

М

мАйстер свогО дІла

мир дОмові сьомУ

мурАшки по спИні бІгають

Н

на два фрОнти

назвАна сестрА

ні до ладУ, ні до прИкладу

О однА лАстівка веснИ не рОбить

ознАка чАсу

от якА вАжниця

69

П

пІзно старОго котА вчИти гОпки

погнАтися за двомА зайцЯми

пОки дІйде до дІла

Р

робИти абИяк

розв’Язувати зАгадку

розпускАти пліткИ

С

своЯ хАта – пОкришка

смілИвий наскОк – половИна порятУнку

стАвити вимОгу

Т

танцювАти від пЕчі

тІльки й тогО

тонкЕ вУхо

У

у дЕяких вИпадках

упИсувати новУ сторІнку

ухОдити в руслО

Ф

фАкт лишАється фАктом

фальшИва нОта

фІговий листОк

Х

хоч тогО сАмого, абИ в Іншу мИску

хто недОвго спить, томУ щастИть

хто не Оре, той і огрІхів не рОбить

Ц

цІлий і неушкОджений

це ще нічОго

цінИ не складЕш

Ч

чиЯ відвАга, тогО й перемОга

чудесА в рЕшеті

чуднА людИна

70

Ш

шАпками закИдати

шпурлЯти межИ очі

штрикАє в Усі

Щ

ще цьогО тІльки бракУє

що б то не булО

що бУде, те й бУде

Я

як горОхом об стінУ

як на голкАх

як прИйдеться

Список використаних джерел 1. Словник фразеологізмів української мови / уклад.: В.М. Білоноженко та

ін. – К.: Наукова думка, 2008.

2. Орфоепічний словник / уклад. М. І. Погрібний. – Київ: Рад. шк., 1984. –

629 c.

3. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний

словник / укладачі І. Олійник, М. Сидоренко. – Київ: Рад. школа, 1971. – 351 с.

Хомко О.П.

Дидактичні матеріали до теми «Наголос»

Вправи.

1. Прочитайте текст. Пригадайте, яка роль наголосу в слові. Які ознаки

наголосу виділяють учені? Поясніть такі характеристики наголосу, як: вільний,

рухливий, головний, побічний, смисловий (або фразовий, логічний).

Іноді про наголос говорять, що це паспорт слова. Справді. За допомогою

наголосу можна розрізняти слова, що складаються з однакових звуків (зАмок і

замОк). На думку В. Русанівського, словесний наголос називають «биттям

серця» у слові, він зумовлює його звукове обличчя.

2. Опрацюйте теоретичний матеріал. Який вид читання ви обрали? Чому?

В українській мові наголос вільний (різномісний), бо він позиційно не

закріплюється за певним складом, а може падати в різних словах на будь-який

склад. Наприклад: од н, дόбре, боротьб .

Динамічним (силовим) наголос є тому, що наголошений звук

вимовляється з більшою напруженістю артикуляції і більшим напором

видихуваного повітря.

Рухливим наголос називається тому, що в різних формах одного слова

може змінювати своє місце: губ – г би, школ р – школяр . Крім

71

смислорозрізнювальної (гóри – гор ), наголос виконує морфологічну функцію:

виступає засобом вираження різних граматичних значень: вікна (ім. с.р. у Н.в.

мн.) і вікн (ім. с.р. у Р.в. одн.).

Деякі слова мають два наголоси: пом лка – пóмилка, смішка – усмішк .

А окремі, крім головного, мають ще й побічний наголос:

сільськогоспод рський.

У межах фрази може виділятися одне або кілька слів. Таке виділення

називається смисловим або фразовим, чи логічним наголосом.

За допомогою наголосу здійснюється семантико-граматична

диференціація слів, оскільки він може виступати засобом вираження різних

лексико-граматичних значень. Наприклад: винóсити (процес) – в носити

(закінчення процесу); дружк (Р.в.ім. дружок) – др жка (свідок на весіллі у

молодої); вíкна (мн., Н.в.) – вікн (одн., Р.в.).

Порушення місця наголосу може призвести до зміни лексичного (кос

(ім., знаряддя) – кóса (яка? прикм.), гóри (географ. термін) – гор , (дієсл. наказ.

сп.), пл кати (дієсл.) – плак ти (ім.)) чи граматичного значення (забіг ти (що

робити? недок. вид) – забíгати (що зробити? док. вид), г ряче (як? присл.) –

гар че (яке? прикм.).

Слова, у яких зміна форми не веде до зміни наголосу, називаються

словами з постійним наголосом (відмова, відмови, відмов).

Практикум.

Завдання 1.

Прочитайте слова вголос: спочатку з наголосом на першому складі, а

потім – на другому. Вкажіть відмінність у значенні слів. Складіть і запишіть

словосполучення з цими словами.

Зразок. Надворі тепло; тепло дружніх сердець.

Батьків, заклад, води, брати, ніяк, бігом, білка, атлас, сушу, гірка, обід,

ніде.

Завдання 2.

З’ясуйте лексичне значення слів іншомовного походження. Запам’ятайте

наголос у них. З п’ятьма складіть і запишіть речення (на вибір).

1. Момент, експеримент, медикамент, документ, постамент, інструмент,

цемент, аплодисменти, апартаменти.

2. Вимова, вимога, ознака, оцінка, завдання, читання, обруч, корисний,

зупинка, сім’я, предмет, російський, дефіс.

3. Однина, множина, кілометр, урочистий, черговий, український,

листопад, запитання, міліметр, течія.

Завдання 3.

Прочитайте дієслова з наголосом на різних складах. Яка роль наголосу?

Складіть із ними речення на тему «Народні прикмети».

Розсипати – розсипати; насипати – насипати; відрізати – відрізати;

розкидати – розкидати.

Завдання 4.

Виправте помилки в наголошуванні слів. Чим вони спричинені?

72

Сл бий, ст рий, чéркати, чéрствий, сíмдесят, пурх ти, серд ти, кропив ,

кóтрий, кур тина, к хонний, товп тися, колесó, ков ль, кид ти, óбруч, паралíч,

щипцí.

Перлини фразеології. Завдання 1.

Розподіліть фразеологізми за темами. Поясніть їх значення. Розставте

наголоси. Складіть твір-мініатюру за однією з тем.

Як хлющ; і світу не видно; зуб на зуб не попадає; залитися рум’янцем;

сухого рубця не лишилося; мороз проймає; пекти раків; ллє, як з відра;

пробирають дрижаки; червоніти по самі вуха.

1) Прочитайте. Які засоби ритміки тексту вам відомі з літератури?

Поміркуйте, який зв’язок алітерації й асонансу з ритмікою тексту. Яку роль у

ритмізації тексту відіграє наголос? (Ритміка найчастіше виявляється у

фонетичній організації тексту, розташуванні наголошених і ненаголошених

складів, пауз, інтонаційному оформленні речень. Сприйняття ритміки тексту

залежить від його виразного читання.)

2) Виразно прочитайте вірш Івана Драча. З’ясуйте, як розташовані

наголошені й ненаголошені склади, паузи у творі. Як це впливає на ритміку

вірша? Який звукопис використав автор? З якою метою? Чи впливає він на

ритміку твору?

Квітка з кактуса –

вогонь з кам’яних

тріпоче скронь.

Чом же випало мені

Йти по квіти кам’яні?

Спілкування. Розгляньте репродукцію картини Юрія Камишного «Голос трави».

Прочитайте виразно однойменний вірш Лариси Антоненко.

Доведіть твердження Леонардо да Вінчі: «Живопис – це поезія, яку

бачать, а поезія – це живопис, який чують».

Шепоче й голосить травиночка й квіточка

кожна.

У Господа просить: «Хоч трішечки дощику

можна?»

Він променем сонячним лагідно пестить

билинку,

Ромашку безпомічну й кожну пожовклу

травинку.

73

Скриншоти вправ

https://learningapps.org/display?v=p7djw2fek17

https://learningapps.org/display?v=pw7p6z3v317

74

Пригоди Ольги

Якось було наша Ольга

Захотіла взяти фОльгу,

Нею дрОва обкрутити

Й жалюзІ з цього зробити.

Як полізла на драбИну –

Прихопило в неї спИну

В ніздрях Олю закрутило,

Навіть кИшку прихопило.

Тут фартУх вона знімає

І свою дочкУ гукає.

Разом з дОнькою вони

Вмить до лікаря пішли.

ФлюорогрАфію зробили Ліків різних накупили.

Сказали їй відпочивати

Й чорнОслив зранку вживати.

Цей вИпадок, можливо й казка,

Але для кожного підказка:

Як слово нам наголосити

І двісті балів заробити.

Шевченко А.О.

Візуальні картки

75

Вправи з ключем

1. Випишіть слова з наголосом на першому складі. Течія, фольга, разом, рукопис, аркушик, ненависть, начинка, камбала,

обруч, олень, перепис.

КЛЮЧ: Підкресліть у виписаних словах першу літеру і дізнаєтесь, який

письменник мав близько 100 псевдонімів і криптонімів.

2. Випишіть слова із наголосом на другому складі. Одинадцять, оптовий, одноразовий, ячмінний, літопис, лате, близький,

бешкет, експерт, начинка, ніздря, навчання.

КЛЮЧ: Підкресліть у виписаних словах другу літеру. Дізнаєтесь

псевдонім відомої української письменниці, меценатки, громадської діячки.

3. Розподіліть слова у дві колонки. Перша – слова з наголосом на

другому складі, друга – слова з наголосом на першому складі. Ухвала, квартал, щелепа, абрис, рукопис, статуя, атлас (тканина),

добуток, тигровий, експерт, новий, ефект, ятір.

КЛЮЧ: Підкресліть першу літеру в кожному слові. Дізнаєтесь назву

п’єси Івана Франка, в основі якої народна «Пісня про шандаря».

4. Випишіть слова із наголосом на третьому складі.

Ненавидіти, роздрібний, одинадцять, міліметр, одноразовий, перенести,

агрономія, феномен, нанести, ринковий.

КЛЮЧ: Якщо правильно випишете слова, то за першими літерами

прочитаєте жанр літератури.

5. Випишіть слова, у яких наголошений перший склад. Зручний, дещиця, добуток, дочка, ваги, вимога, олень, вірші, виразний,

жалюзі, азимут, амфора, обруч, ознака.

КЛЮЧ: У кожному виписаному слові підкресліть другу літеру. Якщо

правильно обрали слова, то прочитаєте назву літературного напряму.

76

Розділ IV

СЛОВНИКИ

Пінчук Т. М.

Словник слів, які мають подвійний наголос

А

а

Б

77

В

)

(добірний)

-невидимо

(поет )

(відгомін)

(поет )

78

в

’

’

Г

79

Д

й

(цілком)

(до цілковитої чистоти)

Ж

бний

З

з гл шка

80

ь

К

кам’

ка

81

(інструмент для свердління)

(заст. ворота)

й

82

’

Л

М

я

83

м’

Н

ня

(збиток)

(штучність)

84

н фтоочисн й

н фтопровідн й

я

несм

О

об’

85

опо

П

86

пі

(підкладка)

плоск нн й

ський

(підлива)

(частина спини)

87

к

88

(приміщення)

п’

Р (грубо змелений)

(дія за знач. розвідати) (стос. до розводу)

розіп’ розіп’

’

’ р

89

С

с лищ

во

90

(швидкий, успішний)

(крок)

(інструмент)

нка

Т

(від танок)

теплоп

91

У )

)

)

)

’ятк ( ’ )

)

)

)

)

)

Ф

фером

Х

Ц

92

Ч

Ш

(від )

(про жалість)

(легкий удар)

Щ

Ю

Я

(добірний; влучний; родючий)

(одного разу)

93

Пінчук Т.М.

Словник омографів

А

(зменш. від «арія»)

(жін. до «арієць»)

(зібрання географічних карт)

(тканина)

Б

(пестити)

(бенкетувати)

(від « »)

(від « »)

(дієприкм. «який берегли»)

(прикм. «обережний»)

(бігом)

(нема)

(музичний інструмент)

(напухла лімфатична залоза)

В

(від « »)

валк (від « »)

(пов’язаний із мірою довжини)

(виготовлений із вершків; вершинний)

(корисний)

(зручний)

(користь)

(зручність)

(окремий друкований твір, збірка і т. ін., виданий у світ;

сукупність тотожних примірників якої-небудь книги, виданих одночасно)

(про дівчат)

(док. «видавати»)

(док. «бачити»)

(док. «поволі вийти звідки-небудь»)

ти (недок. «поволі виходити звідки-небудь, кудись»)

и (док. «викинути все за кілька разів»)

(недок. «кидати що-небудь звідкись, зсередини чогось назовні

або геть»)

(закінченість дії)

(незакінченість дії)

(від «никати»)

( )

(від « ти»)

94

(до « »)

(від «полювати»)

(від «полоти»)

(такий, що його можна виправити)

(призначений для виправляння кого-небудь)

(від «виспівувати»)

(до « »)

(закінчена дія)

(незакінчена дія)

(від «виходжувати»)

(від «вийти»)

(ставати вищим)

(видавати уривчасті, пронизливі звуки)

(стосується відвалу)

(призначений для відвалювання)

(док. кинути вбік або назад від кого-, чого-небудь)

(недок. кидати вбік або назад від кого-, чого-небудь)

(позбавлення повноважень (депутатів, послів і т. ін.))

(дія за знач. « »)

(пов’язаний із морським відливом)

(використовуваний для відливання чого-небудь)

(до « »)

(кінчити носити)

(відокремлювати, відділяти нагріванням припаяну частину)

( )

(підхожий, придатний)

(даний у відповідь)

(такий, з якого посилають що-небудь)

(вихідний, від якого рушають)

(наділ землі у власності селянина)

(місце, по якому відрубано деревину)

(відокремлений, уривчастий)

від (такий, що стосується наділу землі або місця перебування)

(відкласти)

(прошити)

(регенеративний, такий, що відновлює, відбудовує)

(такий, що його можна відновити)

(обсмикати)

(відкорковувати, обсмикувати)

( )

(передихнути від плачу, відкашлятися)

(віддалятися)

(кінчити ходити; вилікувати)

(характерний вітром; легковажний)

95

(такий, що діє силою вітру)

(тичка)

(рослина цикута)

(водянистий, багатоводний)

(водний, такий, що живе у воді; приводиться в рух силою води)

( )

( (бика))

(пов’язаний з рибою вугром)

вугров й (пов’язаний із прищами)

Г

(від « »)

(від «Гавана»)

(присл. « »)

(ім. «гній; барліг; безладдя»)

(кричати)

( )

(без загинів, виступів)

(який має повне тіло; вгодований, ситий)

(від «господар»)

(від «господарство»)

(гуркати)

(кричати, кликати)

(гуркнути)

(крикнути, покликати)

Д

(двоголосий)

(дифтонг)

(одне дерево)

дер (матеріал)

(густо зарослий травою верхній шар ґрунту)

(рослина)

(дія)

(церковна відправа)

(бути в спорідненості)

(викликати водінням певні наслідки)

(доставлятися, імпортувати)

тися (у возінні дійти до краю)

(до «донести»)

(до «доношувати»)

(пильнувати, поняньчити)

(додивитися до кінця)

(вільний від роботи)

96

(який дозволяє)

( )

( )

Ж

(ударити)

(злякати; пахнути полум’ям)

(трефовий)

(сальний)

(мружитися)

(гратися в жмурки)

З

(гасати, заметатися)

(віддалятися, заскакувати)

(недок. до «завезти»)

з (забруднити)

(загін, обора)

(пліт, огорожа)

(задерта шкіра)

(шершавість)

(захекатися, засапатися)

(важко дихати від нестачі повітря)

(замучити, заганяти)

(заїжджати)

(установа)

(застава)

(смужка паперу)

(закладання)

(док. запросити кого-небудь прийти, приїхати, з'явитися кудись

з повною метою)

(недок. запрошувати кого-небудь прийти, приїхати, з’явитися

кудись з повною метою)

(місиво, мішанина)

(збентеження, перешкода)

(фортеця)

(пристосування для замикання)

(від « »)

(від « »)

(від «замовчувати»)

(замовкнути)

(справа, праця, робота)

(опанування, розташування)

(пристрасть, запальність, азарт)

97

(запальник; хвороба)

( )

(гарячий, невгамовний)

(від «западати»)

(від «запасати»)

(почати повзати)

(до «заповзти»)

(негайно)

(за один раз)

(позначка, виїмка)

(зарубування)

(те, чим засипають)

(засипання)

(збори керівного органу)

(чатування, підстерігання)

(від «засівати»)

(засяяти)

( )

(який віддається в заставу)

(схвалити, узаконити)

(завчити)

(почати тріпатися)

(зашарпатися, заялозитися)

(пов’язаний із стороною світу)

(пов’язаний із заходом сонця)

( )

(ширина робочого ходу машини)

(до «зайтися»)

(взятися, почати, зайнятися)

(швидко сходити, всюди побувати)

(до «збігти»)

з (звір)

(звірі)

(до «звести»)

(відвести туди й назад)

(доставляти яким-небудь транспортом багатьох, багато чого-

небудь в одне місце)

(відвезти туди й назад)

(від зв’язка)

(від зв’язок)

(військова група; те, що з’єднує)

(з’єднати)

(людина)

(приміщення)

98

(побувати; замучити)

(з’їжджати)

(означати)

(мітити)

(недок. приносити з різних місць в одне, збирати докупи)

(док. принести з різних місць в одне, збирати докупи)

(географічна смуга)

(сажка)

(орати)

(ночувати просто неба)

І (про характер вимови)

( )

(характерно вимляти «і»)

ти (мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що

викликаються судорожним скороченням діафрагми)

(рослина)

(сорт цукерок)

К

(дієприкм. прикрашений квітами)

(прикм. квітковий)

(хімічна речовина)

(великий ніж)

(від «колонка»)

(від « »)

(колосок, колосся)

К (велетень)

(квартирний)

(від «комора»)

ик (квартирант)

(працівник складу)

(від «консерватор»)

кон (від «консерваторія»)

(перемикач)

(людина, яка здійснює контроль)

(дієприкм. виготовлений копченням)

(прикм. виготовлений копченням)

(коптити)

(продукт)

(стос. до кору)

(стос. до кори)

(дієприкм. пещений)

99

(прикм. любий)

(рахунок)

(позика)

(яскраво-синій)

(від куб)

(горбик на болоті)

(рослина, кущ)

Л

(присл. смачно, жадібно)

(аркан)

л (від лікар)

(від ліки)

(маленька риска)

(планка, смужка, екіпаж)

(збільшувальне скло)

(лусочки)

(кліпати)

(колоти, відламувати)

(кліпнути)

(відколоти)

(прикм. до «люк»)

(робітник, що працює біля люка певного агрегату)

М

(пов’язаний із керівником лицарського ордену)

(пов’язаний із особою, що має вчений ступінь)

(даремний)

(худий)

(вітрило)

(місто)

(свято)

(маслоробка)

(не завдавати шкоди кому-небудь, жаліти)

(пестити кого-небудь, виявляючи свою прихильність)

(коробочка для мила)

(рослина мильнянка)

(вид мистецтва)

(музикант)

(страждання)

(борошно)

100

Н

(інструмент, знаряддя)

(людина, що робить або виготовляє набивку)

(заподіяти собі що-небудь біганням)

(наштовхуватися, скупчуватися, збиратися складками,

збільшуватися в кількості)

(присл. у борг)

(сукупність предметів)

(док. налити, накидати)

(недок. набрякати)

(такий, що летить по крутій траєкторії)

(навішуваний; навіжений)

(док. зустрітити на шляху, по дорозі кого-, що-небудь)

(недок. зустрічати на шляху, по дорозі кого-, що-небудь)

(док. від «дихати»)

(недок. від «натхнути»)

(лишком)

(присл. надміру)

(надсічене місце)

(надсікання)

(від «наїжджувати»)

(наїжджати)

(дієприкм. згаданий, визначений)

(прикм. нерідний)

(накидати)

(одяг; покривало)

(насипатися)

(накидатися)

(дієприкм. )

(прикм. наз )

(окремий)

(з нарізами)

(багато почути, довідатися)

(напружуючи слух, старатися почути що-небудь,

прислухатися)

(почути, послухати багато чого-небудь)

(напружуючись, старатися почути що-небудь, прислухатися)

(який рухається паралельно до поверхні землі на незначній

висоті)

(стос. до «настилання»)

(утворювати, давати настій)

(довго постояти)

(недок. напружуватися)

(недок. наплакатися)

101

(насуватися)

(ходінням набути, багато пройти)

(набавлена сума)

(націнювання)

(про взуття або одяг)

(передчасно народжена дитина)

(якого важко, неможливо перейти)

(який позначає дію, що не переходить на об’єкт)

(позбавлений злагодженості, гармонійності)

(який має просту форму, будову)

(немає такого місця, джерела)

(ні з якого місця, ні з якого боку)

ідки (немає такого місця, джерела)

(ні з якого місця, ні з якого боку)

( )

( )

(немає де)

(немає в жодному місці)

(немає коли)

(у жодний час)

(немає куди)

(у жодне місце, у жодному напрямку)

(у знач. присудка не доводиться, не випадає)

го (займ. ніщо)

(немає як)

(жодним способом)

О

(побувати в різних місцях)

(обминати, обтікати)

(ціле, що склалося на основі з’єднання, поєднання чого-

небудь; спілка людей)

(об’єднати)

(зовнішня частина колеса)

(споживання їжі)

(побувати в багатьох місцях)

(об’їжджати)

(сукупність механізмів, приладів, пристроїв)

обладн (обладнати)

(недок. до «обнести»)

(док. до «обношувати»)

(який змальовує, зображує що-небудь за допомогою образів)

(від «образ» (ікона))

(недок. до «обійти»)

102

(док. до «виходити»)

(бура від окисів заліза глина)

(помилка в написаному тексті)

(опіум)

(хвороба в коней від обпоєння)

(частина організму)

(музичний інструмент)

(дрібні частки твердих речовин, що виділяються з рідини або

газоподібного середовища й осідають на будь-яку поверхню)

(заст. поверх, ярус)

(який стосується основи)

(головний)

(зменш.-пестл. до «око»)

(одиниця рахунку у спортивних змаганнях; картярська гра)

П (який становить з іншим пару)

(який зберігає теплоту живого тіла, свіжий)

(переходити, переправлятися вбрід)

переброд ти (бредучи, побувати в різних місцях; зазнати процесу

бродіння)

(виявити перевагу)

(зробити інший верх)

(відгороджена частина якогось приміщення)

(переділяти)

(місце переправи)

зд (переїжджати)

(щабель, поперечний брус)

(зміна місця, повторне розміщення)

(алегоричний, непрямий)

(пристосований для перенесення)

(повзаючи, побувати в багатьох місцях)

(поповзом переміщатися)

(середній, посередній, звичайний)

(який пересікається, перехресний)

(недок. до «перейти»)

(док. 1) в іграх; 2) побувати пішки в багатьох місцях)

(дієприкм. який спекли або засмажили в печі)

(прикм. який спікся або засмажився в печі)

(видати писк)

(зобразити рукою на папері або іншому матеріалі графічні знаки

(літери, цифри і т. ін.))

(дієприкм. вантаж, який допомогли комусь підняти, закинути

кудись)

103

(ім. особа, яка перебуває у підданстві певної держави, влади,

правителя)

(від »)

(від « »)

(результат)

(сумка для патронів)

(летіти майже вертикально вниз)

пікірув ти (пересаджувати рослини)

(людина пікнічного типу)

(заміська прогулянка)

(який дає їстівні плоди)

(прикм. який стосується плоду)

(стати вищим)

(поверещати, поскавучати)

(рухати, ворушити; знизувати, тримати себе)

(водити якийсь час)

(триматися, вести себе певним чином)

(довго водитися)

(ім. покидьки)

(дієсл нак. спос. ганити якийсь час)

(поділити)

(пелена; низовина)

(лишити, оставити, деякий час зайнятися киданням)

(залишити)

(покуть)

(місцевість)

(натертися милом)

(неправильно діяти)

(повалитися, поопускатися)

(влучати, потрапляти, діставатися)

(найдрібніший отвір потових залоз)

(час, період)

(який відповідає силам)

(використовуваний для посилання)

(док. покрити когось або щось чим-небудь сипким)

(недок. кидати, розкидати що-небудь сипке)

(пересувний, призначений для походу)

(утворений від іншого)

(брати початок)

(тривалий час ходити)

(положення, принцип)

п (прилад, стерно)

(істинний, безпомилковий)

(призначений для правлення)

104

(причина)

(примусова доставка)

(присмак диму)

(те, що пригоріло)

(окремий випадок, зразок; математичний вираз)

п (частина гвинтівки)

(док. прикласти що-небудь до когось, чогось, визначаючи

відповідність за розміром)

(недок. прикладати що-небудь до когось, чогось, визначаючи

відповідність за розміром)

(пригнутися, притулитися; зробити запас)

(випасати)

(бігати якийсь час)

(бігом прямувати кудись)

(дія за знач. )

( )

(випробовувати кого-, що-небудь на якість)

(бути де-небудь)

(доставляти, транспортувати)

(возити тривалий час)

(довго їздити, витратитися)

(проїжджати)

(дієприсл. до «проклясти»)

(якого проклинають, клятий)

(стати мокрим)

и (висушити промокальним папером)

(проходити з ношею; розслаблювати)

(проношувати)

(бути в тривалому повзанні; потерти повзанням)

(просуватися повзанням)

(док. ріжучи, зробити в чому-небудь крізний отвір, діру,

утворювати рану і т. ін.)

(недок. ріжучи, робити в чому-небудь крізний отвір, діру,

утворювати рану і т. ін.)

(пропустити визначений час)

(прошити)

(який звучить довго, плавно)

(який має протяжність)

(недок. до «пройти»)

(провести час у ходінні)

(помірно холодний, свіжий)

(який прохолоджує, освіжає)

(вишитий комір)

(прошивання)

105

(пустощі, витівки)

(порожнява)

Р (донесення, доповідь)

(повторювана частина малюнка на тканині)

(пояс)

(матеріал)

(синтаксична мовна одиниця)

(сталий вислів або влучне слово)

(від рефлектор)

(від рефлекс)

(приготовлений із риби; риб’ячий)

(багатий на рибу)

(захопитися біганням)

(док. до дуже швидко рушати, розходитися з одного місця в

різні боки, місця (про всіх або багатьох))

(розбірливий)

(якого можна розібрати)

(розважливий)

(для розваг; на вагу)

(стос. розводу)

(який використовується для розведення)

(від «розвідувати»)

розвідн к (від «розводити»)

(жін. до «розвідник»)

роз (жін. до «розвідник»)

(безцеремонний)

(який можна розв’язати)

(дільчий, нарізний)

(подільний)

(док. від «роз’їжджуватися»)

(роз’їжджатися)

(док. кинути в різні боки які-небудь предмети, порушуючи

порядок їх первісного розташування)

(недок. кидати в різні боки які-небудь предмети, порушуючи

порядок їх первісного розташування)

(недок. проводити лінії)

(док. провести лінії)

змір (величина, обсяг)

(частина хліба за помел)

(док. міряючи, визначити величину, розміри чого-небудь,

відстань між чимсь)

106

(недок. міряючи, визначати величину, розміри чого-небудь,

відстань між чимсь)

(недок. до «носячи, доставляти що-небудь багатьом у різні

місця»)

(док. до «носячи, доставити що-небудь багатьом у різні місця»)

(почати багато й часто падати)

(руйнуватися, розвалюватися на частини)

(почати багато або довго повзати)

(відповзати в різні боки)

(зв’язаний із розсадою)

(призначений для розсадження)

(кур’єр)

(призначений для розсилання)

(док. несподівано, мимоволі в сипати що-небудь сипке,

розкидати багато предметів)

(недок. несподівано, мимоволі висип ти що-небудь сипке,

розкидати багато предметів)

(втрата ваги від розсипання)

(розсипання)

(іти в різні боки; розминатися)

(захопитися ходінням)

(музичний жанр)

(віршова форма; шифр; перо)

С

(у сполуч. з ін. словами уживається після вказівних займенників той, та,

те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін., підкреслюючи тотожність із

ким-, чим-небудь або подібність до когось, чогось)

(тільки один)

(сопіти)

(полоти)

(дієприкм. до «святити»)

(над яким здійснено обряд освячення)

(майстер, що виготовляє сита)

(рослина оситняк)

(засівати)

сі (сяяти)

(док. звалити що-небудь в одне місце)

и (недок. звалювати що-небудь в одне місце)

(доладний, ставний, стрункий)

(не простий)

(док. криком, сигналом і т. ін. збирати разом усіх або багатьох)

ти (недок. криком, сигналом і т. ін. зібрати разом усіх або багатьох)

(збір, зібрання)

107

(ззивання)

(прикм. до «с ска»)

(прикм. до «сос к»)

(спадати; давати худобі з’їдати траву)

(врятувати)

и (спішувати)

(поспішати)

(спішуватися)

(поспішати)

(з’єднувальний)

(якого можна з’єднати)

(з’єднати столярським способом)

(зробити п’яним або п’яницею)

с (недок. викликати у кого-небудь бажання робити що-небудь;

змушувати, схиляти, заохочувати до якоїсь дії, певного вчинку)

(док. змушувати, заохочувати)

(стос. до «стану»)

(верхівка козацтва)

(військова посада)

(верхівка козацтва)

(першість)

(натовп)

(великий стовп)

(підкладка, підстилка під стіг)

(збільш. до «стіг»)

(відстояне молоко)

(зупинка, тимчасове перебування)

(пересувати щось, засовувати)

с (штурхнути, помістити)

(підійматися; проростати; стікати)

(побувати в різних місцях)

Т

(прибудова; спосіб вишивання)

(музичний інструмент)

(від «танк»)

(від «танок»)

(запевняти)

ти (повторювати)

(від «твердити»)

(від «твердити»)

(присл. до «теплий»)

(ім. «теплота»)

(рослина)

108

(територія)

(характерний)

(зразковий, стандартний)

(трусити, теліпати, бити)

и (очищати волокно)

(дієприкм. до «товкти»)

т (прикм. пом’якшений або подрібнений)

(говорити одне й те саме)

(висмикувати нитки)

(гербарій)

(настоянка на травах)

(засоби перевезення)

трансп (перенесення суми на другу сторінку)

(щіпка)

(промислова риба)

У

(орган держави)

(один біля одного)

(дієприкм. до «учити»)

(ім., прикм. який має глибокі знання)

Ф

(китайське або корейське житло)

фан (тканина)

(мед. нориця)

(флейта; фальцет)

Х

(який має твердий характер)

(властивий)

(невелика хлібина)

(зменш.-пестл. до «хліб»)

(дієприкм. до «хрестити»)

(прикм. який прийняв християнство; духовний батько)

Ч

(отруюватися чадом)

(виділяти чад)

(чирва)

(личинки, черв’яки)

Ш (суботнє свято, відпочинок)

(кінець чогось)

109

(від «шикати»)

(від «шикувати»)

(від «шинка»)

(від «шинок»)

Я (якимсь чином)

(одного разу)

(ім’я)

(сходи ярих культур)

Рибальченко Л. І.

Фразеологізми, які містять слова з подвійним наголосом

Без будь-якого жАлЮ

взагалі й зокрЕмА

визнати свою пОмИлку

викинути на смІтнИк

вИсІти на телефоні

голова ціла на плЕчАх

гратися в мОвчАнку

додержувати звИчАю

жИжкИ трусяться

загалом і в цІлОму

закІнчИти всі рахунки

збивати з доброго шлЯхУ

золоті рОкИ

і знАкУ нема

іти своїм шлЯхОм

іти своїм звИчАєм

карткОвИй будинок

келих гіркОтИ

кидати дОкІр

мАбУть та нехай

мандрІвнІ зорі

мати кОрИсть

метати бісер перед свИньмИ

на вІдчАй душі

наганяти стрАхУ

нАдвОє баба ворожила

на плЕчАх

не давати спОкОю

не знати прОсвІтку

ні за які скАрбИ

110

нУдИть світом

обробляти дІльцЕ

очі затуманились слІзьмИ

пЕстИти слух

покІнчИти з усім

поставити нАрІвні

своїм звИчАєм

скІнчИти всі рахунки

сховатися під крИльцЕ

сходити зі шлЯхУ

тільки й прОсвІтку

урАзИти в саме серце

усе бАйдУже

ускочити в хАлЕпу

усякий двір хазяйським оком дЕржИться

уходити в рІчИще

щоб думкам було прОстОро

ЯснА голова

ЯснИй погляд

ЯснИй розум

ЯснИй сокіл

ЯтрИти рану

Список використаних джерел

1. Орфоепічний словник / уклад. Погрібний М.І. – К.: Рад. шк., 1983. –

629 с.

2. Словник фразеологізмів української мови / уклад. Білоноженко В.М. та

ін. – К.: Наук. думка, 2008. – 787 с.

3. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний

словник / уклад. Олійник І.С., Сидоренко М.М. – К.: Рад. шк. – 447 с.

111

Відомості про авторів

Заєць Вікторія Сергіївна, учитель української мови і літератури

Великовисківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Маловисківської районної

ради Кіровоградської області.

Згарська Людмила Андріївна, учитель української мови і літератури Бірківської

філії комунального закладу «Олександрівське навчально-виховне об’єднання №2»

Олександрівської районної ради Кіровоградської області.

Місаєва Людмила Олександрівна, учитель української мови і літератури

комунального закладу «Соколівське навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів. Позашкільний центр» Соколівської сільської ради

Кіровоградського району Кіровоградської області.

Панченко Оксана Миколаївна, учитель української мови і літератури

Маловисківської гімназії Маловисківської міської ради Кіровоградської області.

Пінчук Тетяна Миколаївна, учитель української мови і літератури

Червоновершської загальноосвітньої школи I-III ступенів Компаніївської районної

ради Кіровоградської області.

Рибальченко Ліна Іванівна, учитель української мови і літератури

Дорожинського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний

заклад І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» філія Березовобалківської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (опорний навчальний заклад) Вільшанської

районної ради Кіровоградської області.

Сергієнко Юлія Георгіївна, учитель української мови і літератури Іванівської

загальноосвітньої філії комунального закладу «Соколівське навчально-виховне

об’єднання» «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Позашкільний центр»

Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Стародубцова Оксана Іванівна, учитель української мови і літератури

загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області.

Стась Юлія Миколаївна, учитель української мови і літератури комунального

закладу «Первозванівське навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа

I-III ступенів, дошкільний навчальний заклад» Первозванівської сільської ради

Кіровоградського району Кіровоградської області.

Тищенко Оксана Володимирівна, учитель української мови і літератури

Червонокам'янського навчально-виховного об’єднання «Загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад – позашкільний центр» Олександрійської районної ради Кіровоградської області.

Толмач Наталія Іванівна, учитель української мови і літератури комунального

закладу «Навчально-виховний комплекс «Долинська гімназія – загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів №3 Долинської районної ради».

Хомко Олена Петрівна, учитель української мови і літератури комунального

закладу «Навчально-виховне об'єднання №32 «Спеціалізована загальноосвітня школа

I-III ступенів, позашкільний центр «Школа мистецтв» Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області».

Шевченко Альона Олександрівна, учитель української мови і літератури

навчально-виховного комплексу «Кіровоградський колегіум – спеціалізований

загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів – дошкільний навчальний заклад –

центр естетичного виховання» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області.

112

Проблеми унормування

сучасної української мови.

Наголос

Навчально-методичний посібник

для вчителів української мови і літератури

Підписано до друку 11.02.2019 р.

Формат 60х84 1/16. Папір офсетний. Гарнітура «Таймс».

Друк – принтер. Тираж 100 прим.

Зам. № 306

КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», вул. Велика Перспективна, 39/63,

Кропивницький, 25006

Віддруковано в лабораторії інформаційно-методичного забезпечення освітнього

процесу КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», вул. Велика Перспективна,

39/63, Кропивницький, 25006