Здоров’я учня та педагога — стратегія і тактика сучасної освіти

Здоров’я учня та педагога — стратегія і тактикасучасної освіти

Бойченко Тетяна Євгенівна,

кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений працівник освіти України,

лауреат Державної премії в галузі освіти, співавтор Державного стандарту початкової загальної освіти,

навчальної програми «Основи здоров’я» для 1–4 класів

Здоров’я школярів України(за Г. В. Бекетовою)

3

У результаті моніторингу за станом здоров’я школярів встановлено, що кількість здорових дітей до моменту закінчення загальноосвітнього навчального закладу зменшується у 5,4 разу, а кількість дітей, які мають хронічні захворювання, зростає в 4,4 разу.

Основні законодавчі акти, що відображають питаннянавчання основ здоров’я в системі освіти України

4

• Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 р. № 1060-XII

• Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 р. № 651-XIV

• Закон України «Про дошкільну освіту»

• Закон України «Про позашкільну освіту»

• Закон України «Про вищу освіту»

• Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки

• Національна доктрина розвитку освіти

Основні законодавчі акти, що відображають питаннянавчання основ здоров’я в системі освіти України

5

• Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти

(постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392)

(Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»)

• Накази Міністерства освіти і науки України

6

Закон України «Про освіту»функціонує

з 23 травня 1991 року

Цим документом регламентованоосновні принципи і положення,

на основі яких визначаєтьсястратегія і тактика

реалізації закріплених законодавчоідей розвитку освіти в Україні.

7

Суб’єкти освіти:• суспільство• система освіти• особистості

Умови розвитку системи освіти:• соціально-педагогічні («зовнішні»)• власне педагогічні («внутрішні»)

8

Центральною ланкою системи освіти в Україні є загальна середня освіта.

• Головним завданнямзагальноосвітніх навчальних закладів є:

• створення сприятливих умов для розумового, морального, естетичного і фізичного розвитку особистості

• формування наукового світогляду• засвоєння учнями системи наукових знань про

природу, суспільство, людину, її працю, прийомів самостійної діяльності

9

• гуманістичний характер освіти

• пріоритет загальнолюдських цінностей

• вільний розвиток особистості

• загальна доступність освіти

• безплатність загальної освіти

• всебічний захист того, хто навчається

• збереження єдності державно-національного, культурного і освітнього простору

• свобода і плюралізм в освіті

Основні положення, на яких базується розвиток вітчизняної освіти:

10

• відкритість освіти

• демократичний, державно-громадський характер управління освітою

• світський характер освіти в державних, муніципальних освітніх закладах

• здобуття освіти рідною мовою

• зв’язок освіти з національними і регіональними культурами і традиціями

• наступність освітніх програм

• варіативність освіти

• розмежування компетенції суб’єктів системи

Основні положення, на яких базується розвиток вітчизняної освіти:

11

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИнеперервної валеологічної освіти в Україні:

• науковість• доступність• неперервність• практична

цілеспрямованість• системність• наскрізність

• гуманізація• інтеграція• динамічність• відкритість• плюралізм• дисперсність• превентивність

Концепція неперервної валеологічної освіти в Україні,

8 травня 1994 р.

12

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ,визначені українськими педагогами (2004 р.)

• уміння вчитися• загальнокультурна• громадянська• підприємницька• соціальна• компетентності з ІКТ• здоров’язбережувальна

Бібік Н. М. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека

з освітньої політики / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, О. І. Локшина,

О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Пометун, О. Я. Савченко, С. Е. Трубачова // К.: „К.І.С.”, 2004. – С. 7

13

Критерії визначення здоров’я як категорії

• Онтологічний: здоров’я є необхідною умовою буття людини, що виявляється через оздоровчу стратегію функціонування організму людини і виявляється в оздоровчому імперативі.

• Лінгвістичний: слово «здоров’я» є в усіх мовах світу.

• Діяльнісний: щоденне життя людини відбувається як низка застережних дій на основі безумовних та умовних рефлексів.

14

Критерії визначення здоров’я як категорії

• Когнітивний: продукування людством знання про здоров’я у вигляді різнорівневих блоків інформації — ідей, гіпотез, концепцій, законів, закономірностей, принципів, теорій, методів, методик.

• Епістемологічний: здоров’я є предметом вивчення таких наук, як медицина, антропологія, соціологія, психологія, педагогіка і, насамперед, валеологія.

15

Здоров’я людини — багатомірний і водночас цілісний феномен гармонійної життєдіяльності людини.

Воно знаходить свій вираз через взаємоузгоджені стани, явища і процеси формування, збереження, зміцнення, споживання, відновлення та передачі фізичної, соціальної, психічної та духовної складових життєдіяльності людини, груп людей, спільнот та суспільства в цілому.

Хіба здоров’я — не диво?

Антон Чехов

16

ОСНОВНІ ОЗНАКИздоров’язбережувальної компетентності як ключової

• Поліфункціональність: ця компетентність дозволяє вирішувати проблеми здоров’язбереження людини, групи людей, спільноти та суспільства у просторі всіх чотирьох складових здоров’я — фізичної, соціальної, психічної та духовної.

• Надпредметність і міждисциплінарність: інформація про ФЗЗВВП здоров’я має місце в усіх ланках неперервної валеологічної освіти (дошкілля, шкільна ланка, додипломна, післядипломна, освіта для дорослих).

17

ОСНОВНІ ОЗНАКИздоров’язбережувальної компетентності як ключової

• Багатовимірність: зумовлена сутністю здоров’я людини як багатомірного і цілісного феномена.

• Забезпечення широкої сфери розвитку особистості: вивчення шляхів і засобів ФЗЗВВП здоров’я, особливо її духовної складової, має особистісне спрямування.

18

РОЗВИТОК КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗАВЖДИ МАЄ ВІДБУВАТИСЯ

• за певних обставин

• в конкретних умовах

Яка користь у тому, що ти багато знав,раз ти не вмів застосовувати

твої знання до твоїх потреб.Петрарка

19

Найефективнішими, на думку вчителів, є обговорення життєвих ситуацій (до 68 %) та рольові ігри (до 66 %). Більшість вчителів віддають перевагу традиційним методам на уроках ОЗ (до 75 %).

Далі використано матеріали моніторингового дослідження стану превентивної освіти дітей та учнівської молоді в загальноосвітніх навчальних закладах «Стан вивчення навчального предмета “Основи здоров’я”» (2014 р.), здійсненого в ІІТЗО МОН України.

20

21

22

ЕТАПИ ІНТЕРІОРИЗАЦІЇ ЗНАНЬ(набуття компетенції)

23

Алгоритм здійснення здоров’ятворчої технології за одним елементом із урахуванням одного чинника

24

25

Моніторинг якості навчання основ здоров’я

• У 2006–2007 роках Всеукраїнське моніторингове дослідження «Ефективність впровадження предмета «Основи здоров’я» в 5–6 класах загальноосвітніх навчальних закладах» проводилося у рамках спільного проекту Міністерства освіти і науки України та Представництва Європейської Комісії в Україні «Вдосконалення багатогалузевих підходів до профілактики ВІЛ/СНІД серед молоді».

26


• У 2008–2010 роках Всеукраїнське моніторингове дослідження «Ефективність впровадження предмета «Основи здоров’я» в 7–9 класах загальноосвітніх навчальних закладах» проводилося у рамках проекту Міністерства освіти і науки України на виконання наказу № 323 від 14.04.2008 р.

27


• У 2014 році відділення моніторингових досліджень освітньої галузі ІІТЗО на виконання п.1.2 наказу МОНмолодьспорту від 02.10.2012 № 1065 провело ІІ період моніторингового дослідження «Стан превентивної освіти дітей та учнівської молоді в навчальних закладах» за складовою «Стан вивчення предмета основи здоров’я», яке є логічним продовженням попередніх досліджень з питань превентивної освіти учнівської молоді.

28

Навчально-методичне забезпеченняпредмета основи здоров’я (2014 р.)

• Забезпеченість підручниками — до 54 %

• Забезпеченість посібниками — до 61 %

• Забезпеченість наочними матеріалами вчителя — до 43 %

• Методичні посібники учителі придбали за власний рахунок — до 83 %

• Кабінет ОЗ відповідає вимогам у 51 %; уроки ОЗ проводили у різних кабінетах — до 53 %

• На уроках до 59 % вчителів ОЗ використовують презентації, створені особисто, та до 52 % — матеріали з Інтернету

29


30


31


32


33


34

35

36

37

38

Професійна компетентність учителя основ здоров’я — важливий чинник ефективного формування і розвитку здоров’язбережувальної компетентності учнів

39

40

Проблема здоров’я вивчається всіма соціокультурними галузями, є однією з ключових проблем гуманітарного знання

• А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський на ідеях природовідповідності сформували авторські підходи до формування ЗСЖ дитини у ЗНЗ

• М. Амосов, Г. Апанасенко, І. Брехман , Ю. Лісіцин вели мову про здоров’я людини у контексті власного творення

• Т. Андрющенко, В. Бобрицька, В. Горащук і В. Бабич, Т. Бугеря , О. Дубогай, Н. Зимівець, О. Єжова, Л. Іванова, А. Іщенко, С. Кириленко, О. Омельченко, В. Оржеховська, Л. Сущенко акцентували увагу на психолого-педагогічних аспектах здоров’ятворення

41

Наукові дослідження акцентують на необхідності комплексної і неперервної підготовки вчителя ОЗ(Н. М. Поліщук, В. М. Успенська, І. П. Василашко, В. П. Черній, В. М. Федорець та ін. )

Зокрема, дослідження В. М. Успенської підкреслює необхідність удосконалення:

• змісту і форми підвищення кваліфікації вчителів основ здоров’я у системі післядипломної освіти (курсовий, міжкурсовий період), навчально-методичне забезпечення процесу розвитку професійної компетентності вчителів основ здоров’я в системі післядипломної освіти;

• форм, методів і засобів процесу розвитку професійної компетентності вчителів основ здоров’я в системі післядипломної освіти;

• методики оцінювання рівнів професійної компетентності вчителів основ здоров’я, які розвиваються в системі післядипломної освіти.

42

Задля підвищення рівня формування здоров’язбережувальної компетентності дітей необхідна оптимізація підготовки вчителів основ здоров’я.

Розподіл учителів основ здоров’я за рівнями

професійної компетентності

на початку та наприкінці експерименту, %

(за В. М. Успенською, 2014 р.)

43

Модель підготовки вчителя у системі ППОдо розвитку здоров’язбережувальної компетентності учнів (за Н. М. Поліщук)

Компоненти моделі:

• цільовий;

• аксіологічний;

• змістовий;

• операційно-діяльнісний;

• контрольно-оцінний;

• результативний.

Розвитку здоров’язбережувальної компетентності учителів фізичної культури присвячено дослідження В. М. Федорця.

44

Формуванню здорового способу життя молодших школярів присвячено дослідження В. П. Черній, у якому:

• узагальнено теоретичні ідеї та практичний досвід розв’язання проблеми формування ЗСЖ у другій половині ХХ – початку ХХІ століття: організацію начально-виховної діяльності, санітарно-освітньої роботи, співпраці школи і сім’ї, досвід роботи опорних шкіл здоров’я та «Шкіл сприяння здоров’ю» у формуванні ЗСЖ молодших школярів;

45


• вивчено можливості використання історико-педагогічного досвіду з формування у молодших школярів ЗСЖ в сучасних умовах: підвищення якості організації фізкультурно-оздоровчої роботи в школі; стимулювання учнів до цілеспрямованої рухової активності; необхідність використання змістових міжпредметних зв’язків з навчальними предметами початкової школи; оптимізація навчально-виховного процесу з метою усунення негативних факторів і впливів на здоров’я молодших школярів; поглиблення взаємодії сім’ї та громадськості з питань ЗСЖ, підвищення педагогічної культури батьків, їхньої відповідальності за життя й здоров’я дітей;

46


• удосконалено ідеї теоретичного й практичного вирішення проблеми формування ЗСЖ молодших школярів.

47

Європейська модель школи здоров’я (За А. А. Бєсєдіною)

• Здоров’язбережувальне навчання

• «Здорове» робоче місце

• Фізична активність, спорт

• Здорове харчування

• Система медичного забезпечення

• Психологічна та соціальна підтримка

• Здоров’язбережувальне середовище

• Участь батьків і соціуму

48

Шкільна служба здоров’я(Пропозиція МОН України і МОЗ України)

• Загальні збори колективу школи

• Рада школи

• Учнівське самоврядування

• Директор, заступник директора з виховної роботи

• Учитель основ здоров’я, практичний психолог, соціальний педагог, класні керівники

• Батьківський комітет

• Медична служба школи

49

Співпраця із «суміжниками»

• Найчастіше вчитель ОЗ консультувався з психологом — до 60 %

• На уроки ОЗ найчастіше запрошували спеціалістів пожежної служби (до 59 %) та медиків (до 50 %)

50

51

Групи індикаторів здоров’яспрямованої діяльності щодо визначення етапу розвитку освітньої установи (за А. А. Бєсєдіною)

• декларація про наміри здоров’яспрямованої діяльності

• сприятливість шкільного середовища для збереження здоров’я

• соціально-психологічний клімат у навчальному закладі

• зміст і технології формування ціннісного ставлення у суб’єктів навчально-виховного процесу

• соціальне партнерство навчального закладу

52

В. М. Успенська виокремила домінантні шкільні фактори ризику та ключові поняття з «Основ здоров’я», засвоєння яких сприяє подоланню наслідків їх впливу на здоров’я учнів.

53

Самооцінка рівня здоров’я учнів — до 66 % «почуваюся добре»Оцінка рівня знань учнів — до 69 % «високий»

54

55

Співпраця з батьками

На думку батьків, погіршує самопочуття дітей:

• тривала робота з комп’ютером і перегляд телепередач — до 57 %;

• екологічні умови — до 48 %;

• неправильне харчування — до 44 %.

Найбільше мотивує дітей до ЗСЖ:

• приклад батьків — до 76 %;

• уроки ОЗ — до 75 %.

56


У батьків виникали заперечення і запитання з приводу тем (10–34 %)

• самооцінки рівня здоров’я

• профілактики шкідливих звичок

• попередження насильства

• формування гігієнічних навичок

• безпека в Інтернеті та соцмережах

До 71 % батьків задоволені якістю проведення уроків ОЗ

94 % батьків вважають, що предмет ОЗ мотивує дітей на вибір ЗСЖ

57


58


59


60


61

Запитання учням — їх відповідь

62

Основні напрямки діяльності суб’єктів освіти задля підвищення рівня здоров’язбереження учнів і педагогів

• Доопрацювання курикулуму предмета «Основи здоров’я»

• Поліпшення матеріально-технічного забезпечення

• Активізація співпраці сім’ї, школи та громадськості

• Створення здоров’язбережувального середовища школи, розширення національної мережі шкіл здоров’я

• Розвиток професійної компетентності вчителя основ здоров’я на всіх етапах його діяльності з використанням усіх форм підготовки

• Міжгалузева співпраця (педагоги, медичні працівники, соціологічна та психологічна служби) задля ефективної реалізації просвітньої діяльності

63

Основні напрямки діяльності суб’єктів освіти задля підвищення рівня здоров’язбереження учнів і педагогів

• Формування позитивної мотивації ведення здорового способу життя громадянами України, особливо молоді

• Активізація співпраці зі ЗМІ з метою зменшення негативного впливу телебачення на формування у молоді цінного ставлення до здоров’я і життя, його переорієнтації на випуск програм про здоров’я молоді

• Моніторинг якості здоров’язбережувальної діяльності всіх суб’єктів освіти

Підручник структуровано за змістовими лініями.

• Здоров’я людини• Фізична складова

здоров’я• Соціальна складова

здоров’я • Психічна і духовна

складові здоров’я

Здоров’я — мудрих гонорар.

П.-Ж. Беранже

Підручник «Основи здоров’я» для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (автори Т. Є. Бойченко, Н. С. Коваль)

• Розроблений відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти (галузь «Здоров’я і фізична культура») та чинної програми «Основи здоров’я»

• Базується на потребі сучасного учня в зміні старих образів, зламі стереотипів, прискоренні отримання інформації

• Характеризується зрозумілим для учня викладом навчального матеріалу

• Орієнтується на різні потреби й можливості учнів• Відрізняється зручністю в користуванні

Підручник — своєрідна модель навчального процесу.

Підручник розроблено на засадах основних принципів безперервної валеологічної освіти.

• Науковість• Доступність• Плюралізм• Превентивність• Інтегрованість

К. А. Гельвецій

Знання деяких принципів легко відшкодовує незнання деяких фактів.

Методичний апарат підручника розроблено з урахуванням потреб усіх учасників навчального процесу.

Позначки, що дозволять легко орієнтуватися в підручнику

Методичний апарат підручника

Поділ тексту на змістові блоки та логічні фрагменти

Матеріал, який акцентує увагу на застосуванні знань, умінь та навичок у практичній діяльності

Ілюстративний матеріал, який може виступати і як самостійне джерело інформації

Тлумачний словничок


Матеріал, який потрібно запам’ятати і застосовувати в повсякденному житті

Завдання, спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я учнів

Завдання на застосування знань, умінь і навичок у змінених ситуаціях

Завдання, виконання яких потребує допомоги дорослих


Різнорівневі завдання на відтворення, конструювання, творчість

Практичні роботи, спрямовані на відпрацювання алгоритму дій


• Дослідницькі проекти

• Тлумачний словничок

• Ілюстративний супровід

• Інформаційно насичені форзаці


Наголос на практичну спрямованість підручника

• Відпрацювання здоров’язбережувальних компетенцій• Мотивування до вибору здорового способу життя

До комплекту ввійшли:• підручник• робочий зошит• експрес-контроль• розробки уроків

На базі підручника створено навчально-методичний комплект «Основи здоров’я. 4 клас».

75

У трубу щоб заглянути,

Слід голівоньку нагнути.

А щоб лоба не набити,

Треба заглядати вміти.

Щоб зуміти — потренуйся,

Не соромся, не лінуйся!

Т. Бойченко

Дякую за увагу!

Education

Здоров’я учня та педагога — стратегія і тактика сучасної освіти