Книга скачана с сайта kniga.in.ua …...10 Планування роботи вихователя ДНЗ за Базовою програмою «Я у Світі»

ХарківВидавнича група «Основа»

2010

Книга скачана с сайта http://e� kniga.in.ua

Издательская группа «Основа» — «Электронные книги»

П37

УДК 373.2ББК 74.102

П37

© Швайка Л. А., Шевцова О. А. укладання, 2009© ТОВ «Видавнича група Основа », 2010

Планування роботи вихователя ДНЗ за Базовою програмою «Я у Світі» / Уклад. Швайка Л. А., Шевцо- ва О. А.— Х. : Вид. група «Основа», 2010.— 399, [1] с. : іл.— (Серія «ДНЗ. Вихователю»)

ISBN 978-617-00-0408-6.Запропонована орієнтовна модель перспективного планування за

Програмою «Я у Світі» дасть можливість педагогам-дошкільникам реа-лізувати на практиці інтегрування різних видів діяльності, систематиза-ції знань, умінь, навичок.

Чітко визначена мета планування за сферами життєдіяльності з ура-хуванням завдань ліній розвитку та методичні орієнтири допоможуть по-ступово ефективно організувати діяльність дошкільників та її мотива-ційну регуляцію.

Посібник рекомендований вихователям дошкільник навчальних за-кладів. УДК 373.2

ББК 74.102

ISBN 978-617-00-0408-6

Серія «ДНЗ. Вихователю»

Планування роботи вихователя ДНЗ за Базовою програмою «Я у Світі»

Упорядники ШВАйКА Людмила Анатоліївна

ШеВцОВА Олена Анатоліївна

Головнийредактор Н. Ф. Юрченко Технічнийредактор О. В. Лєбєдєва Коректор О. М. Журенко

Підписанододруку30.11.2009.Формат60 90/16.Папіргазетний.Друкофсет.ГарнітураНьютон.Ум.друк.арк.33,0.

Замовлення№10–01/14–05.

ТОВ«Видавничагрупа Основа »61001м.Харків,вул.Плеханівська,66

тел.(057)731–96–33е-mail: [email protected]

Свідоцтвосуб’єктавидавничоїсправиДК№2911від25.07.2007р.

Навчальне видання

Серія «ДНЗ. Вихователю»

ЗмістПояснювальна записка .................................................... 4

Правові аспекти .............................................................. 9

Особливості розвитку дітей дошкільного віку та завдання їх виховання ............................................... 17

Організація життєдіяльності дитини в умовах дошкільного навчального закладу ....................................23

Створення, розвивального, емоційного середовища ............32

Ранній дошкільний вік .................................................. 39

Молодший дошкільний вік (молодша група) ....................122

Молодший дошкільний вік (середня група) .....................208

Старший дошкільний вік (старша група) .........................304

Література ..................................................................400

Пояснювальна ЗаПисКа

ОБгруНтуваННЯ НеОБхіДНОСті НОвих ПіДхОДів ДО ПлаНуваННЯ віДПОвіДНО ДО кОНцеПтуальНих ЗаСаД БаЗОвОї ПрОграми «Я у Світі»

Відповідно до сучасної наукової концепції дошкільного вихован-ня педагоги-дошкільники спрямовані на формування творчої, інте-лектуально розвиненої, ініціативної особистості.

Протягом останнього десятиріччя проводилися пошуки шля-хів модернізації дошкільної освіти, тому педагогічний процес у до-шкільних закладах здійснювався за певними програмами, де пере-вага віддавалась різним складовим освітнього процесу: виховання, навчання чи розвитку.

Із позиції творчої педагогіки вчені переглянули низку принци-пів, що лежали в основі традиційних програм (обов’язковість засво-єння знань, проведення фронтальних занять), скоригували окремі положення. Після цього була надрукована Базова програма розвит-ку дитини дошкільного віку «Я у Світі», на яку так довго очікува-ли педагоги-дошкільники.

Базова програма «Я у Світі» розроблена для реалізації Базового компонента дошкільної освіти в Україні і проголошує ідею цілісного розвитку дитини через опанування нею основних сфер життєдіяльнос-ті: «Культура», «Природа», «Люди», «Я сам» за такими основними критеріями, як фізичний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний та креативний роз-виток, ураховуючи взаємодію у тріаді «Дитина, педагог, батьки».

Розробляючи методичні рекомендації, кожен педагогічний ко-лектив повинен окреслити основні першочергові завдання, що є за-порукою успіху:

• створення сприятливих умов для повноцінного проживання ди-тиною дошкільного дитинства;

• формування основ базової культури особистості;• усебічний розвиток психічних і фізичних якостей відповідно до

вікових та індивідуальних здібностей;• підготовка до життя у сучасному суспільстві.

Ідеологія програми ґрунтується на провідних принципах до-шкільної освіти, тому одним із проблемних питань, що хвилює сьо-

Пояснювальна записка 5

годні усіх педагогів-дошкільників, є питання розроблення перспек-тивного та календарного планування за Базовою програмою.

Планування навчально-виховної роботи — це важливий про-цес, що визначає конкретні мету, завдання, зміст, форму, методи, засоби, що необхідні для забезпечення гармонійного та різнобічно-го розвитку особистості дитини з орієнтацією на її цінності та інте-реси. Планування сприяє організації систематичної роботи з дітьми з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Планування може бути перспективним і календарним.Перспективне планування визначає тему розділу, основні мето-

ди роботи з дітьми протягом місяця, року. Таке планування дає мож-ливість вихователеві бачити перспективу розвитку дітей, здійсню-вати системний підхід щодо організації та проведення навчально-виховної роботи.

Календарний план навчально-виховної роботи може складати-ся за режимом. У цьому випадку планується робота:

а) на першу половину дня (ранок, заняття, прогулянка);б) на другу половину дня (самостійна художня діяльність, праця,

прогулянка, гуртки, свята і розваги);в) за видами дитячої діяльності:• ігрова (усі види ігор);• навчальна (заняття фронтальні, групові та індивідуальні за різ-

ними розділами програми);• трудова (різні види праці та форми її організації);• пізнавальна (спостереження, екскурсії-огляди, цільові прогулян-

ки, організація експериментально-дослідної дитячої діяльності);• рухова активність протягом дня (рухливі ігри, фізкультурні свя-

та, розваги, пішохідні переходи, елементи спортивних вправ, са-мостійна рухова діяльність).Календарний план навчально-виховної роботи може складатися

на один-два дні або на тиждень за вибором вихователя та з узгоджен-ня керівника закладу. Перевага надається плануванню на 1–2 дні, це допомагає вихователеві своєчасно здійснювати індивідуальну роботу з дітьми, що є обов’язковою складовою різних видів діяльності.

Із календарним плануванням тісно пов’язаний педагогічний ана-ліз (педагогічні висновки), який вихователь здійснює після кожного робочого дня. це дає можливість проводити своєчасно корекційну роботу з тими дітьми, які її потребують.

Суттєве значення має врахування особливостей планування навчально-виховного процесу для дітей кожної вікової групи. Ви-хователь повинен дотримуватись вимог програми до кожної вікової

6 Планування роботи вихователя ДНЗ за Базовою програмою «Я у Світі»

групи, ураховувати рівень розвитку дітей, навчальну-матеріальну базу, особливості свого регіону тощо. Під час обирання теми, мето-дів і форм її реалізації обов’язковим є дотримання принципу доступ-ності, системності й систематичності.

У процесі планування освітньої роботи з дітьми обов’язково по-винні брати участь обидва вихователі групи.

На сьогодні перед кожним педагогом дошкільного навчального закладу стоїть питання вибору одного із варіантів перспективного планування за Базовою програмою, що запропоновані сектором до-шкільної освіти з МОН України і публікуються у методичних жур-налах «Дошкільне виховання», «Палітра педагога».

моделі перспективного планування:• модель планування за режимними моментами з реалізацією за-

вдань ліній розвитку та змісту сфер життєдіяльності у щоденно-му комплексі;

• модель планування за видами діяльності з урахування завдань ліній розвитку та змісту сфер життєдіяльності;

• модель планування за сферами життєдіяльності з урахуванням ліній розвитку.Враховуючи те, що планування навчально-виховного процесу за

Базовою програмою повинно відображати нові гуманістичні прин-ципи, у представленому перспективному плануванні вихователя пропонуються варіанти особистісно-орієнтованої взаємодії педаго-га з дитиною через усі види дитячої діяльності. Перспективне пла-нування життєдіяльності дітей складено з урахуванням рекомен-дацій, розроблених під час апробації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» педагогічними колективами ДНЗ № 26, № 2 м. Суми (укладачі І. Л. цимерман, Н. А. Молибог, Є. Ф. Ковтун, І. В. Деуля). Для кожної вікової групи (відповідно до паспортних даних це може бути група раннього віку, група молод-ша — молодшого дошкільного віку, група середня — молодшого до-шкільного віку, група старша — старшого дошкільного віку, різнові-кова група) подається коротка вікова характеристика дошкільників, потім орієнтовна тематика навчально-виховної роботи на навчаль-ний рік та реалізація освітніх завдань за лініями розвитку.

На кожен тиждень заплановано теми навчально-виховної роботи відповідно до сфер життєдіяльності: «Люди», «Природа», «Культура», «Я Сам». Завдання розвивальні, навчальні, виховні до кожної теми ґрунтуються на розкритті основних ліній розвитку Базової програми: фізичний розвиток, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, піз-навальний, мовленнєвий, художньо-естетичний, креативний. Протя-

Пояснювальна записка 7

гом тижня вихователь вирішуватиме за допомогою поєднання змісту режимних моментів питання творчої організації комплексної діяль-ності дошкільників відповідно певних освітніх проблем (програмові завдання визначені на кожну тему). Тематика кожного тижня відпо-відає одній із сфер життєдіяльності, але при цьому за допомогою ви-користання методичних прийомів декількох основних ліній розви-тку забезпечується різнобічний розвиток дитини.

Відповідно до рівня вихованців та їх потреб, вихователь самостійно обирає практичний матеріал за лініями розвитку, що подається через фронтальні заняття (кількість яких значно зменшено), дидактичні та рухливі ігри, сюжетно-рольові ігри, індивідуальну роботу з дітьми.

Календарне планування вихователь може будувати відповідно до перспективного, але орієнтовний перелік запропонованих форм організації педагогічної роботи в календарному плані не виключає їх зміну чи доповнення на розсуд кожного вихователя.

Орієнтовна схема календарного планування

Дата _________________Тема дня ____________________________________________

Режимні моменти Форми роботи з дітьми

лінії розвитку

Зміст роботи

Ранок:• ранкова гімнастика• бесіди• спостереження• культурно-гігієнічні навички

Заняття (фронтальні, групові, індивідуальні)Тема

Заняття (фронтальні, групові, індивідуальні)Тема

Прогулянка: • ігрова діяльність• бесіди• спостереження• дослідницька діяльність• праця• індивідуальна робота

II половина дня: • гімнастика пробудження• ігрова діяльність• самостійна художня діяльність• індивідуальні заняття


Режимні моменти Форми роботи з дітьми

лінії розвитку

Зміст роботи

II прогулянка

Співпраця з батьками

Педагогічний аналіз

Умовні позначення ліній розвитку:Ф — фізичний розвиток С — морально-соціальний розвитоке — емоційно-ціннісний розвитокП — пізнавальний розвитокМ — мовленнєвий розвитокХ — художньо-естетичний розвитокК — креативний розвиток

Не обов’язково календарне планування наповнювати програмо-вим змістом, адже воно уже сплановане на тиждень, доречніше ви-ділити запитання до дітей, організацію дослідно-експериментальної роботи тощо. В окремій колонці першими літерами фіксуються на-зви ліній напроти періоду дня, коли акцентується увага на тій чи ін-ший сфері життєдіяльності.

На навчальний рік сплановано 30–32 навчально-виховні теми. Перші два тижні відводяться для знайомства, адаптації дітей до ди-тячого садка, педагогів — до дітей та їх родин, а батьків — до педа-гогічного колективу. Вихователі у вересні проводять поглиблене діа-гностичне дослідження дітей (але не тестування) під час безпосеред-ніх спостережень за дитиною у різних видах діяльності, що допоможе з’ясувати потенційні можливості кожного дошкільника, його пси-хологічні особливості, нахили тощо. Саме впродовж перших двох тижнів на початку навчального року вихователь матиме змогу про-вести анкетування батьків. Такі дослідження стануть у пригоді для прогнозування індивідуальної програми розвитку кожної дитини зі спеціалістами: психологом, медсестрою, методистом, завідувачем. Доцільно вести вихователеві щоденник спостережень.

Планування роботи з дошкільниками — це складний та відпові-дальний процес, а тому запропоноване орієнтовне планування мо-же використовуватись творчо без копіювань, створюючи оптимальні системи планування всього педагогічного процесу в окремому педа-гогічному закладі, спираючись на рекомендації Міністерства освіти та науки України, розробки педагогічних колективів дошкільних навчальних закладів, які брали участь у експериментальній апро-бації програми «Я у світі»

ПРавові асПеКти

Про впровадження базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»

НАКАЗ Міністерства освіти і науки України

від 29.01.2009 р. № 41

На виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки Украї-ни від 21 березня 2008 року «Про затвердження Базової програми роз-витку дитини дошкільного віку “Я у Світі”» (протокол № 3/2–2)

наКаЗУю:1. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресь-

ко О. В.) спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту осві-ти (Завалевський Ю. І.) впродовж 2009 року провести організаційні заходи щодо впровадження Базової програми розвитку дитини до-шкільного віку «Я у Світі» у практику роботи дошкільних навчаль-них закладів України.

2. Департаменту вищої освіти (Болюбаш Я. Я.) спільно з Інсти-тутом інноваційних технологій і змісту освіти (Завалевський Ю. І.) передбачити, починаючи з 2009/2010 навчального року, вивчен-ня Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» у вищих навчальних закладах I–IV рівнів акредитації та в інсти-тутах післядипломної педагогічної освіти за напрямом підготовки (спеціальністю) «Дошкільна освіта».

3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Завалев-ський Ю. І.) спільно з Академією педагогічних наук України (Кре-мень В. Г.) з 2009 року здійснювати науково-методичний супровід Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

4. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з 2009/2010 навчального року за-безпечити поетапне впровадження Базової програми розвитку дити-ни дошкільного віку «Я у Світі» в навчально-виховний процес до-шкільних навчальних закладів усіх типів і форм власності.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Мі-ністра Полянського П. Б.

Міністр І. О. Вакарчук


лист міністерства освіти і науки україни від 10.06.2009 р. № 1/9–393 «Організація освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах у 2009–2010 навчальному році»

Функціонування дошкільної освіти у 2009–2010 н. р. регламен-тується нормативно-правовими актами, зокрема: Законом України «Про дошкільну освіту», Положенням про дошкільний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. № 305, наказами Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. № 257 «Про затвердження Примірного статуту до-шкільного навчального закладу», від 28.10.2008 р. № 985 «Про за-твердження інструкції з організації охорони життя і здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах», інструктивно-методичними листами: «Про організацію короткотривалого перебування дітей у до-шкільних навчальних закладах» (від 17.08.2005 р. № 1/9–431), «Про режим роботи дошкільних навчальних закладів» (від 24.01.2007 р. № 1/9–36), «Про організацію обліку дітей дошкільного віку» (від 07.05.2007 р. № 1/9–263), «Про систему роботи з дітьми, які не від-відують дошкільні навчальні заклади» (від 04.10.2007 р. № 1/9–583), «Про проведення державної атестації дошкільних навчальних за-кладів» (від 27.11.2007 р. № 1/9–711), «Про здійснення соціально-педагогічного патронату» (від 17.12.2008 р. № 1/9–811).

Законом України «Про дошкільну освіту» визначено, що дошкіль-на освіта у межах Базового компонента здійснюється за Державною базовою програмою, яка розробляється міністерством спільно з Акаде-мією педагогічних наук України та затверджується спеціально упов - новаженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, тобто Міністерством освіти і науки України.

На сьогодні такою програмою є Базова програма розвитку дити-ни дошкільного віку «Я у Світі», схвалена колегією Міністерства освіти і науки України від 21 березня 2008 року та затверджена на-казом від 29.01.2009 р. № 41.

цим наказом передбачено, що дошкільні навчальні заклади мо-жуть розпочинати роботу за новою Програмою поетапно, тобто з ура-хуванням можливостей кожного закладу.

З 01.09.2009 року доцільно розпочати роботу за новою програ-мою:

• дошкільним навчальним закладай, які брали участь в апробації Програми;

• групам для дітей раннього віку;• групам, які здійснювали навчально-виховний процес за програ-

мою «Зернятко»;

Правові аспекти 11

• групам для дітей молодшого віку;• новоствореним групам;• групам чи дошкільним навчальним закладам, в яких виховате-

лі готові працювати за Програмою.У разі відсутності Програми чи за умови неготовності вихова-

теля до її сприйняття, дошкільні навчальні заклади продовжують працювати за попередніми програмами. Однак, цей термін не може бути більшим, ніж один рік.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» істотно відрізняється від попередніх програм.

це перша програма розвитку, яка повною мірою забезпечує реа-лізацію особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти і вперше вводить поняття «базові якості особистості» та лінії розвитку осо-бистості дошкільника, зокрема: соціальний, емоційно-ціннісний та креативний розвиток. Тобто вона орієнтує педагогів на те, що в цен-трі уваги має бути не педагог як організатор навчально-виховного процесу, а дитина, якісні та кількісні зміни, що відбуваються з нею від народження до 6 (7) років і втілюються в різних формах актив-ності, особливостях поведінки та діяльності на різних вікових ета-пах, у різних сферах життєдіяльності.

Основною відмінністю є і те, що в основу групування матеріалу покладено ідею формування в дитини цілісного уявлення про приро-ду, предметне довкілля, суспільство, людей, культуру, тобто забез-печення реального оволодіння дітьми законами повноцінного жит-тя, прищеплення їм елементарної життєвої мудрості. Дорослі занад-то часто поспішають штучно поділити цілісне уявлення про світ на окремі предмети. Унаслідок цього, дитина раніше дізнається від ви-хователя про те, що таке заняття з математики, ніж про те, що лічи-ти можна не лише предмети, а й добрі вчинки, кількість висаджених рослин тощо. І тому в Програмі зміщено акценти з обов’язкового за-своєння дітьми певного обсягу знань, умінь, навичок на розвиваль-ний та виховний аспекти.

Програма також вперше застосовує ідею інтимізації життєді-яльності дитини — наближення атмосфери дошкільного навчаль-ного закладу до сімейної, збільшення часу на довірчі й щирі розмо-ви з дитиною, особистісне спілкування.

Особливістю Базової програми є те, що вона структурована не за окремими роками життя, а за лініями розвитку відповідно до віко-вих етапів. це забезпечує умови для налагодження продуктивного діалогу з дитиною, створення навколо неї розвивального середови-ща та інших умов, що оптимізують творчий розвиток дитячої осо-бистості та допомагають своєчасно виявити ранню обдарованість,


а найголовніше — вивести кожну дитину на вікову норму індивіду-альним шляхом.

У цьому контексті традиційні заняття відходять на другий план, оскільки під час їх проведення домінують, як правило, однотипні вказівки, завдання, зауваження, однакові вимоги для всіх дітей, а регламентований час не дає змоги враховувати настрій, бажання, індивідуальний досвід кожної дитини. А наповнення життєдіяль-ності дітей цікавим змістом упродовж кожного дня й усього віково-го періоду, організація вільної й самостійної діяльності дітей у се-редовищі, де педагог надає кожному право вибору (де, коли, скіль-ки часу, з ким діяти) на засадах партнерства, поваги до дітей стають першочерговими. При цьому орієнтиром у доборі засобів розвиваль-ного, виховного та навчального впливів на особистість є психологіч-ний вік дитини та її життєвий досвід.

Ігрова діяльність, як провідна діяльність дошкільників, у жит-тєдіяльності дітей є основною. Однак, не варто покладати на гру функції навчання і навпаки, підміняти навчальну діяльність з ви-користанням ігрових прийомів ігровою діяльністю, оскільки це стирає грані між навчальними та ігровими прийомами і може при-звести до зникнення самостійних ігор та особистісного спілкуван-ня з однолітками.

У системі педагогічних засобів впливу на дитину важливу роль відіграють іграшки. Проте випадковий добір іграшок не дає бажа-ного ефекту від їх використання. Лише за умови системного підхо-ду до формування асортименту іграшок для певного віку вони ста-ють повноцінним компонентом предметного розвивального оточен-ня дитини.

При доборі іграшок необхідно керуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 11.09.2002 р. № 509 «Про затвердження Типового переліку обов’язкового обладнання навчально-наочних посібників та іграшок у дошкільних навчальних закладах» та ме-тодичними рекомендаціями від 17.03.2006 р. № 1/9–153 «Підбір і використання іграшок для дітей раннього віку у дошкільних на-вчальних закладах» та від 18.07.2008 р. № 1/9–470 «Підбір і ви-користання іграшок для дітей дошкільного віку в дошкільних на-вчальних закладах».

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» складається з двох частин. У першій частині — інваріантній перед-бачено основні концептуальні, змістові та організаційно-методичні засади. У розділах Програми розкрито особливості вікових періодів, характеристики психологічного віку, освітні завдання, лінії розви-тку, показники компетентності, зміст та умови оптимізації педаго-


гічної діяльності. ця частина є обов’язковою для використання в до-шкільних навчальних закладах усіх типів і форм власності.

У Другій частині Програми визначено умови ефективного її впровадження, передбачено вимоги до вивчення іноземної мови в дошкільному дитинстві, оволодіння навичками користування комп’ютером тощо.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» є програмою відкритого типу, оскільки залишає можливість для по-дальшого розроблення варіативної частини змісту, яка на сьогодні практично не розроблена. І тому, є необхідність у створенні програм, які б ураховували та відображали у змісті освіти регіональні (етніч-ні, історичні, природничі, соціокультурні) особливості чи особливо-сті певної місцевості й культури її населення, способу життя та їхні традиції. Також слід розробити програми, які б поглиблювали той чи інший напрям(и) освітньої роботи, лінії розвитку, означені Базо-вою програмою, розкривали б особливості розвитку дітей різних ка-тегорій (які потребують корекції фізичного та (або) психічного роз-витку, обдарованих дітей, дітей сьомого року життя, які відвідують дошкільний заклад та ін.), умови їх формування як компетентних особистостей тощо.

Варіативні програми не повинні копіювати зміст інваріантної частини Базової програми, а доповнювати, розширювати, конкре-тизувати його.

Варіативні програми, навчально-методичні посібники, методичні та дидактичні матеріали до Базової програми, які розроблятимуть-ся фахівцями різних регіонів України, мають подаватися на роз-гляд науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки Укра-їни з метою надання їм грифа.

Зазначаємо, що перелік видань, рекомендованих для викорис-тання в роботі у дошкільних навчальних закладах, щороку затвер-джується Міністерством освіти і науки України та публікується у фахових виданнях.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» супроводжується Методичними аспектами її реалізації, що розкрива-ють сутність нових організаційно-педагогічних завдань та пропонують педагогам конкретні шляхи їх ефективного розв’язання. Окрім того, видано методичні посібники з різних напрямів роботи з дошкільни-ками, зокрема: «Виховуємо соціально компетентного дошкільника» (Кононко О. Л.), «Розвиток мовленнєвої компетентності старших до-шкільників» (Гончаренко А. М.), «Логіко-математична компетент-ність та її формування в дошкільному віці» (Старченко В. А.), «Роз-виток творчості старшого дошкільника в образотворчій діяльності»


(Терещенко О. П.), «Українська мозаїка»— книга для читання в до-шкільному закладі та родинному колі (Вакуленко Н. І., Гураш Л. В. та інші), «Криничка» — книга для читання дітям 2–3 років життя (Грицюк Л. А., Каратаєва М. І.), «Логіко-математичний розвиток дошкільника» (Баглаєва Н. І.), «Виховання людяності» (Поніман-ська Т. І., Козлюк О. А., Марчук Г. В.).

Разом з тим рекомендуємо користуватися матеріалами з рубри-ки «Базовий компонент», що друкувалися в журналах «Дошкільне виховання», «Палітра педагога», починаючи з 2000 року.

Для вивчення дітьми дошкільного віку іноземної мови ра-димо користуватися програмою «Англійська мова для дітей до-шкільного віку» (авт. Шкваріна Т. М.) з методичними рекомен-даціями та добіркою занять до неї. Наказом міністерства від 16.04.2009 р. № 336 «Про затвердження Плану дій щодо поліп-шення якості вивчення іноземних мов у дошкільних навчальних закладах та у початковій школі загальноосвітніх навчальних за-кладів на 2009–2012 роки» визначено, що Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і нау-ки обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій необхідно розробити регіональні заходи щодо по-ліпшення якості вивчення іноземних мов, зокрема: організува-ти надання додаткових послуг відповідно до попиту батьків, за-безпечити заклади сучасною літературою та організувати перед-плату дитячого журналу «Пізнайко» тощо.

Для навчання дітей хореографії радимо користуватися програ-мою та навчально-методичними рекомендаціями «Дитяча хореогра-фія» (авт. Шевчук А. С.).

З метою успішного впровадження Базової програми розвитку ди-тини дошкільного віку в практику роботи дошкільних навчальних закладів методичній службі різних рівнів протягом 2009–2010 на-вчального року необхідно організувати відповідну роботу на місцях для всіх категорій педагогічних працівників.

Зокрема, методичній службі обласних управлінь освіти і нау-ки доцільно:

• створити або поновити інформаційний банк про нові програми та методичні технології, методичні розробки, навчальні посіб-ники;

• організувати науково-методичну, дослідно-експериментальну, науково-дослідницьку роботу з розробки та впровадження су-часних педагогічних технологій.


Методичній службі районного (міського) управління освіти слід:

• організувати підвищення кваліфікації педагогів дошкільних на-вчальних закладів щодо нових підходів до виховання та розви-тку дітей дошкільного віку;

• вжити заходів щодо узагальнення та поширення кращого педа-гогічного досвіду.Основна роль в організації життєдіяльності дошкільника покла-

дається на вихователя і вимагає від нього професійної та особистіс-ної зрілості, то консультативну допомогу йому має надавати мето-дична служба дошкільного навчального закладу. цю функцію ви-конує вихователь-методист, а в разі його відсутності — керівник закладу та методист з питань дошкільної освіти районного (місько-го) методичного кабінету.

Завдання адміністрації дошкільного навчального закладу — ство-рити таку психологічну атмосферу, яка стимулювала б розвиток май-стерності педагога, сприяла підвищенню його фахового рівня.

У річному плані роботи дошкільного навчального закладу слід передбачити різні дієві форми роботи з педагогічними кадрами. Окрім традиційних форм роботи (консультацій, семінарів, семінарів-практикумів, засідань круглих столів, методичних порад), доцільно організувати роботу творчих, експериментальних, пошукових, іні-ціативних груп; педагогічні ярмарки; ділові ігри, дискусії, аукціо-ни, педагогічні ринги, прес-конференції тощо.

Разом з тим необхідно спланувати роботу щодо створення розви-вального середовища в групах для дітей різного віку.

Міністерство готує нові методичні рекомендації щодо плануван-ня роботи дошкільного навчального закладу, зокрема річного та ка-лендарного планування.

З метою ефективного впровадження Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» протягом 2009—2010 навчаль-ного року необхідно оновити стратегію і тактику взаємодії педаго-гів з батьками, змінити загальні форми роботи з ними на індивіду-альні та групові. У спілкуванні з батьками слід створювати атмо - сферу довіри, розширювати й поглиблювати уявлення членів ро-дин про сучасні освітні завдання, роль вікових та індивідуальних особливостей дитини в її особистісному становленні, ознайомлюва-ти їх з процесом оновлення змісту, форм та методів дошкільної осві-ти, підтримувати бажання запозичити доцільне в практику сімей-ного виховання.

Міністерством спільно з Академією педагогічних наук України з метою роз’яснення організаційно-педагогічних умов ефективного


впровадження у практику Базової програми протягом 2009 ро-ку проводяться регіональні семінари для спеціалістів, методистів з дошкільної освіти обласних, міських (районних) управлінь освіти на базі областей, які брали участь в її апробації (Сумська область — березень, Черкаська — квітень, міста Київ та Севастополь — тра-вень, Донецька — жовтень, Рівненська — листопад, Хмельницька область — грудень).

Слід зауважити, що педагогічні працівники дошкільних на-вчальних закладів ведуть ділову документацію відповідно до ви-мог Інструкції про ділову документацію в дошкільних закла-дах, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 30.01.1998 року № 32.

Наголошуємо також на тому, що відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, навчальний рік у дошкільному на-вчальному закладі починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, а оздоровчий період — з 1 червня до 31 серпня. Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється ке-рівником протягом календарного року відповідно до умов, визначе-них чинним законодавством.

Заступник Міністра

осоБливості РоЗвитКУ Дітей ДошКільного віКУ та ЗавДання їх виховання

Дошкільним віком у сучасній педагогіці та психології називаєть-ся період життя дитини від народження до шести років. Дошкіль-ний період має дуже велике значення для подальшого формуван-ня особистості людини. У цьому віці не тільки швидко відбуваєть-ся фізичний розвиток, але й відбуваються глибокі та важливі зміни у психіці дитини — в її відчуттях і сприйнятті, в мисленні. Малюк починає говорити, у нього розвиваються пам’ять, уява. ці зміни є результатом впливу дорослих, їх виховання та навчання. Спостері-гаючи за навколишнім життям, спілкуючись із дорослими і дітьми, дошкільник опановує знання і вміння. У цей період дитинства, за-кладаються основи її характеру.

Навіть найперші враження залишають певний слід у мозку не-мовляти. Умови, в яких дитина живе, стосунки, що складаються між дорослими, — усе знаходить у ній відгук, впливає на її розвиток.

Звісно, що в дошкільні роки ще не повністю складається особи-стість дитини. Але поза сумнівом, виховання до шести років накла-дає відбиток на характер і поведінку школяра, навіть, певною мі-рою, дорослої людини.

У ранньому дитинстві (упродовж перших трьох років життя) ди-тина швидко зростає. Швидко розвивається її нервова система. Як-що вага мозку новонародженого у середньому 400 г, то до кінця тре-тього року вона досягає 1100 г. У цьому віці дитина набуває багато корисних навичок і звичок. При правильному вихованні в сім’ї та в дитячому садку вона навчається самостійно їсти, а також одяга-тися, умиватися за допомогою дорослого. Малюк може спілкувати-ся з оточуючими за допомогою мовлення, розуміє пояснення дорос-лих, висловлює за допомогою мовлення свої бажання. Дитина по-ступово звикає робити не тільки те, що їй хочеться, але й те, що від неї вимагають дорослі. Іноді вона стримується від здійснення сво-го бажання, коли їй говорять: «Не можна», «Не треба» тощо. Ма-люк двох-трьох років нерідко відмовляється від допомоги старших


і заявляє: «Я сам!» Він хоче тепер самостійно виконувати деякі дії, активніше брати участь у житті оточуючих.

У віці від трьох до шести років відбувається подальший розвиток психіки дитини. Важливе значення для психічного розвитку мають зміни в організмі дитини.

У ці роки дошкільник швидко зростає, збільшується вага йо-го тіла. Темпи зростання нерівномірні: від трьох до чотирьох років і від п’яти до шести років збільшення зростання дитини досягає у середньому 8–10 см на рік, у період від чотирьох до п’яти — 4–5 см. Збільшується м’язова маса, зменшується підшкірножировий шар, тому старші дошкільники стають більш м’язистими і худорлявими, ніж молодші діти. У цей період дитинства відбувається окостеніння скелету. Оскільки скелет навіть шестирічних дітей більшою мірою залишається хрящовим, потрібно стежити за їх поставою й оберіга-ти від надмірних навантажень, інакше у дитини легко може виник-нути скривлення хребта.

У дошкільному віці активізується діяльність органів кровообі-гу і дихання. Вага серця у п’ятирічної дитини приблизно в 4–5 ра-зів більше ніж у новонародженої. Змінюється склад крові. Збіль-шується об’єм легенів. Зростає рухливість малюка. Рухи стають різноманітнішими, точнішими. Хоча працездатність у дошкільни-ків значно збільшується, проте вона нижча, ніж у школярів. це не-обхідно враховувати під час організації режиму і виховання дітей у сім’ї та в дитячому садку. До шести років вага мозку дитини збіль-шується приблизно до 1200 г, розвивається діяльність великих пів-куль. Поведінка дошкільника стає організованішою. Проте необ-хідно проводити активнішу виховну роботу для того, щоб навчити дитину дисципліни, виробити у неї вміння утримуватися від неба-жаних вчинків.

Досягнутий рівень фізичного і психічного розвитку дозволяє ди-тині в дошкільному віці розпочати новий вид діяльності, мати склад-ніші взаємини з оточуючими.

Діти, дорослішаючи, виявляють більше прагнення до самостій-ності. Вони не тільки бажають самостійно, без сторонньої допомоги вмиватися, їсти, взуватися, але й намагаються допомогти оточую-чим. Важливо підтримати це прагнення дитини, засноване вже на її можливостях, даючи дошкільникові посильні доручення, надаю-чи можливість мати перші елементарні обов’язки: прибирати роз-кидані іграшки, складати акуратно свій одяг тощо.

Згодом батькам, вихователям у дитячому садку необхідно залу-чати дитину до деяких господарських справ і праці щодо догляду за рослинами і тваринами. Праця значно впливає на дітей. Допомага-

Особливості розвитку дітей дошкільного віку та завдання їх виховання 19

ючи дорослим, піклуючись про свою групу, дитина стає активним учасником колективного життя. При цьому цінним є те, що багато що дитина робить спільно з дорослими і вчиться у них, виконує вка-зівки, наслідує дії батьків і вихователя.

У дитини посилюється бажання взяти активну участь у житті до-рослих. Спочатку вона втілює це у грі дії стосовно найближчих їй дорослих людей — батьків, вихователя. Беручи на себе роль дорос-лих, зображуючи у грі їх працю, а також взаємини між людьми, що встановлюються в побуті та праці, дошкільники отримують можли-вість глибше пізнати й усвідомити явища дійсності.

Дуже важливо, щоб вихователь ставився до гри дитини не як до порожньої забави, а як до корисної діяльності, без якої вона не змо-же розвиватися. Потрібно турбуватися про організацію дитячої гри. Дуже важливо, щоб дитина грала разом з іншими дітьми, щоб ігри її були змістовними і цікавими, — тоді вони матимуть позитивний вплив на дитину.

Згодом діти вже не тільки грають. Вони зацікавлено слухають розповіді дорослих, учаться уявляти, розповідати за картинками, ма-люють, ліплять, будують. Щоправда, в ранньому віці малюки часто не можуть висловити, що саме вони малюватимуть, ліпитимуть, бу-дуватимуть. Розпочавши робити що-небудь одне, вони під впливом яких-небудь випадкових дій відволікаються і зосереджують увагу на іншому. Задуми маленької дитини ще дуже нестійкі, та й умінь бракує. Наприклад, малюк почав малювати будинок, але будинок може легко перетворитися на пароплав; почав ліпити зайчика, але грудка глини несподівано перетворюється на автомобіль.

Поступово, у міру того як дорослий показує, як ліпити і малю-вати, критично оцінює ліплення і малюнки дитини, дошкільник починає заздалегідь ставити перед собою мету, намагатися її здій-снити. Замисли малюка стають стійкішими. Він, наприклад, нама-гається намалювати маму, виліпити собаку з глини, побудувати бу-диночок із кубиків тощо.

У молодшому і старшому дошкільному віці діти вже можуть зро-зуміти певне завдання, що постає в процесі діяльності, і підпорядку-вати йому свою поведінку. Крім того, діти самі розпочинають стави-ти перед собою певні завдання. Дитина намагається дізнатися що-небудь нове, набути ті або інші вміння. У результаті у неї починають складатися навички самостійно спланованої діяльності.

Гра і дія з предметами для дітей молодшого дошкільного віку виконують важливу роль у засвоєнні нових знань і закріпленні вже набутих раніше.


У молодшому і старшому дошкільному віці великого значення набувають заняття «навчального типу», тобто коли завдання ста-виться вже не в ігровій формі. Поступово у дітей виробляється вмін-ня уважно стежити за показом і поясненнями вихователя, заучува-ти шляхом повторення запропонований матеріал, керуватися вка-зівками дорослого під час виконання навчального завдання.

Таким чином, дошкільники не тільки засвоюють знання і нави-чки, у них виробляється уміння вчитися, що має важливе значен-ня для підготовки дитини до школи і для всього її подальшого роз-витку.

Під впливом умов життя і виховання у грі, праці та інших видах діяльності у дошкільника розвиваються сприйняття, пам’ять, мис-лення і мовлення, відчуття, воля тощо. Сприйняття набуває осмисле-ніший і цілісніший характер. Діти, як відомо, дуже вразливі, адже во- ни ще не вміють систематично спостерігати за оточенням. Часто вони помічають у предметі лише найбільш яскраву деталь, не беру-чи до уваги інші, істотніші його ознаки. У дошкільників поступо-во розвивається здатність спостерігати. Дитина може тривалий час розглядати яке-небудь зображення або який-небудь предмет, щоб краще ознайомитися з ним.

Зміни відбуваються і з пам’яттю малюка. У ранньому віці, як ві-домо, діти запам’ятовують здебільшого те, що безпосередньо їх за-цікавило, що викликало у них те або інше емоційне переживання. це так зване мимовільне запам’ятовування, яке не вимагає спеці-ального вольового зусилля. Разом із подальшим розвитком мимо-вільної пам’яті у дошкільному віці з’являються задатки довільно-го запам’ятовування.

Відбуваються істотні зміни у розвитку мовлення і мислення. Як-що вислови дітей раннього віку ще мають вигляд уривчастих речень, вони не вміють побудувати зв’язну розповідь про який-небудь пред-мет або явище, то мовлення дітей середнього і старшого дошкільно-го віку стає зв’язнішим, а вислови розгорненішими.

Ґрунтуючись на власному практичному досвіді, дитина почи-нає виділяти в сприйманих предметах і явищах істотніші ознаки, не беручи до уваги другорядні. Проте внаслідок обмеженості жит-тєвого досвіду мислення дошкільників здебільшого наївне і недо-сконале. Намагаючись пояснити ті або інші явища, діти часто роб-лять висновки без достатніх підстав, судять про них поверхнево, ін-коли суперечливо.

У дошкільному віці розвивається допитливість. Діти ставлять безліч запитань дорослим: «Чому?», «Навіщо?», «Для чого?»

Особливості розвитку дітей дошкільного віку та завдання їх виховання 21

ці питання свідчать про те, що дошкільники починають осмис-лювати причини навколишніх явищ.

Одночасно з розвитком пізнавальних процесів розвивається і во-ля дитини. Дошкільник поступово навчається робити не тільки те, що йому хочеться, але й те, що від нього вимагають дорослі. У ре-зультаті у нього виробляється вміння підпорядковувати свою пове-дінку вимогам дорослих, правилам гри, вимогам дитячого колекти-ву. Але варто пам’ятати, що для цього обов’язково потрібно, щоб ме-та, поставлена перед дитиною, була їй близькою і зрозумілою, щоб дитина була зацікавлена в її досягненні.

Складнішими на цьому ступені розвитку, ніж у ранньому ві-ці, стають емоційні переживання. Розвивається симпатія до близь-ких людей. З’являється намір здобути схвалення дорослого. Жит-тя у дитячому колективі, участь у трудовому житті дорослих спри-яють виникненню нових відчуттів. З’являється відповідальність за доручену справу, відчуття дружби стосовно інших дітей, повага до старших тощо.

Разом із розвитком окремих психічних процесів у дошкільному віці відбувається формування особистості дитини в цілому: розвива-ються здібності, потреби й інтереси, складається характер.

Відмінності у поведінці дітей пов’язані здебільшого з особливо-стями їх нервової системи. Знання цих особливостей допомагає вихо-вателям правильно здійснювати індивідуальний підхід до дитини.

Відомо, що одні й ті самі педагогічні дії по-різному впливають на дітей. Наприклад, зауваження, зроблене жвавій, активній, само-впевненій дитині непохитним, можливо, навіть різким тоном дис-циплінує її, але може викликати пригнічений стан у дітей боязли-вих, легко збудливих, таких, що легко бентежаться. Неврівнова-жених дітей потрібно привчати володіти собою, а малоактивних, сором’язливих малюків необхідно заохочувати, розвивати у них упевненість у своїх силах, поступово привчати їх долати свою бояз-кість і нерішучість.

У дошкільному віці розвиваються також усілякі здібності. За-звичай говорять, що одна дитина виявляє здібності до музики, а дру-га — до малювання. Здібності не даються людині в готовому вигля-ді, від народження. У нервовій системі є лише деякі задатки, що за-лежно від умов життя і виховання дитини можуть розвиватися або зникнути. Тому батьки і вихователі повинні не тільки збагачувати дошкільника новими знаннями й уміннями, але й розвивати у ньо-го різноманітні здібності.

Здібності розвиваються у тій діяльності, для якої вони є необхід-ними. Наприклад, для розвитку здібностей до малювання потрібно,


в першу чергу, навчати дитину малювати, спостерігати, правильно передавати навколишні предмети в малюнку, розвивати інтерес до малювання, бажання займатися цією справою. Для розвитку музич-них здібностей слід розвивати любов до музики, прагнути до того, щоб музичні заняття з дітьми були цікавими.

Ознайомлюючись під керівництвом дорослих із навколишнім, дошкільник набуває елементарних знань про природу і суспільство. У нього формуються задатки майбутнього світогляду.

У дошкільному віці дитина опановує перші етичні норми і прави-ла поведінки. Діти цікавляться етичними оцінюваннями людських вчинків, розпитують дорослих про те, що добре і що погано. Опано-вуючи етичні норми, дошкільники починають не тільки розуміти моральний сенс власних і чужих вчинків, але й відчувати при цьо-му радість, гнів, сором.

Якщо виховання організоване правильно і дошкільника систе-матично привчають до виконання простих трудових обов’язків, то вже в цьому віці виникає прагнення зробити щось корисне для ото-чуючих. При цьому у нього розвивається відчуття відповідальності за доручену справу. Тепер він відчуває задоволення, коли йому вда-ється добре виконати свої маленькі обов’язки, обурюється поведін-кою товариша, який виконує їх погано, бентежиться в тих випад-ках, коли порушує встановлені вимоги. Духовне виховання відіграє вирішальну роль у розвитку волі дитини, у формуванні її характе-ру, і першорядне значення в цьому належить позитивному прикла-ду батьків, інших членів сім’ї та вихователів дитячого садку — най-ближчих для дитини людей. це пояснюється властивою дошкільни-кові здатністю до наслідування, вразливістю. Вплив прикладів, які щодня повторюються, дуже великий.

Таким чином, у дитинстві відбувається не тільки психічний і фі-зичний розвиток дитини, але й формування її особистості. Дошкіль-ний вік — це період, що є дуже сприятливим для закладання у ди-тини тих рис характеру і поведінки, які необхідні для подальшого розвитку самодостатньої, самостійної, здорової та щасливої людини.

оРганіЗація життєДіяльності Дитини в Умовах ДошКільного навчального ЗаКлаДУ

Базова програма «Я у Світі» призначена для педагогів, які ба-жають професійно самовдосконалюватись, спроможні переглядати і змінювати стереотипи роботи і спілкування з дітьми.

«Базовий компонент дошкільної освіти в Україні» (державний стандарт дошкільної освіти) визначає не тільки суспільства до ви-хованості та навченості дітей дошкільного віку, а також умови, які необхідно створити в дошкільному навчальному закладі та родині.

«Особистісний підхід до дитини — фундамент нової філософії виховання, де вихованець перетворюється у повноцінного партне-ра вихователя, а їх взаємодія ґрунтується на педагогічній підтрим-ці, принципі центрації виховання та розвитку особистості.

Основним методом особистісно-орієнтованого виховання є педа-гогічне супроводження й підтримка становлення та саморозвитку особистості дитини. На думку О. С. Столяренко, мета особистісно-орієнтованого виховання — «не сформувати і навіть не виховати, а знайти, підтримати розвинути в людини і закласти у неї механіз-ми самореалізації, саморозвитку, адаптації, саморегуляції, самоза-хисту, самовиховання та інші, необхідні для становлення самобут-ньої особистості, діалогічної особистості і безпечної взаємодії з людь-ми, природою, культурою, цивілізацією».

За такого підходу дитина стає повноцінним партнером, суб’єктом особистісного розвитку та активним учасником побудови притаманної лише їй неповторної траєкторії життєвого шляху. При цьому роль ди-тини зростає, стає більш усвідомленою, активнішою й самостійною» [13, с. 20-23].«Особистісно орієнтована, гуманістична педагогіка роз-глядає дитину в сукупності всіх її проявів, у тому числі й вікових, стате-вих, особливостях індивідуальної історії життя тощо. це вимагає змін у підході до комплектування груп, організації життєдіяльності ди-тини, традиційній лексиці. Звичні назви, наприклад, режим, зо-на, куток п’ятирічки-шестирічки не спрацьовують, є даниною учо-рашньому дню.

Специфіка впровадження у практику особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти полягає в тому, що педагог має навчитися


бачити в кожній дитині риси, притаманні саме їй, а не абстрактно-му представникові певної віково-статевої групи. Отже, йдеться про підсилення ролей індивідуального та диференційованого підходів до організації життя і діяльності дошкільнят.

Перебудова організації життя дітей у дошкільному закладі тра-диційно починається з комплектування груп, оскільки вікова (за паспортним віком дітей) група є основною організаційною одини-цею із своєю територією, приміщенням, оснащенням, умовами, по-рядком організації життя (харчування, відпочинку, сну, діяльно-сті), сукупністю правил, заходів, норм.

Сьогодні дедалі більшого поширення набуває комплектування різновікових груп, які, з одного боку, дають можливість спільного перебування братів і сестер, інших родичів, сусідів близького віку, які товаришують; із другого — об’єктивують пріоритет морально-духовного розвитку дошкільника над інтелектуальним, а крім то-го, демонструють готовність педагогів диференційовано підходити до дітей, брати до уваги не лише їхній паспортний, але й фізичний, психічний, психологічний, соціальний вік, залучати до спільної ді-яльності різновікове співтовариство, формувати досвід спілкування та спільної діяльності дітей різного віку.

Оскільки саме на етапі дошкільного дитинства починають функ-ціонувати й розвиватися такі важливі механізми особистісного ста-новлення, як ідентифікація, диференціація та узагальнення, то все, що оточує малюка перших 6–7 років життя, має бути різноманітним, варіативним, сприяти можливості зіставляти, порівнювати, аналі-зувати, оцінювати. Малюк звіряє себе з іншими, відносить людей та об’єкти до певного класу, групи; через емоційно-когнітивне ото-тожнення та встановлення відмінностей пізнає себе та навколишній світ; навчається розуміти інших, приймати чужі норми і цінності, ставити себе на місце іншого, ототожнювати себе з певною групою; симпатизувати одним і відчувати неприязнь до інших. Тому прак-тика створення груп за статевою ознак

Documents

Книга скачана с сайта kniga.in.ua …...10 Планування роботи вихователя ДНЗ за Базовою програмою «Я у Світі»