№1/2016 АЛЬМАНАХ

№1/2016АЛЬМАНАХ

3 Слово ректора

4 Події, хронікиКурільченко В. В. Скарби Малого каразінського університету

4

7 Ради-поради

9 Неозоре дитинство

10 Наука молода

14 Урок

16 Майстерня талантів

Круглова В. В. Про чарівників від науки та науковий центр

8

Дитині нецікаво вчитися. Що робити? Консультує старший викладач кафедри прикладної психології ХНУ імені В. Н. Каразіна О. В. Гуляєва

7

Юні науковці «ЛандауЦентру» 9

Терентьєва Настя Дивовижні властивості магнітів

10

Красновська Марія, Коц Данило «Дива» у кімнаті Еймса

12

Лифиц С. А. О математике, зайце и морковке

14

Зимницкая София Ключи от неба

16

18 Анонси: коли і де20 Усміхнись!

«Перлини» дитячої мудрості20Флексор-калейдоскоп Демонструє учениця Малого каразінського університету Анна Крехно

21

Що робити?

№1/2016АЛЬМАНАХ2

Зміст

Шановні друзі!

Ви тримаєте в руках перший номер унікального видання «UNIVERSITATES. Скарбниця інтелекту», яке від 2016 року виходитиме щоквартально в Харківському національному універ ситеті імені В. Н. Каразіна як додаток до знаного в Україні науково-популярного журналу «UNIVERSITATES. Наука та просвіта», заснова-ного в 1999 році колективом однодумців на чолі з колишнім ректором Харківського університету, доктором фізико-математичних наук професором І. Є. Тараповим.

Чому «Скарбниця інтелекту»? Відомо, що формування світогляду людини починається з дитинства. Ма-лий каразінський університет уже 16 років сприяє виявленню здібностей юних харків’ян та розкриттю їхнього наукового потенціалу. У цьому університетському підрозділі діти від п’яти років опановують наукові методи пізнання світу, формують у собі якості дослідників – ті риси, що притаманні культурній, освіченій, інтелекту-ально розвиненій людині. За ці роки тисячі школярів прийшли в Університет і по-справжньому зацікавилися наукою, стали учасниками та переможцями олімпіад різних рівнів, наукових конференцій, турнірів, а зго-дом – сумлінними студентами, аспірантами, викладачами Університету.

До того ж у січні 2014 року в нашому університеті було відкрито «ЛандауЦентр» – перший в Україні приуніверситетський майданчик інтер активної науки, де кожен охочий може власноруч проводити дослідницькі експерименти, відчуваючи таким чином науку на дотик. Тож у «малих каразінців» з’явився свій експериментально-демонстраційний осередок цікавої і захопливої науки, де можна не лише навчати-ся, але й учити інших.

Найсміливіші ідеї та досягнення наших дітей повинні сприяти розвиткові сучасної наукової думки, технологічному прогресу, формуванню суспільства, що керується знаннями, творчою та но-ваторською енергією людей.

«UNIVERSITATES. Скарбниця ін телекту» – нова сторінка історії про-світництва в Каразінському універ ситеті. Упевнений, що досвід, який ми напрацюємо, стане в пригоді кожному, хто прагне долучитися до надвідпо-відальної і надважливої справи – популяризації знань для майбутніх успішних науковців нашої держави.

Ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна акад. НАН України В. С. Бакіров

№1/2016АЛЬМАНАХ 3

Слово ректора

Скарби Малого каразінського університетуВ. В. Курільченко

ПІЗНАВАТИ – НАВЧАТИ – ПРОСВІЩАТИ – це не просто слова, що викарбувані на гер-бі Харківського національного університе-

ту імені В. Н. Каразіна, а щоденна важлива робота, спрямована на пізнання всього но-вого, навчання кожного, хто цього прагне, на просвітницьку роботу в суспільстві, цікаву співпрацю з молоддю. Сьогодні вже нікого не дивують сотні школярів в Універ-ситеті, які приходять у Малий каразінсь-кий, щоб навчатися. Малеча від п’яти років під опікою досвідчених педагогів вчиться думати, міркувати, знайомиться із закона-

ми Всесвіту, займається науково-дослід-ницькою діяльністю. У Малому каразінсь-кому кожен із часом зможе розв’язувати найскладніші задачі з математики й фізи-ки, проводити експерименти у справжніх біологічних, фізичних та хімічних лабора-торіях, опанувати курс комп’ютерних наук, вивчити англійську мову, пізнати секрети психології чи тележурналістики, розкри-ти таємниці археології, удосконалити свій літературний хист. Комусь це допоможе

покращити оцінки в школі, а комусь – пе-ремогти в олімпіадах і наукових конкурсах. За 16 років роботи Малого каразінського

Ректор ХНУ імені В. Н. Каразіна В. С. Бакіров вітає переможців міжнародної олімпіади з математики

Заняття з математики для учнів 2-го класу


Події, хроніки

університету наші учні тисячі разів ставали призерами обласного етапу всеукраїнсь-ких предметних олімпіад та вибороли для України 24 перемоги в олімпіадах міжна-родного рівня.

Юні каразінці – постійні учасники між-народного проекту «Scientific Fun – наукові пікніки в Україні» та тематичних виставок у «ЛандауЦентрі». Вони дивують глядачів розмаїттям своїх наукових інтересів, умінь і знань.

Школярі Харківщини мають можливість оцінити свої знання на щорічних інтелекту-альних заходах, що відбуваються за участю викладачів і студентів профільних факуль-тетів. Кожен навчальний рік починається

з фізико-математичного свята «Наукові старти», у якому беруть участь учні 4–9 класів. У рамках цього свята проводяться олімпіади й цікаві лекції, а також демон-струються фізичні досліди.

У листопаді для учнів 7–10 класів від-кривається Хіміко-біологічний турнір імені І. І. Мечникова. Теоретичний та практич-ний тури проходять у лабораторіях біоло-гічного й хімічного факультетів, а провідні науковці читають для школярів популярні лекції.

У грудні – конкурс англійської мови “English Marathon”.

Для наймолодших учнів Малого ка-разінського університету (1–4 класів)

Юні каразінці в «ЛандауЦентрі»

Фізико-математичне свято «Наукові старти»



із грудня до січня влаштовують яскраве дій-ство із сюрпризами і подарунками «Зимова математична олімпіада», у якому беруть участь діти та їхні батьки.

Навесні – філологічні свята для старшо-класників (8–11 класів). У програмі тради-ційного березневого «Конкурса знатоков русской словесности» – літературні читан-ня, учасники яких щорічно долучаються до роботи літературної студії «Проба пера». У квітні чекаємо всіх на конкурсі знавців української мови «Грамотій».

Наприкінці кожного навчального року на Підсумковій конференції Малого ка-разінського наші слухачі доповідають про особисті досягнення та результати дослі-

джень, проведених під керівництвом ви-кладачів. Конференція проходить у День науки в Україні, тож проводиться вона уро-

чисто й святково. 21 травня 2016 року від-будеться вже п’ятнадцята така конферен-ція.

Як Великий, так і Малий каразінський університети завжди відкриті для молоді. Дитяча допитливість і цікавість, досвід пе-дагогів-фахівців і батьківська щира готов-ність підтримати свою талановиту дитину (а всі діти – справжні таланти!) – це той інте-лектуальний фундамент, на якому ми побу-дуємо своє щасливе, гідне майбутнє.

Математичний квест на заняттях у 3-му класі

Вихованці Малого каразінського університету – учасники наукового пікніка



Дитині нецікаво вчитися. Що робити?Консультує старший викладач

кафедри прикладної психології ХНУ імені В. Н. Каразіна О. В. Гуляєва

Це питання, над яким уже не один рік працюють і педагоги, і батьки, і психологи. Неуспішність дити-ни, її небажання вчитися – це наша спільна пробле-ма, і тут батьки повинні виступити посередниками між дитиною і вчителем, школою. У жодному разі

не ображати чи принижувати вчителя в очах дитини. Батькам це вкрай необхідно зрозуміти. До того ж індивідуальні консультації з учителями, класним керівником, як і батьківські збори, мають велике зна-чення і для батьків, і для вчителів, щоби краще зрозуміти ситуацію і знайти вихід. Адже вищою нагородою для всіх буде добре ставлення дитини до школи і хай спочатку невеличкі, проте успіхи.

Передусім нам слід подумати про те, що дитині має бути, по-перше, цікаво, а по-друге, психологічно безпечно в будь-якому мікросоціумі – класі, школі, групі тощо. Батьки ж мають відчувати, що, залишаючи свою дитину на вчителя, який буде з нею практично весь день, вони віддають її однодумцеві, колезі й зага-лом людині, яка шанує і дитину, і їх самих. Тож украй важливим є цілковите взаєморозуміння між учителем і батьками.

Окрім цього, батькам слід усвідомити, що навіть тоді, коли дитина знаходиться в школі, вони відпо-відальні за неї. І якщо батьки знатимуть, як справи у їхнього школяра, чим він займався протягом дня, з ким спілкувався і які має проблеми, то зрозуміють, що з дитиною відбувається і як їй допомогти. Не хо-вайтеся від школи і від власних дітей! Це дуже важливо!

Коли батьки не розуміють своїх дітей, а вчителі не цікавляться проблемами учнів, тоді діти втрачають орієнтири і не хочуть учитися, думати, стають безвідповідальними, а тому – нещасними. І чи стануть вони щасливими в подальшому житті – залежить від нас усіх.


Ради-поради

Давним-давно (а може, й нещодавно) у високославному місті Харкові жили собі (і напевне, живуть досі) справжні чарівники від науки. Працювали вони в Університеті і вміли перетворювати енергії, ви-вчали різні сили природи, знали дивовижні наукові закони і багато-багато надскладних формул.

Та ось чарівники задумалися: як поділитися своїми знаннями з кожним, хто цікавиться наукою, хоче більше знати про світ, у якому живе, хто мріє стати істинним науковцем.

І тоді своє слово сказав найшанованіший маг:– Давайте створимо центр цікавої науки, де ми, поштиві науковці, усіма силами своїх знань

і вмінь побудуємо надзвичайні предмети – експонати. Відвідувачі зможуть проводити там різноманіт-ні експерименти й досліди, надихаючи нас на нові наукові чудеса. А назвемо той центр на честь Ландау, знаменитого мага-фізика, якого поважає весь учений світ! І хай наука приносить добро!

Так з’явився в Харкові «ЛандауЦентр», єдиний у державі університетський майданчик дивовижної науки, яким опікується все наукове братство. Тут ке-рують вітром і лазерами, досліджують світло і звук, розкривають секрети «мозколомних» задач, а ще – учаться бути щирими і милосердними.

І тішилося з того університетське товариство: «Є майбутнє в нашої науки. Ростуть супергерої, яки-ми пишатиметься Всесвіт». А найшанованіший маг додавав: «Пам’ятаймо: найдорожче в житті – це до-свід, допитливість, небайдужість і віра! Тож цінуймо знання, даровані нам найкращими чарівниками від науки!»

Про чарівників від науки та науковий центрВ. В. Круглова



Юні науковці «ЛандауЦентру»


Неозоре дитинство

Про магніти люди знали ще за давніх часів. У природі існує мінерал магнетит, або магніт-ний залізняк, який має магнітні властивості, тобто здатний притягувати до себе предмети. Найперші згадки про магніти відомі ще з ІІІ тисячоліття до нашої ери, коли в Давньому Ки-таї винайшли компас. В Індії магніти застосовували як лікарський засіб. Сучасна назва маг-ніту походить із давньогрецької мови. За легендою, пастух на ім’я Магнус, який колись жив у Малій Азії, випадково знайшов камінь, що мав здатність притягувати залізний наконечник на палиці. Цей камінь почали називати «каменем Магнуса», чи просто «магнітом». За іншою версією, слово «магніт» походить від назви грецької провінції Магнісія.

Навколо будь-якого магніту існує магнітне поле. Саме воно забезпечує взаємодію магнітів між собою, а також із речовинами, які реагують на магніт.

Гігантським магнітом є наша Земля. Її магнітне поле існує скрізь і проймає всіх нас, хоча ми його не відчуваємо. Однак магнітна стрілка компаса взаємодіє з магнітним полем Землі і тому завжди орієнтована строго в напрямку силових ліній магнітного поля нашої плане-ти. Силові лінії поля будь-якого магніту починаються і закінчуються на його поверхні в ділянках, що нази-ваються магнітними полюсами. Існує всього два маг-нітні полюси – північний і південний, названі так саме через властивість магнітної стрілки орієнтуватися в магнітному полі Землі.

Два магніти можуть як притягуватися між собою, так і відштовхуватися. Однойменні полюси двох маг-нітів відштовхуються, а різнойменні – притягуються.

Проведемо такий експеримент. Візьмемо намаг-нічену голку й розрубаємо її навпіл. За допомогою компаса переконаємося, що кожна половинка знову матиме північний і південний полюси. Відділити один магнітний полюс від другого неможливо.

ДИВОВИЖНІ ВЛАСТИВОСТІ МАГНІТІВН а у к о в і к е р і в н и к и – В . Ф . К о р ш а к , С . В . Т е р е н т ь є в

Настя Терентьєва, 3 клас


Наука молода

Наступний дослід демонструє, як магнітні властивості речовини залежать від темпера-тури. Використаємо установку, на вертикальній осі якої закріплено магніт. До другої опо-ри на дроті з немагнітного матеріалу підвісимо залізний стрижень. Довжина дроту така, що за рахунок притягування до магніту стрижень із вертикальної площини переходить у го-ризонтальну, але не торкається магніту.

Нагріємо стрижень за допомогою газового пальника. За певної температури він перестає притягуватися до магніту і падає, повисаючи на дроті. Ця температура називається «точкою Кюрі». Якщо стрижень спочатку намагнітити, то після нагріву вище за точку Кюрі його намаг-ніченість також зникає. Коли температура стає нижчою від точки Кюрі, магнітні властивості речовини відновлюються. У цьому можна переконатися, якщо повернути стрижень після охолодження у вихідне горизонтальне положення.

Як відомо, не всі матеріали притягуються до магніту. До таких належать, наприклад, де-рево, алюміній, мідь та ін. Проте виявляється, що рухомий магніт взаємодіє з речовиною не завжди так, як нерухомий. Скористаємося спеціально виготовленою установкою, де два магніти закріплені на маховику, що вільно обертається. На невеликій відстані встановимо другий маховик на осі з немагнітного матеріалу. Будемо розкручувати маховик із магнітами і з’ясуємо, як поводитиме себе другий маховик залежно від матеріалу, з якого він виготовле-ний.

Маховик із дерева в нашому досліді залишається нерухомим. Залізний маховик, очевид-но, притягується до магнітів і крутиться разом із ними. Але, крім того, ми побачимо, що по-чнуть рухатися мідний та алюмінієвий маховики, хоч до нерухомого магніту вони не притя-гуються.

Властивість притягуватися до рухомого магніту мають усі провідники. Це зумовлюється явищем електромагнітної індукції. У провіднику в результаті зміни зовнішнього магнітного поля виникають вихрові токи («токи Фуко»). Вони створюють власне магнітне поле, яке спря-моване так, що провідник тягнеться за рухомим магнітом.

Наступний дослід демонструє, що магнітні властивості матеріалів залежать від їхнього хімічного складу. Для цього нам потрібна коробка сірників. За допомогою сильного магніту переконаємося, що сірники не мають магнітних властивостей. Але якщо сірники спалити, вони почнуть притягуватися до магніту. Таким чином немагнітна речовина сірникової голів-ки, з’єднавшись із немагнітним киснем повітря, набула магнітних властивостей.

2014 рік



А чи вірите ви в дива? Ні?! Тоді ми готові вас здивувати.

Уявіть собі, ви дивитеся крізь замко-ву щілину в кімнату. Там усе дуже просто: чорно-біла підлога і два однакових вікна на дальній стіні. У кімнаті дві людини. Одна, дуже велика і висока, у правому кутку кім-нати, друга, дуже маленька, — у лівому. Та ось вони вирішили помінятися місцями: ідуть назустріч одна одній. І – диво! Та, що була ліворуч, із кожним кроком ніби ро-сте, а та, котра була праворуч, навпаки, зменшується! Скажете, такого не буває? А ось і ні!

Це чарівне місце – непроста кімната. Вона називається кімнатою Еймса. Охоче відкриваємо її секрет.

Першим таку кімнату сконструював американський офтальмолог, психолог і фі-зик Адельберт Еймс-молодший у 1935 році. Секрет її в тому, що вона не прямокутна, як будь-які приміщення, до яких ми звикли. Проте крізь щілину в замку нам здається, що кімната звичайної прямокутної форми. Чому так? І як люди можуть зменшуватися чи рости, переходячи з одного кутка в ін-ший?

Справа в конструкції кімнати. Форма її підлоги не прямокутна, а трапецієподіб-на, тобто у формі трапеції (рис. 1). Ліва сті-на і стіна проти спостерігача сходяться під гострим кутом так, що здається, ніби цей кут удвічі далі від спостерігача, ніж правий, тупий кут. Підлогу покладено з нахилом

«ДИВА» У КІМНАТІ ЕЙМСАН а у к о в и й к е р і в н и к – Г . В . Г о д о в а н а

Марія Красновська, 2 клас Данило Коц, 3 клас

«ДИВА» У КІМНАТІ ЕЙМСА



до дальнього кута. До того ж чорно-білі ква-драти на підлозі ще більше спотворюють сприйняття.

Дуже велике значення має місце, з яко-го ми ведемо спостереження. Якщо змінити розташування замкової щілини, весь ефект кімнати Еймса зникне. Адже цю точку ви-брано так, аби промені, що сходяться в ній із чотирьох кутів задньої стінки, сходилися так само, як і в прямокутній кімнаті, – під та-кими ж кутами один до одного (рис. 2).

І ще один секрет: через наше постійне перебування в чотирьох стінах мозок так звик до прямокутних кімнат, що змушує нас і про кімнату Еймса думати, буцімто вона теж прямокутна. Мозок створив собі стерео тип, а Еймс скористався цим.

Принцип кімнати Еймса часто викори-стовують у кіно й на телебаченні для ство-рення спецефектів, коли людину нормаль-ного зросту потрібно зробити гігантом чи, навпаки, карликом.

Такі ось дива є у світі. Не зупиняймося на досягнутому і продовжуймо відкривати нові наукові таємниці.

2013 рік

Рис. 1. Трапеція ADCB

Рис. 2. Схема кімнати Еймса



С. А. ЛифицО МАТЕМАТИКЕ, ЗАЙЦЕ И МОРКОВКЕ

Что заставляет людей заниматься математикой? Наука эта трудная, для получения новых интересных результатов могут понадобиться годы напряженной работы. Дело в том, что занятия математикой способны приносить ни с чем не сравнимое наслаждение. Британский ученый Бертран Рассел писал, что математика сродни музыке и поэзии, она открывает не только истину, но и безупречную красоту, обладая строгим совершенством великого искусства.

Попробуем убедиться в справедливости этого взгляда на математику. Начнем с простой школьной задачи. Как-то раз заяц Степашка нашел мешок морковки. В первый день Степашка съел

13 часть всей морковки,

а во второй – 15 часть остатка. Какую часть всей морковки съел Степашка за два дня?

Эту задачу легко решит любой пятиклассник. Действительно, к концу первого дня осталось 23 всей морковки.

Следовательно, за второй день заяц съел ⋅2 13 5 всей морковки. Поэтому за два дня он съел

⋅1 2 1 7

+ =3 3 5 15

морковки, бывшей в мешке. На первый взгляд, ничего интересного. Подобные задачи каждый школьник

много раз решал на уроках. Но тем и прекрасна математика, что красивые идеи могут возникнуть в самом неожиданном месте.

Чтобы убедиться в этом, попробуем решить еще одну задачу, по виду уже совсем «взрослую».

Докажите неравенство

⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅1 2 1 2 4 1 2 4 6 98 1

+ + +…+ … < 1.3 3 5 3 5 7 3 5 7 99 101

Казалось бы, какое отношение эта задача может иметь к прожорливому зайцу? Но не будем торопиться.

Подумаем, как можно доказать неравенство (*) . Большинство школьников попытается привести дроби в левой части к общему знаменателю. Но получившееся выражение,

(*)


Урок

очевидно, будет очень громоздким. И совершенно непонятно, что с ним делать дальше. Похоже, этот путь к успеху не приведет.

И тут на сцене появляется заяц. Обратим внимание на то, что первые два слагаемых в левой части ( )∗ точно такие же, как в формуле из решения задачи про зайца и морковку. А если представить себе, что заяц ел морковку не два дня, а скажем, пятьдесят дней? И в третий день он съел

17 часть оставшейся морковки, в четвертый –

19 того, что осталось

к тому времени, и т. д. Тогда сумма в левой части – это та часть морковки, которая будет съедена за пятьдесят дней. Но, очевидно, заяц никогда не съест всю морковку (речь, разумеется, идет не о настоящем зайце, а о придуманном нами). Значит, левая часть неравенства меньше 1, что и требовалось доказать.

Я надеюсь, что это решение, взятое из прекрасной книги Н. М. Седракяна и А. М. Авояна «Неравенства. Методы доказательств», произвело на вас впечатление. Действительно, оно весьма неожиданно и чрезвычайно изящно. Но у него есть еще одно очень ценное в математике качество. Описанный метод позволяет решить много других похожих задач. Например, с его помощью легко доказать неравенство:

⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅1 1 1 1 2 1 1 2 4 1 1 2 4 7 143 1

+ + + +…+ … < 12 2 3 2 3 5 2 3 5 8 2 3 5 8 144 233

(в знаменателях стоят последовательные числа Фибоначчи). Впрочем, читатель без труда придумает множество других упражнений.

Разумеется, при доказательстве неравенства ( )∗ можно было обойтись без зайца. Действительно, перенося 13

в правую часть, получаем, что

⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅2 1 2 4 1 2 4 6 98 1 2

+ +…+ … < .3 5 3 5 7 3 5 7 99 101 3

Разделив обе части полученного неравенства на 23

, имеем:

⋅ ⋅ ⋅ ⋅ ⋅1 4 1 4 6 98 1

+ +…+ … < 1.5 5 7 5 7 99 101

Теперь переносим 15 в правую часть и делим обе части на 4

5 и т. д. Легко видеть, что после нескольких таких опе-раций мы придем к очевидному неравенству 1

< 1101

. Таким образом, все оказалось не так сложно. Но решение с зайцем и морковкой нравится мне гораздо больше.

И запоминается оно на всю жизнь.


Урок

София Зимницкая

КЛЮЧИ ОТ

НЕБА

Сказка-миниатюра (отрывок)

Эмма росла необычной девочкой: она любила пу-

тешествовать по картинам. Когда никого не было дома, заби-

ралась на стул, брала книгу с кра-сивыми рисунками и отправлялась в путь. Девочка побывала во мно-

гих мирах, видела сотни диковинных вещей, но однажды ее ожидал сюрприз: на самой верхней полке, так высоко распо-ложенной, что Эмма едва ли могла дотянуться, обнаружилась старая книга. Ни автора, ни названия на ней не написали, зато картинки вышли отменны-ми. На одной из них маленькая путешественница увидела мальчика, стоя-щего среди ледяной пустыни под холодным серым небом. Он казался таким одиноким и потерянным, что девочка решила навестить беднягу.

Героя картины звали Генри. Он не помнил, как очутился среди царства льдов, не знал, сколько ему лет. Все, что сохранилось в памяти несчастного человечка, — это яркая вспышка и собственное имя.


Майстерня талантів

– Неужели нет никакого выхода? – с надеждой спросила Эмма. Мальчик ей сразу понравился, и она вдруг поняла, что хочет, чтобы он вернулся в ре-альный мир вместе с ней.

– Выхода отсюда? – переспросил Генри. — Ну почему же, есть. Знаешь, — он повернулся к девочке, и глаза его ожили от внезапно осенившей мысли, — говорят, что нужно найти ключи от неба, тогда ты сможешь попасть в любой мир, ка-кой захочешь.

– Значит, я найду эти ключи, — сказала Эмма. — Только скажи, где их взять?

– Я не знаю, — покачал головой невольный пленник старой книги. — Только ты бы все равно не нашла их.

– Почему? – глаза девочки округлились и на-полнились обидой и растерянностью.

– Потому что небо над нами – нарисованное. Художник просто выдумал его, вообразил.

– Но все, что мы можем вообразить, реально, — шепнула Эмма после минутного раздумья. — Вот смо-три, я просто придумаю, что все вокруг оживает, а ключ от неба… он здесь. — Она приложила руку к сердцу, улыбнулась, закрыла глаза и стала пред-ставлять новый мир, где облака бегут по небу, де-ревья шелестят листвой, а ночью над головой сия-ют мириады звезд. И мир вокруг действительно ожил…

Тучи в небе зашевелились и раздвинулись. Веревочная лесенка разверну-лась прямо из неба. Дети друг за дружкой полезли вверх. Генри понял, что больше не увидит этой проклятой ледяной пустыни, а потом ее застелил ту-ман: они достигли облаков...

2013 год


Майстерня талантів

23 квітня 2016 року філологічний факультет і Центр довузівської освіти ХНУ імені В. Н. Каразі-на запрошують школярів 8–11 класів, які люблять і знають українську мову та цікавляться її історією, узяти участь у конкур-сі знавців української мови «Грамотій».Заявки просимо надсилати до 21 квіт-

ня на електронну адресу: [email protected].

Програма конкурсу:23 квітня – університет-

ська лекція викладачів філо-логічного факультету, вико-нання конкурсних завдань, лекція для вчителів;

30 квітня – урочисте підбиття підсумків конкурсу, нагородження переможців.

21 травня 2016 року від-будеться ХV Підсумкова конференція Малого ка-разінського університету.

Робочі секції конферен-ції: англійська мова, архео-логія, біологія, інформати-ка, літературна творчість, математика, фізика, хімія, психологія, українська та російська мови.

До участі запрошуються учні Малого каразінського університету.

Заявку на участь та тези доповідей при-ймаються до 18 квітня.

Конференція передба-чає декілька видів участі: очна, заочна, стендова. Не-зважаючи на форму участі, у збірці тез ХV Підсумкової конференції будуть надру-ковані всі роботи, вчасно подані до друку.

Оргкомітет: Центр до-вузівської освіти, м. Харків, майдан Свобо-ди, 4, аудиторія 6-52.

Телефон для довідок: 707-55-26.Вхід на конференцію вільний. Запрошуємо всіх!

Конкурс знавців української мови «Грамотій»

ХV Підсумкова конференція МКУ


Анонси: коли і де

Навчальний центр «ЛандауЦентр» ХНУ іме-ні В. Н. Каразіна спіль-но з компанією “Plarium” працює над створенням кімнати високих енер-гій. Ти думаєш, керува-ти блискавками можуть лише супергерої відомих фільмів? Ні. На це здат-

ний кожен. Але підучи фі-зику, друже. Бо ж будуть блискавичні конкурси. А призи дістануться лише найкмітливішим і найро-зумнішим. То ти серед них? Доведи!

Слідкуйте за анонсами на сайті «ЛЦ» та в соцмережах:

http://landaucentre.org/

Блискавична весна!

Відвідувачам «Ландау-Центру» завжди подобало-ся експериментувати зі світ-лом. Перетворення мухи на слона під дією ефекту RGB, об’ємне зображення голо-грам, стіл світлозаломлен-ня, лазерний промінчик у руках, бездонний коло-дязь – усі ці експонати й фі-зичні явища приваб люють та вражають. Але співробітники «ЛЦ» ра-зом з університетськими науковцями піш-ли далі. Дуже скоро в «ЛандауЦентрі» від-

криється кімната світлових ілюзій, де з’являтимуться і щезатимуть речі, руха-тимуться і видозмінюва-тимуться шахові фігури, а в ультрафіолеті світити-меться зоряне небо.

Відкриття буде гран-діозним! Бо ж наука того варта! Ти згоден? Не про-пусти!

Слідкуйте за анонсами на сайті «ЛЦ» та в соцмережах:

http://landaucentre.org/

Кімната світлових ілюзій – незабаром у «ЛандауЦентрі»


Анонси: коли і де

Перед базою відпочинку розкинулось озеро, за ним - березова діброва.

Ластівки вирують, немов бджоли у вулику.

Мої думки змішувались у купу.

Кожен народ турботливо, наче дитину,вирощує свою мову, пестить її мелодійність.

Життя іде своєю чередою.Ничто не могло поставить мужественные головы на колени.

Это событие обезлюдило комнату.Мы изменяем нашу речь и тем самым

становимся интеллигентами.Это чисто мое мнение.Но это вопрос риторический.

Зібрали викладачі філологічного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна№1/2016АЛЬМАНАХ20

Усміхнись!

У кімнаті сиділа дівчинка, кішка та її бабуся.

Цей вірш чіпляє за корні душі.

Я познакомился с Пушкиным еще в детском саду.

В произведении присутствует ухо в женском роде.

Иногда мне очень сложно найти общий язык – приходится применять кулаки.словами

«Перлини» дитячої мудрості?!

!!!

,..;

...

,

1. Виріжте заготовку по зовнішньому контуру. Перегніть її по синіх лініях та загніть білі поля назад.

2. Отриману «подвійну» стрічку зігніть по контурах ромбів (по похилих лініях) так, щоб отримати склад-ки назовні. Потім перегніть її по поперечних лініях так, щоб стрічка легко згиналася в обидва боки.

3. Розгорніть загнуті білі поля й акуратно обклейте заготовку скотчем із лицьового боку. Кінці скотчу загніть назад.

4. Знов загніть білі поля назад і ретельно продавіть ще раз усі складки на подвійній стрічці: по контурах ромбів – складки назовні, а по поперечних лініях – в обидва боки. Перевірте, чи на зворотному боці є такі ж складки.

5. Згорніть стрічку в кільце. Вставте один її кінець у другий так, щоб малюнки правильно сумістилися.

Флексор-калейдоскоп Демонструє учениця Малого

каразінського університету Анна Крехно

Склейте стик шматочком скотчу ззовні. Для міцності склейте стик із внутрішньої сторони кільця.

6. Розправте кільце, візьміть його двома руками й за-горніть усі жовті трикутники всередину. Слідкуйте за тим, щоб згини йшли лише по складках.

7. Потім, притримуючи ці трикутники, загорніть усе-редину зелені та сині ромби так, як на малюнку. Ви отримаєте кільце з тетраедрів. Акуратно роз-правте всі згини: вони мають іти лише по складках.

8. Обережно прокрутіть кільце, щоб жовті трикутники опинилися ззовні. Розправте кожний із них і заклей-те прорізи шматочками скотчу.

Модель готова. Прокручуйте кільце з тетраедрів, щоб побачити по черзі всі чотири малюнки – ембле-ми ХНУ імені В. Н. Каразіна, «ЛандауЦентру», Малого каразінського університету і веселий смайлик.

Детальніше про флексор-калейдоскоп ви зможете про-читати в одному з наступних номерів нашого альманаху.

Матеріал підготували: С. Ю. Ігнатович, Нгуєн Тху Хієн, О. Прокопець (факультет математики і інформатики

ХНУ імені В. Н. Каразіна)

НАШІ АВТОРИ Зимницька Софія – учениця Малого каразінського університету (секція «Літературна студія») Коц Данило – учень Малого каразінського університету (секція «Математика») Красновська Марія – учениця Малого каразінського університету (секція «Математика») Круглова Вікторія Володимирівна – директор навчального центру «ЛандауЦентр» Харківського

національного університету імені В. Н. Каразіна, відповідальний секретар всеукраїнського науково-популярного журналу «UNIVERSITATES. Наука та просвіта»

Курільченко Валерія Валеріївна – завідувач відділу Центру довузівської освіти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, координатор Малого каразінського університету

Ліфиць Сергій Олександрович – учитель математики Харківського фізико-математичного ліцею №27, викладач Малого каразінського університету, заслужений учитель України

Терентьєва Анастасія – учениця Малого каразінського університету (секція «Фізика»)

Засновник – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 61022, м. Харків, пл. Свободи, 4Відповідальна за випуск В. В. Круглова

Укладачі В. В. Круглова, В. В. КурільченкоЛітературний редактор Г. А. ГубареваХудожній редактор С. В. ПудровськийВерстальник О. П. Нижник

Науково-популярне виданняПідписано до друку 15.04.2016Наклад 300 екз.


Службова інформація

Documents

№1/2016 АЛЬМАНАХ