Пролетарі всіх нраі'н, єднаWпеся!

стахunовЕuь Орган Броварського районвого комітету Комуніствчної партії Україин та раfІонної РаАВ Аеnутатів труАящих

Київської області

Jl153 (1755~J НеАіnя, 28 грудна 1958 року. jj Ціна 15 коп.

ВИЩЕ ІДЕЙНИЙ РІВЕНЬ ПАРТІЙНОІ ОСВІТИ

В боротьбі за перетворення в повинен становити нині роз'.яс­жи'М'Я історичних рішень n з'із- ненн.я. тез доповіді товариша дУ КПРС зросла. бовздатиість М. С. Хрущова на ХХІ з'їзді партійних організацій, рівень КПРС «Контрольні цифри розвит-внутріпартійного ЖИ'М'Я. Різко ку народного господарства СРСР посилилось прагнення комуніс- на 1959-1965 роки», історич­тів до творчого засвоєння основ вих документів грудневого Пле­МаJ)ксизму-л:евіиізму. нуму ЦК КПРС, заходів партії і Це знаходить яскравий проив УРЯдУ про зміцнення зв'язку

і у значному поліпшенні роботи школи з життям і про дальший системи партійної освіти. Особ- розвиток системи народної освіти, ЛИВО ПОСИЛИВСJІ інтерес КОМУНіС- МООіЛіЗаЦіЯ ТРУДЯЩИХ На успішне тів· і безпартійних до вивчення виконання семирічного ' плану. історіі паР'І'іі. До цього повинна бути спрямона-у порівн.вині з минулими ро- на і діяльність системи партій-

ками значно зросла пропаган­

дистська майстерність ХЄJ)івни­ків гуртків, політшкіл, семіна­рів, серед яких збільшилась кіль­кість найбільш підготовлених партійних активістів. В J)езуль­таті цього основні проблеми марк­сизму-ленінізму вивчаютьСJІ у

біаьш тісному зв'язку з ЖИ'М'.ЯМ, із завдАннями комуністичного бу­дівництва.

Благотворний вплив на ро-боту системи партійної освіти має регулярне проведення семі­нарів пропагандистів з ураху­

ванням специфіки різних форм політичної освіти. Особливо пов­чальним щодо цього був остан­ній семінар, .який відбувся 24 грудн.ІІ. На ньому розrорнувСJІ широкий обмін досвіяом органі­заціі поJІітичвоі освіти, методи­ки підготовки і проведення за­нять в гуртах по вивченню іс­ТОJ)ЇЇ партії, конкретної еконо­міки сільського господарства, іс­торіі Ленінського комсомолу. В лекції, з .якою виступив ко­

муніст, голова рожнівсЬІtого кол­госпу «Більшовик» т. Мехед В. перед керівниками гуртків кон­кретноі економіки, та всіх ін­ших лекціях і виступах на семі­нарі основною центральною дум­

кою було: як краще пов'язува­ти теорію з пра.ктикою, як кра·

ще забезпечити, щоб к.ожне за­НJІ'ІТЯ в гуртку, політшколі було високоідейним, теоретично зміс­товним. ОсобJІивий наголос був ЗJ)Облений на тому, що основвий зміст масово-політичної роботи

ної і комсомольської освіти. Все це вимагає, щоб кожна

партійна організація більше, ніж коли-небудь, посилила увагу всім ділянкам ідеологічної робо­ти і, зокрема, системи партійне~і освіти. Треба забезпечити, щоб зан.ятт~ у кожному гуртку, по­

літшколі, семінарі проходили організовано, .активно, на вlfсо­кому ідейному рівні.

На районній партійній кон-ференції, що відбулася на по­чатку грудня, викриті були фак­

ти незадовільної роботи окре­мих гуртків партійної і комсо­мольської освіти як з вини слу­хачів, так і пропагандистів. Не все гаразд і щодо .явки окремих слухачів на семінарські занят­тя у вечірньому університеті марксизму -ленІНІзму. Вказано було і на недостатній партійний контроль над тим, .як підвищу­ють свій ідейний рівень, беруть участь в лекційній пропаганді ті комунrсти, що виявили бажан­ня самостійно вивча.ти окремі твори класиків марксизму-ленініз­му. Слід вжити всі заходи партійного впливу для того, щоб ці недоліки були повністю усу­нені.

Вище ідейний рівень партійної освіти! У цьому запорука нев­пинного росту боєздатності пар­тійної організаціі, авангардної ролі комуністів на виробництві,

корінного поліпшення ідеологіч­ної роботи, дальшого підвищен­ня комуністичної свідомості ши­роких мас трудящих.

••••• . За прикладом передОВИКІВ

Біля зеJ)носховища шумить веснmої сівби. Колгоспниці ви-зерноочисна машина, чути жва- возять гній, збирають попіл, ву розмову. пташиний послід. Зараз доручи-

- Давай, Марто, тримай мі- ли очищати насіння яр·их, і во­шок, буду насипати насіння, - ни з цією роботою також добре говорить Марія Товстенко своїй справляються. ПодРузі Марті :Кузьмик. Тут же Наслідуючи nриклад передови­працюють У ляпа Шпак, Марія ків, посилили темnи підготовки Половко. Це - ланка Галини до весняної сівби решта ланок Карпової. Колгоспниці працюють та бригад колгосщ•. Завершують дружно, завзято, і в зерносхови- ремонт тракторів механізатори. щі більшає очищеного люпину. До дня відкриття ХХІ з'і:щу

Зобов'язавшись на честь ХХІ ІПРС готові будуть до роботи з'їздУ КПРС і ХХ з'їзду КП Ук- всі машини. раїни зібрати в иа.ступному році А. ГаnМІ4ЬКМЙ, по 180 центнерів картоплі і по 500 центиерів кормових буряків s гектара, ланsа готується до

Колгосп ім. Леніна,

с. в.-Димерка.

агроном.

Друrа сесія Верховноі Ради СРСР 25 грудня о 10 годині ранку у Великому

Кремлівському палаці відбулося спільне за­сідання Ради Союзу і Ради Національностей.

З доповіддю про проекти законів «Основи кримінального законодавства Союзу РСР і союз­них республік», «Про кримінальну відповідаль­ність за державні злочини», «ПJ)о кримінмьн}' відповідальність за військові мочини» висту­пив голова комІсн законодавчих nередбачень Ради Союзу депутат Д, С. Поnннський.

Доповідь про проекти законів «Основи зако­нодавства про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік», «Положення про вій­ськові трибунали», «Основи кримінального су­дочинства Союзу РСР і союзних республік» зро­бив голова комісії законодавчих передбачень Ради Національностей депутат Д, Р. Расуnов.

Всі промовці, .які виступили в дебатах, од­ностайно підтримали внесені на розгляд Вер­ховноі Ради законопроекти. Вони відзначали, що ці законопроекти цілком відповідають ленін­ським вказівкам про соціалістичну за~>онність у радянському правосудді і принципам кри­мінального права, відповідають вимогам ХХ з'їзду КПРС про дальше розширення радянської демократії і зміцнення соціалістичної зак·он­ності.

Роздільним голосуванням по палатах депута­ти прийняли: «Закон про затвердження основ кримінального законодавства Союзу РСР і союз­них республік»; «Закон про. скасування поз­бавлення виборчих прав по суду»; «Закон про кримінальну відповідальність за державні зло­чини»; «Закон про кримінальну відnовідаль­ність за військові злочини»; «Закон про зат­вердження основ законодавства про судоустрій

Союзу РСР, союзних і автономних республік»; «Закон про зміну порядку виборів народних судів»; «Закон про затвердження положення про військові трибунали»; «Закон про затверд­ження основ кримінального с-удочинства Союзу РСР і союзних республік».

Верховна Рада потім приймає: Постанову про порядок введення в дію Закону про кримінальну відповідальність за державні злоЧини і Поста­нову про порядок введення в дію Закону про кримінальну відповідальність за військові зло­чини.

На цьому розгляд третього питання порядку

Палкими оплесками зустріли депутати і гос­ті появу в урядових ложах керівників Кому­ністичної партії і Радянського уряду.

Сесія переходить ДQ розгляду питання про внесення змін і доповнень у деякі статті' Конституції і затвердження Указів Президії Верховної Ради СРСР, прийнятих у період після першої сесії. З доповіддю виступив секретар Президії Верховної Ради СРСР депутат М. П. Георгадзе.

Депутати одноголосно приймають закони пр~ внесення змін і доповнень у статті Консти­туції СРСР і затверджують Укази Президії Верховноі Ради СРСР.

Потім із заявою від імені Радянського уряду в зв'язку з запитами депутатів Верховної Ради СРСР у питанні про припинення випробувань атомної та водневої зброї і в берлінському пи­танні виступив Міністр закордонних справ СРСР депутат А. А. Громико.

Депутати М. О. Лаврентьєв (Новосибірська область), М. П. Бажан (Українська РСР), М. М. Приваnов (КемеJ)овська область) та інші в сво­іх виступах палко схвалювали політику Радяв· ського уряду, сnрямовану на збереження миру

в усьому світі, одностайно підтримували радян­ські пропозиції про припинення випробувань ядерної зброї і в берлінському питанні.

Верховна Рада СРСР одноголосно приймає постанову в питанні про припинення випр·обу­вань атомної та водневої збр·оі і в берлінському питанні.

У постанові схвалюються політика і практич­ні заходи уряду СРСР у питанні про припинен­ня випробувань атомної та водневої зброї.

Верховна Рада також схвалює політику і практичні дії ур.яду СРСР у берлінському питанні.

На цьому друга сесія Верховної Ради СРСР закінчила свою роботу.

(ТАРС).

Призначення тов. Шелепіна О. М. Головою Комітету державної безпеки

при Раді Міністрів СРСР денного закінчується. Верховна Рада СРСР Постановою від 25 * * * грудня 1958 року призначила тов. Weneniнa

Ввечері 25 грудня. відбулося заключне об'єдна- Олександра Миколайовича Головою Комітету не засідання Ради Союзу і Ради Національностей. державної безпеки при Раді Міністрів СРСР.

----------------~·~----------------'іі ............ У відповідь ua ааилии дніпропетровt~ів ............ ~;~ • • ! і Запровадимо комппексну механІзацІю на вирощуваннІ просаоних і ! До 20 січня завершити ре- нізмамн на 250 гектарах, Ку· культур. На перший рік ее- ! ! монт тракторів - таке зобов'я- курудзи сіятимемо 350 гекта- мирічки беремо зобов'язання: ! ~ зання нашої бригади на честь рів. Дві квадратно-гніздові зібрати по 12 центнерів зetJ" -~ ХХІ з'їзду КПРС і ХХ з'їзду сіваJrКи е. Одержимо ще од- нових, 120 - картоплі і 200 ~ КП України. Робота у нас в ну. Для міжрядного обробіт- центнерів овочів з кожного і розпалі. Готові хоч сьогодні ку маемо культиватор-росли- гектара. ~ до виходу в поле машини нопідживлювач. Кукурудзу на На вирощенні просаоних ! ! сДТ·54», сДТ-14», «Універсал» силос збиратимемо комбайном культур ще більше застосуємо ! ~ і сХТЗ-7». Останні п'ять трак- «СК-2,6». Створимо ланки по механізацію. Утворюємо лан- ~ ! торів - в маіістерні РТС. Бі- комплексиііі механізації. За ку по комплексиііі механізації. ! ля них весь склад бригади. кожною буде закрІплено трак- Комсомольці тракторист Ми­

!

~ і Одні ремонтують шатунно- тор з набором потрібних ма- кола Конопля і причІплювач ! поршневі групи, заднІ мости, шин і причіпного знаряддя. Борис Микитась взялися ВИ• ~ інші - радІатори, головки Механізатори зобов'язалися рощувати кукурудзу на БО ! блоків - всім е робота. Ком- одержати по 170 це11тнерів гектарах і одержати по 35 і баіінери Василь Петренко, картоплі, 40 центнерів зерна центнерів зерна. Машинами ! Юхим СоловеА та Іван Жук кукурудзи і по 350 центнерів також садитимемо, обробляти­~ закінчують ремонт трьох ком- зеленої маси з качанами на мемо посіви збиратимемо і байнів сС-4». В цьому їм до- силос з кожного гектара. картоплю. ! помагають як трактористи І. КВАША, Зараз ремонтуємо трактори ~ бригади, так і робітники РТС. бригадир тракторної та інші машини. Готові до ! Гарячу підтримку знайшов . ~ригади. роботи 3 сіаа.JІки, 4 культива-! Колгосп ІМ. Статна тори. Щодня працюють в май-~ ·серед наших механізаторів за- с. Русанів. , стерні РТС, перевиконують

! ! ! ! і

! ! ! ! ! ! ! і

! ! ! !

~ клик працівників сільського * * * норми Микола Кондратенко і ! господарства Дніпропетровсь- Щоб зменшувати затрати Степан Микитась, які тракто- ! ~ кої області про розгортання праці і знижувати собівартість ром сБеларусь» & переводі на ! ! змагання за комплексну меха- продукції, наша тракторна м'яку оранку виробили 1416 ~ і нізацію і вИрощення високих бригада дедuі ширше запро- гектарів при плані 1200. Ус- ! і урожаїв кукурудзи та інших ваджуе механізацію вирощен- піwно ремонтують машини з ~ J ку.а~tтур. Деякого досвіду за- ня просапких культур, зокре- допомогою робітників майстер- ! і провадження комплексної ме- ма картоплі. Посадку, міжрІІд- ні Петро Поляков, Микола Ко- ! і ханізації ми набули. Вперше ний обробіток 1 збирання вро- нопля, Іван Григанський, Про- ~ І цього року вирощували 150 жаю проводимо машинами. кіп Денисенко та Дмитро Бо- ! ! гектарів картоплі. Урожай на Частково це робІІмо при ви- боwко. До дня відкриття ХХІ ~ ~ цІА площі такий .же, як І на рощенні кукуру)І.зи. з'ізду КПРС повністю закін- ! ! останніх 200 гектарах, - по Схвально зустрІ.аи мехаиіза- чимо підготовку тракторів та і і 156 центнерів з гектара, а.ве тори звернення працівинків Інших машин до весняної сІв- і і затрати набагато менші, ніж сільського господарства Дні- би. r 1 при вирощуванні картоплі пропетровської області про А. СТЕФАНОВСЬКИИ, ! і вручну. розгортавня соціалістичного бригадир тракторної ~ і У наступиому році садити- змаrания за комплексну меха- бригади. і J мемо машинами сСКГ-4• і об- иізацІю і вирощення ІІІІСоких Колгосп ім. Кірова, ! • робпятимемо kapTon.tiO меха· урожаїв кукурудзи та інших с. Заворнчі. ! і ! ЁІ•8ІІ•ІІ+ІІеІt•ІІ+ІJ•ІІ+ІІ+ІІ+ІІ+ІІ8J.І8ІІ+І~+І .. ІІ8ІІ+ІІ+І~+ІІ.ІИЦІ.1J+ІІ+fІ+ІІ+ІІ+ІІ+h8JІ+І18118JІ+.І+Jf+n8ІІ8ІІ•Ф8ІІ8Іf811+1:8JІ81І+І 81&8JІ+ІІ8ІІ8ІІ8ІІ811+U•ІІ•ІІ9ІІ.;ІfІІ8UfІІ+ІІ8І181І81І.Іа

2 СТАХАНОВЕЦЬ Неділя, 28 ГРУАНЯ f958 року,

ГЛИБОКО ВИВЧАТИ ОСНОВИ . ' . умІло пов язувати теорІю

МАРКСИЗМУ -ЛЕНІНІЗМУ, * * *

~:~ . ................................ ···································'? «Велич завдань, висунутих семирічним планом. вима­

гає дальшого підвищення номуніетичної свідСІWІості широних

мас трудящих, посилення марнсистсьно-ленінсьноrо вихо­

вання наших надрів, всіх радянських людей. Всі засоби ідеологічної роботи партії - nроnаганда, агітація, преса, раДіо, наука, література, мистецтво - nовинні бути сnря­

мовані на усnішне розв'язання завдань номуніст.ичноrо бу;.ів-ництва. Треба ще наnолегливіше добиватись найтіснішого 1 зв'язку ідеологічної роботи з розв'язанням практичних зав- :::=.:.!

! дань, забезnечити творче засвоєння комуністами теорії і досвіду КПРС, ·підвищувати політичну nильність, вести

неnриммренну боротьбу з буржуазною ідеологією, різного ро- :.: ду рев_ізіоністсьними Поглядами. Найбільш живу, безпосеред.

ню участь у nропагандистсьно-агітаційній роботі повинні

брати всі нерівні кадри. Без особистаТ участі іх у вихован·

Н а Ф от о: вгорі справа а-"""м-··~"-"-----а - в залі районного Будинку ЗЕРНИНИ ДОСВІДУ культури лід час nроведення

.:::::::

•. !.· ні v.tac, вказував Ленін, нема ні справжньої поnІ:тичноі діяnь· ності, ні організаторської роботи».

семінару лролагандистів, зліва (3 виступів на семінарі) -проnагандист колгосnу імені М. С. ТКАЧЕНКО

(3 тез доповіді товариша М . С. Хрущова на ХХІ з'їзді

КПРС) .

Леніна, с. В.·димерка, Ко- (Колгосп «Червоний праnор», с. Світиnьне). стянтнн Васильович Волинко ділиться досвідом своєї робо- Старанно готуюся до кожного І гектарів землі, що є в селі, лише ти . зан~ття. Добираю, зокрема, міс- 450 належало трудящим селя-

а... . ............................ . ................................ а а ...... ---~~....--а цевt Фа~ти, наочні посібники. нам, а вся остання - поміщику

сЕм Ін .АР ПРОП .А r.A нд н Дуже ЦІННОЮ допомогою пропа· і глитаям. . СТ І В гандисту є географічна К:арта 3 захопленням читають слуха-24 грудня відбувся черговий ток здійснення ленінського пла- і роль передових ідей в розвитку «Росія 1900-1905 років», чі гуртка спогади старих більшо-

семінар пропагандистІв. На пле- ну мирного соціалістичного бу- суспільства» (лектор _ кому- видана до 50-річчя КПРС. виків, твори: Горького «Мати», нарному засіданні заслухана бу- дівиицтва (листопад 1917 -літо ні ст, педагог Броварської серед- Проводячи заняття по темі Степанова «Порт Артур», Коцю­Ла лекція на тему «Семирічний 1918 рр.)» (лектор - секретар ньої школи ;м 1 т. Кудіш с. К.). «Партія більшовиків в період бинського «Фата моргава», Го-план - бойова програма кому- райкому КП України т. Оста- першої російської революції ловка «Мати». Це дає їм можли-. б На секції керівників гуртків (1905 1907 ) НІстичного удівиицтва і деякі пець М. С.). - рр. », я використав вістЬ глибше засвоїти теми, які

пиrnння ідеологічної роботи» по вивченню історії ВЛКСМ про- зібраний матеріал з істС)рії на- вивчаємо згідно навчальної про-(лектор - секретар Київського 3 лекцією на тему «Резерви читана була лекція на тему шого села . у ті роки із 3000 грами. обкому КП України т. Тронько підвищення продуктивності пра- «Комсомол У роки Великої Віт-

ці та зниження собівартості про· чизняної війни» (лектор - сек-1 К. В. ВОЛИНКО П . Т . ). дукції в ко.тtгоспному виробницт- ретар райкому ЛКСМУ т. Гончар (Колгосп ім. Леніна, с. В.·Димерна)

По закінченні лекції робота · К u ВІ» виступив перед керівниками А. Н.). оли ишла мова У нас на за- тивності його слухачів . Так, мо-семінару проходила по секціях. гурткt'в по вивченню полt'теко- НЯ"""ЯХ про величезну силу з . Г Г б На заключному пленарному І І · • сою У дода комуюстка . ар уза, яка Керівники гуртків по вивченню - б' номіt та конкретної економіки засіданні учасники семінару об- ро tтничого класу і селянства, очолює городню брІ;Ігаду, зібрала іст·орії КПРС (перший рік нав- · · · б комуНІст, голова колгоспу «Біль· мінялися досвідом організації дуже меНІ в пригоДІ у ли діагра- в цьому році найвищий у кол-чавня) заслухали лекцію на те- р М полt'тично·І освt·ти. Виступили ми, які вміщені в блокнотах агі- госпі врожай овочів - по 138 му «Партія більшовиків в роки шовик», с. ожни, т. ехед В. 1· "н~ 1 11 16 25 30 п керівники гуртків тт. Ткачев- татора .,!.,! . . . · . і центнерів з гектара. Розгорнувши революційного піднесення (1910 « обудова соціалізму в СРСР» М С ( q о 31 за цей рік Розповів також соціалістичне змагання на честь -1914 рр.)» (лектор - заві-І- тема лекції, з якою виступив ко · · колгосп « ервовии · · П""ПОр», с . Світильве), Мовчав СJІухачам, як за допомогою ше- ХХІ з'їзду КПРС і ХХ з'їзду КП дуючий кабінетом політосвіти перед керівниками політшкіл "u · · б · А . А. (колгосп ім. Сталіна, с. Боб- Фtв з столиЦІ респу шки в кол- України, бригада завершує зараз райкому ІШ України т. Цимо· позаштатний лектор Київського · б рик), Бобко л. 0. (колгосп «Ко- госш по удовано ряд господар- підготовку до весняних робіт. шинський І. К.). обкому КП України т. Палагін · мунар», с. Богданівка), Волинко ських примІЩень, а також npe- Передплачує т. І'арбуза газе·

Для керівників гуртків по І. А. К. В. (колгосп ім . Леніна, красний клуб, про ту роль, яку ти «Київську правду», «Ста.ха-вивченвю історії КПРС (другий Керівники гуртків і семінарів, В д ) вони відіграють у поліпшенні . ) с. .· имерка . новець», журнал «Сад и огород» РІК навчання прочитана була які вивчають філософію та пи- селі. лекція на тему «Боротьба Ко- тання комуністичного вихован- У сьогоднішньому номері на- кульrурно-освітньої роботи на і систематично проводить з кол-муністичної партії за зміц- ня, заслухали лекцію на тему шої газети подаємо ряд матеріа- Навчан~я в .. г~ртках ~прияє / г~спвиками бригади бесіди, голос-нення Радянської влади . Поча- «Суспільна свідомість, її форми лів семінару пропагандистів. росту поштично1 1 трудовоt ак- НІ читки.

;:~:~·~:;~::;~::~: •• ::::~:: Книга про веJІичніwого трибуна нашої епохи :::.Е~.:~~~::~~=:::.:ж~~ вим словом впливати на маси 3 передмови до збірника "Ленін-майстер революційної пропаганди" Чи не час нам оголосити вій-вІ·н надавав величезного значен- (В и А а н и я А е р ж n о л і т в 11 А а в у С Р С Р, l 9 5 8 р о к у) . , 0

_ ? НУ НІВеЧеННЮ РОСІИСЬКОІ МО·ВИ. ». ня. В 1905 році в листі із Жене- ни завжди відзначались глибо· тання теперішньої російської ре- того, що добре відомо слухачам... Іронічно ставився Ілліч і до ви Володимир Ілліч писав: «Бра- ким знанням справи, непохитною волюціі (Тв . , т. 11, стор. 262- 3 візником треба говорити і нак- штучно скорочених сШ в, надума­кує ораторів на своіх зборах. Ні- вірою в правильність кожного 263). ше, ніж з матросом, з матросами них словотворень, · мудрованих кому влити дух бадьорий, поста- висловлюваного в них положен- В той же. час Ленін невтомно інакше, ніж із складачами ... ». термінів -:- всього того, що · за.ті-витп питання принципіально... ня. боровся з дешевим популярви· Цього правила Володимир няє смисл і послаблює ідейне І вся справа терпить ... Особистий Для виступів Ілліча характер- цтвом. Сам він ніколи не праr- Ілліч дотримувався неухильно зн.ачення пропаганди і агітації. вплив і виступ на зборах в по- но тісний зв'язок викладених нув підладитись під робітничий на протязі всього своГо життя. Великий майстер революційної літиці надзвичайно багато зна- теоретичних положень з життям. говір, не принижував наукового Перед ким би він не виступав пропаганди і агітації, Левін за­чить. Без них немає політичвої Пропаганда Леніна, писала Н. It. та ідейного змісту пропаганди . - перед робітниками Путилов- лишив неповторні зразки того, діяльності ... » (Тв . , т. 34, стор . Крупська, завжди бу.'Іа тісно по- Пропаганда, вчив він, не повин- ського заводу або солдатами Із- як можна просто, ясно доводити 277-278). в'язана з тим, що треба робити на опускатися до нерозвинутого майловсьr.ого полку, перед чле- до свідомості мас ідеї революції.

Діяльність пропагандиста і в дану хвилину. Непримиревний слухача або читача. Ії обов'язок нами · ВЦВК або учасниками Уважне .вивчення ленінських агітатора Ленін вважав ми- ворог всякого фразерства і полі- - обережно, але неухильно під· профспілкової конференції - він виступів подасть велику допомо­стецтвом, мета якого полягає в тичної тріскотні, В. І. Ленін за- німатИ його загальний і політич- завжди орієнтувався на аудито- гу нашим пропагандиетам і агі­тому, щоб вайкращим чином кликав побільше уваги приділя- ний розвиток. рію, ні ва хвилину не забуваючи таторам в оволодінні · ними ми­вплинути на дану аудиторію, ти найпростішим, але живим, Ленін говорив, що треба на· про те, хто перед ним находить- ст_ецтвом переконувати масИ . . Це роблячи для неі відому істину із життя взятим, життям переві- вчитись підходити до мас терпе- ся. При цьому він ставився до завдання полегшується - ще і тим, можливо більш переконливою, реним фактам. Комуністи, вчив лив? і обережно, _щоб ум~ти_ зро- своіх слухачів не звисока, а як що сучасники вожДя, багато із можливо ле~ше з~своюючою, мо;к-j він, «·:·повинні вміти говорит~ зумtти особливості, своєрщю ри- до рівних. За свідченням Н . К. яких живі і нині, в своіх спога­ливо наочюшою 1 краще запам я- просто 1 ясно, доступною масІ си психології і ступінь свідомості Крупської, робітники особливо дах дали яскраві характеристики товуючою. мовою, відкинувши рішуче геть І к?жног~ прошарку, професії, со· цінили девіна за те, що він го- Леніна, як народвого трибуна,

Сам Ілліч досконало володів важку артилерію мудрованих цtальноl групи і т. д. ворив з ними по-серйозному. І видатного пропагандиста іде~ цим мистецтвом. його промови термінів, іноземних слів, зауче- Цитуючи К. Каутського, В. І. Однією з умов простоти і яс· марксиЗму. - неперевершені зразки вміння них, готових, але незрозумілих Ленін наводить такі його слова: ності мови в. І. Ленін вважав Цен збірник має на меті допо­доводити до свідомості слухачів ще масі, незнайомих ій лозунгів, «Погоджуючись з агітатором, агі- правильне використання слів. Він могти пропагандистам, лекторам . найскладніші теоретичні і полі- визначень, висновків . Треба умі· тація повинна погоджуватись доповідачам у вивченні пропа.ган~ тичні питання. ти без фраз, без вигуків, з фак- також з публікою. Агітатор пови- рішуче заперечував проти зло- дистськоі майстерності величні·

В чому сила ленінських про- 'ГаМИ і цИфрами в руках розтлу- нен говорити так, щоб його ро- вживання іноземними термінами. шого трибуна нашої епохF мов? В тому nерш ' за все1 що во- мачити питання соціалізму і пи- зуміли; він повинен виходити з «Російську мову ми псувмо,. - Вошідимпра Ілліча Леніна.

НеАіnя, 28 rрудня 1958 року. СТАХАНОВЕЦЬ 3

• з практикою КОМУНІСТИЧНОГО будівництва

* * * ВИСОКА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ­ДЖЕРЕЛО КОЛГОСПНОГО ДОБРОБУТУ

(З лекціl В. І. МЕХЕДА-голови колгоспу .Більшовик", с. Рожни, на семінарі пропагандистів)

Як в промисловості, так і сіль- цтва. Маємо т-еnер на кожні 100 ренню тез доповіді товариша см:ому господарстві важливо не гектарів сільськогосподарських М. С. Хрущова на ХХІ з'їзді тільки виробляти більше продук- угідь по 39 голів великої рога- КПРС, матерtашв грудневого ціі, але й АОбиватися того, щоб тоі худоби, в rо:.Іу ЧИС.'Іі по 15 Пленуму ЦІ\ КПРС, на заняттях вся вона була Rід)Іінної якості і корів проти 7 }' 1953 році . Ви- в гуртках партійної і комсомоль­

якомоrа дешевшою. В тезах допо- робили на кожні 100 гектарів ськоі освіти. Ці питання посі­

вїді товариша М. С. Хрущова на угідь по 360 центиерів мол~ка, дають центральне місце в бесі-

ХХІ з'їзді КПРС «Контрольні 57,2 центиера м'Рса, в тому дах, які провадять агітатори. цифри розвитку народного гос- числі по 46 центнерів свинини. Повсякденна робота з людьми

подарства СРСР на 1959-1965 Надоїли по 2900 кілограмів мо- відіграє в·ирішальне значення у роки» росту продуктивності пра- лока на КОJ}ову, одержали по боротьбі за виконання поставле­

ці і зниженню собівартості ПJ}о- 155 яєць на курку-несучку, що них партією завдань. Якщо у дукції приділяється особливо становить по 20 тисяч штук на 1953 році у нас було 210 кол-

значне місце. 100 гектарів зернових поСІвІв госпників, що не виробили вста-«Тtпер у сільському rоспо· nроти 910 штук у 1953 році. новлепого мінімуму трудоднів,

На фото: тов. Мехед В. І. читає лекцію для керівників гурт­ків по вивченню політекономії та конкретної економіки.

дарстві, як і в усіх галузях на- В результаті підвищення вро- то у нинішньому році таких фак- семирі:ки <Х:.ушити і освоїти 700 Щоб очистити одну тонну 3ер­wдного господарства,-зазначено жайності, розвитку і росту про- тів майже немає. Значно зросла гектарІв ботт. І на вручну, потрібно використати в тезах,-на перший план вису- духтивності тварr.нництва, ново- за цей час кількість передовиків Трудівники нашої артілі нада- 5 трудоднів. Коли встановили ваються питання підвищення го поJ}ядку заrотівеJІьпих і заку- сільського господарства, що осо- ють великого значення розвитку електромотор, який нам обійшов­ПР(}дуктивності праці, скоwчення почних цін різко збільшИJшсь до- бистим прикладом в роботі пока- овочівництва, садівництва і ягід- ся всього тілмш 400 карб(}­затрат праці і коштів на виwб- ходи колгоспу і ош1аrа трудодня зують, як треба працюваТІІ, щоб ництва. Ці культури при порівня- ванців, продуктивність пра­иицтво одиниці продукціі. За колгосnників. В 1953 році від при· найменших затратах ВЩ)()- но невеликих затратах праці і ці підвищилась в п'ять раз, і семиріччя продуктивність праці усіх галузей господарства на- бити якомога більше зернових, К(}Штів допомагають значно заощаджено було близько 10 в К(}лгоспах має збільшитись дійшл(} до артільної каси 1 міль- картоплі, овочів та інших сіль- збільшити доходи. В 1953 році тисяч карбованців. приблизно в 2 рази, а в радгос- йон 280 тисяч карбованців, а в ськогосп(}дарських культур, ПР.о- доходи від реалізації овочів ста- Таких фактів можна навести пах - на 55-60 процентів. нинішньому році - 4 мільйони дуктів тваринництва. новили 151 тисячу карбованців, багато з практики будь-якого Кожний колгосп і радгосп пови- 200 тисяч карбованців, з яких Зробити досвід передовиків а У нинішнь(}му році - понад колгоспу. Реорганізація МТС і нен не тільки забезпечувати видаємо на кожен трудодень надбанням усіх колгоспників 1 мільйон 200 тисяч карбованців. пwдаж техніки колгоспам СТВ(}-одержання якнайбільшої кілько- тільки грішми по 10 карбован- вважаєм(} зараз основним У всій Не зайве буде навести і такий рили найсприятливіші умови для сті продукціі з закріпленої зем- ців. За останні роки у нас спо- організаторській і П(}Літично-ма- факт. Завдяки Т(}МУ, що в ни- того, щоб колгоспи якнайширше лі, але і вести господарство руджено 65 капітальних тварин- совій роботі . нішньому р(}ці ми зібрали по 108 механізували виробничі процеси ощадливо, при найбільш розум- ницьких та інших господарських r центнерів ягід з гекта"", доходи в усіх галузях господарства, за-. · ектар землі ,I'U

ному використанНІ вс1х можлим- приміщень, двопо,верховий Буди- від цієї культури на один затра- проваджували компдексну меха-

стей, найсуворіш(}Му проведенні нок культури на 500 місць, КеJ}уючись рішеннями ІИртіі, чений трудодень становлять 60 нізацію, яка дає найбільший режиму економії. Ca:.re на цій бригадний клуб і ряд інших паJ}тійна організація і правління карбованців. Маємо на меті у економічний ефект. основі У нас забезпечуватиметься культурно-побутових закл·адів. колгоспу звер'І'ають особливу ува- наст·упній семирічці значно збіль-неухильне зниження цін на ПJ}О- Трудівники артtлІ

зобов'язуються дукцію сільського господартва і дальше поліпшення добробуту на­

J}одних мас ».

3а п'ятиріччя, що минуло піс­

ля історичного рішення вересне­вого Пленуму ЦК КПРС, у сіЛь­ському господарстві нашої країни відбулися великі зміни, створе·но всі умови для успішного розв'Я­зання завдань, що висуваються

в наступному семиріччі.

Гляньте

на наш колгосп

Розташований він на бідних піщаннх грунтах і бодотах. Спо­коп віків родючість наших зе­

мель була дуже низькою.

Восени 1953 року ми зібрали

по 8 центнерів зернових, 56 -картоплі, 58 - овочів, 86 -кормового буряка і по 20 цеtіт­нерів ягід з гектара. Малі збори ЗерН(}ВИХ і кормових культп не

давали нам змоги створити міц­ну коР.мову базу для тваринни­

цтва. Надоїли ми тоді _ по 1250 кілограмів молока на ко·

J}OBY, Що становило по 1 О 1 цент­неру на кооКні 100 гектарів сіль­ськог<Х:П(}дарських угідь, виwби­ли всього лише по 2,5 цент­нера свинини на кожні 100 rек· тарів орН(}Ї землі. А тепер гляньмо на пок.азни­

ки нашого R(}Лгоспу за 1958 рік. Хоч пого,ІUІі умови, як відомо, були не дуже сприятливі, зібра­но: зернових по 15,9 центнера з гепара, в тому числі кукурудзи

- 43, картоплі - 110, ОВ(}ЧіВ - 296, кормового буряка -440 і ягід - по 108 центнеJ}ів з гектара.

Не соромно, як RаЖ}'ТЬ, пока­

затися на людях і з нашими по·

казниками по роовитку і пwдук­тивності громадського тваринни-

Повчальні цифри

Вивчаючи питання конкретної еКОН(}МіКИ СіЛЬСЬК(}ГО ГОСП(}Дарст­

ва, наша парпяна організація

всебічно ПJ}оаналізувала собівар-.. тість одиниці ·сільськогосп(}дарсь­

кої пwдукціі за останнє п'яти­J}іччя. Наведу деякі цифри.

В 1~53 році, коли виробляли П(} 101 центнеру молока на 100 гектарів сільськогосподарських

угідь, витрачали на кожен цент­

нер по 8,1 труд(}ДНЯ. В ниніш­

ньому році, коли вже виробили 360 центнерів на таку ж площу землі, затJ}аТИ на 1 центнер мо­лока становлять 3,4 трудодня.

Майже наполовину знизились

затрати і на виробництво м'яса. У 1953 році витрачали по 50 трудоднів на те, щоб одержати.

1000 ШтуК ЯЄЦЬ, і ТОМУ-Ті! ПТа-

хоферма приносила артілі тільки

збитки. В нинішньому році затра­

ти на 1000 штук яєць станов­лять 18,6 труд(}ДНЯ, і кожен за­

трачений труд(}день дає артіль­

ній касі по 63 &арбованці.

Ці та ряд інших фактів наоч-

У спіх вирішують

гу на піднесення родючості грун­

тів, ефективне використання кож-шити площі під овочами, садами

і ягідниками і добитися того, щоб nродукція цих галузей господар­

ства була дешевою.

рудзи на кожному гектарі, по

150 - картоплі і 250 центне­рів овочів з гектара. Виробити на кожні 100 гектарів угідь П(} 400 ценrnерів молока і 60 центнерів м'яса. Маємо при цьо­му знизити затрати на вир(}б­

ництво одного центнера зернових

культур, картоплі

8-10 процентів, і овочів на собівартість

ПJ}ОДУКТіВ ТВаJ}ИННИЦТВа - на

10-15 процентів. У наступні роки семирічки бу­

демо боротися за більш високі

показники на всіх ділянках на­

шої госп(}Дарської діяльності.

Цим самим внесемо гідний вклад у всенародну б_оротьбу з.а те, щоб

якнайшвидше випередити Амери· ку по виробництву пр(}дуктів на

JІУШУ населення.

Будемо наподегливо боротися за дальше підвищення продуктив­

ності праці, ширше впроваджува­

ти комплексну механізацію ви­

робничих процесів, да.чі вдоско-

тара, високі врожаї кормових додні. палювати організацію праці, буряків, каJ}топлі, вигідні тим, Важкою і дуже трудомісткою зміцнювати кормову базу для що вони ідуть великими масива- роботою є вивантаження силосу тваринницrва, краще удобрювати

ЛЮДИ ми, а це дав можливість майже із траншей. На розвантаження 3 поля і неухильно скорочувати Систематичне зростання BJ}O- всі роботи на них механізувати. тисяч тонн силосу вручну слід затрати пра-ці, які і в нашому

жайності j пр(}дуктивності тва- Це - (}ДИН із великих резервів затра1•ити 1500 трудоднів. Після колгоспі ще досить високі. І го­ринництва різко підвищує про- підвищення продуктивності пра- того, як придбали елеватор, що ловне - все більше розгортати­дуктивність праці. Цю думку ці. Нині, після реорганізації коштує всього тільки 3 тис.ячі мемо бойове соціалістичне ама­особливо підкреслюємо на пар- МТС, коли колгосп став господа- карбованців, продуктивність пра- гання, щоб невпинно зwстала

тійних зборах, зборах кол- рем потужної техніки, ставимо ці значно зросла, і за рік зеконо- .т~орча активніс'І'ь всіх трудящих

госпників, що присвячені обгово- пер-ед собою завдання: до кінця мили 22500 карбованців. села,

4 СТАХАНОВЕЦЬ Недіnя, 28 грудня 1958 року.

ГРИГОРІЙ СТРОКАЧ-ВІДМІННИЙ ВОЇН *КоJІrоспні багатотиражки ПОВЇДОМJІЯЮТЬ... *28 р О К 1 В

По нашому району на будівельних роботах а ....................... . •nтиця доставлена і

Вечір родини '"'''''"'''"' ' ''''''' '"~ Прибу.'Іи

свіжі

газети .•. Листоноша з у пКоазахстан :==1===:.1.=

сторінках колrоспних

багатотиражних газет

Свято врожаю У нашій школі nроведено тра­

диційне свято врожаю. Це підсу­мок навчально-дослідної роботи і заnровадження мічурінської бі­ології в nрактику сільського гос­

подарства.

За сумлінну nрацю на навчаль­

но-дослідних ділянках та в квіт­нику 25 учніа nремійовано.

А. Трохнменко,

вчитель.

с. Літки.

Кімната відnочинку на фермі

На фермі великої рогатої ху­доби для тваринників обладнано кімнату відnочинку. Тут завжди можна nрочитати газету, сільсь­когосnодарську літературу, по­

rратч в шахи, шашки.

Г. Микал, доярка.

Колгосn ім. Ватутіна, с. Пухівка.

Дружна передплата

Дружно nройшла nередnлата

радянських

Всі в селі nам'ятають Гри­

горія Строкача. Після семи­річки він вчився в Ніжинсько-му технікумі, а, закінчивши його, nовернувся в рідний коJІгосn механізатором широ­

кого профілю. Прийшов час, і Григорія nокликали до Ра­дянської Армії.

- Служи народові вірою і правдою, - давав напуття

сину Трохим Григорович. Нещодавно на адресу пар­

тійної організації колгоспу на­дійшов лист і фотознімок з військової частини, де слу­

жить Григорій, які команду­вання і nартійна організація просили вручити батькам Грн· горі я.

... Понад 150 юнаків і дів· чат, літніх колгосnників зіб­ралися у клубі. Під гучні оn­лески Трохиму Григоровичу і його дружині Парасковії Опанасівні вручили листа та

іменну фотографію сина. В листі говориться:

патріотів ня сина і вnевнені, що й на­далі будете зміцнювати свій 1\0\ІІГОСП, В КОІ\ІуНіСТИЧНОМУ ду• сі виховувати своїх дітей•. Приймаючи листа і фото­

графію сина, подружжя Стро­качів від душі дякують рід­ній Комуністичній nартії і Уряду за їх батьківське піклу­

вання про народ і його ге­роїчну Радянську Армію.

- Дві наші дочки Галина і Марія, - говорить Параско­вія Опанасівна, - після за­кінчення школи працюють

до-ярками. Кожна з них ус­пішно виконує свое зобов'я­зання. Я завідую дитячими яслами колгосnу, а чоловік­на рядових роботах. Дуже раді за Григорія, який став сnравжнім воїном.

З ще більшою силою залу-

нали оnлески, коли голова

сільської Ради П. Рябов вру­чає Парасковії Опанасівні Строкач Почесну грамоту об­ласної ради Червоного Хрес­та і Червоного Півмісяця за відмінну організацію роботи дитячих ясел.

Хорошо, цікаво nройшов ве­чір у клубі, присвячений кол­госпній родині - родині ра­дянських патріотів.

П. БОНДАР,

с. Богданів-ка І. Рома­ненко (другий сnрава) серед юних nеред­

nлатників шко-ли.

Фото М. Федоров­ського.

Наш ветеран 28 років nрацює у будівельній

бригаді тесляр €. Ф. Борисенко. Недивлячись на nохилий вІк (на­шому ветерану 70 рокІв), Елисей Федорович виробив в цьому році nонад 500 трудоднів.

До досQ.ідченого тесляра часто звертаються молоді будівельни­ки і завжди одержують у нього цінну пораду, корисну допомогу.

Заслуженим авторитетом ко­ристується в артілі €. Ф. Бори­сенко. Прізвище його занесено на

Дошку пошани колгосnу.

В. КУЦЕНКО, член ВЛКСМ.

Колгосn ім. Щорса, с. Княжичі.

на газети та журнали в бригаді. Кожен колгосnний двір буде ма­ти в 1959 році газету.

сРаді сповістити, що Ваш син Григорій Трохимович з першого дня служби в Радяи­сь:<ій Армії наполегливо оnа­

новує військоРу сnраву, свя­

то виконуе присягу. За його успіхи у військово-nолітичній nідготовці він завоював лю­бов і nовагу всього підрозді-лу. інструктор райкому

:::

j:' Командування і партійна КП Украіни. Дnя копгоспів і радгоспів

на цілинІ О. Щиголь,

бригадир овочевої бригади. організація підрозділу сердеч- Колгосn ім. Леніна, но дякують Вам за вихован- с. Плоске. Доставити велику партію гу­

сей та кач1ж на цілинні землі

- таке доручення одержали

колгоспниці рожнівського кол­

госпу «Більшовик» Г. Половко

та О. Мичак.

Колгосn «Шлях Ілліча»,

с. Зазим'я. a .......................... .................................................................................................. g·

Впорядковано назву вулиць

Леuція для молоді

Сесія виконкому сільської Ра­ди деnутатів трудящих nрийняла рішення, згідно якого до дня

Всесоюзного nерепису населення

всім вулицям села nрисвоєні наз­ВІf. До І січня 1959 року на всіх будинках села будуть вивішені таблички з назвою вулиці, N2 бу­динку та nрізвища домовласника.

Близько 250 молодих колгоспників нашої артілі було присут­ніх на лекції «Моральні риси молодої радянської людини» , яку прочитала вчителька-комсомолка середньої школи Ф. Рутман. Доручення виконано! Птиця в

доброму стані дост·авлена до

станції Кокчетав, звідки її від­разу ж відправили у колгоспи

радгоспи.

В лекції було наведено баrаТQ прикладів з житrя молоді села , колгоспу та школи. І. Кузьменко,

секретар комсомольської

організації колгосnу «Жовтень».

М. Мищёнко, голова сільради.

с. Русанів .

Нуточок вихідноzо дня

ДІТИ І ДОРОСЛІ (з К. Чуновськоrо)

Юро, ти .11ітав !(оли -небудь

на літаку? - - Ні, але зате я вчора їв

кавун!

* * * - Ну, Нюро, годі, не плач ., меНІ ...

Я плачу не тоfІі, а тьоті

Сим і. • *. Трирічна Таня , побачивши

зморшки на батьковому лобі, вказала на них пальцем і промо-

с. Требухів.

В соціалістичних країнах

невелике село залізнична вила: станція Ч'єрна на Тисі, роз-

- Я не хочу, щоб У тебе були татовані на кордоні з СРСР, сердитки. стали широко відомі лише після

* • • А другої світової війни. - Коли у нас день, в ме-риці ніч. Ще в 1940 раці станція яв-

- Так їм і треба, буржуям! ляла собою невелику дерев'я­ну будівлю і дві пари іржавих

Відповіді на СJІова, що стади рейок, що простяглися серед кридатиии, вміщених б ·· б · т

у "Стахаиовці" 21 грудня ц. р. езкраІх ошт. епер це , -1. о. гри б 0 є д 0 в _ сЛихо важливий залізничний вузол, що

з розуму», слова Чацького. становить східні ворота в нашу 2. З промови Долорес Ібарру- країну. Значення його зрос.тає

рі, 3 вересня 1936 року. відповідно до того, як збільшує-з. М. Гор ь к и й - сНа дні•, . ться обсяг поставок сировини 1

слова Сатіна. 4. о. Пушкін - сВакхічна товарів з Чехословаччини в

пісня». СРСР та з Радянського Союзу в 5. М. Гор ь кн й-« Пісня про Чехословаччину, Ці поставки об­

сокола».

6. І. Крил о в - сПустельник числюються багаrьма мільйонами тонн руди, нафти, зерна, бавов-

М. Петренко.

ПРИКОРДОННА СТАНЦІЯ шується з гулом, що йде з-під величезного залізобетонного руд­ного моста заввишки десять мет­

рів. Один по одному прибувають сюди вагони з радянською ру­

дою. Потрібно було б кілька ти-

сяч лопат для перевантаження

її, але на рудному мосту для

цього досить кількох спритних

рухів; днища вагонів перевер­

таютьея, і руда падає на вели·

чезні відвали. Потім екскавато­ри навантажують з-під моста

менш як за три годипи один вели-.

мваговий поїзд, призначений для Кладно, Тршінеца або Вітковіц,

ни, м'яса , машин, різного устат- куди надходить руда для дальшої кування, які проходять через переробки. Так само стоїть спра-цю станцію. ва з перевантаженням нафти .

Перевантаження на станції Потужні насоси перекачують її Ч'єрна на Тисі механізоване,\ з рад~нських цистерн У чехосдо· здійснюється швидкими темпами. вацью, і спеціальні состави ідуть Зерно переходить з одного ва- на нафтопереробні заводи в гона в інший без дотику люд- Братіславі , Пардубіці, Коліні. ської руки . Цю роботу викону- Поставки з Радянеького Сою­ють ексгаустери, які рухаються зу, ос.обливо сировини, забезпе­по рейках. Масивні шланги ви- чують поС'І'ійну роботу для тру­сясають зерно з одного вагона і дящих Чехословаччини і безна­випускають його в інший. А ко- станпо вливають нову кров в ли робота ~сгаустерів вияв- артерії зростаючої чехословаць­

ляється недостатньою, допома· кої промисловості.

гають механічні лопати. Жваво іде перевантаження то­

варів за допомогою портального

крана, який піднімає до 30 тонн. Гул під портальним краном змі-

Kapon ПОСЛУХ.

На фот о: взимку руда,

шо змерзлася, розморожуєть­

ся в nристанційному nримі­щенні місткістю до 40 вагонів.

і Ведмідь•. Адреса редакції: м. Бровари, КиІвської області, вуп. Киівсака, N2 138.

Броварська районна друкарня Кнівськоrо обласноrо уnравління культури.

11/з залу суду 11

ХулІгана приdориано ...Трапилось це у БоrданІвцІ

біля клубу. Тут І. П. Теплюк з с. В.-Димерка вчинив бійку, nІд час якої ножем поранив rpo• мадянина Бобка, пошкодив май­но колгоспного клубу.

Теnлюка судила виїзна се­сія народного суду у Богданівці. Пого засуджено на 5 років nоз­бавлення волі.

А. ХОМИЧ, нарсуддя 2-оі дільниці .

--СJ-

Дивіться телепередачі 29 ГРУДНЯ

Понеділок: 19.00 - останні вісті (Москва); 19.20 - мульти­nлікаційний фільм сГидке каче­ня»; 19.40 - назустріч ХХІ з'їз­ду КПРС і ХХ з'їзду КП Украі­ни. Передача сНаші підсумки•; 19.50 - літературний альманах; 20.50 - художній кінофільм сНаші сусіди•; 22.10 - «Майстри мистецтв Грузинської РСР на­зустріч ХХІ з'їзду КПРС•.

30 ГРУДНЯ

Вівторок: 18.30 - сАквалан-rізм• - новий вид водного сnор­ту; 19.00 - останні вІсті (Моск­ва); 19.20 - до 40-річчя Біло­руської РСР. Документальний фільм сНа землі білоруськІй•; 20.1.0 - Л. Сине.льников. «Доб­ре слово». Одноактна п'єса. Но­ва nостановка телевізійного те­атру; 20.55 - концерт народно­

го артиста СРСР М. С. Гришка; 21.35 - новий художній кіно­фільм еГоловка вулиця•.

31 ГРУДН.Я Середа: 19.00 - останні вісті

(Москва) ; 19.20 - телевізійна кінохроніка «Новини тижня•; 19.35 - кіножурнал сХочу все знати•; 19.45 - новорічне nоз­доровлення. Вистуn ГОJІОВИ ви­конкому Київської міської Рад11 деnутатів трудящих О. Fl. Да­видова; 19.55 - художній кіно­фільм сДобровольці•; · 21.30 новорічний естрадний концерт .

Редактор . С. ПОГРЕБІНСЬКИИ.

ТОВАРИШІ!

Зам. 4995-2500