п РО.lеmар1' всіх країн, Є/l.наilmесл,!

НОВЕ Орган Броварського райониого комІтету

Комуністнчної паРТIІ України та районної Радн депутатІв ТРУДЯЩilХ

Київської оБJlасті

Рік видання 26-й

.N1! 17 (2284) НЕДІЛЯ

9 ТРАВНЯ

1965 р.

Ціна 2 коп.

u

НЕМЕРКНУЧИИ подвиг НИНІШНЮ весну по пра.ву

можна назвати зна'мE'lН'НОЮ.

Це - весна д:ваддятиріЧчя нашої велИlкої Перемоги. В пам'яті на­родній, в історії людсыійй ні'коли не зітреться дата, вИ'карб}'ІВана раllНИ1МИ і ТРУДОВlIІМИ подвигами радяиського народу: «9 тра'вня 1945 року».

довгим і важким був наш !lLIIЯХ дО світлого Дltя Перемаги. Майже чотИ(ш ,роки йшла неба­чена щодо масштабів і за,пеклос­ті БИl1ва на величе~наму радян-

сыа,німецькомуy фронті, який rrРОС11я.гався від Льодовитого океа,ну до Чорного мо'ря. СYlворі ви'проБУ'В аIН;НЯ , що при,пали тоді на нашу долю, не похит,нули ге­

роїчний рЗідЯН<СІЖИ'Й народ і 'його доблесних воїнів, не ослабили їх віру в справедли.ві<:ть своєї опра­ви.

-м ИНУ ЛА війна являла собою не тільки боротl7бу між дво­

ма арміями. З першоro ДНя вана стала рішучою БИl1ВОЮ м~ж но­вим сусп'ільним ла(Цом - соц;іаліз­мом і породженн,ЯlМ крайньої ім­.періалістичної pealro:iї - фашиз­мом. Ця 'вій'на вия,вила незапе­речну перевагу економФчної, полі­тичної та військової організації соціаJliі,сти,чного суспільства, непе­реборну життє,ву СИЛУ ма,рюсист­cblko-ленінсыкїї ідеології, ясюраво продемонструвала, на що здатний

HapQД, керовациil Комуністнчною па'Р1'ією.

У'же В rl'руднetвій битві 1941 ро­ку під Моса<'ВОЮ РЗlДяиська Ар­мія завдала МОІ'!утнього удару по німеЦЬІСо-фаШНIСТСIll<ИХ загарбни­ках_ Це була їх перша велика поразка в др~й авітовій війН'і. А через рЇіК у ПРИВОЛЗІ>КИХ степах було оточено ,і рО3!1ромлено 33О~тиоячне YlI'Pупуван.НЯ ворога . Битва на Волзі знаrмооувала со­бою корін-ний перелом у ході вій­ни на користь paд~Hcыогоo Сою­зу.

ПїCJJЯ пораЗКlf фа ш ИСl1Cь'К ИХ полчищ на КурсьКій дуві стра те-

гічна iH,iцiaTlIJВa остаточно пере­йшла в руки Радя,нсЬІКОЇ Армії. В 1944 році наші Збройні Сили провели ряд блискучих насту­n;JЛЬНИХ операцій, я,юі навесні 1945 року заВеРШИЛИСЬ ПОВlНим розrромом гітлері,всыоїї армії, падінням Берл,іна та беззасте­режною кЗ!пітул,яцією фашистсЬІКОЇ Н~меччини. Радянський народ і ЙОГО армія відстояли першу в світі соціалістичну державу, гід­но ви-конали овій інтернаціональ­ний обов'язок, ВИ'3'ВОЛlІІВши наро­ди Польщі, Р'умунії, Бошар:ії, Чехословаqчи'ни, Угорщини, Ал­банії і Югосла'вії з-під ярма гіт­ле~іI!СЬКИХ окупанті,в.

ЯСКРАВИЙ вilдблиск нашої перемоги видно сьогодні на

пра,порах соціалізму, які гордо майорять у рящі країн Європи і Азії, над далекою, але БЛИЗЬКQЮ 'нашому серцю революційною Ку­бою. В піСЛ'ЯВОЄНlні роки утвори­лася світова соціалістична систе­ма, я,ка є вирішальною силою су­ча<JНОСТЇ.

Прorреси'вні люди всієї землі по П'ра'ву зв'язують з нашою пе­ремогою нинішН'ій розмах націо-) нально-визвольного руху, крах І колоніаlЛЬНОЇ системи ім-періаліз­му, пі,днесення наступальної бо­роТЬІ6и міжнародного робітничого класу проти капіталу.

Організатором і натхненником великої ПереМQГИ була Кому,ніс­тична парті'я, я,ка об'єднала зу­силля армії і народу на 'повний розгром ворога. Вона здійснюва­ла ПОВС~КlДенне кері.RНИЦТВО бо­йовими діями військ на фронті, героїчною боротьбою партизанів, невтомною роботою трудящих у тилу.

Як з мале,ньких СТРУМОЧ1кі,в утворюється бурхливий потік, та'к з ПОJ1JВигів ,мільйоН'ів і міль­йон'Їв радянських людей ВИНИК могутній ва,л, який змів на своє­му шляху чорні сили реа'кції, по­

веРНУВ нашом'У народові мир і

авоБОiLJ.у.

Пе.ремог,а далась нам нелегко. Багато славних синів нашого на­роду поляrгло на полях боїв. СЬОГОдіні, вшановуючи перемож­ці,в, ми с.хиля€мо свої голови пе­ред па.м'яттю тих, хто віддав своє життя З3 честь, свободу і незалежність соціалістичної Віт­чизни.

(Закінчення на 2-й стор.).

Мал. Г. Малакова. (Фотохроніка РАТАУ).

у Президіі Верховноі Ради СРСР Напередодні Дня Перемоги - великоrо свята радянського ~a

роду Президія Верховної Ради СРСР за зразкове ~иконання боио вих завдань командування на фронтах боротьби з НІмецько-фашист ськими загарбниками в рокн Великої Вітчизняної війни і виявлен при цьому відвагу та геройство присвоїла звання Героя Радян ського Союзу - 18 радянським воїнам.

Указом Презндії Верховної Ради СРСР від 6 травня 1965 POK~ орденами і медалями СРСР за бойові відзнаки в боях з німецько фашистськими загарбниками у період Великої Вітчизняної віЙНІ нагороджені 31 тисяча 399 ті учасників. (ТАРС).

IОВІЛЕІЇНА МЕДАЛЬ Президія Верховної Ради CPC~ на ознаменування 20-річчя

Великої Перемоги встановила ЮВІлейну медаль «Двадцять рокіl перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.». Нею наго· роджуються всі учасники війни, партизани, весь особовий склар Збройних Сил Союзу РСР.

-------з СВЯТОМ ПЕРЕМОГИ!

Вроварський ,раЙ!ком КП УrкраЇ'ниі ВіІІК1JН:КОМ райоН'IFОЇ Ради деlIIутаті'в трудящих 'ПОз'дОРОВЛЯЮТЬ У'часниuciв ВелИlКОЇ Вї-ТЧИЗНЯlfюї вШни і всіх 'І1руді:ВНJIIків 'ра'йону 13 20~рі'Ч'Чям: історич,ної пера\lОГИ Paдн,HCЬKOIГ~ Союзу у ВеЛ'JIIкій Вітчи'знЯ'нїй ,війні над фаши!ст-сы\юю Німечч~шою . ,

Бажаємо вам ~iЦiH()OГO ЗД{)Р,ОІв'я, ща,стя і но&их j'С'піхів ІВ праці на БUIaJГ() н'ашо'ї :рі'ДНQ:Ї БатькiJВщИlНИ.

РАИКОМ

КП УКРАІНИ

ВИКОНКОМ РАИОННОІ

РАДИ ДЕПУТАТІВ

ТРУДЯЩИХ

НЕЗАБУТНІЙ ДЕНЬ

Парад Перемоги на Красній площі в Москві 24 че})вня і945 р. На фото: кИ'нуті до підJК~ЖЖЯ Мз'взолея знамена переможеної

гітлерівської армії.

ФОТО Є. Халдея, (Фоrохроні,ка ТАРС).

20 років минуло з дня пере­можного завершення Великої Вітчизняної війни. Пройде ще чимало часу, а день 9-го .трав­ня 1945 року назавжди залн­шнться в нашій пам'яті_ Я перебував у той час у

військах І-го Українського фронту. Ще 2 травня ми зна­лн, що Берлін 'в наших руках, що його гарнізон капітулю­вав. Але на околицях міста і на пІдступах до нього бої ще тривали.

ОфІцери ставлять частинам нові завдання, вимагають до­повіді про те, як ці завдання внконуватимуться.

Тиха травнева ніч з 8 на 9. ВІйська відпочивають перед вирішальними боями. У всІх

піднесений иастрій, бо кожен розуміє, що перемога, остаточ-' на перемога, яку ми чекали

роками, незабаром. Раптом нічну тишу порушує

стрілянина. Стріляють з усіх видів зброї_ З'ясовуємо, в чім справа. Виявляється вогонь ведуть танкісти, артилеристи, піхота, стріляють навіть пора­нені 3 медсанбату. Це був са­лют на честь історичної Пере­моги.

- Фашистська Німеччина капітулювала!

- Перемога! Ця звістка, наче блискавка,

розноситься ,по всіх підрозді­лах. Важко, дуже важко опи­сати, що було в ... і часи. Ви­гуки на честь натхненника іс-

торичної .Перемоги - рідної' Комуністичної партії, на честь героїчного радянського народу. Стихійно виникали мітинги. Бійці на руках несли своїх командирів, під керівництвом яких пройдено великий бойо-вий шлях. , Таке ж радісне піднесення

панувало в усіх містах і селах нашої неосяжної Батьківщини. Радів, веселився народ-герой, народ-переможець, славлячи

велику партію Леніна, героїв­фронтовиків. Іх обнімали, ці­лували, частували. . Декілька днів тривало свя­

то Перемоги .. _ М. БОЖКО,

генерал-майор запасу. м. Б})овари. І •.••• .•••••• . *.' ' •. ~ ....... _ ......... _ ........... _ .............. _ ......... _ ............ _ ..... _ .......... _ ............ _ ................ - ....... _ ............................ _ ............ _ ........... .

вони СlV.CІ.ливо ипт.ли

Так почалося ... 22 червня 1941 року. Цей

день ми запам'ятали на 'все життя. Фашистська Німеччина

* (СПОГАДИ ФРОНТОВИКА)

віроломно напала на нашу * Батьківщину... -Пригадую перших гітлерів-Один з підрозділів нашої ських . солдатів, що ми взяли

частини по бойовій тривозі в полон. Який жалюгідний ви-! зайняв оборону недалеко від гляд мали ВОИИ! .. А як раділи прикордонного населеного наші бійці: виходить, не та-пункту. Бій почався через кий страшний вовк, RK його декілька годин після початку малюють. війни. Бій запеклий, кровопро- ... На світанку 23 червня литний. гітлерівці силою до трьох ба-Як відомо, гітлерівці розра- тальйонів піхоти почали ата-

ховували на легку перемогу, кувати наші позиції.' Але ус-вони навіть підрахували, коли піху не добились. Довго ТРИ-і о котрій годині будуть в то- вав тут запеклий бій. Во-му чи іншому місці. Та все рогу не вдаЛОСR просунутись гарно було на картах, а на ді- ні на метр. Душею бою були лі не те. Наші славні воїни комуністи і КОМСОМОл'ьці. Іх міцно утримували кожен ру- палкий заклик, особистий при-біж, відстою.вали кожен метр клад запалювали всіх на смі-рідної землі. ливі і !)ішучі дії.

\~~~~~~~~~~~~,~

ВІРНО СЛУЖАТЬ НАШІ ЗЕМЛЯКИ

СПАДКОЄМЕЦЬ КРАЩИХ ТРАДИЦІЙ До призову на військову

службу Володимир Нилов пра­цював у Броварах на заводі ТОРГО'вельного машиноБУД'У,В'ан­ня. 3ар,аз він - ~la1'poc Чор­НОМОРСЬКОГО флоту.

3 перших дні,в після прибут· тя в частину Володими'Р Мнхай­ЛОВІІЧ аюrивно взявся за вив­чення важкої, але почесної віЙСЬКіОАОЇ спеціальності. Він зумі.в завоювати пова,гу то-варишів своєю безДОl'анною

СЛУ'жбою і працелюбністю, на­

полегливістю в ·навчанні. Від-_ .. __ v_ ... _ .. _"'_ .. _ .... _._. __ ... _~ .... ~_~~v __ ~_~.~ __ rl

! Бorаm ~iB~~!f1.exa~I!y!~:!!.~"н< .. -І І нізатором Василь .тІар:, оlН,О'ВИЧ льOtвих рОО(}тах. Вригада пер- І ' СУШІ,О. На й{)!го очах, Я~, ка.-, ш(}ю зак~нчила С,fв,бу ра:НіНl:'Х r жуть, ріс і ба!Гат.і!В к,олиШ'нШ ярих і швиr,~КИIМИ ТЮ\ІПа~1И еіє t комос.п «Ч~р.в'Оіlfа YKlpa.Ї1Ha». лі'зні культури та. садИ'Гь кар- t ! А "оли почала<;ь В~ЛИlка 8:'1'- топлю. ТУТ від;анача~ться в ! ЧИl:JIІ'Яіна віЙ.на, моло:\иіі Суш- l}(}о()Ті меХ'1litrїзована ЛaJНlI\<l Ми-

~ КО разом ,3 бlliга'ть~(а ВОЇIН.ами 'К'ОЛИ Бреуса, яка зобrm'язалася РадЯІНСЬКОЇ AJ)iMiї піПШЕ захи- ВИІЮЩ}1вати ЮIJptOOiплю без за­щати рідну Ба.тыівщІІну.. Він 'трат IРУЧlН'ОЇ п.раці і Ізі брати ,ІЮ

І ДОСТа!ВJШВ БО~!І1рJlJпаси .на фР-ОН- 130 ЦВ'Н'1lHepiJв бульб на к(}ж­

мінною рисою молодого матро­са Є те, що він, не шкодуючи часу, дуже баг:lТО допомагає своїм товариша~1 в освоєнні спеці,альності.

ОДНИМ з перших Во.1'ОДЮ!ИР включився в соціа.l!стIltЧ.не З\l3-гання «Естафета бойової сла­ви» на честь 20-річчя Перемо­гн IІ<1Д фанщстсь"оІО Ні,\lеччн­ною. Свої зобов'яза'НН'Я ВІ!КО­нува в з честю.

Ком,андування неодноразово заОХОЧУ'вало MaTp'oca-KO~ICO­

мольця В. М. Нилова за хоро­ші у,спіхи 'в бойовій і політич­ній підютовці. У березні HO\lY було присвоєно високе звання

відмінника. Але й після цього

ві,н продовжує Відосконалювати

свою м,аЙстерність.

ВОЛОДИ~!ИР бере активну

участь і в І'ро~!адській та спор­

швно-масовій роботі. Він -член бюро КОМlСо~!Ольської ор­ганізації підрозділу.

Про комсо\юльця Володюш­ра Нило·оо можна впевнено оказаТІІ, що він є спаДКОЄ\lцем хороших бойових традицій на­шої частини.

Ворог ніс чималі втрати. Та й наші ряди ріділи. Раптом замовк станковий кулемет. Опустилась голова навіДНИ1(а Семенова. Та ие надовго.' Під сильним вогнем до кулемета

підпрвз командир батальйону Нефедов, і зиову гітлерівці примушені були заЛЯГТІІ. 30 фашистських загарбників зни­щив навідник ручного кулеме­

та коМСОМ4ілець Спиридонов.

Три доби тривав бій в цьому

'Районі. Три доби не заплющу-

вали очей бійці і командири, пер~носячи неймовірні трудно­щі, відстоюючи довірений їм рубіж. 700 солдатів і офіцерів, 10 танків та іншу техніку за-

лишили тут гітлерівці в ті па­

м'ятні дні.

... 24 роки пройшло з початку війни, 20 років з дня її пере­можного завершення. Та не за­бути тих, хто відзначився в перших боях, хто віддав своє життя за честь, свободу i~ не­

залежність любимої Батьків­щини.

Вічна слава Їм. П. МУЗИР,

полковник у відставці. м. Бровари.

і ті. За MYJКlНlicTb та бroсmраш- 'ІІОМУ з 140 ге,ктшрів. Р. ЛОЩИНІН, секретар парторганізації

військової частини.

СКУЛl>птура раJtЯНСI>КОГО воїна-переможця, BC-ГаНО8лена ! ність в,tдзна:чении УРЯ'Д{)lВИШИ Д,о'бlре також працюють 'ГраІ,-нагор(}да.ми. Ш,сля ])озгрому ТОРИІСТИ Іван Нау:меIНК(}, К(}с-

н,а могилі раДЯIНСЬКИХ BOЇHlB, загиблих при шту'рмі Берліна. (фОТОХРОНі,ка РАТАУ).

'І вuрога меХМІізатор ПOlве-р'нув- 'ТJI;НТИlН КРfJЛЬ, Г'РИІГоріи Сушк'о , ся Д(} МИіріНОЇ праці хл,іБОIJ)О'Ба. та Dнші мехаil:l!ї,зат~ри. На сів:б,і ! І ТрУ'ДИТЬСЯ ніlН Тall{, JШ{ вою- яри;х, п,jIД1flО'ГОІВці грунту і са-

СПОГАДИ ПРО ДНІ &ОЙОВІ

І ва'в ,на ФРОlнті. В OCTalНlHli Рf)КИ )1)11Н1Н'і каР'Т'ОІПлі ВОІНИ 31н.аЧ1Н'О В АЖКИR шлях воїна-пере- но-монтажного управління В JI . можця під час Великої .N't 39. Не раз ІИ доводилось 3іСИЛЬ • арюнович очолює пе-ре>ВИIКОІНУЮТЬ Н(1РМИ, пиль'н'о В' -'й .•

ІТЧИЗНЯНОІ ВІ ни З Вlиськамн виносити поранених з поля бою, ТР1JJКТОIJЩУ БРИlгаду, я'ка 6 .ниlНli стежать за Яlкkтю. В р-о,боті Першого Українського фронту не одному воїиу вона зберег-ОI~Н:ОЮ з переlДОIВИХ в радг(юпj БОЯИ р::в;няють,ся на C'EOJlO 6ри- пройшла медична сестра, стар- ла життя. Варвара Федорівна

~ «Г~голіІВІсь'КИЙ». гадира. ший сержант запасу Варвара нагороджена орденом сЧерво-

'і ДваJДця'ГИ~іччя Ве.'1ИКОЇ Пе- І. ТИМКО, Федорівна Орлова, яка нині ної Зірки», медалями сЗа від-~ " . працює старшим бухгалтером вагу», сЗа ВЗЯТТR Берліна» і

ремО1ГИ механша1'О'РИ. ш,'1jзнача- голова СІльради, розрахункового столу будівель- сЗа перемогу над фашистською

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~+~~~~~~~~~~~~~~~~

НЕМЕРКНУЧИЙ подвиг родної безпеки. Перед лицем по­силення агрес.и.в,них дій імперіа­лізМІ}' КомУ.ністична партія і Ра-

(Закінчення .. Поч: на І ' стор.). І ус.пішно здійснює історичні рі­~. розгром ГlТЛ('РIВСЬКИ~ заг.арб-І шення ХХІ І з'їзду КПРС, Прl!­

НИКІВ внесли вкл. ад УСІ нароД.и І ступив до розгорнутого будівни­багатона.цJонаЛь'НОI раДЯНСЬ.КОI сІ- цтва КО~IУНістичного суспільства. м'ї. П.lіч-о-плі~1 З веЛНIКІ!'\1 росій- В єдиній браТіній сї\!'ї ра'дян­СЬКИМ u та ІНШИМ~ народа\lИ І СЬКИХ народів розцвітає У:краї­СРСР .НIlIЛН Т~УДЯЩІ УкраІНИ. Іх 'І на - невід'ємна і СК.1адова час­TpYДO~JI І раТНІ ~одвиги явл.яюТl, ТІІН(І могутнього СРСР . Трудящі

собою немеРКНУЧІ .. СТОРІ НІШ в Лі-І н~шої роспуб.Jіки за минуле два­ТОПИСУ СВЯlf.\еННОI боротьби ,з·а дцятиріччя відбуду.вали і збуду­ІСТОрlllШУ долю наШОІ БаТhЮВ- вали нові міста й села, споруди­!Цини - великого.. Радянського ли велетні індустрії, великої хі­Союзу. Сини Укра ІНІІ бились на І ~!,iї, від,крили нові інститути і ВСІХ фронтах, у партизанських школи, театри і музеї . В ці дні загонах і в під<tіЛЬНIІХ організа- з великим піднесенням вони пе­ці.лх .• Б:nнзько двох з ПО,10ВІІНОЮ І ре1'ВОРЮЮТЬ у життя ріUlРИНЯ ~1l.:')IЮI.!lIJ l'ру~ящих УРСР. За ге- березневого П,ryенуму ЦК КПРС РОІЗМ І ~IУЖНIСТЬ, виявлеНІ у Ве- . , .1ІІІ(іЙ Вітчизняній війні, наГОРО-1 до.баваютьс~ ~альшого розвитку джеllО ?рдена~и і медал.ями, по- ВСіХ галузен СІЛЬСЬКОГО господар­

нзд ДВІ ТИСЯЧІ УДОСТОЄНІ Зllанн!! ства, збільшення виробництва

Ге'роя Радяисько~о Союзу. продуктів землеробства і твари'н-р АДЯНСЬКИ~ народ уже Iі1щтва.

дав,но заГОI в рани війни,

відбу ДYiBalВ свою економіку і .нині

2 НОВЕ ЖИТТЯ 9 травня 196~ року.

Зайняті ТВОРЧОЮ працею, ра. І д~нський уряд {>облять усе '!.eo~-д.янські людн . наполегливо бо-: XlДHe для . ЗМІЦнення Зброини~ рються за мир І дружбу м;ж усі.' Сил СРСР І гарантуваf!НЯ без ма наРОДЮIИ. Але на зе.~lлі ще не І пеки РаДЯillСЬКО.ГО Союзу,. Д:'l~ перевелись паЛI"I' в··н І' . І посилення обороноздатносТІ ВСІЄІ

ІН и. \lпеРlа- :. . . . лісти США та їхні партне , {)П!ВДР)"ЖНОСТІ сощзmстичних

ри по ItpaTR. а.греСІІ,В·НИХ блоках загострюють І' д' з А А міжнаРОJtНу обстано,вку, ведуть В І Н ~ ЮЧИ сл·а.вне два­ГОНКУ' озброєнь ' А 'Д'ЦЯТИРІЧЧЯ Перемоги над фа-. \І,ериканська І' Н' . ~ОЯЧЧИllа бомбардує мирні міста, Ш!J<~Т;,ською ІМ~ЧЧИНОЮ,. ра~Я!l-І села Де\lС'кр,аТIІЧНОЇ Республі-І СІ>КИИ народ ~д6иває пІДС) м!<и K~!. В'єтнам, розпалює полум'я 'вида11Н.ИХ ДОСЯrnень в e~OHOMI~-ВІННИ в Індокит,аї. Всі прогресив- ному І культурному .БУДIВНИЦТВІ, ні люди світу рішуче засуджують здо?утих за МИНУJIl роки. ЙLtуЧи

" леНIНСЬ'1<11>М ~YPCOM, розро6леНИ'~1 агресиВ1Ну поттикv амерккан- ХХ, ХХІ і ХХІ І з'їздами КПРС, ських імперіалістів, Вlf,:l-Ізгають трудящі СРСР під к,еріВНИIЦТ.вом ПРlІпинення їх втручання в спра- Комунkтичної партії успішно ви народів, я.кі борю-ться за своє розв'язують коріННі питання РОЗ­соціальне і національне визво- ВlnКУ н·ародного . гo.c.nодарс!ва,

створюють матеРІально-техНІЧНУ

лення. 'І базу комуністичного суспільства. • РаД~Н('ЬКIІЙ Союз стояв і сто- Полковник Б. БУRСЬКИХ. ІТЬ на сторожі МИРУ та міжна- (РАТАУ).

Німеччиною. 1941-1945 рр.». Брала участь в боях з ні­

мец~кимн загарбниками і служ­бовець ДаріR Антонівна Остро­хіжко. Старший матрос, вона разом з моряками Балтійського флоту відстоювала кOJIИСКУ Великого -ЖОВТИR місто-герой Ленінград. Майже всю війну пройшов партиз~кнми дОро­гами народний месник Михайло

Антонович ШутіцькиИ. CuBHO

80Ю8а8 і колншній СОЛАат Му­

сіА Петрович Герасимеико, який до останнього часу очолював

БРIfГЦу будівельників.

До 20-ріЧЧR ВЦИКОЇ Перемо­ги партІйна і nроф(віJlкова ор­ганізаціі встановн.ІІИ .fIa людно­му місці художньо -оздоблений стеНА, на RKOMY портрети всІх учасників Великої ВіТЧИЗНRНОЇ війни, що нині працюють в нашому колективі. Тут фото texhika-бу)!.llІеJlЬНИка леАтенан­та запасу Івана lваиовича .Бар­голіка, майора запасу ТимофІя Михайловича 'Висоцького і ба­гатьох іншкх колишніх воїиів РаДЯНСЬКGЇ Армії.

Тих IІ.НЇв не змовкие слава - пі)!. т.аким девізом відбула­СІІ зустрitt XOJlнontix фронтови­кі8 3. колективом nРilціВНИКіВ нащого УпраВJIіННJl. 80НИ вис­ТУПИJlИ З спога)!.амн про те, RK ві)!.стоювалн честь і незалеж­Hlctb рідної Батьківщини в грізну годину війни.

Л. НИКОНОВА, секретар парторганізації

БМ)' 16 39.

У БІЙ ЗА БАТЬКІВЩИНУ - w

І Чимало телеглядачів, на­

певне, пам'ятають розпо­відь письменника _лауреата

Ленінської премії С. С. Смірнова про дівчину-тан­кіста Марусю Лагунову, що втратила в бою обидві ноги та зуміла знову ста­ти до лав Радянської Ар­мії, про дівчину, яка за до­лею своєю була нібн рід­ною сестрою «справжньої людиии» Олексія Маресьє­ва.

Лагунова брала участь в бою за наше рідне міс­тО Бровари. Юні краєзнав­ці Броварської 'восьмиріч­ної школи .N! 3 вирішили листуватися з Марією Іва­нівною. На наш лист швид­ко наДlишла відповідь 3

міста Хмельницького, де зараз проживає т. Лагуно­ва. Марія Іванівна пише:

* ... БатальЙон вийшов до Дні­

пра в р,айоні міста Пер€'яслав­Х~ІеЛl>НИЦЬКОГО. У Марії Ла­гунової ставало щораз більше бойовОго доовіду. В бригаді про неї уже. говорили: «Це наш таНІКОВИИ ас». Вона м,ала справжній бойаВІІЙ авторитет у танкістів. На її рахунку бу­ло багато роздавлених гусе­ниця~;и вогневих точок, гармат

і фашистів. Невдовзі бри,гада одержала наказ взяти Дарни­цю, район міста Києвз на лі­ВО\ІУ березі Дніпра. Ви'коную­чн ІІзказ, бригада почала важ­

КІІіі бій бі.1Я н-аселеного ПУНК­

ту БРОВЗРIl.

є у МАТЕРІ СИНИ Солдат веРНУIВСЯ із в4Йни. На грудях в нього 0pJ.eHI! І на обличчі свіжі шрами. Синочки босими нога~1И Дрібочуть батькові навстріч. А мати тулиться до пліч, В об'ЇЙімахвоїна ридає І тугу серця ВИJ1w~ає. Через фронти, вогонь і дим Солдат вернувся в рідний ді\І. Ще не прочахла навіть зброя, А він дбайЛlVВО під горою Вже оглядає ярину. І лише з·гадка про війну­Чоло У ран,ах рубцюватих. ЗРОСЛІІ сини, Радіє мати. І батьку весело в душі. Горить калина на межі, Немов ЧИЯСЬ сміється доля. Си,"и вертаються із поля. А м,ати стала край воріт, Бентежно ди,виться у світ. У серці матері неспокій, Бо та,м, за 06.рієм ВИСОКИМ. Шугають чорні круки знов, Людей невинних

Л,lЄТЬСЯ .кров.

І :!нову марять про походи Іуди й К,аїна заброди. Та знайте, палії війни, Що є У ~ютері сини!

Федір ПЕТРОВ.

м. Бровари.

Вона визволяла Бровари «Від душі вдячна вам,

дорогі діти, за ваш лист, за теПЛІ слова привіту. З Броварами зв'язане моє складне життя, смерть моїх БОЙО!lИХ товаришів. Тому хочеться побувати у ваших краях, що я зроблю при

першій же нагоді. Бажаю вам, діти, великих успіхів у навчанні, успішно завер-

шити навчальний рік. Ви­

коную ваше прохання -надсилаю своє фото».

М. ЕРЕМЕНКО, вчитель.

Нижче ДРУ1(УО!О уривок з ста.тті С. С. Смірнопз про бій за Бро,вари.

* * На ЦСЙ час за П.1еЧЮlа Ма­

русі Ла.гунової БУ.10 двана­дцять атак. Бій за Бровари стап тринадцятою.

Та",~іСТIІ, як і ЛЬОТЧИКИ, трохи маРНОl!ірні. Якось на ПРНівалі ше перед Броварами вони за'1>е.111 веселу РОЗМОВУ, і

РОЗПОВІДЬ ПРО

СПРАВЖНЮ ЛЮДИНУ

хтось н:зп,івжаРТО\lа СJ<азав Марусі:

- ДИ!ШСh! Тринадцять-число нешас.lи,ве.

У відповідь вона, ОІіЮЧИСh, заперечила, що на брокі її машини стоїть номер ІЗ. та ЦС не зава·ДІМО їй ВОЮl~ати. А капіТ<JН МитяЙ'кін. шо ОПlІ­ІШОСЯ тут, сердито ГрЮІНУВ на

марнові.ра: - Д~~рниці! Я вже пооува,в

у дваДЦЯТІІ а так,ах, і нічо·го зі мною не сталося під час тринадцятої. Давай, Ла.гуно­ва. підемо разом в цю ,атаку.

Він нііКОЛИ не забув,а,в своїх обi.L~янок і 28 вересня 194З ро­ку. в день цього бою, опинив­СЯ в машині лейтенанта Чу­макова. його веселий, спокій­НИЙ голос ПРО.1унав у Ш.1е~!О­фоні Ма.руоі:

- Марусе, ми повинні бути першими! давайте в:n е:р ед' Спочатку все йшло добре.

Командував танком капітан Митяйкін, а лейтенант ЧУ\>Іа­ков став до кулемета. Вони першиоМИ вир~ались на позиції фашистів, і Маруся бачила, як роз·бі,гаються і падають під кулеметни'М вогнем гітлерівці.

- Ану, трохи пра поруч, -командував МитяЙікін. - Т,ам ні-мецька гармзта Jlаuш\! до­шкул.яє, п.рIlСТj'1КНС\!О ЇЇ.

Вона розвернула- машину і понеслася вперед. Німецьк,і гаР\lати КИНУЛІІ'СЯ врозтіч, і танк, Kopn~'COM відкинувши

гармату, пронісся через арти­.1еріЙськиЙ окоп. Та, очевид­но, десь поруч приховалась

друга гармата. Т,анк раптом сіпонуло, мотор захлинувся, все наповнилось Їд'ки.м ДИМО~І. Біільше нічого Маруся не пз­м'ятала. Вона прийшл,а до пам'яті в

польо,вому госпіталі. У неї бу­ло ампутовано обидві НОГИ, перебито 'ключицю, і ліва рука здавалася мертвою. Все :все­реДИfI'і було ніби СТИСНУТО К.ІІешатами, і голов,а тріщала від болю. Біль заБИlра,в всі сили душі і т,іла, і в·она навіть не могла за,ми,слитись над

ти,м, що з нею сталося.

На літаку її доставили до Су,м, з~іlдТИ до ульяновсыа,, а згодом до O~ICbKa. Тут мо­додий СМlіливий хірург Вален­ТІІна Борисова робила їй одну операцію за од,ною, намаг.аю­Чl!сьврятувати її ноги, на­сК'іЛЬЮI це було МОЖЮІ'!J.O, щоб потім вона змогла ходити на пр,отезах. Саме см,іливості і І!·а,полег.lивості Борисової, я'Ка іноді йшла на РИСК всупереч порадам старших і обережні­ших xi.pypriB, Ла.гунова зав­д,ячує тим, ЩО прийшов день,

КО.lИ вона піШ.1а по землі без ~IИЛИЦЬ.

Та до цього дня ше треба було дожити, пройти крізь багато фіЗIІЧНИХ страж,дань, через довгі місяці мораЛЬНI!Х M~K. Почуття безнадії і без­виході все частіше і сильніше о·горта.1И дівчину, і тут знову добрі, чуині ЛЮДН. її старі друзі ПРИЙIІІ.1И дО неї на ви­руч,ку в нзйтяжчий \!ОШ'НТ її життя ...

~~~~~~.~~~.~.~.~.~.~.~.~.~~~.~.~~~.~'~'.'~'~'~~~~~~~-

Фото~!Онтаж М. Захарова. (Фотохроніка РАТАУ).

ПАМ'ЯТ АеМО ПРО ЗАГИ5ЛИХ р.обітни.ки Ліl1f.Ьвської шве'йної

фабрwки урочи~то відзна,чають 2О-річчя веЛИIКОІ Пере\!Оги над

лах буде покладено траурні .biH-1 шистсЬ1КИ~1Н окупанта~!и виступив КИ. Фабричний хор ВИВЧИВ пісні офіцер запасу В. С. Шибіка. періоду Вітчизняної війни та піс-' МИ, МОЛОДЬ, свято бережс\!О ні про мир. • спогади про своїх дідів, баТl.>кіп На фабриці ві.ll:бу,1ИСЯ УРОЧИС- і. братів, шо в жорсток~х БИітвах

ТІ' збори ~РУ';ЯЩІІХ пр ..• ВІДстояли для нас мир ІовоБОДІ'. .:' І.... ' исвячеН'1 цlИ Н. ФЕДЧЕНКО,

фашисТ'Ською Ні,меччиною. Комсо­

мольц'і ,після роботи впоряД,кува­

ли ~югили загиблих воїнів і інших

жителіВ-О.ll:носельча'н, н,асадили

дерев, 'NBiTi'B. 9 травня на моги-знаменНlИ даТІ. З спогадами про секретар КQмсомqльської

На фото: М. І. Лагунова. боротьбу радіяаськo\fХ ЛЮJ.еї't з фа- організації. ~==~==================================================================~~

Не за,буваються хвилини, коли

ЖИТТЯllВОЄ трималося, як кажуть.

на ,волосині! А х,вилwн тих за вісім рокі'в перебування в а'р,мії - не злічити. Саме тих років,I'О.1И :ви­рішувалася ДОЛЯ Вітчизни-матері, доля чвертьвікових завоювань Жовтневої революції. Отже, і твоя доля і доля діток твоїх. Твого сьогодні ,і завтра.

О СИРОТІЛИй в останньому бою батальйон р,адянських

солдаті,в походним маршем рухав­

ся в напрямку села Чорної. Дозор­ці, шо Йшли попереду, не поміти-

ЯК ВЕЛ/ЛА СОВІСТЬ ЛИ ворожого підр·озді.lУ, розташо­'ВЗlюго поблизу у лісі, мимо пройшли. А батальЙOlН ...

- ВпраіВО і вліво - ,вогонь! раптом скомандув,1В начаш"ник

штабу, коли «під руками» вияви­JШСЬ Інімці.

ЗаlВ'язався бій. В хід пішла і вогнепаJ1ьна і ХОЛQдназброя. Троє рс\дянськи,х солдаl'і,в Сl'ри.БНУЛIІ в ОКОП і звідти продопжували вес-

ТІІ 'ІЮГОНЬ. Ряди ворожі рідjли. Проте троє виявились «відріза­ними» від баllа,1ЬЙОНУ. ВиЙти з УКРИТТ1Я важко. Тоді офіцер поси­лає одного з СОЛД31Т пробраТIІСЯ

до своїх з метою ВИКЛlІкати на воро'га вогонь з СТЗJ!-ІКОВОГО куле­

мета і під йоro прикриттям вря­тува'Ти ТОІвариші-в. Але солдат ... не дійшов.

Тоді старший лейтенант Ф. К. Бендебера сам вцрушає. По дорозі несподі,вано на:ки'нувся на нього !Юрог і удар'ОМ n.ри,кла.да по го­Лl()ві 3ІваVlИВ на землю. ФсШИСТИ обезброїли його і по,вели .до свого Ш11абу. Та допомогли воїнові І'міт­ливість і риск. «При мені ж ,гра­ната є! - прома,йlнула ДУМ1<а. :.... Пі,д гj.мнастеркою, до брючного по­яса прИ'кріillлеН1а». Якась мить -і &она ПОVlетіл.а під ноги. Ось-ОСЬ зір,веться. Hi~!цi, ГЛЯНУlВши Оlерті в очі, дали втікача. Скорн­('Т<JВШИоСЬ нагодою, в протилеЖ1НИЙ

б-і'к подався і Федір КУЗhМlIЧ. Тим і врятувався.

14 разі,в Бенде-бера водив бійців У розвідку під час ВітчивНЯ,llОЇ війни. ПРlfВОДНВ «язи!<ів», достгв­. 1ЯВ цінні BiДO~ICCT'i про розташу·

·вання і боfюві МJжли.востіворога, розвідкою боєм зчиняв паніку в тилу ворога, викликав на нього

артилерійський вогонь своїх віЙСllК, примушуючи уцілілих ряту­ват.ись втечею. Недалеко від м. Орла після однієї з таких роз­відо,к гітлерівці заЛИШIІЛИ в се.1і чотири танки, аIВ110м.аШИНIІ, боєпри­паси. Шістнадцять смілwвці.в, крім того, Зlахопили в полон к·ілька фашистів.

Бул,а в нашого земляка Ф. К. Бендебери і така зустріч з ВОРОГО:'І 17 чер'в,ня 1944 раку. Гвардійський ПОЛ,К, ІВ ЯКО~lУ він служи.в. нзсту­ПЗіВ у нап,РЯ\lКУ м. Шауляя ЛІІ­товської РСР. Попереду в п'51ТIІ кілометрах за лісо\! - швидко­плинний Нем ан. КомзН'дуван!!я пол:ку послало шіcrь воїн'ів на чолі з КoQмандиро\! спЄ'ціаЛLІІОГО взводу пр-снита,nКОlВlIХ рУlll1l!ЩI,

старшим леїпен-антом f)еilде(ісrОJ:) ви,від,аrrll піДСТУПIІ до rіЧ!(ff j умо­ІІИ переправлення 11;) тоіі бє'rrг.

О 10 ГОДlші ра!іКУ rоз,віДІІIJЕIІ з'явилися на бере.зі. В "і.1!,КіІстах метрів пере:правлявси ІІа тоі'! бер"г противник. Komall,1,I�-j) п!дпрз !1!ІП

(Закінчення на 4-й стор.) .

МАТЕРІ в баГllі лежав І мерзнув у заметах, Шд небом спав На зраненій землі. 3дриг'авсь, як ніч Тривожила ракета І міни рвались В димовій імлі.

Ішов на смерть І вірив:

- Буду житн! Бо поруч Ти Зі МІЮЮ скрізь бул;) ...

Мико.qа МЕЛЬНИК, учитель.

с. Вели:ка ДlI~lерка.

На фото: Федір Кузьмич Бендебера _ 3 своїм внуком Вітею, дружиною Оленою

Лежав без сну, ШинеЛJlЮ лиш укритий, Страждав від ран, НОВЕ ЖИТТЯ 3

Яківною та сином Вадимом. Фото А. Козака. Без ласки, без Тeflла, 9 травня 1965 РОКУ_

О ЛЕКСАНДР БУНТОВ У 1940 році був призваний у кад­

рову частину Ра~янської Аірмії. Службу ніс відіМlінно, а першо-. ro дня :війни вступив у бій з німецькими ~агарБНИ'ками, бо частина його стояла на кордо­ні. Нерівний двобій, а потім гіркота відсту;пу, вихід з ото­чен,ня, захист столиці Украї­ни Києва. Знову віДСТjЩ по­ранення під Б.ариші,вкою, по­лон, Бориспільськи.Й табір для в'ійСUКОІюполонеНIІХ. Втеча ра­зом з командиром ,взводу з по­

лону. Перебув,ання у селі Жердовій, бо не місцевий, з Курська. А дал-і паРПl'заНСЬЮIЙ заГИI і боротьба з фашистами.

ВосеНIІ 1943 року РаДЯ!Н:hК:J

Ар'мія зв·ільняє Лів,обережжя

Уlкраїни, і партизанський загін

вливається в діючу армію.

Олександр Бунтов уже коман­

дир в,іi!lJд:ілення 520 полку 167 стрілецької ДІІвізії. В його від­

ділення попадають жердівча­

НІІ Микола Жилко і Олекс'ій Саламатін. Разом беруть уча'сть

у звіль'ненні Києва. Та Олек­сандр Бунто,в був ТЯіКІ:О пора-

НайдовшіЩ шлях ,війни в Олексія Саламатіна. Із своєю саМОJiiідкою після перемоги над НімеЧЧIlНОЮ він брав участь і в ВІННІ З і м,пер і а ліс­тичною Я,понією. Другу перемо­гу віщзначав у Порт-Артурі. ГеРОЇЧНИIЙ шлях с.клався в Ми­коли Жилка. Згодом в,ін став беЗС11рашним розвідни>ком стрі­лецької дивізії.

ТРИ СЕРЖАНТИ - Ми одержали завдання, -

говорнть Микола ЖиЛІКО, -будь-що ПІДІрівати ворожий дот. Він був великою лере­ШКQДОЮ на шляху просу,вання

нашої ди,віз'ЇЇ вперед. Нас шість. Безумовно, ми зняли безшумно вартового, а ПО11ім, IІIIJ,і'рвавшись ,в дот, ЗНИlщили гітлерівців, тут же прихопили

«ЯЮІ-ка» і згодом висадили

дот 'в ,nовітря_ За цю опера'l~ію

ТІШСЯ. До н,ас підійшлопід­кріплення. За це мене й наго­роджено орденом Слави. Маю й інші нагороди. День Пере.моги зустрічав у Пра3Ji, але 11 травня при знищенні рештків есесовців і власовці,в мене знову було пор.анено.

... Минуло 20 років з дня Пе­ремоги. Всі три сержанти сум­лінно трудяться на Жерді,ВСЬ­кому відділку радгоспу «Боб­РИЦЬКИЙ». Олександр Бунтов­кращий шофер радгоспу. В бу,дь-ЯlКУ по,году п,ри будь-яких обставинах ,він успішно вико­нує поставлені перед нам зав­д,ання. Ми.кола Жилко і О,1ек­сій Сада'матін ВОДЯТЬ потуvк­ні тра'ктори на наших ланах.

Три сержанти - бойоВ'і поб­рати!'-!и міцно трим,ають кермо

машин в ру;ках, борючнсь за вирощування ВИС()J(ОГО врожаю.

Вчать молоде покоління своїй професії, IJрищеплюють йому любов до матері-Вітчизни_

І. ШВАЧКО, позаштатний кореспондент.

Купи розбитого залізобетону - ось усе, що лишилось на місці колишньої ставкн Гітлера під Вінницею, яка мала назву «Вер­вольф».

На фото: юні слідопити Стрижавської середньої школи Вінниць­кої .області ~ .своею вчителькою, учасницею партизанського руху МаРІЄЮ ТеОфІЛІВНОЮ ТУРОВСЬКОЮ оглядають руїни «Вервольфа».

Фото Ю. Копита. . (ФОТОХРQніка РАТАУ).

я /( ВЕЛІЛА СОВІСТЬ нений. Після госпіталю стає мене нагороджено медаллю (Закінчення. Поч. на 3-й ·стор.). рівців. А всього за той деиь - З6!

Ma~ невеЛlІ-ке пораН€lНIJJ;Я. За цей подви,г, котрий забезпечив нашим віЙСl>ка':\1 успішне фОРОj'IВаНlНЯ рі­к!! Івночі, Федору КУЗI:JМИЧУ оен­дебері було присвоєно звання Героя Рзщя,нського Союзу.

орден.ами Черноної Зірки та Віт­ЧlI\ЗIIfяної Івійни Д:P~lroro ступеня і к'ілько-ма медалями.

шофером на автомашині-зап- «·За ,в,ід!вагу». ранщи:ку л'ітакі,в. Далі - шко- _ А за ЯКІІЙ подвиг ВІІ одер- QДJHOГO солдата з дан,есе.нням в

штаб віЙоськавої чг.стини, а сам з рештою тава'j>lІшів непом'іТ1НО Ile­реплиlВ ріlК:У.

ла а,втомеханік'ін по інозеМН'IХ м.арках машин.

Микола Жилко і О,lЕ'.;СЇЙ Сала.матін під Фастівцем за Києвом теж були поранені, і їх шлЯхи розійшлись. Після ГОClпіталя Микола Жил'ко в танковій ДИIВ,ізії став автомат­НИІКОМ, Олексій Сзламаті,н -водіє,м-механі,ком самохід!!oQ,ї гармат!!. Хоч доr;о;и їх були різні, та всі вони - три сер­жанти -кували і наближали день перемоги над фашист­ською Німеччи,ною.

Фотомонта"ж Р. Матусевича.

жаЛІІ орден Слави 3-го ступе-

ня? - запитує,мо.

Зосередившись,ві,щповідає:

- Це було на річці Буг. Ми її Форсу,вали і заЙНЯЛIl плац­:дарм. Ні,м:ці КИНУЛИ на на,с танки і аВТО~lатників. Стано­вище створилось занадто скрут­

не, та ще й командир ,наш за­гинув. Ком,андування ПРІІЙНЯВ сержант. Наша невеЛИКа груп­ка кинулась проти танкін. Ну, і я одного протитанковою гра­натою підір'взв. Ворог відко-

(Фотох роніка РАТАУ).

Село. BopOl1a немає. Та тільки кинулись вони шукати човен, щоб ВС11З1НОВIІ-ТИ зв'язок через річку, як 'зненацька П€lред очимгвиросли ворожа авто,.\ЮШlІна і танкетка.

Бій! П',ять Івоїнів, що маJIИ на ОЗ~О€lІні гІвтомат, дві протитан­ков'і рушниці, дві гвинтівки. грана­т.и та достаl1l1Ю кількіс.ть боєпри­пасі,вдо них, запалили ~Іашину і TalНlKeтKY, ЗНИЩИЛИ ,кілька фгши,с­Тlів.

Відтепер роз:ві,щIlИКIІ не мали ОПОКlOIО. З'акріпившись в ,кана,ві, яка вела до ріЧlки,ВОНIІ Іві,дбили за день шість атг,к, ЗНИШИІВШИ 150 фашисті,в. Збили раму «Фоке­вульф». Важко ІДОВОДИЛОСЬ в'ідваж­н:ій п'ятірці. Проте мужність, CIlJIa дружби, іВіДД3lні,сть Батьківщині допомогли lПа,l1ріотам відстояти ви­гідну позицію і зірвгтиворожий плаlН по ~айняттю оборони 'lІа бе­резі.

У HepVBHoMY бою команди,р ма\'ю не розпрощався з життям. На ИЬО­го КОТШlІась кинута ,Гітлерівцем гр.ангта. Долю життя і C~lepTi Іви­рішувала МИТЬ. І саме в цю мить ФеJIJі'р Кузьмич відшroвхнув її автоматом, а сам ПРИlНишк у ка­

наві.Вибух! Осколки не згчепи­ли ...

Тепер він ,ві,д.стрілювався ,пісто­летом і ЗНИЩИВ ним дев'ять гітле-

а

ПІСЛЯ віЙlНИ Федір· Кузь-мич .павернУ'ВСЯ 1Іа Р'ідну Ук­

раїну і весь ч,ас прщю€ в сільсь­кому ГОСПОд<>'РСl1ві. Зараз - бри­гадирам рілы�чоїї БРl-І-Гади Семи­полківської птахофабрики. ІНl!кше кажучи, 'як і багато 'колишніх вої­нів, ,віІІІ оі6РЗ!В h-аЙМИРН1ішу і ,нг:й­необхіollJllішу професію - хліборо­ба. НаЙСИlм'вол'ічнішу професію, яка дає жиrrя і сутністю сво€ю заперечу€ війни, і смерть!

... Вду,маЙся, читачу, в ці словг., у зміст двох профооій, - сіяча життя - хлі,бороба і оіяча смер­ті ~ СОЛLLJ.ата,кклрі випали на до­лю oiД,нi€ї ЛЮДИНИ. Не СУ'мїсні ці поняття, а.дже люди·нг для щастя

родилlЮЯ! Та 'КОЛИ над її головою збираЮТ'ься смертоносні зграї лю­дoiJд:iIB, тоді хлібороб ,BЇ'ДlКJlaдa€ 'вбік Серп, а робітник - Молот і рішуче беруться за 'зброю ДЛІЯ ПОМСТИ 2гресору. Беруться по неоБХЇlllllЮC11і, по зову Життя і тор­жества Спра.ведливості. В ім'я МайБУl1НЬО>ГО! Отже, коли перед людиною св,я­

Щ€lнна мета, коли ,виборює овітло у темряві, то ,вона, природньо, пе­реможцем стає. А переможець­герой! Ф~вр КytЗЬМИЧ, наприк­лад, 'крім Золотої .зір,ки Героя та орден? Лен~на, нагороджений ще

ПОВІСТЬ ПРО ПОДВИГИ

КИЇВСЬКИХ ПІДПІЛЬНИКІВ С МІЛИВІСТЬ і відвага укра­

ЇНСЬКИХ підпільників були безмежні_

... Коли в Києві було пошкод­жено телефонний кабель, німець­кий комендант генер.аllI-маЙо,р Еберга'рд наКlазав рОЗСТрlЛяти чо­тириcrа ні в чому не винних жи­телів міста. Після того, як в ін­шому районі' Києва на другий

Ae!lb ВИЙШОВ З ладу телефон, той

же l1ітлері,вський кат розпоряідИ'В­

ся повісити в Першотравневому

парку 'кілЬІКОХ р,аДЯНСblКИХ па11ріо­тів. До тіл стра,чених прикр~пили дощечки з написом: «Па,РТІІзан». Вночі дощечки зникли. Замість них з'явились інші, на яких було написано: «Жертви фашис11СblКаго терору:._ Гітлерівці поставили до шибениць охорону. А BpaH[],~ по­бачили Н€IЙIмовірне: трупи пові­шених ЗНИІ<ЛИ, а на вірьовках гой>д1IJлись вартові. Невідомі ВИlве­ли на дощеч.ках: «Ось хто заслу­жИІВ ·ши6еНlЩЮ!:'.

о------------------------------------------------------------Це - оди,н з епізодів геро-їч­

ної 6ороть6и КИіїlВськнх підJпілын-­il\'і,в, навещени'й у докумеНlfальній пов'ості Софії Черня,к «Про'Мliнь у темряві», іІІипущеніil ВИ'д.alВНИЦТ­ВОМ політичної літератури_

Т1\КЕ у вереСНІ 1941 року я І \11(1

товариш Михайло Єнько з М. М,алина ЖитомиРСЬКОЇ об­ласті були поранен'і в бою поблизу Пирятина на Полтав­щині пі\д час виходу з оточен­ня. Попали в полон і перенес­ли неймовірні стр,аждання. У М. Чернухах лежа.1И в конюш­ні, яка називалась палатою

N~ 8. Поті,м були в таборах у Лох,виці та Ромнах.

НаПlрик'інці Кlвітня 1942- року нам Івдалося втекти. Ми по­трапили в село Вигурівщину Броварського району я'краG тоді, коли німці ви,крили там підпільну комсомольську орг,а­

нізацію, і нам теж загрожувала смертельна небезпека.

Ризикуючи власнИ'м життям, житель се.1,а Олександр Сергі-

НЕ ЗRБУВl\ЄТЬСЯ ііо,вич НовохаЦlЖИЙ і JЮГО дру­жина Ірина Василівна сховали нас у СВОЄМУ будинк,у. Три дні вони переховували і годували нас, а потім перепраlВИЛИ через Дніпро. Через деЯ:КІій час мого това­

риша, іlllваліда з однією рукою, фашисти вбили. А я видужав і п·ісля визволення з фашистсь­кої окупації ще пройшов дов­ги'й бойовий шлях.

І Ві.ц.тоді минуло 2з роки, але

я не забу.в своїх рятівникіВ. Т,аке не можна забути. І те­пер, в чае світлого CJ!IЯ1\З Пе­ремоги, хочerrься іВ'ІІCJJовити

сер,дечну ПQlДЯIКУ цим хорошим

ЛЮДЯіМ.

МихаАло КУЗЬМЕНКО. ЖИТQмирська область, Малииський район, село ШевченкОІВЄ, колгосп «ЗоРЯ»',

«Смерть німецьки'м. окупантам!» -так називалась широко РОЗl1а­

луже'на партійна оргаlНізація, С1'ІВорена безстрашними НІЗРОДНИ­ми 'месникаIМИ.

Епілог повісті ПIРИОВЯЧений ти,м в ПЇ!дПілЬНИ1ків, хто зycrрі,qав на вулицях визволенorо Киева дРб­лесни·х .радянсь'Ких воїнів, а тепер працює на різних ділЯнках кому­ністичнаго будЇіВНИЦ'ГВ>а.

В. TEPEHTb€B. _ _ _. _"'-'. _ .. _ . __ -....-..;::-::;. ~=;;;.1..:;:.:;:-~.;;:;_=::-:;.:;:-~.;;:;-~::-::;. ~=.:;-::.~.-::.:::-=.::-;;;.::-::;-=.::-::.~_~. ___ I НАША АДРЕСА: «НОВАЯ ЖИЗНЬ» - орган Вроварского РЗіЮJIIIIОГО\

м. БРОВАРИ, комиrreта КЛ yKpall'Hы и ,районного Совета депутаТОВІ трудящихся КневскГlЙ областн.

вул. Київська, 158. ТЕЛЕФОНИ: редактора - 3-82, віДДІЛІВ партійного життя та масової роботи - 4-47;

відділів сіл"ськогосподарського та промислового - 4-67. "'-"". __ ._._._._._._ .. _..---.._ ...... __ ._v_._v_. ___ . _ _ ~ ~ __ ~ БроваРСbllCа друкарня, Кнївської області, By.l. l(иї,всЬ<Ка, 158. Зам-. 2813-3200.

Тепер, в день ,роКОВИН з дІІlЯ ве­ли,кої Перемorина;д фаШИ'С11СЬКИ~1!І орд.ами, Т. Бенщебера прикріпить СВОІ відзнаlКИ до Ікостюма і ,виЙде між люди. Його в котрий раз бу­дуть вітати, ЙОМ'У будуть уклі,нно Дя:кувати за 'Героїзм п'ри захисті Вітчизни, заздрити Героєві. А він, Федір Ку>ЗЬМІІЧ, Івід:повідатиме ЇI~I: «Так, Я герой ,війни. ЗахищаЮЧIl piдJIJ-Y землю від ворога, я посту­II~IВ саме та'К, Я'к веліл,а совість, як ВИМаГ1lJЛ1t того інтереси Батькі;!!­ЩІІНИ. Ціною власного здоров"я ,д~лися мен,і сьогодніш.ня праЦіЯ .щд M,II1p.H"~ небом, радість наших дітей -j :вну;кі,в, щасливе завтра». Тож ха'й завжди воно буде со-

НЯЧlНИlм! . М. СЛОБОДЯНЮК.

До 20-річчя Перемоги <:> «Червонопрапорний Балтій-

ський флот у героїчній обороні Ленінграда»-так зветься експози­ція, що відкрилась у Центрально­му музеї в Ленінграді. Представ­лені тут матеріали розповідають про ратні подвиги балтійських моряків під час оборони міста Леніна.

<:> 27 робітників Охтирського за­воду Міністерства З'В'язку СРСР на Сумщині віддали свое життя в боротьбі з німецькими загарбни­ками. На зборах виробничників прийнято рішення - навічно за~ рахувати Їх у бригади комуністич­ної праці на тій дільниці, де вони колись працювали.

<:> Композитор Д. Кабалевський створив симфонічне присвячення «Пам'яті героїв Горлівки», які за­гинули за визволення шахтарсько­

го міста у Велику Вітчизняну війну. 9 травня воно буде викона­не перед учасниками урочистого

мітингу жителів Горлівки, приу­ро ченого до 20-річчя Перемоги.

-0-

На голубих вкранах НЕДІЛЯ, 9 ТРАВНЯ

Перша і друга програми. 9.45 - Пара,ди військ у Моск,ві і Киє­ві, л,риовячені 2()..річчю Перемог!! над фашистською НВмеччиною. Перша програма. 13.00 - КОН­

Ц€iPT за заЯ'IІІ<ЗМИ ветеран'ів Вели­кої B-ітчIІЗ6ЯНОЇ IlliЙни. 14.00 -«ГавQPять міс:м-герої:._ Телеві­зіиний переклик. 15.00 - Парад фізкУЛИУРНlІків, ПРlЮвячений ~річчю Перемоги над фашист­ською НіlМе.1fЧИНОІО. Фут6ол: сCnа:ртаі<:' - «Динамо:. (Тбілісі). (-М.). 19.00 - Новий ХУ1дожній фільм .. Пої~д МИAlIОСЄ!lЩЯ:'. 21_00 - «-СаJIЮТ перемоги:.. Репортаж з Краеної ПJЮl.Ці. 21.10 - На вог­иlfК (М.).

Друга програма. 19.00 - Кон­церт . Чер.вонопраIllОРНОГО імені АлексlИtJCPOВа ансамблю пісні і танцю РtlJlдіЯНСЬКОЇ Аірміі_ 20.30-Художнdй філlJМ «Повість полу­м'яних літ».

Редактор €. Ф ЕДЯ П.