Bila altanka 54

№54(80), 2016

ГАЗЕТА ЗМЕНШЕННЯ ШКОДИ

Мал

юно

к: Д

мит

ро Б

ілок

інь

Тема номера: підлітковий період

Тема номера: підлітковий період

КОНСУЛЬТУВАННЯ БАТЬКІВ

Якщо ви дізналися, що дитина вживає…

СУПЕРМЕН

Герой дітей

ПІДЛІТКИ- ПРАВОПОРУШНИКИ

Кримінально- виконавча інспекція

ТУБЕРКУЛЬОЗ

Нове обличчя старого ворога ОФИСНАЯ ЙОГА

Ничего сложного

ПЕЧЕНЬ

Цигун- упражнение

«ПРОМІНЬ»

г. Желтые Воды

№ 54 (80), 2016Біла Альтанка

2


3КОНСУЛЬТАЦІЯ

Це – віковеЦей випуск «Білої Альтанки» присвячено підлітковим проблемам. На вік від 14 до 18 років часто припадає пер-ший досвід вживання психоактивних речовин – тютюну, алкоголю, наркотиків, – тому цей період потребує осо-бливої уваги з боку сім’ї, школи, соціальних служб.

Підлітковий вік – вік становлення молодої людини, пе-рехід з дитинства у доросле життя. У медичній і пси-хологічній літературі цей період зветься пубертатним (від латинського «pubertat» – статева зрілість), в худож-ній літературі і у звичайному житті люди називають цей проміжок часу – юність.

Знаєтой,хтобувмолодим: Юність–цепорив!Політжиття! Іневажливокуди,іневажливозким, головне–свобода,їївідчуття…

Василь Костюк

Окрім «лірики», юність має і свою «фізику»: упродовж пубертатного періоду, тобто періоду статевого дозрі-вання, у фізичному стані підлітка відбуваються суттєві зміни: «ривок росту», формування вторинних статевих ознак (у дівчат з'являються менструації, у хлопчиків – полюції). Внутрішня перебудова організму закінчується досягненням статевої зрілості.

На цьому етапі відбуваються важливі зміни у психіці. І часто ці зміни супроводжуються певними психоло-гічними проблемами. Це – конфлікти підлітків між собою, непорозуміння у сім’ї, кримінальна поведінка, бо порушення закону створює у підлітка ілюзію само-ствердження; експерименти з алкоголем, наркотиками і сексом, що може призвести до розвитку хімічної за-

лежності, незапланованої вагітності і небажаних хво-роб. Навіть у спокійної і «домашньої» дитини, яка рос-ла слухняною і радувала батьків та родичів, цей період може супроводжуватись складними проявами характе-ру і виникненням конфліктів. Часто це заважає молодій людині адаптуватись до реалій свого часу, і на порозі переходу з юності у доросле життя виникає Проблема.

Якою б не була проблема, першими на допомогу молодій людині мають прийти люди дорослі. В ідеальному варі-анті – це батьки. Звісно, не всім дітям повезло з батька-ми. Але тим дорослим, яким пощастило стати батьками, треба відповідально ставитись до розвитку своєї дитини, не пускати цей процес на самоплив, вміти розуміти і під-тримати дитину у складну хвилину, вчасно прийти на допомогу.

Не всі батьки вміють і знають як налагодити довірчі сто-сунки у родині, як розмовляти з дитиною, у якої раптом проявився бурхливий характер або виникли проблеми з наркотиками. Але закривати на це очі – теж не вихід. Бо деякі батьки, помітивши, що від дитини чути запах спиртного, або у поведінці з’явилися якісь розлади, від-хрещуються від думки про щось недобре – «меніздало-ся»,«яцьогонебачив/бачила»,«нічого,переросте–цевікове».Це може призвести до формування проблемної ситуації, коли всі роблять вигляд, що у нас у сім’ї все до-бре, але… це враження тільки назовні. Так формується дисфункціональна сім’я – сім’я, в якій не ладяться від-носини. Отже, батькам треба вчитися налагоджувати діа-лог з дитиною, якщо вони бажають дитині добра.

Вчитися ніколи не пізно. Батькам теж. Особливо, якщо мова йде про дитину і її проблеми. І першим кроком, який мають зробити батьки для налагодження діалогу з дитиною – це самим отримати консультацію. Для того, щоб мати необхідну і достовірну інформацію про про-

Герой дітей – Супермен!Завжди був і буде…

Джеррі Сігел, автор Супермена

Консультування батьків



блему і свої дії. Тому що юність – це час суттєвих змін як для підлітків, так і для їх батьків. Ще у 60-ті роки минулого століття психологи помітили, що коли у сім’ї є юні діти, у батьків з’являється другий шанс пережити юність і це відтерміновує старість та подовжує трива-лість життя! Отже, вирішуйте проблеми дітей спільно, у порозумінні, без конфліктів, звинувачень і відчаю. Це у ваших спільних інтересах.

Маршрут батьків, які дізналися про факт вживання їх дитиною ПАР*

Автором статті було опитано 12 сімейних пар із власного оточення, друзів і знайомих, у яких є діти 14-16 років. Результати опитування використано при підготовці цього ма-теріалу.

На питання «До кого з фахівціввизвернетесьнасамперед,уразівиникненняувашоїдитинипро-блемзалкоголемчинаркотика-ми?» відповіді розподілились на-ступним чином:

1. Психолог – 5.2. Вчитель, класний керівник – 4.3. Лікар, нарколог – 1.4. Священик – 1.5. «Ні до кого звертатись не буду.

Спочатку спробую зустрітись із друзями моєї дитини, з якими вона це робить» – 1.

Психолог

Дійсно, як свідчить світова прак-тика, більшість батьків у таких випадках звертаються до психо-лога. Але ж його ще треба знайти. Зазвичай, шукають серед друзів і знайомих, які самі зверталися до психолога і можуть порадити когось, або знають психологів серед свого ото-чення. Для пошуків широко застосовується інтернет і соціальні мережі.

Головними критеріями при виборі психолога для опита-них батьків є: • рекомендація хороших знайомих;• наявність відповідного досвіду і спеціалізації

(проблеми підліткового віку);• наявність досвіду роботи у сфері профілактики

хімічних залежностей.

Але не всі батьки знають і орієнтуються, до яких установ звертатися за психологічною допомогою. Тому нижче ми надаємо їх перелік і спеціалізацію.

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та мо-лоді (міські, районні, обласні). Скорочено – ЦСССДМ. Мають у своєму штаті психологів, які можуть надати первинну консультацію і спрямувати (переадресувати) до конкретного фахівця. Психологи ЦСССДМ можуть до-помогти у формуванні довірчих стосунків у сім’ї. Cлід зазначити, що фахівці даних Центрів спеціалізуються на роботі із сім’ями, що опинилися у складних життєвих об-ставинах (СЖО) – це багатодітні, малозабезпечені, непо-вні сім'ї та сім'ї, у яких виховуються діти з обмеженими

можливостями тощо.

Школа. Основним завдан-ням психолога в школі є діагностична і корекційна робота. До нього звер-таються за допомогою у визначенні пізнаваль-них процесів учнів, для діагностики та корегування уваги, пам'яті, мислення та емоційної поведінки

дітей. В обов'язки пси-холога входить скла-дання психологічної

характеристики дитини, яка розкриває її розвиток і психологічне здоров'я.

Визначення психологічно-го клімату в сім'ї, інтересів дитини так само входить в сферу діяльності шкільного психолога. До нього мають право звернутися не тільки вчителі і учні, а й батьки за допомогою у вихованні

своєї дитини, у тому числі, якщо мова йде про початок вживання ПАР і необхідно скорегувати поведінку ди-тини. Шкільний психолог може дати поради щодо того, з чого почати і як будувати діалог з дитиною вдома.

Наркологічний диспансер, психоневрологічний диспансер. Це лікувальні заклади, у яких працюють лі-карі, психотерапевти, психологи, соціальні працівники. Зазвичай сюди звертаються, коли хімічна (алкогольна, наркотична) залежність вже сформована і мають місце розлади поведінки. Але, навіть якщо у батьків тільки підозра щодо вживання їх дитиною ПАР, у них є можли-вість домовитись про бесіду і отримати консультацію від

* ПАР – психоактивні речовини, до яких відносять алкоголь, наркотики, аптечні препарати з наркотичним ефектом; до ПАР відноситься також тютюн, але більшість батьків і фахівців не придають факту паління тютюну підлітками значення проблеми.

Графіка: Євген Скляров



фахівців цих закладів. Тут можуть чітко розповісти про ознаки наркотичного сп’яніння, про симптоми залеж-ності, про особливості зміни поведінки при вживанні і зловживанні окремими ПАР, про вибір тактики батьків щодо дітей, які «балуються» наркотиками, поради щодо побудови діалогу про наслідки вживання ПАР і лікуван-ня залежності.

Громадські організації можуть мати у своєму штаті психолога, якщо на базі такої організації реалізуються відповідні профілактичні проекти. Так, в Україні за підтримки Глобального фонду і «Альянсу громадського здоров’я» в кожному обласному центрі працюють благодій-ні організації, що реалізу-ють програми Зменшення шкоди від вживання нар-котиків (Harm Reduction). В таких організаціях разом із медичними і соціальними працівниками послуги нада-ють, зокрема, психологи, які знаються на роботі із хімічно залежними людьми і можуть надати кваліфіковану кон-сультацію з покроковим пла-ном дій, який розробляється разом із батьками. Детально про наявність і роботу таких організацій і проектів можна дізнатися, зателефонувавши на Національну лінію телефо-ну довіри з проблем ВІЛ/СНІДу: 0-800-500-451.

Реабілітаційні центри – це, пе-реважно, теж громадські організації, ме-тою яких є позбавлення від хімічної залежності за допо-могою спеціальних реабілітаційних програм. Найбільш поширеною і ефективною у практиці реабілітації хіміч-но залежних в Україні (і в світі) є програма «12 кроків», на якій базуються спільноти «Анонімні наркомани», «Анонімні алкоголіки». Психологи, які працюють у та-ких реабілітаційних центрах, добре знаються на пробле-мі наслідків вживання ПАР і консультують з цього при-воду не тільки своїх прямих клієнтів, але й їх батьків.

Приватні кабінети. Приватна психологічна практи-ка – поширений в нашій країні вид послуг. Ці послуги будуть платними у будь-якому разі, а от щодо їх ефек-тивності сказати важко. Як повезе. Але послугами при-ватних психологів з кожним роком користується все більше і більше наших співвітчизників. Треба зазначи-ти, що у країнах Західної Європи та Сполучених Штатах Америки звернення до приватного психолога (психо-

терапевта) є найбільш поширеним способом вирішен-ня психологічних проблем. Поступово ця психологічна культура входить і у наше життя – вже з’являються сі-мейні психологи, які працюють на довірчих стосунках з певним колом сімей, які, звісно, можуть за такі послуги сплачувати.

Щодо вартості психологічних послуг, зокрема, з проблем вживання ПАР і хімічної залежності, наша газета з етич-них і інших причин не може публікувати ніяких розцінок,

але з впевненістю можемо ска-зати, що послуги психолога ЦСССДМ, шкільного пси-

холога, психолога про-філактичного проекту

зменшення шкоди, що реалізується на базі

громадської організації є безкоштовними. В

лікувальних установах, перелік яких надано, в

реабілітаційних центрах і у психологів приватної практики перша консуль-тація також часто без-коштовна, але якщо далі планується тривала і по-слідовна психологічна робота, то між клієнтами (батьками) і фахівцем укладається домовле-ність про оплату чи ви-нагороду за роботу пси-холога.

Консультації психоло-га надаються на засадах анонімності і конфіден-

ційності зі збереженням приватності і репутації клієн-та. Тому батьки, які мають застереження щодо розголо-су їх випадку, мають довіряти психологу. Замовчування проблеми веде до її поглиблення. Але й звернення до психолога має бути виваженим рішенням.

Вчитель, класний керівник

В оповіданні Василя Костюка «Дорога» мати наставляла свого 12-річного сина-школяра: –Слухайсявчителя,віндругийпіслябатька!

В навчальний період вчитель бачить дітей більше часу, ніж батьки. Про кожну дитину у вчителя складається пев-не враження. Вчитель фіксує поведінку учня у процесі занять, бачить, чим займаються учні під час перерви, по-мічає різницю у поведінці учнів до і після канікул. Також вчитель бачить реакцію учнів на оцінки, зауваження, ми-

Графіка: Євген Скляров



моволі слідкує за тим, як формуються дружні чи конфлік-тні зв’язки у класі і сам, певною мірою, є другом класу. Є «вчителі-друзі», у яких з учнями формуються довірчі і тісні стосунки. І є «вчителі-керівники», які завжди знахо-дяться на дистанції «дорослий – молодий», дотримуються субординації. Але і перші, і другі спостерігають дитину і зміни у ній. Хто як не вони можуть дати об’єктивну кар-тину поведінки дитини батькам і поради щодо її корекції.

З іншого боку, вчитель має при першій же фактичній підозрі на вживання дитиною ПАР, повідомляти про це батьків. Але ні в якому разі не застосовувати такі захо-ди як публічний розголос, виклик до завуча чи дирек-тора, відкрите обговорення у педколективі, таке інше. Вчитель у таких випадках теж має працювати на засадах конфіденційності і збереження приватності. Він викликає бать-ків на бесіду «між нами».

Під «вчителем» мається на ува-зі не тільки і не лише класний керівник. Вчитель з будь-якого предмету, який помітить кон-флікт між учнями, дискриміна-цію, незвичні прояви поведінки тощо, повинен, у першу чергу, зв’язатись із батьками учня і по-спілкуватись конфіденційно.

Лікар: невропатолог, нарколог

До лікаря-спеціаліста варто звер-татись із направленням або вже з явними розладами у поведінці підлітка. Поведінкові розлади стають помітними не одразу, а за умов, якщо дитина регулярно і часто вживає ПАР. Хоча остан-нім часом у незаконному обігу з’явились сильнодіючі речовини, вживання яких вже з 1-2 разів може призвести до помітних роз-ладів поведінки і здоров’я в ці-лому. Але наркологи, невропатологи – це вже остання інстанція, куди потрібно звертатись батькам з приводу вживання їх дитиною ПАР, можливо, звернення до ліка-рів і не знадобиться, а допомога обмежиться втручанням психолога.

Тим батькам, в близькому оточенні яких є знайомі лікарі, можливо й варто порадитись з ними. Така форма послуг – неофіційне звернення до довіреного лікаря за реко-мендацією друзів чи знайомих – дуже поширена в су-часному суспільстві. По-перше, такий варіант вирішен-

ня проблем є прийнятним для багатьох, тому що батькам (і дитині) у цьому випадку не потрібно розголошувати свої персональні дані, як того вимагає офіційне звер-нення у лікувальний заклад. А проблема вживання ПАР – пікантна, і більшість хотіли б зберегти анонімність і конфіденційність при зверненні до лікаря. І уникнути при цьому зайвих свідків і реєстрації.

По-друге, будемо дивитись правді у очі: далеко не всі бажають вистоювати довгі і неспокійні черги до сімей-ного лікаря, а за новою реформою саме сімейний лікар має дати направлення до лікарів-спеціалістів. Реформа медицини в Україні відбувається вже втретє, але лише на словах. Незабаром четверте її перезавантаження, а вона – медицина – так і не стала дружньою до пацієнта. То ж

люди і обирають шлях до знайомого лікаря або до того, якого порадять знайомі, обходячи бюрократичні пере-шкоди медицини офіційної. І це не дивно.

Священик

Батьки відповідають за гріхи дітейСвятитель Митрофан

Більш властивий і характерний для Західної України під-хід, коли люди з метою вирішення своїх проблем і задля

Графіка: Ткаченко Володимир,Білорусь



душевного полегшення звертаються за словом і порадою до священика. Але останнім часом роль релігійних ін-ституцій посилюється і на решті територій України.

Так, це варіант. І це може подіяти. Особливо, якщо свяще-ник дійсно користується авторитетом у громаді, має силу, вплив і, що важливо, розуміння природи хімічної залеж-ності (а це розуміють навіть далеко не всі лікарі!). Щоб не вийшло так, що священик прочитає проповідь про «гріх наркоманії», огульно заклеймить це «ганебне явище», за-судить поведінку дитини і налаштує батьків проти влас-них дітей або запропонує «ізгнаніє диявола» за енну суму.

Але батько із сімейної пари, який вказав священика у відповіді на питання «Докогозфахівціввизвернетесь

насамперед,уразівиникненняувашоїдитинипроблемзалкоголемчинаркотиками?» пояснив свою відповідь так:«Миздружиноющонеділіходимодохраму.Знамихо-дить інаша14-річнадонька.Алене завжди,боу свійвихідний їй більш цікаво присвятити день друзям чиулюбленимсправам–миненаполягаємо.Одногоразуунасвиникзнеюконфліктчерезте,щовонабездозволувзяладеякімоїречіідала,такбимовити,покористу-

ватисьсвоїмдрузям.Ятоді,неподумавши,сильнообу-ривсяіпокаравдоньку–нефізично,алеобмеживдеякіїїсвободи.Післяцьогостосункиусім’їзначнопогірши-лися.Алежябатько,язавждиправий,іянейшовнапоп’ятну.Хочаябачив,якпереживаємоядружина,якстраждаєдонька.Мипродовжувалиходитивхрам,як«зразкова»родина,алецевжеякосьперетворювалосьнаавтоматизм,щирістьзникла.Іотяякосьпомітив,щопіслябогослужіннядехтозпарафіянлишаєтьсянарозмовузісвящеником.Буловажко,алеяприйнявтакерішення і ми всі разом, утрьох, лишились на бесіду.Якщо чесно, я сподівався тільки зняти камінь з влас-ної душі і з уст священика почути виправдання своєїтактикищододоньки–суворість,заборониібеззапе-речнаслухняність.Але…15-хвилиннабесідаповністю

перевернуламоюуявупроукладсімейного життя. Отець М.**не просто відхилив мої претен-зії на правоту як «глави сімей-ства», а ще й вказав на мої не-доліки. Нам дуже просто і яснопояснили,щомиусім’їневміличинехотілирозумітиоднеодно-го,соромилисьсказати«вибач».Післятогоякмиуйогоприсут-ності вибачились один передодним, настало справжнє, а ненадумане, полегшення, а донькаменісказала:«Спасибо,папа!».Зтоговипадкуязасвоїв,щоуразівиникнення будь-яких сімейнихпроблем,впершучергу,звернусьдосвогосвященика.

До речі, саме тоді він і сказавмені,щопримушуватидітейхо-дитидоцеркви–цетежнеєро-зумним,якщоцеробитьсяпротиїхволі.Заразунаспречудовісто-сункиусім’ї,алежніхтонезнає,якііспитинасждутьпопереду».

«Ні до кого звертатись не буду. Спочатку спробую

зустрітись із друзями моєї дитини, з якими вона це робить»

Ну, не факт, що ті захочуть зустрітися. А якщо ця зустріч відбудеться лише по ініціативі батька одного з підлітків, то, швидше за все, діалогу не вийде. Батько виллє свій гнів на компанію своєї дитини, в купі з погрозами і обра-зами, отримає від цього тимчасове душевне полегшення і… заспокоїться. Батьки, які йдуть цим шляхом, свідомо йдуть на конфлікт, впевнені в тому, що саме конфліктом

Графіка: Ткаченко Володимир, Білорусь

** Ім’я змінено


8

треба вирішувати подібні справи. Дорослі цієї категорії схильні до пошуку причини не у своїй сім’ї, а ззовні. Для них винні всі – бариги***, міліція (чи пак поліція), друзі, суспільство, влада, але не їх дитина і, тим більше, не вони самі. Такі батьки будуть писати скарги, листи, звернення, організовувати самосуд, погрожувати і здіймати хвилю у соцмережах, а тим часом їх чадо так і буде поза увагою, поза опікою. Цікаво, що батьки цієї категорії впевнені у тому, що якщо вони провели «профілактичну» бесіду з друзями своєї дитини, поскаржилися у правоохоронні органи з проханням «вжити заходи», то їх совість спо-кійна. Цей шлях не конструктивний, але такі батьки є.

Звернення за консультацією - приклад відповідальної поведінки

Проблеми з наркотиками, алкоголем можуть виникнути у будь-якій сім’ї, незалежно від матеріального статку і стану здоров’я. Звісно, для кожної сім’ї важливо збере-ження сімейної тайни, тому батьки часто не звертаються на консультації вчасно, намагаються вживати якихось власних заходів, але не завжди вони діють так, як би хо-тілося батькам. Все-таки, краще отримати консультацію спеціаліста з приводу поведінки підлітка. А, можливо, ваші підозри нічого не варті? Можливо, це просто гіпе-ропіка і висування завищених вимог до дитини? А, мож-ливо, ваша дитина вживає речовини набагато сильніші і шкідливіші, ніж ті, про які каже вам? Такі відповіді мо-

жуть дати тільки спеціалісти, інакше все це буде лише вашими підозрами. Звичайно, якщо підліток не призна-ється в усьому сам. Тоді вам буде значно легше діяти, бо проблему прийнято до рішення з обох сторін. Але у більшості сімей проблема замовчується і часто просто через острах, що про це взнають люди…

Серед сьогоднішніх батьків є такі, що мають досвід вжи-вання наркотиків в минулому. Більшість батьків мають досвід вживання алкоголю і, можливо, знають про гіркі наслідки зловживання ним. Було б корисно, аби вони розповідали своїм дітям про шкоду психоактивних речо-вин, підказували альтернативи. Клієнти програм змен-шення шкоди, які стали такими наприкінці 90-х, теж сьогодні звертаються в програму з новими проблемами: «дочка выходит замуж», «дети знают, что мы упо-требляем–какихуберечьотэтого?». І так само раді-ють від успіхів дітей: «представляете,моядочьсталапобедительницейконкурсакрасотывтехникуме!»

Діти ростуть. Ростуть і батьки. І якщо підлітковий вік – вік становлення молодої людини, то батьківство – вік відповідальності людини дорослої.

Довіряйте друзям, спеціалістам, консультуйтеся, збирай-те інформацію і успішний досвід перш, ніж приймати рішення

Волик Анатолій,керівник профілактичних програмПОБФ «Громадське здоров’я», лікар

КОНСУЛЬТАЦІЯ

*** Барига (сленг) – тут: продавець наркотиків


9КУЛЬТУРА

Педагогов, психологов, родителей, взрослых часто интересует вопрос: на кого хотят быть похожи-ми современные дети. В представлении взрослых это

должен быть непременно живой человек, с которого ребёнку хо-чется брать пример. Дети часто так и отвечают: «Хочу быть похожим на старшего брата», «Хочу быть таким, как мой отец», «Хочу вырасти, такой как мама», но включая телевизор или компьютер (а это уже привычные спутники детства), они с замиранием смотрят мультфильмы и комиксы про супергероев. И если девочки, так или иначе, стремят-ся быть похожими на маму или, скажем, старшую сестру, то в жизни почти каждого мальчика бывает период, когда он хочет быть «как Супермен». Не обязательно как «классический» Супермен, созданный Джерри Сигелом и Джо Шустером. Ведь у Супермена много ипостасей – трансформеры, Человек-паук, Халк, Бетмен… Но суть одна – в детстве ребенку хочется иметь супервозможности. И здесь ключевое слово не «возможности», а «супер» – то, что сверх; то, чего нет у других; то, что делает героем.

Дети играют в Супермена. И это нормально в детстве. В процессе взросления образ Супермена переносится на тех взрослых, которые «круче» остальных. И в подростковом возрасте, когда смотреть комиксы уже не тянет, «призрак Супермена» всё равно живёт в под-сознании подростка, выросшего с мечтой иметь суперсилу. Опасность психоактивных веществ в том, что на некоторое время они дают иллюзию «супер». И если никто из взрослых или сверстников не по-может подростку вовремя «переключить канал», то «игра в Суперме-на» может затянуться и привести, в конце концов, к разочарованию.

Ни о чем таком, конечно, не думали создатели Супермена. Они делали своё любимое дело, старались для индустрии развлечений и добились мировой славы. Публикуя биографию создателей Супер-мена, хотим напомнить педагогам, психологам, родителям, что детские увлечения – суть подросткового поведения. Супермен, в том или ином воплощении, приходит с экранов (мониторов) и на-долго поселяется в сознании ребёнка, управляя его мечтами. Это не есть плохо. Это – то, что следует учитывать. Ведь все мы воспитаны на мультиках, комиксах и фильмах. И это воспитание на многих по-влияло сильнее, чем родительское…

Редколлегия «Белой Альтанки»

Superman – супергерой ко-

миксов. Считается иконой американской

культуры и самым влиятельным дет-

ским персонажем. Придуман писате-

лем Джерри Сигелом и художником Джо Шусте-

ром. Впервые появился на страницах Action

Comics #1 в 1938-м году. Своим успехом Супермен

создал жанр супергероя и занял первенство среди аме-

риканских комиксов.


10КУЛЬТУРА

Супермен: Кто я на самом деле? Герой? Муж? Или образец для подражания? А может я все вместе взятое, и одновременно нечто большее, чем это всё? Мой грех? Спасение мира.

Superman #204


11ЗАКОН

Фот

о: А

. Мар

тыно

в

Підлітки-правопорушники: злочинці чи не полюблені в дитинстві?

«Біла Альтанка» в гостях у Кримінально-виконавчої інспекції

міста Полтави

Підлітки по-різному уявляють собі доросле життя. Але завжди беруть приклад із дорослих.

Якщо в родині мир, любов та згода і батьки дбають про виховання дітей, їх освіту та здоров’я, то у таких сім’ях діти наслідують приклад батьків і забезпечують продовження роду, династії, сімейних цінностей і традицій. На такій молоді ґрунтується здорова частина українського суспільства.

Якщо у зовні благополучній і забезпеченій родині головна сімейна цінність – це споживацтво, відносини між батьками холодні, між ними і дітьми відсутній діалог (бо батьки заклопотані, у них бізнес), від дітей відкупляються дорогими подарунками, коштовними речами, змалечку виконуючи всі їхні забаганки, то, скоріше за все, у такій родині виросте підліток-«мажор», споживач, егоїст, який зневажатиме інших людей, а поважатиме тільки гроші та речі. Часто на такому грунті зріє і кримінальна поведінка від вседозволеності і безкарності – «батьки, якщо що, від суду відмажуть»

А якщо родина неповна або неблагополучна, бідна, ще й при цьому багатодітна, де взагалі немає ніякого виховання і діти ростуть як «бур’ян» і головна сімейна «цінність» – це алкоголь? Або родина у якій на-сильство – це «традиція»? Яку тоді поведінку засвоїть дитина? Якою вона вийде з такої сім’ї? І куди?

На жаль, більшість дітей з неблагополучних сімей рано чи пізно стають на злочинний шлях, скоюють правопорушення і опиняються на лаві підсудних. Звідти шлях або в колонію для неповнолітніх (якщо термін покарання більше 5 років позбавлення волі), або в кримінально-виконавчу інспекцію (якщо термін покарання не перевищує 5 років позбавлення волі).

Кримінально-виконавча інспекція (КВІ) – це служба, яку дорослі і неповнолітні правопорушники повинні обов’язково відвідувати увесь призначений судом термін. Про функції КВІ, про те, чим займаються тут підлітки-правопорушники, а також про деякі аспекти виховання молоді кореспондент «Білої Альтанки» Волик Анатолій спілкувався з фахівцями Полтавської кримінально-виконавчої інспекції


12ЗАКОН

Б.А.: Як підлітки потрапляють у вашу службу?

Левченко С. Г.: Нам на виконання приходить рішення суду щодо конкретного неповнолітнього і ми надсилає-мо виклик за місцем проживання – викликаємо підлітка разом із батьками. Якщо в десятиденний термін підліток з батьками не з’являється, то за ними вирушає міліція, згідно Статті 164 Кримінально-виконавчого кодексу. Але суд теж виконує дисциплінуючу функцію, бо суддя має роз’яснити неповнолітньому його обов’язки, що він звільнений від покарання з випробуванням і тепер по-винен відвідувати кримінально-виконавчу інспекцію.

Б.А.: Разом із батьками?

Левченко С.Г.: Обов’язково. З батьками або опікунами.

Б.А.: Яку інформацію отримує неповнолітній і батьки на першій консультації?

Клещенко С.І.: Першу консультацію проводить інспек-тор. Під час першої бесіди ми роз’яснюємо умови відвід-ування служби, обов’язки, накладені судом, інформуємо про відповідальність за порушення умов. Зазвичай суд накладає такі обов’язки: з’являтись на реєстрацію і повідомляти про зміну місця проживання та навчан-ня. Іноді, не часто, суд також накладає на підлітка обов’язок вибачитись.

Левченко С.Г.: Також на підлітка покладається обов’язок не вчиняти правопорушень.

Б.А. А якщо він їх продовжує вчиняти? Левченко С.Г.: Якщо на підлітка складається більш ніж три адміністративних протоколи, наприклад за хулі-ганство, розпивання спиртних напоїв тощо, то справа передається до суду. І суд може змінити звільнення від покарання з випробуванням на позбавлення волі у колонії для неповнолітніх.

Б.А. Як часто підлітки зобов’язувані відвідувати КВІ?

Левченко С.Г.: 2–4 рази на місяць, в залежності від тяжкості злочину.

Б.А. А хто приймає рішення про необхідність пси-хологічної роботи з підлітком-правопорушником? Суд?

Гонтарь Ю. В.: Робота психолога починається вже з другого відвідування. Зміст психологічної роботи роз-робляємо ми, психологи КВІ. По-перше, проводиться психодіагностика. За допомогою спеціальних тестів ми виявляємо рівень агресії, модель поведінки в кон-фліктних ситуаціях, професійну орієнтацію, життєві цінності. Це проводиться у вигляді групової роботи. По-друге, з кожним підлітком проводяться індивіду-альні консультації. Теми цих консультацій обираються в залежності від результатів тестів. Наприклад, якщо у підлітка підвищений рівень агресії, то індивідуальна робота буде ставити на меті зниження рівня агресії, управління гнівом, емоціями.

Третім етапом проводимо групові профілактичні бесі-ди на теми, наприклад, «Шкода алкоголю», «ВІЛ/СНІД», «Основи гігієни». Не так давно в нас проходили заняття за програмою «Сходинки», яка зараз закінчилася – це цикл занять про здоровий спосіб життя.

Левченко Станіслав

Григорович, начальник

Октябрського районного

відділу КВІ м. Полтави

КлещенкоСвітлана

Іванівна,соціальний працівник

Ленінського районного


Гонтарь Юлія Володимирівна, психолог Полтавського районного відділу КВІ


13ЗАКОН

І четвертий рівень психологічної роботи – психоко-рекція. Це проведення тренінгів на теми «Пізнай себе», «Моя індивідуальність», «Створимо добро одне одно-му» та інші. Проводимо самі і запрошуємо фахівців із державних та недержавних організацій.

Б.А. Вся робота з підлітками відбувається тут, у приміщенні КВІ?

Соболюк О.В.: В роботі нашої служби передбачено широку дозвільну програму для підлітків поза стіна-ми інспекції – ми організовуємо екскурсії, зустрічі з авторитетними людьми, фахівцями. Тільки за останній час це були заходи пам’яті Небесної сотні – ми ходили на колишню площу Леніна, розповідали підліткам про події Майдану 2014-2015 років, відвідали пожежно-технічну виставку, виставку навчальних закладів, ор-ганізовували зустріч підлітків з протоієреєм Дмитром, з храму Серафіма Саровського УПЦ КП. Також нещо-давно їздили в Ковалівку, до музею А.С. Макаренко, де діти побачили колонію, майстерні, побут колоністів. Потім, коли я опитувала хлопців, що вам дала ця екс-курсія, один хлопець із таким захопленням сказав: «Язадумалсянадтем,чтоизничегоможносделатьфеерию!»

Б.А. Ви пропонуєте підліткам вже готову програ-му дозвілля, чи вони самі обирають, куди б їм було цікаво сходити на екскурсію?

Соболюк О.В.: Я завжди раджусь, куди хто хотів би схо-дити. Ми пропонуємо, а рішення приймають підлітки. Наприклад, вони самі відмовилися від екскурсі в слід-чий ізолятор, натомість самі забажали сходити в морг.

Б.А. Дітям хочеться екстріму?

Соболюк О.В.: Щодо того, що вони відмовились від екскурсії в СІЗО, то ми, фахівці, теж розділяємо цей по-гляд. Колонії показують «изнанку» життя, а дітям треба показувати життя повноцінне. Екскурсії в колонії, СІЗО сприяють рецидиву правопорушення. Під час таких відвідувань підліток як би адаптується до умов позбав-лення волі, приміряє умови колонії на себе. Не секрет, що багато хто з таких підлітків ідеалізує «зону» – для них це модель справжнього дорослого життя. До того ж, частина підоблікових нам дітей живуть в умовах значно гірших ніж в колонії чи СІЗО. От і уявіть собі можливі наслідки таких екскурсій. А щодо моргу, так – їм хочеться адреналіну, вік такий. Заводи їх також мало цікавлять. Пропонуємо їм екскурсії на виробництво, а вони нам відповідають: «якщо йти на завод, то тільки на пивний». Отакі в нас підлітки.

Б.А. Але ж і екскурсію у морг можна зробити піз-навальною – побачити легені курця, цироз печінки у людини, яка зловживала алкоголем. Всіх нас у юному віці манить у морг (сміються). А кого з пред-ставників громадськості ви запрошуєте, з якими громадськими організаціями співпрацюєте?

Левченко С.Г.: На нашій базі, за укладеними угодами про співробітництво, працюють соціальні педагоги і психологи Служби соціального супроводу «Альтаїр» благодійного фонду «Громадське здоров’я». Фахівці цієї

Соболюк Олеся Віталіївна, в.о.

начальника Київського районного



14ЗАКОН

служби беруть підлітків-правопорушників на соціаль-ний супровід. Зараз вони працюють із віковою катего-рією 14-19 років та батьками. Чергує також консуль-тант БО «Світло надії», який проводить індивідуальні консультації, групові заняття.

Щодо групових занять, то це складний процес, який важко організувати. В 2013 році у нас проходив проект «Соціальні консультації». Досвід організації групових консультацій показав, що підлітків важко зібрати у групу, вони проявляють демонстративну поведінку, не слухають лектора, сміються, можуть навіть грубити йому, по суті зривають заняття. Це особливості пове-дінки наших підопічних, але ми все одно намагаємось такі заняття проводити, більш ретельно підбираючи фахівців для такої роботи.

Соболюк О.В.: У зв'язку з цим, хотілось би звернутись до вашої та до інших громадських організацій Полтави з такою пропозицією: запросити на бесіду з підлітками неодноразово судиму людину, яка пройшла через місця позбавлення волі, і може авторитетно розповісти про те, що життя на «зоні» – це далеко не так круто, як здається підліткам. Тобто, щоб така людина розповіла їм правду про місця позбавлення волі, як воно насправді. До цього ще можна надати і продемонструвати реальні наслідки наркоманії. Такого «фахівця» вони точно будуть слухати. Отже, якщо у вас є такі клієнти з числа наркозалежних

з багаторічним досвідом перебування у місцях позбав-лення волі і у них є бажання допомогти у благій справі виховання підростаючого покоління, запрошуємо до співпраці. Наша служба у цьому зацікавлена, але поки що це тільки ідея.

А взагалі-то нашим підліткам треба показувати любов. Її прояви, приклади у житті. У них немає про це уяви. Зараз у них йде змагання між собою – хто крутіший. Крутіший той, кому суд дав більший термін. Той, в кого є «п’яточка» (невелика кількість марихуани – прим. ред.). А з дорослих крутий той, хто більше відсидів.

Б.А. Які правопорушення типові для підлітків?

Левченко С.Г.: 63% – крадіжки, 25% – розбої, 6% – гра-бежі, 6% – наркотичні засоби.

Б.А. Я вважав, що з наркотиками пов’язано набага-то більше злочинів серед підлітків…

Соболюк О.В.: Так, можливо. Взагалі я хочу сказати, що майже всі підлітки курять «травку». Усі розмови у них про неї. «План – это жизнь!», «Пяточка!» – в такому дусі. 10 років назад інтереси підлітків-правопорушни-ків оберталися навколо алкоголю. Зараз – це «травка». «Крутизна» у них вимірюється цією «травкою».

Музей Антона Макаренко находится на окраине Ковалевки (Полтавский район) в бывшем имении Трепке, где с 1921 по 1926 год располагалась

колония для беспризорных им. М. Горького, возглавляемая известным пи-сателем и педагогом Антоном Семеновичем Макаренко, и описанная в его произведении «Педагогическая поэма». Музейная экспозиция размещена

в двух зданиях бывшего имения Трепке – в красном и белом корпусах . В белом корпусе – предметы, иллюстри-

рующие повседневный быт колонистов, интерьеры спален, мастерских, клуба и личный

кабинет Антона Макаренко.


15ЗАКОН

Б.А. Раз ми вже торкнулися цифр. То які ще ста-тистичні дані можна опублікувати?

Левченко С.Г.: Можемо надати данні за останній звітній період. Співвідношення дорослої і підліткової злочинності – 3-4 підлітка на 100 дорослих. 65% підліт-ків-правопорушників – жителі міста, 35% – з сіл. 18% підлітків скоїли злочин у віці 14-16 років, 82% – від 16 до 18 років. 47% підоблікових підлітків навчається в за-гальноосвітніх школах, 53% – в ПТУ. 59% – виховуються у неповній сім’ї, 12% – без батьків (сироти).

Ще хотів би додати, що за останні 10 років контингент підлітків-правопорушників дещо змінився. У 2007-2008 роках був період, коли правопорушення скоювали під-літки переважно з благополучних сімей. У статистиці їх було більше, ніж підлітків з неповних чи неблагополуч-них сімей.

Б.А. Які найбільш типові труднощі виникають у вашій роботі з підлітками-правопорушниками? Ви вже казали, про те що їх важко зібрати до купи, щоб проводити групову роботу…

Клещенко С. І.: Ну от, наприклад, є два хлопчики, які обидва стоять на обліку у психіатра, обидва курять «травку», при цьому у них розумова відсталість, сім’ї неблагополучні. З цими хлопцями дуже важко знайти

контакт. І взагалі щось намагаєшся їм сказати, чомусь навчити, а вони тобі: «що ви мені тут розказуєте, я все знаю!». На словах сміливі, а як потрібно зібратися гур-том, то уникають спільноти. З батьками також важко. З боку більшості батьків – безвідповідальність, байду-жість до майбутнього своїх дітей.

Соболюк О.В.: З підлітками головне – дружити. Тоді вони охоче йдуть на контакт. Але, дійсно, бувають важ-кі індивідуальні випадки. До того ж у нас багато своєї внутрішньої рутинної роботи, а ще ж треба працювати і з дорослими правопорушниками.

Б.А. А з батьками, сім’ями яка робота проводиться?

Клещенко С. І.: Крім спільного консультування підліт-ків і їх батьків до наших обов’язків входять перевірки за місцем проживання та навчання – ми інспектуємо сім’ї, відвідуємо навчальні заклади. Батьки підписують всі документи, щодо нашої роботи з підлітком.

Соболюк О.В.: Також один раз на півроку ми проводи-мо загальні батьківські збори. На останні батьківські збори ми запрошували регіонального координатора, представника Уповноваженого Верховної Ради України з питань прав людини, Яковенко Віру, яка провела для

В красном корпусе – экспонаты, рассказывающие об истории основания и развитии колонии им. М. Горького.


16ЗАКОН

батьків тренінг з профілактики насильства у сім’ї.

Б.А. Зрозуміло, що модель поведінки, в тому числі зло-чинної, формується в сім’ї. Які б ви дали поради батькам з виховання підлітків?

Гонтарь Ю. В.: Не застосову-вати авторитарних методів, коли б’ють, лають, принижують. Дітей треба любити. Ті діти, що потрапляють до нас – не полю-блені. Та й де взятись тій любо-ві, якщо майже 70% з неповних чи неблагополучних сімей.

Клещенко С. І.: Ще ми поміти-ли таку тенденцію: де вітчим у сім’ї – там і катастрофа. Це не аксіома, звісно, бувають же й добрі вітчими. Але тенденція помітна.

Гонтарь Ю. В.: Дітям потрібні приклади позитивної поведінки і компромісу, моделі вирішення проблем. Звісно, це закладається у сім’ї. Батькам слід замисли-тись про те, який приклад вони показують дітям.

Левченко С.Г.: Цікавитись справами дитини, приділяти їй увагу регулярно, а не час від часу.

Клещенко С. І.: Пройшов день. Батьки, поцікавтесь у дитини: «Якпройшовтвійдень?»

Інформаційно-просвітницька робота. З підобліковими Октябрського РП КВІ м. Полтави проводять заняття фа-хівці ПОБФ «Громадське здоров'я». Тема: ВІЛ-інфекція

та шляхи її попередження. Фото з архіву Полтавської КВІ

Поздоровлення з Великоднем–2016 від підлітків, підопічних Полтавської КВІ.

Фото: А. Волик


17МРІЇ

Моя життєва цільБажане

Я хочу мати маю 5 торгових точок, які приносять стабільний дохід. Дві з них знаходяться на базарі, що біля зупинки «Площа Зигіна», ще дві на базарі, що на Браїлках, а остання знаходить-ся на «Балковому ринку» біля району «Інститут зв’язку». Перші дві я відкрив літом, а інші три осінню. В вересні, жовтні і листопаді по одній. За один день ці точки мені особисто кладуть в кишеню 1000 грн чистого доходу.

Кроки досягнення

1. За перший місяць я планую за-робити потрібну суму грошей для стартового капіталу, щоб відкрити свій бізнес.

2. За один тиждень я хочу домо-витися про місце з директо-ром ринків, з міліцією, щоб не чіпали, з постачальником товару, щоб за низьку ціну робити закупки, з продавцями, щоб добре працювали і була хороша для нас обох зарплата вигідна.

3. Все контролювати, щоб не було ніяких проколів.

Вища мета

Я це роблю для того, щоб влаштувати собі життя і ще, для того, щоб збулася моя життєва ціль – стати мільярдером.

Д., 14 років, підобліковий Кримінально-виконавчої інспекції, м. Полтава(орфографію і стиль збережено в оригіналі)

Інформацію підготувала Нетеїв Ірина, соціальний працівник Служби соціального супроводу «Альтаїр» ПОБФ «Громадське здоров'я», Полтава


18

«Археологія» туберкульозу

Туберкульоз був повальною хворо-бою людства з найглибшої давнини. У стародавніх літописах згадується про туберкульоз як про невиліков-ну хворобу, «сухоти», «злі сухоти», «хвороба сухотна», «скорбота сухот-на», «легенева чахотка», «фтиза», а у зв’язку із позалегеневими уражен-нями – «горбова хвороба», «неміч у вертлюзі» (у кульшовому суглобі), «волосатик» (туберкульоз кісток і суглобів). Туберкульозні ураження хребта виявлені вченими при дослі-дженні останків людини періоду нео-літу (близько 5000 років до нашої ери, тобто майже 4 мільйонів років тому). Їх знаходили у двох єгипетських му-міях (близько 2700 років до нашої ери), у мумії молодого жреця у Фівах (близько 1000 років до нашої ери). Кожна історична епоха відзначалась спалахами епідемій на «сухоти». Не промайнув туберкульоз і таких ві-домих людей як Ф.М. Достоєвський, А.П. Чехов, Фредерик Шопен, Франц Кафка, Нестор Махно, Леся Українка, Марія Башкірцева, яка померла від туберкульозу у віці 25 років.

Про туберкульоз є згадка і у Ста-рому Завіті Біблії. У п’ятій книзі Мойсеєвій «Второзаконня» (28, 22) написано: «Вразить тебе Господьчахлістю, гарячкою, лихоманкою,запаленням, засухою, палючим ві-тромтаіржею,івонибудутьпере-слідуватитебе,докинезагинеш». Всі тлумачі Біблії під «чахлістю» розуміють туберкульоз.

До 1943 року «сухоти» вважались невиліковною хворобою. Відкриття

Ваксманом і Шацем стрептоміцину (першого протитуберкульозного ан-тибактеріального препарату) озна-менувало початок ери лікованого туберкульозу. В 70 роках ХХ століття вже було розроблено основні проти-туберкульозні препарати, які широ-ко використовувались в цілому світі. На той момент озвучувались гучні заяви про подолання «сухот». Але прориву не сталося, а за роки рутин-ного прийому антибіотиків мікобак-терія туберкульозу змогла пристосу-ватися і змінити свої основні хімічні властивості, що дозволило їй набути стійкість до основних протитубер-кульозних препаратів.

Причини і наслідки

Хіміорезистентний туберкульоз – це форма туберкульозу, що виклика-ється мікобактеріями, які не чутливі до препаратів першого (основного) ряду. Розповсюджений вид лікарської стійкості – мультирезистентний ту-беркульоз, при якому втрачена чут-ливість до ізоніазиду і рифампіцину (основних протитуберкульозних препаратів). З кожним роком профіль резистентності тільки зростає.

ЗДОРОВ'Я

НОВЕ ОБЛИЧЧЯ СТАРОГО ВОРОГА

Щорічно у всьому світі 24 березня відзначається День боротьби із туберкульозом. Не дивлячись на активну протитуберкульозну кампанію, побороти цей недуг не вдається. Щогодини в нашій країні на туберкульоз захворівають 4 людини і помирає від нього щонайменше 1 особа. 32% від загальної кількості вперше виявлених хворих на туберкульоз вже мають первинну резистентність до стан-дартних протитуберкульозних препаратів.

Туберкульоз набирає нових обертів, а сам збудник – паличка Коха або мікобактерія туберку-льозу – змінює свої фізико-хімічні властивості. Зараз людство зіткнулося з новим ворогом – хіміорезистентним туберкульозом. Але сама проблема не нова. Туберкульоз не зникає, лише змінює обличчя.

Резистентність до ту-беркульозних препаратів – нечутливість збудника

туберкульозу (палички Коха) до дії основних протитубер-

кульозних ліків.

В Україні частота первинної хіміорезистентності

складає від 7 до 20% хворих в різних регіонах, а вторинна

резистентність сягає 60–75%. Туберкульоз із мно-

жинною лікарською стійкістю спостерігається майже у 9%

нових хворих.


19

Основними причинами розвитку резистентності стали: • неконтрольоване і недобросо-

вісне лікування хворих на ту-беркульоз;

• відмова хворих від розпочатого лікування;

• порушення режиму щоденного прийому препаратів.

Все це призвело до колосальної біди, адже мультирезистентний ту-беркульоз не піддається лікуванню стандартними протитуберкульоз-ними засобами. Резервні препарати другого ряду є специфічними ліка-ми, які необхідно приймати довго-строковим курсом (терапія триває 2 роки). Це виснажливий курс з важ-кими побічними реакціями, який важко витримати як фізично, так і психічно. Але це є останнім шансом на порятунок від туберкульозу. Хоча при несумлінному лікуванні муль-тирезистентного туберкульозу про-філь резистентності зростає, шанси вилікувати таку форму туберкульоз зменшуються.

Як і чутливий туберкульоз, хімі-орезистентний передається у 90% випадків повітряно-краплинним шляхом. Інфікування можливе при вдиханні повітря, яке містить ве-лику кількість мікобактерій тубер-кульозу, тобто при кашлі і чхан-ні хворої людини у присутності здорової. 10% – це аліментарний шлях, тобто інфікування через за-ражене збудником туберкульозу молоко і м'ясо від хворих тварин.

Третина населення планети має латентний (прихований) тубер-кульоз. Це означає, що є люди ін-фіковані бактеріями туберкульо-зу, але силами власного імунітету збудник «приспаний». Ризик того, що за життя може відбутись акти-вація мікобактерії туберкульозу становить 10% і залежить від стану імунної системи. У людей з хроніч-ними захворюваннями, ВІЛ–пози-тивних, у споживачів наркотиків, алкоголю ризик активації тубер-кульозного процесу у рази збіль-шується, адже страждає імунна система.

Основними симптомами при ак-тивації туберкульозу і розвитку за-хворювання є кашель, який триває більше 2 тижнів, можливо сухий або з виділенням мокроти, кровохаркан-ня, безпричинне підвищення темпе-ратури тіла, особливо над вечір, біль в грудній клітині, нічна пітливість, втрата маси тіла, немотивована за-гальна слабкість, швидка втомлюва-ність.

У разі появи вказаних симптомів необхідно звернутися до лікарів та обстежитись. Оскільки вчасно діа-гностований туберкульоз — це за-порука вдалого лікування та про-філактика інфікування близьких і рідних. За рік хворий на туберку-льоз може інфікувати від 10 до15 лю-дей, з якими він контактував. У тому числі і дітей.

Скрінінг туберкульозу – розпізнавання

хворобиОсновним скрінінговим методом обстеження населення є флюоро-графія. Щорічний профогляд із рентгенографією органів грудної порожнини — це запорука раннього виявлення туберкульозу. Для під-твердження туберкульозу легень в більшості країн світу використову-ють мікроскопічне і культуральне дослідження мокроти. Мікроско-пія – швидкий тест, для проведення якого спеціально навчені лаборанти фарбують і готують мазок із мокро-тиння та вивчають під мікроскопом. Якщо при мазку виявили кислотос-тійкі бактерії — то це свідчення від-критої форми туберкульозу легень.

ЗДОРОВ'Я

Семінар «Мультидисциплінарний підхід ведення випадку хворого на МРТБ» в рамках проекту «Challenge TB», БО «Світло надії»/USAID, 26 лютого 2016 р., м. Полтава. Фото: А.Волик


20

Культуральні тести — це посів мо-кроти на спеціальні живильні се-редовища, де зростає мікобактерія туберкульозу з подальшим прове-денням тесту медикаментозної чут-ливості (перевірка колоній мікобак-терії туберкульозу на чутливість до більшості протитуберкульозних препаратів). Саме культуральний метод є основним при підтверджен-ні хіміорезистентного туберкульозу легень та виборі оптимальної схеми лікування.

Попередження туберкульозу

На щастя, туберкульоз можна по-передити. Це так звана керована інфекція, з якою можна і треба боро-тись. Не зважаючи на всі негаразди і проблеми необхідно наголосити, що держава сьогодні повертається обличчям до проблем фтизіатрії. Наші співгромадяни мають можли-вість безкоштовно пройти обсте-ження, проконсультуватись і у разі необхідності отримати безкоштовне протитуберкульозне лікування. Цим не можна не скористатись. Внесок кожного в боротьбу з туберкульо-зом – це увага до свого здоров’я і до здоров’я рідних та близьких. Давай-те не будемо байдужими

Статтю підготували:Судоплатова Катерина Андріївна,

лікар-фтизіатр поліклінічного відділен-ня Полтавського обласного клінічного

протитуберкульозного диспансеру

Соляник Олександр, керівник медико-соціальної служби БО «Світло надії»,

Полтава

Волик Анатолій, керівник профілак-тичних програм ПОБФ «Громадське

здоров’я», Полтава

УстаттівикористаноматеріалироботиФещенкоЮ.І.,МельникВ.М.,

ЧеренькоС.О.,МатусевичВ.Г.,ЖурилоО.А.,НовожиловаІ.О.,ЛинникМ.І.

СУЧАСНІТЕНДЕНЦІЇВИВЧЕННЯПРОБЛЕМТУБЕРКУЛЬОЗУ,-«Інститутфтизіа-

тріїіпульмонологіїім.Ф.Г.ЯновськогоНАМНУкраїни»,2013р.

ЗДОРОВ'Я

Заняття на тему «Мультирезистентний туберкульоз» зі студентами шостого курсу Української медичної стоматологічної академії про-водить Волик Анатолій, ПОБФ «Громадське здоров’я», Полтава, 2016 р. Фото з архіву кафедри соціальної медицини УМСА.

Спеціаліст Одеського благодійного фонду «Дорога до дому» Степан Койса проводить інтерактивне інформаційне заняття на тему «Туберкульоз» з учнями шкіл міста Южне. 2016 рік. Фото з архіву ОБФ «Дорога до дому»

Місячник «Об’єднуймось, щоб покласти край туберкульозу» –

2016


21ЗДОРОВ'Я

Безкоштовна «гаряча лінія» з питань туберкульозу: 0-800-503-080


22ЗДОРОВ'Я

Офисная йогаНаталья Онацко, инструктор йоги и программ Art of Living

Важно определить для себя, зачем вы хотите заниматься йогой? Что это вам даст?

Возможные ответы:• Улучшит состояние спины

• Поможет расслабиться

• Поможет снять напряжение и отключиться от работы на некоторое время

• Придаст больше энергии

• Восстановит тонус мышц

Условия для занятий:Регулярность. Понятно, что лучше делать один раз в неделю, чем не делать вообще. Но если вы хотите реаль-ный заметный результат – заниматься нужно каждый день.

Пустой желудок. Заниматься после обеда нельзя. Че-рез час после легкого перекуса. И сразу приступать к еде после йоги тоже не нужно, подождите хотя бы 20-30 минут. Если вы пригубили шампанское или другой алко-голь – отложите занятие на другой день.

Проветренная комната или открытые окна. Отсут-ствие пыли.

Отключите телефон. За 10-20-30 минут ничего кар-динально страшного не произойдет, но вы сможете рас-слабиться, а нервная система избежит стресса от резкого звонка во время практики.

В йоге важно не столько ЧТО, сколько КАК. Физическое упражнение может стать асаной, а асана – простой физнагрузкой. Все дело в отношении к ним и в процессе.

• Делаем все асаны (позы йоги) с уважением к ним, к своему телу, к себе. Я обычно говорю: как будто вы король и у вас на голове – корона.

• Все делаем медленно (замедленная съемка), не спе-ша.

• Движения синхронизируем с дыханием: подъемы и раскрытие грудной клетки – на вдохе, опускания и складывания – на выдохе.

• В каждой позе (асане) остаемся 4-5 вдохов-выдохов.

• После каждой асаны – в течение 4-5 вдохов наблю-даем за ощущением в теле с закрытыми глазами (от-дыхаем).

• Асаны делаем с закрытыми глазами, направляя все внимание на движение, на ощущения, возникающие в теле.

• Вы можете слегка потянуться, но не должно быть боли или неприятных ощущений.

• Прежде чем приступить, вспомните, как потягива-ются кошки, собаки – с удовольствием и полностью в настоящем моменте – это и есть асана.

Простой комплекс для офиса

Потягиваемся в свое удовольствие, сидя или стоя, как будто мы только что проснулись с закрытыми глазами.

Наклоны головы – сидя или стоя. Сидим на стуле, ров-ный позвоночник (перпендикулярно к полу), макушка вверху. На очередном выдохе наклоняем голову вперед (слегка растягивая заднюю часть шеи), на вдохе воз-вращаем в центр. На выдохе – назад (тянем подбородок вверх), на вдохе в центр. На выдохе – вправо (тянется левая сторона), на вдохе в центр. На выдохе влево (тя-нется правая сторона) – на вдохе в центр. Повторяем.

Вращение плечами – сидя или стоя. Сидим с ровной спиной, руки висят свободно вдоль туловища. Круговые


23

вращения плечами: на вдохе плечи поднимаются вперед и вверх, с вы-дохом идут назад и вниз. Без оста-новки 5-6 кругов и потом в противо-положную сторону: на вдохе назад и вверх, на выдохе – вперед и вниз.

«Гора». Становимся ровно, между стопами около 10 см, внешние края стоп параллельны. Слегка подтяну-ли ягодицы, живот, расправили пле-чи, подбородок параллельно полу, руки прямые, ладони 5 см от бедер – выровнялись. И некоторое время наблюдаем ощущения внутри тела, свое дыхание. Дыхание ровное спо-койное, 5-10 вдохов-выдохов.

Наклоны в стороны. Стоя. Из «горы» через стороны поднимаем руки вверх, соединяем ладони, де-лаем легкий наклон вправо в одной плоскости, как будто стоим под стен-кой. 5-6 вдохов-выдохов – возвраща-емся в центр, наклон влево, 5-6 вдо-хов-выдохов, возвращаемся в центр. Через стороны опускаем руки. С за-крытыми глазами наблюдаем ощуще-ния в теле 20-30 секунд. Тоже самое можно делать сидя на стуле, руки в замке ладонями наружу.

Прогиб. Из «горы» поднимаем руки вверх, вытянули позвоночник вслед за руками и легкий наклон назад. Прогиб в грудной клетке. Голова между рук. Делаем 5-6 вдохов-выдо-хов. Потянулись вверх.

Наклон вперед. Стоя. Руки вверху, вытягиваем вверх позвоночник. На-клоняемся вперед и вниз с прямой спиной. Внизу расслабляем плечи, руки, шею. 5-6 вдохов-выдохов. На очередном вдохе поднимаемся по-звонок за позвонком, голова под-нимается последней. С закрытыми глазами 20-30 секунд наблюдаем ощущения в теле.

Скручивание сидя на стуле. Спи-на прямая, стопы стоят на полу па-раллельно друг другу. Левой рукой упираемся в правое колено, правой – или сзади в спинку стула, или сзади за поясницей дотягиваемся пальцами к левому бедру. Поворачи-ваем корпус назад и смотрим через правое плечо. За счет упора левой рукой в колено скрутка получается чуть глубже. 5-6 вдохов-выдохов, возвращаемся в центр. Тоже самое влево. В конце – 20-30 секунд на-

блюдаем ощущения в позвоночнике, в спине.

Расслабление – 5 минут сидя на стуле с закрытыми глазами в удоб-ной позе. Удобная поза подразуме-вает ровный позвоночник, скрючи-ваться и горбиться не надо. Во время расслабления мысленно пере-носим внимание от правой стопы, на правое колено, бедро, ягодицу, левая стопа, левое колено, бедро, ягодица.. Живот, грудная клетка, плечи… Пра-вая рука, левая рука, шея, лицо… В каждом месте задерживаемся на не-сколько секунд. Такое медленное пу-тешествие по всему телу. По дороге нам будут встречаться разные ощу-щения. Мы их замечаем, но никак не оцениваем и не называем. Эти 5 ми-нут расслабления не менее важны, чем сами асаны.

Ничего сложного. Просто легкие потягивания и наклоны в раз-ные стороны. Важно – делать осознанно. Отложить на время все рабочие вопросы и сосредото-читься на простых движениях и дыхании. И всё

ЗДОРОВ'Я

Курс «Мистецтво життя» (Art of living) на базе НГО «Всеукраинская Сеть ЛЖВ», Харьков

Фото: Наталия Онацко


24САМОДОПОМОГА

ПЕЧЕНЬ «Печень – полководец, отвечаю-щий за обдумывание и принятие решений»

Трактат «Су-вэнь». Из главы «Рассуждение о таинственном каноне

в комнате божественных орхидей»

Цигун-упражнение для стимуляции печениВ контексте весеннего номера на-шей газеты подумалось, что не лишним будет вспомнить о пе-

чени, ведь весна, по китайской натуро-философии – это ее сезон. И именно в эту пору печень лучше всего чистить. Методик очищения существует много и о всех естественно мы не сможем поговорить, но короткое и очень дей-ственное цигун-упражнение может стать хорошим повседневным помош-ником, как само по себе, так и в каче-

стве вспомогательного к другим, в том числе, и медикаментозным лечебно-очистительным терапиям.

Упражнение это направлено непо-средственно на меридиан печени.Ведь по китайской медицине каждый орган имеет свой меридиан(или ка-нал) – линию на теле человека про-ходящую через ряд активных точек. Воздействуя на этот канал мы таким образом стимулируем связанный с ним орган. Это приводит к активации течения ци–потоку, который питает и омывает орган, да и вообще, под-держивает его жизнедеятельность.

Линия канала печени изображена на приведенной схеме, она симметрич-на для обеих ног.

Суть упражнения состоит в много-кратном (не менее 21 раза) прошле-пывании ладонью по траектории канала, начиная с большого пальца ноги и до паховой области.

Определенной привязки ко време-ни нет, но как всякое воздействие такого рода, его желательно делать утром или в часы максимальной активости меридиана печени – с 1 часа до 3-х ночи.

И не забывате в эту пору почаще смотреть на молодую зелень дере-вьев – это цвет печени по китайской медицине. И, вдыхая свежий воздух, представлять как изумрудно-зеле-ная, свежая субстанция вливается в печень и обновляет ее

На

собс

тве

нном

опы

те,

Але

ксей

Мар

тын

ов


25АРТ-ТЕРАПІЯ

Маша, 35 лет, с наркотиком с 19 лет. Как и все потребители прошла, что называ-

ется, «огонь, воду и медные трубы». Когда здоровье по-шатнулось, стала на ЗТ в 2012 году. Через год стала за-думываться о дальнейших перспективах и изменениях. Около 10 месяцев готовилась, настраивалась и в мае 2014 года решилась на процедуру детокса. Спасибо соседям, Криворожскому ПНД – по предварительной договоренно-сти взяли девчонку на эту процедуру. А дальше пошли тяжелые дни, недели и месяцы удержания и восстановле-ния уже дома. Были и слезы, и истерики, и страхи, и пере-живания. Мне запомнилась наша встреча спустя почти год, когда я заставила Машу вспомнить прежнюю жизнь, момент прохождения детокса, чувства и ощущения в пе-риоде ремиссии. И снова слезы, но уже с облегченным выдохом и благодарностью за помощь и поддержку. Се-годня она уже совсем другой человек: интересующийся,

увлекающийся, целеустремленный. Это моя первая побе-да! Наша с Марией!..

Виктор – особая наша гордость! Это исто-рия о нем, о нас, о еще одной, воз-

можно, самой большой Победе. Предлагаю ему маленькое интервью. С улыбкой соглашается. За полтора года он стал гораздо чаще улыбаться, искренне, от души.– Витя, как ты считаешь, с приходом на ЗТ твоя жизнь изменилась?Виктор: Сразу – нет: еще два года употреблял уличный наркотик. Потом понял: есть шанс! Захотелось жить, как остальные живут. Стал ходить на группы взаимопомощи и поддержки. С этого началась моя трезвая жизнь, тяжелая…– Чем она отличается от той жизни?– Да всем! Изменились заботы. Раньше была одна: где до-стать наркотик сегодня? Сейчас думаешь о будущем, на-перед, о перспективах.– С чего началась твоя творческая история?– Искал, чем занять свободное время, как перевести мыс-ли в другие грани. Самые тяжелые – первые полгода: вос-поминания, мысли о наркотике…– Что тебе дает регулярное участие в группах?– Даже не знаю, как сказать… другие интересы, занятость, ответственность, обещания, которые стараюсь сразу вы-

полнять. Последние шесть месяцев было уже жалко своих трудов и мучений, решил идти дальше. Сейчас я этому рад! С каждым днем все легче и легче. Меня выдернуло отноше-

УСПЕШНЫЕ КЛИЕНТЫ – НАШИ ПОБЕДЫ

УСПЕШНЫЕ КЛИЕНТЫ – НАШИ ПОБЕДЫ

Хочу рассказать вам, дорогой читатель, о наших историях-победах. Мы – это Желтоводский городской благотворительный фонд «Промінь» и его клиенты. Работает наша организация в проекте профилактики ВИЧ-инфекции среди потребителей инъекционных наркотиков. Среди прочих услуг есть сайт заместительной терапии (ЗТ). Об участниках этого сайта я и хотела вам рассказать. За последние два-три года их не много (в числовом выражении), но я ими горжусь и считаю их достижения Победой нашей организации.


26АРТ-ТЕРАПІЯ

Засновник і видавець: Благодійний Фонд «Громадське здоров’я»

Свідоцтво про реєстрацію: ПЛ – № 656, від 22 лютого 2005 року

Виходить з 1995 року.

Мова: українська, російська.

Редактор випуску: Волик А.М.

Редколегія: Протопопов А. О., Воловод М. В., Левчук О. В. Садовнікова І. М., Колосов Д. В., Мацевіч О.В., Звенигородський С. Ф.

Дизайн та верстка: Мартинов О.В.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ (адреса для листування з читачами) Україна, 36034, м. Полтава, вул. Половка, 66-Б, офіс 402, тел.: (0532) 518-340. Сайт: publichealth.org.ua E-mail: [email protected]

Це видання було підготовлено до друку Полтавським обласним благодійним фондом «Громадське здоров’я» в рамках проекту «Безпека. Знання. Підтримка», який реалізується в м. Полтава та Полтавській області.

Продукція видана за фінансової підтримки МБФ «Альянс громадського здоров’я» в рамках реалізації програми «Інвестіції заради впливу на епідемії туберкульозу і ВІЛ-інфекції».

Викладені тут думки та точки зору є думками та точками зору організації, яка видала цю продукцію, та не можуть розглядатися як думки або точки зору МБФ «Альянс громадського здоров’я».

Оформлення, стиль та зміст газети є об’єктом авторського права. При використанні матеріалів газети, посилання на авторів статей та на «Білу Альтанку» обов’язкове.

Редакція не несе відповідальності за зміст статей та можливе трактування змісту, і лишає за собою право не поділяти думки авторів статей.

Виготовлення макету: СПД ФО Протопопов А.О.

Виготовлення форм і друк: Друкарня-ТОВ "Агентство "Україна".

Тираж 6000 прим. Замовлення №

БІЛА АЛЬТАНКА – благодійне видання для безкоштовного розповсюдження, спрямоване на профілактику ВІЛ/СНІДу і наркоманії, формування здорового способу життя.

Круглосуточный всеукраинский телефон доверия по вопросам ВИЧ/СПИД:

0 800 500 451 (бесплатно)

Головною метою діяльності Фонду є благодійна діяльність спрямована на розвиток та підтримку громадського здоров’я, формування фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я населення, служб соціально-психологічної та медичної допомоги в Полтавській області.

Статут Фонду «Громадське здоров’я»

ние ко мне. Совершенно противоположным оно было даже у родных. В группе же меня воспринимают по-другому. Видишь, что ты не сам, есть люди, которые помогают, бес-покоятся, протягивают руку помощи…(задумался)И я вспомнила Витины слова в мой адрес: «Меня просто «поломало», что ты со мной как с обычным нормальным человеком говоришь. Нет никакого чувства пренебре-жения, никакого высокомерия. Общаешься как с равным! Значит, думаю, для меня еще не все потеряно, могу быть нормальным человеком!» Это было, когда в начале 2015 года я проводила Виктору процедуру ассистированного те-стирования на ВИЧ. – Твои работы, идеи, как они к тебе приходят?– Смотрю – нравится, хочу нарисовать и все. А идеи… – начинает приходить осознанная трезвость. А идеи, думаю, будут скоро!– Ну, ты же не только рисуешь, тебе интересно по-пробовать все?– Хочется какие-то вещи реализовать, чтобы это приносило не только моральное, но и материальное удовлетворение. Работа, которая приносит удовольствие – это (улыбается)ХОРОШО!– Какое направление сейчас актуально в твоем твор-честве?– Хочу попробовать китайскую живопись. Уже психологи-чески готов начать. Пришло время! Сегодня-завтра начну.– Что бы ты хотел сказать от себя лично?– Сотрудникам организаций – большое спасибо за их ра-боту! Клиентам – задуматься о том, чем себя занять, кроме вредных привычек. Творчество – для тех, кого «зацепило». Задумайтесь, какой жизнью вы хотите жить? Остаться из-гоем, никому не нужным или быть нормальным человеком, ячейкой общества?

Вот на такой нотке и закончилось наше интер-вью. Очень хочу, чтобы было больше Побед в исто-рии всех ВИЧ-сервисных организаций

Демиденко Татьяна, психолог ЖВГ БФ «Проминь»,

г. Желтые Воды, Днепропетровская область

Группа взаимопомощи ЗПТ. Слева направо: Наталья, Ольга, Маша, Виктор. Фото из архива БФ «Промінь», Желтые Воды «Маршрут батьків» (стор. 2) розроблено за участі фахівців

Служби соціального супроводу «Альтаїр» ПОБФ «Громадське здоров’я» Володської Світлани,

Солодун Ірини, Нетеїв Ірини. Інфографіка – Ірина Садовнікова («Ялина»)


27

В 1987 году Желтые Воды посетил кумир молодежи 80–90-х,

Виктор Цой (группа «Кино»)

Город Жёлтые Воды находится в Днепропетровской области на берегу реки Жёлтая (в некоторых местах река омывала выходы железной руды

и запорожские казаки назвали реку Жёлтой). В городе работает Восточный горно-обогатительный комбинат — крупнейший производитель природного урана в Европе. Жёлтые Воды — очень зелёный город. Большая часть города

буквально расположена в лесу. Население: около 56 тысяч человек.

Замісна підтримувальна терапія безкоштовна. Якщо від вас вимагають за неї платити, час повідомляти! Повідомляйте до Національної гарячої лінії з питань ЗПТ 0-800-507-727

www.ispeakoutnow.org

Благодійний фонд

«Промінь»м. Жовті Води

Фото: Бессонов Дмитрий Афанасьевич

Лагерь юных математиков, с. Сосновка, Полтавской области,

лето 1965 г.

Documents

Bila altanka 54