ЗВІТ

З ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ БУДІВЛІ

ДИТЯЧОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯСЛА-САДОК №156

по вул. ГОРЬКОГО, 2А у м. ВИННИКИ

Замовник: Винниківська міська рада

Виконавець: ТОВ «Сервісна компанія «Адамсон» 76009, Україна, м. Львів, вул. Городоцька 286б

м. Львів

2

ЗМІСТ

Стор.

1. Реферат 3

2. Анотація 4

3. Загальні відомості про будівлю 6

3.1. Характеристика будівлі 6

3.2. Аналіз тепловтрат будівлі та рівень утеплення 7

3.3. Аналіз енергоекономічних показників 8

3.4. Прилади обліку енергоносіїв та система енергоменеджменту 10

4. Детальний енергетичний аудит 11

4.1. Огороджувальні конструкції будівлі 11

4.2. Повітропроникності будівлі (Blower Door Test) 13

4.3. Система вентиляції 21

4.4. Система теплопостачання 22

4.5. Мікроклімат приміщень

4.6. Освітлення

4.7. Споживання гарячої та холодної води

25

27 28

5. Розробка заходів з енергозбереження та енергоефективності 29

5.1. Енергоменеджмент 29

5.2. Підвищення енергоефективності освітлення 29

5.3. Модернізація внутрішньої системи теплопостачання 30

5.4. Термомодернізація будівель 30

5.5. Вентиляція

5.6. Екологічні вигоди

32

33

6. Висновки по проведеному енергоаудиту 34

Додаток А 36

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г

36

37 38

Додаток Д

Література

41

42

Сертифікати 43

3

1. РЕФЕРАТ

Звіт складається з: 43 сторінок, 100 фотографій, 24 таблиць, 5 додатків, 6 діаграм.

Основні терміни:

Енергозбереження – реалізація правових, організаційних, наукових,

виробничих, технічних і економічних заходів, спрямованих на ефективне паливно-

використання енергетичних ресурсів і на залучення в господарський оборот

відновлюваних джерел енергії.

Паливно-енергетичні ресурси (ПЕР) – сукупність всіх природних і перетворених

видів палива та енергії, які використовуються у господарській діяльності.

Енергетичний аудит – визначення ефективності використання ПЕР на опалення

будинків під час його експлуатації, що включає інструментальне встановлення

теплотехнічних показників теплоізоляційної оболонки будинку та енергетичних

характеристик інженерного обладнання, структури енерговитрат упродовж

опалювального періоду, визначення відповідності фактичних питомих тепловитрат

нормативним значенням, визначення потенціалу енергозбереження, надання

обґрунтованих заходів із підвищення рівня енергетичної ефективності

Потенціал енергозбереження – кількість ПЕР, яке можна зберегти у результаті

реалізації технічно можливих і економічно виправданих заходів, спрямованих на

ефективне їх використання і залучення в господарський оборот поновлюваних джерел

енергії за умови збереження або зниження техногенного впливу на навколишнє та

природне середовища.

Підвищення енергетичної ефективності будівлі – комплекс конструктивних

заходів, що знижують витрати теплової енергії на опалення будинку при обов’язковому

забезпеченні оптимальних мікрокліматичних умов приміщень.

4

2. АНОТАЦІЯ

Компанією «Адамсон» був проведений енергетичний аудит будівлі дитячого

ясел-садка. Метою даного обстеження є розробка комплексу заходів впровадження

яких дозволить підвищити ефективність використання ПЕР та суттєво знизити витрати

на функціонування будівлі.

Вимоги технічного завдання включали в себе:

візуальне обстеження з фотореєстрацією дефектів обстежуваних

огороджувальних конструкцій;

тепловізійна зйомка зовнішніх огороджувальних конструкцій;

виявити дефектні ділянки, що призводять до порушення теплозахисту

огороджувальних конструкцій і виявляються у вигляді температурних аномалій на

зовнішніх і внутрішніх поверхнях;

перевірка повітропроникності (інфільтрації) приміщень, герметичності вікон та

дверей з використанням BLOWER DOOR TEST з тепловізійною фіксацією місць

проникнення зовнішнього повітря;

складання енергетичного паспорту будівлі.

Метод отримання інформації:

проектна і виконавча документація на будівлі та обладнання;

експлуатаційна документація, інформація про теплове навантаження за видами

теплового споживання (опалення, гаряче водопостачання);

дані звітно-фінансової, договірної, облікової документації; показання контрольно-

вимірювальних приладів;

інформація про оснащення системи теплопостачання досліджуваного об'єкта

приладами обліку споживаної енергії;

вимірювальні прилади та інше обладнання для проведення інструментального

обстеження.

Програма проведення енергоаудиту:

ознайомлення з робочою проектно-конструкторською документацією, що

включає креслення технічних рішень огороджувальних конструкцій;

огляд будівлі, тепловізійна зйомка, проведення контрольних вимірів.

обробка отриманих даних тепловізійної зйомки, аналіз результатів та складання

переліку виявлених дефектних ділянок;

розрахунок тепловтрат приміщень;

визначення технічних рішень по модернізації системи опалення;

складання заходів зі зменшення тепловтрат та підвищення комфортних умов;

складання звіту та презентація результатів виконаних робіт.

5

За результатами проведеного енергетичного обстеження

зроблені наступні висновки:

1. будівля відносяться до низького класу енергоефективності F;

2. основні тепловтрати будівлі крізь зовнішні стіни, неутеплений підвал та

горище, інфільтрацію зовнішнього повітря (див. діаграму 1);

3. низька ефективність системи теплопостачання;

4. відсутність примусової вентиляції у всій будівлі.

Запропоновані заходи з підвищення енергоефективності включають:

1. усунення аварійності, підвищення надійності й ефективності внутрішньої

системи теплопостачання;

2. гідравлічне балансування системи опалення;

3. встановлення радіаторних терморегуляторів;

4. утеплення зовнішніх огороджувальних конструкцій будівель;

5. підвищення герметичності приміщень

6. заміна існуючих ламп та світильників на більш енергоефективні;

7. рекомендації по вентиляції кухні.

Зведена таблиця результатів розрахунку вартості впровадження запропонованих заходів та економія енергоресурсів

Таблиця 1

Дитячий садок

Вартість заходів

Економія енергоресурсів

Пе

ріо

д

оку

пн

ості

(се

р.

зн

ач.)

Пр

ир

од

ни

й

газ

ел

ект

ро

-

ен

ер

гія

Ра

зом

тис. грн куб.м. кВт·год тис.грн років

Утеплення зовнішніх стін 570,0 6 337 - 54,3 10,4

Утеплення перекриття

неопалюваного горища 195,0 5 227 - 44,7 4,3

Утеплення перекриття над

неопалюваним підвалом 200,0 5 189 - 44,4 4,5

Гідроізоляція та утеплення

фундаменту 90,0 - - - -

Заміна зовнішніх дерев'яних вікон

та дверей на енергоефективні 44,0 507 - 4,4 10,0

Модернізація системи опалення 68,0 1 545 - 13,2 5,1

Заміна освітлення 45,0 - 4 840 11,2 4,0

Встановлення загальнообмінної

вентиляції; ремонтні роботи

витяжної системи на кухні

330,0 - - - -

РАЗОМ 1212,0 18 805 4 840 172,2 -

6

3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БУДІВЛЮ

В даному розділі буде вказана загальна інформація про об’єкт енергоаудиту:

характеристика будівлі, обсяг споживання енергоресурсів, тарифи, баланси

тепловтрат, прилади обліку споживаних енергоресурсів та інше.

3.1. Характеристика будівлі

Характеристика опалювальної будівлі Таблиця 2

Будівля Опал.

площа, м2 Конструкція Клас енерго-ефективності

Покупні енергоресурсів

Дитячий садок 1079

2-х поверхова будівля з неопалювальним

підвалом та холодним горищем

F Природний газ, електроенергія, холодна вода

Після внутрішнього обстеження будівлі визначені основні споживачі та потреби

на енергоресурси (схема розподілу приведена на рис.1).

Рис. 1. Схема розподілу покупних енергоресурсів в будівлі

7

3.2. Аналіз тепловтрат будівлі та рівень утеплення

Розрахунок опору теплопередачі виконаний відповідно до матеріалів конструкцій,

натурних замірів та проектної документації.

Порівняльний аналіз фактичного опору теплопередачі теплоізоляційної конструкцій з мінімально допустимим по ДБН В.2.6-31:2006

Таблиця 3

Огороджувальні конструкції

Мінімально допустиме

значення опору теплопередачі

Фактичні

показники опору

теплопередачі*

м2 К/Вт

Зовнішні стіни 3,3 0,79

Перекриття холодного горища 4,95 0,93

Перекриття над неопалювальним підвалом 3,75 0,84

Зовнішні вікна

0,75

дерев'яні 0,38

металопластикові 0,41

Двері Дерев’яні Металеві

0,5

0,25 0,65

* більш детально в додатках В.

Нижче приведені розрахунковий розподіл теплоенергії на опалення, яка

втрачається за рахунок втрат крізь конструкції будівель та інфільтрацію зовнішнього

повітря. Наведені данні ґрунтуються на інструментальному обстеженні будівлі та

теплотехнічних розрахунках.

Висновки:

Відсутня система утеплення огороджувальних конструкцій, що не відповідає

мінімально допустимим показникам опору теплопередачі ДБН В.2.6-31:2006;

основні тепловтрати будівель крізь стіни та перекриття горища, тому утеплення

цих конструкцій дасть найбільшу економію.

Зовнішні стіни25%

Перекриття холодного горища

19%

Перекриття над техпідпіллям 22%

Зовнішні вікна20%

Двері 2%

Інфільтрація, вентиляція 12%

Діаграма 1. Розподіл тепловтрат будівлі

8

3.3. Аналіз енергоекономічних показників

Аналіз економічного стану установи включає в себе визначення структури витрат

на енергоресурси динаміки зміни тарифів та споживання енергоресурсів дитячого

садка. Таблиця структури витрат на енергоресурси у відсотковому відношенні та

діаграми динаміки зміни тарифів дає змогу визначити найбільш пріоритетну статтю

витрат для енергозбереження.

Структура витрат на енергоресурси в грошовому та відсотковому відношенні

Таблиця 4

Найменування статей витрат енергоресурсів

Період Середнє значення 2013 2014 2015

Електроенергія

тис. грн 108,9 94,5 99,1 100,8

кВт год 46178 40063 42000 42747

% 38,0 43,0 45,0 41,7

Холодна вода

тис. грн 5,6 6,0 5,5 5,7

Куб. м 698 746 681 708,3

% 1,8 2,8 2,5 2,3

Природний газ

тис. грн 173,6 119,1 115,1 135,9

Куб. м 25240 17323 16735 19766

% 60,2 54,2 52,5 56,0

РАЗОМ тис. грн 288,1 219,6 219,7 242,4

Електроенергія42%

Природний газ56%

Холодна вода2%

Діаграма 2. Структура середніх грошових витрат на енергоресурси

9

25240

17323 16735

2013 2014 2015

Діаграма 3. Динаміка зміни споживання природного газу (куб. м) в період 2013-2015 р.

46178

40063

42000

2013 2014 2015

Діаграма 4. Динаміка зміни споживання електроенергії (тис. кВт год ) в період 2013-2015 р.

698

746

681

2013 2014 2015

Діаграма 5. Динаміка зміни споживання та відведення води (куб. м) в період 2013-2015 р.

10

Висновки:

Попри зменшення використання енергоресурсів в період 2013-2015 р. грошові

витрати на них зростають;

основна кількість коштів, які витрачаються на енергоресурси складає природній

газ (близько 56 %), тому заходи зі зменшення тепловтрат найбільш пріоритетні;

за останні 3 років спостерігається незначне зниження споживання

енергоресурсів:

- холодної води та електроенергії внаслідок контролю за більш ощадливим

споживанням господарською групою закладу.

3.4. Прилади обліку енергоносіїв, графік роботи закладу, графік роботи

системи опалення

Господарською групою установи контролюється облік спожитих енергоресурсів,

проходження у встановлені терміни повірки лічильників.

Перелік встановлених приладів обліку енергоносіїв Таблиця 5

Будівля Тип, марка Дата повірки Енергоносій

дитячий садок

METRIX G 6 2015 Природний газ

NIK 2303 AP2 2016 Електроенергія

PoWoGas 2012 Холодна вода

котельня G40 РГС 2015 Природний газ

Висновки:

У будівлі дитячого садка та котельні встановлені прилади обліку енергії;

На усі встановлені лічильники є документи про проходження повірки.

Графік роботи закладу Таблиця 6

Назва Кількість дітей Час роботи

Дитячий садок Проект – 268

Факт (серед,) - 180 З 7:30 до 19:30

Система опалення працює згідно вказівок органів місцевої влади, тобто при оголошені початку та відповідно закінчення опалювального сезону. Системи автоматизованого регулювання подачі тепла відсутні.

Графік роботи системи опалення Таблиця 7

Назва Режим роботи Примітка

Дитячий садок Цілодобово Знижують температуру на котлах на ніч та на вихідні

11

4. ДЕТАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ

При обстеженні конструкції будівлі оцінювався поточний стан фундаменту,

зовнішніх стін, проводилася тепловізійна зйомка. Для вимірювання інфільтрації та

перевірки герметичності вікон і зовнішніх дверей проводилось тестування Blower Door,

проблемні місця фіксувалися тепловізором. Для визначення геометричних показників

огороджувальних конструкцій будівель використовувалися проектна документація та

інструментальні заміри (лазерної лінійкою). Також проводилися виміри вологості

повітря та поверхневої вологості матеріалів, рівня та СО2 (вуглекислого газу) відносно

зовнішнього повітря, рівня СО (чадного газу) в повітрі та димових газах плит

харчоблоку.

4.1. Огороджувальні конструкції будівлі

При візуальному огляді зовнішніх стін, фундаменту, вікон та дверей визначалися

матеріали конструкцій, проводилась фотофіксація знайдених дефектів та встановлення

можливих причин їх виникнення. Зовнішня тепловізійна зйомка допомогла визначити

холодні містки зовнішніх стін та підтвердити доцільність утеплення.

Матеріали огороджувальних конструкцій Таблиця 8

Конструкція Матеріал Існуюче

утеплення Фактичний опір

теплопередачі, м2 К/Вт

Зовнішні стіни Цегляна (силікатна) кладка δ=0,51 відсутнє 0,79

Перекриття горища

з/б плита 220 мм, шар цементно-піщаного розчину δ=2÷5 мм, руберойд δ= 5 мм

відсутнє 0,93

Перекриття над техпідпіллям

з/б плита δ=220 мм відсутнє 0,41

Зовнішні вікна Дерев’яні рами, подвійне скління відсутнє 0,38

4-кам профіль зі склопакетом 4-16-4 відсутнє 0,41

Двері Дерев’яні, м/пл, металеві з утеплювачем

відсутнє 0,5 ÷ 0,65

Класифікація вікон відповідно до ДСТУ Б В.2.6-23:2009

Таблиця 9

Класи енергетичної ефективності вікон

Тепловий опір (R) вікон, м2 К/Вт

ФАКТ ДЕРЕВ’ЯНІ

ФАКТ М/П

НОРМА

0,75

0,38

0,41

12

Відсутність утеплення на зовнішніх стінах

Відсутність підвіконників

Монтажна піна руйнується від потрапляння на неї сонячних променів, що в подальшому призводить до інфільтрації повітря.

Висновки:

відсутність системи утеплення зовнішніх стін;

відсутність підвіконників;

незакрита монтажна піна по периметру віконних конструкцій;

велика кількість знайдених дефектів в огороджувальних конструкціях, які

впливають як на тепловтрати будівлі так і на її цілісність.

13

4.2. Повітропроникності будівель (Blower Door Test)

Сутність методу полягає в тому, що через об'єкт, який випробовується,

пропускають потік повітря і після встановлення стаціонарного потоку вимірюють

витрати повітря та перепад тиску між об'ємом та зовнішнім середовищем чи між

протилежними поверхнями конструкції. Випробування

проводять при зниженні тиску та при підвищенні тиску

відносно довкілля. За результатами вимірювань обчислюють

узагальнені характеристики повітропроникності

випробовуваного об'єкта.

Приміщення будівлі було перевірено на

повітропроникність за допомогою Blower door test. Були

визначені показники повітрообміну, а місця інфільтрації

(проникнення всередину приміщення) зовнішнього повітря

зафіксовані за допомогою тепловізійної зйомки. Класифікація

повітропроникності огороджувальних ∆p = 50 Па (n50, год -1)

наведена у таблиці нижче.

Класифікація повітропроникності

n50 < 1 дуже низька

1 ≤ n50 < 2 низька

2 ≤ n50 < 4 нормальна

4 ≤ n50 < 6 помірна

6 ≤ n50 < 10 висока

n50 ≥ 10 дуже висока

При встановленні класифікації повітропроникності «помірна», «висока», «дуже

висока», слід вживати заходів щодо зниження повітропроникності об'єктів. При

встановленні класів «низька» і «дуже низька» в об'єктах, що мають вентиляцію з

природним спонуканням, слід вживати заходів, що забезпечують додатковий приплив

свіжого повітря.

Результати проведеного тестування Blower Door Таблиця 10

Показники манометру

Пр

им

іще

ння

тесту

ва

ння

Вік

на

в

пр

им

іще

нні

Ве

нти

ляц

ія

Об’єм виміряної частини будівлі (приміщень), м3

n50, год-1

Еквівалентна

площа витоку, см х см

групо

ві

Ме

тал

опл

асти

кові

Пр

иро

дня

790 5 68х68

14

CMH50 – кубічних метрів повітря за годину при різниці тиску в будинку та зовнішнім простором в 50 Паскалів. Показник, який отриманий під час тестування будинку аеродверима.

Різниця тисків в будинку та зовнішнім простором в 50 Паскалів – імітація дії вітру

на будинок зі швидкістю в 9,2 м/с; Повітрообмін (n50) – співвідношення показників CMH50 до об’єму будівлі

(приміщення). Еквівалентна площа витоку представляє загальну площу витоків повітря. ЇЇ можна

уявити як зібрання в єдине ціле усіх ділянок витоків повітря (наприклад, тріщин, дір

тощо) і створення одного сумарного отвору у тепловому контурі будівлі.

Тепловізійна зйомка

Проникнення зовнішнього повітря крізь щілини у відкосах вікон через зруйновану монтажну піну

15

16

Інфільтрація повітря через нещільне прилягання стулки

17

Інфільтрація повітря крізь двері – відсутні ущільнювачі та поріг

18

Втрати тепла через підлогу над неопалювальним підвалом

19

Втрати тепла в місцях встановлення радіаторів

20

Холодні містки ділянки зовнішньої стіни

21

Втрати тепла крізь люк горища

втрати тепла через неутеплений люк на горища; негерметичне закривання люку, відсутність ущільнення по периметру.

Висновки:

металопластикові вікна знаходяться в хорошому стані, але знайдені недоліки з

герметизацією периметру та нещільним приляганням стулки;

люк на горище є недостатньо герметичним та потребує утеплення;

місця, де є незаштукатурені відкоси, та де видно монтажну піну по периметру

вікна є проблемними, так як монтажна піна руйнується від сонячних променів і це

призводить до збільшення інфільтрації повітря через периметр вікна;

через відсутність системи утеплення зовнішніх стін, горища та підлоги над

неопалювальним підвалом втрачається значна кількість тепла.

4.3. Система вентиляції

У приміщенні садочку існує тільки природня система вентиляції, лише за

винятком кухні – де знаходяться механічні витяжки над електроплитами. На кухні

виміряна продуктивність механічної витяжної вентиляції над плитами склала 12

куб.м/год при мінімальному показнику в 170 куб.м/год. При перевірці бороскопом

вентиляційного каналу виявили його значну забрудненість. Через низьку продуктивність

витяжки та її невикористовування персоналом значно збільшилась вологість повітря в

кухні > 85 % (при нормі до 60 %).

Визначення енергетичної ефективності здійснена відповідно

до ДСТУ-Н Б А.2.2 Таблиця 11

Будівля / приміщення

Вентиляційна система

Фактичний стан системи

Ефективність теплоутилізатора

ФАКТ НОРМА

Садочок Відсутня Природня -- *Ƞhru≥0,4

Кухня (садочок) Механічна витяжка

Працює, виміряна продуктивність 12 куб. м/год

Не встановлюється

*Ƞhru – ефективність установки утилізації тепла вентиляційного повітря

22

Висновки:

природної вентиляції приміщень недостатньо для виведення надлишків вологи;

необхідне встановлення загальнообмінної системи вентиляції, що відповідає

діючим вимогам енергоефективності.

Рекомендуємо:

провести ремонтні роботи по відновленню роботи системи вентиляції на кухні.

4.4. Система теплопостачання

При обстежені системи теплопостачання визначалась її тип, ефективність регулювання подачі тепла, температури по приміщенням, загальний стан труб та радіаторів, гідравлічне налагодження. Система теплопостачання дитячого садка від котельні включає тільки систему опалення, гаряча вода виробляється електричними ємнісними бойлерами. Автоматичне регулювання температури теплоносія за погодними умовами відсутнє.

Характеристика системи опалення Таблиця 12

Будівля Тип внутрішньої системи Регулювання

температури по приміщенням

Гідравлічне налагодження

системи*

дитячий садок Однотрубна з нижньою

розводкою відсутнє не налагоджена

*враховує наявність автоматичних регуляторів перепаду тиску на стояках або вітках (відповідно до ДСТУ-Н Б А.2.2).

Основними наслідками неналагодженої системи можуть бути поганий прогрів або

перегрів деяких приміщень. По скаргам працівників та інформації наданої

господарською групою закладу по деяким приміщенням будівлі спостерігалась

температура вище або нижче нормованої.

Фактори, що впливають на розбалансування системи:

зменшення пропускної здатності труб та опалювальних приладів через вапняні

та корозійні відкладення на внутрішній поверхні;

недотримання діаметрів труб при заміні аварійних ділянок;

23

зміна схеми розводки трубопроводів, додавання нових ділянок труб в

циркуляційний контур;

відсутність регулювальних кранів на зворотному трубопроводі.

Було перевірено роботу газових котлів у котельні газоаналізатором на якість

спалювання газу та на наявність у повітрі CO (чадного газу) та метану.

В котельні встановлені 2 газових котла Proterm потужністю 85 кВт і 65 кВт. Також

встановлено 2 циркуляційні насоси pedrollo потужністю 750 Вт кожен. Клас енергетичної

ефективності даних насосів «С».

Таблиця 13

Тестування роботи котлів (1-ий котел)

Хвилина Виміряні

показники СО

Максимально допустимі

показники СО

Коефіцієнт надлишку

повітря ККД*, %

1 хв. 18

400

1,96 95,0

2 хв. 14 1,94 94,9

3 хв. 10 1,94 94,8

4 хв. 8 1,94 94,6

5 хв. 4 1,93 93,6

Тестування роботи котлів (2-ий котел)

Хвилина Виміряні

показники СО

Максимально допустимі

показники СО

Коефіцієнт надлишку

повітря ККД*, %

1 хв. 53

400

1,59 97,3

2 хв. 65 1,50 95,5

3 хв. 68 1,52 95,1

4 хв. 85 1,52 94,6

5 хв. 64 1,48 94,2

Висновок: Котли сервісного обслуговування не потребують.

24

Перевірка на наявність СО у повітрі та витік природного газу

Витоків природнього газу не було виявлено.

На протязі тестування роботи котлів

концентрація CO не перевищувала

мінімально допустимі норми (9 ppm).

Під час загального огляду котельні було помічено наступне:

Внутрішня стіна котельні

знаходиться в аварійному стані.

Існує загроза, що при її падінні може

бути пошкоджене газове обладнання,

котли.

РЕКОМЕНДУЄМО: провести роботи

по знесенню даної стіни та побудови

нової або ж провести роботи по її

зміцненню.

пропонуємо провести ремонтні роботи по другому циркуляційному насосу;

рекомендуємо замінити вікна та двері у приміщені котельні, що значно допоможе

зменшити тепловтрати приміщення та зберегти тепло – оскільки радіаторів у

котельні немає, а їхню функцію виконують неізольовані трубопроводи.

Висновки:

внутрішня система гідравлічно не збалансована;

відсутні радіаторні терморегулятори по приміщенням.

Рекомендації:

- встановлення радіаторних терморегуляторів;

- встановлення балансувальних клапанів на стояки системи опалення.

25

4.5. Мікроклімат приміщень

Енергоспоживання значно залежить від критеріїв мікроклімату приміщень

(температура, вентиляція і освітлення, якість повітря) та призначення будівель

(включаючи системи), що використовуються при проектуванні та експлуатації.

Мікроклімат приміщення також має вплив на здоров’я, продуктивність та комфорт

людей, що перебувають у будівлі.

Вологість

Зазвичай, зволоження внутрішнього повітря не потрібне. Вологість має

невеликий вплив на теплові відчуття та сприйняття якості повітря в кімнаті при сидячій

активності, проте, довготривале надмірне зволоження внутрішнього повітря може

спричинити поширення бактерій, а дуже низька вологість (<15-20 %) – сухість,

подразнення очей та дихальних шляхів. В будівлях проведені заміри вологості повітря

та поверхневої вологості огороджувальних конструкцій. Оптимальною вважається

вологість внутрішнього повітря 40÷60 %.

Температура та якість повітря

Основним чинником мікроклімату є температура. Середня температура

приміщення визначається на рівні зросту людини (1,5 м від підлоги). Заміри

температури проводились в кожній кімнаті (див. Додаток Г).

Основним критерієм якості повітря являється концентрація CO2 (вуглекислого

газу) у повітрі відносно зовнішнього повітря. Норма цього показника - до 500 ppm

відносно зовнішнього повітря.

Відносна вологість повітря у будівлі

Діапазон показників вологості повітря склав 41 ÷ 66 %. Діапазон температур склав 18,3 ÷ 24,2 °С (детально див. додаток Г).

26

Поверхнева вологість стін

Діапазон поверхневої вологості стін склав від 0,9 % до 3,8 % (на відкосах) при нормі до

3 %.

На кухні відносна вологість повітря становитть – 90% Оптимальною вважається вологість внутрішнього повітря 40÷60 %. Рекомендуємо: провести роботи по відновленні механічної витяжної вентиляції на кухні.

В багатьох приміщеннях поверхнева вологість стін перевищує допустиму норму у 3% і є наявна пліснява на стінах та конденсат на вікнах. Причиною цього є відсутність примусової вентиляції.

27

Концентрація СО2 відносно зовнішнього повітря

Концентрація СО2 відносно зовнішнього повітря у всіх приміщеннях перевищувала допустиму норму до 500 ppm. Причиною цього є відсутність припливної вентиляції. *детальну карту вмісту СО2 в повітрі див. додаток В.

4.6 Освітлення

В освітленості приміщень використовується люмінесцентні лампи, діодні та

лампи розжарювання. Лампи розжарювання мають дуже низький клас

енергоефективності (клас D) та малий термін служби. По орієнтовним розрахункам ці

лампи використовуються на освітлення 75 % приміщень.

Під час енергоаудиту також було перевірено інтенсивність штучного освітлення

в будівлі. Результати показали, що освітленість є недостатньою в більшості для

проведення занять, виконання різного роду роботи.

При рекомендованих показниках освітленості в 300 Лк фактичний виміряний показник склав в 135 – 230 Лк, що є нижче норми.

28

Потужність внутрішнього освітлення Таблиця 14

Будівля Тип ламп Потужність,

кВт

дитячий садок

розжарення 6

люмінесцентні 2,5

діодні 0,1

Висновки:

на освітлення приміщень використовуються велика кількість неефективних ламп

розжарення (клас енергоефективності D);

рекомендується збільшити освітленість приміщень.

4.7 Споживання гарячої та холодної води

Було проведено огляд систем гарячого та холодного водопостачання. Облік

холодного водопостачання садочку ведеться по лічильнику встановленому у

підвальному приміщенні, централізоване постачання гарячої води відсутнє.

Використовується 8 електричних бойлерів потужністю від 1,5 кВт до 2 кВт і об’єм від 50

до 100л.

Нормовані та фактичні витрати холодної води

Таблиця 15

Назва об’єкту Факт холодної

води Нормативна витрата Примітка

дитячий садок 700 – 900 куб.м/рік

40л/добу на 1 дитину (1800 куб.м/рік на 180 дітей)

Перевищень немає

29

5. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

Енергозберігаючі заходи розробляються з метою зниження енергоспоживання і

зменшення витрат на енергоресурси не порушуючи санітарних норм і правил

перебування людей в установах. Можливі енергозберігаючі заходи можуть бути

проаналізовані кількома економічними методами або критеріями для оцінки

привабливості кожного з них. Економічні критерії, які зазвичай використовуються для

оцінки, включають просту окупність, справжню або чисту теперішню вартість і

внутрішню ставку рентабельності. Всі рекомендації по впровадженню заходів з

енергозбереження ґрунтуються на висновках розділу «Детальний енергетичний аудит»,

діючих стандартах з енергоефективності та включають простий період окупності.

Вартість впровадження кожного заходу розрахована орієнтовно та включає проектні та

монтажні роботи.

5.1. Енергоменеджмент

Для виконання енергоменеджером повноцінного моніторингу витрат

енергоресурсів необхідно щоб кожна будівля була обладнана приладами обліку.

Моніторинг споживання енергоресурсів - це систематичний контроль і аналіз

обсягів споживання енергоресурсів і відповідних платежів за спожиті енергоресурси.

Моніторинг базується на щомісячних даних - показах приладів обліку споживання

енергоресурсів, даних про платежі за використані енергоресурси, середньомісячних

температурах зовнішнього повітря і температурах всередині приміщення, будівельних

характеристиках будівлі, даних про кількість людей в будівлі, кількості робочих днів і

інших даних, які впливають на рівень споживання енергоресурсів.

Моніторинг має включати порівняння:

- нормативних і фактичних величин споживання;

- фактичних величин споживання по різних місяцях з урахуванням зміни факторів,

що впливають на рівень споживання;

- питомих витрат споживання до і після впровадження відповідних заходів.

Практика показує, що впровадження моніторингу споживання забезпечує

зниження споживання енергоресурсів від 3 до 5%.

5.2. Підвищення енергоефективності освітлення

Для підвищення якості освітлення та значного зниження витрат електроенергії в

будівлі садочку пропонується встановити діодні лампи та світильники відповідно до

нових вимог освітленості, передачі кольору.

Основними перевагами є:

тривалий термін служби – 50 тис. годин;

в 8 разів менше споживає електроенергії ніж лампи розжарювання;

клас енергоефективності А+;

надійна експлуатація при перепадах напруги;

стабільна робота при низьких і високих температурах (від -40 до +60), стійкість до

вібрацій завдяки простоті конструкції.

30

Орієнтовний розрахунок економії витрат при переході на діодне освітлення Таблиця 16

Споживання електроенергії, кВт·год

Економія Вартість

впровадження, грн

Період окупності,

років існуюче діодні кВт·год грн

6450 1610 4840 11230 ≈ 45 000 4,0

5.3. Модернізація системи теплопостачання.

Модернізація системи теплопостачання будівлі включає:

установка балансувальних клапанів на стояки системи;

встановлення байпасів;

установка терморегуляторів на опалювальні прилади (не менше 70 % від

загальної кількості радіаторів, пріоритетність надається кабінетам та дитячим);

Орієнтовний розрахунок економії витрат при модернізації системи

теплопостачання

Таблиця 17

Будівля Економія

Вартість

впровадження

Період

окупності

куб. м Тис. грн Тис. грн років

Дитячий садок 1545 13,2 ≈ 68 000 5,1

*економія грошових витрат розрахована при діючих тарифах.

5.4. Термомодернізація будівлі.

Виконання заходів описаних в п. 5.3 є обов’язковим та першочерговим

перед проведенням заходів з термомодернізації будівлі.

Згідно проведеного розрахунку і порівняльного аналізу фактичних опорів

теплопередачі і тепловізійної зйомки зовнішніх огороджувальних конструкцій

термомодернізація будівель значно зменшить витрати на опалення.

Термомодернізація буде включати:

заміна старих дерев’яних вікон та дверей на більш енергоефективні;

утеплення зовнішніх стін та гідроізоляція фундаменту;

утеплення перекриття горища;

утеплення перекриття над неопалювальним техпідпіллям.

31

Перелік технічних рішень та рекомендацій по термомодернізації будівлі Таблиця 18

Фото Опис технічного рішення Показники

ДО ПІСЛЯ НОРМА

Заміна дерев’яних вікон на металопластикові

демонтаж дерев’яних вікон;

встановлення металопластикових вікон: 5-камерний профіль зі склопакетом 4і-12-4-8-4і (з одним енергозберігаючим покриттям);

існуючі металопластикові вікна герметизувати нейтральним герметиком в місцях з’єднання з підвіконням, стулки відрегулювати для більш щільного закриття

R=0,38 R=0,9 0,75

утеплення зовнішніх стін мінеральною ватою товщиною 100 мм щільністю не менше 140 кг/м3;

влаштування захисних шарів утеплення;

оздоблення та фарбування.

R=0,79 R=3,01 3,3

(2,64*)

Утеплення перекриття горища

герметичне проклеюванням стиків паробар’єру та по периметру;

монтаж балок товщиною 100 мм; щільне встановлення мінеральної

вати між балками товщиною 100 мм;

монтаж перехресного каркасу; щільне встановлення другого

шару мінеральної вати між балками товщиною 100 мм;

встановлення вітробар’єру з герметичним проклеюванням стиків та по периметру;

встановлення чорнової підлоги.

R=0,93

R=5

4,95

(3,96*)

Утеплення підлоги над неопалювальним техпідпіллям (підвалом)

утеплення стелі підвалу екструдованим пінополістиролом товщиною 50 мм;

влаштування захисних шарів утеплення.

R=0,84 R=2,19 3,75

(3*)

32

Гідроізоляція та утеплення фундаменту

демонтаж відмостки;

земляні роботи по розкопуванню на повну висоту фундаменту;

влаштування гідроізоляції;

утеплення стін фундаменту які контактують із зовнішнім повітрям та нижче рівня ґрунту (до 0,5 м) екструдованим пінополістиролом товщиною 50 мм;

влаштування захисних шарів в т.ч. декоративне оздоблення.

від

сутн

я

Гід

ро

ізо

ляц

ія,

уте

пл

ення

Ре

ком

енд

ова

на п

ри

тер

мо

мо

де

рніз

ац

ії

*допускається при термомодернізації для непрозорих огороджувальних конструкцій приймати

значення мінімально допустимого опору теплопередачі з коефіцієнтом 0,8 ДБН В.2.6-31:2006.

Економія витрат при термомодернізації будівлі

Таблиця 19

Будівля Економія

Вартість впровадження

Період окупності

куб.м Тис. грн Тис. грн років

Заміна зовнішніх дерев'яних вікон та дверей на енергоефективні

507 4,4 44,0 10,0

Утеплення зовнішніх стін 6337 54,3 570,0 10,4

Утеплення перекриття горища 5227 44,7 195,0 4,3

Утеплення перекриття над неопалювальним підвалом

4469 38,4 200,0 5,2

Гідроізоляція та утеплення фундаменту - - 90,0 -

5.5. Вентиляція

Для ефективного видалення вологи та забезпечення мікроклімату у

приміщеннях, для забезпечення нормованих показників концентрації CO2 пропонується

встановити сучасну вентиляцію з утилізацією тепла (рекуператор). А також провести

ряд робіт по відновленні механічної вентиляції (витяжки) над плитами на кухні.

Орієнтовна вартість встановлення систем вентиляції Таблиця 20

Будівля Система Автоматизація та

регулювання Вартість

впровадження, тис. грн

Дитячий садок Загальнообмінна,

рекуператор (ефективність 55 %)

Пульт управління зі ступеневим

регулюванням 300

кухня в будівлі дитячого садка

Ремонтні роботи - 30

33

5.6 Екологічні вигоди Зменшення тепловтрат будівлі приведе до зменшення викидів парникових газів у атмосферу. Коефіцієнт викидів CO2 повинен включати всі викиди пов’язані з усіма видами енергії, що використовується. Розрахунок проведено ДСТУ Б EN 15603:2013 «Енергетична ефективність будівель».

Екологічні вигоди Таблиця 21

Заходи Економія природнього

газу, куб.м. Економія СО2, кг

Модернізація системи опал. 1545 3 620

Утеплення перекриття над підвалом 5189 10472

Утеплення зовнішніх стін 6337 14 850

Заміна вікон та дверей 507 1188

Утеплення перекриття горища 5227 12249

Після запропонованих заходів економія CO2 становитиме орієнтовно 42 т.

34

6. ВИСНОВКИ ПО ПРОВЕДЕНОМУ ЕНЕРГОАУДИТУ

Проведений енергоаудит показав:

неефективність внутрішньої системи теплопостачання;

значний потенціал економії тепла після термомодернізації будівлі;

необхідність встановлення примусової системи вентиляції у будівлі;

доцільність переходу на діодне освітлення.

Таблиця 22

Клас енергетичної ефективності будівлі

кВт·год/м3

НОРМА ФАКТ ПІСЛЯ

ДІАГРАМА 6

31802

13717

ДО ПІСЛЯ

Зниження споживання природнього газу при впроваджені заходів з енергозбереження, куб.м./рік

57 %

36

83

36

35

Фінансова оцінка заходів

Таблиця 24

Назва робіт

Еко

ном

ія,

тис.

грн

Ва

рті

сть

впр

ова

дж

ення,

тис.

грн

NP

V,

тис. гр

н

IRR

, %

Пе

ріо

д

оку

пно

сті

, р

окі

в

PP

, р

окі

в

Те

рм

ін

екс

пл

уа

тац

ії

Дитячий садок

Утеплення зовнішніх стін 54,5 570,0 -195,4 8,2 10,4 > 25 25

Утеплення перекриття горища 45,0 195,0 114,2 23 4,3 7,5 25

Утеплення перекриття над

неопалювальним підвалом 38,4 200,0 63,9 19 5,2 10 25

Гідроізоляція та утеплення

фундаменту - 90,0 - - 25

Заміна зовнішніх дерев'яних

вікон та дверей на

енергоефективні

4,4 44,0 -13,7 8,8 10,0 > 25 25

Модернізація системи опалення 13,3 68,0 20,1 19 5,1 9,8 20

Заміна освітлення 11,2 45,0 23,8 25 4,0 6,6 >15

тис.год.

Встановлення загальнообмінної

вентиляції; ремонтні роботи

витяжної системи на кухні

- 330 - - - - >20

*Ставка дисконтування прийнята згідно міністерства фінансів України як облікова ставка в розмірі

14% станом на 12.12.2016р.

36

Додаток А

Витрати теплової енергії на опалення Таблиця А1

Стаття тепловтрат Дитячий садок

Загальні тепловтрати кВт·год 287 714

Теплонадходження від внутрішніх теплових джерел

кВт·год 11 257

Теплові надходження через вікна від сонячної радіації

кВт·год 35 422

Витрати теплової енергії на опалення кВт·год 269 043

куб. м. 31 802

Додаток Б

Дані по будові

Таблиця Б1

Назва Площа,

м2

Об’єм,

м3

Площа

підлоги,

м3

Периметр

підлоги,

м

Опал.

площа,

м2

Опал.

об’єм,

м3

К-ть

поверхів

Чиста

висота

поверху, м

Дитячий

садок 1 627 9 762 600 125 1 079 3 237 2 3,0

Таблиця Б2

Тип конструкції Орієнтація

захід північ схід південь

Вікна, м2 23 92 23 109

Стіни, м2 70 282 70 265

Двері, м2 - 11,2 - 4,4

37

Додаток В

Розрахункові параметри Таблиця В1

Найменування розрахункових параметрів Позначення Одиниця

вимірювання Величина

Розрахункова температура внутрішнього повітря tв 0С 20

Розрахункова температура зовнішнього повітря tз 0С -19

Розрахункова температура теплого горища tвг 0С --

Розрахункова температура техпідпілля (підвал) tц 0С 5

Тривалість опалювального періоду zоп доба 179

Середня температура зовнішнього повітря за

опалювальний сезон tопз

0С 0,4

Розрахункова кількість градусо-діб опал. періоду Dd 0С·доба 3508

Будівля дитячого садка

Геометричні, теплотехнічні та енергетичні показники Таблиця В2

Показник Позначення/ розмірність

Нормативне значення

Проектне значення

Фактичне значення

Геометричні показники

Загальна площа зовнішніх

огороджувальних конструкцій F∑, м2 -- -- 945

У тому числі:

- стін Fнп, м2 -- -- 681,4

- вікон і балконних дверей Fсп в, м2 -- -- 248

- вітражів Fсп вт, м2 -- -- --

- ліхтарів Fсп л, м2 -- -- --

- вхідних дверей Fд, м2 -- -- 15,6

- покриттів (суміщених) Fпк, м2 -- -- --

- горищних перекриттів (холодного

горища) Fпк хг, м2 -- -- 600

- перекриттів теплих горищ Fпк тг, м2 -- -- --

- перекриттів над техпідпіллям Fц1, м2 -- -- --

- перекриттів над неопалювальними

підвалами та підпіллями Fц2, м2 -- -- 600

- перекриттів над проїздами Fц3, м2 -- -- --

- підлоги по ґрунту Fц, м2 -- -- --

Площа опалювальних приміщень Fh, м2 -- -- 1 079

Корисна площа Fк, м2 -- -- --

Розрахункова площа Fр, м2 -- -- --

Опалювальний об’єм Vh, м3 -- -- 3 237

Коефіцієнт скління фасадів mск -- -- 0,2

Показник компактності ʌк, м-1 -- -- 0,49

38

Додаток Г

Позначення до температурної карт

39

Додаток Г

Температурна карта

Таблиця Г1

Номер на плані

Приміщення

Відносна вологість повітря, %

Поверхнева вологість стін, %

Температура повітря в

приміщенні, оС

Вміст СО2

факт норма факт норма Факт* норма

*норма

до 500 ppm

1 Кімната 60,4

40-60

0,9

до 3

21,0 22 -

2 Ванна кімната 58,6 1,0 20,4 24 761

3 Кімната 66,3 1,3 18,3 22 1215

4 Кімната 53,9 0,9 19,4 22 755

5 Кімната 56,9 1,1 21,6 22 844

6 Кімната 53,5 0,9 21,5 22 855

7 Ванна кімната 49,5 1,5 22,4 24 -

8 Кімната 63,0 1,2 22,1 22 769

9 Кімната 49,8 1,2 21,9 22 618

10 Кімната 62,0 1,5 21,0 22 1001

11 Кімната 48,4 0,9 23,6 22 572

12 Кімната 58,0 2,1 22,0 22 -

13 Кімната 43,0 2,0 23,6 22 738

14 Кімната 47,2 1,3 23,0 22 1055

15 Кімната 44,6 1,2 22,7 22 443

16 ванна кімната 47,5 1,3 22,7 24 -

17 Кімната 44,9 1,3 22,5 22 729

18 Кімната 45,8 1,0 22,8 22 768

19 Кімната 40,4 1,6 23,0 22 597

20 ванна кімната 43,9 1,0 23,6 24 -

21 Кімната 55,5 1,0 19,1 22 597

22 Кімната 42,5 0,9 23,7 22 653

23 Кімната 51,2 3,2 23,4 22 1377

24 кухня 99,0 1,7 16,7 18 -

25 Кімната 82,0 1,4 19,0 20 -

26 Кімната 94,2 1,8 16,0 20 -

27 Кімната 61,5 1,2 20,0 20 638

28 Кімната 61,0 1,3 20,0 20 1202

29 кабінет 47,5 1,5 21,1 20 522

30 кабінет 46,2 1,0 21,4 20 439

31 кабінет 37,5 1,0 23,7 20 320

40

*Червоним відмічено температури приміщень, в яких є перегрів або недогрів кімнат

Рівень концентрації CO2 по категоріям Таблиця Г2

I категорія До 350 ppm

II категорія До 500 ppm

III категорія До 800 ppm

IV категорія Більше 800 ppm

Добре Нормально Погано Дуже погано

32 Кімната 50,8 1,5 22,1 22 734

33 Кімната 50,1 0,9 22,6 22 545

34 пральна 58,0 1,0 23,8 22 900

35 пральна 64,0 0,9 24,9 22 818

36 Кімната 34,3 0,8 23,0 20 259

37 Актовий зал 48,2 1,3 23,3 22 1342

38 Кімната 47,1 1,2 24,1 22 1176

41

Додаток Д Річне споживання електричної енергії різним обладнанням

Таблиця Д1

Найменування Рік введення в експлуатацію

Потужність Час

роботи

Річне споживання електричної

енергії, кВт*год

Холодильник - 0,6 800 240

Електроплити 2008 24 700 16 800

Електричні водонагрівачі 2012 15 700 10 500

Електричні обігрівачі - 17 250 2 500

Пральні машини 2006 1 200 200

Комп’ютерна техніка 2010 0,4 1 500 600

Побутова дрібна техніка - 6 800 4 800

Освітлення - 6,4 - 6 480

Загальне споживання 40 120

42

Література

1. ДСТУ Н Б А. 2.2-5:2007 «Проектування. Вказівки з розроблення та складання

енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції».

2. ДСТУ Б EN 15217:2012 «Енергоефективність будівель. Методи представлення

енергетичних характеристик та енергетичної сертифікації будівель».

3. ДСТУ Б EN 15316-1:2011 «Системи теплозабезпечення будівель. Методика

розрахунку енергоспоживання та енергоефективності системи.

4. КТМ 204 Україна 244-94 Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та

теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на

господарсько-побутові потреби в Україні.

5. ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»

6. ДБН В.2.6-31-2006 «Теплова ізоляція будівель».

7. ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування».

8. ДСТУ Б EN 15603:2013 Енергетична ефективність будівель. Загальне

енергоспоживання та проведення енергетичної оцінки (EN 15603:2008, IDT).

9. ДСТУ Б А.2.2-12:2015 Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку

енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому

водопостачанні.

10. ДСТУ 4065-2001 (ANSI/IEEE 739:1995, NEQ) Державний стандарт України.

Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги.

11. ДСТУ ISO 50002:2016 Енергетичні аудити. Вимоги та настанова щодо їх

проведення.

43

Додаток Е