Олена Владиславівна Ульянова,

учитель української мови та літератури

Новоград-Волинської загальноосвітньої

І-ІІІ ступенів школи №10

художньо-естетичного профілю

Урок української літератури в 6 класі

Тема: Микола Вороний. «Євшан-зілля».

Особливості літературного твору. Ідея відданості Батьківщині, своєму народові.

Мета: ознайомити учнів із життєвим шляхом Миколи Вороного, змістом твору

«Євшан-зілля» та його історичною основою, літературознавчим поняттями «ліро-

епічний твір», «поема»; співвіднести описані в поемі давноминулі події з

сучасністю;

розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, розповідати про враження, спостереження, виразно і вдумливо читати твір, визначати особливості літературного твору; впливати на виховання почуття патріотизму, національної свідомості, виховувати пошану до рідного народу, країни.. Цілі:

Учні знатимуть: зміст ,тему, головну думку, визначення понять «поема», «ліро-

епічний твір».

Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати уривки поеми, визначати

особливості літературного твору, визначати своє ставлення до прочитаного, до

рідного народу, країни.

Ім`я уроку: «Можна все на світі вибирати ,сину, вибрати не можна тільки

Батьківщину» .

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Миколи Вороного, підручник, роздатковий матеріал.

Методи, форми, прийоми роботи: узгодження цілей, рольова гра «Я-поет»,

евристична бесіда, робота з текстом, «кубування», «незакінчене речення»,

виконання завдання з теорії літератури, розгадування кросворда.

Оформлення дошки: портрет Миколи Вороного, цілі уроку, ім.`я уроку,

визначення ліро-епічного твору, кросворд.

Випереджувальне завдання: прочитати твір, записати свої враження, скласти

перелік запитань до твору ( автора).

Хід уроку

1. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Учитель: Доброго дня, дорогі гості, любі діти! Приємно бачити вас такими

красивими, зосередженими, схвильованими. Діти, скажіть, будь ласка, якими ви

хочете бути на цьому уроці? (Відповіді дітей). І я бажаю вам бути старанними,

уважними, активними, щоб наш урок був цікавим і плідним!

2. Актуалізація суб`єктного досвіду й опорних знань.

Учитель: Діти, які асоціації викликає у вас слово «євшан-зілля»?

Народознавча довідка.

Євшан-зілля - різновид полину, що росте в південних степах, має сильний і

водночас приємний аромат. А ось ,що писав поет про євшан-зілля.

Євшан-зілля, євшан-зілляЩо росте на Україні,У трояндах, у ромашках,У волошках в житі синіх.Там настоюються чариНа гіркому чебреці,Вип’єш ти цього узваруІ позвуть місця близькі.

Ти його степів дитина,Ти його ланів плуга,Це для тебе УкраїнаЗготувала свій узвар.З половецької давниниМіф зберігся у віках,Що любов до БатьківщиниЗілля збуджує в серцяхІІ. Цілевизначення і планування.

1. Повідомлення імені уроку .

2. Запишіть у зошитах число, класна робота, ім.`я уроку.

3. Що ви відчули ,коли прочитали вислів, що став іменем уроку?

Учитель: Сьогодні будемо говорити про те, що людина має завжди пам`ятати,

звідки вона пішла в життя, де її коріння і чому не має права бути безбатченком.

І допоможе нам у роботі твір М.Вороного «Євшан-зілля».Цілі нашого уроку такі:

- ознайомитись з життєвим шляхом М.Вороного, змістом, головною думкою його

твору «Євшан-зілля», визначати особливості літературного твору, визначати

власне ставлення до прочитаного, до рідного народу, країни.

- Подумайте і за бажанням доповніть представлені цілі власними.(Озвучують?!)

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

А). Озвучення результатів виконання випереджувального завдання. (Учнівські

враження від прочитаного, запитання до тексту твору).

Б). Рольова гра «Я-поет».

В). Робота з епіграфом. Визначення його ролі.

- Діти, уважно прочитайте епіграф до твору. Як ви думаєте, чому М. Вороний

взяв як епіграф до свого твору слова з давнього літопису? (Автор створює

атмосферу давнини, загадковості. Літопис переносить нас у минуле. )

- Знайдіть у тексті твору рядки співзвучні епіграфу…Як ви думаєте, чому епіграф

співзвучний з цими рядками?(Бо в епіграфі відбито головну думку).

Г).Робота з текстом.

- Бачу, ви уважно читали твір, тому легко справитесь із наступним завданням:

Розділіть текст на основні частини…-У яких уривках переважає розповідь про

події, а в яких роздуми, переживання ліричного героя?.. Гаразд.-У вас на аркушах

виписані уривки твору, прочитайте їх у правильній послідовності …

Д).Довести твердження ,спираючись на текст.

- Відшукай у пролозі рядки, у яких автор висловлює надію, що українці,

збайдужілі до рідного краю, можуть ще повернутися до національних коренів. «І

воно живить надію.

Певну віру в ідеали

Тим, котрі вже край свій рідний

Зацурали, занедбали…..»

- Знайдіть у тексті пояснення тій обставині, що ханський син став «за рідні

уважати» чужий край і його звичаї. «Оточив його почотом

І розкошами догідно-

І жилось тому хлоп`яті

І безпечно і вигідно.»

- Які слова і вислови передають страждання осиротілого батька?

«Зажурився, засмутився…

Вдень не їсть, а серед ночі

Плаче бідний і зітхає

Сну не знають його очі.»

- Хан дає настанови гудцеві.

«Ти піди у землю Руську…

Відшукай там мого сина»

- Хан передбачає відповідь сина на прохання повернутися.

«А як все те не поможе,

Дай йому євшана-зілля,

Щоб понюхавши згадав він

Степу вільного привілля»..

- Гудець співає пісні…лунає спів про звитягу половців

«Про славетнії події -

Ті події половецькі,

Про лицарськії походи -

Ті походи молодецькі!

А пісня ніжна ,колискова:

«Наче лагідна молитва

Журно пісня та лунає».

- Син залишився байдужим і до розповіді про горе батька, і до пісень

«Він сидить німий ,байдужий».

- Настрій хлопця змінився, коли він відчув запах євшан-зілля

«Твар поблідла у небоги,

Затремтів, очима блиснув

І зірвавсь на рівні ноги.»

Г). Евристична бесіда.

- Хто у творі одночасно названий і соколом, і вовком, і чарівником?(гудець)

- Чому хан посилає саме судця?

- Що нагадувало страшну хуртовину, «страшні Перуна громи»?(пісня гудця)

- Кого половецький юнак назвав коханою?(волю)

- Коли юнак згадав усе? (Відчувши аромат євшан-зілля).

Ж).Визначення художніх особливостей твору.

- Що нагадують вам ці рядки: (Учитель зачитує): 1. «І пішов гудець в дорогу.

Йде він три дні і три ночі, на четвертий день приходить в Київ…»

- Якому літературному жанру притаманні ці рядки? (Фольклору, казці).

2. – А ці рядки з яких народних творів: «Пісня вільного народу:

Про славетнії події -

Ті події половецькі,

Про лицарськії походи…» (Історичних народних піснях).

- Для чого автор використовує казкові і народні мотиви?( щоб нагадати про

власну історію).

3.Знайдіть у тексті епізод найбільшого напруження сил ,від слів «і схилилася на

груди…» Який розділовий знак стоїть у кінці речення?(знак оклику).І?(три

крапки).Чому?(незакінчена думка).А що буде далі? Загибель? Від чого?...Від

порожнечі душевної, пустки серця .Що ж призвело до душевної пустки? (Бо

забув свій рідний край, свій народ, родину).

- Діти, кому належать ці слова? Певному герою чи самому авторові?

Чому?...Отже, вони стосуються і тих людей, які покинули з різних причин свою

країну і тих, хто живе на своїй землі .Але має порожню душу, порожнє серце.. Як

це? (не поважає батьків, не шанує традиції, звичаї, нехтує мовою).Що чекає таких

людей? (- Загибель духовна)

3. Подивіться, як закінчується твір. - Чому поезія закінчується риторичним

питанням: «Де ж того євшану взяти,

Того зілля –привороту,

Що на певний шлях направить -

Шлях у край свій повороту?!» (Багато українців виїхало за кордон, дехто забув

про те, хто вони, звідки). Що може бути тим євшаном для українців?.. (Зберігти

пам`ять про власну історію, любити свою землю ,шанувати історію, мову, любити

батьків.)

І). «Незакінчене речення».

"Твір М.Вороного змушує замислитися…"

«Я думаю, це твір про…

Ї). Визначення літературознавчих понять. - У вас на партах на аркушах виписані

ознаки епічних і ліричних творів, оберіть ті з них, які характерні для твору

«Євшан-зілля».Учні вибирають, записують до зошитів визначення.

- Який же твір ми називаємо ліро-епічним? (Відкриваю записане на дошці

визначення: ліро-епічним називається твір, що має розгорнутий сюжет,

написаний у формі вірша, з яскраво вираженими почуттями -захоплення, радості,

тривоги.)

- Гаразд. Розгадайте кросворд і дізнайтеся жанр твору М. Вороного «Євшан-

зілля».

1. Євшан-зілля є символом пробудження історичної….(пам`яті)

2. Прізвище автора «Євшан-зілля»?(Вороний)

3. Твір має ознаки ліричного й… епічного твору.

4. Князя, у якого перебував хлопець, звали (Володимир).

5. Своїм твором автор звертається до… українців.

- Тож, до якого жанру відноситься цей твір? (поема).

И). «Кубування». (На гранях куба записано запитання. Завдання учнів – дати

на них відповідь).

- Як називаються початкові строфи твору «Євшан-зілля»?

- Кому вони адресовані?

- Кого в народі називають безбатченком?

- Який настрій перемагає у поемі: туга, безнадія, відчай, оптимізм, віра, надія?

Якщо віра, то у що? Якщо надія,то на кого?

- Чи потрібне євшан-зілля сучасним українцям? Чому?

- Символом чого є євшан-зілля?

- Які вам відомі інші українські символи?

4. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Усна саморефлексія . Аналіз досягнення цілей.

Що дав вам сьогоднішній урок? - Що вас най більше вразило у змісті поеми?

- Чи справдилися ваші сподівання щодо уроку?

Учитель: Куди б не їхав ти і де б не був, завжди пам`ятай і знай: тебе люблять.

Чекає твого повернення рідна земля, батьківська хата, мама і тато.Тобі не

потрібно євшан-зілля,бо в твоєму серці живе пошана до історії і національних

традицій,почуття особливої гордості українця!

5. Домашнє завдання.

Обов`язкове загальне: сформулювати і записати в зошити тему та ідею твору.

Обов`язкове на вибір: 1) виконати завдання з теорії літератури: знати визначення

ліро-епічного твору 2) написати творчу роботу «Ми - доньки і сини своїх

батьків».

За бажанням: створити ілюстрації до твору.

Аналіз уроку.

1.Характеристика учителем класу.

-У класі 20 учнів. У більшості – 80% – сформовані читацькі уміння, монологічне та діалогічне усне та писемне мовлення, учні вміють задавати запитання й відповідати на них, складати простий план.

Стан успішності: Високий рівень:35%,

Достатній рівень45%,

Середній рівень20%.

Усе,що в меті ,конкретизовано в цілях.Забезпечую діалогічність на уроці і представляю себе як читача .На словесному,вербальному рівні я присутня як читач.Учу дітей бути читачами,спів ставляти,відчувати,образно говорити,образно мислити,ставити цілі.Враховуючи,що більшість дітей кін естетики і візували,я добирала завдання розвивального характеру, на розвиток логічного мислення,завдання пошукового характеру.Деякі учні мають певні психологічні особливості,нерішучі,тому всі учні будуть працювати в парах.

-Урок вибудований на принципах особистісно зорієнтованого навчання.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

6-Б Класний колектив згуртований, активний, дружний, учнi пiдтримують один одного, умiють допомагати, є активними учасниками членами шкiльноi органiзацii „Соняшник”.

За типами темпераменту можна виділити 7 холериків, що складає 35%, 7 флегматиків (35%), 3 меланхоліки (15%) та 3 сангвініки (15%).

За станом здоров'я – 6 учнів мають проблеми із зором, 2 учнів – судинні хвороби та 3 учнів мають проблеми з поставою. Лівопівкульних у класі можна виділити 16 учнів – це 80%, а правопівкульних – 4 учнів, що становить 20%.

За переважаючим каналом сприйняття: 8 учнів (40%) належать до візуалів, 5 учнів (25%) – до аудіалів та 7 учнів (35%) – до кінестетиків. Велику кількість інформації можуть сприймати та запам`ятовувати 11учнів – це 55%. За часом збереження сенсорну пам`ять мають 7 учнів (35%), короткочасну – 5 учнів (25%) та довготривалу – 8 (40%).?? Бондарчук Юлія, Лавренюк Ірина, Ольшанська Ольга, Фуркало Сергій, Ничупорук Діана, Хилько Дарія, Бортник Роман, Юзьков Владислав – це учнi (8, що становить 40%), якi вмiють самостiйно працювати, виявляти активнiсть, зосереджувати увагу. Також у класi є учнi, якi не можуть органiзувати себе через невмiння використовувати свої можливостi, потребують постiйного педагогiчного контролю, їм важко зорієнтувати увагу на уроці – Сокирко Олександр, Левицький Антон, Куць Ольга, Шевчук Іван (4, що становить 20%). Виконання розумових операцій ґрунтується на образній формі мислення у 14 учнів (60%) та на понятійній формі – у 6 учнів (40%). Лiдерами в класi є Хилько Дарiя, Гречинська Веронiка, Бортник Роман, Зубрицький Iгор, Бущенко Михайло.

- Учні визначають цілі уроку за допомогою вчителя, аналогічно щодо планування роботи на уроці, активно рефлексують.

- Уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, виділяти головне сформовані на достатньому рівні.

- За місяць експерименту (з 1 вересня) учні стали більш упевненими в собі. Переважна більшість учнів (до 80%) обговорюють хід роботи, уміють аналізувати отримані результати, досягнення намічених цілей, участь кожного у спільній діяльності, осмислюють свої відчуття, порівнюють їх з почуттями й міркуваннями однокласників.

2.Ознайомлення з проектом уроку.

- Планую показати втілення ідеї відданості Батьківщині, своєму народові у творі М.Вороного «Євшан-зілля», тому що це бачиться цікавим і мені, й учням. Людина має завжди пам`ятати, любити свою Батьківщину, свій народ, землю, де народилась і виросла.

- Тема уроку: Микола Вороний. «Євшан-зілля». Історична основа твору. Ідея відданості Батьківщині, своєму народові.

-Ім`я: «Можна все на світі вибирати ,сину,вибрати не можна тільки Батьківщину»

- Місце уроку у розділі: «Література 20 століття».

- Характеристика змісту навчального матеріалу: Навчальний матеріал даного курсу є розвивальним, вступом до ґрунтовнішого вивчення мистецтва слова в старших класах. Зокрема, передбачено вироблення в учнів естетичних основ і практичних навичок аналізу художнього твору.

- Що найголовніше, найважливіше в темі: Історія і народ, доля народу і доля людини, Довженкове «сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».

- «Надзавдання уроку»: Змусити задуматись над тим, чому людина не має права бути безбатченком, чому має пам`ятати, звідки вона пішла в життя, де її коріння.

- Мета уроку: ознайомити учнів із життєвим шляхом М.Вороного, змістом твору «Євшан-зілля» та його історичною основою, співвіднести давноминулі події, описані в поемі з сучасністю, літературознавчими поняттями «ліро-епічний твір», «поема»;розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, висловлювати спостереження, виразно і вдумливо читати твір, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, пошану до рідного народу, країни.

- Конкретизація мети в цілях: Учні знатимуть: зміст та історичну основу твору;визначення понять «поема», «ліро-епічний твір»,художні особливості твору. Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати уривки поеми, визначати своє ставлення до рідного народу, країни.

- Планую застосувати таку форму як робота з епіграфом, яка буде дієвим засобом осмислення теми та змісту твору. Така форма роботи, як аналіз імені, пов`язана з формуванням і формулюванням цілей, завдяки цьому учні матимуть загальне уявлення про тему, її важливість, бажані результати. Застосування прийому рольової гри сприятиме розвитку монологічного і діалогічного мовлення школярів. Метод бесіди передбачає знання змісту, отже, умінню працювати з текстом - «відпрацювання» умінь виразного, вдумливого читання дасть змогу в кінці уроку створити цілісний «виразний портрет» поеми. Виконання завдання з теорії літератури дослідницько-пошукового характеру сприяє розвитку навичок самостійної роботи учнів. «Незакінчене речення» спонукає заглибитися в себе, формувати власні судження. Така форма роботи, як розгадування кросвордів, завжди цікава дітям. Вона сприяє розвитку логічного мислення, уваги, пам`яті.

- Планую показати роботу учнів у парах, уміння рефлексувати, як можна організувати діалог на уроці, співробітництво учителя й учня.

- Найцікавішим вважаю 3 етап уроку «Опрацювання навчального матеріалу».

- На 1 і 2 етапи - 7 і 8 хвилин, 3 - 25, 4 - 5.

- Власною новацією вважаю завдання на рефлексивно-оцінювальному етапі, спрямоване на вироблення рефлексивних умінь: осмислення й формування особистісного смислу вивченого.

- Прогнози: Учні 6б класу рухливі, активні, відкриті до роботи. Вважаю урок

особистісно зорієнтованим,тому що на ньому переважатиме індивідуальна та

парно-групова роботи,є опертя на суб`єктний досвід учнів, мають місце

партнерські стосунки ,співробітництво між учителем і учнями