1

Відділ освіти Ківерцівської райдержадміністрації

НВК «Ківерцівська ЗОШ І ст. – Ківерцівська районна гімназія»

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ ТА ПРЕДМЕТНИХ

КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Методичні рекомендації

Ківерці – 2016

2

Формування ключових та предметних компетентностей

учнів шляхом використання новітніх технологій. - Ківерці,

2015.- с.

У навчально – методичних рекомендаціях

зібрано теоретичні матеріали щодо формування у

школярів ключових компетентностей,

запропоновано власні напрацювання щодо

формування ключових компетентностей учнів на

уроках хімії через використання сучасних педагогічних технологій,

прийомів та методів.

Дані матеріали можуть використовувати вчителі хімії, які

практикують використання сучасних методик, форм та методів

роботи.

Кацевич Л.С. - вчитель хімії НВК «Ківерцівська ЗОШ І ст. –

Ківерцівська районна гімназія»

Рецензенти:

Сорочинська І.С., методист відділу освіти Ківерцівської районної

державної адміністрації

Шинкарук І.В., завідувач відділу новацій та передових

педагогічних технологій ВІППО

Розглянуто та схвалено на засіданні науково – методичної

ради відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації

(протокол від 13.01.2016 р. № 3 )

Розглянуто, схвалено та рекомендовано до друку на засіданні

науково методичної ради Волинського ІППО (протокол від

18.02.2016 р. № 1)

3

Зміст

РОЗДІЛ 1ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ДО

НАВЧАННЯ ........................................................................................................................................ 8

РОЗДІЛ 2 РОЗВИТОК КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА

УРОКАХ ХІМІЇ ............................................................................................................................... 15

2.1. Поєднання традиційних та інноваційних підходів при організації

навчально – виховного процесу з хімії .......................................................... 17

2.2. Використання ігрових методів навчання для формування творчої

пізнавальної діяльності школярів................................................................... 24

2.3.Практичні аспекти формування ключових компетентностей через

розв’язання розрахункових задач ................................................................... 31

2.4. Використання тестових завдань для розвитку навичок самостійної

роботи та конкретизації знань у форматі зовнішнього незалежного

оцінювання. ..................................................................................................... 34

2.5.Формування предметних компетентностей у школярів через

використання групових форм роботи ............................................................ 37

2.6.Матеріали з досвіду роботи ...................................................................... 40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ТА РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ .................. 60

Додаток ................................................................................................................................................ 62

4

ВСТУП

Одним із стратегічних напрямів розвитку освіти, визначених

Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти,

критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів є реалізація

компетентнісного підходу, який передбачає перенесення акцентів зі знань і

вмінь як основних результатів навчання на формування в учнів системи

компетентностей.

Це пов’язано із зростанням темпів розвитку науки, зміни знань і

технологій, збільшенням конкуренції на ринку праці, що обумовили

підвищення вимог, яким має відповідати молода людина для успішного

входження в самостійне життя, самореалізації в ньому.

Сьогодні суспільство потребує таку особистість, яка спроможна

самостійно здобувати знання, вдало застосовувати на практиці набуті,

критично мислити, приймати нестандартні рішення. Відповідно і сучасна

школа повинна формувати високоосвічену, суспільно активну,

конкурентоспроможну, творчу молоду людину, яка не тільки багато знає, але

і використовує свої знання у житті, свій потенціал для саморозвитку.

Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із

сучасними потребами є орієнтація на розвиток компетентностей та створення

ефективних механізмів їх упровадження. Вирішення проблеми реалізації

компетентнісного підходу в процесі навчання хімії передбачає розробку

методичних засад компетентнісного підходу до формування хімічних понять,

розвитку умінь і навичок, набуття практичного досвіду.

Методику формування хімічних понять, реалізації компетентнісного

підходу в хімічній освіті розкрито в дослідженнях Н.М. Буринської, Л.П.

Величко, О.Г. Ярошенко, А.К. Грабовського , І.В. Родигіної, М.М. Савчин

та інших.

5

Загальнометодичні аспекти проблеми реалізації компетентнісного

підходу в освіті досліджують вітчизняні і зарубіжні вчені О.І.Пометун,

О.Я.Савченко, Л.В.Сахань, А.В.Хуторський,С.Є. Шишов та інші.

Оновлення змісту шкільної хімічної освіти відбувається на засадах

принципів гуманізації, диференціації, орієнтації на особистість учня. Зміст

хімічної освіти визначається метою і завданнями, які суспільство ставить

перед школою на певному етапі історичного розвитку. Провідними

чинниками змісту такої освіти є орієнтація на особистість учня, перспективи

розвитку науки, можливості навчального процесу, можливості самого учня,

потреби особистості.

Отже, зміст хімічної освіти має спиратися на:

- орієнтацію на учня як суб’єкта освіти;

- концепцію чотирикомпонентного змісту освіти (знання, способи

діяльності, досвід творчої діяльності, досвід емоційно – ціннісного

ставлення);

- психологію навчального процесу;

- тенденцію розвитку сучасної хімічної науки;

- трактування хімічних знань як елемента загальної культури

людини.

Навчальний заклад повинен реагувати на життєві виклики, створити

умови для якісної освіти, сприяти розвитку компетентної особистості через

впровадження інноваційних технологій, методик навчання. Завдання

вчителя: розвивати здібності учнів, викликати інтерес до навчання і

підтримувати його, активізувати розумову діяльність, формувати вміння

застосовувати набуті знання на практиці, навчати вчитися. Щоб реалізувати

окреслені завдання педагог, організовуючи навчально – виховний процес,

повинен враховувати індивідуальні особливості дитини, умови, створені для

розумового та морального розвитку, рівень мотивації до навчання,

використовувати такі технології, методи та прийоми, які б допомогли

подолати байдужість і пасивність.

6

Як же краще зорієнтуватися у новітніх досягненнях педагогічної

думки, здійснити їх критичний аналіз; виявити свої слабкі і сильні сторони,

розібратися у системному підході до навчання? Ці проблеми хвилюють

досвідчених педагогів і молодих вчителів, що бажають використовувати

новітні навчальні технології і форми навчання.

Майстерність вчителя полягає в умілому володінні методикою

навчання і виховання, творчому застосуванні сучасних педагогічних

технологій; раціональному керівництві пізнавальною та практичною

діяльністю учнів, їх інтелектуальним розвитком.

Формування вміння навчатися залежить від значної кількості

факторів. Оцінюючи рівень самостійності школярів на уроках хімії, вчитель,

констатує вміння дитини самостійно оперувати хімічною термінологією,

розв’язувати задачі, відповісти на запитання, опрацювати матеріал за

підручником, провести хімічний експеримент. Однак, важливо знати чи може

учень самостійно проаналізувати шлях до вирішення завдання, усвідомити

труднощі пошуку відповіді, сформулювати запитання.

Отже, учитель повинен працювати над удосконаленням методики

проведення уроку з урахуванням ефективних форм і методів навчання, які

сприяють популяризації хімічних знань, розвитку інтересу учнів до сучасної

хімічної науки.

Досвід роботи сучасного вчителя повинен набуватися та

удосконалюватися на результатах досліджень вчених, досвіді роботи колег.

Це дасть змогу поліпшувати якість надання освітніх послуг.

У першому розділі «Теоретичні засади компетентнісного підходу до

навчання» здійснено аналіз літератури з проблеми дослідження, розглянуто

загально дидактичні та методичні аспекти реалізації компетентнісного

підходу в освіті, з’ясовано основні підходи до формування хімічних понять,

компетентностей у школярів.

Аналіз теоретичних джерел засвідчив, що проблема впровадження

компетентнісного підходу в освіті знаходиться у центрі сучасної педагогічної

7

думки, відображена у нормативних документах про школу, активно

розробляється вітчизняними та зарубіжними вченими.

У другому розділі «Розвиток ключових компетентностей учнів на

уроках хімії» запропоновано окремі пприйоми, методи, які сприяють

формуванню ключових та предметних компетентностей учнів, підвищенню

мотивації до навчання, пізнавальної активності; запропоновано традиційні

та інноваційні підходи до організацій навчально – виховного процесу;

розробки окремих уроків.

8

РОЗДІЛ 1ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

ДО НАВЧАННЯ

Справжнє завершення освіти

забезпечує тільки саме життя і

свідома самостійність кожного.

Д.І.Менделєєв

Єдиний шлях, що веде до знання –

це діяльність.

Бернард Шоу

Аналіз теоретичних джерел засвідчив, що проблема впровадження

компетентнісного підходу в освіті знаходиться в центрі сучасної педагогічної

думки, відображена у нормативних документах про школу, активно

розробляється вітчизняними та зарубіжними вченими. Існує багато поглядів

науковців щодо основоположних питань компетентнісного підходу. А саме:

природа та структура компетентності, класифікація компетентностей тощо.

Компетентність – загальна здатність людини раціонально діяти у

різноманітних ситуаціях, ефективно розв’язувати актуальні проблеми у

різних сферах життєдіяльності. Компетентність є кінцевим результатом

навчання, мета якого полягає у формуванні й розвитку особистості учня,

розкритті його здібностей і талантів.

Компоненти структури компетентностей, основні його елементи це:

знання, діяльність, мотивація, цінності. Усі вони взаємодоповнюють і

знаходяться під впливом соціальної взаємодії.

Вчені пропонують різні підходи до виокремлення певних груп

компетентностей. Наприклад, А. Хуторський пропонує класифікувати

компетентності на: ключові, загальнопредметні, предметні. Компетентність

забезпечується поєднанням компонентів – знань, діяльності, особистісних

якостей (Додаток 1). Усі ці компоненти тісно пов’язані між собою.

Особливого значення вчителі надають набуттю учнями предметних і

загальнопредметних компетентностей, як фундаменту на якому базуються

9

ключові компетентності. До загальнопредметних компетентностей

відносяться компетентності, що формуються в межах певної освітньої галузі,

а до предметних – ті, що формуються під час вивчення окремих предметів.

Предметну компетентність з хімії розглядаємо як загальну здатність

людини адекватно діяти у реальних ситуаціях, ефективно вирішувати

актуальні проблеми, які передбачають оперування такими поняттями, як

хімічний елемент, речовина, хімічне явище, хімічне виробництво.

Головними показниками сформованості в учнів предметних

компетентностей з хімії та основні аспекти їх прояву наступні:

пояснювально – аналітичний,

прогностичний,

проектувальний,

дослідницько – експериментальний,

ціннісно – орієнтаційний.

У сучасній школі компетентності учнів орієнтовані на розвиток

особистості та пов’язані з культурою мислення, самостійністю й

відповідальністю за прийняття рішень в органічному поєднанні з

моральними якостями особистості.

Компетентна людина має такі якості:

упевненість у собі, постійне розширення власних можливостей,

реалізація намічених цілей;

здатність адекватно діяти в динамічному світі, непередбачуваних

ситуаціях, професійна мобільність;

здатність до навчання протягом усього життя;

адекватність оцінки власних сил, здатність знаходити можливості

для їх реалізації;

здатність приймати рішення й досягати результату відповідно до

поставленої мети;

10

здатність брати на себе відповідальність за свої вчинки, бути

терпимим до інших людей.

Компетенція – це сукупність компонентів:

мотиваційного, що виражає глибоку зацікавленість у даному виді

діяльності;

цільового, пов’язаного з умінням визначити особисті цілі;

складанням особистих проектів та планів; усвідомленим

конструюванням конкретних дій, вчинків, які забезпечать

досягнення бажаного результату;

орієнтаційного – обізнаність учня щодо власних сильних і слабких

сторін;

функціонального, що передбачає здатність використовувати

знання, уміння і способи діяльності як базис для формування

власних варіантів дій, прийняття рішень;

контрольного - закріпленні правильних способів діяльності;

оцінного – визначення результатів діяльності.

Знання є важливим елементом компетентності. Вони повинні бути:

науковими, глибокими, міцними, систематичними, різнобічними.

Українські вчені визначили сім ключових компетентностей школярів:

уміння вчитися,

загальнокультурна,

громадянська,

підприємницька,

соціальна,

з інформаційних і комунікаційних технологій,

здоров’язберігаюча.

Уміння вчитися програмує індивідуальний досвід самостійного учіння.

Дитина, яка уміє самостійно вчитися, в майбутньому зможе самостійно та

творчо працювати, жити. Компетентність передбачає, що учень сам визначає

11

мету навчально – пізнавальної діяльності; планує свою діяльність,

організовує працю для досягнення мети; відбирає знання, способи для

розв’язання задачі; виконує в певній послідовності дії, прийоми; усвідомлює

свою діяльність і практично її удосконалює; має навички самоконтролю та

самооцінки.

Загальнокультурна компетентність стосується розвитку культури

особистості. Вона передбачає вміння аналізувати та оцінювати найважливіші

досягнення національної та світової культури, орієнтуватися у культурному

та духовному надбаннях; користуватися рідною мовою, знати іноземні мови;

спрямовувати самовиховання на єдність індивідуальних, національних,

загальнокультурних цінностей; бути толерантною.

Громадянська компетентність передбачає наступні здібності:

орієнтуватися у проблемах суспільно – політичного життя держави, знати

про роботу органів місцевого самоврядування; захищати власні інтереси,

права і свободи у законних межах; приймати індивідуальні та колективні

рішення, враховуючи інтереси та потреби громадян, держави;

використовувати способи діяльності, що відповідають чинному

законодавству України.

Підприємницька передбачає реалізацію здібностей: співвідносити власні

інтереси з інтересами людей, суспільства; організовувати власну трудову

діяльність, орієнтуватися в етиці трудових відносин; аналізувати й оцінювати

власні професійні можливості, здібності та співвідносити їх з потребами

ринку праці; складати плани підприємницької діяльності, власні бізнес –

проекти; поширювати інформацію про результати своєї діяльності.

Соціальна передбачає такі здібності: продуктивно працювати,

проектувати стратегію свого життя; вміти розв’язати конфлікти, брати на

себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання; визначати мету

спілкування, вміти налаштовуватися на спілкування; планувати, розробляти,

й реалізовувати спільні проекти.

12

Компетентності з інформаційних і комунікативних технологій (ІКТ)

передбачають вміння застосовувати ІКТ у навчанні та житті; раціонально

використовувати комп’ютер та комп’ютерні засоби для розв’язання задач,

збору інформації, її систематизації, зберіганні.

Здоров’язберігаюча компетентність передбачає збереження власного

фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я. Тому потрібно

опанувати певними життєвими навичками, що сприяють компонентам

здоров’я.

У сучасній школі компетентності учнів орієнтовані на розвиток

особистості та пов’язані з культурою мислення, самостійністю і

відповідальністю за прийняття рішень в органічному поєднанні з

моральними цінностями особистості.

Сучасні інтерактивні методи навчання сприяють реалізації

компетентнісного підходу до навчання.

Компетентнісний підхід вчителя при формуванні та розвитку

особистості - це вимога часу. В Україні уже є кагорта вчених – вчителів,

вчителів – практиків, які досконало володіють технологіями та методиками

компетентнісного підходу до навчання. Вивчаючи досвід їх роботи,

опрацьовуючи інтерактивні форми та методи роботи вчитель може вдало їх

використовувати з метою формування ключових компетентностей учнів.

У нормативних документах термін «компетентнісний підхід»

використано у Національній доктрині розвитку освіти України (2002р.). Нині

поняття компетентнісний підхід, компетентність, компетенція

використовується дуже часто. У навчальному закладі ми формуємо ключові

компетентності через навчання та виховання. Щоб ця діяльність вчителя була

результативною потрібно знати внутрішній потенціал кожної дитини, рівень

мотивації до навчання; володіти досконало прийомами, методами; вдало

використовувати їх на різних етапах уроку.

13

Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміють формування й

розвиток ключових і предметних компетентностей особистості.

Компетентнісний підхід у системі сучасної освіти можливий за умови

поєднання двох взаємозалежних ланок – компетентний педагог,

компетентний учень. Компетентний педагог – це вчитель з високим рівнем

професійних, педагогічних, психологічних, соціальних якостей. До системи

компетентностей учня входять: уміння вчитися, здоров’язберігаюча,

загальнокультурна (комунікативна), соціально – трудова, інформаційна.

Компетентнісний підхід передбачає спрямованість процесу навчання

на забезпечення здатності учнів використовувати засвоєні поняття для

пояснення процесів і явищ навколишнього світу, ефективного вирішення

життєвих ситуацій, раціонального розв’язання практичних проблем.

При підготовці до занять вчитель повинен керуватися принципами

педагогічної техніки. Їх усього п’ять.

Принцип волі вибору, що означає по можливості давати дітям право

вибору. Наприклад, задаємо кілька однотипових задач, а учень сам вибирає,

яку розв’язувати.

Принцип діяльності означає, що засвоєння знань, умінь і навичок

організовувати у формі діяльності.

Принцип зворотнього зв’язку: від учителя до учня, від учня до

учителя за допомогою різних прийомів.

Принцип ідеальності означає максимально використовувати

можливості, знання, інтереси учнів, що дасть позитивні результати.

Принцип відкритості – прагнення до самопізнання та

саморозвитку.

Керуючись даними принципи при організації навчально – виховного

процесу ми отримаємо позитивний результат.

Якщо правильно узгодити зміст і форми навчання з інтересами

школярів, то вони самі будуть прагнути дізнатися, а що далі буде. Узгодимо

14

темп, ритм і складність завдань з можливостями учнів - тоді вони відчують

свою успішність і самі захочуть її підкріпити.

Вчитель повинен знати досконало теоретичний матеріал з проблеми, над

якою працює. Це дасть змогу правильно обрати форми та методи роботи,

використати їх на певних етапах уроку.

15

РОЗДІЛ 2 РОЗВИТОК КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА

УРОКАХ ХІМІЇ

Поставити справу так, щоб усе,

що підлягало вивченню, вивчалося

легко, швидко, ґрунтовно.

Я.А. Коменський

Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його з сучасними

потребами є орієнтація на розвиток компетентностей та створення

ефективних механізмів їх упровадження.

Сучасний учитель повинен досконало знати законодавчі акти,

нормативні документи у сфері освіти, адже вони дають право творчо підійти

при складанні календарного плану, обрати підручник з грифом Міністерства

освіти і науки України, навчально – методичну літературу при підготовці до

занять, використовувати сучасні освітні технології, які відрізняються

характером дій учителя та учня. Це дасть змогу вчителю виконувати його

основну функцію – надавати якісні освітні послуги. Не менш важливо знати

дидактичні аспекти з проблеми, над якою працюєш.

Зміни, які стрімко відбуваються у житті, потребують таких членів

суспільства, які здатні гнучко та оперативно адаптуватися до нових вимог,

адекватно реагувати на нові виклики, навчатися протягом усього життя,

розвиватися та творити. Отже, особистість, яку ми формуємо у навчальному

закладі повинна бути компетентною.

Програми, якими ми зараз користуємося сприяють формуванню

ключових компетентностей особистості. Компетенція (від лат. competencia –

коло питань, з якими людина добре обізнана, володіє знаннями і досвідом) –

це результат опанування змістом освіти, який виражається в готовності учня

використовувати засвоєні знання, уміння, навички, а також способи

діяльності у конкретних життєвих ситуаціях для розв’язання практичних і

теоретичних задач. Як забезпечити учня необхідною сумою знань, як навчити

його здобувати знання й відчувати при цьому радість, задоволення собою та

16

своїми досягненнями ? Потрібно шукати нові підходи, результативні форми

та методи роботи.

Процес навчання і виховання спрямовую на розвиток ключових

компетентностей шляхом використання інноваційних технологій. Така форма

організації навчально – виховного процесу створює комфортні умови, за яких

кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Інтерактивні методи розвивають критичне мислення, уміння міркувати,

аналізувати, розв’язувати проблемні ситуації.

17

2.1. Поєднання традиційних та інноваційних підходів при організації

навчально – виховного процесу з хімії

У своїй роботі я поєдную різні інноваційні технології. Це сприяє

формуванню компетентної особистості, підвищує мотивацію до навчання,

зацікавленість до предмету. Напевно не можна виробити єдиних вимог,

дотримуючись яких, можна досягнути бажаних результатів. Тому обираю,

враховуючи тему уроку, набуті знання різні форми, методи та прийоми

роботи.

Чому сьогодні актуальним для кожного вчителя є впровадження

інтерактивного навчання, використання окремих прийомів, методів на

певних етапах уроку? Бо «навчання повинне будуватися таким чином, щоб

всі учні могли і хотіли вчитися». Сам термін «інтеракція» в іншомовних

словниках означає, взаємодіяти поміж, серед. Отже, учень у ході уроку не є

пасивним слухачем чи спостерігачем, а бере активну участь у процесі

навчання. Нині описано дуже багато апробованих, ефективних і цікавих

способів навчання дітей. Головне завдання вчителя правильно обрати той чи

інший метод, вдало використати його на певному етапі уроку. Важливе

значення має рівень обізнаності педагога із технологією, методом, прийомом,

вміння правильно підібрати завдання для учнів, врахувати умови проведення

заняття.

Використовую часто на уроках прийом «Коло ідей». Мета – залучити

усіх учнів до обговорення поставленого питання. До прикладу при вивченні у

8 класі хімічних властивостей кислот пропоную вибрати, з якими

речовинами буде реагувати хлорид на кислота, написати відповідні рівняння

реакції.

18

Al2O3

MgO

Ba

SO3

KOH

Cu

NaNO3

Ag

HCl

Щоб швидко включити учнів у діяльність, підвищити мотивацію до

навчання, надати можливість удосконалювати вміння висловлювати власну

думку, відпрацьовувати вміння говорити чітко і лаконічно, мислити я

використовую прийом «Незакінчені речення» Наприклад, коли вивчаємо у 8

класі тему «Історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів»

використовую цей прийом.

Незакінчене речення:

а) Одна з перших спроб класифікації хімічних елементів це поділ на

_________ і _________

б)Німецький вчений Деберейнер виділив _________, у яких середній

елемент має __________ властиості

в) Номери подібних елементів відрізняються на сім або число, кратне

семи. Таке відкриття Дьюленд назва «Законом _________«. Він уперше почав

оперувати поняттям _____________

г) Німецький хімік Мейєр за основу класифікації використав

___________

Подобається «Комбінована система організації навчально –

виховного процесу М.П. Гузика», яка базується на компетентнісному підході

19

до розвитку дитини, з урахуванням її природних задатків. У відомого

педагога нетрадиційні підходи до типології компетентностей, сформовано

нові технологічні складові формування компетентностей у школярів.

Враховуючи свої можливості, можливості навчального закладу я

запозичила окремі елементи комбінованої системи організації навчально –

виховного процесу М.П. Гузика. Увесь навчальний матеріал розбиваю на три

блоки:

- вивчення та засвоєння теоретичного матеріалу;

- самостійне опрацювання матеріалу;

- проведення підсумкового контролю рівня знань

При складанні календарного плану враховую ці моменти, зокрема,

укрупнюю навчальний матеріал, виокремлюю час на самостійне

опрацювання учнями матеріалу через розв’язування різних завдань. Учні

виконують систему завдань зростаючої складності. До прикладу, вивчивши

фізичні та хімічні властивості оксидів у 8 – му класі учні, на окремому уроці

виконують завдання з метою закріплення набутих знань, кращого засвоєння

навчального матеріалу. Кожне завдання обговорюється колективно.

Завдання до теми «Оксиди»

1. З даного переліку виписати формули оксидів, назвати їх:

Cu2O, MgS, KOH, SO2, NaCl, CrO3 , Na2CO3 , N2O, HNO3 , Fe2O3

2. «Хімічний тренінг»

Розподіліть оксиди: CO2,NO, NO2, Na2O, Al2O3, SiO2 ,P2O5 , Cr2O3.

а) за характером хімічних властивостей оксидів;

б) за значенням валентності хімічного елемента, який утворює оксид

3. З’єднайте стрілками воду з тими оксидами та металами, з якими вона

взаємодіє. Складіть рівняння хімічних реакцій, розставте коефіцієнти.

Hg CaO PbO ZnO CO2 FeO Na2O SO2 P2O

5

K2O

H2O

Na Fe Cu K Zn Hg Ca

20

4. Закінчіть рівняння реакцій:

K2O + H2O = Na2O + H2O =

SO3 + H2O = SiO2 + H2O =

BaO + H2SO4= I2O5 + NaOH =

KOH + P2O5 = Li2O + H3PO4 =

MgO + CO2 = N2O5 + CaO =

5. Запишіть пропущені в рівняннях формули, розставте коефіцієнти:

Na2O + …= NaOH

… + H2O = HNO3

MgO + … = Mg3(PO4)2

Ba(OH)2 + … =BaCO3 + H2O

… +SO3 = CaSO4

6. Закінчіть рівняння реакцій:

а) барій оксид + вода =

б) сульфур (ІV) оксид + вода =

в) Купрум (ІІ) оксид + ортофосфатна кислота=

г)натрій гідроксид + карбон (ІV) оксид =

д) літій оксид + нітроген (V) оксид=

7. Скласти рівняння реакцій між водою та: а) літієм, б) калій

оксидом.

8. В якому з оксидів валентність елемента найбільша: а) N2O,

б) Na2O, в) CO, г) WO3. Визначте масову частку Оксигену в цьому

оксиді.

9. «Ланцюг»

а) Li –Li2O – LiOH – Li2SO4

б) C – CO2 – H2CO3 – Na2CO3

в)S – SO2 – SO3 – H2SO4 – K2SO4

10. У реакцію з фосфор (V) оксидом вступила вода масою 27 г. Яка маса

ортофосфатної кислоти утворилася?

21

11. При розкладанні води під дією електричного струму утворилися

водень масою 0,6 г і кисень масою 4,8 г. Яка маса води розклалася?

Дуже важливо для кожного педагога – навчити дитину вчитися. Це

один із чинників, що сприяють формуванню ключових компетентностей.

Щоб виявити як учні засвоїли матеріал на попередньому уроці,

використовую традиційну форму роботи, а саме завдання різноманітного

типу. До прикладу:

І. Завдання на класифікацію

Класифікуйте запропоновані кислоти H2CO3, HBr, H2SO4, HCl, HI,

H3PO4, HNO3, H2SO3, HF, H2SiO3. За:

а) валентністю кислотного залишку;

б) за складом.

ІІ. Завдання на встановлення відповідності

Встановіть відповідність між запропонованими оксидами та основами:

Оксиди Основи

Na2O CuOH

MgO NaOH

Al2O3 Cu(OH)2

CuO Mg(OH)2

Cu2O Al(OH)3

ІІІ. Завдання на аналіз тверджень

Проаналізуйте твердження, якщо Ви вважаєте його правильним, у

колонці «Відповідь» поставте знак «+», в іншому випадку «-».

N Зміст твердження Відповідь

1. Електроліти – речовини, розчини або розплави

яких,проводять електричний струм

2. Неелектроліти – речовини, що у кристалічному стані не

проводять електричний струм

22

3. До електролітів належать речовини з неполярними або

слабкополярними зв’язками

4. До електролітів належать розчинні сполуки солі,

кислоти, основи

5. Властивості водних розчинів електролітів визначаються

властивостями йонів

6. Електролітичною дисоціацією називається процес

розпаду речовини на молекули при розчиненні у воді

7. З погляду теорії електролітичної дисоціації основами

називаються електроліти, що дисоціюють на катіон

металічного елемента та гідроксид - аніон

8. Спільні властивості кислот обумовлюють катіони

кислотних залишків

9. Сіль – це електроліт, що дисоціює на катіон кислотного

залишку та аніон металічного елемента

10. Слабкі електроліти – це електроліти, що практично

повністю розпалаються у водному розчині на йони

11. Сильні електроліти мають ступінь дисоціації більший за

30%

12. До сильних електролітів належать усі добре розчинні

солі, деякі кислоти та усі розчинні у воді основи

ІV. Завдання на встановлення невідомої величини чи речовини

H2O - 18 O2 - 2

CO - ? N2 - 2

CO2 - 44 ? - 3

V. Завдання на встановлення послідовності

Розташуйте речовини у порядку зростання валентності першого

хімічного елемента

Al2O3, MnO2, NO, SO3, Cu2O, P2O5.

23

Під час виконання таких завдань учні вчаться логічно мислити та

аналізувати, закріплюють навички використання набутих знань на практиці.

Такі завдання можна використовувати різних етапах уроку (перевірка

домашнього завдання, мотивації пізнавальної діяльності, закріплення).

24

2.2. Використання ігрових методів навчання для формування творчої

пізнавальної діяльності школярів

Ще Ян Амос Коменський відмічав велике значення гри у розвитку

дитини. Сьогодні гра – це діяльність, яка полягає в інтеракції між окремими

учнями або групами учасників, об’єднаними для реалізації певних ідей. Гра –

це не лише творчість, але й велика праця. Ігрова модель навчання сприяє не

лише реалізації дидактичних цілей, але й розвитку зосередженості й

самостійності мислення.

Гра – одна з найважливіших умов розвитку компетентної особистості.

Саме в процесі гри учень включається в ситуації, в яких діє як в реальному

світі. Видатний педагог В.О.Сухомлинський писав, що у грі розкривається

перед дітьми світ, творчі можливості. Без гри немає і не може бути

повноцінного розумового розвитку. Гра – величезне світле вікно, через яке в

духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про

навколишній світ.

Використовуючи навчальні ігри необхідно детально знайомити учнів з

умовами гри. Гра привчає учнів мислити, виділяти головне, узагальнювати,

розвиває пам’ять. У процесі гри учні розвивають свої здібності, закладені у

них від природи. Вчитель повинен їх знайти, виявити, розвивати.

У різні періоди розвитку дитини гра відіграє різну функцію. Ф.Шіллер

писав: «Через гру людина стає досконалішою».

Суть і зміст ігор повинні поступово ускладнюватися, що вимагає від

учнів збагачення системи пізнавальних дій.

Ігри на уроці важливі не тільки як засіб активізації навчально –

пізнавальної діяльності, а і як перспективний шлях реалізації завдань

виховання й розвитку особистості в процесі навчання.

Дидактичні ігри можна поділити на індивідуальні, групові, парні. Досить

поширеними у використанні є хімічне лото, хімічне доміно, кросворди тощо.

25

Наведу кілька прикладів. Знайомлячись у 7 класі з періодичною

системою хімічних елементів Д.І.Менделєєва можна використати хімічне

доміно.

Умови гри у хімічне доміно (за А. Вяткіним). Готуємо картки із

символами хімічних елементів, формуємо з них колоду, перемішуємо її.

Кожен гравець отримує по шість карток. Решта залишається в колоді.

Перший гравець викладає будь – яку картку на клітинку таблиці

Д.І.Менделєєва, яка їй відповідає. Кожний наступний гравець має викласти

картку із символом хімічного елемента, який знаходиться поряд:зверху,

знизу, з лівого або правого боку. Якщо необхідної картки немає, гравець бере

її з колоди або пропускає хід. Виграє той, хто першим виклав свої картки.

При вивченні цієї ж теми можна використати хімічне лото. Умови гри у

хімічне лото (за А.Вяткіним). Спочатку гравці розподіляють між собою

ділянки таблиці Д.І.Менделєєва таким чином, щоб у кожного була однакова

кількість хімічних елементів. Ведучий бере картку й називає хімічний

елемент. Той гравець, на ділянці якого є такий хімічний елемент, каже: «Це

мій», забирає картку й кладе її на відповідну клітинку періодичної системи

Виграє той, хто першим заповнить свою ділянку.

Можна ускладнити завдання при використанні гри хімічне лото,

хімічне доміно і запропонувати учням ще й характеризувати хімічні

елементи.

Використання кросвордів якісно впливає на процес навчання. Можна

використовувати стандартний кросворд, який передбачає відповіді на

поставлені запитання; у разі правильної відповіді в учнів з’являється підказка

у вигляді окремих літер, що допомагає при вирішенні наступних питань.

Можливим є і інший варіант. Учням повідомляється ключове слово і

кількість літер у певних словах. Перед ними ставиться завдання встановити,

що означають зашифровані слова. Можна ускладнити завдання, не лише

підібрати слова, а й сформулювати запитання.

26

У 8 класі під час вивчення теми «Будова електронних оболонок атомів»

можна запропонувати розгадати наступний кросворд.

Заповніть клітинки назвами хімічних елементів І – ІІІ періодів

відповідно до електронної будови їх атомів

3 4 5 6

2 7

1 8

1. 1s2 2s2 2p6 2. 1s22s2 2p6 3s2 3p2

3. 1s2 2s1 4. 1s2 2s2

5. 1s2 2s2 2p6 3s2 3p5 6. 1s2 2s2 2p6 3s3

7. 1s2 8. 1s2 2s2 2p6 3s1

Якщо заповнення буде правильним, у горизонтальному рядку

прочитаєте назву хімічного елемента, який має електронну будову 1s2 2s2

2p3.

Гру – змагання «Перегони» можна використовувати при вивченні різних

тем. До прикладу у 7 класі при вивченні теми «Складання формул бінарних

сполук за відомою валентністю» пропоную скласти формули за відомими

валентностями

IV II V II II II IV II I II II II III II

Mn O; Cl O; N O; C O; Na O; C O; S O.

27

У 8 класі після ознайомлення із класами неорганічних речовин

пропоную із переліку символів та окремих числівників скласти усі можливі

формули і розподілити їх за класами.

S, Cr, K, Zn, H, O, Cl, N, Na, P, 2, 3, 4, 5.

Гру «Сортувальник» можна використовувати у різних класах при

вивченні окремих тем. До прикладу, у 7 класі при вивченні теми «Складання

формул бінарних сполук за валентністю» пропоную погрупувати неорганічні

речовини за валентністю першого хімічного елемента

Na2O, N2O5 , CuO, ZnO, Cr2O3 , MgO, Cu2O, PbO2 , V2O5 , Fe2O3 , SO3 ,

CrO3 .

У 9 класі при вивченні теми «Електролітична дисоціація. Електроліти,

неелектроліти» пропоную учням завдання розподілити запропоновані

речовини на електроліти та неелектроліти, заповнивши таблицю.

CO2, H2SO4, CuCl2 ,Fe(OH)2, Al2(SO4)3, H2SiO3, NaOH, BaSO4,

K2CO3, вугілля.

У практиці роботи використовую гру «Морський бій» До прикладу, у 7

класі вивчаючи тему «Прості і складні речовини». Кожна на пара учнів

отримує ігрове поле, на кому написані формули простих і складних речовин.

№ А Б В Г Д

1. KOH C ZnO O2 SO3

2. CuO Ca3 P2 H2CO3 Fe N2O5

3. LiH N2 S H2O Cu

4. P Na2 O MgBr2 H2 AlCl3

5. HNO3 Cl2 AgCl CrO2 Si

Першому учневі вчитель називає координати. Учень читає формулу,

вказує проста це чи складна речовина. Ця формула викреслюється в ігровому

полі, а учень називає інші координати.

28

З метою повторення вивченого матеріалу часто використовую гру «Так

– Ні». Я зачитую питання і відповідь, а учні повинні дати відповідь «Так» чи

«Ні». Ось такі запитання звучать для школярів при вивченні у 7 класі теми

«Кисень».

1. Молекулярна формула кисню – О2

2. Відносна молекулярна маса кисню – 16

3. За звичайних умов кисень перебуває у рідкому стані

4. Кисень- найпоширеніший елемент на Землі

5. Оксиген становить майже 90 % маси гідросфери

6. Рідкий кисень має синє забарвлення

7. Калій перманганат розкладається з виділенням кисню

8. Каталізатори – речовини, що прискорюють швидкість хімічних

реакцій

9. Кисень підтримує дихання і горіння.

10.Оксиген утворює дві прості речовини: кисень та озон.

При ознайомленні учнів із періодичною системою хімічних елементів

Д.І.Менделєєва у 7 класі використовую гру «Хто зайвий». Необхідно у

кожній із груп хімічних елементів знайти такий, що відрізняється від іншого

за місцем у періодичній системі

а) Li, K, Al, Na, Rb;

б) N, H, P, As, Sb;

в) Na, Mg, Al, C, Si.

Використовую на уроках гру «Хрестики – нолики» з метою закріплення

знань з теми. Для закріплення вміння визначати валентність у сполуках у 7

класі пропоную завдання: показати виграшну лінію, яку складають формули

сполук, у яких валентність Феруму ІІ для одного варіанту, ІІІ - для другого.

FeO Fe2O3 FeBr3

FeCl3 FeCl2 FeS

29

Fe(OH)2 FeO FeBr2

Пізнавальний мотив формується завдяки цікавому викладу матеріалу,

створенню проблемних ситуацій, використанню пізнавальних ігор,

навчальної дискусії. До прикладу, підсумковий урок у 8 –му класі з теми

«Використання та практичне значення класів неорганічних речовин» можна

провести у формі дискусії. Використання такого методу роботи сприяє

розвитку критичного мислення учнів, дає можливість висловити власну

думку, формує навички аргументації та відстоювання власної думки,

поглиблює знання з теми, яка обговорюється. Тема – Користь чи шкоду

приносять солі, основи, кислоти, оксиди людині та навколишньому

середовищу? Учні отримують план дискусії. Це дає їм можливість

підготуватися, опрацювати додаткову літературу, зробити нотатки з даного

питання. На початку дискусії обговорюємо і приймаємо правила, яких

необхідно дотримуватися. Атмосфера у класі повинна бути доброзичливою.

Учитель має обов’язково підготувати запитання, щоб коригувати

обговорення даної теми. Для підведення підсумку необхідно залишити 5 – 7

хвилин. Добре, якщо учні самі підсумують за попередньо запропонованою

схемою; в іншому випадку, задаючи додаткові запитання потрібно

узагальнити почуту інформацію. Пропоную конспект уроку на тему

«Користь чи шкоду приносять оксиди, кислоти, солі, основи людині та

навколишньому середовищу».

Згідно нових програм, затверджених наказом Міністерства освіти і

науки України від 29.05.2015 року № 585 «Про затвердження змін до

навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»

введено нову рубрику «Навчальні проекти». Метод проектів спрямований на

творчу самореалізацію особистості в процесі самостійної роботи, відіграє

важливу роль у формуванні ключових компетентностей учня, оскільки

потребує самостійного здобуття знань чи застосування набутих, набуття

умінь у виконанні практичних дій. Підсумковий урок у 7 – му класі з теми

30

«Фізичні та хімічні явища» провели у формі захисту навчальних проектів.

Діти отримали завдання зібрати і систематизувати матеріал за такими

напрямками:

- Фізичні та хімічні явища у харчовій промисловості;

- Фізичні та хімічні явища у природі;

- Процеси, що спостерігаються при використанні хімічних засобів у

побуті;

- Використання хімічних засобів для дотримання особистої гігієни

- Фізичні та хімічні явища в усній народній творчості.

Повторення понять, які будуть використовуватися на уроці здійснюю

через використання прийому «Мозковий штурм». Це сприяє мотивації

навчальної діяльності, актуалізації опорних знань; спонукає учнів проявляти

уяву та творчість, вільно висловлювати думку, дає змогу за обмежений

проміжок часу повторити матеріал.

Результатом роботи були мультимедійні презентації, листівки, буклети,

які сприяли розкриттю теми.

Пропоную конспект уроку у 7 класі на тему «Фізичні та хімічні явища».

31

2.3.Практичні аспекти формування ключових компетентностей через

розв’язання розрахункових задач

Практично усі уроки хімії сприяють формуванню в учнів соціальної

компетентності. Лише потрібно конкретизувати учням, де ми у

повсякденному житті використовуємо окремі речовини; знаючи їх

властивості правильно і корисно можемо їх застосовувати. До прикладу, уже

у 7 – му класі, знайомлячи із лабораторними способами добування кисню ми

згадуємо перманганат калію (KMnO4), пероксид водню (H2O2) і необхідно

вказати школярам, де ми використовуємо ці речовини у житті. Багато

інформації отримують учні при вивченні теми «Вода». Тут ми зосереджуємо

увагу чому необхідно знати фізичні і хімічні властивості води, чи можемо ми

брати участь у вирішенні екологічних проблем ( економне відношення до

води). Самі учні можуть готувати цікаві повідомлення про оксиди Карбону,

про вплив спиртів на організм людини, про газ: його склад і використання

тощо.

Творче, нестандартне мислення розвивається при виконанні нетипових

завдань. До прикладу у 7 – му класі, коли діти познайомилися з простими і

складними речовинами, хімічними елементами можна запропонувати

наступне завдання: є два хімічних елементи Оксиген і Гідроген. Складіть усі

можливі сполуки, які вони утворюють.

На початковому етапі уроку обов’язково потрібно не лише повторити

вивчений матеріал, але і сконцентрувати увагу учнів на проблемі та

викликати інтерес до нової теми, яка буде вивчатися. Ефективність засвоєння

знань залежить від мотивації навчально – пізнавальної діяльності,

самостійності, творчої ініціативи. Мотив навчання – це внутрішній чинник

кожної дитини. Пізнавальні мотиви лежать в основі самого процесу

навчання. Вони зумовлені змістом навчального матеріалу, діяльністю учнів

на уроці, стосунками між учителем та учнями; спонукають учня вчитися,

впливають на його ставлення до навчальної діяльності й позначаються на

32

якості набутих знань. Арабський письменник і філософ Сааді зазначав,

«Учень, який вчиться без бажання – це птах без крил».

Систематичне розв’язання розрахункових задач з хімії сприяє свідомому

засвоєнню хімічних знань, формуванню логічного мислення, розвитку

розумової діяльності, навчає практичному використанню набутих знань.

Введення задач у навчальний процес дає змогу реалізувати наступні

принципи навчання:

- забезпечення самостійності й активності учнів;

- досягнення єдності знань і вмінь;

- встановлення зв’язку навчання з життям.

На початкових етапах розв’язуємо типові задачі, які потребують вміння

застосовувати на практиці теоретичні знання і проводити елементарні

розрахунки.

Розрахункові задачі можна використовувати на усіх етапах навчального

процесу: вивченні нового матеріалу, перевірці та контролю знань.

Наприклад Задача: обчисліть кількість речовини алюміній сульфіду (

Al2 S3), що утворився при спалюванні алюмінію кількістю речовини 1 моль з

сіркою.

2Al +3 S = Al2 S3

2Al 3S Al2 S3

1 моль Х Х

Х 6 моль Х

Х Х 4 моль

За допомогою таблиці учні швидко засвоюють розв’язування

стандартних задач, при цьому вони бачать логічний зв'язок між кількістю

речовини та коефіцієнтами в рівнянні реакції. Аналогічно можна

розв’язувати задачі використовуючи об’єм газоподібних резон, масу.

33

Під рубрикою «Чарівна логіка» розв’язуємо задачі уже у 7 класі.

Наприклад: Унаслідок нагрівання Аргентум оксиду (Ag2O) одержали

43,2 г срібла і 3, 2 г кисню. Обчисліть масу арґентум оксиду, якщо процесу

відповідає реакція

Ag2 O = 2Ag + O

Використовую у роботі задачі практичного значення. До прикладу:

виведіть формули сполук, які призводять до кислотних дощів, якщо відомо,

що масова частка Нітрогену становить 30,43 %, масова частка Сульфуру

становить 50%. Відомо що це оксиди.

Можна запропонувати наступну задачу. Під час повернення до Землі

через тріщину в корпусі корабля стався витік кисню. Потрібно терміново

отримати кисень. Центр керування на Землі пропонує розкласти воду під

дією електричного струму. Потрібно обчислити масу води для отримання

1000 л кисню (за н. у.).

Інколи використовую задачі з елементами народознавства. До прикладу,

задача: Срібний кинджал хвильку в хаті полежав – і зовсім розтав. Обчисліть

кількість речовини та число молекул, що містяться у воді об’ємом 90 мл.

Використовую і більш складні комбіновані задачі, розв’язання яких

потребує пошуків нестандартних розв’язків, сприяє формуванню творчого

мислення. До прикладу у 9 класі при вивченні теми «Розчини» пропоную

задачі такого типу складності. До розчину хлоридної кислоти об’ємом 60 мл

з масовою часткою кислоти 20 % і густиною 1,1 г/мл додали надлишок

цинку. Обчисліть, яку масу цинк хлориду можна буде виділити з одержаного

розчину.

34

2.4. Використання тестових завдань для розвитку навичок самостійної

роботи та конкретизації знань у форматі зовнішнього незалежного

оцінювання.

Часто використовую у роботі тестові завдання. Їх застосування сприяє

актуалізації і систематизації знань, розвитку інтелектуального потенціалу на

різних етапах підготовки та перевірки навчальних досягнень учнів. Тестові

завдання на встановлення відповідності понять першого та другого

стовпчиків і подати відповідь у вигляді комбінації букв та цифр. Також

використовую завдання, у яких потрібно розмістити у правильній

послідовності відповіді згідно зі запропонованими завданнями. Після

пояснення нового матеріалу пропоную тести, де потрібно вибрати правильне

твердження і аргументувати його. На закріплення пропоную тестові завдання

з наступною дискусією.

До прикладу у 9 класі при вивченні теми «Будова електронних оболонок

атомів хімічних елементів» пропоную встановити відповідність між

кількістю валентних електронів в основному стані та хімічним елементом.

Кількість валентних електронів Хімічний елемент

А 2 1. Нітроген

Б 0 2. Цезій

В 3 3. Сульфур

Г 1 4. Гелій

Використовую тестові завдання для виявлення рівня засвоєння понять та

формул. До прикладу, пере розв’язуванням розрахункових задач можна

запропонувати виконати тестові завдання

1.Вкажіть одиницю вимірювання молярної маси:

а) г;

б) г/моль;

в) а.о.м.;

35

г) моль.

2. Вкажіть формулу за допомогою якої можна обчислити кількість

речовини:

а) п = m/М;

б) п = m| V;

в) n = m M

3. Вкажіть густину за воднем вуглекислого газу:

а) 1,52;

б) 22;

в) 11

4. Вкажіть відповідність між величинами і одиницями вимірювання:

1) п а) л/моль

2) m б) л

3) М в) г

4) VM д) моль

5. Вкажіть значення сталої Авогадро:

а) 6,02 * 10 -23;

б) 6,02 * 1023;

в) 6,02 *10 22

г) 6,02 * 1024

Часто використовую підбірку тестових завдань з однією правильною

відповіддю. До прикладу, при вивченні у 8 класі неорганічних сполук

пропоную наступні завдання:

1.Сполука, що належить до амфотерних гідроксидів – це:

а) Ba(OH)2 ; в) CH3OH;

б) Mn(OH)2 ; г) Zn(OH)2

2. Формула несолетворного оксиду:

а) CO; в) SiO2;

б) CO2 ; г) PbO2

3. Формула кислої солі:

36

а) NaHCO3 ; в) NaO(O)C-H;

б) NaOCH3 ; г) NaO(O)CCH3

Виконання тестових завдань дає можливість не тільки усунути

прогалини у знаннях і вміннях, а сприяє формуванню в учнів самоконтролю

та самокоригуванню. Виконуючи ці завдання школярі готуються до

виконання складніших творчих завдань, які сприятимуть розвитку вмінь

встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, логічно розмірковувати,

порівнювати й узагальнювати, встановлювати нові зв’язки між знаннями,

переносити уміння і навички в нові умови, готуватися до зовнішнього

незалежного оцінювання. Виконання тестових завдань дає змогу учневі

поглиблювати рівень засвоєння теоретичного матеріалу, закріплювати уміння

вирішувати проблемні завдання, розрахункові задачі.

Ще одна форма роботи, яка сприяє формуванню вміння здобувати

знання є робота з підручником. Опрацьовуючи навчальний матеріал, учні

вчаться вибирати головне, систематизувати прочитане. Допомагає їм у цьому

виконання окремих завдань. Зокрема, складання логічних схем, заповнення

таблиць тощо. У 7 класі при вивченні теми «Кругообіг Оксигену в природі.

Використання кисню» пропоную учням, користуючись текстом підручника

скласти логічну схему «Кругообіг кисню в природі». У 8 класі при вивченні

теми «Кристалічні гратки» пропоную учням заповнити порівняльну таблицю

фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних граток.

37

2.5.Формування предметних компетентностей у школярів через

використання групових форм роботи

Учням подобається працювати в групах. Під час групової роботи на

уроці учні із пасивних учасників перетворюються на активних суб’єктів

власного навчання, відтворюють засвоєні знання, пояснюють їх один одному,

здійснюють перевірку, поповнюють словниковий запас новими термінами,

ознайомлюються із новітніми досягненнями науки, заповнюють таблиці,

пропонують власні проекти.

Групова робота дає можливість для реалізації індивідуального підходу

до навчання. Учні обмінюються інформацією, отримують консультації

учителя та однокласників, виконують творчі завдання, здійснюють

взаємоперевірку знань. Створюється атмосфера дружнього спілкування,

творчості, відповідальності за доручену справу.

Наприклад, у 8 класі при вивченні теми «Солі. Їх склад, назви, фізичні та

хімічні властивості» пропоную розділитися на групи і скласти формули

солей. Виграє група, яка швидше виконає завдання і правильно.

І група ІІ група ІІІ група

Натрій силікат Барій сульфат Калій сульфіт

Калій бромід Натрій фторид Кальцій хлорид

Натрій нітрит Калій фосфат Цинк нітрат

Алюміній хлорид Купрум (ІІ) хлорид Барій нітрат

Інколи використовую групову форму роботи протягом уроку. На

початку уроку, щоб ввести дітей у проблему заняття використовую прийом

«Незакінчене речення». Це сприяє оперативному включенню учнів у

діяльність, відпрацьовує вміння говорити коротко, але по суті і переконливо,

підвищує внутрішню мотивацію до навчання. Я пропоную конспект уроку

«Електролітична дисоціація».

38

Роботу в парах використовую для закріплення знань. Наприклад, при

вивченні у 7 класі масової частки речовини та її обчислення готую наступні

завдання:

1. Хімічна сполука містить Фосфор та Оксиген. Масові частки цих

елементів відповідно 43,66 та 56,34 %. Визначте формулу сполуки.

2. Хімічна сполука містить Карбон та Оксиген. Масові частки цих

елементів відповідно становлять 27,27 та 72,73 %. Визначте формулу

сполуки.

Учні розв’язують задачі і перевіряють розв’язки один в одного.

На рівні одного окремо взятого предмету важко будувати роботу з

розвитку пізнавальних процесів, якостей особистості, що зумовлюють

розвиток здібностей, формують кругозір, сприяють інтересу до науки.

Чергування матеріалу з різних галузей знань (фізика, історія, географія,

природознавство, біологія, екологія, українська та зарубіжна література)

сприяє розвитку нестандартного мислення, розширенню кругозору. Переваги

таких форм роботи:

- незвичайність і цікавість змісту;

- досить велика активність учнів;

- створення в учнів позитивного емоційного настрою;

- формування інтересу до предмету.

Виконують учні ролі вчених, експертів, дослідників у групах. До

заняття готують матеріали, презентації тощо.

Для того, щоб зацікавити учнів, сформувати у них мотивацію до

навчання, вивчення хімії, розвинути допитливість, звернути увагу на хімічні

явища у навколишньому середовищі та закріпити знання з предмету

використовую «Цікавинки», вірші, уривки літературних творів,

повідомлення. Це дозволяє без перевтоми, негативного ставлення

засвоювати матеріал. Одночасно це дає змогу розвивати культуру мовлення,

вчитися формулювати та висловлювати власну думку. До прикладу, при

вивченні металів повідомляю: «Кров людини червона, бо містить

39

тривалентний Ферум, а кров деяких червів має зелений колір – до її складу

входить двовалентний Ферум». При вивченні корозії металів пропоную

учням уважно послухати віршовані рядки та уривки з творів і виписати

засоби запобігання корозії.

Палаш, шишак, панцир зо щитом,

Все буде золотом покрито,

Як тульськії табатирки:

Насічка з черню, з образками

І.Котляревський Енеїда

Зате Янь хизувався посрібненими шоломом і острогами, новою

кольчугою, що не встигла потемніти, багатим сідлом і ще багатшою

вуздечкою, що ряхтіла бронзою та сріблом.

В.Малик Червлені щити

У котрогось знайшовся складений ножик, і він пропонував його

Михайликові в обмін на тоненький шкіряний ремінець із блискучою

нікельованою пряжкою.

М.Олійник Леся

Зітхнув не тяжко і не сумно, а як людина, якій це не в новину, увімкнув

електричну плитку і поставив на неї велику луджену миску з водою.

Г. Тютюнник Син приїхав

Віршовані рядки можна використовувати для формулювання запитань;

факти, узяті із художньої та науково – фантастичної літератури можна

використовувати для складання оригінальних задач.

Сьогодні існує багато ефективних форм та методів роботи, які

орієнтовані на краще засвоєння матеріалу, спонукають учнів до активної

діяльності, викликають бажання здобувати нові знання. При вдалому

поєднанні традиційних і інноваційних методів та пройомів формуються у

школярів предметні, загальнокультурні та ключові компетентності.

40

2.6.Матеріали з досвіду роботи

Конспект уроку у 8 класі

Тема. Користь чи шкоду приносять оксиди, кислоти , основи людині та

навколишньому середовищу.

Цілі: узагальнити знання про хімічні властивості основних класів

неорганічних речовин та їх значення при використанні; удосконалити

навички самостійно отримувати певні знання, вміло застосовувати їх на

практиці; вчити грамотно працювати з інформацією, вибирати головне,

систематизувати отриману інформацію; вчити критично мислити, визначати

власну позицію, формувати вміння відстоювати власну думку, наводити

аргументовані факти.

Матеріально – технічне та дидактичне оснащення уроку: ноутбук,

проектор, презентації, плакати.

Тип уроку: узагальнення та застосування знань, умінь і навичок

Прийом: дискусія

Прогнозовані результати: учні удосконалять навички наводити чітко

аргументи з метою доведення власної позиції, повторять хімічні властивості

оксидів, кислот, основ.

Хід уроку

І Організаційний етап

Добрий день! Сьогодні ми з вами на уроці, використавши таку форму

роботи як дискусія, спробуємо дати відповідь на проблемне питання: Шкоду

чи користь приносять оксиди, кислоти, основи людині та навколишньому

середовищу? Чи знаєте Ви як відбувається дискусія? Так правильно. Кожен

висловлює свою думку і підтверджує її серйозними, чіткими аргументами.

41

Однак, перш ніж розпочати роботу давайте познайомимося із

правилами, яких потрібно дотримуватися.

Правила

- Кожен учень може висловити свою думку з дозволу вчителя.

Повторний виступ може здійснюватися тільки після певного

проміжку часу; не можна сперечатися;

- кожен виступ має підкріплюватися фактами;

- необхідно дати можливість висловитися кожному бажаючому;

- кожну інформацію необхідно уважно вислухати;

- під час обговорення неприпустимо «переходити на особистості»,

вживати принизливі висловлювання, перебивати;

- обов’язковим є дотримання регламенту.

Можливо хтось хоче доповнити запропоновані правила. Усі згодні з

правилами, які я запропонувала?

Для виступу я пропоную відводити не більше 5 – 7 хвилин. Усі згодні?

Отож дотримуємося регламенту. Ще одна пропозиція: позитивні властивості

ми будемо записувати на стікерах одного кольору, негативні – іншого і

прикріплювати на дошці.

Разом з нами буде працювати експерт Оля Процик

ІІ Актуалізація опорних знань, мотивація пізнавальної діяльності

Експерт: я запропоную вам загадку. Відгадка підкаже, з якого класу

неорганічних речовин ми розпочнемо дискусію?

Бінарні звуться ці сполуки.

В них, міцно взявшися за руки,

42

Два елементи сполучились.

Які сполуки утворились? (Оксиди)

Отже, оксиди – це речовини, які складаються із двох елементів, один з

яких Оксисен. Залежно від властивостей першого хімічного елемента оксиди

поділяються на основні та кислотні.

Учитель: З давніх давен людина свої мрії передавала у вигляді

малюнку. Спочатку вони з’являлися на скелях, а пізніше на папері і

полотнах. Люди малювали фарбами. А що таке фарби? Фарби – це оксиди.

Які оксиди утворюють фарби? Хто хоче поділитися своєю інформацією і

використовуючи конкретні факти зробити свої висновки чи припущення?

Інформаційний матеріал

Формула чорної фарби FeO CaO Al2O3 Д.І. Мєндєлєєв підібрав темні

кольори фарб і запропонував художнику А. Куїнджі намалювати картину.

Так завдяки великому хіміку з’явилася одна з найкращих картин художника

«Ніч на Дніпрі».

Формула коричневої фарби MnO MnO2 Mn(OH)2. Це фарба

королівська. Вона надає картині багатства та розкоші. А на картині К.

Брюллова можна побачити дивне поєднання коричневих фарб із блакитними,

особливо на полотні «Останній день Помпеї», де коричневі та коричнево –

червоні тони підкреслюють трагізм катастрофи.

Формула білої фарби PbO Al2O3 та TiO Al2O3 . Цей колір несе світло,

ніжність. Він дає змогу створити з іншими фарбами ніжну гамму відтінків,

які надають казковості, загадковості, чарівності. Титанове білило широко

використовується для одержання білого скла. Найдавнішим білилом

вважають цинкове, однак воно має один недолік: у разі змішування з іншими

фарбами білило не дає чистоти відтінку, фарба стає матовою. Цинкове білило

43

любив імпресіоніст Клод Моне. Його картини сприймають через легкий

туман, що робить їх трохи розпливчастими, далекими, неземними.

Формула синьої фарби CoO3 Al2O3. Синій колір – це символ очей

людини, він є на прапорі нашої країни. Саме він символізує чисте українське

небо. Чиста синь у порцеляні, писанках, малюнках українських майстрів.

Формула зеленої фарби CrO3 Al2O3. Кольором життя називають

зелений, який заспокоює, робить душу людини доброю. Вражає гама зелених

відтінків, їх налічують близько 50.

Учитель: То який висновок ви можете зробити? Чи приносять ці оксиди

шкоду людині?

CaO цей оксид гасять водою, хоч він і не горить

SiO2 (кремнезем) – основа піску, кварцу, гірського кришталю,

хризоліту, аметисту; використовують у виробництві скла.

Al2 O3 є основою рубіну, сапфіру, аметисту.

Ферум (ІІІ) оксид утворює багато мінералів: гематит ( Fe2O3 ), лимоніт

(Fe2O3 H2O ), магнетит (Fe3O4). Вони є сировиною для одержання заліза.

Також їх використовують як виробне каміння.

Учитель Хто спробує написати рівняння реакції відновлення заліза із

оксидів?

Н2О – єдина сполука на планеті, яка знаходиться у земних умовах у всіх

трьох агрегатних станах. Організм людини містить значну його кількість (

тіло людини на 65 % складається з води). Вода – це джерело життя, укриває

земну поверхню, впливає на геологічні процеси, клімат (має теплоємність),

захищає Землю від космічного холоду, необхідна для хімічних процесів у

живих організмах, використовується у промисловості, будівництві, для

транспорту, у сільському господарстві, побуті.

44

СО2 - вуглекислий газ має позитивні для людини і природи якості.

Зокрема, його використовують для виготовлення фруктових вод, як

найкращий консервант для овочів і фруктів, для зберігання морозива влітку,

виробництва цукру, соди, при гасінні пожеж. Процес фотосинтезу не може

проходити без участі вуглекислого газу.

У повітрі міст містяться оксиди Нітрогену, Сульфуру, Карбону. Вони

виділяються в атмосферу у результаті діяльності людини.

SO2 – безбарвний газ із різким запахом, важчий за повітря, не горить і не

підтримує горіння. Наявність цього оксиду негативно впливає на здоров’я

людини й екологічну ситуацію. Під впливом ультрафіолетового

випромінювання у присутності в атмосфері оксидів Нітрогену сульфур (ІV)

оксид окислюється до сульфур (VІ) оксиду, який взаємодіє з парами води і

утворює сульфатну кислоту. Вона є основою так званих «кислотних дощів»,

які негативно впливають на рослинний світ: руйнується поверхня листя і

хлорофіл. Сульфур (ІV) оксид негативно впливає на здоров’я людини:

знижується гемоглобін крові, виникають захворювання органів дихання,

слизової оболонки очей.

NO2 – бурий отруйний газ, він є також причиною кислотних дощів. Його

називають «лисячий хвіст».

Експерт: Речовина ця складна,

Є рідкою як вода,-

Якщо сіль зустріне враз,

Осад випаде чи газ?

А метали попадуть –

Гази вгору знов підуть.

Індикатор в ній відразу

45

Червоніє по заказу,

Колір швидко він міняє,

Нас усіх попереджає:

Щоб не трапилось біди,

Будь завжди обачним ти!

Про які речовини йде мова? (Кислоти)

Ми пам’ятаємо, що кислоти – це складні речовини, які складаються з атомів

Гідрогену і кислотного залишку. Кислоту потрібно наливати у воду, бо

діяти навпаки дуже небезпечно. Чому? (при сполученні виділяється велика

кількість тепла).

Кислоти

Хлоридна кислота (HCl) входить до складу шлункового соку і сприяє

перетравленню їжі, убиває хвороботворні бактерії. Концентрована кислота

«димить» у вологому повітрі. Важко сказати. хто й коли вперше одержав

хлоридну кислоту. Відомо, що ще наприкінці XV – на початку XVІ століття

цю речовину назвали «кислим спиртом», або «соляним спиртом». Це

безбарвний газ із різким запахом.

Експерт: а зараз ми поговоримо про складні речовини, які складаються

із атомів металу і гідроксильної групи. Це клас основи.

Учитель: засоби для чищення кухонних плит, мікрохвильових печей,

посуду, універсальний засіб чищення для кухні, каналізаційних труб,

адсорбуючі медичні препарати. Застосовуючи ці засоби, потрібно

користуватися гумовими рукавичками. Чому? Тому що складовими

перелічених засобів є основи. Луги застосовуються:

NaOH: виробництва мила, паперу, штучних волокон.

46

KOH: рідкого мила, акумуляторів.

LiOH: лужних акумуляторів.

Ca(OH)2 : пом’якшення води, дублення шкіри, в’яжучий матеріал в

будівництві.

Mg(OH)2 : виробництва лікарських преаратів.

Al(OH3): компонент зубних паст, компонент твердого реактивного

палива, вироблення лакових фарб, адсорбуючий засіб у медицині.

Учитель ми отримали з вами багато інформації. Кожен із вас намагався

конкретно довести користь чи шкоду приносить та чи інша речовина. І

напевно чіткої відповіді бути не може. Погляньте на дошку, де ми

розташували кольорові стікери. Їх кількість підтверджує, що однозначну

відповідь дати важко.

Рефлексія

Я хочу зачитати вислів Парацельса «Лише міра визначає, якою бути

речовині – шкідливою чи корисною». Поясніть цей вислів, як Ви його

розумієте?.

Підсумки Давайте усі разом складено «Асоціативний кущ» на гілочках

якого запишемо галузі, де використовуються оксиди, кислоти, основи.

47

Я дякую усім за урок, ви були активними, показали хороші знання.

Оцінки.

Домашнє завдання: повторити хімічні властивості основних класів

неорганічних речовин.

Список використаної літератури

1. Гладюк М.М. Дидактичні матеріали з хімії – Тернопіль

«ПідруникиюПосібники», 1999 – 78 с.

2. Паніна Г.В. Хімія Завдання для тематичного оцінювання – Харків,

2008 –с.8 -15

3.Пометуе О. Енциклопедія інтерактивного навчання - Київ, 201495

Виготовлення

ювелірних

виробів

Мистецтво

Будівництво

Медицина

Металургія

Виробництво

посуду

Сільське

господарство

Галузі

використання

48

Конспект уроку у 9 класі

Тема уроку Електролітична дисоціація

Цілі: узагальнити знання про електролітичну дисоціацію кислот, основ,

солей; сформувати предметні уміння складати повні, скорочені рівняння

реакцій; показати практичне застосування знань; розвивати інтелектуальні

уміння та інтерес до знань і навичок самоаналізу й самоконтролю; готувати

до спілкування та співпраці у групі.

Матеріально – технічне та дидактичне оснащення уроку:

таблицярозчинності, картки консультантів; відповіді до кросворду,

тестування, плакат «Асоціативна квітка»; дидактичні матеріали (алгоритм

«Складання йонних рівнянь», тестові завдання, картки із завданнями для

самостійної роботи).

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок

Вид уроку: робочий семінар

Прогнозовані результати: учні закріпили й скорегували знання з теми,

набули практичних умінь писати йонні рівняння у повному та скороченому

вигляді, працювати у малих групах, навчилися визначати, коли реакції

йонного обміну будуть йти до кінця.

Хід уроку

І Організаційний етап

Діти! Сьогодні ми проведемо заняття у формі робочого семінару. Тема -

«Електролітична дисоціація». До початку заняття ми поділилися на групи. У

нас чотири групи. Оберіть у кожній групі консультанта. Я даю

консультантам картки із зазначеними прізвищами учнів. За кожну правильну

теоретичну відповідь Ви отримуєте 1 бал, який консультант внесе у картку.

Відповідь на перше теоретичне запитання дає один із учасників першої

49

команди, на друге питання – із другої команди і так далі. Зрозуміло? Зараз ми

пригадаємо ті поняття, до яких будемо звертатися при виконанні завдань.

Вам потрібно закінчити речення, яке я буду озвучувати. Це дасть змогу

заповнити кросворд і прочитати ще одне дуже важливе поняття.

Корегувальна частина уроку

1.Процес електролітичної дисоціації вивчав шведський вчений … (

Арреніус).

2.Електроліти, які частково розпадаються на йони називаються …

(слабкими).

3. Частинки, що є носіями електричного струму у металів називаються

… (електрони).

4. Негативно заряджений електрод називається …(катод).

5. Речовини, які дисоціюють з утворенням катіонів Гідрогену

називаються…(кислоти).

6. До електролітів належать речовини із ковалентним ….зв’язком

(полярним).

7. Речовини, які дисоціюють з утворенням гідроксид йонів називаються

…( основи).

8. Електроліти, які повністю дисоціюють на йони називаються

…(сильними).

9. Процес розпаду електролітів на заряджені частинки називається …

(дисоціація).

10. Позитивно заряджені частинки називаються … (катіони).

11. Зв’язок в електролітів здебільшого ….(йонний).

50

12. Як називаються речовини, які розпадаються у водних розчинах чи

розплавах на йони …( електроліти).

Приступаємо до виконання тестових завдань. Зверніть увагу, що у питаннях

тестів може бути кілька правильних відповідей. Не забувайте користуватися

таблицею розчинності лугів, солей, кислот. На виконання тестових завдань

відводиться 7 хвилин.

Тестові завдання

1. Чи засвітиться лампочка приладу, якщо його електроди

занурити у склянку із дистильованою водою?

а) так б) ні

2. Які з речовин належать до сильних електролітів?

а) сульфатна кислота б) карбонатна кислота

в) калій гідроксид г) магній (ІІ) гідроксид

3.Які з вказаних речовин належать до слабких електролітів?

а) бромідна кислота б) силікатна кислота

1

2

3

4

5

6 7

8

9

10

11

51

в) натрій гідроксид г) купрум (ІІ) гідроксид

4. Розчини яких солей під час дисоціації будуть утворювати бромід –

йони?

а) KBr; б) CaBr ; в) PbBr ; г) NaBr.

5. За яких умов реакції йонного обміну йтимуть до кінця. Коли в

результаті реакції утворилися:

а) розчинні речовини; б) осад;

в) газ; г) вода.

6. Між якими йонами у розчині можлива взаємодія?

а) Н+ + Н+; б) Н+ + ОН-; в) Са2+ + СО32-; г) СО3

2- + ОН-.

7. Між розчинами яких речовин можлива реакція?

а) K2 SO4і H2 SO4 ; б)Na2 SO4 і HCl; в)Al2 (SO4 )3і Ba (NO3 )2;г) K2SiO3і

HNO3.

8. У результаті взаємодії яких речовин утвориться осад?

а)AgNO3 і Na3PO4 ; б)CuSO4 і NaOH; в)H2SO4 і Ba(NO3) ; г) KOH

і HCl.

Перевіряємо чи правильно ви виконали тестові завдання

Код відповідей

Питання

Відповідь

1

2

3

4

5

6

7

8

а + +

б + + + + + +

52

в + + + + +

г + + + +

Критерії оцінювання: * 0-1 помилка -5 балів; * 2- 3 – 4б.; 4–3 б.

Порахуйте кількість балів. Прошу консультантів внести бали у таблицю.

Навчальна частина

Попрошу по одному учаснику до дошки, щоб написати рівняння реакції

у молекулярній та йонній (повній та скороченій) формах.

І група

Нітратна кислота + натрій хлорид

ІІ група

Купрум (ІІ) сульфат + натрій гідроксид

ІІІ група

Натрій карбонат + хлорид на кислота

ІV група

Натрій гідроксид + хлоридна кислота

Прошу консультантів внести у таблицю за правильно виконане завдання

3 бали.

53

Творче завдання

Користуючись таблицею розчинності підберіть таку пару речовин,

взаємодія між якими у водному розчині буде виражена такими скороченими

рівняннями:

І група

2Н+ + СО32- = Н2 О + СО2

Н+ + ОН- =Н2 О

ІІ група:

Fe2+ + 2 OH- =Fe(OH)2

H+ + OH- =H2 O

ІІІ група:

Ba2+ + SO42- = BaSO4

Cu2+ +2 OH- = Cu(OH)2

ІV група:

Al3+ + 3OH- =Al(OH)3

Ag+ +Cl- =AgCl

Асоціативна квітка

HCl

NaOH

Na2CO3

H2SO4

CuSO4

AgNO3

BaCl2

54

На кожній пелюстці нашої квітки написана формула речовини.

Пелюстки потрібно між собою з’єднати таким чином, щоб між ними була

можлива взаємодія й утворилися речовини, формули яких свідчили б про

утворення осаду, газу, малодисоційованої речовини. Не забувайте

користуватися таблицею розчинності.

Отже, ми виконали усі завдання. Прошу експертів підрахувати загальну

кількість балів кожного члена команди.

Оцінювання.

Домашнє завдання: повторити матеріал теми «Електролітична

дисоціація»

Список використаної літератури

1.Ковальова В.Д. Дидактичні матеріали – Харків «Основа», 2014, с.28

2.Малахова Н.М. Пізнавальні завдання з хімії 7 – 9 класи – Харків

«Основа», 2011 – 110с

3.Триполко О.В. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках

хімії – Харків «Основа», 2011 – 110с.

Конспект уроку у 7 класі

Тема уроку Фізичні та хімічні явища

Цілі: узагальнити знання про фізичні та хімічні явища; удосконалити

навички самостійно отримувати певні знання, вміло застосовувати їх на

практиці; вчити грамотно працювати з інформацією, вибирати головне,

систематизувати отриману інформацію; вчити критично мислити,

окреслювати завдання для вирішення проблеми, робити висновки; знайомити

учнів із груповим підходом до навчання.

55

Матеріально – технічне та дидактичне оснащення уроку: ноутбук,

проектор, презентації, картинки із фізичними та хімічними явищами.

Тип уроку: узагальнення та застосування знань, умінь і навичок

Вид уроку: захист навчальних проектів

Прогнозовані результати: учні закріпили й скорегували знання з теми,

набули практичних умінь обирати матеріал та готувати презентацію,

працювати у групах.

Хід уроку

І Організаційний етап

Добрий день! Сьогодні ми з вами на уроці узагальнимо знання про

фізичні та хімічні явища, проаналізуємо як часто ми зустрічаємося з цими

явищами у повсякденному житті. Ви усі отримали попередньо завдання,

підібрали матеріал відповідно до теми і сьогодні, використовуючи різні

форми презентацій ознайомите нас із своїми напрацюваннями.

ІІ Актуалізація опорних знань, мотивація пізнавальної діяльності

Але спочатку давайте швиденько пригадаємо значення окремих понять.

Мозковий штурм

- Зміни, які відбуваються навколо нас називаються….(явищами).

- Явища, які відбуваються без зміни складу речовин називаються …

( фізичними).

- Явища, які пов’язані із перетворенням речовин називаються…

( хімічними).

- Які явища зображені на картинках?

56

ІІІ Представлення результатів навчальних проектів на теми:

Хімічні явища у природі

Хімічні та фізичні явища у харчовій промисловості

Процеси, які спостерігаються при використанні хімічних засобів у побуті.

Використання хімічних засобів для дотримання особистої гігієни.

Фізичні та хімічні явища в усній народній творчості.

ІV Рефлексія

Отже, ключове слово, яке ми сьогодні використовували було ….(Явища). Ми

закріпили вміння розрізняти …..(фізичні і хімічні) явища та переконалися,

що ці процеси відбуваються постійно.

Гра «Знайди помилку»

Учень Андрійко, повернувшись з уроку подумав «Тепер я знаю багато

хімічних явищ! Ось, наприклад:

- випаровується вода з калюжі;

- мама гасить соду оцтом, готуючи пиріг;

- охолодження напоїв у холодильнику;

- горять іменинні свічки;

- з відкритої пляшки «Живчик»виділяється газ;

- стовпчик термометра підіймається;

- після додавання цукру чай стає солодким;

- на цвяхах у гаражі з являється іржа;

- іде тепло від батареї опалення;

57

- падає сніг.

Яких помилок допустився Андрій? Які з наведених явищ відносяться до

фізичних? До хімічних?

V Підбиття підсумків

«Відкритий мікрофон»

Кожен із вас повинен закінчити речення «На уроці мені сподобалося….»

VІ Домашнє завдання: повторити як ми зображуємо хімічні явища; які

ознаки хімічних реакцій.

58

ВИСНОВКИ

У методичному посібнику розглядається проблема формування

ключових та предметних компетентностей учнів на уроках хімії. Аналіз

методичної літератури засвідчив, що проблемі впровадження

компетентнісного підходу в освіті приділяється значна увага, її розв’язання є

одним із пріоритетних напрямів сучасних педагогічних досліджень. Існує

значна різноманітність та різноплановість поглядів науковців на

класифікацію, структуру компетентностей, методичні підходи до їх набуття

та діагностування.

Компетентнісний підхід до формування понять розглядається як

спрямованість процесу навчання на забезпечення здатності учнів

використовувати засвоєні поняття в практичній діяльності під час

розв’язання ситуацій і проблем реального життя.

Для набуття учнями навчальних компетентностей під час вивчення

окремих предметів необхідно вдосконалювати існуючу методику їх

викладання. Це має здійснюватися з урахуванням таких психолого –

педагогічних та методичних вимог:

- враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів;

- під час вибору засобів навчання доцільно активно застосовувати засоби

наочності та проблемні задачі.

Основними рівнями сформованості компетентності є: елементарна

хімічна грамотність, функціональна грамотність, компетентність.

Важливим нині є не лише обсяг знань, а й уміння ними оперувати, бути

готовим змінюватися та пристосовуватися до нових потреб ринку праці,

оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати

рішення, навчатися упродовж життя.

При використанні інтерактивних форм навчання вчитель з носія

готових знань перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх

учнів. Він виконує функцію незалежного консультанта. Вчитель повинен

59

використовувати різноманітні види самостійної діяльності пошукового,

дослідного, творчого характеру.

На мою думку, інноваційні прийоми та методи дають можливість

раціональніше використовувати час уроку, зробити його цікавим, плідним,

неповторним. Такі уроки сприяють розвитку й підтримці інтересу дитини до

предмета, розвивають її творчі прагнення, креативність, роблять більш

упевненою у собі і своїх силах. Використання інноваційних технологій у

процесі навчання створює продуктивне, творче середовище, атмосферу

пошуку нового. На уроках, де вони використовуються, діти почувають себе

впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають

зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу.

Готуючись до уроку, проводячи його я прагну створити комфортне

навчальне середовище, використовувати такі завдання, які спонукають дітей

до активної діяльності, вчать використовувати набуті знання для вирішення

поставленої проблеми. Досягненню бажаного результату сприяють сучасні

інтерактивні прийоми, форми та методи. Усі прийоми та методи, які

використовує творчий учитель сприяють формуванню у дітей

компетентностей.

60

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ТА РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (авт. – уклад.

Бусел В.П.).– Київ Ірпінь «Перун», 2001 - с.445,541,685

2. Веремієва Л.А. З досвіду роботи над проблемою «Формування

соціальних компетентностей на уроках хімії» /Веремієва Л. А./ - 2009 - № 19

– с. 2 – 4

3. Ворона Л.П., Жукова О.В. Активізація пізнавальної діяльності шляхом

використання віршів, художніх творів, історичної інформації на уроках хімії

/Ворона Л.П./ - Хімія – 2015 - № 7 – 8 с.13 -19

4. Гузик Н. Десять ключових компетентностей, які обслуговують

особистість та її природний талант: реалізація в умовах шкільного навчання –

Київ, 2006 – 146 с.

5. Деленко О., Деленко С. Тематичні тестові завдання з хімії 7 – 9 класи

– Київ «Шкільний світ», 2010 – 124 с.

6. Сучасні методи викладання хімії в школі (уклад. Задорожний К.М.). –

Харків «Основа», 2009 – 127 с.

7. Замурій І.В. Компетентнісно – орієнтований підхід до навчання хімії:

від теорії до практики /Замурій І.В./ - Хімія – 2008 - №10 - 2 – 4

8. Івановець Г.М. Розвиток креативних здібностей учнів на уроках хімії –

Харків «Основа», 2012 - 135 с.

9. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної

середньої освіти - Директор школи - № 39 – 40, 126 с.

10. Любарева С.І. Інформаційно – комунікаційні технології у викладанні

хімії /Любарева С.І./ - Хімія – 2015 - № 1- 2 – с.15 -16

11. Малахова Н.М. Пізнавальні завдання з хімії 7 - 9 класи – Харків

«Основа», 2011 – 126 с.

11. Мойсеюк Н. Педагогіка – Київ. 2007 – 54, 185, 191 с.

12.Онопрієнко І.П. Сучасні освітні технології, орієнтовані на розвиток

особистості учня /Онопрієнко І.П./ - Хімія – 2011 - № 1 с.3 – 7

61

13. Панченков А., Пометун О., Ремех Т. Навчання в дії – Київ

«А.П.Н.», 2003 – 70 с.

14. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання – К. ТОВ

«Поліпринг», 2014 – 95 с.

15. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир

розвитку сучасної школи /Пометун О./ - Рідна школа – 2005 – № 1 –

с. 65 - 69

16.Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання –

Харків «Основа», 2008 – 107 с.

17. Слободян К.Д. Розвиток творчого мислення на уроках хімії

/Слободян К.Д./ - Хімія – 2015 - № 17 – 18 с. 11- 20

18. Стеценко І.В., Овчаренко І.Ю. Використання різних технологій під

час викладання хімії в сучасній школі /Стеценко І.В./ - Хімія – 2015 - №

19 – 20 с.

19. Фіцула М.М. Педагогіка – К. Академ.вид.зв., 2009 – с.95 – 98

62

Додаток 1

Загальна структура компетентності

Джерело: Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання

– Харків «Основа», 2008 – с. 23

навички