Логіка педагогічного керівництва школою Логіка педагогічного керівництва школою така, що нам неможливо працювати,така, що нам неможливо працювати, якщо ми не аналізуватимемо постійно якщо ми не аналізуватимемо постійно зв’язки сьогодення з минулим і майбутнім»зв’язки сьогодення з минулим і майбутнім»

В. СухомлинськийВ. Сухомлинський

Ідея, технологія, менеджмент,

моніторинг – якщо цим володіє вчитель,

то він спроможний на здійснення продуктивної освіти

Що ж таке МОНІТОРИНГ - ?

Необхідна умова існування сучасної школи – створення власної системи моніторингу якості освіти. (із Концепції розвитку освіти)

Моніторинг – це науково обґрунтована, неперервна, діагностико-прогностична комплексна система збору, опрацювання, зберігання й аналізу та поширення інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує неперервне відстеження за її станом і прогнозування розвитку.

Моніторинг як інформаційна система постійно поповнюється і поновлюється завдяки циклічності (безперервності) відстеження.

1. Позитивні перетворення та

мотивує до якісних змін учасників навчально-виховного процесу. Унаслідок цього відбувається:

2. Коригування та координація діяльності всіх учасників процесу;

3. Удосконалення всіх планів школи щодо організації і здійснення навчального процесу з метою підвищення його якості.

Проведення освітнього моніторингу стимулює:

Якість освітиСоціальна категорія і розглядається як

сукупність властивостей освіти, що визначають її здатність задовольняти відповідні потреби особистості, суспільства, держави згідно з призначенням освіти.

Для отримання інтегральної оцінки якості освіти необхідно виміряти й оцінити якість усіх її складників матеріальних, нематеріальних, процесуальних і результативних.

Якість освіти Одним з основних способів отримання

такої інформації є організація та проведення моніторингових досліджень, головною метою яких є збирання, обробка, зберігання та поширення інформації про освітню систему або її окремі елементи, оцінювання й аналіз її показників на всіх рівнях функціонування, поширення та доступ до цієї інформації громадськості, різних користувачів освітніх послуг, посилення управлінських дій щодо якісних показників в освіті, прогнозування її розвитку.

Медичний (вивчення стану фізичного здоров'я, санітарно-гігієнічних умов праці викладачів і навчання учнів, функціонування закладів охорони здоров'я, їх результативності наявність програм соціального захисту учасників освітнього процесу тощо)

Педагогічний (вивчення рівня навчальних досягнень, якості змісту освіти)

Психологічний (вивчення емоційної рівноваги, моральних цінностей учнів тощо)

Соціологічний (вивчення соціальних умов життя, навчання й праці учасників освітнього процесу)

Статистичний (збирання статистичної інформації відповідно до показників державної та відомчої статистичної звітності)

Управлінський (комплексний аналіз системи освіти за різними групами показників для вироблення управлінського рішення, оцінювання ефективності державного управління освітою та її якістю)

Кадровий (вивчення кадрового складу педагогів та управлінців у системі управління якістю освіти, аналіз системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, фіксація вакансій в залежності від місця розташування навчального закладу, навчального предмету тощо)

Ресурсний (вивчення обсягів, розподілу та якості забезпечення системи освіти матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними та іншими ресурсами)

Моніторинг якості освіти

школі

в школі школи

Результати моніторингових дослідженьРезультати моніторингових досліджень

РейтингиДіаграми

Схеми Таблиці Графіки

оцінювання передбачає

застосування зібраних

даних для того, щоб сформувати оцінне судження

про ситуацію

моніторинг передбачає

системне збирання фактів про контекст,

вхідні ресурси, процеси й результати

в системі ОСВІТИ

Моніторинг й оцінювання

Моніторинг і контроль :Забезпечують зворотний зв’язок з

об'єктом;Виконують відносно самостійну

функцію управління;Створюють інформаційну основу

для прийняття управлінських рішень й прогнозування подальшого розвитку керованого об'єкту

Контроль, на відміну від моніторингу, може мати,

як безперервний, так і дискретний

характер. Його ефективність

залежить від систематичності та своєчасності

здійснення.

Моніторинг Створює

інформаційну стану об'єкту.

Крім того, результати моніторингу не можна використовувати для

покарання конкретних осіб.

Основне завдання:

Контролю: діагностика та надання інформації про стан об'єкта.Забезпечуєреалізацію цілей управління.

Моніторингу: прогнозування подальшого розвитку об'єкта з урахуванням рефлексивного ставлення всіх учасників процесу відстеження.Забезпечує реалізацію, перевірку та перегляд цілей управління

Етапи моніторингу

І етап: Цілепокладання та планування дослідження. Виокремлення та формулювання освітньої проблеми,

що вивчатиметься. Визначення мети, завдань та об’єкта (ів) конкретного

дослідження. Розрахунок та формування вибірки, оцінка її

репрезентативності. Побудова графіка дослідження, визначення термінів і

процедур дослідження, підбір та навчання координаторів дослідження.

Визначення показників та встановлення критеріїв оцінювання.

Вибір методів дослідження.

ІІ етап: Розробка інструментарію. 1. Розробка інструментарію відповідно до визначених попередньо методів та завдань дослідження: а) створення тестів та їх апробація, одержання стандартизованого тесту; б) розробка анкет та їх апробація; в) підготовка інших інструментів вимірювання відповідно до об’єкту дослідження та завдань (планів інтер’ю, кваліметричних моделей тощо). 2. Підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження всіх рівнів та учасників дослідження.3. Вибір статистичних і математичних методів обробки та обрахунку одержаних результатів дослідження.

ІІІ етап: Проведення дослідження. 1. Пілотне дослідження (підготовка учасників, проведення

інструктажу). 2. Основне дослідження.

IV етап: Збір та обробка результатів.V етап: Аналіз та інтерпретація результатів

дослідження. 1. Узагальнення статистичної інформації. 2. Виявлення факторів впливу. 3. Підготовка рекомендації щодо корекційної роботи,

усунення негативних факторів, формування освітньої політики тощо.

Моніторинг

Дає можливість спостерігати за динамікою зростання чи зниження якості знань учнів усієї школи практично з усіх предметів, порівнювати результати як семестрові, так і тематичні та контрольні, що створює позитивне поле для об’єктивності в оцінюванні вчителями і батьками.

Моніторинг

Спостереження за розвитком рівня знань кожного учня з кожного предмета з окремо виділеної групи предметів забезпечує умови для особистісно-зорієнтованого підходу до створення ситуації, у якій учень прагне до самовдосконалення й самоорганізації.

Моніторинг

Проведення освітнього моніторингу стимулює позитивні перетворення та мотивує до якісних змін учасників навчально-виховного процесу. Унаслідок цього відбувається коригування та координація діяльності всіх учасників процесу; удосконалення всіх планів школи щодо організації і здійснення навчального процесу з метою підвищення його якості.

Практика роботи школи з питань моніторингових досліджень дає змогу зробити наступні висновки щодо

позитивних змін, а саме: підвищення рефлексивних моментів вчителя й учня;

спонукає до самомоніторингу, як важливого елементу розвитку суб’єктності вчителя й учня у навчально-

виховному процесі;розвиток «творчого поля» вчителя й учня за рахунок уваги

до поточних процесів навчально-виховної роботи, проблематизації побудови навчальної діяльності тощо;

підвищення мотивації до оволодіння новими технологіями;спрямовує до запровадження на уроках, у позакласній

роботі, системного процесуального моніторингу як основи ефективної і результативної діяльності вчителя й учня.