31
Д. О. Пузіков, кандидат педагогічних наук, доцент , завідувач відділу інновацій та стратегій розвитку освіти Інститут педагогіки НАПН України Модель прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу в процесі внутрішньошкільної методичної роботи

Модель прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу в процесі внутрішньошкільної

Embed Size (px)

Citation preview

Д. О. Пузіков, кандидат педагогічних наук, доцент,

завідувач відділу інновацій та стратегій розвитку освіти Інститут педагогіки НАПН України

Модель прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу в процесі внутрішньошкільної методичної

роботи

Забезпечити осягнення педагогічним колективом загальноосвітнього навчального закладу викликів майбутнього, визначення й втілення ними оптимального сценарію випереджального розвитку школи допоможуть засоби освітньо-педагогічне прогнозування.Прогнозування (грец. prognosis – передбачення) – це діяльність з розроблення прогнозів щодо стану функціонування й розвитку об'єкта в найближчому й віддаленому майбутньому.Прогноз – форма наукового передбачення, результат прогнозування, передусім – обґрунтоване ймовірне судження про стан функціонування й розвитку певного об'єкта в майбутньому.Освітньо-педагогічне прогнозування спрямовано на розроблення прогнозів щодо стану функціонування й розвитку об'єктів прогнозування системи освіти.Гершунский Б.С. Образовательно-педагогическая прогностика. Теория, методология, практика: Учебное пособие / Б.С.Гершунский —М.: Флинта: Наука, 2003. — 768 с.Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України, головний ред. В. Г. Кремень —К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

Одним з оптимальних шляхів реалізації результатів освітньо-педагогічного прогнозування є застосування їх в процесі управління навчальним закладом, передусім – планування роботи школи.По-перше, якісне планування дає змогу забезпечити

цілеспрямованість у роботі школи, створює умови для організованої взаємодії її структурних підрозділів, раціонального використання ресурсів.По-друге, планування дає змогу ставити важливі

цілі й завдання на майбутнє, у віддаленій часовій перспективі.По-третє, планування діяльності сприяє контролю

за її здійсненням.

У сучасній теорії і практиці освітньої діяльності відбувається поступове переосмислення ролі й місця планування й планів роботи вчителя й школи.Виникли й утверджуються новітні різновиди таких

документів, пов'язані з розвитком внутрішньошкільної методичної і науково-методичної роботи: концепція інноваційного розвитку школи, програма інноваційного розвитку школи та ін.Широке застосування результатів освітньо-

педагогічного прогнозування повинно сприяти розвитку, піднесенню процесу планування роботи вчителя й школи на якісно новий рівень.

¨ поточні плани;¨ річний план роботи школи;¨ перспективний план роботи школи¨ (3 – 5 років).

Успішне здійснення прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу, врахування прогнозів і рекомендацій у планах роботи школи йучителів вимагає від суб'єктів означеної вище діяльності належної підготовки до неї.Проведення підготовки представників педагогічного

колективу до прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу може здійснюватися в процесі внутрішньошкільної методичної (науково-методичної) роботи.Крім того, прогнозування розвитку школи тісно

пов'язано з прогнозуванням професійного розвитку її вчителів, педагогічного колективу, іншими проблемами методичної роботи в школі. Тому діяльність педагогів щодо прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу може розглядатися як один з важливих напрямів методичної (науково-методичної) роботи школи.

Методична робота в школі — це цілісна, ґрунтована на досягненнях науки, освітніх інновацій, конкретному аналізі навчально-виховного процесу система взаємозалежних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя, розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи в цілому, а загалом — на удосконалення навчально-виховного процесу, досягнення оптимального рівня освіти, виховання та школярів.Енциклопедія освіти / Акад пед наук України, головний ред В. Г. Кремень — К.: Юрінком Інтер, 2008.

Організаційно-управлінський компонент

Цільовий компонент

Результативний компонент

Методичний компонент

Ресурсний компонент

Процесуально-діяльнісний компонент

Організаційно-управлінський компонент

Цільовий компонент

Результативний компонент

Методичний компонент

Ресурсний компонент

Процесуально-діяльнісний компонент

передбачає необхідну управлінську діяльність і сукупність управлінських рішень, правове (локальні правові акти), кадрове (суб'єкти) й організаційне (організаційна структура) забезпечення прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу

Формами організації суб'єктів, які здійснюватимуть прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу в процесі внутрішньошкільної методичної роботи можуть бути:

- група вчителів (проектна група);

- лабораторія;

- центр.

Організаційно-управлінський компонент

Цільовий компонент

Результативний компонент

Методичний компонент

Ресурсний компонент

Процесуально-діяльнісний компонент

включає цілі й завдання прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу

Організаційно-управлінський компонент

Цільовий компонент

Результативний компонент

Методичний компонент

Ресурсний компонент

Процесуально-діяльнісний компонент

включає послідовні етапи процесу діяльності щодо прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу

Програмний

Аналітико-діагностувальний

Базової моделі

Коригувальний

Результативний

Прогнозного фону

Пошукового прогнозу Нормативного прогнозу

Верифікації

Обговорення

Організаційно-управлінський компонент

Цільовий компонент

Результативний компонент

Методичний компонент

Ресурсний компонент

Процесуально-діяльнісний компонент

включає сукупність методів і засобів прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу.

Виділяють три групи методів наукового прогнозування, які можуть застосовуватися для розвитку загальноосвітнього навчального закладу:

загальнонаукові (аналіз і синтез тощо, спостереження, експеримент тощо);

інтернаукові (екстраполяція, методи експертних оцінок, моделювання);

методи окремих наук (соціології, психології тощо).

Гершунский Б.С. Образовательно-педагогическая прогностика. Теория, методология, практика: Учебное пособие / Б.С.Гершунский — М.: Флинта: Наука, 2003. — 768 с.

Організаційно-управлінський компонент

Цільовий компонент

Результативний компонент

Методичний компонент

Ресурсний компонент

Процесуально-діяльнісний компонент

включає сукупність ресурсів (кадрових, методичних (науково-методичних), інформаційних, матеріально-технічних, фінансових тощо), необхідних для здійснення прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу в процесі внутрішньошкільної методичної роботи).

Організаційно-управлінський компонент

Цільовий компонент

Результативний компонент

Методичний компонент

Ресурсний компонент

Процесуально-діяльнісний компонент

включає сукупність результатів прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу в процесі внутрішньошкільної методичної роботи.До них можна віднести:

-прогностичну модель розвитку окремого загальноосвітнього навчального закладу;

-окремі коротко-, середньо- й довгострокові прогнози розвитку загальноосвітнього навчального закладу й компонентів його системи;

-рекомендації суб'єктам освітньої діяльності, розроблені на основі означених прогнозів.

Організаційно-управлінський компонент

Цільовий компонент

Результативний компонент

Методичний компонент

Ресурсний компонент

Процесуально-діяльнісний компонент

Отже, підготовка педагогів (розвиток у них прогностичних умінь) та їхня участь у процесі прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу є складником підвищення професійної майстерності вчителів.

Тому означена діяльність може й мусить відбуватися в системі внутрішньошкільної методичної (науково-методичної) роботи.

Результати прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу можуть ураховуватися в ході планування й здійснення освітньої діяльності вчителів, ухвалення управлінських рішень адміністрацією школи.

Із коментарями, заувагами, пропозиціями про співпрацю просимо

звертатися до наукових співробітників відділу інновацій та стратегій розвитку освіти

Інституту педагогіки НАПН Україниза адресою:

04053, Україна, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 52-Д, к. 204

тел.:

(044) 481-37-54 (факс);

(044) 481-37-82

е-mail: [email protected]

Дякуємо за увагу!Бажаємо всього найкращого!