Українське коріння родини Тарковських та її внесок у

світову культуру

Міністерство освіти і науки УкраїниРівненське обласне територіальне відділення МАН учнівської молоді України

Туменський навчально-виховний комплекс«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» 

ВідділенняФілології та мистецтвознавства

СекціяМистецтвознавство

Тема науково-дослідницької роботи:

Науковий керівник:Луцук Марія Миколаївна

Спеціальність: “Російська мова та література”

Кваліфікація: вчитель російської мови та літератури

Стаж роботи – 32 рокиКваліфікаційна категорія: спеціаліст

вищої категоріїПедагогічне звання: старший вчитель

Бик Діана Анатоліївна

учениця 9 класу

Туменського НВК

«ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ»

Роботу виконала :

Тарковські з’явилися в Україні ще на початку XVIII століття. Тоді з Любліна на Волинь переселився Войцех Тарковський, який і започаткував українську гілку свого роду. Десь у другій половині XVIII століття Тарковські заволоділи землями степової України, оселившись у селі Миколаївці (тепер – Кіровоградського району). А 1805 року майор Матвій Тарковський домігся дворянського титулу, прийняв православну віру. Його син, відставний ротмістр Карл Тарковський, одружився з Марією Кардасевич.

Пращури Кардасевичів були графами, герцогами. Вони мали золоті копальні. Але так склалася їх доля, що вони поселилися у степовій частині України в с. Миколаївці. Воно засновано Кардасевичами в кінці 18 ст. Карл та Марія були освіченими, високодуховними людьми, збудували в селі церкву, церковно – приходську школу та бурсу для дітей простих селян. Марію Тарковську простолюдини та священники вважали святою.

Коли вона померла, її поховали у церкві.

Історія роду Тарковських

Пошлюблені об’єднали і села, якими володіли роди: Миколаївку та Кардашеву. Та тут Карл Матвійович і його дружина Марія не знайшли щастя. У них було п’ятеро дітей: Микола, Євгенія, Надія, Віра, Олександр. Перші їхні діти померли. А 1869 року, супроти волі батька, Надія Тарковська бере шлюб з Іваном Тобілевичем (Карпенком-Карим). Через чотири роки після одруження Івана та Надії в одинь день від холери помирають батьки Надії. Під опіку Івана Карповича переходять малолітні сестри та братии Надії та маєток Тарковських разом з боргами. Івану Тобілевичу довелося рятувати землю, взявши для цього позику в банку. В майбутньому – це «українські Афіни», «театральна столиця України», - хутір Надія – єдина у світі родина- колонія митців. Тут, у сім'ї Надія Карлівни, зростав її брат Олександр (1863-1986), в майбутньому – народоволець та громадський діяч.

Історія роду Тарковських

Тарковський Олександр Карлович Олександр Карлович Тарковський був наймолодшим сином Карла

Тарковського, народився 3 вересня 1862 року. Юний Олександр входив до молодіжного гуртка «Народна воля», за що отримав 10 років тюрми та засланння. Перша дружина Олександра Сорокина померла, залишивши доньку Неонілу. Друга дружина, Марія Рачковська, народила двох синів.

Олександр Карлович – хоча й служив у банку, був професійною «людиною пера»: журналістом, поетом, перекладачем поезії, до того ж людиною веселою – писав жартівливі п'єси і смішні віршики для домашніх, що володів, як згадує Арсеній Олександр, сімома європейськими і двома стародавніми мовами. Взагалі в сім'ї Тарковських вірші були природною формою спілкування. Один одному адресувалися записки і листи, у віршах запам'ятовувалися сімейні події, радісні і сумні. І цю звичку Арсеній зберіг до кінця життя. Завдяки батькові, він ще підлітком побачив, що приїхали на виступи відомих поетів Федора Сологуба, Констянтина Бальмонта, Ігоря Северяніна. Арсенія також познайомили з віршами Пушкіна і Лєрмонтова, Байрона і Баратинського, Тютчева, Фета, Некрасова.

Тарковський Арсеній Олександрович - відомий російський поет

К 4-летию Арсения был сделан этот снимок с матерью и старшим братом. Фото И.Л.Бриль, 1911

Батьки:Марія Данилівна РачковськаОлександр Карлович Тарковський

Тарковський Арсеній Олександрович Народився:25 червня 1907 р., Кіровоград, Херсонська губернія,

Російська імперіяПомер:27 травня 1989 р. (81 рiк), Москва, СРСРУ шлюбі з: Марія Іванівна Вишнякова (1928-1940 рр.)Антонина Олександрівна Бохонова (1940-1950 рр.),Тетяна Олексіївна Озерська (1951-1989 рр.)Діти:Тарковський Андрій Арсенійович, Марина Тарковська

Тарковський Арсеній Олександрович•«Перед снегом» (1962)

•«Земле — земное» (1966)

•«Вестник» (1969)

•«Стихотворения» (1974)

•«Волшебные горы» (1978)

•«Зимний день» (1980)

•«Избранное» (полное прижизненное собрание

стихотворений и переводов) (1982)

•«Стихи разных лет» (1983)

•«От юности до старости» (1987)

•«Быть самим собой» (1987)

•«Благословенный свет» (1993)

•Собрание сочинений в 3-х тт. (М., Художественная

литература,1991—1993; Т.1, 2 - 50 000 экз., Т.3 -

20000 экз. )

Трагізм долі Арсенія Тарковського не так помітний, як у багатьох його сучасників. Він не був ув’язнений, репресований чи вбитий. Однак, його життя- це щоденний подвиг. Подвиг служінню Слову. Йому залишився вірний, коли зникали друзі, заборонялись книги. Свою першу книгу Арсеній Тарковський побачив лише в 55 років.

Протягом всього життя поет підтримував добрі стосунки з багатьма діячами української культури. Він дружив з Максимом Рильським, режисером Житомирського театру Миколою Станіславським, київською поетесою Євдокією Ольшанською, спілкувався з відомими українськими письменниками Дмитром Павличком, Борисом Теном, Леонідом Вишеславським, Іваном Драчем, кінорежисеромМиколою Мащенком. Листувався з Леонідом Первомайським та Володимиром Базилевським. Разом з онуками І.К. Карпенка-Карого Андрієм та Назаром піклувався про музей-заповідник Хутір Надія. Арсеній Тарковський про Кіровоград написав стільки, скільки не написав жоден із письменників, які тут жили.

Тарковський Арсеній Олександрович

Тарковський Андрій Арсенійович - всесвітньовідомий кінорежисер

Народився:4 квітня 1932 р., с. Завраж'є, неподалік

м. Юр'євець, Юр'євецький район, Івановська область, РРФСР, СРСР, (тепер це село в складі Кадийського району Костромська область, Росія)

Помер:29 грудня 1986 р. (54 роки), Париж, ФранціяУ шлюбі з: Ирина ТарковскаяЛариса Тарковська (1970-1986 рр.)Діти:Олександр Тарковський, Арсеній Тарковський,

Андрій Андрійович Тарковський

Тарковський Андрій АрсенійовичФільми  1960 – Каток і скрипка (диплом)

1962 – Іванове дитинство

1971 – Андрій Рубльов

1972 – Соляріс

1974 – Дзеркало

1979 – Сталкер

1983 – Ностальгія

1986 – Жертвопринесення

Тарковська Марина Арсеніївна Марина Арсеніївна написала книгу «Скалки дзеркала». Ця книга – це і

розповіді про три покоління сім’ї, і особисті спогади – веселі і трагічні. В них зберігся не тільки зникаючий час, але і почуття і переживання героїв: напружений діалог батька і сина – Арсенія і Андрія Тарковських, історія взаємовідносин батьків, двох сильних особистостей, «які не могли бути разом, але і окремо не получалося».

Книга була задумана нею як сімейна хроніка, побудована на документальних матеріалах. Вона згадує, що багато часу пішло на їх зібрання, на поїздки в міста, які пов’язані з біографією сім’ї, на роботу в архівах Росії і України. Вона врахувала необхідність також включити в склад книги розділи, які стосуються ліричної поезії Арсенія Тарковського, яку неможливо відділити від його особистої долі.

Нащадки Тарковських Нащадки Тарковських розселилися по всьому світу. З деякими із них

Марина Тарковська підтримує хороші стосунки, наприклад, з сином Андрія від першого шлюбу, Арсенієм, він хірург за професією. Син кінорежисера від другого шлюбу, Андрій, живе в Парижі, він – президент Міжнародного інституту мистецтв імені Андрія Тарновського, зробив перший фільм про батька і хоче продовжувати роботу.

Син Марини Тарковської, Михайло – письменник, поет. Коли він почав писати вірші, виникла думка у його матері, зробити його «офіційним» продовжувачем роду. Марина Тарковська умовила його змінити прізвище, і сьогодні творчість Михайла Тарковського, який живе в Сибіру, вивчають в школах Росії. Зараз письменник почав писати прозу. Книга його творів з автографом зберігається в Кіровоградському музеї.

Династія Тарковських – Олександр, Арсеній, Андрій – явище

незвичайне: це – перетікання інтелектуальної енергії від покоління

до покоління. Олександр Тарковський - народоволець та

громадський діяч ,Арсеній Тарковський - геніальний поет, Андрій

Тарковський, - геніальний кінорежисер. Багато чого спільного є в їх

творчості: це і біблійне світосприймання, і звернення до проблем

філософського осмислення буття.