Громадянське суспільство в Україні: інституціональні особливості розвитку Віктор Степаненко (Інститут соціології НАН України)

(Фото з авторського фото-проекту Євромайдан 2013/14)

Громадянське суспільство: що і про що? дискурси (античні витоки societas civilis , історична

модерна концепція, постмодерні особливості) суспільні практики ГС – не лише мережа НУО, але й не “суспільство” в

цілому морально-етичні принципи (цінності, соціальний

капітал) ГС – публічна (не приватна) сфера ГС – не держава і не бізнес (“третій сектор”) ГС – добровільність, публічність, самоорганізація,

цивільність (цінності / право) ГС – історичне, контекстуальне, ідеально-

нормативне, національне, глобальне

A

B

C

ГС

А – активністьB – відкритістьС – цивільність

(civilité, civility, Zivilität)

Громадянське суспільство: рівнозначність 3-х вимірів(civil society)

ГС в новітній історії України: особливості розвитку

довша тривалість і стійкість комуністичного спадку тривалий історичний період відсутності державності – від “розбудови

держави” і “шантажистської” держави до.. системні деформації постком. трансформації (кланово-корпоративний

капіталізм, олігархізація, соціально-економічне розшарування, малочисельність “середнього класу”, сталість патерналізму, стійкість патрон.-клієнт. мереж, правовий нігілізм)

поляризація (гео-)політичних орієнтацій, переважно по регіонах розвиток ГС переважно через мережу напів-професійних НУО

менеджерського типу низькі громадянські якості політичної еліти, кооптованої за

корпоративно-клановим принципом деформації політичного процесу, брак його відкритості, неформальні

центри прийняття рішень кланово-корпоративними групами (“мафія – злочинний світ” , “олігархи” в лідерах суспільного впливу)

ГС в новітній історії України: стадії розвитку

1) Становлення - з кінця 1980-х до 2004–2005 законодавча база організаційна структура - (статичний) розвиток громадських

неурядових організацій масова маніфестація ГС у “помаранчевій революції” держава – ГС: дискредитація, визнання, клонування “боротьба за

позиції”

2) Інституціоналізація - з 2006 по 2013-2014 і по тепер ГС як фактор суспільно-політичного життя ефективний контроль за владними структурами завдання – інституціональні зміни, вкорінення цивільних норм

(оцивільнення суспільних відносин), зсув умовного розмежування поміж громадянським і “негромадянським” суспільствами

Громадські організації: проблеми сталого розвитку (1)

кількісні і якісні (сталості) показники, методології досліджень

2003 - більше 30 тисяч НДО

2007 - більше 52 тисяч НДО 2012 – більше 70 тис. НДО сфери та напрями діяльності фінансування (до 50% міжнародні донори – 2009) участь, членство, представництво – до 90% не належать до

жодної ГО – “свобода неучасті” проблеми суспільної довіри неефективність виконання функцій контролю за владою (лише

біля 10% у 2005 і 2014 могли б щось зробити проти рішення влади, що утискає права і інтереси) та медіації/комунікації поміж владою і суспільством

Громадські організації: фактори “свободи неучасті”(2)

традиції інституціональної недовіри ефекти владних стратегій дискредитації («грантоїди») і

клонування ГС патерналізм та синдром «навченої безпорадності»

(Є.Головаха) компенсаторна функція стійких патронально-

клієнтелістських взаємин соціально-економічні фактори (бідність, різке

розшарування) соціально-структурні фактори (малочисельний “середній

клас”, старіння населення, еміграція активної/творчої частини населення)

Причини участі у діяльності та створенні ГО, 2013 р. (Ін-т соціології НАНУ, %, N=1800, відмітьте всі можливі відповіді)

Причина участі/створення НУО %

Захист своїх прав та реалiзацiя iнтересiв 40.2

Турбота про загальне благо та допомога iншим людям 24.1

Громадський контроль за дiяльнiстю органiв влади 16.6

Прагнення здобути полiтичний капiтал та зробити кар’єру у полiтицi

24.7

Бажання заробити грошi на фiнансовiй пiдтримцi держави чи донорiв

30.7

Iнше 0.2

Не знаю 20.1

Перешкоди для участі у дiяльностi ГО, 2013 р. (Ін-т соціології НАНУ, %, N=1800, відмітьте до 3-х )

Фактори “свободи неучасті” %

Байдужiсть, пасивнiсть людей до суспiльного життя 48,7

Вiдсутнiсть вiльного часу 27,0

Загальна зневiра у власних можливостях захистити свої права та iнтереси

30,0

Фiнансовi проблеми сім’ї, потреба додаткових заробiткiв 17,2

Юридичнi перешкоди, труднощi у створеннi ГО 7,1

Недовiра до ГО 25,6

Загальна слабкiсть, малочисельнiсть ГО 13,3

Протидiя державних органiв влади дiяльностi ГО 10,8

Пересторога вступати у конфлiкт з офiцiйними представниками влади 18,6

Iнше 0,2

Нiчого з перелiченого не заважає 3,3

Не знаю 10,0

Громадські організації: суспільна довіра, %

50

41,646,8

33,6

12,217,8

14,8

33,8

0

10

20

30

40

50

60

2006 2013 2014 2015

недовіряюважкосказатидовіряю

для порівняння по результатах 2013 року: ГО - майже п’ята частина респондентів, в той же час:лише 3,6% довіряли уряду, 8,1% – Верховній Раді, біля 14% – місцевим органам влади, 6,7% - політичним партіям.

Потенціальний ресурс ГО

- незадоволення якістю демократії- недовіра/незадоволення діяльністю владних інституцій- потреба захисту своїх прав та інтересів

2013 р. репрезентативне опитування Ін-ту соціології: біля 40% респондентів висловлювали готовність (принаймні на рівні

її декларування) до безоплатної добровільної участі у таких повсякденних видах активності як:

допомога сиротам та нужденним, озеленення своїх міст та сіл, прибирання та упорядкування територій за місцем проживанняНатомість у таких видах активності як “участь у забезпеченні

правопорядку” або “організація дозвілля та відпочинку” готовність до участі респондентів є порівняно невисокою – лише 12% та 16,7% респондентів

Євромайдан як фактор інститутуціоналізації ГО

3-я, найрішуча спроба суспільної модернізації не електоральна “революція” розширення соціальної бази, дистанціювання від

офіційних політичних структур особливості громадянської активності цінності і практики самоорганізації та

солідарності соціальний капітал ГС як важливого актора

(фото з авторського фото-проекту Євромайдан 2013/14)

Трансформація протестної енергії ГО після Євромайдану – перспективи розвитку

1) добровольчі військові формування (“добробати”)2) волонтерський рух як аутентичне ГС (майже 2/3 довірі,

армія – 41%, владні інститути разом менше 20% - 2015)3) лобіювання та супровід реформ (від “проти” до “за”)

Перспективи розвитку: 1) розвиток системи публічного контролю за владними

стуктурами2) адаптація діяльності ГО, використання досвіду та ресурсу

самоорганізації3) ГС як актор інституціональних змін (“не обличчя, а систему”) (трансформація олігархів?, міжнародний тиск/контроль, ГС)

23,5

13,5

63

33,1

10,8

56,1

0%10%20%30%40%50%60%70%80%90%

100%

2009 2015 ніне знаютак

Чи несете Ви особисту відповідальність щодо стану справ у країні? (Ін-т соціології НАНУ,%, N=1800)