Журнал "ЖКГ України", березень 2009

ЗМІСТ

3

№2 (15) БЕРЕЗЕНЬ 2009

15

33

57

42

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю

Місцеве самоврядування

Українські міста шукають кошти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6

ПОДІЇ

Влада

НКРЕ втричі підвищила тариф на електрику для населення . . . . . . . .8

Проекти альтернативної енергетики можуть звільнити

від податків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9

У світі

У Мінську неплатників за житлово%комунальні послуги

виселяють . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .10

У регіонах

Закарпаття має шанс поправити екологію

за європейський рахунок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11

СТРАТЕГІЯ РЕФОРМИ

Міжнародне співробітництво

Довголіття та здоров'я коштують дорого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12

Міжнародні кредити

Як відремонтувати свій будинок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .15

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Проблема

Невивчені уроки енергозбереження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .18

Досвід регіонів

Про ефективність інвестицій в енергозбереження України . . . . . . .20

КОМУНАЛЬНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА

Облік

Як вибрати лічильник тепла . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26

ЕКОНОМІКА

Тарифи

Інформація про тарифи на послуги теплопостачання

по базових підприємствах станом на 1 березня 2009 року . . . . . . . . . .29

4

ЗЗММІІССТТ

Передплатний індекс

99671 у ДП “Преса”

ВОДОПОСТАЧАННЯ

Обладнання

Оптимізація водопостачання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30

Компанії та ринки

Станции повышения давления WILO . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .32

Облік

Облік водоспоживання у житлових будинках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .36

Технології

Методы обезжелезивания воды . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .40


“Полтававодоканал” демонструє теплові насоси . . . . . . . . . . . . . . . .44

Теплові насоси % пріоритетний напрямок розвитку

енергозберігаючих технологій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .45

БЛАГОУСТРІЙ

Освітлення

Фізики обіцяють планеті світлову революцію . . . . . . . . . . . . . . . . . . .48

СТОЛИЦЯ

Бюджет

ЖКГ Києва: випробування бюджетом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

Благоустрій

Тепла погода дала старт ремонту доріг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .54

Світло % в під’їзди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .57

ЖИТЛОВА ПОЛІТИКА


Ковель: нові підходи до управління житлом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .58

Оголошено конкурс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .59

Тарифи

Проблема доступности жилищно%коммунальных услуг . . . . . . . . . . .60

ККООЛЛООННККАА РРЕЕДДААККТТООРРАА

5

Редакція журналу сердечно вітає всіх працівників галузі із професійним

святом, яке відзначалося у березні і щиро бажає успіхів у вашій нелегкій, але дуже

потрібній роботі. Весна % це завжди період оновлення. Сподіватимемось, що

наша галузь теж на шляху до оновлення. Адже дуже багато міст цього року

зможуть завдяки залученим коштам суттєво поліпшити стан комунальної

інфраструктури, впровадити нові технології, замінити обладнання на більш

сучасне та енергоефективне.

Більше того, девізом цієї весни стане заклик "Бережімо енергію разом".

Сподіватимемося, що розмови, які тривалий час точилися навколо необхідності

економії енергоресурсів нарешті почнуть обертатися конкретними справами.

Свідченням реальної зацікавленості органів місцевого самоврядування у

економії бюджетних коштів, що витрачаються на оплату енергоносіїв, стало

приєднання 10 українських міст до ініціативи Євросоюзу щодо сталого

енергетичного розвитку громад. Запровадження посади енергоменеджера у

місті та економія у бюджетній сфері сьогодні є пріоритетним напрямом у роботі

органів міського самоврядування. А це означає, що місцеві бюджети, які

найчастіше виглядають як "латані штани", не спустошуватимуться на оплату

зайвої електроенергії, кожна бюджетна будівля отримає свого дбайливого

господаря, який ретельно стежитиме за витратами.

В свіжому номері нашого журналу ми намагалися розповісти про

найцікавіший досвід міст та підприємств з енергозбереження. А також підняти ті

питання, які й досі лишаються не розв'язаними. Не оминули ми увагою і новітні

технології з обліку водо% і тепло ресурсів та освітлення.

Для тих, кому не байдужа проблема розрахунків населення за спожиті

житлово%комунальні послуги ми пропонуємо ознайомитись із дослідженням

російського центру з ефективного використання енергії, присвяченого проблемі

порогів доступності житлово%комунальних послуг для населення. Чекаємо Вашої

власної думки з висвітленних питань. Редакція журналу радо відкриє свої сторін%

ки для їх обговорення.

Працюймо разом і успіхів у роботі!

—Â„≥È ¿Î˛¯ËÌ√ÓÎÓ‚ÌËÈ Â‰‡ÍÚÓ

ÿ‡ÌÓ‚Ì≥ ˜ËÚ‡˜≥!

www.jkg.com.ua

Журнал “Житлово%комунальне господарство України”

видається з вересня 2007 року

Реєстраційне свідоцтво: №13089%1973Р від 07.09.2007

Засновники:

Міністерство з питань житлово%комунального

господарства України

Видавництво “ТМА ”Трістан”

Видавець: “ТМА ”Трістан”

вул. Польова, 21, офіс 306, м. Київ, Україна, 03056

тел./факс: (044) 457 16 77;

(044) 332 74 33;

(044) 407 62 87

e%mail: [email protected];

[email protected]

РЕДАКЦІЯ

Головний редактор

Алюшин Сергій Жанович

e%mail: [email protected]

Заступник головного редактора

Федорченко Лариса Миколаївна


Відповідальний секретар

Приходько Микола Вікторович


Відділ корпоративних відносин

Бачинська Наталія Миколаївна

тел./факс: (044) 457 16 77, 332 74 33


Відділ передплати

Товстоліс Світлана Олександрівна

тел./факс: (044) 457 16 77

Відділ реклами

Федорова Віра Андріївна

тел./факс: (044) 457 16 77, 407 62 87


Дизайн та верстка

Нефедов Андрій Борисович


Віддруковано:

Кольороподіл та друк "ТОВ "Медіа світ",

т. (044) 361%2424, [email protected]

Передплата на журнал приймається постійно:у редакції Видавництва “ТМА ”Трістан”

вул. Польова, 21, офіс 306, м. Київ, Україна, 03056

тел./факс: (044) 457 16 77

(044) 332 74 33

(044) 407 62 87

e%mail: [email protected];

[email protected]

При використанні матеріалів або передруку посилання

на журнал обов’язкове. За достовірність інформації

у рекламних матеріалах несе відповідальність

рекламодавець

Передплатний індекс

99671 у ДП “Преса”

ЖИТЛОВО%КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ6

Місцеве самоврядуванняААККТТУУААЛЛЬЬННЕЕ ІІННТТЕЕРРВВ''ЮЮ

� Пане Сергію, ми знаємо, що Ко�

вель став не лише членом Асоціації

енергоефективних міст України, а й

представляв спільноту українських

громад у Брюселі. На вашу думку, чому

більш активними у цьому плані є грома�

ди невеликих українських міст, а не

скажімо Київ чи Донецьк?

% Певно, коли міський бюджет є недо%

статнім для розвитку міста потрібно шука%

ти шляхів не лише його наповнення, а й

внутрішньої економії. Я коли прийшов пра%

цювати мером, у міській раді було не

більше десятка робочих місць обладнаних

комп'ютерами. Говорити про те, що за та%

ких умов можна ретельно познайомитись

із міським господарством, мабуть, не вар%

то. Тому перші зусилля ми спрямували на

те, щоб оптимізувати роботу виконкому і

налагодити збір інформації, якою можна

було б користуватися у оперативному ре%

жимі. Є такі міста, де влада не маючи пов%

ної картини з проблем теплопостачання

міста почала робити якісь кроки з впрова%

дження індивідуальногих котлів. І там не

завершили, і централізоване важко нала%

годити, бо система міста вкрай розбалан%

сована. Там дуже важко впоратися із

міським господарством будь%якому го%

лові. А коли робити всі кроки продумано і

поступово, вивчати досвід інших міст, як

наприклад, Львова, Луцька, то це набагато

продуктивніше. Ми побачили наскільки

ефективно спрацювало введення посади

енергоменеджера у міській раді.

� На Вашу думку, які кроки потрібно

зробити місцевій владі для того, щоб

запровадити режим раціонального ви�

користання енергоресурсів?

По%перше, треба починати з госпо%

дарського ставлення до витрачання будь%

яких ресурсів у місті. Чи то світло, чи теп%

ло, чи вода, чи міський бюджет. Будь%який

господар у своїй хаті знає скільки і для чо%

го він витрачає енергії і скільки він за це

сплачує. Якщо взяти за базовий рівень

громаду, то вона так само має знати на

своїй території, які ресурси, скільки і як

саме вона їх витрачає. Оскільки громада

обирає собі менеджерів у вигляді пред%

ставницької влади, то саме завдання вла%

ди чітко розуміти і володіти інформацією

скільки, чого, куди і ким використо%

вується. Місцева влада управляє кому%

нальними підприємствами, фінансує із

бюджету витрати всіх установ бюджетної

сфери. І перед тим, як починати шукати

інвестиційні кошти для модернізації

міського господарства, треба зрозуміти,

де і наскільки можна оптимізувати спожи%

вання ресурсів. Захопившись ідеєю по%

ставити нові, більш потужні котли, напри%

клад для генерації теплової енергії, можна

врешті опинитися перед фактом, що

стільки тепла і не потрібно. А це значні

капіталовкладення, які доцільніше було б

використати на економію того тепла, що

вже вироблялося кінцевим споживачем %

будівлями. Адже коли в нас мова заходить

про енергозбереження, то з приводу бу%

динків виникають лише ідеї поміняти вікна

і поремонтувати дах. Але ж основні втрати

тепла відбуваються через неутеплені стіни

будівель.

Є заходи, які не потребують капіталь%

них витрат % це управлінські заходи, нако%

пичення первинної інформації та

постійний моніторинг за раціональним

використанням енергії. Є економічно до%

веденим, що одна гривня вкладена у

будівлі дає більший економічний ефект,

ніж гривня, вкладена у котли чи мережі.

Якщо виходити з цього, то потрібно за%

провадити систему обліку у споживачів.

З боку міської влади повинен бути зада%

ний алгоритм дій % облік, контроль відпо%

відальної особи за знімання показників, їх

передачу до єдиного менеджера, щоб ми

мали уявлення про потоки енергії. Питан%

ня визначення такої відповідальної особи

в житловому будинку дуже складне, тому

першим етапом повинно стати запрова%

Українські міста шукають кошти

26 березня відбувся круглий стіл "Проблеми енергозбеM

реження українських міст та шляхи їх вирішення в умовах

фінансовоMекономічної кризи", який проводила Асоціація

міст України та громад.

Під час заходу було обговорено низку актуальних питань,

зокрема основні напрями розвитку енергозбереження в

муніципальній сфері, проблеми та можливі джерела фінанM

сування в умовах фінансовоMекономічної кризи. ПредставM

ники міст поділилися тим досвідом, який вже накопичено в

органах місцевого саморядування у цьому напрямі, а предM

ставники фінансових установ поінформували присутніх про

умови та правила доступу до "довгих" кредитних коштів, які

надаються міжнародними фінансовими установами.

Про те, як у Ковелі збираються економити бюджетні кошM

ти та подальші плани керівника одного з прогресивних укM

раїнських міст редакція журналу вирішила дізнатися більш

детально у самого Сергія Кошарука.

Сергій КОШАРУК,ковельський міський голова

№2 (15) БЕРЕЗЕНЬ

ААККТТУУААЛЛЬЬННЕЕ ІІННТТЕЕРРВВ''ЮЮМісцеве самоврядування

7

дження такого алгоритму у будівлях бюд%

жетної сфери.

Якщо у нас сьогодні фінансування

відомчих об'єктів відбувається частково на

рівні держави, частково на місцевому, то

енергоменеджментом у цих будівлях не

займається практично ніхто. Саме тому у

тих міських радах, які є відповідальними

перед своїми громадами, вже запрова%

джено енергоменеджмент у бюджетній

сфері.

Перший крок для будь%якого міста %

це спільне бачення всіх представників

влади нагальної потреби таких нововве%

день % і міського голови, і депутатів місце%

вої ради, і керівників бюджетних ор%

ганізацій, і громади в цілому. Місто Ко%

вель має таке спільне бачення шляхів

впровадження енергоменеджменту, сві%

доцтвом цього є рішення нашого міста

стати членом Асоціаціє енергоефектив%

них міст України та приєднання до

ініціативи Євросоюзу про сталий енерге%

тичний розвиток громад. Крім того, у місті

прийнято План дій або концепцію ство%

рення системи енергоменджменту у місті.

Надалі це повинен бути план дій із впро%

вадження системи енергоменеджменту у

бюджетних будівлях, затверджений рі%

шенням міської ради. Він має передбача%

ти де, ким, які ресурси будуть задіяні, по%

винен бути запроваджений певний про%

грамний продукт, який аналізуватиме

зібрані дані, повинні бути навчені кадри

(завгоспи бюджетних установ) які на міс%

цях відповідатимуть за облік енергоре%

сурсів та узагальнювати дані по кожній

установі і передавати їх до міського енер%

гоменеджера. Відповідно до цього скла%

датиметься загальний обсяг споживання і

кожній бюджетній установі доводити%

муться певні ліміти. Якщо вони будуть пе%

ревищені, то тоді потрібно з'ясувати чому

це відбувається. А якщо установа змен%

шить споживання, то їм відповідно фінан%

сування не зменшуватиметься, а всі зеко%

номлені на енергоносіях кошти вони змо%

жуть витрачати на інші господарські по%

треби % ремонти, закупівлю техніки або

меблів.

� А чи не зіграє негативної ролі

"людський фактор"? Може хтось дати

неправдиві показання і загальний ре�

зультат не складеться?

Може бути й таке. У Львові дійсно

зіткнулися з такими випадками. Але на те й

енергоменеджер вищого рівня, який може

взяти під сумнів надану інформацію і пе%

ревірити її. Але якщо хтось раз дасть не%

правдиві показання, а на другий раз це

вже проявиться, то тоді людина більше не

працюватиме на цій посаді. Але проведен%

ня одночасної автоматизації і комп'ютери%

зації всіх робочих місць дуже вартісне зав%

дання і не під силу міському бюджету.

Чим сьогодні Ковель вже може по�

хвалитися у цьому плані?

У Европі вже є така просвітницька про%

грама, яка має назву "Еврпейський ди%

сплей" і показує у вигляді піктограми енер%

госпоживання будівлі у поточному режимі.

Вона є зрозумілою як для дорослих, так і

для дітей. І вже такі є в наших школах і діти

бігають на них дивитися, а директор школи

вже зацікавлений порівняти свої досягнен%

ня із сусідньою школою. Львів ще має дуже

цікавий досвід одного з ЖЕКів, де вони по%

чали вивішувати на під'їздах графіки спо%

живання електроенергії мешканцями

квартир. Там позначено скільки людей

прописано у квартирі, скільки вони спожи%

ли енергії і скільки за це заплатили. Спо%

чатку їх зривали, а потім це зацікавило

мешканців і вони вже між собою почали

порівнювати, а чому там більше людей, а

споживають менше. Якщо сусіди придба%

ли енергоефективні лампочки і економ%

лять, я теж собі такі куплю. У сусіда лічиль%

ник стоїть, він економить, я теж собі по%

ставлю. Така просвітницька робота має ве%

лике значення. І ми вже маємо таку

ініціативу, щоб наші енергоменеджери

проводили інформаційні компанії, плану%

ємо вводити в програми навчання уроки з

енергозбереження тощо. А у комплексі з

введенням "європейського дисплея" це

взагалі може стати дуже цікавою грою чи

змаганням між тими ж школами чи іншими

бюджетними установами.

Нещодавно понад 400 делегатів органівмісцевої влади з 27 країн Європи збиралисяу неформальній столиці Європи % Брюселідля підписання Угоди міських голів про ста%лий енергетичний розвиток громад. Цюініціативу започаткувала Європейськакомісія з енергетики і транспорту і це одна знайбільших ініціатив, яка стосуєтьсяспівпраці Європейської комісії з муніци%палітетами на території Європи з питань ре%алізації енергетичної стратегії. Вона унікаль%на тим, що зазвичай Єврокомісія не працюєнапряму з муніципалітетами, а реалізує своїпроекти через національні уряди. Алеоскільки тема енергетичної незалежності,енергетичної безпеки набуває все більшоїваги для світової спільноти, то за допомо%гою такої угоди до реалізації європейськихстратегічних директив залучатимуться най%нижчі ланки влади. Від України цю Угодупідписали 10 міст % членів Асоціації енергое%фективних міст України: Артемівськ, Возне%сенськ, Долина, Жмеринка, Кам'янець%Подільський, Ковель, Луцьк, Львів, Перво%майськ і Херсон.

У кожного з українських міст%підписантівконвенції мерів вже є певні доробки у сферіефективного використання енергоресурсів,а головне % розуміння проблеми та задекла%роване бажання місцевої громади співпра%цювати з європейцями в питаннях протидіїглобальним енергетичним та екологічнимзагрозами сучасного світу.

Підпис представників українських міст підугодою засвідчує приєднання місцевих гро%мад до пакету ініціатив європейського союзуз розроблення та впровадження в містах де%сятирічних планів скорочення на 20% спожи%вання енергоресурсів, застосування віднов%люваних джерел енергії не менше, ніж на20% від зменшених потреб, та зменшеннявикидів СО2 на все ті ж 20%. Звичайно, ук%раїнським містам, на відміну від євро%пейських муніципалітетів, поки що бракуєдосвіду розв'язання визначених в угоді зав%дань. Однак виконавчі органи європейськоїкомісії, європейські фінансові інституції го%тові надати Україні необхідну підтримку таподілитися досвідом. Підписання такої уго%ди вимагає від муніципалітетів рішучих дій. У свою чергу вони можуть розраховувати нафінансову підтримку Євросоюзу.

Редакція журналу вдячна ковельському міському голові за цікаву розповідь і

бажає долучитися до впровадження економії енергоресурсів на міському рівні

усім іншим населеним пунктам нашої країни.

Розмову вела Лариса Федорченко


ППООДДІІЇЇ Влада

12 березня 2009 року в Комітеті Верховної

Ради України з питань державного

будівництва та місцевого самоврядування

відбулися комітетські слухання на тему

"Концептуальні засади реформи місцево%

го самоврядування та адміністративно%

територіального устрою". З метою налаго%

дження тісної співпраці усіх гілок влади,

досягнення консенсусу та прийняття кон%

солідованого рішення участь у роботі слу%

хань взяли народні депутати України % чле%

ни всіх фракцій парламенту, представники

Секретаріату Президента України, Кабіне%

ту Міністрів України, місцевого самовряду%

вання та їх асоціацій, представники ор%

ганів державної влади. На слуханнях були

обговорені питання підтримки і розвитку

місцевого самоврядування в Україні. Та%

кож були презентовані проекти Концепції

реформи адміністративно%територіально%

го устрою України та Концепції реформи

місцевого самоврядування.

Незважаючи на неодноразово прого%

лошені на рівні вищих органів державної

влади декларації щодо підтримки і розвит%

ку місцевого самоврядування в Україні,

реформування системи здійснення влади

в України на засадах її децентралізації, ре%

альний стан свідчить про відсутність на%

лежного балансу між загальнодержавними

та регіональними і місцевими інтересами.

Система адміністративно%територіально%

го устрою, механізм управління розвитком

регіонів не відповідають соціально%еко%

номічним викликам і потребам часу.

Результатом слухань у Комітеті Вер%

ховної Ради України стали рекомендації

щодо концептуальних засад реформи

місцевого самоврядування та адміністра%

тивно%територіального устрою, які будуть

розглянуті державними органами та орга%

нами місцевого самоврядування і будуть

використані в діяльності з утвердження в

Україні верховенства права, забезпечення

гідних умов життя людини і дотримання її

прав, закріплення демократичних принци%

пів в управлінні на засадах децентралізації

і деконцентрації владних повноважень.

Концептуальні засади реформи місцевого самоврядування та адміністративно,територіального устрою України

В Україні потрібні єдині тарифи на кому%

нальні послуги. У цьому переконаний Голова

Верховної Ради Володимир Литвин, який

перебував з робочим візитом у Тер%

нопільській області.

Володимир Литвин під час спілкування з

мешканцями краю висловився за встанов%

лення єдиного тарифу на комунальні послу%

ги у всій державі.

Зрозуміло, що у віддалених районах, куди

подача води супроводжується більшими

економічними затратами, ці тарифи мають

бути вищими. Але різницю повинна покрива%

ти держава, вважає Володимир Литвин. А

тим часом у Тернополі виконавчий комітет

міської ради визнав таким, що втратило

чинність, своє рішення про підвищення та%

рифів на послуги централізованого опален%

ня для населення з 1 березня цього року.

Україні потрібні єдинітарифи на комунальніпослуги

НКРЕ втричі підвищила тариф на електрику для населення

У "Газу України" % боржників на 5 млрд. грн.

Найбільший: Київ % 1,2 млрд. Борг під%

приємств комунальної теплоенергетики

(ТКЕ) за спожитий протягом 2008%2009 років

природний газ перед ДК "Газ України" ста%

ном на 24 березня склав понад 5,0 млрд.

грн., повідомили "proUA" у прес%службі ком%

панії.

Протягом цього року підприємства тепло%

енергетики заборгували ДК "Газ України"

3,4 млрд. грн. Рівень розрахунків становить

38%. Понад 1,18 млрд. грн. становить за%

боргованість перед ДК "Газ України" за спо%

житий у 2008%2009 роках природний газ АЕК

"Київенерго". Серед інших лідерів%борж%

ників % підприємства ТКЕ Донецької, Дніпро%

петровської, Харківської, Луганської, За%

порізької, Одеської, Київської, Полтавської

областей, АР Крим.

Борги за газ досяглипозначки у 5 млрд. гривень

Національна комісія регулювання елек%

троенергетики (НКРЕ) з 1 квітня підвищи%

ла тариф для населення, яке споживає

щомісячно понад 400 кВт/год., в 3,1 раза %

до 76,26 коп. (з ПДВ) за кВт/год.

Новий тариф не застосовуватиметься до

таких категорій побутових споживачів: ба%

гатодітних сімей, що виховують більше

трьох дітей; сімей, які виховують прийом%

них дітей; абонентів, що проживають в бу%

динках з кухонними електроплитами; або%

нентів, що використовують електроенергію

на опалення житла, у разі наявності лічиль%

ників зонального обліку споживання.

У ході розгляду цього питання голова

НКРЕ Валерій Кальченко нагадав, що, за да%

ними енергокомпанії, нині кількість або%

нентів, які споживають понад 400 кВт/год.,

становить близько 3% (600 тис. абонентів)

загальної кількості побутових споживачів.

При цьому дана група споживає 16% (4,6

млрд. кВт/год. щорічно) загального обсягу

споживання електроенергії населенням.

"Цей крок необхідно було зробити.

Після проведення відповідного аналізу ми

вирішимо, зупинимося ми на 400 або зни%

жуватимемо планку", % відзначив голова

комісії.


ППООДДІІЇЇВлада

9

Кабмін пропонує Верховній Раді України

ввести ряд податкових пільг у сфері аль%

тернативної енергетики. Законопроект

№ 4184, який містить революційні пропо%

зиції, був зареєстрований у Раді 10 берез%

ня. У пояснювальній записці до нього

йдеться про те, що Кабмін готовий піти на

введення тимчасових пільг, хоча це і приз%

веде до певних втрат бюджету, щоб під%

тримати підприємства, які вироблятимуть

та впроваджуватимуть альтернативні ви%

ди енергії.

Перша з пільг % звільнення виробників

на 10 років від сплати податків на прибу%

ток, отриманий ними при продажу енер%

гії, виробленої альтернативними джере%

лами. Всі вивільнені кошти вони повинні

спрямувати на здешевлення вартості

своєї продукції. Якщо прибуток буде вит%

рачений на інші цілі, то податок підприєм%

ству доведеться заплатити, причому ра%

зом з пенею.

Окрім цього, Кабмін пропонує на

період до 1 січня 2019 року встановити

можливість застосування бонусної амор%

тизації для нового (що не було раніше в ек%

сплуатації) устаткування, яке виробляє

енергію з альтернативних джерел. Її суть у

тому, що на валові витрати платника по%

датків відноситиметься 50% балансової

вартості устаткування при введенні його в

експлуатацію. Щоправда, скористатися

цією системою зможуть тільки ті підприєм%

ства, які вироблятимуть енергію з альтер%

нативних джерел виключно для власного

споживання.

Змін зазнає і закон про податок на дода%

ну вартість. Кабмін пропонує до 1 січня 2019

року звільнити від сплати ПДВ ввезення на

митну територію України устаткування для

виробництва енергії з альтернативних дже%

рел, якщо, звісно, його аналоги не вироб%

ляються на території нашої країни. Окрім

ПДВ, імпортерам подібного устаткування

дозволять не платити і ввізний митний збір.

На тих же 10 років пропонується звіль%

нити від оподаткування акцизним збором

біопаливо, пропорційно відсотку вмісту в

ньому біокомпоненту. Змінивши Закон

"Про ставки акцизу на спирт етиловий і ал%

когольні напої", Уряд хоче встановити ну%

льову ставку акцизу на біоетанол, що вико%

ристовується підприємствами для виго%

товлення біопалива.

Усі ці нововведення стануть реаль%

ністю, якщо урядові пропозиції будуть

сприйняті депутатським корпусом, оскіль%

ки ціна питання така, що нардепи можуть їх

і не підтримати. Економічні розрахунки

свідчать, що звільнення від оподаткування

прибутку виробників енергії з поновлюва%

них джерел призведе до того, що держбю%

джет недотримуватиме протягом 10 років

по 6 млрд. грн. Звільнення від сплати ПДВ

ввезення до України устаткування кошту%

ватиме казні 3,53 млрд. грн. Плюс %

щорічні втрати митного збору при ввезенні

устаткування % 918,5 млн. грн. А стимулю%

вання виробництва біопалива призведе до

скорочення надходжень акцизного збору з

нафтопродуктів від 148 млн. грн. у 2009

році до 425 млн. грн. у 2025 році.

Проекти альтернативної енергетики можуть звільнити від податків

Мінжитлокомунгосп запропонував внести

зміни до Закону України "Про житлово%ко%

мунальні послуги". Відповідний законоп%

роект розміщено на офіційній веб%сторінці

Міністерства.

У документі йдеться про те, що питан%

ня зміни цін на житлово%комунальні послу%

ги та самої структури тарифів в обов'язко%

вому порядку виноситимуться на гро%

мадські слухання. Докладніше розкри%

вається перелік послуг, що надаються уп%

равителем будинку. Законопроект також

виписує процедуру вибору виконавця жит%

лово%комунальних послуг. Саме викона%

вець зобов'язаний першим звернутися до

мешканців (як до споживачів) з пропо%

зицією своїх послуг, а не навпаки. Право

вибору належить мешканцям будинку.

Виписано деталізовану процедура підго%

товки і проведення такого конкурсу.

Розроблення законопроекту продик%

товане необхідністю створення механізму

для виконання ряду норм, зафіксованих у

таких нормативних актах як Концепція

ціноутворення у сфері житлово%комуналь%

них послуг і Концепція вдосконалення дер%

жавного регулювання природних моно%

полій.

Закон про житлово,комунальні послуги переглянуть

Підвищення цін на послуги житлово%кому%

нального господарства без підвищення

якості цих послуг населення не сприйматиме,

що може спричинити відмову від оплати цих

послуг у 8,9% українців. Частково оплачувати

послуги у разі підвищення тарифів збирають%

ся 35,4%, оплачувати послуги у повному

обсязі % 38,2%. Такі результати дослідження,

проведеного Інститутом ім. Горшеніна

16%20 березня 2009 року.

Як повідомили в Інституті, на даний момент

більшість українців (63,7%) негативно оціню%

ють роботу ЖКГ у своєму місті. Задовільною

роботу ЖКГ вважають 22,4% опитаних, на

"добре" її оцінили 6,2%, на "відмінно" % 1,2%

респондентів.

82,5% опитаних вважають, що кошти, які от%

римують підприємства ЖКГ з населення як

оплату своїх послуг, використовуються не за

призначенням, протилежної точки зору до%

тримуються лише 10,1% респондентів.

Що стосується відповідності ціни і якості по%

слуг, що надаються підприємствами ЖКГ, то

абсолютна більшість українців (86,7%) вважа%

ють ціни завищеними, 6,2% упевнені, що ціни

відповідають якості, і лише 1,1% думають, що

ціни занижені.

Нині заборгованість з оплати послуг ЖКГ має

близько чверті населення % 25,2%. Значний

відсоток громадян % 65,7% % регулярно пла%

тить за ці послуги. Але приблизно така ж

кількість жителів України (68,2%) сьогодні за%

знає певних труднощів з оплатою житлово%

комунальних послуг, не відчувають жодних

труднощів 19,7%, і 12,1% не замислювались

над цим.

Дослідження "Житлово%комунальне госпо%

дарство і оплата його послуг" проводилося

методом телефонного опитування з 16 по 20

березня 2009 року в усіх обласних центрах

України, містах Києві і Севастополі. Згідно з

випадковою вибіркою з урахуванням основ%

них соціально%демографічних характеристик

населення України було опитано 1000 рес%

пондентів, що репрезентують доросле насе%

лення України у віці від 18 років. Погрішність

репрезентативності щодо об'єкта досліджен%

ня не перевищує (+/%) 3,4%.

За даними соціологічногодослідженняÖ


У світіППООДДІІЇЇ

З початку року до мінських судів вже

подано 12 позовів на виселення з квартир

неплатників послуг ЖКГ. Всього у столиці

Білорусі прострочену заборгованість з оп%

лати послуг ЖКГ, яка зараз становить

близько 5,5 млрд. руб., мають 5% загаль%

ного числа абонентів. Причому 85% не%

платників % це ті, хто відкладає платіжки,

відтягуючи термін сплати від одного до

трьох місяців. Комунальники мають багато

методів впливу на споживачів % це і зустрічі,

і попередження, що висилаються поштою, і

відвідини вдома із співробітниками міліції,

а також відключення комунальних послуг і

нотаріальне оформлення виконавчих при%

писів (до речі, відповідно до них квартиро%

наймачеві доведеться ще і держмито за%

платити у розмірі 52 500 руб.). Лише мину%

лого місяця за несплату були відключені

електрика, вода та газ у більш ніж двох ти%

сячах мінських квартир. Якщо ж і це не діє

на боржників, то залишається крайній захід

% виселення.

У 2008 році господарям 35 квартир

довелося переселитися у менш ком%

фортне житло. Мешканці ще семи квар%

тир, які не лише не платили за послуги

ЖКГ, але і розвели у своїх квартирах ан%

тисанітарію, зовсім позбулися даху над

головою. Рішення про їх виселення без

права надання іншої житлоплощі ухвалив

суд.

Підрозділ Dow Water Solutions

розпочав реалізацію проекту будівництва

Центру розробки водних технологій в

м.Таррагона (Іспанія).

Новий ентр спеціалізуватиметься на

прикладних розробках і тестуванні компо%

нентів. Це дозволить прискорити впрова%

дження технологій обробки води, спрямо%

ваних на отримання чистої води з різних

джерел (у т.ч. з морської води).

"Забезпечення населення чистою пит%

ною водою входить до числа найна%

гальніших проблем, що стоять перед

світовою спільнотою у XXI сторіччі, %

відзначив Ян Барбур, генеральний дирек%

тор підрозділу Dow Water Solutions. % Ство%

рення нового центру є важливим кроком

уперед у рамках нашої стратегії, що пе%

редбачає розробку інноваційних і високо%

технологічних способів розв'язання цієї

проблеми". Передбачається, що відкриття

Центру відбудеться у 2010 році. Відтворю%

ючи реальні виробничі умови на велико%

масштабних експериментальних установ%

ках, фахівці компанії мають намір здійсню%

вати пошук шляхів досягнення оптималь%

них результатів і зниження витрат при об%

робці води. Центр в Таррагоні також вико%

нуватиме функції сучасного демон%

страційного майданчика для ознайомлен%

ня замовників з найкращими розробками і

новітніми технологіями у сфері очищення

питної води.

У Мінську неплатників за житлово,комунальні послугивиселяють

Компанія Dow будує Центр розробок водних технологій в Іспанії

Мережа німецьких супермаркетів

Aldi Sud запропонувала своїм клієнтам

шопінг%пакети, зроблені з пластика, що

біологічно розкладається, Ecovio від

BASF, у складі якого % Ecoflex і полілактид

(PLA), отриманий із зерна.

Кажучи хімічними термінами, Ecoflex

% це поліефір на основі нафтопродуктів,

який завдяки своїй молекулярній струк%

турі може бути знищений бактеріями у

точно заданих умовах. Згідно з євро%

пейським стандартом EN 13432, полімер

100% біорозкладний.

Сполучення Ecovio і Ecoflex дозволяє

виробникам плівок випускати пластикові

пакети та інші продукти з плівки на замов%

лення. Більший вміст Ecoflex робить плівку

гнучкішою, а Ecovio % жорсткішою. Ecoflex

дозволяє робити упаковку, яка після вико%

ристання піде на переробку, а полілактид

використовується для виробництва висо%

коякісних споживчих товарів.

Екобезпечний пакет для німецьких супермаркетів

У Південній Америці на деревах рос%

те гриб здатний синтезувати дизельне

пальне, повідомляє Daily Telegraph.

Гриб із мудрованою латинською на%

звою Gliocladium roseum росте у тріщи%

нах стовбурів ряду тропічних дерев у

джунглях Патагонії. Одним з продуктів

його життєдіяльності є вуглеводнева

суміш, що за своїм складом практично

не відрізняється від традиційного ди%

зельного пального.

Таке "зелене" пальне можна закачу%

вати безпосередньо в паливний бак ав%

томобіля. "Це єдиний організм, який

продукує таке важливе поєднання горю%

чих сумішей, "% впевнений Гері Стро%

бель, провідний біолог Державного

університету Монтани.

У Південній Америцізнайдено гриб, що продукуєдизельне пальне


ППООДДІІЇЇУ регіонах

11

Державні виконавці за позовами "До%

нецькміськтепломережі" за січень%лютий

2009 року наклали судові арешти на

29 об'єктів рухомого майна (зокрема авто%

мобілі) і на 109 об'єктів нерухомості. За да%

ними фахівців тепломережі, серед борж%

ників, у яких описували майно, є власники

престижних іномарок і шикарних квартир. Як

правило, до конфіскації свого майна вони не

доводять: як тільки з'являються судові вико%

навці, люди біжать в касу сплачувати борг.

Однак є й інша категорія боржників.

Зокрема, серед злісних неплатників є одна

багатодітна сім'я, що не оплачує послуги

тепломережі з липня 2005 року. Її борг ся%

гнув майже 40 тис. грн. За оформленням

субсидії на комунальні платежі ці кварти%

ронаймачі не зверталися.

За даними прес%служби донецької

тепломережі, за два місяці 2009 року

донецькі суди ухвалили 601 рішення про

стягнення заборгованості з городян на

користь "Донецькміськтепломережі" на

загальну суму 965,9 тис. грн.

Нині на розгляді в судах знаходиться

майже дві тисячі аналогічних позовів на

загальну суму 4,9 млн грн., а у державній

виконавчій службі % майже дві тисячі

прийнятих на користь "Донецькміськ%

тепломережі" рішень на загальну суму

21,72 млн грн., включаючи рішення

минулих років.

Із 27 міських котелень Ковеля чотири

вже переведено на тверде паливо. У пла%

нах влади переоснащення ще чотирьох.

Торік Ковель став членом асоціації "Енер%

гоефективні міста України", адже має

певні доробки в галузі енергетичної

політики. Колишню залізничну котельню

обладнали сучасним опалювальним устат%

куванням вітчизняного виробництва із Іва%

но%Франківська. В інших замінюють енер%

гоємні насоси на більш економні. На чверті

теплових мереж встановлено енерго%

зберігаючі труби.

Якщо торік опалювана площа у місті

збільшилася на 15%, то споживання енер%

горесурсу, навпаки, зменшилося з 22%х

млн м3 газу до 18 млн м3. За словами

міського голови Ковеля Сергія Кошарука,

на засідання найближчої сесії винесено

питання про Оптимізовану схему перспек%

тивного розвитку системи теплопостачан%

ня міста.

Запроваджується також енергомене%

джмент у бюджетній сфері, тобто жорст%

кий щоденний контроль за отриманням і

споживанням енергії. Як свідчить практи%

ка, таке новаторство дозволяє економити

до 10% енергоресурсів.

Очільник Ковеля також зауважив, що

котельні, які минулого року були переве%

дені на дрова, дозволили зекономити па%

лива у 2,5 раза в грошовому еквіваленті.

Щодо використання електроенергії за

"Нічним" тарифом, то вигідним є електро%

опалення невеликих бюджетних будинків.

Про переведення на електроопалення ба%

гатоповерхових житлових будинків наразі

не йдеться, оскільки це занадто дорого.

Із,за боргів за гарячу воду і тепло суди заарештували 109 квартир жителів Донецька

У Ковелі вже топлять дровами

У Дніпропетровській області планується

побудувати новий завод з виробництва

вітрових електрогенераторів. Про це пові%

домили у компанії "ФОРТ" (Дніпропетров%

ськ), яка завершує роботу над проектуван%

ням нового заводу. Завод розміститься у

передмісті Дніпропетровська.

Проектні роботи виконуються за за%

мовленням дніпропетровської компанії

"Конкорд", виробника турбогенераторних

вітроелектричних установок. У компанії

"Конкорд" поки не уточнюють плани щодо

термінів будівництва і потужності нового

підприємства.

У Дніпропетровській області планують виробляти вітряки Закарпаття має шанспоправити екологію за європейський рахунок

Закарпатські міста мають змогу отри%

мати від Євросоюзу "живі" гроші на

розв'язання своїх комунальних проблем:

область стала учасником пілотного про%

екту програми Тасіs "Схема розподілу

грантів (TCAS)". Координатор проекту в

Молдові та Україні Тетяна Гайдаренко

зустрілась з головою облдержадміністра%

ції Олегом Гаваші та головами райдерж%

адміністрацій і презентувала Програму.

Через Схему розподілу грантів Тасіs

Програма технічного сприяння Євро%

комісії "EuropeAid" розподілить 1,6 млн

євро на діяльність з поліпшення еко%

логічної сталості регіонів. Крім Закарпат%

тя, в пілотному проекті беруть участь Во%

линська, Івано%Франківська, Львівська,

Чернівецька, Одеська області. Учасника%

ми проекту можуть стати міста або адмі%

ністративні утворення з населенням що%

найменше 20 тисяч чоловік. Тож, аби ста%

ти потенційним претендентом на грант,

деяким районам доведеться об'єднатись

і представити спільний проект. Ще одна

умова: заявники повинні покрити не мен%

ше 20% проектних витрат. Але справа то%

го варта, бо сума грантів становить 120%

160 тис. євро. Кошти надаватимуться на

поліпшення водопостачання і водовідве%

дення в населених пунктах, утилізацію

твердих відходів, впровадження енер%

гозберігаючих технологій тощо. Пропо%

зиції мають стосуватися тих пріоритетів у

галузі охорони довкілля, які задокумен%

товані в рішеннях місцевих органів само%

врядування. Термін реалізації проекту %

12 місяців. Наразі розпочато прийом за%

явок.

Олег Гаваші закликав голів РДА сер%

йозно поставитися до можливості участі в

Програмі і розробити хоча б по одному

проекту. Закарпаття має всі підстави стати

учасником євросоюзівської програми.


Міжнародне співробітництвоССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРММ

Офіційні зустрічі в Японії7%11 березня у складі офіційної урядо%

вої делегації Міністр з питань житлово%ко%

мунального господарства України Олексій

Кучеренко перебував у Японії. За резуль%

татами проведених у Японській федерації

бізнесу "Кейданрен" зустрічей було підпи%

сано Меморандуми про взаєморозуміння

між Міністерством з питань ЖКГ та корпо%

раціями "Сумітомо" та "Марубені".

"Перебуваючи в Японії, я зрозумів, що

довголіття і здоров'я цієї маленької нації

зумовлені не лише її високою дисципліно%

ваністю та технічним прогресом. Японці

дуже бережливо ставляться до будь%яких

ресурсів % води, енергії тощо. Чистота і

гармонійність присутні у всьому. Якщо в

нашій країні дискутують, добре чи погано

будувати сміттєспалювальні заводи, то в

Японії це стало правилом. Дорогою від

аеропорту до центру Токіо я нарахував

7 сміттєспалювальних заводів, які нас%

тільки гармонійно вписані у міський ланд%

шафт, що навіть думки не виникає, що їх

не повинно бути. Але і послуги там кошту%

ють в 2%3 рази дорожче, ніж у Європі. Це

стимулює до раціонального використан%

ня всіх природних ресурсів, без яких не

може обійтись сучасна людина. Я вва%

жаю, що Україні варто запозичити такий

філософський світогляд", % наголосив

Міністр.

Напрями співпраціНайбільш перспективними напряма%

ми співробітництва між Україною та

Японією у сфері житлово%комунального

господарства та такими, що сприятимуть

переходу до стратегії сталого розвитку

країни, є:

1. Модернізація та реконструкція

теплової енергетики, перехід на альM

тернативні джерела енергії.

На сьогодні питомі витрати палива на

виробництво 1 Гкал становлять 155,4

одиниці умовного палива, в Україні екс%

плуатуються 16,5 тисяч котлів (це майже

30% загальної кількості) з терміном екс%

плуатації понад 20 років, альтернативні

джерела енергії при виробництві тепла

підприємствами комунальної теплое%

нергетики становлять близько 1,5%.

2. Термомодернізація будівель,

облаштування їх приладами обліку та

регулювання.

Втрати тепла у більшості будівель в

Україні становлять від 30 до 50%. Сьогодні

ми фактично гріємо повітря, що неприй%

нятно як з позиції енергетичної безпеки

держави, так і з огляду на екологію.

3. Удосконалення утилізації поM

бутових відходів відповідно до світових

стандартів.

В Україні щороку утворюються 50 млн

кубометрів (12 млн. тонн) побутових

відходів. Працюють два сміттєсортуваль%

них заводи, які переробляють до 4% від за%

гального обсягу відходів, і лише один

сміттєспалювальний завод у Києві.

4. Модернізація системи очистки

комунальних стоків.

У цілому не очищуються 3,2% стічних

вод, або 80,8 млн куб. м на рік.

5. Очищення питної води, що

видобувається з поверхневих та підM

земних джерел.

Обсяг питної води, яка не відповідає

стандартам, % 126,6 млн. куб. м на рік, або

3,6% загального обсягу. Кількість насе%

лення, що споживає таку воду, % 4,2 млн.

осіб, або 9% населення України.

Понад 60% ресурсів підземних вод не

відповідають стандартам за показниками

заліза, марганцю, жорсткості, хлоридів,

сульфатів, фтору та підлягають очищен%

ню. Ці та інші показники негативно відби%

ваються на стані здоров'я населення,

зумовлюють низьку тривалість життя

українців.

З огляду на це та враховуючи попе%

редні зустрічі з японськими корпораціями,

між Мінжитлокомунгоспом та корпорацією

"Марубені" було досягнуто домовленості

про готовність до впровадження спільних

проектів у рамках схеми "зелених ін%

вестицій" у сферах очищення води поверх%

невих водозаборів (ставки, річки, водой%

мища), підготовки підземних ґрунтових

вод, переробки біомаси для виробництва

енергії.

З корпорацією "Сумітомо" співпраця

здійснюватиметься за такими напрямами:

модернізація та реконструкція систем

теплозабезпечення України, впроваджен%

ня когенерації та використання альтерна%

тивних джерел палива, теплових насосів,

сучасних технологій для модернізації сис%

теми очищення комунальних та проми%

слових стоків; удосконалення системи

утилізації побутових відходів відповідно до

світових стандартів.

Відзначимо, що сторони докладати%

муть зусиль до пошуку найкращих варі%

антів фінансування інноваційних про%

ектів.

Довголіття та здоров'я

коштують дорого

Сфера житловоMкомунального господарства має високий потенціал до

спільної реалізації соціально значимих проектів у рамках схеми "зелених інвесM

тицій" Кіотського протоколу.

25 березня під час візиту до Японії Прем'єрMміністр України Юлія Тимошенко

підписала контракт на продаж квот на викиди парникових газів у атмосферу на

суму 4,5 млрд. гривень, перші кошти Україна отримає вже у квітні.

Отримані кошти, згідно з Кіотським протоколом, у рамках якого

здійснюється торгівля квотами, повинні бути використані на енергозберігаючі

проекти, термін реалізації яких дозволить зменшити обсяги шкідливих викидів

до кінця 2012 року.


ССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРМММіжнародне співробітництво

13

№

Місце впровадження,

Організація M

Постачальник ЕСВ

Реконструкціякотельногообладнання

Реконструкціятеплових

мереж

ВпроMвадженнякогенераM

ційногообладнання

ВартістьвпровадM

женняпроекту,млн євро

Очікуваний результат від впровадження проекту

Кількістькотелень

(котлів), щопідлягають

реконструкції

Протяжністьмереж, щопідлягають

реконструкції,км

Загальнапотужність,

MВте

Річнаекономіяпалива,

тис. т у.п.

Зменшення викидів СО2e, тис. т

На рік 2007M2012

1 Місто Вінниця, КПТМ "Вінниця%теплокомуненерго"

56 (133 котла) 71.5 % 5.7 28.8 40 200

2 Місто Дніпропетровськ, ОКП "Дніпротеплоенерго"

159(410 котлів) 1.2 % 4.7 9.3 15 75

3Місто Хмельницький,МКП "Хмельницьктеплокомун%енерго"

16(20 котлів) 115 4 12.5 15.7 30 150

4 Харківська область, МРК "Теплоенерго"

542(1441 котел) %(34.7) % 15.4 50.4 80 360

5 Місто Житомир, ОПТМ "Жито%миртеплокомуненерго"

13(97 котлів) % % 0.6 3.9 6.6 33

6 Місто Одеса, КП "Одесатеплоенерго"

68(112 котлів) 72 12.5 26 46 80 400

7 Місто Луганськ,МКП "Теплокомуненерго"

130(316 котлів) 176 12.8 69.2 27.0 30%132 460

8 Полігон ТПВ, місто Чернігів,ПП "Техтранссервіс" Збирання та утилізація полігонного газу 6.4 13.7 80 400

РАЗОМ 140.5 194.8 361.6%463.6 2078

Пропозиції УкраїниОкремі проекти зі зниження викидів

парникових газів, розроблені Інститутом

промислової екології та запропоновані для

впровадження за схемою "зелених інвес%

тицій".

Реконструкція котельного обладнання,

що супроводжується зменшенням викори%

стання природного газу та викидів парни%

кових газів, та збір й утилізація газу зі

звалищ.

Повністю готові для реалізації 8 про%

ектів, вартість впровадження яких стано%

вить 140,5 млн євро. Щорічна економія па%

лива у разі реалізації цих проектів

становитиме 194,8 тис. тонн умовного па%

лива, зменшення викидів СО2 % від 360 до

460 тисяч тонн на рік.

Інститут промислової екології підготу%

вав перший проект з енергозбереження у

бюджетній сфері Чернігова, який перед%

бачає підвищення енергоефективних ха%

рактеристик 658 громадських будівель.

Вартість проекту становить 103 млн євро.

Щорічне скорочення викидів СО2, за ре%

зультатами реалізації проекту, становити%

ме 28,6 тис. тонн. Проектом передбачено

комплексне утеплення будівель бюджет%

ної сфери, зокрема, шляхом утеплення

стін будівель, заміни вікон та дверей,

встановлення індивідуальних теплових

пунктів, заміни радіаторів, промивання

систем опалення, заміни теплоізоляції

труб внутрішніх мереж тощо.

На сьогодні триває підготовка подіб%

ного проекту по Луганську.

Японські пропозиції

Енергія з біомаси

Генератори для отримання енергії з

біомаси є дуже популярними у світі, вод%

ночас вартість інвестицій на їх запрова%

дження є доволі високою. Зокрема, кор%

порація "Марубені" пропонує реалізувати

пілотний проект в Україні з використанням

моделі, що була апробована у Китаї й на

сьогодні вважається найбільш еконо%

мічною.

Цей проект та проекти з будівництва

сміттєпереробних заводів є надзвичайно

важливими для України з огляду на ситу%

ацію, що склалася у сфері поводження з

побутовими відходами. Водночас, у зв'яз%

ку з технологічною складністю цих проектів

та необхідністю вивчення структурного

складу біомаси, вони потребують подаль%

шого спільного опрацювання з японськи%

ми корпораціями.

Мембрани для очищення води

Корпорація "Марубені" пропонує вико%

ристовувати для очищення води, що видо%

бувається із підземних джерел, мембранні

технології із залученням обладнання ком%


Міжнародне співробітництвоССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРММ

панії "Toray". Ця компанія є найпотужнішим

у світі виробником мембран та постачаль%

ником обладнання для очищення річкової,

озерної, морської води та стічних вод.

Запровадження мембранної очисної

системи планується реалізувати у два ета%

пи. Перший % здійснення пілотного тесту

для збору даних, які необхідні для ре%

алізації другого етапу % впровадження ко%

мерційної установки. Вартість пілотної ус%

тановки (150 м3 на годину) становить

близько 500%600 тис. доларів.

За підтримки Мінжитлокомунгоспу

розпочато співпрацю японської корпорації

"Марубені" з Одеським водоканалом з пи%

тань видалення водоростей у водойми%

щах, що використовуються для виробниц%

тва питної води. В Одесі, як і у багатьох

інших містах України, наявність діатомових

водоростей призводить до пошкодження

піщаних фільтрів, що негативно впливає на

якість води та терміни використання тех%

нологічного обладнання.

Для розв'язання існуючої проблеми

японська сторона пропонує використати

систему NAC, яка останні 10 років видаляє

водорості на водоймищі в місцевості Нага%

та (230 тис. м3) в Японії. Влітку ця система

була успішно випробувана на водоймищі

Таі (16 тис. м3) у Китаї. Під час випробуван%

ня були присутні представники Нацагент%

ства з питань екологічних інвестицій, Мін%

житлокомунгоспу та Держводгоспу Ук%

раїни.

Комітет ділового співробітництва "Україна,Японія" створений влітку 2007 року

22 лютого 2008 року в Києві відбу%

лося Перше спільне засідання КоордиM

наційної ради з питань економічного

співробітництва України з Японією та

Комітету з ділового співробітництва

"Японія%Україна" Японської федерації

бізнесу "Кейданрен". Під час Першого

спільного засідання було визначено шля%

хи поглиблення двостороннього співро%

бітництва, а також галузі та проекти, які

представляють взаємний інтерес, вста%

новлено прямі контакти на рівні представ%

ників урядових та ділових кіл обох країн.

За результатами засідання було підписа%

но спільний Меморандум про взаєморо%

зуміння та розвиток економічного спів%

робітництва.

Японська федерація бізнесу "Кейдан%

рен" (у перекладі з японської % "рада муд

реців") % це впливова організація, що

об'єднує найбільші компанії країни, галу%

зеві асоціації, економічні групи. Японська

федерація бізнесу % це свого роду штаб

японського приватного підприємництва.

До її складу наразі входять 1662 члени,

серед яких % більш ніж 1300 компаній, а

також промислові асоціації та регіональні

економічні організації. "Кейданрен" вив%

чає широкий спектр внутрішньо% та

зовнішньоекономічних проблем, готує

відповідні рекомендації уряду, його

адміністративним, юридичним та іншим

органам, розробляє плани, рекомендації,

підтримує контакти з організаціями при%

ватних підприємців інших країн.

Найпотужніші японські корпорації, що вже працюютьв Україні:

Корпорація "Марубені" Тору Фуджі.

Нині на шахті ім. Засядька корпорація

впроваджує проект на основі Кіотського

протоколу з утилізації газу метан і викори%

стання його для виробництва електро%

енергії. У 2006 році "Марубені" уклала

угоди з українськими компаніями на суму

орієнтовно у 120 млн. доларів.

Корпорація "Джапен Тобако". Інве%

стиції в економіку України становлять по%

над 150 млн. доларів (більше, ніж сумарні

інвестиції всіх інших японських ком%

паній).

Корпорація "Сумітомо". Товарообіг з

Україною у 2006 році досяг 170 млн. до%

ларів. У 2006 році "Сумітомо" уклала конт%

ракт з ІСД на поставку електрогенераторів

виробництва "Міцубісі Хеві Індастріз", які

будуть працювати на викидах доменного,

конверторного та коксового газу для Ал%

чевського і Дніпровського металургійних

комбінатів, що є реальним шляхом викори%

стання альтернативних природному газу

джерел енергії з одночасним поліпшенням

екологічного стану густонаселених міст.

Корпорація "Соджіц" (до реформу%

вання у 2003 році % "Ніссьо%Івай"). Обсяги

двосторонньої торгівлі у 2007 році корпо%

рації з Україною досягли 200 млн. доларів.

Корпорація "Nippon Paper IndusM

tries". Планує інвестиції у паперову

галузь в Україні.

Корпорація "Іточу" розвиває свій

бізнес в Україні та розглядає перспективу

співробітництва у форматі Японія%ГУАМ.

У 2006 році товарообіг корпорації з Украї%

ною був на рівні 140 млн. доларів.

Довідка


ССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРМММіжнародні кредити

15

18 березня у Міністерстві з питань жит%

лово%комунального господарства відбувся

“круглий” стіл на тему: “Програма кредиту%

вання Європейського банку реконструкції

та розвитку, спрямована на встановлення

енергозберігаючих засобів в багатоквар%

тирних будинках”.

В обговоренні взяли участь представ%

ники Міністерства, Європейського банку

реконструкції та розвитку (ЄБРР), Ощад%

банку та Укрексімбанку.

Під час круглого столу представники

ЄБРР презентували концепцію програми

кредитування, спрямовану на встановлен%

ня енергозберігаючих засобів в багато%

квартирних будинках.

Олександр Хадживанов, представник

ЄБРР, зазначив: "В Україні існують певні

проблеми, які необхідно подолати для того,

щоб дана програма кредитування була

впроваджена". Зокрема, має бути створена

ґрунтовна законодавча база для того, щоб

мешканці будинків могли самостійно піклу%

ватися про стан будівлі; українські банки

мають зважити та вивчити ризики такого

кредитування; має бути проведена інфор%

маційна компанія про введення такої систе%

ми кредитування для того, щоб асоціації

власників мали змогу нею скористатися.

Досвід ЄБРР свідчить, що необхідними

умовами, за яких подібні схеми фінансу%

вання життєздатні, є законодавче право

ОСББ або кондомініуму на отримання по%

зики в банку. У тих країнах, де така схема

працює, законодавчо закріплено також

обов'язок мешканців квартир створювати

за власний кошт фонд технічного утриман%

ня будинку, у відсотковій пропорції до

площі квартир. Такий фонд є тим фінансо%

вим забезпеченням, під яке банки можуть

надавати кредити, оскільки цей грошовий

потік є обов'язковим та гарантованим, а

ухилення від сплати внесків до цього фон%

ду карається відповідно до закону.

Ці гроші можуть бути використані лише

цілеспрямовано на енергозберігаючі

заходи в будинку та обладнання його

приладами обліку.

Для отримання кредиту такий кон%

домініум повинен надати у банк довідки

про наявність фонду на утримання будин%

ку, приладів обліку та договори з ком%

паніями%постачальниками житлово%кому%

нальних послуг, що підтверджують своє%

часність та регулярність платежів за ними.

Тобто у цьому випадку кондомініум, як і

фізична особа, повинен підтвердити свій

дохід, кредитну історію і спроможність по%

вернути кредит. Заставою може виступати

або весь фонд, або його частина. У випад%

ку неповернення кредиту повинні бути

прописані прості і зрозумілі процедури йо%

го стягення. Польща, Словакія, Естонія ма%

ють часткову законодавчо%нормативну ба%

зу з питань теплової реабілітації будинків,

однак і там не всі елементи ще відпрацьо%

вано.

Спеціальний кредитний продукт, який

пропонує банк, передбачає проведення

енергоаудиту будинку з визначенням най%

оптимальніших заходів, які треба проводи%

ти і термінів їх проведення. Повинен бути

також відпрацьований механізм допомоги

родинам із низькими доходами, тут може

на себе соціальну функцію брати або

муніципалітет, або держава, які вносити%

муть за таку родину певні суми. Законо%

давство повинно сприяти тому, щоб різні

за формою об'єднання власників або керу%

ючі компанії могли приймати рішення що%

до проведення енергозберігаючих заходів

у будинку достатньо просто і ці рішення бу%

ли обов'язковими для всіх.

Функціонування подібних програми

проілюстрували на прикладах Болгарії та

Словаччини.

Як відремонтувати свій будинок

Мінжитлокомунгосп сьогодні цілеспрямовано проводить політику формуванM

ня громадської думки щодо необхідності залучення значних коштів у термомоM

дернізацію житлового фонду. Це не лише "косметичні" заходи, які поліпшать

зовнішній вигляд житла, це, насамперед, філософія збереження своєї власності,

причетність кожного до спільної власності, підвищення рівня комфортності умов

проживання у багатоповерхових будинках, підвищення ринкової вартості цієї

власності та подовження терміну її життєвого циклу.

Зрозуміло, заходи потребують значного фінансування. Очікувати, що такі коM

шти "зваляться з неба" справа марна. Це розуміють і урядовці, і банкіри, і навіть

певна частина активного населення, яка вже обрала спосіб спільного управління

своїми будинками, створивши ОСББ.


Міжнародні кредитиССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРММ

БолгаріяОсобливість цієї країни в тому, що цен%

тралізоване опалення мають Софія та ще

декілька великих міст. В усіх інших містах

багатоповерхові будинки переважно ма%

ють індивідуальне опалення. Житловий

сектор складається як з приватизованих

квартир, так і з муніципальних. І питання

права власності на будинки так само, як і в

Україні, не вирішено.

У Болгарії проект ЄБРР загальним обся%

гом 50 млн. євро, спрямований на енергоз%

береження у будівлях, був реалізований

спільно із шістьма місцевими банками шля%

хом видачі невеликих % від 1 до 3 тис. євро %

кредитів окремим домогосподарствам на

проведення енергоощадних заходів %

заміну вікон, встановлення невеликих теп%

лових насосів типу повітря%повітря, регуля%

торів температури та лічильників.

При цьому передбачалися грантові ко%

шти для стимулювання та підтримки

національних банків, які висловили бажан%

ня працювати з цими кредитами. Ре%

алізація проекту розпочалась у жовтні

2005 року, а його завершення очікується у

грудні поточного. За словами Олександра

Хадживанова, основна проблема поляга%

ла в тому, що на початковому етапі проек%

ту бракувало інформації як самим банкам,

так і позичальникам. Банки не розуміли,

хто до них має йти за кредитом, а насе%

лення просто не знало про цей проект.

Після того, як був посилений інфор%

маційний супровід, щороку кількість пози%

чальників почала збільшуватися.

Схема надання кредитів, яка мала

місце у Болгарії виглядала таким чином.

Фізична особа могла прийти до банку,

дізнатися про умови кредиту, звернутися

до консультанта, який допомагав підготу%

вати бізнес%проект і надавав технічну

оцінку його ефективності та доцільності.

Позичальник отримував кредит, реалізу%

вав цей проект, а потім міг прийти до банку

і заповнити певний формуляр на отриман%

ня гранту, яким міг покрити до 20% тіла от%

риманого кредиту, якщо ним були дотри%

мані всі умови кредитування.

Якщо такий грант отримувався не ок%

ремим домогосподарством, а будинком,

тоді позичальник міг претендувати на

збільшення гранту до 30%.

Однак на думку експертів, хоча проект

і успішно реалізований, видача коштів ок%

ремим домогосподарствам не є найопти%

мальнішим вирішенням проблеми енер%

гозбереження у будинках. Підходити до

проблеми енергозбереження у будівлях

потрібно комплексно, щоб розв'язати її

для будинку загалом. Але для цього не%

обхідно на законодавчому рівні зробити

створення об'єднання власників обов'яз%

ковим. Як це зроблено у Словаччини.

СловаччинаЗаконодавство Словаччини більш

досконале у цьому плані. По%перше, у Сло%

ваччині є Національна програма ремонту

житла. У 1992 році були прийняті закони

щодо права власності та колективної влас%

ності у муніципальному секторі та про

оренду житла і компенсації. У 1993%95 ро%

ках законодавчо було вирішено проблему

відповідальності за несплату коштів на

технічне утримання житла. Спілки влас%

ників є обов'язковою формою власності

для багатоповерхового будинку. Якщо у

будинку квартири мають своїх власників, ті

зобов'язані створити юридичну особу із

спільною частковою власністю на місця за%

гального користування у будинку та зе%

мельну ділянку. У документі на право влас%

ності окремо записані приватна власність

на квартиру та ідеальна доля площі будин%

ку та земельної ділянки у відсотковому

відношенні до площі квартири. Кондо%

мініум у Словаччині несе повну відпо%

відальність за обслуговування та утриман%

ня свого будинку. Він може укладати угоди

з будь%якою комерційною або комуналь%

ною структурою, яка надає комунальні по%

слуги, а може виконувати ці функції са%

мостійно, якщо має ліцензованих фахівців.

Закон вимагає від мешканців будинку од%

нозначно визначитися із формою управ%

ління будинком. На загальних зборах тако%

го кондомініуму обираються правління та

голова, повноваження яких визначені за%

коном, а їх рішення є обов'язковими для

виконання всіма мешканцями будинку. У

разі невиконання власниками рішень

правління до них застосовуються санкції

відповідно до законодавства. Кожен буди%

нок оснащений всіма приладами обліку, які

утримуються власниками будинку. Зако%

нодавство вимагає обов'язкової сплати

поточних рахунків, але при цьому завдяки

приладам обліку мешканці можуть регулю%

вати обсяги спожитих ресурсів.

Вирішено також там і питання капіталь%

ного ремонту будинків, яке здійснюється

за рахунок фонду ремонту та обслугову%

вання будинку. Розмір внесків до цього

фонду для кожного власника визначається

правлінням кондомініуму і сплачується

авансом на місяць вперед.

Саме створення таких фондів і стало

підґрунтям для реалізації у Словаччині

проекту ЄБРР, спрямованого на комплек%

сне енергозбереження в будівлях. За%

гальна сума кредитної лінії становила

60 млн. євро, кредити видавалися кон%

домініумам на 8 років з дворічним пільго%

вим періодом. Максимальний розмір

кредиту становив до 200 тис. євро, при%

чому в окремих випадках він міг бути

збільшений до 500 тис. євро. Схема на%

дання кредитів була подібною до бол%

гарської. Партнерами ЄБРР виступали 4


ССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРМММіжнародні кредити

17

національних банки, для яких були перед%

бачені гранти на обслуговування таких

кредитів. Технічні консультанти про%

водили енергоаудит будинку, складали

маркетинговий план та допомогали влас%

никам будинку у підготовці проекту. Інший

незалежний консультант повинен був

підтвердити банку, що цей проект є

дійсно енергозберігаючим і його ре%

алізація дає економічний ефект. Тоді банк

приймав рішення і видавав кредит. Рен%

табельність кожного проекту мала бути не

меншою за 12% і забезпечувати знижен%

ня енергоспоживання на 15%.

Ця кредитна лінія дозволила провести

модернізацію 240 будинків. Результати об%

рахунків економічного ефекту проведених

заходів свідчать, що мешканці будинків от%

римали можливість зекономити на річних

платежах кошти, еквівалентні приблизно

одній середній пенсії. А це досить при%

стойні кошти, зважаючи, що плата за

утримання житла сягає 28% сукупного

доходу родини.

Як і у Болгарії, власники будинку після

завершення робіт могли звернутися до

банку, який проводив аудит проекту і у разі

виконання всіх показників міг надати грант,

який також покривав до 20%30% тіла кре%

диту.

Для наочності були представлені дані

по одному з кондомініумів, який почав

свою модернізацію за Національною про%

грамою ремонтів, використавши як гранти

уряду, так і залучені кредитні кошти.

Внаслідок проведених заходів мешканці

отримали значнуекономію з оплати за по%

слуги теплопостачання. Так, якщо у 1995

році при ціні 1 Gj у 170 крон за опалення

будинку вони сплачували 932 тис. крон, то

у 2005 році при ціні 1 Gj у 446 крон за опа%

лення будинок сплачував лише 1,270 тис.

крон. Тобто ціна за одиницю теплової

енергії зросла втричі, а вартість опалення

лише на 20%.

На жаль, банки і мешканці багато%

поверхівок в Україні ще не готові до реа%

лізації подібних проектів.

У недалекому майбутньому заплано%

вані наступні робочі зустрічі представників

Міністерства та ЄБРР для продовження

обговорення та поглиблення співпраці у

напрямку впровадження в Україні програ%

ми кредитування ЄБРР, спрямованої на

проведення енергозберігаючих заходів у

багатоквартирних будинках.

1997 Ремонт ліній та гідранту постачання води, компанія VO KUP 750,571.30

1998 Терморегуляція % виконано RADEN 812,953.50

1999 Заміна 8% вхідних воріт 270,751.30

2000 Побудова власного теплового пункту (OST), компанії PRAMI та CETHERM 1,316,326.00

2002 Встановлення водомірів та ізоляція водовідокремлюючої колони, компанія A % Z PLYN 206,921.00

2003 Регулювання гарячої побутової води, компанія A % Z PLYN 52,780.00

Ремонт даху термальною ізоляцією, компанії IZOLA + GABKO 2,948,078.00

2004 Усунення типових дефектів балконів, утеплення передніх стін балконів, компанія IZOLA 2/3 будинку 4,626,575.00

(231 із 320 вікон замінено)

2005Термальна ізоляція східної та північної зовнішніх стін, заміна скляних блоків на пластикові вікна на вході

до Letnа 29 та 3165,000.00

Ремонт протікаючих фундаментів на Letn? 29, 31, 39, 41, 43 90,000.00

Сукупне інвестування 11,139,956.10

2003 Два кредити від PPS, з відсотковою ставкою 4.7%, строк повернення до 2014 5,000,000.00

2004 Державна субсидія % Програма з усунення систематичних дефектів 1,314,000.00

Фонд % Власники 4,825,956.00

Спільне володіння Letnа 29M43,

засновано у 1995, всі будівлі цегляні, 5 поверхів + цоколь, 8 входів.

Кількість квартир: 95

Структура одиниць: однокімнатні % 50; двокімнатні % 45.

Загальна житлова площа на поверсі 8,599 м2. Загальна опалювальна площа 6,268.4 м2.

Кількість жильців у 2005 % 208, у 1995 % 238.

Структура жильців: чоловіки 89, із них 24 пенсіонери (2 безробітні);

жінки 93, із них 44 пенсіонери (7 безробітні); діти 26 (молодше 18 років)


ПроблемаЕЕННЕЕРРГГООЗЗББЕЕРРЕЕЖЖЕЕННННЯЯ

Зокрема, сучасний стратегічний прин%

цип економії енергетичних ресурсів мож%

на сформулювати так: суспільство

внаслідок ряду кризових ситуацій відчуло,

що енергоресурси мають критичне зна%

чення не лише для підтримки та покра%

щення якості життя, але й для забезпе%

чення незалежності і безпеки країни.

Ефективність використання первин%

них джерел та перетворених видів енергії

в країні вимагає суттєвого підвищення.

Основою для цього повинен стати вже на%

копичений колосальний світовий досвід з

енергозбереження, який з кожним роком

збільшується завдяки стрімко зростаючій

кількості, масштабності та інтенсивності

робіт у цій галузі.

В Україні нині розробляється декілька

законопроектів, що стосуються енергоз%

береження у різних сферах життя. Один з

них % про енергоефективність будівель.

Невивчені урокиПерший невивчений урок полягає у

відсутності законодавства на державно%

му, регіональному і місцевому рівнях, яке

повинне забезпечувати фінансову під%

тримку робіт з енергозбереження. На під%

ставі величезного досвіду, що накопичив%

ся з 1974 року, коли у світі активно стали

проводити роботи з підвищення енерго%

ефективності, Комісія ООН сформулюва%

ла таке положення: "Співпраця між дер%

жавою і енергоспоживаючими система%

ми, такими як житлове комунальне госпо%

дарство, повинна ґрунтуватися на виз%

нанні обома сторонами того факту, що

необхідні значні капітальні вкладення в

енергозбереження, і держава повинна їх

забезпечити".

У будь%якій країні світу, де вирішують%

ся питання енергозбереження, першим

кроком на шляху підвищення енерго%

ефективності були роботи з поліпшення

теплоізоляції будівель % і це правильно.

На проведення таких робіт держава вида%

вала кредити, і власник будівлі за умови

впровадження енергозберігаючого устат%

кування і технологій мав право повернути

державі лише половину запозичених кош%

тів або не повертати зовсім. Сьогодні у

всіх розвинених країнах є цілі томи, що

містять докладний опис можливостей от%

римання субсидій на реалізацію енерго%

зберігаючих заходів.

Другий урок, який і досі не засвоє%

ний, % це відсутність економічної приваб%

ливості для інвесторів впровадження су%

часних енергоефективних технологій, бу%

дівництва енергоефективних будівель та

випуску для них енергозберігаючого ус%

таткування. У чому тут справа? Мер Мос%

кви Юрій Лужков сформулював абсолют%

но вірний принцип: "Електрична енергія,

теплова енергія і вода % це товар, який

постачається, який продається, який ку%

пується і який повинен мати всі ознаки то%

варно%грошових відносин". Однак ми й

досі не можемо зробити так, щоб це

стало зрозумілим і дієвим для інвесторів

з таких причин:

• у країні не збалансована структура

цін на енергоносії: частина реалізується

за регульованими державними тарифа%

ми, частина % за вільними цінами. Вар%

тість кіловат%години теплової енергії для

України нижча, ніж для Європи. Звичайно,

це жодним чином не приваблює інвесто%

рів. Потрібно встановити якийсь реаль%

ний рівень цін. Будівля служить довго, 20,

50, 60 років і більше, тому потрібно декла%

ративно встановити таку ціну на енерго%

носії, щоб вартість теплової енергії спри%

яла її економії і приваблювала інвесторів;

• висока норма дисконту, яка є наслід%

ком інфляції і сьогодні становить від 20%.

Для порівняння: в Японії ця величина до%

рівнює 4%, у США % 6%, у Західній Європі

% 5%;

• відсутність законодавчої методики

порівняння з "портфельними" інвестиція%

ми. Щоб інвесторові, який має гроші, до%

помогти вирішити, як їх використати %

покласти під відсотки або купити енерго%

зберігаюче устаткування % потрібно зап%

ропонувати інструмент (методику), зав%

дяки якій легко порахувати, що вигідніше.

Третій урок. У гонитві за енергозбере%

женням ми почали порушувати екологічну

Невивчені уроки

енергозбереження

Нині Україна повертається обличчям до проблеми енер�

гозбереження і з цією метою розробляє реальну стратегічну

політику підвищення енергоефективності. У ситуації, що

склалася, необхідно та важливо підбити підсумки і сформу�

лювати першочергові завдання з енергозбереження.


ЕЕННЕЕРРГГООЗЗББЕЕРРЕЕЖЖЕЕННННЯЯПроблема

19

безпеку житла. За результатами роботи

Комісії ООН було сформульовано, що "прі%

оритетність при виборі енергозберігаючих

технологій мають технічні рішення, які од%

ночасно сприяють покращенню мікроклі%

мату приміщень". А в Україні повсюдно

встановлюються нові герметичні вікна, і

цілковито забуто про те, що система вен%

тиляції у нас розрахована так, що свіже по%

вітря повинно надходити через нещіль%

ність у вікнах. Ось як змінюються законо%

давчі вимоги до повітропроникності вікон:

у 1971 році надходження свіжого повітря

повинно було дорівнювати 18 кг через 1 кв.

м вікна на годину, в 1979 році % 10 кг/1 кв. м

на годину, у 1998 % 5 кг/1 кв. м на годину.

Навіть 18 кг/1 кв. м на годину було гранич%

ним мінімумом, а зараз ми прийшли до так

званого "синдрому хворих будівель".

Четвертий урок, який давно б треба

було вивчити, % відсутність системного

нормування з енергоспоживання. Ми

нормуємо споживання тільки за опалю%

вальний період, але цього мало. У всіх

країнах нормується максимальне спожи%

вання енергії в теплий період і в річному

циклі. Немає жодної країни, в якій будівлі

в містах були обвішані такою кількістю

спліт%систем, як, наприклад, сьогодні в

Києві. Чому? Тому що у нас не нормується

енергоспоживання системи кондиціону%

вання для теплого періоду. А значить, ар%

хітектори не можуть проявити ініціативу у

виборі форми і планування будівлі з ура%

хуванням спрямованої дії зовнішнього

клімату.

П'ятий урок. Ігноруються світові до%

сягнення, наприклад:

• необхідність будівництва демонс%

траційних енергоефективних будівель.

Приміром, у Фінляндії є близько 200 де%

монстраційних енергоефективних буді%

вель і навіть цілі райони, такі як Viikki. По

цих демонстраційних проектах вчаться і

досвідчені, і молоді фахівці. У Германії %

понад 500 демонстраційних проектів.

Президент США Рейган у період свого

правління зробив Каліфорнію демонстра%

ційним штатом. Сьогодні однією з найці%

кавіших демонстраційних енергоефек%

тивних будівель є Pearl River Tower у Ки%

таї, де зібрані унікальні інноваційні техно%

логії, аж до використання електроенерге%

тичних вітроустановок, інтерактивних за%

хисних конструкцій із спеціальними плів%

ками, що наносяться на скло, які вироб%

ляють енергію і пропускають світло за%

лежно від інтенсивності енергії сонячної

радіації, що потрапляє на них. У нас, на

жаль, дотепер жодна з будівель не є зраз%

ком для наслідування в області викорис%

тання енергоефективних екологічно чис%

тих технологій;

• ігноруються світові досягнення в об%

ласті використання нетрадиційної енер%

гетики. Тут доцільно навести черговий

висновок за результатами роботи Комісії

ООН: "Енергозберігаюча політика ХХI сто%

ліття ґрунтується на застосуванні техно%

логій, що використовують нетрадиційні

поновлювані джерела енергії". Сьогодні

Європа цим зайнята: багато що розроб%

лено й впроваджується, багато що знахо%

диться у стадії пошуку.

Шостий урок. Дотепер проектування

у країні здійснюється за методом спроб і

помилок, так само, як в 70%80%ті роки ми%

нулого століття. Це результат відсутності

фінансування нових розробок. У сучасно%

му проектуванні слід розглядати будівлю

як єдину енергетичну систему. І врахову%

ючи те, що всі елементи цієї системи вза%

ємопов'язані, використовуючи методи

об'ємного аналізу, потрібно знаходити

оптимальне рішення. Час переходити на

нову методику проектування, засновану

на комп'ютерних технологіях.

Нині, попри складну економічну ситу%

ацію, настав найкращий час для прид%

бання та встановлення енергозберігаю%

чих технологій і устаткування. Тому що

упродовж кризи знижуються ціни і на

об'єкти будівництва, і на устаткування,

але не зменшуються ціни на споживання

енергії. І вони будуть рости, про що ми

всі знаємо.


Досвід регіонівЕЕННЕЕРРГГООЗЗББЕЕРРЕЕЖЖЕЕННННЯЯ

Існує думка, що державні кошти, які

вкладалися в енергозбереження в попе%

редні роки, не дали бажаного результату.

Однак необхідно з'ясувати, чому так ста%

лося. Причин багато, але одна з них не

викликає сумнівів: між вкладанням коштів

та очікуваним результатом не існувало

прямого зв'язку. Механізм фінансування

заходів з енергозбереження є недоскона%

лим. Наведемо такий приклад. Протягом

багатьох років виділялися кошти на

будівництво теплогенераторних у сіль%

ських школах Полтавської області. Поза

сумнівом % заходи необхідні. Щороку про%

водилися тендери, переможці яких і були

виконавцями робіт. Здавалося б, конкурси

проводилися відповідно до закону та на

конкурентній основі. Але чому не отримані

бажані результати?

На наш погляд, справа в тому, що за%

пропонований механізм проведення тен%

дерів не відповідає вимогам часу, оскільки

не створює умови для забезпечення ефек%

тивності інвестицій. Для одного з таких кон%

курсів наше підприємство розробило дві

тендерні пропозиції. Один пакет повністю

відповідав умовам проведення тендеру, де

єдиним критерієм оцінки була найнижча

вартість. А другий пакет мав дещо вищу

вартість, але він забезпечував реальне

підвищення енергоефективності. Ми за%

пропонували тендерній комісії розглянути

обидві пропозиції. У роботі тендерної

комісії була оголошена перерва, під час якої

були проведені консультації з керівництвом

тендерної комісії. Результатом консуль%

тацій стала відмова прийняти "дорожчу"

пропозицію. Хоча саме ця пропозиція могла

б забезпечити економію енергоносіїв.

Цей приклад яскраво ілюструє неефек%

тивність чинного порядку проведення тен%

дерів, який повинен бути докорінно пере%

глянутий. Необхідно у законодавство про

закупівлю товарів, робіт і послуг за дер%

жавні кошти для енергозберігаючих про%

ектів внести додаткові критерії, які б перед%

бачали, окрім найнижчої вартості, ще й:

– річне скорочення витрат бюджетних

коштів, що спрямовуються на енергоспо%

живання;

– термін окупності проекту;

– комплексне виконання робіт: енерго%

аудит, проектування, монтаж, налагоджен%

ня, сервісне обслуговування;

– умови розрахунків.

За результатами тендерного відбору

повинні укладатися угоди з переможцями

на виконання проектів з енергозбережен%

ня. Угоди повинні включати показники ско%

рочення енергоспоживання у натурально%

му та вартісному виразах, термін окупності

заходів з енергозбереження та гарантії от%

римання запланованої економії.

Така форма впровадження заходів з

енергозбереження передбачає комплекс%

не проведення робіт однією енерго%

сервісною компанією: від енергетичного

аудиту до сервісного обслуговування,

включаючи проект, комплектацію, монтаж

та налагодження, а також сервісне обслу%

говування. Головне у такій формі роботи %

відповідальність за кінцевий результат.

І без цієї відповідальності неможливо до%

сягти бажаного результату.

Невипадково країни, які досягли успіхів

у боротьбі з марнотратством енергоносіїв,

мають розвинені мережі енергосервісних

компаній, здатних відповідально працюва%

ти на кінцевий результат.

Ще у 2000 році в Україні було законо%

давчо передбачено проведення енерге%

тичних обстежень. Сьогодні цей вид діяль%

ності має назву енергетичний аудит, але

для України він не набув поширення. Торк%

немося лише однієї грані цих проблем.

Мета енергетичного аудиту % визна%

чення резервів зниження енерговитрат та

визначення шляхів досягнення мети %

підвищення енергоефективності. Енерге%

тичний аудит найчастіше порівнюють зі

встановленням діагнозу хворому та при%

значенням курсу лікування. І це дійсно так.

Але якщо лікар зробить хворому призна%

чення, але не дасть ліки або дасть хворому

рецепти, а хворий не має коштів на ліки, то

хворий залишиться хворим у кращому ви%

падку. А в гіршому…

Тому обов'язково при проведенні

енергетичного аудиту проаналізувати

ефективність інвестицій. Цей розділ пови%

нен дати відповіді на ключові питання, що

мають місце при розробці та впровадженні

заходів з енергозбереження:

– які економічні показники впрова%

дження заходів (а не лише технічні);

– термін окупності (простий та дис%

контний), чистий дохід та індекс дохід%

ності;

– оцінка інвестиційного клімату в

країні, норма дисконту;

– чи існують передумови для залучен%

ня інвесторів;

– як зробити привабливими інвестиції

у конкретний проект.

На жаль, енергоаудиторів України цим

питанням ще не навчають. Однак приємно

відзначити, що у 2008 році було затвер%

джено Методичні рекомендації оцінки еко%

номічної ефективності інвестицій в енер%

гозберігаючі проекти на підприємствах

житлово%комунального господарства.

Хороший результат при проведенні

енергетичного аудиту може дати викорис%

тання цих Методичних рекомендацій та

розробленого у Росії "Руководства по

Про ефективність інвестицій

в енергозбереження України

С.О.Парасочка,енергоаудитор "НВЦ Теплокомплект"

м. Полтава

В.М.Хрящевський,енергоаудитор "НВЦ Теплокомплект"

м. Полтава


ЕЕННЕЕРРГГООЗЗББЕЕРРЕЕЖЖЕЕННННЯЯ Досвід регіонів

21

Автоматизована котельня,

що здатна працювати

у програмованому режимі %

джерело економії енергоносіїв

оценке экономической эффективности

инвестиций в энергосберегающие меро%

приятия".

Сьогодні актуальною є тема впрова%

дження відновлюваних джерел енергії, у

тому числі теплових насосів. При цьому

всіх цікавить основний показник оцінки

ефективності впровадження теплових на%

сосів % термін окупності. Можна почути

різні оцінки цього показника.

Продавці теплових насосів часто за%

певняють, що виходячи з можливостей

теплового насосу на кожний кіловат вико%

ристаної електричної енергії можна отри%

мати 3%6 кіловат теплової енергії, еко%

номічна ефективність впровадження теп%

лових насосів надзвичайно висока, а

термін окупності не перевищує двох років.

Песимісти запевняють, що через високу

вартість теплових насосів термін їх окуп%

ності набагато перевищує 10 років і тому

доцільність їх впровадження викликає пи%

тання. Напевно істина, як завжди, знахо%

диться десь посередині між цими полярни%

ми висновками. І допомогти знайти істину

можуть економічні розрахунки, проведені

фахівцями%енергоаудиторами.

Для досягнення істини необхідно спо%

чатку встановити (зафіксувати) деякі по%

няття:

– які витрати, пов'язані з впроваджен%

ням теплових насосів, повинні включатися

до розрахунків термінів окупності, а які мо%

жуть не включатися;

– що таке термін окупності та які

бувають терміни окупності;

– що береться за базу для порівнянь

при проведенні розрахунків термінів окуп%

ності.

Кожен з учасників процесу впроваM

дження енергозберігаючих заходів, у

даному разі теплових насосів, корисM

тується тією методологією, яка йому

найбільш вигідна та дає змогу отримаM

ти той термін окупності, який влаштоM

вує. Інколи при проведенні розрахунків

терміну окупності враховують лише витра%

ти на енергоносії. Спробуємо на прикладі

спрощеного короткого розрахунку визна%

чити термін окупності впровадження теп%

лонасосної установки вартістю 5 млн. грн.

для потреб гарячого водопостачання жит%

лового району на 5 тисяч мешканців

(замість варіанту приготування гарячої во%

ди у газовій котельні). Досить часто при

оцінці терміну окупності теплових насосів

використовують лише витрати на енерго%

носії для варіантів, що порівнюються.

Спробуємо і ми оцінити за цими показни%

ками термін окупності теплового насосу,

що може бути встановлений на комуналь%

ному підприємстві:

Річна витрата тепла на гаряче во%

допостачання 5 тисяч чоловік при нормі

споживання гарячої води % 105 літрів на

добу для однієї людини становить:

Q = 5000 * 105 * (55 – 5) * 365 * 10M6 =

= 9580 Гкал/рік,

де 55 – температура гарячої води, оС;

5 – температура холодної води, оС.

Вартість газу для виробництва 1

Гкал тепла котельнею:

Агаз = (1000000/(8200 * 0,9 * 103)*1800 =

= 0,136 * 1800 = 245 грн./Гкал,

де 8200 – теплотворність природного

газу, ккал/нм3;

0,9 – коефіцієнт корисної дії котло%

агрегатів;

1800 – вартість однієї тисячі кубо%

метрів газу, грн. за 1000 м3 (при визначенні

вартості газу врахована середньозважена

ціна для споживачів житлового сектору та

інших споживачів).

Вартість електроенергії для виро%

бництва 1 Гкал тепла насосною установкою:

АТ.Н. = (1000000 / (860 * 4,5) * 0,7 =

= 180 грн./Гкал,

де 860 – перевідний коефіцієнт;

4,5 – коефіцієнт перетворення тепло%

вого насосу;

0,7 – вартість одного кіловата елек%

тричної енергії, грн./кВт.

Річна економія коштів на придбан%

ня енергоносіїв:

ΔΔА = Q * (Агаз M АТ.Н) = 9580 * (245 M 180) =

= 9580 * 65 = 622700 грн./рік

Простий термін окупності впровад%

ження теплового насосу (за показниками

витрат на енергоносії):

То = 5000000 / 622700 = 8,0 років.

Однак цей розрахунок не враховує

ряд показників, а саме – амортизаційних

відрахувань, витрат на обслуговування

тощо.

Звернемося до Методичних рекомен%

дацій оцінки економічної ефективності

інвестицій в енергозберігаючі проекти на

підприємствах житлово%комунального гос%

подарства, затверджених наказом Міні%

стерства з питань житлово%комунального

господарства № 218 від 14.12.2008. Зок%

рема, згідно з Рекомендаціями:


Досвід регіонів ЕЕННЕЕРРГГООЗЗББЕЕРРЕЕЖЖЕЕННННЯЯ

% термін окупності % це період часу, за

який інвестиційні витрати на впровад%

ження енергозберігаючого заходу відшко%

довуються за рахунок прибутку, одержа%

ного від його реалізації (п. 3.10);

% прибуток % це сума, на яку доходи

перевищують пов'язані з ними експлуата%

ційні витрати (п. 3.11);

% експлуатаційні поточні витрати % це

витрати на енергетичні ресурси, зарплату

з відрахуваннями, амортизаційні відраху

вання та інші платежі (п.3.5).

Якщо до наведених розрахунків вклю%

чити амортизаційні відрахування, які при

розрахунковому терміні експлуатації

теплового насосу 20 років становитимуть

5000000/20 = 250000 грн./рік, то простий

термін окупності значно підвищиться та

становитиме 10%12 років. Врахування

амортизаційних відрахувань при прове%

денні розрахунків збільшує простий термін

окупності на 50–60%.

Зі зростанням ціни на газ простий

термін окупності значно скорочується.

Так, якщо для прикладу, що розглядався

вище, застосувати вартість газу 2500 грн.

за 1000 кубометрів замість пільгової ціни,

що надається об'єктам комунального

господарства, то отримаємо значно

коротші терміни окупності (лише 3%4

роки).

Часто буває так, що, маючи бажання

впровадити в своєму господарстві енер%

гозберігаючі заходи, цікавляться, який

термін окупності у сусіда. Так, це

корисна інформація, але її доцільно

використовувати лише для довідки, бо

показники економічної оцінки індивіду%

альні для кожного об'єкта. Ця ситуація

ускладнюється тим фактом, що різні

суб'єкти господарювання можуть мати

різні ціни на газ.

При впровадженні теплових насосів на

об'єкті, де діє газова котельня, що

функціонує ефективно, економічний ефект

від впровадження теплового насосу буде

значно нижчий, ніж для варіанту, коли теп%

ловий насос приходить на заміну мораль%

но та фізично застарілій котельні та сис%

темі теплопостачання. На рисунку 1 наве%

дено графік приблизного співвідношення

собівартості виробітку тепла сучасною ав%

томатизованою котельнею та тепловим

насосом при різних цінах на енергоносії.

Собівартість тепла, що виробляється ко%

тельнею, при ціні газу 2500 грн. за 1000 ку%

бометрів становить близько 360 грн./Гкал.

Собівартість тепла, що виробляється теп%

ловими насосами, при вартості електрое%

нергії 0,7 грн./кВт % близько 225 грн./Гкал.

Економія коштів на кожній гігакалорії тепла

становить 135 грн. Строк окупності тепло%

вих насосів за таких умов становитиме

4%6 років.

Проведене енергетичне обстеження

каналізаційних очисних споруд одного з

міст України показало, що собівартість ви%

робництва тепла діючою котельнею ста%

новить 1200%1400 грн./Гкал. Причинами

високої собівартості виробництва тепла

цією котельнею є застаріле обладнання і

те, що фактична потужність котельні у 10%

15 разів перевищує розрахункові потреби

у теплі. Звісно, при впровадженні на цьому

об'єкті теплових насосів простий термін

окупності буде набагато нижчий, а

ефективність інвестицій буде висока.

Інколи доводиться чути, що у зв'язку з

гострою необхідністю заміщення газу

іншими енергоносіями відпадає будь%яка

необхідність обраховувати економічні по%

казники, що дають оцінки ефективності

інвестицій. Такий підхід необхідно вважати

невірним та шкідливим. Навіть при безпе%

речному визначенні пріоритету на замі%

щення газу потреба в економічних оцінках

ефективності інвестицій не лише не відпа%

дає, а й навіть підвищується, оскільки, по%

перше, необхідно визначити найбільш

ефективний проект, по%друге, % створити

економічні умови для залучення інвесторів.

Наведені приклади свідчать про не%

обхідність проведення техніко%економіч%

них розрахунків та економічної оцінки

ефективності інвестицій при розгляді кож%

ного проекту з енергозбереження. Обо%

в'язковою ця умова є у разі залучення для

реалізації програм енергозбереження

банківських кредитів або коштів інвес%

торів.

Користуючись згаданими методика%

ми, фахівці нашого підприємства викона%

ли цілий ряд розрахунків з визначення

ефективності інвестицій у впровадження

теплових насосів, у реконструкцію об'єк%

тів комунального теплопостачання, у

будівництво заводу з переробки твердих

побутових відходів у Полтаві. Усі розра%

хунки ґрунтуються на матеріалах прове%

дених нашим підприємством енергетич%

них аудитів. Кваліфіковане застосування

розглянутої методології при проведенні

економічних розрахунків здатне суттєво

підвищити якість енергетичних аудитів та

програм енергозбереження. Оцінка еко%

номічної ефективності інвестицій в енер%

гозберігаючі програми повинна стати

обов'язковою для бюджетних та держав%

них об'єктів. Рисунок 1


ЕЕННЕЕРРГГООЗЗББЕЕРРЕЕЖЖЕЕННННЯЯ Досвід регіонів

23

Для ілюстрації результатів розра%

хунків з економічної оцінки ефективності

інвестицій наведемо приклад впрова%

дження теплового насосу за приведени%

ми нижче вихідними даними. При прове%

денні розрахунків прийнято, що еко%

номічні показники впровадження тепло%

вого насосу порівнюються з варіантом от%

римання тепла для опалення від діючої

газової котельні. Собівартість ви%

робництва тепла для обох варіантів наве%

дена на рисунку 1.

Основними показниками ефективності

інвестицій є:•• Повний простий бездисконтний

дохід Д за період існування проекту (Тсл):Д = ΔΔД1 + ΔΔД2 + … + ΔΔДТсл

де ΔД1, ΔД2, ΔДТсл – проміжні щорічні

доходи за період існування проекту (Тсл)

(при отриманні доходу рівними частинами

щорічні доходи мають однакові значення

та дорівнюють значенню щорічного

прибутку (П) від реалізації теплового

насосу).•• Повний дисконтований дохід за

період експлуатації теплового насосу

(Тсл) при отриманні доходу рівними час%

тинами:

де r % розрахункова норма дисконту, що

дорівнює значенню облікової ставки

національного банку.•• Простий термін окупності:

То = К / ΔΔДде К % величина інвестицій (загальні

витрати на впровадження теплового

насосу).•• Дисконтований термін окупності:

Тд = (То * r ) / ln ( 1 + r ). •• Чистий дисконтований дохід:

ЧДД = ДДТсл M К•• Індекс дохідності (дисконтований):

ІДД = ДДТсл / К

Індекс дохідності визначає чистий

дохід на 1 гривню, вкладену у реалізацію

проекту.

За допомогою звичайних електронних

таблиць за наведеною методологією та

вихідними даними неважко провести роз%

рахунок комплексних економічних показ%

ників інвестиційної моделі впровадження

теплового насосу. Результати розрахунків

наведені на рисунку 2.

Результати економічних розрахунків

показників оцінки ефективності інвес%

тицій добре ілюструються графіком гро%

шових потоків інвестиційної моделі впро%

вадження теплового насосу. Точка (То) на

перетині ліній, що характеризують вар%

тість енергозберігаючих заходів % інвес%

тицій (К), та лінії, що відображає повний

бездисконтний дохід (Д), характеризує

простий термін окупності То = 6,0 років.

Точка (ТД) на перетині ліній інвестицій (К)

та повного дисконтованого доходу (ДД)

характеризує дисконтний термін окуп%

ності ТД = 8,5 року.

Дисконтний термін окупності значно

більший, ніж простий термін окупності,

оскільки при його розрахунку врахований

коефіцієнт розрахункової норми дисконту

(r). Цей коефіцієнт вводить поправку у роз%

рахунки з метою врахування економічного

становища держави (рівень інфляції,

ступінь ризиків інвесторів тощо) та відо%

бражає доцільність вкладання інвестицій в

інші активи, замість енергозбереження.

Чим вище значення норми дисконту, тим

Вихідні дані:

Загальні витрати на впровадження теплового насосу (К) 125 000 грн.

Річний виробіток тепла для потреб опалення та гарячого водопостачання 154 Гкал/рік

Вартість газу 2 500 грн. за 1000 кубометрів;

Вартість електроенергії 0,7 грн./кВт;

Собівартість виробітку тепла газовоюкотельнею 360 грн./Гкал;

Собівартість виробітку тепла тепловимнасосом 225 грн./Гкал;

Щорічний прибуток від реалізації тепловогонасосу: П = 154*(360 – 225) = 20 790 грн./рік

Простий термін окупності T0 = 125000/20790 = 6 років

1 Вартість енергозберігаючих заходів (інвестиції) К 125,0 тис. грн

2 Щорічний проміжний дохід (економія коштів) ΔД 20,8 тис. грн

3 Розрахункова норма дисконту r 0,08

4 Простий (бездисконтний) термін окупності То 6,0 років

5 Дисконтний термін окупності Тд 8,5 років

6 Повний простий (бездисконтний) дохід за строк експлуатації Д 415,8 тис. грн

7 Повний дисконтний дохід за строк експлуатації ДД 204,1 тис. грн

8 Чистий дисконтний дохід ЧДД 79,1 тис. грн

9 Індекс дохідності дисконтний ІДД 1,6

РОЗРАХУНОК КОМПЛЕКСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ

МОДЕЛІ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕПЛОВОГО НАСОСУ

( ) ( ) ⎥⎦

⎤⎢⎣

⎡+

+++

++

Δ=Тсл

1

2

11

Тслr1

1...

r1

1

r1

1ДДД

№

п/п

Найменування

показників

ПознаM

чення

Проміжний щорічний дохід, тис. грн

(з підсумком з урахуваням попередніх років M по роках)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Інвестиції К 125 125 125 125 125 125 125 125 125 125 125 125 125 125 125 125 125 125 125 125

1Бездисконтний

дохідД 20,8 41,6 62,4 83,2 104,0 124,7 145,5 166,3 187,1 207,9 228,7 249,5 270,3 291,1 311,9 332,6 353,4 374,2 395,0 415,8

2Дисконтний

дохідДД 19,25 37,07 53,58 68,86 83,01 96,11 108,2 119,5 129,9 139,5 148,4 156,7 164,3 171,4 178 184 189,6 194,8 199,7 204,1


Досвід регіонів ЕЕННЕЕРРГГООЗЗББЕЕРРЕЕЖЖЕЕННННЯЯ

Рисунок 2

більша різниця між простим та дисконтним

термінами окупності, тим нижча ефек%

тивність інвестицій.

При впровадженні енергозберігаючих

програм, що передбачають застосування

відновлюваних джерел енергії, за існую%

чою у розвинених країнах практикою дер%

жава створює для цього сприятливе еко%

номічне середовище. Зважаючи на високу

вартість відновлювальних джерел та до%

сить високі терміни окупності, інвестиції у

ці програми не завжди привабливі. Тому

пряма фінансова участь держави у ре%

алізації цих енергозберігаючих програм

або надання податкових пільг та пільгових

тарифів на енергоносії здатні зробити про%

грами впровадження відновлювальних

джерел енергії досить привабливими.

На графіку рисунка 2 можна побачити,

що при необхідних інвестиціях у 125 тис.

грн. (лінія К) простий термін окупності

То = 6,0 років, дисконтний термін окупності

ТД = 8,5 року. У разі, якщо держава бере

пряму участь у фінансуванні впровадження

теплового насосу в сумі, наприклад, 35 тис.

грн. з 125 тис. грн., то для власника системи

теплопостачання (комунального підпри%

ємства) необхідні інвестиції становитимуть

90 тис. грн. – це пунктирна лінія, паралельна

лінії К. У цьому разі для власника системи

теплопостачання простий та дисконтний

терміни окупності, відповідно, скоротяться

та становитимуть 4,2 та 5,5 року.

При наданні державою пільгових та%

рифів на енергоносії або податкових пільг

лінії Д та ДД, що характеризують, відпо%

відно, повні бездисконтний та дисконтний

доходи будуть більш крутими. У цьому разі

на графіку можна відстежити скорочення

термінів окупності.

Аналіз конкретних пропозицій з впро%

вадження програм енергозбереження з

використанням альтернативних джерел

енергії за допомогою наведеної методо%

логії яскраво ілюструє, що без участі дер%

жави широке впровадження теплових на%

сосів, сонячної енергетики та інших нетра%

диційних джерел енергії буде значним чи%

ном ускладнене.

Каналізаційні очисні споруди будь%якого міста чекають своїх теплових насосів,

щоб повернути тепло людям

T0 Tд


Облік ККООММУУННААЛЛЬЬННАА ТТЕЕППЛЛООЕЕННЕЕРРГГЕЕТТИИККАА

З підвищенням комунальних тарифів

мешканці міста все частіше почали замис%

люватися над встановленням у своїх квар%

тирах і будинках приладів обліку тепла і во%

ди. Це найоптимальніший спосіб економії

грошових коштів.

На сьогодні плата за опалення, яка

розраховується виходячи з площі примі%

щень, перевищує фактичне споживання на

30%70%. Це зумовлено застарілими нор%

мами витрат, великими втратами на зно%

шених магістралях і неможливістю точного

прогнозу енерговитрат. Бувають випадки,

коли споживання теплової енергії, розра%

ховане за площею приміщення, переви%

щує фактичне у декілька разів.

Як позбутися плати за тепло, якого спо%

живач не отримує, і платити лише за реаль%

но спожиту теплову енергію? Таку можли%

вість дає використання лічильника тепла.

Основним інструментом обліку тепло%

вої енергії є лічильник тепла. Він включає:

обчислювач тепла (головний компонент лі%

чильника), два датчики (термометри опо%

ру), первинний перетворювач (витрато%

мір). Обчислювач тепла здійснює всі роз%

рахунки по витраті тепла і може передава%

ти їх на відстань, наприклад, на централь%

ний обліковий пункт. Датчики визначають

різницю температур на вході в опалюваль%

ний контур та виході, а первинний перет%

ворювач вимірює витрату теплоносія. У

побутових лічильників тепла, діаметр яких

% від 15 до 20 мм, обчислювач тепла і пер%

винний перетворювач, як правило, викону%

ються у загальному корпусі.

За конструкцією лічильники тепла по%

діляються на механічні, електромагнітні,

вихрові, ультразвукові та розрізняються

за принципом роботи витратомірів. МеM

ханічні та ультразвукові лічильники

тепла можуть встановлюватися у кварти%

рах, побудованих за проектами з гори%

зонтальною розводкою. ЕлектромагнітM

ні та ультразвукові лічильники перева%

жно застосовуються для будинкового об%

ліку тепла. За оцінкою більшості експер%

тів, приблизно 50% українського ринку

займають ультразвукові лічильники теп%

ла, 30% % електромагнітні та 20% %

механічні.

Як вибрати лічильник тепла

Мнение специалиста

Эксплуатационная надежность и критерии выбора теплосчетчиков

В настоящее время для учета потреб%

ления тепловой энергии наибольшее

распространение получили теплосчетчи%

ки, в состав которых входят ультразвуко%

вые, тахометрические (механические во%

досчетчики) и электромагнитные расхо%

домеры.

Однако обилие типов и конструкций

теплосчетчиков (в Государственный ре%

естр средств измерений Украины вклю%

чено около 100 теплосчетчиков) создает

трудности проектировщикам и монтаж%

никам при выборе конкретного типа теп%

лосчетчика для установки на объекте.

Тем более, что руководствоваться при

выборе теплосчетчика только его ценой и

рекламным описанием не всегда пра%

вильно.

Есть много примеров, когда теплос%

четчики (в основном произведенные в

странах СНГ) имеют привлекательную

цену. Но их низкая эксплуатационная

надежность, частые простоив и поло%

мки, приводят к большим экономичес%

ким потерям и упущенной выгоде у по%

требителей, часто превышающей за%

траты на установку узла учета в не%

сколько раз.

Чем нужно руководствоваться при

выборе теплосчетчика:

насколько данный тип теплосчетчи%

ка нашел широкое распространение и ка%

кие имеются отзывы о его эксплуатаци%

онных качествах;

имеется ли квалифицированная

сервисная поддержка данного типа теп%

лосчетчика;

стоимость поверки и сервисного

обслуживания;

межповерочный интервал, уста%

новленный на данный тип прибора на

территории Украины;

величина гидравлических потерь, со%

здаваемая расходомером теплосчетчика;

диапазон измерения расходов;

стоимость узла учета тепла.

Наша компания работает с приборами

учета тепла и воды с 1994 года. За это вре%

мя нами был накоплен большой опыт по

применению приборов учета в различных

регионах Украины и определены наиболее

надежные конструкции и типы приборов.

Самым простым и, пожалуй, самым

известным типом приборов учета тепла и

воды является тахометрический (механи%

ческий).

Основные факторы, неблагоприятно

влияющие на метрологию тахометричес%

ких счетчиков в процессе эксплуатации,

следующие:

накопление ферромагнитных час%

тиц на магнитной полумуфте крыльчатки,

П.Г.ГОЛОВАЧЕВ,

директор ООО НПП "Техприлад"


ККООММУУННААЛЛЬЬННАА ТТЕЕППЛЛООЕЕННЕЕРРГГЕЕТТИИККАА Облік

27

З одного боку, лічильник тепла не еко%

номить теплову енергію, а лише показує

фактичне споживання, з іншого % він зао%

щаджує гроші, оскільки на практиці розра%

хункове значення відрізняється від фак%

тичного споживання на 20%30%.

Деякі моменти поквартирного обліку

Розводка % це система труб, що спо%

лучають квартирні прилади теплопоста%

чання (або водопостачання) із загальною

системою будинку. Ця розводка буває

різною, і від її виконання багато що зале%

жить.

Для поквартирного обліку тепла най%

більш зручною є горизонтальна розводка

труб, коли теплоносій, що надходить до

квартири, по черзі обходить всі опалю%

вальні прилади у приміщеннях і потім, вже

віддавши тепло, повертається в магіс%

траль. Кількість теплоносія в контурі зали%

шається незмінною, що і дозволяє здій%

снювати облік теплової енергії.

Проте 80%90% населення живуть у бу%

динках з вертикальною розводкою труб,

де стояк з прямим і зворотним рухом теп%

лоносія обслуговують один або два радіа%

тори у квартирі (по радіатору на кімнату), а

на всі приміщення на квартиру припадає

два або три стояки. Таким чином, на дво%

кімнатну квартиру, включаючи кухню і ван%

ну, припадає 4%5 радіаторів, кожному з

яких потрібен окремий прилад обліку теп%

ла. Ставити лічильник тепла на кожен опа%

лювальний прилад нераціонально, оскіль%

ки це досить дороге устаткування.

У такому разі тепловий лічильник тепла

є сенс встановлювати на весь будинок, але

за умови, що в будинку створене ОСББ %

у муніципальному будинку встановлювати

лічильник тепла не варто.

Найефективніше використовувати лі%

чильник тепла на будинок разом з поквар%

тирними лічильниками гарячої води. Алго%

ритм розрахунків у цьому разі такий. За%

гальні дані споживання житловим будин%

ком теплоенергії та води на потреби опа%

лення і гарячого водопостачання фіксу%

ються загальнобудинковим лічильником

тепла. Загальний обсяг теплової енергії

розподіляэться між власниками квартир

пропорційно площі займаних ними квар%

тир з урахуванням поправочних коефіцієн%

тів на опалення місць загального користу%

вання. Обсяг гарячої води, споживаної бу%

динком на потреби гарячого водопоста%

чання, у разі відсутності квартирних лі%

чильників гарячої води розподіляэться між

квартирами выдповыдно до кількості

приводящее к возрастанию трения о

крышку измерительной камеры;

износ осей и подшипников турбинки;

возрастание трения в червячной

паре, передающей вращательный мо%

мент от турбинки к магнитной муфте.

Но эти факторы в разной степени вли%

яли на конкретные типы водосчетчиков.

Так, наша компания с 1995 года рабо%

тает с высококачественными преобразо%

вателями расхода производства завода

Apator PoWoGaz S.A. (Польша), которые

достаточно хорошо зарекомендовали се%

бя на рынке Украины. Теплосчетчики на

основе этих приборов являются эконо%

мичной альтернативой ультразвуковым и

электромагнитным теплосчетчикам.

Для расходов теплоносителя более

15 м3/час, а также при малых значениях

располагаемых напоров, целесообразно

применение электромагнитных теплосчет%

чиков.

Основные факторы, влияющие на

точность измерений электромагнитных

расходомеров следующие:

качество выполненного монтажа,

особенно это, касается правильности вы%

полнения заземления, поскольку из%за

некачественного заземления блуждаю%

щие токи на трубопроводах создают по%

мехи в измерительном тракте и приводят

к смещению нуля и появлению система%

тических погрешностей;

работа в зоне малых скоростей по%

тока (0,1%0,2 м/с), которые препятствуют

самоочищению поверхностей в

измерительной зоне первичных преобра%

зователей расхода;

конструктивные особенности пер%

вичных преобразователей расхода: спо%

соб уплотнения электродов, материал и

технология изготовления футировки.

Главным недостатком электромагнит%

ных теплосчетчиков и расходомеров можно

назвать необходимость подачи электропи%

тания 220 В, поэтому широкое применение

этот тип приборов нашел только в Киеве.

Наша компания с 1998 года работает

с немецким производителем ультразву%

ковых приборов учета тепла и воды % ком%

панией Landis+Gyr GmbH (Landis &

Staefa), и не может не отметить все более

повышающийся спрос на этот тип прибо%

ров, что объясняется оптимальным соот%

ношением цены и качества теплосчетчи%

ков и расходомеров этой марки.

Основными особенностями конструк%

ции этих приборов являются:

Высокая точность и стабильность

измерения расхода в течение длительно%

го времени.

Широкий диапазон измерений

расхода (1%200% от Qn).

Расходомер выполнен из специ%

ального сплава, устойчивого к хлориро%

ванной воде.

Рабочая часть расходомера выпол%

нена полностью из металла и не содер%

жит подверженных износу вращающихся

частей.

Нечувствительный к загрязнению

за счет автоматической корректировки

(усилению) ультразвукового сигнала.

Возможность установки расходо%

мера в горизонтальном, вертикальном и

наклонном трубопроводах.

Учитывая вышесказанное и имею%

щийся у нас практический опыт эксплуа%

тации и сервисного обслуживания раз%

ных конструкций теплосчетчиков, на наш

взгляд, целесообразно при расходах теп%

лоносителя от 0,5 до 15 м3/ч применять

тахометрические или ультразвуковые

теплосчетчики, при расходах от 3 до

500 м3/ч % электромагнитные, и при рас%

ходе от 500 м3/ч и более % только ультра%

звуковые.


Облік ККООММУУННААЛЛЬЬННАА ТТЕЕППЛЛООЕЕННЕЕРРГГЕЕТТИИККАА

мешканців, що пропорційно проживають в

них, а у разі наявності лічильників води %

пропорційно їх показникам.

Наведений спосіб розрахунку є на сьо%

годні найпростішим, найдоступнішим, тех%

нічно можливим, найдешевшим і може бу%

ти рекомендований для повсюдного вико%

ристання.

Лічильник, як правило, продається з

первинною повіркою на заводах%виробни%

ках. Клеймо, наклейка, запис, що засвід%

чує первинну повірку, повинні стояти на

приладі та в документації. Жодну іншу по%

вірку до закінчення терміну міжповірочно%

го інтервалу проводити не потрібно. Як

правило, міжповірочний інтервал для лі%

чильників тепла в Україні становить від

3 до 4 років.

M Марино Олександрівно, витрату тепла можна порахуваMти лише за допомогою спеціальних приладів. У місті є такийдосвід?

% Так. З 2001 року теплові лічильники встановлюються на сис%темах опалення житлових будинків. На сьогодні у місті встановле%но понад 500 таких приладів обліку. Роботи з установки тепловихлічильників веде спеціалізована організація. Після монтажу та під%ключення КП "Макіївтепломережа" приймає їх на абонентний об%лік. Теплові лічильники є власністю споживачів теплової енергії.Вони повинні забезпечити їх збереження та експлуатацію, вестиспеціальний журнал показників.

M А які прилади обліку встановлюються в нашому місті?% В основному це ультразвукові теплові лічильники. Вони най%

надійніші в експлуатації. Є ще лічильники електромагнітні, турбін%ні та крильчасті, але, враховуючи забрудненість теплоносія, вста%новлення останніх двох наше підприємство не рекомендує.

M Яким чином лічильник ураховує витрати тепла?% При роботі лічильник фіксує обсяг теплоносія, який подаєть%

ся на будинок, і температуру води на подаючому і зворотномутрубопроводах. Ці дані поступають до накопичувача, а він визна%чає кількість поданого тепла. Якщо в будинку існує несанкціоно%ваний розбір теплоносія, наприклад, води з радіаторів, допуска%ються витоки в технічних приміщеннях тощо, відповідно, збільшу%ється витрата тепла, а значить, і розмір плати за нього. На витра%ту теплоносія впливає і технічний стан внутрішньобудинкової сис%теми, оскільки швидкість теплоносія знижується, і якісний розпо%діл тепла за всіма опалювальними приладами стає неможливим,збільшується різниця температур між подаючими та зворотнимитрубопроводами.

У зв'язку з цим необхідно максимально виключити витоки таводорозбори з системи опалення. Одним із шляхів зменшенняводорозбору є демонтаж всіх кранів на системах опалення, а длявідведення повітря потрібно встановити автоматичні повітровід%відники, які запобігають водорозбору. При незадовільному станівнутрішньобудинкової системи опалення слід провести замінусистеми опалення і щорічно робити її промивку після закінченняопалювального сезону. Ізоляція трубопроводів також сприяє зни%женню тепловтрат.

M Скажіть, як визначається температура теплоносія і чивпливають на це природні чинники?

% Температура теплоносія визначається за температурнимграфіком. Вона може підвищуватися або знижуватися залежновід температури зовнішнього повітря. Це фіксується тепловим лі%чильником.

M Які критерії розрахунків за тепло за тепловим лічильниMком?

% Розрахунок ведеться за Гкал, вартість якої в даний час скла%дає 197 грн. 82 коп. Вартість опалення квадратного метра опалю%

вальної площі складає 5,66 грн. за умови сплати тільки в опалю%вальний період. І ще одна деталь: облік теплової енергії всіма ти%пами теплових лічильників розпочинається при різниці темпера%тур у подаючому та зворотному трубопроводах 1%3 0С.

M Марино Олександрівно, і останнє запитання. Як оплачуMються теплові послуги? Лічильник один, а мешканців в буMдинку багато...

% Споживач оплачує послуги відповідно до показників тепло%вого лічильника пропорційно опалюваній площі квартири за умо%ви здійснення власником дома або виконавцем заходів щодоутеплення місць загального користування. У випадку, якщо опа%лювальні пристрої в квартирі обладнані приладами%розподільни%ками теплової енергії або якщо потужність приладів опалення (ра%діаторів) не відповідає розрахунковій, споживач оплачує послугиз результатів розрахунків витрат тепла, які здійснюються тепло%мережею за методикою, затвердженою центральними органамивиконавчої влади з питань житлово%комунального господарства.

Показники теплових лічильників знімаються представникомтепломережі один раз на місяць у присутності представника спо%живачів. Засоби обліку теплової енергії та горячої води, які вста%новлено в квартирі і на введенні до багатоквартирного будинку,підлягають періодичній повірці. Повірка, обслуговування та ре%монт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) тепловихлічильників здійснюються за рахунок коштів мешканців будинків.Періодична повірка засобів обліку проводитися в строк, встанов%лений паспортом приладу обліку теплової енергії. За цей час спо%живач оплачує послуги відповідно до середньомісячних показни%ків засобів обліку за попередній опалювальний період. У разі ви%никнення сумнівів щодо показників лічильника споживач у вста%новленому порядку може проводити його позачергову повірку завласні кошти, проінформувавши про це тепломережу.

Розрахунковим періодом сплати послуг є календарний мі%сяць. Плата за послуги вноситися не пізніше 20 числа місяця,наступного за розрахунковим, якщо договором не встановленоіншого терміну. Якщо на введеннях до будинків немає засобів об%ліку тепла, плата за надані послуги вноситися відповідно до нор%мативів споживання: для централізованого опалення % з розра%хунку за 1 кв. м опалюваної площі і додатково за перевищеннярозрахункової потужності приладів опалення відповідно до зако%нодавства.

В Україні вже накопичений досвід ведення облікутеплової енергії на конкретних будинках. Як ведеться цейоблік детальніше розповідає начальник абонентного відді�лу КП "Макіївтепломережа" Марина Гаврилюк.


ЕЕККООННООММІІККААТарифи

29

* тариф без урахування теплового навантаження

Інформація про тарифи на послуги теплопостачання по базових підприємствах

станом на 1 березня 2009 року

№з/п Обласний центр

Затверджені тарифи з ПДВ, грн. Рівень відшкодуваннязатвердженими

тарифами розрахункової

собівартості

для населеннятариф натеплову

енергію длякомерційнихспоживачів,

грн./Гкал

тариф натепловуенергію,грн./Гкал

тариф на опалення,грн./м кв. площі

тариф на гарячеводопостачання, грн.

датавведення

тарифувид тарифу(сезонний,

двоставковий,єдиний)

розміртарифу

вид тарифу(підігрів,

ГВП)

на 1 м3

води

на 1особу вмісяць

длянаселення

для коMмерційнихспоживачів

1 Сімферополь 209,74 єдиний 2,17 підігрів 10,96 44,61 01.12.2008 616,3 78,3% 145,6%

2 Вінниця 140,54* 2%ставк 1,48/3,57 ГВП 13,51 42,56 01.01.2009 326,42* 86,1% 95,8%

3 Луцьк 232,76 2%ставк 1,95/3,62 ГВП 13,44 49 01.12.2008 456,05 100,0% 102,7%

4 Дніпропетровськ 171,00 єдиний 4,28 підігрів 8,44 26,91 01.03.2008 404,04 57,6% 103,1%

5 Донецьк 236,25 сезон 6,2 ГВП 14,3 % 01.10.2008 412,01 87,9% 125,1%

6 Житомир 142,67* 2%ставк 1,06/3,72 ГВП 12,75 38,74 01.12.2008 421,80 95,0% 106,5%

7 Ужгород 250,93 сезон 5,91 підігрів 12,14 38,24 01.11.2007 778,89 61,0% 142,9%

8 Запоріжжя 164,36 2%ставк 0,696/3,9 підігрів води 8,448 39,9 01.12.2008 363,95 94,2% 84,9%

9 Івано%Франківськ 256,06 2%ставк 1,7 підігрів 20,43 67,42 01.12.2008 667,21 103,0% 132,3%

10 Бровари 245,23* 2%ставк. 1,0/5,37 підігрів 13,82 50,44 01.12.2008 604,01 99,0% 120,0%

11 Кіровоград 270,07 сезонний 6,71 ГВП 16,5 51,98 01.12.2008 554,27 100,0% 130,9%

12 Луганськ 257,03* 2%ставк 1,79/3,16 ГВП 16,43 52,48 01.07.2008 414,1* 100,0% 101,4%

13 Львів 163,37* 2%ставк. 1,3/163,37 ГВП 17,77 51,02 01.01.2009 318,39* 98,8% 118,0%

14 Миколаїв 245,41 двоставковий 1,27/4,76 підігрів 9,05 45,15 01.12.2008 458,79 100,0% 110,4%

15 Одеса 332,34 двоставковий 1,67/2,76 ГВП 10,39 59,59 01.01.2009 528,65 100,0% 100,0%

16 Полтава 208,61 єдиний 2,53 підігрів 10,14 32,35 01.08.2008 399,48 101,5% 84,8%

17 Рівне 256,40 сезон. 6,05 підігрів 10,98 35,14 01.02.2009 489,05 96,7% 139,5%

18 Суми 217,61 двоставк. 0,89/4,14 підігрів 10 36,5 01.12.2008 454,26 84,1% 105,3%

19 Тернопіль 180,90 2%ставк. 1,02/2,853 ГВП 9,24 27,58 19.03.2008 442,94 92,5% 120,0%

20 Харків 265,12 двоставк. 1,13/5,45 підігрів 12,01 36,03 01.12.2008 586,43 107,5% 115,6%

21 Херсон 285,78 сезон 6,45 підігрів 17,15 54,60 01.12.2008 487,69 91,6% 100,0%

22 Хмельницький 165,10 2%ставк. 0,70/3,12 підігрів 8,28 25,37 01.11.2006 519,67 96,5% 123,0%

23 Черкаси 198,33 єдиний 2,146 підігрів 8,03 25,29 01.08.2008 382,76 103,0% 130,0%

24 Чернівці 180,57 сезонний 4,25 нема послуг 01.01.2007 368,36 80,8% 109,1%

25 Чернігів 210,00 єдиний 2,6 підігр. 9,49 34,16 01.10.2008 480,66 92,0% 100,0%

26 Київ 113,57 єдиний 1,60 ГВП 6,84 23,65 01.12.2006 205,94 58,1% 45,6%

27 Севастополь 83,40 2%ставк. 0,9/2,36 ГВП 4,56 14,45 16.07.2006 468,36 39,6% 131,8%


ОбладнанняВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ

Багаторічний досвід експлуатації сис%

тем водопостачання засвідчив, що їх оп%

тимізація може поліпшити комфорт во%

доспоживання у великих містах навіть без

збільшення потужності водопроводу. Іс%

торично склалося так, що у містобудуван%

ні гідравлічний розрахунок водопровідних

мереж проводиться з розрахунком пер%

спективи розвитку на 20 років. Проте бу%

дівельний бум останніх років набагато пе%

ревершив найсміливіші очікування проек%

тувальників. Не лише кількість будівель,

але й їх поверховість, що збільшилася,

призвели до того, що існуючі міські мере%

жі перестали забезпечувати належний

тиск у системах, що знижує комфортність

житла, а у ряді випадків % і безпеку всієї

будівлі.

При цьому слід відзначити, що 20 років

тому багато водопровідних систем проек%

тувалися під рівномірний графік подачі во%

ди, що виправдано лише за наявності дуже

великих регулюючих ємностей у мережі

(до 50% добової подачі) або регуляторів

тиску. У результаті, витоки у ряді міст ста%

новлять до 40% добової подачі, виникає

різке зниження тиску в години "пік" і знач%

не підвищення тиску в мережах в нічний

час, що може спричинити аварії. Крім того,

системи з рівномірною подачею води від%

різняються підвищеним енергоспоживан%

ням, що при постійно зростаючих тарифах

на електроенергію може стати критичним

для багатьох водоканалів.

Для виправлення цієї ситуації необхід%

но реконструювати систему водопоста%

чання так, щоб зменшити витоки, знизити

енергоспоживання і забезпечити необхід%

ний комфорт при будь%якій поверховості

будівель. Одним із способів досягнення

такого результату є застосування сучасних

установок підвищення тиску, або бустер%

них установок. Такі станції на ринку Украї%

ни представлені фірмами "Grundfos", "Wi%

lo", "Calpeda", "Dab".

Зазвичай станція підвищення тиску є

насосною установкою для питної або тех%

нологічної води, яка складається з декіль%

кох насосів (від 2 до 6), системи управлін%

ня, сполучних трубопроводів і необхідної

запірно%регулюючої арматури. Варто під%

креслити, що, крім застосування з метою

водопостачання міст, такі установки набу%

ли широкого розповсюдження й на про%

мислових підприємствах, де вони вико%

ристовуються у технологічних процесах.

При водопостачанні житлових будівель

особливі вимоги ставляться до надійності

та стабільності роботи установки. При цьо%

му бустерна станція будинкового водопос%

тачання повинна компенсувати коливання

тиску в системі центрального водопоста%

чання і змінювати свою продуктивність, під%

тримуючи необхідний постійний тиск у бу%

динковій мережі. Важливою є й можливість

включення такої установки в єдину диспет%

черську мережу, що дозволить оптимізува%

ти процеси регулювання постачання води.

Безумовно, правильна робота станцій

підвищення тиску для міських умов немож%

лива без розрахунку профілю навантажен%

ня. На підставі цих даних і визначаються

число насосів та їх параметри. Зазвичай

підбір установки здійснюється у декілька

етапів.

По%перше, визначається максималь%

ний споживчий обсяг. Він залежить від типу

будівлі та кількості споживачів системи во%

допостачання.

По%друге, проводиться визначення ко%

ливань споживання протягом доби. Ці дані

мають водоканали. Такий графік коливань

дає змогу відстежити річні, сезонні та

добові зміни водоспоживання. Зазвичай

добові коливання мають два "піка" %

вранішній та вечірній. На підставі даних

щодо коливань необхідного обсягу можна

розрахувати добові зміни навантажень та

тривалість "піків".

По%третє, визначається тип системи.

Слід відзначити, що при водопостачан%

ні висотних будівель система повинна бути

поділена на зони, щоб уникнути сильного

перепаду тиску по поверхах.

Четвертим етапом повинно стати виз%

начення необхідної величини підвищення

тиску, який забезпечує станція. Воно роз%

раховується за такою формулою:

Рпов = Рпот – Рвх(мін); (бар)

Рпот = Рводорозб(мін) + Ртр +

+ hмакс/10,2; (бар),

де Рпов % необхідне підвищення тиску;

Рвх(мін) % мінімальний надпір на вході в

установку;

Рпот % потрібний тиск на виході уста%

новки підвищення тиску;

Рводорозб(мін) % необхідний мінімальний

тиск у найвищій точці водорозбору;

Ртр % загальні втрати у трубопроводах;

h % різниця висот між напірним патруб%

ком установки та горизонтальною віссю

трубопроводу в найвищій точці водороз%

бору.

Якщо система водопостачання поділе%

на на декілька зон, розрахунки необхідно

проводити для кожної з них.

Після отримання усіх необхідних пара%

метрів можна визначитися з вибором ус%

тановки. Сьогодні у провідних виробників

існує відповідне програмне забезпечення,

що дає змогу автоматично визначити оп%

тимальний варіант системи підвищення

тиску.

Оптимізація водопостачання


ВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ Обладнання

31

Відзначимо, що для підвищення тиску

переважніше обирати саме насосну уста%

новку, а не окремий насос, оскільки один

агрегат не зможе забезпечити прийнятний

ККД у широкому діапазоні витрат. Крім то%

го, згідно з існуючим СНіП 2.04.01%91, у

системах підвищення тиску необхідно пе%

редбачити один резервний насос. Для то%

го, щоб уникнути зайвих витрат на уста%

новку та обв'язку додаткового агрегату,

зручніше відразу поставити комплектну

станцію підвищення тиску, використовую%

чи один з насосів як резервний.

Як вже згадувалося, донедавна питан%

ням енергоефективності насосів належної

уваги не приділялося. Ситуація кардиналь%

но змінилася з початком різкого зростання

тарифів на електроенергію. Оскільки відо%

мо, що 20% всієї споживаної при водопос%

тачанні електрики припадає саме на на%

сосне устаткування, при виборі бустерної

установки варто звернути увагу на енер%

госпоживання та ККД агрегатів, що вхо%

дять до неї.

Найдоцільнішим видається застосу%

вання насосів з частотним регулюванням

швидкості обертання електродвигуна. За

різними оцінками, насоси з частотним ре%

гулюванням дають економію електроенер%

гії від 10%30% до 50%60% і економію води у

5%10%.

Наприклад, для житлового будинку

з максимальною потребою в обсязі

15 м3/год. і напором у 60 м сучасна станція

підвищення тиску з частотними перетво%

рювачами дає економію електроенергії

(порівняно зі звичайними вітчизняними

установками) близько 1%2 кВт на кожну

годину роботи, що за рік дає 8000%

16000 кВт/год. Така енергоефективність

дозволяє швидко окупити первинні вкла%

дення та понизити загальні виробничі вит%

рати на експлуатацію будинка.

Таким чином, на сьогодні одним з най%

більш очевидних способів оптимізації та

підвищення ефективності систем водо%

постачання, особливо в умовах великих

міст, стає використання сучасних, надій%

них й економічних комплектних станцій

підвищення тиску з частотними перетво%

рювачами.

Коментар фахівця

Андрій БУЛАВІНЦЕВ,

менеджер компанії

ТОВ "ГРУНДФОС УКРАЇНА"

Я вважаю, що в Україні є потреба в таких

установках.

Наша компанія працює на ринку України

вже 5 років і за цей час змогла зарекомен%

дувати себе надійним партнером. Від прак%

тики продажу і сервісного супроводження

нашої продукції ми перейшли до наступно%

го етапу % співпраці з проектувальниками,

щоб вже на стадії проектування можна було

застосувати найоптимальніші сучасні

технічні рішення.

Щороку ми представляємо на українському

ринку технічні новинки, які дуже швидко

знаходять свого споживача.

Цього року компанія представляє новинку %

станції підвищення тиску Hydro Multi%S

Компактна повністю зібрана система, що

готова до експлуатації (має всі необхідні

пристрої захисту, в т.ч від "сухого ходу")

Новинка є найоптимальнишим рішенням,

що поєднує якість та конкурентну ціну у ви%

падках, коли ціна має більш важливе зна%

чення, ніж можливості. Комплектуються го%

ризонтальними або вертикальними насоса%

ми. Всі під'єднувальні трубопроводи зроб%

лені з нержавіючої сталі.

Александр ТАЛАВАС,

менеджер технического отдела

ООО “ВИЛО Украина”

Компания "ВИЛО Украина" уже более 10

лет предлагает на рынке насосные станции

повышения давления немецкого

производителя WILO SE. Даже за этот

короткий период на украинском рынке мы

расширили диапазон основных

параметров предлагаемых установок. На

сегодняшний день при использовании

наших высокоэффективных насосов мы

можем изготовить станцию с

максимальным расходом до 900 м3/ч.

Помимо стандартных установок, которые

можно подобрать с помощью нашей

программы WILO%Select, наша компания

может разработать прибор управления,

удовлетворяющий индивидуальные

требования заказчика, в том числе

относительно удаленного доступа. На

рынке мы предлагаем не только

технические решения и оборудование, но и

качественную сервисную поддержку. Наши

специалисты не только осуществляют

ввод в эксплуатацию и настройку

параметров насосной станции, но и

предлагают проводить периодическое

техническое обслуживание установок.

Сергей БАТЧЕНКО, начальник

отдела компании "Техпромэкспо"

Важными преимуществами станций

повышения давления являются:

экономичность благодаря работе насосов

в области наиболее оптимального КПД;

надежная эксплуатация благодаря перио%

дическим отладочным циклам, смене насо%

сов, отключению неисправного и вклю%

чению вместо него резервного насоса;

наличие счётчиков времени работы для

каждого насоса и всей установки;

установленные на заводе параметры для

простого ввода в эксплуатацию; наличие

релейного режима работы, обеспечиваю%

щего функцию поддержания заданного

давления при отказе преобразователя

частоты; оптимизация времени работы

насосов; минимальные затраты на

техническое обслуживание; наличие

ночного режима, дающее дополнительную

экономию электроэнергии.

Хочу отметить, что особенность наших

станций заключается в их приспособ%

ленности к любым условиям заказчиков,

начиная от технических характеристик,

габаритов помещений, вариантов

исполнения насосов, и заканчивая

управлением.


Компанії та ринкиВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ

В настоящее время все более популярным и необходимым

становится применение насосных станций для водоснабжения в

жилых высотных зданиях, офисах, больницах и других сооруже%

ниях. Стандартный объем поставки насосной установки % это не%

посредственно насосы, установленные на единой раме, армату%

ра, коллектора и прибор управления. Комбинации этих составля%

ющих создают огромное количество вариантов и типоразмеров

готовых установок. Одни и те же насосы могут комплектоваться

разными приборами управления. Далее мы рассмотрим типо%

размеры насосов и приборов управления.

Основным элементом станции является насос. На сегодня

компания WILO SE предлагает на рынке следующий ряд насосов

для повышения давления: WiloMEconomy MHI, WiloMMultivert

MVI, WiloMMultivert MVIS, WiloMEconomy MHIE, WiloMMultivert

MVIE, WiloMMultivert MVISE. В таблице приведены основные по%

казатели работы насосов.

Насосы серии WiloMEconomy MHI и WiloMEconomy MHIE

представляют собой блочную конструкцию из горизонтального

многоступенчатого насоса и двигателя. Всасывающий патрубок

расположен горизонтально по оси, напорный патрубок верти%

кальный. Все части, контактирующие с перекачиваемой средой,

выполнены из нержавеющей стали (стандартно хромникеливая

сталь 1.4301, опционально возможна поставка из нержавеющей

стали с содержанием молибдена 1.4404). Наличие в обозначении

буквы "Е" означает, что насос поставляется со встроенным час%

тотным преобразователем, который позволяет работать в диапа%

зоне частот 26%65 Гц. Таким образом, серия Wilo%Economy MHIE

имеет более широкие рабочие поля по сравнению со стандарт%

ными насосами. Управление осуществляется с помощью одной

кнопки, все параметры выводятся на дисплей.

Насосы серии WiloMMultivert MVI и WiloMMultivert MVIE кон%

структивно выполнены в виде вертикальных многоступенчатых

насосов. За счет "in%line" конструкции всасывающего и напорно%

го патрубка обеспечивается простота установки и эксплуатации.

Насосная часть и двигатель разделены промежуточным корпу%

сом % фонарем, вращающий момент передается соединительной

муфтой. Фонарь имеет встроенный радиально%упорный шарико%

вый подшипник. При этой конструкции осевые силы не переда%

ются на мотор, тем самым увеличивается срок его службы. Насо%

сы со встроенным частотным преобразователем имеют те же

преимущества, что и горизонтальные насосы с электронным ре%

гулированием.

Насосы серии WiloMMultivert MVIS и WiloMMultivert MVISE

имеют конструкцию вертикальных многоступенчатых насосов с

мокрым ротором. За счет своей уникальной конструкции эти на%

сосы имеют ряд неоспоримых преимуществ: полностью исклю%

чена утечка жидкости во внешнее пространство, т.к. отсутствуют

уплотнения на вращающемся вале; не требуют технического об%

служивания на протяжении всего срока службы (постоянного

контроля работоспособности уплотнений, их замены, подтяжки и

т. д.); насосы бесшумны при работе, т.к. все вращающиеся части

находятся в перекачиваемой среде, которая является хорошим

демпфером любых звуков и вибраций, отсутствует вентилятор

охлаждения электродвигателя, вместо более шумных подшипни%

ков качения используются подшипники скольжения.

Фирма WILO SE единственная производит вертикальные на%

сосы с мокрым ротором собственной разработки, для установок

повышения давления в системах водоснабжения зданий с высо%

кими требованиями в области шума.

Вторым важным элементом станции является прибор управ%

ления. Компания WILO SE предлагает станции на базе следующих

приборов управления – WILO COMERMsystem, WILOMCRMsystem,

WILOMVR control.

Все эти приборы указываются в конце названия насосной

станции 2%мя буквами: ER, CR, VR.

Самый простой прибор управления "эконом" класса % WILO

COMERMsystem. С помощью прибора возможно автоматическое

управление 2M4Mх насосов от датчиков давления или уровня.

В зависимости от потребностей воды в системе насосы последо%

вательно подключаются или отключаются. Все параметры работы

устанавливаются с помощью потенциометров. В приборе обеспе%

чена токовая защита электродвигателей подключаемых насосов.

Помимо автоматического режима работы, насосы можно запус%

тить вручную на 30 сек. для проверки правильности направления

Тип насоса MHI MVI MVIS MHIE MVIE MVISE

Макс. подача, м3/ч 25 155 14 30 165 14

Макс. напор, м 68 240 114 84 250 108

Макс. рабочее

давление, бар10 25 16 10 25 16

Станции

повышения давления WILO


ВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ Компанії та ринки

33

вращения. Для защиты насосов от "сухого" хода требуется допол%

нительно один из приборов: реле низкого давления WMS, 2 по%

гружных электрода, поплавковый выключатель, прибор SK277 с 3%

мя электродами. Возможно подключение внешнего прибора для

сбора информации о работе и неисправности каждого из насосов,

без определения типа неисправности. В системах водоснабжения

применение WILO CO%ER%system является менее эффективным,

чем системы с частотным преобразователем, но распределение

общего объема потребляемой воды на несколько насосов являет%

ся более экономным в сравнении с работой одного насоса боль%

шей мощности. Стандартно этот прибор невозможно подключить

к инженерным системам здания, но за счет небольших функцио%

нальных расширений WILO CO%ER%system является отличным ре%

шением для системы пожаротушения, для которой использова%

ние частотного преобразователя необоснованно.

Для систем водоснабжения, где требуется использование ча%

стотного регулирования, одним из решений является прибор

WILOMCRMsystem. При работе с частотным преобразователем,

благодаря плавному увеличению или уменьшению числа оборо%

тов насосов, уменьшаются скачки давления, возникающие в гид%

равлических системах зданий при изменении нагрузки. Включе%

ние установки происходит сразу при снижении давления в систе%

ме до значения Р%включение плавным разгоном насоса. Отклю%

чение установки происходит при нулевом расходе. За счет этого

полностью исключается возможность возникновения гидравли%

ческих ударов по причине преждевременных выключений и по%

вторных включений насосов. Кроме того, использование частот%

ного регулирования позволяет оптимизировать потребляемую

установкой мощность и существенно снизить затраты на элек%

троэнергию в процессе эксплуатации. Основой СR % системы яв%

ляется логический регулятор с программным управлением, спе%

циально разработанный компанией WILO, предполагающий пол%

ное автоматическое управление и регулирование насосных уста%

новок, которые могут включать до 6 насосов. Автоматическое

управление осуществляется от различных датчиков, стандартно %

от датчика давления или перепада давления, дополнительно % от

датчиков уровня, температуры, расхода и др. Все параметры

программируются с помощью кнопочного меню. Этот прибор об%

ладает расширяемыми возможностями по взаимодействию с ин%

женерными системами зданий и позволяет удалено контролиро%

вать работу насосной установки. Функции прибора WILO%CR%sys%

tem могут расширяться с помощью различных модулей для дис%

танционной диагностики и технического обслуживания, а также

аналогового модема, терминала ISDN, модема GSM или сетево%

го сервера. Коммутационные характеристики устройства под%

держиваются посредством систем каналов передачи информа%

ции, таких как Profibus, Modbus, LON или CANbus и протоколов

дополнительных данных, таких как Ethernet HTML или TCP/IP. Это

обеспечивает удобную интеграцию насосной станции в системы

управления зданием. Интеллектуальная технология зданий пред%

полагает растущее количество управления и контроля многочис%

ленных функций объектов. Таким образом, не только имеется

возможность повышения комфорта потребителя, но также суще%

ственно снижаются эксплуатационные затраты. Используя моду%

ли для дистанционного регулирования значения заданной рабо%

чей точки, дистанционного отчета о состоянии насосов, а также

функций встроенной диагностики, WILO%CR%system может легко

интегрироваться в систему управления здания. Все используе%

мые элементы соответствуют международным промышленным

стандартам, что обеспечивает их применение во всем мире. При%

бор управления может поставляться без частотного преобразо%

вателя и насосы, входящие в состав станции, включаются или вы%

ключаются каскадным способом, так же, как и в случае с прибо%

ром WILO CO%ER%system, но с дополнительными возможностями.

Применение насосов с частотным регулированием позволяет

более точно отслеживать поведение системы водоснабжения и

оптимально подстраивать работу насосов под характеристику

системы. Для управления 2Mмя – 4Mмя насосами со встроенны%

ми частотными преобразователями нужен прибор WILOMVR

control. Автоматическое управление осуществляется от стан%

дартных или дифференциальных датчиков давления.

Прибор программируется с помощью кнопочного меню, стан%

дартно имеет возможности по удаленному контролю и диагнос%

тике. Повысительные станции водоснабжения, собранные на ба%

зе насосов со встроенным преобразователем, имеют следующие

преимущества:

плавный пуск насосов и, как следствие, отсутствие гид%

равлических ударов;

снижение капитальных затрат % нет необходимости в уста%

новке гидроаккомулятора большого объема;

исключение возникновения шумов % комфортное водо%

снабжение;

экономия электроэнергии;

более долговечная работа насосов благодаря снижению

числа включений/выключений насосов.

Как видно из статьи, при комбинировании типов насосов, их

количества и приборов управления компания WILO может удов%

летворить широкие потребности для организации водоснабже%

ния и повышения давления. Помимо технической стороны вопро%

са, компания предлагает мощную сервисную поддержку, которая

включает не только ввод в эксплуатацию, но и дальнейшую поста%

новку насосной станции в сервисное обслуживание на протяже%

нии всего срока службы.

ВИЛО Украина

01033 Киев,

ул. Гайдара, 58/10

Тел. (044) 201 18 70

Факс: (044) 201 18 77

EMmail: [email protected]


Облік ВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ

Побутує думка, що от, мовляв, встано%

вимо у кожному будинку лічильники тепла і

води, і тоді можна буде замінити оплату за

нормативами на оплату за фактичне спо%

живання. Так, звісно, добре, щоб у всіх бу%

динках стояли тепло% і водолічильники, а

ще краще, якби був єдиний прилад, який

фіксував би витрати тепла на опалення і

гаряче водопостачання, теплоносій для

яких до будинку надходить різними трубо%

проводами.

Однак такі рішення вимага%

ють величезних коштів, яких на%

разі немає в країні. Сподівання

на швидке розв'язання пробле%

ми культури водоспоживання

шляхом масового встановлення квартир%

них лічильників води не виправдалися % у

квартирах встановлено декілька сотень ти%

сяч лічильників, а реального зниження во%

доспоживання у державі практично не

відбулося. Низька ефективність дії свід%

чить про невідповідність законів природи і

суспільства.

Соціальна політика минулого, спрямо%

вана на державну підтримку комунальних

систем, низькі тарифи на воду та енергію

при достатку водних і енергетичних ре%

сурсів, перетворила воду на продукт без

ціни. Це зумовило соціальну девальвацію

споживчої вартості води, яка з погляду її

важливості для людини є у прямому ро%

зумінні безцінним харчовим продуктом.

Порушення соціального закону відповід%

ності вартості продукту його споживчій

вартості призвело до зміни соціального

ставлення споживача до питної води, якої

він має удосталь. Її витрачають, не замис%

люючись над раціональним використан%

ням життєво важливого продукту, що при%

зводить до невиправданого збільшення

водоспоживання.

Наближення вартості води до її спо%

живчої вартості (збільшення тарифів) при%

водить до зниження водоспоживання. Ус%

тановка будинкових приладів обліку води

на додаток до величини тарифів також

сприяє зниженню водоспоживання, при

цьому, чим більша оплата послуг з водо%

постачання, тим вища ефективність при%

ладів обліку.

Тому перед установкою лічильників во%

ди у масового споживача необхідно відно%

вити соціальну значущість води спочатку

соціальними методами агітації та пропа%

ганди, а при слабкій ефективності цих ме%

тодів % ввести соціально%економічні спосо%

би впливу на споживача шляхом викорис%

тання прогресивних тарифів (чим більше

водоспоживання, тим вище тариф).

Для соціального захисту населення

можливе збереження нинішнього тарифу

для норми водоспоживання. Закон про

соціальну справедливість вимагає, аби

споживач був упевнений в тому, що дії

влади спрямовані на користь обом сторо%

нам. Якщо такої впевненості немає, то

споживач відкидатиме спроби встанов%

лювати прилади обліку і шукатиме спосо%

би викривлення показників лічильників

води. За таких умов слід використовувати

вандалостійкі конструкції лічильників,

стійкі до механічних, магнітних та інших

впливів.

Порушення наведених законів у су%

часній соціальній політиці призвело до

відсутності рівної зацікавленості всіх учас%

ників ринку надання послуг з водопоста%

чання в установці лічильників.

Установка квартирних лічильників

вигідна для конкретного споживача. Так,

термін окупності квартирного лічильника

залежить від кількості зареєстрованих у

квартирі споживачів. Якщо норма на одну

людину в місяць становить 5,5 кубометрів

води, а в неї закладені і втрати води у ме%

режах, і витрати у абонента, то, як прави%

ло, за показаннями лічильника витра%

чається не більше 2%3 кубометрів. Тому ця

людина зможе зменшити споживання во%

ди практично вдвічі.

Однак порушення єдиної загальнодер%

жавної системи надання послуг з водопо%

стачання призвело до розподілу системи

водопостачання між виробниками води і

управляючими організаціями, які не в

змозі керувати процесами водоспоживан%

ня і тому не мають економічної зацікавле%

ності в установці лічильників води.

Дуже важливою проблемою для водо%

каналу є різниця між сумарними показника%

ми квартирних лічильників і загальнобудин%

кового, яка може сягати 30%40%. Різниця

виникає внаслідок нечутливості квартирно%

го лічильника до витоків у бачках, прокапу%

вання кранів, установки лічильників у верти%

кальному положенні та крадіжок води. Су%

марні витоки фіксує загальнобудинковий

лічильник. Тому для водоканалів дуже важ%

ливо вести будинковий облік. Однак цей

процес поки що гальмується недоско%

налістю нормативної бази щодо належності

лічильника, умов і коштів на його обслугову%

вання, порядку розподілу та оплати різниці

між показниками квартирних і загальнобу%

динкового приладів. Виникає питання: як

зменшити цю різницю? Вирішити його мож%

на лише підвищивши клас точності квар%

тирного лічильника. Цим шляхом пішла

Молдова, де дозволено встановлювати

лічильники не нижче класу "С". Лічильник

такого ж класу повинен бути встановлений і

на будинок. При цьому різниця у показаннях

лічильників скорочується до 5%.

Проте не завжди встановлення висо%

коточних приладів дозволяє розв'язати усі

проблеми обліку витрат води. Наступним,

дуже важливим кроком є оптимізація

обліку. Зокрема, система обліку повинна

Облік водоспоживання

у житлових будинках

Економічна ефективність встановлення приM

ладів обліку води доцільна лише за умови

обов'язкової економії води.


ВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ Облік

37

передбачати знімання та оброблення

інформації у реальному часі, щоб забезпе%

чити баланс діяльності підприємства водо%

постачання. Цим шляхом пішли водокана%

ли Миколаєва, Івано%Франківська, Терно%

поля, Києва.

Найбільшого економічного ефекту

можна досягти лише відстежуючи режим

водоспоживання. Якщо працює система

збору погодинних даних споживання води,

є можливість зафіксувати пікові наванта%

ження (максимальний розбір води),

відстежити витоки, які трапляються з вини

або мешканців, або власника будинку. У

розвинених європейських країнах водока%

нали оплачують послуги з оптимізації

обліку водоспоживання, оскільки це дає

значний економічний ефект.

Установка лічильників води та ор%

ганізація системи обліку вимагають додат%

кових витрат у розмірі 2%10% від собівар%

тості води, що збільшує суспільні витрати

на водозабезпечення населення. Компен%

сувати ці витрати і забезпечити позитив%

ний суспільний баланс можна за рахунок

зниження втрат води, енергії у рамках

соціально%економічної політики ресурсое%

фективної економіки. Тому лічильники во%

ди потрібно розглядати як елемент еко%

номічного механізму ресурсозбереження,

а не як першочерговий головний захід.

Кількість лічильників води у системі

масового обслуговування, якою є система

водопостачання, повинна визначатися об%

сягом інформації, необхідної для уп%

равління водоспоживанням.

Значні втрати готового продукту (пит%

ної води), теплової та електричної енергії

свідчать про неефективне управління.

Однією з причин цього є недостатність

інформації, необхідної для контролю і уп%

равління водоспоживанням, а відтак % уп%

равлінські рішення приймаються на основі

неповної інформації, що значно знижує їх

ефективність.

Установка лічильників води на підставі

інформаційного, структурного і управлін%

ського аналізу системи водопостачання

дозволить збільшити обсяг інформації,

підвищити її достовірність та покращити

ефективність управління. Швидко та якісно

обробляти величезний обсяг інформації

від приладів обліку води можна за допомо%

гою електронних інформаційних систем.

Тому лічильники води повинні мати пере%

творювач показників в уніфікований елек%

тричний сигнал єдиної державної системи.

В об'єднаннях власників багатоквар%

тирних будинків (ОСББ) можлива установ%

ка лічильників на введенні у будівлю або

групу будівель, що належать одному

ОСББ. При цьому розподіл оплати ОСББ

здійснюється за домовленістю між влас%

никами.

У соціальних ринкових умовах вода по%

винна розглядатися як товар, який оптовий

продавець водоканал продає ДЄЗ, ЖЕКам,

підприємствам. Тому лічильники води ма%

ють бути на межах балансового або екс%

плуатаційного розмежування. Економічні і

договірні (між учасниками процесу водопо%

стачання) умови не відповідають реальним

фізичним законам формування водоспо%

живання. Внаслідок цього грошові потоки

не стимулюють раціональну роботу систе%

ми. Відсутність у договірних відносинах ви%

черпних вимог до якості послуг холодного і

гарячого водопостачання (тиск, витрата,

температура тощо), а також об'єктивної

оцінки впливу кожного учасника на якість

послуги не дозволяє сформувати цивілізо%

вані договірні ринкові відносини, в яких ко%

жен відповідає за результат своєї діяль%

ності та отримує прибуток відповідно до

позитивного (для суспільства і споживача)

ефекту. Лічильники води на межах балан%

сового розмежування повинні доповнюва%

тися й іншими вимірювальними прилада%

ми, що реєструють усі необхідні параметри

(тиск, температури тощо).

При обліку гарячої води слід також

брати до уваги співвідношення вартості

води і тепла на її нагрів. Враховуючи низь%

ку точність обліку гарячої води на даному

етапі при розрахунках між теплопоста%

чальними організаціями, ДЄЗ і мешканця%

ми, доцільно визначитися з обліком вар%

тості води як частки від споживання тепло%

ти аж до установки квартирних лічиль%


ОблікВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ

ників. При цьому слід врахувати підвищені

витрати на установку лічильників гарячої

води: вони більш ніж удвічі перевищують

витрати на установку лічильників холодної

води (два лічильники і зворотний клапан).

Зношення і заростання лічильників гарячої

води значно вищі, ніж лічильників холодної

води через підвищену температуру, що

збільшує експлуатаційні витрати.

Для запобігання неточностям у розра%

хунках за гаряче водопостачання не%

обхідно враховувати, що добові витрати

гарячої води залежать від її температури.

При зниженні температури витрати гаря%

чої води збільшуються. Так, при темпера%

турі гарячої води 45 °C споживач корис%

тується практично лише гарячою водою,

не підмішуючи до неї холодну. При нижчих

температурах гарячої води починаються

зливи, що призводять до значних втрат во%

ди і тепла. Цю проблему можна розв'язати

шляхом установки індивідуальних тепло%

вих пунктів та облаштування загальнобу%

динкового обліку. Тоді розрахунки з поста%

чальниками будуть вестися лише за фак%

тично спожиту послугу. Оплата споживан%

ня гарячої води у будинку здійснюється

пропорційно показанням квартирних

лічильників та енергії, витраченої на

підігрів холодної води у теплообміннику.

При установці лічильників води у різних

перетинах системи водопостачання не%

обхідно враховувати закони метрології,

щоб забезпечити рівноточність обліку во%

ди. Особливо це важливо у системах гаря%

чого водопостачання, де, окрім випадко%

вих витрат на водорозбір, є стабільні цир%

куляційні витрати. У цих системах витрата

гарячої води визначається шляхом від%

німання від показників лічильника води,

встановленого на подаючому трубопро%

воді, показників лічильника на цирку%

ляційному трубопроводі (непряме вимірю%

вання витрати). Погрішність обліку води у

цьому разі збільшується.

Попередні розрахунки свідчать, що в

середній будівлі (на 100 квартир при засе%

леності 3 чол./кварт.) погрішність вимірю%

вання витрати гарячої води може досягати

4%5%, що перевищує допустиму погріш%

ність для комерційного обліку (2%). Така

низька точність обліку не дозволить звести

баланс між показниками лічильників, вста%

новлених на введенні у систему гарячого

водопостачання в ЦТП і окремих будівлях.

Щоб уникнути цієї проблеми, необхідно

метрологічно вивіряти лічильники на пода%

ючому та зворотному трубопроводах та%

ким чином, щоб їх похибка один відносно

одного не перевищувала 0,5%.

У зв'язку з нестаціонарним, випадко%

вим режимом водоспоживання, що змі%

нюється у широких межах від мінімальної

до максимальної витрати, лічильники во%

ди повинні мати різний діапазон обліку.

При підборі лічильника цей діапазон по%

винен визначатися на основі метро%

логічних розрахунків залежно від реаль%

ного режиму водоспоживання у даній

точці системи.

Термін служби лічильників не співстав%

ний з терміном служби будівлі (50%100

років) або навіть періодом між капітальни%

ми ремонтами (20%40 років) % лічильник

служитиме протягом 3%4 міжповірочних

інтервалів, а це максимум 16 років (стан%

дартно % 10). Обираючи тип та конструкцію

лічильника води, слід віддавати перевагу

моделям з найбільшим міжперевірочним

періодом, враховувати клас точності та

конструктивні особливості (можливість

монтажу на прямих ділянках, на верти%

кальному або похилому трубопроводі), за%

кони стандартизації й уніфікації, щоб за%

безпечити взаємозамінюваність виробів,

можливість монтажу стандартним інстру%

ментом, включення їх до єдиної міської си%

стеми збору і обробки інформації. Вироб%

ник лічильників води має бути внесений до

держреєстру, який веде Держспоживстан%

дарт України, сертифікований та атестова%

ний відповідно до стандартів, мати

стабільне довготривале виробництво, щоб

забезпечити сервісним обслуговуванням

та запасними частинами лічильники про%

тягом усього терміну їх експлуатації.


ВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ Облік

39


Рис. 1. Схема выбора счетчика воды по номинальному расходу

Залогом долгой и правильной работы

счётчика воды является правильный его

выбор. При выборе водомера следует руM

ководствоваться рис.1, а также следуюM

щими правилами:

Номинальный диаметр Dn счетчика во%

ды подбирается по номинальному расходу

жидкости в трубопроводе Qn, а не по диамет%

ру трубы, на которую предполагается устано%

вить водомер. На схеме рис.1, номинальный

расход Q" отмечен зеленым маркером, распо%

ложенным на границе зеленой и красной зон

для каждого типа водомера. Для этого на го%

ризонтальной оси (рис.1) отложите рабочее

значение Q, и выбирайте диаметр счетчика по

ближайшему значению Qn в номинальном ре%

жиме (зеленая зона).

Не следует завышать диаметр Dn прибо%

ра, так как работа счетчика в режиме минималь%

ного расхода воды (голубая зона на рис.1) мо%

жет привести к увеличению погрешности изме%

рения, и кроме того % к неоправданным капита%

ловложениям.

Не следует также и занижать диаметр

Dn, так как при этом счётчик будет работать в

режиме максимального расхода (красная

зона).

Работа счетчика воды в режиме максиM

мального расхода более одного часа в сутM

ки приведет к преждевременному износу

подвижных частей водомера и потере гаM

рантии на него!

Если система водо% или теплоснабже%

ния критична к перепаду давления, то Вам

желательно выбрать прибор с наименьшим

коэффициентом гидравлического сопротив%

ления. В этом случае на горизонтальной оси

(рис.1) отложите рабочее значение Q и выби%

райте счетчик с максимально возможным

диаметром Dn, при котором счетчик будет

работать в номинальном режиме (зеленая

зона).

Если температура воды в системе не

превышает 40°С, то Вам рекомендуется при%

обрести счетчик холодной воды. При более

высокой температуре воды следует приоб%

рести счетчик горячей воды.

Если Вы все же затрудняетесь в выборе

водомера, обратитесь к специалистам и они

помогут вам выбрать счетчик, максимально

соответствующий Вашим потребностям.

Классификация по классам точности

Счетчики классифицируют по четырем

классам точности: А, В, С, D. Самые про%

стые и дешевые % класса А, самые дорогие и

высокоточные % класса D. В Великобритании

в связи с повышенными требованиями к

счетчикам вводятся приборы класса D, диа%

пазон расхода которых расширен в сторону

малых значений. Они позволяют регистриро%

вать такие малые значения расхода, как

10 л/ч, возникающие вследствие утечек или

протечки кранов.

Все устанавливаемые приборы должны

быть внесены в Государственный реестр Укра

ины. Первичная поверка приборов происхо

дит на заводе изготовителе, результаты кото

рой должны быть признаны Госстандартом Ук

раины. Последующая поверка приборов в те

чение срока его службы проводится на стен

дах, сертифицированных Госстандартом Ук

раины.

Приобретение и установка несертифиM

цированного прибора (такие еще встречают%

ся, но все реже, преимущественно турецкого

или китайского производства) % бесполезная

трата средств.

5

4

3

2

1

И.Ф.ИЛЬИНОВ,

директор ООО “Фабрика “Труд” РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ВЫБОРУ ВОДОМЕРА


Технології ВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ

Методы обезжелезивания воды

Без воды жить невозможно. Но всё чаще именно вода стано%

вится причиной серьезных проблем, связанных со здоровьем или

эксплуатацией отопления, бытовой техники, бассейнов. При за%

городном строительстве воду часто берут из артезианских сква%

жин, а не из колодцев. Во%первых, потому, что состав артезиан%

ской воды наиболее стабилен, не подвержен сезонным колеба%

ниям и влиянию поверхностных загрязнений на близлежащих

территориях. Вода в колодце зависит, например, от соседа, кото%

рый устроил туалет на своем участке, от количества удобрений на

соседних полях и от многого другого. Во%вторых, вода в скважи%

нах, как правило, не содержит наиболее сложных с точки зрения

водоочистки загрязнений: органических веществ, бактерий, ви%

русов, тяжелых металлов. С другой стороны, вода из скважины

часто имеет повышенное содержание железа и солей жесткости.

Рассмотрим опасности, "подстерегающие" тех, кто использует

скважину с повышенным содержанием железа.

Типичная картина, которая наблюдается при подъеме желе%

зистой воды из скважины, такова. Вначале вода, выкаченная из

скважины, абсолютно прозрачна и кажется чистой, но проходит

несколько десятков минут и вода мутнеет, приобретая специфи%

ческий желтоватый цвет. Через несколько часов муть начинает

оседать, образуя рыхлый осадок. Процесс осаждения может

длиться несколько дней. Скорость осаждения зависит от темпе%

ратуры и состава воды. Наличие железа можно определить и на

вкус. Начиная с концентрации 1,0%1,5 мг/л вода имеет характер%

ный неприятный металлический привкус.

Железо не позволяет нормально заваривать чай или кофе,

делать соки, компоты, квас, но при больших концентрациях нега%

тивно влияет на здоровье. Высокие концентрации железа в воде

вызывают аллергические реакции, могут привести к заболевани%

ям крови. Если железа больше 1 мг/л % желтеет кожа, волосы

блекнут и теряют естественный цвет, седые и светлые становятся

рыже%коричневыми. При концентрации 10 мг/л волосы можно ис%

портить за две%три недели, и никакие шампуни не помогут.

Стирка в "железистой" воде гибельна для белья % если кон%

центрация железа больше 1,0 мг/л, то всё бельё желтеет. Добав%

ка стиральных порошков, и особенно отбеливателя, приводит к

интенсивному образованию хлопьев железа уже при концентра%

ции 0,3 мг/л. "Железистая" вода портит кафельную плитку, эмаль

и фаянс сантехнических изделий. Желто%коричневые натеки на

их глазурованной поверхности можно удалить только кислотосо%

держащими моющими средствами. Но кислота разрушает гла%

зурь, которая является защитой для керамики. И как только она

разрушается, железо приникает в поры керамики и эмали, отку%

да его уже никак не достать, после чего белизна ванн, раковин,

унитазов навсегда утрачивается.


ВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ Технології

41

В системе горячего водоснабжения проблемы, обусловлен%

ные повышенным содержанием железа, многократно возраста%

ют. Уже при концентрации 0,5 мг/л идёт интенсивное появление

хлопьев, образующих рыхлый шлам, который забивает теплооб%

менники, радиаторы, трубопроводы, сужает их проходное сече%

ние. Шлам попадает в краны, смесители, приборы автоматики.

При концентрации 1,5%3 мг/л шаровые краны и смесители выхо%

дят из строя уже через несколько месяцев. При высоких темпера%

турах шлам затвердевает в виде осадка на металлических повер%

хностях, что проводит к снижению теплоотдачи и коррозии.

В железистых отложениях размножаются железобактерии.

Этот процесс начинается уже при концентрации железа

1%2 мг/л, и скорость их размножения зависит от того, насколько

много кислорода и тепла % процесс идет вовсю уже при 30%45

градусах по Цельсию. Система горячего водоснабжения % прос%

то идеальное место для них. Буквально за несколько месяцев

водопровод может полностью зарасти шламом из железобакте%

рий грязного бурого цвета. А о приборах автоматики и сантех%

ники, в которые "выстреливают" шламовые пробки, и говорить

нечего.

Украинские санитарные нормы ограничивают концентрацию

железа в воде для хозяйственно%питьевых нужд в пределах 0,3

мг/л. В подземной же воде она колеблется в пределах от 0,5 до

20 мг/л. В Центральном регионе % от 0,5 до 10 мг/л, наиболее час%

то % 3%5 мг/л.

В последнее время все больше домовладельцев и руководи%

телей предприятий приходят к пониманию того, что без систем

удаления железа не обойтись. Игнорирование проблемы железа

в воде оканчиваются плохо и стоят им дорого. Выход из строя им%

портных смесителей, потеря "белизны" ванн, кафельной плитки,

отказ импортной бытовой техники, систем отопления и нагрева

воды.

Все многообразие методов, применяемых в технологии обез%

железивания воды, можно свести к двум основным типам % реа%

гентные и безреагентные. Обезжелезивание поверхностных вод

можно осуществлять лишь реагентными методами, а для удале

ния железа из подземных вод наибольшее распространение по

лучили безреагентные методы.

Безреагентные методы обезжелезиваниямогут быть применены, когда исходная вода характеризуется: рН

не менее 6,7; щелочность не менее 1 мг экв/л; перманганатная

окисляемость не более 7 мг О2/л. По стехиометрии на окисление

1 мг железа (II) расходуется 0,143 мг растворенного в воде кисло

рода, щелочность воды при этом снижается на 0,036 мг экв/л.

4Fe2+ + О2 + 8НСО3M+2Н2О = 4Fe(OH)3 + 8СО2

Метод окисления железа путем упрощенной аэрации осно%

ван на способности воды, содержащей двухвалентное железо и

растворенный кислород, при фильтровании через зернистый

слой выделять железо на поверхности зерен, образуя каталити%

ческую пленку из ионов и оксидов двух% и трехвалентного железа.

Эта пленка, активно интенсифицирует процесс окисления и

выделения железа из воды. В самом начале процесса обезжеле%

зивания при поступлении на фильтр первых порций воды, когда

загрузка еще чистая, адсорбция соединений железа на её по%

верхности происходит в мономолекулярном слое, т.е. имеет

место физическая адсорбция. После образования мономолеку%

лярного слоя процесс выделения соединений железа на зернах

песка не прекращается, а, наоборот, усиливается, вследствие

того, что образовавшийся монослой химически более активен,

чем чистая поверхность загрузки (песка). Адсорбционные

свойства пленки из соединений железа на зернах фильтрующей

загрузки, высокая ее удельная поверхность и наличие большого

количества связанной воды позволяют сделать вывод, что плен%

ка представляет собой очень сильный адсорбент губчатой струк%

туры. Одновременно пленка является катализатором окисления

поступающего в загрузку железа. В связи с этим эффект очистки

воды зернистым слоем несравненно выше, чем это могло бы

быть в гомогенном слое.

Обезжелезивание воды в загрузке, покрытой пленкой, яв

ляется гетерогенным автокаталитическим процессом, в ре

зультате чего обеспечивается непрерывное обновление плен

ки как катализатора непосредственно при работе фильтра.

Реагентные методы обезжелезиванияводы следует применять при низких значениях рН, высокой окис

ляемости, нестабильности воды. По стехиометрии на окисление

1 мг железа расходуется 0,64 мг хлора; щелочность воды при

этом снижается на 0,018 мг экв/л. Реакция окисления протекает

по следующему уравнению:

2Fe2+ + Сl2 + 6НСО3M = 2Fe(OH)3 +2Сl + 6CO2


Технології ВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ

При обработке воды перманганатом калия реакция окисле%

ния и последующего гидролиза протекает по уравнению:

4Fe2+ + МnО4 + 8НСО3 +2Н2О = 4Fe(OH)3 + МnО2 + 8СО2

По стехиометрии на окислении 1 мг железа (П) расходуется

0,71 мг перманганата калия; щелочность воды при этом умень%

шается на 0,036мг%экв/л.

Обезжелезивание воды фильтрованием

через модифицированную загрузку

основано на увеличении сил адгезии путем воздействия на моле%

кулярную структуру поверхности зерен фильтрующей загрузки.

Для увеличения сил адгезии, как показали исследования, необ%

ходимо на поверхности зерен фильтрующей загрузки образовать

пленку из соединений, имеющих более высокое значение кон%

станты Ван%дер%Ваальса. Кроме того, электростатические свойс%

тва этих соединений должны обеспечить изменение дзетта%по%

тенциала поверхности зерен в нужном направлении. При этом

силы адгезии соприкасающихся тем больше, чем больше моле%

кулярной массы.

Методика модификации загрузки предусматривает ее после%

довательную обработку 1,5%%ным раствором сернокислого же%

леза, а затем 0,5%%ным раствором перманганата калия. Суммар%

ная продолжительность контакта % 30 минут. Спустя 20 минут пос%

ле начала работы фильтрат отвечает лимитам ГОСТ 2918%14 "Во%

да питьевая и питьевое водоснабжение".

Обезжелезивание воды упрощенной аэрацией,

хлорированием и фильтрованием

заключается в удалении избытка углекислоты и обогащении воды

кислородом при аэрации, что способствует повышению рН и

первичному окислению железо%органических соединений. Окон%

чательное разрушение комплексных соединений железа и час%

тичное его окисление достигается путем введения в обрабатыва%

емую воду окислителя (хлора, озона, перманганата калия и т.п.)

Соединения закисного и окисного железа извлекаются из воды

при фильтровании.

Обезжелезивание воды методом напорной флотации

Основано на действии молекулярных сил, способствующих

слипанию отдельных частиц гидроксида железа с пузырьками

тонкодиспергированного в воде воздуха и всплывании образую%

щихся при этом агрегатов на поверхность воды. Метод флотаци%

онного выделения дисперсных и коллоидных примесей природ%

ных вод весьма перспективен вследствие резкого сокращения

продолжительности процесса (в 3%4 раза) по сравнению с осаж%

дением или обработкой в слое взвешенного осадка.

Процесс напорно%флотационного разделения хлопьев гидрок%

сида железа в окисное; растворение воздуха в воде и образование

пузырьков; образование комплексов "пузырек воздуха % хлопья гид%

роксида железа"; подъем этих комплексов на поверхность воды.

За матеріалами BWT

На практике обезжелезивание воды

осуществляют одним из следующих мето%

дов: окисление, каталитическое окисле%

ние, ионный обмен, мембранные методы.

Окисление является традиционным

методом, применяемым уже много деся%

тилетий.

К существующим способам окисле%

ния можно отнести подачу воздуха в ис%

ходную воду (аэрация), обработка воды

хлором, перманганатом калия, переки%

сью водорода, озоном, с последующим

осаждением (с коагуляцией или без нее)

и фильтрацией. Так как реакция окисле%

ния железа требует довольно длитель%

ного времени, то использование для

окисления только воздуха требует боль%

ших емкостей, в которых можно обеспе%

чить нужное время контакта. Добавле%

ние же специальных окислителей уско%

ряет процесс. Наиболее широко приме%

няется хлорирование, так как парал%

лельно позволяет решать проблему с

дезинфекцией.

Также в качестве окислителя возмож%

но применение озона. Озон является на%

иболее передовым и сильным окислите%

лем на сегодня. Однако установки для

его производства довольно сложны, до%

роги и требуют значительных затрат

электроэнергии, что ограничивает его

применение. Необходимо отметить так%

же, что в концентрированном виде озон

является взрывоопасным и требует очень

осторожного отношения со стороны об%

служивающего персонала.

Частицы окисленного железа имеют

достаточно маленький размер (1%3 мкм),

вследствие чего осаждаются достаточно

долго, поэтому применяются специаль%

ные химические вещества % коагулянты,

способствующие укрупнению частиц и их

ускоренному осаждению. Применение

коагулянтов необходимо также потому,

что фильтрация на муниципальных очист%

ных сооружениях осуществляется в ос%

новном на устаревших песчаных или ант%

рацитовых осветительных фильтрах (не

способных задерживать мелкие частицы).

Один из наиболее эффективных со%

временных способов удаления железа из

воды % каталитическое окисление с по%

следующей фильтрацией через слои

зернистых фильтрующих материалов с

различными гранулометрическими, фи%

зико%химическими и сорбционными

свойствами. Многослойное фильтрова%

ние % типичный пример объемного филь%

трования с задержанием примесей на

поверхности зернистых материалов раз%

личной структуры, размеров и механиз%

мов взаимодействия, а также в капилляр%

но%пористой структуре фильтрующих

слоев, сформированных ими. Суть мето%

да заключается в том, что реакция окис%

ления железа происходит на поверхности

гранул специальной фильтрующей сре%

ды, обладающей свойствами катализато%

ра (ускорителя химической реакции

окисления). Таким образом, слои фильт%

рующих зернистых материалов являются

основным элементом многослойного

фильтра. Наибольшее распространение

в современной водоподготовке нашли

следующие фильтрующие среды:

А.П.СОЛОВЕЙ,

руководитель департамента

Инжиниринга Киевского офиса

компании Jurby Water Tech International



ВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ Технології

43

ПредприятиеСодержание железа

в исходной воде, мг/л

Содержание железапосле установки

ХВО, мг/лСхема ХВО

Оболонь Красиловское 1,0 0Дозирование гипохлорита натрия, фильтрация, установка сорбции,установка умягчения, обратный осмос 110 м3/ч

Оболонь, ЗАО 0,3 <0,1 Узел аэрации, мультимедийная фильтрация 60 м3/ч

Оболонь, ЗАО 5,1 <0,3Аэрация, установка фильтрации%обезжелезивания с песком иAquaMandix, блок картриджных фильтров 54 м3/ч

Оболонь, ЗАО 0,28 <0,05 Фильтрация%обезжелезивание, установка умягчения 75 м3/ч

Оболонь Пивоварня Зиберта, г.Фастов

1,75 <0,05Аэрация, контактная коагуляция, фильтрация%обезжелезивание напеске и антраците, Н%катионирование 105 м3/ч

Камелия PR 1,6 <0,3Узел ввода воздуха, фильтрация%обезжелезивание с загрузкойAquaMandix 25 м3/ч

Славутич ПБК, г.Запорожье 0,3 <0,05Дозирование коагулянта, фильтрация, Н%катионирование, сорбция,установка УФ%излучения 110 м3/ч

Электроюжзападмонтаж КП 2,66 <0,3Аэрация, фильтрация%обезжелезивание, установка сорбции,умягчения, УФ%излучения 13 м3/ч

Кварцевый песок % применяется на%

иболее часто. Воспринимает основную

нагрузку в процессе фильтрования.

Антрацит % имеет меньшую плот%

ность, чем у кварцевого песка, поэтому

размещается сверху песчаного слоя. За

счет низкого коэффициента однороднос%

ти (1,25%1,4) обладает большой грязеем%

костью, то есть способен задержать

большое количество примесей.

Birm % эффективный и экономичный

фильтрующий материал для удаления из

воды соединений железа и марганца низ%

ких и средних концентраций. Действует

как катализатор в реакциях взаимодей%

ствия растворенного кислорода с соеди%

нениями железа и марганца, ускоряя ре%

акцию окисления двухвалентных железа

и марганца до трехвалентной формы.

Может использоваться как в напорных,

так и в безнапорных системах подачи во%

ды. При использовании Birm для обезже%

лезивания необходимо, чтобы обрабаты%

ваемая вода не содержала нефтепродук%

ты и сероводород, содержание органи%

ческих веществ не превышало 4%5 мг/л,

содержание растворенного кислорода

было не менее 15% от содержания желе%

за, а значение рН>6,8. При рН<6,8 необ%

ходимо провести нейтрализацию. Повы%

сить содержание растворенного кисло%

рода в обрабатываемой воде можно за

счет предварительной аэрации.

AquaMandix % эффективно удаляет из

воды железо, марганец и гидрогенизиро%

ванные сульфаты. Принцип работы

AquaMandix можно объяснить как катали%

тическую реакцию, происходящую в свя%

зи с сильной кислородной группой этого

материала. 75%80% AquaMandix состав%

ляет MnO2. На принципе каталитического

окисления основана работа таких фильт%

ров%обезжелезивателей, как фильтры се%

рии AquaHard®.

Ионный обмен как метод обработки

воды известен довольно давно и приме%

нялся в основном для умягчения воды. Од%

нако на практике возможность примене%

ния катионообменных смол по железу

сильно затруднена по ряду факторов, в

том числе в связи с критичностью ионооб%

менных смол к наличию в воде трехвалент%

ного железа, которое "забивает" смолу и

очень плохо из нее вымывается. Именно

поэтому нежелательно наличие в воде не

только уже окисленного железа, но и рас%

творенного кислорода и других окислите%

лей, наличие которых может привести к

его образованию. Этот фактор накладыва%

ет также ограничение и на диапазон рН, в

котором работа смол эффективна.

К безреагентным методам обезжеле%

зивания также относится ультрафильт%

рация.

Мембранные технологии достаточ%

но широко используются в водоподготов%

ке, однако удаление железа отнюдь не

главное их предназначение, скорее, одна

из возможностей. Ультрафильтрационная

технология широко используется в миро%

вой практике для глубокой очистки воды

из различных водоисточников от коллоид%

ного железа, высокомолекулярных орга%

нических соединений, бактерий, вирусов,

снижения цветности, мутности. Вместе с

тем, ультрафильтрационные мембраны

практически не задерживают растворен%

ные в воде соли, что позволяет сохранить

естественный солевой состав природной

воды. На применение мембран на практи%

ке для обезжелезивания воды накладыва%

ется ряд ограничений.

Во%первых, мембранные системы

требуют достаточно тщательной предва%

рительной подготовки воды, в частности,

удаления взвесей и органики. Во%вторых,

ультрафильтрационная технология % не%

дешевый метод и ее применение рента%

бельно только там, где требуется очень

высокое качество воды.

Таким образом, беглый обзор сущест%

вующих способов борьбы с железом по%

зволяет сделать обоснованный вывод о

том, что на данный момент не существует

универсального экономически оправдан%

ного метода, применимого во всех случаях

жизни. Каждый из существующих методов

применим только в определенных случаях

и имеет как достоинства, так и существен%

ные недостатки. Выбор конкретного мето%

да удаления железа во многом зависит от:

источника используемой воды, её качест%

ва, технологических потребностей и поже%

ланий заказчика, экономических парамет%

ров работы будущего оборудования обез%

железивания (достижение требуемых по%

казателей воды при минимальных затра%

тах), а также технологий водоочистки, ко%

торые уже используются предприятием.

Технологии подготовки и очистки во%

ды, предлагаемые Jurby Water Tech, ос%

нованы на глубоких технических знаниях

и практическом опыте компании. Более

тысячи клиентов в Европе и Азии ис%

пользуют технологии, продукты и сервис

этой компании. В нижеприведенной таб%

лице представлены некоторые примеры

реализации технологий обезжелезива%

ния компанией Jurby WaterTech на пред%

приятиях Украины.


Досвід регіонівВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ

У Полтаві відбувся дводенний семінар

Міністерства з питань житлово%комуналь%

ного господарства тему "Впровадження

енергоощадних систем теплопостачання

та нетрадиційних джерел енергії", на яко%

му розглянуто питання впровадження теп%

лових насосів для опалення приміщень на

прикладі КП "Полтававодоканал".

На початку семінару генеральний ди%

ректор "Полтававодоканалу" Валерій Чен%

чевий презентував проект гарячого водо%

постачання Полтави з використанням

низькопотенційного тепла з каналізацій%

них стоків. "Коли ми дійшли до теплових

насосів, то зрозуміли, якою колосальною

енергією володіють водоканали. Це, перш

за все, енергія стоків і самої води. Ми по%

ставили теплові насоси на Затуринських

очисних спорудах. Теплові насоси % це хо%

лодильники навпаки", % сказав Валерій

Ченчевий.

За його словами, ще три роки тому во%

доканал споживав 109%112 млн. кВт

електроенергії, зараз % 57 млн. кВт. З цьо%

го приводу Перший заступник Міністра з

питань житлово%комунального господар%

ства України Олександр Мазурчак

зазначив: "Теплові насоси, які ми побачи%

ли у Полтаві, це один з найперспек%

тивніших енергозберігаючих напрямів ро%

боти, бо електроенергія в Україні є. У

нічний час можемо взяти її дешевше. У нас

є свої електростанції".

Сьогодні "Полтававодоканал" % сучас%

не комунальне

підприємство,

оснащене на

рівні євро%

пейських стан%

дартів. Воно має

високі показники

із заощадження електроенергії. Ор%

ганізаційні і технологічні заходи сприяли

скороченню енерговитрат майже на тре%

тину. Європейські фірми, що постачають

обладнання для водоканалів з усього світу,

демонструючи свої найновіші досягнення

в Україні, надають перевагу саме Полтаві.

Першокласне водопостачання допов%

нює налагоджена система очистки стічних

вод. Ступінь очищення стоків у КП "Полтава%

водоканал" перевищує навіть європейські

стандарти, тому до природи повертається

чиста вода, значно краща за дніпровську.

Об'єкти водоканалу відповідають євро%

пейському рівню, що відзначали всі вітчиз%

няні та іноземні делегації, які побували на

підприємстві протягом останніх років.

Останнім часом постійно вдосконалю%

валася технологія виконання ремонтних

робіт, технічного обслуговування мереж та

обладнання, управління виробничим про%

цесом, підвищувався рівень безпеки на

виробництві. На 80% оновлено автопарк

підприємства і парк автотракторної та

спеціальної техніки.

Нещодавно був винайдений та впрова%

джений самохідний пристрій для діагнос%

тики технічного стану каналізаційних ме%

реж і відео%, аудіошлем для роботи в гли%

бинних колодязях і прохідних каналах.

Увагу водопостачальних комунальних

підприємств України привернули дося%

гнення КП "Полтававодоканал" у сфері

своєчасної сплати абонентами послуг во%

допостачання та водовідведення. Вона

нині % найкраща в Україні. У лютому 2005

року був розроблений і запатентований

пристрій точкової санації трубопроводу

"Спрут", завдяки якому впроваджена сис%

тема з відключення окремих злісних не%

платників від водопостачання, що сприяло

зменшенню кількості боржників. Фахівця%

ми підприємства був винайдений, випро%

буваний і застосований пристрій "ЗІГ%ЗАГ%

001" з відключення каналізації окремо

взятій квартирі багатоповерхового будин%

ку, не заходячи до неї.

Підприємство веде роботу не тільки з

абонентами, але й з дітьми, виховуючи

майбутнього споживача і платника. Це і ви%

пуск дитячої телепередачі, яка вже неодно%

разово отримувала нагороди державних та

міжнародних конкурсів серед телепередач

для малят, і видання дитячої газети, екс%

курсії, уроки води у школах та інші різно%

манітні заходи.

“Полтававодоканал” демонструє

теплові насоси

За прогнозами Всесвітньої енергетичної агенції до

2020 року 75% теплопостачання (у тому числі комуM

нальне) у розвинених країнах здійснюватиметься

за допомогою теплових насосів

Комунальне підприємство "ПолM

тававодоканал" % одне з найстарі%

ших підприємств комунального гос%

подарства України, створене ще

наприкінці XIX століття. Нині КП "Пол%

тававодоканал" % це потужний ком%

плекс споруд, що здійснює водопо%

стачання та водовідведення в облас%

ному центрі й кількох районах Пол%

тавщини. Лінія водоводів лише в

Полтаві становить 645 км, а колекто%

ри й каналізаційні мережі за своєю

протяжністю перевищують 300 км.

Потужність полтавських водозаборів

дозволяє щодобово видобувати й

постачати споживачам понад 110

тис. куб. м найчистішої артезіанської

води. Про її відмінні питні якості зна%

ють навіть за межами нашої держа%

ви: на VI Міжнародній спеціалізованій

виставці "Food and Drinks" у 2001

році вона визнана найкращою пит%

ною водою України.


ВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯДосвід регіонів

45

Тепловий потенціал каналізаційних cтоків

Добові cтоки становлять близько 22000 куб.м на добу. Темпратура cтоків % (+16)%(+21) залежно від пори року. Тепловий по%

тенціал становить щонаймеше 100 Гкал на добу, або більше 4 Гкал (5 Мвт) щогодини. Для обігріву приміщень очисних споруд може

бути використано не більше 2% від можливого річного теплового потенціалу очисних споруд (5%6% за опалювальний період).

Витрати коштів на енергоносії для обігріву Затуринських очисних споруд, грн./рік

Річна потреба в теплі для обігріву приміщень очисних споруд 700 Гкал / рік

Річна економія коштів на енергоносії при застосуванні теплових насосів

для обігріву приміщень Затуринських очисних споруд:

% станом на грудень 2008 року (вартість газу % 1860 грн.) 177% 130 = 47 тис. грн./рік

% при підвищенні ціни газу до 2500 грн. за 1000 куб.м 237% 130 =107 тис. грн./рік

Аналіз собівартості тепла, що виробляється діючою котельнею та теплонасосною установкою корпусу

механічних грабель

При діючих цінах на енергоносії (електроенергія: 0,7 грн./кВт; газ: 1830 грн

за 1000 куб. м) річна економія коштів при опаленні адміністративного корпусу

та корпусу механічних грабель 15 тис. грн.

При цьому термін окупності 8,6 року

При підвищенні ціни газу до 2500 грн. за 1000 куб. м річна економія 24 тис. грн.

Термін окупності 5,3 року

Офіційно заявлені терміни окупності теплових насосів в Швеції та Німеччині становлять до 10 років. Ресурс експлуатації тепло%

вих насосів % до 20 років. За цей період буде мати місце різке зростання цін на газ, тому впровадження теплових насосів необхідно

вважати економічно доцільним заходом.

Про впровадження альтернативних джерел енергії в Україні

говорять давно і багато. Але реальних впроваджень джерел

енергії, які б, не споживаючи газу, давали тепло, майже не було. І

ось нарешті дочекались. Сьогодні на всіх рівнях не лише говорять,

але й реально діють в напрямку впровадження теплових насосів,

сонячних колекторів, вітроенергетики.

У Краматорську ведеться будівництво теплонасосної установ%

ки, потужність якої % понад 1000 кВт. Тепло, яке буквально жбур%

ляється на вітер на каналізаційних очисних спорудах кожного

міста України, причому в значних обсягах, тут буде гріти воду для

системи гарячого водопостачання житлового району, в якому

мешкає понад 4 тисячі людей. Цей тепловий насос буде введено

в експлуатацію наприкінці весни % на початку літа.

А в Полтаві на Затурінських очисних спорудах теплові насо%

си вже відпрацювали свою першу зиму. Згадуються здивовані

обличча журналістів, яких запросили на початку опалювального

сезону, щоб показати, що розпочинається реальний процес,

хоча б часткової відмови від газу на користь каналізаційних

Теплові насоси M

пріоритетний напрямок розвитку

енергозберігаючих технологій

В.Г.Ченчевий, генеральний директор КП "Полтававодоканал"

С.О.Парасочка, директор "НВЦ Теплокомплект"


Досвід регіонівВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ

стоків. Так, саме каналізаційні стоки є могутнім потенційним

джерелом енергії для систем опалення та гарячого водопоста%

чання у кожному місті.

У каналізаційних стоках Полтави міститься стільки тепла, що

його може вистачити, майже повністю, для нагріву гарячої води

центральних систем гарячого водопостачання міста. Так, дійсно %

це те саме тепло, яке ми добре відчуваємо в системах опалення

та гарячого водопостачання. Але в каналізаційних стоках те саме

тепло має низький температурний потенціал: 16%21 оС. А тепло%

вий насос "перекачує" це тепло на більш високий температурний

рівень. Назва цієї дуже корисної машини повністю відображає йо%

го призначення. Зараз в світі вже працюють десятки мільйонів

теплонасосних установок. І приємно відчувати, що і Україна пере%

стає бути білою плямою для цієї сучасної техніки.

Однак повернімося до очисних споруд Полтави. Наступний

опалювальний сезон газова котельня очисних споруд буде виве%

дена з експлуатації. Для того, щоб скористатися теплом ка%

налізації в лотках, якими рухаються стоки, прокладені поліетиле%

нові труби. Цими трубами циркулює вода, яка нагрівається від

стоків та передає це тепло тепловому насосу. Тепловий насос за

рахунок процесів, які добре відомі фахівцям з курсу технічної

термодинаміки, піднімає температурний потенціал цього тепла. І,

в результаті, маємо теплоносій, здатний працювати в будь%якій

системі опалення та гарячого водопостачання.

Сьогодні вна Полтавському водоканалівідпрацьовується

комплексна програма впровадження теплових насосів. Основні

напрями цього впровадження:

Використання теплових насосів для приготування гарячої

води для систем гарячого водопостачання житлових мікрорайонів

міста Полтави з використанням тепла каналізаційних стоків;

Впровадження теплонасосних установок для опалення та

гарячого водопостачання дитячих закладів та лікарень, розміще%

них поблизу каналізаційних колекторів.

Ще одним перспективним напрямком використання при%

родного тепла є застосування теплових насосів для використан%

ня збиткового теплового потенціалу полтавської питної води.

Артезіанська вода, що циркулює по водоводам міста має темпе%

ратуру вище 20 оС, в той час, коли нормативи на температуру

питної води знаходяться на рівні 7%11оС. У містах, що використо%

вують воду поверхневих водозаборів, до споживача надходить

вода, що має 5оС. Маючи такий дарунок природи гріх його не ви%

користати. Знизивши температуру води, що надходить до пол%

тавського споживача, лише на один градус, можна отримати

75 Гкал тепла щодоби. А це, в свою чергу, може забезпечити га%

рячою водою більше 20 тисяч мешканців Полтави. І це лише

один градус !

На підприємстві створений творчий колектив, що плідно пра%

цює над розробкою та впровадженням програм альтернативного

енергопостачання.

Рис. 1. Загальний вигляд теплових насосів

Рис. 2. Каналізаційні лотки з прокладеними у них

трубами первинного контуру теплового насосу

Рис. 3. Укладка трубопроводів, що відіграють роль

теплообмінника для відбору тепла каналізаційних стоків


ОсвітленняББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙ

Світлодіодне зовнішнє освітлення вже

не є екзотикою % прикладів можна навести

чимало. Однак про його широке розпов%

сюдження говорити ще зарано. Разом з

тим, фахівці передбачають справжнє "на%

шестя" світлодіодів не тільки на вулиці, але

й на квартири.

Багато хто знає, що сучасні світлодіоди

ефективніші за лампи розжарювання, а де%

які моделі можуть посперечатися з лампа%

ми денного світла. Проте, коли чергова гру%

па повідомляє ще про одне "нове джерело,

краще колишнього", люди зазвичай зітха%

ють і говорять: "Чудово. Заощадимо ще де%

кілька ватів, і що далі?". А далі вимальову%

ється цікава перспектива, що обіцяє перег%

ляд багатьох аспектів життя цивілізації.

Майже два трильйони доларів % стільки

заощадять Землі нові світлодіоди за нас%

тупні 10 років за умови широкого їх впро%

вадження. В енергетичних же одиницях

економія втілиться у 18,3 тераватт%години.

Скорочення викидів CO2 за це "світлодіод%

не" десятиріччя складе 11 гігатонн, спожи%

вання нафти % майже мільярд барелів, а

280 середньостатистичних електростанцій

можна буде закрити.

Так, з розмахом підішли до прогнозу

майбутнього твердотільних систем освіт%

лення професори Чон Кхю Кім (Jong Kyu

Kim) і Фред Шуберт (E. Fred Schubert) з

політехнічного інституту Ренсселера

(Rensselaer Polytechnic Institute). Вони

спробували вийти за рамки економії

електрики "для одного будинку" і уявити,

яким буде наш світ, коли світлодіоди

(LED) отримають набагато більше роз%

повсюдження, ніж зараз. А головне, вони

порахували, яких технічних висот нам слід

очікувати від тих же світлодіодів найближ%

чими роками.

У 2005 році трубу електростанції у

бельгійському Дрогенбосі (Drogenbos)

прикрасили 8 тисячами "пікселями" з мож%

ливістю комп'ютерної настройки кольору.

Інсталяція стала чудовим прикладом зас%

тосування світлодіодів в архітектурі. Роз%

повсюдження ж подібних світлових прила%

дів як повсякденних джерел світла на вули%

цях попереду .

Останнім часом широкі верстви у від%

повідь на "заклинання зелених" кинулися

скуповувати компактні флуоресцентні

лампи (за принципом дії % аналогічні "дов%

гим" трубкам денного світла, що працюють

повсюдно у громадських місцях). Світлоді%

оди ж поки перебувають "в тіні", головним

чином через надмірно високу вартість. Од%

нак це % справа тимчасова. А ось потенцій%

на здатність світлодіодів істотно обійти

кращі люмінесцентні лампочки в ККД зас%

луговує розгляду.

Відразу зазначимо, світлодіоди, що

працюють як індикатори, складові диспле%

їв або усілякого роду оптоелектронних

пристроїв, на баланс енергії у світі прак%

тично жодного впливу не справляють.

Світлодіодне ж освітлення здатне букваль%

но змінити його.

За прогнозом Кіма та Шуберта, най%

ближчими роками ми станемо свідками

справжньої революції у цій області. Тоді й

пригадаємо дивака%винахідника Кеймена,

який зробив нещодавно свій особистий

острів енергетично незалежним і скоротив

його витрати енергії наполовину, залучив%

ши на це, однак, чималі кошти.

Комфортна для очей колірна темпера%

тура та висока яскравість роблять сучасні

білі світлодіоди зручними джерелами світ%

ла як для квартир, так і для офісів, магази%

нів, вулиць.

У своїй роботі, опублікованій у журналі

"Optics Express", Кім і Фред пишуть про

"парадигму заміни" (тобто тотальну заміну

ламп розжарювання на світлодіоди), що

можна також інтерпретувати як заміну па%

радигми. Річ у тому, що після досягнення

якоїсь критичної маси розробки в області

світлодіодів "вибухнуть" не просто кількіс%

ною, але й якісною зміною життя.

Як вам, скажімо, скорочення витрати

електрики на освітлення будинків, квартир

і вулиць у 13%17 разів?

Мимоволі уявиш, як міста і села об%

лаштовуються вітряками і сонячними па%

нелями і говорять централізованим елек%

тромережам "Прощавайте!". Без стрімко%

го зростання ККД систем освітлення про

таку незалежність і думати не варто % вий%

де дуже невигідно.

Про цей аспект варто розповісти де%

тальніше. Ефективність освітлювальних

приладів учені з Ренсселера приводять

таку: хороші лампи розжарювання % 16

люмен на ват, компактні флуоресцентні %

64 (тобто різниця, як бачимо, чотирикрат%

на), довгі трубки денного світла % 80. Ми ж

додамо, що ККД сучасних масових світло%

діодів, призначених саме для освітлення,

знаходиться десь у районі між компактни%

ми і "довгими" лампами денного світла

(але тут параметри сильно залежать від

конкретної моделі).

Фізики обіцяють планеті

світлову революцію

Розвиток технології освітлення. По вертикалі відкладена ефективність

в люменах на Вт, по горизонталі % роки (ілюстрація Rensselaer/Kim, Schubert).

Лампа Едісона

Звичайна лампарозжарювання

Лінійна флуоресцентна

Світлодіод

Компактна флуоресцентна


ББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙ Освітлення

49

Тим часом, теоретичну межу для світ%

лодіодів учені визначили як 320 люмен на

ват, а реально досяжний параметр на най%

ближчі роки % 213! (У всіх випадках розгля%

даються так звані справжні білі світлодіо%

ди, необхідні для домашнього освітлення,

оскільки кольорові ще ефективніші).

Залишається лише зробити так, щоб

прилади ці були ще й не дуже дорогими. І

тоді нинішня реклама компактних люмі%

несцентних лампочок ("Громадяни, скоро%

тіть свої витрати на освітлення квартири на

80%!") видасться несерйозною. Ось разів

у 17 (це якщо порівнювати з найпростіши%

ми лампами розжарювання) % це так, це

дійсно той випадок, коли "кількість пере%

ходить у якість".

Огляд ренсселерівців по технологіях,

матеріалах і ланцюжках перетворення

енергії у білих світлодіодах, так само як і пи%

тання їх наближення до природного спек%

тра, будуть цікаві лише спецам. Для нас

важливіше інше. Збіг чи ні % саме життя під%

тверджує правильність прогнозу вчених.

Так, американська компанія "Cree",

один із лідерів у цій галузі, повідомила про

створення прототипу білого світлодіода з

ефективністю в 161 люмен на ват, що вде%

сятеро вище, ніж у середньостатистичної

лампи розжарювання! Тим часом, серійні

світлодіоди "освітлювального" класу від

різних компаній вже переступили за поріг

у 100 люмен на ват.

Краса! Але коли ж знизять ціни? Тут

потрібно сказати, що в "світлодіодній нау%

ці" останніми роками відбувається багато

чого цікавого. Вчені щосили експеримен%

тують з новими матеріалами.

Ось, як на замовлення, з університету

Дюка (Duke University) напередодні пові%

домили про досвід, що відкриває дорогу

до створення дуже ефективних і водночас

недорогих світлодіодів з майже "ідеаль%

ним" білим випромінюванням.

Дослідники з університету Дюка під%

свічували свій матеріал на основі оксиду

цинку ультрафіолетовим лазером і отри%

мали яскравий потік з широким спектром,

практично білий (з максимумом у зеленій

області).

Потрібно пояснити, що білі світлодіод%

ні світильники роблять за двома техноло%

гіями: або ставлять поряд три крихітні

світлодіоди з червоними, зеленими і сині%

ми променями, отримуючи "псевдобіле"

світло, або беруть світлодіод, що видає

ультрафіолетовий (іноді % блакитний) по%

тік, і покривають його шаром люмінофора,

що перетворює це випромінювання на бі%

ле світло, більш%менш близьке до природ%

ного (денного).

Перший підхід слабо поширений і до%

рогий (конструкція повинна передбачати

розумний контроль за балансом базових

кольорів). І все одно % це не те ж саме, що

справжній білий. Другий же світлодіод має

меншу ефективність (тут є зайві перетво%

рення енергії і зайві втрати). А ще % до

складу його люмінофора входить склад%

ний композит, ітрій, що містить, серед ін%

шого, і церій. Це одна з причин дорожнечі

освітлювальних білих світлодіодів.

Так ось, фізики з Дюка відкрили, що

ультратонкий порошок оксиду цинку (ком%

понент дитячих присипок) з додаванням у

потрібній пропорції сірки за умови форму%

вання правильної наноструктури може

ефективно (з ККД 80%) трансформувати

ультрафіолет у дуже яскраве та чисте біле

світло. При цьому у вихідному випроміню%

ванні білий компонент виявився у 1000 ра%

зів яскравіше ультрафіолетового.

Це дослідження фінансували амери%

канські військові, зацікавлені в отриманні

надійних та ефективних джерел світла

(щоб економно витрачати запас енергії у

батареях в бойвих умовах). Але, зрозумі%

ло, військовим застосуванням потенційна

новинка не обмежиться.

І це лише один свіжий приклад. Бур%

хливий розвиток фотоніки може взагалі

перевернути наше уявлення про джерела

світла. Скажімо, внутрішню квантову

ефективність білих світлодіодів (це один

з найважливіших співмножників, що виз%

начають повний ККД світильника) в екс%

периментальних зразках учені вже дове%

ли майже до 100%. Ще б підтягти інші

складові...

Адже є інші незвичайні альтернативи

традиційним освітлювальним приладам,

що також обіцяють багатократну економію

електрики і можуть з часом подешевшати:

гнучкі органічні світлодіодні панелі, гібрид%

ні світлодіоди, мікроплазма, світловипро%

мінююча кераміка та мікрохвильові перет%

ворювачі.

Світлодіодне освітлення у цілому бу%

динку нині обійдеться в досить круглу су%

му. Якщо вам на думку спадають дешеві

Україна, за статистичними даними, у 2008 році витратила на зовнішнє

освітлення 315 млн грн.

Обсяг електроенергії, спожитої енергозберігаючими приладами

зовнішнього освітлення (1,522 млн шт.) становив 401,115 млн

кВт/год. Таким чином, один прилад зовнішнього освітлення викорисM

тав за рік 263,388 кВт/год. електроенергії (за добу M 0,7 кВт/год.), а

середня собівартість його роботи становила 186,51 грн. З них

витрати на електроенергію M всього 34 грн. Рік тому вони були вищі:

кількість енергозберігаючих натрієвих ламп збільшилася за рік на

5% M до 564,84 тис. (37% в загальному обсязі), що дозволило

зменшити споживання електроенергії кожним приладом у середньому

на 39%, або на 176 кВтч. Ртутних ламп залишилося 477,22 тис. штук,

а ламп розжарювання M 480,85 тис. шт. Експлуатацію електромереж

зовнішнього освітлення (78,2 тис. км.) у населених пунктах здійснювали

понад 650 підприємств. Вони надали послуг на суму 315 млн грн.,

собівартість яких становила 284 млн грн.

Довідка


Освітлення ББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙ

світлодіоди для кишенькових ліхтариків,

подумайте, скільки їх буде потрібно, щоб

нормально освітлювати кімнати. Отже, про

економію на рахунках за електрику дове%

деться говорити лише як про приємний

"бонус". Його слід вважати додатком, а го%

ловним % залучення власника такого бу%

динку до сучасних технологій і боротьби за

"збереження зеленої планети".

Кім та Шуберт пишуть, що розповсюд%

ження світлодіодів повинне піти набагато

далі за прості домашні лампи. Твердотільні

випромінювачі здатні змінити навколишнє

техногенне середовище. Адже у різних

світлодіодах можна з високою точністю

контролювати спектр, параметри розбіж%

ності пучка світла, його поляризацію, коли%

вання випромінювання за часом. У цілому %

майже все.

А це означає, що за сприяння світлоді%

одів можна лікувати ряд захворювань і про%

водити цікаві наукові досліди, прискорити

ріст рослин в нетипових для них умовах (як

за географєюї, так і за сезонами) і створю%

вати інтерактивні безпечні дороги, коригу%

вати циркадні ритми людини, що приймає

ліки з "сонливим" ефектом тощо. З такою

гнучкістю настройок відкриті всі шляхи.

Усе це разом учені назвали "розумне

освітлення", а щоб красиві слова не розхо%

дилися із справою, інститут Ренсселера

спільно з університетами Бостона (Boston

University) і Нью%Мексико (University of New

Mexico) створив дослідницький центр %

"Smart Lighting Research Center".

На втілення світлодіодних мрій Націо%

нальний науковий фонд (NSF) виділив пар%

тнерам 18,5 млн. доларів на наступні п'ять

років. Тому "оду світлодіодам" професорів

Ренсселера можна вважати анонсом май%

бутніх перемог центру.

А оскільки цією темою займаються да%

леко не лише в згаданих університетах і інс%

титутах, прийдешню "зміну парадигми"

можна вважати вирішеною справою. Чи пі%

де на це 10 років, або дещо більше % інше

питання.

Базові

характеристики

Лампи

розжарювання

Лампа

люмінесцентна

Світлодіодні

лампи

Яскравість Середня Низька Висока

Термін служби 1 000 годин 10 000 годин 100 000 годин

Інфрачервоне

випромінюванняДуже високе Мінімальне Немає

Ультрафіолетове

випромінювання Прийнятне Дуже високе Немає

Світлова віддача 7%17 Лм/Вт 40%60 Лм/Вт 50%80 Лм/Вт

Початкова вартість Низька Середня Висока

Споживана потужністьне менше

25 Вт/година

не менше

20 Вт/година

Від

7 до 21 Вт/година

ПЕРЕВАГИ

Довговічність Тривалий термін служби % до 100 000 годин. Для порівняння: термін

служби лампи розжарювання % усього 1 000 годин, тобто у 100 разів

менше.

Економічність При аналогічній яскравості світильники на основі світлодіодів спожи%

вають в 4%7 разів менше енергії, ніж світильники на основі галогенових

ламп і ламп розжарювання. Крім того, за рахунок тривалого терміну

служби світлодіодів експлуатаційні витрати на утримання систем

освітлення набагато нижчі.

Низька інерційність Час реакції на зміни напруги живлення для світлодіода вимірюється

десятками мікросекунд, що значно менше за аналогічні показники

для ламп розжарювання. Крім того, на відміну від інших типів

світильників світлодіоди можуть без шкоди для себе працювати в

імпульсному режимі. Це робить світлодіоди зручними для викорис%

тання у сигнальних пристроях і пристроях для сценічних колірних

ефектів.

Низька тепловіддача Низька тепловіддача дозволяє робити світильники на основі світлови%

промінюючих діодів легкими і компактними. Низький нагрів освітлю%

ваної поверхні робить світлодіоди зручними для використання у ме%

дичному і науковому устаткуванні.

Якість і яскравість

світлового променя

Світлодіоди не схильні до зносу, тоді як якість світлового променя зви%

чайних ламп з часом погіршується. Світлодіоди ніколи не перегора%

ють, як звичайні лампочки.

Екологічна і

протипожежна безпека

Світлодіоди не містять у своєму складі ртуті та майже не нагріваються.

Безпека Вельми важливим є також і те, що у світлі світлодіодів відсутнє інфра%

червоне і ультрафіолетове випромінювання, що робить їх найбез%

печнішим для очей джерелом світла.

Високий ККД ККД у світлодіодних ламп до 80% % це світло, 20% % тепло. У ламп роз%

жарювання до 5% % світло, 95% % виділення тепла.

НЕДОЛІКИ

Вартість Чи не єдиним недоліком енергозберігаючих ламп є їхня вартість %

придбати такі лампи можна в середньому за 10%80 грн., залежно від

потужності та виробника. Найліпшими й, відповідно, найдорожчими є

лампи виробництва "Osram", Philips", "DeLux".

Утилізація Проте споживачам варто знати про ще один момент. Люмінесцентна

лампа наповнена парами ртуті, тому слід запобігати її розбиттю в

оселі. Проблемою є й утилізація енергозберігаючих ламп (екологічно

шкідливих), тому викидати їх фактично заборонено. Шкода лише, що

при купівлі клієнту не повідомляють, що робити з люмінесцентними

лампами, які вийшли з ладу, й куди їх потім подіти.

Про переваги і недоліки енергозберігаючих ламп

порівняно з широко вживаними лампами судіть самі:

ББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙ Освітлення

СВІТЛОДІОДНІ ТЕХНОЛОГІЇМи всі настільки звикли до електрики і

усього, пов'язаного з нею, що рідко ста%

вимо собі питання про доцільність засто%

сування того чи іншого електричного при%

ладу, наприклад, ламп розжарювання. І,

можливо, для багатьох буде одкровен%

ням, що ККД ламп розжарювання стано%

вить 3%5%, що менше, ніж у паровозів по%

заминулого сторіччя! Ще 10%15 років тому

можна було тільки співчутливо знизувати

плечима і нарікати на недосконалість тех%

нологій, але прогрес не стоїть на місці і

наприкінці ХХ століття з'явилися принци%

пово нові електричні джерела світла %

світлодіоди.

Випромінювання у цих джерелах ге%

нерується не за рахунок нагрівання нит%

ки напруження, як у лампах розжарюван%

ня, а за рахунок виділення енергії елек%

тронами при проходженні струму через

межу металу і напівпровідника. На відмі%

ну від решти всіх джерел світла, випромі%

нювання світлодіодів не містить тепло%

вих (інфрачервоних) і ультрафіолетових

променів.

Зазвичай енергозберігаючі лампи

більші за розміром, ніж звичайні, тому під

час їх вибору зважте на те, чи поміститься

люмінесцентна лампа у ваш світильник. Є

дві основні форми енергозберігаючих

ламп: U%подібна й виконана у вигляді

спіралі. Форма лампи не впливає на її ро%

боту, однак спіралевидні лампи зазвичай

дещо дорожчі, ніж U%подібні, оскільки про%

цес їхнього виробництва складніший.

Виготовляють енергозберігаючі лампи

потужністю від 3 до 85 Вт. Враховуючи те,

що світлова віддача енергозберігаючих

ламп приблизно у 5 разів вища, ніж у зви%

чайних, обирати необхідну потужність лю%

мінесцентної лампи потрібно у відповідній

пропорції: там, де ви застосовували лампу

розжарювання потужністю 100 Вт, виста%

чить енергозберігаючої лампи потужністю

20 Вт.

Перед вибором лампи не забудьте пе%

ревірити тип цоколя вашого світильника,

для якого підійде лише відповідний цоколь

лампи. Більшість люстр, що підвішуються

до стелі, мають цоколь Е 27, у невеликих

світильниках і бра застосовують дещо

менший за розміром цоколь Е 14.

Ще однією унікальною характеристи%

кою енергозберігаючих ламп є їхня кольо%

рова температура, яка визначає колір лам%

пи: 2700 К % м'яке біле світло, 4200 К % ден%

не світло, 6400 К % холодне біле світло. Чим

нижча кольорова температура, тим ближ%

чий колір до червоного, чим вища % до си%

нього. Тож перед вибором певної лампи

уявіть, який колір світла влаштує вас

найбільше (чи підійде до кольорової гами

інтер'єру) й оберіть люмінесцентну лампу з

відповідною кольоровою температурою.

Варто також знати, що потужність, тип

цоколя та кольорова температура енер%

гозберігаючих ламп зазначаються на їхній

упаковці. Наприклад, специфікація енер%

гозберігаючої лампи виробництва "DeLux":

ESS%02A 15W E14 6400K означає, що перед

вами лампа потужністю 15 Вт з маленьким

цоколем (Е 14), яка випромінює холодне

біле світло (6400 К).

КРИТЕРії ВИБОРУ


БюджетССТТООЛЛИИЦЦЯЯ

Бюджетний процес%2009 у Києві стар%

тував із запізненням більш ніж на два

місяці. Варіант №1 був вперше репрезен%

тований в. о. першого заступника голови

КМДА Денисом Бассом на пленарному

засіданні ІІІ сесії Київради лише 19 лютого

поточного року, а остаточно затверджений

92%ма голосами "за" % 6 березня.

Між цими датами % цифра у 3 млрд.

грн. Тобто за два тижні бюджетного проце%

су (нищівної критики, просто критики, вне%

сення пропозицій, змін, доповнень…) сто%

лична казна помітно "потовстішала" % з

15,607 млрд. грн. до 18,163 млрд. грн.

Відповідно, зросла і сума видатків на жит%

лово%комунальне господарство. Якщо у

початковому проекті бюджету ця сума ста%

новила 825 млн. грн., то вже у затвердже%

ному депутатським корпусом Київради ко%

шторисі видатки на ЖКГ передбачені в об%

сязі 1 млрд. 198 млн. грн. Як%то кажуть %

відчуйте різницю.

Ось тільки відчути різницю навряд чи

кому%небудь пощастить, "заспокоюють"

депутати від Блоку Віталія Кличка (за

прийнятий бюджет вони не голосували), і

вказують на саму "міфічність" запланова%

них доходів. Так, у кризовому 2009 році по%

повнити бюджет у КМДА планують за раху%

нок збільшення податкових надходжень,

продажу землі, будівництва, прибутків ко%

мунальних підприємств тощо.

Втім, якщо навіть відкинути всі сумніви

("віра врятує вас!") і допустити, що дохідна

частина бюджету реалістична, картина

виходить не надто весела.

"Схвалений бюджет, м'яко кажучи, не

відповідає реальним потребам сфери жит%

лово%комунального господарства столиці.

Коштів ані на розвиток, ані на реор%

ганізацію комунальних підприємств у ньо%

му не передбачено", % каже заступник го%

лови Постійної комісії з питань ЖКГ і ПЕК

Семен Борисенко.

Реальним потребам сфери ЖКГ, за

словами Владислава Ярцева, члена уже

згаданої профільної комісії, прийнятий

бюджет відповідає максимум на 15%20%.

"Цьогорічний бюджет нагадує якийсь

благочинний фонд, % ділиться враженнями

від затвердженого документу секретар

бюджетної комісії Київради Наталя Новак.

% Всі бюджетні кошти вирішили роздати на

різного роду надбавки… Ані копійки не пе%

редбачили на закупку лічильників, на про%

граму енергозбереження, на підготовку

житлового господарства до осінньо%зимо%

вого сезону…".

Відсутність фінансових ресурсів в ос%

танньому згаданому варіанті, зважаючи на

стан фізично і морально застарілих інже%

нерних мереж та обладнання, що забезпе%

чують опалення, а також гарячого і холод%

ного водопостачання житлових будинків,

дає підстави членам Комісії з питань жит%

лово%комунального господарства і палив%

но%енергетичного комплексу цілком сер%

йозно уже відтепер говорити про мож%

ЖКГ Києва:

випробовування

бюджетомКомунальне підприємство "Головний інфор%

маційно%обчислювальний центр" (ГІОЦ)

ініціює впровадження дисконтних карт для

добросовісних платників за житлово%кому%

нальні послуги. Про це повідомив виконую%

чий обов'язки директора ГІОЦ Станіслав

Каплуненко.

"Це так зване заохочення добросовісних

платників, тих, хто впродовж певного

періоду сплатив всі квитанції вчасно і без

боргів", % зазначив він.

Зараз ГІОЦ розробляє проект розпоряджен%

ня Київської міської державної адміністрації

про введення системи заохочення добро%

совісних платників.

Проект передбачає створення реєстру доб%

росовісних платників за підсумками їх опла%

ти житлово%комунальних послуг протягом

2008 року. За словами С. Каплуненка, таких

добросовісних платників в Києві налічується

близько 250 тис. чоловік.

При цьому ГІОЦ розглядає 2 варіанти дис%

контних карт: перший % тільки дисконт на то%

вари торговельних мереж, другий %

банківська картка, суміщена з дисконтною.

Для реалізації першого варіанту ГІОЦ не%

обхідно домовитися з торговельними мере%

жами про надання дисконту, для другого %

також з певним банком.

С.Каплуненко відзначив, що остаточний

варіант дисконтних карт буде визначений

розпорядженням міськадміністрації, після

чого ГІОЦ зможе офіційно розсилати пропо%

зиції про співпрацю торговельним мережам

або банками.

ГІОЦ прогнозує впровадження дисконтних

карт у квітні. Для їх отримання городянам,

які є добросовісними платниками,

надішлють повідомлення із зазначенням

місця, де можна отримати таку картку.

У грудні 2008 року Київміськадміністрація

вже проводила розіграш призів для заохо%

чення кращих платників за житлово%кому%

нальні послуги.

Добросовісні платники за послуги ЖКХ зможуть отримати дисконтні карти


ССТТООЛЛИИЦЦЯЯ Бюджет

53

ливість великих проблем при підготовці до

опалювального сезону 2009%2010 років.

Відкритим залишається і питання та%

рифів на послуги ЖКГ для населення.

Офіційно на погашення заборгованості з

різниці в тарифах на теплову енергію, по%

слуги з водопостачання та водовідведення

міським бюджетом виділено 471,9 млн. грн.

Варто зазначити % це субвенція з держбю%

джету. Втім, за словами голови бюджетної

комісії Київради Романа Ярошенка, у бюд%

жеті столиці врахований мораторій на зрос%

тання "комуналки" лише до квітня%місяця.

Питання % а що далі? % і для нього зали%

шається відкритим. Попри це начальник Го%

ловного управління цінової політики КМДА

Василь Яструбинський заявляє: "Незважа%

ючи на те, що під тиском прокуратури у лю%

тому цього року підвищення тарифів на

житлово%комунальні послуги було відміне%

но, ми підраховуємо можливість зростання

тарифів на майбутнє".

Для цілковитого розуміння реального

стану справ у житлово%комунальному гос%

подарстві Києва з подальшим визначенням

їх перспектив (хоча б для себе) Владислав

Ярцев пропонує розглянути ситуацію з ЖКГ

в окремих районах міста. Як приклад член

Постійної комісії Київради наводить Со%

лом'янський район: "При потребі району на

благоустрій та дорожнє господарство 22,7

млн. грн. Київською міською державною

адміністрацією райдержадміністрації до%

ведена до виконання контрольна цифра в

13,3 млн. грн.; на озеленення 16,0 млн. грн.

% контрольна цифра 5,0 млн. грн.; на робо%

ту бюветних комплексів 1,5 млн. грн. % кон%

трольна цифра 0,2 млн. грн.; на програми

ремонту житлового фонду 2009 року (в то%

му числі програма "Твій дім, твоє подвір'я")

76,1 млн. грн. % контрольна цифра 0".

Втім, якщо порівняти перший проект

бюджету Києва на 2009 рік із затвердже%

ним вихідним документом, то в останньо%

му варіанті ЖКГ помітно виграє.

"Перший проект бюджету, який депу%

татам на розгляд запропонувала КМДА,

взагалі не витримує жодної критики. Адже

в ньому не передбачалося виділення

коштів не те, що на розвиток, а навіть на

покриття заборгованості в сфері ЖКГ", %

каже Семен Борисенко.

Так, наприклад, на програму "Ліфт" у

проекті міського бюджету спочатку було

закладено 46, 6 млн. грн. …

"Станом на сьогодні це копійка в копійку

% наша заборгованість за виконані роботи

по ліфтах у 2008 році. Крім того, у нас є за%

боргованість по ліфтах 2007 року. Тоді нас

серйозно "кинув" державний бюджет.

Звідти держава пообіцяла виділити Києву

на реалізацію програми "Ліфт" певну суму

грошей. Обіцянка для нас закінчилася пе%

ревіркою КРУ, Мінфіну, Рахункової палати

тощо. Самих коштів ми так і не отримали. Як

результат, 2007 рік ми закінчили з боргом у

14 млн. грн.", % розповідає начальник Голов%

ного управління житлового господарства

КМДА Володимир Стороженко.

У прийнятий бюджет додатково внесли

ще 48 млн. грн.

Однак, зважаючи на те, що у цьому

році в 6,5 тис. ліфтів закінчується термін

експлуатації і вони потребують якщо не

заміни, то хоча б проведення експертизи

на продовження терміну своєї експлуа%

тації, сума в 96 млн. грн. Головне уп%

равління житлового господарства не нади%

хає. Загалом, за їхньою інформацією, на

сьогодні експертизи потребують більше

ніж 8,8 тис. ліфтів.

"Якщо така експертиза не буде

проведена % це реальна загроза життю і

здоров'ю киян", % підкреслює Володимир

Стороженко.

Варто зазначити, що у цьому році Екс%

пертний Центр підняв ціну на проведення

експертизи до 1,5 тис. грн./ліфт.

Борги за минулий рік по програмі "Во%

да" (заміна очисних споруд та розробка

нових санітарних норм очищення води), а

це 100 млн. грн., бюджетом%2009 також не

враховані.

"Традиційна для Києва програма "Тур%

бота" %% це не тільки пенсії і доплати. За нею

ми встановлюємо малозабезпеченим лю%

дям лічильники, газове обладнання, % роз%

повідає Володимир Стороженко. % У мину%

лому році для таких цілей було закуплено

більше 6%ти тис. комплектів лічильників, га%

зові колонки та плити. Вони так і стоять не%

встановлені. Заборгованість перед завода%

ми%постачальниками % 4 млн. 17 тис. грн.".

На погашення вказаної заборгованості

суми із попереднього проекту бюджету в

2 млн. 8,5 тис. грн. явно б не вистачило,

але враховуючи, що в остаточному варіанті

бюджету для реалізації програми "Турбо%

та" було закладено додаткові кошти

(500 млн. грн.), шанси є.

Загалом, судячи з усього викладеного,

житлово%комунальне господарство столиці

чекає непростий рік. Втім, автори бюджету

запевняють: "В час кризи ми зробили все,

що змогли". Доводиться вірити.

Надія Михальчук

Київська міська державна адміністрація

(КМДА) підвищить з 1 квітня 2009 року тари%

фи на житлово%комунальні послуги для юри%

дичних осіб і бюджетних установ до еко%

номічно обгрунтованого рівня. Про це

повідомив перший заступник голови КМДА

Анатолій Голубченко. "Разом з тим, всі

суб'єкти цих послуг, зокрема "Київенерго" і

"Київводоканал", сідають за стіл з

підприємствами і вирішують, яка сума пере%

плати на цей момент є у зв'язку з тими тари%

фами, які були спочатку підвищені, а потім

скасовані. Цю суму реструктуризують і спо%

живачі рівними частками зменшать свої пла%

тежі на суму переплати", % сказав він.

А.Голубченко зазначив, що мерія не ділити%

ме підприємства на категорії під час підви%

щення тарифів. За його інформацією, тари%

фи, які планується ввести з 1 квітня, прора%

ховані з вартості газу у розмірі 1,55 тис.

грн., а зараз вона вже становить для про%

мислових підприємств і бюджетних ор%

ганізацій 2,5 тис. грн.

Тарифи на житлово%комунальні послуги для

населення підвищуватимуть з 1 травня 2009

року. "Перший етап % це 50% від економічно

обгрунтованих витрат. Другий етап підви%

щення відбудеться лише після проведення

громадських слухань по кожному з будинків.

Щоправда, А.Голубченко зауважив, що у разі

фінансової нестабільності другого етапу мо%

же й не бути. "Буде тоді, коли прийде час, а

до того доведеться жити в умовах економії %

і "Київенерго", і Київводоканалу, і населен%

ню, і нам", % підкреслив він.

Він також відзначив, що Мінжитлокомунгосп

пропонує внести зміни до законодавства,

згідно з якими мешканці кожного будинку

самі визначатимуться, які житлово%кому%

нальні послуги їм надаватимуть, а від яких

вони відмовляться. Зараз перелік із 26 по%

слуг є обов'язковим.

З 1 квітня у Києві зновузмінюють тарифи дляюридичних осіб і бюджетнихустанов


БлагоустрійССТТООЛЛИИЦЦЯЯ

Надто негативні настрої, як правило,

з'являються весною. На жаль, рік поточний

винятком не став. Що, зрештою, і не дивно

% зима щороку залишає за собою непооди%

нокі вибоїни на дорогах.

"Їх (вибоїн, % авт.) могло би бути наба%

гато менше, % кажуть у комунальній корпо%

рації "Київавтодор". % На технічний стан

столичних доріг сьогодні напряму впливає

несвоєчасне проведення регламентова%

них галузевими комунальними нормами

України ремонтів у визначених обсягах".

Гола правда

"Низький обсяг виконання регламен%

тованих ремонтних робіт за останні 16

років збільшив зношеність дорожнього по%

криття до рівня, коли 80% міських вулиць

відпрацювали після останнього капіталь%

ного ремонту чи реконструкції 18%20 і

більше років", % наводить невтішну статис%

тику "Київавтодор".

Варто зазначити, що вітчизняні галузеві

норми передбачають проведення капіталь%

ного ремонту доріг з періодичністю один

раз на 7%14 років залежно від інтенсивності

та величини транспортних навантажень.

Капітальний ремонт передбачає відновлен%

ня усіх елементів об'єкта ремонту зі

збільшенням несучої здатності дорожнього

покриття.

Поточний (середній) ремонт передба%

чає ліквідацію пошкоджень асфальтобе%

тонних покриттів до 40% від загальної

площі, а поточний (дрібний) ремонт пе%

редбачає ліквідацію ямковості картами за%

гальною площею до 20% від площі вулиці.

Для розв'язання проблеми утворення

щорічних вибоїн на дорогах необхідно як

мінімум провести поновлення верхнього

шару асфальтобетонного покриття за ра%

хунок проведення капітального чи поточ%

ного (середнього) ремонту, вважають у

профільній комунальній корпорації.

Сьогодні, за підрахунками "Київавто%

дору", капітального ремонту потребують

16 087,0 тис. кв. м полотна дороги. За ос%

танні 10 років капітальний ремонт викона%

но на площі 2 598,0 тис. кв. м.

Аналогічна ситуація спостерігається і у

варіанті "поточний ремонт". За попередні

роки показник виконаних робіт тут не пе%

ревищував 48% від нормативу. В корпо%

Тепла погода дала

старт ремонту доріг

Нарікання на незадовільний стан доріг як зі сторони водіїв, так і зі сторони

пішоходів M справа звична. Звинувачують владу. Як на державному, так і на місцеM

вому рівнях. Безпосередньо M комунальників. Саме у цей бік летить найбільше

"каміння".

Думки відомих киян

Віталій КОЗЛОВСЬКИЙ, співак:

З перемінним успіхом. У нас половина

доріг у хорошому стані, а половина % як

траса реаліті%шоу з просто%таки ней%

мовірними перепонами. По дорозі мож%

на і колеса розгубити. Об'їжджаючи ями

% в аварію попасти. Надто часто дово%

диться машину на СТО віддавати. Це за%

смучує. Хочеться, щоб при таких висо%

ких штрафах і жорстких правилах, які ми

маємо, також високо і жорстко контро%

лювалась якість дорожнього покриття.

Альона ВІННИЦЬКА, співачка:

Я помітила, що останнім часом якість

доріг у місті покращується. Мабуть,

КМДА все%таки вирішила зайнятися

цим питанням серйозно. Не скажу, що

на даний момент це відчувається в усіх

районах Києва, але головне % старт

зроблено.

Раду ПОКЛІТАРУ, балетмейстер:

Зважаючи на те, що київськими дорога%

ми я їжджу на позашляховику, їх стан

мене цілком влаштовує.

Як Ви оцінюєте стан столичних доріг?


ССТТООЛЛИИЦЦЯЯ Благоустрій

55

рації "Київавтодор" такий стан речей

пов'язують з тим, що лише останні два ро%

ки фінансування і, відповідно, обсяги робіт

були близькими до реальних потреб.

Тим часом, цьогорічні часті зимові ко%

ливання температури через 00С призвели

до серйозних пошкоджень асфальтобе%

тонних покриттів в особливо ослаблених

місцях вулично%шляхової мережі Києва.

Процес пішов

Відповідно до технічних правил ремон%

ту і утримання міських вулиць та доріг, ре%

монт дорожнього покриття із застосуван%

ням гарячої або холодної асфальтобетон%

ної суміші виконують у суху погоду, коли

температура повітря весною не нижче 5 0С,

а восени % не нижче 10 0С. Тривала цьо%

горічна зима такому процесу явно не спри%

яла. Втім, зважаючи на вкрай неза%

довільний технічний стан асфальтобетон%

ного покриття, шляхово%експлуатаційні уп%

равління розпочали проведення профілак%

тичного ремонту та ліквідацію ямковості із

застосуванням "литого" та "холодного" ас%

фальтобетону ще з початком березня.

Якщо вірити інформації "Київавтодо%

ру", на сьогодні ліквідовано ямковість на

загальній площі 18,2 тис. кв. м. Це були

найкритичніші місця. До них відносять

Південний мостовий перехід, міст Патона,

Московський міст, пр%ти Бажана, Лесі Ук%

раїнки, Перемоги, б%р Лепсе, Нову дорогу

від Повітрофлотського пр%ту до Великої

кільцевої дороги, вул. Заболотного, Бла%

китного, Героїв оборони, Жмаченка, Алі%

шера Навої, Теліги, Довженка, Щербакова,

Паркову, Шовковичну...

Наразі роботи тривають на пр%тах

Відрадний, 40%річчя Жовтня, Броварський,

Миру, мосту через Русанівську протоку,

вул. Саперно%Слобідській, Хохлових, Ме%

жигірській, Тростянецькій, Ревуцького, Ка%

ховській, Луговій, Костянтинівській, До%

внар%Запольського, Великій кільцевій до%

розі від пр%ту Перемоги до межі міста.

Далі % більше.

З настанням сприятливих погодних

умов виконання робіт, з метою їх приско%

рення, буде проводитися і вдень, і вночі

(крім годин "пік") на вулицях, визначених

розпорядженням Київської міської дер%

жавної адміністрації, інформує "Київавто%

дор". На сьогодні (час підготовки ма%

теріалу, % авт.) проект програми поточного

ремонту погоджено з районними дер%

жадміністраціями, інженерними службами

міста, у тому числі ДАІ Києва, та подано на

затвердження.

На виконання ремонтних робіт цього

року столиця виділила 151,4 млн. грн., що

становить 70% надходжень податку з

власників транспортних засобів, зареєс%

трованих у Києві (30% спрямовуються на

дороги Київської області).

Тим часом, розпорядженням Кабінету

Міністрів визначено порядок заходів,

спрямованих на максимальне прискорен%

ня процесу будівництва Великої кільцевої

дороги в об'їзд Києва. Чиновники вищого

рівня самі планують врегулювати питання,

пов'язані з виділенням земельних ділянок

для будівництва.

Олександр ЗЛОТНИК, композитор:

Як поганий. Я розумію, що негативний

вплив на стан доріг мала зима, але ж

уже весна, і треба починати щось роби%

ти. Ремонт потрібен. А то транспортний

збір збільшили, а якість доріг не покра%

щується. Головні траси ще так нічого…

Але, як тільки з'їжджаєш у якусь бічну

вуличку, % вибоїна на вибоїні. Через них

машина часто псується.

ЛІЛУ, співачка:

Скажу відверто % могло би бути й кра%

ще. Багато вибоїн. Навіть на централь%

них дорогах. Про окраїни вже мовчу.

Хоча, якщо порівняти стан доріг в Києві

зі станом доріг в регіонах, то в Києві він,

можна сказати, ідеальний.

Віталій БОРИСЮК, актор:

Жахливий. Як їдеш за кермом, то

постійно треба дивитись, щоб в яму не

попасти. У піску, яким зимою дороги

підсипали, було багато каміння… Два

рази довелось скло в машині міняти. Не

знаю, куди київська влада дивиться і ку%

ди йдуть транспортні збори.

Думки відомих киян

Очікується, що введення в експлуа%

тацію Великої кільцевої дороги дасть змо%

гу перерозподілити основні транспортні

потоки, які сьогодні, у зв'язку з відсутністю

альтернативи, проходять через столицю

України, а також знизити рівень забрудне%

ності та шуму в місті.

Тим часом, Київська міська державна

адміністрація вирішила самотужки побо%

ротися з шумом і встановити шумозахисні

бар'єри вздовж вулиць, де рівень шуму пе%

ревищує гранично допустимі санітарні

норми. Влада Києва доручила Управлінню

транспорту до 27 квітня 2009 року визна%

чити найбільш гучні магістралі та розроби%

ти схему розміщення у Києві бар'єрів із по%

адресним переліком. У подальшому цю

схему управління повинно погодити з місь%

кою санітарно%епідеміологічною станцією і

Головним управлінням містобудування,

архітектури та дизайну міського середови%

ща. Планується, що столичне Управління

транспорту має виступити також замовни%

ком проектування та будівництва шумоза%

хисних бар'єрів.

Потрібен асфальтобетон

Враховуючи масштаби запланованих

реконструкцій столичних доріг, виникає

потреба у додатковій кількості асфальто%

бетону. Тут, на думку міської влади,

серйозно зможе підсобити австрійська

компанія "Asamer Holding AG" (спеціалі%

зується на виробництві асфальту). Зустріч

з її представниками наприкінці лютого

провів в. о. першого заступника голови

КМДА Денис Басс. Зокрема, йшлося про

модернізацію нині діючого в Києві асфаль%

то%переробного заводу. Австрійці висло%

вили готовність інвестувати у цей завод

близько 10 млн. євро з терміном окупності

8 років.

Сьогодні згаданий асфальто%перероб%

ний завод займається переробкою ас%

фальтобетонної крихти, яку знімають під

час ремонту доріг. Основна ідея полягає в

тому, щоб той асфальт, який перероб%

ляється, знову можна було б використову%

вати для відновлення пошкодженого до%

рожнього покриття.

"От тільки біда в тім, що зараз на

підприємстві верхній шар зношеного до%

рожнього покриття переробляється на но%

вий асфальтобетон досить низької якості,

через що він не може бути застосований на

магістральних автошляхах і використо%

вується лише для покриття тротуарів або

другорядних доріг", % зазначає Денис Басс.

Очікується, що модернізація підприєм%

ства дозволить утилізувати старий ас%

фальтобетон та переробляти його у висо%

коякісну асфальтобетонну суміш на рівні

європейських стандартів з дотриманням

усіх вимог екологічної безпеки. Зрости

має і потужність заводу. В 10 разів. Завод

зможе переробляти 250 тонн асфальту за

годину (сьогодні 25 тонн/год.).

"Ми сприймаємо Україну як потужного

партнера. Незважаючи на кризу, яка охо%

пила увесь світ, наш бізнес розрахований

на довготривалу перспективу, а Київ сьо%

годні % найсильніший регіон в Україні. Саме

тому ми і обрали це місто для реалізації

нашого інвестиційного проекту. Для нас

надзвичайно важливо, що київська влада

дуже зацікавилась реалізацією цього про%

екту і готова робити кроки нам назустріч",

% каже голова ради директорів компанії

"Asamer Holding AG" Андреас Асамер.

Сторони розраховують, що запуск

нового заводу, з урахуванням отримання

всіх необхідних дозволів та проходження

всіх передбачених процедур, відбудеться

приблизно через рік.



БлагоустрійССТТООЛЛИИЦЦЯЯ

Переробити всі 1,5 млн тонн сміття, що їх

продукує Київ, не під силу жодному велико%

му заводу. До того ж, такого у столиці досі

немає. Проте вже зараз місто знайшло

інвесторів для будівництва двох малих

сміттєспалювальних заводів. Їх потужність %

120%240 тис. тонн на рік.

Працюватимуть міні%підприємства при

діючих котельнях, даючи альтернативне па%

ливо і додаткове тепло для киян. Викиди

шкідливих газів % нульові. Досвід, як і тех%

нології, привезли з Німеччини. Відповідний

проект рішення про їх будівництво розгля%

нули депутати Київради.

За словами начальника Головного уп%

равління комунального господарства Києва

Михайла Шпарика, зараз обговорюється

питання про місце їх розміщення % в Го%

лосіївському, Оболонському та Свято%

шинському районах, а також у мікрорайоні

Біличі. Також планується побудувати хоч б

один такий міні%завод на Лівобережжі,

найімовірніше в Дніпровському районі. Для

маленьких сміттєспалювальних заводів

потрібна територія, площею приблизно

півтора гектара. Побудувати такий завод

можна за півтора роки і вартість його спо%

рудження, залежно від потужності ТЕЦ,

становитиме від 40 млн євро.

М.Шпарик відзначив, що зараз, в умовах

економічної кризи і стрімкого зростання

ціни на газ, актуальною є орієнтація на

будівництво сміттєспалювальних заводів

невеликої потужності, які дозволяють ви%

робляти одночасно тепло, гарячу воду і

електроенергію і при цьому істотно еконо%

мити витрати.

Проте будівництво маленьких заводів не

виключає необхідності будівництва у Києві

великого заводу для піролізної утилізації

твердих побутових відходів. Нагадаємо, що

плани такого будівництво були затверджені

Київрадою ще у липні 2007 року.

На правому березі Києва побудуютьсміттєспалювальні заводи


ССТТООЛЛИИЦЦЯЯ Благоустрій

57

Освітлення під'їздів % питання для міста

болюче і непросте. Лампочки, які вкручу%

ються самими мешканцями будинків або

представниками ЖЕКів чи ОСББ, за за%

явою тих%таки мешканців, довго під'їзди не

освітлюють. Хвилин 15. У кращому випадку

лампочки хтось викручує і забирає в ціло%

му вигляді з метою використання їх для

особистих потреб, у гіршому % розбиває.

Вирішенням цієї проблеми, на думку

депутата Київради Олександра Пабата,

може стати затвердження сесією Київради

"Міської програми встановлення інфор%

маційно%комунікаційних освітлювальних

конструкцій на об'єктах комунальної влас%

ності та житлового фонду міста Києва на

2009%2010 рр." Проект Програми в дуже

привабливому вигляді уже був представ%

лений вищезгаданим депутатом на розг%

ляд постійної комісії Київради з питань

ЖКГ і ПЕК.

"Є компанія, яка спеціально розробила

і отримала патент на зовнішній вигляд та%

ких конструкцій. Вона згодна взяти на себе

всі витрати, пов'язані із встановленням,

обслуговуванням і експлуатацією даного

об'єкта. Прийняття рішення не потребує

додаткових витрат із міського бюджету", %

каже Олександр Пабат.

Варто зазначити, що сьогодні нама%

гання освітлення під'їздів районам обхо%

диться приблизно в 950 тис. грн.

Інноваційна задумка запатентованої

Едуардом Багіровим (ТОВ "БАГРЕС%РІА")

рекламно%інформаційної конструкції поля%

гає в тому, що завдяки конструктивним

властивостям, "хаус%лайт" поєднує в собі

функції рекламного плакату та освітлю%

вального приладу.

"Хаус%лайт" розташовується на вхідних

групах (під'їздах) багатоповерхових жит%

лових та адміністративних будинків Києва

та виконує функції освітлювального прила%

ду в темний час доби на відстані до 20 м.

Інформація з назвою вулиці, номеру

будинку та під'їзду, з номерами телефонів

екстрених аварійно%рятувальних служб

міста, як українською так і англійською мо%

вою, що, на думку розробників проекту,

може бути досить актуальним у зв'язку із

проведенням в Україні фінальної частини

чемпіонату Європи з футболу 2012 року,

займає 1/3 загальної площі. 2/3 % відведені

під рекламу.

На сьогоднішній день понад 700 таких

конструкцій вже встановлено в Шев%

ченківському районі м. Києва. Відповідні

договори щодо розміщення даних кон%

струкцій компанія заключала з житлово%ек%

сплуатаційними конторами. Таким чином,

район отримав можливість заощаджувати

кошти бюджету на виготовлення та монтаж

табличок з інформацією про назви вулиць

та номери будинків; на придбання освітлю%

вальних пристроїв; на установку та обслу%

говування освітлювальних пристроїв.

Нові таблички спрощуватимуть інфор%

мування громадян та інших зацікавлених

осіб (передусім працівників аварійно%ря%

тувальних служб, швидкої та невідкладної

медичної допомоги тощо) про назви ву%

лиць, номери під'їздів, номери квартир

(від%до) у багатоповерхових житлових бу%

динках. Допоможуть інформувати грома%

дян (передусім гостей Києва) про номери

телефонів, призначених для екстренного

виклику оперативних підрозділів аварійно%

рятувальних служб, швидкої та невідклад%

ної медичної допомоги, а також диспет%

черських служб органів житлово%кому%

нального господарства. Це новий євро%

пейський підхід до інформаційного забез%

печення громадян.

"Різноманітність архітектури будинків

Шевченківського району змушувала наших

фахівців приймати неоднорідні рішення що%

до якісного та гармонійного встановлення

конструкцій (індивідуальні ознаки 10%ти

різноманітних видів конструкції також охо%

роняються, як промислові зразки, патента%

ми України, що запобігає протиправним

проявам плагіату проекту з боку фізичних та

юридичних осіб (конкурентів)", % каже Еду%

ард Багіров. Певною перепоною при вста%

новленні даних конструкцій, за його слова%

ми, є зношеність електричної проводки від

якої має отримувати живлення "хаус%лайт".

В разі прийняття Міської програми

конструкції "хаус%лайт" будуть розміщені в

усіх без винятку 10%ти районах міста.

"Відповідно до інформації, якою ми

володіємо (загальна кількість житлового

фонду міста Києва зі всіма формами

власності становить 32397 житлових

будинків), ми плануємо розмістити понад

24500 конструкцій за кількістю під'їздів

будинків, які знаходяться в комунальній

власності. Це без урахування будинків

житлово%будівельних кооперативів та

об'єднань співвласників багатоквартир%

них будинків з представниками яких

ведуться окремі переговори. За умови

досягнення домовленості до уже названої

цифри додасться ще 5000 конструкцій", %

каже Едуард Багіров.

Попри те, частину депутатів Київради

мучать сумніви: "Чи не лобіювання це інте%

ресів однієї окремої компанії?", "Чи справді

компанія платитиме за спожиту "хаус лайта%

ми" електроенергію?", а також одвічне пи%

тання: "А що ми ще з цього будемо мати?".

Перший заступник начальника Голов%

ного управління житлового господарства

КМДА Микола Руль на подібні закиди має

своє бачення: "А хто сказав, що тільки од%

на компанія може цим займатися? Просто

одна компанія має запатентований про%

дукт. Якщо хтось придумає щось ро%

зумніше і красивіше % наше Управління, а

також комісія з питань ЖКГ і ПЕК зможе це

розглянути. Ризик, що компанія не буде

платити за електроенергію % оце ризик!

Але тоді % плоскогубці в руки % і та кон%

струкція, блок якої коштує 700 грн., пере%

стає бути цікавою для будь%кого. Без

підсвітки на ній нічого не видно…".

Загалом же, депутати настроєні

позитивно: "Конструкції мають естетичний

вигляд. Антивандальні. Тобто % світло буде.

А якщо їх встановлення ще й зменшить наші

видатки % чому ми маємо бути проти?".


Світло M в під'їзди


Досвід регіонівЖЖИИТТЛЛООВВАА ППООЛЛІІТТИИККАА

Виконавчий комітет Ковеля прийняв

рішення, яким зобов'язав ремонтні житло%

во%комунальні підприємства передати до 1

квітня внутріiшньобудинкові мережі водо% і

теплопостачання на обслуговування, відпо%

відно, водоканалу та ПТМ "Ковельтепло". Це

дозволить зосередити відповідальність за

весь процес надання послуги замовнику за

одним підприємством, поліпшити її якість.

Такий досвід вже мають у Нововолинську і за

словами першого заступника міського голо%

ви Юрія Єлеви, він виправдав сподівання.

Аналогічні зміни передбачають впровадити і

у Ковелі, де люди нарікають на роботу

ЖЕКів. Мовляв, працівників там немало,

квартплата теж висока, а коли виникає

аварійна ситуація % неможливо дочекатися

спеціалістів, та й робота їхня здебільшого не

задовольняє. Міська влада переконана, що

передача внутрішньобудинкових мереж

дасть змогу мобілізувати фінансові, трудові,

технічні ресурси для більш ефективного їх

використання для підвищення якості кому%

нальних послуг, зниження їх собівартості.

Аби дізнатися про практику з цих пи%

тань, почути думки фахівців, міський голо%

ва Сергій Кошарук зініціював проведення у

Ковелі всеукраїнського семінару, на який

також запросили комунальників місцевих

служб та міських жителів. Адже проблеми

управління житловим фондом є актуальни%

ми не лише для влади, а й для жильців.

В обговоренні теми семінару "Удоскона%

лення житлово%комунального господарства

на муніципальному рівні, досвід міст, мож%

ливості залучення зовнішніх ресурсів, ак%

тивізація громадськості" взяли участь пред%

ставники влади, наукових та громадських

інституцій, фахівці комунального господар%

ства з Києва, Рівного, Львова, Луцька, Сарн,

Дубно, Ковеля, Нововолинська. Всі вони пе%

реконані, що система управління житловим

фондом потребує удосконалення. До цього

процесу свідомо і добровільно можуть долу%

чатися власники житла, які й повинні від%

повідати за його утримання. Прикладом та%

ких громадських органів управління житлом

є об'єднання співвласників багатоквартир%

них житлових будинків (ОСББ). Щоб покра%

щити ситуацію на підприємствах, що нада%

ють послуги з утримання житла, потрібно за%

стосувати сучасні ефективні підходи до ор%

ганізації праці, добору фінансових мене%

джерів, а також необхідно утримати на ро%

боті відповідальних, досвідчених технічних

спеціалістів.

Комунальна сферапотребує не реформи, а революції

У рамках представницького заходу та%

кож відбувся "круглий стіл" за участю

представників ОСББ (у Ковелі їх 17) з

обміну досвідом щодо відносин з надава%

чами комунальних послуг. Михайло Бере%

зовчук, голова громадської організації

"Спілка власників житла України", запро%

понував ковельчанам створити міську

спілку ОСББ, яка б могла брати участь у

проектах, вигравати гранди і спрямовува%

ти кошти для розв'язання комунальних

проблем.

Питання невипадково стало актуаль%

ним саме зараз. Чесна перед людьми і со%

бою місцева влада розуміє: самотужки їй

витягнути житлово%комунальну галузь із

теперішнього стану нереально, вважає

Михайло Березовчук. Наприклад, за ра%

дянської влади у бюджеті окремим рядком

виділялися кошти на капітальні ремонти

житлових будинків. Останні ж 20 років гро%

шей на ці потреби не було. У структурі

квартирної плати таких видатків теж не пе%

редбачено. Як результат % житло в Україні

старіє. І люди, які думають про завтрашній

день, шукають шляхи, як запобігти розрусі.

Тим часом за кордоном проблему утри%

мання житла давно і успішно вирішують

Спілки власників багатоквартирних бу%

динків (кондомініуми). Спілки наймають уп%

равителів, котрі підшукують підрядників

для виконання необхідних ремонтних робіт,

і головне % контролюють якість зробленого.

У цьому, до речі, полягає принципова

відмінність між обслуговуванням наших бу%

динків у "ЖЕКах", які самі ремонтують і самі

ж приймають свою роботу. Якість таких по%

слуг зазвичай низька, а звичка “халтурити”

добряче набридла багатьом мешканцям,

котрі платять за квартиру чималі гроші.

Щоправда, наразі в Україні не так вже й

багато громадян, які не лише хочуть жити

по%людськи, а й роблять для цього певні

кроки. Лише 6% від усіх, хто проживає у

багатоповерхівках, об'єдналися у спілки

співвласників. Прийнятий у 2002 році за%

кон про ОСББ відкрив поле діяльності для

самоорганізації, але не зробив революції у

свідомості громадян. Спеціалісти відзна%

чають декілька причин пасивності людей.

Одна із них полягає в особливій моральній

установці, яку соціальні психологи назива%

ють словом "патерналізм". Термін означає

такий світогляд, коли від особи вима%

гається тільки працювати, а все інше за неї

вирішить держава. Житлово%комунальні

проблеми радянська влада також розв'я%

зувала без участі населення. Але зараз та%

ка позиція хибна і дуже небезпечна.

І все ж, хоч помалу, але процес триває.

У багатьох населених пунктах Західної Ук%

раїни, зокрема і на Волині, серйозно взя%

лися за реформи в житловому фонді.

Найбільшими успіхами у створенні ОСББ

можуть похвалитися у шахтарському Но%

воволинську. У Луцьку невдовзі признача%

тимуть управителів багатоквартирних бу%

динків, щоб було кому питати із ЖКП за

якість виконаних робіт. Включився у про%

цес реформування і Ковель. Тому прак%

тичні рекомендації теоретиків і практиків

житлово%комунальної галузі з Києва, Льво%

ва, Рівного, Сарн, Костополя, Луцька, Но%

воволинська, що прозвучали на всеук%

раїнському семінарі, стануть в нагоді всім

його учасникам.

Ковель: нові підходи до управління

житлом


Оголошено конкурс

59

ККААДДРРООВВАА ППООЛЛІІТТИИККАА

Державна житлово,комунальна інспекція оголошує з 23.03.2009 конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців:

начальника, заступника начальника територіального органу Державної житловоM

комунальної інспекції M Державної житловоMкомунальної інспекції в областях,

Автономній Республіці Крим, містах Київ та Севастополь

Оголошення

Вимоги до кандидатів:

1. Громадянство України, повна вища освіта. Стаж роботи за фахом на керівних посадах у сфері житло%

во%комунального господарства не менше 3%х років або на керівних посадах у інших сферах не менше 5%ти

років.

2. Професійні, морально%ділові та психологічні якості, що відповідають вимогам до осіб, задіяних у

публічній службі та практиці керівника, а саме: високий рівень знань у сфері ЖКГ, швидка адаптація до но%

вовведень, комунікабельність, самоконтроль, уважність і наполегливість у роботі, здатність до самостійно%

го прийняття рішень і усвідомлення індивідуальної відповідальності за власні дії.

3. Досвід роботи з визначення, формулювання, планування, здійснення і координації діяльності устано%

ви/організації за всіма напрямами:

організація господарської і управлінської діяльності на основі застосування сучасних методів менед%жменту;

забезпечення поєднання економічних і адміністративних методів управління персоналом;

забезпечення раціональної організації обліку та звітності;

робота з правоохоронними, судовими органами на основі належного рівня юридичних знань, не%обхідних керівникові;

раціональне використання управлінських та матеріальних ресурсів;

робота з громадянами;

організаційна робота: організація та участь у проведенні робочих нарад, співпраця з громадськістю,ЗМІ, організація роботи з органами публічної влади та приватними суб'єктами, ведення переговорів.

4. Позитивним аспектом вважається наявність післядипломної освіти у сфері управління або юриспру%

денції, технічній галузі; наявність чи факт здобування наукового ступеня у сфері знань, що стосується жит%

лово%комунального господарства.

Документи, що подаються на участь у конкурсі:

% заява на участь у конкурсі;

% особова картка (форма №П%2ДС);

% копія документів про освіту (науковий ступінь/вчене звання);

% декларація про доходи за 2008 рік;

% копія паспорта та військового квитка.

Документи на конкурс приймаються протягом місяця за адресою:

м. Київ, вул. Димитрова, 24, к.203.

Додаткові відомості про умови конкурсу можна одержати

за тел. 207 M17 M09

Низкая платежная дисциплина рушит всеконструкции реформыЖКХ

Для суждений об успехах или неудачах

реформы ЖКХ используется большой на%

бор показателей, отраженных в специаль%

ных формах отчетности. Ими можно жонг%

лировать, чтобы иллюстрировать свою

точку зрения (положительную или нега%

тивную) на реформу. Однако есть непри%

знанный интегральный показатель успеха

реформы % уровень платежной дисципли%

ны. Если он существенно ниже 95% и

убытки от недобора платежей невозможно

компенсировать ни из тарифов, ни из

бюджета, то бизнес в ЖКХ становится

убыточным, а объекты ЖКХ деградируют

от недоремонтов, качество ЖКУ падает

вместе с готовностью населения платить

за них. Это рушит все конструкции рефор%

мы ЖКХ. У домохозяйств вряд ли возник%

нет желание формировать ТСЖ на базе

деградирующего здания. Частный бизнес

не может в депрессивном городе с соби%

раемостью 70% и с "убитой" коммуналкой

быстро привести ее в порядок, не понеся

убытки. Все лозунги и речевки реформы

ЖКХ блекнут, как только в качестве фона

используется показатель платежной дис%

циплины. Именно он является интеграль%

ным итогом успехов и неудач реформы

Платежная дисциплина является ито%

гом соответствия тарифной политики по%

роговым значениям способности и готов%

ности населения платить за ЖКУ, она оп%

ределяет финансовую устойчивость ЖКХ и

его привлекательность для частного биз%

неса, а в конечном счете, надежность ра%

боты всех систем жизнеобеспечения. Бо%

лее того, разработка комплексных про%

грамм модернизации коммунального хо%

зяйства должна опираться на прямые рас%

четы платежной способности потребите%

лей, оценку доступности для них ЖКУ .

Борьба с инфляцией является важнейшей

задачей правительства. В 2004%2006 гг.

рост тарифов на услуги ЖКХ признан ос%

новным двигателем инфляции. У народа

возникает естественный вопрос: когда же

все это закончится? От ответа на него пря%

мо зависят успехи или неудачи в борьбе с

бедностью и социальная стабильность. У

частного бизнеса в ЖКХ также возникает

вопрос: до какого уровня можно повысить

тарифы, чтобы окупить свои инвестиции

не подорвав платежную дисциплину насе%

ления? Без ясного ответа на этот вопрос

риски частного бизнеса в ЖКХ слишком

высоки.

ЖКХ часто называют островом социа%

лизма в рыночной экономике. Имеется в

виду сохранение административных мето%

дов управления и неверие в существова%

ние рыночных реакций как производите%

лей, так и потребителей ЖКУ, а также со%

хранение возможности пользоваться ус%

лугой, не заплатив. При низкой платежной

дисциплине в последние 10 лет экономи%

ческими методами управлять в ЖКХ было

просто невозможно. Нет рыночной эконо%

мики без денег. Экономика дефицита по%

рождает дефицит, что ведет к эскалации

расходов, а на их оплату не хватает денег

ни у населения, ни у бюджетов (см. рис. 2).

Снизить отпуск ЖКУ выборочно только не%

плательщикам в многоквартирных домах

поставщики часто не могут. Против задол%

женности из бюджета практически бес%

сильны. Что касается потребителя, то, да%

же еще не сформировавшись как покупа%

тель ЖКУ, он проявляет явные и правиль%

ные рыночные реакции. Беда в том, что

используются неверные представления о

порогах его способности и готовности

платить за ЖКУ.

Проблема доступности ЖКУ мало ис%

следована. Однако, знание порогов до%

ступности необходимо для эффективной

реализации реформ ЖКХ и электроэнер%

гетики; для формирования мудрой цено%

вой политики и эффективного частно%го%

сударственного партнерства в ЖКХ. Част%

ный капитал не идет в системы ЖКХ с низ%

кой платежной дисциплиной, а финансо%

вые институты не кредитуют модерниза%

ции коммунальные систем, где низкая

платежная дисциплина. Знание порогов

платежной способности важно для разра%

ботки эффективной социальной политики.

Существует негативная зависимость меж%

ду долей расходов населения на ЖКУ и до%

лей расходов на приобретение жилья.

Следовательно для решения задачи роста

жилищного строительства также необхо%

димо знать пороги платежной способнос%

ти. Наконец, это важнейший параметр по%

литики борьбы с бедностью и смягчения

социальной напряженности в обществе.

Два порога способности населенияплатить за ЖКУ

Существуют два порога способности

населения платить за ЖКУ, "заступ" за их

пределы приводит к снижению уровня

сбора платежей

Монопольные цены регулируются не

столько регулирующим их органом, сколь%

ко платежеспособным спросом. Примеры

% нефть, налоги, ЖКУ. В России ограничен%

ный платежеспособный спрос на услуги

ЖКХ определяет не уровень их потребле%

ния, а уровень собираемости платежей.

Во многих странах Запада ограниченность

платежеспособного спроса приводит к не%

допотреблению ЖКУ. Доля семей, которые

не могут позволить себе адекватно отап%


ТарифиЖЖИИТТЛЛООВВАА ППООЛЛІІТТИИККАА

Проблема доступности

жилищноMкоммунальных услуг Плачевное состояние платежной дисциплины населения по расчетам за потребленные жилищно�

коммунальные услуги уже давно стала "притчей во языцех". Как бороться с теми, кто не платит, как

защитить добросовестного плательщика? Единого рецепта на сегодня не существует, однако есть

определенные закономерности, которые на уровне государства могут урегулировать вопрос порога

доступности жилищно�коммунальных услуг для разных слоев населения. Исследованем этой проблемы в

России занимался исполнительный директор Центра по эффективному использованию энергии Игорь

БАШМАКОВ. Результаты, полученные им, возможно будут полезными и для Украины.

ливать жилища, составляет от 6% в Вели%

кобритании и 19% в Италии до 53% в Ис%

пании. Доля семей, недопотребляющих

ЖКУ по причине ограниченности доходов

составляет от 7% в Австрии и 10% во

Франции до 40% в Португалии. В России

же при практической невозможности сни%

зить потребление ЖКУ в многоквартирных

домах рост цен на ЖКУ за пределы пла%

тежной способности ведет именно к сни%

жению платежной дисциплины.

Существуют два индикатора доступно%

сти: платежная дисциплина в местах, где

производитель не может остановить по%

ставки услуг тем, кто не платит, и недопо%

требление услуги по сравнению с требова%

ниями санитарного комфорта в местах, где

производитель или потребитель не распо%

лагают достаточными средствами, чтобы

купить достаточный объем коммунальных

ресурсов. В России второй показатель бо%

лее применим не к домохозяйствам, а к це%

лым муниципальным образованиям, у ко%

торых нет средств на закупку топлива или

на ремонт объектов ЖКХ для обеспечения

жителей качественными ЖКУ.

Ключевым фактором, определяющим

дисциплину платежей или адекватность по%

требления ЖКУ требованиям санитарного

комфорта, являются не тарифы, а отноше%

ние "платеж за ЖКУ/доход". Обычно в

функциях спроса используются параметры

цен и доходов. Однако, анализ показал, что

доля расходов на оплату ЖКУ в доходе яв%

ляется более эффективным и, одновре%

менно, более простым индикатором пове%

дения потребителей ЖКУ, чем цены и доход

по отдельности. Важное его преимущество

% простота. При анализе его динамики или

при сопоставлениях между городами и

странами не нужно использовать ни дефля%

торы, ни обменные курсы. Этот индикатор

также показывает, что рост цен сопровож%

даемый повышением эффективности ис%

пользования ресурса не мотивирует потре%

бителя снижать уровень платежной дис%

циплины, или уровень комфорта. Потреби%

тель ЖКУ начинает реагировать, когда из%

меняется именно доля расходов. Экономе%

трический анализ, проведенный для ряда

городов и районов России, показал, что:

важнейшим параметром, определя%

ющим платежную дисциплину, является

отношение расходов на ЖКУ к доходу;

все утверждения об отсутствии пра%

вильных рыночных реакций у российского

потребителей ЖКУ или их слабости совер%

шенно безосновательны. На рост доли

расходов на ЖКУ в доходе население чет%

ко реагирует (см. рис. 3). В полном соот%

ветствии с экономической теорией коэф%

фициенты эластичности уровня собирае%

мости платежей по показателю "пла%

теж/доход" отрицательны, существенны

по абсолютной величине и статистически

значимы;

эластичность собираемости плате%

жей за ЖКУ растет по абсолютной величи%

не по мере приближения к порогу плате%

жеспособности и еще более значимо рас%

тет после его "перешагивания" . Чем выше

отношение расходов на ЖКУ к доходу, тем

выше по абсолютной величине коэффици%

ент эластичности платежной дисциплина к

доле расходов на ЖКУ;

функция собираемости платежей по

показателю "платеж/доход" относится к

малоисследованному классу функций с

динамической (асимметричной) эластич%

ностью (к этому же классу относятся функ%

ции спроса на энергоносители по цене

или функции собираемости налогов от их

ставки) . То есть, существует верхний уро%

вень доли расходов на ЖКУ в доходе, на%

чиная с которого коэффициент эластично%

сти по абсолютной величине растет, по%

скольку потеря благосостояния (полезно%

сти) от снижения параметров комфорта

меньше, чем от недопотребления других

товаров и услуг, которыми при ограничен%

ном бюджете домохозяйство должно по%

жертвовать для оплаты возросшей доли

расходов на услуги ЖКХ.

Обобщение зависимости уровня соби%

раемости платежей от доли расходов на

ЖКУ представлено на рис.1. Зависимость

имеет форму крыла. Верхняя кривая отра%

жает распределение населения по спо%

собности платить за ЖКУ, а нижняя % его

распределение по готовности платить за

ЖКУ. Эластичность платежной дисципли%

ны или потребления по доле платежа за

ЖКУ в доходе на рубеже первого порога

достигает значения %0,4. После "заступа"

за этот порог и по мере приближения ко

второму порогу она достигает уже значе%

ния %1. В этом случае рост отношения

"платеж/доход" на 1% приводит к сниже%

нию собираемости или потребления также

на 1%. Значит, поставщик ЖКУ упирается в

полку максимума платежной способности

населения, а дальнейший рост тарифов

порождает только прирост долгов. Эта си%

туация может смягчаться только при повы%

шении доходов населения, снижении цен

на ЖКУ, или снижения уровня их потребле%

ния без ущерба для комфорта. Средняя

способность населения платить за ЖКУ

равна примерно 7% от его доходов. Имен%

но в этом случае верхняя кривая зависи%

мости пересекает уровень платежной дис%

циплины в точке 95%. Это % жесткая и ус%

тойчивая во времени и пространстве про%

порция в структуре потребительских рас%

ходов. Только при такой доле удается при

жестких мерах к задолжникам удержать

платежную дисциплину на уровне не 95%.

При доле расходов на ЖКУ в доходах насе%


ЖЖИИТТЛЛООВВАА ППООЛЛІІТТИИККААТарифи

61

Рис. 1. Пороги готовности и способности (покупательной способности) населения

платить за ЖКУ


Тарифи ЖЖИИТТЛЛООВВАА ППООЛЛІІТТИИККАА

ления 8%9% (ситуация в России в 2005%

2006 гг.) дисциплину платежей удается

обеспечить только на уровне 90%. В по%

следние годы в России работать с задолж%

никами стали жестче, но дисциплина пла%

тежей не повысилась, поскольку парал%

лельно мы смело "перешагнули" пороги

платежной способности.

Из этого анализа следует очень важ%

ная и простая практическая рекоменда%

ция: повышать тарифы на ЖКУ можно

только до тех пор, пока платежи за ЖКУ не

превысят 6% от среднего дохода населе%

ния и/или 15% от БПМ (бюджету прожи%

точного минимума). Согласно российской

статистике, в среднем на жилищные и

коммунальные услуги в России расходует%

ся около 5,2% дохода семьи. Это практи%

чески совпадает в результатом по Запад%

ной Европе и США.

Итак. Существуют два порога доступ%

ности ЖКУ. Первый % для среднего отно%

шения "платеж за ЖКУ/доход" равен 7%.

Если этот порог превышен, то платежная

дисциплина падает или снижается уро%

вень комфорта. Чем значительнее "за%

ступ" за порог 7%, тем значительнее такое

снижение. Второй порог % для отношения

"платеж за ЖКУ/бюджет прожиточного

минимума" % равен 15%. Если этот порог

превышен, то никакие суровые меры по

повышению собираемости платежей или

по социальной поддержке населения не

позволяют повысить платежную дисцип%

лину. Этот второй порог % ключ для проек%

тирования программ социальной под%

держки. При проекции на отдельные со%

ставляющие ЖКУ пороги проявляются как

это показано в табл. 1.

Под порогом понимается не некая

"священная" граница, которую нельзя пе%

реступить, а уровни, при превышении ко%

торых существенно изменяются характе%

ристики зависимости очерченной "кры%

лом Башмакова". Еще раз подчеркнем, что

данная зависимости не уникальна только

для ЖКУ. Она справедлива по отношению к

собираемости налогов, или к отношению

расходов на энергоресурсы в ВВП.

Пороги способностинаселения платить за ЖКУустойчивы как во времени,так и в пространстве

Доля расходов на ЖКУ в среднем до%

ходе, равная 7%, % это не только россий%

ский, но и довольно универсальный меж%

дународный порог платежеспособности,

обеспечивающий высокую собираемость

платежей за ЖКУ или приемлемый уро%

вень жилищного комфорта.

Экономика % это органическое взаимо%

действие системы постоянных и перемен%

ных. Анализу постоянных характеристик

экономического роста незаслуженно уде%

ляется очень мало внимания. Однако, ряд

пропорций является крайне жестким, что

существенно ограничивают свободу эко%

номического маневра. Например, жела%

ние повысить налоги на личный доход за

пределы 10%15% приводят к уходу плате%

льщиков в "тень" и палению собираемости

налогов. Отдельные макроэкономические

пропорции являются предельно жестки%

ми. К ним относятся: соотношение проме%

жуточного и конечного продукта, доля за%

работной платы в ВВП, доли расходов на

энергию в валовом продукте и другие.

При определении порогов платежной

способности на ЖКУ мы имеем дело с эко%

номикой постоянных, жесткой пропорци%

ей, которая варьирует в очень ограничен%

ных пределах в очень разных странах при

существенной смене в них моделей эко%

номического развития на протяжении

многих десятилетий (см. рис 5 и 6).

В США или Японии на протяжении по%

следних 50 лет доля расходов на ЖКУ в до%

ходе не отклонялась от средней величины

более чем на 1%. Это явный индикатор на%

личия порогового значения. Сходная ситу%

ация проявляется и на рынке приобрете%

ния энергоносителей для снабжения жи%

лых домов. Доля расходов на эти цели так%

же предельно стабильна (см. рис. 6). В

США средняя величина в 1959%2005 гг. со%

ставила 2,6%. Диапазон ее устойчивого

изменения оказался крайне узок как в

США,, так и в Японии % 2%3%. Выход за эти

пределы устойчивого изменения доли был

только кратковременным. Для 15 "старых"

членов Европейского Союза первая про%

порция в 1999 г. среднем составила 3,2% с

разбросом по странам от 2 до 5%. В Индии

в последние годы она колебалась также

вокруг 3%. В Китае в 2000 г. она составила

2,6%. В России в 2005%2006 гг. она вырос%

ла до 4%. Вновь получаем сенсационно

универсальную и устойчивую пропорцию.

Анализ потребительских расходов в

зарубежных странах позволил выявить три

важных момента. Первое, доля всех факти%

ческих и расчетных платежей за аренду,

ремонт, содержание жилья и коммуналь%

ные услуги к потребительским расходам в

различных странах очень устойчива. За по%

следние 46 лет американцы стали в 2,5 бо%

гаче, а вот доля расходов на эти цели в

располагаемом доходе не изменилась. В

1993%2004 г. в 15 "старых" членов Европей%

ского Союза она варьировала в крайне уз%

ких пределах: от 20,5% до 21,3%. При раз%

рыве в уровнях доходов между 20% малоо%

беспеченными и 20% наиболее обеспечен%

ными группами населения в европейских

странах, составляющем от 5 крат в Дании

до 14 крат в Португалии, доля расходов на

аренду, содержание и обслуживание жи%

лья у семей в разных доходных группах

каждой страны довольно стабильна. Она

не зависит от уровня доходов. В принципе,

у малоимущих эта доля должна быть выше,

но программы социальной помощи по оп%

лате ЖКУ позволяют выровнять нагрузку

на население в разных доходных группах

(расходы на одного человека по этим про%

граммам в среднем в 15 "старых" членах

Европейского Союза составили 133 евро

на человека в год). Такой же результат по%

лучен Независимым институтом социаль%

ной политики и для России. В структуре по%

требительских расходов есть динамичные

составляющие (например, по мере роста

доходов заметно снижается доля расходов

на питание и повышается доля расходов на

развлечения и туризм) и предельно устой%

чивые % доли расходов на жилье, ЖКУ, на

транспорт, налоговые сборы и обязатель%

ные платежи. Доля расходов на ЖКУ зави%

сит от типа семьи % количества ее членов,

Доля платежей

за ЖКУ в доходе


за коммунальные

услуги


за энергоресурсы

в доходе

Порог средней

доступности7% 4%5% 3%4%

Порог предельной

доступности 15% 8%10% 6%8%

Таблица 1. Пороги доступности ЖКУ


ЖЖИИТТЛЛООВВАА ППООЛЛІІТТИИККААТарифи

63

их возраста, уровня и характера занятости,

% но в среднем по всей доходной группе и

по всей стране остается стабильной.

Второй момент: долю расходов на

ЖКУ можно определять по отношению к

суммарному доходу, или к доходу за выче%

том налогов, или, наконец, к потребитель%

ским расходам. По мере вычета из дохо%

дов сначала налогов, а затем и сбереже%

ний, доля повышается. Во многих странах

на цели потребления расходуется только

75%85% от суммарного дохода. Для США

доля расходов на ЖКУ по отношению к по%

требительским расходам составила 21%,

к располагаемому доходу % 19%, а к дохо%

ду до налогообложения % уже только 15%.

Третий момент % состав жилищных

расходов. Данные по жилищным расходам

могут включать: фактические затраты на

аренду жилья (в Европейском Союзе в

среднем 3,9%); расчетную стоимость

аренды жилья (10,9%), в котором прожи%

вают его владельцы (это не реальные рас%

ходы, а чисто условный расчетный показа%

тель, который показывает, сколько семья

заплатила бы за жилье, если бы она его

снимала, а не была его собственником);

затраты на содержание и текущий ремонт

жилья; затраты на водоснабжение, кана%

лизацию, вывоз мусора и другие жилищ%

ные услуги, а также затраты на энергос%

набжение жилья % электроэнергию, тепло%

вую энергию, газ, жидкое и твердое топ%

ливо для индивидуального отопления жи%

лых домов. Только три последние состав%

ляющие (содержание, текущий ремонт и

коммунальные услуги) прямо сопостави%

мы с показателем российской статистики

% расходы населения на ЖКУ. Главная же

разница % оценочная и фактическая стои%

мость аренды, доля которых составляет

13%15% в Европейском Союзе и США. По

Японии даются только данные по фактиче%

ской оплате аренды % 2,8%. Доля расходов

на ЖКУ в Китае составила в 2002%2003 гг.

7,7%7,6%, что несколько выше порога (см.

рис. 5). Но в статистике по Китаю есть рас%

ходы на аренду жилья (2%2,5%), которые

не удалось вычленить.

Расчетная стоимость аренды не явля%

ется реальным расходом. Кредиты для по%

купки жилья (включая ипотечные) финан%

сируются из сбережений и относятся к ин%

вестициям, а не к потребительским расхо%

дам. Косвенным показателем доходности

вложений в приобретение жилья является

экономия на его аренде, которую и отра%

жает расчетная стоимость аренды. Это

расход, которого удалось избежать. Он

может быть приблизительно равен расхо%

дам на обслуживание жилищных кредитов.

При корректном сравнительном ана%

лизе оказывается, что доля расходов на

ЖКУ, аналогичных российскому показате%

лю, составляла в Европейском Союзе, в

1999 г. среднем 5,6%, с диапазоном зна%

чений по странам от 4 до 9%. Разброс объ%

ясняется разницей в структуре собствен%

ности жилья и в ценах на энергоресурсы.

Самая низкая доля собственного жилья и

самые высокие цены в Дании, Германии и

Австрии. Именно в этих странах самая вы%

сокая доля расходов на ЖКУ. Если бы все

страны имели средними по Европейскому

Союзу цены на энергоносители и доли

собственного жилья, то при всем разнооб%

разии прочих факторов, доли расходов на

ЖКУ в доходе изменялись бы в очень уз%

ком диапазоне: от 6 до 7%. В странах Вос%

точной Европы доля расходов на ЖКУ со%

ставляет от 4 до 11%. Там где она высока

наблюдается низкая платежная дисципли%

на и (или) существенное недопотребление

ЖКУ. Собираемость платежей за тепло% и

водоснабжение в Литве и Латвии в 2005 г.

составляла около 80%85%, что полностью

укладывается в "крыло".

В 2005 г. Россия оказалась в зоне,

близкой к первому порогу способности

населения платить за ЖКУ., а в 2006 г. % уже

за ее пределами, что породило серьезную

социальную напряженность в обществе.

"Перешагивание" порога не позволяет по%

высить платежную дисциплину, а обеспе%

чить адекватное качество ЖКУ во многих

муниципальных образованиях .

Из проведенного выше анализа следу%

ет очень важная и простая практическая

рекомендация: повышать тарифы на ЖКУ

можно только до тех пор, пока платежи за

ЖКУ не превысят 7% от среднего дохода

населения и/или 15% от БПМ (бюджету

прожиточного минимума.

Продовження в наступному номері

Экономика постоянных и переменных: пороги универсальны для России, США,

Западной Европы, Японии, Индии и Китая

Рисунок 2

Рисунок 3

1 у.о. = 1 euro

РОЗЦІНКИ

НА РОЗМІЩЕННЯ

РЕКЛАМИ(Ціни наведені з урахуванням ПДВ та ПР)

* Обрізний формат +5мм з кожного боку макету

2x1*

420x297

1/2* гор.

210x148,5

1/2* верт.

105х297

1/3* гор.

210x99

1/3* верт.

70х297

1/4 гор.

182x60

1/4

верт.

90х122

Д о д а т к о в і у м о в и т а з н и ж к и : Р о з м і щ е н н я с т а т е й т а і н ф о р м а ц і ї :

Розповсюдження рекламних матеріалів компаній

на виставках — 300 y.e.

Розповсюдження рекламних материалів компаній

поштовою розсилкою:

Листівки: 1/1 — 1500 у.о.

Буклети: 2000 у.о.

Технічні вимоги до матеріалів, які надаються:Текстові матеріали (PC): файли формату MS Word (без вставлених растрових ілюстрацій), таблиці у файлах формата MS Excel

Графіка (PC, МАС): файли формата Adobe Illustrator до 10 версії (.EPS), CorelDRAW версії 10 (CDR%файли, шрифт "у кривх", кольорові заM

ливки у CMYK, ілюстрації у CMYK із роздільною здатністю 300 dpi)

Фотоматеріаи (PC, МАС): растрові ілюстрації у CMYK із роздільною здатністю 300 dpi у форматах TIFF, JPEG

2500

1800

2000

1800

1800

2500

Розміщення рекламних модулів на обкладинках: у.о.

1 обкладинка (210 x 250 мм)


перша сторінка журналу

остання сторінка журналу



1800

1000

650

400

300

Розміщення рекламних модулів: у.о.

2 полоси (розворот, єдиний макет)

1/1 полоси (вставка)

1/2 полоси

1/3 полоси

1/4 полоси

50

60

100

150

Виготовлення рекламного модуля:

розміром до 1/4 (170Х65 мм)


розміром до 1/2 (170 Х130 мм)


1%2

10%

5%

3%5

15%

10%

10

25%

20%

Знижки на розміщення реклами одним клієнтом у декільM

кох номерах протягом 2008 року:

Кількість публікацій

За умови одночасної попередньої оплати всіх

публікацій

За умови передоплати кожної окремої публікації

у.о.

у.о.

100

150

Інформація у рубриці "Новини, події"

із зазначенням назви, телефону або

сайта компанії (кількість д.зн.):

до 600 д.зн.

до 1200 д.зн.

500

Стаття рекламноMтехнічного харакM

теру із зазначенням адреси та телеM

фону компанії (кількість д.зн.):

розміром

1/1 полоси

(до 4500 д.зн.)

1x1*

210x250

News & Politics

Журнал "ЖКГ України", березень 2009