View
249
Download
9
Category
Preview:
DESCRIPTION
38 номер 1957 рік
Citation preview
7РОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАЙТІ!.СЯ!
СТЯХЯНО6ЕUЬ Opralf Броваре~окоrо раІовІІоrо комІтету КоиувІетвчвоt иартІУ JкраІвв та райоввоі Ради ,цепутатів тру,цащвх
БвІ:веьиоІ обл:аетf
;\і 38 (14-8'/)1/ П'яrниця, 29 березня 1957 року. \1 Ціна 15 кап. --СТІННА ГАЗЕТ А ПОВИННА БУТИ ТАМ,
ДЕ ИОЛГОСПНИНИ ПРАUНlІОТЬ Незабаром rромадськіеть
Жер~ови: відзначить вихі~ седа
)(ВО-
тисячноrо Н()Мера щ1ценної стінної газети «Впере~», яка випускається у К()лгоспі ім. Леніна. Матеріали, які вміщуються на її СТ()РііІках, у переваж:ній бідьmо
сті актуальні, зхі~товкі і впливають на тих, що іх читають.
Але бі~а у Т{)Ху, ЩQ' дуже иа
·•о коJІГОСІІників, колrо<тнипь, які працюють у рідьничих бригадах,
3 перших днів полмвих рО'біт ек.зехпляр щодеююі стіНН()Ї газе
ти, лаАРУКований на. машинці або переписаний від руки, повинен бути у К()ЖНій бригаді, на . тваринниЦьких фермах. Редколегії ба·га1'0Тиражних друкованих га
зет, агітатори у тракторних
брига~ах виріши.'Іи у налруже
ний час весняної сівби випускати один-~ва рази на ~ень «ЛисТ()& тру~()ООЇ сдави». СлJд також,
на фермах, читають ці газети, і як і в .минулі роки, вст~новити у це тільки тому, що· тривалий час рільничих брига1да.х і біля траRця газета випускається тідьки l'Орних вагончиків вітрИ'ни ~дя в Щ110ИУ-АВОХ еІtЗемплярах. Чи- стінних газет. тають н тідьки ті .'Ію~и. які У пі~rотовці до ~вяткуваюrя прихо)(ять ,11;0 к-О'Нтори к.олго·спу, 40-х ромвин Велик~го Жовтня uyf)y. Не р()зповідають про зміст з·начне місце належить стіню1м випущених номерів стіннівки і газетам. Вони П(}Кликан·і властиагітатори, які ~о останнього ча- вими їм формами .(Юботи активсу прово~или бесі,;и ІЮ ,~;есяти- но д~по.Іrагати партійним органі
х·а.тках. заціях mиpoiW розгорнути бойо•ве І так не rідьк.и у Жер,~;ові, але соціалістичне зхага:ння на честь
і у &ОJІNИ:'ІІах С·С. Плжке, Сві- в.сена.ро~ноrо свята.
тильне, Княжичі. Щоденні стінні В РЯАі колгО'С1ІНИХ стінних газети вихо,;ять, як правило, газет знаЧіНо з.менmи..1ась кільбОО'Перебійно, але їх читає ОІбме- кість ~описувачів. У к.няжицьжена кі.'ІЬ&ість колгоспників. кому кодrо.спі іи. Щорса, нашриКерівники партійних орrавіzацій клад, ,J;ехільоо місяців рі,;м копримириJІися з цим, Х{)Ч бачать, ли з'являється лист рядово·го Щ{) роль стінних газет у грома~- колгоспника. Внаслідок ЦЬ{)ГО різ_ СЬ!t(ИІОJІітично·му житrі тут за- ко зменшилась кількість критичнепала. них вистуnів газети, ~ілових про-
Партійні організації і правдін- позицій, спрям~ва:них на усунення кол~пів у Гоголеві, Требу- ня нцоліків у poOO'fi бригад, .пахт~і, ТІЮЄЩИні та ~еяких інших нок. сіл прийняли рішення ПІЮ ви- Настає вирішальний період пуск багатотиражних газет, як-то боротьби за вшrонанля взятих зовихо~ять в ес. Пухівка, 3азим'я, бов'я:за.нь по пі)(вищенню врожаіі"JІітки, Русанів, Рожни. Рішення нО>Сті сільсь.ІWrосато~рських кудьці ще не здійснені, а випуск тур, ПІЮ){уктивн()сті грQ-мадсьхого
ЩО){енних стіннівок тут вже 3ОВ- тваринництва.. Поруч з посилен-. сім припинили. нях пропаганди передового досві-
Наша райанн·а партіfІ:н·а орга- ду, висвітленням ходу СО'Ціаліснізація ·нагромruдила за останні тичног() зм·агмшя ко.1го.спні стін
роки значний досвід керівництва ні газети повинні зі всією рішустінною просо·ю в к.мr<>crrax. В чістю смілив·о виступити проти склш~і їх редколегій пона){ 200 .щ~арів, бракоробів та інших покомуністів і комсомольців, значна рушників Статуту сі.1ьсьхогоспокількість активних сількорів. Це дарської артілі, Щ(} гальмуют1: дає пі~ставу скооати: у нас є наше просування вперед. жож.'Іивості швидко ВІ:fІІравити ці Бойова зміст()в•на стінгазета не~оліки. П()Трібно тідьки шJжва- повинна бути усщи, де пра·цювити рО'боту редк()легій, поси- ють ІtІ}Лгоспники. Про це має
JІИТИ партійне керівництво• ни- ПіІдбати кожна партійна органі-ми. зація.
Назустріч 40-.м. роковинам Великого Жовтня
ТрудовІ усnіхи
нафтовикІв Бурильники УправліннІІ сЧа
паевськнафта» (Куйбишевська область) достроково завершили квартальний rілан. Пробурено свердловин у два з лиш
ком рази більше, ніж за відповідний період у минулому
році. З початку року чаnаєвці
видааи nонад план кілька ти
сяч тонн рІдкого палива.
(ТАРС).
Будівництво
газової свердловини Поблизу села Більче, Дро
гобицької області, почалось будівництво газової свердловини .м 6. Змагаючись за гІдну зустріч
40 роковин Великого Жовтня, бригада виконроба Антона Романіва веде роботи з випе· реджекням графіка. Бурова вишка буде змонтована дост· рокоао - до 5 квітня.
(РАТАУ).
Зб ешелонів вугілля понад план ГІрники шахти Імені Кірова І підприємство в Караrанднн·
вІдвантажили 35 ешелонІв ву- ському басейнІ, яке достроко-rІ.ІА•, видобутого з початку во завершило квартальне зав-року аонАА nлан. Це - шос:те дaJUI•. (РАТ А~).
Мітинг дружби між народами Радянського tоюзу і Угорської Народвої Республіки
у зв'язку 3 перебуванням в РадЯ1ІСЬR.(}Му есюзі УрядО'внrартіИ:ної дедегації У·rорської Нар()ДН{)Ї РеспубліІш 27 березня в М\Jскві відбув
ся мітинг дружби між на:ро)(ами СРСР і Угорщини.
М. М. ШвернИІt, Ф. Р. Коолов , М. І. Бєляєв, П. М. П()спєлоо.
О. Б. ApiCTQB,
У Великому КремдівськюІу палаці зібрадись численні предста.вникн заводів і фабрик столиці,
інтелігенції, Радянської Армії, М·()ЛОДі, грома•дських організацій. У .1ожах - чдени дишншатичного wрпусу, співробітники угорсь!W'Го посо
льства в Mocitni, радянсІ.кі та іноземні журналІсти.
Міти:нг відкрив гоJюва вик.онко:му Мо:сковської Іlіеькоі Ра,~;и депутатів трудящих М. І. Бобро'Вни-ltoB.
Потім з т~плими вітальними пр()мова~и виступили робітник Московського аВ'Nмобільного заводу імені Лихачова П. С. М\Jрозов, шrеьмен
ник В. П. Rатаев, сту~ент нафтfJвото інституту В. І. Єрхолкін.
Шоста. година в~чора . В президії з'являютІ>Ся чдени Уряд()во-nартійної дс.1егації У горської Народної Ре·спубдіки на чмі з 'l'ОВаршпами JІлоmе.и Кадаро.м, Іштваном ДО'бі, rовариmі
М. О. Булганін, К. Є. Ворошилов, Л. М. К8Іrанович, г. м. МадеНК;(}В, А. І. МіК()ЯН, в. м. М()ЛОТОВ, .М. Г. Первухін, М. А. Сус.1ов, М. С. Хрущов, Г. It. Жук.о11, Л . І . Брежнєв, Д. Т. Шешілов,
В :ra.1i лунають бурхливі опдески, коли голо· вуючий надає словQ· керівникові Уряд(}оо-па.ртійІН()Ї ~елегації У rорськоі Народної Рсспуб,1іки Jiнomy Кадару.
3 великою про:v{ІВОЮ на мітингу виступив зустрі,нутвй бурхдивими оллесками Голова Ра,~;и
Міністрів СРСР М. О. Булганін.
(ТАРС) .
Єнісейська ГЕС Тут dуде нове місто Закінчено Ш)ІІІередні розвіду- Нова ГЕС бу)(е найпотужнітою
в світі. Ії річний вир.ООіток. ста
Н{)ВИтиме 34 иільярди кіловат-
вальні .(Юботи по будівництву Єні
се·йськоі ГЕС. €ні·ссіі" буде nерекрито в районі БуІ}хакінсько·го ·бика за п'ять кідометрів нижче годин еJІек.троенергії. від Аб.лаково. (ТАРС).
Найбільший у світі заJJізорудний басейн
В краю якутських адма..зіn da
березі безіменної річки ЛенськІJго району закладається містоМирний. Майже щодня сюди прибувають нові дюди, які виявили
бажання бути в ЧИ·слі піонерІв
осВQЄННЯ дале.ІWrо північного
краю. На ~хі,цній о.ІW·лиці селища розкину.1ось палаткаве містечко .
(ТАРС). В ТомськНІ: обдасті, нцадеІW в десятки мільярдів тонн. Досі
від міста J.Wmraшeвo, відкрито нанбільшим на зехлі вважався нове ро~овище 3алізних РУА· На басеЙlІ біля Верхнього озера в окремих ·ділянка.х вміст задіза досягає ~о 36-40 і більше про- США П{)Тужністю в 23 мідьярди
КомбаНн для вивантаження буряків
центів. тонн з вм:і~том 3аліза блиІЗЬК;(}
Ко.тпашев.ське ІЮД()ВИЩе в нан- 27 процентів. більшим у світі і обчислюється
Кременчуцьке море
(ТАРС).
3 за.хінченням бу~івництва ню берегів майбутНЬ(JІГО !lоря.
На См:іннському машинобудінному завщі (Черкаська область) сконструйІJвано комбаіі"п: ~дя вивантаження бурЯ'ків ·з авт()м:аmин і укла~апня їх у кагати висотою
5,5 хетра. Він змонтова·ниИ на базі трактора «ДТ-54».
(РАТАУ) . КремевчуцькО'і ГЕС на Дніпрі Вuючивmись у всена.ро){не утвориться велик.е ВО)(()Ймище, змагання на честь 40-річчя Бебільша частина якого розкинеть- дИ&()ГО Жовтня, rі~рохех-анізаrори ся на території Черка~ькоі оо.1ае- ЗО'бов'язалися до 7 лисТООІа~а ті. Тепер тут проrва~яться роботи доотрокіІво вик11нати річниіі пдан по спору){женню чаші і укріплен- земдЯ'них ІЮбіт. (PA.TA.f).
СемІнар реданторів багатотиражних
копгоспних газет Вінницький О'бwи КП У країни
П}>()Вів ~в&~енний семінар ре~ак-Добування .мергелів на Україні Т{)рів ~агатотиражних к{)лrоспних
Код~пники і nрацівники МТС жаіі: зерна з &оЖН()ГО гектара. газет. Иого учаеники П()ділиднс~ України організували ,~;обування В цьому ІЮЦі сідьrоспартілі, досві~()М, щюслухади ряд ;rекціИ
мергелів. Внесення ~вох-трЬ{)Х розташовані в подіськ.ій зоні, і дооовідей. тонн мергелю на гектар дастЬ проведуть ва.пнування ки~лих Зараз у сільгоопартідях об.тах:: -М()ЖЛИвість різко знизити кис- грунтів на пл{І!Ці бдизько 300 ті ви~ься 80 дРукованих ба· лотність поліських грунтів і збі- тисяч гектарів . гатотиражок. Jіьmити на 3-4 ЦЄІитиери вро- (РАТАУ).
Киів. В грудні 1956 року став до ладу дію· чих найбільший в краї· ні завод бактеріальних препаратів. Проектна по· тужність його-25 міль· йонів гектаропорцій фос· форо- і азотобактерину за рік. Недавно _ завод відправив перші 100 тисяч гектаропорцій фосфоробактерину для удоб· рення цілинних земель Казахстану. До весняної сівби трудівники сільського господарства
одержать ще понад 2,5 мільйона гектаропорцій цього добрива.
На фото: мікробіологи Б. д. Лукова (зліва) та М. І. Гресь за посівом культури фосфоробакте· ра в реактор.
(Прескліше РАТАУ)
Фото М. Селюченка.
Біля макета староТ ЮзІвки В Сталінському обласному краєзнавчому му·
зеї відкрилось кілька нових залів. В одному з них - великий макет старої ЮзіВК!І (нині місто Сталіно). Виготовлений в кінці мину ло го сторіччя, цей макет експонувався в 1896 році на Нижегородській промисловій виставці, потім зберігався в Ленінграді, а недавно передан ю'"І в дар місту Стал!но.
Майстерно зроблений макет точно відтворює Юзівку тих років, про яку «батьки міста» писали в своїй доповідній записці катеринослав
ському губернаторові: о:не маючи ніякого самостійного значення, Юзівка. . . неминуче прире•Іе на на запустіння» .
.. .Дві експозиції і який контраст! - макет старого міста і поруч численні фотографії, діа грами, схеми, що розповідають про сьогоднішнє життя індустріального центра соціалістичного Донбасу.
Місто, яке називали «приреченим на запустін· ня», за роки Радянської влади стало одним з найбільших промислових, культурних і наукових центрів. Тут працюють чотири вищих учбових заклади, науково-дослідні інститути, технікуми, два театри, філармонія, 600 клубів, палаців куль· тури, бібліотек. У місті виходять 23 газети і літературний альманах. Створено відділення спілок - радянських письменників і художників.
(РАТАУ).
ПОЛЬОВІ РОБОТИ НА ПІВДНІ На півдні країни йдуть польові роботи. В Пів
денному Казахстані колгоспи вже посіяли близько 80 тисяч гект~ів ярої пшениці, вівса і яч· меню. В сільгоспартілях Кам'янець·Подільського району, Хмельницької області, ряд тракторних бригад вже закінчив сівбу ранніх ярих і соняw· пика. Колгоспи і радгоспи Південного Узбекистану почали вибіркону сівбу бавовнику.
(РАТАУ) .
Одеса. Колективу наукових працівників астро· помічної обсерваторії Одеського університет~ імені !tlечнікова доруче но в міжнародному гео фізичному році виконан ня теми - вивчення ме
теорів. Для проведенш наукових робіт поблиз~ міста споруджуєтьсs спостережна станція, д' буде встановлена сучас на вітчизняна астроно мічна апаратура.
На фото: заступиНІ директора астрономічно обсерваторії О. М ~ульберг і науковиі
співробітник С. В. Руб
"ьов перевіряють одер
жаний з Ленінграда но
вий рефрактор.
fПрескліше РАТАУ) .
Фото А. ФатЕЕВі .
СТАХАНОВЕЦЬ П'11тницн, 29 березня 1957 potty.
Україна ін.дустріальн.а j Гігант тракторобудування НАПЕРЕДОДНІ ВИХОДУ В ПОЛЕ
ПовинА творчих сил і енергІі, наш народ Іде назустріч 40· річчю Великого Жовтня. Радянські люди оглядають проАдениА шлях з почуттям патріо1·ичної гордості за свою Батьківщину, srкa за історично коротквА строк перетворилася в соцІапістичну індустріально-колгоспну державу.
новими славнЮІи ,цілаии: колек- (Нотатки із відкритих партіhяих зборів тив заво)J;у приступив ,цо освоен- У Броварській МТС) ІНЯ і виро·бющтва ,~;изе..'Іьного У жоповІ,І;l ,;ирекrора :МТС говорить аrро·нох О. Стеба&ооа, трактора «ДТ-54». т. СухорукtJва М:. «Про rосоо,цар- - було 'Юрі& зеІWном:JІено на
Невпізнанно змінилося обличчя Українськоі РСР, як і всіх братніх республІк. Борючись за здІйснення ленінського плану соціалістичної індустрІалізаціі, трудящі Радянської Украіни з допомогою всіх народів СРСР створили за роки п'ятирічок немало великих промислових підприємств, що стали опорними пунктами розвитку і зміцнення економічної могутності нашої країни. Статею, srкa оублІкует~tся нижче, редакція починає роз
повідь про rІганти Індустрії Радянської України.
Виконуючи е·оціаJІістичне за- ську ,~;іяльність м:аmинно-трак- рехоо:rті сільrDІСпмашин. Це ИеtІІО· :~ювлення тру)J;івників еільсь:wrо торної станції у 1956 році і зав- гаиtJ. О,циаr. в погоні зз. еково111і· господарства, тракторозавощі ,~;ання на 1957 рік» були навеяе- ею ,в;еякі машини ві,црем:'(ттува· ств{)<рюють тепер трактор більш ні цифри і факти, які сві,цчать, JІИ неякісію. При оосJІі,~;уванні економічний і досмналий, ніж що :иехані:за.тори разом з колгосп- ооииих посівів у веJІИІЮ,І;ЮІер«ДТ-54». На новій машині поліп- ниІtац сооеі оони яіяльності ських ко.:rгоспах іх. JІеніна. та шаться умови р(}боти тракториста добилвся певних успшв у іх. Кірова, гоголівськоrо «Черво· - зимою в кабіні буде тепло, роботі. Зараз успішно завер- на Україна» виявлені просіви,
• • • літtJм - прохоло,в;но. Ві,цпа:,JJ;ає по- шуєтьtя пi.J;l'()'l'OOJta. ,~;о вихо,~;у в бо висівні мехмrіз11и бататьох сі-ХТЗ ... Неиае такого кутка на 1 жовтня 1931 року - став треба -в причіплювачі. З ,;о·поУо- поле. вuок оорацьооані. Іх не ремон-
радянській землі, Ае б не знuи всенародним святом. гою спеціального гідравлічного O.-;нaJt в роботі МТС, як В&а3а- тувuи і не захіниJІи і 'rellep. значення цих літер. Вкарбовані До травня 1932 .(ЮltY заво,~; по- пристрою тра•кторист ca:v: зможе ли ,цоошві,в;ач і виступаючі, були Минулого року перевитрачено в кf\'l'aJI, вони вже більш як чав вИІlусrоати 100 тракrорів на управляти приtйпниии знаря»;я- і в ісrотні недоліки. 20 rонн па.ч:ьного. Пояснюється чверть сторіччя виблискують на добу. З& цю :виробничу пере.М:О11' ми. це у зна.чній м: 1р1 то, ~ 8 раАіа~'орах вітчизняних тракто· ко·лек.тив був удо·стоений високої Щоо ,~;ооитися нових успіхів - Торік, - rоворить ветлікар бриrа...;ах не,цостаrnьо було зашра-рів, вага,~уючи про героїчні будні урядової нагоро";и - ор";ею1 і внести свій вклад у справу В. Семенов, - наша МТС _знаЧІЮ вочно-rо інвентаря. А які зробJІено перш(}ї .п'тирічки, про невпинно Леніна. крутого пі,щесення сільськогс перевиконаJІа план ум:ов_шн ораи- з цмго висновки? Ніяких. І 3а· ЗJЮСТаючу силу ра,ІІянськоі ін- За роки першої n'ятирічки господарс'l1Ва, тра.кторозавощя:~~ ки, але по ~ в~дах ~бІт, зокре-~ pau у бриrа.,~;а.х иожоо спостеріга-.в;устріі. пі";прие:мство .в;ало країні 160 ти- треба багато ща зробити. І їм ма по заrотшлІ корхш. для ху- ти, мли з бочки у ві.в;ра нали-
В історіі виникнення і зрос- сяч тракторів. піА силу нові, ще більш сRЛадні ,цоби, не ви:wнала д\JrоВІрних зо- вають пuьне і воно роз.ІІИ· тання Харкі:всьмго тракторного - Це наш вклад У здіfrенення завдання, nоставлені :в рішеннях бов'язань і :кмrоооам:и. ваеться. ' заво,о відбито живі риси творчо-ї ленінської :иріі, - говорили хар- гру;щевога Пленуму ЦК КПРС. Иого ,ЦООІо:виив зоотехнік - Ре»оООІТ траRторів, - rово-праці радянських лю,~;еtі, на.тхне.. ківські тракторобуАівники, гopJJ;i Бо, як каже кадровп заводу В. КоJІПаков. Він, зок.рема, розпо- рить м:ехМІік І. Суп~, -них зшnовіток велик.ого JІеніна, за свій завод, за свою Батьків~ Федір Карпович Нижник, в людях вів, як підхосмвні ко.'Ігоспи :в закінчений. Основне наше зав-який з трибуни VIII 3•їзду партії щипу. - вся наша. сила. заплаві ріки Оки nроведи за .в;о- дання - присмрити ni.J;l'O"NBKY
rеворив: «Якби ии могли ,;ати До •noчaтlty Велпої ·Вітчизня- Справяі, це так! Cua заводу по.могою м:еханізаторів корінне комбайнів. ДJІя цього нообхіщо завтра 100 ТИСJІЧ першоRЛасних ної війни ХТЗ ,цав сільсІ>ком:у в Йі)ГО прекрасних людях. Взяти, nоліnшення приро~них сіножатей використати nрпіщепня цент· тракторів, з~бе:mечити іх бензи- Г(}СПО'дарству 172 тисячі коліс- наІЩ>ИRЛа~, Х(}Ча б самого Фед(}ра і збирають те:nер по 4Q-45 риьних хайстерень. ном, за.бе:mечити іх машиністами них і 41 тисячу гусеничних Карnовича Нижника. Більш як центнерів сіна на кожному гeJt· ПJ)О'Пооиція, на нашу жум:r.у, (ви nрекрасн(} знаете, що покu тракторів. Війна m nрооннила чверть сrоріччя nрацює він на тарі - в три рази бі.'Іьше, ніж засJІугову~ ува.ги. Однак жирекЩ\J це _ фантазія), то серед-ній биття заводського пуJІьсу. Все, заво.и;і. Не тільки nерші цеглини ра.ніше: е і в нас уеі иожлИіООСті ція :МТС поки що не пї.trрииала селянин сr.азав би: «JI за 'ltOJIY- що можна бу.ію зняти і вивезти, клав він у стіни цехів, а.ч:е й поліпшувати JfYKИ, ue цьоху іі. нію» (тоfіта 33 к.ожунізх)». ніжправили в Алтайський край. сам іх робив. Нижник фрезерував питанню не приділяється уваги. Ще ожин ,пже при&рий факт.
Тут, розвантаживши верстати. і .в;еталі .в;ля першого колісного Навіть пере.J;О'Ва тракторна брита. :М:еханізаrорц за Jtiльr.a AJriв вий. Харківськагс м f'I.A устаткування на nерших парах трактора. Тепер він керує о,~;нією .в;а . VІІХа, яr.а обслужує требу- жуть в ІЮле, & не в усіх І.ОJП'ОС-
тракторного завожу, почате вес- у неприсrосованих приміщеннях, з .цільниць тракторного цеху. Мо хівськик lООЛГОСІІ і:и. Хрущ011а, пах обла.,ща.ві п011юві стани, ваНОІО 1930 року, в періо.и;, JtOJІИ а то й цросто nід відкрито не- от Пара.сковія Расторгуева, жит- жо.~;ного гектара. луків не за.1у- rончик,и. на прост(}рих полях нашої країни боv, харків'яни ІІІочuи працюва- тя амі невіж,~;ільне від заво,~;у. жила. Не зоов вік, яr. викоkува- Партійні збори зоООв'язuи утвер.и;жувалоr.я нове колгоспне ти .J;JІЯ ·фронту, ,~;ля перемоги. JІк Коли бу;s:уваJІи ХТЗ, вона nі,в;но- тиУе бригажа. цю роботу renep, та. бюр&, ,~;ирекцію МТС, окрехих '1'0-
ЖІІТТ.:І, було однією 3 сиадо:вих жива. пам'ять іх самовіданої сила цеглу і воду. Потім: ста.~а й керівнпи МТС, як вижв:о, ка- :варишів нerafnro усунути вияв-чаtти.-н ленінсьмго плану соціа- · · · А й е А праці-,;Іючі 1 ниш лта ськии шише.п:ьницею, бриrадИІЮи, а те- ло про це ,~;уиаJІи. час не Ж,І;е. .rені не;(ожіки. жістиqноrо перетворепни Батьків- тракторний і Барнаульський :мо- пер В(}Ю! - кращий майстер - Значну CYJIY грошей, -щипи. торобужівний заво,~;и, створені на цеху ТО"Іного .ч:итва. ИИ'RО.Іа Jlу-
ВужіВ'НИІtИ вЦчува.пи повсяк- базі хтз. пащін приїхав на бу,;ову ра:юи Іван киває на Петра· •.. женну nідтримку всього ра,J;ЮІСЬ- Історія ,~;руrого наІЮдження з своі:w батьком:. Коли батько кого наро;s:у. З у-сіх кінців краї- ХТЗ не менш героїчна, ніж літо- ОО(}ру,~;жу:вав цехи, жилі бу,~;инки, Так в наро,~;і говорять про JІюни приб}'ВаJrи сюди ешелони ~ nис йог(} бу,~;івництва. Інженери Микола вчився. Часто ХЛQПЧИК .цей, які .намагаються зняти з різнИУи матеріалами, устаткуван
нях. Кращих люяей поси.:~али на б·уяо:ву ІІІідnриемства, к\Jлгоспи
к~мсомо·;r. Оwб;rив() значною була братерська дООІомога сталінградці-в, акі з~~у~rали перший в країні тракТtJрний завод.
То.ці в ·роmоря,;женні буяівників ще не було :к.роr.уючих екскавато-рів,· потужних nідйоМних кранів та іНШ()Ї сучасної техніки. Дово,в;илося користуватись· ЛО'па-
і робітники, повернувшись у підодив ,;о воріт заво,J;у, при- себе вЦпо'Ві,;альність за. ,;оручеХа.рків після вигнання німецько- слухаючись д~ гурмту машин, ну роботу. Прислів'я це, м:ені фашис'J1Ських загарбників, nоба- відчуваючи, що- там, в цеху, і здається, цілко-м nідхtJ.,;ить для чиди на. місці завожу згарища і його місце. Чуття не ооманулtJ того, щоб охарактеризувати ЗіК}-пи щебеню, з яких стрюrіли Миколу. ПісJІя закінчення школи повія М·аркоосьlООГО--'За.ступника скарлючені залізні балки зруйно- він пішов працювати на ХТЗ і голови броварської артіJІі «Пром-ваних цехі,в. тут знайшов своє покликання. лооодерев» по культ:м:асовій робо-
І зн\JВу за нерушимпи sако- Якщо М. JІуnащін - пре.~;- ті і Петра Трохпеика -нами радянської дружби на ,;опо- ставник другого паколіпня трак- секретара nарrорганізаціі літківмогу харківським тракторобу,~;і:в- торобу.~;івників, ro wкар ){мит- СЬІООЇ ПpoxapТLJil «Рцянська ника.и прийшли москвичі, горь- ро Підлужний, нuажчИR Фежір Україна». ко'Вчани, сталінградці, алтайці. ·JІісковський, свердлувальниця - XТtJ ві;nrовідав за і,;ейно ..
'І-ою, тачкою, ручнюm нІ>Спкю4и, Д·опома.гали всім, чим могли: бу- Марія Київська, пресува.п:ьниця виховну роботу серед працівникінною }"ІІРЯЖRОІО. Проте ні nри- дівельни),{И матеріалами, устатку- Марія Савостіна. - вже трете ків лозоnлетільното цеху? - sа-иітивна техніка, ні тяготи біву- ванням, верстатами, а найго:зо:в- nокоління. nитуе.мо- в т. ТрохихеНІtа. ачн&го життя, ні люті хуртовини, ніше - людьми, вмілими жосві,ц- Життя і nраця лщей цих - Кохуністи артілі «Проvло-що вільно rуJІяли по rолому сте· чениии кадрами. трьох поколінь - чаетина істо- зодерев» і особисrо т. Марков-ду, - НіЩО Не МОГJІО СІІИНИТИ В 1948 році ЗаВО~ Не 'ГЇЛЬКИ ріі ХТЗ, ПОдібНО ,1;0 'І'ОГО, ЯК ЇСТtJ- СЬКИЙ,- ВЇ.ЩО'Ві;І;а.Є ВЇН.-:Ми НіраДЯНСЬКИХ патріотів. Переборю- був піднятий з руїн, а й переви- рія іх рідиО'го завояу, що вже чого сnі.1ьного з цією а.ртіллю не ючи тру,~;нощі, вони самовіддано щив сере,цнмдобо.виіі' довоенний дав Батьківщині бJІи;зько nівмі- маємо, хіба тільки те, що цех працювали, натхнені партією на вооуск ~rашин. Ця перемога при- льйона тракторів, - сдавна сто- цей У Літках і нача.'ІЬНИІt йо-rо дострокове завершення бу,~;івни- несла ХТ3 ,в;ругу нагоролу-орден ріпка героїчного літопису бороть- Г. Король на ооліку в нашій цтва ін.J;устріальноrо nервенця Тру,J;QВОГО Червоного ПраІІІора. би ра,~;янського наро,~;у за •nобу- парторганізаціі. Украіни. День пуску ХТ3 - На.ступний рік був віАзначений ,~;ову ко·.мунізму. А. Костров. - Основне наше виробництво
в БJЮварах, - заявляє Марковський, - •а в Літках тіJІьки один цех. Н не :можу часто бувати там. Та, в.1асне, чого їхати? Виробничі пок33НИRИ в них хороші - у лютому виконали план на
Рік 1931. Так почалося будівництво ХТЗ ... Рік 1957. Чергова партія тракторів «дТ-54» перед відправкою ва село.
Фото М. Начмнк.іна (Лрескліше РАТАУ}
173 nроцент.и. -Для вас аби цифра кругла,
- виступив якось r. ІWІЮдЬ на загальних зборах артілі з критико.ю на а:дресу голови nрав
діпня І. НемщJова і його за.ступника З. Маrжовськоrе, - 11 все останне: як живуть, працюють
люди цього цеху, як зажоволь
няються іх духовні запити, вас ·зовсіх не цікавить.
Побував я в Л()ЗО·плетіJІьному цеху, l!OOMOВJIJIB З IIO.IO,UIO, па тут прац100, і перекоІWЮа, що
:про іх вихО'Ванна ніхТtJ не ,~;бає. Вони не пам'ятають, КОJІИ слухали бесі.цу агітаrора, .11екцію. МолоАіжних вечорів ніхто не організовує, гуртки художньої саМОАЇЯ.ІІьності не працюють, хоч бшrаrо в баааючих.
- Нещода•вно до нас, - го-ворить секретар rwхсоШJльськ.ої ор
ганізаціі Віра Онопрієнко, -приіж,;жав пре;~;ставнИR з райко
ку ЛКСМУ, ue не )J;опо:v:іг нuаrо,;ити роботу. БіJІьmе того. Ще у вересні кину.ч:оrо року :ми на
зага.в:ьних. збQіІах прийняли ,~;о &{)I](CtJXtJJIY ,в;е&і.ІІЬ100Х наших працівників. О,;на& до цюго часу іх не ВИRЛИІtа.ІИ в райкок на зат· вер,J;ЖеННJІ.
- Коиоохмьці м:и чи ні? -зашитують ці юнаки і ,;івчата..
М\Jло.ць бarnro зроби.а:а, щоб цех в JІютоху о,){ержав перехЦ
ний Червоний ПІJ'3ІІІОР apriJii. Віра Онопріенк(), Софія Носм, На.,в;ія Ільченко, Софія Лисенко і ря.ц інших ,~;івчат і зараз значно перевиконують н\Jрхи. Та насАі.ц
ки були б набаrа'І'О кращі, коли б тут була організоваН'а. пихоовна робота.
Вина в цьоху не тільк.и З. :Маркожько·го, вкий ві,щові,~;ае за культурно-хасову роботу в
артілі, ·а й партііі'!юі арга.нізаціі, ,;е па обліку комуніст· т. Король. ЧtJму б, наnриклад, не ·заслухати йо-го на nартзборах
щю ·стан виховної роботи сере~ nрацівників цеху?
Потрібно, щоб і nрацівники райкожу комсомОJrу заїхали сщи і ,~;оnомwли налагожити RОксо-м:ольську роботу. В. 6іrун,
члек КПРС. с. Літки
П'•ntиця, 29 березня 1957 року. СТАХАНОВЕЦЬ
Зустрінемо весняну сівбу у о о
=====·І
ЗМАГАННЯ РОЗГОРТАЄТЬСЯ І ВсІ бригади нашого колгосnу борютьсІІ за те, щоб зІбрати по 12 центнерів зернових, по 160 центнерів картоплІ І овочів з кожного гектара. Добре усвідомлюємо, що для того, щоб виконати зобов'11зання, взяти хорошІ врожаі на на
ших земл11х, треба наполегливо працювати кожному колгоспнику і колгоспницІ. Ось чому в дні перед вихо
дом у поле в нас все більше наростає трудове иапруженн11.
На честь славних 40 роковин Великого Жовтня змагаються всІ бригади: перша, яку очолюе І. Касян, з другою, де бригадиром Ф. ЗалозниА, третІІ з четвертою, 5 овочева - з 6 овочевоІD.
іІІ
ОзимІ культурн Із зими вийшли в хорошому станІ. Особливо радує пшеНІщя, посіяна по люпиннщу перехресним спо
собом, якоі маємо 90 гектарів. 180 гектарів жита підживн.1и мінеральними добривами.
У дрІбному сільськогосподарському іивентарІ недостатку немае. € близько 140 дерев'яних та залІзних борін, якими закриватимемо вологу на зябу та озиминІ, 10 культиваторів, двІ кінних сівалки в городніх бригадах.
На всю площу ярих - 680 гектарІв - насінням забезпеченІ. Вдосталь в кормового і гіркого люпину - 1000 центнерів. Це наш золотий фонд. Невиста11ае тільки кукурудзи, а.Іе все робимо дл11 того, щоб іі було на всю площу. Правда, насІнн11 кукурудзи мали б, І.О.ІІИ б не допусткЛИ велику помклку nри зберіганні П.
КартоплІ у нинішньому роцІ садитимемо 275 гектарів. ЦІА важливІА культурІ приділяємо значну увагу. ОсновинА попередник - люnинище, а також озкмина, 11ка Ашла по удобреному овочевому клину.
МІсцевих добрив маемо 5800 тонн. Це, звичайно, мало, щоб в .а.остатку дати Jx нашіІІ землі. Тому продовжувмо нагромаджувати місцеві добрива. Гн/А не залежується на фер· мах, Аого майже щодня вивозимо у Поле. ПІд урожаА заготовимо ще не менше 1 ООО тоІUІ.
Колгосп ім. Щорса. с. КНІІЖНЧІ.
Л. Носулеіtко,
агроном .
Сад ІІ.t:О,lІ.ОІІоенть m.opotc:y
І і
І'
Гарно сього,щі в са.~:у. Сзняч- змагання :на честь 40-річчя
не пр~хіиия JІ&с~tав ще огоJІеІіі ВелИ:к.щ'Q Жовтня, са..~:ові ланки, віти пло.~:ових .~:ерев . От-от і на якИ3LИ керуІОТь Віра Харqенко,
них оживуть брунь'Іtи, які потізІ Олександра Кулик та Марія Же·ПеретІЮряться у яскравоое.~~ені ребець, вже чимало зробили д:ІЯ
JІИСТО'ВИ. ТОГО, Щоб і В НИНіШНЬО3[J році Наш са,~; ПlО,І;()НОСИТЬ щ->року. добре уро,~;ив са·,~;. Ще з MИliYJI'!i
Го.1о~не, чого потребує са,~; і ІJеені обкоnали приштамбові кр)'
ЩеJро за те з нами розшrачу- rи, очистили і побі.JІИJІи штаХ'би, етьсJІ,--це висО'к~і агротехніки. зформуваJІи крони на м:о.І<щu ,~;rВізь.ме)Іо, наприкла,~;, минулий ревах. Вже вивезли у сах 600 рік. Ми внес.JІи 1100 тонн гною, тонн гною та 300 тонн сечі. близько 400 тонн сечі та чWІало Дуже зцоволені тим, що на;mу кінеральних ,~;обрив. Са.в;ова роботу цінують. Мене і в~іх брИГ&,І;а. провела рішучу 00_!)(J1·Ь- ТРЬОХ лаНКОВИХ брига,І;И затверk бу з шкідниками та хооробами жено учасниками Всесоюзної са,~;у. Зате К<tлl'ООП о,~;ержав при- сL'ІЬСЬ&ОГОСП(),І;арсько1 виставки. бутку ві.~: наше>і жілянки сажу ао- М. Ковбасинський, !lla.J; 2 Шьйони карбованців. бригадир садовоі бригади.
Вu.ючившись у с&Ціа.~істичне с. Требухів.
У Кмвво-Святоwинському раАоні, з яким змагаємось
ДОСЯГНЕННЯ НАУКИНА СЛУЖБУ КОЛГОСПАМ
Іtолгоtпники і механізатори врожайності сільськоrоспо~арсь-райО'Ну, вкJІючившись у соціаліс- ких культур. Ді.1ьниця працює тичне зматання на честь славно- над сортовипробуванням овочів
го 40-річчя Ра.~:янсько-і ·держави, та картоплі і яобилася в цьому зобов'нзались нинішнwrо року ~еякп результатів. Та·кі {Х)рти зібрати не менш ніж по 120 харrопJІі, як «nриєкульський>>, центнерів картоплі овочів з «еіянець-328>t, «бородянський» і гектара усієї п.аощі. «о&тJЮрьонок:. з rpynи ранніх,
З JІе1'0ю по..:ання ,І;'ОІІО!Іоги «юбель» і «островський С-419» тру,~;івнИІtам сільськоrо rосшо,~;ар- - з сере;t;ніх, «·nарнасія» і СТІВа в о.~:ержанні ВИ{Х)КОТО вро- «катюша» з групи пізніх за.служаю Українськ.а ака;t;е3Lія сільсь- rовують швидкого розюrоження і коюсподарських наук пр{)вела у
Овятошино виїзну сесію Вченої р~Ци аr{ЮНом:ічних факу.ІІьте
тів ака.в;еЮі ра.зо:v з пре,~;ставпи
ка.ми · МТС, колгоспів, партійних і радянських організацііі району
по питанню збільшеоння вирООиицтва к.артО<ІL1і і овочів. На се
сії виступило ряд вчених з доnовідями про підвищення ВІЮЖайності цих культур, в ооговоренні яких взяло уча.сть 10 чоловік.
3ав-ідючий Гостомельсько-ю ,~;ер311еортодільни.цею Ф. Колесник у СВОЄ3LУ висту·пі на сесії розпо
за.хіни ними в усіх к.олгоопах .менш урожайних сортів, яsі в
зимово-веС"Няннй пepi\J'.J: погано зберігаються.
3 ,(оповіддю про вщющення високого ВІЮЖаю виступив на се
сії Вченої ради завідуючий кафе~рою селекції і насінництва
академії професО'р М. Зеленський.
Ка.р1'0шя -- надзвичайно важлива культура. В харqуванні
людини вона за.йУає 40-60 nроцентів. ltарТО'ІІля в також важли
ІЮЮ сировиною .~:ля багатьох га-
вів про сортність, щ~ в о,~;них з .а:узей про)Іисло;вості. А.1е врожаї
ВU:ІDИХ ф&&rорів піжвищепня іі ще ,~;уже 1UІ'ЗЬКі в раІоиі . То-
Миколаївська область. Контроль· но-насінна лабораторія Кам'ян· ськоі МТС закінчує другу пере·
вірку посівних якостей насіння в колгоспах зони своєї діяльності. На фото: лаборантки районної
контрольно-насінної лабораторії JI. В. Внсоченко (зліва) і В. Мішуровська перевіряють насіння кукурудзи на вологість.
(ПресКJІіше РАТАУ). Фото К. Дудченка.
Це викликає тривогу НаІСіпням ярих зернобобових
КУЛЬТ}'Р КОJІГОСП В ~НОВНОМ:У за
безпеЧеНИЙ. Вівса в на 50 гектарів, гречки - на ·55, проеа __,. на 30 гектарів. У зерносховищі зберігається 600 центнерів люпину, Щ() ,~;асть можливість посіяти йоrо на зерно, силос, кор.v: ху
.~:обі і зелене ,~;обриво· ва З!ично більшій ІL'ІОЩі, ніж. торік. Насінв:я Ж КУКУРУАЗИ - Ж(};t:НОГО центнера. Ії :можна б обміняти па інші культури в колгоспників, о,~;нак прав.1інюІ артілі не ·гурбується, щоб це зробити.
Мало ще в нас заГО'ГОВJrено і місцевих ,~;обрив. Гною на полях в 1900 Т&НН в зшилапоnаних
2500. Можна о йоrо вивезти значно більше. бо біля тваринницьких nри3Lіщень nовно, але
мало возять. Причина - вооів певиста qae. Мінеральних ,~;обрив
також мало - лише 35 тонн. В. Онаwио.
Колгосп ім. UUевченка,
с. В.-Днмерка.
рік, нашрикла,~;, зібрано по 89 центнерів з гектара.
ПІ)рц з цим в ра.йоні е такі колгоспи, бригади, ланки, які Щ&ро·ку збирають ;t;обрі ~рожаї
картоплі. Так, бригада т. Белииенка з артїді іх. Хрущова одержала торік по 176 центнерів з гектара, а ланка т. Погрібноі з цього ж колгоспу - по 206. Навежені вище прикла.~:и сві;t;чать про те, що на всіх землях району wжна о,.;ержувати по 130-150 і більше це-нтнерів картоnлі з кожного гектара. Треба тільки як слід використати резерви.
Д{)СJ)і;t;ож вирощення вис(}коrо врожаю ооочів лодідився бригадир городньої бригади колгосnу
i)f. Шевченк.а П. Захарченко. Торік тут зібрали по 185 центнерів овочів на кожному з 75 гектарів. Найкраще вродила каnус
та, ЯКО'Ї одержали по 440 центнерів З К-ОЖНОГО гектара . Ще ІtраЩИХ уепіхів добилася ланЕа Євдокіі Андрійченко, що виростила по· 493 центнери &:алусти.
Минудоі ~ені тільки з шrощі брига,~;и трудящим · Києва віщра
влено 1387 центнерів овочів, від реалізації яких у колrоспну касу надіЙШJІо біJІьше кі.Іьйона
карбовавців. Кожек гектар жав
з
•u ПОВНІИ готовності
Q о
Сортність нартоплі-важливий фактор підвищення врожайності
К'()лrоспи зони нащ~і .МТС пинішньСІго рО'ку са,~;птимуть кар
r<mдю на. пл-tщі в 3160 гектарів . Підсумовуючи пасдідки господарювання за минулі РD'КИ трооа
~казати, що в більшості ~ртілей рік у рік о.~:ержують 1Ш3ЬКі вро
жаї ціеї кулЬтури. Оянією з при. qин е те, що тут не .дбають про
поліІІІшення насінництва карrоп
ді. І що особливо тривожить, те> це помітне зменшення кількості сортовоrо посадкового матеріаJІу.
За ,~;аними апробації 1956 рD'ку, колгосnи мають лише 35 процентів сортового посадового ма
теріалу, що в півтора раза мен
ше, ніж у 1954 році. У велико.. имерськіfr артілі ім. Шевченка (ІІІrронои т. Таран) сортооої картошrі є дише на 0,9 процента площі, ім. Леніна цього ж. села (агроном т. Га.'ІицькиИ) на 1,5 процента, і)(. Ж~анова, с. Іtра.силівка, (агроно:и т. Богач) на 2,5 процента. Це тому, що у вказаних гоепо;t;арствах щороку ігнорують
або неправильно про-ва.~:ять сортову nрочист.rоу на насіШІих
ділянках. Більш того - тут допускають змішування сортів ni;t; час поса,~;ки та збирання.
В ряжі ж артілей - іх. Ворошилова, с. Троощиііа, іи. Щорса, с. Княжичі, на всій nлощі вщющують тільки сортову картошrю. Мають перспективи перехо;t;у па 1ОО~процентні сортові посіви у 1957 році артілі іх. Хрущо-ва, с. Требухів, «Шлях Ілліча,., с. Зазим'я, ім. ltipQBa, с. В.-Ди:мерка. Найцінніmо·ю в наших умовах є
картопдя ракостіfікото сорту , «бо~
ро,.;янськиіі» . У нас він вистигає на три тижні раніше від картоп.ї і «альма». Крім ТО'ГО, він високоврожайний. ДругиJІ: nерс'ІІектив
ним .,cop'l'O.v: е універсальниf.І: ра
костійкий с·орт «катюша», який протяrо)І останніх явох ро.ків у
колгоспі ім. Кірова, с. В.-ДЮІерка, ,~;ав у 2-2,5 раза вищиіі' уроожай, ніж інші сорти.
Посадковиіі иатеріад раннього
сорту «б.ородянськиИ» кодТІн:ІІИ
повинні одержати у насіююму роосцник.у-к<м:rоопі Ї)( . Хрущо
ва, с. Трооухів, сорт «катю·
ша» - в названій вище артїді ік. Кірова. О.~:нак досі не провеJІи сортообміну колгосnи ім. Ж;~;анuва, с. Красилівм, i.u. .МD'JІQТ(}Ва . с. Гоголів, які одержують HlfJЬKi
врожаї. Те.Р'Jlіти такий ·стан ніяк не можна. Всі артілі повинні нР
r·айно закінчити сортооб:.~ів .
В найбдижчі роки ми повинні перейти на суці.1ьнї сортові п,1-
сіви картоплі. Для цього неоохі-,;но, щоо одержаний в шІря.~;ку обхіну І!ІіJ'Са.І:ксвий матеріал був
висаджений виключно на наеінних ,~;ілянках. Тут сді,~; обов'яз
ково поса;t;ити і картоплю, зі.Ора
ну з тих шющ, де мюrулоrо року
пЦ час апробації зроблено сортощ:ючист&у та прочистку від хво
рих кущів .
Ранні та ПеlЮІІективні СІ)рти карто-плі, яких у КОJП'(JІС'Пах оfі
халь, потрібно Х'Q'ручити вщющу
вати кращим: ланкаJІ, щоб
о;t;ержати нкісні сор:rові вирівнлні
клубні на 1958 рі&. Поса,J;ку на
насінних ділянках провести вручну, пі;t; лоnату, з м:іж.ря~дюt 50Х50 а·бо 60Х40 сантиметрів .
Що'б nолі·пшити насінництво і пі.~:вищити врожай, ря;t; артілеЙ' пристуnили АО яровизації ПІ)са·.~
ковоі карТООІлі. У ІWЛrослі jмепі
Кірова, с. п~греби, яровизують 30 rонн, «Шлях lд;riqa>t, село
Зооим:'я, - 40 тонн. Заклали картоплю на яровизацію і в кол
госпі ім:. Димитрова, с. В.-Димерка. Це в зmчній мірі Д@оможе якнайраніше одержати ·врожай . Тре6а, щоб всі артїді нас.:rідув :tли приклад цих кодгQ.спів-про.я
І>ооизували посадковий ~Іатсріал на на:сінпі ділянки.
О. Стеаа·иова, агроном-овочевод.
Броварська МТС.
14260 карбованців ,жохо;t;у. кічних факультетів Украінської Нещодавно в брига,~;і вія6ули- ака~ем:ії сі.п.ськоrосподарських
ся збори. Гffl'уючи гідну зу·стріч наук. разо:~~ з працівниками кол-40-річчю Ведикоrо Жовтня, код- rоспі;в, МТС, представниками гоапники зооов'язалися зібрати ~партійних, радянських організаІНе м:енш ·ніж. по 220 цеН'Гнерів цій накреслила захо;Jtи ІЮ забооооочів з кожнQІго гектара. Окрехі пеqенню високого врожаю О'Вочеланки ,~;али сдово вирО<:тити по вих кудьтур і картоплі. В основ-
250-300 центнерів ПО3Lідорів, ному вони подягають в елі,JІ;ую-КаJІІусти і огірків. чоку:
Щоб забе'3печити вирощення Розпоqати з 1957 року посту-такІ)·Го врожаю, бригада вигото- павий перехід в усіх колгоспах вила пона,~; 1000 тонн торфО'&о:v- раіі'ону на овО<чеві сівО'зміни з ,ПО'стів, вивез.щ 1200 тонн гною. .~:отриманням всіх нра:вил агро-
техніки. Суворо дотримувати сисЗначний інтерес у присутніх
теми агрозахо;t;і11 , розроблених викликав виеТ}'іП агронома-овіІче- д•'Ія відnо-ві.~:них сіво·з.иін, виково~а Бучанської МТС М. Швачка, який. дав ряд цінних штрад ОВ{)- ристовуючи )(О'СВі,І; пере~(}ВИХ ко.ч
rоспів. чеводам і ка-рrопдсвоJЩм Щ(}){О
За·безпечити впровадження ра-о;t;ержання ВИС()КИХ і сталих уро- йонованих перспективних сортів жаів на великих площа.х. Обоов'я-
овочевих культур і картоотлі ви-зок fD'РОдників - вирощувати . . . . . б СО.КОЯКJСНИХ ПОСіВНИХ КІ)Н;t;ИЦЇЙ ,
РІЗНІ овочевІ культури, а не 0 • для чого організувати с;воочасне м~жувати~ь лише кащ·стою, по- придбання, з·бсреження і пі:~rотовюдораии 1 картоп.дею. Мало ува- кv Н""" І·нн •о по· · с ·r . . І J ..,_, я ,.. сІву. ,воєqасн u ги придІдяють ко;пошtи опркам, '"ровDJОти "" · ·
• · о • • Т u '-" Я.,vВИЗаЦІЮ ІТОСІВНОfО цвІтнш &ІШ}ет~ . реба развива- , :матеріалу картоплі. ти .Р:шнє __ ~вочІвництво, ~ )І,.Jл 1 Ноо·б хідtrо організува-ти а кожцього НеО'uХІдно зна.qно роошири- ному ко.1ГОQПЇ в.'Іаене насінництти парниково•--rепличне гоопD'дар- во карrоплі з мет-ою швщк.оr·о
ство. ві;t;творення високоцінних сортів Обговоривши підсу:v·ки rocno- та політпенюr іх насінних я:кос
Ааl>ІІІВUІІІ, Вчена ража агроио- Т'-!іі.
4 СТАХАНОВЕЦЬ !12!22 --
З редакційноУ пошти ~ lk===========•• * •===========~
Виправдаємо довІр'я ДесЯТКИ ТИСЯЧ ІtОМООМОЛЬЦЇВ і
неспі.1КО'воі холоді сnоруджують в Донбосі і:пахти, ,;обувають вугілля. М:и теж вирішили взяти уча,сть у цій всенародній еправі - П'()Їхати на будівництво каналу Північний Донець-Донбас. д~к.тадехо всіх зусИJь, щоб виправдати .J;ОВір'Я RОМСОМ:ОЛЬСЬКОЇ організаціі, ям видала на.J: пу-
тШжи. Г. Кроха, М. Іnьченко,
П. Гавриш,
комсомольці.
е. Вигурівщина.
Виховання діт"'ей-.. не другорядна справа
Що робить в крайньому разі вчитель, коли учень серйозно провиниться? Він, як правило. гово·
рить:
- Стривай, ми ось твого батька викличемо до школи\ На це учень нічого не відпові·
дає або говорить: «Та батько все рівно не прийде•.
В нашій школі таке .було, наприклад, з учнем Нагорним. _Він теж впевнено заявив, що ного
батько не захоче іти сюди. Звідки ж він про це міг знати? Звичайно, з розмови батька з маті-р'ю.
він закінчив з оцінками «4• ~5•, при відмінній поведінці .
Випадок цей не поодинокий. І він ще раз заставляє замисли
тись над питанням про иоєднання
у се:vирічній ШІWді ві·дб~лася виховних зусиль вчителів і батьоліиn:ада художньої самодшль- ків. Ось, наприклад, в ~оєму кла
ності Хор виконав ряд пісень -1 сі є учень Лео~енко. ВІн. мав ав-. торитет в класІ, . але нерІдко по-
«Мос:&ва-:-Пекін», . «Ой поля рушував дисципліну. Погано
ШкL'Іьиа олІмпІада
Гірше буває в тих випадках, коли батьки пасивно ставляться до зауважень класного керівни· ка. Так, одного разу В. Рижий став неохайно писати в зошиті з росіІіської мови. Я домовився з учителькою т. Рудницькою, щоб вона сповістила ripo це батькам. Учень приніс зошит додому, показав Ііого і признався у всьому
матері, але вона не звернула
уваги - нехай, мовляв, розби · рається батько, який, до речі, тоді був у довготерміновому від· ряд,женні. Так, звичайно, поступати не можна. Всі діі матер, і батька мусять бути єдині, погоджені, однаково авторитетні для дитини.
Хочу навести ще один приклад
В учня Бузавського є дід і бабуся. Вони не вірять записам у щоденнику, бо Микола спереко нав• іх в цьому. Одного разу, наприклад, у щоденнику було записано, що учень не виконав за
дачу N! 325. Але цю задачу Бу· завський після уроків записав у зошит і показав дома : сБачите, яка несправедливість - пишуть і самі не знають що•. Бабуся хлопчику повірила і потім усі зауваження учителів стала брати під сумнів. Таким батькам і опікунам слід порадити не поспішати з висновками. Адже прямий обов'язок батьків - постійно дбати про авторитет вчителів перед учнями.
&олгоспНІ», «Як л1то веселе ми- вчився. Тоді я nоговорив з батьНа€» та інші, драматичний гур- ком учня і швидко. знай~ов з '1'О'К поставив n'eey «1tоза-п:ихо- ним спільну мову. В_ш менІ тепе~ . • підказує особливосТІ в характерІ
.J;lИltA». сина, що дуже допомагає у ви-А. Tenmoк. ховній роботі. Одного разу, при·
міром, цей учень порушив дисципліну. Я сповістив про це бать
с. Плоске.
Пущено мпив Доtі, Яlt ТіЛЬR-И IWXY. 8 КО.І·
rоспників 'ШУrрібІЮ було- переиоJЮТИ зерно на боІЮШН()о, то треба було їх;а,ти в сусіднє село, бо в нас не було млина. Тооер ця опра.ва вирішена. В сел:і nущмо JlJIЛH, і ltOJIГOCnHmtИ МаІОТЬ .М:ОЖ
JІІПJіСТЬ переробляти зерно на
бОІЮШИО. Г. МеАІQенко.
~. ГoroaiJI.
ку. Той написав відповідь на першій сторінці зошита, вказавши про зроблені висновки. Правда, цей зошит наступного дня до ме·
не не потрапив -- учень посоро·
мився віддати. Батьку довелося самому принести його. Домовив· шись на цей раз про спільні діі, я знову через кілька днів написав у зошиті зауваження. Володимир
зрозумів, що на його nоведінку
і nогану усnішність звернули
серйозну увагу. Це на нього
вnлину.по і дало добрі наслідки.
Другу чверть навчального року
Ми не можемо забувати, що виховання підростаючого nоколін· ня справа надзвичайної ваги, спі.пьна сnрава школи і сім'ї.
П. КудІн,
учитель.
с. Рудня .
Слідами наших виступів сГодІ обІцsінок» -- під таким піддано кри:иц_і керівник!в бро· , Начальник. відділеннА .т. Са
заголовком в газеті еСтахано- І варського ~ІДдІлення сСІЛ~ене~: р ян А. nов!домнв редакщю, що вець» 10 березня бу.по 11міщено го:. за зволІкання електриф1кацн зараз оргаНІзована ~риг~_?.а. яка листа к. Прокопенка, в якому с. Бервиця. працює по електриф1кацн села. ......................... ..................................... ................... , ............ .
Як і для чого проводиться перепис населення
ревізій, заnроваджених Петром І. Ці ревізії мали на •меті одержати списки лише 4>ПОдатного стану:.
(селян і міщан) і не охоплювали так зване «привілейоване насе· лення» (дворян, купців та ім по· дібних). )' sa'•sкy s оnубо~~(кувани•м nостанови Ради Міністрів
СРСР про nроведеня• в 1959 роцІ Всесоюзного nерепису населенн• читачІ газети просять розповісти про Аого мету sавдаив•.
В сучасних умовах дані перепису ·населення, nровадженого в
к-апіталістичних країнах, використовуються в інтересах експлуататорських класів, зокрема, для nідготовки агресивних воєн. Ряд
Задовольняємо цю nросьбу.
Від Карnатських rip до берегів Тихого океану, від далеких заполярних островів до селища Куш· ка розкинулися широкі nростори нашої великої Батьківщини. В усіх її кутках мільйони радянських людей живуть і nрацюють 11 ім'я неухильного розвитку соціалістичної економіки, підвищен· ня матеріального добробуту і культурного рівня життя трудящих.
Щоб краще і повніше враховувати різноманітні запити народ· ного господарства і задовольняти зрослі потреби радянських людей, треба точно знати кількість, розподіл і склад населен
ня. Такі відомості може дати загальний nерепис населення.
За роки Радянської влади в нашій країні проводились перецкен населення в 1920, 1926 і 1939 роках. 3 того часу докорінно змінилося обличчя нашої країни, яка nеретворилась в могутню індустріально-колгоспну соціалістичну державу. Природно, змінився і склад населення .
Настуnний Всесоюзний переnис дасть точні дані про чисельність постійного і наявного насе.пення по союзних і автономних ресnубліках, областях і краях, містах, районах і селах; будуть також
одержані відомості про склад nитань програми перепису там населення за статтю, віком, на· свідомо перекручується, щоб приціаналькістю і рідною мовою, за ховати дані про зайнятість насесуспільними групами, родом за- лення (число безробітних), про нять і місцем робоТИ. Результа- склад населення за національти перепису дадуть можливість ністю, nисьменністю і т. д. визначити чисельність працездат- В Радянському Союзі, де сам них, число дітей ясельного, дош- народ заінтересований в резулькільного і шкільного в іку, враху- татах переnису, є всі умови для вати забезпеченість населення ме- nроведення його на високому надичними та іншими кадрами, уковому і технічному рівні. Для навчальними і культурно-освітні- забезпечення повноти і точності ми закладами тощо. обліку . населення вже тепер по
чинається велика підготовча роПерепис населення в СРСР- бота. Зокрема, уточнюються пере
всенародна справа. В іі праве- лік і межі територіально-адмін і денні одночасно візьмуть участь стративних одиниць, назви вупонад півмільйона, а на Украіні лиць, нумерація домоволодінь. -близько 150 тисяч обліковців, Найближчим часом будуть підібінструкторів, завідуючих пер!!пис- рані і nідготовлені переnисні кадними відділами. Одержаний ма- ри, які зможуть забезпечити пратеріал оброблятиметься швидко· вильне заповнення переписних діючими лічильними машинами на листів.
сnеціальних ст~нціях •. які с:ворю-1 Всесоюзний переnис 1959 року ~ться _в Моск~І, Леншг~ад1, Киє- дасть можливість краще скласти ВІ та шших мІстах кра1ни. n.пан дальшого розвитку народно
За величиною охоплюваної те- го господарства на наступну п'яриторіі Всесоюзний перепис буде тирічку, раціональніше розnоді· найбільшим у світі. В царській лити і використати трудові ресурРосіі проводився лише один, та си нашої країни, врахувати все й то далеко не nовний переnис зростаючі заnити трудящих СРСР. - у \897 році. До нього кількість І. Коваленко, населення сnочатку визначалася начальник відділу населення тільки на nідставі так званих і охорони здоров'я Стати-писцових книг, а nотім подушних етичного управління УРСР.
П'ятниця, 29 6ере3н11 1957 рану.
Індія. Стадо в гірському районі Кашміру. Фото Д. Шоломовича (Прескліше РАТАУ).
Виробничі успіхи трудящих Польщі Пере~&ві промислові підпри- В. І. JІеніна в Новій Гуті. Квар-
емства на.родно-де:м<тратИЧНQЇ По- тальний план тут вико,нали дост.'Іьщі АОстромво завершують ви- роІrово докенщики, сталеливарни
конання квартальних виробничих ки, працівники ооксових батарей і планів. будівельники ряду нових об'єкті-в
Ряд сілезьких вугі:~ьних шахт коибінату. ПонаА кварта.ль:не 3'аВ· вже ВИltОнав державні зав}І;а.ння .-~~;ння хеталурrи Н&воі Гути Аапо видобутку В}ті;ІJІя за перший дуть країні бідЬІІІІ як 20 тисяч
квартал. тонн сталі, близьІW 16 тисяч У сnішно nрацюють иеталурги тонн чавуну кілька тисяч тонн будівельники комбінату імені ttoкcy. (ТАРС).
Тfудовв амагання на честь дванадцитІх роковин визволення Угорщини
Набл:ижаються 12-і роJWвини робничих показників дооwrись і визволенюr Угорщини -віJІ; гітде- першому кварта.лі угорські шахрівськ.ого іга. Тру.-ящі промис- тарі. Переважна більшість вугіль-
них трестів :&раJви вже за.верmилових пі~приємств країни зуст- JІа викоиа:ння плану nepшO'ro річають націО'Нальне свято тру- кварта.лу нинішнього ІЮКУ. д1Увихи переМQгами. Високих ви- (ТАРС).
Будівництво нових промислових підnриємств у Китаї Китайський нароА уС'Піmно завоJ}' вогнетривів, к<Ікеохімічно-
3дійснює широку пpo·rpa.llY про- го заООАУ і з6агачув'адьн&ї фабримислового бу.-івництва. ки. Значно збільшується о6сат
В Ухані }І;остро&ов& почалося р()біт на {)удівельній площащі сnору.-ження перш&і JІ;о:vни, яка :vетаJІургійного Іrомбінату в Баов наступному році вже }(З.С1'Ь ие- тау, же тrorep закінчується піАтаJІ. СкоІЮ там же на площадці Г01'0ВМ до- сnо-ру)(ження к.орпусів .майбутнього металургійного к.ох- під чотири завожи і сіх цехів . бінату розrорнеться бу)(івництво (ТАРС) .
Припинити випроdуваиня RАерноТ зdро1 Федеративна Республіка Німеччини
У Фюрцбургу (ФРН) -відбувся мітинг протесту ПІЮ'fИ озброоння америка.'Нських ок.упаційних
вшськ в 3·ахідній Німеччині ато:.юною зііроею.
Вчений-аТ(}МНИК пр о фе со р
д-р Бехер)( -з Ма.йнца у свооху вис
Т}mі 3астеріг від небезnеки радіо
активності, зв'яЗ'аНО'Ї з випробу
ванням атишоо зброї, і під бурх-
ли:ві оплески nрисутніх нагадав про готовність СРСР прИІІJІ1НИти раr.юм з іншими )(ержавами ви
пробуваШІя ядерн()Ї З'б.ІЮї. Учасники мітингу прийняли
резолюцію протесту nроти 3\'іері
rан:в:.в: аrомноІ зброї в 3ахі.r;нік Німеччині. Р~дюція закликав чотири великі )(ержа.ви прІl'ШШити випробування ядерної збр1}і.
(ТАРС).
Японія
Прех'ер-міні-стр Кісі звернувся никjв з щюІюзицівю про таЕу до ООН з ;rисrом, в ЯКО'МУ він про- забоІЮНУ, прийнята 15 6ерооия, сить р()зіслати усім країнам:, що «викликшна щирих прагненням входять до цієї орrа.нізації, зак- япОІНського народУ до миру, бо лик НнО'Ніі }(О заборО'Ни я)(ерної він з своrо досві,~;у знав, ni згубзброї. ні наслідки мав я,щmа зброя ма-
Кісі вказує в своому JІисті, що оовоrо знищення». резо.ч:юція японсько.ї палати рад- (ТАРС).
Реаактор С. ПОГРЕ5ІНСЬКИЯ.
., ,., ---~~~- .. - ·---- ··--·--· Артіль ім. Панфілова вІдкри.па комбінат nобутового об-~
служування населення. При комбІнатІ nрацюють: ПАРИКМАХЕРСЬІ<А,
ФОТОГРАФІЯ, МАЯСТЕР НІ:
по ремонту взуття та індивідуальному пошиву чоловІчого, І жіночого та дитячо1·о одягу. МаАстери• укомплектована кваліфікованими майстрами.
v • Адр;~а.комбінату: м~;~о;~ри, :,rлиц:~и:;:ь:а, ~:~а. .,
Адреса редакції: м. Бровари Київської області, вул. Київська, Nt 138.
Броварська районна друкарня І(иївського обласного управління ку.пьтури.
Recommended