ЛЕКЦІЯ № 10ЛЕКЦІЯ № 10

Тема:Тема: Особливості розвитку Особливості розвитку

освіти і педагогічної освіти і педагогічної думки у Хдумки у ХVVІІІ ст.ІІІ ст.

ПЛАНПЛАН

1.1. Загальний огляд основних доленосних Загальний огляд основних доленосних для українського народу подій.для українського народу подій.

2.2. Освітня політика царизму у Малоросії. Освітня політика царизму у Малоросії.

3.3. Формування педагогічної думки: Формування педагогічної думки:– освітньо-педагогічна діяльність освітньо-педагогічна діяльність

Ф.ПрокоповичаФ.Прокоповича– педагогічна концепція Г.Сковородипедагогічна концепція Г.Сковороди– педагогічна діяльність педагогічна діяльність

М.Ломоносова, В.Татіщева, М.Ломоносова, В.Татіщева, І.Бецького, Ф.Янковича та ін.І.Бецького, Ф.Янковича та ін.

Література:Література: Антология педагогической мысли Антология педагогической мысли

Украинской ССР. – М.: Педагогика Украинской ССР. – М.: Педагогика 1988. – С. 143-151.1988. – С. 143-151.

ККравець В.П. равець В.П. Історія української школи Історія української школи і педагогіки. – Тернопіль, 1994.і педагогіки. – Тернопіль, 1994.

Константинов Н.А. и др. Константинов Н.А. и др. История История педагогика. – М.: Просвещение, 1982.педагогика. – М.: Просвещение, 1982.

Історія педагогіки /за редакцією Історія педагогіки /за редакцією М.Левківського, О.Дубасенюк/. – М.Левківського, О.Дубасенюк/. – Житомир, 1999.Житомир, 1999.

Сбруєва А.А., Рисіна М.Ю. Історія Сбруєва А.А., Рисіна М.Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, педагогіки у схемах, картах, діаграмах. – Суми, 2002.діаграмах. – Суми, 2002.

Нет, Нет, ты не будешь ты не будешь забвенно, столетье забвенно, столетье безумно и мудро.безумно и мудро.

А.Н.РадищевА.Н.Радищев

ХХVVІІІ ст. ознаменувалося поступовим ІІІ ст. ознаменувалося поступовим переходом освіти до загальнодержавної переходом освіти до загальнодержавної системи, формування якої зумовлено системи, формування якої зумовлено особливостями розвитку окремих частин особливостями розвитку окремих частин української землі, підпорядкованих Росії, української землі, підпорядкованих Росії, Польщі, Австро-Угорщині, Румунії.Польщі, Австро-Угорщині, Румунії.

Входження Лівобережної України з Входження Лівобережної України з Києвом до складу Російської держави, за Києвом до складу Російської держави, за наслідками договору 1654 року та наслідками договору 1654 року та російсько-польської війни 1654-1667 рр.російсько-польської війни 1654-1667 рр. визначило подальші шляхи розвитку визначило подальші шляхи розвитку освіти.освіти.

СТРУКТУРА ОСВІТИ НА СТРУКТУРА ОСВІТИ НА УКРАЇНІУКРАЇНІ

у другій половині Ху другій половині ХVVІІ - ІІ - ХХVVІІІ століттяхІІІ століттях

ЕЛЕМЕНТАРНА ОСВІТАЕЛЕМЕНТАРНА ОСВІТА

січові таполкові школи

(до 1776 р.)

ПравославніПарафіяльні

тамонастирські

Школи мандрівних

дяків(до 1776 р.)

Католицькі школи

Уніатські школи

Протестантські школи

Православні школи мандрівних дяків,

монастирські та парафіяльні православні (до 1789 р.)

СЕРЕДНЯ ОСВІТАСЕРЕДНЯ ОСВІТА

КОЛЕГІУМИКОЛЕГІУМИ

Чернігівський (1700-1776 рр.)Чернігівський (1700-1776 рр.)

Засновник – І МаксимовичЗасновник – І Максимович

Харківський (1726-1805 рр.)Харківський (1726-1805 рр.)

Засновник – Є.Тих орськийЗасновник – Є.Тих орський

Переяславський (1738- Переяславський (1738- 1776 рр.)1776 рр.)

Засновник – А.БерилоЗасновник – А.Берило

СПЕЦІАЛЬНІ ШКОЛИСПЕЦІАЛЬНІ ШКОЛИ

Глухівська співацька – (1738-Глухівська співацька – (1738-1776 рр.)1776 рр.)

Київська музична (з 1786 рр.)Київська музична (з 1786 рр.)

КАТОЛИЦЬКІ ТА КАТОЛИЦЬКІ ТА УНІАТСЬКІ УНІАТСЬКІ КОЛЕГІУМИКОЛЕГІУМИ

у містах Кременець, у містах Кременець, Острог, Володимир-Острог, Володимир-Волинський, Вінниця, Волинський, Вінниця, Львів, Житомир, Рівне, Львів, Житомир, Рівне, Луцьк, Кам’янець-Луцьк, Кам’янець-Подільській та ін.Подільській та ін.

ВИЩА ОСВІТАВИЩА ОСВІТА

Києво-Могилянська академія

(Академічний статус наданий Петром І

у 1701 р.)

Львівський університет. (Університетський статус

наданий цісарем Йосипом ІІ у 1784 р.)

НОВАЦІЇ В ОСВІТІ ОСТАННЬОЇ НОВАЦІЇ В ОСВІТІ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ ХЧВЕРТІ ХVVІІІ СТОЛІТТЯІІІ СТОЛІТТЯ

Лівобережна УкраїнаЛівобережна Україна1786 1786 згідно ззгідно з освітньою реформою Катерини освітньою реформою Катерини IIII БУЛИ ВІДКРИТІ ШКОЛИ:БУЛИ ВІДКРИТІ ШКОЛИ: ГОЛОВНІ НАРОДНІ УЧИЛИЩАГОЛОВНІ НАРОДНІ УЧИЛИЩА МАЛІ НАРОДНІ УЧИЛИЩАМАЛІ НАРОДНІ УЧИЛИЩА ПЕРЕСТАЛИ ІСНУВАТИ ШКОЛИ:ПЕРЕСТАЛИ ІСНУВАТИ ШКОЛИ: ПОЛКОВІ, СІЧОВІ, МАНДРІВНИХ ДЯКІВ.ПОЛКОВІ, СІЧОВІ, МАНДРІВНИХ ДЯКІВ.

Правобережна УкраїнаПравобережна Україна 1722 1722 Перший поділ Речі Посполитої. Засновано Перший поділ Речі Посполитої. Засновано

едукаційну комісію.едукаційну комісію. 17831783 Перша шкільна реформа заснувала: ВИЩІ Перша шкільна реформа заснувала: ВИЩІ

(ОКРУЖНІ) школи, НИЖЧІ (ПІДОКРУЖНІ) школи, (ОКРУЖНІ) школи, НИЖЧІ (ПІДОКРУЖНІ) школи, ПАРАФІЯЛЬНІ школи. З 1795 року Едукаційна ПАРАФІЯЛЬНІ школи. З 1795 року Едукаційна комісія перестала існуватикомісія перестала існувати

Звернемося до хронології Звернемося до хронології XVIII XVIII ст.ст.Петровські реформиПетровські реформи

1701 рік.1701 рік. Було засновано школу Було засновано школу математичних та навігаційних наук.математичних та навігаційних наук.

1706 рік.1706 рік. Об’єднання козаків у полки Об’єднання козаків у полки Лівобережної і Слобідської України в Лівобережної і Слобідської України в дивізію під командування царського дивізію під командування царського генерала.генерала.

1711 рік.1711 рік. Переселення українців за Переселення українців за указом Петра І з Правобережжя в указом Петра І з Правобережжя в Лівобережну Україну.Лівобережну Україну.

1714 рік.1714 рік. Створюються державні Створюються державні початкові (цифірні) школи.початкові (цифірні) школи.

1715 рік.1715 рік. Відкрито Морську академію в Відкрито Морську академію в Петербурзі. Петербурзі.

1720 рік.1720 рік. Указ Петра І про заборону Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і книгодрукування українською мовою і вилучення текстів писаних українською вилучення текстів писаних українською мовою з церковних книг.мовою з церковних книг.

1753 рік.1753 рік. Указ Катерини ІІ про заборону Указ Катерини ІІ про заборону

викладання української мовою в Києво-викладання української мовою в Києво-Могилянській академії.Могилянській академії.

1764 рік. Скасування

Катериною ІІ Гетьманщини і

відновлення Малоросійської колегії на чолі з П.Рум’янцевим.

1769 рік.1769 рік. Указ Синоду російської церкві про Указ Синоду російської церкві про вилучення в населення українських букварів.вилучення в населення українських букварів.

1783 рік.1783 рік. Запровадження кріпосного права в Запровадження кріпосного права в Росії.Росії.

1793 рік.1793 рік. Другий поділ Польщі, внаслідок Другий поділ Польщі, внаслідок якого Правобережна Україна відійшла до якого Правобережна Україна відійшла до Росії.Росії.

Політика, яку проводили щодо українського Політика, яку проводили щодо українського народу підпорядковувалася меті – народу підпорядковувалася меті – перетворити на темне і затуркане перетворити на темне і затуркане

населення.населення. У ХУ ХVVІІІ ст.ІІІ ст. російські монархи закріпили за російські монархи закріпили за

Україною назву Мала Росія або Малоросія.Україною назву Мала Росія або Малоросія.

Найбільш суттєві зміни в освітній

політиці пов’язані з правлінням Петра І,

який поклав початок

формування системи

загальноосвітніх та професійних

шкіл, і Катерини ІІ.

За роки правління Катерини ІІ значно За роки правління Катерини ІІ значно посилились великодержавні позиції в посилились великодержавні позиції в керівництві шкільною справою.керівництві шкільною справою.

Зміщення позицій великодержавного Зміщення позицій великодержавного абсолютизму, піднесення класу дворян.абсолютизму, піднесення класу дворян.

Реформа писемності (введено цивільний Реформа писемності (введено цивільний алфавіт і доступний для вивчення алфавіт і доступний для вивчення правопис, відбулася заміна буквеного правопис, відбулася заміна буквеного зображення цифр арабськими зображення цифр арабськими позначками тощо).позначками тощо).

Панівною ідеологічною силою ХПанівною ідеологічною силою ХVVІІІ ст. ІІІ ст. була релігія. Церква і духовенство була релігія. Церква і духовенство охороняли свої права від вільнодумства, охороняли свої права від вільнодумства, але соціально-політичні суперечності але соціально-політичні суперечності породжували нові прогресивні ідеї.породжували нові прогресивні ідеї.

Просвітництво ХПросвітництво ХVVІІІ ст. мало свої ІІІ ст. мало свої особливості:особливості:

прагнення звільнити людський прагнення звільнити людський розум від панування церковних розум від панування церковних догм;догм;

переосмислення християнського переосмислення християнського вчення;вчення;

формування нової високоосвіченої формування нової високоосвіченої світської особи;світської особи;

входить в ужиток слово входить в ужиток слово “школа”.“школа”.

На початку ХНа початку ХVVІІІ ст., ІІІ ст., у 1714 ру 1714 р., за ., за наказом Петра і створюються наказом Петра і створюються цифірні цифірні школи. Вони стали першими школи. Вони стали першими загальноосвітніми державними загальноосвітніми державними початковими школами з математичним початковими школами з математичним ухилом для дітей дворян, духівництва, ухилом для дітей дворян, духівництва, урядовців, міщан. Безплатні цифірні урядовців, міщан. Безплатні цифірні школи готували писемних людей для школи готували писемних людей для державних установ, армії та флоту, державних установ, армії та флоту, промисловості й торгівлі, а також до промисловості й торгівлі, а також до вступу в професійні школи – вступу в професійні школи – навігацькі, навігацькі, адміралтейськіадміралтейські та ін. Цифірні школи та ін. Цифірні школи існували до 1744 р.існували до 1744 р.

У середині ХУ середині ХVVІІІ ст. в Україні почали ІІІ ст. в Україні почали створювати створювати державні державні школи. У цій школи. У цій школі вивчали: закон Божий, російську, школі вивчали: закон Божий, російську, німецьку, французьку, польську, німецьку, французьку, польську, латинську мови, арифметику, латинську мови, арифметику, геометрію, історію, географію, алгебру, геометрію, історію, географію, алгебру, військову справу. Тих, хто добре військову справу. Тих, хто добре навчався, призначали в капрали, ротні навчався, призначали в капрали, ротні квартирмейстери, вахмістри; ледачих – квартирмейстери, вахмістри; ледачих – у слюсарі, ковалі, столяри; ледачих із у слюсарі, ковалі, столяри; ледачих із поганою поведінкою – у сажотруси поганою поведінкою – у сажотруси тощо.тощо.

Одним із поширених типів навчальних Одним із поширених типів навчальних закладів на початку Хзакладів на початку ХVVІІІ ст. були ІІІ ст. були архієрейські архієрейські школи,школи, які готували священиків і вчителів для які готували священиків і вчителів для нижчих духовних училищ. нижчих духовних училищ. З 1737 р. З 1737 р. архієрейські школи стали перетворюватись у архієрейські школи стали перетворюватись у духовні семінарії.духовні семінарії.

Відкриваються перші приватні навчальні Відкриваються перші приватні навчальні заклади, так звані заклади, так звані дворянські пансіонидворянські пансіони. У . У навчальні заклади такого типу приймали навчальні заклади такого типу приймали дітей лише тих українців, кого було дітей лише тих українців, кого було зараховано царським урядом до дворянства.зараховано царським урядом до дворянства.

Вагомий внесок у поширення писемності на Вагомий внесок у поширення писемності на Лівобережній Україні зробили мандрівні дяки, Лівобережній Україні зробили мандрівні дяки, яких запрошували працювати домашніми яких запрошували працювати домашніми вчителями у заможні сім’ї.вчителями у заможні сім’ї.

Розвиток торгівлі, потреби виробництва, Розвиток торгівлі, потреби виробництва, формування третього стану, що формування третього стану, що народжувався, - все це вимагало від народжувався, - все це вимагало від царського уряду рішучих заходів не тільки царського уряду рішучих заходів не тільки в економіці, політиці, а й у галузі освіти. в економіці, політиці, а й у галузі освіти. 1786 р. 1786 р. -- затверджено “Статут народним затверджено “Статут народним училищам у Російській імперії”. Згідно з училищам у Російській імперії”. Згідно з цим документом запроваджувала лось два цим документом запроваджувала лось два типи навчальних закладів: типи навчальних закладів: головні й малі головні й малі народні училища.народні училища. Головні народні Головні народні училища були чотирикласними з училища були чотирикласними з п’ятирічним терміном навчання.п’ятирічним терміном навчання.

За роки навчання в головному народному За роки навчання в головному народному училищі учні вчилися читати, писати, лічити, училищі учні вчилися читати, писати, лічити, вивчали історію церкви, короткий катехізис, вивчали історію церкви, короткий катехізис, граматику, малювання.граматику, малювання.

Штати педагогічних кадрів мали такий вигляд:Штати педагогічних кадрів мали такий вигляд: у головному у головному народному училищі народному училищі дозволялося дозволялося матимати 6 учителів, а в малих – 2. 6 учителів, а в малих – 2.

Російський царизм ні за яких умов не хотів Російський царизм ні за яких умов не хотів сприяти відродженню національної освіти, сприяти відродженню національної освіти, української культури, національної свідомості.української культури, національної свідомості.

Педагогічні погляди Педагогічні погляди діячів діячів XVIII XVIII століттястоліття

РозвиткуРозвитку вітчизняноївітчизняної педагогпедагогічної думки ічної думки спиряла плідна діяльність видатного спиряла плідна діяльність видатного українського вченого, історика, філософа і українського вченого, історика, філософа і політолога, державного діяча, письменника, політолога, державного діяча, письменника, оратора оратора Феофана Прокоповича.Феофана Прокоповича.

Ф.Прокопович був видатним богословом, Ф.Прокопович був видатним богословом, засновником в Україні та Росії філологічного засновником в Україні та Росії філологічного та історичного, замість колишнього та історичного, замість колишнього напрямку у вивченні Біблії та інших напрямку у вивченні Біблії та інших основоположних праць християнства.основоположних праць християнства.

У творчій спадщині Феофана Прокоповича У творчій спадщині Феофана Прокоповича відбилися і особистісні риси характеру відбилися і особистісні риси характеру вченого, і суперечності та антагонізм епохи, вченого, і суперечності та антагонізм епохи, в якій він жив.в якій він жив.

Ф.Прокопович був енциклопедично обізнаним Ф.Прокопович був енциклопедично обізнаним ученим і залишив глибокий слід в історії ученим і залишив глибокий слід в історії розвитку педагогічної думки в Україні та Росії.розвитку педагогічної думки в Україні та Росії.

Він високо цінував освіту, надавав перевагу Він високо цінував освіту, надавав перевагу знанням над “темрявою”.знанням над “темрявою”.

Уболівав за зміст навчання, працюючи на Уболівав за зміст навчання, працюючи на посадах професора і ректора Київської посадах професора і ректора Київської академії.академії.

Пропагував філософські погляди Бекона, Пропагував філософські погляди Бекона, Декарта, Локка, був добре обізнаний із Декарта, Локка, був добре обізнаний із системою поглядів Коперніка і вченням системою поглядів Коперніка і вченням Галілея.Галілея.

Особливе місце в його педагогічному доробку Особливе місце в його педагогічному доробку посідала посідала “Риторика”.“Риторика”.

Феофан Феофан Прокопович у 1721 Прокопович у 1721 р. відкрив власну р. відкрив власну загальноосвітню загальноосвітню школу для дітей-школу для дітей-

сиріт і бідних. Вона сиріт і бідних. Вона вважалася кращим вважалася кращим

навчальним навчальним закладом столиці закладом столиці на початку Хна початку ХVVІІІ ІІІ

ст.ст.

Питання Питання жіночої освітижіночої освіти також не були також не були байдужі Ф.Прокоповичу. Його погляди на байдужі Ф.Прокоповичу. Його погляди на жіночу освіту викликали шалену лють у жіночу освіту викликали шалену лють у реакційного духовенства. На його думку, реакційного духовенства. На його думку, розум жінки ніскільки не поступався розуму розум жінки ніскільки не поступався розуму чоловіка, їй доступна будь-яка наука.чоловіка, їй доступна будь-яка наука.

Досить оригінальними були думки Досить оригінальними були думки філософа про щастя, зло, добро.філософа про щастя, зло, добро.

У У “Духовному регламенті”“Духовному регламенті” (1721) (1721) для для Синоду Ф.Прокопович ставив питання про Синоду Ф.Прокопович ставив питання про відкриття духовних шкіл, шкіл для простого відкриття духовних шкіл, шкіл для простого люду. Його буквар люду. Його буквар “Перше учіння отрокам”“Перше учіння отрокам” витримав 12 видань за 5 років.витримав 12 видань за 5 років.

Григорій Савич Сковорода Григорій Савич Сковорода (1722-1794)(1722-1794)

“Увесь світ спить”, —

констатував більше двох сторіч тому

Григорій Сковорода. “І ще

довго спати, якщо не прозріє,

що матерія — це тьма і обман,

якщо її не пожвавило

світло Духу”.

3 грудня 1722 р.3 грудня 1722 р. - село Чорнухи - село Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині, Лубенського полку на Полтавщині, народився видатний просвітитель, народився видатний просвітитель, філософ, поет в сім’ї Сави та Пелагеї філософ, поет в сім’ї Сави та Пелагеї Сковороди. Дитинство пройшло Сковороди. Дитинство пройшло селянських дітей на лоні рідної селянських дітей на лоні рідної природи. 7-8 років - Григорій починає природи. 7-8 років - Григорій починає вчитися, за традицією, у дяка, потім – у вчитися, за традицією, у дяка, потім – у місцевій церковно - парафіяльній школі, місцевій церковно - парафіяльній школі, є солістом церковного хору. є солістом церковного хору.

з 1734 по 1753 р.з 1734 по 1753 р. Григорій Сковорода з Григорій Сковорода з перервами навчався в Київській академії.перервами навчався в Київській академії. Саме тут йому поталанило зустріти – Саме тут йому поталанило зустріти – Феофана Прокоповича, який читав курс Феофана Прокоповича, який читав курс філософії і якоюсь мірою поділяв ідеї філософії і якоюсь мірою поділяв ідеї Г.Галілея і Ф.Бекона (індивідуальна Г.Галілея і Ф.Бекона (індивідуальна логіка).логіка).

Багато займається самоосвітою, Багато займається самоосвітою, вивчає найвидатніших вивчає найвидатніших представників різних течій античної представників різних течій античної культури – Аристотеля, Лукіана, культури – Аристотеля, Лукіана, Лукреція Кара, Піфагора, Сократа, Лукреція Кара, Піфагора, Сократа, Платона.Платона.

Завдяки неабияким музичним Завдяки неабияким музичним здібностям, чудовому голосу і здібностям, чудовому голосу і слуху, його узяли у придворну слуху, його узяли у придворну хорову капелу в Петербурзі.хорову капелу в Петербурзі.

Наступні п’ять років (із 1745 р.) Наступні п’ять років (із 1745 р.) Григорій навчався за кордоном: у Григорій навчався за кордоном: у Будапешті, Пресбурзі (нині Братислава), Будапешті, Пресбурзі (нині Братислава), Відні, Венеції, Флоренції. Деякі Відні, Венеції, Флоренції. Деякі дослідники стверджують, що три роки дослідники стверджують, що три роки він навчався в університеті м.Галле він навчався в університеті м.Галле (Німеччина).(Німеччина).

Г.С.Сковорода працював викладачем у Г.С.Сковорода працював викладачем у Переяславському (1753) і Харківському Переяславському (1753) і Харківському (1760, 1764, 1766) колегіумах з (1760, 1764, 1766) колегіумах з перервами, які були викликані його перервами, які були викликані його свободолюбними думками. свободолюбними думками. Зрештою Зрештою Г.Сковорода обрав шлях мандрівного Г.Сковорода обрав шлях мандрівного філософа і просвітителя.філософа і просвітителя.

Г.Сковороді неодноразово пропонували Г.Сковороді неодноразово пропонували прийняти духовний сан: і в Харківському прийняти духовний сан: і в Харківському колегіумі, і монахи Києво-Печерської лаври, і колегіумі, і монахи Києво-Печерської лаври, і Катерина ІІ, але він обрав служіння Катерина ІІ, але він обрав служіння обездоленому народові і все життя присвятив обездоленому народові і все життя присвятив пошукам істини, боротьби проти соціальної пошукам істини, боротьби проти соціальної нерівності.нерівності.

9 листопада 1794 р.9 листопада 1794 р. Григорій Савич Григорій Савич Сковорода пішов з життя в с. Пан-Іванівці на Сковорода пішов з життя в с. Пан-Іванівці на Харківщині (нині с.Сковородинівка Харківщині (нині с.Сковородинівка Золочівського району).Золочівського району).

Педагогічні погляди Г.Сковороди пов’язані не Педагогічні погляди Г.Сковороди пов’язані не тільки з педагогічною роботою, а й з тільки з педагогічною роботою, а й з просвітительською діяльністю. просвітительською діяльністю.

В основу виховання мають бути покладені В основу виховання мають бути покладені традиції українського народу, любов до традиції українського народу, любов до рідного краю, до мови.рідного краю, до мови.

Особливу роль у педагогічних творах та Особливу роль у педагогічних творах та листах Г.С.Сковороди відіграє вчитель. листах Г.С.Сковороди відіграє вчитель. Перш за все, на педагогічній ниві люди Перш за все, на педагогічній ниві люди повинні працювати лише за повинні працювати лише за покликанням.покликанням.

На думку філософа, вчитель повинен На думку філософа, вчитель повинен бути чесним, безкомпромісним, любити бути чесним, безкомпромісним, любити учня, поважати його особистість, учня, поважати його особистість, служити добру.служити добру.

Мислитель не раз ставив перед собою Мислитель не раз ставив перед собою такі запитання: як зробити людину такі запитання: як зробити людину щасливою, що вона повинна знати і щасливою, що вона повинна знати і вміти для цього?вміти для цього?

Філософ-гуманіст був глибоко переконаний у Філософ-гуманіст був глибоко переконаний у тому, що щастя людини – не в багатстві або тому, що щастя людини – не в багатстві або плотській насолоді, не в честолюбстві або плотській насолоді, не в честолюбстві або надмірній славі, а в розумному задоволенні надмірній славі, а в розумному задоволенні матеріальних і духовних потреб, у корисній матеріальних і духовних потреб, у корисній справі, в душевному спокої. Усього цього справі, в душевному спокої. Усього цього можна досягти завдяки “сродной” праці. Саме можна досягти завдяки “сродной” праці. Саме в цій концепції втілилася одвічна мрія простих в цій концепції втілилася одвічна мрія простих людей про працю за покликанням. Він людей про працю за покликанням. Він закликав виховувати у дітей любов до праці, закликав виховувати у дітей любов до праці, готувати їх до життя, бо тільки “сродная” готувати їх до життя, бо тільки “сродная” праця може дати людині насолоду.праця може дати людині насолоду.

Щасливою робить людину й усвідомлення Щасливою робить людину й усвідомлення нею свободи. Мислитель вважав свободу нею свободи. Мислитель вважав свободу “главной мерой” у своєму житті.“главной мерой” у своєму житті.

У своїх працях Г.С.Сковорода У своїх працях Г.С.Сковорода стверджував рівність людей від стверджував рівність людей від природи.природи.

Політичний ідеал Г.С.Сковороди – Політичний ідеал Г.С.Сковороди – республіка, у якій не буде гноблення, республіка, у якій не буде гноблення, соціальної нерівності, ворожості, соціальної нерівності, ворожості, процвітатимуть взаємна любов і довіра.процвітатимуть взаємна любов і довіра.

Григорій Савич Сковорода багато в Григорій Савич Сковорода багато в чому випередив західноєвропейських чому випередив західноєвропейських просвітителів і гуманістів Хпросвітителів і гуманістів ХVVІІІ ст. ІІІ ст. Багато його ідей не втратили Багато його ідей не втратили актуальності і в наш час.актуальності і в наш час.

Сковорода зробив істотний внесок у Сковорода зробив істотний внесок у скарбницю вітчизняною культури. Крім скарбницю вітчизняною культури. Крім знань філософії, іноземних мов, знань філософії, іноземних мов, літератури, тодішньої педагогіки він чудово літератури, тодішньої педагогіки він чудово співав, грав на скрипці, флейті, сопілці, співав, грав на скрипці, флейті, сопілці, бандурі, чудово малював. Його бандурі, чудово малював. Його багатопланова літературна, філософська, багатопланова літературна, філософська, педагогічна спадщина належить до педагогічна спадщина належить до вітчизняних надбань прогресивної вітчизняних надбань прогресивної вітчизняної культури Хвітчизняної культури ХVVІІІ ст.ІІІ ст.

На відміну від своїх попередників, На відміну від своїх попередників, CCковорода висуває ідею коворода висуває ідею “сродного”,“сродного”, тобто тобто природовідповідного виховання. Природні природовідповідного виховання. Природні задатки у людей – не однакові. Але кожна задатки у людей – не однакові. Але кожна людина, на його думку, має можливість, людина, на його думку, має можливість, спираючись на них, розгорнути успішну спираючись на них, розгорнути успішну діяльність у тій чи іншій галузі.діяльність у тій чи іншій галузі.

Феномен постаті Григорія Сковороди - у дивовижному

гармонійному поєднанні тілесної й духовної краси. У

власному житті він сповідував виразні й тверді

принципи: самопізнання і внутрішня згода з волею

Бога. Окрім того, філософ постійно наголошував, що людина має невичерпний духовний потенціал, який

лише необхідно спрямувати у потрібне русло, на справі Божі: пізнання і творчість. У своїх філософських творах

великий мислитель розмірковував над основами

буття.

Михайло Васильович ЛомоносовМихайло Васильович Ломоносов(1711-1765)(1711-1765)

Учений-енциклопедист, натураліст- Учений-енциклопедист, натураліст- матеріаліст, літератор, художник, поет.матеріаліст, літератор, художник, поет.

Прихильник безсословної системи. В 19 Прихильник безсословної системи. В 19 років вступає до Словяно-греко-років вступає до Словяно-греко-латинської академії.латинської академії.

Його відкриття визначили напрями Його відкриття визначили напрями науки того часу.науки того часу.

Створив проект організації університету.Створив проект організації університету. Розробив “Регламент московських Розробив “Регламент московських

гімназій”.гімназій”. Відмежовував науку від релігії.Відмежовував науку від релігії.

М.В. Ломоносов зумів добитися реалізації М.В. Ломоносов зумів добитися реалізації деяких вимогдеяких вимог

1.1. До МДУ (До МДУ (17551755) приймали дітей ) приймали дітей різночинців.різночинців.

2.2. Було відкрито гімназію, яку очолив Було відкрито гімназію, яку очолив Ломоносов.Ломоносов.

3.3. Вимагав від учнів різносторонніх знань.Вимагав від учнів різносторонніх знань.

4.4. Сформулював закон збереження матерії і Сформулював закон збереження матерії і руху; досліджував електрику, силу руху; досліджував електрику, силу тяжіння, описав будову Землі.тяжіння, описав будову Землі.

Хоча увесь архів, що був конфіскований Хоча увесь архів, що був конфіскований графом Орловим, після смерті Ломоносова графом Орловим, після смерті Ломоносова зник, залишилися опубліковані роботи.зник, залишилися опубліковані роботи.

Підручники:Підручники:

«Российская грамматика»«Российская грамматика» «О размножении и сохранении «О размножении и сохранении

русского народа» (не закрусского народа» (не закіінчено)нчено) «Экспериментальная физика»«Экспериментальная физика» «Риторика»«Риторика»

ТТатіщев Василь Микитовичатіщев Василь Микитович(1686-1750)(1686-1750)

Російський історик, державний діяч, Російський історик, державний діяч, керівник гірнозаводських шкіл на керівник гірнозаводських шкіл на Україні.Україні.

Був прихильником петровських Був прихильником петровських реформ.реформ.

Займав різні посади в державному Займав різні посади в державному апараті Петра апараті Петра II, в армії (брав участь , в армії (брав участь в битвах під Нарвою, Полтавою, у в битвах під Нарвою, Полтавою, у війні зі шведами, турками).війні зі шведами, турками).

Закінчив інженерну та Закінчив інженерну та артилерійську школи в Москві, артилерійську школи в Москві, навчався в Пруссії. Мав успіхи у навчався в Пруссії. Мав успіхи у географії, історії, етнографії, географії, історії, етнографії, вихованні. вихованні.

Засновник Єкатеринбурга Засновник Єкатеринбурга (Свердловськ).(Свердловськ).

Багато сил віддавав Багато сил віддавав просвітництву не лише просвітництву не лише дворянських дітей, а й робочих.дворянських дітей, а й робочих.

Створював школи.Створював школи.

Твори:Твори: “ “Разговор о пользе наукРазговор о пользе наук и училищ и училищ

(1733)»;(1733)»; «Духовная моему сыну» (1733);«Духовная моему сыну» (1733); «Увещание умирающего отца к «Увещание умирающего отца к

сыну»;сыну»;

ТвТвори написані згідно з ори написані згідно з російськими традиціями.російськими традиціями.

Татіщев підвів підсумки Татіщев підвів підсумки морального розвитку суспільства морального розвитку суспільства XVIIIXVIIIстоліття.століття.

Іван Іванович БецькойІван Іванович Бецькой(1704-1795)(1704-1795)

3 лютого 1704 р.3 лютого 1704 р. народився в народився в Стокгольмі син генерал-Стокгольмі син генерал-фельдмаршала князя Івана Юрійовича фельдмаршала князя Івана Юрійовича Трубецького й баронеси Вреде.Трубецького й баронеси Вреде.

За кордоном вивчав діяльність Локка, За кордоном вивчав діяльність Локка, Руссо, Коменського.Руссо, Коменського.

1763 р.1763 р. - надає Катерині - надає Катерині IIII план шкільної план шкільної реформи “реформи “Генеральное учреждение о Генеральное учреждение о воспитании обоего пола юношества.воспитании обоего пола юношества.””

1764 р.1764 р. – Устав про виховання двохсот – Устав про виховання двохсот шляхетних дівчат.шляхетних дівчат.

Одноразово назавжди ввів закон та Одноразово назавжди ввів закон та строго затверджував:строго затверджував:

Ніколи і нізащо не бити дітей!Ніколи і нізащо не бити дітей!

Створив училище при Художній Створив училище при Художній академії, а також комерційне академії, а також комерційне училище.училище.

Діяльність спрямована на Діяльність спрямована на укріплення просвітницького укріплення просвітницького абсолютизму Катерини абсолютизму Катерини IIII, сословно , сословно - кріпосних устоїв.- кріпосних устоїв.

Федір Іванович ЯнковичФедір Іванович Янкович(1741-1814)(1741-1814)

Організатор народної просвіти.Організатор народної просвіти.

1782 р. -1782 р. - був запрошений із Австрії був запрошений із Австрії для роботи в “для роботи в “КомісКомісії для ії для установлення народних училищ.”установлення народних училищ.”

Розробив зміст, організацію, Розробив зміст, організацію, методи, форми навчання, методи, форми навчання, підготував вчителів для народних підготував вчителів для народних училищ.училищ.

1786 р.1786 р. – керував створеною в – керував створеною в Петербурзі учительською Петербурзі учительською семінарією.семінарією.

1786 р.1786 р. – Устав малих і головних – Устав малих і головних народних училищ.народних училищ.

Написав:Написав: Устав народниУстав народних училищ.х училищ. Буквар (1782).Буквар (1782). Руководство до арифметики.Руководство до арифметики. Переклав “Видимий світ у Переклав “Видимий світ у

малюнках”.малюнках”.

Тестові запитанняТестові запитання1 В якому роц1 В якому роціі народився Г.Сковорода? народився Г.Сковорода?

а) 1746;а) 1746;

б) 1722;б) 1722;

в) 1794;в) 1794;

2 Що на думку Г.Сковороди повинно бути покладено 2 Що на думку Г.Сковороди повинно бути покладено в основу виховання?в основу виховання?

а) традиції народу;а) традиції народу;

б) праця; б) праця;

в) творчість; в) творчість;

3 Хто 3 Хто уболівав за зміст навчання, працюючи на посадах уболівав за зміст навчання, працюючи на посадах професора і ректора Київської академії?професора і ректора Київської академії?

а) С.Оріховський;а) С.Оріховський;

б) Ф.Прокопович;б) Ф.Прокопович;

в) Г.Сковорода;в) Г.Сковорода;

4 4 В якому році було видано Указ Петра І про заборону В якому році було видано Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою?книгодрукування українською мовою?

а) 1828;а) 1828;

б) 1720;б) 1720;

в) 1753;в) 1753;

5 В якому році відбулося 5 В якому році відбулося скасування Катериною ІІ Гетьманщини ? ?

а) 1784;а) 1784;

б) 1804;б) 1804;

в) 1764;в) 1764;

6 6 В якому році народився Ф.І.Янкович?В якому році народився Ф.І.Янкович?

а) 1752;а) 1752;

б) 1741;б) 1741;

в) 1814;в) 1814;

7 В якому році Бецький надав план шкільної 7 В якому році Бецький надав план шкільної реформи Катерині реформи Катерині IIII??

а) 1704;а) 1704;

б) 1742;б) 1742;

в) 1763;в) 1763;

8 Засновником якого міста був Татіщев?8 Засновником якого міста був Татіщев?

а) Єкатеринбурга;а) Єкатеринбурга;

б) Полтави;б) Полтави;

в) Петербурга;в) Петербурга;

9 В якому році помер В.М.Татіщев?9 В якому році помер В.М.Татіщев?

а) 1750;а) 1750;

б) 1764;б) 1764;

в) 1733.в) 1733.