1

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, підготовки

фахівців вищої кваліфікації Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в

освіті

КУРСОВА РОБОТА з навчальної дисципліни:

«Комп’ютерні технології в навчальному процесі»

на тему: «КОМП`ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В

ДІАГНОСТИЦІ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ»

Студента 4 курсу АПО групи

Галузі знань 0101 «Педагогічна освіта»

Напряму підготовки 6.010104 «Професійна освіта.

Комп’ютерні технології в

управлінні та навчанні»

Мудрика Валентина Олеговича

Керівник к.п.н., проф. Коношевський Л.Л.

Національна шкала _

Кількість балів Оцінка: ECTS

Члени комісії:

(підпис) (прізвище та ініціали)

(підпис) (прізвище та ініціали)

(підпис) (прізвище та ініціали)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Вінниця - 2018

2

ЗМІСТ

ВСТУП ..................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ І. ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК ЯК ЗАСІБ КОМП’ЮТЕРНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІАГНОСТИКИ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ..........6

1.1. Електронний підручник як інструмент діагностики..................................6

1.2. Особливості електронних підручників у порівнянні з друкованим

підручником..........................................................................................................7

1.3. Типи електронних підручників..................................................................11

1.4. Конструктивні елементи електронного підручника................................13

1.5. Етапи розробки електронного підручника...............................................17

1.6. Дидактичні особливості електронного підручника.................................19

РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ

ТЕСТОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ДІАГНОСТИКИ НАВЧАЛЬНИХ

ДОСЯГНЕНЬ.......................................................................................................21

2.1. Система оцінювання навчальних досягнень учнів..................................21

2.2. Принципи, види і методи оцінювання навчальних досягнень учнів.....22

2.3. Застосування засобів ІКТ для діагностики навчальних досягнень

учнів....................................................................................................................24

2.4. Вимоги до розробки та створення тестових завдань..............................26

2.5. Методика використання контрольно-діагностичних систем.................27

2.6. Доцільність комп’ютерного тестування...................................................29

2.7. Види тестів для діагностики навчальних досягнень...............................29

2.8. Програми для створення тестів.................................................................33

2.9. Приклади програм для комп’ютерного тестування................................36

ВИСНОВКИ........................................................................................................42

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................44

ДОДАТКИ...........................................................................................................48

3

ВСТУП

Зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, вимагають від людини

вміння орієнтуватися у великих об’ємах інформації, критично мислити, діяти в

незвичних ситуаціях. Отже педагогам необхідно орієнтуватися на допомогу в

особистісному зростанні та формування в учнів власного світогляду. Відстежити

динаміку розвитку кожного з них можливо за допомогою одного з компонентів

педагогічного процесу – діагностики.

Вчені визначають діагностику, як процес, у ході якого, вчитель

спостерігає за учнями та здійснює анкетування, обробляє та оповіщає дані з

метою опису поведінки в майбутньому. В. С. Аванесов характеризує педагогічну

діагностику як систему специфічної діяльності педагогів і педагогічних

колективів, націлену на виявлення властивостей особи, з метою вимірювання

результатів виховання, освіти і навчання. Важливою умовою підвищення якості

підготовки робітників є розвиток і удосконалення форм і методів контролю

якості викладання і навчальних досягнень учнів.

У даній курсовій роботі розглядаються проблеми, викликані принципово

новими вимогами до засобів діагностики навчальних досягнень. Автором

розглянута мож- ливість використання електронних підручників та тестових

технологій різних форм у якості засобів діагностики навчальних досягнень.

З’ясовано, що зазначені засоби надають викладачам можливість: проводити

інтерактивні заняття з метою формування мотивації навчання студентів,

поглиблення їхнього розуміння предмета вивчення; визначати особисті

досягнення студентів та місце кожного за рейтингом тощо.

Актуальність проблеми. Аналіз освіти, як складного системного процесу

надання освітніх послуг, викликає необхідність створення та застосування

відповідних технологій вимірювання, оперативного контролю та оцінювання його

поточних, проміжних та вихідних результатів. За умови інформатизації освіти

великого значення набуває створення та пошук нового покоління засобів

діагностики освітніх результатів, розроблених на основі інформаційних

4

технологій (ІТ). Упровадження ІТ в освіту є закономірним явищем, яке

спрямоване на підвищення ефективності навчання за рахунок їх потужних

потенціальних можливостей. Дослідження вказують на те, що сучасні засоби

діагностики освітніх результатів можуть бути представлені у вигляді та форматі

електронного підручника – ІТ-додатку до традиційного (паперового) навчального

підручника та тестових технологій різних форм. Такі ІТ-додатки повинні містити

певний набір програмних модулів (призначених для організації навчального

процесу та управління ним), використання яких надає можливість всім суб’єктам

навчання приймати участь у розроблюванні та коректуванні навчального

контенту.

Останнім часом на різних етапах діагностики у якості засобів

використовуються як традиційні форми контролю та діагностики, отримання

матеріалів для аналізу результатів діяльності суб’єктів навчання (колоквіум, залік,

іспит, тести, контрольні роботи, есе, реферати, курсові роботи, науково-навчальні

звіти тощо) так і інноваційні (електронні тести, кейс-методи, електронні

портфоліо, Веб-квести та інші).

Мета дослідження наявних дидактичних можливостей інформаційних

технологій, що дозволять використати їх потенціал у діагностиці навчальних

досягнень учнів.

Об’єкт дослідження – комп’ютерні технології в діагностиці навчальних

досягнень учнів.

Предметом дослідження є застосування тестових технологій різних форм у

діагностиці навчальних досягнень учнів.

Завдання дослідження:

1) здійснити аналіз зарубіжних та вітчизняних наукових джерел із проблеми

використання тестових технологій та електронних підручників у діагностиці

навчальних досягнень учнів;

2) визначити особливості тестування та електронних підручників як одного

із засобів контролю;

5

3) виділити особливості методики тестового контролю в діагностиці освітніх

результатів;

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, додатків,

висновку, списку використаних джерел.

Ключові слова: навчання, навчальні досягнення, освіта, діагностика,

контроль, моніторинг, інформаційні технології, навчальний посібник, система

навчання, електронний підручник, навчальне середовище, тест, тестові технології.

6

РОЗДІЛ 1. ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК ЯК ЗАСІБ КОМП’ЮТЕРНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІАГНОСТИКИ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

1.1 Електронний підручник як інструмент діагностики

Упровадження ІТ в освіту є закономірним явищем, яке спрямоване на

підвищення ефективності навчання за рахунок їх потужних потенціальних

можливостей [5; 7].

В науковому житті навчальних закладів все швидше зявляються електронні

підручники, змінюється в позитивний бік ставлення до них. З кожним роком

електронних підручників випускається все більше. Але не завжди студенти та

викладачі в курсі подій про вихід у світ потрібних їм електронних посібників. З

цього виходить, що дуже гостро стоїть питання своєчасного оповіщення

викладачів, факультетів і кафедр про надходження нових навчальних видань і про

їх вихід у світ. В зв'язку з цим бібліотекам, видавничим структурам і ректоратам

навчальних закладів не завадить звернути особливу увагу на те, щоб об’єднати дії

по оцінці електронних навчальних продуктів, інформування студентів і

викладачів, встановлення оперативного зворотного зв'язку з розробниками та

виробниками, а також ввести в навчальний процес необхідну діагностичну

політику з використанням електронних підручників.

Дослідження вказують на те, що сучасні засоби діагностики освітніх ре-

зультатів можуть бути представлені у вигляді та форматі електронного під-

ручника – ІТ-додатку до традиційного (паперового) навчального підручника.

Такі ІТ-додатки повинні містити певний набір програмних модулів (призна-

чених для організації навчального процесу та управління ним), використання

яких надає можливість всім суб’єктам навчання приймати участь у розроблю-

ванні та коректуванні навчального контенту.

Важливо відзначити, що розвиток елементів інформаційних систем має

організовуватися для тривалих потреб вищої освіти та діагностики освітніх

результатів.

7

Інформатизація вищої освіти йде за інформатизацією суспільства і служить

джерелом проведення системної освітньої політики. Створення та впровадження

електронних підручників для українських ВНЗ стане одним із процесів, що

сприяють адаптації діагностики навчальних досягнень до соціальних змін

постіндустріального, інформаційного суспільства та об'єднання системи

українських ВНЗ у світову освітню середу. Розробка та застосування електронних

навчальних посібників сприяє реформуванню освітньої системи ВНЗ.

1.2 Особливості електронних підручників у порівнянні з друкованим

підручником

Електронні підручники стають не додатковим, а провідним засобом на

багатьох етапах навчального процесу, звільняючи викладача від механічної

репродуктивної роботи, дозволяють змінити процес діагностики навчальних

досягнень з урахуванням досягнень певної галузі, надаючи йому нові можливості

для творчого пошуку змісту, методів, засобів роботи зі студентами.

Підручник, як електронний так і друкарський, мають загальні ознаки, а саме:

1) навчальний матеріал викладається з певної галузі знань;

2) цей матеріал викладений на сучасному рівні досягнень науки і культури;

3) матеріал в підручниках викладається систематично, тобто є цілим

завершеним твором, що складається з багатьох елементів, що мають смислові

відношення і зв’язки між собою, які забезпечують цілісність підручника.

Електронні підручники мають істотні відмінності від паперових через

можливості сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій. В

електронних підручниках подання навчального матеріалу, його структурних

компонентів мають суттєво відрізнятися від традиційних підручників, причому

зміст матеріалу має доповнювати традиційний друкований підручник, а не

повністю його дублювати.

Електронний підручник покликаний не замінити друкований посібник, а

доповнити його за рахунок подання навчального матеріалу в іншому вигляді – за

8

допомогою акцентів на ключових поняттях, тез та опорних схем, використання

інтерактивних завдань, великої кількості мультимедійного ілюстративного

матеріалу.

Кожен друкарський підручник розрахований на певний початковий рівень

підготовки студентів і передбачає кінцевий рівень навчання, а електронний

підручник може містити матеріал декількох рівнів складності.

У електронному підручнику наочність викладу матеріалу вища, ніж у

друкарському. Він містить не тільки текстову й графічну інформацію, а й звукові-

та відеофрагменти, що дозволяє індивідуалізувати навчання і, на відміну від

звичайного (друкованого) підручника, наділений інтерактивними можливостями.

Основна перевага електронного підручника в порівнянні з друкованим

підручником - це можливість інтерактивної взаємодії між користувачем і

компонентами підручника. Інтерактивність ЕП полягає у представленні

інформації у формі, яка сприяє діалогу студента та комп’ютера. Використання

принципу інтерактивності дозволяє студентам прямо включитися у тему,

залучити їх до активної роботи, спрямувати на самостійне оволодіння знаннями з

предметів, надавати необхідну інформацію за запитами.

Електронний підручник побудований за багаторівневим принципом і

передбачає розгляд навчального матеріалу за рівнями, тобто використовується

диференційований підхід, відкривається можливість кожному з студентів

навчатись за обраним рівнем. Гіпертекстовий електронний підручник має

ієрархічну структуру, яку можна представити у вигляді «дерева».

Ще одна перевага електронного підручника полягає у забезпеченні

зворотного зв’язку зі студентом. Цей зв’язок досягається завдяки інтерактивному

характеру взаємодії студента із середовищем комп’ютерного підручника і

наявності автоматичної системи діагностики знань. Для студента це створює

умови для ефективного самонавчання, самоконтролю, сприяє підвищенню його

пізнавальної активності та мотивації.

В електронному підручнику обов’язковим елементом є пошукова система, за

допомогою якої стає можливим аналіз змісту книги, пошук необхідних

9

відомостей за ключовими словами, система гіперпосилань по елементах

підручника, що забезпечує практично миттєве знаходження потрібного фрагменту

тексту, а також гіперпосилання на інші електронні підручники, довідники та

необхідні інформаційні ресурси Інтернету. Доступність ЕП вища, ніж у

друкарських. Електронні підручники є відкритими системами, тобто їх можна

доповнювати, змінювати, модифікувати, а матеріал підручника доступний для

копіювання та виведення на друк.

Електронні підручники можуть використовуватися в усіх видах навчальної

діяльності:

1. При викладенні теоретичного матеріалу: перегляд анімаційних та відео

фрагментів; мультимедійна презентація; можливість демонстрації графічних

зображень;можливість вибору попереднього матеріалу та повторення необхідного

для засвоєння.

2. При практичному відпрацюванні: послідовне або вибіркове опрацювання

теоретичного матеріалу; здобуття довідкової інформації (робота з довідковою

системою, інформаційно-пошуковою системою, базою даних); лабораторні

практикуми надають можливість зробити лабораторну або практичну роботу

декілька разів для повного розуміння та надбання навичок застосування

теоретичних знань; використання проміжних тестів може бути значно збільшене

та спрощене, а їх перевірка становиться легкою; використання «моментальних»

тестів для засвоєння понять, інших невеликих за обсягом теоретичних матеріалів.

3. Для контролю знань: значне спрощення процесу, контроль за тестуванням

повністю переданий комп’ютерові; автоматичний збір та аналіз результатів про

успішність студентів; статистичний збір інформації про результати контрольних

тестів дозволяють вести моніторинг успішності та якості навчання учнів.

4. При самостійній роботі: всі мультимедійні властивості електронних

підручників сприяють найбільш цікавій та продуктивній роботі; можливість

необмеженого повторення складних для засвоєння частин; можливість

необмеженого проходження навчальних тестів та лабораторних робіт до повного

засвоєння навчального матеріалу; можливість проходження контрольних тестів

10

навіть при неможливості відвідування навчального закладу (дистанційно).

Розглянемо недоліки та переваги електронних підручників (рис. 1.1).

Більшість програмних засобів передбачають подання матеріалу у вигляді тексту,

що дублює друковані засоби навчання, однак сприйняття тексту з екрану менш

зручне та ефективне, ніж читання книги. Форми контролю, які реалізуються з

використанням ІКТ, зменшують час живого спілкування, це може призвести до

збіднення словникового запасу згортання соціальних контактів, скорочення

практики соціальної взаємодії і спілкування, індивідуалізм. Також до недоліків

існуючих у цей час електронних підручників можна віднести: необхідність

наявності комп’ютера з відповідним програмним забезпеченням і хорошим

монітором; великий рівень трудовитрат при їх створенні та ін.

Однак, незважаючи на всі вище описані проблеми застосування електронних

підручників як ефективного засобу підвищення якості освіти на заняттях

безперечна.

11

Рис. 1.1. Переваги та недоліки електронних посібників

1.3. Типи електронних підручників

Електронний підручник повинен, по-перше, розкривати предмет науки,

даючи опис, пояснення, передбачення і прогнозування явищ, фактів, процесів,

об’єктів і, по-друге, розкривати сутність предмета вивчення, містить методичний

апарат для вчителя та учнів.

Електронні підручники узагальнено поділяють на три типи:

1) відсканований паперовий підручник;

2) традиційний підручник з гіпертекстовими вставками;

3) спеціально розроблений електронний підручник.

Незалежно від типу, в електронному підручнику має бути застосований

принцип квантування, тобто навчальний матеріал має бути поділений на розділи,

12

які так само – на модульні кадри з текстовою складовою та візуалізацією. Кожен

модуль складається з теоретичного блоку, контрольних запитань з теорії, вправ і

тестів, контекстної довідки тощо. Між собою модулі пов’язані гіпертекстовими

посиланнями, щоб учень за принципом розгалуження міг оперативно переходити

від одного модуля до іншого. Доцільно, щоб електронний підручник містив і

графічний та ілюстративний матеріал

Електронні підручники, завантажені до електронних книг, можна

відтворювати і розповсюджувати у файлах різних форматів (рис. 1.2), зокрема

звичайного тексту, тексту з оформленням (HTML), відкритого формату (FlipBook,

OpenDocument, SGML, XML, FictionBook, TeX, PDF, HTMLHelp Microsoft,

PostScript, ExeBook, Mobipocket та ін. ), растрові графіки (TIFF, JPEG, DjVu) та у

вигляді мультимедійних книг (SWF, EXE). Файли форматів OpenDocument,

PostScript, PDF, MS Word DOC, окрім тексту, можуть відтворювати растрові або

векторні зображення. Файли сучасних електронних книг мультимедіа, окрім

тексту, містять декілька каналів сприйняття: звуково-музичний, зображально-

динамічний та інтерактивно-ментальний.

Рис 1.2. Формати представлення електронногопідручника

13

Деякі електронні книги виробляють одночасно з підготовкою друкованого

підручника чи виготовляють зі вже існуючих друкованих підручників шляхом

сканування тексту, іноді з використанням спеціальних відкритих сканерів, які не

пошкоджують оригінальне друковане видання. Найпривабливішим є формат

«відкритого» підручника.

В США нині починають з’являтися «відкриті» підручники, які можуть бути

адаптовані для спільного використання їх. Це не має стосунку до принципу

Вікіпедії, оскільки до публічно доступної версії матеріалу жодних змін не

вноситься, адже в інформаційному просторі поширюється редакційна

модифікована версія підручника і користувачі можуть доповнювати лише той

примірник, з яким працюють вони. Різниці між паперовим і цифровим контентами

практично не існує; цифровий контент користувача близький, а іноді й ідентичний

цифровому продукту творця контенту. Користувачеві надано змогу видалити

непотрібні розділи, додати свій матеріал і відредагувати текст.

1.4 Конструктивні елементи електронного підручника

1) Тест як конструктивний елемент електронного підручника

Тест. Зовні, це проста форма електронного підручника. Основною

складністю є підбір і формулювання питань, а також інтерпретація відповідей на

питання. Хороший тест дозволяє отримати об’єктивну картину знань, умінь і

навиків, якими володіє учень у певній наочній галузі. Як правильно поставлений

діагноз є першим кроком до одужання, так і результати об’єктивного тестування

дозволяють вибрати оптимальний шлях до вершин знань.

2) Енциклопедія як конструктивний елемент електронного підручника

Енциклопедія - це базова форма електронного підручника. На змістовному

рівні термін енциклопедія означає, що інформація, сконцентрована в

електронному підручнику, має бути повною і навіть надмірною стосовно

стандартів освіти. Адже вона повинна задовольнити кожного з тих, хто до неї

14

звернеться. Природно, що інформація має бути представлена в адекватній формі.

Для електронних енциклопедій характерний відповідний сервіс: посилання,

закладки, можливість повтору анімацій і звукових записів, пошук за ключовими

словами і так далі.

3) Задачник як конструктивний елемент електронного підручника

Задачник. На нашу думку, це найважливіша форма електронного

підручника. Задачник в електронному підручнику найприродніше здійснює

функцію навчання. Термін «задачник» не повинен вводити в оману. Задачник

може бути і з гуманітарних дисциплін. Головне в електронному задачнику -

дозована допомога. Студент отримує саме ту і лише ту навчальну інформацію, яка

необхідна для вирішення конкретного завдання. Головна проблема - підбір

завдань, які перекривають весь теоретичний матеріал. При підборі завдань

доводиться вирішувати суперечливу оптимізаційну проблему. З одного боку,

кожне завдання повинне розкривати або гарантувати через дозовану допомогу

засвоєння певного теоретичного матеріалу і бути під силу кожному з тих

студентів, на яких розрахований електронний підручник. З іншого боку, кількість

завдань не повинна лякати студента і не позбавляти його такої важливої

упевненості у власних силах. Формування якісного електронного задачника під

силу тільки методистам найвищої кваліфікації.

4) Авторське середовище як конструктивний елемент електронного

підручника

Авторське середовище. Електронний підручник має адаптуватися до

навчального процесу. Тобто дозволяти враховувати особливості конкретного

ВНЗ, конкретної спеціальності, конкретного студента. Це забезпечується

надмірністю навчальних матеріалів, яка дозволяє викладачеві прокласти

необхідну траєкторію, що визначається обраною стратегією навчання. Проте

досвід показує, що творчо активні викладачі хочуть самі формувати навчальні

матеріали електронного підручника. Для цього необхідне відповідне авторське

15

середовище. Таке середовище, наприклад, забезпечує включення додаткових

матеріалів в електронну енциклопедію, дозволяє поповнювати задачник, готувати

матеріали і методичні посібники з предмета. Фактично це подібність інструмента,

за допомогою якого створюється сам електронний підручник. Але такий

інструмент повинен, в принципі, бути доступний методистові і викладачам різних

спеціальностей (не тільки викладачу інформатики).

5) Креативне середовище як конструктивний елемент електронного

підручника

Креативне середовище. Сучасні електронні підручники повинні

забезпечувати творчу роботу студента з об’єктами і з моделями систем

взаємодіючих об’єктів. Саме творча робота, краще в рамках проекту,

сформульованого викладачем, сприяє формуванню і закріпленню комплексу

навичок і вмінь у студента. З погляду програміста, креативне середовище є

однією з найбільш трудомістких складових частин електронного підручника.

Дуже складно вирішити проблему інтерфейсу креативного середовища. Тут

потрібні і талант, і знання, і майстерність. Адже вивчення інтерфейсу креативного

середовища не має бути додатковим бар’єром, який несподівано виникає перед

викладачем і студентом. Креативне середовище дозволяє організувати колективну

роботу студентів над проектом.

6) Невербальне середовище як конструктивний елемент електронного

підручника

Невербальне середовище. Традиційно електронні підручники вербальні за

своєю природою. Вони викладають теорію в текстовій або графічній формі. Це є

спадщиною поліграфічних видань, вербальних за своєю природою. Ми вважаємо,

що вербальні методи викладу інформації після певного порогу призводять до

перевантаження студента. Адже він повинен спочатку засвоїти систему

словесного кодування знань, запам’ятати інформацію, що описує знання в

закодованій формі, розкодувати знання і навчитися застосовувати його для

16

вирішення проблем, спочатку навчальних, а потім і реальних. При цьому дуже

багато сил і часу витрачається на засвоєння словесних описів знань і навичок.

Сучасні комп’ютерні технології дозволяють істотно спростити цю роботу для

студента. Так в електронному підручнику можливо реалізувати методичний

прийом «роби як я». При цьому багатослівні інструкції замінюються конкретними

діями над об’єктом вивчення. Хочеться підкреслити, що мова йде не про

ілюстрації у формі відео- або кінофрагментів, а саме про спільну діяльність

викладача і студента. Подібного роду невербальні середовища тільки з’являються,

але за ними велике майбутнє. Таке середовище наділяє електронний підручник

рисами живого викладача.

Перераховані «архітектурні» форми частково реалізовані в електронних

підручниках із різних дисциплін. Однак усе залежить від задуму «архітектора»

електронного підручника. «Архітектор» повинен володіти знаннями про сутність і

можливості електронних підручників. Успіх електронного підручника залежатиме

від того, як він «впишеться» в «ландшафт» існуючої системи.

1.5 Етапи розробки електронного підручника

На першому етапі розробки електронного підручника доцільно підібрати як

джерела такі друкарські й електронні видання, які:

відповідають стандартній програмі;

лаконічні і зручні для створення гіпертекстів;

містять велику кількість прикладів і завдань;

мають зручність форматів.

На другому етапі укладення договорів з отриманого набору джерел

відбираються ті, які мають оптимальне співвідношення ціни й якості.

На третьому етапі розробляється зміст, тобто проводиться розподіл матеріалу

на розділи, що складаються з модулів, мінімальних за об’ємом, але замкнутих за

змістом, а також складається перелік понять, які необхідні і достатні для

оволодіння предметом (дво- або трирівневий індекс).

17

На четвертому етапі переробляються тексти джерел відповідно до змісту,

індексу і структури модулів; виключаються тексти, що не увійшли до переліків, і

пишуться ті, яких немає в джерелах; розробляється система контекстних довідок

(Help); визначаються зв’язки між модулями та іншими гіпертекстовними

зв’язками. Таким чином, готується проект гіпертексту для комп’ютерної

реалізації.

На п’ятому етапі гіпертекст реалізується в електронній формі.

На шостому етапі розробляється комп’ютерна підтримка.

У результаті створюється працюючий електронний підручник, який має

властивості, які роблять його необхідним для студентів, корисним для ауциторних

занять і зручним для викладачів. Такий електронний підручник може

розповсюджуватися на комерційній основі.

На сьомому етапі змінюються способи пояснення окремих понять і

тверджень, відбираються тексти для заміни мультимедійними матеріалами.

На восьмому етапі розробляються тексти звукового супроводу окремих

модулів із метою розвантаження екрану від текстової інформації і використання

слухової пам’яті розуміння і полегшення запам’ятовування матеріалу.

На дев’ятому етапі розроблені тексти звукового супроводу записуються на

диктофон і реалізуються на комп’ютері.

На десятому етапі розробляються сценарії візуалізації модулів для

досягнення найбільшої наочності, максимального розвантаження екрану від

текстової інформації і використання емоційної пам’яті розуміння, полегшення і

запам’ятовування матеріалу, який вивчається.

На одинадцятому етапі проводиться візуалізація текстів, тобто комп’ютерне

втілення розроблених сценаріїв з використанням малюнків, графіків і, можливо,

анімації (потрібно мати на увазі, що анімація коштує дуже дорого).

На цьому закінчується розробка електронного підручника і починається його

підготовка до експлуатації. Слід зазначити, що підготовка до експлуатації

електронного підручника може припускати корекцію його змістовних і

мультимедійних компонентів.

18

Із зазначеного вище, можна констатувати, що структура електронного

підручника є формою реалізації його змісту та дидактичних функцій, тому варто

розглянути, на якому рівні і за рахунок яких специфічних засобів реалізуються в

комп’ютерному підручнику основні дидактичні функції. Орієнтовну структуру

електронного підручника подано на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Структура електронного підручника

1.6. Дидактичні особливості електронного підручника

Розглянемо основні дидактичні функції електронних підручників (рис. 1.4) та

особливості їх реалізації:

а) інформаційна: забезпечення розширеного і поглибленого опану­вання

предметної галузі за рахунок легкого та швидкого доступу до по­трібних

фрагментів інформації;

б) самоосвіти: формування бажання та вміння самостійно отримува­ти

знання, будувати власну траєкторію навчання; стимулювання навча­льно-

пізнавальної мотивації; створення умов для формування активної позиції в

навчанні; стимулювання навчально-пізнавальної активності;

в) розвивально-виховна: створення умов для стимулювання пізнава­льного

інтересу, для формування пізнавальної активності; стимулюван­ня бажання

19

поглибити знання, покращити результати навчання, завдяки забезпеченню

індивідуальної допомоги, рекомендацій за результатами тестування;

г) систематизуюча: надання можливості отримання як загального уявлення

про зміст та структуру навчального матеріалу, так і про взає­мозв’язок його

окремих фрагментів; надання можливості встановити внутрішньо- і міжпредметні

зв’язки матеріалу, що вивчається;

д) закріплення: створення умов для усвідомлення і глибокого засво­єння

матеріалу завдяки наявності системи зв’язків; створення умов для якісного

опрацьовування навчального матеріалу на динамічних моделях;

е) трансформаційна, розвивально-вихована: емоційно-виразне ілю­стрування

теоретичного матеріалу, що забезпечує вплив на емоційно- вольову сферу того,

хто навчається, сприяє формуванню мотивації пі­знання; формування навичок

самоосвіти; орієнтація на розвиток логіч­ного, аналітичного, конструктивного

мислення; стимулювання розумо­вої діяльності; формування творчих навичок

студента;

ж) корекції та контролю: забезпечення контролю за навчально- пізнавальною

діяльністю студентів при виконанні тренувальних задач; результатів виконання

тестів;

з) прогностична, зворотного зв’язку: накопичення статистичної ін­формації

про хід навчального процесу;

і) інтегруюча та координуюча: інтегрування знань з різних джерел.

20

Рис. 1.4. Функції електронних підручників

21

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ

ТЕСТОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ДІАГНОСТИКИ НАВЧАЛЬНИХ

ДОСЯГНЕНЬ

2.1 Система оцінювання навчальних досягнень учнів

Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію

процесу навчання, на розвиток особистості учня, навчання його самостійно

оволодівати новими знаннями. Сучасна молода людина об’єктивно змушена бути

більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш

мотивованою до самонавчання і саморозвитку. Новий етап у розвитку шкільної

освіти пов’язаний із упровадженням компетентнісного підходу до формування

змісту та організації навчального процесу. У чинних навчальних програмах для

школи на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предметів,

розроблено результативну складову змісту. До кожної теми програми визначено

обов’язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у

різних видах навчальної діяльності (учень називає, наводить приклади,

характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо)

[10].

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

контролююча визначає рівень досягнень кожного учня (учениці),

готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно

планувати й викладати навчальний матеріал;

навчальна сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх

систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

діагностико-коригувальна з’ясовує причини труднощів, які виникають в

учня під час навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи,

спрямовані на їх усунення;

стимулювально-мотиваційна формує позитивні мотиви навчання;

22

виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено

працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії

навчальної діяльності [7].

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість,

цілісність;

якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати,

порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки

тощо;

досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх,

формулювати гіпотези);

самостійність оцінних суджень [17].

Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах

діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички – дії, доведені до

автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні

швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід

учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого

(людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це

виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання

у навчальній діяльності, зростанні вимог до своїx навчальних досягнень [14].

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних

досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

2.2 Принципи, види і методи оцінювання навчальних досягнень учнів

Аналіз оцінювання навчальної діяльності учнів має здійснюватися з

дотриманням певних педагогічних вимог. Ряд вчених, зокрема П.І. Сікорський

називають їх принципами [16,17]. Сутність яких полягає:

23

в плановості: аналіз і оцінювання мають здійснюватися не стихійно, а з

дотриманням певного плану;

систематичності й системності: аналіз і оцінювання мають відповідати

структурним компонентам змісту вивченого матеріа¬лу і бути постійними;

об’єктивності: аналіз і оцінювання мають бути науково о᬴рунтованими і

базуватися на засадах гуманізму і демократизму;

відкритості й прозорості: учні мають знати свої оцін¬ки й оцінки

однокласників, що давало б змогу порівнювати успі¬хи, стимулювало б до

підвищення активності;

економічності: методи, прийоми, зміст завдань мають бути співвідносними

з наявним бюджетом часу учнів, а методи — ще й доступними і зрозумілими;

тематичності: перевірка якості знань учнів з окремих тем, розділів

проводиться за темами (блоками, модулями);

врахування індивідуальних можливостей учнів: необхідно перевіряти

знання, уміння, навички кожного учня; у процесі підготовки дидактичних завдань

для перевірки треба враховувати рівень навченості учнів та їхні інтелектуальні

можливості;

єдності вимог: врахування загальнодержавних стандартів змісту освіти

відповідно до кваліфікаційних характеристик спеціальностей [14].

Залежно від дидактичної мети використовують різні види контролю за

навчанням: діагностичний, попереджувально-застереж¬ливий, поточний,

повторний, періодичний, тематичний, підсум¬ковий. Для оцінювання навчальних

досягнень учнів виокремилися такі основні методи аналізу й оцінювання знань,

умінь та навичок: усна, пись¬мова, графічна, практична, тестова перевірка [17].

Тестова перевірка все більше набуває поширення. Сутність цього методу

полягає в тому, що учням у певному дидактич¬ному блоці визначають конкретні

завдання (запитання), на які подані альтернативні відповіді. Учень має обрати

правильну відповідь. Якщо йти таким спрощеним шляхом, то це може

при¬зводити до простого вгадування відповіді. Важливо моделювати завдання в

такий спосіб, щоб учень аргументував свій вибір відповіді, аналізував, чому інші

24

відповіді він вважає помилко¬вими чи неповними. Тестова перевірка може

здійснюватися машинним і безмашинним способом [11].

Питання оцінювання результатів навчальної діяльності учнів було і

залишається доволі складним. Певну допомогу в його розв’язанні може надати

усвідомлення взаємопов’язаних понять «критерії оцінки» і «норми оцінки».

Критерії оцінки – це ті параметри, відповідно до яких педагог оцінює

навчальну діяльність.

Норми оцінки – це показники, на які спирається викладач при виставленні

оцінки.

Під оцінкою успішності учнів розуміють систему показників, які

відображають їх об’єктивні знання та вміння, тобто оцінку можна розглядати як

визначення ступеня засвоєння знань, умінь та навичок відповідно до вимог, що

пред’являються програмами [20].

Оцінка включає в себе бал, тобто цифрову або іншу символіч¬ну форму

вираження та фіксації оцінювання успішності, оцінні судження – коротку

характеристику результатів учіння, їх по¬зитивних моментів та недоліків,

емоційне ставлення.

Критерієм оцінювання умінь та навичок є точно обрана величи¬на, що є

визначником якості навчальної діяльності. Визначення рівня навчального

прогресу учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у

кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму знань, умінь чи

навичок, а сформувати рівень компетенції.

2.3 Застосування засобів ІКТ для діагностики навчальних досягнень

учнів

Важливу роль у навчальному процесі грає систематичність перевірки, що

стає можливим за наявністю комп’ютера. Автоматизоване тестування дозволяє

економити час на перевірку, отримувати результати негайно за наявністю

багатоваріантності, проходити тест неодноразово [13]. Проведений аналіз

25

доводить доцільність розробки системи автоматизованого тестування з

конкретних тем курсу інформатики, системи, яка зорієнтована саме на

діагностику, тобто дозволяє робити прогноз розвитку того, хто навчається, і

допомагати йому у виборі власного шляху вдосконалення знань.

У наукових працях В. А. Аванесова, Н. В. Голубєвої, М. Ю. Кадемії наведено

приклади педагогічного тестування. У зв’язку із впровадженням у навчальний

процес ІКТ приділяється значна увага автоматизованому контролю знань учнів.

Комп’ютерні тести, що мають один варіант, призначені для проведення

тематичної атестації з даної теми та підсумкової атестації за рік [8].

Комп’ютерний тест, що перевіряє знання тегів, пропонує досліджуваному ввести

назви відомих йому тегів за п’ять хвилин. Після проходження тесту на екрані

з’являється повідомлення з тими тегами, що не були набрані. Такі тести

призначені для отримання і закріплення нової інформації з теми [11]. Існують

бланкові тести, що призначені для тематичної атестації та мають 5 паралельних

варіантів [13]. Використання такої системи контролю цілком виправдане, тому що

традиційна система сьогодні знаходиться в кризисному стані, на що звертають

увагу чисельні дослідники цієї проблеми.

На основі вимог до контролю можна визначити головні вимоги до поточної

перевірки знань учнів з інформатики: об’єктивність, систематичність,

індивідуальність, всебічність, диференційованість, підготовка до проведення

діагностики, залучення учнів до діагностичної діяльності, через самодіагностику,

гласність, яку розглядаємо як участь учня у аналізі результатів діагностики [2].

Пропонуємо організовувати діагностичну діяльність за такими етапами:

визначення цілей навчання, структури навчального матеріалу даної теми,

виділення основних модулів;

проведення аналізу рівня підготовленості учнів до вивчення теми;

поточна перевірка кожного модулю, метою якої є своєчасне виявлення

недоліків у навчанні, їх причин;

надання рекомендації учням за результатами всіх модулів, підготовка до

тематичного оцінювання;

26

тематична перевірка;

обробка результатів, надання рекомендацій.

Взагалі, діагностика навчальних досягнень учнів 7-9 класів має досить міцну

підставу для свого розвитку: інформаційні системи й технології, спеціальна

підтримуюча наука тестологія, сучасні методи прийняття й аналізу рішень,

соціальне замовлення й мотивація на оцінювання загальнодержавних вимог

навчання і якості знань, необхідність об’єктивної оцінки знань учнів, розвиток

засобів самонавчання й самовиховання, актуальність інтегрування у світові

освітні структури тощо.

2.4 Вимоги до розробки та створення тестових завдань

Педагогічний тест (англ. «test» – проба, випробування, перевірка будь-яких

якостей) являє собою сукупність взаємопов’язаних завдань зростаючої складності,

що дає змогу надійно та валідно оцінювати знання або будь-які інші психолого-

педагогічні характеристики [8]. Валідність –– (англ. «valid» – придатний) один з

основних критеріїв якості тесту. Чим валідніший тест, тим повніше він містить ту

якість, заради вимірювання якої його було створено [9]. Комплект тестових

завдань має відповідати низці вимог:

1. Складатися з двох блоків: 1) блоку, що відображає зміст освітнього

стандарту;2) блоку, що відповідає програмі поглибленого вивчення

предмета.Особливу увагу слід звертати на повноту відображення змісту

освітнього стандарту (мінімуму) в першому блоці.

2. Рекомендовано розробляти тест-карти (субтести) з кожного розділу

навчальної програми даної дисципліни (не менш як 10 – 12 тестових завдань, а з

усієї дисципліни загалом від 60 до 120 тестових завдань).

3. Необхідно мати щонайменше чотири варіанти комплектів тестів з

кожного розділу курсу, використовуючи 2 варіанти для проміжного (тематичного)

контролю і два – підсумкового.

27

4. З кожного тестового завдання та з усього комплекту тестів має бути

визначено кількість балів за правильне розв’язання даного тестового завдання

(кількість балів у кожному варіанті має співпадати).

5. У всіх комплектах тестів необхідно скласти ключ з варіантами

правильного розв’язання тестових завдань (еталон).

6. Кількість балів, отриману учнями за результатами роботи з тестами,

необхідно перевести у 12-бальну шкалу оцінок.Прийнято такий розподіл оцінок

(хоча можливі варіанти): отримання учнем у процесі тестування від 100 до 90 %

від максимальної кількості балів відповідає високому рівню; від 89 до 60 % –

достатньому; від 59 до 30 % –середньому; від 29 % та нижче – початковому [17].

Найбільші можливості для аналізу якості знань та вмінь учнів дає тест-

карта, укладена з використанням різних типів тестових завдань. Бажано, щоб ці

типи тестових завдань повторювались у тестах з кожного розділу програми та

розташовувались по висхідній [16].

2.5 Методика використання контрольно-діагностичних систем

Контроль за рівнем знань та умінь учнів здійснюється шляхом проведення

тестування на різних етапах уроку. Вхідне тестування проводиться перед

початком роботи з метою формування індивідуальної навчальної програми

слухача на основі виявлення наявних умінь та навичок відповідного професійного

спрямування, які він набув за період попередньої трудової діяльності. Для

здійснення вхідного тестування викладач повинні розробити перелік тестових

завдань, що дали б змогу виявити рівень знань, умінь та навичок, якими володіє

учень з даної професії. Для цього рекомендується скористатись тестами до

навчальних елементів, модульних блоків та кваліфікаційних тестів. Контроль

досягнень учнів у процесі навчання, метою якого є виявлення повноти оволодіння

учнем навичками, що передбачені кожним навчальним елементом, здійснюється

шляхом поточного тестування [8].

Формою проміжного контролю є тестування, що проводиться по закінченні

28

учнем певного етапу навчання, метою якого є виявлення достатніх умінь та

навичок у виконанні окремого виду робіт з модульного блоку [11].

Така методика застосування тестових систем забезпечує:

підвищення зацікавленості учнів у навчанні, зростає рівень знань;

збільшення обсягу самостійної роботи учнів у навчанні;

зменшення навантаження на викладача в підготовці та здійсненні

контролю за рівнем знань, умінь та навичок учнів;

можливість викладачу аналізувати структуру знань кожного учня і

відповідно до цього створювати та впроваджувати гнучку технологію навчання в

залежності від контингенту учнів;

можливість здійснення індивідуального підходу до кожного учня в

залежності від структури його знань з відповідним вибором методики навчання;

здійснення диференціації учнів за рівнем знань;

об’єктивність процесу оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках

технологій.

Реалізуючи будь-яку систему тестування знань учнів, слід враховувати галузь

використання тестів, кількість учнів, наявність людських та механічних ресурсів

для реалізації тестів [20]. Розглянута система використання всіх видів тестування

знань учнів за допомогою комп’ютера та комп’ютерної мережі є найбільш

ефективною.

Поряд з позитивним у тестуванні є певні недоліки:

складання тестових завдань потребує певної кваліфікації і під силу далеко

не кожному педагогу;

окремі відповіді мають містити елементи підказок;

тестування дозволяє достатньо надійно перевіряти знання, рівень

сформованості умінь, професійного мислення, проте за допомогою педагогічних

тестів можна здійснювати перевірку тільки опосередковано.

Навчання за модульною технологією з її дискретним розподілом матеріалу на

навчальні елементи, кожний з яких має індикатор зворотного зв’язку, тест

досягнень, перетворює постійні контакти викладача з учнем у невід’ємну

29

складову навчального процесу. Це дозволяє одержувати вичерпну інформацію

про прогрес у навчанні кожного учня в кожній точці його навчальної програми.

2.6 Доцільність комп'ютерного тестування

Система комп'ютерного тестування дуже зручна для оцінювання знань учнів

з низьким та середнім рівнем навчальних досягнень. Вона позбавляє учителя

необхідності витрачати дорогоцінний час уроку на вислуховування недолугих

усних відповідей тих учнів, що з певних причин не бажають мати великі успіхи з

предмету. У той же час вона стимулює їх до виходу на певний достатній рівень

знань. [8]

На відміну від учителя комп'ютерна програма оцінює не особистість учня, а

рівень його компетентності у даному предметі. Цікава думка учнів, переважно

хлопців, що обирають предмети орієнтовані на техніку: «Це дуже чесна система

контролю знань. Тут важливо не те як сказав, а що ти знаєш».

2.7 Види тестів для діагностики навчальних досягнень

Традиційний тест становить єдність, щонайменше, трьох систем:

• змістовної системи знань, яка описується мовою навчальної дисципліни,

що перевіряється;

• формальної системи завдань зростаючої складності;

• статистичних характеристик завдань і результатів.

Традиційний навчальний тест потрібно розглядати з двох сторін: як метод

педагогічного виміру і як результат застосування тесту.

Обидва ці критерії характеризують тест із різних боків, тому що тест треба

розуміти одночасно і як метод, і як результат навчального виміру. Одне

доповнює інше. Тест як метод не мислиться без результатів, що підтверджують

якість його самого і якість оцінок виміру випробуваних різного рівня

30

підготовленості.

Головна ідея традиційного тесту − мінімальною кількістю завдань, за

короткий час, швидко, якісно і з найменшими витратами порівняти знання як

можна більшої кількості учнів.

Власне кажучи цим відображається ідея ефективності навчальної діяльності

в галузі контролю знань у системах дистанційного навчання.

Наявні такі види тестів:

До традиційних тестів відносяться тести гомогенні та гетерогенні.

1. Гомогенні тести.

Гомогенний тест становить систему завдань зростаючої складності,

специфічної форми і визначеного змісту − система, створена з метою

об'єктивного, якісного, й ефективного методу оцінки структури та вимірювання

рівня підготовленості учнів з одної навчальної дисципліни [7].

Легко бачити, що у своїй основі визначення гомогенного тесту збігається з

визначенням традиційного тесту.

Гомогенні тести більш поширені. Вони створюються для контролю знань з

одної навчальної дисципліни чи з одного її розділу, наприклад, такої великої за

обсягом навчальної дисципліни, як фізика. У гомогенному педагогічному тесті

не допускається використання завдань, що виявляють інші властивості.

Наявність останніх порушує вимога дисциплінарної чистоти навчального тесту.

Адже кожен тест вимірює щось заздалегідь визначене.

2. Гетерогенні тести.

Гетерогенний тест становить систему завдань зростаючої складності,

специфічної форми і визначеного змісту − систему, створену з метою

об'єктивного, якісного й ефективного методу оцінки структури та вимірювання

рівня підготовленості з декількох навчальних дисциплін [7].

Нерідко в такі тести включаються і психологічні завдання для оцінки рівня

інтелектуального розвитку.

31

Звичайно гетерогенні тести використовуються для комплексної оцінки

випускника школи, оцінки особистості в процесі прийому на роботу і для добору

найбільш підготовлених абітурієнтів під час прийому до ВНЗ. Оскільки кожний

гетерогенний тест складається з гомогенних тестів, інтерпретація результатів

тестування ведеться за відповідями на завдання кожного тесту (тут вони

називаються шкалами) і крім того, за допомогою різних методів агрегування

балів робляться спроби дати загальну оцінку підготовленості.

У процесі такої орієнтації завдання визначення точного обсягу і структури

освоєного навчального матеріалу відступають на задній план. У тест

відбирається таку мінімально достатню кількість завдань, що дозволяє порівняно

точно визначити, образно говорячи, не "хто, що знає", а "хто знає більше".

3. Інтегровані тести.

Інтегрованим можна назвати тест, який складається із системи завдань, що

відповідають вимогам інтегрованого змісту, тестової форми, які збільшують

складність завдань, націлених на узагальнену підсумкову діагностику

підготовленості.

Діагностика проводиться за допомогою таких завдань, правильні відповіді

на які вимагають інтегрованих (узагальнених, явно взаємозалежних) знань у

сфері двох і більшої кількості навчальних дисциплін. Створення таких тестів

дається лише тим учителям, які володіють знаннями з низки навчальних

дисциплін, розуміють важливу роль міжпредметних зв'язків у навчанні, здатні

створювати завдання, правильні відповіді на котрі потребують знань різних

дисциплін і умінь застосовувати такі знання.

Перевага інтегрованих тестів перед гетерогенними полягає в більшій

змістовній інформативності кожного завдання й у меншої кількості самих

завдань.

Методика створення інтегрованих тестів подібна з методикою створення

традиційних тестів, за винятком роботи з визначення змісту завдань. Для

створення змістовних інтегрованих тестів використання експертних методів є

32

обов'язковим. Це пов'язано з тим, що лише експерти можуть визначити

адекватність змісту завдань цілям тесту.

4. Адаптивні тести

Доцільність адаптивного контролю випливає з необхідності раціоналізації

традиційного тестування.

Кожний учитель розуміє, що добре підготовленому учню немає

необхідності давати легкі завдання, тому що занадто висока ймовірність

правильного розв’язування. До того ж легкі навчальні матеріали не володіють

помітним потенціалом розвитку школяра. Відповідно, через високу ймовірність

неправильного розв’язування немає рації давати важкі завдання слабкому учню.

Відомо, що важкі й дуже важкі завдання знижують навчальну мотивацію

багатьох учнів.

Потрібно було знайти порівняння в одній шкалі для вимірювання

складності завдань і вимірювання рівня знань. Ця міра була знайдена в теорії

педагогічних вимірювань.

З появою комп'ютерів ця міра лягла в основу методики адаптивного

контролю знань, де використовуються способи регулювання складності й

кількості пропонованих завдань, у залежності від відповіді учнів.

Використання завдань, що відповідають рівню підготовленості, істотно

підвищує точність вимірів і мінімізує час індивідуального тестування до 5-10

хвилин. Адаптивне тестування дозволяє забезпечити комп'ютерне видавання

завдань на оптимальному, приблизно 50%-му рівні ймовірності правильної

відповіді для кожного учня.

5. Критеріально-орієнтовані тести

Це дуже умовна й у принципі неправильна назва групи тестів, що одержали

в нас поширення і визнання. Власне кажучи, ми маємо справу не стільки з

тестами названого виду, скільки з інтерпретацією тестових результатів.

Якщо головною задачею тестування є прагнення з'ясувати, які елементи

змісту навчальної дисципліни засвоєні, то це випадок предметно- педагогічного

33

підходу до інтерпретації результатів тестування. В процесі цього визначається:

що з головної сукупності завдань (англ. Domain) випробуваний знає і чого не

знає. Інтерпретація результатів ведеться педагогами, мовою навчальної

дисципліни.

Часто тестування дає вищі результати, ніж усі інші засоби вимірювання

якості освіти (контрольні роботи, заліки, державна підсумкова атестація тощо).

Це свідчить передусім про примітивність тестових завдань, введених у даний

комплект тестів, а отже, про необ'єктивність такої тестової перевірки знань.

Отже, тестування дає змогу здійснити вимірювання середньої оцінки та

ступеня навченості класу, але, на відміну від них, дає підстави здійснювати

якісний аналіз результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів за будь-який

проміжок часу або протягом усього навчального року.

2.8 Програми для створення тестів

Наявні понад сотні інструментально-педагогічних засобів для створення

комп’ютерних тестів, найбільш відомими з них є: TEST-W, TEST-W2,

TestYourSelf, UTC_v.1.52, TestSystem_v2, TestForLena, Test_Orion, MyTest,

MiniTestSL, Mentor_14x, MAMI_Testing, Iqtest, Check_of_knowledge_v1,

Assistent_v2, OPEN TEST, MIFTests та ін. Кожна з цих програм призначена для

перевірки знань тестуванням на комп'ютері, але кожна з них має свої особливості

в порівнянні з іншими.

Найбільш поширеним та перспективним для використання в навчальному

процесі є програми-оболонки, що дозволяють створювати тестові завдання та

методичний супровід до них, формувати набори запитань і використовувати їх

при проведенні контролю знань. Цей клас програм передбачає використання

комп'ютера як в процесі підготовки до проведення контролю, так і при його

проведенні, а також обробки результатів (Test-W, Test-

W2,ЕasyQuizzy,MyTest,MyTestХ).

Найбільш пристосованою до сучасних вимог, формату зовнішнього

34

незалежного оцінювання, тестування в школі (на думку багатьох вчителів, з якою

я погоджуютсь), є програма MyTest та MyTestХ. За допомогою цієї програми

розробляю й створюю різні тести і використовую їх на своїх уроках. MyTestХ – це

система програм (програма тестування учнів, редактор тестів та журнал

результатів) для створення та проведення комп’ютерного тестування, збору та

аналізу результатів, виставлення оцінок за вказаною в тесті шкалою (вказувати

шкалу може сам вчитель).

Програма MyTest X працює з дев’ятьма типами завдань: одиничний вибір,

множинний вибір, встановлення порядку , встановлення відповідності , вказівка

істинності чи хибності тверджень , ручне введення числа , ручне введення тексту,

вибір місця на зображенні , перестановка букв. У тесті можна використовувати

будь-яку кількість будь-яких типів завдань. У завданнях з вибором відповіді

(одиночний, множинний вибір, вказівка порядку, вказівка істинності) можна

використовувати до 10 (включно) варіантів відповіді. Програма складається з

трьох модулів:

модуль тестування (MyTestStudent);

медактор тестів (MyTestEditor);

журнал тестування (MyTestServer).

Програма легка і зручна у використанні. Для створення тестів є дуже зручний

редактор тестів та прекрасний інтерфейс. (Більш детальну інформацію про

програму, та останню версію програми можна знайти за адресою сайт програми

MyTestX – розділ інформаційно-освітнього порталу Клякс@.net, присвячений цій

програмі. Всі права на програму MyTestХ належать її автору: Башлакову

Олександру Сергійовичу, м.Унеча, Брянської обл. Програма MyTestХ

поширюється безкоштовно. Будь-який освітній заклад, вчитель і учень можуть

безкоштовно використовувати програму на основі ліцензійної угоди без будь-

яких грошових відрахувань). Будь-який вчитель, що володіє комп’ютером навіть

на початковому рівні, може легко скласти свої тести в середовищі програми

MyTestХ і використовувати їх на уроках. Текст питання і варіантів може містити

форматований текст, малюнки і формули. До кожного завдання можна прикріпити

35

малюнок, який буде показаний в окремому вікні (зручно для великих малюнків).

Причому, при використанні одного і того ж малюнка в різних завданнях, не

збільшується розмір файлу з тестом. Так само до завдання можна прикріпити

звуковий файл у форматі mp3 або wav. Для кожного завдання в тесті можна

індивідуально поставити складність. До кожного завдання може бути прикріплено

вступ – текст, який буде показаний спочатку показу завдання, підказка і

пояснення вірної відповіді.

За наявності комп’ютерної мережі можна організувати централізований збір і

обробку результатів тестування, використовуючи модуль журналу тестування

MyTestServer. Кожен тест має оптимальний час тестування, зменшення або

перевищення якого знижує якісні показники тесту. В налаштуваннях тесту

передбачено обмеження часу виконання як всього тесту, так і будь-якої відповіді

на завдання (для різних завдань можна встановити різний час).

Програма підтримує декілька режимів: навчальний, штрафний і вільний. У

навчальному режимі учню, що тестується, виводяться повідомлення про його

помилки, і може бути показане пояснення до завдання. У штрафному режимі за

невірні відповіді віднімаються бали, і можна пропустити завдання (бали не

додаються і не віднімаються). У вільному режимі можна відповідати на питання в

будь-якій послідовності, переходити (повертатися) до будь-якого питання

самостійно. При правильному підборі контрольного матеріалу зміст тесту може

бути використаний не тільки для контролю, а й для навчання.

Використання тестових завдань в автоматизованих контрольно-навчальних

програмах дозволяє випробовуваному самостійно виявляти пропуски в структурі

своїх знань і їх виправляти. У таких випадках можна говорити про значний

навчальний потенціал тестових завдань, використання якого стане одним із

ефективних напрямів практичної реалізації принципу єдності і взаємозв'язку

навчання і контролю. Під час роботи в навчальному режимі учень отримує

інформацію про свої помилки і правильні відповіді. Єдиним мінусом, на мою

думку, цієї програми є російський інтерфейс.

36

2.9 Приклади програм для комп’ютерного тестування

1) Програма MyTestX

Програма створення та демонстрації навчальних тестів MyTestX забезпечує

на комп'ютері створення, редагування, використання та автоматичне відкриття

навчальних тестів. Програма безкоштовна, проста і зручна у використанні, має

постійну підтримку від виробника.

Програма MyTestX працює з дев’ятьма типами завдань: одиночний вибір,

множинний вибір, встановлення порядку проходження, встановлення

відповідності, вказівка істинності чи хибності тверджень, ручне введення числа

(чисел), ручне введення тексту, вибір місця на зображенні, перестановка букв.

Завдання типу так/ні легко можна отримати, використовуючи тип з одиночним

вибором. У тесті можна використовувати будь-яку кількість будь-яких об’єктів,

можна тільки один, можна і все відразу.

Крім спеціальних програмних засобів можна користуватись і звичними

програмами для створення тестів, наприклад, MS Word. У цій програмі

використавши такий розділ як форма можна створювати найрізноманітніші

тестові завдання. Окрім того, у разі недостатньої кількості робочих місць за

комп’ютером, створені тести можна без проблем роздрукувати, й роздати учням.

Форма - документ, який містить пусті місця або поля форми, призначені для

вводу відомостей. Наприклад, у Microsoft Word можна створити електронну

реєстраційну форму, заповнюючи яку користувач вибиратиме значення із

запропонованих списків.

Форма може містити поля, елементи керування, таблиці, вкладені таблиці та

написи.

У програмі Microsoft Word можна створити форму, розпочавши із шаблону, а

потім додати елементи керування вмістом, зокрема прапорці, текстові поля,

елементи для вибору дати та розкривні списки. Інші користувачі можуть

заповняти форми за допомогою програми Word на своїх комп’ютерах. Крім того,

37

будь-який елемент керування вмістом, доданий до форми, можна зв’язати з

даними.

Також за наявності мережі Інтернет з’являється можливість створення

онлайн тестування.

Рис. 2.1. Вікно програми MyTestX

2) Google форми

Google Форми - частина офісного

інструментарію Google Drive. Мабуть, це один з

найшвидших і простих способів створити своє

опитування або тест: пишемо завдання,

вибираємо тип відповіді (вибір з кількох варіантів, написання власного) - готово!

Одержаний тест можна відправити студентам електронною поштою або

вбудувати на свій сайт за допомогою спеціального коду. Для прискорення роботи

рекомендуємо додати плагін Flubaroo - він автоматично перевіряє відповіді учнів і

ставить оцінки відповідно до заданих критеріїв. Форми абсолютно безкоштовні -

для використання ресурсу потрібно лише мати акаунт Google.

38

Рис. 2.2. Приклад тесту в Google forms

3) Learningapps

LearningApps інтернет ресурс, для створення ітерактивних вправ, тестів, ігор,

кросвордів. Використання бази готових вправ за предметами та класом.

Створення дидактичних матеріалів: інтерактивні вправи, ігри, електронні

посібники, карти,навчальне відео тощо.

39

Рис. 2.3. Приклад вправи в LearningApps

4) Створення тестів у програмі Microsoft Power Point

Багато вчителів різних предметів давно та успішно використовують у своїй

діяльності електронні презентації. Нерідко – це тести для самоперевірки.

Вони є зручним інструментом для виявлення прогалин у знаннях, практичних

навичках на уроках повторення та узагальнення матеріалу. Їх бажано проводити

на початку такого уроку. Ці тести не є контролюючими, за них не виставляють

оцінки, а дають змогу перевірити правильність відповіді в разі помилки.

Створення тестів можна зробити в декілька етапів:

1) добирання запитань тесту та варіантів відповідей;

2) запис запитань (за потреби) за допомогою програми Звукозапис;

3) добирання мультфільмів та створення відео-фрагментів за допомогою

програми Windows Movie Maker (за потреби);

4) створення презентації відповідей;

40

5) створення основної презентації, пов'язаної правильними відповідями

гіперпосиланням;

6) загальне налаштування тесту.

Робота зі створення таких тестів для самоперевірки кропітка, потребує багато

часу, але ефект від їх застосування досить вагомий. У ході експерименту виявили

не тільки підвищену зацікавленість предметом, але й покращення рівня їх

навчальних досягнень.

5) Створення тестів у програмі easyQuizzy

Серед великої кількості програм для створення тестів мені сподобалася

програма easyQuizzy. Вона виявилася простою у роботі над створенням завдань

для контролю знань та під час самого тестування. Недоліків у її роботі я не

помітила. Багато «плюсів» можна поставити на користь даної програми: простота;

можливість складання тестів на одиночний вибір, на множинний вибір та на

вписування відповідей; під час тестування вона не потребує встановлення

спеціального ПЗ на комп’ютер, оскільки діє як самостійний додаток незалежно від

ОС. Це дає можливість створювати тести будь-якої складності. Досить просто

вона працює не лише з текстом, а й з ілюстраціями. Для цього просто необхідно

перенести мишкою ілюстрацію у поле програми під час створення тесту. Її

доцільно використовувати на уроках для швидкого опитування та для

підсумкового контролю знань, а також для самоосвіти.

У своїй роботі над створенням тестів можна керуватися рекомендаціями,

спрямованими на підвищення ефективності використання комп'ютерних тестових

технологій на уроках:

1) тренувальні комп'ютерні сеанси з використанням завдань, подібних

контрольним, слід проводити без жорсткого обмеження часу, а контрольні –

обмежувати;

2) якість вимірювання прямо залежить від кількості тестових завдань,

оскільки кожне завдання дозволяє оцінити знання окремого інформаційного

блоку навчальної дисципліни; завдань потрібно стільки, щоб повно відобразити

41

основний зміст діагностованого обсягу знань;

3) тест повинен складатися з мінімальної кількості завдань, достатніх для

повного визначення рівня навчання;

4) завдання в тесті повинні бути впорядковані за зростанням рівня

складності;

5) оцінку результатів тестування краще робити за дванадцятибальною

шкалою;

6) у практику комп'ютерних тестувань ширше впроваджувати елементи

психологічного розвантаження, що дозволяє значно продовжити час сеансу,

уникнути ефекту «рівної дороги» і тим самим підняти рівень надійності

вимірювань;

7) тільки коректні, грамотні, цікаві питання й ситуації можуть викликати в

учня прагнення відповісти, а не підібрати відповідь.

Рис. 2.4. Вікно програми easyQuizzy

42

ВИСНОВКИ

У процесі роботи над дослідженням нами проаналізовано наукову,

методичну, педагогічну літературу з проблем використання електронних

підручників та тестових технологій в процесі діагностики навчальних досягнень.

Більшість дослідників віддають перевагу електронним підручникам та

формам тестового контролю як засобу збору, оброблення та аналізу результатів

діагностики. Вбачається можливим використання ЕП у якості ІТ-додатку до

традиційних (паперових) навчальних підручників. Такий підручник може

розглядатись як система моніторингу, що включає функцію контролю та

діагностики освіти та дає викладачеві можливість не тільки визначати особисті

досягнення кожного студента у навчанні, а і його місце за рейтингом.

Забезпечення виконання означених вище функцій ЕП в системі контролю та

діагностики навчальних досягнень дозволяє, досягаючи цілей освіти, здійснювати

педагогічний контроль, планування та управління, з відповідним коректуванням

системи навчання.

Також в першому розділі було розглянуто основні поняття, типи,

конструктивні елементи, етапи розробки ЕП. Було проаналізовано особливості

електронних підручників у порівнянні з друкованим підручником.

У другому розділі було розглянуто можливості та способи використання

тестових технологій для діагностики, оцінювання та контролю знань учнів.

Проаналізовано сучасний стан здійснення тестування в педагогічній теорії й

практиці загальноосвітніх навчальних закладів. Оцінювання навчальних

досягнень учнів розглядається як система, яка забезпечує структурування змісту

навчального матеріалу, добір форм, прийомів і методів навчання відповідно до

цих особливостей, розробку спеціальних навчальних завдань, які враховують

типологічні особливості учнів кожної із визначених типологічних груп.

Визначено види педагогічного тестування та можливості застосування

тестування під час контролю знань учнів на уроках. Тестові завдання дозволяють

враховувати індивідуальні особливості учнів; розвивати їхню пізнавальну

діяльність, активність і самостійність у навчанні; формувати найбільш

43

раціональні прийоми розумових дій; узагальнювати і систематизувати знання;

школярам здійснювати самодіагностику складності навчального матеріалу, а

вчителю діагностувати рівень навченості учнів; здійснювати корекцію їхніх

знань; стимулювати інтерес до матеріалу, який вивчається, організовувати

самоконтроль і взаємоконтроль.

Проаналізовано існуючі комп’ютерні програми для створення тестів й

окреслено можливість їх застосування вчителем для здійснення контролю знань

учнів на уроках інформатики. Розкрито методику застосування тестових оболонок

Test-W, Test-W2, ЕasyQuizzy та MyТest. Емпіричним чином виявлено найкращу з

них – MyТest. Зазначена програма забезпечує використання різнорівневих завдань

на етапі контролю навчальних досягнень учнів, що дозволяє врахувати реальні

навчальні можливості учнів під час поточного, тематичного, підсумкового

контролю.

У загальному тестові технології та ЕП сприяють досягненню оптимальної дії

всіх елементів системи навчання, оскільки забезпечують зворотній зв’язок,

спрямований на навчальну діяльність викладача та учнів. Використання ЕП та

тестових завдань в автоматизованих контрольно-навчальних програмах дозволяє

учням самостійно виявляти пропуски в структурі своїх знань і приймати заходи

для їх ліквідації, а також розвиває навички роботи з тестовими завданнями.

44

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Горлов П. И., Минин М. Г., Максимов В. Е., Максимова С. Ю., Михай-

лова Н. С. Концепция комплекса диагностики качества общеобразовательной

подготовки учащихся // Образование в Сибири. – Томск: Изд-во ТГПУ. – 1997. –

№1. – С.89-94.

2. Гуржій А. М. Про проблеми наступності навчання інформаційних тех-

нологій у школі й вищому педагогічному навчальному закладі / А. М. Гуржій, Л.

А. Карташова // Інформаційні технології в освіті України: Збірник наукових

праць. Випуск 15. – Херсон: ХДУ, 2013. – С.11-19.

3. Дегтяренко Л. Система моніторингу, як одна із форм підвищення якості

освіти [Електронний ресурс] Сайт «Наукові конференції» – Режим доступу :

http://conferences.neasmo.org.ua/node/1285

4. Карташова Л. А. Електронний освітній ресурс як засіб підтримки на-

вчання інформаційних технологій майбутніх філологів / Л. А. Карташова.

–Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол.; наук. ред. О. М.

Топузов]. – К. : Педагогічна думка, 2012. – Вип. 12. – С. 421-427.

6. Лапінський В. В. Проектування електронних засобів навчання з ура-

хуванням проблем управління навчальним процесом / Проблеми сучасного

підручника : зб. наук, праць / [ред. кол., головн. ред. В. М. Мадзігон; наук. ред. О.

М. Топузов]. – К. : Педагогічна думка, 2011. – Вип. 11. – C.751 – 759.

7. Туркот Т. I. Педагогіка вищої школи [Електронний ресурс] Із сайту

«Бібліотека українських підручників» (Головна Педагогіка Педагогіка вищої

школи) – Режим доступу : http://pidruchniki.ws/13281126/ pedagogika/ derzhavni_

standarti_osviti_funktsiyi

8. Гуревич Р. С. Інформаційно-комуникаційні технології у професійно

технічній освіті : монографія / [А. М. Гуржій, Р.С. Гуревич, М. Ю. Кадемія та ін.];

за редак. академіка НАПН УкраЇни Гуржія А. М. у 2частинах. – Ч. 1. – Вінниця:

ФОП Тарнашинський, 2016. – 341 с.

9. Гуревич Р. С. Інформаційно-комуникаційні технології у професійно

45

технічній освіті: монографія / [А. М. Гуржій, Р.С. Гуревич, М. Ю. Кадемія та ін.];

за редак. академіка НАПН УкраЇни Гуржія А. М. у 2частинах. – Ч. 2. – Вінниця:

ФОП Тарнашинський, 2016. – 358 с.

10. Аванесов В. С. Композиция тестовых заданий / В. С. Аванесов. – М. :

Адепт, 1998. – 196 с.

11. Аванесов В.С. Форма тестовых заданий : учебное пособие / В. С.

Аванесов. – М. : Иссл. Центр по проблемам качества подготовки специалистов,

1991. – 136 с.

12. Андрощук А.О. Рейтингова технологія оцінки знань в навчально-

виховному закладі // Педагогіка і психологія – 1996. – №3. – С.86-96

13. Кобися В. М. Технології дистанційного навчання: словник-глосарій

/ М. Ю. Кадемія, В. М. Кобися. – Вінниця: ФОП Тарнашинський О.В., 2016. – 284

с.

14. Бербец В. В. Діагностика навчальних досягнень учнів під час виконання

творчих проектів // Проектно-технічна діяльність учнів на уроках трудового

навчання: теорія і методика. Колективна монографія ; за заг. ред. О. М.

Коберника. – К. : Наук. світ, 2003. – С. 86-102.

15. Кадемія М. Ю. Комп’ютерна обробка тестів у професійній діагностиці :

методичний посібник / М. Ю. Кадемія, О. П. Лящ, А. М. Стець – Вінниця : НМЦ

ПТО, 2004. – 46 с.

16. Бербец В. В. Поєднання форм і методів контролю навчальних досягнень

учнів в процесі проектно-технологічної діяльності // Психолого-педагогічні

проблеми сільської школи. Науковий збірник. Вип. 7. / В. В. Бербец. – К. :

Міленіум, 2004. – С. 27-34.

17. Биков В. Ю. Дистанційна освіта – перспективний шлях до розвитку

професійної освіти // Педагогічна газета / В. Ю. Биков. – 2001. – № 1. – С. 2.

18. Гуревич Р. С. Формування освітнього інформаційного середовища для

підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних

закладах [монографія] / за заг. ред. доктора педагогічних наук, професора, члена-

кореспондента НАПН України Р. С. Гуревича Вінниця : ТОВ фірма «Планер»,

46

2015. – 420 с.

19. Кашкарьова Л. Р. Психологічні засади моніторингу ефективності праці

вчителя в умовах особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу //

Рідна школа / Л. Р. Кашкарьова. – 2003. – № 6 (917). – С. 59-61.

20. Бойчук В. М. Інформаційно-комунікаційні технології у професійно-

технічній освіті: [монографія] / А. М. Гуржій, Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія та ін..;

за ред.. академіка НАПН України Гуржія А.М. у 2 частинах. – Ч.2. – Вінниця :

Нілан-ЛТД, 2016 – С. 329-357

21. Вембер В. П. Навчально-методичні вимоги до електронного підручника /

В. П. Вембер // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгомано- ва. Серія № 2.

Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання : зб. науко- вих праць / Редрада. – К. :

НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. – № 4 (11). – С. 50–56.

22. Гуревич Р. С. Інформаційно-комунікаційні технології в професійній освіті

майбутніх фахівців : монографія ; за ред. член-кор. НАПН України Гуревича Р.С.

(видання 2-е, доповнене) Львів : ЛДУ БЖД, 2015. – 342 с.

23. Кадемія М. Ю. Професійно-технічна освіта в інформаційному суспільстві

/ М.Ю. Кадемія, С. Ю. Люльчак, Г. Б. Гордійчук // Інформаційно- комунікаційні

технології у професійно-технічній освіті : [монографія]; за ред. академіка НАПН

України Гуржія А. М. У 2 частинах. – Ч. 1. – Вінниця : Нілан- ЛТД, 2016. – 412 с.

24. Вембер В. П. Методичні основи проектування та використання

електронного підручника з інформатики для загальноосвітньої школи : автореф.

дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.02 – тео- рія і методика

навчання (інформатика) / Вембер В. П. ; НПУ ім. М. П. Драгоманова. – К., 2008. –

20 с.

25. Вембер В. П. Роль та місце електронного підручника в навчально-

методичному комплекті з навчального предмета для загальноосвітньої школи / В.

П. Вембер // Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту

психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. Максименка С. Д. – Т. VIII,

Вип. 6. – К., 2009. – С. 43–51

47

ДОДАТКИ

Додаток А

Веб-ресурс для створення інтерактивних вправ

Рис. А.1. Типи інтерактивних вправ в середовищі

Рис. А.2. Вигляд готової вправи на LearningApps

48

Рис. А.3. Створення інтерактивної вправи

49

Додатко В

Презентація на тему «Системико мп’ютерного тестування знань»

50