ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАНТЕСНІ -===::::::::===• .N9 143 (3845)

СЕРЕДА

11

П'НТИРІЧ:ВУ­ДОСТРО:ВОВО!

* * ВЕРЕСНЯ

1974 р. Ціна 2 коп.

ПЕРШІ ГЕНТ АРИ

ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА В 1935 РОЦІ

На картопляну плантацію Семиполкі.вської птахофабрики першим вивів свого комбайна ланковий механізованої лан:ки !Охим Олексійович Василенко.

За два дні він викопав бульби на площі 7 ге:ктарів. Вправно водить агрегат тракторист Гри­горій Павлович Різаненко.

ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАІНИ,

МІСЬКОІ І PAROHHOI РАД ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИІВСЬКОІ ОБЛАСТІ

------------------------------------------------~-------\ \

\ Комуніст у комсомолі

\ Комсомол резерв і \ найбJІИжчий помічник пар­\ тії в комуністичному вихо­\ ванні підростаючого поко-

~ ління, будівництві нового

\ суспільства. Комуністична партія всіляко сприяє роз­внтІюві самодіяльності ком­

\ со молу, керує його дlяль-

~ ністю, допомагає визначити основні завдання молоді, знайти пайбільш ефективні

~ . форІ\ІИ й методи іх виконан­ня.

НинІ, коли юнаки і дів­чата наполегливо працюють

над перетворенням у життя Історичних рішень XXIV з'ї­зду КПРС 1 XVII з'їзду ВЛКСМ, їм особливо пот­рібна партійна nідтримка і увага. І в першу чергу, свій вплив на життя комсомоль­

ських організацій первинні парторганізації нашого райо­ну здійснюють через кому­ністів, які працюють у ком­сомолі.

За останнІ роки помітно поліпшився якісний склад комсомольських кадрів.

ють її сили на виконання соціалістичних зобов'язань.

Водночас окремІ пар-тІйні організації керівни­цтво комсомолом зводять до

епізодичних обговорень справ, не цікавляться · гJІИ­боко життям юнаків і дів­чат. А партqрганізації заво­дів порошкової металургії та пластмас, де є десятки

молодих членів партії, до роботи з молоддю залуча­ють поодиноких комуністів. Нині, коли проходять. звіти і вибори в комсомолі, необ­хідно з повною відповідаль­ністю і серйозністю постави­тися до' питання добору кад­рів, рекомендувати для ро­боти з молоддю здібних, енергійних комуністів. В сучасних умовах вели­

кого значення набувае фор­мування комуністичного світогляду молоді. Важливе завдання партійних оргаві­зацій - виявляти постНіну турботу про ідейне загарту · вания юнаків і дівчат. Не­абияка роль належить навчанню в системі ком­сомольської політосвітк. За­лишилося менше місяця до початку занять. Слід · ще раз перегл311ути кадри про-

пагандистів, щоб молодь иавчаJІИ досвідчені бійці ідеологічного фровту.

Особливої уваги комуиl­стів потребумnь питання трудового виховання молоді~ масового руху иаставницт­

ва, на чому наголошував, зо­

крема, на XVII з'їзді ВЛКСМ ГенераЛЬІІВЙ сек­ретар ЦК КПРС Л. І. Брежнєв. З честю справ­ляються з обов'язками на­ставника і вихователя мо-лодих виробвичникІв ко-муністи бригадир молоч-нотоварної . ферми рад-

ЗО років по соціалістичному

ш n я х у У Софії 8 вересня в ідбулось

урочисте :за~ідання . присвячене

30-річчю соціалістичної револю­ції в Болгарії. Присутні трива- .. лими оплесюl1\ш зустріли керів- і ників Номуніетичної партії і уряду Народної Республікч Болгарії, радянську партійно­державну делегацію на чолі :·J

членом Політбюро ЦН КПРС . Головою Президії Верховної Ради СРСР М. В . Підгорюш , глав делеГацій братніх соціаліс­тичних країн.

З доповіддю виступив пер­

ший сенретар ЦН БНП. Голова

Дерн;а вної Ради НРБ Т. Жив­

І\ОВ.

Потім :J промовою виступив М. В . Підгорний. Він передав болгарським друзям братерсь­кий привіт і найсердечніші по­здоровлення від радянського

народу , НПРС і її Центрально­го Номітету. від Президії Вер­ховної Ради СРСР і Радянсь­ного уряду. М. В. Підгорний передав болгарським друзям палкі поздоровлення і найкра­щі побажання Генерального секретаря ЦН КПРС товариша Л. І. Брежнєва - Героя На­родної Республіки Болгарії. Промова М. В. Підгорного бу­ла вислухана з великою увагою

і !Не раз переривалась оплеска ­ми.

Урочисте засідання закінчи­лося виконанням Гімну <<Ін­тернаціонаЛ>>.

(ТАРС).

Військовий парад

і -"емонстраціи

труАІІІJІВХ Софії СОФІЯ. БійсЬІНовий парад і

демонстрація трудящих з на­годи ЗО-річчя соціалістиЧіНої ре­волюції в Болгарії відбулися 9 вересня в Софії.

Роботою водія Дмитра Григо­ровича Пастола з Броварського автотранспортного підприємства ~ 09034 задоволені в колективі радгоспу «Великодимерський:о. Тут він трудився на транспорту­ванні зеленої маси від кукурудзо­збиральних комбайнів до силос­них траншей. Щодня доставляв по 40-45 тонн вантажу, що значно перевищує денну норму виробітку.

Фото В. Бендика . ·

ЗВЕДЕННЯ

про хід збирання кукурудзи на силос і зелений корм у

господарствах району за станом ва 9 вересня 1974 року (в процентах до плану)

Назви господа рст в

Радгоспи: <<Красилівський •> << Заnлавний» << НалитянсЬІКИЙ» << Великодимерсь·кий >> <<Требухівський»

<< Плоск івський >>

Зібрано кукуруд з и

92,3 79,4 73,1 71,1 69,1 69,1

Учора включився в роботу

ще один комбайн, а завтра пра­

цюватимуть всі чотири . Меха­

нізатори планують занінчити

збирання до першого жовтня. В. КОВАЛЕНКО,

головний агроном птахо­фабрики.

Механізуємо • •

трудОМІСТКІ

процеси ;{ КОЖНЮІ /НІІ\0\1 уСІ' бі.%ШР

іН'ХіlНі:І)їІІТЬСЯ T(J)',\O\Jirтr;j НРОЦ(•­

l'И У TBil[JIIHHIЩTBi /І<ЦГПСП)'

« П.lоші вс І,киіі •> . ЛІіІцо ранішr• дl'­сятІ\и рnбітників ііри аайняті 11.1

пі ,( rотовці кормів ;(о агщnвуrнш­ШІ ху;цніі, то тшrр :1 ЦІВІ справ­

.1яюп::·н ,\'Віl оператсри. ~: rІprt­cтoprt\IY і дnі'іре оn.т;цн;шnчу · ЦІ' ХУ

Щ>ИГОТnВ.lЯЮ'І' І,rЯ і ,'(О :J УЮТЬСЯ НІ'

ті.тІ · і\11 ст:n виті , а і грубі кор~н. кnrщ:•нтрати, які в готов :нrу ви­

Г.1Я;(і .Іоrтавляютьr:я на ФРР\ІУ.

;\-' ;;орівниІ\ах ще ранінt:• iiy:ro ncтaнoB.l l'Hn а втnнапува .lІ\И, ,Іn­

їльну апаратуру, а.1е ви ;щл rнн : І гною вважадnся « ву:іЬІ;.юІ » \Ііr­

цем. ТРпер і ЦІ' шпання рn~в· ~­

:з,нr:•. Споруджено пневчоси<;Тl'\І:;

І::ІІ ,'\іl.І ~ ннн гною . Чотири корівІш­

ки вже під'єднанn .~о нt• ї. ГнііІ

пі.1 тиrr;n\І повітря надхо;{ИТЮН!

в rнnярку міrтr;іrтю в тrm тися­

чі тонн, я~rа рnаташована за ме­

жа~ш тваринницького чістечка.

Мех ;шізація 1'/ІУДО'tІістких процt•­сів дала мождивість вивідьнити частину людt>й ;щя інших робіт,

знизити собівартість мо.'Іnюt і м'яса.

У ці дні проводюю останні

нриготування до переведення ху­

,,nби на стійлове утримання.

І. РИБКА,

головний зоотехнік.

<< Гоголівський» <<Бобрицький » і.Мені Щорса <<Русанівський>> <<Зоря» << ЛіТКіRСЬКИЙ»

<< Жердівсь,кий>>

« За.вориць.кий»

Птахофабрики:

Пухівський ППР

Семиnолківспка Племзавод << Рудня >> Богданівська

імені Ніровн

66,2 60,0 59,0 47,1 42,7 42,7 36,0

83,3 71,6 55,8 46,0 35,8

Зміцніло партІйне ядро -більше 150 комуністів об­рано секретарями комс~

МОЛЬСЬКИХ ОрГаніЗаЦІЙ, ЧЛе­НаМИ бюро та комІтетІв ком­сомолу. ВІзьмемо комсо­мольську організацію Кпів­ської птахофабрики, яку очолює молодий член пар­тН, старший електрик Мико­ла Розгонюк. Ватажок ком­сомолії за два роки своєї ро­боти зумів згуртувати мо­лодь у дружний, працьови­тий колектив, якому nІд си­,лу подолання намІчених ру­

бежів дев'ятоі п'ятирІчки. За досягнуті успіхи в со­ціалістичному змаганні ми­нулого року комсомольська

організація птахофабрики нагороджена Червоним вим­пелом ЦК ВЛКСМ. Високих показників домагаються мо­лоді птахІвинки й у визиа­чальному. Вони доклаJІИ максимум зусиль для до­

строкового виконання госпо­

дарством плану восьми мі­сЯЦІ!!. Приємно, що пар­тіева організація птахофаб­рики по-справжньому турбу­ється про комсомольців. Тут кожний молодий вомувіст має постійне партійне дору­чення працювати в номсомо­

лі - від групвомсорга до члена комітету вомсомолу.

Заслуговує уваги досвід партійних оргавізацій заво­добудівного вомбlнату, ра­йонного об'єднаввя ~СІJІЬ­госптехніка>>, ремонтво-ме­ханічного заводу, де повсяк­денно дбають про вомсомол, про дальше підвищення його ролі й авторитету в трудово­му волектвві. Молоді кому­ністи Микола Худеико, Іван Глнияинй, Олександр Комі­сар стаJІИ справжнімв ва­тажками молоді, спрямову-

госпу «Русанівський•, Ге­рой СоцlаJdствчвоІ Праці М. Пвщ.твй доврка ра,ц­госп_у · «D.посків с ь в в Й», Г. Строка~ бригадир мои­таЖІІИІdа ПМК-9 тресту <<Бр08рИсІльбуд» О. Чу.п'а­нов. брвrа,цир елеК'!'Риків по обладнанв10 8В'l'cпqwdв ре­мои'І'ио-иеханtuого заводу В. Герасименко та багато Ін­ших. Однак не в yclx пар­тійвих ор~аиізаціах п~ справжньому турбуютьея про виховання молодої змі­ни. Не надають належноІ уваги організаціІ комс~ МОЛЬСЬКО-МОJІОДіЖІІІІХ КОJІеК­ТИВіВ, не завжди доручають керівництво ними передови­кам виробництва, ветеранам праці із числа комуністів.

На трибуні Мавзолею Г. Ди­митрова - керівники Болгар­СЬІКої 'КОМУJНіСТИЧНОЇ партіІ і уряду НРБ, члени радя:нсьrкої партіЙІНо-державної делегації на чолі з члеJюм Політбюро ЦК КПРС, Головою Президії Верховної Ради СРСР М. В. Підгорним.

Торжест.ва знову лере;Конли­во продемонстрували рішучість

трудящих Народної Республіки Болгарії вnевнено йти nід ке­ріmшцтвом своєї комуністичної пам:ії ло шляху соціалістично­го будівництва, берегти як зі­ницю ока непорушну і вічну

дружбу з Радянським Союзом, разом з країнами соціалістич­ної співдружності, всім про­гресивним людством безуста•Н­но боротися за мир на землі.

Успіхи торrмашівців

НАФТОВІ РІКИ <<ДРУЖБИ»

По nідземних магістралях трубопроводу <<Дружба» краї­

нам-:-членам РЕВ подано з по­

чатну року 25-мільйонну тонну

Обов'язок партійних орга­нізацій - передатп молодо­му поколінню свій політич­ний досвід, досвід вирtшев­ня проблем комуністичного будівництва, робити все, щоб вона з честю продовжувала

справу батьків, справу веJІИ­кого Леніна. (ТАРС).

радянської нафти. Це на 13 механізації і автоматизації тех­процен'!1ів більше, ніж за від- нологічних процеоів . Цьому повідний :період минулого року. сприяв також пуск п'яти пере­Збільшення nотоку рідкого па- качувальних станцій на дру­лива - результат усnішного 1 гій нитці магістралі. впровадження нової техніии. І (ТАРС-РАТАУ).

У соціалістичному змаганні серед nромислових підпри­

ємств району виробничий ко­лектив заводу <<Торгмаш» йде у числі кращих. Борючись за успішне вmюнання плану ви­значального року п'ятирічки, колектив за вісім місяців до­сяг високих nоказників у виІКо­

нанні завдань по обсягу вироб­ництва та реалізації nтюдук­ції.

План по об~ягу виробни­цтва місяць у МІсяць переви­конується. З nочатку року його nеревершено на 400 шсяч ·кар­бованців, а за серnень - на 44 тисячі. Понад план. реалі,зо­вано виробів за вісім місяців на 180 тисяч карбованців .

Повсякчас дбаючи про якість вироблюваної продукції, при-

мвожуючи трудову славу під­приємства, nравофлангові со­

ціалістичного змагання день у день nеревиконують змінні зав­

дан~я. Вагомий вклад у тру­довІ здобутки заводу роблять коваль тершого цеху Іван Іва­нович Ратушний, бригада сто­лярів цеху торговельного об­ладнання , яку очолює Олексій

Михайлович Волков, електро­зварни·к третього слюсарно­складального цеху Анатолій Іванович Лузан, бригада штам­пувальниі<ів заготівельної діль­

ниці М 11 Володимира Петро­вича Рябцова та інші члени працьавитого колентиву маши­

нобудівників . В. ЮРЧЕНКО, інженер заводу.

-------

Чимало хороших справ на рахунку будівельників пере­сувної механізованої коло­ни .NQ 8 'l'ресту «Бровари­сільбуд>>. Свої автографи вони залишили в ріІзних ку­точках нашого міста та ра­йону. Тільки декілью1 днів тому в Красилінці сільбудів­ці здали чудову · середню ш~олу - прекрасний лода­рунон юним мешканцям се­

ла. Теплим словом зга­дують будівельників колони у Рудні, Богданівці, Семи­полках, де їх руками зведе­

ні і зводяться сільськогоспо­дарські об'єкти.

ДоРожити честю колективу

І всюди попереду комуні­сти - вихованці партії Ле­ніна. Достроково виконали свої п'ятирічні плани члени КПРС М. Коваленко, І. Мельни'К, М. Орлюк, В. Новохацьний, кандидат у члени КПРС Ю. Яновенко. Справжніми майстрами своєї справи, вмілими вих<J­вателями і наставнииамн за­рекомендували себе брига­дири комуністи Д. Лащів, В. Поліщук, С. Поліщук та безпартійний М. Джунків­ський.

Колона успішно справи­лася з планом будівельно­монтажних робіт третього, вирішального і першого пі.в­річчя нинішнього рону. Допо­відаючи про діяльність пар­тійного бюро за звітний пе­ріод, секретар парторганіза­ції колони М . Садовнинов

визнав, що ие все бул<> зроб­лено для rого, щоб закріпи­ти досягнуте. Про це свід­чать показники роботи ко­лективу за ві-сім місяців по­точного року. Учасники звіт­но-виборчих партійних збо­рів з тривогою говорили про зрив восьмимісячного пла­ну будівельно-монтажних ро­біт.

-- Вперше в трудовій іс­торії нашого колективу, -скаЗала член КПРС Р. О.мельчун, - ми зірвали план по генnідряду, не вико­нали завдання по продук­

тивності праці.

Комуністи, які брал~ участь в обговоренні ЗВІТНО! доповІді партбюро, аналізу­вали причини такого стано­

вища . Jyf . Воронцов присвя­тив свій вистУ'П трудовій дисципліні. Вона, на жаль, ще не на належному рівні -не перевелися в колоні про­гульники, трапляються за­

пізнення на роботу, має міс­це велика плинність кадрів.

Ми, - наrол о с и в М. Воронцов, - ще не все робимо, щоб прищепити лю­дям любов до свого колекти­ву, не добились того, щоб кожен будівельник дорожив його честю.

ТОВА.РА..М ДЛВ BAPO,.ll;7 --·-·· -- -··· ·- ·-- · - - - --- --- - -· --- - ----------- --------- - - ---

пос rritит УВАГТ

3. ПОГЛЯД У ЗАВТРАШНІЙ ДЕНЬ Думка заводських кон- лієфірні нітроемалі.

струнторів не сто:іть на міс- hовий меблевий набір ці. Вони думають про « К-18» дає більшу мажли-завтрашній день заводу, про вість варіювати. комплекту-повне задоволення потреб ючими виро?.ами. Покупцsм трудящих своїми виробами, будуть заnр6nонов<Щі рlзні про поліпшення якості ку- 1:1арІанти наоору, до- ·· складу хонних наборів, повну меха- якого входитимуть від_ 7 . до ні:зацію технологічних про- 19 найменувань мебл\в. В<>-цесів та підвищення куль- ни матимуть 3МОГУ придбати тури виробниц-rва . набори, де будуть кутові Завод підтримує ті·сні зв'яз- мийниці і навісю шафи або

ки з інститутами « ~r'.крдj- прямі мийниці з правим чи про.меблі» та <<Ді•продерев- швим розташуванням рако-пром» . В співдружності роз- вини, навісні шафи різних роблено перспективний на- розмірів та призначення. бір кухонних меблів << К-18>> , Ці меблі можна буде сном-який може доповнюватися лонувати для кухонь будь-повітроочищувачем, елек- якого розміру. і тронним годиннико·м, мийни- Конструктори подбали і цею, спеціальним світильни- про механізацію. До кухон-ком і контейнером для від- ного набору м<Jжна буде ходів . Всі ці комплектуючі придбати , спеціальний стіл вироби зручні в користуван- для встановлення універ-ні, полегшують роботу жі- сальної кухонної машини. нок на кухнях. Інженерно-технічні пра-Для оздоблення меблів цівники заводу проводять

будуть застосовуватись мод- велику робО'І'у по збільшен-ні і сучасні погонажні руч- ню потужностей меблевого ки, розташовані по всій дов- виробництва . У інституті жині дверцят і шухляд. <<Діпродеревопром>> закінчу-Кромки кришок столів оз- ється розробка проекту но-доблюватимуться металеви- вого корпусу меблевого це-ми накладками. Вони повин- ху , де передбачено застосу-ні сподобатись покупцям. вання високопродуктивних А невдовзі перейдемо на верстатів і механізмів. Тех-

випvск меблів із ломінова- нологією передбачено засто-них· плит. Сучасна техноло- сування ломінованих плит гія і конструкція щитових та інших найновіших досяг-елем·ентів із оздобленням нень у меблевій про·мисло-нітроемалями не зовсім за- вості. довольняє зростаючі вимоги Погляд наших конструк-споживачів . Ломіновані пли- торів спрямований у завт-ти міцюшІ, їхня поверхня рашній день. У їхніх крес-оздоблена полімерною плів- леннях можна побачити меб-кою, якій може надаватися лі, що прикрашатимуть наші

Честь колективу! Ця висо­ка благородна риса характе­РУ трудівника прищеплюєть­ся повсякденною копіткою виховн<>ю і масово-політич­ною роботою. Вести її, під­нреслювалось на зборах. треба коннретно, цілесnРя­мовано, виходячи із кон­кретних завдань, що їх _ ви­рішує колектив. Нині гол<>в­ним завданням колони є за­

вершення будівництва Жер­дівсьного тваринницького комплексу, об'єктів Семи­полківсьної птахофабрюш і племптахозаводу <<Рудня >> . !{рім ць<Jго, маємо споруди­ти широкоекранний кіно­театр на житловому масиві у Броварах. Також будівель­ники колони споруджують у

Рудні будинок культури і школу. Мобілізувати трудів­ників на спорудження цих

та інших об'єктів - голов­не завдання комуністів .

Серйозна розмова йшла на зборах по питанню орга­нізації соціалістичного зма­гання. Зроблено в цьому ЧИМаЛО КОРИСНОГО. Але, ЯJf. відзначив комуніст С. Полі­щук, не завжди в-часно під­водились підсумки, не про­ведено перевірки виконан­ня договору про соціалістич­не змагання з сусідами -

ПМК-7, Д, також~· _ на піДве­дення п1дсумкі&_ !te завжди запрошt~ись представни­ки будівельних лаиои, май­стри, несвоєчасно заnоВню­валась .дошка nоказників.

Зупинялись комуністи і на інших и.евідкладних спра­вах. О. Рибаков говорив про ооов'яsон кожного кому­нkта більш принциnово ви­рішувати питання економно­го, ()ережливого витрачання будів-ельних матеріалів, ра­ціонального використання ~fеханізмів і автотрансnорту_ І. Іллюша присвятив свій ви­стуn якості будівельних ро­біт, підкресливши, що там, де nрацюють комуністи, якість ~1ає бути тільки висо­кою. Адже на них повинні рівнятися інші робітники. Член КПРС Л. Вісковська

зауважила , що висока про­

дуктивність праці будівель­ника залежить від їх на­строю. від тих побутових умов, які їм створені. Тому питання:w. nобуту, культур­ноГо відпочинку - постійну партійну увагу. На жаль, в гуртожитку, що в Брова­рах, потрібно ще чимало зробити для того, щ9б меш­канцям були ств<>рені належ­ні побутові умови.

Вистуnаючі зулиІ(ялись на

ДО ЗО-РІЧЧЯ ВИЗВОЛЕННЯ РАДЯНСЬКОІ УКРАІНИ

ВІД НІМЕЦЬКО-ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

(Фотолітопис воєнвих років)

На фото зпіва: кращі по.тшва.чьники ~збекистану, які прибули на Україну у перші п іслявоєнні роки, допомагають місцевим ово­чівникам впровадити передовий досвід поливу зрошувальних земель.

питаннях орrанізації внутрі­партійної роооти. Необхід:е:о, підкреслювали воии, щоб всі бе.з винятку комуністи бра­ли участь у виховній роботі з людьми. При цьому поряд з масовИ)І{и заходами не за­

бувати про роль індивіду­аль~ої роботи з будівельни­ками. Партійне бюро, адміні­страція покликані завжди :шати, що хвилює людей, знати їх заnити, сімейні справи, оперативн<J і кон­

кретно відгукуватися на всі прохання трудящих.

,на зборах виступив пер­uшй секретар міськкому паІР­тії Ю. М. Соколов. В роботі звітно-виборчих

партійних зборів взяв участь інструктор Київського обко­м,у партії України В. Зу­бак. В прийнято:w.у рішенні ко­

муністи нак.реслили ряд кон­креmих заходів. спрямова­них на дальше піднесення всієї організаційної та масо­во-виховної роботи з тим , щоб у короткі строки надо­лужити прогаяне і з честю справитwся з соціалістични­ми зобов'язаннями визна­чального року дев'ятої п'я­тирічки . Секр_етарем партІ-иного

бюро мехаНІізованої колони знову обрано КОМУ'JІіста М. Садовникова.

Д. КАЦЕНЕЛЬСОН, громадський кореспон­дент.

Чудодійний фланон

ПродукцІи майстрів побуто­во! хІміІ України стає відомою всій краіні.

З деякоrо часу у переліку товарів, які відвантажують ко­лективи промислових підцри­ємств Києва на адресу торго­вельних організацій братніх республін, ' з'явилися наймену­вання виробів фірми <<Укрпо­бутхім>>. Цікава історія виник­нення цього виду поставок. П<J­чувши· про популярність таких товарі·в, як лак <<Сандра» , шам­пунь << Рубін », миючий засіб << ПінгвіН >> та інших, працівники прилавка ряду міст Російської Федерації, Грузії , Молдавії по.­просили надіслати їм в поряд­ку експерименту кіЛька вагонів з продукцією київських хіміків.. Успіх виробів фірми перевер­шив усі сnодівання. Флакони і банки з чудодійними рідинами , порошками, пастами господарки

розкупили протягом кількох дні.в. Незабаром було укладено перші договори на регулярну поставку продукції фірми «Укрпобутхім>> в міс'І'а і села інших республік. Тепер її зна­ють у Сибіру і Закавказзі, в Білорусії і Поволжі.

На головному підnриємстві фірми із · задоволенням пока­зують ЛИСТИ-ПОДЯІШ , ЯКі одер­

ЖуЄ колектив фірми. Особливо високі оцінки споживачі дають мастиці << Київська дзеркальна>>, ефективному миюч<Jму засобу << Каштан» , препарату «Полі­роль•. призначеному для від­

новлення лакованих і полірова­них меблів .

Тільки цього року на адресу торговельних організацій брат­ніх рес.публік ,відправлено про­дукції побутової хімії на суму більш як 300 тисяч карбован-

вигляд натуральної дереви- житла найближчим часом. Це фото (внизу) зробпсно у 1943 році в районі Харкова. Жи-ни або .Інший колір. Сучасні Б. МОТУЗ, телі визвощ~ного сепа повертаються до своїх рідних домівок. · набори мають лише білий головний конструктор (Фотохрон•:•ка РАТАУ). щв. (РАТАУ) колір , якого надають їм по- заводу холодильників. · ~~,,~,'~'~'~''~~'~''~~~--~ВN·I~a8aRaR-..aRВ~~~~~~~~--------~~~~~ .. aR~~~~----aRS8В8 .. S8~~--~Ra8ВS8a8S8S8.a8Вa8

Вісті з союзних республік <•800>> ВІДКРИВАЄ СЕРІЮ Перша серійна одновальна

парова турбіна потужністю 800 тисяч кіловат - найбільша в Європі - успішно випробува­на на Ленінградському мета­

лічиому заводі імені ХХІІ з'їз­

ду КПРС. Щоб доставити за­

мовникові цей величезний агре-

2 стор.

гат, потрібно буде сто залізнич­

них пла'Іформ. Разом з турбо­генератором потужністю 800 тисяч кіловат , який цього ро­

ку :ВИГОТОВИЛО об'єдНаННЯ «3лектросила» імені С. М.

Кірова, нова турбіна буде вста­

новлена на Запорізькій ДРЕС.

ВОДОПРОВІД ІЗ СТАРОДАВНІХ РІК

Сліди стародавніх рік, які зникли ·з лиця землі в доісто­ричні часи, виявлено на захо­ді Казахстану. Частину одно­го річища, схованого nід тов­стим шаром намулу, знайдено між Волгою і Уралом. Тут на глибині 20- 30 метрів ще й тепер · зберігається - смачна, прісна вода. Як показали гід­рогеол<>гічні дослідження, ріка колись впадала у Каспійське

о НОВЕ ЖИТІ'Я о

морс. Гідрогеологи вже розві­дали одну ділянку ріки, яка давно зникла. Встановлено, що звідси можна надійно постача­ти питну воду десятку великих

радго.опів. Розпочато підrотов­ку до будівництва сільського водопроводу.

ПІДКОРЕННЯ СУЛАКУ

Другий мільйон кубометріІВ бетону почали укладати гідро­бу;дівники в греблю _ Чиркєй­ської ГЕС у Дагестані. З кож­ним днем вони наближа~ть

момент , коли енергія nриборка­ної ріки Сулак служитиме лю­дям.

Водоймище Чирнея напувати­ме 300 тисяч гектарів у по­сушливій Прикасnійській низо­вині, дасть змогу прилучити до сівооборО'І'у десять тисяч ген­тарtв нових земель. А пуск Чиркейсьиої ГЕС проектною по­тужністю мільйон кіловат роз­в'яже проблему енергопоста­чання Дагестану. Споруджувати гідростанцію на Сулаку допома-гає вся країна . (ТАРС).

Середа, 11 .вересвs 1974 року о

~~~. ·=============== За

• • u п:~.вторар:1. ч:иии запас

1 Творці !ДОСТАТКУ

РЕПОРТАЖ

Біля СИЛОСНОЇ траншеї ~1айже безлюдно. Розмірен<? гурк<>чуть два гусеничнІ

трактори, рухаючись назад

і вnеред і підминаючи гусе­ницями кукурудзяну иасу.

Час в'ід часу під''Іжджають автомашини з нарощеними

бортами кузовів, і тоді з'яв­ляються декілька робітників, швидко зачіпають сталеві троси - і ·за якусь .мить ма­са з иузова переміщується в траншею. І знову тракто­ри, розгорнувши її, продов­жують трамбування.

- Людей на силосуванні, як бачите, небагато, а робо­ту вони виконали велику,

- задоволено мовить керу­

ючий першим відділком рад-·

госп у << Нрасилівський>> Сер­гій Лукович Плакся. - За­

кладено одну траншею на

З800 тонн, а другу таку ж

закінчуємо. Ноли надх<>дила

дуже соковита маса, домі­

шували до неї 15-20 про­центів ячмінної і пшеничної

соломи.

-Справді, ніяких претен­зій не можемо пред'явити силосувальникам, - додає

головний агроном. радгоспу Іван Іванович Стасюк. -Старанно працюють тракто­ристи Іван ОплаЧ'Ко та Іван Норінь, які розвантажують машини і трамбують масу, і допоміжні робітники Гри­горій Данилович Тетерук та Влас Оиилович Нононен:ко.

Фронт робіт для всього загону нормодобувників за­безпечують механізатори, що працюють у полі. Зелена маса від трьох комбайнів безперервним потоком над­ходить ДО СИЛ·ОСНИХ СПОруд.

Ножен екіпаж уже накосяв по 2000-2200 тонн. Особ-ливо високим виробітком відзначається комбайнер Іван Іванс.вич Павлеmю. На його рахунку - 2280 тонн зібраної маси, щодня він ви­дає 240-280 тонн. Постій­но перевиконують змінні

завдання таиож комбайнер Іван Якович Нононенко і тракторист Іван ~ихайлович Шевченко.

Чудового трудового успі­ху добився ланиовий механі­зованої ланки Іван Андрі­йович Радченко. На площі 8З гектари він виростив иу­курудзу сорту «буковин­ська-З>> , яка дала по 380 центнерів зеленої маси з качанами молочно-воскавої стиглості. Разом з товари­шами уже повністю зібрав урожай і продовжує косови­цю на ділянках інших меха­нізованих ланои. Не допус­кає перебоїв у роботі його силосозбирального иомбайна траиторист Володимир Гна­тович Бондаренио.

Від номбайпів раз у раз нід'їЖІджають автомашини, вщерть завантажені зеленою масою, а на і'х місце стають інші. Відстань з поля до траншеї немала - 7-8 иі­лометрів, та шофери й трак­тористи долають її швидио, перевозячи за день по 50-60 тонн . А одного дня водії машин <<ЗИЛ-555» Сергій Лобко та Петро Лобио до­сягли реиордного виробітку

перев.езли по 88-89 тонн маси .

. .. Позавчора силосуван­

ня закінчено. ~еханізатори

доклали сил, щоб швидше

зібрати всю кукуруІЦзу , ство­

рити півторарічний запас

кормі·в для худоби . Бо зна­

ють, що саме тут почина-

ється достаток молона

м'яса.

У траншеї закладено 7800 тонн кукурудзяного силосу.

Нрім того, ще навесні було заготовлено 1095 тонн сило­су з однорічних трав. Отже , худоба вдосталь матиме со­J{овитих кормів на зимово­весняний період. А на осін­ню підгодівлю корів у рад­госпі є паукісні посіви ку­J{урудзи .

Ц. ТЕПЛЮК

• вор:и:~.в

На фото : ліворуч ~-·

ланковий механізованої

ланки по вирощуванню

кукурудзи на силос Іван

Андрійович Радченко,

який вирощував «буко­

rтнську-3» на 83 гекта­

рах і зібрав по 380 цент­нерів зеленої маси; вго­

рІ ~ - кращий шофер на

ІІсревезенні кукурудзяної

маси комсомолець Григо­

рііі Шибіко; внизу - си­

лосування кукурудзи.

Фото В. Бендика.

Обнялися Тобол • І Саксагань

Великому майстрові швидкіс­ного буріння глибоних свердло­вин, нриворіжцю І. С. Полубоч­ку вручено почесний Знак <<Нра­щий за професією>> Сонолов­сько-Сарбайського гірничозба­гачувалЬJюго номбінату. Два роки змагається він з визнаним майстром бурової справи На­зах:стану FI. А. Лонуном. Су­перники постійно листуються один з одним , обмінюються тех­нічною інформацією.

Та ось Локун одержав теле­граму: <<Встановили всесоюзний реиорд, пробуривши за місяць 596З поганних метри свердло­вин . Взяли нове зобов'язання­дати за п'ятирічку дев'ять річ­них норм>>. І не витримав йосип Адамович. Попросився поїхати у Нривий Ріг.

Ньзахстансьного новатора зу­стріли радісно. Поназали Цент-

ральний гірничозбагачувальний комбінат і його рудник, позна­йомили з типовим проектом наунової організації праці, яиий впроваджено еніпажем Полу­бачна, розназали про органІ>За­цію ремонту техніни і догляду за нею . А потім суперияни ра­зом взялися за роботу. За змі­ну кожен пробурив 110 поган­них метрів свердловин при нор­мі 60.

Поїздна ця мала велние зна­чення для гірників Соколовсько­Сарбайського комбінату. Вона допомогла виявити невикори­стані резерви, майже ВдІВОЄ підвищити продуктивність пра­ці. Але й ириворізьні майстри багато чого навчились.

І . С . Полубочно, відвіда·вши

рудник на березі даленоrо То­болу, також перейняв багато

о Середа, 11 вересня 1974 року

цікавогd. Це - і особисті твор­чі плани, ініціатором розрабин яних у Назажтані став стар­Ший машиніст екскаватора, Ге­рой Соціалістичної Праці Є. П. Антошків, який відвантажив торік більш як 7 мільйонів тонн гірничої маси, і досить перспеитивна форма змагання серед інженерно-технічних пра­цівнинів, і досвід об'єднання диспетчерсьиих служб гіnників і залізничників.

Нині змагання колективів двох комбінатів набрало широ­кого роомаху. Тан, застосував­ши досвід свого товариша, відо­мого на Соколовс~о-Сарбай­сьному комбінаті бригадира ен­скаваторників Л. І. Філатова, вдосконаливши його стосовно до місцевих умов, бригадир нрйворізьного еисиаваторного екіпажу П. Є. Гіль за п'ять м1-

о НОВЕ ЖИТТЯ

сяців четвертого року п' ятиріч­ки відвантажив мільйон кубіч­них метрів гірничої маси. А в цей час товариші з Назахстану повідомили про те, який вели­кий ефент принесло впровад­ження криворізьного методу приконтурного буріння свердло­вин .

Дружба двох передових під­приємств дає відчутні резуль­тати. Обидва колективи пра­цюють з випередженням графі­ків, перевиконуючи план чет­вертого року п'ятирічни по ви­робництву концентрату і ока­тишів, підвищуючи продуктив­ність праці. Змагання відзначе­но ренордними досягненнями

багатьох новаторів України і Назахстану_

Н. РОЗДОБУДЬКО, кор. РАТАУ.

Нривий Ріг.

о

Високоврожайні сорти пшвниuі Пригадуються

торів радгоспу Вкшочаючись у

:~ііори механіsа­

" ж~рдівеький )). !Зrrсоюзнr• соціа-

.ІіІ'ПІЧН!' З\fа!<!ННЛ ПраціВНИКіВ сі.lЬСІ,r;ого госпо;щретва, вони ~али r~опо виростити у низна­

•щ:п,ному році п' ятирічІіи но 36 І(l'Нтнерів :зе рнових на Іrnжному rр:,:тарі, а пшениці - ІІ<) .tO. Б<t­

гато ііро .lOK.la.~cнo ~уен.1ь, щоіі ЩРржати виrоІ;иіі урожай, зібра­Т!І його і\р;з втрат. ;\' ЖР Tl'II('P пo­

llt'PC.'\Hi підrумки свідчать·, що

.Чfll' с;!()ВО НІ' \)ОЗЇЙШ.l() l'Я ;J Ді­

. 1<1\1. Середній вихід зерна з гек­тара CTilHnBИTb :~ 7, 6 ЦІ'НТНРра, а І!Шl'НИІ\і --· ./4,7 1\PHTIIr[)il. ЦР. пі ,щовідно, на 0,8 і 5, ~- І\І'НТНР­ра більшr, ніж тnрік .

Особливо Зіlрскомендували СР­;;,. ТаКі ПР[)СJІСІ\ТИВНі СОРТИ ПШt•­ІІІЩЇ , як ОдесІ,І\іt-51 і По.1і е І.­І;а-70 . На окрІ'\ІИХ п.1ощах одер­жано .\ОРідного зерна пn 52-4~ І( t•нrнсрів. Збі.1ьшення ва.~ового :1 ііору зерна да.1о ІІож.чивість внести і свій вкда~ у задоводен­ня всезростаючої потррfіи в про­лктах хапчування і сировині .:\.1Я пnомисловості . Краще забез-нечення ху~оби концкормами ;'\іlСТЬ \ІОЖЛИВіСТЬ ЗНаЧНО збіль-ШИТИ виробництво мо ,1ока й М Жіl.

Закладаємо міцну основу і шд Уnожіlй завершадьного року п 'я-1'ирічки. Думаємо не ті.'ІЬКИ за­І;. ріпити, а і помножити успіхи.

ІІі .'\ оаю1і відве;~ені п.11ощі з-під кращих попередників - багато­рі•Іних і о~норічних трав, куку­рудзи на зелений корм. На кож­ний гектар внесли РУМами пn іРИ центнери Кіlлійних і стільки ж фосфорних мінеріlльних ,\Оfі­рив . Сіємо відбірним ЗІ'РН<t•І ви-сокnурожайних rортів Пn;lісь-ка-70, ОдесьІtа-5 L, які в нас УЖР лпижилися , il також Іллі­": т;а, що запе!\о~н·ндуваліl rpfie ·: І'Ні .І ніх rоспn;щрствах.

І. ПОЛІЩУК,

головний агроном .

Здаємо пізню городину

На ·всіх відділках радгоспу <<Зоря>> триває масове збиран­ня овочів . На плантаціях що­дня працюють ЗОО-350 чоло­вік. Велику доломагу трудівни­кам села ПQдають нолективи

промислових підприємст.в та установ з Ниєва і Б,роварів.

Овочевий потіR весь час на­ростає. З господарства в тор­говельну мережу відправля­ється щоденно 7-8 тонн огjр­ків та 15-18 тонн помЩорів, багато Іншої продукції. Всьо­го вже здано на приймальні пункти 1730 тонн ранньої і се­редньої городини.

Члени о.вочівницьки-х бригад почали збирання і здачу піз­ньої городини державі. Однієї капусти радгосп має продати

цього рону З тисячі тонн, МСІfРR­ви - 600 і столових буряків - 700 тонн. З цим завданням овочівнтш успішно справляю­ться, винористонують всі засо­би.

Пізні культури розташовані переважно на заплавних з-ем­

лях. Там тепер і нонцентру­ються сили овочівників. На .ви­биранні моркви і столових бу­ряків використовується кар­топлезбиралЬний комбайн. Пра­цюють таиож близько ста чо-ловік.

В. МАЗУР. агроном-овочівник радrоспу.

о З стор. о

~~~.до 80-річчя з дня народження О. П. ДОВЖЕНКА у 1958 р_оці на Всесвітній ви-J

ставщ до ста сімдесяти най-бі.1ьШ відомих авторитетних І

віти, є одночасно комісаром Ки­ївського театру імені Т. Г. Шев­ченка. Виконуючи партійні дору­чення, їздить по Киівшині як уповнаважений по ствQренню міс­цевих органІв Радянської влади. У 1921-1923 роках - на диnло­матичній службі у Німеччині і Польщі. За кордоном бере уро­ки живопису у майстернях відо­мих художників. І коли поверта­ється додому, nереходить працю­

вати карикатуристом до редакції республіканської газети «В.істі».

тві - пока.1ати творчий генііі на- 1 бу. З екрану зазвучали пристра­роду. ! сні довженкові дУJМКИ. І на.йови-«Наша Радя:нська держа·ва ве- І щИІм досягненням для ЗВУJКОВОГО

лична саме величністю овоїх про- кіно Довженка став сла·ветний стих .~юдей - трудівників, воїнів, «Щорс», який і досьогодні -мислителів, nеретво~рювачів зем- зразок для найвимоr.~ивішого лі. Ось головна, велична тема кі- художника.

критиків і знавців кіно З1!ернули­ся з проханням_ назвати на!Ши: датніші кінострІчки усІх часш І народів. Серед дванадцяти ше­деврів світового екрану була наз­вана і «ЗемлЯ>> радянського ук­раїнсьІкого режисера ОлександРЗ:. Довженка. Ті, хто цікавиться 1

шанує творчість цього худож­ни-ка, могли переглянути «_Зем: . 'ІЮ>> та інші його філь.ми' у ЦІ діНІ на екранах найбільших столич­них кінотеатрів, де проходив дов­женківський кінофестиваль, ІІІРИ­с:вячений восьмидесятиріччю від дня народження видатного мит­

ця. ж

Іюмистецтва». І справді, nовз Коли почалася робота над ас­Довженка не пройшов жоден най- воєнням Далекого Схо\ду. Дов­визначніший мо·мент творення на- женко. виїжджає туди, щоб nо­роду, жоден поворотний пункт в ставити «Аероград», піЗІНіШе nла­історії молодої Радянської дер- НУJВатиме працювати над п'єсою жави. Небагато знайдеться кіно- і сценаріе1 про освоєння Аркти­митці·в, творчість яких була б ки .

иm m я '

У роки війни разом з Ю. Соm~-цев.ою створює одні' із най.ви­:;начніших досягнень нашої доку­.\Іентально-худож•ньої публіцисти­ки - філь·ми «Битва за нашу Ра­дЯІКЬІКУ У.к.раїну>> та «Перемога 11~ Правобережній Украіні». С.rшв,а і визнання його зараз

аерейшл11 усі кордони. Як кожний великий художник, у засобах творчого вираження він виперед­жав добv і залишався для ба.га­тьох незрозу:~Ііли.м у своїй глиба­кііі творчій самобутності. Це мож­на зрозуміти: надто вже не~ви­чайною видавалася г.1Ибоко фшо­софська, на·сичена і образністю і метафоричністю, широкими у за­гальненнями тt:tорча манера ху­дож,ника. Хіба що лише «Щорс>> одразу і незаперечно був визІна­ний і крити·кою. 1 глядачем. Нав· ко.1о інших фільмів точилися бур­хшші дискусії, які часто бо.~яче вда·рялн но митцеві. Але талант їюго був внзнаний усіма.

ПОЛУfr\ ' я не На одН<ЛІ\ІУ з міжнародних кіно­фести·валів, у Чехословаччині, ІЦре­лrію за кращий кольоровий філь·м одержав фільм Довженка «Мічу­рін>>. Так, коли ми зараз вnерто сперечаємося про роль кольору

в кіно, багато хто, мабуть, не 11ам'ятає, що Довженко - один :; піонерів кольору.

--11 славетне

Три літа працював він на будівни-Здається, життєвнй шлях визначено. так співзвучна сучасності І цтві Каховського моря, створюючи

Аде н'еспокіііниіі Довженко весь час у І Звістка про подвиг дипкур.'єра Нет- один з найулюбленіших і славетних пошуку. Він шукає шлях ІІаііповнішо- те дає поштовх одиому з ііого най- творів «Поему про море». Все було го твор•Іого вираження. Звертає свій j перших фільмів _ «Сумка диnкур'є- готове до роб_оти, вивірено слово, віди­nогляд до театру (а в Харкові на ра•. Повстання арсенальцін nроти на- ш_укано. авторІв. Не встиг. Не BH!J' -той час працює новий Українськиіі ціоналістичної Центральної ради увіч-І мало серце.. ФіlІьм ноетавнла иопго театр, творчиіі і самобутній - «Бе- нив Довженко 8 безсмертному «Apce-f дРУ;"'ИНа і вІрнии соратник .!Олія І о­резіль• ). Але скоро розчаровується в налі•. Обмежений, небагаткИ вира- литІона Солнцева. Завдяки і І !'раці на театрі -- довженківських пошуків мак~ жальний арсенал Великого німого, екр~ни ВИЙ}ІІЛИ. т«акож . «ПовІсть по­симаJ1ьного вираження динамізму по- власне, nдин зображальний ряд. Але лум яних лtт» •. ЗолотІ ворота». А дій і емоцій він задовольнити не мо- попри це, «Арсенал» Довженка скіл~ки планів, 1 прагнень лиши~.!fСЯ

в історію нашої культури довжен- же. І тоді обирає собі інmий шлях. справжня епічна картина, де нама- нездІйсненними.. На Другому з Ізді ко увійшов як nисьменник. художник Пізніше у своїй «Автобіографії» він льована картина всієї Росії і України nисьменників вІН говорив, викликаючи і режисер. Хто бачив карикатури, зrадуватиме: «Я просидів ніч у своїй часу імперіалістичної війни, піднято , :Jдивування ,багатьох, про те, що мит­дружні шаржі і малюнки художtІика майстерні, підвів підсумки свого жит- глибинні теми, і весь фільм лроникну- 1 цям треба Іотуватнся до великого ча­«Сашка» (це був псевдонім довжен- тя, уранці вийшов з дому і більше не тий nафосом боротьби nовсталих ар-І су, коли лю.~tииа nолетить у космос. ка у •·азеті «Вісті» 20-х років), той nовертався. Я nоїхав в Одесу і влаш- сенаJІьців. Ще дишалося три роки до nольоту одразу відзначав безсумнівну талаио- тувався на роботу на кінофабрику як І 1 • • nершого шту•шого суnутника, а у дов-витість автора: точність малюнку, рє-жисср». t3 сощатстичне ·Перетворення женкі~ських «Заnисних книжках» вміння схоnити суть, м'який і добрий Ось так, у I92G році у кіно села митець відгукнувся кінопо- знюїшш1 примітки «до сценарію філь-І·умор. його «Зачаровану десну» " 3 С · му про космос• от як далеко ся зараз знає кожен школяр. І коли приишов тридцятилітній Довжен- \:~!ОЮ « емля>>. КІЛЬКИ неспр~- r·ала мка мит ; -вnерше nрочитаєш цю кн!'гу, дивне ко .. І ніхто тоді ще не знав, що ведливих звинувачень 1 докорІВ ду ц · .. відчуття не кидає тебе: юби ти вже цей день довженківського приїзду :юсипа.1О•СЬ на Довженка - не І «довжен~о ~ -~ украшець, і. це давно читав її, наче І це про твоє д.и- · · всі \ІОГ.'ІИ одразу ПО-."остоїнству нак.'rа_дає вrдоиток на всю ного тинство книга, цілі сторінки вщклада- .знаменуватиме прихІд у КІНО ве- " Ж С ються одразу у пам'яті - такі n~ихо- ликого, спранжнього Майстра, оціюІТИ новаторську сміливість творчLСть>>, - пише орж а-логічно вірні картини. його оповщан- ,\1итця. узага .. 1ьнень і високої си•мволіки дуль. Так, Довженко насамnеред, ня і публіцистика в0€нних часів. д · · д·· овженка. Але «Земля» п1ринесла художник_ національн.ии.·. Але найвищих зразків. Всі сценарії фІЛь- овженко ПІЗНІШе повторював мів, за винятком нерших д.вох, він ~и- ленінські слова про кіно як най- йому і світову славу. rtpи ЦЬ?ІМУ ВІН .. - великии штерна­сан сам, можна лише дивуватися р1з- масо.віше з мистецтв. Тоді, у 20-х До 15-ї річниці Великого Жовт- цюнатст, якии з .вбивчою сати-нобічності дарування Довженка. ! роках, в.ін і обирає мистецтво, ня він створює «Івана» _ про рою опол~ився на все чуж;е нашо-можна лише жалкувати, що сьогоднІ б'"'І .. ВІІІІцтво ДнІ··ГІ .. р.огесу. Власне, м_у духовІ .д. ружби браТНІХ_ наро-У нашому кіно не народилося ще т~- яке найшвидше доходить до J-'-

ке органічне єднання. За сценарІй найширших мас народу, мис- йдет·ься про місце людини у ве- дr_в. ~г.а,даимо уже ОДНІ теми •Поема про море• йому nосмертно бу- ЛИКОМ" процесі індус=іального фІльмІВ, до яких,. ВІН зв_ертався. ло присуджено Ленінську премію. та- тец тво, я.ке суть свою ро;щриває J ·,.. А б л ант довженка так і треба сnриймати в сучасності і сп.ря•моване в день творення. Са.м режисер вважав чи ага то знаидеться РІВІНИХ. за у цій триєдиній єдності. завтрашній, мистецтво, я.ке базу- «Івана>> невдалим. Але _й сьо.год- силою са:тири к~ртин тим, яю. в

А.1е Іrайбільший вклад його у ється найперше на дійсності, ні для уважних початківців кіно «АрсенаЛІ>> Р·ОЗ:ВІНчують, висмІю-б ф · С · д цеи· фt'ль·м - ц;·ла скарб.11 иця 110. ють вщент Центральну р.аду культурну .скар ницю -.як режи- а.ктІ. аме цього 1 прагнув ов- · . в· •• nа·то.р.СLКИХ І'де1"1 І. прии"О·Мі.'В. ТИХ, ХТО ЇЇ ПідТрИМЗВ, с~ра, вш немов народився для женко. ІН сам писав про овш u

цього. прихід у кіно: «ЮнематоГJРафі- «Іваю> бу.в першим звукови'м Сьогодні Довженкові мало б Ш.1ях у кіно Довженка не був етом мене зробила соціалістична фільмом. Поява звуку в кіно виповнитися вkіІмдесят. Скільки

пря.мим і' гааденьким. Після закін- революція, і я завжди ду.маю, з-бентежила. вибила з творчого ще років т·ворчої праці чекало г · .. · .. · б · С·І·дла багатьох вt.домих кІ'номит- йо-го! Але й те, що він встиг ара-чення лухшськоr педа:гогІЧНОІ що, сюльки я не працював 1 як ·

б · А же битІ!, уславило його, великого семінарії викладан. Потім учився и я не працюва.в, я з.авжди зали- 1 шв. ле талант митця ду на екоІю~Іічно)І[у факультеті. Не- шусь у боргу в моєї робітничої 1 швидко ос_воївся ~ Іюви·~ «да;рун- сина українського народу, твор-вдонзі призначається сексретарем держа.вю>... назавжди о рав со- ком>> техюІКn, 1 вІН зумш слОІВо І б І ,, чість я.коrо належить людству.

губернсr,кого відді.1у народної ос- бі за головну мету у кіномистец- повністю поставити собі на служ- Галина СІРОБАБА. V.U.U.Z.UAVZ'HAVAVHAYAVAV/UЛ"H.D"A'D".OZ!ZИ ! >t E!ШWA!Z!IIIZI!I2~И!I!IZ!JIIZI!IZ!J!Ci!IIIIIJIIИII!JИ!If!II!IZ!J181!Z!IiZIII!V'/~

ЦВІТ СОНЯШНИКА РЕПОРТА.іЕ З ИУЗЕ.Ю О. П. ,ЦОВ.;ЕЕВВА

На кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка звичайний робочий ритм. Користуючись погожою дниною, відправ­ляються на зйомки оператори, артисти, режисери. У звукоцеху м''яко стреко­чуть аnара1:и, над дверима світиться: «Тихо! Іде звукозаnис>>. Тут, по коридо­РУ праворуч, - музей того, чиє ім'я носить сту.дія.

Довженків кабінет ... Осіннє сонце за­зирає у вікно, стелиться по nідлозі, ту­литься до стіни, завішаної фотознім.ка­ми. Тут усе, як було. його робочий стіл, стареньке шкіряне крісло, кіно.камера, його кур11ка ... У музеї є немало різних фотознімкі.в,

але одна серія привертає особливу ува­гу: Олександр Петрович серед житньо­го поля, в саду, в тайзі. Довженко з ко­лосками, з сноnом, з квітами... Він не раз говорив жартівливо: <<Я не локтор і навіть не фельдшер кінематографії, я садівник>>. Звичайно, то було зовсім не так. За своїм світоприйняттям Довженко насамnеред - революційний романтик. Мистецтво для нього було засобом вихо­вання людей, гідних того комуністично­го майбутнього, яке вони будують. В ім'я цього майбутнього він мріяв пере­будувати міста, засадити землю садами. І не тільки мріяв. Він складає плани реконструкції кількох площ і .вулиць Києва, разом з друзями-кінематографіс­та:vш насаджує біля кінофабрики фрук-

товий сад. Художник, кінорежисер, письменник, вчитеЛь, Довженко мистец­твом вчив мистецтву. У своїх філ~мах, кіноповістях, оnовіданнях, статтях він nостає перед нами як глибокий і само­бутній м,~Jслитель: весь сnрямований у прийдеІШІє.

У своїй кінематографічній і nисьмен­ницькій творчості Олександр Петрович завжди займав принцшюву партійну по­зицію. З особливою гордістю згадував він з роками про свій <<Арсенал>>: «По. характеру ставлення до фільму, по його оцінці можна було судити тоді про полі­тичне обличчя людини. Це я добРе за­nам'ятав. Філь:м <<Арсенал>> був велиною подією в моєму житті. Я виріс у ньому як nолітпрацівник і порозумнішав. Я був гордий ... >>.

«Арсенал» і досі не сходить з екранів світу. У музеї повідомили цікавий фа.кт: кінотеатр про-гресивно настроєної ні­мецької молоді в Західному Берліні на­звано на честь довженкового фільму <<Арсеналом» ...

Великий художнр:к кіно і слова, па­тріот й інтернаціоналіст, Да вженко зав­жди брався за теми значущі і непересіч­ні. Думки, висловлені ним, і сьогодні звучать актуально. У нінофільмі «Зем­ля>>, який пізніше був занесений до спис­ку дванадцяти найкращих фільмів у світо.вій нінемаrоrрафіІ. ·

Людина його головна тема. Люди-на і революція, людина і Природа, лю­дина і техніка, людина і _носмос... Так, саме космос. ВистуПІаючи на друrому :з'їзді пись.меннинів, О. П. ДQвженко не­сподівано для всіх почав говорити про завоювання космічного nростору. Ще мало nройти кілька років, перш ніж бу­де виведено на орбіту перший суПІутник і світові стане відоме ім'я Гагаріна, а Довженко вже мовив про польоти на ін­ші планети, ян про щось реальне. йому Не суДИЛОСЯ ДОЖИТИ ДО ТИХ раді·RНИХ днів. Але вистуn Олександра Петровича на з'їзді не забудеться. Мине небагато часу, і в книзі відгуків музею залишить свій теnлий заnис льотчик-космонавт СРСР Павло Поnович. Великий поет і ПОІюритель космосу зійдуться на одній орбіті. Вклад його в кінематографію, художню

прозу, драматУJргію, публіцисти.ку вві­йшов в золоту окарбницю н·ультури ра­дянської, культури світової. У його му­зеї nоряд із фотознімками, документами, речами зберігаються книжки. То ТіІОРИ самого Довженка і праці про його твор­чість, видані на п'яти континентах мало не всіма мовами світу. Нові покоління кіномитців і у нас, і за рубежем наІЗи­вають О. П. Довженка свої·М учителем.

... Шумить осінній сад навколо кіно­студії, шумлять берези. Ця земля «пам'ятає>> його кроки і тепло рук. На каштановій алеї серед квітника стоїть nам'ятник великому чарівникові. На клумбі біля нього (зовсім незвично) цві­туть пізнім осіннім цвітом три соняшни­ки. Соняшники цвітуть ...

ю. ЗАИЦЕВ. (РАТАУ).

СЕРЕДА, 11 ВЕРЕСНЯ Програма ЦТ

9.00 - Програма передач. 9.05 К. т. Гімнастика. 9.20 - Новини. 9.30 - К. т. «Ми - юні інтернаціоналі­сти•. 10.00 - С. Сапі ро. «Без кінця». Багатосерійна телевистава. Частина друга «Старі історії». 10.50 - «Візе­рунки». 15.25 - Програма nередач. 15.30 Науково·популярний фільм сЧу.коккала». 16.00 - сПо рідній кра­ЇІ_Іі». 16.30 - «Слово о nолку Ігоре­ВІМ». Передача з літератури. 17.00 -«Наука - сьогодні». 17.30 - К. т. «Сильні, сміливі, спритні». 18.00 -Но· вини. 18.15 - К. т. «Театр «Дзвіно· чок». 18.30 -- К. т. Грає Л. Власенко. В nрограмі твори Ф. Ліста. 10.00 -К: :. До. ~ижня солідарності з народом ЧІЛІ. «ЧІЛr: час боротьби, час три· вог». 20.00 - Прем'єра багатосерійної телевистави. G. Сапіро. «Без кінця». Частина третя «Сnрава в nринциnі». (Перм.). 21.00 - Інформаційна nро­грама «Час». 21.30 - Літературні чИ· тання. 22.00 - К. т. «Наша адреса -Радянський Союз». 23.10 - Новини

Програма УТ · 11.00 - Новини. 11.20 - Фільм-wн·

церт «Сnі;<ає Ліна Прохоров а». 11.35-«Шюльнин екран». Суспільствозна в~ ство для учнів іО класу. «Матерія та ~орми її існування». 12.10 - К. т. І\он~ерт з творів С. Пожлакова. 12 50 - Худо>«;иій фільм <Лаври•.. 15.45 ·_ Наша афІша. 15.50 - Для дітей. «Со­нечко». (Одеса). 16.2Q «Культура с~ова». (Слqво і контекст). 16.50 -Фшьм-·концеfп «3 любов'ю разом» 17.30 - Наш огляд «Резерви ·- н~ служб:,: виробництву». (Нова техніка в за:rтзорудних кар'єрах). (Дніnро· nетровсьІ\). 18.00 - Реклама. Ого­лош.ення. 18.30 - Документальний те­.1ефrльм «Імені пролетар·іату Донбасу». 19ЛО - Інформаційна програма «Ві­СТІ». 19.30 Тележурнал <Старт». 20.15 - «Сатиричний о($'єктив•. 20.45-«На добраніч, ді:rи!». 21.00 - Програ· м_а «Час». (М.). 21.30 - К. т. До ЗО· рІччя. визволення Радянської Украї· ни . втд юмецько-фашнстських загарб­ниКІв. В. Єжов. «Солов'їна ніч». Ви­става Кіровського обласного драма. тичноr:о театру ім. Кірова. В nерерві - «СJ.аьськоrослода.рський тиждень».

Програма на І(иїв і. обласn, 18.00 - Наша афіша. 18.05 - 'Екран

студента- заочника. Перший курс. Ви· ща математика. «Приклади векторних просторів. Лінійна залежність та не· залежність ве·кторів». 19.10 -- Теле· журнал «ХJ!ібороб•. 19.4() - Фільм­концерт «Вечірні мелодії» . 2Q. 15 Дні Фінляндії в СРСР та Дні міста Тампере в І(иєві. (Фінська nроза і nоезія). 2Q.55 - Документальний те-ле­фільм «Новобранці неба•. 21.25 -К. т. «Я -- громадянин». 22.10 - Ін­формаційний випуск «День за дне.\1».

ЧЕТВЕ~ 12 ВЕРЕСНЯ Програма ЦТ

9.00 -- Програма nередач. 9.05 К. т. Гімнастика. 9.20 - Новини. 9.:JO

<<Сильні, сміливі, сnритні». 10.00 -С. Сапі ро. «Без кінця•. Багатосерій­на телевистава. Частина третя «Спра­ва в nринципі». 10.55 - !(. т. Концерт учасників художttьої самодіяльності. 15.20 - Програма nередач. 15.25 -Науково-nопу.,ярний фільм «Джере-оа життя». 16.15 «Шахова школа». 16.45 ~ «Бесіди про cnop1·•. 17.15 -К. т. •Книжка в твоєму житті». 18.00

Новини. і8.13 ~ К. т. «Веселі нот· ки». 18.30 -- «Ану. дівчата!». Змаган­ня молодих агрономів. 19.30 - І(. т. «Шсня-74». 20.10 - Прем'єра багато­_сt:рійної телевистави. С. Canipo. «Без

І'кінця». Частина чет'верта «Головна посада». (Перм.). 21.00 - Інформа­ційна програма «Час». 21.30 - !(. т. До закриття Днів культу.ри Народної Республіки Болгарії в СРСР. Концерт.

Програма УТ 1 16.15 - Наша афіша. 16.201 - Рес­публіканська: фізико-математична шко-ла. «Метод координат». (Передача nерша). 16.50 - «Пісня про Буй мир». (І(. Гордієнко). (Харків). 17.30 - Му­зичний фільм «Волзькі наспіви». 18.00 - Реклама. Оголошення. 18.30 - До ЗО-річчя визволення Радянської Укра· їни від німецько·фашистських загарб­ників. «Молода ~вардія». Літературна nередача. (ВорошИJІовград). 19.00 -Інформаційна nрограма «Вісті». 19.30 --: .. І<. т. «Про балет». 20.25 - Худож­нш телефІльм «Драма в цирульні». 20.40 -- «На ланах республіки». 2Q.4.'i - «На добраніч, діти!». 21 .ОО - Про­грама «Час». (М.). 21.30 - Хvдожній фільм «Нічний ·мотоцикліст». ·

11рограма на Киів і область 18.00 - Наша афіша. і8.05 - Екран

студента-заочника. Другий курс. Ви­.ща математика. «Диференціальні рів· няння з відокремлюванимft· змінними. Диференціальні рівняння першого по· рядку, однорідні щодо змінних». 19.10 - Для дітей. «Mof піонерське літо». 19.30 - Музичний фільм <Сnі·ває Іри­на Богачова». 20.30 ~ Дні Фінлян­дії в СРСР та Дні міста Тамnере в КиєВІ. Концерт. 21.30 - Ш. Броді. «Учителька». Вистава Пензенського драматичного театру ім. А. Луначар­ського.

Редактор Є. ФЕДЯИ.

~ ВІДДІЛУ РОБІТНИЧОГО

ПОСТАЧАННЯ ТРЕСТУ

<<БРОВАРИСІЛЬБУД>>

ПОТРІБНІ продавЦі, кухарі, приби­

раJІьнвця.

Зщ~ртатиоя на адресу: м. Бровари, вул. Металурrів, 4.

Адміністрація.