под

Вітаю вас із професійним святом – Днем працівників освіти! У наш непростий час на ваші плечі лягає відповідальність за навчальний процес молодого покоління українців, а отже ви фактично відповідаєте за те, яким буде майбутнє нашої держави.

Прийміть щиру вдячність за високе служіння обраній справі, невтомний творчий пошук, самовідданість, добро і щедрість душі. Впевнений, що ви й надалі докладатимете зусиль задля утвердження заможної, духовно багатої України.

Щиросердно бажаємо вам, шановні колеги, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, творчих успіхів, невичерпної наснаги. Нехай вас і наших студентів завжди об’єднує одна мета – зведення величного храму науки, а життя виставляє лише найвищі бали.

Ðåêòîð ËÍÒÓ, ïðîôåñîð ³êòîð Áîæèäàðí³ê âðó÷èâ ïî÷åñí³ ãðàìîòè 56 ïðàö³âíèêàì íàøîãî óí³âåðñèòåòó. Ñåðåä â³äçíà÷åíèõ «Çà âàãîìèé îñîáèñòèé âíåñîê ó ðîçâèòîê òåõí³÷íî¿ îñâ³òè, ï³äãîòîâêó âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèõ ñïåö³àë³ñò³â, ïë³äíó íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íó ä³ÿëüí³ñòü, âèñîêèé ïðîôåñ³îíàë³çì» – Ñâ³òëàíà ßãåëþê, äîöåíò êàôåäðè òîâàðîçíàâñòâà òà åêñïåðòèçè ó ìèòí³é ñïðàâ³…

Віктор Божидарнік,доктор технічних наук, професор,ректор Луцького національного

технічного університету

Äåòàëüí³øå íà ñòîð. 4

жовтень 2011 р.№42 (95)

Ëóöüêèé íàöiîíàëüíèé òåõíi÷íèé óíiâåðñèòåò

Çàãàëüíîóí³âåðñèòåòñüêà íàâ÷àëüíî-³íôîðìàö³éíà ãàçåòà

2 №42 (95), жовтень 2011 р.

НАЙДОРОЖЧІЙ СВЯТИНІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 450 РОКІВ

18 æîâòíÿ äëÿ ñòóäåíò³â Ëóöüêîãî íàö³îíàëüíîãî òåõí³÷íîãî óí³âåðñèòåòó áóëî ïðîâåäåíî òåìàòè÷íèé âå÷³ð ï³ä íàçâîþ «Øåäåâð ñâ³òîâî¿ êóëüòóðè». Çàõ³ä, îðãàí³çîâàíèé ïðàö³âíèêàìè á³áë³îòåêè, ïðèñâÿ÷åíèé â³äçíà÷åííþ 450-ð³÷÷ÿ ñòâîðåííÿ «Ïåðåñîïíèöüêîãî Єâàíãåë³ÿ», âèäàòíî¿ óêðà¿íñüêî¿ ðóêîïèñíî¿ ïàì’ÿòêè XVI ñòîë³òòÿ, ùî ñòàëà ñèìâîëîì äóõîâíî¿ ñïàäùèíè òà äàâíüî¿ êóëüòóðíî¿ òðàäèö³¿ íàøî¿ äåðæàâè.

У заході взяли участь викладачі, бібліотекарі, працівники університету та студентська молодь.

Рукопис – національна святиня, на якій президенти присягають на вірність народу України. Про унікальність пам’ятки, історією написання, іменами творців і фундато-рів присутнім розповіла доцент кафедри інженерної педа-

гогіки, психології та українознавства Ярослава Мартинюк. Слухачів також зацікавив виступ провідного наукового спів-робітника, завідувача відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею Олени Бірюліної, яка детально розпо-віла про мистецьке оформлення найдорожчої святині укра-їнського народу.

Окрім того, учасники мали можливість ознайомитися з тематичною виставкою книг і періодичних видань даної епохи з фонду університетської бібліотеки.

Інна Троцюк

Äèïëîìîì çà ó÷àñòü ó ôåñòèâàë³ òåëåâ³ç³éíî¿ Áóêî-âèíñüêî¿ îá’єäíàíî¿ ë³ãè ÊÂÊ «Òîðíàäî» íàãîðîäæåíî êîìàíäó Ëóöüêîãî íàö³îíàëüíîãî òåõí³÷íîãî óí³âåðñè-òåòó «Ãàëüîðêà». Êàï³òàí – Ìèêîëà Àíäð³é÷óê, ñòóäåíò 3-ãî êóðñó ôàêóëüòåòó á³çíåñó.

Відкриття фестивалю, у якому взяли участь близько 20 команд КВК з різних міст України, відбулося 12 жовтня 2011року.

На фото: Микола Андрійчук (капітан команди), Лілія Дорошук, Анна Домець, Михайло Кузьмич, Любомир Євтодюк, Марія Безродна, Віктор Присяжнюк (сцена-рист-редактор).

УГОДА ПРО МІЖНАРОДНУ СПІВПРАЦЮ

8-10 æîâòíÿ â³äáóëàñÿ ðîáî÷à ïî¿çäêà äåëåãàö³¿ âè-êëàäà÷³â ôàêóëüòåòó á³çíåñó ³ ôàêóëüòåòó îáë³êó òà ô³-íàíñ³â Ëóöüêîãî íàö³îíàëüíîãî òåõí³÷íîãî óí³âåðñèòå-

òó â ì. Ïåðåìèøëü (Ïîëüùà). Âîëèíÿíè âçÿëè ó÷àñòü ó êîíôåðåíö³¿ íà òåìó: «Êîíöåïö³¿ ðîçâèòêó ïîëüñüêî-óêðà¿íñüêî¿ ñï³âïðàö³ íà ðèíêó ãîòåëüíîãî ãîñïîäàð-ñòâà ³ âè¿çíîãî òóðèçìó».

Ó÷àñíèêè çóñòð³÷³ îáì³íÿëèñÿ ïðàêòè÷íèì äîñâ³äîì ùîäî ðîçáóäîâè òóðèñòè÷íî¿ ³íôðàñòðóêòóðè, ðåêîí-ñòðóêö³¿ ïàì'ÿòîê ³ñòîð³¿, êóëüòóðè òà àðõ³òåêòóðè, ðîç-âèòêó åêîëîã³÷íîãî òóðèçìó. Ðåçóëüòàòîì íàóêîâèõ äèñ-êóñ³é ñòàëî ðîçðîáëåííÿ ïðîïîçèö³é ùîäî àêòèâ³çàö³¿ âèêîðèñòàííÿ òóðèñòè÷íîãî ïîòåíö³àëó ïðèêîðäîííèõ ðåã³îí³â, âèð³øåííÿ îðãàí³çàö³éíèõ ïðîáëåì ó ðàìêàõ ï³äãîòîâêè äî ÷åìï³îíàòó ç ôóòáîëó «Єâðî-2012».

Була підписана угода про культурну і наукову співпра-цю між Луцьким національним технічним університетом та Вищою Школою Господарчою м. Перемишль (Республіка Польща). Обговорені напрями культурної та академічної кооперації в різних галузях, подальші виконавчі протоколи щодо взаємного інтересу, обміну науковцями, студентами, об'єднаних дослідницьких програм і фінансових вкладень.

Лариса Савош, завідувач кафедри економічної теорії та міжнародної економіки

3№42 (95), жовтень 2011 р.

Конференцію відкрила перший проректор ЛНТУ Зоряна Герасимчук, яка привітала гостей та по-чесних запрошених на цю історичну подію. Серед присутніх були відомі вчені з Севастопольського наці-онального технічного уні-верситету, Тернопільського національного технічного університету, Рівненського державного гуманітарного університету, Люблінської Політехніки, Київського на-ціонального університету будівництва та архітектури, НУ «Львівська політехніка», Уманського державного педаго-гічного університету імені Павла Тичини, Білорусько-Російського університету (м. Могильов, Біло-русь) тощо.

На пленарному засіданні з ві-тальним словом до учасників звернувся господар закладу, ректор ЛНТУ Віктор Божидар-нік. Всього на засіданні булло заслухано 8 допо-відей. Про дистанційну освіту, проблеми і шляхи її реалізації розповів де-кан ФКНІТ Руслан Кузнє-цов, продемонструвавши електронні здобутки у ви-гляді посібників виклада-чів нашого університету. З не менш цікавою і зміс-товною доповіддю, в якій йшлося про впровадження системи управління якістю освіти у ВНЗ в рамках між-народних стандартів, ви-ступив декан ТФ Олег За-болотний.

Набутим досвідом та напрацюваннями у Се-вастопольському інституті банківської справи Україн-ської академії банківської справи поділилася доцент кафедри математики і со-ціально-гуманітарних дис-циплін даного ВНЗ Інна Кондіус, розповівши слу-хачам про методи управ-ління освітнім процесом в сучасному вищому за-кладі.

Цікаві доповіді, для демонстрації яких було використано сучасну мультимедійну техніку,

викликали чималий інтерес. Ко-жен виступ супроводжувався запитаннями, що згодом пере-росли у активну дискусію. Свою роботу конференція продовжила у секційних засіданнях, де було всебічно розглянуто питання кредитно-модульної системи підготовки фахівців, міжнарод-

ної співпраці та інтеграції у сфері освіти, економічні проблеми розвитку вищої школи, управління якіс-тю підготовки фахівців, впровадження дистан-ційної освіти, проблеми розробки впровадження стандартів вищої освіти та забезпечення наступності змісту в системі ступене-вої вищої і післядипломної освіти. Узагальнені напра-цювання та рекомендації було викладено у рішенні конференції.

Інна Троцюк.

«РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПІВ І ЗАВДАНЬ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ»,

– òàêó íàçâó íîñèëà Âñåóêðà¿íñüêà íàóêîâî-ìåòîäè÷íà êîíôåðåíö³ÿ, ùî 20-21 æîâòíÿ ïðîéøëà ó ñò³íàõ íàøîãî çàêëàäó. Ñåðåä îðãàí³çàòîð³â çàõîäó, ùî ç³áðàâ áëèçüêî 400 ó÷àñíèê³â íå ëèøå ç Óêðà¿íè, à ³ Á³ëîðóñ³ òà Ïîëüùó, ̳í³ñòåðñòâî îñâ³òè ³ íàóêè, ìîëîä³ òà ñïîðòó Óêðà¿íè, Ëóöüêèé íàö³îíàëüíèé òåõí³÷íèé óí³âåðñèòåò, ²íñòèòóò ³ííîâàö³éíèõ òåõíîëîã³é ³ çì³ñòó îñâ³òè, Ñåâàñòîïîëüñüêèé íàö³îíàëüíèé òåõí³÷íèé óí³âåðñèòåò, Îáëàñíå óïðàâ-ë³ííÿ îñâ³òè òà ³íø³.

Âõîäæåííÿ ó Áîëîíñüêèé ïðîñò³ð є äëÿ óêðà¿íñüêîãî ñóñï³ëüñòâà âàæëèâèì òà íåîáõ³äíèì ÷åðåç ïîòðåáó âè-ð³øèòè ïðîáëåìè âèçíàííÿ óêðà¿íñüêèõ äèïëîì³â çà êîðäîíîì, ï³äâèùåííÿ åôåêòèâíîñò³ òà ÿêîñò³ îñâ³òè ³ â³ä-ïîâ³äíî êîíêóðåíòîçäàòíîñò³ óêðà¿íñüêèõ âóç³â òà ¿õí³õ âèïóñêíèê³â íà єâðîïåéñüêîìó é ñâ³òîâîìó ðèíêó ïðàö³. Ñüîãîäí³ ó íàø³é äåðæàâ³ â³äáóâàєòüñÿ ³íòåãðàö³ÿ â³ò÷èçíÿíèõ ÂÍÇ äî єâðîïåéñüêîãî îñâ³òíüîãî ïðîñòîðó. Òîìó àêòóàëüí³ñòü äàíî¿ òåìè êîíôåðåíö³¿ âèêëèêàëà ÷èìàëèé ³íòåðåñ ñåðåä íàóêîâö³â. Äî ðîçãëÿäó áóëî çàÿâëåíî ÷èìàëî ö³êàâèõ äîïîâ³äåé.

4 №42 (95), жовтень 2011 р.

Фоторепортаж: унiверситетська родина на професiйному святi

На початку жовтня освітяни за традицією відзначають своє професійне свято – день працівників освіти. А який празник без квітів, пісень, танців, віршів, та, звичайно, теплих щирих привітань! Цьогорічні урочистості, які організували учасники центру культури і мистецтво ЛНТУ не стали винятком та подарували гарний настрій, натхнення, приємні хвилини від зустрічі з прекрасним. Були представлені різноманітні жанри. Глядачів радували своїми виступами і танцюристи, і співаки, і читці, і навіть акробати. Отже, святковий вечір у світлинах нашого фотокореспондента Олега Лук’янця з коментарями кореспондента «Генерації» Наталі Дмитрієвої.

Ñåðåä â³äçíà÷åíèõ «Çà âàãîìèé îñîáèñòèé âíåñîê ó ðîçâèòîê òåõí³÷íî¿ îñâ³òè, ï³äãîòîâêó âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèõ ñïåö³àë³ñò³â, ïë³äíó íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íó ä³ÿëüí³ñòü, âèñîêèé ïðîôåñ³îíàë³çì» – ²ãîð Êðèâîâ’ÿçþê – ïðîôåñîð êàôåäðè åêîíîì³êè ³ ï³äïðèєìíèöòâà.

30 âåðåñíÿ – Âñåóêðà¿íñüêèé äåíü á³áë³îòåê. Çà áàãàòîð³÷íó ñóìë³ííó ïðàöþ, â³äïîâ³äàëüíå ñòàâëåííÿ äî âèêîíàííÿ ñëóæáîâèõ îáîâ’ÿçê³â òà ç íàãîäè ïðîôåñ³éíîãî ñâÿòà ãðàìîòàìè ËÍÒÓ áóëè â³äçíà÷åí³ 6 ïðàö³âíèê³â âóç³âñüêî¿ á³áë³îòåêè. Çîêðåìà íàãîðîäó ïðîâ³äíîìó á³áë³îòåêàðþ â³ää³ëó îáñëóãîâóâàííÿ Ñâ³òëàí³ Ñàêîâè÷ âðó÷èâ ðåêòîð ËÍÒÓ Â³êòîð Áîæèäàðí³ê.

Ôîëüêëîðíèé àíñàìáëü «Íàìèñòî» ÖÊ²Ì (êåð³âíèê – Ìàð³ÿ Ïîòåé÷óê) îòðèìàâ ïî÷åñíå çâàííÿ «íàðîäíîãî». ³ïîâ³äíå ñâ³äîöòâî àìàòîðñüêîìó êîëåêòèâó çà ïðîïàãàíäó óêðà¿íñüêèõ íàðîäíèõ çâè÷à¿â òà îáðÿä³â, â³ðí³ñòü íàðîäí³é ï³ñí³ âðó÷èâ ãîëîâà Âîëèíñüêî¿ îáëàñíî¿ îðãàí³çàö³¿ ïðîôñï³ëêè ïðàö³âíèê³â îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè Âàñèëü Ãðàíîâñüêèé.

5№42 (95), жовтень 2011 р.

Âèñîêó íàãîðîäó – â³äçíàêó «Çà ñîö³àëüíå ïàðòíåðñòâî» òà ñâ³äîöòâî ïðåçè䳿 öåíòðàëüíîãî êîì³òåòó ïðîôñï³ëêè ïðàö³âíèê³â îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè îòðèìàâ ³êòîð Áîæèäàðí³ê, äîêòîð òåõí³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð, ðåêòîð Ëóöüêîãî íàö³îíàëüíîãî òåõí³÷íîãî óí³âåðñèòåòó ³êòîð Áîæèäàðí³ê.

Òâîð÷èé äóåò «Ñàøà + Ïàøà» ïîäàðóâàâ ïðèñóòí³ì ë³ðè÷íó ï³ñíþ «Òè – íàéêðàùà».

ͳêîãî íå çàëèøàþòü áàéäóæèìè âèñòóïè àíñàìáëþ áàëüíî-ñïîðòèâíîãî òàíöþ «De¼à vu» (êåð³âíèê Àëüîíà Õîìóê).

Ó÷àñíèê³â ñâÿòà ïîëîíèâ ë³ðè÷íèì òà ùåìëèâèì âèêîíàííÿì óêðà¿íñüêî¿ íàðîäíî¿ ï³ñí³ ôîëüêëîðíèé àíñàìáëü «Íàìèñòî».

Тільки факти……Ансамбль народного танцю «Водограй»

був визнаний найкращим колективом на міжнародному студентському фестивалі, якій відбувся наприкінці літа в Польщі. Лучани отримали запрошення взяти участь

у наступних фестивалях, що відбудуться в Ізраїлі та Румунії.

…Гурт фольк-року «Давня казка» за свій виступ на всеукраїнському фестивалі «Студентська республіка» заслужив найвищі оцінки журі та щирі оплески глядачів.

6 №42 (95), жовтень 2011 р.

У заході взяли участь представники 26 вищих навчаль-

них закладів та установ з різних міст України: Севастополя,

Одеси, Львова, Києва, Запоріжжя, Житомира, Івано-Фран-

ківська, Сум, Тернополя,

а також з інших країн -

Німеччини, Польщі, Біло-

русії. Свої доповіді пред-

ставили також і аспіранти

ВНЗ зі спеціальностей

менеджменту, екології та

охорони навколишнього

природного середови-

ща, прикладної статис-

тики, економіки підпри-

ємництва.

На пленарному за-

сіданні було розглянуто

низку питань теоретичних

засад збереження стало-

го розвитку регіональ-

них систем, проблеми

удосконалення системи

управління природоко-

ристуванням, концепту-

альні засади модерніза-

ції ринкових механізмів у

сфері природокористу-

вання. Особливу зацікав-

леність викликав виступ

начальника Держкомзему

Василя Василенка про зе-

мельну реформу та роз-

виток системи державно-

го земельного кадастру.

Про загальний екологіч-

ний стан у Волинській області доповів заступник началь-

ника Державного управління охорони навколишнього при-

родного середовища у Волинській області Сергій Дудка.

Інженер з водних ресурсів Західного Українсько-Бузького

басейнового управління водних ресурсів Ольга Кузьмик ви-

ступила з доповіддю про співпрацю на прикордонних водах

в українській частині річки Західний Буг. Цікавою була допо-

відь кандидата економічних наук, доцента кафедри еконо-

міки та підприємництва

Луцького національного

технічного університету

Юрія Фесіни про роль та

місце інституціональних

учасників у формуванні

ринку земельних ресур-

сів.

На секції “Теорія,

методологія і практи-

ка регулювання сфери

природокористуван-

ня” розглянуто пробле-

ми управління та розви-

ток водокористування в

Одеській області, витра-

ти на охорону навколиш-

нього середовища: вплив

на податок на прибуток,

відносини власності як

впливовий фактор ви-

користання грунтово-зе-

мельних ресурсів у сфері

природокористування,

соціально-економічні на-

слідки концентрації зе-

мельної власності, до-

кументообіг в сучасних

умовах господарювання

та ін.

На секції “Інвестицій-

не забезпечення та роз-

виток підприємництва у сфері природокористування”

висвітлені проблеми оптимізації структури землекористу-

вання і капіталізації аграрних підприємств, економічного

стимулювання зниження ресурсомісткості виробництва в

машинобудуванні, інвестиційного забезпечення збалан-

Êîíôåðåíö³¿

ÐÈÍÊβ ÒÐÀÍÑÔÎÐÌÀÖ²¯ Ó ÑÔÅв

ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß

22-23 âåðåñíÿ 2011 ðîêó ó Ëóöüêîìó íàö³îíàëüíîìó òåõí³÷íîìó óí³âåðñèòåò³ â³äáóëàñÿ ̳æíàðîäíà íàóêîâî-ïðàêòè÷íà êîíôåðåíö³ÿ “Ðèíêîâ³ òðàíñôîðìàö³¿ ó ñôåð³ ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ: òåîð³ÿ, ìåòîäîëîã³ÿ, ïðàêòèêà”, ÿêà óçàãàëüíèëà ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü íàóêîâö³â, ïðàêòèê³â, àñï³ðàíò³â, ñòóäåíò³â ó ñôåð³ íàóêîâî-òåîðåòè÷íî-ãî òà ïðàêòè÷íîãî ðîçâèòêó ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ, à ñàìå: ë³ñîêîðèñòóâàííÿ, âîäîêîðèñòóâàííÿ, çåìëåêîðèñ-òóâàííÿ òà ðåêðåàö³éíîãî ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ.

7№42 (95), жовтень 2011 р.

сованого лісокористування, інформаційного забезпечення

управління проектами і програмами у сфері природоко-

ристування.

На секції “Секторальні проблеми та міжнародна

співпраця у сфері природокористування” відмічені тео-

ретичні засади водогосподарського комплексоутворення,

фінансові інструменти стимулювання відтворення земель-

ного капіталу, покращення екологічної ситуації як необхід-

ної умови розвитку туристично-рекреаційного комплексу

Волинської області, особливості використання та охорони

земель сільськогосподарського призначення, зарубіжний

досвід надання рекреаційних послуг, міжнародне співро-

бітництво у сфері природокористування та екологобезпеч-

ні впровадження в країнах світу.

На секції “Екологічний менеджмент та маркетинг”

обговорювалися проблемні питання щодо формування

системи екологічного маркетингу на засадах маркетинго-

вих досліджень, екологічного обліку та оподаткування, ролі

екологічного маркетингу в системі управління містом, фор-

мування стратегії промислового підприємства в контексті

екологічного маркетингу та ін.

В ухвалі учасники конференції зазначили необхідність

поглиблення ринкових трансформацій у сферах землеко-

ристування, (удосконалення системи регулювання реє-

страції орендних угод та видачі державних актів на право

приватної власності на землю; надання державних дотацій

приватним структурам, які застосовують сучасні методи об-

робітку ґрунту, а також дотримуються усіх необхідних сівоз-

мін при виробництві рослинницької сільськогосподарської

продукції, що сприяє зниженню обсягів викидів двоокису

вуглецю в атмосферне повітря тощо); водокористування,

(підготовки нормативної бази для об’єднання державних

водогосподарських підприємств в державну холдингову

компанію; розробки пілотних проектів відродження ма-

лої гідроенергетики на основі укладання концесійних угод

тощо); лісокористування (доповнити положення глави 19

Лісового кодексу України «Економічне стимулювання за-

ходів щодо розширеного відтворення лісів» додатковим

переліком податкових преференцій лісокористувачам, які

створюють виробництва, пов’язані з комплексним вико-

ристанням лісоресурсного потенціалу; розширення інстру-

ментів прямого та непрямого стимулювання раціоналіза-

ції лісокористування, які враховують природно-ресурсні,

виробничо-технічні та соціально-економічні особливості

функціонування лісоресурсної сфери тощо) рекреаційного

природокористування.

Лариса Черчик, завідувач кафедри прикладної

статистики і економіки праці

У формі закритого голосування було обрано голову но-

воствореного об’єднання. Практично одноголосно свої

голоси присутні віддали

виконуючій обов’язки го-

лови Студентської ради

при голові ОДА Анаста-

сії Шевчик. Заступником

обрано Василя Мигаса,

голову студентської ради

Нововолинського елек-

тромеханічного коледжу.

Секретарем – Альону

Часовнікову, студентку

Луцького педагогічного

коледжу.

Окрім того, на кон-

ференції також було за-

тверджено новий статут організації та призначено голів

4-ох секторів. Інформаційний відділ очолює Олена Гнатюк,

культмасовий та спор-

тивний - Назар Грищук,

юридичний - Максим

Воскресенський і на-

вчальний - Павло За-

єць.

Склад студентської

ради оновлено, голів

призначено, тож по-

бажаємо молодим ак-

тивістам натхнення,

всебічної підтримки та

плідних результатів.

Інна Троцюк

ОНОВЛЕНО СКЛАД СТУДРАДИ ВОЛИНІ

Íà ïî÷àòêó æîâòíÿ ñòóäåíòè ç ð³çíèõ êóòî÷ê³â Âîëèí³ ç³áðàëèñÿ ó ñò³íàõ Ëóöüêîãî íàö³îíàëüíîãî òåõí³÷íîãî óí³âåðñèòåòó, ùîá îáðàòè ãîëîâó òà ÷ëåí³â ïðàâë³ííÿ òåïåð óæå Âîëèíñüêî¿ îáëàñíî¿ ìîëîä³æíî¿ ãðîìàäñüêî¿ îðãàí³çàö³¿ «Ñòóäåíòñüêà ðàäà Âîëèí³». Áóëè ïðèñóòí³ ïðåäñòàâíèêè ç 32 íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â îáëàñò³.

Ïðèâ³òàëè ìîëîäü ãîñò³ çàõîäó – Îëåêñàíäð Êóðèëþê, çàñòóïíèê ãîëîâè îáëäåðæàäì³í³ñòðàö³¿, ²ãîð Äìèòðè-øèí, çàñòóïíèê íà÷àëüíèêà óïðàâë³ííÿ ó ñïðàâàõ ñ³ì’¿, ìîëîä³ òà ñïîðòó, Çîðÿíà Ãåðàñèì÷óê, ïåðøèé ïðîðåê-òîð ËÍÒÓ.

Çì³íè

8 №42 (95), жовтень 2011 р.

Óðî÷èñòîñò³ ç íàãîäè þâ³ëåþ ôàêóëüòåòó áóä³âíèöòâà òà äèçàéíó ËÍÒÓ â³äáóëèñÿ íàïðèê³íö³ âåðåñíÿ ó ð³äí³é Àëüìà-Ìàòåð.

Ñâî¿ìè ñïîãàäàìè òà âðàæåííÿìè ç ÷èòà÷àìè ïîä³ëèëèñÿ…

…Ігор Малиха, начальник ін-ституту «Укрдіпродор» Волин-ського ВКП:

– Мій батько був заслуженим будівельником країни. Я теж пішов його стежкою – об-рав будівничу спеціаль-ність. Навчання не обмеж-увалося стінами Луцького філіалу Львівської політехніки. З іні-ціативи директо-ра Віктора Во-лодимировича Б о ж и д а р н і к а був організо-ваний перший б у д і в е л ь н и й с т у д е н т с ь к и й загін. Ми вчи-лися робити план території, де згодом повинна була з’явитися оздоровча база. На замовлен-ня «Волиньпромбуду» проводили

монтаж блоків, влаштовували між-поверхове перекриття, робили це-гляну кладку, усі монтажні роботи. Гостро не вистачало блоків – поду-

шок. Ми їх самі виготовляли. (Ці роботи досить дорогі). Гроші, зароблені усіма чле-нами будівельного загону, були чесно розподілені між усіма студентами, які брали

участь у цих роботах.…Віктор Во-

л о д и м и р о -вич вчив нас, сту-д е н т і в : головне – отри-м а т и д о -

брі знання. Створю-вав можливість застосування та перевірки їх на практиці. І те, що майже 95 відсотків наших випус-

кників працюють за спеціальністю, - яскраве підтвердження правиль-ності його думки.

Я радий, що мої сини – випус-кники Луцького національного тех-

нічного університету.… Леонід Карабан,

начальник управлін-ня капітального бу-дівництва Луцької міської ради:

– Наш потік в и р і з н я в с я тим, що ми були перши-ми, не було на кого «кивати г о л о в о ю » . В ч и л и с я д о п о м а -гати один одному в

навчанні, самі мусили організову-вати своє дозвілля.

30 РОКІВ – ПЕРШОМУ ВИПУСКУ IНЖЕНЕРIВ-БУДIВЕЛЬНИКIВ НА ВОЛИНІ

9№42 (95), жовтень 2011 р.

Добрим словом хочеться згадати нашого однокурсни-ка Володимира Шевчика. Він був старшим за нас, мав стаж будівельника. Поміркований, врівноважений чоловік, якого ми іноді називали «батьком», бо вмів «розрядити» будь-яку напружену ситуацію.

Найкращі спогади за-лишились про наших викладачів: Віктора Бо-жидарніка, Євгена Фі-ліпчука, Валентина Гембіка, Галину Середу – їхня вимогливість і одночасно людяність допомогли нам стати тими, ким ми є сьогодні. Низький уклін усім! Світла пам’ять тим, кого немає з нами і доброго здоров’я тим, хто є…

…Іван Корчук, директор КП «Луцькводоканал»:

–Йшов 1976 рік. Пам’ятаю по-святу в студенти. На усе життя закарбувалася фраза, яку сказав директор Луцького філіалу ЛПІ Ві-ктор Володимирович Божидарнік: «З вас, першої групи студентів денної форми навчання, почина-ється майбутній Луцький вищий навчальний технічний заклад». Ко-жен з нас, першокурсників, відчув тоді особливу гордість.

Після першого курсу ми поїха-ли на першу геодезичну практику на озеро Світязь (зараз там оздо-ровча база ЛНТУ). А тоді ми, сту-денти, забивали перші стовпці для перших будинків. Жили в наметах, самі готували їсти.

Щотижня до нас приїжджав Ві-ктор Володимирович, цікавився нашим побутом. Ночував теж у на-меті, вечеряти усі гуртом збира-лися біля вогнища, варили кашу, юшку. Скільки жартівливих, по-вчальних бувальщин ми почули! Взагалі нам пощастило на до-свідчених викладачів, які давали ґрунтовні знання: Ігор Іванович Самольянов, Олександр Іванович Швай, Ярослав Романович Лелик, Борис Іванович Волощук…

На старших курсах після занять ми проходили виробничу практи-

ку – будували навчаль-ні корпуси на вулиці

Львівській. Своїми руками закла-

дали фунда-мент, будува-ли стіни. Усім хотілося пра-цювати. Крім морального заохочення, мали до сти-пендії зарп-лату – така д о п о м о г а жодному сту-дентові не за-шкодить.

Неочікува-ними для багатьох відомих вищих навчальних закладів виявилися перемоги футбольної команди Луцького філіалу Львівського по-літехнічного інституту. Ми грали на чемпіонаті України (я був тоді нападаючим), наша команда мала добру славу. І це в той час, коли філіал не мав власного спортзалу (ми займалися у шкільних спорт-залах).

Практично всі ми і досі працює-мо за спеціальністю, яку обрали в юності. У київських інститутах пра-цюють проектантами Алла Кудаць-ка, Люба Білютюк, Олена Салата. Частина залишилася у Луцьку. А сьогоднішня ювілейна зустріч – чудова нагода згадати студентські роки, найкращий час у житті!

Путівку в життя дав нам Луцький філіал ЛПІ...».

…Ректор Луцького націо-нального технічного універси-тету, доктор технічних наук, професор Віктор Божидарнік з 1977 року – директор Луцького фі-ліалу ЛПІ:

– Дивлюсь на тих, хто сьогодні поруч зі мною, на студентів, яким сам допоміг вибрати дорогу у жит-ті, і вкотре переконуюсь: добрі за-думи та ідеї може висунути кожна людина… Однак здолати шлях від задуму до втілення вдається дале-ко не кожному. Згадую незабутні літа становлення й визнання нашо-го колективу – від Луцького філіалу

Львівського політехнічного інсти-туту і до сьогоднішнього, відомого не лише в Україні, але й у цілому світі національного технічного університету. І ще більше шаную тих людей, хто тезу «сказав і зро-бив» розуміє як єдине ціле. Мова іде про наш вузівський колектив, який формувався за такими кри-теріями: високий професіоналізм, людяність, відданість роботі. Коли усі працюють, відчуваючи надійне плече поруч, то це і є одна коман-да. Самі викладачі власними рука-ми створювали лабораторії, обла-штовували їх разом зі студентами. І сьогодні, проходячи університет-ськими коридорами, можна це по-бачити. Спасибі вам, наші шановні випускники, що виправдали на-дії, що ми усі сьогодні разом, вже більшість хоча і сивочолі, однак з посмішками на обличчях, з весе-лими вогниками в очах. Долі скла-лися по-різному, але вас об’єднує одне: завдяки одержаній у стінах рідної Альма-Матер вищій освіті, ви знайшли своє гідне місце у цьо-му житті.

Учасники центру культури і мистецтв ЛНТУ підготували твор-чі вітання: прозвучала «Ода ви-пускникам» Володимира Ткачен-ка, запальний танець у виконанні Ольги Вальчук і Віталія Костюка. Присутні тепло приймали солістів Яну Савіну, переможця обласних та всеукраїнських пісенних кон-курсів, Віталія Костюка, учасни-ка телевізійних проектів «Україна має талант», «Х-фактор» (до речі, Віталій навчається на факультеті будівництва та дизайну).

На завершення зустрічі учас-ники зробили пам’ятне фото біля Луцького національного технічно-го університету.

За роки існування ФБД на Во-лині випущено понад 3000 фа-хівців, які успішно працюють на будівельному виробництві та у проектних організаціях.

Наталія Дмитрієва

Фото Олега Лук’янця

10 №42 (95), жовтень 2011 р.

На думку Генадія Азютова, д.пед.наук, проф. НПУ ім. М.Драгоманова, дефіцит рухової активності і нервові пе-ревантаження є першопричиною нега-тивних змін у стані здоров’я населення нашої країни. (Для порівняння: оздо-ровчим тренуванням у Японії займа-ється близько 80 відсотків дорослого населення, у США – 70 відсотків, тоді як у Росії – не більше 5 відсотків, в Україні і того менше). Характерною особливістю навчальної діяльності учнів і студентів є поєднання високої розумової напруги з недостатньою фізичною активністю.

– У дослідженнях, які стосували-ся співвідношення загальної і фізич-ної культури, життєва орієнтація у питаннях здорового способу життя,

засобів підтримання фізичного ста-ну, що проводилися шляхом анонім-ного анкетування, взяло участь сто

першокурсників, – розповів Сергій Савчук, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, завід-увач кафедри фізичного вихован-ня ЛНТУ. – Аналіз результатів само-оцінки здоров’я студентів дозволив встановити, що більшість молодих людей скаржиться на головний біль, погіршення зору, біль у попереку. 55 відсотків респондентів оцінюють свій стан здоров’я як задовільний, 28 – посередній, 15 – незадовіль-ний і лише 2 – добрий. Жоден сту-дент не оцінив свій стан здорорв’я, як ідеальний. Після підрахунку балів ми встановили, що лише 25 відсотків респондентів веде здоровий спосіб життя.

Ç òóðáîòîþ ïðî ìàéáóòíє

ÀÍÀÒÎË²É ÖÜÎÑÜ:«ÑÒÀÍ ÇÄÎÐÎÂ’ß ÇÀËÅÆÈÒÜÂ²Ä ÐÓÕÎÂί ÀÊÒÈÂÍÎÑÒ²»

Сучасність б’є на сполох. Наша молодь з кожним роком слабшає, а випадки смертності на заняттях фізичної культури у школах та вишах жахають громадськість. Майже 90 відсотків дітей, учнів, студентів мають від-хилення у стані здоров’я.

Тому Всеукраїнська наукова конференція «Сучасні проблеми та теоретико-методичні аспекти реалізації фізич-ного виховання студентської молоді», що відбулася з ініціативи кафедри фізичного виховання ЛНТУ 6-8 жовтня, є актуальною та примушує замислитися над важливими питаннями.

Представників ВНЗ різних регіонів України, які взяли участь у заході, тепло привітала Зоряна Герасимчук, д.е.н., проф., перший проректор ЛНТУ та побажала плідних результатів у роботі, бо турбота про здоров’я моло-ді – це турбота про збереження потенціалу української нації.

СУМНА СТАТИСТИКА

ТІЛЬКИ ЦИФРИ

За даними НАМН України, захворю-ваність дітей шкільного віку за останні десять років виросла майже на 27 відсо-тків. Тож, якщо в 1 класі дітей, які мають хронічні захворювання, - близько 30 від-сотків, до 5 класу їх кількість зростає до 50 відсотків, досягаючи в 9 класі 64 від-сотки. В цілому лише у 71 відсотка укра-їнських школярів спостерігається задо-вільний функціональний стан організму.

Згідно даних ВООЗ, головною при-чиною смерті молодих людей у Європі є неінфекційні хвороби, на які припадає 85 відсотків випадків.

Крім того, стан здоров’я тісно пов’яза-ний зі способом життя. За даними парла-ментських слухань «Молодь за здоровий спосіб життя», 27 відсоткам українсько-го населення просто бракує грошей на здорове харчування. В Україні палять 45 відсотків юнаків і 35 відсотків дівчат, 68 відсотків хлопців і 64 відсотки дівчат вжи-вають алкоголь, 13 відсотків молоді вжи-вають «легкі наркотики».

У жодній країні Європи немає такої ве-ликої кількості дівчат та хлопців (у віці від 14 до 16 років), які палять та вживають алкоголь у таких кількостях, як в Україні. Як наслідок, багато українців просто не доживають до пенсійного віку.

11№42 (95), жовтень 2011 р.

Олександр Радченко, старший викладач кафедри фізичного ви-ховання ЛНТУ присвятив свій виступ проблематиці профілактики вживан-ня алкогольних напоїв студентами ВНЗ – на цю тему Олександр Вікто-рович нещодавно захистив канди-датську дисертацію. Анкетування, що проводилося у трьох найбільших ВНЗ Волині, засвідчило: 82 відсотки дівчат вживають алкоголь, зокрема 17 відсотків – один раз на тиждень, 39 відсотків – 2–3 рази на місяць. Переважно захоплюються вином (63 відсотки). На другому місці – пиво.

Прослідковується тенденція до збільшення вживання алкогольних напоїв старшокурсниками порівняно зі студентами молодших курсів. Діа-гностика засвідчила: у 14 відсотків респондентів можлива алкогольна залежність, у 21 відсотка продіа-гностованих є проблеми з алкого-лем. Приблизно 17 відсотків респон-денток вживають алкоголь один раз на тиждень, 39 відсотків – 2-3 рази на місяць. Переважна більшість спо-живає вино та пиво.

Познайомившись та вивчивши рекламу алкогольних напоїв на теле-баченні, у пресі й на вулицях міста, наша група констатувала: на свідо-мість дівчат переважно впливають саме ці чинники. Так 1829 разів про-тягом тижня з двадцяти одного теле-каналу лунала алкогольна реклама, що становить 360 хвилин 2 секунди на тиждень. На вулицях Луцька 59 вивісок реклами алкогольної продук-ції, у пресі з 18 українських журналів, що проаналізував, і які розраховані, в основному, на жіночу аудиторію, виявив 21 відповідну рекламу, - ось такі дані навів Олександр Радчен-ко. – Викладачі ВНЗ України, у тому числі і наші, вважають, що відмови-тися від вживання алкоголю студен-

там може допомогти інформація про хвороби та наслідки від вживання спиртних напоїв, про негативний вплив на майбутніх дітей. І саме вона мала б домінувати у засобах масової інформації!

Тривожним є і рівень соматично-го здоров’я студенток: у 47 відсо-тків - низький, у 27 відсотків – нижче середнього, 25 відсотків – середній, 1 відсоток – вище середнього. Ви-сокий рівень соматичного здоров’я взагалі не був виявлений.

З фізичним станом ситуація ще гірша: 22,5 відсотка студенток ма-ють поганий фізичний стан, 62 від-сотки – незадовільний, 15 відсотків задовільний, 0,5 відсотка – добрий фізичний стан. Високий – не вияв-лено.

Отже, якщо до отриманих даних про слабке соматичне здоров’я та незадовільний фізичний стан додати вживання алкоголю, то наслідки для української нації можуть бути незво-ротними.

Викладачі кафедри фізичного ви-ховання ЛНТУ запровадили експе-риментальну методику, що містила курс лекцій, спрямованих на анти-алкогольну пропаганду, відвідування спортивних секцій два-три рази на тиждень, додатково до основного заняття з фізичного виховання, са-мостійних занять фізичними впра-вами, участь у спортивно-масових заходах, проведення акцій за здо-ровий спосіб життя. Протягом педа-гогічного експерименту, який тривав 10 місяців, проводився контроль кількості відвіданих секційних занять з волейболу, баскетболу, ритмічної гімнастики, плавання, атлетичної гімнастики, легкої атлетики, східних єдиноборств, карате, настільного тенісу – дівчат заохочували «пере-микати» увагу на цікаві і корисні для здоров’я справи.

Після підбиття підсумків експери-менту фізична підготовка дівчат пер-шого та другого курсів покращилася, на 18 відсотків зменшилася кількість студенток з поганою та незадовіль-ною фізичною підготовкою. На 9 від-сотків зменшилася кількість студен-ток, які вживали алкогольні напої.

В цілому отримані результати за-свідчили високу ефективність роз-роблених засобів і методів профілак-тичної роботи, що є підставою для їх впровадження у ВНЗ України.

– …Сьогодні ми мали можливість не просто обмінятися досвідом у роботі, а й ще раз переконатися: розумову і фізичну працездатність людини підвищує раціонально ор-ганізована рухова активність, –

казав Роман Карпюк, д.пед.н., проф., ректор Луцького інституту розвитку людини університету «Україна».

- Щоб покращити стан здоров’я студентів, їх потрібно заохочувати до занять фізичними вправами, відвіду-вань басейну, занять на тренажерах, правильного харчуваня, дотримання режиму дня, організації дозвілля без вживання алкоголю. В усіх розвине-них країнах Європи, в Америці існує культ здорової людини. Бути здоро-вим душею і тілом – це не данина моді, а користь для власного організму, для високої працездатності для всебіч-ного розвитку особистості, - вважає

Анатолій Цьось, д.н. з фізичного ви-ховання і спорту, проф., проректор з наукової роботи ВНУ імені Лесі Українки. – Конференція, проведення якої ініціювала кафедра фізичного ви-ховання і спорту Луцького національ-ного технічного університету, дове-ла – ви маєте не просто згуртований, а й науково-зрілий колектив.

Думками учасників конференції цікавилася Наталя Сумська

Фото Андрія Жолондевського

12 №42 (95), жовтень 2011 р.

Нещодавно довелося повертатися із відрядження че-рез Любешівський район. Так склалися обставини, що останнім часом доля не дарувала можливості побувати тут, хоча з телевізійних сюжетів, газетних репортажів час від часу чув, що Любешівщину на столичному рів-ні називають «глибинкою, де будують стадіони, школи, сучасні магістралі», де чи не найкраще на Волині ви-рішуються питання будівництва соціально-культурних об’єктів. Зокрема, у червні цього року у селі Березичі Любешівського району заступник голови ОДА Віталій Карпюк, голова облради Володимир Войтович та пер-ший заступник голови Верховної Ради України Адам Мартинюк взяли участь в урочистому відкритті ново-збудованого мосту через річку Стохід. Загальна його вартість склала 350 тисяч гривень, з яких 99 тисяч гри-вень – спонсорська допомога від Адама Мартинюка. Сподобалася ще одна фраза з газетної замітки: «Адам Мартинюк стабільно будує комунізм в окремо взятій Любешівщині (за сприянням у будівництві культурно-просвітницьких центрів)». Згадувалося і про будівни-цтво спортивного залу та шкільної їдальні у селі Бихів, реконструкцію сільського клубу та бібліотеки у селі Березичі, ремонт ФАПів у селах Дольськ, Люб’язь та інше. Дехто, читаючи ці рядки, може задати провока-ційне питання: згідно з проектом Закону України «Про

Ëþäè Âîëèíi

…БАГАТИЙ НА ДОБРІ СПРАВИ

Завдяки патріотичній позиції народного депутата Верховної Ради України Адама Мартинюка Міністерство оборони України передало на баланс Луцького національного технічного університету колишній будинок офіцерів у Луцьку. А незабаром за підтримки Адама Івановича були внесені поправки до державного бюджету… Виділені кошти будуть спрямовані на ремонт переданої будівлі, де планується розмістити один з навчальних корпусів нашого університету.

Успіх завжди з тими, хто його прагне.Вальтер Вінтл

вибори народних депутатів» найближчі вибори до пар-ламенту чекають українців вже в останню неділю жов-тня 2012 року. За проектом закону вони пройдуть за змішаною системою – половина парламенту обереть-ся за партійними списками, решта – у мажоритарних округах. Основні «битви місцевого значення» розгор-нуться саме в округах. Серед тих, хто буде боротися за мажоритарку, тобто може стати кандидатом-мажо-ритарником і претендувати на парламентське крісло депутата від Волині, один із найвпливовіших – комуніст Адам Мартинюк, орденоносець та перший віце-спікер парламенту.

То чи не вирішив автор цих рядків допомогти зро-бити рекламу своєму землякові, з яким багато років пов’язують досить тісні ділові та дружні стосунки?.. Одразу кажу, що таку мету не переслідую, хоча дійсно вважаю, що Адам Іванович гідно представлятиме Во-линь у Верховній Раді…

Я трохи відійшов від теми. Ті об’єкти, про як йшло-ся, дійсно потрібні волинянам. Старожили пам’ята-ють, що Полісся багато років вважалося «місцем, за-бутим Богом». Тут жили та живуть працьовиті, привітні люди, закохані у свій край мальовничих озер і лісів. Але попри багаті природні дари – ягоди, гриби, рибу, які збирали місцеві мешканці, особливо не було де

13№42 (95), жовтень 2011 р.

працювати. Гостро ця проблема постала після розпа-ду Союзу.

Однак Полісся завжди славилося і патріотами свого краю. Не побоюсь Адама Мартинюка назвати одним з них, недарма ж місцеві мешканці визнали його почес-ним громадянином Любешова.

Я згадую часи нашої юності, перші враження від спілкування з Адамом Мартинюком, який завжди був послідовним у своїх діях і вже зі студентських років ви-різнявся поміж інших яскраво вираженими організа-торськими здібностями. Якщо дехто в часи перебудови зрікся своєї партійної приналежності, заховався пода-лі від людських очей чи взагалі втік за кордон, то Адам Мартинюк погодився саме в ці непрості часи (мова йде про кінець 1990 – початок 1991 року) бути обра-ним першим секретарем Львівського міського комітету КПУ. Організаторські здібності вкупі з практичним до-свідом, а також авторитетом старого компартійця ста-ли вирішальним фактором того, що Адама Мартинюка було обрано на посаду

ІІ секретаря КПУ – цю посада він обіймає до сьогод-ні.

Цікавим є факт, що Адам Іванович не забуває про Львів. Свідченням цього є, наприклад, те, що нещодав-но Верховна Рада України затвердила грант на освіт-лення Львівського оперного театру. Чув, що це відбу-лося саме завдяки позиції Адама Івановича із цього питання: комуністи, котрі, як правило, виступають про-ти грантів, проголосували цього разу «за».

Мені особисто Адам Мартинюк імпонує як людина, що завжди уважно вислухає, ніколи не нав’язує своєї думки, але дипломатично підкаже, як краще чинити в цій чи іншій складній ситуації. Згадую часи, коли буду-валися меланжевий комбінат, завод виробів з пласт-мас, підшипниковий завод, приладобудівний та елек-троапаратний заводи – там потрібні були робочі руки. Були потрібні не лише звичайні працівники, а й висо-кокваліфіковані інженери. Саме таких фахівців плану-вали готувати у нашому тоді ще індустріальному інсти-туті. Оптимально було б готувати кадри з місцевого населення, та усім добре відомо, що рівень підготовки в міських та сільських школах суттєво відрізнявся не на користь випускників з районів, селищ. І все ж саме звідти до нас вступали розумні, обдаровані хлопці та дівчата.

Пам’ятаю слова Адама Івановича, які він казав на од-ній із зустрічей з нашими студентами на початку 2003 року: «Від роботи людина тужавіє і довше живе… Однак фах є фах. Коли людина з фахом, то до якоїсь роботи в неї розвивається потяг», – його очі світилися тоді лука-вою простодушністю.

Отож потрібний був не просто інститут, а технічний університет. Це дало право відкривати нові спеціаль-ності, створювати у своїй структурі нові навчальні під-розділи, самостійно розвивати фундаментальні науко-ві досягнення.

Йшов грудень 1997 року... Адам Мартинюк був од-ним з перших, хто привітав наш колектив з отриманням

найвищого – четвертого – рівня акредитації і права мати статус університету. А ми, в свою чергу, привітали земляка з високою посадою віце-спікера ВР, яку він по-сів у 1998 році.

Згадую одну з наших розмов з Адамом Івановичем у ті часи. Тоді багато хто розмірковував над питанням, ким за професією повинен бути президент, аби країна процвітала.

– На мою думку, йому не обов’язково бути фахівцем у галузі економіки, створенням парламентської біль-шості, геополітики тощо. Його особливістю є те, що він повинен орієнтуватися в усіх галузях настільки, щоб передбачити не лише наближення, але й подальші на-слідки заходів, що вживаються.

А ось урядовці мають право на окрему спеціалізацію, але і вони повинні вміти бачити стан справ у цілому… Парламентарі повинні володіти тими же здібностями, як і президент, міністр і, крім того, вміти відрізняти справ-жніх фахівців від балакунів. Вміти, якщо недостатньо розбираєшся в питанні, змовчати самому і примусити замовкнути некомпетентних. Звичайно, таку людину може вижити з парламенту балакун з широким чолом і курячим мозком. Тому громада повинна бути досить зрілою, – почувши ці міркування Адама Івановича, я був щиро радий його обізнаності і вмінню доступно пояс-нювати молоді політичні питання. Можливо, тому, що партійна робота для нього – це і доля, і професія, об-рана раз і назавжди, від якої не зрікаються.

Я не вважаю за потрібне обговорювати його полі-тичні погляди: кожна людина у своєму житті має право обирати те, що їй до вподоби, де вона здатна реалізу-вати себе як особистість, фахівець, патріот. І коли дех-то «закидає», що Адам Мартинюк – найбагатший во-линський депутат ВР України згідно з рейтингом–2010 від видання «Дело» у рамках проекту «Прозора влада», то, гадаю, Адам Іванович багатий насамперед добро-тою, турботою про людей, про своїх земляків – і це є найголовнішим у ньому.

Є східна легенда про одного чоловіка, який з доброю душею допомагав іншим. І Бог, побачивши його серце, одного разу сказав:

– Я здійсню три твоїх бажання. Які вони?– Хай там, де нема води, потечуть світлі ріки, там, де

нема дерев, зацвітуть сади. Хай живе радість та любов там, де їх нема. Однак не потрібно, аби люди одразу знали, що це я зробив.

Мені здається, що певною мірою ця притча стосуєть-ся і Адама Мартинюка, який, до речі, виділяє гроші і на ремонт, будівництво церков, зокрема, у селах Великий Курінь, Погулянка, Лобна, Люб’язь, Бережна Воля.

Гадаю, нікому не завадить замислитися, що зали-шиться нащадкам після нас, від кожного з нас окре-мо…

Віктор Божидарнік,ректор Луцького національного технічного

університету, доктор технічних наук, професор

14 №42 (95), жовтень 2011 р.

Íåð³äêî ó ðîçìîâàõ, ç åêðàí³â òåëå-â³çîðà ÷óєìî òàêó òî÷êó çîðó: ñïðàâ-æí³é âèñîêî³íòåëåêòóàëüíèé ðîçâèòîê ñâ³ò îòðèìàє ëèøå òîä³, êîëè çàìîæí³ ëþäè, á³çíåñìåíè ñòàíóòü äóõîâíî çð³-ëèìè.

×è áà÷èìî íà ñüîãîäí³ íàâêîëî ñåáå îñîáèñòîñòåé, áàãàòèõ ³ ìàòå-ð³àëüíî, ³ äóõîâíî? Ç òàêèì ïèòàííÿì ÿ çâåð-íóëàñÿ äî ïðåäñòàâíèê³â ð³çíèõ ïîêîë³íü. Ãàäàþ, ÷èòà÷àì áóäå ö³êàâî ïî-ñëóõàòè ¿õí³ ì³ðêóâàííÿ.

Андрій Іваніщук, п’ятикурсник факуль-тету комп’ютерних наук і інформаційних технологій ЛНТУ:

– «In terra pax homi-nibus bonae volunta tis» (Євангеліє від Луки 2.14) – на землі мир, в людях благовоління. Благовоління – схиль-ність, бажання робити благо, те, що корисно людям. Це ба-жання в дитині розвивають батьки, оточуючі, тобто багато залежить від виховання в родині. Таке бажання є природним для реалізації людини як особистості.

Читав, що до 1917 року в церков-но-приходських школах вчили: «Для того, щоб бути багатим духовно і матеріально, потрібно жити за де-сятьма Божими заповідями, сутність яких полягає у тому, щоб, незалежно від життєвих обставин, людина не брехала, не крала, не вбивала, вчи-лася і працювала.

Цікавий історичний факт: в ті часи старообрядницька громада обира-ла зі свого оточення талановиту, під-приємливу людину, давала їй почат-ковий капітал і та ставала купцем. Текстильним магнатом був Сава Мо-розов. Матвій Кузнєцов став «коро-

лем фарфору». Першою у світі люди-ною, яка організувала видобування нафти і її промислове використання був Володимир Кокорєв. Ці та інші меценати відрізнялися від нинішніх підприємців аскетизмом в особис-тому житті, допомагали таланови-тій молоді так само, як їм на перших

порах допомагала громада. А заробле-ні гроші вони запо-відали не власним дітям, а тим, кого призначала громада розпоряджатися ка-піталами.

На мою думку, люди спочатку через різні випробовуван-ня приходять до віри в Бога, попередньо відбуваються зміни в світогляді людини, а потім це відобра-жається на всьому її житті, побуті, по-глядах, вчинках. По-

ступово люди усвідом-люють, що гроші, які заробляють, належать не їм, а мають бути ви-користані для процві-тання суспільства.

…Вважаю, що духо-вність – це поняття не естетичне, а етичне. Людина може мати ба-гато дорогих картин, рідкісних книжок і вод-ночас бути лицеміром. Відповідно, якщо лю-дина протягом тижня з кимось свариться, ко-гось обдурює, а в не-ділю іде в храм і дарує на пожертву певну суму, вона насправді не є ду-ховно багатою, а робить лише крок заради «показухи», мабуть, для за-спокоєння власного сумління.

Меценатство – це конкретні вчин-ки людини, які свідомо перетворили-ся на звичку, є правилом її поведін-ки. Духовність – всередині людини, це – поклик серця.

…Чув про клуб мільярдерів, який організував М. Норбеков, спілку підприємців В. Мегре, але вони не афішують свою меценатську діяль-ність…

Вадим Яковлев, магістр фа-культету бізнесу ЛНТУ, підпри-ємець з 2007 року:

– Головним мотивом підприємця є не гроші, а самореалізація, яка пе-редбачає відокремлення його з чис-ла більш інертних людей, намагання зайняти серед них помітне місце, у тому числі отримати матеріальну ко-ристь для себе і своїх близьких. Гроші – це значною мірою інструмент впли-ву для досягнення поставленої мети. Головною метою є завоювання довіри споживача до своїх товарів і послуг. А держава повинна відстоювати інтер-еси підприємців. Коли вони реально

відчують цю підтримку, свідомо по-чнуть заробляти великі гроші у своїй країні, збільшуючи вартість бізнесу, тоді можливо, й виникне бажання до-помагати нужденним.

Ô³ëîñîô³ÿ óñï³õó

ЗАЛИШАТИСЯ ЛЮДИНОЮ ЗА БУДЬ-ЯКИХ

ОБСТАВИН

15№42 (95), жовтень 2011 р.

…З власного досвіду можу ска-зати: справжні духовні подарунки роблять порівняно небагаті люди, бізнесмени середнього класу.

Людмила Павлюк, кандидат економічних наук, доцент кафе-дри економіки та підприємництва факультету бізнесу ЛНТУ:

– Талант бути меценатом – це талант, який зустрічається значно рідше, аніж талант мистецький, на-уковий чи підприємницький, це та-лант дарувати зароблене власними руками, нічого не вимагаючи вза-мін. Протягом всієї історії розвитку нашої країни були багаті і впливові люди, які допомагали тим, хто цього потребував. Багато кому відомо, для прикладу, про славетні справи Ярос-лава Мудрого — великого б у д і в н и ч о г о держави й по-кровителя всіх муз у Київській Русі; княги-ню Анастасію Юріївну Голь-шанську (в за-міжжі Заслав-ську), яка дала великі кошти на переклад і друк знаме-нитого Пере-сопницького Є в а н г е л і я ; княгинь Олену й Софію Чор-т о р и й с ь к и х , які у 1597 році заснува-ли спеціаль-ну фундацію при Пересопницькому монастирі та дали кошти на шпиталь для недужих убогих і заснували шко-лу для селянських дітей тощо.

Але поряд з такими відомими і славетними постатями є й інші ме-ценати, які охоче допомагають нуж-денним і про яких знають лише оди-ниці. Так, наприклад, близько двох десятків волинських байкерів 10 вересня навідались у дитячий буди-нок «Сонечко» у місті Ківерці з бла-годійною метою – привезти дітлахам іграшки та покатати їх на своїх «за-лізних конях».

У свою чергу студенти нашого факультету беруть участь у благодійних акціях. Так, у червні відбулася акція «Будь милосердним», що мала на меті надати допо-могу людям похилого віку та інвалідам, які прожива-ють у геріатричному пансіо-наті Луцька. Студенти ЛНТУ приєдналися також до VI Всеукраїнської благодій-ної акції «Серце до серця», яка відбулася у травні з іні-ціативи благодійного фон-ду з аналогічною назвою.Під час проведення заходу на святкових благодійних концертах, конкурсах пла-катів, фотографій, ігроте-

ках було організо-вано збір коштів, на які буде закуплено медичне обладнан-ня для лікування дітей, хворих на цу-кровий діабет. І такі випадки не пооди-нокі.

Отож не обов’яз-ково мати багато грошей, щоб до-помагати людям, треба мати бажання і добре серце, не бути байдужими до чужої біди. Успіш-на особистість, яка змогла повноцінно реалізуватись, – це чуйна та добра лю-

дина, яка хоче допомагати не зара-ди слави чи іміджу, а заради мило-сердя. Саме ці прописні істини ми і доносимо до своїх студентів, адже однією з національних рис українців є доброта. Отож будьмо Людьми, допомагаймо тим, хто потребує на-шої допомоги, бо без любові та до-броти не можна побудувати багату успішну державу.

Замість коментарівКоносуке Мацушіта (Konosuke

Matshushita) – легендарний засно-вник та керівник японської компанії

«Мацушіта Електрик», відомої сво-їми світовими брендами «Panaso-nic», «National» і «Technics». Яскра-вий приклад успішного підприємця, впливового бізнес-лідера та іннова-тора. І це зважаючи на те, що йому не вдалося закінчити навіть початко-ву школу, бо вже у 9 років змушений був працювати.

Його меценатська діяльність вар-та поваги, а філософія життя викли-кає справжнє захоплення. Він не ви-трачав грошей на власні забаганки, а створював фонди, бізнес-школи, реалізовував соціальні проекти, аби трансформувати життя японців у більш гармонійне, заможне та спо-внене справжніх цінностей.

Один з найуспішніших підприєм-ців Японії ХХ століття вірив, що до-помога іншим – це допомога самому собі, удосконалюючи інших людей, ти удосконалюєш і себе. «Без вас ми не досягнемо успіху», так він часто говорив своїм співробітникам, бо був переконаний, що без допомоги інших його успіх був би неможливим.

Наталія Сумська

На фото: Андрій Іваніщук,Вадим Яковлев,

Людмила Павлюк,Коносуке Мацушита

16 №41 (94), вересень 2011 р.

Засновник:Луцький національний технічний університетАдреса редакції:43018 м. Луцьк, вул. Львівська, 75, каб. №13Tел.: 74-61-02Е-mail: generation-lntu@ukr.net

Редактор: Інна ТРОЦЮК

Дизайн і верстка: Василь ЧЕРНЕЦЬКИЙ

Газета надрукована у РВВ ЛНТУ

Друк: Володимир КОШМЕЛА

Замовлення: 464

Наклад: 400 примірників

Обсяг: 6 ум. друк. арк.

Періодичність: 1 раз на місяць

Свідоцтво про державну реєстрацію ВЛ 178 від 5 березня 2002 року

При передруку матеріалів обов’язковим є посилання на газету «Генерація».

Прекрасна осінь знов до нас прилинула,І знов під сонцем вересень притих.Давно птахи свої оселі кинулиІ десь в зажурі згадують про них.

Олександр Бондар,помічник проректора з навчально-

педагогічної роботи ЛНТУ

Осінній романсУсе пройде, хоч якби не жалів,Все промайне, як відблиск водограю,І зелень трав, і золото полів,І сум птахами кинутого гаю.

Осінній дощ нас ніжно бадьорить,В табун човни зігнавши на причалі.І тільки ліс божественно зоритьУ кольорах надії, смутку і печалі.