2013 04 April - ЦЕРКОВНИЙ ВІСНИК / CHURCH HERALD (Web)

Ч. 4 (947), Рік XLVІКВІТЕНЬ 2013

No. 4 (947), Vol XLVІAPRIL 2013

ПАТРІЯРХ СВЯТОСЛАВ, ПРИВІТАВ НОВООБРАНОГОПАПУ ФРАНЦИСКА

(Закінчення на стор. 3)

Патріярх Святослав (Шевчук), Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, надіслав вітального листа на ім’я Святішого Отця Франциска з нагоди обрання Вселенським Архиєреєм і запросив його відвідати Україну з нагоди 1025-річчя Хрещення України. «Це було б великим благословенням для нас та всієї України розраховувати на Вашу присутність під час такої визначної події», - ідеться у привітальному листі. Глава Церкви привітав новообраного Папу Франциска від свого імені та від всієї Української Греко-Католицької Церкви іспанською мовою. «З глибини наших сердець радіємо, що Вас вибрали Папою. Приєднуємося до вітань нашими молитвами, які сьогодні звучать із вуст нашої пастви, що знаходиться на всіх континентах», - написав Блаженніший у листі до Папи Франциска. Глава УГКЦ відзначає, що Святіший Отець добре знайомий із УГКЦ, яка пройшла мученицький шлях. Уперше Папа зустрівся з УГКЦ, навчаючись у салезіанській школі та прислуговуючи отцю Степану Чмілю у святилищі під час Літургій. Пізніше, будучи Архиєпископом Буенос-Айреса, він мав нагоду її пізнавати, опікуючись Аргентинською єпархією Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ: її єпископами, священиками, ченцями і черницями та всіма вірними. «Особисто висловлюю Богові свою щиру вдячність, оскільки саме в Буенос-Айресі я, молодий та щойно призначений єпископ, робив свої перші кроки, перебуваючи там під Вашою батьківською опікою.

І сьогодні впевнений, що зможу розраховувати на підтримку Вашої Святості, як і Аргентинська єпархія Покрови Пресвятої Богородиці», - зазначив Глава УГКЦ.

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - КВІТЕНЬ 2013

Просимо користувати iз парафіяльного вебсайту:www.stsvo.org

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Тел. (773) 384-6400

Пригадуємо, що можна замовити приміщення в нашому Осередку який знаходиться у самому центрі Українського села - на різні родинні імпрези, дні народження, хрестини, весілля і забави.Заохочуємо батьків, котрих діти приступають до Першого Врочистого Св. Причастя і Першої Св. Сповіді, щоб користали і вже замовляли собі приміщення в нашому Осередку.До ваших послуг професійна обслуга, вишукана їжа, а також величезна паркова площа, нададуть вам приємний час у колі родини і друзів.

ПАРАФІЯЛЬНА РАДІОПРОГРАМА- НЕДІЛЬНІ ДЗВОНИ -

Ви можете замовляти ваші привіти, побажання для ваших рідних, знайомих.

Слухайте радіопередачу кожного вівторкао годині 8:00 вечора із радіостанції

WSBC 1240 AM (на півночі)WCFJ 1470 AM (на півдні)

2

2013

APRIL

К В І Т Е Н ЬÓÊÐÀ¡ÍÑÜÊÈÉ ÊÀËÅÍÄÀÐ


3

(Закінчення із стор. 1)ПАТРІЯРХ СВЯТОСЛАВ, ПРИВІТАВ НОВООБРАНОГО ПАПУ ФРАНЦИСКА

Відтак Блаженніший Святослав наголосив, що Українська Греко-Католицька Церква розвивається, зростає та засвідчує свою віру. «Хочу запевнити Вас у нашій єдності, сопричасті та синівській вірності Вам, як Вселенському Архиєрею, вірності, яку наша Церква скріпила пролитою кров’ю своїх мучеників протягом своєї історії та особливо під час жахливих років панування комуністичної влади заради єдності із Вселенською Церквою», - наголосив Блаженніший Святослав. На завершення Предстоятель УГКЦ попросив у Святішого Отця апостольського благословення для УГКЦ та побажав йому, щоб він «служив Богові та Вселенській Церкві з мудрістю і духовною силою на многії літа».

Департамент інформації УГКЦ

ЖИТЄПИС ПАПИ ФРАНЦИСКА76-річний Хорхе Маріо Бергольо, аргентинський кардинал-єзуїт із Буенос-Айреса. Про це сповістив кардинал-протодиякон Римо-Католицької Церкви Жан-Луї Торан, вийшовши на балкон собору Святого Петра, щоб вимовити знамениту латинську фразу ‘’Habemus papam’’ (У нас є Папа) і оголосити його ім’я Франциск. Відтак на балкон головного католицького храму світу винесли хрест і новообраний Єпископ Рима з’явився перед віруючими, щоб виголосити традиційне благословення ‘’Urbi et Orbi’’ (Місту і світу). До обрання Папою Хорхе Маріо Бергольйо обіймав посаду аргентинського кардинала Римо-Католицької Церкви. Служив архиєпископом Буенос-Айреса з 1998 року. Був зарахований до Колегії кардиналів у 2001 році. Народився 7 грудня 1936 року в Буенос-Айресі. Він один із п’яти дітей італійського працівника залізниці. Після навчання в семінарії у Вілла Девото 11 березня 1958 вступив до Товариства Ісуса (орден єзуїтів). Отримав ліценціат філософії в Колегії Максимо Сан-Хосе в Сан-Мігель, а потім викладав літературу і психологію в Колегії де-ла-Інмакулада в Санта-Фе та Колегії дель-Сальвадор у Буенос-Айресі. Висвячений на священика 13 грудня 1969 року.

Як кардинал, Бергольо був призначений на низку адміністративних посад у Римській курії. Зокрема, служив у Конгрегації духовенства, Конгрегації богослужіння і таїнств, Конгрегації інститутів посвяченого життя і Конгрегації товариств апостольського життя. Бергольйо став членом Комісії у справах Латинської Америки та сімейної ради. 8 листопада 2005 року кардинал Бергольйо був обраний Президентом Аргентинської Єпископської Конференції на три роки (2005-2008). Переобраний 11 листопада 2008 року.

РІСУ

ПОЯСНЕННЯ ДО ГЕРБА ПАПИ ФРАНЦИСКА

Офіційний сайт Ватикану опублікував нову версію герба Папи Франциска, що включає декілька змін. У поясненні до змін вказано, що зірка, яка означає Пречисту Діву Марію, Матір Христа і Церкви, не є більше п’ятираменна, а восьмираменна, що означає вісім євангельських блаженств. Графічно змінене зображення квітки нарду (туберози), що вказує на Святого Йосифа, Покровителя Вселенської Церкви. Тепер це зображення набагато більше схоже на малюнок квітки. Девіз Папи Франциска «Miserando atque eligendo» (Поглянув з милосердям і вибрав), розміщений під щитом, тепер написаний на стрічці з червоними краями. Без змін залишена емблема Товариства Ісусового. Папа Франциск вирішив залишити свій попередній єпископський девіз «Miserando atque eligendo» та основні елементи герба, що відзначається лінійною простотою, які він був вибрав з моменту своїх єпископських свячень.Блакитний щит увінчаний символами папської гідності, тими самими, які прийняв його попередник Венедикт ХVІ – мітра між схрещеними золотим та срібним ключами, пов’язаними червоним шнуром з китицями. Приблизно вісім сторіч Вселенські Архиєреї мають особистий герб, який є символом їхнього понтифікату. До 2005 року папські герби увінчувала тіара – знак папської влади. Святіший

4


Отець Венедикт ХVІ замінив у своєму гербі тіару звичайною мітрою з двома червоними стрічками, на яких зображені два золоті хрести. Також і герб Папи Франциска увінчаний срібною мітрою з трьома золотими горизонтальними смугами, що вказують владу освячувати, управляти та навчати, і які вертикально з’єднані між собою, вказуючи на єдність цих трьох влад в одній особі. Схрещені золотий та срібний ключ зображені з ручками вниз (у руках Намісника Христа), є символом того, що Христос дав Святому Петрові ключі від небесного Царства та у символічній формі представляють духовну владу Папи, наступника святого Петра на землі: золотий вказує на владу розв’язувати і зв’язувати на небі, а срібний – на духовну владу Папи на землі. Вони є посиланням на євангельську подію, описану святим Матеєм у 16-му розділі своєї Євангелії: «Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають. Я дам тобі ключі Царства Небесного, і що ти на землі зв’яжеш, те буде зв’язане й на небі; і те, що на землі розв’яжеш, те буде розв’язане й на небі» (Мт 16, 18-19). Ключі пов’язані червоним шнуром з китицями, що вказує на нерозривний зв’язок між владою в’язати і розв’язувати на небі і на землі. Вони перфоровані у формі хреста, бо не призначені для практичного вжитку, а є символом влади Вселенського Архиєрея.У верхній частині блакитного щита знаходиться емблема Товариства Ісусового, Ордену Єзуїтів, з якого походить Папа: яскраве сяюче сонце, а посередині три латинські літери, IHS, що є монограмою Христа. Над центральною буквою вони увінчані хрестом, а під ними – три чорні цвяхи, символ Христових страждань.У нижній частині щита з лівого боку знаходиться восьмираменна зірка, а з правого – квітка нарду

(туберози). Згідно із давньою геральдичної традицією, зірка означає Пречисту Діву Марію, Матір Христа та Церкви. А квітка туберози, що її називають також і нардом, вказує на Святого Йосифа, покровителя Вселенської Церкви. В іспанській іконографічній традиції Святий Йосиф представлений з гілкою нарду в руці. Ця квітка має також і популярну назву «прут Святого Йосифа». Розміщуючи в своєму гербі ці символи, Папа прагнув висловити свою особливу набожність до Пресвятої Богородиці та Святого Йосифа.

Девіз Святішого Отця Франциска «Miserando atque eligendo» (Поглянув з милосердям і вибрав), взятий з проповіді святого Беди Достойного, венедиктинського монаха, що жив у 7-8 сторіччі в Англії. Коментуючи євангельський епізод про покликання святого Матея, святий Беда написав: «Побачив Ісус митаря і, оскільки, подивився на нього з милосердною любов’ю, вибрав його, кажучи: Йди за Мною». Згадана проповідь присвячена божественному милосердю і включена в Літургію Годин латинської Церкви на свято Святого Матея. Вона відіграла

особливе значення в житті та духовному шляху Папи. 1953 року, саме на свято Святого Матея, 17-річний юнак Хорхе Берґольйо в особливий спосіб відчув люблячу Божу присутність у своєму житті. Після однієї сповіді він відчув у своєму серці Боже милосердя, що з люблячим поглядом кликало його до богопосвяченого життя за прикладом святого Ігнатія Лойоли.Після обрання єпископом, на згадку про цю подію, яка позначила початки його повного посвячення Богові в Його Церкві, єпископ Берґольйо вирішив вибрати девізом та програмою життя вислів святого Беди «Miserando atque eligendo» (Поглянув з милосердям і вибрав), який тепер вирішив відтворити і в своєму папському гербі.

Радіо Ватикан

5


ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ СВЯТІШОГО ПАТРІЯРХА СВЯТОСЛАВА

ДО ВІРНИХ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИНА ВЕЛИКИЙ ПІСТ 2013 РОКУ

Добре, коли багатство без гріха;убозтво ж погане лиш у мові безбожника (Сир. 13, 24).

Дорогі в Христі!

У час Великого посту кожен християнин задумується, як гідно прожити цей період, дарований нам Церквою для того, щоб перемінити, поглибити і збагатити своє духовне життя. Як жити відповідно до християнських

засад у світі, що ставить перед нами виклики, випробування і спокуси? Чотиридесятниця є особливою нагодою для покаяння, примирення з Богом і ближнім, відкинення байдужості, злих думок та егоїзму. Піст – це особливий час навчатися любові, – любові до Бога і ближнього. Піст – це, зокрема, час для інтенсивної молитви та діл милосердя. До діл милосердя і милостині покликані всі християни, незалежно від їхніх статків. На початку Великого посту варто замислитися над питаннями про матеріальні блага і багатство. Ці питання для нашого посткомуністичного суспільства дикого капіталізму є суттєвими. Тягарем чи благословенням є багатство? Яка відповідальність заможних людей у суспільстві, що впадає у щораз більшу бідність? Як Церква ставиться до багатих? У Святому Письмі ми знаходимо чимало уривків, де йдеться про багатство і маєтних людей. Там є багато критики щодо багатих, але є також глибинне розуміння багатства. Христос гостро критикував дії багатіїв, але не уникав спілкування з ними. В Євангелії від Луки (19, 1–10) читаємо, що Ісус не погордував зайти в дім митника Закхея і розділити з ним їжу. Варто наголосити, що після цих відвідин

Закхей дав Йому обіцянку вчетверо віддати всім, кого тільки він образив під час збирання податків, і завдяки цьому «на цей дім зійшло спасіння» (Лк. 19, 8–9). Церква вчить, що багатство – це Божий дар як засіб для служіння. Воно може стати знаряддям на шляху до спасіння, якщо є не метою, а засобом. Та водночас володіння багатством може бути небезпечним, як, зрештою, кожне рішення людини. Часто ми бачимо, як бажання щораз більшого збагачення переходить розумні межі, стає самоціллю. Наслідки цього плачевні: захланність, зловживання владою, зарозумілість, віра в безмежну силу багатства, схиляння перед грошима як перед ідолом. Великою мірою цьому посприяла матеріалістична, безбожницька ідеологія, коли відсутність страху Божого змусила замовкнути людське сумління. Саме до таких, засліплених прагненням ще більшого багатства, які думають, що можуть прожити без Бога, звертається Господь: «Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде? Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога» (Лк. 12, 20–21). Безумному багачеві бракувало розуміння того, що саме Господь дає йому блага, зокрема послав добрий урожай. Дуже недалекоглядно думати, що ми самі є господарями свого життя. В Євангелії від Матея сказано: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5, 3). Блаженними є ті, що розуміють свою залежність від Бога; при цьому їхнє матеріальне становище не має значення – убогим духом і смиренним може бути і багатий, і бідний. Матеріальні блага – відносне і другорядне. У Сиропусну неділю напередодні Чотиридесятниці

6


ми читаємо слова, що їх мусимо запам’ятати назавжди: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить і де підкопують злодії і викрадають. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають» (Мт. 6, 19–20). Із притчі про багатого юнака ми дізнаємося, що важко багатому ввійти в Царство Небесне, «легше верблюдові пройти крізь вушко голки» (Мт. 19, 23–24). Хтось може подумати, що Господь тут засуджує багатство і прославляє бідність. Проте якщо ми уважно дочитаємо цей євангельський уривок, то побачимо, що на питання, хто ж може спастися, Христос відповідає: «У людей це неможливо, Богові – все можливо». Щоб спастися, не обов’язково бути бідним. Важко ввійти в Царство тóму, хто покладає надії лише на багатство, а не на Бога, хто не бачить своєї духовної вбогості. Убогі не менше за багатих потребують Бога, щоб спастися. Можливо, вони лише менше схильні покладатися на матеріальний добробут для осягнення свого щастя. Земний достаток – це покликання до відповідальності за ближнього. Багатство вимагає відповідальності за те, щоб правильно розпоряджатися ним на благо інших, щоб служити їм, ділитися скарбами, які дарував Господь Бог. Багатство має цінність, коли воно допомагає його власникові зростати духовно, коли воно працює на загальне добро. Саме такого ставлення до багатства Церква навчала від початку. У Посланні до Тимотея апостол Павло писав: «Багатим у цьому світі накажи, щоб не неслись думками вгору та не надіялися на нетривке багатство, лише – на Бога, який щедро дає нам усього для вжитку; щоб добро чинили, багатіли добрими ділами, були щедрі, ділилися радо і тим робом збирали собі скарб – добру підвалину на майбутнє, щоб осягнули життя правдиве» (1 Тим. 6, 17–19). Милостиня – це необхідна умова справжнього посту. Святий Іван Златоустий, навчаючи нас по-

справжньому вшановувати стражденного Христа, каже: «Прагнеш почитати Тіло Христове? То не дозволь щоби воно зневажалося у Його членах, тобто в особі бідних, які не мають у що зодягнутися. Не вшановуй Його тільки тут, у церкві, шовковими покривалами, якщо поза межами храму ти Його оминаєш, коли Він страждає від холоду й наготи. Той, що сказав [на Тайній вечері]: “Їжте, це є Тіло моє”, потверджуючи дійсність своїм словом, сказав теж: “Я голодував і ви не дали мені їсти” (пор. Мт. 25, 42)» (Гомілії на Євангеліє від Матея, От. 50). Дорогі в Христі! Закликаю вас під час Великого посту звернути особливу увагу на потреби людей у нашій країні, – у країні, де існує провалля між багатими й бідними, де вечеря вдвох у престижному ресторані дорівнює місячному бюджетові сім’ї пенсіонерів, а автомобіль преміум-класу – вартості квартири для кількох безпритульних! Не багато міст світу можуть похвалитися такою кількістю дорогих автомобілів, як Київ, проте ми знаємо, що чимало людей в Україні перебувають за межею бідності, що багато в нас соціально незахищених людей, сиріт і вдів. Багаті люди в бідних країнах мають особливу відповідальність, але й унікальну нагоду – малою пожертвою зробити велике діло, допомогти іншому змінити своє життя. Українське суспільство потребує мікрокредитів та мікроінвестицій для великих змін. Такі невеликі пожертви – це крихти зі столу багатих, які можуть наситити бідних. Варто пам’ятати, що благодійність – це не лише грошові пожертви, а й присвячення іншим свого часу, уваги та ділення знаннями. У цьому є велика потреба. Будучи близько до бідних своєю пожертвою і своїм серцем, ми наближаємося до самого Творця, а таким чином сповнюємо заповідь Христа: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх найменших братів, – ви мені зробили» (Мт. 25, 40). Благословення Господнє на вас!

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

22 березня 2013 року Божого,у день святих сорока севастійських мучеників

7


СПОМИН ПРО ПАТРІЯРХА ЙОСИФА СЛІПОГОІрина Ясінська Ґрейвз

Для мене велика честь сьогодні бути у вашій парафії і мати слово про Блаженнішого Йосифа Сліпого. Поки я почну своє слово, хочу пояснити, чому ваша парафія така мені близька.

У 70-их роках у моїй парафії Святої Родини, місцевий парох не хотів згадувати Патріярха Йосифа і почалося старання

впроваджувати англійську мову у парафіяльне життя. Я розуміла, що це, що діється, не є правильним. Я тоді була у середній школі і ми дуже багато чули за парафію Святих Володимира і Ольги. Тоді настоятелем ще був отець o. Бутринський. Я, мій брат і моя сестра рішили, що тому, що ми хочемо бути прихильниками Патріярха, ми хочемо виписатися з нашої парафії і записатися до парафії Святих Володимира і Ольги в Чікаґо, хоч ми жили

у Вашінґтоні. Ми це представили нашим батькам. Ну, дещо було обурення, хоч вони поділяли наші думки. Ми це взяли під увагу і я написала листа в

нашому імені до о. Бутринського, пояснила нашу ситуацію і попросила отця, чи він би нас прийняв як парафіян до своєї парафії і нам сказав якою є вкладка, яку ми би хотіли платити. За деякий час отець до нас відписав дуже ласкавий лист і прийняв нас до вашої парафії і додав, що через те, що ми

студенти (а ще дуже молоді студенти), тому нас не зобов’язує вкладка. І нам завжди було дуже приємно, коли отця зустрічали в Римі, то він завжди до нас з відкритими руками підходив і казав «Мої парафіяни з Вашінґтону.» І всім оповідав, як це сталося, що ми стали парафіянами вашої парафії. Так що ваша парафія є особлива для мене у моєму серці і ви всі є дуже близькі для мене.

Друга причина чому ця парафія є близька, як Оля вже згадала, в 1976 році я була в Римі вже

Блаженніший дає мені причастя у своїй каплиці у Ватикані

Перед Собором Святої Софії у Римі. З ліва на право - о. Петро Стецюк, Марта Ясінська (моя сестра),

Блаженніший, Ірина Ясінська

8


кілька місяців, поки студенти приїхали до УКУ. Я дізналася, що приїжджають студенти з Чікаґо. І ми запізналися. Я мушу сказати, що Оля, Атя і Христя

дружимо від 76-го року і ближчих приятелів від серця і душі я на тому світі не маю, за що я завжди вдячна Богові, що мала нагоду запізнати таких взірцевих людей.

Йосиф Коберницький-Дичковський Сліпий народився 17-го лютого 1892 року у селі Заздрість на Тернопільщині. Батьки його виховували у глибоко духовній християнській родині. Почав навчання у сільській школі, а відтак продовжував освіту у Львівській Духовні Семінарії. Опісля закінчив філософійські і богословські студії в Інсбруці та Римі.

27-го вересня 1917 року, на празннк Воздвиження Чесного Хреста, молодий питомець був рукоположений у священичий сан Слугою Божим Митрополитом Андреєм Шептицьким в Унівській Лаврі. Щоб забезпечити провід церкви після своєї смерті, Митрополит Андрей мусів висвятити наслідника. В розмові, яку я мала з світлої пам’яті о. Д-ром Іваном Гриньохом, він мені розказав, що були три можливі кандидатш на наслідство, але Митрополит, знаючи, що наша церква буде переходити велике переслідування, розумів, що треба було з тих трьох вибрати того, котрий є сильний духом і витривалістю. Отже, 23-го грудня

1939 року, в таємній хіротонії, Митрополит Андрей висвятив о. Йосифа єпископом-помічником з правом наслідства Львівського митрополичого престолу.

Після смерті Слуги Божого Андрея 1-го листопада 1944 року, Єпископ Йосиф став Главою Української Греко-Католицької Церкви.

Блаженнішого арештовано три рази радянською спецслужбою за «антирадянську діяльність і співпрацю з фашистськими окупантами.» Перший арешт був у квітні 1945 року. Присудили 8 років каторжних робіт у Сибірі. Другий арешт відбувся зразу після звільнення з першого у 1953 році. Третій раз Блаженнішого арештовано у 1957 році і засуджено на 7 років каторжних робіт. Цитую зі статті світлої пам’яті Єпископа Івана Хоми «Шляхами каторги Блаженнішого Йосифа Сліпого» з «Богословії» Ч. 57. Слова Блаженнішого:

Я розмовляю з Блаженнішим у Римі підчас святкувань у честь Блаженнішого уродин

Блаженніший і я відходими від гробу Президента Америки Джона Кеннеді після відправлення панахиди

Блаженнішим

9


12-го квітня 1945 року поїзд з Блаженнішим від’їхав зі Львова до Києва. У Києві завезли Блаженнішого до найтяжчої тюрми при вулиці Короленка, 33. По нових і дошкульних обшуках запровадили його до «одиночки». Блаженніший, ще перед арештом змучений працею, а після двох діб неспання і знущань, почувався недужим в київські тюрмі. І знов цитую Блаженнішого із статті о. Хоми:

Протягом вісімнадацяти літ тюрем, тяжкої каторжної роботи у таборах Блаженнішого возили по всіх сторонах Сибіру: перші дві тюрми були у Львові і Києві а відтак Новосибірськ, Маріїнськ, Боїми, Кіров, Печора, Інта, Воркута, Косьо, Потьма, Маклаково, Явас, Вихоревці, Кузмінки, Новочунка,

Красноярськ, Чуна, Свердловськ, Мордовський спецлаґер Камчатка і до Москви.

Через старання Папи Івана XXIII, Президента Америки Джона Кеннеді і журналіста Нормана Казенса, Блаженнішого звільнено на волю 12-го січня 1963 року. До Риму прибув 9-го лютого 1963 року. Блаженніший не мав бажання виїжджати з Радянського Союзу, бо бажав залишитися зі своїм стадом. Блаженніший сам оцінив унікальність цієї нагоди своїми словами: «... завершувати те, чого

не міг довершити як в’язень». За першу зустріч з Папою писав Блаженніший: «Він зовсім як Батько... Він взяв мене в обійми і плакав.»

Поява Блаженнішого на Другому Ватиканському Соборі була сама собою великим подвигом для нашої страдальної церкви. Нашу церкву в той час називали «Церквою мовчання» а тут, у самому Ватикані, голос Ісповідника Віри лунав не тільки в старовинних стінах Ватикану,

«Мене водили на слідство день і ніч, - оповідав Блаженніший, -Так, що я буквально падав з ніг і мене мусіли підтримувати, ве-дучи до слідчого судді, при тому голодував, бо давали на деньтрошки юшки і 300 ґрамів хліба. Одного разу ранком,вертаючи з допиту, бачив я на коридорі єпископа Григорія Хомишина, згорбленого і похиленого, як вертався з умивальки.Перший слідчий на ім’я Горюн, був людиною грубою і проста-куватою. А голодування, безсоння і часті довготривалі допити... То велика ласка Божа, що я витримав ті всі муки.»

«Пригадую собі, - оповідав Блаженніший, - як в середу 11-гоквітня 1945 року наїхало дуже багато авт з поліцією, а полковникМельніков приніс мені документ прокурора про арешт. Обшу-кали мене і забрали на авто та відвезли до тюрми при вулиціЛонцького. Дуже прикра була річ почути на собі, підчас обшуку,розбишацькі руки».

лист від Патріярха

10


але по цілому світі. Коли Блаженніший говорив про нашу страдальну церкву, це був перший раз, що інформація про неї і про її терпіння вийшла свідченням у світ. «Україна покрита горами трупів і ріками крови», - говорив Блаженніший. І цікаво, що мимо того, що час Блаженнішого на його промову закінчився і вже блимало оте червоне світло, він продовжував говорити і ніхто не наважився його зупинити. Опісля всі кардинали встали і оплесками привітали те, що він їм оповів.

І хоча, з огляду на здоров’я, світ думав, а особливо його вороги, що Блаженніший довго не буде жити на волі, Господь Бог мав інші плани для нього.

Блаженніший відвідав цілу українську діяспору по цілому світі. Здвигнув Собор Святої Софії у Римі; Український Католицький Університет ім. Святого Климента Папи у Римі; Філіі УКУ по всіх поселеннях українців по цілому світі; заснував монастир оо. Студитів у Кастель Ґандольфо біля Риму; викупив храм у Римі Святих Сергія і Вакха

та розвинув там українську парафію. Відновив видавництво «Богословія», «Дзвони», та «Нива». Започаткував видання «Благовісник Верховного Архиєпископа візантійсько-українського обряду».

Блаженніший боровся за права переслідуваної церкви при кожній нагоді. Його боротьба була без компромісів. Блаженніший також боровся за визнання Патріярхату та прямо сказав Папі Павлові VI: «Не схвалите Ви, схвалить Ваш Наступник... Бо вже тому, що ми, наша Українська Церква, існуємо, ніколи не можемо відказатися від Патріярхату». Дуже болючим особисто для Блаженнішого було те, що не всі єпископи-владики підтримували започаткований ним рух «За Патріярхат».

Його Святість, Патріярх Йосиф І упокоївся у Бозі 7-го вересня 1984 року в Римі. У 1992 році Патріярха перенесено з Риму до Львова та перепоховано у Соборі Святого Юра.

Я мала вісім літ, коли Блаженнішого звільнили з тюрми. Я нічого за цю людину не знала

(Закінчення на стор. 15 )



11


РІЗДВЯНА ЗУСТРІЧ З ДІТОЧКАМИ І ЇХНІМИ БАТЬКАМИУ час Різдвяних свят так легко віриться в чудо. Містичність Різдвяної ночі, немовлятко Ісусик, три царі що ідуть його привітати, пастушки з ягнятками – для наших дітей це перші спогади Різдва які закарбуються у їхній пам’яті назавжди. Ми батьки у першу чергу, а також виховання у школі, церкві та й в громаді в цілому закладаємо цей фундамент добра у їхніх маленьких душах. Різдво є одним з найяскравіших споминів які ми виносимо з нашого дитинства. Приготування куті, вареників, узвару і інших страв до Святої Вечері разом з мамою у хаті, прикрашання ялиночки і татів спів “Бог

Предвічний Народився” пригадує напевно не один з нас у цей особливий час. І як би ми не святкували і яких традицій не дотримувалися б це надзвичайне почуття у час Різдвяних Свят є тим що формує нас як християн, українців і просто добрих людей.Ми вирішили організувати Різдвяну зустріч для наших найменших парафіян, щоб разом поколядувати, послухати про суть Різдва, спекти тістечка і просто побути разом. Розпочали ми з лекції для наших діточок. Лекція відбулася

у церкві біля різдвяної ялинки, що ще більше додало до святкового духу і настрою. Коли Отець Ігор розповідав дітям про Різдво наші маленькі допитливі діти мали так багато запитань. І це наповнювало серця нас, батьків радістю що дітям цікаво, і як багато вони знають. На закінчення лекції

отець Ігор по одному повів діточок у захристію, де діти змогли побачити святая святих. Опісля лекції ми чекали діточок під церквою шоб разом пекти різдвяні тістечка, колядувати і просто побігати.Наближається час Великого посту, фарбування великодніх яєць, приготування до Паски. Ми плануємо зустрічатись і з нетерпінньм чекаємо на наші зустрічі. Також хочемо ласкаво Вас запросити приводити своїх дітей до нашої маленької родини. До скорої зустрічі!

12


СВЯТО ШЕВЧЕНКА В ШКОЛІ СВ. О. МИКОЛАЯВ кожній українській родині, де по-справжньому цінують українське слово шанують українських традицій, можна побачити книги трьох українських

поетів та письменників, трьох українських геніїв:Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки.

В кожній українській родині, де батьки по-спражньому дбають про виховання національної гідности у своїх дітей можна почути українську казку “Ріпка” для наймолодших, почуєте мелодії “Тече Вода” чи “ Зацвіла в долині”, почуєте пояснення слів, “щоб не плакать, я сміялась” для трохи старших дітей.Своїми розважаннями та думками, цитуванням поезій, піснями на слова великих трьох постатей української літератури ділилися діти школи св. о. Миколая зі свохми друзями іншомовного походження

Діти порівнювали, пояснювали схожість думок трьох наших наставників; Шевченка, Франка і Українки, які вчили нас, своїх нащадників, любити свій народ, свою мову, свою Україну усім своїм серцем. Прозвучали слова Л. Українки: “Не плакати, не нарікати, але боротися та працювати для України.” Діти згадували слова І. Франка; “ Не ридати, а

на світлинах учні Св. о. Миколая

13


здобувати, хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі.”Учні школи св. о. Миколая цитували всі поезії Шевченка в українські і англійські мовах, де хотіли

донести справжнє значення цих поезій послань своїм англомовним друзям.Хор заспівав пісень на слова Шевченка,

виконувалися пісня про Тараса. Разом з гостями та присутними “Заповіт”. А

закінчилася програма маленькою виставою за української народної казки, “Ріпка” яку у віршованій формі зберіг для дітей І. Франко. Діти-глядачі з неабиякого радість вітали лялькових

героїв, а діти-акторів чудово справилися зі своїми ролями. Отож, як наказувати нам Шевченко, Франко і

Українка – берегти пам’ять - учні школи св. о. Миколая шанують і не забувають своєї мови, свого слова, своєї пісня і своїх традиції.

фото: Максим Григораш

14


БЕРЕЗНЕВІ ЗУСТРІЧІ ТОВАРИСТВА“РОДИННИЙ ПРОСТІР” ПРИ НАШІЙ ПАРАФІЇ

У березні наше товариство “Родинний Простір” відбуло дві зустрічі. На нашій першій зустрічі ми приготовлялися до Великого Посту. Разом з діточками робили вареники з м’ясом, говорили про наближення посту. Найкраще діти

сприймають світ через образи, тому приготування вареників з м’ясом було знаковим і у процесі приготування найлегше пояснити дітям, що скоро мусимо старатися бути скромнішими не лише і їжі, але й у вчинках, поведінці.

А у п’ятницю 22 березня ми з діточками відвідали наш Український Національний Музей. Куратор музею Пані Марія Климчак, яка у собі поєднує і талант музейнознавця, творчої цікавої людини, талантовитого розповідача і просто гарної людини з добрим серцем була дуже вирозуміла

і терпелива, коли оповідала діточкам як в Україні сваяткували Великдень, що таке писанка. Пані Марійка люб’язно показала не тільки дітям, але й нам дорослим колекцію писанок, вишиті сорочки у скрині. Нашим дітям, які народилися тут в Америці цікаво було побачити і торкнутися скрині, старовинних цимбал, макету церкви. Куратор музею не просто показала, що було у музеї, але й старанно приготувалася до зустрічі одягнувши барбі-ляльок в українські строї, розставила їх навколо моделі церкви Св. Миколая. Це було справжнє свячення пасок з міні кошиками. З маленьких сувенірів показала українське село з лелеками і давала дітям в руки старі ложки, маслобійку, діжечку. Розказала про те, як жили діти і

показала міні колисочку, а діти цокатися писанками на знак знайомства. Наші зустрічі завжди є по новому цікаві і незабутні, але наш весняний похід у музей був надзвичайно зворушливим. Коли ми зайшли до музею Пані Марійка зауважила, що такої публіки тут ще не було. Ми сподіваємося стати частими гостями в музеї і заохочуємо батьків приводити дітей на відкриття виставок, чи просто зайти після недільної відправи. Особлива подяка батькам що так старанно виховують діточок в українському і християнському дусі, приводять їх на зустрічі, допомагають нам з о. Ігорем порадою і добрим словом.

До скорої зустрічі!

Оля Кошик

15

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - КВІТЕНЬ 2013(Закінчення із стор. 10)але я тільки пам’ятаю, що коли ми їхали з церкви тiєї неділі після звільнення, мій тато сказав, що чув, що звільнили Митрополита Йосифа Сліпого із Сибіру. Це дуже вразило мене, не тому, що я розуміла хто то був, а тому, що то був перший раз у житті, що я бачила, як мій тато плакав, коли оповідав про звільнення.

Коли Блаженніший приїхав до США перший раз, він одержав почесний докторат від Католицького Університету у Вашинґтоні. І я це пам’ятаю, бо тато, мама, мій дідо і бабця були на Богослуженню та під час вручення докторату.

Тоді Блаженніший відвідав місто Філядельфію у штаті Пенсильванія. Я пригадую, що нас всіх “запакували” до авта і ми поїхали до Філядельфії, щоби ще раз побачити Блаженнішого. Я завжди була відважною – часом то було добре а часом може не так добре, але все рівно то була моя особистість. І я поміж ті всі шпальти викрутилася і раптом я знайшлася на тій дорозі, де навпроти мене ішов Патріярх. І я тоді - ні в один бік, ані в другий. Я так стала і чекала, що буде. І підійшов до мене Блаженніший і я тільки сказала «Слава Ісусу Христу», перехрестилася три рази і поцілувала його в руку. І Блаженніший усміхнувася і подивився мені прямо в очі. Але він не тільки в очі подивився. Я відчула, що він прямо подивився в глибину моєї душі. І це на мене зробило дуже сильне враження. Я тоді відійшла і так якось себе почувала піднесенно, бо зрозуміла, що ця людина інакша за всіх, яких я дотепер пізнала.

Покійна Пані Рома Навроцька приїжджала часто до Вашінґтону до Філії Українського Католицького Університету. Я була секретаром Філії, покійний др. Юрій Старосольський був головою, а мій покійний дідусь, о. Стефан Кіржецький був першим духовником Філії. Одного разу пані Навроцька приїхала, то був 76-ий рік і мене намовляла, щоб я поїхала до Риму. Для мене Рим – це були священики, монахині, церква, то не вакації. А пані Рома каже: «Ірцю, їдьте. Їдьте, бо Ви не пожалкуєте. Я все полагоджу. Будуте працювати

на Мадонні у музею, а відтак можете переїхати на УКУ до бібліотеки.” Пані Рома цілий час дзвонила і намовляла, врешті я поїхала до Риму. Заїхала на Мадонну. На другий день прибігає Мати Геновква, Настоятелька Сестер Святої Анни. Стукає мені в двері і каже: «Ірцю – скоро ходи, бо телефон з Ватикану.» Я кажу: «Добре – іду». А Сестра каже: «Ні, ні – швидко – Патріярх до Вас телефонує». А я мала тільки 21 рік і це для мене було не до подумання, що Патріярх телефонує до мене. Зійшла я на долину і чую той голос : «Ірцю, прошу приїхати завтра до Ватикану. Я хочу з Вами поговорити». Сіла я на

ті всі автобуси і поїхала до Ватикану. Блаженніший мене прийняв у своїй вітальні, де приймав усіх. Я сиділа з одного боку, а Блаженніший на своєму кріслі навпроти мене. Але я так сиділа, що сонце з вікна світило мені прямо в очі. Я Блаженнішого не могла чітко бачити, але Блаженніший бачив мене. Тоді коли я питала отців з УКУ, що то якось було так дивно, отці мені видповіли, що це були залишки


16


з допитів Блаженнішого, коли його арештували. Блаженніший в цей спосіб пізнавав людину, коли він міг дивитися, як людина реаґує, як людина відповідає, але коли людина не може його бачити.

Блаженніший дуже любив ходити у Ватиканські городи. Дуже часто він там молився Часослов. Я мала насправді унікальну нагоду, що я також зблизилася зі Сестрами, котрі доглядали Блаженнішого, такщо вони завжди мене кликали, коли мали їхати в городи. Тоді я так таємно, наскільки було можливо, фотографувала Блаженнішого.

Ми також всі знали, що Блаженніший як був у доброму настрої і коли добре почувався, то мав звичку підкручувати вуса. Так що, як він їх підкручував, всі знали, що все є добре. Коли Блаженніший був засмучений або в нього день не йшов добре, то відразу вуса спускав на долину. І то міг робити підчас курсів, в любий час, такщо ми вже це всі знали.

За якийсь час мій брат і сестра також почали приїжджати до Риму і одного року коли вони там були, покійний о. Петро Стецюк прийшов до нас вечером і каже, «Блаженніший телефонував зі Студіону і сказав, що би ви троє були готові завтра в 7-ій рано. Ви маєте приїхати на Студіон». Ми питаємо отця чому, а отець каже «Я покищо не можу нічого сказати. Я вам скажу завтра». Пішли спати, але вже дуже нервово спали, бо в принципі не знали, чому ми їдемо на Студіон. То була неділя, отже ми одягнулися по святочному, сіли до авта і їдемо, тоді о. Петро обертається і нам каже, чому ми їдемо на Студіон. Каже отець «Ви маєте велике благословення, бо сьогодні Блаженніший буде висвячувати Бориса Лончину на священика. І Блаженніший хотів так вас звеличати тим, що тому, що то є таємне свячення, все рівно він хотів вас запросити, щоб ви приїхали». Такщо ми були на Студіоні на свяченню Єпископа Гліба Лончини.

Ми з Мартою одного разу поїхали на море. Питомці їхали на море і нас запросили з ними поїхати. До того часу ми щодня Блаженнішому співали на Службі Божій. І того дня ми раненько

поїхали, нічого нікому не говорили. Вернулися під вечір і о. Петро у великій паніці нас зустрів біля брами. Відкрив і каже: «Панночки, де ви були?» Ми кажемо, що були на пляжі з питомцями. «Отже тепер я вам скажу, що тут сталося як вас Блаженніший не застав». І почав о. Петро говорити і каже: «Прийшов Блаженніший до церкви – дивиться, вас нема. Каже до мене: «Нічого о. Петре, ще прийдуть дівчата. Каже чекав, чекав, чекав. Встав і каже: «Нема

ради іду вбиратися. Вони ще прийдуть». Вбрався в ризи і сів і чекає. Післав о. Петра там до нашої добудови, до хатчинки коло Софії і каже: «отче Петре підіть постукайте, може забули дівчата». Пішов отець, постукав, ніхто не відповів. Прийшов до Блаженнішого і каже: «Ваше Блаженство – нема їх». Блаженніший каже: «Я ще почекаю». І найгірше для нас було, тоді отець нам каже: «Знаєте, що тоді сталося». Блаженніший в ризах, готовий до Служби Божої, встав пішов до нашої хатчини і сам стукав в двері. Як о. Петро нам то сказав ви собі не можете уявити як ми почувалися. Ми так розплакалися бо ми розуміли, що Блаженніший привик до того, що ми були щодня на Службі Божій і ми чули, що ми дійсно його розчарували цим. Ми постановили собі і о. Петрові, що ніколи ми більше того не зробимо і не зробили.

Більшість з нас знає, що в 1975 році о. др. Іван Гриньох, в базилиці Святого Петра, перед кардиналами і перед цілим світом на Великому Вході перший раз спімнув Блаженнішого словами

Блаженніший у Ватиканських городах

17


«Святішого Отця нашого Йосифа І, Патріярха Києво-Галицького і всієї Руси». А о. Гриньох мені оповів, про те, що сталося перед Великим Входом. Блаженніший мовляв відчув, що о. Гриньох щось може сказати, що не мав би сказати так, як Блаженніший думав. А о. Гриньох довший час вже старався переконати Блаженнішого, що той повинен вживати титул Патріярха, що час вже настав найвищий. І отець вже був готовий виходити з Найсвятішими Дарами, а Блаженніший ще перед виходом до нього підійшов і каже: «Отче, Ви тільки не встрільте якоїсь дурниці». Але ми всі знаємо, що сталося того дня. І так світ перший раз почув ці потужні слова, які були такі дуже важні для нашої цілої церкви.

В 1976 році помер Митрополит Сенишин у Філядельфії. Блаженніший приїхав на похорон і насправді показав до якоїсь міри свою велику покору – Патріярх церкви попросив, щоби хотів поїхати на гріб покійного Президента Джонна Ф. Кеннеді, подякувати йому за те, що Президент Кеннеді долучився до його звільнення. І в дійсності ми всі поїхали того дня на гріб Президента Кеннеді. Обслуга довкола цвинтаря його впустилa, відкрили ті всі брами, де є загороди. Всі священики що були, диякони – всіх впустили прямо туди, де лежав Президент Кеннеді. Блаженніший відслужив панахиду і тоді мав промову. І коли Блаженніший три рази промовив слово Кеннеді, Кеннеді, Кеннеді, по цілому цвинтарі той голос пролунав. То був такий зворушливий момент для нас всіх, бо тут Глава і Ісповідник Віри нашої церкви, а дякує звичайній людині за те, що йому допоміг, щоби він став знову вільною особою. Блаженніший тоді ще побув у Святій Софії два дні після того і покликав, щоб я пішла до нього на гору. Я помогла Блаженнішому пакуватися і він хотів вдягнути підрясник. Я не знала, що Блаженніший вивертає підрясник на ліво, щоб легко було вдягнути і я, будучи докладною, встала і поправляла то все, щоби було на правильнйі стороні. Це була велика помилка. Блаженніший не міг вдягнути підрясника через мене і тоді Блаженніший давав мені вказівки, як то треба зробити, щоб можна нормально вбратися. Було також раз у Римі, що Блаженніший

ішов зі мною до УКУ і УКУ був закритий. Дав мені Блаженніший ключ і каже: «Відкривайте Добродійко УКУ.» Добре. Мені так рука тряслася, що я не могла ключ запхати в дірочку. І нарешті Блаженніший, коли побачив, яка я зденервована, взяв сам від мене ключ, відкрив, віддав ключ мені і сказав: «От, на то треба Патріярха, щоб двері УКУ відкривати».

Ще один такий спомин, що моя сестра Марта, яка зі мною також працювала у бібліотеці там на УКУ, одного разу зле чулася. А то була неділя і була Літургія, яку Блаженніший відправляв. Ми все сиділи в четвертому ряді у Софії. Марті зробилося зле і вона зімліла. Блаженніший не перервав Службу Божу, але я так пам’ятаю – стояв при престолі, скинув окуляри, обернувся, подивився. Тоді йому хтось сказав, що сталося. Ми Марту вивели з

церкви. Скінчив Службу. Пізніше за яку годину Блаженніший покликав Марту і сказав: «Ви напевно перетяжені працею в бібліотеці. Візьміть собі тиждень відпочинку.” Зате Марта так втішилася. Я кожного року коли їхала додому після побуту в Римі, то завжди їздила до Блаженнішого, щоби попросити благословення на дорогу. І одного року я знову те саме зробила. Приїхала, ми трошки поговорили. Тоді Блаженніший каже: «Відпровадь мене Добродійко до авта». Дав руку на плече і ми так ішли ще розмовляли. І то було дуже гарячо, то був

Блаженніший мовить Часослов

18


день, коли була велика вологість. А Блаженніший підчас літа не міг терпіти спеки і завжди виїжджав на яких два місяці на Студіон до Кастель Ґандольфо і там відпочивав. І томуб що була особлива горяч того дняб Блаженніший мав свій довгий, чорний підрясник, свої черевики, але немав ні шкарпеток, ані штанів. І коли Блаженніший сідав в авто і підніс свій підрясник, я побачила збиті відморожені ноги – фіолетові, чорні, попелясті. Я може тоді собі

перший раз за ті всі часи здала справу, яке велике благословення Боже я маю, що насправді маю нагоду бути так близько до Ісповідника Віри, до мученика за нашу церкву.

Коли Блаженніший помер, це мабуть був для мене найтяжчий день в моєму житті. Ми всі поїхали до Риму – мама, моя сестра і брат і ми там жили в одній кімнаті в одних сестер-монахинь. І коли ми приїхали до Софії, Сестра Михаїла, одна зі сестер Блаженнішого підійшла до мене і каже: «Ірцю – іди поцілуй руку Блаженнішого і скажи мені яке твоє почуття бо тут щось не так.» І я підійшла, поцілувала Блаженнішого руку і в дійсності почуття руки на дотик уст небуло так як нормально коли ви цілуєте людину яка вже не живе. Блаженнішого рука була вогка, мягонька, тепла. І то мовляв Блаженніший спить, а не помер. І я то сказала Сестрі Михаїлі, а Сестра каже: «Ми то саме відчуваємо. То дійсно свята людина, бо зовсім тіло не перетворюється, коли людина вже не живе».

Після того, як ми поховали Блаженнішого в крипті, мама, Марта, я і Роман пішли назад до своєї кімнати вже наніч спати. Ми лежали в кімнаті. Блаженніший мав специфічну колонську воду, якою він дуже себе окроплював. Ми вже положилися спати і стало тихо. І я раптом почула в кімнаті запах тої колонської води. Я нічого не говорила, бо насправді боялася, хоч то моя родина, але ще скажуть, що їй щось бракує. А за якийсь час я почула страшний холод в кімнаті, такий, якби чоловік до морозилки пішов. Так крізь через мене цей холод перейшов. Тоді я не витримала і перше питаю: «Чи хтось з вас чув запах парфумів Блаженнішого»? Ніхто нічого не говорить, а Марта нарешті призналася і каже: « Я також чула запах, але не хотіла нічого казати». І Роман тоді признався, що він також почув цей запах. Тоді я кажу: «Чи хтось відчув страшний холод в кімнаті». Вони вже того не відчули. Мама взагалі нічого не відчула. Мама Блаженнішого не знала. На другий день я пішла до Сестри Михаїли і то все їй оповіла і кажу: «Прошу сестри сказати, що то все було?» А Сестра Михаїла на мене подивилася і каже: «Ви троє маєте велике благословення від Бога, бо Блаженніший ще до нікого не прийшов попрощатися. Він перше прийшов попрощатися з вами». А я тоді кажу, а чому я ще почула той холод а Сестра тоді каже: «Бо Ти в особливий спосіб любила Блаженнішого і він з Тобою в особливий спосіб попрощався».

Я хотіла тими короткими словами вас трошки запізнати з Блаженнішим не тільки як з Патріярхом і Главою нашої церкви, але як з людиною, котра мала такі самі почування, такі самі пережиття, такі самі мрії і надії, які кожний із нас має. Я буду всіх просити, включаючи себе: не забуваймо нашого Патріярха Йосифа. Плекаймо все те, що він нас навчив а найголовніше любити Бога, любити свою церкву і її захищати на кожному кроці. І любити свій народ так само, як любив наш Блаженніший. Якщо ми будемо це все робити, то ми насправді в кращий спосіб не зможемо вшанувати Його Святість Патріярха Йосифа І, Патріярха Києво-Галицького і всієї Руси.

Дуже вам дякую за увагу.

Світлини з власного архіву ласкаво надала Ірина Ясінська Ґрейвз

Блаженніший перед Українським Католицьким Університетом ім. Святого Климента Папи у Римі

19


ПОЖЕРТВИНедільна збірка

3.ІI.2013 $ 1,461.00 конвертами $ 730.00 без конверт $ 2,191.00 разом

10.II.2013 $ 1,447.00 конвертами $ 844.00 без конверт $ 2,291.00 разом



На Ремонт та Розбудову Парафії(збірка в церкві 10.III.2013)

100.00 – Лончина ВР; 50.00 – Верещак ЯХ, Дзвіник ЯМ, Кузич ЮТ;

30.00 – Караван ОІ; 25.00 – Боднар БО. Бозьо ЮО, Браєн І, Гончаров ВМ, Коверко ОЛ, Косач МЛ, Максимчук ІП, Троян К; 20.00 – Антонович БО, Бєлан С, Вруська Д, Вруський БІ, Дахнівська Р, Ільчина ЯЛ, Колодзей АС, Коломиєць Л, Куликівський ГТ, Смик РМ, Фединяк О, Фіщук ОЛ, 15.00 – Лотоцький ЮН, Чорняк М; 10.00 – Березецька М, Бубнів О, Винниченко М, Вовчук ВР, Городиський ОД, Данчишин БМ, Доцяк М, Заяць Р і Н, Заяць ЮЛ, Клиш М, Кокорудза К, Кондришин МВ, Косач С і Х, о. Кривокульський ОЛ, Кузьменко ЮМ, Легкий ВН, Медвідь ІО, Подьо БІ, Скрупський МН, Сохань БН, Тефледжук ЮГ, Трач ОМ, Тхорик ІО, Федак О, Хитра В, Худик ІЛ, Щерб’юк ВМ, Ярмола ГЛ, Ярошевич МД 6.00 – Кузьмин М; 5.00 – Антонюк О, Березюк ЄО, Бойко ПМ,

ВАРФОЛОМІЙ І: ЄДНІСТЬ СХОДУ І ЗАХОДУ МОЖЛИВА «Є конкретна надія на поєднання Церкви Заходу і Сходу» – вважає екуменічний патріарх Константинополя. Варфоломій І вважає, що «майбутні покоління побачать об’єднану Церкву», що покладе кінець великій схизмі 1054 року.

Про це патріарх сказав в університеті Кадір Хас у Стамбулі. Під час виступу після повернення з

Риму, де брав участь в інавгурації понтифікату, патріарх наголосив на величезному екуменічному заангажуванні Папи Франциска.Патріарх визнав, що був дуже здивований тим, що відразу після його приїзду до Риму Папа запросив його на вечерю з кардиналами і попросив, щоби власне він її благословив. «Дві з половиною години ми розмовляли не лише про зближення Церков Сходу і Заходу, але також про проблеми, пов’язані з охороною довкілля і бідністю у світі» – розповів Варфоломій І, додаючи, що повернення єдності в Церкві певно не здійсниться ще за його життя, бо йому вже 73 роки, але, як наголосив, ця єдність все більше можлива.Патріарх також зазначив, що запросив Папу відбути спільне паломництво до Святої Землі на січень наступного року з нагоди Різдва за юліанським календарем, яке вшанувало би історичну зустріч Павла VI з патріархом Атенагорасом.

“КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ”.

З нагоди….

На Ремонт та Розбудову Парафії 300.00 – Скрупський МН з нагоди народження внука Тараса –Михайла. 100.00 – Ковалишин АМ з нагоди хрeстини сина Марка. 100.00 – Воскресенський ВО з нагоди хрeстини сина Данила.

В пам’ять…

На Ремонт та Розбудову Парафії 100.00 – Кузич ЮТ в пам. Петра Матійчина. 100.00 – Бігун З в пам. чоловіка Романа. 50.00 – Смик Л в пам. Розалію Дубей. 50.00 - Верещак ЯХ в пам. Теклю Дмитраш.

Патріярший Собор в Києві 50.00 – ОЖОЧСУ ім. Оксани Мешко в пам. Теклю Дмитраш. 50.00 – Бубнів О в пам. чоловіка Павла і сина Ореста. 30.00 – Федак О в пам. Теклю Дмитраш. 30.00 – Коломиєць Л в пам. Віри Дратвінської

Ремонт св. Софії в Римі 50.00 – Смик РМ в пам. Розалію Дубей. 25.00 – Климків О в пам. Ірени Гладкої

“Фонд Патріярха Святослава”1000.00 – Яхторович Р в пам. Митрополита Андрея Шептицького і Патріярха Йосифа Сліпого. 100.00 – Бігун З в пам. Ірени Гладкої.

Сироти в Україні 100.00 – Record DP в пам. Василя Буди.

Сироти в Бережанах 140.00 – Тарасенко Л в пам. Марію Баюрчак. 100.00 – Zajackowski M в пам. Марію Баюрчак. 25.00 – Тарасенко Х в пам. Марію Баюрчак.

Квіти 50.00 – Сестрицтво ППБ в пам. померлих членкинь. 45.00 – Туркало І в пам. мами Анни, баби Розалії та діда Миколи. 20.00 – Троян К в пам. Ольги Басараб.

СПРОСТОВАННЯСвята Літургія була відправлена за здоров’я

Александра Полязкового в суботу 9-го березня.

20


Власенко ПД, Гудима ЛС, Гуцалюк ВН, Дзірин ОЛ, Жук МІ, Зварич К, Ільчишин БО, Кліш І, Коваль НН, Конопка ТН, Кравчук ВЛ, Кривдик ІМ, Кукуруза ВО, Лущак ЯГ. Майхер ММ, Маріуц ІІ, Огаренко ІН, Савка Ю, Сенько В, Собчук С, Стадник ІА, Стебельський М, Тельвак ВО, Тех Д, Тхорик Ольга, Хлопась АН, Хома Л, Хомин МХ, Федус МГ, Чурма М, Яримович АГ 41.00 – меншими пожертвами.

На Ремонт та Розбудову Парафії (зібрано в канцелярії до 21.IIІ.2013)

225.00 – Климків О;100.00 – Кралька ЮЛ, Ольховий МО, Троян К; 90.00 – Цізда К; 80.00 – Штогрин ДЄ; 55.00 – Субота АІ; 50.00 – Сінкевич М; 30.00 – Баляс Є; 25.00 – Дерень МЛ, Чучук С; 10.00 – Зарична А й І.

Семінарійний Фонд 35.00 – Климків О; 25.00 – Кралька ЮЛ; 20.00 – Зарична А й І, Ольховий МО.

Допомога Україні 50.00 – Климків О.

Ремонт св. Софії в Римі 20.00 – Ольховий МО; 10.00 – Зарична А й І.

“Фонд Патріярха Святослава”500.00 – Климків О.

Патріярший Собор в Києві 500.00 – Зарична А й І;100.00 – Лущак МЄ, Перегінець Г; 35.00 – Кукуруза ВО; 20.00 – Гідей М.

Суспільна Опіка 20.00 – Марцінковський ЄР.

Цвинтар св. о. Миколая 50.00 – Климків О.

21


ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ КВІТНОЇ НЕДІЛІ,СТРАСНОГО ТИЖНЯ І ВЕЛИКОДНЯ 2013 РОКУ БОЖОГО

КВІТНА НЕДІЛЯ, 28 квітня 8 і 10 рано та 12 в пол. Святі Літургії

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК, 29 квітня 6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК, 30 квітня 6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТА ВЕЛИКА СЕРЕДА, 1 травня 6:30 веч. Чин Малого Єлеосвячення 7:30 веч. Концерт - Ф. Й. Гайдна “Сім останніх слів Христа” (Струнний квартет під проводом проф. М. Голіяна)

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР, 2 травня 9:00 рано Свята Літургія св. Василія Великого з Вечірнею 6:30 веч. Утреня Страстей з читанням 12 Євангелій ~ співає “Крилос” СВЯТА ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ, 3 травня 9:00 рано Царські Часи 11:00 рано Вечірня Великої П’ятниці з виносом св. Плащаниці 6:30 веч. Єрусалимська Утреня ~ співає “Крилос”

СВЯТА ВЕЛИКА СУБОТА, 4 травня 2:00 по пол. Свята Літургія св. Василія Великого з Вечірнею 4:00 по пол. Благословення Свяченого біля Собору

СВІТЛИЙ ПРАЗНИК ВОСКРЕСЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА ~ ВЕЛИКДЕНЬ, 5 травня 5:30 рано Надгробне ~ співає “Крилос” 6:00 рано Воскресна Утреня ~ співають “Крилос і Благовість” 8:00 рано Врочиста Пасхальна Свята Літургія 11:00 рано Врочиста Пасхальна Свята Літургія 5:00 по пол. Пасхальна Вечірня

СВІТЛІ ПОНЕДІЛОК І ВІВТОРОК, 6 - 7 травня 9:00 рано Воскресна Утреня 10:00 рано Врочиста Свята Літургія 6:30 веч. Свята Літургія

СВІТЛІ СЕРЕДА, ЧЕТВЕР, П’ЯТНИЦЯ, 8 - 10 травня 8:00 рано Свята Літургія 6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛА СУБОТА, 11 травня 8:00 рано Свята Літургія 9:00 рано Свята Літургія 5:00 по пол. Велика Вечірня з Литією

ТОМИНА або ПРОВІДНА НЕДІЛЯ, 12 травня 8:00 рано Свята Літургія 9:30 рано Врочиста Свята Літургія 11:30 рано Свята Літургія 1:00 по пол. Парафіяльне Свячене 3:00 по пол. Пасхальний Молебень

22


- СВЯТІ ЛІТУРГІЇ -(Закінчення із стор. 24)

Данила, Давида, Оксани, Олега, Світлани, Наталі, Івана, Ольги й Івана

Середа, 17 квітня 6:30 веч. Канон Св. Андрейа Критського з поклонами

Четвер, 18 квітня ІМ Цебрій за бл. пам. Ярослава, Ірину й Антоніну Стефанюків (П)ІС Микитюк за бл. пам. Бориса і Богдана Микитюків, Лесю Бойко та Марію Боднарук (П)О Николишин за бл. пам. Іванну, Андрія, Марію, Михайла, Марію, Василя і Романа (П)6:30 веч. Акафіст до Страстей Христових

П’ятниця, 19 квітня 8:00 рано Свята Літургія Ранішосвячених Дарів6:30 веч. Парастас і Сорокоусти

Субота, 20 квітня 8:00 рано Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюків (П)9:00 рано Род за бл. пам. Михайла Гарауса (П) ВР Лончина за бл. пам. Богдана Тимяка (П) Родина за бл. пам. Івана і Галину Пришляк і прочих (П) ОЖОЧСУ ім. О. Мешко за бл. пам. Теклю Дмитраш (П) М Фішер і Т Білоцеркович за бл. пам. Анастазію Грубий, Ліду, Михайла і Маріяна (П) Н Кушнір за бл. пам. Володимира, Теклю, Євгена, Ярослава Мандзіїв та Василя, Ореста, Миколу і Марію Кушнірів (П) ЙК Протиняк за бл. пам. Мирона Дереня (П) ІН Огаренко за бл. пам. Володимира і Любомиру (П)

На тиждень від 22 квітня до 27 квітняПонеділок, 22 квітняХ Косач за бл. пам. Марію Гнатиско (П)М Чорняк за бл. пам. Андрія, Марію, Йосифа, Марту, Василя, Апольонію, Петра, Володимира, Пелагію, Михайла і Марію (П)

Вівторок, 23 квітня К Шевчук за бл. пам. Антоніну (40 день) (П)Л Головата і Н Головата-Микел за бл. пам. Володимира Головатого (6 річн) (П)

ВД Федчина за бл. пам. Саву Зварич (П)*АІ Субота за здоров’я Александри-Лани

Середа, 24 квітня 6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

Четвер, 25 квітня Род за бл. пам. Віру Дратвінську (40 день) (П)ВЯ Абрамюк за бл. пам. Розалію Дубей (П)Н Асеведо за бл. пам. Марію, Миколу, Юрка, Владика і Романа (П)

П’ятниця, 26 квітня8:00 рано Свята Літургія Ранішосвячених Дарів6:30 веч. Парастас і Сорокоусти

Субота, 27 квітня ЛАЗАРЕВА СУБОТА8:00 рано ВМ Скрупський за бл. пам. Казимира, Софію, Анну, Михайла й Євгена (П)9:00 рано Х Косач за бл. пам. Юліяну Панчук (1річн) (П) Род за бл. пам. Івана Дрозда (6 річн) (П) JM Markowski за бл. пам. Юстину Гулик (П) ПБ Дерень за бл. пам. Емілію Білоус (П) Т Кривулченко за бл. пам. Теклю Дмитраш (П) МД Ярошевич за бл. пам. Катерину, Осипа й Євгена (П)

На тиждень від 29 квітня до 4 травняСВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК, 29 квітня6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК, 30 квітня6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

СВЯТА ВЕЛИКА СЕРЕДА, 1 травня 6:30 веч. Чин Малого Єлеосвячення

СВЯТИЙ ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР, 2 травня9:00 рано Свята Літургія Св. Василія Великого з Вечірнею6:30 веч. Утреня Страстей

СВЯТА ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ, 3 травня 9:00 рано Царські Часи11:00 рано Вечірня Великої П’ятниці з виносом св. Плащаниці6:30 веч. Єрусалимська Утреня

СВЯТА ВЕЛИКА СУБОТА, 4 травня2:00 п.п. Свята Літургія св. Василія Великого з вечірнею

23


YOUR GIFT MATTERS!PLEASE DONATE TODAY!

ВАШ ДАРУНОК ВАЖЛИВИЙ!БУДЬ ЛАСКА, ЗРОБІТЬ СВІЙ ВНЕСОК СЬОГОДНІ!

EPARCHIAL APPEALSHARE 2013 ЄПАРХІАЛЬНИЙ ЗАКЛИК

SAINT NICHOLAS UKRAINIAN CATHOLIC EPARCHY • УКРАЇНСЬКА КАТОЛИЦЬКА ЄПАРХІЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

FAITH — OUR JOURNEY„Один Господь, одна віра, одне Хрещення“

Ефесян 4, 5 “One Lord, one faith, one Baptism”

Ephesians 4:5

• Parishes and Missions

• Communication andChristian Outreach

• Priests in Need

• Seminarian Formation

• Eastern Catholic Formation

• Eparchial Administration

SHARE 2013 — Eparchial Appeal is the major fundraiserin the Ukrainian Catholic Eparchy of Saint Nicholas to sup-port the most critical areas of operation.

Our Most Important Projects:

ВІРА—НАША ПОДОРОЖ

• Парафії та Місії

• Комунікація таХристиянське Звернення

• Священики у Потребі

• Формація Семінаристів

• Східня КатолицькаФормація

• ЄпархіальнеАдміністрування

SHARE 2013 — Єпархіальний Заклик є основною кампанієюзбору коштів в Українській Католицькій Єпархії СвятогоМиколая на підтримку найважливіших ділянок діяльності.

Наші Найважливіші Проекти:

;

Poster:Layout 1 2/26/13 9:38 AM Page 1

24


(Закінчення на стор. 22 )

СВЯТІ ЛІТУРГІЇ(кожного ранку о годині 8:00)

На тиждень від 8 квітня до 13 квітняПонеділок, 8 квітня Л Вислоцька за бл. пам. Марію (40 день) (П)С Ценгелевич за бл. пам. Євгенію (40 день) (П)ММ Майхер за бл. пам. Євгенію (5 річн), Софію, Володимира, Ганну і Миколу (П)Род за бл. пам. Анну Івахів (12 річн) (П)

Вівторок, 9 квітняІМ Фіняк за бл. пам. Розалію Дубей (П)Н Асеведо за бл. пам. Марію, Миколу, Юрка, Владика і Романа (П)

Середа, 10 квітня 6:30 веч. Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

Четвер, 11 квітня Род Косач за бл. пам. Зоряну Радченко (40 день) (П)Л і Д Чукла за бл. пам. Володимира (15 річн) (П) Род Баран і Куліш за бл. пам. Марію Баран і Петра Куліша (П)*АІ Субота за здоров’я Андрія

П’ятниця, 12 квітня 8:00 рано Свята Літургія Ранішосвячених Дарів6:30 веч. Парастас і Сорокоусти

Субота, 13 квітня 8:00 рано Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюків (П)9:00 рано Л Вислоцька за бл. пам. Марію (40 день)(П) А Кушнір за бл. пам. Василя Кушніра (5 річн) (П) СК Дрозд за бл. пам. Юстину Гулик (П) ЮА Верещак за бл. пам. Теклю Дмитраш (П) Род Браєн і Бозьо за бл. пам. Зофію Попіль (П) О Стрільбицький за бл. пам. Володимира (П) М Лушпинська за бл. пам. Нестора, Володимира, Івана, Марію, Параскевію і Петра (П) ВО Кукуруза за бл. пам. Анну, Івана, Василя, Романа, Любу, Марію, Володимира й Катерину (П) М Фішер і Т Білоцеркович за бл. пам. Параню Дудич (П)

На тиждень від 15 квітня до 20 квітняПонеділок, 15 квітня Род Абрамюк за бл. пам. Steve Stavropoulos (П)М Чорняк за бл. пам. Петра, Катерину, Ангелину, Михайла, Стефана й Андрія (П)

Вівторок, 16 квітня РО Шпак за бл. пам. Теклю Кузьмик (П)*С Катлер за здоров’я Світлани, Ричарда, Ігора, Наталі,

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ СОБОРСВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ В ЧІКАҐО

ДУШПАСТИРІ

о. Крилошанин Олег КривокульськийVery Rev. Oleh Kryvokulsky – Pastor

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-6805email: [email protected] [email protected]

о. Архимандрит Іван А. КротецьRt. Rev. Archimandrite Ivan A. Krotec – Pastor Emeritus2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 455-0178

email: [email protected]

о. Ігор КошикRev. Ihor Koshyk

2328 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (773) 276-1493email: [email protected]

о. Степан КостюкRev. Stepan Kostiuk


о. Роман АртимовичRev. Roman Artymovych


ПАРАФІЯЛЬНИЙ УРЯДSts. Volodymyr and Olha Ukrainian Catholic Church

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-5209Fax: (312) 829-4113 email: [email protected]

Парафіяльний Уряд відкритийвід понеділка до п’ятниці - від год. 9 ранку до 5 по пол.

в суботу – від год. 9 ранку до 12 в пол.в неділю – від год. 9 ранку до 1 по пол.

У Парафіяльному Уряді можна полагодити справи реєстрації, вплати на різні потреби й ін.

СВЯТІ ЛІТУРГІЇв неділі: 8:00, 9:30 i 11:30 ранку

у свята: 8:00 і 10:00 ранку та 6:30 вечорав понеділок - п’ятниці: 8:00 вранці; в суботу: 8 і 9 вранці

СОБОР СВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ739 N. Oakley Blvd., Chicago, IL 60612Телефон до авдиторії: (773) 276-3990

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Tel. (773) 384-6400

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ МІСЯЧНИК- ЦЕРКОВНИЙ ВІСНИК -

Видає парафія Святих Володимира і Ольги в Чікаґо

Printing: PROCON GS, Inc.Chicago, IL

Documents

2013 04 April - ЦЕРКОВНИЙ ВІСНИК / CHURCH HERALD (Web)