навчально методичний посібник 2016

Взято з ресурсу http://dorobok.edu.vn.ua/


Навчально-методичний посібник 2016Автор: Сембрат Оксана Дмитрівна

Департамент освіти Вінницької міської ради

Міський методичний кабінет

Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №3

ім. М. Коцюбинського Вінницької міської ради

Формуваннячитацьких інтересівмолодших школярів

Сембрат Оксана Дмитрівна,вчитель початкових класів,спеціаліствищої кваліфікаційної категорії

Вінниця

2016 рік

Рекомендовано методичною радою закладу «Загальноосвітня школа І –ІІІ ступенів № 3 ім. М. Коцюбинського Вінницької міської ради». Протокол №3від 05.01.2016 р.



Автор (автор-укладач):

Сембрат Оксана Дмитрівна, вчитель початкових класів закладу«Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №3 ім. М. Коцюбинського Вінницькоїміської ради», спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

Рецензенти:

Зима Людмила Трохимівна, методист з навчальних дисциплін міськогометодичного кабінету Департаменту освіти Вінницької міської ради

Прокопчук Галина Семенівна, вчитель початкових класів закладу«Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №3 ім. М. Коцюбинського Вінницькоїміської ради», спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель - методист,«Відмінник освіти України»

Формування читацьких інтересів молодших школярів / Сембрат О. Д.:методична розробка. - Вінниця: ММК, 2016. - 79 с.

Як зробити читання улюбленим заняттям учнів?

Даний посібник урізноманітнить і поповнить власну педагогічнудіяльність, допоможе використати методи і форми роботи, які формують ірозвивають читацькі інтереси молодших школярів. Запропоновані завдання тавправи допоможуть підвищити ефективність уроків читання.

Для вчителів початкової школи.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Роль літературної освіти для формування читацьких інтересів



школярів

1.1. Джерела мотивації та їх вплив на читацькі інтереси учнів

1.2. Розвиток творчої літературної діяльності

1.3. Ігрові технології - один із способів прищеплення інтересу до читання

1.4. Дослідницька діяльність на уроках літературного читання

1.5. Позакласна робота з літературного читання – одна із умов вихованнячитацьких інтересів

РОЗДІЛ 2. Із досвіду роботи «Книга – міст у світ знань»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

У наш час місце книг в житті підростаючого покоління змінюється,оскільки на їх використання впливають як інформаційні технології, так ітелебачення. Найчастіше джерелом інформації замість книг школярівикористовують персональні комп’ютери, планшети. Сучасну дитину не частоможна побачити з гарною книжкою в руках.

Тема даного посібника «Формування читацьких інтересів молодшихшколярів» є актуальною сьогодні, адже частково втратився інтерес до читаннячерез стрімкий технічний прогрес. Тому увагу зосереджую на процес взаємодіїучня з дитячою художньою книжкою, спрямований на формування читацькихінтересів.

Мета посібника – залучення дитини молодшого шкільного віку до читанняхудожньої літератури, виховання любові та інтересу до книги. У посібникузапропоновані найбільш поширені форми і методи організації самостійногодитячого читання в сучасній школі, які ефективно впливають на рівеньсформованості читацьких інтересів учнів молодшого шкільного віку.

Основними завданнями вбачаю навчити працювати дітей з книгами дляотримання необхідної інформації з будь-яких питань, збагачення життєвогодосвіду та поглиблення мислення школярів завдяки читанню, розвитоктворчих здібностей на основі прочитаних творів, залучення батьків до тісноїспівпраці з метою виховання читацьких інтересів у сім’ї.

Уміти читати, бути читачем - це високе мистецтво, якому потрібнонаполегливо вчитися. Дитяча художня книга - це особливий світ, який юнийчитач осягає і розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в життядитини якомога раніше, тому що вона є незамінною у виробленні уваги,зосередженості, у вихованні душевності, моральності тощо. Тому вчительповинен правильно організувати роботу учнів з перших днів навчання зкнигами із доступного кола читання, виховувати в дітей бажання і звички увільний час звертатись до книги, читати ті, які підходять саме конкретнійдитині, а не комусь іншому.

Читання є основою освіти і самоосвіти кожної людини. Завдання вчителяпобудувати навчально - виховний процес таким чином, щоб розвивати в учнів



пізнавальний інтерес, вміння самостійно поповнювати свої знання,орієнтуватися в потоці інформації.

Від початкової школи значною мірою залежить, чи полюблять дітичитання, чи можливо залишаться байдужими до літератури. Саме у молодшихшколярів треба формувати читацькі інтереси та закласти міцний фундаменткультури особистості. В.О. Сухомлинський зазначав: «Щоб душа дитинивідгукнулась на художній твір, задзвеніла чарівною музикою, треба «зумітиторкнутися її струн»».Сучасні діти - це діти нового середовища. Їх життя требанаповнити новизною, багатством емоцій.Ми маємо підготувати вдумливогочитача, який буде емоційно включеним до процесу навчання, спроможний додіалогу з автором художнього твору, до активного обговорення проблем, щоторкнулися його душі у процесі читання.

Саме під час навчання відбувається становлення читача, що здатний досамостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий,літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичніуявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба усистематичному читанні. Для досягнення зазначеної мети передбачаєтьсявиконання таких завдань:

- формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;

- ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій,тематичній різноманітності;

- формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогоюхудожніх образів літературних творів;

- формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні видилітературних і навчальних текстів з використанням елементарнихлітературознавчих понять;

- розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власнівисловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

- формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видамикнижок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконаннянавчально-пізнавальних завдань;

- розвиток творчої літературної діяльності школярів;

- виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу,самопізнання та культурного розвитку.

Розвиток інтересу до читання, ознайомлення учнів з дитячою літературою вбагатоманітності її тематики, жанрових форм; формування спеціальних умінь



самостійно і продуктивно працювати з дитячою книжкою, різними джереламидрукованої продукції для знаходження потрібної інформації; вмінняорієнтуватися у світі книжок і вибирати їх для задоволення власнихпізнавальних потреб – все це відіграє важливу роль для формування тастановлення кожної особистості.

Читацькі уміння та навички формуються на уроках літературного читання іє засобом опанування практично всіх навчальних предметів. Цілеспрямованеформування читацьких інтересів молодших школярів знаходить своєпродовження й розвиток в організації самостійної роботи з дитячою книжкою,роботи з інформацією як на спеціально відведених заняттях у класі, так і впозаурочний час. Важливим чинником також є міжпредметні зв’язки.

Ефективне формування читацьких інтересів у молодшому шкільному віціможливе за умови правильної організації самостійного дитячого читання,знання учнями широкого кола доступних книг, всебічної діяльності з книгою ісеред книг. Обізнаність в доступному колі читання розширює сферупізнавальних інтересів школярів. Бажання прочитати книгу, яку вибрав сам,вміння користуватися нею розширює творчу уяву дитини, привчає думати прокниги і їх героїв, про тих, хто пише книги, про людей, про своє місце серед них.

РОЗДІЛ 1

Роль літературної освіти для формування читацьких інтересів

школярів

"Читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самихсебе. Воно відкривається перед дитиною лише тоді, коли поряд з читанням,одночасно з ним і навіть раніше, ніж вперше розкрита книжка, починається

клопітка робота над словом, яка повинна охоплювати всі сфери активноїдіяльності, духовного життя дітей - працю, гру, спілкування з природою,

музику, творчість".

В. Сухомлинський

Важко уявити людину, яка б не послуговувалася читанням у



повсякденному житті (читання газет, журналів, програми телепередач,розклад руху певного виду транспорту, керівництва з експлуатації будь-якогопобутового приладу, кулінарних рецептів та ін.). Більшість сучасних професійпередбачають читання інструкцій, факсів, угод, поштової кореспонденції,ділових паперів.

Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати,ніж раніше. Це пов’язано з тим, що зростає обсяг інформації, яку необхіднозасвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це, в свою чергу, потребуєзбільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення. Тожчитання стає основою освіти і самоосвіти, неперервною навичкою освітилюдини протягом усього життя.

В наукових працях М. Вашуленка, Н. Волошиної, О. Савченко, В.Сухомлинського, К. Ушинського читання розглядається як засіб активізаціїпізнання учнів, як один з видів мовленнєвої діяльності. Автори надаютьперевагу виразному читанню, позакласному читанню у розвитку інтересу докниги, читацької самостійності, розкривають особливості сприйманняпрочитаного тексту, шляхи виховання юних читачів.

Література є одним із активних чинників суспільного виховання - совісті,моралі, загальнолюдських цінностей, інтелігентності. Щоб літератураздійснювала свою виховну роль, треба виробити у дитини вміння читатихудожні твори, належним чином сприймати дійсність, відображену в художнійформі, сформувати прагнення брати приклад з позитивних героїв.

Нині життя вимагає не лише пошуку окремих методів для посилення вучнів інтересу до читання, а й інтенсивного розроблення та впровадженнявідповідних ефективних технологій.

З метою вивчення читацьких інтересів молодших школярів та їх батьків,рівня їх читацької культури, місця книги в їхньому житті, виявлення впливушколи на розвиток читацької самостійності учнів молодшого шкільного вікудоцільно використовувати бесіди, анкети, експерименти, спостереження тощо.

Результати досліджень науковців свідчать про те, що лише частина дітейчитає багато, вважає читання своїм улюбленим заняттям. Творами, щовикликають особливий інтерес в початковій школі, залишаються казки таоповідання. Менше молодші школярі захоплюються поезією, низьким є інтересдо науково-пізнавальної літератури. Запитавши учнів про те, чим вони люблятьзайматись у вільний час, стає зрозуміло - читати їм ніколи (дивлятьсятелевізор, грають у комп’ютерні ігри, бавляться нещодавно купленимпланшетом).

Провівши анкетування на батьківських зборах «Роль книги в життідитини» (додаток 1), дійшла висновку: не всі батьки розуміють, що інтерес до



книги, перші читацькі навички закладаються саме в сім'ї; вони не надаютьсерйозного значення розвитку дитини таким могутнім засобом впливу, яккнига. Навіть сумлінні батьки не завжди цікавляться тим, що читає син чидонька. Самі ж батьки теж проводять час із книгою нечасто. Гортають більшесторінки газет чи журналів, інколи читають пригодницькі, детективні чисучасні твори. Невміння дорослих по-справжньому читати і сприйматипрочитане, невміння вибрати книгу для читання - це реальна картинавідображення їхніх дітей. В такому разі вчителеві не варто сподіватися надопомогу батьків у справі формування читацької самостійності школярів, алепотрібно націлювати їх на те, що «читання - це вікно у світ пізнання». Хорошечитання являється запорукою успішного навчання дитини з усіх предметів ітільки спільними зусиллями школи і сім'ї можна добитись того, щоб дитинаполюбила книгу.

На батьківських зборах частенько піднімаються питання як заохочуватидітей до читання, обговорюються питання обміну досвідом по організаціїчитання в сім'ї. Вчитель повинен інформувати батьків про успіхи дітей всамостійному читанні, про їх роботу в бібліотеці, рекомендувати батькамлітературу, яка допоможе орієнтуватися в дитячих книгах і організуватичитання в сім'ї. Батьки повинні дотримуватись основних правил у відношеннідо дитини-читача: виховувати особистим прикладом і нічого не робити задитину з того, що вона може і вміє сама. Основною умовою для успішногоформування дитини-читача в сім'ї є так звана єдність книжкового оточення такнижкових інтересів дітей і батьків. В домі повинні бути книги і в дорослих, і вдітей. Домашня бібліотека, нехай навіть невелика, дасть можливістьобмінюватись книгами з друзями, розвиває великий та стійкий інтерес дочитання.

У книги, яка довго була основним джерелом інформації та популярнимзасобом дозвілля, з'явились могутні суперники. Ними стали телебачення, відео.Біля телевізора проводять більшу частину вільного часу батьки, тут же й діти,часто без розбору, дивляться всі передачі підряд. Так книга поволівідсувається на задній план. Тим часом постійне спілкування з книгою є нетільки благородною звичкою, що відрізняє культурну людину, але й гостроюсоціальною необхідністю, що диктується самим життям. Ніякий навчальнийзаклад не в змозі дати всеохоплюючих знань. Одержані в школі чи іншомунавчальному закладі знання з часом задавнюються й мають бути оновлениминайбільшою мірою за допомогою книги. Крім того, будучи могутнім засобомвиховання, література розкриває складний світ явищ і людських почуттів,збагачує досвідом минулого, сприяє розвиткові високих духовних якостей.Начитана людина, як правило, виділяється багатством і мови, і мислення.

Сучасна літературна освіта - це формування в учнів першоосновсамостійної читацької діяльності, виховання особистості дитини засобамихудожніх та науково-пізнавальних творів, розвиток мовленнєвих навичок.



Щоб сформувати у молодших школярів читацьку компетенцію необхідновирішити такі завдання:

- зацікавити учнів читанням;- розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;- навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особистісні

інтереси;- створити належні психолого - педагогічні умови для сприйняття,

розуміння та оцінки прочитаного;- формувати навички аналізу художнього твору;- організовувати дослідницьку роботу школярів;- розвивати усне та писемне мовлення учнів;- працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку

школярів.

Якщо комплексно підходити до вирішення цих завдань, то у справіформування справжнього читача можна досягнути бажаних успіхів. Науспішність учнів впливає значна кількість різноманітних факторів. Але одниміз найважливіших є вміння свідомо, правильно, виразно та швидко читати. Удитини, яка не вміє добре читати, виникають певні труднощі під час виконаннядомашніх завдань, їй не цікаво на уроках, вона приречена на розумовуобмеженість і зубріння. Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, невідчуватиме потреби спілкування з книгою, тому що читання приносить йомуне задоволення, а муку. Читання являє собою процес, який базується навикористанні розумової діяльності, певних способах кодування інформації, щонадходить під час її обробки в мозок. І тому, якщо ставиться завданняпідвищити ефективність читання, його продуктивність, якомога повнішепотрібно враховувати можливості кожної дитини, допомогти їй в організаціїцілеспрямованої діяльності щодо формування і розвитку навички читання.Сутність читацької компетентності полягає в оволодінні учнями сукупністюзнань, умінь, навичок, ціннісних ставлень, які дають змогу їм відповідно довікових можливостей самостійно орієнтуватися у колі дитячого читання;усвідомлено сприймати зміст текстів різних видів, добирати, аналізувати,інтерпретувати, узагальнювати інформацію, представлену у різних джерелахдрукованої продукції, і успішно її використовувати, застосовувати длявирішення навчально-пізнавальних і практичних завдань як на предметному,так і на міжпредметному рівні. Набутий читацький досвід забезпечуєготовність і здатність молодших школярів до подальшого навчання, пізнання,саморозвитку.

У значної частини школярів відсутня елементарна бібліографічнаграмотність. Це проявляється в неуважності до авторів прочитаних творів, унеточності передачі назви книги, в невмінні самостійно вибрати книгу за їїосновними ознаками. Відсутня чітка система читання, тому багато учнів привиборі літератури для читання керуються порадами вчителя, бібліотекара абовибирають книгу навмання. Судження школярів про прочитану книгу часто



виявляються стандартними, позбавленими почуття, особистісного ставлення. Утаких учнів немає справжнього читацького інтересу, такого потягу до читання,яке викликає співчуття, співпереживання, робить процес читання творчим.

Практика показує, що читацький інтерес успішно розвивається там, денавчання активізує пізнавальну діяльність дітей, ставить їх перед необхідністюшукати відповідь на певне запитання.

На формування інтересу до читання впливають такі чинники:- виховання інтересу до визначеної тематики;- сприйняття художнього твору, як копії життя та реальних людей;- співпереживання та співучасть в розглянутих діях;- формування вибіркового інтересу до прочитаного;- виховання емоційної чуйності до прочитаного;- вміння сприймати текст;- сприяння розвиткові літературних смаків;- розширення кола читання;- підбір книжок на задану тематику;- зіставляти власне уявлення про прочитане з авторським;- вміння працювати з книжковими виставками, бібліографічними

покажчиками.

Формуючи читацьку самостійність, слід приділяти увагу на:

- оформлення куточків читача в класі;

- заповіді читача;

- книжкову виставку до уроків;- рекомендації щодо підбору книжок на задану тему;- плани позакласного читання;- учнівські відгуки на прочитане: казки, твори, малюнки…

Слід звернути увагу на основні критерії добору творів для читання:

- доступність віку (до кола читання добираються дитячі твори, зміст,тематика, художні образи, характери героїв яких є близькими і зрозумілимидітям, відповідають їхньому життєвому, читацькому, емоційно-чуттєвомудосвіду, рівню розвитку мислення, мовлення, пам’яті);

- жанрово-родова, тематична розмаїтість: художня література (казки(народні і літературні), легенди, вірші, оповідання, повісті, п’єси, байки);малі фольклорні форми, науково-пізнавальна, енциклопедична література,дитяча періодика, - твори для дітей про рідний край, Батьківщину, природу,дітей, сім’ю, взаємини між людьми, навчання, пригоди, фантастика і т. ін.;

- висока художня цінність.



Зміст художніх творів повинен розкривати школярам багатство і красунавколишнього світу людських взаємин, пробуджувати почуття гармонії, вчитирозуміти прекрасне у житті, формувати у дитини власне ставлення до дійсності,утверджувати загальнолюдські духовно-моральні, національні цінності,сприяти розвитку чуттєвої сфери, творчої уяви дитини у процесі спілкування змистецтвом слова.

Уміння читати повинно стати автоматичною навичкою, за якої сили учнябули б спрямовані не на виконання самої дії, а на глибоке осмислення зміступрочитаного. Щоб досягти такого рівня читання, треба учнів навчитианалізувати текст, тобто осмислювати його тему, ідею, ставлення автора дотого, що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного, бачити втексті художньо - виражальні засоби мови, запам’ятовувати їх з метоюзбагачення власної мовної культури.

Втрату зв’язків із книгою в ранньому віці неможливо компенсувати вмайбутньому. Маленький читач лише вступає в життя, у нього ще немаєжиттєвого досвіду, і книга для нього є невичерпним джерелом відомостей, уній він знаходить відповідь на свої незліченні "чому?". Книги, прочитані вдитинстві, часто запам'ятовуються на все життя, впливають на подальшийрозвиток, на світосприймання, виробляють певні норми поведінки.

Ось чому важливо правильно організувати дитяче читання, спрямуватийого так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рукпотрапляли найнеобхідніші книги, щоб спілкування з ними стало звичним,щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Саме дорослі повиннісвідомо й цілеспрямовано виховувати в дитини інтерес до читання, починаючиз сім'ї, дитячого садка, молодших класів.

Важливим завданням читання в 1 класі є пробудження у школярівінтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з неюпрацювати, здобувають уявлення про те, що книжковий світ багатий ірозмаїтий, що з книжкою можна цікаво проводити дозвілля. У 1 класі нароботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хвилин уроку(один раз на два тижні). Якщо учні класу мають достатній рівень розвиткунавички читання, учитель може проводити заняття з дитячою книжкоюпротягом усього уроку.

У 2 класі вчитель спрямовує школярів на широке ознайомлення зі світомдоступних їм книжок із власної ініціативи, на пошук серед них тих, якінайбільшою мірою можуть задовольнити пізнавальні інтереси кожного з учнів.Учні вчаться самостійно визначати зовнішні показники змісту кожної книжки,вибирати потрібну за окресленими педагогом показниками, співвідносити їх іна цій основі робити загальний висновок про тематику, орієнтовний зміст,кількість уміщених у ній творів. Така діяльність сприяє швидшому входженню



дитини в текст, який вона читає самостійно.

У 3-4 класах одним із пріоритетних завдань є формування і розвиток ушколярів продуктивних способів самостійного опрацювання змісту дитячихкнижок різних типів і видів (у тому числі значних за обсягом), довідковоїлітератури, дитячої періодики, а також умінь здійснювати пошук, добір,систематизацію, узагальнення навчально-пізнавальної інформації,користуючись засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги,довідково-інформаційним апаратом книжки та Інтернет-ресурсами дитячоїбібліотеки.

1.1. Джерела мотивації та їх вплив на читацькі інтереси учнів

"Те, що дитині необхідно запам'ятати, і те, чого навчитися,

передусім повинно бути для неї цікавим"

В. Сухомлинський

Інтерес до навчального предмета зростає тоді, коли діти бачать, щовчитель, захоплений своєю роботою і володіє майстерністю передавання знаньдітям. Вміє цікаво, повно і яскраво викладати навчальний матеріал,використовує різні методи, засоби, прийоми роботи, способи заохочення учнівдо навчальної діяльності. А ще створює проблемні ситуації на уроці, врезультаті яких виникає певна суперечливість між знаннями учнів і явищем,яке не зразу - повністю або частково усвідомлюється ними, використовуєкросворди, загадки, прислів’я, що викликають в учнів позитивні емоції.

Організація навчальної діяльності, де переважає праця високого творчогорівня, стає однією з основних умов формування стійкого пізнавальногоінтересу, бо саме в процесі такої роботи молодший школяр має змогунайповніше виявити самостійність та ініціативу.

Жага до знань, інтерес до нового, прагнення прекрасного – все цеправильно сформована і розвинена мотивація в шкільному віці, бажаннязадовольнити не тільки інформаційні потреби, а й загальнокультурні, естетичні,емоційні. Мотивація – це динамічний процес фізіологічного та психологічногоплану, що керує поведінкою людини, який визначає її організованість,активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.

На уроках літературного читання перед учителями постає проблемарізнорівневого засвоєння учнями предметного матеріалу при достатньому рівнірозвитку інтелектуальних здібностей кожного. І в багатьох випадках причина



криється у рівні сформованості навчальної мотивації, усвідомленні особистоїцінності читання.Факторами, що стимулюють або стримують розвитокмотивації читання, є суб'єктні особливості учня та вчителя, приклад дорослих,книжкове оточення дитини, рівень розвитку читацьких умінь, застосуванняметодів роботи з книгою. Джерелами мотивації є насамперед родина, вчителіта самомотивація [14].

Щоб зацікавити дитину читанням, потрібно в першу чергу проводитипросвітницьку роботу серед батьків. Адже власний приклад є найкращимаргументом. Якщо у батьків є інтерес до читання, пізнання і розвитку, то йдитина свідомо прийде до внутрішньої потреби читати, життєвої необхідностісамовдосконалення.На сьогоднішній день у книжкових крамницях є широкийвибір художньої, розвивальної, енциклопедичної, прикладної,науково-популярної літератури. Тому батьки мають купувати своїй дитинінайкращу книжку, яку вони можуть собі тільки дозволити. Варто націлювати їхна те, щоб при виборі батьки опирались на книги, написані вишуканоюукраїнською мовою, з відповідним до віку шрифтом, ілюстраціями, з живоюмовою персонажів. У майбутньому це дозволить дитині висловлювати своїдумки чітко і красиво, відчути особистий інтерес та користь.

Варто постійно звертатись до книг з домашньої бібліотеки, їх потрібночитати вголос, всією сім'єю. Бажано, щоб це читання зробилось звичайним іпостійним святом серед буднів. При цьому, якщо спочатку читачем виступаютьбатьки, то в подальшому ця робота має бути передана дітям. Про прочитанікниги потрібно розмовляти, не нав'язувати дітям своїх поглядів, але разом здітьми на правах більш досвідченого читача роздумувати над книгою.Розмовляючи про людей, їх вчинки, разом перечитуючи особливо хвилюючісторінки, радіючи добру, справедливості, захоплюючись мужністю і мудрістюодних, відчуваючи біль і сором за інших, батьки цим самим виховують в дітейздатність до самоаналізу, самооцінки, допомагають побачити в книгах тойбезцінний досвід поколінь, заради якого книги і пишуться. Спільне читаннякниг, переказ прочитаного один одному і виникаючий при цьому обміндумками - це шлях читацького спілкування в сім'ї. Щоб душа дитинивідкрилась на зустріч світлу, який виходить з книг, необхідний промінь щирого,безпосереднього почуття, який іде від дорослого, що по-справжньомупереживає це почуття в даний момент. Голос, жести, вираз очей, інтонація —основні провідники, які забезпечують взаєморозуміння на основі переживаньпри читанні вголос, при розповіді про книгу чи при її переказі.

Для того, щоб привчити дитину до самостійного читання, можнавикористати наступний прийом. Хто-небудь із дорослих починає читати вголос.На найцікавішому місці читання зупиняється. Захоплена подіями в книзі ібажанням дізнатись, що відбувається далі з героями, дитина в більшостівипадків продовжує читати сама. Пізніше дорослі повинні обов'язковозапитати її про що вона прочитала, похвалити за самостійність, виразити надію,



що тепер вона буде завжди читати сама.

Батьки повинні дуже терпеливо вимагати від дитини, щоб воназапам'ятовувала прізвище автора, назву книг. Перед читанням доцільнозапитати дитину, які книги цього письменника вона вже читала або чула, щознає про нього. Потрібно, щоб дитина читала книгу уважно, не поспішаючи.

Батькам потрібно звертати увагу на книги кожен раз, коли в дитиниз’являється те чи інше запитання. Привчити дитину самостійно звертатись докниг-довідників і до книг науково-пізнавальної літератури.

На уроках літературного читання учителі повинні враховуватифізіологічні та вікові особливості школярів, уникати перевантажень. Навчитидитину читати складно, але ще складніше навчити її полюбити читати.Сучасних школярів важко чимось здивувати, їх внутрішнє «Я» керується власними мотивами і упередженнями. Тому викликати і утримати бажаннячитати можливо тільки зацікавленим навчанням, де існує тісна співпраця -вчитель - учень. До того ж, учитель сам має бути цікавим для учнів. Постійнорозвиваючи власні здібності, вести за собою, вмотивувати сучасних школярів.

Щоб зацікавити дитину читанням, пропоную на уроках літературногочитання використовувати такі форми роботи:

- робота в малих групах;- інтерактивні форми;- ігрова діяльність;- презентації книжок, періодичних дитячих журналів;- «Час Читайлика» (додаткове читання художньої книжки) (додаток 2);- екскурсії до дитячої бібліотеки;- зустріч з письменниками;- творча літературна діяльність;- дослідницька діяльність.

Мотивація навчальної діяльності учнів – одна із головних умов успішногонавчально-виховного процесу, яка дає можливість кожному учневі бутиініціативними, самостійними, винахідливими. Мотивація чітко пов'язана зтемою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх нарозв'язання певних проблем, допомагає викликати в учнів цікавість до темиуроку, виховує інтерес до читання. Мотивація на уроці літературного читанняможе включати один із запропонованих видів діяльності:

- Роз’яснення вчителем практичного значення теми, що буде вивчатися.- Створення емоційного тла уроку.- Робота в парах.- Чистомовки.- Скоромовка.- Гра.



- Робота над загадками.- Самостійне читання.- Створення проблемної ситуації.

Діти залюбки виконують завдання, які викликають у них здивування,зацікавленість до знань та процесу сприймання. Це можуть бути короткочаснірозповідь учителя, бесіди, використання наочності, нескладні інтерактивнівправи. Щоб дізнатись тему уроку, пропоную учням "Вилучити зайве", "Роз'єднати слова" чи «Розшифрувати» тему уроку (додаток 3).

Відомо, що аналіз твору потребує багаторазового перечитування. Якзацікавити дитину, щоб для неї це було захоплюючою справою? Для цьогоперед кожним читанням треба ставити нове завдання, причому таке, щобшукаючи відповідь на нього, дитина відкривала для себе щось нове, чого непомітила раніше. Даючи запитання, які вимагають роздумів, створюю мовнуситуацію, спонукаю учнів до висловлення. У процесі аналізу діти проходятьдовгий шлях пошуку, сперечаються, відстоюють свою точку зору, вчатьсярозуміти інших людей. Учні вчаться висловлювати своє ставлення допрочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб, виявляти мотиви їх поведінки,зіставляти вчинки персонажів, вибирають правильний вихід з тієї чи іншоїситуації. Оцінюючи інших, діти вчаться оцінювати й себе, а отже, у нихвиробляється уміння жити серед людей, удосконалюються навичкиспілкування.

На уроках літературного читання головним напрямком в навчанні єробота з текстами творів. Учні відповідають на питання щодо прочитаного,стисло передають зміст твору, знаходять в тексті слова і вирази, якіхарактеризують дійових осіб, картини природи, вчаться визначати ідею твору,висловлюють своє ставлення до зображених у ньому подій, розрізняютьголовне і другорядне, переказують прочитане, вправляються у мовчазномучитанні. Дітей цікавить, насамперед, сюжетний бік літературного твору,передусім дії людей або тварин і випадки, які відбуваються з героями.Необхідність шукати причини вчинків людей і описання подій тавстановлювати різноманітні зв’язки між окремими епізодами з життя різнихперсонажів літературного твору роблять читання цікавим. У дітей виникаєживий інтерес до книги. Важливу роль в розвитку читацьких інтересів дітейвідіграє вміння вибірково, стисло і водночас повно переказувати текст,складати усні оповідання за прочитаним, розповідати про героя твору.

У молодших школярів розвивається потреба в самоствердженні,прагнення добитися позитивного ставлення до них класного колективу. Цезумовлює виникнення у дитини поглибленого інтересу до того об’єкта абозасобу, з допомогою якого здобуто її визначення в колективі. І якщо такимчинником були прочитані ним художні твори, то інтерес до книги ще більшпосилюється.



Щоб виховати любов до книги, потрібно перш за все навчити дітейуспішно слухати її, розуміти ідейно-художній зміст твору. Від того, як вчительпрочитає твір, як зуміє розкрити дітям його зміст, залежить їх інтерес до твору.Якщо буде прочитано виразно, захоплено, дитина перейметься настроємвчителя, то таке читання надовго залишиться в її пам'яті. Ще перед читаннямвчитель ознайомлює дітей з новим підручником, його структурою, розповідає,як готують книги до друку, стисло повідомляє цікаві факти з життяписьменника. Головним засобом виразного читання є інтонація. Інтонацієюголосу вчитель звертає увагу на найважливіше, роблячи паузи, що дає дітямможливість краще осмислити окремі фрази, пережити певну ситуацію. Читатидітям педагог повинен всюди, де трапляється нагода, щоб діти звикли допізнання нового, незвіданого в процесі постійного спілкування з книгою.

Важливе значення на уроці читання має розповідь вчителя, яка повиннабути цікавою, емоційною і зрозумілою для дітей, торкатися до глибини серця,пробуджувати їхні почуття. її не потрібно перенасичувати фактами, складнимитермінами. Вона не повинна бути великою за об'ємом, причому доцільночергувати її з бесідою. Цим вчитель може зацікавити дитину, привернути їїувагу до нової книжки.

В процесі роботи з дитячими книгами в дітей удосконалюється і технікачитання, і здатність повноцінно сприймати тексти творів у відповідності з їхжанрово-видовими особливостями. Програма передбачає уроки позакласногочитання, які забезпечують безперервне знайомство молодших школярів зшироким колом дуже різних дитячих книг. Такі уроки допомагають учнямзасвоїти загальні властивості і ті закономірності, за якими групуються книги,навчають кожну дитину вільно і безпомилково діяти з будь-якого доступногокнигою, що гарантує можливість своєчасно зустріти «свої» книги, визначитисвоє коло читання. Отже, практична діяльність з книгами – один з ефективнихспособів формування у дітей інтересу до книг. Це пояснюється тим, щопрактичні дії з книгами і серед книг дозволяють дітям порівняно швидковпізнавати, мимоволі запам’ятовувати самі книги, впевнитись у їхрізноманітності і навчитись вибирати для себе книги потрібні, посильні, азначить, і корисні. Саме практично діючи з книгами і серед книг, дітипривчаться при першій необхідності звертатись в світ книг з різною метою.

1.2. Розвиток творчої літературної діяльності

Розвиток творчих здібностей - необхідна умова формування повноцінноїособистості, здатної до саморозкриття, самовизначення та саморозвитку. Самездатність до творчості робить людину духовно незалежною, допомагаєпривносити у світ щось своє: нове, незвичне, «інакше». Значні можливості длятворчого збагачення учнів мають уроки літературного читання.



Спілкування з літературою як мистецтвом слова задовольняє природнупотребу дитини в емоційних переживаннях, створює передумови длясамовираження особистості. Молодші школярі беруть участь у посильнійтворчій діяльності, яку організовує вчитель на уроках класного і позакласногочитання і в позаурочний час.

Літературна творча діяльність посідає особливе місце серед проявівтворчості молодших школярів. З одного боку, вона вимагає роботи такихпсихічних процесів, як сприймання, образне мислення, уява, мовлення, емоції,активізує почуттєву та інтелектуальну складові пізнавальної діяльностімолодшого школяра. З іншого - дітям цього віку властива надзвичайнаемоційність та чутливість до образних вражень, багатство уяви, невтомнадопитливість, відкритість до оточуючого світу.

Обов'язковим компонентом системи початкової літературної освітимолодшого школяра є творча діяльність дитини. Творча діяльність передбачаєроботу як з урахуванням прочитаного, так і власне авторську творчість.Длястимулювання творчих здібностей використовуються такі види завдань:словесне малювання, графічне ілюстрування, творчий переказ, читання заролями, інсценізація, колективне та індивідуальне складання з допомогоювчителя казок, лічилок, загадок тощо (додаток 4).

Творчі можливості молодших школярів реалізуються в різних видахдіяльності, зокрема у грі, навчанні, спілкуванні, трудовій діяльності. Творчість-не лише кінцевий результат діяльності, а й прийоми та методи, за допомогоюяких вона здійснюється. Тому у своїй педагогічній діяльності значну увагуприділяю розвитку творчих здібностей учнів. Не орієнтую учнів лише натрадиційне засвоєння знань, оскільки такий підхід в організаціїнавчально-пізнавальної діяльності за сучасних умов не є продуктивним,оскільки обсяг знань зростає надто швидко. Намагаюсь створити для кожногошколяра оптимальні умови навчання, формувати потребу вчитися, вмінняраціонально працювати, розвивати мислення учнів, їхню мовну активність,проявити творчість і самостійність у виконанні поставлених завдань. Так прививченні біографії письменника можна запропонувати учням створити“Портфоліо письменника” за орієнтовним планом:

1. Портрет письменника.2. Прізвище, ім`я, по батькові автора.3. Псевдонім (якщо має).4. Роки життя письменника.5. Відомості про дитячі роки.6. Важливі дати життя.7. Вплив на творчість життєвого досвіду.

На основі прочитаного твору можна використовувати різні види творчихробіт, а саме:



- Продовжити текст.

- Придумати кінець оповідання.

- Домислити події, які могли б передувати зображеним.

- Перенести дії твору в сучасне чи минуле.

- Ввести нового героя в текст.

- Написати лист героєві твору.

- Продовжити вірш власними рядками.

Літературно-творчому розвитку молодшого школяра сприяють різні видимистецтва. Під впливом музики виникають глибокі емоції і настрої: радість,захоплення, сум, смуток, натхнення та загальний душевний підйом. Музикарозвиває уяву, образне та асоціативне мислення, впливає на всі сферидуховного життя дитини, спонукає до творчості, викликаючи великий спектррізноманітних емоцій. Образотворче мистецтво дає можливість дитині всебічносприймати зорові образи. У взаємодії з точним, образним словом вони даютьемоційно-образну основу для дитячого мовленнєвого фантазування.Театральне мистецтво своїм образним змістом дає знання життя в доступнійдля дитини формі, формуючи не тільки естетичні, а й моральні таінтелектуальні почуття. Цікавою і привабливою творчою діяльністю длядитини є драматизація, інсценізація, читання за ролями, що здійснюєкомплексний вплив на розвиток літературно-творчих здібностей молодшихучнів [4].

Діти залюбки виконують такі завдання, як:

- прочитати вірш та дібрати до нього кольори;

- передати характер руху мелодії лініями й описати це словесно;

- дібрати відповідну до музичних образів-настроїв твору кольорову гаму вживописних композиціях;

- описати почуття за допомогою кольору;

- описати образ звука;

- створити музичні образи, які б характеризували героїв казки чи оповідання,або малюнки, що передають ідеї або настрої віршів;

- проілюструвати фрагменти літературних або музичних творів;

- намалювати ескізи декорацій та костюмів до театральної вистави;



- створити власну казку…Необхідною умовою творчої літературної діяльності дитини є її чуттєва

сприйнятливість до навколишньої дійсності. Чим багатший чуттєвий досвіддитини, чим глибші емоції і почуття, тим яскравіші образи виникають в її уяві,тим гострішою стає потреба відтворити власні враження у словах. У цьомудопомагають завдання «Що я чую, що я бачу», «Чарівник».

Необхідно стимулювати бажання дитини «життя своє втілювати у слові»,а для цього у неї має бути багатий словниковий запас, уміння володітизасобами художньої виразності, розвинене чуття мови. З цією метою пропонуютакі завдання як «Інтерв’ю», «Спіймай риму» (додаток 4).

О. Савченко зазначає, що стимулювання фантазії дітей позитивнопозначається на розвитку самостійності їхнього мислення, вмінні міркувати зааналогією, знаходити асоціативні зв’язки, бачити у відомому нові риси йособливості. Особливий інтерес у дітей викликають завдання, що базуються наприйомах оживлення, перевтілення в інші образи, на вільне фантазування(«Перевтілення», «Якби я був...», «Уяви себе…» та ін.) (додаток 4).

Варто дотримуватися порад щодо використання творчих завдань:1. Завдання, розроблені на міжпредметному змісті, дають змогу

здійснювати літературно-творчий розвиток майже на всіх уроках, упозакласній роботі, використовувати можливості різних видів мистецтв,що суттєво збагачує та урізноманітнює літературну творчість учнів.

2. Важливим в організації літературно-творчого розвитку молодшихшколярів є стимулювання мотивації літературної творчості шляхомзбагачення їхнього емоційно-чуттєвого та комунікативного досвіду.

3. Кожне попереднє завдання готує учнів до виконання наступного.Перш ніж створювати творчий продукт, діти виконують завдання, щостимулюють емоційно-чуттєве сприймання, творчу уяву,художньо-образне мислення. Перед виконанням завдань творчогохарактеру здійснюється частково-пошукова діяльність.

4. Учням 1-2-х класів спочатку доцільно виконувати нескладні творчізавдання в усній формі за зразком, гнучким алгоритмом,ілюстративною опорою, у 3-4-х класах надається перевага самостійнійтворчій діяльності.

5. Виконання творчих завдань передбачає реалізацію принципудиференційованого підходу до учнів (завдання мають різні рівніскладності, що дає змогу використовувати їх для роботи з дітьми яквисокого, так і початкового рівнів розвитку літературно-творчихздібностей).

6. Значна частина завдань містить можливості щодо їх використання вінтерактивній формі (робота в групах, малих групах, динамічнихпарах).

7. Необхідно приділити увагу вдосконаленню літературно-творчихпродуктів у співпраці з учителем (редагування письмових творчихробіт).



8. Необхідним є ознайомлення учнів з деякими доступними прийомамихудожньо-словесної творчості (прийоми створення образних висловів;способи фантазування; прийоми складання казок, віршів, скоромовок,загадок тощо) та використання їх у власній творчій діяльності.

9. На уроці мають гармонійно поєднуватися навчання і різні видитворчих ігор. Їх використання в літературно-творчій діяльності єважливим, оскільки в процесі художньо-словесних ігор створюютьсясприятливі умови для експериментування із вживанням художньогослова, для стимулювання фантазії та образного мислення.

10. У процесі пошукової діяльності учнів учителям слід непрограмувати хід виконання творчих завдань, а лише спрямовуватидумку дітей, давати поштовх до фантазування, підтримувати їхні творчізусилля. Важливим є створення таких ситуацій, щоб дитинапоміркувала, спробувала виконати завдання самостійно або здопомогою. Головне, щоб учень отримав власний досвід творчоїдіяльності, задоволення від пошукової праці, від подолання труднощів.

11. Важливим у процесі розвитку літературно-творчих здібностеймолодших школярів є створення розвивально-творчого середовища, вмежах якого вони мають можливість творити, фантазувати тапочуватися емоційно комфортно.

Позитивною мотивацією літературно-творчої діяльності учнів єоприлюднення результатів дитячої літературної творчості (випуск класноїгазети, читання власних творів, створення збірки дитячих робіт).

1.3. Ігрові технології - один із способів прищеплення інтересу дочитання

«Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини

вливається цілющий потік уявлень, понять про навколишній світ.

Гра - це іскра , яка запалює вогник допитливості і цікавості»

В. О. Сухомлинський

Ігрові технології є складовою частиною педагогічних технологій, однією зунікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавою і захоплюючою нетільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але і буденні кроки повивченню навчальних предметів. Цікавість умовного світу гри робить життяпозитивно емоційно забарвленим, а емоційність ігрового дійства активізує всі



психологічні процеси і функції дитини. Інший позитивний бік гри є те, що вонасприяє використанню знань у новій ситуації, тобто, засвоюваний навчальнийматеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність ізацікавленість у навчальний процес.

Ігрова діяльність ─ один із ефективних засобів підвищення якостісприймання молодшими школярами художніх творів на уроці читання. Уструктурі уроку читання ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігровоїситуації, ігрового прийому, ігрової вправи. Гра активізує психічні процесидіяльності молодшого школяра (відчуття, сприймання, мислення, уяву, пам’ять,увагу, волю, мову), які призводять до позитивних зрушень у розвитку дитини.Використання на уроках дидактичних ігор та ігрових моментів робить процеснавчання цікавим, створює у дітей бадьорий, творчий настрій, полегшуєзасвоєння навчального матеріалу. Звертання до гри як до засобу організаціїпроцесу читацького сприймання продиктоване не лише віковимиособливостями молодшого школяра, але й специфікою літературного твору,яка є дуже близькою до художніх умовностей гри та специфікою сприйняттялітератури, яка теж співзвучна природі ігрового моменту, потребує відриву відреальності, переживання іншого світогляду, інших почуттів.

Перевага організації ігрового навчання в структурі уроку читанняполягає в системності використання літературних ігор, змістом яких єпочаткові літературознавчі поняття та явища.

Надійним помічником вчителя у формуванні читацьких інтересів дітей єлітературні ігри, які можна проводити для будь-якого класу. За змістом іформою вони досить різноманітні і можуть практикуватися під часобговорення прочитаної книги, проведення літературних ранків і свят, походівчи екскурсій. Вони сприяють створенню бадьорого настрою в школярів,збагаченню їх знань, розвитку творчої уяви, образної пам'яті та мислення. Дляігор доцільно використовувати ребуси, кросворди, головоломки, літературнізадачі (додаток 5).

У ході гри школярі можуть впізнавати твори за окремими малюнками чиуривками, формулювати і розгадувати «хитрі» питання по прочитаних книгах,відгадувати імена літературних героїв, прізвищ письменників, назв книг ітворів по серії читань, відтворювати героїв книг за описом.

В процесі літературних ігор такого роду розвиваються інтелектуальні,моральні, вольові риси особистості, проявляється і удосконалюється кругозір,активізуються задатки і здібності. Можна організувати літературний конкурс,учасники якого змагаються у проведенні літературних ігор, вікторин: «Хтознає народні прислів'я?», «З якої байки чи казки?», «Відгадай?», «Хто знаєбільше?».

Можна залучити учнів до участі в заочній грі «Подумай, відгадай». Умови



її оголошуються за допомогою плаката, який вивішується на видному місці вшколі чи класі. Впродовж тижня учні дають письмові відповіді на запитання.Журі (зазвичай, вчителі початкових класів) перевіряє їх правильність іоголошує імена переможців. Зміст ігор має відповідати вікові дітей, рівню їхзнань. Спочатку, щоб охопити ними якомога більше учнів, добираютьзапитання середньої важкості, а потім вони ускладнюються, але не виходять замежі програмового матеріалу.

Літературні гра «Переказ по колу» чи «Мініатюра» дає можливість учнямвідтворити прочитаний текст(додаток 5).

Аналізуючи прочитаний твір, в нагоді стане гра «Карусель запитань»(додаток 5).

Вивчаючи віршовані твори, пропоную гру «Розсипанка» (додаток 5).

Гра «Письменник – не письменник» сприяє збагаченню читацького

досвіду учнів, поповненню запасу знань про дитячих письменників(додаток 5).

Також можна на уроці літературного читання використовувати ігри«Незвичайна математика», «Засвіти ліхтарик», «Портрет» та інші(додаток 5).

1.4. Дослідницька діяльність на уроках літературного читання

«Дитина повинна бути думаючою, активним здобувачем знань,

допитливим шукачем істини, мандрівником у світі пізнання”

В. О. Сухомлинський

Спілкування з книгою допомагає учневі оволодіти певною сумою знань,засвоїти досвід попередніх поколінь, залучає до культурних надбань тацінностей українського народу, його звичаїв, традицій.

Літературне читання як навчальний предмет – широке поле длядослідницької діяльності. Дослідження допомагає учням напрацювати навичкисамостійної творчої діяльності, формує й розвиває вміння уважно прочитуватитексти художніх творів. О. Шацький писав, що «Навчально-дослідницькадіяльність учнів - така форма організації навчально-виховної роботи, якапов'язана з вирішенням учнями творчої, дослідницької задачі із зазделегідьневідомим результатом і передбачає основні етапи, характерні для науковогодослідження».

Через дослідницьку, пошукову діяльність легко виявити й узагальнити

http://ua-referat.com/Спілкування

http://ua-referat.com/Культура



знання учнів. Дослідницька робота – це робота в бібліотеці, зустрічі зфахівцями, вивчення друкованих та електронних публікацій, джерел зІнтернету. Пошук і дослідження є ефективними засобами розвиткупізнавальних інтересів учнів, виховання їх самостійності, читацькоїкомпетентності, формування важливих дослідницьких умінь: критичномислити, проводити спостереження над текстом, самостійно розв'язуватизавдання.

У своїй педагогічній діяльності застосовую дослідницькі проекти.Проектно-дослідницька діяльність – це творча діяльність, що має спільну мету,узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення загальногорезультату, яка сприяє розвитку самостійності, цілеспрямованості,відповідальності, наполегливості, толерантності, ініціативності. У процесіроботи над проектом діти отримують соціальну практику за межами школи,адаптуються до сучасних умов життя.

Проектно-дослідницька діяльність учнів початкових класів забезпечуєрозвиток ключових компетенцій і учбової активності школярів. Для цьогоучителю необхідно розробити спеціальні завдання для розвитку умінь інавичок дослідницької роботи.

Детальніше пропоную розглянути дослідницький проект "Дитячакнижкова полиця моїх батьків". Учні працюють за певним планом:

1. Тема дослідження. (Коло читання моїх батьків у дитинстві)2. Актуальність. (Знайомство з улюбленими книгами батьків – один із

можливих способів активізації читання дітей)3. Об’єкт дослідження. (Читацька активність батьків у дитинстві)4. Предмет дослідження. (Книги, які читали батьки у дитинстві)5. Мета проекту. (Сприяти підвищенню зацікавленості дітей читанням)

Отримують індивідуальні завдання:- З’ясувати, чи було читання улюбленим заняттям батьків. Чи

відвідували батьки бібліотеку. Як часто?- Зробити опитування батьків щодо їхніх улюблених книжок у дитячі

роки; з’ясувати, чому саме ці книги їм найбільше подобалися.- Скласти окремий перелік улюблених творів мами й тата. Порівняти

їхні дитячі уподобання, зробити висновки.- Прочитати улюблені дитячі книги батьків. Визначити для себе один

найкращий твір із маминого і татового переліків книг.- Виготовити рекламну листівку для однокласників "Прочитай

улюблену книгу моїх батьків!"- Презентувати свою роботу в проекті.

Завершальним етапом є колективне завдання:- Організувати книжкову виставку "Дитяча книжкова полиця наших



батьків".- Підготувати святкову презентацію роботи у проекті, запросити батьків.

Оптимальними методами дослідження такої діяльності станутьопитування, анкетування, аналіз, порівняння, оцінювання, синтез.

Мої учні з неабияким інтересом відшукували інформацію за темою. Малиможливість проявити більшу зацікавленість до читання на прикладі власнихбатьків. Після створення проекту діти зрозуміли, що комп’ютер можнавикористовувати не тільки для ігор, але й для пошуку різної цікавої інформації,яка потрібна в навчанні, для створення презентацій тощо. Розповіді учнів булинаповнені позитивними враженнями та емоціями від виконаної роботи.

Під час уроку позакласного читання з теми «Роль книги в житті людини»задаю проблемне питання: «Яке значення книги і читання в житті людей?».Учні активно відшукують загадки про книгу, до роботи варто долучити виступбібліотекара, статистичні дані про читачів школи дозволять їм включитися вусвідомлення проблеми і намітити шляхи її рішення: «Що ми знаємо пропроблему ролі книги в житті людини? Що хочемо знати? Як дізнатися?»Предметом дослідження стає книга. Організовую роботу в групах.

Перша група розповідає про анатомію книги (обкладинку, корінець,форзац, титульний аркуш, книжковий блок… Друга група готує повідомлення«Путівник по книжкових сторінок» (титульний аркуш, передмова, зміст,довідковий апарат, ілюстрації тощо). Третя група систематизує матеріал потемі: «Історія книги». Діти шукають висловлювання відомих письменників пророль книги в житті людини.

Наступним етапом є запитання:- Які книги ви прочитали?- Які твори залишили свій слід у вашій душі? - Яку роль відіграють книги у вашому житті?

Учні роблять висновки і підходять до завершального етапу - рефлексії:діляться враженнями від читання улюблених книг.

Отже, дослідницька діяльність молодших школярів впливає наформування їх читацьких інтересів.

1.5. Позакласна робота з літературного читання – одна із умоввиховання читацьких інтересів

Одним із показників успішного формування в учнів читацьких інтересів,їх літературного розвитку є участь дітей в позакласних формах роботи здитячою книгою: поява в них потреби в читацькому самовиявленні,



усвідомленні своїх можливостей для включення в ту чи іншу діяльність,бажання приділити цій діяльності частину свого часу.

Позакласна робота будується з урахуванням програмових вимог, інтересіві бажань учнів молодшого шкільного віку, рівня їх розвитку. Види і формипозакласної роботи з дитячою книжкою, які можуть бути запропонованімолодшим школярам, дуже різноманітні. Серед них - літературні конкурси,літературні завдання, виготовлення рукописних журналів чи газет, читання таіндивідуальні усні виступи учнів про прочитане, екскурсії, бібліотечні урокитощо. Така робота проводиться під керівництвом вчителя і може носитиіндивідуальний, груповий чи масовий характер.

Особливе місце в житті школярів та формуванні читацьких інтересівповинна зайняти бібліотека. Тому, коли вперше проводиться екскурсія вбібліотеку, вона повинна залишити приємні спогади та позитивні враження вюних читачів. Під час екскурсії бібліотекар в урочистій обстановці показуєдітям книжкове багатство, з яким вони теж зможуть познайомитись, якщозапишуться в читачі і будуть брати книги. Поступово школярі вчатьсяпочувати себе тут господарями. Вони швидко дізнаються про новинки дитячоїлітератури, а вчитель має можливість спланувати позакласну роботу з книгою,організувавши «Клуб чомучок». В класному куточку можна виділити місцеінформації для батьків, яка допоможе їм у виборі книг і керівництві дитячимчитанням. Дітей потрібно заохочувати йти в бібліотеку, розглядати тавибирати книги на абонементі, читати їх в дитячому читальному залі.

Щоб виконати завдання позакласного читання, кожен учень повинен саміти в бібліотеку і там вибирати потрібні і цікаві для нього книги, користуючисьпри цьому рекомендованим списком вчителя.

Під час бібліотечних уроків учитель співпрацює з бібліотекаром. Бібліотекар у цікавій, доступній формі розповідає дітям про історію створеннякниги, спільно з учителем проводить літературні ігри, допомагає організуватисвято «Посвята в читачів» чи «Дружба з книгою – це свято!». Завдяки такійроботі діти навчаються легко орієнтуватись в книзі, зуміють відшукатидодаткову літературу до уроку, правильно назвати автора і художника. Післявивчення якоїсь теми або під час проведення свята доцільно організувати вкласі тематичну виставку книг. Це дає можливість краще запам'ятати книги позовнішньому вигляду, автора, заголовок. Також можна організувати виставкудитячих робіт, присвячену заданій темі. В цьому випадку кожна дитина зможепроявити свою індивідуальність.

Успіх формування читацьких інтересів лежить в правильному поєднанніуроків позакласного читання з індивідуальною і масовою читацькою діяльністю.Це уроки-ранки, уроки-звіти, усний журнал. Такі заняття можуть проводитисьяк в своєму класі так і для інших.



Уроки-ранки плануються і проводяться в кінці кожної чверті і являютьсобою підсумок досягнень вчителя і учнів за даний період навчання. Весьматеріал до будь-якого ранку підбирає вчитель. Саме вчитель шукає пісні,загадки, вірші, інсценізації. Урок-ранок готується зовсім по-іншому. Йогоосновою є ті матеріали із занять і уроків позакласного читання, які не вчителю,а дітям мимоволі запам'яталися, ввійшли в їхнє життя. Після кожної зустрічі зкнигою в класі, вчитель спонукає дітей приносити в куточок читання книги,які їм сподобалися, ілюстрації, виготовляти різні герої, ставити живі картини.Вчитель вибирає найцінніше з того всього, що робили діти і проводитьурок-ранок, де впродовж визначеного часу кожна дитина бере активну участь.Якщо залишиться час, матеріал для демонстрації та читання, підбирає самвчитель.

Кожен урок-ранок демонструє активність дітей як майбутніх читачів, їхзагальний і читацький розвиток і таким чином, служить об'єктивнимпоказником ефективності керівництва дитячим читанням для вчителя.

До уроків-звітів і тему, і матеріал підбирають діти і готують виступ попостійним групах. Програма виступу до уроку-звіту і вимоги до підбору іхарактеру підготовки матеріалу обов'язкові для кожної групи, виробляютьсядітьми і затверджуються вчителем одночасно з вибором теми, яка дітейцікавить. Вчитель складає план для кожної групи, сам готує розповідь про новікниги і можливості використання їх при організації свого дозвілля.

Це може бути колективна літературна гра чи конкурс на основі обраної теми зметою виявлення переможця (за кількістю прочитаних книг, вміннямкористуватися в світі книг, умінням переказати прочитане). Молодші школярідуже люблять ці уроки і з охотою до них готуються. Оформлюють виставкукниг письменника, цікаво про нього розповідають, готують вікторини чизагадки з ілюстрованими відгадками.

Найбільш вдалою формою читацької самостійності є усний журнал.

Усний журнал - це театралізована дія, яка розрахована на один урок і зберігаєвсі зовнішні ознаки журналу: «обкладинку», яку придумують самі учні, назву,емблему, музичну заставку, сторінки, рубрики, які можуть мінятися, чинавпаки, повторюватися.

Не менш значимі і показові для загального і літературного розвиткумолодших школярів художні конкурси на кращий малюнок по прочитанихтворах, на знання віршів і прози, на вміння їх декламувати, читати по книзі.

Коли загальна начитаність дозволяє учням проявити інтерес доособистості авторів улюблених книг, ефективна така позакласна форма роботи,як зустріч з письменником чи письменницею. Слухаючи захоплюючу розповідьавтора, учні задумуються, що буде з головним героєм, вдивляючись в



ілюстрації, намагаються уявити чим закінчиться розповідь. Такий вид роботивиявляє дитяче бажання прочитати дану книгу та розвиває читацький інтерес.Обов’язковим моментом є висловлення власної думки щодо прочитаного.

Не менш важливим засобом розвитку активності, самостійності школяріву пошуках нового є літературні екскурсії. Вони допомагають глибшеознайомитись з місцями, де жили і працювали видатні письменники, зпам'ятками мистецтва, з літературно-меморіальними музеями. Такі екскурсіїдають учням можливість зримо уявити життя письменника або його героїв, туепоху, подіям якої присвячений художній твір. У ході цих екскурсій розповідьучителя конкретизується ознайомленням з меморіальними речами, здокументами, картинами, портретами, ілюстраціями до творів письменника.По темі екскурсії проводяться бесіди, під час яких підбиваються підсумки,оцінюються знання, набуті учнями, робляться узагальнення, висновки.

Можна проводити читацькі конференції, які практикуються з метоюпропаганди художньої літератури, більш поглибленого вивчення життя ідіяльності того чи іншого письменника. Учитель організовує колективнеобговорення однієї або кількох книжок, об'єднаних загальною темою(наприклад: «Письменники рідного краю»). Учні мають бути добреознайомлені з темою конференції, з питаннями, які на ній обговорюватимуться(додаток 6). Такі конференції сприяють глибокому осмисленню здобутихраніше учнями знань, допомагають формувати в них високі естетичні смаки,погляди і переконання.

Велике естетичне, освітньо-виховне значення має така форма позакласноїроботи, як ранок. Тема підбирається заздалегідь, наприклад «Стежкамиулюблених казок». Діти готують костюми героїв казок, вивчають длядекламації уривки, підготовляють інсценізацію казки або пальчиковий театр.Також підбирають картини, готують малюнки, аплікації, виліплюють героївказок. Ранок можна проводити для менших учнів чи для паралельного класу.

Важливою формою масової позакласної роботи, засобом збудження ушколярів інтересу до книги є проведення літературних вечорів. Їх видинайрізноманітніші: вечори, присвячені ювілеям письменників, актуальнимлітературним темам; вечори байки, казки; вечори обговорення книг. Впрограмі вечора доцільно поєднувати доповіді учнів з декламацією,виконанням п'єс, з танцями, музикою.

Широко розповсюджений такий вид позакласної роботи молодшихшколярів з дитячою книгою як усний звіт про книги, прочитані протягомдовгого періоду (так званий захист читацьких інтересів)(додаток 6). Ця роботацікава тим, що вона дає можливість направляти зусилля особистості іколективу на засвоєння критеріїв оцінки якості самостійного вибору і читаннякниг, на поглиблене читання. Досвід більшої частини вчителів початкових



класів показує, що молодші школярі дуже люблять цю форму позакласноїроботи, адже саме вона допомагає кожному перевірити себе, почутизаслужену похвалу, пережити радісне почуття від завершеного етапусамостійної роботи з книгою.

Таким чином, різноманітність форм позакласної роботи з дитячою книгою,раціональний підбір методів їх проведення, тісний зв'язок з життям сприяютьрозвитку в учнів інтересу до читання дитячої літератури.

РОЗДІЛ 2

Із досвіду роботи «Книга – міст у світзнань»

Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урокнамагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал дляроздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребуютьрозумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей,викличе позитивні емоції, сприятиме пошуку, формуванню школяра як читача.Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає нішколи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук,розвитку людського інтелекту.

Пропоную декілька розробок уроків із застосуванням різних видів роботи,що формують читацький інтерес школярів та роблять урок цікавим таефективним.

Урок літературного читання 3 клас

Тема. Поезія. Л. Українка «Тиша морська». Н. Забіла «Черепаха». Л. Костенко«Цей ліс живий»

Мета. Прищеплювати дітям любов до поетичного слова. Поповнювати знанняучнів про творчість Л. Українки, Н. Забіли, Л. Костенко. Активізувати читацькупильність, поповнювати словниковий запас. Учити глибоко вникати в суть прочитаного. Розширювати читацький кругозір. Виховувати інтерес довіршованих творів.



Обладнання. Виставка книжок, портрети письменниць, ілюстрації, аудіозаписи, відеоматеріали, роздатковий матеріал, альбомні аркуші, кольоровіфломастери.

Хід уроку

I. Організація дітей до уроку.

До уроку всі готові,

настрій маємо чудовий!

Тож гаразд, часу не гаймо

і урок розпочинаймо!

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Прекрасні римовані твори,

образи в них веселі, чудові,

елементи опису і розповіді є,

залюбки читається усе;

і напам’ять легко вивчити вірші,

яку тему будемо вивчати? Прочитайте всі.

(Акровірш - вірш, в якому перші літери кожного рядка, що читаютьсязгори вниз, утворюють слово)

ПОЕЗІЯ

(Наочність)

- Сьогодні ми з вами поговоримо про поезію, а саме про дитячі вірші, написанівідомими вам письменницями.

Л. Українка Н. Забіла Л. Костенко

III. Усний журнал.

Сторінка перша. Моє слово про Лесю Українку



Ні, я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає!

Учень.

- 25 лютого 1871 року народилася велика українська поетеса ЛесяУкраїнка. Леся Українка – це літературний псевдонім, тобто Леся зУкраїни. А насправді – Лариса Петрівна Косач. Батько її був юристом, амати – українською письменницею, яка писала твори під псевдонімомОлена Пчілка. У сім’ї було шестеро дітей. Леся була другою дитиною. Вчотири роки вона вже добре читала. Мати добирала для неї книжкиукраїнською мовою. Сама часто перекладала з російської та польської.

Учениця.

- Леся була привітною і допитливою дівчинкою, чутливою до краси,жвавою і веселою. Знала багато іноземних мов, грала на фортепіано,гарно малювала. Любила співати і слухати українські народні пісні.Важка хвороба не стала на заваді талановитій дівчинці. В 9 років Лесянаписала свій перший вірш «Надія».

Сторінка друга. Сподівання

Відеоматеріал (з біографії Л. Українки)

Сторінка третя. Мої улюблені поезії

- Пригадайте, які вірші Лесі Українки ви вивчали на уроках читання?

(Діти по бажанню розповідають напам’ять вірші)

Сторінка четверта. Л. Українка «Тиша морська»

- Послухайте вірш та скажете, які картини ви уявили.

(Аудіо запис «Шум моря»)

«Тиша морська»

Тиша в морі... Ледве-ледве

колихає вітер хвилі;

не колишуться од вітру

на човнах вітрила білі.



З тихим плескотом на берег

рине хвилечка перлиста;

править хтось малим човенцем,-

в’ється стежечка злотиста.

Править хтось малим човенцем,

стиха весла підіймає,

і здається. що з весельця

щире золото спадає.

Як би я тепер хотіла

у мале човенце сісти

і далеко на схід сонця

золотим шляхом проплисти.

(Відповіді дітей)

Робота в парах «Попрацюємо разом»

(Роздатковий матеріал)

1

Л. Українка «Тиша морська»

- Словникова робота

- Читаємо виразно

- Ставимо запитання

- Змагання на краще читання

Сторінка п’ята. «Мої улюблені вірші»

Писала, як пізніше зазначить Наталя Львівна,

«сама для себе, не надаючи серйозного значення цій справі

і аж ніяк не гадаючи робити з цього свою основну професію»



- Є письменники, що цілком віддали своє життя дитячій літературі-дуже важкій, іноді малопомітній, літературній роботі. Серед них, нібиайсберг, височить постать чудової поетеси Наталі Львівни Забіли, чиєжиття покладено на вівтар служіння Дитячій Музі.

Народилася письменниця 5 березня 1903 року в місті Петербурзі удворянській родині з великими мистецькими традиціями. Батьки Наталівчилися в художньому училищі. Отже, дівчинка зростала в атмосферізахоплення художнім словом, музикою, живописом, і це, певна річ,вплинуло на її розвиток, художні смаки. Вона багато читала, зокрема,твори Т. Шевченка, і вже в дитинстві пробувала писати вірші, казки,оповідання.

Близько 200 книжок для дітей, переважно для дошкільного тамолодшого шкільного віку, видала Наталя Забіла за час своєї літературноїдіяльності. Крім того, Наталя вона була автором підручників «Читанка»для 2 класу (1933) і «Читанка» для 3 класу (1939), які перевидавалисякілька разів.

Робота з книжковою виставкою.

Сторінка шоста. «Мерщій до річки»

Фізкультхвилинка «Жабенята». Відеоматеріал.

Сторінка сьома. Про малят і про звірят

- Наталя Забіла запрошує вас до річки, куди діти занесли незнаного звіра.

На грядці, де росте редиска,

сидить якийсь незнаний звір:

на спині в нього чорна миска

і ніжки висунулись з дір.

- Здогадались хто це? (Черепаха)


2



Н. Забіла «Черепаха»

На грядці, де росте редиска,

сидить якийсь незнаний звір:

на спині в нього чорна миска

і ніжки висунулись з дір.

Та це ж, звичайно, черепаха!

І як вона прийшла сюди?

Ой черепахо-бідолахо,

ти ж тут загинеш без води!

Адже до річки через поле,

через ярочки та горби

по-черепашачи, поволі,

ти будеш лізти дві доби!.

А ми цю чорну боягузку,

що вся сховалась під щитом,

мерщій загорнемо у хустку

і понесем усі гуртом.

і примчимо єдиним махом

в кущі до річки, до води.

Отут спокійно, черепахо,

живи й далеко не ходи!

Колективна робота з текстом вірша.

Сторінка восьма. Краса рідної природи

Її вірші для дітей поетизують живу природу, навчають фантазувати,спостерігати й відкривати таємниці прекрасного. І, крім того, – вчать відчуватидухмяність рідного слова, багатство мови. 1987 року Ліна Костенко видалапрекрасну (на жаль, єдину) збірку для дітей „Бузиновий цар”.



У своїх творах для молодших дітей поетеса змальовує красу рідноїприроди, допитливу дітвору. Кожне її слово – бадьоре і життєстверджуюче,будить думку, закликає долати труднощі.

(Аудіо запис «Шум лісу»)

Цей ліс живий. У нього добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті поторочі,

літопис тиші пишуть у траві.

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці

на білі вальси радісних беріз.

І сонний гриб в смарагдовій куфайці

дощу напився і за день підріс.

Багряне сонце сутінню лісною

у просвіт хмар показує кіно,

і десь на пні під сивою сосною

ведмеді забивають доміно.

Малі озерця блискають незлісно,

колише хмара втомлені громи.

поїдемо поговорити з лісом,

а вже тоді я можу із людьми.

- Що є спільного в поетичних рядках та ілюстраціях?



- Коментоване читання вірша учителем (словникова робота)

- Гра «Відшукай рими»

- Виразне читання вірша учнями (вибірково)

Сторінка дев’ята. Поезія і мистецтво

Поезія – це мистецтво,

мистецтво – це творчість.

- Підсумовуючи почуте і побачене, хочеться, щоб у вашій пам’яті залишилися спогади про сьогоднішній урок.

Робота в групах «Малюємо разом»

- Намалюйте ілюстрацію до одного із прочитаних віршів українськихпоетес: Лесі Українки, Наталі Забіли, Ліни Костенко. (Аркуші паперу,кольорові фломастери).

(Аудіо запис «Лірична мелодія»)

IV. Домашнє завдання.


- Вивчити один вірш напам’ять (на вибір).

- Прочитати інші твори поетес.

- Дізнатись про пам’ятні місця, музеї, що пов’язані з іменами поетес.

Урок позакласного читання 3 клас

Тема. Усна народна творчість. Лічилки, скоромовки, прислів’я, приказки

Мета. Розширити знання учнів про усну творчість рідного народу. Поглибитиінтерес до вивчення рідної мови. Вчити порівнювати, висловлювати свої думки,розрізняти малі жанри усної народної творчості. Виховувати інтерес дочитання.

Обладнання. Слайди, виставка книг, роздатковий матеріал, наочність(ілюстрації, таблиці), музичний супровід.

Хід уроку



I. Організаційний момент.

1,2,3,4,5 – прошу всіх рівненько встать!

Продзвенів уже дзвінок – починається урок!

II. Робота з виставкою книг.

- Доброго дня, діти!

- Зверніть увагу на книжкову виставку.

- Які книжки з цієї виставки вам знайомі?

- Яке слово часто зустрічається у заголовках книг? (творчість, народна)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- Часто в житті ми чуємо слово «фольклор». Що воно означає? Видізнаєтеся, виконавши завдання.

Слайд 1

А В Д І Н О Р С Т Ч Ь1 3 6 12 18 19 21 22 23 28 31

- Вставте у віконечка букви алфавіту, що відповідають певному числу.

(Роздатковий матеріал 1)

18 1 21 19 6 18 1

23 3 19 21 28 12 22 23 31

- Перевірте себе.

Слайд 2

18 1 21 19 6 18 1Н а р о д н а



23 3 19 21 28 12 22 23 31т в о р ч і с т ь

ІV. Читання та обговорення творів усної народної творчості.

- Усна народна творчість виникла дуже давно, коли люди ще не вмілиписати, а передавали з вуст у вуста твори, різні за жанрами. Сьогодні мипопрацюємо над малими жанрами.

Слайд 3

Загадки – це стислі твори, в основі яких лежить запитання. Уміннювідгадувати загадки в давні часи надавалося дуже великогозначення – воно було мірилом розуму і мудрості.

- Відгадайте загадки. Відгадки впишіть у кросворд.

Слайд 4

1. Чорне сукно лізе у вікно.

2. Що без рук стукає?

3. Що то за звір, білий як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть.

4. Сива латка, чорна латка на березі скаче.

5. А що плаває сіреньке по морю?

6. Живе – чорне, умре – червоне.

7. Сіла дівка у куток, шиє шапку без ниток.

8. Летів птах на восьми ногах: «Хто мене вб’є, свою кров проллє».

9. Красно ясно, в землю вросло.

10. Дівка в коморі, коса надворі.

11. Сидить Марушка в семи кожушках: хто на неї гляне, той і заплаче.




квамор

ускаг

буциля

ровона

вукпа

рябук

кар

марок

чкака

рімг

чін



- Якщо виникають сумніви, то у відгадках достатньо лише переставити букви.


Слайд 5

11ц

и бу

3г л 9б у р я к

с 8к к4в о р о н а м

а 2г 6р і м10м

о р 5к в а

а к1н і ч к 7п а в у к

- З виділених букв складіть слово.

- Перевірте себе, вибравши відповідний малюнок.

Слайд 6

Завдання на домашнє опрацювання: придумати загадку про молоко.

Фізкультхвилинка музична



«Два півники»

Слайд 5

- Скоромовки вчать правильно, чітко вимовляти окремі важкі звуки. Частоїх швидке промовляння перетворює скоромовку у «спотиканку», коли той, хтопрагне швидко проказати, «спотикаючись», перекручує слова.

- Спробуйте здогадатися, які слова пропущені в скоромовках. З’єднайтепотрібні слова зі скоромовкою.

(Діти по черзі виходять до дошки)


1. Бабин біб розцвів у дощ –

Буде бабі біб у □□□□ .

2. Ой був собі коточок,

Украв собі □□□□□□□□

Та й сховався в куточок.

3. Сидів горобець на сосні,-

Заснув – і упав уві сні,

Якби не упав уві сні,

Сидів би він ще на □□□□□.

4. У лузі журавлик

Щипав собі щавлик.

Купіть йому - □□□□□□,

Він зварить вам борщик.

5. Побачив вовк □□□□,

Забув про грозу.

6. Дзижчить над житом жвавий жук,

Бо жовтий він вдягнув □□□□□.



к о з у

б о р щс о с н ік о ж у х

к л у б о ч о к

г о р щ и к

Завдання на домашнє опрацювання: вивчити напам’ять одну скоромовку.

Слайд 6

Прислів’я – це влучні вислови з приводу почутого та побаченого.

- Пропоную вам пограти у гру «Склади прислів'я».

Попрацюйте в парах.


Не все, що знаєш, не все знає, що каже.Мудрий не все каже, що знає, а дурень

той і собі має.

Великий рости, щасливий будь,себе не хвали, а

треба говорити.

Хто людям добра бажає, другого не гудь.

- Якою темою об'єднані ці прислів'я?

- Поясніть одне на вибір.



- Які прислів'я ви ще знаєте?

Слайд 7

Приказки

Близькими до прислів’їв є приказки. В них міститься натяк на висновок.

- Прочитайте, про яких людей так говорять:

1. Величається, як хвостом.

2. Бачить, як світло.

3. Дивиться, як на сало.

4. Почервонів, як печений.

5. Спішить, як за .

( Відповіді дітей )

Завдання на домашнє опрацювання: підготувати подібні приказки, якіхарактеризують поведінку та вчинки людей.

Слайд 8

Лічилка — невеликий віршований твір, звичайно дитячий, яким



визначається роль і місце у колективній грі кожногоучасника.

-Де стоїш?

-На камені.

-Що п'єш?

-Квас.

-Ану злови нас!

- До якої гри можна використати цю лічилку? («У квача»)

Мидір, Сидір і Каленик

Збудували тут куреник.

У куренику сидять,

По варенику їдять.

Вже вареників немає -

Хто жмуритись починає?

- Які лічилки ви знаєте, щоб визначити, хто буде ведучим у грі «Піжмурки»?

Іван, капітан,

Чим ти коні попутав?

Срібним злотом,

Під копитом Ворожбитом.

Дзінь! Брязь!

Вийшов князь!

- Прочитайте лічилку, вивчіть та продемонструйте, як будете визначати ведучого.

Ати-бати - йшли солдати,

Ати-бати - на базар.



Ати-бати - що купили?

Ати-бати - самовар.

Ати-бати - що платили?

Ати-бати - три рублі.

Ати-бати - йшли солдати,

Ати-бати - вийди ти.

V. Підсумок.

- Я впевнена, що ви добре запам’ятали матеріал уроку.

Пропоную вам тест «Доповни речення».

Слайд 9

- Фольклор – це...

- Стислі твори, в основі яких лежить запитання – це ...

- Вчать правильно, чітко вимовляти окремі важкі звуки - ...

- Влучні вислови з приводу почутого та побаченого – це ...

- Близькими до прислів’їв є ...

- Невеликий віршований твір, звичайно дитячий, яким визначаєтьсяроль і місце у колективній грі кожного учасника - ...

Урок позакласного читання 3 клас

Тема. У світі цікавого

Мета. Вчити учнів цікаво і захоплююче розповідати про прочитану книгу,демонструвати її, показувати в ній ілюстрації. Формувати навички та потребусамостійно і свідомо вибирати, осмислено читати дитячі книжки; формувати вучнів навички виразного читання. Створювати умови для спілкування наоснові літературних творів. Розширювати уявлення учнів про книги. Розвиватидопитливість, художні смаки, інтерес до читання; збагачувати словниковий запас. Виховувати бажання працювати у групі та самостійно розширюватиобсяг знань.

Обладнання. Виставка книг, ілюстрації, мовні завдання, малюнки допрочитаних творів, збірники творів «Позакласне читання» для 3 класу,роздатковий матеріал, музичний супровід, слайди.



Хід уроку

I. Організація учнів до уроку.

−Діти, давайте привітаємо гостей, які завітали сьогодні до нас на урок.

Добрий день! У добрий час

радо ми вітаєм Вас!

З миром зустрічаємо, щастя Вам бажаємо!

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Вправа «Мікрофон».

− Подумайте і скажіть, яким має бути наш урок? (Цікавим,навчальним, продуктивним, веселим, загадковим…)

− А якими ви повинні бути на уроці? (Дисциплінованими, уважними,зібраними, активними, вправними, наполегливими…)

− Отже, все залежить від того, як ми з вами будемо працювати. Ащоб урок став цікавим, творчим і продуктивним, працювати будемо:

Швидко!

Вправно!

Вміло!

2. Вправа «Вилучи зайве».

− Вилучіть зайві слова і прочитайте девіз уроку.

Чиодинтантриня−оп’ятьсносімва

начотиривчанвісімня.

(Читання – основа навчання)

III. Створення емоційного фону уроку.

(Музичний супровід−Е. Гріг «Ранок»)

Читання уривка із оповідання В. Сухомлинського «Які ж ви щасливі!»

(Під час читання звернути увагу на ілюстрації)

IV. Повідомлення теми уроку.



− Отже, ми підійшли до теми нашого уроку, яку ви дізнаєтесь,роз’єднавши слова.

УСВІТІЦІКАВОГО (У світі цікавого)

− Придивіться! Озирніться! Не поспішайте! Замисліться над тим, що бачите! А побачите ви багато цікавого всюди: у полі й на березірічки, у крамниці й у своєму портфелику, в краплині води і вбарвистих шатах дерев…Намагайтесь у звичайному побачитинезвичайне. У цьому вам допоможуть вірні друзі – книжки.

Із радістю книжки читайте,

цікавий світ весь пізнавайте!

V. Робота з виставкою книг.

1. Колективний розгляд виставлених книг.

− Книжок у нас сьогодні багато, ще й з такими барвистимималюнками! Беру до рук першу. Як друкуються книжки зкольоровими малюнками? Чому плюшевих ведмедиків називаютьТеді? Яку відстань можна пройти за годину? Відповіді на ці та багатоінших запитань ви знайдете у книжці «Як, звідки і чому?». Вонамістить цікаві пізнавальні тексти, незвичайні факти і чудові яскравіілюстрації.

− Погортаємо іншу. Чи задумувались ви над тим, чому люди ходятьуві сні? Як довго людина може обходитися без їжі? Чи можназводити будинки зі снігу? У нагоді вам стане книжка «Дітям про всена світі»

− Дівчатка, чим відрізняється лялька Барбі від інших ляльок?(Відповіді)

Творці ляльки подбали про те, щоб у неї був цілий світ: сукні, білизна,Верхній одяг, будинок, автомобіль. А в чому секрет Барбі ви дізнаєтесь,Взявши в бібліотеці ось цю енциклопедію «Про все на світі».

− Агов, хлопці, не зівайте, а спостерігайте! Хоч я і не фокусник, алезавдяки читанню книг навчилася деяким чарам. І саме зараз вистанете свідками виверження вулкану. (Дослід). І все це «своїмируками», погортавши сторінки неповторної захоплюючоїенциклопедії для допитливих «Про все на світі». Тут безліч ігровихелементів та тестових завдань.

2. Представлення учнями прочитаних книжок.



− Сьогодні і ви долучились до створення виставки книг. Тому, янадаю слово Юлі, Владику та Каті. (Представлення)

Добра, добрий і добріше,

добротою, доброти…

Стане ясно і тепліше,

якщо добрим будеш ти.

− Це ще одна книга із серії «Енциклопедія для маленькихвундеркіндів». Захоплююча історія про мешканців казковоїРомашкової Галявинки. Які навчать вас бути ввічливими, щедрими,щирими і добрими. Обов’язково прочитайте! А на згадку про цюкнигу у ваших папках правила доброти від героїв лісової школи.

− Щоб пізнати світ і себе в ньому, нам приходиться відповідати наряд запитань, які знаходяться у книжках. А книжки ми беремо де?Так, у бібліотеці.

3. Вправа «Гронування».

− Давайте пригадаємо, які книги живуть на книжкових полицях? (Роздатковий матеріал + дошка)

• Збірник слів в алфавітному порядку з поясненнями, тлумаченнямиабо перекладом на іншу мову. (Словник)

• Вся в малюнках і така захоплива! Влаштовує зустрічі з казковимигероями, подорожі у світ прекрасного та цікавого. (Художня книга)

• На допомогу до вас прийде саме ця книга, коли ви шукаєтеінформацію про історію предмета, його виникнення і навіть тоді, колиготуєте уроки. (Енциклопедія)

• Ваш помічник на всіх уроках. За короткий час допоможе знайтиВідомості з конкретних питань. Він - як паличка− виручалочка!(Довідник)

• Ваш перший помічник і порадник на кожен день. Його молодшийбрат Буквар навчив вас читати. (Підручник)

VI. Обговорення прочитаних творів (с. 34−38, «Позакласне читання» 3 клас)

− На сьогоднішньому уроці вашим помічником буде збірник художніхтворів з позакласного читання, у якому ви опрацьовували тексти.

− Скажіть, хто є автором вірша «Друже мій»? (Оксана Сенатович)



− Що сказано у вірші про звуки рідної природи? (Звуки−дивні голосинезвичайної краси)

− Назвіть синоніми до слова «гомонить». (Розмовляє. говорить…)

− Що ви дізнались про хліб з твору «Сідаймо снідати»? (Як давнопечуть хліб, яке слово йде поряд зі словом «хліб»)

− Про що сперечалися Земля і Небо? (Хто з них більший)

− Чим здивувала зрізана черемшина? (Вона квітла, хоч її давнозрізали)

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

VII. Доповнення, розширення й уточнення читацького досвіду учнів.

1. Самостійне читання творів.

«Про дерева та вітер» (с. 38−39)

«Джерельце» (с. 39−40)

2. Обговорення прочитаного за поданими запитаннями.

Дівчатка. «Про дерева та вітер» (с. 38−39)

•Як жилося людям, тваринам, коли росли дерева?

•Як змінилося життя, коли дерева зрубали?

•Що сказав лісник? Що зробили діти?

•Як змінилося життя, коли знову виросли дерева?

Хлопчики. «Джерельце» (с. 39−40)

•Що робили дід з онуком у лісі?

•Про що говорили вони під час перепочинку?

•Що несподівано знайшов онук?

•Що запропонував зробити дідусь?

3. Колективне читання та обговорення уривка з оповідання Ігоря Калинця«Про дівчинку і квіти».

a) Інсценізація «Розповіді квітів» ( с. 40 − 41 ). П. І. Чайковський «Вальсквітів» − музичний фон.



b) Читання тексту учителем.

− Які квіти згадуються у творі?

− З яким проханням звернулася дівчинка?

− Що відбувається у день квітів?

c) Читання тексту «ланцюжком»

d) Робота над виразністю.

e) Вибіркове читання.

− Знайдіть і прочитайте:

- Що сказано про квіти Черевички?

- Якими словами описано Нагідки, Духмяний Горошок?

- Якими були квіти в день квітів?

4. Цікавинки.

Доповіді учнів «Сторінки для допитливих» + слайди.

Багато людей вважає, що черепаха – повільне, незграбне, нерозумнестворіння. Це не так. Ще зовсім маленькими, черепашки вирушають у далекеплавання за тисячі кілометрів. Через 2−3 роки вони стають дорослими іповертаються до рідних берегів, щоб вивести потомство. Молоді черепахижваво бігають, плавають, наздоганяючи одна одну. Це кмітливі, розумні тамиролюбні тварини.

Неймовірно, але верблюд здатен швидко й багато пити. За 10 хвилиндорослий верблюд випиває 130−135 літрів води (уявіть собі 12 відерпепсі−коли!). Щоб повторити рекорд верблюда, людина при своїй вазі мусила бподужати за 10 хвилин півтора відра води!

Восьминоги під час небезпеки здатні швидко й різко міняти свій колір.Щоб обманути хижаків, можуть випускати цілу хмарку чорної ядучої речовини.Коли восьминіг хоче налякати свого ворога, він витягує всі свої щупальця, щобздаватися більшим.

Хто живе на суші й у воді? Так, це бегемот. Дорослий бегемот важитьбільше, ніж 3 тони при довжині тіла близько 4 метрів. Незважаючи на такувагу, бегемот чудово плаває і пірнає. Може знаходитись під водою 5−10 хвилин.Роззявляючи пащу з величезними, як у хижака, зубами, бегемот живитьсятільки рослинами і травами.

Чемпіоном за вагою серед наземних тварин, поза сумнівом, є слон.



Незважаючи на масивну статуру, слон дуже жвавий і моторний. Може зовсімбезшумно пересуватися. На підошвах у слона є особлива «пружина»(пружиниста маса). Слон виглядає, як справжній спортсмен у своїхнезвичайних «кросівках»!

5. Робота на картках із взаємоперевіркою.

VIII. Підсумок уроку.

− Урок добігає кінця. Ви гарно сьогодні попрацювали, молодці! Прощо цікаве ви розповісте своїм друзям, які не були на уроці?

Вправа «Доповни речення»

− Починайте з такої фрази: «Я розповім своєму другові (своїйподрузі) про те…»

− А для того, щоб вам легше було розповідати про почуте чипрочитане, скористайтесь «Словничком» у вашій папці.

IX. Домашнє завдання.

− А тема нашого наступного уроку носитиме назву «До джерелнародної мудрості». Допоможуть вам у підготовці посібники дляпозакласного читання (демонструю). Також у папці вміщено планпідготовки до уроку. Бажаю успіхів!

− Дякую за активну роботу! Урок закінчено.



ВИСНОВКИ

Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня -суб’єкта культури і власної життєтворчості, виховання життєво-компетентногогромадянина. Це становить основу формування й літературної компетентності.Тому пропаганда читання, виховання читацької культури, формування вміннякористуватися бібліотекою, книгою, розвиток пізнавальних інтересів, які єосновою курсу «Літературне читання» у початковій школі – пріоритетнінапрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.

Правильно організувавши дитяче читання, спрямувавши його так, щобдитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потраплялинайнеобхідніші книги, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним,корисним, пізнавальним, я досягла позитивних змін у процесі навчання нелише на уроках літературного читання. Систематична робота з книгами сталаприємним заняттям для мене та моїх учнів. Це дало можливість кожній дитині зрозуміти, що скільки б вона не отримувала інформації з різних джерел, тількичитання надасть справжню насолоду від слова, образу, краси; вчить бутицікавим співрозмовником, збагачує словниковий запас, виховує та надаєвпевненості у підготовці до уроків. Діти усвідомили, що читання - ценапружена праця, але вона, коли вмієш її виконувати, приносить справжнєзадоволення від спілкування з мистецтвом слова..

Формування читацьких інтересів в молодшому шкільному віці - складний ібагатогранний процес, який потребує спільних зусиль вчителя, батьків і всіхтих, хто бере участь у навчанні і вихованні дитини.

Мої учні читають і читають багато... Спрага знань, інтереси до нового,прагнення прекрасного - все це вгамовується дитячим читанням, яке справдіможна назвати рушієм загального розвитку. Школярі сприймають, розуміють,аналізують прочитані тексти, роблять висновки, вибирають найпотрібнішуінформацію для виконання навчально-пізнавальних завдань. Добре розвинуталітературна діяльність учнів, підтвердженням є збірка дитячих робіт «Дитячаскарбничка», де вміщені зразки авторських віршів, казок з ілюстраціями,відгуки на прочитані книги, загадки тощо.



Навчально-виховний процес та постійна співпраця з батьками, міськимибібліотеками є безпосереднім впливом на формування читацьких інтересівмолодших школярів, є постійною потребою у систематичному читанні як засобіпізнання світу, самопізнання та культурного розвитку.

«З книги починається самовиховання, індивідуальне духовне життя», —писав В.О. Сухомлинський. Щоб підготувати дитину самостійно до духовногожиття, треба ввести її в світ книг. Треба прагнути до того, щоб кожна дитинапрагнула усамітнитися з книгою. Усамітнення — це не самотність. Це початоксамовиховання думок, почуттів, прагнень, поглядів. Воно можливе лише заумови, коли книга входить в життя дитини як духовна потреба.

Отже, формування читацьких інтересів можливе за таких умов:

1. Коли книги, до яких вчитель хоче виховати інтерес, будуть завжди оточуватидітей. Вони мають бути красивими, різноманітними, відповідати віковим ііндивідуальним особливостям.

2. Організувати самостійне дитяче читання так, щоб задоволення інтересустало життєво-необхідним для кожного учня. Щоб витрачені сили приносилидитині радість, а набуті знання і вміння могла використати в житті.

3. Урізноманітнювати зміст і форми роботи з дитячою книгою, які повиннібудуватись у відповідності до рівня знань і умінь учнів певного класу.

4. Формуючи читацькі інтереси, вчитель насамперед сам повинен володітитипом правильної читацької діяльності, добре орієнтуючись в колі доступнихдитячих книг і пам'ятати, що для учня початкових класів особливе значеннямає особистий приклад вчителя, значення книги в його житті.

Щоб виховати справжнього читача, вчителю необхідно:

- донести до свідомості учнів значення читання в житті людини;

- знати читацькі інтереси своїх вихованців;

- сформувати коло читання для учнів різних класів;

- продумати види і форми роботи з книжкою у школі;

- керувати позакласним читанням дітей.

Ввести дитину в різноманітний світ книг, розуміти їх, вибрати для себе тукнигу, яка найбільше їй підходить, переживати за її героїв — така повинна бутимета початкової школи. Бо якщо в роки дитинства в дитини не виховали любовідо книжки, якщо читання не стало її духовною потребою, то в подальші рокидуша її буде порожньою.



Людина, яка любить читати, - щаслива людина! Станьте творцямищасливих та розумних учнів, нехай книги будуть у їхньому житті добрими івірними друзями!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вашуленко О.В. Читацька компетентність молодшого школяра:



теоретичний аспект. Дайджест 1 / О. В. Вашуленко. 2011. - 94 с.2. Волошина Г.П. Особливості уроків читання та літературознавчапропедевтика у початковій школі. Посіб. для студентів та учителів почат. кл.- Умань, 2011. - 126 с.3. Державний стандарт початкової загальної освіти. - Початкова освіта.

№18 (594) травень 20114. Коновальчук М. Розвиток творчості молодших школярів : Cистема

літературних завдань. - К. : Шкільний світ, 2010. - 120 с. - (Бібліотека«Шкільного світу»)

5. Коченгіна М. В. Як залучити вашу дитину до читання. – Х.: Вид-во«Ранок», 2010. – 80 с.

6. Кращі конспекти уроків із читання: 1-4 класи / Упоряд. Т. А. Дубіч. –Тернопіль-Харків: Ранок, 2011. - 144 с. - (Серія «Відкритий урок»)

7. Кузьміна Н. Проблема підвищення рівня мотивації на уроках читання / Н.Кузьміна, Т. Коршун // Початкова школа. - 2007. - № 3. - С.26 - 27.

8. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів ізнавчанням українською мовою. 1 -4 класи. - К.: Видавничий дім «Освіта»,2013. - 392 с.

9. Робота з обдарованими дітьми. Сходинки творчого зростання. 1-4 класи:Посібник для вчителя/Упор. Гордіюк Н. М. – Тернопіль: Навчальна книга– Богдан, 2010. – 152 с.

10. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах.- К.: Освіта,2007.-

250 с.11. Сапун Г. Уроки читання / Г. Сапун, - Тернопіль : Підручники і

посібники, 2001. -180 с.12. Телячук В.П., Лесіна О.В. Інноваційні технології в початковій школі.

Х.: ВГ «Основа», 2008.13. http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/33260/ листопад,

2015

14.

http://ukped.com/statti/teorija-navchannja/4810-formuvannia-i-rozvytok-motyvatsii-na-urokakh-chytannia.html листопад, 2015

http://ukped.com/statti/teorija-navchannja/4810-formuvannia-i-rozvytok-motyvatsii-na-urokakh-chytannia.html

http://ukped.com/statti/teorija-navchannja/4810-formuvannia-i-rozvytok-motyvatsii-na-urokakh-chytannia.html



ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

АНКЕТИ

Анкета для батьків

Шановні батьки, просимо Вас взяти участь в опитуванні, якедопоможе нам вивчити коло дитячого читання.

1. Вкажіть стать і вік Вашої дитини.

2. Що, на Вашу думку, дає сучасній дитині читання книжок?

3. Назвіть книжки, які б Ви хотіли, щоб прочитала Ваша дитина.



4. Які книги, на Ваш погляд, повинна обов’язково прочитати Ваша дитина?

5. Назвіть улюблені книжки Вашої дитини.

(якщо можете, назвіть конкретні книжки, фільми, мультфільми, музичнігрупи):

Дитина – читач Дитина – глядач

(яких книжок, журналів) (яких фільмів, м/ф)

____________________________ ____________________________

Дитина-слухач

(якої музики)

____________________________

6. Згадайте, будь ласка, улюблені книжки Вашого дитинства?

7. Ви самі читаєте своїй дитині?· обов’язково щодня· читаю 3-5 разів на тиждень· читаю 1-2 рази на тиждень· читаю рідко· не читаю· дитині читає хтось інший: хто?

8. А Ви любите читати?· так· ні· не дуже

9. Ви читаєте?· читаю постійно· читаю часто· інколи читаю· практично не читаю

10. Що ви любите читати?· класику· поезію· детективи· фантастику· сучасну прозу· жіночі романи



· літературні журнали· інші журнали· газети· інше

11. Імена яких сучасних письменників Ви можете назвати?

12. Чи маєте Ви домашню бібліотеку?· так· ні

13. Назвіть, будь ласка, кілька книжок, які цінні для Вас і Вашої сім’ї.

14. Скільки поколінь створюють Вашу домашню бібліотеку?

15. Які книжки Ви мрієте придбати:· для себе· для дитини

Дякуємо за Вашу допомогу!

Анкета для учнів

Дай, будь ласка, відповіді на запитання цієї анкети.

1. Скільки тобі років?

2. Чи любиш ти читати?· так· ні

3. Чим ти любиш займатися у вільний час?· читати· дивитися телевізор· гратися на вулиці· щось інше

5. Як часто ти читаєш?· постійно· час від часу (коли задають у школі)· рідко· дуже рідко

6. Що ти любиш читати?



· книжки· газети· журнали· комікси

7. Книжкам якого жанру ти надаєш перевагу?· казкам· поезії· фантастиці· пригодницькій літературі· детективам· історичній літературі· щось інше

8. Чи обговорюєш ти прочитані книги? Якщо так, то з ким?· так

- з батьками;

- друзями;

- вчителем;

- бібліотекарем;

- щось інше· ні

9. Як часто ти відвідуєш бібліотеку?· щотижня· за необхідністю· рідко

10. У бібліотеку ти звертаєшся, коли:· загадав учитель· хочеш прочитати щось цікаве· щось інше

11. Чи ходять у бібліотеку члени твоєї родини?· так· ні

12. Чи є у тебе домашня бібліотека?· так· ні

13. Будь ласка, напиши назви твоїх улюблених книжок і їхніх авторів:



14. Імена яких сучасних письменників ти можеш назвати?

Дякуємо за допомогу!

ДОДАТОК 2

«Час Читайлика»

Цей вид самостійного читання слід практикувати на початку уроку.Відвідавши дитячу бібліотеку, кожен учень читає свою книжку (5 хвилин).Вибір книжок не обмежується ні за темою, ні за обсягом. Потім учніпрезентують книгу та ставлять запитання один одному.

ДОДАТОК 3

ІНТЕРАКТИВНІ ВПРАВИ

"Вилучи зайве"

1. Доберіть гасло уроку (прислів'я, крилатий вислів тощо).

2. Вставте в слова гасла окремі слова (назви цифр, тварин, рослин тощо).

3. Запишіть на дошці зашифроване гасло.

4. Запропонуйте учням вилучити зайві слова і прочитати гасло уроку.

5. Створіть мотиваційну ситуацію та підтримуйте мотиваційні фактори в учнів.

Наприклад: Чиодинтантриня – оп’ятьсносімва начотиривчанвісімня

(Читання – основа навчання)

"Роз 'єднай слова"



1. Доберіть гасло уроку (прислів'я, крилатий вислів тощо) або тему уроку.

2. Запишіть усі слова разом.

3. Дайте завдання учням роз'єднати слова і прочитати гасло (тему) уроку.


Наприклад: Усвітіцікавого

(У світі цікавого)

«Розшифруй»

1. Виберіть ключове слово уроку.

2. Доберіть малюнки, за допомогою яких ви зашифруєте це слово.

3. Дайте учням завдання розшифрувати слово за допомогою букв, якимипочинаються назви предметів на малюнках, що розміщені послідовно.


Наприклад: Асиршздсчщподюбраласочкаюдиввщбтчімтл

«Лабіринт»

Р І Т Н Г И Т К Р Г

Ю Ю Н И

(Григір Тютюнник)«Асоціативний кущ»

- Вибери ті ознаки, які характеризують Арсена і Ласочку.здібна

метка

любить рибалити

Ласочка

Арсен



розумна

старийчоловік

скромна

турботливий

спостережливай

терплячий

щедрий

веселий

терпелива

не набридлива

доброзичлива

добрий

спостережливий

небагатослівний



Арсен – старий чоловік, любить рибалити. За характером спостережливий,небагатослівний, терплячий, добрий, веселий, щедрий, турботливий.

Ласочка – розумна, не набридлива, скромна, терпелива, спостережлива,здібна, метка, доброзичлива.

«Віночок завдань»Враженнявід прочитаного

Віночок – колектив, квітка – група.Деформова- ний текст

Запитання до прочитаного

Змінити кінцівку або скласти інший текст

Характерис-тика дійових осіб

Малюнок до уривку з тексту

Складання плану



ДОДАТОК 4

ТВОРЧА ЛІТЕРАТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Придумування казок

1. Створення власної кальки-казки з будь-якої відомої.

2. Переплітання подій різних казок та створення власної оригінальної казки.

3. Створення казок за поданими темами.

Наприклад: «У майстерні гончара»

Казка про чарівне горнятко

Одного разу Івасик та Улянка потрапили до майстра-гончара. Там стількивсього цікавого! А скільки посуду із глини, не перелічити!

Діти захотіли що-небудь зліпити з глини. Майстер своїми вправнимируками допоміг їм виготовити чарівне горнятко. Коли Івасик та Улянкаповернулись додому, то були задоволені виробом. Адже горнятко виконувалобажання.

Діти були дуже добрі, тому вирішили загадати: по-перше, щоб усі людибули здорові та щасливі, по-друге, що наша Україна процвітала, по-третє, хайбуде мир і спокій на Землі.

Добро завжди перемагає! А хто не вірить, то нехай цю казку ще разпрочитає!

Складання віршів

1. Доказування чистомовок.



Ла-ла-ла — в квітці дівчинка (жила),

Но-но-но — жаба стрибнула в (вікно),

Ку-ку-ку — і схопила (дівчинку),

Ото-ото-ото — віднесла її на (болото),

Ок-ок-ок — посадила на (листок),

Ити-ити-ити — хотіла на синові її (одружити),

Ли-ли-ли — рибки Дюймовочці (допомогли),

Да-да-да — понесла листок (вода),

Ук-ук-ук — раптом їх побачив (жук),

Ав-ав-ав — він Дюймовочку (забрав),

Іс-іс-іс — заніс її у (ліс).

2. Складання римованих віршів на тему.

Спробуй скласти власну загадку про сніг.

Складати загадки зовсім нескладно. Спробуй це зробити, заповнивши таблицюі використавши підказки.

1) Заповни таблицю.2) Встав слова-зв’язки (… але не…)3) Прочитай складену загадку.

Наприклад:Який? Що таке ж?білий цукорпухкий ватахолодний холодильник

Ось що вийшло:

Білий, але не цукор; пухкий, але не вата; холодний, але не холодильник. Що це?(Сніг)

Творчий переказ

Його основна мета полягає в тому, що прочитане оповідання передаєтьсяабо ж із зміною обставин чи форми розповіді або потребує доповнити йогоновими епізодами. У зв’язку з цим можнапропонувати такі види творчогопереказу: переказ від першої особи, переказвід імені одного з персонажів,



зміна кінцівки тексту чи його структури.Переказ від імені першої особивимагає не тільки граматичних змін, але йзначної перебудови змісту. Окрімтого, коли дитина переказує від власногоімені, вона додає свої емоції, жести,інші засоби виразності мовлення.

Переказ від імені одного з персонажів – ще складніший вид творчоїроботи. Адже крім вище названого, учень, перевтілюється в того чи іншого

героя, від імені якого ведеться розповідь. На більш високому рівні школярі

можуть доповнити і авторський текст. Такий вид переказу особливоподобається дітям, адже є можливість проілюструвати свої акторські здібності.

Зміна кінцівки тексту

Розвиває в учнів фантазію, уяву, створюють можливості для виявленнявласних літературних здібностей. Творчі доповнення до тексту можуть бутиправильно зроблені лише у тому випадку, коли школярі добре усвідомили

текст, запам’ятали всі обставини, за яких відбувається дія. Доповнення можуть

бути найрізноманітнішими. Дітей особливо приваблюють такі доповнення, уяких “проектується” доля героїв. Не завжди їм легко це зробити, алеприпущення школярів завжди відображають їх власну життєву позицію.Доповнювати прочитаний текст можна співставленнями з фактами, аналогічноописаними, але взятими з життя чи інших джерел, а також вираженням свогоставлення до того, про що розповідається.

Словесне малювання

Потрібне для підвищення емоційного рівня сприймання художньоготексту, для розвитку уяви. Діти дають відповіді на питання: “Як ви уявляєтегероя, певні картини чи явища?” Усний опис тієї картини, яку уявляє учень, іяку зміг би намалювати, якби був художником, розрахований насамперед нарозвиток уяви, фантазії, яка переносить дійових осіб оповідання в ті чи іншіобставини. При цьому також залучається власна емоційна пам’ять. Окрім того,учні мають можливість порівняти всі образи з образами, створенимиписьменниками.

Ілюстрування тексту

Допомагає школярам усвідомити зв’язок двох видів мистецтва ‒ живописута літератури. Добираючи картини художників, чи створюючи власні, вонибачать, як за допомогою слова чи фарби можна розповісти про явище абопредмет навколишньої дійсності.



Інсценізація

Інсценізувати рекомендується тексти, в яких є діалог, тоді його змістлегко відтворити. Переходом від звичайного читання до інсценування слугуєчитання в особах, яке також проводиться після аналізу

тексту, де вже відшліфовані репліки кожного з персонажів

«Інтерв’ю»

Спробуйте стисло, одним реченням прорекламувати свою книгу, у виглядіінтерв’ю. Вчитель підходить з мікрофоном до різних дітей і запитує, чому самецю книгу він рекомендує прочитати іншим?

Гра “Уяви себе...”

Учні працюють у групах по 4-5 чоловік. Після ознайомлення

з новою книгою кожна група одержує картку з одним із завдань:

“Уяви собі, що ти – продавець у книгарні. Зроби рекламу цієї книги так,

щоб її охоче розкупили”.

“Уяви, що ти – літературний критик. Напиши, що тобі не сподобалось у

цій книзі. Обґрунтуй свою думку”.

“Уяви себе вдячним читачем. Тобі необхідно написати листа-подяку

авторові цієї книги”.

“Уяви себе співавтором книги. Зроби необхідні зміни, доповнення до

сюжету, композиції, оформлення книги”.

“Уяви себе вчителем класу. Допоможи дітям ознайомитись із книгою,

зумій викликати до неї інтерес. Напиши, що ти для цього зробиш: покажеш

ілюстрації, обереш історичні факти, розкажеш про..., зачитаєш..., даси такі

завдання... тощо”.

“Уяви себе кореспондентом місцевої газети. Візьми інтерв’ю у автора



цієї книги. Про що запитаєш?”

ДОДАТОК 5

ЛІТЕРАТУРНІ ІГРИ

Кросворди

Вписавши по горизонталі правильні відповіді, отримаєте прізвищелюдини, яка зробила багато для розвитку українського книгодрукування.

1. Як називається невеличка книжечка, яка заведена на усіх читачівбібліотеки і в яку вписують дані про взяті книги? (Формуляр.)

2. Спеціально оброблена шкіра молодих тварин, яку колись використовувалидля письма. (Пергамент.)

3. Майстерня, фабрика, де виготовляють книги. (Друкарня.)

4. Автор оповідання про сплячу Книгу. (Сухомлинський.)

5. Хто заснував першу бібліотеку в Київській Русі? (Мудрий.)

6. У якому вірші «Сонце перегортає сторінки й світло вливає в літери таслова?»

7. Який князь створив на Русі перші школи? (Великий.)

(Слово, яке вийшло у виділеному вертикальному стовпчику – Федоров.)

Гра «Карусель запитань»

Гра « Переказ по колу »

Діти читають текст, потім декілька учнів стають у коло. Ведучий у центрікола заплющує очі, обертається на місці і вказує на одного з гравців, з якогопочинається переказ тексту. Потім за годинниковою стрілкою кожен говоритьпо одній фразі з цього тексту. І так до кінця тексту.

Гра «Мініатюра»



Діти читають текст, діляться на групи. Кожна група повинна зобразитисуть тексту якою-небудь мініатюрою ( сценка, пантоміма). Інші повинніпояснити побачене.

Гра «Розсипанка»üІз розсипанки слів скласти назви творів Т. Г. Шевченка, які ви вже

читали.

«з – під, вода, Тече, явора»; «край, палає, Світає, неба»;

«калина, у лузі, Зацвіла, червона»; «моя, Зоре, вечірняя»;

«землю, Встала, сонну, весна, чорну, розбудила»;

«ранВці»; «жнаКня».

- Про який твір ви почули вперше?üДіти утворюють рядки віршів Марійки Підгірянки зі слів:

Ходить мати де йде казку

Скажи мені діти зима сонце спати

Скажу ходить вам Гаєм

«Ходить, ходить, зима гаєм...» (однойменний вірш);

«Скажи мені, мати, де йде сонце спати?» («Розмова про сонце»);

«Скажу, діти, вам казку...» («Безконечні казочки»).

Гра «Письменник - не письменник»

Заздалегідь готується список прізвищ дитячих письменників, якічергуються з прізвищами видатних наукових громадських діячів, художників,музикантів, але таких, що відомі учасникам гри. У ході гри ведучий вимовляєпрізвище письменника - учні підносять руку. Якщо звучить прізвище іншогомитця - не підносять. Ті, хто не підніс руку, коли вимовлялося прізвищеписьменника, і ті, хто підніс, коли воно не звучало, вибувають із гри.

Після гри діти одержують додаткове завдання: пригадати твори

письменників, прізвища яких були в списку, самостійно продовжити цей ряд.

Гра «Незвичайна математика»

Виконайте дії і прочитайте утворений результат.



Зуб + і – убі + ага + дка = ... (загадка)

Скарб – арб + ород – д + мовк + а = ...(скоромовка)

Усіх – іх + мі + шум – ум + ка = ... (усмішка)

При + кут – ут + азал – ал + ка = ... (приказка)

Пас – ас + рис + ліс – с + в’я = ... (прислів’я)

Гра «Засвіти ліхтарик»

Вчитель подає план в хаотичному порядку.

1. Чи всі пункти плану підходять до нашої казки?

2. Візьміть у руки олівці (жовтий і чорний) і засвітіть ліхтарик біля тих пунктів,які відповідають назвам частин казки.

3. Засвічують самостійно і читають, котрі пункти не підходять до даної казки.

4. Чому? Можливо, ви знаєте, з якої казки ці герої?

5. Встановіть послідовність подій казки (самостійно).

Гра «Портрет»

Прочитати твір. Скласти схему та дібрати характеристику героям цьоготвору.

1. Ім’я героя.2. Зовнішність.3. Вчинки.4. Стосунки з іншими персонажами.5. Моє ставлення до героя.

список.



ДОДАТОК 6

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА

Урок-конференція

Ця робота проводиться за таким планом:

1. Вибір твору для обговорення.

2. Організація читання книжки.

3. Визначення загальної теми і конкретних завдань для читців та промовців.

4. Індивідуальна робота з учнями:

а) залучення їх до участі в бесіді за прочитаним;

б) подання допомоги у складанні текстів доповідей.

в) Підготовка школярів до виразного читання уривків з творів.

Зміст прочитаного відтворюється шляхом поставлених запитань учителя,окремі уривки діти переказують. В ході обговорення слід звернути увагу нетільки на загальну характеристику героя твору, а й на окремі вчинкиперсонажів, діалоги, внутрішні монологи, думки автора. В ході конференціїведеться розповідь по ілюстраціях, картинках, читаються напам'ять вірші,переглядаються діафільми. Обговорення завершується підбиттям підсумків.

Читацький формуляр учня№ Автор Назва

книгиНазвавидавництва

Кількістьсторінок

Короткий зміст



1 Люк Бессон «Артур імініпути»

«Махаон»,Київ-2007

320 ДесятирічнийАртур тужить засвоїм зниклимдідусем. А тутще банк хочевідібрати заборги бабусинбудинок. Вихідодин —вирушити напошуки скарбів,захованихдідусем упаралельномусвіті, країнікрихітнихмініпутів.Артура чекаєзнайомство зпрекрасноюпринцесоюСеленією ібезліччюнебезпечнихпригод.

2

Т. Лагунова,Д. Корольков,В.Мірошникова,Л.Михайленко

«Моякраїна -Україна»

«Клубсімейногодозвілля»,Харків-2006

192 В цій книзірозповідаєтьсяпро різнікуточкиУкраїни, яківизначніпам'ятки, якізвичаї татрадиціїкожного народуі не тільки.

Education

навчально методичний посібник 2016