Сумська міська централізована бібліотечна система

Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка

Відділ довідково-інформаційної роботи

До 160-річчя від дня народження

Дайджест

Суми 2016

2

Іван Франко і наш край: дайджест / центральна

міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка; укл.

Л. Д. Клімачова. — Суми, 2016.— 12 с.

Дайджест підготовлений в рамках відзначення Року Івана

Франка в Україні (160 р. від дня народження і 100 р. від дня

смерті) і включає матеріали краєзнавчого характеру.

Розрахований на широке коло читачів.

Відповідальна Директор ЦБС

за випуск: Стадниченко Л. М.

Матеріал

підготувала: Клімачова Л.Д.

Редактор: Мартюшова О.В.

Комп’ютерний набір та верстка: Клімачова Л.Д.

Наша адреса:

40030, м. Суми

вул. Кооперативна,6 тел. 22-63-32

Центральна міська E-mail: lib@library.sumy.ua

бібліотека ім. Т.Г.Шевченка www.library-sumy.com

працюємо: 9-00 – 20-00

вихідний: п’ятниця

3

Викладач Сумського педінституту Борис Шнайдер:

«Безліч чудових перлин людської думки завдяки

творчості Івана Франка навіки увійшли в

українську літературу, в історії якої чи й

знайдеться постать за величчю і різноманітністю

рівна такому велетові. Потрібно бути справді

духовним титаном, аби протягом десятків років

щоденної праці у жанрі поезії та прози, драматургії

та перекладів, науки й журналістики написати

близько 5000 творів. Це говорить про те, що майже

в кожні три дні з-під його пера виходили вірші,

оповідання, повісті...»

(Земляки : Альманах Сумського земляцтва в Києві. Вип.

3. — Суми : Собор, 2006. — С. 156—159.)

Вертій О. Франкознавство Сумщини / О. Вертій //

Суми і сумчани. 2006. — № 34 (24 серп.). — С. 8.

Літературно-критичні статті, наукові розвідки

Івана Франка переконливо засвідчують, що видатні

діячі української літератури, вихідці з Сумщини,

постійно перебували в полі зору його зацікавлень. Це,

насамперед, Я. Щоголів, П. Куліш, П. Грабовський та

О. Олесь. З П. Грабовським він листувався, усіляко

сприяв публікації його творів у галицьких періодичних

виданнях, що було неабиякою моральною та

психологічною підтримкою для поета-засланця.

Не обійшли увагою могутню духовну постать

Івана Франка і сумські літературознавці. Серед них

передусім слід назвати професора, багаторічного

4

П. Куліш

завідувача кафедри української літератури Сумського

педінституту Ю. Ступака, члена-кореспондента

Національної Академії Наук України, випускника

Сумського педінституту 1953 року Д. Наливайка,

почесного академіка АН Вищої школи України,

професора Сумського педінституту П. Охріменка,

доцентів цього інституту О. Охріменко та

П. Гаврилова, уродженця с. Артюхівка Роменського

району Г. Нудьгу та інших. Ю. Ступак, наприклад,

активно досліджував художній доробок І. Франка для

дітей. На жаль, дисертацію Юрію Петровичу не дали

змоги захистити, і його дружина В. Бунакова передала

її до державного архіву.

Скакун В. Іван Франко і наш край / В. Скакун. //

Новини. — 1997. — 21 лют. — С. 4.

Наш край дуже багато значив в біографії Івана

Франка. Його дружина Ольга Федорівна Хоружинська

(1864-1941) народилася в мальовничому селі Бірках

Липоводолинського району, яке в 1962 році відійшло

до Гадяцького району Полтавської області, вона деякий

час проживала в Сумах та Краснопільському районі. У

місті над Пслом Ольга мешкала у своєї старшої сестри

Антоніни, яка була замужем за Єлисеєм

Купріяновичем Тригубовим - учителем

історії та хореографії Сумської чоловічої

гімназії.

У Львові Іван Франко неодноразово

зустрічався з нашим земляком,

письменником, істориком, фольклористом,

перекладачем Пантелеймоном Кулішем. Він

щиро підтримував його літературну і громадську

5

П. Грабоський

Дослідники вважають, що в житті поета було три жінки, яких він кохав: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, і Целіна Зиґмунтовська.

Дружиною поета стала Ольга Хоружинська.

діяльність, редагував його перекладацькі твори і

допомагав у їх виданні.

Під впливом великого Каменяра у 90-х роках 19-

го століття у Львові появилися друком три

збірки оригінальних віршів й перекладів, а

також публіцистичні й критичні статті

нашого земляка, українського поета-

демократа Павла Арсеновича Грабовського.

У 1901 році на Галичині, виходець із

містечка Хмелів Роменського району,

згодом відомий український учений,

фольклорист Климент Васильович Квітка записав на

фонограф 32 пісні з голосу Івана Франка.

Терлецький В. «Починається нова доба в моїм житті» /

В. Терлецький // Кохані славетних / В. Терлецький. —

Глухів: РВВ ГДПУ. — 2006. — С. 94—100.

Ольга Федорівна в 1886 році побралася першим

шлюбом з Іваном Франком. У листі до А. Кримського

І. Франко повідомив: «З теперішньою моєю жінкою я

одружився без любові, а з доктрини, що треба

оженитися з українкою (себто наддніпрянкою), і то

більш освіченою курсисткою... Но то дарма. Судженої і

конем не об'їдеш».

Зразу ж після весілля Франко з молодою

дружиною виїхав до Львов.

6

І недаремно Франко

назвав Ольгу Хоружинську

«освіченою». Вона одержала

диплом учителя, володіла

французькою, німецькою і

англійською мовами і, чудово

грала на фортепіано. До того ж

стала для Франка вірною

Дружиною, народила трьох

синів і дочку. Водночас була

для чоловіка порадницею,

помічницею у його

літературних справах. Син

Івана Франка Тарас так писав про Ольгу: «Замолоду

після одруження належала до жіночого товариства

«Труд», цікавилася вишивками і народними виробами,

не відкидала мод. Відомо, що вона була видавцем

журналу «Житє і слово», написала кілька статей, і вони

були надруковані, займалася адміністрацією журналів і

висилкою книжок, що їх видавав наш батько».

...Знала багато

покладених на музику

віршів Пушкіна,

Лєрмонтова, Надсона і

російські переклади навіть

маловідомих німецьких

поетів».

З подружжям

Франків була добре

знайома Леся Українка. У

листах до Івана Яковича

вона ніколи не забувала

7

І от метрична книга померлих церкви Святих Петра і

Павла у Львові: «Дня 15 липня померла, а 17 липня 1941

року була похоронена Ольга з роду Хоружинських Франко,

віросповідання - греко-католичка. Причина смерті - неміч

стареча.»

згадати Ольгу Федорівну.

...Чи знала вона [Ольга Хоружинська], що

обвінчався з нею у Києві письменник «без любові, а з

доктрини»? Гадаю, що її серце не могло цього не

відчути. І це; певна річ, повсякчас накладало на неї

великий душевно-психологічний тягар. Чи він так

вплинув на неї, дружину Франка, якого Михайло

Коцюбинський назвав «співцем кохання і настроїв», чи

то далися взнаки постійні турботи життя? Як там не

було, але Ольга Федорівна наприкінці свого життєвого

шляху збожеволіла. У 1917-му в одному із документів

було зазначено: «Франко, літ 53, пробуваюча від р.

1914 дотепер, задля умової хвороби, в заведенню для

божевільних в Кульпаркові». Отак скінчала своє життя

та, з якої, за висловом Івана Франка, почалась «нова

доба в моїм житті». Онука Івана Франка, визначна

українська вчена і громадська діячка Зеновія Тарасівна

Франко у статті «Невже трагізм запрограмований?»

(«Франкова криниця» - 1990, - 26 серпня) писала: «[…]

саме на долю найбільших поетів України - Шевченка, а

за ним і Франка - випало стільки страждань, що

вистачило б на багатьох, якщо вважати, що горе і щастя

властиві людському життю».

8

Голубченко В. В. Іван Франко та Сумщина : до 150-

річчя від дня народження Івана Франка /

В. В. Голубченко // Земляки : Альманах Сумського

земляцтва в Києві. Вип. 3. — Суми : Собор, 2006. —

С. 156—159.

Іван Франко знав наш край, у своїх працях згадує

сумського мільйонера І. Харитоненка, конотопського

поміщика П. Парпуру, який видавав «Енеїду»

І. Котляревського, історика О. Лазаревського з

Конотопщини, етнографа О. Марковича та історика

М. Маркевича з Глухівщини, письменника П. Куліша з

Шосткинщини.

Каменяр щиро поділяв погляди нашого земляка і

палкого патріота України П. А. Грабовського. Тяжким

болем у серці Франка відлунилася смерть Павла

Грабовського: «І ми від себе кидаємо грудку землі на

далеку могилу покійного поета. У нас, у Галичині, він

уперше знайшов притулок для своїх творів.

Під впливом ідей Івана Франка виховувалися

колишні журналісти з Львівського університету

Микола Данько, Геннадій Петров. Кілька років поспіль

Геннадій Петров листувався із сином Івана Франка.

Стверджував: «Це дає мені духовну наснагу і

натхнення в праці; я з родової гілки Івана Франка

черпаю енергію розуму і мудрості».

Квітка К. Ставлення Лесі Українки до Івана

Франка / К. Квітка // Спогади про Івана Франка. —

Київ. — Вид-во «Дніпро». — 1981. — С. 299—300.

Климент Квітка писав, що Леся «Франка дуже

поважала і любила з ним розмовляти, вважаючи його за

9

дуже інтересного, розумного, дотепного розмовника і

дуже тямущого порадника. […]

Дивувалась його розуму, великим знанням і

незвичайній працьовитості. І справді, се був, може,

єдиний чоловік на Україні, що переважив Лесю в

знанні західноєвропейських літератур».

Охріменко П. «Нема вже під’яремної Руси»: до 140-

річчя від часу народження Івана Франка / П. Охріменко

/ Сумщина. — 1996. — 13 верес. — С. 4.

Франко і Пантелеймон Куліш як митці мають

немало спільного. Незважаючи на різницю ідейних

позицій, ці видатні митці слова робили спільну

важливу справу - підносили, кожен в міру своїх сил, до

нових висот українську мову, яка після Шевченка, а за

ним Куліша й Франка - упевнено вийшли на світові

простори.

Грінка О. "Вічну дай страсть" [Текст] : Про любовні

мандри Івана Франка та сумський слід його родинних

зв'язках / О. Грінка // Панорама. — 2008. — №15 (9-16

апр.). — С. А20—А21.

Сьогодні в Сумах живуть нащадки родини Івана

Франка по лінії його дружини Ольги Хоружинської. Її

сестра Антоніна, ще до знайомства Ольги з Іваном

Франком вийшла заміж за відомого громадського діяча,

члена київської «громади» Єлисея Трегубова. Всього ж

у сім’ї Хоружинських було четверо дочок і троє синів.

Батько — офіцер і поміщик з Харківської губернії.

У селі Тимофіївка Сумського уїзду вони мали

родинний маєток. Батьки померли дуже рано, діти

залишилися сиротами.

10

Іван Франко

Моїй дружині

Спасибі тобі, моє сонечко,

За промінчик твій — щире словечко!

Як промінчика не здобуть притьмом,

Слова щирого не купить сріблом.

В сльоту зимнюю, в днину млистую

Я дорогою йду тернистою;

Кого я любив, ті забулися,

А з ким я дружив — відвернулися.

Відвернулися та й цураються,

З труду мойого посміхаються,

В порох топчуть те, що мені святе, —

А недоля й тьма все росте й росте.

Важко дерево з корнем вирвати,

Друга давнього з серця вигнати.

Важко в пітьмі йти, ще й грязюкою,

Де брехня сичить вкруг гадюкою.

Та як радісно серед трудного

Шляху темного і безлюдного

Вгледіть — світиться десь оконечко!…

Так у горі нам — щире словечко.

То ж за дар малий, а безцінний твій,

Що, мов цвіт, скрасив шлях осінній мій,

За той усміх твій не вдослід журбі

Спасибі тобі! Спасибі тобі!

Написано д[ня] 27 січня 1887 р.,

досі не друковано.

Франко І. Моїй дружині [Електронний ресурс] // Українська

література класичних і сучасних письменників. — Текст.

дані. — Режим доступу: http://ukr-lit.net/franko/297-

virshi/2186-moyij-druzhini.html (дата звернення:

14.04.2016). — Назва з екрана.

11

Література:

Вертій О. Народні джерела творчості Івана Франка /

О. Вертій. — Тернопіль, 1998. — 254 с.

Голубченко В. В. Іван Франко та Сумщина : до 150-річчя

від дня народження Івана Франка / В. Голубченко // Земляки :

Альманах Сумського земляцтва в Києві. Вип. 3. — Суми :

Собор, 2006. — С. 156—159.

Квітка К. Ставлення Лесі Українки до Івана Франка /

К. Квітка // Спогади про Івана Франка. — Київ. — Вид-во

«Дніпро». — 1981. — С. 299—300.

Терлецький В. «Починається нова доба в моїм житті» /

В. Терлецький // Кохані славетних / В. Терлецький. — Глухів:

РВВ ГДПУ. — 2006. — С. 94—100.

***

Вертій О. Франкознавство Сумщини / О. Вертій // Суми і

сумчани. - 2006. — № 34 (24 серп.). — С. 8.

Грінка О. "Вічну дай страсть" : Про любовні мандри

Івана Франка та сумський слід його родинних зв'язках /

О. Грінка // Панорама. — 2008. — № 15 (9-16 апр.). — С. А20—

А21.

Охріменко П. «Нема вже під’яремної Руси»: до 140-річчя

від часу народження Івана Франка / П. Охріменко. / Сумщина. —

1996. — 13 верес. — С. 4.

Петренко М. Ольга Франко - наша землячка /

М. Петренко // Новина. - 2001. — 2 серп. — С. 2.

Петренко М. Три Франкові любові [Текст] : до 150-річчя

від дня народження / М. Петренко // Ярмарок. - 2006. — № 29

(20 лип.).—С. 3; № 30 (27 лип.). — С. 6.

Скакун В. Іван Франко і наш край / В. Скакун // Новини.

— 1997. — 21 лют. — С.4.

Терлецький В. Пантелеймон Куліш в оцінці та пам’яті

сумчан: [Погляд І. Я. Франка на творчість П. Куліша] / Червоний

промінь. — 1997. — 21 лют. — С.4.

Хвостенко Г. «В серці б’ються звуки»: [Оцінка творчості

О. Олеся І. Франком] // Сумщина. — 1992. — 18 берез. — С. 4.

12