Вінниця 2017

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, підготовки фахівців

вищої кваліфікації

Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в освіті

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни: «Комп’ютерні технології в навчальному

процесі»

на тему: ВІЗУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ПРЕДМЕТІВ

ПРОФЕСІЙНО−ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗАСОБАМИ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Студентки 4 курсу групи АПО

Галузі знань 0101 «Педагогічна освіта»

Напряму підготовки 6.010104 «Професійна

освіта. Комп’ютерні технології в управлінні та

навчанні»

Лисої Антоніни Ігорівни

Керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Кобися В. М.

Національна шкала____________________

Кількість балів:_____ Оцінка: ЕСТS_____

Голова комісії:______________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Члени комісії:______________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

______________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

______________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

2

ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................. 3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО

МАТЕРІАЛУ ................................................................................................... 5

1.1 Технологія візуалізації навчального матеріалу ................................... 5

1.2 Вплив візуалізації на ефективність навчального процесу .................. 9

РОЗДІЛ 2 ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ МАЙНДМЕППІНГУ

ДЛЯ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В

ЕЛЕКТРОННО ОСВІТНІХ РЕСУРСАХ ............................................. 14

2.1 Суть та особливості технологій майндмеппінгу ............................... 14

2.2 Структура та функції електронних освітніх ресурсів ....................... 22

2.3 Засоби візуалізації навчальних матеріалів електронних освітніх

ресурсів ........................................................................................................ 29

ВИСНОВОК ..................................................................................................... 34

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА .................................................................. 35

ДОДАТКИ ......................................................................................................... 38

3

ВСТУП

З впровадженням ІКТ у систему професійно-технічної освіти стала

актуальною проблема розробки й використання нових форм і методів

представлення навчального матеріалу, яка передбачає вдосконалення та

видозміну традиційних форм організації навчального процесу. Зазвичай на

уроках та практичних заняттях використовуються такі наочні засоби

навчання, як дошка і крейда, плакати й схеми, але дане представлення

інформації статичне і засвоюється набагато гірше, ніж візуалізований

матеріал, представлений на екрані комп'ютера, інтерактивній

(мультимедійній) дошці тощо.

В наш час, коли відбувається дедалі більша «візуалізація» світу та

зростає інформаційне навантаження на учня, важливим завданням вчителя

є розумне використання в навчальному процесі візуальних засобів навчання

для формування якісних знань учнів.

Одним із перспективних напрямів вирішення окресленої проблеми є

застосування технологій візуалізації. Технології візуалізації надали

фантастичні можливості для створення комп’ютерних ігор, широко

застосовуються в рекламі, бізнесі, медицині, наукових дослідженнях,

кіноіндустрії і т.д. Щодо освітньої сфери, то, попри загальновизнаний

дидактичний потенціал технологій візуалізації, їх використання у

навчальному процесі є стихійним за характером, обмеженим як за

масштабами, так і за дидактичними цілями, спрямовуючись здебільшого на

те, щоб додати яскравості й виразності викладу навчального матеріалу,

зачепити емоції учнів, пробудити їх інтерес до навчання, залучити до

самостійної роботи тощо. В освітянську практику технології візуалізації

часто приходять із сфери бізнесу, реклами тощо; випереджуючи пошуки

науковців, ініціативні педагоги шляхом спроб і помилок відшукують

перспективні способи застосування технологій, успішно апробованих в

інших галузях, на своїх уроках. Такому стихійному проникненню у

навчальний процес сприяє стрімкий розвиток як самих технологій

4

візуалізації, їх функціональних можливостей, так і поява доступних для

вільного використання інструментальних програмних засобів, призначених

для створення електронних візуальних дидактичних додатків користувачем,

який володіє базовими навичками застосування інформаційних технологій.

Об’єкт дослідження – навчальний процес у професійно-технічних

навчальних закладах.

Предмет дослідження – використання візуалізованих навчальних

матеріалів у навчальному процесі професійно-технічних навчальних

закладів.

Мета дослідження – уточнити термін «візуалізація» у контексті

підготовки сучасного вчителя, навести приклади мультимедійних додатків,

вміст і використання яких передбачають якісну динамічну візуалізацію

навчального матеріалу і які можуть стати основою для формування у

майбутніх учителів інформаційних дисциплін стратегічного бачення

якісного візуального подання теоретичного матеріалу та шляхів реалізації

візуальної підтримки під час створення авторських електронних матеріалів.

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох

розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг

роботи – 41 сторінок.

5

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ

НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.1 Технологія візуалізації навчального матеріалу

Останнім часом терміни «візуальний», «візуалізація» тощо все

частіше використовуються в техніці, медицині, освіті та інших галузях.

Поняття «візуальний» (від лат. visualis – зоровий) практично однаково

визначається в словнику російської мови С. І. Ожегова (створений

простим або озброєним оком) [13, с. 40], у сучасному словнику

іноземних слів (створений неозброєним оком або за допомогою

оптичних приладів), у тлумачному словнику іноземних слів

Н. П. Крисіна (безпосередньо сприйнятий зором, простим чи озброєним

оком), у новому тлумачно-словотворчому словнику (спостережуваний

оком).

У Великій енциклопедії Кирила та Мефодія цей термін

трактується як «видимий»; «візуальні спостереження, що формуються

неозброєним оком або за допомогою оптичного приладу». Термін

«візуалізація» у словнику російської мови С. І. Ожегова, відсутній.

Немає його і в педагогічному енциклопедичному словнику. У сучасному

енциклопедичному словнику, у Великій енциклопедії Кирила та

Мефодія, а також Вільній енциклопедії Вікіпедії візуалізацію

розглядають з позиції перетворення невидимого у видиме, так у

сучасному енциклопедичному словнику візуалізацію трактують як

«методи перетворення невидимого для людського ока поля

випромінювання (інфрачервоного, ультрафіолетового, рентгенівського,

ультразвукового та ін.) у видиме (чорно-біле або кольорове) зображення

випромінюючого об’єкту» [3, с. 59].

У Великій енциклопедії Кирила та Мефодія наведено таке саме

визначення. У Вільній енциклопедії Вікіпедії візуалізація подається як

метод представлення інформації у вигляді оптичного зображення

(наприклад, у вигляді малюнків і фотографій, графіків, діаграм,

6

структурних схем, таблиць, карт тощо) [3, с. 79]. Схоже тлумачення

зазначеного поняття наведено в енциклопедичному словнику авторів

Б. О. Душкова, О. В. Корольова та Б. А. Смірнова: «візуалізація – це

подання на пристрої відображення (дисплеї, графопобудовувачі тощо)

об’єктів у реальних або умовних зорових образах. Прикладом реального

образа може бути фотокартка, а умовного – діаграма» [4, с. 108]. У

тлумачному словнику Інтернету та програмування, а також у словниках

іноземних мов візуалізація розглядається з точки зору сприйняття

інформації у зручному для розуміння вигляді, зазначається, що

візуалізація – це «виведення даних з метою забезпечити максимальну

зручність розуміння їх користувачем, наприклад, результатів

оброблення наукового експерименту (scientifi c visualization). У

словниках іноземних мов розглядуване поняття тлумачиться як

«подання фізичного явища або процесу в формі, яка є зручною для

сприйняття». Науковці розглядають поняття «візуалізація» в іншому

ракурсі.

Так, наприклад, відомий психолог Ф. Ч. Бартлетт та вчений

М. Мінський, що досліджував питання штучного інтелекту, феномен

візуалізації тлумачать як винесення в процесі пізнавальної діяльностізі

внутрішнього плану в зовнішній план мислеобразів, форма яких

стихійно визначається механізмом асоціативної проекції [8, с 36]. Так

само дане поняття розуміє відомий психолог А. О. Вербицький, що

зазначає «процес візуалізації – це згортання розумового змісту в

наочний образ; будучи сприйнятим, образ може бути розгорнутий і

служити опорою адекватних розумових і практичних дій» [2, с. 49]. По-

іншому розглядає дане поняття Е. О. Макарова, яка наголошує, що

візуалізація – це спосіб фіксації і трансляції інформації, який не тільки

доповнює, але й слугує альтернативою вербально-письмової

комунікації [6, с. 172].

7

Цікавою є думка науковця О. Поіс [11, с. 24], який вважає, що

візуалізація – це процес подання даних у виглядізображення з метою

максимальної зручності їх розуміння; надання зримоїформи будь-якому

мислимому об’єкту, суб’єкту, процесу тощо; механічне викликання

образу; створення чітких, стійких та яскравих образів будь-якої

складності і специфіки (як реально існуючих, так і створених у

свідомості автора) за допомогою технічних пристроїв або мислеобразів

безпосередньо у власній уяві. Психологи та філософи звертають свою

увагу не тільки на роль візуалізації у зручності сприйняття інформації

але й акцентують на її розвивальному характері у психічних процесах

людини.

Так, на думку вчених (О. М. Князєвої, В. М. Розіна,

Ю. М. Шилкова, І. А. Герасимової та інших) перетворення інформації в

наочні образи веде до більш глибокого осмислення, узагальнення,

ефективного сприйняття інформації людиною. Значимість візуалізації

відзначають педагоги С. В. Арюткіна, Г. В. Брянцева, С. А. Герасимова,

В. В. Койбічук, В. П. Кузовлев, Н. М. Манько, І. Л. Марголіна,

Н. О. Неудахіна, Є. В. Полякова, А. Ф. Пухов, А. Г. Рапуто, О. С. Родя,

С. В.Селеменєв, С.І. Сергєєв, В.В. Четіна, Д.М. Шеховцова та інші.

Дослідники звертають увагу на зручність, доступність і перевагу

використання візуалізації в поданні навчальної інформації, її

розвиваючу роль в підтримці психічних процесів учня в ході виконання

навчальних дій. Оскільки в результаті застосування візуальних образів

активізуються емоційно-образні компоненти мислення; забезпечується

когнітивне структурування змісту знань, когнітивне моделювання

елементів структури діяльності і процесів взаємодії об'єктів, а також

здійснюється конструювання нових мислеобразів і нових візуальних

форм, необхідних для вивчення та розуміння навколишньої дійсності і

загальнолюдських цінностей.

8

Так, А. Г. Рапуто зазначає «Візуалізація забезпечує синтез знань,

дозволяє опосередковано і наочно подавати явища, що вивчаються в тих

галузях, в яких безпосередньо наочне сприйняття ускладнене або

взагалі неможливе» [12, с. 69]. Дослідники Н. О. Хітров, Г. Ю. Іванов

пишуть, що психологи розуміють під візуалізацією розумове уявлення,

програвання, бачення себе в ситуації, яка ще не відбулася. Вона

заснована на роботі внутрішніх механізмів і енергії, а також умінні

творчо направляти свої внутрішні ресурси. Візуалізована інформація

дозволяє менш ніж за 3 секунди осмислити до 10000 інформаційних

одиниць [9, с. 47].

Отже, аналізуючи досвід застосування візуалізації у навчальному

процесі, презентований у працях, розглянутих вище, можна дійти

висновку, що процеси поширення технологій візуалізації відбуваються

стрімко, що зумовлює необхідність ґрунтовних теоретичних

досліджень, спрямованих на аналіз впливу застосування візуалізації на

ефективність навчання; забезпечення випереджальної підготовки

майбутнього вчителя до дидактично зумовленого використання

технологій візуалізації у навчальному процесі, а також розробку

практико-орієнтованих педагогічних технологій щодо їх ефективного

використання у навчальному процесі із зазначених дисциплін і

створення відповідного навчально-методичного забезпечення.

9

1.2 Вплив візуалізації на ефективність навчального процесу

Використання сучасних технологій візуалізації в навчальному

процесі створює передумови для підвищення якості та результативності

навчання. Разом з тим, візуалізація є потужним дидактичним

інструментом, застосування якого має бути мотивованим, педагогічно

доцільним, методично підкріпленим. На наш погляд, проблема

підготовки майбутнього вчителя до ефективного використання

технологій візуалізації в педагогічній діяльності є перспективним

напрямком .

Необхідність використання візуальних засобів у процесі навчання

обумовлена їх величезним впливом на процес розуміння і запам'ятовування:

при дослідній перевірці ефективності запам'ятовування темпу встановлено,

що при слуховому сприйманні засвоюється – 15% інформації, при зоровому

– 25%, а в комплексі, тобто при зоровому і слуховому одночасно, – 65%. Ці

дані дозволяють зробити висновок про необхідність обов'язкового

поєднання учителем словесних і візуальних методів навчання. На відміну

від зорового сприйняття, яким володіють усі тварини, людина наділена

візуалізацією, відмінною особливістю якої є винесення з внутрішнього

плану в зовнішній продуктів інтелектуально-розумової діяльності. Акт

«винесення», в процесі якого здійснюється «перехід» мислеобразів з

внутрішнього плану в зовнішній план, являє собою проекцію психічного

образу. Як зазначав Л. М. Веккер, «проекція образу полягає саме в

зображенні об'єкта, який знаходяться у зовнішній по відношенню до носія

зображення області простору» [1, с. 49].

Використання візуалізації в навчальному процесі вимагає від вчителя

певної підготовки. І. Г. Ісмагілова з цього приводу зазначила, що до

створення і застосування візуальних матеріалів у навчальному процесі

необхідний усвідомлений підхід, і слід ураховувати особливості

функціонування психіки учнів та їх психологічні особливості.

Використовуючи у процесі навчання візуалізацію, педагог впливає на

10

психіку учня через сприйняття і в першу чергу змінює його стан. Потрібно

усвідомлювати, що використання технік візуального впливу на людину –

потужний засіб психічного впливу, і відповідальність за наслідки

застосування програмних продуктів лежить на вчителі, який їх

використовує. Дослідницею зроблено висновок, що в процесі створення та

використання візуальних матеріалів необхідно ґрунтуватися:

на психодидактичних цілях;

на багатофункціональності мультимедійних засобів;

на відповідності змісту інформації і способу (форми) його

візуалізації.

О. Г. Асмолов, досліджуючи психологію особистості, наголосив на

тому, що при візуалізації навчального матеріалу слід враховувати, що

наочні образи скорочують ланцюги словесних міркувань і можуть

синтезувати схематичний образ більшої «ємності», ущільнюючи тим самим

інформацію. В процесі розробки навчально-методичних матеріалів

необхідно контролювати ступінь узагальнення змісту навчання, дублювати

вербальну інформацію візуальною та навпаки, щоб при необхідності ланки

логічного ланцюга були повністю відновлені учнями. В останні роки в

сучасній педагогіціз’явився новий термін «візуальна освіта» [14 с. 75], що

віддзеркалює зростаючу роль візуалізації у навчанні, тенденцію витіснення

звичних текстів і схем зображеннями, моделями, образами, знаками тощо.

Будь-яка форма візуалізації інформації містить елементи

проблемності. Завдання вчителя – використовувати такі форми наочності,

які не тільки доповнили б словесну інформацію, але й самі були носіями

інформації. Чим більше проблемності в наочній інформації, тим вищий

ступінь розумової активності учня [15, c. 196].

Нині існує доволі широкий спектр форм візуалізації навчального

матеріалу як електронних так і фізичних. Наведемо приклад лише деяких

електронних:

комп’ютерні презентації;

11

флеш анімації;

відео/аудіо матеріали;

зображення;

діаграми;

схеми;

графіки;

інтелект-карти тощо.

При викладанні у ПТНЗ ми можемо виділити декілька функцій

візуалізаці:

1. Пізнавальна функція. Методичною метою реалізації цієї функції є

формування пізнавального образу досліджуваного об'єкта. Це формування

відбувається поступово від простого до складного, при цьому думка учня

спрямовується по найкоротших і найбільш доступних шляхах до цілісного

сприйняття об'єкта. Цінність цієї функції полягає в наданні учням

найкоротшого й доступного шляху осмислення досліджуваного матеріалу,

що особливо важливо для учнів у ПТНЗ в зв’язку з недостатньо високим

рівнем їхньої освіти у школі.

2. Функція управління діяльністю учня. При реалізації цієї функції

засоби й прийоми візуалізації беруть участь у наступних діях:

а) орієнтовних. Наприклад, побудова креслення деталі або моделі,

відповідних до розглянутих умов, або внесення в дане креслення або модель

додаткових елементів;

б) контролюючих, що спрямовані на виявлення помилок при

порівнянні креслення (схеми, графіка), виконаного учнем або учнями, з

наведеним в підручнику, або в з'ясуванні властивостей, які повинен зберегти

об'єкт при тих або інших перетвореннях;

в) комунікаційних, які відповідають тієї стадії реалізації функції

управління діяльністю учня, яка відповідає дослідженню отриманих їм

результатів. Виконуючи ці дії, учень із власного досвіду пояснює іншим або

самому собі суть досліджуваного явища або факту по побудованій моделі.

12

3. Інтерпретаційна функція. Суть цієї функції полягає в тому, що той

самий об'єкт можна виразити за допомогою різних знаків і моделей.

Наприклад, окружність можна задати за допомогою пари (центр і радіус),

рівнянням щодо осей координат, за допомогою малюнка або креслення.

4. Естетична функція. Вона може бути формальною красою і

інтелектуальною, доступною тільки розуму. Це доцільно при вивчені

дисциплін, зв’язаних з природничим та гуманітарним напрямком ПТНЗ.

Різні малюнки, креслення, схеми, таблиці є естетичними об'єктами. Вони

відображають логіку процесів, тому поглиблюють пізнання, сприяють

розкриттю внутрішньої краси предмету, що також важливо для учнів ПТНЗ

[22, с, 16].

Візуализація має значне смислове навантаження під час викладання у

ПТНЗ: часто учні не хочуть навчатися у ПТНЗ, або не хочуть вчитися зовсім.

Застосування різних засобів візуалізації активізує учнів, збуджує їхню увагу

й тим самим допомагає їхньому розвитку, сприяє більш міцному засвоєнню

матеріалу, дає можливість заощаджувати час.

Отже, зважаючи на наведий вище фактичний матеріал, очевидно,

що в нових соціально- економічних умовах зростає актуальність

проблеми активізації навчальної діяльності та необхідність розширення

педагогічного пошуку її вирішення, в тому числі засобами візуалізації

навчання. Для цього необхідно виявлення, осмислення і реалізація

нових властивостей і функцій засобів візуалізації та адекватних

технологічних способів роботи з ними на всіх етапах навчальної

діяльності. Вони дозволяють ініціювати, підтримувати та

вдосконалювати такі механізми мислення, як діалог – взаємодія

зовнішнього і внутрішнього планів навчальної пізнавальної діяльності,

процеси відображення досліджуваних об'єктів, процеси проекції образу

пізнаваного об'єкта і проекції психічного образу «у зовнішній області

простору».

13

Візуалізація навчальної інформації дозволяє вирішити цілий ряд

педагогічних завдань: забезпечення інтенсифікації навчання, активізації

навчальної та пізнавальної діяльності, формування і розвиток

критичного і візуального мислення, зорового сприйняття, образного

представлення знань і навчальних дій, передачі знань та розпізнавання

образів, підвищення візуальної грамотності та візуальної культури.

14

РОЗДІЛ 2 ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ

МАЙНДМЕППІНГУ ДЛЯ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ

МАТЕРІАЛІВ В ЕЛЕКТРОННО ОСВІТНІХ РЕСУРСАХ

2.1 Суть та особливості технологій майндмеппінгу

Технологія майндмеппінгу – це сукупність методів та прийомів,

застосовуваних у навчальному процесі, яка базується на використанні

ментальних карт і дозволяє підвищити ефективність сприйняття

навчального матеріалу, розв’язання завдань та прийняття рішень. Ця

технологія як альтернативна технологія викладення та засвоєння матеріалу,

може бути: традиційною (на папері), або за допомогою спеціального

програмного забезпечення та сервісів. Так, можливе застосування

ментальних карт на папері “під диктовку”. Наприклад, студент слухає

викладача, який пояснює зміст навчальної практики і паралельно малює

ментальну карту її проходження за допомогою ліній, стрілочок, блок-схем,

використовуючи для більшої наочності кольорові ручки, фломастери,

маркери. Відображаються основні пункти, завдання, які потрібно виконати;

знання та уміння, яких слід набути; складові змісту звіту практики, які

міститимуться у студентській підсумковій роботі тощо.

Карти знань використовуються для створення, візуалізації,

структуризації і класифікації ідей, а також як засіб для навчання, організації,

розв’язання задач, ухвалення рішень, при написанні статей. Реалізується у

вигляді діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття,

зв'язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї. У основі

цієї техніки лежить принцип «радіантного мислення», що відноситься до

асоціативних розумових процесів, відправною крапкою або точкою дотику

яких є центральний об'єкт. Подібний спосіб запису дозволяє карті пам'яті

необмежено рости і доповнюватися [16, с. 93].

Ментальна карта (mind-map, mindmapping) – це графічне

відображення процесів багатовимірного мислення. Багатовимірність є

природною характеристикою мислення людського мозку, тому ментальне

15

картування є потужним візуальним методом, що надає універсальний ключ

до розкриття потенціалу, наявного в мозку кожного [5, с. 92]. Ментальні

карти створюються, в основному, для планування будь-якого роду

діяльності: складання списків справ, розробки проектів різної складності,

розробки презентації, ефективного спілкування, розвитку інтелектуальних

здібностей, вирішення особистих проблем, для мозкових штурмів і т.д.

Ментальні карти використовуються для створення, візуалізації,

структуризації і класифікації ідей, а також як засіб для навчання, організації,

вирішення завдань, ухвалення рішень, при написанні статей, доповідей

тощо. Як зазначає Tony Buzan, ментальні карти базуються на принципі

“радіантного мислення” [7, с. 108]. Слід зазначити, що ментальні карти

можуть бути і своєрідним психологічним інструментарієм [10, с. 52]. Вони

використовуються для самоаналізу (при виборі професії та зміні роботи,

прийнятті певного рішення, визначенні власних цілей і життєвих

цінностей), для аналізу і вирішення міжособистісних проблем, при веденні

щоденника, складанні планів.

Поради Тоні Бьюзена з техніки створення ментальних карт

Поступово ви розвинете свій особистий стиль майндмеппінга, але на

першому етапі, необхідно дотримуватися наступних правил.

1. Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і

паралелепіпедах тощо. Важливо і те, що гілки повинні бути живими,

гнучкими, загалом, органічними. Малювання ментальної карти в стилі

традиційної схеми повністю заперечує ідеї майндмеппінгу. Це сильно

ускладнює рух погляду по гілках і вносить багато зайвих однакових, а отже

монотонних, об'єктів.

2. Писати на кожній лінії тільки одне ключове слово. Кожне слово

містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів зменшує свободу

мислення. Роздільне написання слів може привести до нових ідей.

3. Довжина лінії повинна дорівнювати довжині слова. Це простіше і

економніше.

16

4. Пишіть друкованими літерами, якомога ясно і чітко.

5. Варіювати розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня

важливості ключового слова.

6. Обов'язково використовуйте різні кольори для основних гілок. Це

1. допомагає цілісному і структурованому сприйняттю.

7. Часто використовувати малюнки і символи (для центральної теми

2. малюнок обов'язковий). Іноді ментальна карта взагалі може цілком

складатися з малюнків.

8. Прагнути такої організації простору, щоб не залишалося

порожнього місця, а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для невеликої

ментальної карти використовуйте аркуш паперу формату А4, для великої

теми – А3.

9. Гілки, що розрослися, можна укладати в контури, щоб вони не

змішувалися з сусідніми гілками.

10. Розташовувати лист горизонтально. Таку карту зручніше читати

[20, с. 56].

Ментальні карти є зручною і ефективною технікою візуалізації

мислення та альтернативного запису, це одна з технологій роботи з

інформацією, спосіб зображення процесу загального системного мислення

за допомогою схем. Їх використання при вивченні інформатики є досить

результативним, оскільки вони сприяють ефективному конспектуванню

лекцій, навчально-методичної літератури, допомагають у вирішенні

творчих завдань, проведенні тренінгів, семінарів, навчальних та

технологічних практик.

Технологія майндмеппінгу за допомогою спеціального програмного

забезпечення (наприклад, програм офісного пакету) та сервісів Веб.2.0

уможливить створення ментальної карти більш яскравими, естетичними,

динамічними, гнучкішими, виразнішими. Слід зазначити, що створення

ментальної карти є зручною й ефективною технікою альтернативної

17

демонстрації навчального матеріалу засобами Веб.2.0: спеціальних сервісів

класу concept-mapping, наприклад, Bubbls.Us, Mindomo, XMind тощо.

Тоні Бьюзен (Tony Buzan), автор техніки ментальних карт, пропонує

нам перестати боротися з собою і почати допомагати своєму мисленню. Для

цього потрібно тільки виявити незаперечний зв'язок між ефективним

мисленням і пам'яттю і запитати се6я, що саме сприяє запам'ятовуванню.

Традиційна система запису Ментальні карти

У лінійному записі зазвичай

використовуються текст із

заголовками, списки, таблиці і схеми.

Речі начебто прості і логічні. Проте

всім знайоме зусилля, яке доводиться

прикладати, учитуючись в конспект,

навіть зроблений особисто. Чому?

Записане важко запам'ятати і ще

важче відновити в пам'яті. Це

відбувається тому, що візуально такий

запис виглядає монотонно, з

елементами, що постійно

повторюються, – словами, абзацами,

списками і так далі А ми, коли у нас

перед очима пливуть монотонні

картинки, легко відключаємося.

У такому конспекті важко

виділити головні ідеї. Зазвичай ці ідеї

ми запам'ятовуємо завдяки особливим

ключовим словам.

Час при такому записі

витрачається дуже неефективно.

1. Замість лінійного запису

використовувати радіальну. Це

означає, що головна тема, на якій

буде сфокусовано нашу увагу,

поміщається в центрі листа.

Тобто дійсно у фокусі уваги.

2. Записувати не все підряд, а

тільки ключові слова. Як

ключові слова вибираються

найбільш характерні, яскраві,

такі, що запам'ятовуються,

«говорять» слова.

3. Ключові слова

поміщаються на різноколірних

гілках, що розходяться від

центральної теми. Зв'язки (вітки)

повинні бути швидше

асоціативними, чим

ієрархічними. Асоціації, які, як

відомо, дуже сприяють

запам'ятовуванню, можуть

18

підкріплюватися символічними

малюнками.

Он-лайн програма MindMeister За допомогою якої ви можете:

створювати, переглядати і редагувати інтелект-карти онлайн або оффлайн,

ваш додаток синхронізує будь-які зміни при кожному доступі в Інтернет;

поділитися власною картою безпосередньо з мобільного пристрою,

запросивши користувачів по e-mail; додавати значки, кольори і стилі,

переглядати замітки, посилання та завдання, а також застосовувати теми

тощо.

Рис. 1. Карта знань створена засобами олн-лайн програми

MindMeister

19

Таблиця 1

Порівняльна характеристика ментальних карт

Переваги Недоліки

Можливість імпортувати та

експортувати карти з MindManager

іFreeMind.

Можливість зберігати карти

на сервері і мати до них доступ з

будь-якого комп'ютера.

Можливість прикріплювати

файли до гілочок.

Є безкоштовна версія Baisic

Free version (з функціональними

обмеженнями).

Роблять заняття і

презентації органічнішими, такими,

що приносять радість як педагогові,

так і учням.

Лекційний матеріал на

основі інтелект-карт є гнучким, його

легко пристосовувати до умов, що

змінюються.

Оскільки інтелект-карти

ілюструють лише інформацію, що

безпосередньо стосується предмета

лекції, учні краще засвоюють

матеріал.

Графічні символи дуже

маленькі за розміром, і вибір їх

невеликий.

Немає можливості варіювати

колір ліній і їх форму.

Потрібна реєстрація перед

доступом до ресурсу.

Ви за менший час даєте

більше інформації , при цьому

вас краще розуміють і

запам'ятовують.

Генерація нових ідей ,

творчість.

Колективне рішення складних

завдань .

Максимальна кількість карт,

які можна зберегти – 3.

20

На відміну від лінійного

тексту, інтелект-карти не тільки

зберігають факти, але і демонструють

взаємозв'язки між ними, тим самим

забезпечуючи глибше розуміння

предмета учнями.

Фізичний об'єм лекційного

матеріалу викладача значно

зменшується.

MindMeister має найменше

переваг, серед яких

найбільшою є те, що її

можливо опублікувати.

Ментальні карти ідеально підходять для використання в навчальному

закладі, можуть бути застосовані до будь-яких видів завдань, активно

привертають учнів різного віку в творче мислення, організацію і вирішення

проблем. Гнучкість карт знань дозволяє розглядати будь-яку тему або

питання, вони можуть використовуватися для всього класу, групи або

індивідуально.

Можливості ментальних карт дозволяють:

поліпшити пам'ять, нагадати факти, слова і образи;

генерувати ідеї

надихнути на пошук рішення

продемонструвати концепції і діаграми

аналізувати результати або події

структурувати курсові роботи

підсумовувати інформацію

організувати взаємодію між учнями в груповій роботі або

рольових іграх.

21

Крім ознайомлення своїх учнів з теорією і практикою ментальних

карт, педагог може використовувати їх у вирішенні ряду власних

практичних завдань, роблячи викладання і, відповідно, навчальний процес

легшим і приємнішим заняттям.

Таким чином, використання інтерактивних дидактичних засобів —

технолгій майндмепінгу дозволяє організувати самостійну пізнавальну

діяльність учнів, і крім, отримання предметних знань з предмету, освоїти

універсальні навчальні дії, такі як аналіз, синтез знань, порівняння,

узагальнення та інші.

22

2.2 Структура та функції електронних освітніх ресурсів

Відомий вчений в галузі використання сучасних електронних ресурсів

Л. Босова розглядає функціональну структуру електронного посібника як

основу електронного освітнього ресурсу (ЕОР), що базується на новітніх

інноваційних технологіях веб-серфінгу і «хмарних» технологіях –

розташування основних ресурсів у «хмарах», що не перебувають в одному

чітко зафіксованому місці. Це створює передумови забезпечення

безперебійності роботи ресурсу. Відповідно до його призначення в

освітньому процесі, виділяють такі компоненти [17, с. 82]:

1) основний матеріал, що забезпечує виклад змісту навчального

предмета. Він визначається стандартом й орієнтовною програмою з

предмета (дисципліни) для даного рівня і ступеня освіти. Основний матеріал

може бути представлений у гіпертекстовій і мультимедійній формі,

візуальний ряд – реалістичними графічними зображеннями предметів, що

вивчаються, процесами, явищами і синтезованими об’єктами статичної чи

динамічної графіки. Можлива заміна або дублювання текстових описів

досліджуваних об’єктів відповідними відеофрагментами, анімаціями,

моделями, аудіозаписами;

2) додатковий матеріал пов’язаний з основним матеріалом чіткою

системою навігації і слугує для розширення й поглиблення базових знань,

отриманих при вивченні основного матеріалу. Зміст та обсяг його

визначається авторським колективом, що розробляє ЕП (електронний

підручник), і взагалі, формує весь ЕОР (електронний освітній ресурс) з

метою розширення або поглиблення змісту, зафіксованого стандартом, і

приблизною програмою з предмета, а також реалізацією авторських

підходів до формування знань, умінь і способів діяльності, розвитку,

виховання та соціалізації учнів. Як додатковий матеріал можуть

використовуватися довідкові, пізнавальні та науково-популярні матеріали

(зокрема, фрагменти літературних творів, популярних наукових статей і

23

публікацій, науково-популярних фільмів, історичні документи, анімації

прихованих процесів і явищ тощо);

3) пояснювальні тексти, що супроводжують ключові терміни

основного матеріалу, всі графічні зображення, які не є елементами

оформлення, важливі сенсові фрагменти складних графічних зображень,

формули;

4) апарат організації засвоєння навчального матеріалу, в загальному,

включає моделюючий, контрольний і закріплюючий компоненти. З

урахуванням специфіки досліджуваного предмета, до складу ЕП

(електронного підручника) як елемен- та ЕОР (електронного освітнього

ресурсу) включаються інтерактивні об’єкти для тренування, самоконтролю

і контролю. Також можуть бути включені інструмен- тальні програмні

засоби (віртуальні лабораторії, стрічки часу, інтерактивні карти,

конструктивні творчі середовища). Вміщені в ЕП (електронний підручник)

завдання, що передбачають автоматичну перевірку результатів навчання,

повинні виключати можливість неоднозначності відповіді. В ЕП

(електронному підручнику) апарат організації та оптимізації засвоєння

може бути доповнений інструментарієм для здійснення збору і зберігання

статистичної інформації про результати засвоєння і руху за навчальним

матеріалом, виконання практичних завдань та контрольних тестів;

5) навігаційний апарат (зміст, сигнали-символи, алфавітний, іменний

та тематичний покажчики, призначені для користувача закладки або

нотатки тощо) – забезпечує швидкий пошук інформації, миттєвий перехід

до потрібного розділу і параграфа, що відображає зв’язок між основним і

додатковим навчальним матеріалом, а також дає змогу користувачеві

фіксувати своє положення в освітньому просторі ЕП (електронного під-

ручника). Логіка наукового обґрунтування питання аналізу досліджень в

означеній сфері підказує думку щодо розгляду на даному етапі питання про

основні вимоги до форм представлення освітнього контенту ЕП

(електронного підручника) і меж його поля [17, с. 59].

24

Як розмірковує автор вищенаведеної роботи, це:

1) мультимедійний та інтерактивний освітній контент;

2) типові елементи – компоненти мультимедійного контенту ЕП

(електронного підручника), що формують основу ЕОР (електронного

освітнього ресурсу):

а) символьна інформація (текст, гіпертекст, формули);

б) статичний реалістичний і синтезований візуальний ряд (фотографії,

2D-фотопанорами, мікрофотографії, макрозйомка, схеми, діаграми,

графіки, навчальні малюнки тощо);

в) динамічний реалістичний і синтезований візуальний ряд

(відеодосліди, відеоек- скурсії, 3D-фотопанорама з наближенням або

віддаленням, 2D-анімація; накладання і морфінг об’єктів;

г) анімація, створена з 3D-об’єктами, віртуальні тривимірні моделі

об’єктів тощо);

ґ) різні мультимедійні властивості контенту (звуковий ряд (аудіо-

фрагменти) та інші мультимедійні методи відтворення інформації;

3) нетипові елементи – компоненти мультимедійного контенту ЕП:

а) використання реального стереоскопічного 3D-ефекту при наявності

відповідного пристрою, що його відтворює [18, с. 85];

б) використання різних симуляторів (у тому числі й 3D) та інших

засобів реалістич- ного відображення контенту, закладеного в практичну

частину реалізації змісту ЕП [18, с. 91];

4) об’єкти і процеси, основні властивості яких проявляються в

динаміці, доцільно ілюструвати динамічним відеорядом (це перегукується з

підпунктами в і пункту 2 даного переліку);

5) об’єкти складної структури доцільно ілюструвати за допомогою

об’ємних моделей та інших об’єктів віртуальної реальності (що

перегукується з пунктом 3 даного переліку);

6) при вивченні складних зв’язків між явищами і процесами

(наприклад, у предметах (дисциплінах) природничої сфери змісту освіти)

25

доцільно використовувати інтерактивні параметричні моделі, змінні

параметри яких відображаються в результатах роботи моделі, забезпечуючи

візуалізацію явища або процесу;

7) звуковий ряд може включатися в ЕП як елемент ЕОР (електронного

освітнього ресурсу) для: уявлення звукових об’єктів (звуки природи,

технічних пристроїв, музика, мова тощо); дублювання текстових описів;

подачі спеці- альних сигналів, які коментують дії користувача тощо (це

перегукується з підпунктом ґ пункту 2 даного переліку);

8) освітній контент ЕП – базовий елемент ЕОР може включати як усі

представлені вище компоненти, так і їх частину. Вибір конкретних рішень

для подання освітнього контенту повинен здійснюватися з урахуванням

специфіки ступеня освіти й предметної області (предмета) і бути

педагогічно доцільним: кожен компонент, що використовується, має

вносити нову якість у виклад матеріалу, в іншому разі, рекомендується

утриматися від його використання;

9) рівень інтерактивності тих чи інших компонентів контенту ЕП –

базовий елемент ЕОР – повинен визначатися віковими особливостями учнів

і специфікою предметної області та бути педагогічно доцільним.

Однак, у зв’язку з вищевикладеним, варто не забувати про важливий

дидактичний принцип, який наразі отримав особливо важливе значення:

зміст освітнього контенту, а, отже, й робочий простір не повинні бути

перевантажені інформацією й декоративними елементами, що відволікають

увагу учнівської молоді від матеріалу, з яким вона знайомиться.

Візуальний підручник – це навчальна комп'ютерна програма, яка, на

відміну від традиційних підручників, представляє інформацію графічно, за

допомогою карт знань (особливий вид інтелект-карт). Навчатися за такою

методикою легше, а засвоєний матеріал закріплюється якісніше в

порівнянні з традиційним підходом.

По суті, робота в візуальному підручнику є поетапне проходження

карт знань.

26

Мета візуального підручника - з мінімальними зусиллями і з

максимальною якістю передати користувачеві знання з предмету, що

вивчається.

При створенні схеми відбувається максимальна активізація

інтелектуальних резервів обох півкуль людського мозку: правої і лівої.

Перша відповідає за образне, асоціативне мислення, а друга – за логічне й

аналітичне мислення.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика

Традиційні підручники Візуальний підручник

Важко запам'ятати. Візуальна інформація

запам'ятовується легше.

Наводять нудьгу. Карти знань, приклади, тести і

практика надають різноманітність

Залишаються прогалини в знаннях. Все пояснюється простими

словами.

Складно виділити головне. У карті знань головне видно з

першого погляду.

Потрібно вміти швидко і якісно

сприймати текст. Знання надаються візуально.

Слабка структура знань Чітка структура без спотворень і

неоднозначності.

Надмірність інформації. Тільки необхідна інформація.

Неможливість швидкого перегляду. Можна швидко пройтися очима по

всьому матеріалу.

Складний пошук. Легко шукати навіть не вдаючись

до програмного пошуку.

27

Звично.

Близько 5-ти хвилин потрібно

витратити на знайомство з

умовними позначеннями.

Отже робота мозку при створенні ІК оптимізується комплексно. При

цьому задіяні мислення, пам’ять, уява, увага, сприйняття, емоції тощо.

У візуальних підручниках максимально використовується візуальне

сприйняття, що значно покращує розуміння і запам'ятовування матеріалу.

Структура знань видно вже з перших хвилин знайомства, а не після

прочитання всієї книги, як це буває з традиційними підручниками. Крім того

в підручнику надається все як є без зайвої інформації. Розроблена нами

технологія карт знань дозволяє в процесі навчання рухатися по чіткій

структурі знань, починаючи від простого і загального, поступово

переходячи до більш складної і детальної інформації. При цьому

виключаються різкі скачки, прогалини в знаннях, а так само нерозуміння

суті предмета на самому початку вивчення. До кожного розділу наводиться

перевірочне тестування і практика. Ретельно підібрані питання і практичні

завдання надійно закріплюють дорогоцінні знання.

У процесі роботи з програмою користувач поступово проходить

досліджуваний матеріал: розділ за розділом, тема за темою. При цьому

кожна тема починається зі вступного тексту, а після вивчення матеріалу,

набуті знання закріплюються перевірочним тестуванням і практичним

завданням. Поетапне проходження підручника забезпечує рух по чіткій

структурі знань, починаючи від простого і загального, поступово

переходячи до більш складної і детальної інформації.

Візуальні підручники розраховані на дуже широке коло людей.

Вимоги до початкових знань мінімальні. Практично не має значення рівень

інтелекту або освіти, швидкість читання і вміння сприймати прочитане. При

цьому, не дивлячись на всю простоту навчального процесу, користувач

отримує повну і якісну інформацію по предмету вивчення. У користувачів

не залишиться білих плям, неоднозначного сприйняття або нерозуміння

28

термінів, що в традиційних підручниках зустрічається часто (наприклад,

коли терміни пояснюються за допомогою інших термінів).

Програма-підручник розроблена так, що користувач самостійно

обирає рівень знань, який хоче отримати. При цьому зайвий час не

витрачається. Також з мінімальними зусиллями і з максимальною якістю

отримати дійсно потрібну для Вас інформацію, а замість плутанини в голові

– відчуття повної ясності і гнучкості мислення. В результаті цього, по-

справжньому розкривається інтелектуальний потенціал, що дає Вам неозорі

можливості для ефективного самоосвіти і особистісного зростання.

Застосування візуальних засобів навчання не замінює користування

підручником та іншими навчальними засобами, а навпаки, містить власні

дидактичні функції та призначення:

демонстрацію рухливих зорових образів у якості основи для

усвідомленого оволодіння навчальним матеріалом (особливо на етапі

засвоєння нових знань);

відпрацювання в інтерактивному режимі елементарних базових

умінь;

посилення значущості та підвищення питомої ваги в навчальному

процесі самостійної і дослідницької діяльності учнів;

можливість збільшення обсягу окресленої до засвоєння

інформації, а також власної практичної діяльності учня;

збільшення частки змістовної роботи учня за рахунок зняття

проблем технічного характеру.

29

2.3 Засоби візуалізації навчальних матеріалів електронних

освітніх ресурсів

При розробленні електронних освітніх ресурсів можуть

використовуватись довільні інструментальні програмно-технічні та

апаратні засоби за умов дотримання вимог щодо створення і використання

об'єктів авторського права і суміжних прав [21, с. 193]. Зберігання,

поширення, забезпечення доступу до ЕОР та їх описів здійснюється за

допомогою їх тиражування на фізичних носіях інформації, а також шляхом

їх розміщення в електронних депозитаріях, які надають вільний (у

технічному та правовому відношенні) доступ до ЕОР усім учасникам

навчально-виховного процесу, а також на інших локальних і мережевих

інформаційних ресурсах.

Електронні освітні ресурси перетворюються на визначальний чинник

систем навчання, а їх застосовування стає істотною умовою трансформації

педагогічної діяльності. Пізнавальна діяльність спрямована на вивчення

можливостей, форм і методів включення ІТ у навчально-виховний процес,

визначає всі подальші компоненти діяльності викладача за впровадження

ІТ.

Рис. 2. Інтерфейс електронно-освітнього ресурсу

30

По суті, робота в візуальному підручнику є поетапне проходження

карт знань. Увесь матеріал розділений на модулі.

Щоб розпочати роботу відкриваємо ресурс, далі вибрати параграф і в

правій частині ознайомлюємося із змістом пунктів.

У фреймовій структурі вікна у лівій — рамці виводиться карта знань

яка в загальному відображає відомості даного параграфа що дозволяє

аналізувати систематизовану інформацію. В правій частині відкривається

інформація про виділений об’єкт карти знань.

Наша карта створена за допомогою мережевого ресурсу mind42 і

збережена у вигляді графічного об’єкта який за допомогою мови html

інтерактивно зв’язана з навчальними елементами. Це спеціалізований

інструмент для швидкого створення, управління і редагування структури

даних, необхідних для мап розуму. Mind42 розроблений для створення,

організації і вдосконалення ідей в графічному вигляді.

Mind42 це безкоштовний, швидкий і простий, без особливих

надмірностей, але дуже акуратно зроблений сервіс, за допомогою якого

користувач може створювати інтелект-мапи.

Розробник надає повний набір функцій Mind42 безкоштовно, в тому

числі:

Можливість вставки зображень з URL-адресу (наприклад,

зображень, розміщених в іншому місці, наприклад, Imageshack або Веб-

альбомів Picasa).

URL-посилання на зовнішні сайти.

Співпраці в реальному часі і редагування, використовуючи

гаджета Google Talk.

Mind Map розмір обмежений лише обсягом вільної оперативної

пам'яті і обчислювальної потужності.

Опціональна можливість публічно опублікувати мапи розуму або

тримати їх у приватному секторі.

Можливість додавання заміток галузях.

31

Експорт до Freemind, MindManager, Mind42 XML, PDF,

зображення і форматований текст;

Імпорт з Freemind, MindManager, Mind42 XML.

Потрібна реєстрація перед доступом до ресурсу.

Неможливо додавати зображення з файлів, тільки у вигляді

посилання.

Рис. 3. Інтерфей вбудованої карти знань, яка графічно зв’язана з

навчальним матеріалом.

Тест на html розроблений з використанням ява сценарію (мова

програмування), який визначає правельність відповіді обраховує кількість і

обнуляє форми і ви можете пройти тест ще раз.

Запропонована тестова система не може використовуватися для

об’єктивного контролю знань оскільки розроблялась з метою самонавчання

та самоконтролю. Для усунення цього недоліку доцільно додати засоби для

контрольного тестування наприклад тесторіум, або інший локальний

тестовий ресурс.

32

Рис. 4. Інтерфейс html тестування

Також для користувачів електронного ресурсу розробляні онлайн-

вправи в безкоштовній програмі learningapps, на закріплення знань з

вивченого матеріалу. Сервіс LearningApps є додатком Web 2.0 для

підтримки освітніх процесів у навчальних закладах різних типів.

Основна ідея інтерактивних завдань полягає в тому, що учні

можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє

формуванню пізнавального інтересу учнів.

Рис. 5. Інтерактивна онлайн-вправа

33

До кожної теми нами був створений скрінкастинг в програмі

CamStudio, що дозволяє нам поепно закріпити вивчений матеріал, або

навчитися створювати щось нове. Програма Camstudio призначена

спеціально для того, щоб у користувача була можливість записувати

зображення з екрану на жорсткий диск свого комп'ютера. Крім цього,

здатність записувати звуки, захоплюючи їх з будь-якої частини

Windows, після чого зберігаючи записану інформацію в файлі формату

AVI. Також програмний продукт є безкоштовним.

Рис. 6. Скрінкастинги електронного освітнього ресурсу

34

ВИСНОВОК

На підставі викладеного можна констатувати, що в нових соціально-

економічних умовах зростає актуальність проблеми активізації навчальної

діяльності та необхідність розширення педагогічного пошуку її вирішення,

в тому числі засобами візуалізації навчання. Для цього необхідно виявлення,

осмислення і реалізація нових властивостей і функцій засобів візуалізації та

адекватних технологічних способів роботи з ними на всіх етапах навчальної

діяльності. Вони дозволяють ініціювати, підтримувати та вдосконалювати

такі механізми мислення, як діалог - взаємодія зовнішнього і внутрішнього

планів навчальної пізнавальної діяльності, процеси відображення

досліджуваних об'єктів, процеси проекції образу пізнаваного об'єкта і

проекції психічного образу «у зовнішній області простору».

Візуалізація навчальної інформації дозволяє вирішити цілий ряд

педагогічних завдань: забезпечення інтенсифікації навчання, активізації

навчальної та пізнавальної діяльності, формування і розвиток критичного і

візуального мислення, зорового сприйняття, образного представлення знань

і навчальних дій, передачі знань та розпізнавання образів, підвищення

візуальної грамотності та візуальної культури.

Отже, на сучасному етапі розвитку освіти звернення до даного

феномену неминуче, і він представляється ключем до вирішення проблеми

активізації навчальної діяльності, у тому числі до переходу від частково

інтуїтивного складання дидактичної наочності до проектування і

дидактичного дизайну візуальних засобів навчання. Проте, ефективність

застосування візуальних засобів у навчальному процесі залежить не лише

від якості та дидактичних можливостей відповідних засобів, але й від

готовності викладача до самостійного проектування та практичного

використання цих засобів у процесі навчання.

35

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Веккер Л. Психіка і реальність: Єдина теорія психічних процесів

/ Л.М. Веккер. - М., 1998. - С. 47-56.

2. ВербицкийА.А. Активноеобучение в высшейшколе:

контекстный подход / А.А. Вербицкий. – М. : Высш. шк., 1991. – 207 с.

3. Википедия. Свободная энциклопедия [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://ru.wikipedia.org.

4. Душков Б.А. Энциклопедический словарь: Психология труда,

управления, инженерная психология и эргономика [Електронний

ресурс] / Б.А. Душков, А.В. Королев, Б.А. Смирнов. – Режим доступу до

сайту: http://vocabulary. ru/dictionary/896/word/ vizualizacija.

5. Мюллер Х. Составление ментальных карт: метод генерации и

структурирования идей / Хорст Мюллер; [пер. с нем. В. В. Мартыновой, М.

М. Дремина]. – М. : Омега-Л, 2007. – 126 с.

6. Макарова Е.А. Визуализация как интроекция смыслообра- зов в

ментальное пространство личности : монография / Е.А. Макарова ; под

ред. И.В. Абакумовой. – М. : Спутник+, 2010. – 170 с.

7. Бьюзен Т. Супермышление / Т. Бьюзен; пер. з англ. Е.А.Самсонов.

– 2-е изд. – Мн. : Попурри, 2003. – 304 с.

8. Хитров Н.А. Визуализация медицинской информации

[Электронный ресурс] / Н.А. Хитров, Г.Ю. Иванов. – Режим доступу:

http://www.rheumo.ru/visual/108-vizualizaciya-medicin skoj-

informacii.html.

9. Неудахина Н.А. О.С. Родя [Електронний ресурс] / Н.А. Неу-

дахина. – Режим доступу: http://elib.altstu.ru/elib/books/Files/

pv2006_03_2/ pdf/156neud.pdf.

10. Кіндрат І. Використання інтелект-карт у плануванні та організації

освітнього процесу / І. Кіндрат // Нова пед. думка.– 2012. – № 4. – С. 153–

156.

36

11. Рапуто А.Г. Визуализация как неотъемлемая составляющая

процесса обучения преподавателей [Электронный ре- сурс] / А.Г.

Рапуто. – Режим доступу: http://www.rae.ru/meo/

pdf/2010/05/2010_05_77.pdf.

12. Способи саморегуляції емоційного стану [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://toplutsk.com/articlesarticle_151.html.

13. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови / З. Й.

Куньч. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 846 с.

14. Барышкин А. Г. Основные параметры визуализации учебной

информации [Електронний ресурс] / А. Г. Барышкин, Н. А. Резник. –

Режим доступу: http://www.npstoik.ru/vio/ img/article/_2005_3_38-44.pdf.

15 Вербицкий, А. А. Активное обучение в высшей школе:

контекстный подход / А. А. Вербицкий. – М.: Высш. шк., 1991. – 207 с.

16 Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології:

Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О. І.

Пушкаря. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 246 с.

17. Босова Л. Л. Электронный учебник нового поколения :

понятие, структура, тре- бования / Людмила Леонидовна Босова. –

[Електронний ресурс]. – Режим доступу : ito. su/41/plenum/Bosova.html

18. . Юрженко В. В. Тривимірність, симулятори й інші інноваційні

засоби навчання для системи ПТО / В. В. Юрженко // Науково-

методичне забезпечення професійної освіти і навчання : матеріали

Звітної науково-практичної конференції [Тези]. – К. : Інститут

професійно-технічної освіти НАПН України, 2014. – С. 107–109.

19. Самойлова І.А. Хмарні технології в освіті. [Електронний

ресурс].–

Режимдоступу:

https://docs.google.com/presentation/d/1t1YfIIb1vH5Rsg38JZCyUJ6BoWx

wps85wDja1yrNROQ/edit#slide=id.p13

37

20. Инновационный образовательный проект «Когнитивная

визуализация знаний: видеть – мыслить – действовать, познание –

самостоятельность – творчество, красота – добро – счастье» /Общ. и

науч. ред. Н.Н. Манько. – М., 2008. - С. 36-78.

21. Сабліна М.А. Можливості використання хмарних технологій в

освітній та соціальній сферах. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://elibrary.kubg.edu.ua/4116/1/M_Sablina_OD_7_IS.pdf .22

22. Лаврентьев Г.В. Инновационные обучающие технологии в

профессиональной подготовке специалистов /Г.В.Лаврентьев,

Н.Б.Лаврентьева, Н.А. Неудахина. – М: Педагогика, 2004. - С. 14-17.

38

ДОДАТКИ

Додаток А

Візуальний підручник - це навчальна комп'ютерна програма, яка,

на відміну від традиційних підручників, представляє інформацію

графічно, за допомогою карт знань (особливий вид інтелект-карт).

Навчатися за такою методикою легше, а засвоєний матеріал

закріплюється якісніше в порівнянні з традиційним підходом.

Рис А 1. Інтерфейс електронного освітнього ресурсу «Системи

керування базами даних»

Розроблена нами технологія карт знань дозволяє в процесі

навчання рухатися по чіткій структурі знань, починаючи від простого і

загального, поступово переходячи до більш складної і детальної

інформації.

Рис А 2. Приклад карти знань в електронному освітньому ресурсі

39

Додаток Б

Інтерактивні плакати розроблені за допомогою безкошновної

програми thinglink, яка має в собі унікальну технологію роботи з

інформацією. Також онлайн-програма відома своїми перевагами, такі як

привяза до обєкта картинки, відео, аудіо, текст а також посилання. Дуже

гарний інструмент для вирішення таких завдань, як проведення

презентацій, прийняття рішень, планування свого часу,

запам'ятовування великих обсягів інформації, проведення мозкових

штурмів, лекцій, самоаналізу, розробка складних проектів, самоосвіта,

особистий розвиток.

Рис Б 1. Приклад інтерактивного плаката в програмі thinglink

Рис Б 2. Приклад інтерактивного плаката в програмі thinglink

40

Додаток В

Електронно освітній ресурс озброєний умовними позначеннями

які і є картою знань (mind-map, карта розуму, мислекарта) перероблена

і доповнена більш формальними правилами для позначень зв'язків між

поняттями. У програмі "Візуальний підручник" карта знань оснащена

зручною навігацією, завдяки чому вона, теоретично, могла б

розширюватися до нескінченності. Однак для зручності користувача

матеріал підручника, зазвичай, розділений на кілька карт знань. Для

перегляду всіх карт знань в повному обсязі в програмі передбачений

режим довідника.

Щоб не завантажувати користувача зайвою інформацією, в кожній

темі на кроці вивчення відображаються тільки ті елементи, які

користувач уже вивчив, а так само ті, які йому належить вивчити по

поточній темі.

Рис В. Приклад умовних позначень в електронно освітньому

ресурсі

41

Додаток Д

Практичні завдання в Електронно освітньому ресурсі розроблені

по рівнях складності та містять три варіанти завдань.

Рис Д. Приклад завдань електронно освітньому ресурсі