Upload
igor-starodub
View
229
Download
0
Embed Size (px)
DESCRIPTION
81 номер 1982 рік
Citation preview
nPOJI!TAPI КІХ КРАТИ, ~.li.HAJIIT!Cйf
ОРГАН 6 РО В А І" С ЬКОГО . МІС Ь І< ОГО КОМ І ТЕ T·V .' КОМ)' НІСТИЧНО Т ПАРТ ІТ УКР А J НИ, МІСЬКОІ РААОННОІ РАД НАРОДННХ ДЕПУТАТІВ КИТВСЬКОІ ОБЛАСТІ
Га3Єта виходить а 17 квітня 1937 рону + .М 81 (6329} • П'ятниця, 21 травня 1982 року • Ціна 2 коп.
На ХІХ . з 'Із ді комсомолу Москва (ТАРС). BeJUІ- ro резерву партіІ. Тепер родному rоспода.рствl ·ді- ботою про nроцвітання
ким в вклад комсомоль- у рядах ВЛНСМ - 41,7 ють більш я:к 600 тисяч Батькі·вщини, про ~ільців і молоді країни в мільйона юнаків і дівчат. комсомольсько - молодlж- шення вкладу молоді в розвиток економіки. Пов- Зросла кt,,ькість робІт-/них колективІв. У комп- трудовІ досягнення расюдно шириться nатрІа- никІв - комс о 11:1 о льц!в. лексних бригадах, якІ дянського народу бу.1и тичний рух «ОдинадцятІй Більш як на 11 ОО тисяч nрацюють за єдИJНим на- nройняті вистуnи делега-п'ятирічЦі - ударну пра- збільшилася кІлькість рядом, досягається зНач- тів. -цю, знання, ІнІціативу і комсомольців, зайнятих У на економІя часу, трудо- Пекликання комсомальтворчість молодих!» сільському госnодарстві. вих І матеріальних ре- цІв, заявляли nромовцІ, -
Послідовно здійснюю- ·за · nері'од мІж·. з'їздами в сурсів, МіЦва дисципліна, бути вірним nомічником чи ленінську аграрну по- комс.о!о{ольські; р.ІЩИ nрий- а· .робітниче nоnовнення nартії, бути та1>f, де· важл!тику, партія добивав- юпо .J!!айже .. 20 мільйонів швидше вчиоrься майстер- ко, де nотрібнІ молодІ, ться неухильного nідне- юнакіJ:І, І nівчат. ностІ. · сильнІ руки 1 nолум'яні сення с.ільського .госnо- Вtдл:овідальність nеоед Мова на з''lздІ йде про серця. Номсомол зробить дарства. Ударний фронт партією, . nеред· краІною, масове залучення молоді усе для того, щоб виnравна селІ - тваринництво. ЯJ{а .в:иростила нас, сказав до· борОтьби м економІю дати 11и~оке довІр'я nар-Як nІдкреслювалось у наnрннінці. доnовІдач, об'- на JIOЖXOI\fY робочому тН. звІтній доnовІпІ. за . nepi- єд~уЄ. ДеЛегатів · з',Ізду місЦі, до· колеRТИвного no- Промовці ІІідзначали, од nісля·· XVIII з'~зду _BЛf{Ql\(_ ·мільйони .·юних щуку· реаеJ>вІв · виробницт- що оДІНим з головних наВЛНСМ nонад 500 тисяч сердець, Для· комсомоль- ва. ПромовцІ· nІдтримують щ~.іrмів діяJtьності ком со· юнаків і дівчат наnрав- цІв, ра.д.янсмt6ї молодІ ве- проnоЗиціЮ rrpo те, щоб мольських організацій є лено в цю галузь комІте- лнчезне щастя :- завжди мм~омощ.ці, юнаки і дів- формування у юнаків і тами комсомолу. йти nоруч з комуністами, чата, кожн·а комсомолі>- Дівчат марксистсько-ле-
Б. М. Пастухов док- бути сnаДкоємцями і про- ська орr\.нізація мали осо- нінськоrо СІІІтогляду. В ладно сnинився не. уч?сті довжувачами сnрави .. ре- бовІ рахунки еконоМі У, період мІЖ з'Уздами комRо:vrсомольських організа- волюцІйних борців, пер- книжки бережЛf{вості. Н~ сомолу майже на два цій в реалізації коМnлекс- шобудівникІв новоrо жит- думку делегаrів, комІтети мільйони збільшилась ної rrр·ограми розвИтку тя. · . · · комммолу, 'загони· і щта- кІльк\С'rь молодих трудів~ Нечорноземної зони Делеrати з'їЗду засЛу- би. •Номсомольс·ького про- никІв, ЯRі навчаються в РРФСР. За комсомоль- ·хали також звіт Цент- жентора•. у снладі Яких системі комсомольського ськими путівнами сюди ральної ревізІйної комІсії близько -5 мільйонів чоJіо- nМі1'навчання. Лекторі!, вже наnравлено більш ВЛНСМ. Потім nочалось вік, мщоть усі можливості и•родяі уНІверситети відяк 150 тисяч молодих обговорення доповідей. длJІІ того, щоб. цоставІfтИ Ііідують близько трьох добровольців. Введено·· в Гарячий ,відгук -у сер-·. мІцни,й з.З.с.7іtн ·марноТрат; мільйонІв юнаків 1 дів-дію nонад 300 .великих цях делегатів знайшла ству, безгосrrод&рності. · чат.. Завдінmя коміте.тІв сільських і мелїоратив- промова Леоніда Ілліча . комсомоЛу, Пjдкреслюва-!RИХ ·об'єктів· - удар1f'І(Х: БреЖJІ:єва, з -я:ноіо вІк ви- J9на~и і дІвчата ИЗJ.ІІОІ лн JІРОМd!Щі, - будува-будов комсомолу. cr~IWJ-Y день вtднриттs кращи, · І,Іід.~реслюють ,ти вивчення: марксист-
Трива.t.ю, н3.бирало но- З'Уз;tу. ''Rомс6мол, заявля- nромовцІ, разрнюtь, що сько-ленІнськоr теорії воfо досвіду шефство Ле- ють промовці, . буде й· да- са~овlддана · nраця, яка так, щоб во!!о органічно нщського комсомолу .над лі невrомно, самовІддано змщ:Н!QЄ еко.н(;Jмічну . та зливалося: · з практич:НИм.и 'Капітальним буді$ницт- боtютися . за виконання оборонну могутність Бать- дІлами комсомольЦів, rx вом. Тільки на всесоюз- завд.ан:ь, поставлених пар- ківщ~ни, є. ВJ!рІ~альним власним житт.Іtм. НІ:!Х ударних комсомоль- rt~ю< . . вt(.Jmд'бм У · ~рьтьбу за . У днІ роботи з!Ізду ських будовах . введено . Промовці $ , rордіс-тю мир. ВЛНСМ країна урочисто більш як 1000 велики:с р~ортують: з'.ІздовІ npo Від Імені радянсьхоУ віДзначила 60-рІччя Всенародногосподарських об - чуДові дІл.а радянської молоді делегати заявля- сою~ної nіонерської оргаєктів. За чотири роки сю- молоді. CьoroДJtl адреси ють npo пов.ну nідтримку и!ЗацІї іме,ні В. І. Леніди прибули за nутівками ІІ . трудових nодвигів _ миролюбної зовнішньої на, яка об єднує 20 мІль:комсомолу майя_<е n!ІІ- Тюмень і БАМ, •Атом-· n ь л І тики НомуністичноІ йонів дІтей і nідлітків. мІльйона юнаків 1 дівчат. маш•. і Нечорнозем'я, по- парт'lї. З трибуни з'їзду Саме в nі.онерсья!й орга-Бо~овою справою всіх тужи! промислові комп- звучить заклик до зару- нізаціУ формується ха-
загоНІв комсомолу стала .. v і н біжннх · ровеснИків зм!ц- рактер, закладається . лекси .по всІи кра1н. ад Шовати анти!мnерІалістич- ідейний, морал. ьний фун-
участь у боротьбі за осво- 135 всесоюзними будова-єння багатств Сибіру. На :ми. шеф.ствує комсомол. ну солідарність, зробити дамент комуністичної осо-території в мільйон квад- · все, щоб nожежа війни бистостІ. І цей фундамент ратних кілометрів ·роз- -Безмежне поле ПJІИКJІа- ніколи більше не аапала· nовинен бути мІцним. горнувся гігантський бу- дення сил відкриває пе- ла над nланетою. Промовці говорили про дІвельний майданчик _ ред· кОмсомолом у>~асть- у 3 ·. · .. завдання комсомолу по тюменське сузір'я 16 ком- здіjtснеwні продовольчої приВітаннями з Уздові керівництву nіонерською сомальських будов. Згур- rrрограми. Неоціненним вис~пають представники органІзацІєю, nідкреслю-
й б багатством н·ашої держа- зару lлmих нацІональних ючи, що в роботі з діть-товани агат()'І{ацІональ- ви . був 1 залишається 1 мІжнародних молодіж· ми і пІдлітками не nоний колектив, ядро яко- в:их організацій. винно бути мJ·сця формаrо становлять nосланці хліб. · Мільйони Юн-аків І Ленінського комсомолу, дівчат· разом .із ста.ршнми ·На з'Узді було одно- лізму, нудним заходам. працює на тра.сІ БАМ. товаришами nрацюють на стайно прийнято Звернен- Багато уваги промо'вці
ПрЬана:лІзувавши участь ко:'.Ісомолу в розвитку різних галузей народиого госпоДарства, доnовідач підкреслив. що комсомольські організації повинні формувати у юнаків І дівчат якості ·господарів соЦіалІстичного · виробництва, високу відnовіда.'!ьність за результати своєї nраці. Ідея економії та бережливості nовинна оволодіти свідомістю молодІ, так само. як 1 ідея ударництва, трудо
вих рекордІв. У доnовіді було висловлено nроnози
цію відкрити Всесоюзний 'КОМСОМОЛЬСЬКИЙ раХуНОК економії та бережливості :в одинадцятій п'ятирічuі.
Спинившись на nитан· ~ях удосконалення орга
ІНізаnІйної роботи, доповідач відзначив, що в nepi· од nІсля XVIII з'Ізду влнс;м rrродовжувала зростати роль · Ленінськоrо комсомолу _ як ак~ивиоrо nомічника та бойово-
хлібн1й ниві. Добре заре- ня до молоді світу. Цей nриділили вдосконаленню комендували себе с.Імейн! документ містить заклик стилю комсомольської роекіnажі мехаНІзаторів. давати рішуч~ відсіч nід- боти, зростанню бойпниДелегаm.· з'їзду вислови- ступам мІлітаризму, nри- тості кожної первинноУ лися за розвиток ц!єї множувати зуси~tля в бо- комсомольської організадоброї трудової. сімейна- ротьб! за· лрнпинеиня гон- ·цп, яких у ВЛНСМ налісrt. · Було nорушено та- ки озброєнь, усуе:ути ·за- чується 450 тисяч. Мова кож питання rrpo необхід- rрозу ядерної вІйни. йшла також про спільну нІсть створити більш до- роботу комсомолу і :щоф-
І 1 · · Боротьба проти воєнної сконал . с JІЬСЬІ\огосnодар- сnілок, про з:vr!цнення сьК! машини і знаряддя, небезпеки і гонки озбро- зв'язків комсомольських .які допоможуть привести єнь - сnрава всіх і кож- к.омІтетів ·з органами на-
І · 'б ного. Молодь повинна. в д ю резерви. хл1 ного родного контролю в бо-гектара.· nовною мірою усвідомити ротьбі проти безгосnодар-и ·r І 1 свою відповідальн·1 сть . за а з зд в дзначалося, -"' ності І марнотратства. і · 1 · ""ереження 1 зміцнснн. я
що к льк сть комсомоль- На адресу з'їзду над-І · і миру. Сьогодні є всі мож-
ц в-тваринник в у цілому ходять численнІ nривітан-по краУні зростає ще по- ливості створити моrутню 1 рало лИст . те вільно. Не всі комсомоль- перешкоду силам arpecii нІІ . рт~. и 1 -ські організацІї виявля- 1 війни. у боротьбі за ці леграми ВІД комсомоль-
священні цІлІ ми вислов- _ців, органІзацій ВЛНСМ ють належну наполеrли- промислових підnриємств віст і · 1 люємо готовнІсть до . ь дшовит сть У no- спільних дій. Н1 відстані, та будов; колгоспі.в і рад-лІnшеяні роботи на кож- 1 і госпІв, студентів І школя-1... ф і й н в дм!нності в. переко-
н м ерм компленсі. рів, ветеранів партії і не б наннях не повинні і . не
достатня тур ота про · комсомолу, героїв праці 1 і 1 можуть перешкодити ле-умови орган зац ю пра- реmнити шл:Ях силам і війни, діячів науки І цІ, noбrn прИзводять до б ку.ІІЬrури. плиннаt:ті Rа;ІJ;рів. ~у.мства 1 війІШ, rовори- . ·Делегатів з'їзду вітали Б тьсж у Звериеиаt. аrато уваrи ·де.пеrати . . учнІ . професійно-тел."Ніч-
nридl~J'ІЮТЬ розвит-кові 20-' тра:sия поряд а nле- ннх. уЧилищ. J«)JІ'е:r<тив-них ф~рм орrа.ні· иариим·и -зас!да!ПІ.Іоо{ а'Із- ХІХ з'Ізд ВЛКСМ про-:.аціІ ~ працt, Тепер 1 :U.· 11:1 JZPЩIOІ&JIR сехцu. typ . .I(QJSyt роботу,
.. Пар а А • •
ІОН ИХ nеНІНЦІВ
Москва. (ТАРС). Дз>Бін- З ве.'Тиким піднесенням, коголосі піонерські nісні бурхливою овацією було JІунали 19 травня ма зустрінуто nривітання Т<)Нрасній nлощі. В .день вариша Л. І. Брежнє·за 60-річч~ Всесоюзної піо- Всесоюзній піонеJ::>ській нерсько1 організацІї іменІ· органІзації і:'.Іені В. І. ЛеВ. І. Леніна тут відбувсп ніна. Текст привітаннR парад юних ленінців, nри- оголосив перший секр~свячений знаменній· датІ. тар ЦН ВЛНСМ Б. М.
Поздоровити юну. зміну nрийшли ветеранн nартІї, комсомолу ·1 nіонерського руху, дедега· и
комсомольського з'їзду, представники nартійних І rрома;:rських організацій С'tОЛИЦі.
Пастухов.
Парад nІонерів ст;:,в яскравим оглядом досяг·
нень у навчанні, nраці та громадській роботІ червоногалстучної гвардіІ Нраїни .Рад, її рапортом ХІХ з'їздові B~lHCM.
П !ЕИУ·м ' .
міськкому· Компартії УкраІІІ ,
19 rравНJІ ц. J!. в ра.- щень XXVI з'їзду НПРС, йо}щому i)yдlUUtY культу~ XXVI з'їзду 1\омnартІІ ри відбувся черrовий nле- . Україн~t 1 XXVIII· міськоІ · нум місьRкому Ном.nартt~ nартійної конференції B>J· України. Пленум . заслу- стуnив завідуючий орrвітt• хав звІт д"Шт;ому 1 ди- д1.1ом мІськкому партіt рекцІї "1"1 . ·. ·-.f'drr:Jлl• М. І. Норнійко. Інформае~окий• про роботу .!'Іо . .-.в~- ~1_19 прийнято до відома. ко.нанню вимог XXVI з'ї-з- РозrлRдаюЧи організаду НПРС по збільшенню ційне питання, пленуА{ виробниnтва І заготІвель вивІв Із складу бюро J;ІРОдукцІї тваринниц· В:і, м;Іськкому Номnартії Ук· 3 яким вИступили секре- !'ііfни· -. в. о. Сивцова n тар парткому О. Г. Гур- зв'язку з nереходом йоrо бич та ;хиректор радгосnу на Іншу роботу. А.· Я. OmйRRR. .
Плену:vr обрав ч,'Іеном :З обговGреноrо литапня бюро міськному nартії ди
пленум прийня~ віДповід- ректора ордена Жовтнену nостанову. вої Революції радгосnу
На п11енумІ 3 Інфоряа-· .:Плосківсьний» П. Ф. Воцією про хід виконання лоху. організацtйно- nолітичних Звіт npo роботу nлену-заходів по з;хійсненню рі- му буде надруковано.
8 ИДЕМО ДО ВИБОРІВ
(
КОРИСНИЙ СЕМІНАР В районному Будинку
культури вІдбувся семінар завІдуюЧих агітпунктами і клубами виборців міста і району: Перед
учасниками семінару виступила завідуюча відділом пропаганди і агітаціІ міськкому Номпар· т!У України Н. А. Ничипорук. На конкреJ1'НИХ прикладах ВGна nроаналізув·ала дія.1ьність агітколективів агітпунктів і КЛубів чиборц!в, ЯКИХ Н;J.'ІіЧУЄТЬСЯ вІдповІдно 71 І 7. ' На семінарі зазначало~
ся, що активну масово,
політичну роботу ведуть
агітатори в агітпунктах тресту «БроваріfсІльбуд~.
тресту «Теnлицятехмонтаж•. заводу алюмінієвих будівельних конструкцій.
радгосnів <<Требухівський», •Зоря», •Гоголівський• та інших. · · · .А от партІйні орrаціас;~ції СемиполкІвсhної пта· хофабрики, радгоспів іме~-111 . Мічуріна, Lм~ні Доку-
чаєва,. <<Заворицький•, тресту «Броварипромжитлобуд•. міських шкіл .N! З, .N! 8 інакше постави.1ися до організації ма
сово-політичної роботи в період підготовки до виборів до місцевих Рад народних депутатів 1 на
родних судІв. Агітnунк· ти тут· не оформлені необхідними :vrатер!алами, чергування ari таторів не
nроводиться, політбійці не зустрічаються з виборцями .
Завідуючі агітпункта· :\ІИ і агітклубами побували в агітпунктах трестів
«Броварисільбуд>> і <<Теn.'Іицятех:'.Іонтаж», де озна
йомилися :-1 досвідОf' організації в них агіт:v~а· сооої роботи в період nередвирорної кампанії.
У Цій важливій роботІ необхідно якнайширше вивчати. і використпвум
ти фор:\Іи та методи ді· я:п>но'ст! кращих агітацІйно • nропагандистських ко.1ективів.
В. АВДРІЄИКО,
2 стор. * 21 'І'fJавня 1982 року
НА ВСІХ ЕТАПАХ комуністичного будівництва наша партія, УІ ·-~--Ріщеqив XXVI з'їзду КПРС-в житти-----. минупим'рок~м зросли на 70 тонн •
де!іь. Але це ета.п минулий. Зараз головне -- максимальне використаu
нtr ne.peвar літньо-табірного утримання ~удоби, nідготовка до наступноУ зимівлІ .. А для цього, знову ж таки, пмрІбні кормя. І якомога більше сіна · та буряків - вони основа
Центральний Номітет надають велчкого значення підвищенІ'(ю авангардноУ ролі комуні~тів; розвитку їх актИвності у виробничому і громадсько~fУ житті.
XXVI з'їзд НПJі'С. листопадовий (1981 р.) Пленум ЦН НПРС. наголосили на необхідності поЛіnшувати організаторську і виховну роботу в колективах, домагатись підвищення відловідальностІ комуністів за - стан сnрав у своїх органІзаціях.
-г ·О Л .О ВНЕ ЗАВ~ДАННJІ ycntmиoY зимІвлІ. Тому це nитання
nотрібно тримати під пос;тійним контролем І заготовити кормів більше, ніж торік.
А. ІІІРОЛОІ, Закінчується весняно-польова кам·
паиія. Вона, незважаючи на складFІ nогоднІ умови, пройшла в основному непогано. Але в партійних організа· ціях ралгосn~в імені :Мічуріна. ім~ нІ Донучаєва, «Гоголівський~> допус'І'или еив.чне відстаrщння, що, безперечно, негативно ІНдіб'ється на врожаtності основних культур.
«Від того, як працюють комуністи, вели;кою мЩою залежить обстановкJ, настрій у ! трудових колективах, а значить і вИробничі показник!l, -nідкреслював товариш Л. І. Брежнєв.- Треба, щоб кожен комунІста нас майже 18 мільйонів - на своУй ділянці віддав усі сили, досвід і знання для вишукування ре
зервів, підвищення ефект11.вності nраці, був гідним прикладоJІJ труд<1-вої самовідданості».
перЦІміІ с,нретар МЇСЬНІіОМf КІІМІ1.РУІТ УмраТІСІІ
Враховуючи важливість цього положення, міськком' nартії визнав за необхідне розглянути питання «Про завдання партійних організацій міста і району .по підвищенню aSa'frapднoi ролі комуністів і розвитку Іх трудової активності у виробничому 1 громадському житті в світлі рішень XXVI з'їзду НПРС» на пле· нумі міськкому Номпартії України, який відбувся 25 лютого ц. р.
На що тут_ зверталась головца
увага? На те, щоб кожна ЩірторганізацІя, кожний комуніст dо-справжньому здійснювали провідну роль у своєму колективі, особистим прикладом вели людей на нові трудові звершення, дійсно знаходились на передньому краУ боротьби за Інтенсифікацію виробництва, за ефентивність роботи та якість продукції.
Всебічно обговоривши питання nідвищення відповіщшьн.ості кому-ністів, пленум зробив серйозні Віісновки. Націлюючи партійні комітети і первинні організації на встановлРІ'ня суворого контролю за виконання:;s
п.шнів і зобов'язань, він поставив вимогу, щоб суворіше питати з т~х. хто виявляє пасивність, вишукує р13-ні причини для виправдання провалів у роботі.
. Пленум також ухвалив рішенюІ про проведення у всіх партійних організаціях зборів з аналогічним порядком денним.
Такі збори вже пройшли, І СЬ·1-годнІ можна підвести підсумки. U~;> 6у.1о найбільш характернцм. у tx rпроведенні? Перш за все, у nере-важній більшості випадків, - ак· 1ивність ком:уністів, актуальн!с!ь питань, які вонн підніма.'!и-- у сао1х ви~
стуnах: Візьмемо, наприклад, JщртІйну
організаLІіЮ нашого фл.агмана - заводу порошкової металургіУ Імен! 60-річчя РадянськоУ Ук!}аї.ни. Тут,
як ніде в іцшому місці, зібранІ проблеми, які доводиться вирІшувСІ• ти комуністам 80-х рокІв. Головна 1 них - інтенсифікація виробництва. Проблема державної ваги. Нестача робочої сили під.казує тільки tакий єдино правильний вихід.
Минулого року на промислових підприємствах під керівництво~\ міськкому партіУ 'розробили комплексний п.1ан підвищення ефекти<~ностІ виробництва І якості продукціУ на одинадцяту п'ятирічку. Тут було враховано конкретні умови роботи . кожного пІ,д,приємства. На завод! порошкової металургП
ця робота ведеться . у восьми на. прямках ~а ко:v~плексною цільовою програмою, в яку входя'rь: підвищення ефективностІ виробництва, поліпшення якостІ продукціУ І ' пр3-цІ; скорочення ручноУ і ліквІдація важкої фізичної працІ; механізацІя і авто'\ІаТизацІя виробничих процесІв: зниження матерІало- І енергомісткостІ: виробництво товарів народНОі'•J споживання та ІншІ. Цю програму JШ~ІунІсти заводу сприйняли як пл'ін до дії. І на зборах, де розглядало::!> питання їх авангардної ролі, вони ще раз підтвердили, що в цих питаннях партійці повиннІ вести за собою колектив.
Про те, як ко~Іуністи . заводу виконують свою авангар::~ну роль у
розв'язанні uих nитань, свідЧі\ТJ:, високІ оцінки, які дали колективу ЧЛtН Політбюро ЦН НПРС, nерший cermeтap І)о'V!партіУ України В. В. Щербицький та Президент Академ!У наук СРСР А. П. Александров rіід час відвідання підіприємства. Про це ж свідчить присудження колективу п~
рехідного Червоного прапора Міцірерства чорної металург!! СРСР ~а першість у Всесоюзному соцІалІстич· ному змаганні в галузІ за І квартал 1982 року.
Правда, є у поре>шківців І недоліки. Вони ніЯк не спро:v~ожуться організувати випуск виробів широного вжитку. Незважаючи иа це, тут є чому повчитися, з кого брати приклад. А от завод пластмас слабо вводить нові потужності, часто зриває виnуск товарів народ,ного споживан-
ня в асоР'fИ.Ме!lтt. а шиноремонтний завод не впроваджує нову техніку. Подібні недоліки можна знайти 1 на Інших підприємствах.
Велккий ещ!сок в інтенсифікацІю виробництва можна зробити за r .СJнок саорочення ручної праці. У мІстІ І районІ нею зайнятий кожний третій, а в бу.ціІІництві - майже (59 процентів працюючих. Особдиво велика долл ручноУ праці на заводах: світлотехнічному - 41,5 процента, деревообробному комбінатІ - 40,1, хлібозаводІ - 6~. ЛіткІвській rоабрнц! художнІх виробів - 45,4· процента. Найбільше ручпою працею заіtня- . тІ робітннкп на доnоміжних оnераціях. Тут питома вага механІзован }Ї праці в 1,5 раза нижча, ніж на основному -виробництвІ.
На механізацію трудомістких процесів комуністам особливо слІд звернути увагу, бо, я;н сказав товариш Л. І. ·врежпєв, розв'язання цього патання має не тільни велние економічне, а й соціальне значен.ня. В цілому партІйні організації Qi·
гато уваrи придІляють здійсненню авангардної ролі комунІстів на виробництul. Але поряд з тим є ще чимало відчутних недоліків. Необхідно краще використовуватJІ потужнос
тІ - обладнан.ня, транспортні засоби, домагатись скорочення щ:юсrої11, підвищення~ коефіцієнта змІнності, :з6ільшеющ вН'ІІуску продуюЩ з меншими затратами. Це стосується заводів алюмінієвих будівельних кон· струкцій, пластмас. Хіба це nо-господарськи, коли на останньому з них
дороге ІМІІортне облаАНання по випуску клейних стрічок використовується на 24-30 nроцентІв. На пленумІ тоді гостро критикува ·
лися будівельники. Серйозна розмова пішла на користь. Є поаитиваl зруше.ння в Ух роботі. Але відповІдальність ТУ1' повинна набагато зрости, ~об виконати заплановані обсяги робіт. В осн;овному добре JЮІІрацювали
сільські кому.ністи. УспІіllіно пройшла зпмівля худобп.
ТУТ добре ви,ІІНо організаторську роль nартійних орrанізацІй. Надо'і :r.юлок~ по району ·в n-орівнянні з
Міськком партії турбує І те, що не у ІСlх гос.nодарствах на фермах, в Інших виробничих підрозділах пра· цюють комуністи, а значить на цихдІляннах немає кому здійснювати
авангардну роль, вести за собою К')· лектнв. Це не сприяє успіщній роботі. Таж партійним комітетам, бюро необхідно подумати, llli nравиль\і.а ро-зставити комуністів на вирішальних ділянках сільськогосподарського виробництва.
АналLз показує, що в основнІй масі своУй комуністи здійснюють ава·r· гардну роль, подають приклад, в~
дуть за собою колективи, в яких во. ни працюють. Серед кращих особля· во слід назвати ·делегата XXVI з'Ізду НПРС, старшого печового заводу
порошнов·оУ металургіІ Імен! 60-рІч· чя Радянської України В. В. Нузн~ цова, Героя СоцІалІстичної ПрацІ,
завідуючу МТФ радгоспу «Русан'в· ський• М. 3. Цильтяй, лауреата Дер. жавноІ ПРі!М!ї УРСР, майстра ма· шинного доїння із радгоспу «Плос· ківський• Г. А. Строкач, бригадира
ПМН-8 тресту «Броварисільбуд~ М. П. Ри(')ака, лауреата Державвот преміІ УРСР nташнидю Ниївськ'J! птахофабрики Л. П. 'Слуценко та багатьох-~агатьох інших.
Приклад кращих, звичайно, радуе нас. Але й змушує замислитись на~t тим, чому не всюди використовують
ся наявні резерви. Адже це додатковІ тонни молока, м'яса, Зерна.
Нинішнього року відзначається 6()річчя утворення СРСР. В ,авангардІ соцtая·і-tТИ1ЦіОrо . змагання назустр~ч цій знаменній подіІ йдуть комуністи. І зараз иеобхlдн.о помножити зусилля, мобілізувати трудові колек• тиви, щоб достроково, до 25 грудня, як і намічали, ,трудя~І міста 1 району могли р~цортувати про виконання планів І соцІалістичних зобов'я· зань другого року одинадцятої: п' я· тирічки.
ДІНТИ ·. ТАН, НН ТОГО ВИМАГАЄ КОМУНІЗМ Проnагандист семіяару си• стеми партійного по,ІІітнаіІ• чання «Розвинутий соціалізм: проблеми теорії і практики:. -- головний ко~структор ;~аводу Олег С~ргійович Коландирець задає
виступаючим запиrання, ра,.
дить підкріплювати свої ВИ• сновки прикладами з жнт•
тя заводу.
~-------У СИСТЕМІ ПАРТІАНОГО І НОМСОМОЛЬСЬНОГО НАВЧАННЯ, ~КОНОМІЧНОІ ОСВІТИ ВІДБУЛИСЯ ПІДСУМНОВІ ЗАНАТТЯ --------........ .....--...,..,..,..._-
В nоєднанні :t практикою
В. В. Сапітон докладно ви· світлила питання про важ
ли~ість раціонального використання кормів, необхідність їх збагачення мінє-
Розпочинаючи підсумкове ральними добавками, що з~:~няття в школі економіч- позитивно відбива~ться на ної освіти, пропагандист продуктивності птиці, а Н. Г. Дяченко (Боrданівсь- значить сприяє зростая-ка птахофабрика) trагадала ню економіки господарства. слухачам гоЛовні теми. які На питаннях собіварто!Jвивчались на протязі року, ti продукції, правильного пов'язала теоретичні питач- використання основних ня з практичними _показ- фондів, впровадження ма
никами роботи колективу, лої механізації зупинила~я шо вийшов переможцем в головний бухгалтер госпосоціалістичному змаrанаі дарства Є. К. Коцеруба. серед колективів птахофаб- Все це, сказала вона, рик району в першому сприяє підвищенню ефеккцарталі цього раку. тивності праці, збільшенню
І;:Ііткими були і відпоці;~,і виробництва продукції, що, слухачів на запитання про- в свою чергу, примножує
нагандиста. Економіст В. Я. загальні зпобутки колектиПасис1ецька розповіл!І цро ву. те, як впливає на екщюміч- · Виступаючі наголошували ний розвиток господарства на необхідності ширшоrо Госпрозрахунок. Завдяки впровадження нової технійого впро~адженню nтахІ~- ки, авrоматизації виробн•іфа6р!іка лише за чотири МІ- цтва, його мо,n,ернізацП, ззсяці ниніШнього року одер- стосування цоліпшеної техжа.1а 1,5 · мільйона карбо- но.1ргіі, пропонува;ш домаванців прибутків · понад гатись кращого використачплан. Зросла і продукти!!- ня обладнання і машин, ність п·-иці - на каж>Jу економити раціонально несучку одержано на І о витрачати па.1ЬНе, е.1ектроящь б;льше пrоти відпо- енергію.- Словом, економіка ВідІІОГО періоду МЦНу,10ГО ПОВИНІ/а ВСЮДИ бути еКО-року. иомною.
Б~иrадир бригади N2 І На заверш€ння пропа-
гандист узагальнила всі народу, розробки партією виступи слухачів школи, · економічної прлітики· на суподякувала за добру підго- часному етапі, шляхи nід· товку до підсумкових за- вищення продуктивності нять та побажала плод:>- праці в будівництві і т. д.
тварної праці в здійсненні Важливо,_ що бідьшість планів і зобов'язань друго· · ·
с.1ухачів школи вдало П'Jго року п'ятирічки, поедну· в'язали теми 3 турботамн ючи теоретичні питання з
будівельників, на місцевИх практикою. . прик.1адах показали важли-
€. ФЕДОРОВ.
Знання в діла перерост а ють
Організовано пройш.1и підсумкові заняття в школі «Економна економіка:., яка дія.1а в системі економічної освіти працівників управ.1іння тресту «Броварисільбvд». Заняття nроходили'у фор
мі захисту рефератів. Тх теми бу.ш присвячені основним, стрижневим питан-.
ням, які вивчалися протягом навчального року.
Слухачі школи головин.:! механік В. Рева, иачальню; п.1а.нового відділу В. Бєд•Jва, начальник будів~льн'Jі .1абораторії К. ЧорІtобай та інші ВИСТУПИЛИ із ЗМіСТО!JНИМИ рефератами, в яко~х розг.1яда.1ися питання все
бічнИх зв'язків КПРС і
вість тих чи іюІ}их по по-жень.
Так, тов. Бєдова зверну· ла увагу на пр)І'ехореІІ.кя
переведення середніх ланок в будорганізаціях тресту на госпрозрахунок,· необхідність<. ширшого викорнста•Іня залізничного транспор·~у і зменшення економічно невигідних перевезень автотранспортом невеликих ван
тажів на значні відстані.
Багато ПJ>ОПОЗІІцій слухачів, висловлених під час занять, враховані при організації будівництва, зв'.!денні об'єктів. Так, бу;ю звернуто увагу сцеціалістів на тендеццію цодорОЖ· чаннц маш11н ·і механіз"'іа, що використовуються ЩІ
будовах, тому слухачі шко.1и поР.адили увржніше nр&-аналізувати внкЩІІІстаІІН~ комп.1сктів малярних і штукатурних станцііІ v мехкодоиц тресту. І подібних
ПрИКЛІІJІ.іВ МОЖНІ !ІаВеСТІІ чималр.
Пропагандист, заступник керуючого трестом з питань
економічно-фінансової ро. боти Л. М. Воловнчев п:>здоровив слухачів школи з усnішним завершенням наечальноrо року, побажав ім нових успіхів у праці, широкого застосування одер~ жаних знаІІь у повеикдев-,
ній роботі.
В. ПР.ОС.ІНОВ.
Слухачам допомагають
діафільми Заняття бу.1о підсvмко··
ви11«. Слухачі підготували за темами реферати, йшов їх захист.
Детально, з прикладами про перспективи сТоргма. шу:. у Х{-й п'ятирічпІ гово. рив нача.1ьник планово-еки
цомічиого відділу заводу
й. Б. Сєров. А тема реферату інженера-технолога Б. Д. Духоти - о:Основчі напрями розвнтку мате,Jіальнп-технічної бази комуніз-му в рішеннях XXVI а'їзц КПРС•.
В аудиторії йде пожвач• лена розмова, слухачі д:>• ПОВНЮЮТЬ ОДИН ОДНОГО,
адже тема підсумкового заняття дуже багатогранна і цікава - «Творчий вклад ЮlРС у теорію і практику ·наукового комунізму:о,
Півтори години nролеті• ли дуже швидко, заняття
пройшло організовано, за спеціальним планом. З усього було видно, шо слухачі. добре засвоїли теми року.
Цьому сприяла не тільки хороша підготовка сам1ТО пропагандиста, але й використання на лекціях l{.J
даткової літератури, діа· фільмів.
С. КОСМАЧ.
* * .. ГІоsсюди, ·де побузащr
наші кореспондентц, ІІід· сумкові заняття показа,,и зрослий рівень знань слу·· хачів, результативність партійної освіти. А це -, го• .1овне. Адже, як говорив В. І. Ленін, наша м~та -щоб партійна освіта вчила людей «діяти так, як тоrо дійсно к<;~:иунізм вимаrае•.
НО В Е Ж И ТТ" Jl травня 1982 року * З стор; ------------- _______ ;___ ___ ~--------------·-- ..
IIЦQIIQtiQIUIIWJIIUIIIJIIDDIUIIIIIIШPIQШШIDU8QIIШНQUUUНIDIIIIWШQIIIIПIПDШIIПIППIIIIIIIПIIIННUIUППJІ ДРУГИй рік працює механізатором на молочнотоварній фермі комсомолець Сергій Матвієнко. Відразу після школи він закінчив 1 чотиримісячні курси трактористІв-машиністів при Рідному господарстЕі. йому доручили трактор ЮМЗ-6Л. \ На ньому комсомолець за
возить корми для гро
мадської худоби. Взимку Сергій транспортував сінаж із ями до корівників, а навесні його закріпили за кормоцехом, де запа
рюють нонцентровані норми. Спеціальною бочкою в агрегаті з трактором механізатор завозить пійла в кожен корівник.
МОЛОДЬ ЗАДОВОЛЕНА РОБОТОЮ НА ФЕРМІ НА КОНТРОЛІ- Сергію МатвіЄ!fRУ ві
сімнадцять ранНІ. Восени він піде служити до лав Радянської АрміІ. Але вже зараз хлопець пере
конаний, що, відслуживши, знову прийде до рідного радгоспу.
задоволені своєю роботою. •u
стtилове утри.мання Важливо подбати. щоб
на всіх ділянках вироб-ництва МОЛОДИJІІ ТБ<І}'ИН•
ншtам, механізаторам бу· ли створені хороші умови для праці і відпочию:у. І тут своє слово повинна
сказати і комсомольська організаЦія радгоспу.
ХУДОБИ ~ Трактор - це моя мрія, - обр~зно сказав він при зустрічі зі мною.
===;~==== в ... JZ 7 св :1.5·й ======= Тут же, на фермі, сумлінно працюють юнаки Ceprlй Зінченко, Іван ПечуРQ, Олександр Бобка та іншІ. Зараз вони випасають худобу на культур~;~ому пасовищі. Хлопці
Тваринництву - к о м· сомольську турботу! Хай бІльше молоді приходить трудитися на фермі, по.; р·м з своїми .батька;wи.
Редакція 3авершує пубnікацію ХУІІО6и». Сьогрдні наша розnовідь і1 сnеціаnьних тематичних стІІрінак npo jllna тваринників радгоспу імені !!
«На контроnі стійnове утркманнf! Мічуріна. ~ ІІІІШППІПППІІШІІПИПІІПІ-П ... ІІQQІІІІІІАІІІВПІІРІІІПІІІІІІІІІІІІІНІІИПІІRІЩІІІІПоіmППІПІПІПШ~
Г. ПЕТРОВА.
Пробле:иж, ЩО Wj;'8.J'C&.I'OT.5
• вир:~.:сав~вsz Завершилося стійлове утримання худоби. Підби·
то підсумки роботи тваринників за чотири минулих місяці. Вони свідчать про nозитивні зміни, які відбулися на фермі. Одна з них - це підвищення nродуктивності худоби. Над цим ми найбільше працюємо.
Протягом чотирьох місяців т13аринникц одержали від кожної корови по 573 кІлограми молока, що на 171 кілограм більше, ніж за цей час тор\к. Але результати роботи окремих з них СІ'Іідчать npo те, що можна було б досягти більшого. Так, наприк· лад, за таких самих умов утриман'ня корів оператори машинного доїння Тамара йосипівна Морозова, Надія Василівна Христицченко та іншl надоїли на кожну корову майже вдвічі . більше молока, ·ніж у середньому по господарсrву.
Чому таt~? Очевидно, в першу чергу. тут позначається на ре
зультатах роботи ставлення тваринників до виконання СВОЇХ обов'язків. Не пригалую жодного випад!їУ. коли б згадані доярки запізнцлися на роботу, тим більше--:- прогуляли день або залишили тварин недо· годованими. Вони сповна віддають себе обраній
справі. Нині ці трудівницІ, а також Тетяна Володимирівна Зінченко, Тетяна ВВ:лентинlвна Арюхова та Ганна Степанівна Навун одержують від кожної коРQВИ по 10-11 нілограмів мо.лоиа. На жаль, деякі доярки ПfJадюють по-іншому. Ось,
наприклад, Любов Ножанова, Ніна Нукшина, tlадія Ропай, Тетяна Ваt~уленко надоюють на кожну корову по 4-4,2 ІІілаграма молока. ·Це - результат їхнього байдужого ставленни до nраці, частих прогулів.
Звичайно, ми nррводимо аелику виховну роботу з тими, хто nриходить на ферму в нетверезому стані (Fщ жаль, є й тані), хто недодоює корів, пору· шує технологію їх утримання. Але, зізFІаюся, з цим борртися нелегко.
На фермі, як і на інших щ1робничих об'єК1'ах rосподарства, не вистр.чає 1\Здрів. На сьоrодні ми не маємо повного с-кладу сІїотарів дЛR тоrо. щоб виганяти нею худобу на пасовище. •
Нрім того, є ряд інших труднощів у переведенні тварщІ на літньо-табірне утримання. Зокрема, не повністю підготовлено табір на_ 900 корів. Ра~госпні будівельники полагодили зр.гони, годівщщt. А решту робіт повинна зробити , спеціальна. служба райсільrосптехніки. Вони зобов лзані перевtрит». ва· куумні установки та водопровід. Проте донині юхто звідти не приїжджає до нас. Дивує й надто низька
яні.сть продукЦії. Лише 81,2 процента молока ,в квітні реалізовано першим сортом, що помітно. П1_~ дірвало економіку галузі. Однією з причин низько! якості продукції, вважаю. є несвоєчасне транспортування її на · молокозавод. Два молоковози ІН! щожуть тричі за день вивезти надоєне молоко. Частина його f!a тривалий час залишається в го· сподарстві, що сприяє підвищенню кислотності, зниженню яt~ості. Третій молоковоз ось уже майже півроку на ремонті. Невже не можна приснори· тц ремонт його?
На якість молока негативно впливає також неза· довільний санітарний стан на фермі. Норівники несжюєчасно очищаються uід гною. оскільки не вистачає пасів для nриводів механізмів. Замість 18 потрібних їх маємо тільки два. Тому й доводиться по черзі виконувати цю роботу.
Видалений із приміщень гній не вивозиться на поле, а нагромаджується безпосередньо бlля корів-ників. Це - та"Кож антисанітарія. ·
Отже, проблем у нас багато. Розв'язавщи Іх, ми зможемо успішно виконати плани виробництва і продажу державі тваринницькоХ продукції.
Нині зусилля· трудівникІв спрямовані на ств(}ренни міЦної кормової бази для худоби.' Механізатори сіють нукурудзу на зелений корм і на силос, доглядають посіви кормових буряків, ремонтують кормодобувну техніку. Незабаром пристуnимо ·до косовиці, трав першого укосу, до заготівлі сіна. Це -цінний грубий корм для тварин. іuеба лише своєчасно снасити трави, заскирту1:1атн сіно.
М. НАЗАРЕНКО, rоловний· аооrехиlк.
НА МОЛОЧНОТОВАРНІЛ фермі нашого господарства утримується
1455 дійних корів. Нині одержує~Іо від ко~ноі з них за добу по 5,8 · кілограма молока, що на 1,2 кілограма бі.'Іьше проти відповідного періоду МИЮ'.'ІОГО року.
Надої :зростають. Особливо це стало помітним відтоді, коли почали
випасати худобу на пасовищі. Тоді в середньому за добу почали добав
ляти по 130-140 кілограмів моло-ка.
Зараз корів випасавмо на озимому жиl:і, яке· вирощено на площі 200 rеБтарів. Іірім того, до раціону додаємо солому та сіно.
Л працюю на фермі більше 7 років, доглядаю 34 корови. Чоловік мій Анатолій таJtож трудиться на фермі. Він сшосар, відповідає за
я~tісну роботу механізмів. Приїхали ми в Семиполки з Кубані. В радгоспі добре зустріли нас, виділили JІВокімнатну fілагоустроєну квартиру.
Маємо двох дітей. Сім'я наша мате-
РЕЗЕРВИ Є, ріально забезпечена. І вдома, і на роботі все лаДиться.
Сусіди наші, . сім' я Сем'{енків, також працюють на фермі. Ми з Надією Михайлівною Семченко змагаємося між собоJр. Поки що я одrржую дещо вищі надої. Але, думаю, в нашо~ІУ ЗАJ.аганні переможе дружба.
3а чотири минулих :місяці надоіла на кожну корову по 910 кілограмів молока, одержавши його 299 центнерів. Це становить 101 процент до плану. Нині надоюю від кожної корови за· добу біпьш як по 10 кілограмів. Є можливість і нададі 'Лідвищувати надої.
Хочеться відзначити добру роботу операторів по догля~у аа ху~обою
Володимира Івановича Чаюна та Івана Прокоповича Мишка. Вони не рахуються з часом, по-господарськи
працюють коло тварщ1, баrато в чому допомагають нам.
І ·НЕМАЛІ Кормова база в нинішньому роц\
СУІ(ЯЧИ по всьому, буде кращою, ніж торік. У радгоспі розроблено схему «зеленого конвейєра». Але, на жаль, у нас немає площадки для того, щоб виішувати зелену масу з мікрое.'!е .. ментами, грубими. кормами, тому мJt не матимемо можливості одержувати
добру віддачу іід неі. Думаю, керів .. ники господарства зважать на це r найблиЖчим часом зроблять такУ' площа,а:ку. :!
На нашій фермі розгортається со• ціалістичне змагання за те, щоб 1 літній період одержати .!ІКНайбільше молока, виконати план виробництва і продажу його де!fжаві, зеконо~ппи концентроІ!ані корми. Завдання нелегкі. Аде ми прагнемо викqнати їх, бо резерви є, і Не\Іалі.
Т. МОРОЗОВА, щrератор машиuного доїщ1л. ·
Не по-господарському У кормоцеху працюю третій рік.
Щоз~Ііни ми приготовллємо 12 тонн пій11а, яким протягом 'всього зимового ·ьеріоду Іза'раз здобрюємо худобі корми. Для приготування суміші використовуємо комбіrїорм, який заво-
масу, яка nодаєтьсл транспортера• буряки, концентрати. ПриготуваннІ
\Ш. у господарстві поживних, високй-' Ось і сталося так, що обладлан- .~біІJЩНСОjІапи~.. сумішей дозволил~
ня простоює ще від часу будівництва'" нё· тІЛьк'и . 'раrйонально і економно "ормоцеху, а працює лише одна використовувати· корми, а й сприяло RМІ:ість для приrотуванн.и тваринам кращому поіданню ra засвоєнню іх, пітїла. зменшенню затрат енергії тварин на ~иться в кормоцех безпосередньо jз
rкладу в присутності бригадира.
Іірім комбікорму, до складу суміші входять монокальцій та сіль.
Слід сказати, що суміш поЖивна, охоче поїдаетьея тваринами. Однак
Давно вже минули ті часи, коли перетравлювання кормів. Такий би будівнИцтво велося довільно, без кормоцех став у великій пригоді і проекту, коли облад~mння встанов- нашим тваринникам, адже корми у лювалося без інженерних розрахун- минулому році були заготовленf ків, без врахування його можливо- низької якості.
потужності кормоцеху далеко не задовольняють потреби господарст
ва. Ca,Je ПРИМіщення 1-іОРМОЦеху -капітальне, добротне. . А осІ, обла,~нання в ньому не тільки не відпові
дає сучасним вимогам, а практично
не може працювати. «Бочка Марчука» неспрююжна персробити всю
rтей і самих потреб господарства. Крім того, операторів, які обслу .. На жаль, У радгоспі імені Мічуріна говують потужний кормоцех у Шт .. r""~дося саме так. r;ax. не· більше, ніж у нас.
Думаю, иерівництву господарства, Отже, не гаючи часу, зважаючи іі!Женерній с.'Іужбі слід запозичити на погожі, теплі дні, требn нарешті ,1освід у радгоспі «Літківський», де набл!fзитися до вирішення проблеми rпоруджено кормоцех потужністю до з реконструІщіею кормпп:еху. 28 тонн Іtормів за годину. Тут змі- В. ПЛЕНОІЮСОВ, ніуються грубі корми, січка, силос, оператор кормоцеху.
Потурають иеробам і Нали побуваєш на мо- нішому місці, щоб зручні
лочнотоварній фермі рад- ше було вивозити Його, госпу імені Мічуріна, за- коли трапиться транслишається якесь почуття порт. Вся територія рознезатишну. Особливо не· бита машинами. Неважко привабливо виглядає те· Уявити, якою вона буває риторія ферми. Схоже, пІсля дощу.
тут ніколи не займалися Тож і не дивно, що питанням Ії благоустрою проблема кадрів залиша· ніколи не чули про есте· ється найболючішою ді· тину виробництва. лЯнкою. АджЕ: в усьому У госnодарстві немає є своя закономірність. А
гноєсховищ. Тому гній там, д.е ае створено еленагромаджують в найвид- ментарних умов для. пра·
Для виправлення недолІків необхідно: партійній, профспілко
вій організаціям, дирекції господарства намітити рлд заходІв по· підготовцІ ка)Ірів та зміцненню трудової Дf(СЦИПJІЇНН, ПЇДВІІщенню дІєвості і гласнос. ті соціалістичного змаган· нл:
- подбати про nІдвищення кудьтури ви:роо-
пицтва 1 поліпwеннв умов праці Т!І&РИННИків;
- вирішитк питання у Дарницькому трестІ рад.-
rсспІв про реконструкцІю
у ГQСПОlВРСТВі кормоцеху
П'JІВИЦJІМ ці людей, нічого сподіватнея на успішне вирішення п.
У господарстві навіть не наважуються вжити Рішучих заходів до прогульнянів І п'яниць, яких Р. занадто багато.
Два виходи на роботу з початку тnавня у скотаря І. П. МалІя, по три - у Г. Б.' Бурлаки та О. Н. Здоровець, а І. І. Задихайло у квітні nрацював ... аж дев'ять робо-
чих днів! Часто після зарплати не вихо:нп;, .на
роботу доярки Л. О. Ножанова, Н. П. Рnп'<Й, В. П. Льовина, Л. R. · Пікуза, скотарі Н. А. У.1є:3-ко, О. А. Банька, О. В. Арюков.
А в день перевірки три групи корів доїти було нікому. }';ез попереДження не вийшли на роботу доярки Ніна Нушина та Надія· Литовченко. Рпfіітни· чу честь дояро~; шпспаЛ<І -горілка.
Н. ГРИЩУК.
І
споруджеІПUІ rвоє~ови- передовий досвід радгос-ІІ(а; · пів району, щирше впро-
- заQерUQІтв ремо-.1' і вадаувати його в себе оІІладнаннл . літніх табо- білІ>шоrо значення нада: Рів ДJIR худоби; вати зооветнавчанию.
- подбати про об.ц(ад- " . · . - --наниа на фермІ ленІнсь. Матеріали сторінки І(ОЇ иlмнатн та І(іщва'І'и підготували r;ореспон-ДJЩ цриймаІІІія ІжІ; ден.ти газети Г. Поляко-
- спеціалістам rоспо- ва і н. Гамалій. дарс!ва rпибше вивчаrи
' crop. * 21 травн.!і 1982 рсху нов~ життя
ДО 100-РІЧЧЯ З ДНЯ ІJАРОДЖЕННJІ КИРИЛА · СТЕЦЕНКА
Пісні б ор от ь б в' сер~еqиої простоти
• І
13 років віи ста@: .n:ири- цроnаrуючи серед сво1х гентом шкілького хору. учнів народну музику 1
з 1897 оо 1902 Рік nісn~Чинаються роки реСтеценко навчається У акцtr. Стеценко змуше' Київській духовній семі- ний покинути Київ. Декарії, потім - У музич- який час він живе у Біному училищІ Російсько- лій Uеркв! і Тивров!, _де го музичного товариства наn
Вони з;~;авали~я слухачам настільки ·б.1изькИJІш 1 знайомими, що багато людей вв11жали їх народними. Щирість тону, емоційність музичних образів, майстерність і витонченість форми - все це зробило багато його творів по-справжньому
улюб.1еними... Говорячи rrpo Кирила Стеценка, ми називаємо ім'я одного з nершопроходців україн
ської радянської музики, чия творчість nідготувала досягнення багатьох наших композиторів-сучасНИків.
і в 1\!узично-праматичн!й nродовжує так само -школі М. В. Лисенка, зу- ружено працювати. Ном~ на Гf ж вірші «ХотІла б я стр!ч з яким сnравила ае- nозитор пише свої кращІ піснею стати•. «дивлюсь
твори: кантати «Ше!!чен- я на ясн!І зорІ•. хори личезний вплив на :все кові• і сЄднаймос.я!•. дві <~Перше травня•. 4Жнви. його дальше життя. Ми- дитячі оnери «Івасик-Те- Унnаїно•. ко1rа Віталійович заціка- лесик• і •:Лисичка, ко- Акт!':вно включа@:ТЬС!І вився талантом комnози- тик і півник:~>, романси, композитор в. організа-тора-nочаrківця, вітав йо- хори, обробляє десятки uію мv!'!vч;н1rо Ж"'~'"'"' мого першІ твори. Саме він народних пісень, пише .'!одої Українсько'! РаnяІ!спрямував свого учня на музику до драматичних ської ресnvбйки. Вік грунтовне вивчення на- вистав. Але сили комnо- розробляє nланй розвит-
... Стеценко народився родної пісні. Стеnенна зитора вже n!дірван!. Ат- кv музичної ос:вітИ. rrPo-1! бідній сім'ї живописця· дедалі більше проймає- мосфера nос'!'ійного наг- екти з::~снvвания фанvльса:моучки в селі Квітки ться ду~tкою. що метою ляду за ним. як за люди- тет!в мvзики тrои ун1веD-на Черкащині. його бать- його життя повинні стати ною неблагонадійною., ситетах. створеннЯ: ·пнtІи-ко в міру вміння розма- npanя і творчість на бла- втома, тяжке матер1аль- гентського іястнтvту .. пьовував церкви. Доходів го народу. · не становище - все це державного симФон;ЧН<JГО це nриносило мало, а Реяолюдійне rrtДнесен- призводить СтеценRа до оnкестру. Степенко О'Оrа~і:м'я бу,,а багатодітна. І ня 1905-1907 років ста- стану кризи. Він м_~йже нізовує ·дві хомвІ '1\ani>TO:\!Y батьки вирішили ло для комnозито.ра .од- відходить від творчо! ро- ли. які висТvnі!.ю'!'ь·. з віддати маленького Кири- НJШ з перІодів твор:чоrо боти 1 музично-громад- концеnтами no всt-й Y'ftPtiлa в київську Софійську злету. Він створює хори ської діяль~сті, хоч збе- Уни. На їх основі'.і;lі~Ніпіе духовну шко.1у, де нан- «Содом'>, . «Прометей~. рігає свої демократич~і виникне каnе:та .-ц~_· к.а•. -чання було безплатне. перенона.н~я. І тільки А.'Іе весною 19~2· po'fty Х:юпчик виявляв здібностІ «ЗаповІт». в яких звуча.ть Велика 1Новтнева соціа- енеuгІйну дія.1ьнІttь.· номдо ~1а.1ювання. то~ІУ його. ідеї боротьби за нац!о- лістична революція виво- nазитора пеnерийаЄ Й~"~ГО "'nо-тіваючись nусппи «по н·альне і соціальне визво- .., цього стану ..,. '"' б ДИТЬ nОГО З • Т>~nТС\В::! СМеРТЬ Birt Тифу. батьківських стопах», лення, проявляються 0 - відкриваючи перед комnо- Це бvла величезна вmа-влаштува.1и одночасно ще рази. для українського зитором нові. справді не- та ;тя молодої украУні в ху:~ожню школу ВІ" музичного мистецтва того осяжні можливості праці СЬІ'ОЇ ра;rя:нської мvзнчдо~юго живописця і педа- часу ще небувалІ. Сте- на ниві української ра- ної ку.11ьтvnи. Але. й tticrora !\Інколи 1\.Іурашка. ценкn захоплюється по- дянської музики. ,1я rr.iepтi. Кирила СтепенНавчання. тут йшло ціл- статтю легендарного ва- Стеценко буквально ка його творча сnаrrшина '1\ОМ успіШно. Можлив!'J, tажка повсталих се.,ян оживає. Тема весни, ра- не вrnати.'!а своєї пінкоНирило і став би худож- Устима Кармелюка. ро- дощів життя, віра .в ща- сті. Вона і І'! наші дні раником, коли б не пере- бить його героєм задума- стя, nере~шгу добра за- :rvє 1 хвилює. а mot~чi ~огло ще одне його за- ної и цей час одноймен- повнюють його нові по- nnинпиnи ·vcrrtшнo ТІnзвн:к:оплення - музика. Га- ної оnери. Номnазитор боти. Він створює музику ваються в vкuа'fнській раряча любов до неї. абсn- активно займається куль- до «Гайдамаків'> Т. Шев- дянській мvзипі. лютний слух. прекрасна турно-освітньою . діяльні- Ченка, кантату «У недімузична пам'ять - І'!С'е стю, ииступає в пресі з леньку, у святую~. опер-це зразу видІлило хлоп- критичними статтями і ний етюд за драмою Лесі • ornкa серед інших учнів рецензіями. веде викла- Українки «ІФігенія в Та'3-/tуховної школи. Уже в :~ацьку роботу, енергійно рід!'>, прекрасні романси - -----ПРО ЧИСТОТУ ДБАТИ ВСІМ І ВСЮДИ
ДО ПІДСУМНІВ МІСЯЧНИКА САНІТАРНОТ ОЧИСТКИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
. ЖИТТЯ людини тісно П·1- вали працівники санепід~·язане 3 навколишнім сг- станції, показав, що в місредовищем - повітрям, в.:>- ті, багатьох селах nроведедью, грунтом. Вплив с~- на значна робота. Привед~редовища б.1аготворнt~й, ні в намжний санітарний однак, якщо не дотриму- стан окремі вулиці, поліТІЮться емментарні гігієніч- шився він і біля багать1х ні правила, перераховані житлових громадських фактори можуть стати при- будинків, на прибудинк'Jчиною винпкнення захворю- вих майданчиках. вань у .1юдини. Встановле- У . той же час с.1ід за:ИіJ, наприклад, що забру;r.- .значити, що деякі підпрІ!нення грунту сміттям ство- ємства ці питання вирішурюе умови д.1я збереже'І- ють незадовільно. ня і розмноження У ньому За.1ишаються забрудне~избуднnків кишкових захво- ми .1ісові масиви, .1ісосмурювань, а також переН·)С- ги, зелені насадження, Ііеників інфекційних захвор'Q- задовільно ·утримують;:я :вань. Несвоєчасний збір і при.1ег.1і до ·підприємств теути.1ізація нечистот і сміт- риторії. окремі вулиці : 't1i збі.1ьшує небезпеку ·за· житлові будинки в місті і раження .1юдини інфекцііі- се.1ах. Чима.1а засмічен~х нимИ захворюваннями. По зелених насаджень .У· Велиоrого ж, покидьки, розкла- кій Димерці, Тарасівuі, ~аючись, створюють сморід. Бобрику. Нерідко в ліс:J-Ось чому важливо зна rи смуги вивозять сміття і
J виконувати основні вимо- промислові від'Ходи підrи по благоустрою насе.1е- приємства, зокрема автобаних пунктів і санітарній за N2 2 (директор І. U. с:>:Хороні грунту. Лазаренко), шиноремо•т-Проведений в квітні мі·· ний (Є. П. Круг лик), заво
qячник санітарної очистки, добудівkий комбінат (М. О. онтро;rь за яким здійси;о- Мінченко). Ними, а також
заводами порошкової мета.1урrії, п.1астмас, дерево,JІSробним комбінатом, виробничим деревообробним об'· єднанням незаконно оrгаwізовані сміттєзвалища на б~гатьох ді.1янках зелен;1х насаджень (від ;зупиню! «Я.1Инка:. .110 заЛІЗНИЧНО! станції Бровари). Завод порошкової металургії, у віданні якого знаходиться промислове зва"1ище, не В'І
конав роботи по його обгородженню й упорядкуваІ:Іню.
Завод п.1астмас І дерев•Jобробний комбінат й інші вивозять на смітник відходи, які підлягають пеrеробці д.1я nотреб народного господарства.
Не вживають заходів по б.1агоустрою і санітарній очистці міста комбінат К•Jмуна.1ьних підприємств (н<~ча.lьник П. К. Васькnвич) і керівники жпт.1nвn-кn:'>ІУ· на.1ьних зак"~адів. Комбінат не виконує вимоги по свnє
часному вивезенню сміття 3 територій жит.1ових будиі!І{іВ. об'єктів торгів.~і і грnмадського харчування. ~е прибрані від сміття і ІІе впорядковані території ЖІМ'лових будинків і об'єктів, які обслуговують жчт.1ово-експ.~vатаціі\не упр~1!.1іння сПромтехмонтаж-2•. будинкоупраміння N2 2, житло в о - експлуатаційна контора N2 І, Зокрема, незадові.1ьно утримують-ся територіІ будинків N2 4 по вулиці Папаніна,
r. СТЕПАІ{ЧЕНКО, кандидат мистецтво-знавства.
(РАТАУ).
N2 14 - по Гагаріна, N2 14 по вулиці М. Лагунової, N~ 7, !-і2 9, N2 11 ....., но Львівській, N2·17 - по М~шинобудівній, а такоЖ ··по ву.1Иці По.1ЬІ'1віі!, N2 135· -по вулиці ·Київській, N2.М 7, 5, 11 - по Гагаріна, N2 З і N~ 3-а - no ву,іиці 5О років ВЛКСМ й інші.
Безвідповіда.~ьно nоста-ви.1ись до виконакия аахо,
дів по проведенню місячника радгосnи . імені Докучаєва, «З3ворицький>, «Жердівськю!і•. « Г ого.1івський:., «Краси.1івський•, п.1емптахозавод «І'удня:..
Так, у радгоспі Імені Д;:,кучаєва в антисанітарному стані перебувають терн трії ЖИТ.10ВИХ будИНКіВ J\1'2 Ц - N2 б по вулиuі ·Новій, бі.1я к.1убу і магазинів. · Радгосп бі.1ьше деох ~ків не проводить роботи ·по ре
монту і ревізії канмізаціі через. що по ву.1иці nостіі\но течуть стічні води. Не придj.~яють на.~ежиоТ
уваги питанням санітарІІQЇ ОЧІІСТКИ керіВНИКИ П•1еМПТ11-ХОЗаВОду «Рудня•. радгQспів сЗаворицькиА:., .. «Же:»дівськю~>. та інших.
Необхідно в найкоротті строки виnравити иедолік!і. І особлив·у . • увагу '. мід приділити·~ ~;анітариій очистці .1іСосмуr, територій гуртожитків, житмвих будиІі-
ків .. 1.~ )КУІ(ОВИЧ,
rоловииА · ni~ap .ЦJtenlд· ста~;~uІі.
НАША
МРЕСА 255020, м. БРОВАРИ, 8 вуn. КиТаська, 154.
ТЕЛЕФОНИ: редактора 19-S-82; ааст. рцаі:тора •. •ІАдtлу. аартІІ~оrо
ІUІТта 19-4·47; •ІдnовІдальиоrо се&ретарІі, ~ •ІцІлу tiJІW:ІoІ:oro:, roca'o-· JІ&рстп, коресnондента мІсцевого радІомоu~ви• 19-3~18; :: аІ.uІ~І• JІООІІ8СJІОвостІ. 4НстІв І масовоТ рqботв , 19·4-67.
Л •. І. ШЕЛЕСТ :Раптово; на 46-му роцІ
життя, померла Лідія Ісаківна Шелест - начальник управління кінофікації · виконкому обласної Ради народних .аепутатів, колишній секрета_р Броварського міськкому Компартії Украіни.
Л. І. Шелест народилася 2 травня 1937 року в с:. Пачекіно Ніжинського району Чернігівської області. Свою трудову діяльність розпоча.1а у 1960 році nісля закінчення Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка інструктором Київського обкому ЛКСМУ. Toro ж року Л. J. Шелест була наnраа.лена у Переяс,, а в - Хме.1ьниuький район, де nрацювала завідуючою Від.!lіЛОМ П'!'ОПаrанДН і агітації, .11ругим, а потім першим секретарем райкому комсомолу.
Л. r. Шелест - Ч.lеН КПРС з 1962 року. З 1964 по 1966 рік вона навчалась у Вищій партійній школі при UK Компартії' України, nісля закінчення якої була наnравлена на роботу в Броварський район. Спочатку працюва.1а завідуючою
орr~нізаційним відділом. з 1970 року - секретарем райкому, а · зго.;:ом міськкому Компартії Укра їни. З 1977 року т. Шелесr
Л. І. - нача.1ьник управ.;іння кінофікації виконкому обласної Ради народних депутатів. На всіх ді.1янках роботи,
які їй доручала партія, Лі-
П'ЯТНИЦЯ, 21 ТРАВНЯ ПЕРША ЗАГАЛЬНОСО!Q;JН." ПРОГРАМА ЦЕНТРАЛЬНОГО.
ТЕЛЕБАЧЕННЯ
14.30 Новини. 14.50 Документа.,ьвІ · фІльми
15.!11 Концерт народвот артист-ки СРСР Б. Руденко І ла-
дія Ісаківна ВИЯВ.1Я.'!а ІІИСО• ку принциповість і вимог• ливість, віддавала всі своІ сили, досвід і знання сnраві комуністичного виховач. ня трудящих. Вона була депутатом районної і міської Рад народних депута• тів кількох скликань, іІ добре знади комуністи і комсомодьці, культпрацівники, трудящі всього райо .. ну, перед якими часто ВИ•
ступала, проводячи в жиr• · тя рішення партії і урядv. За сум.1інну працю Л. І. Шелест · бу,,а нагороджена· орденами Трудового Червоного Праnор~ «Знак Пошани'> та кілько:~-~а медалями.
Світ.1а пам'ять про Л. І. Ше.1ес.т назавжди збере. жетьtя в серцях усіх, хто знав її і працював разом з нею .
Група товари!ІІІВ.
Редактор Є. ФЕдяи:
уреата мІжнародних коІІ• · курсІв Л. ТимофєєвоІ.
16.15 Знай І умій. \7.00 Російська мова. 17.30 Москва f москвичІ. 18.00 ВеселІ нотки. 18.15 Щоденник ХІХ s'ТзJІу - влксм. ~.45 СьогоднІ у світІ. 19.00 Твори А. Штрауса. 19.50 Прем'єра багатосерІІвоrо
художнього телефІJІЬМу «20-е rрудня•. 4 серІи.
21.00 Програма «Час-. 21.45 Концерт Державноrо аКІ.•
демічного . Шннічноrо росІІ• ського народного хору,
22.40 СьогоднІ у світІ, 22.55 Велогонка Миру,
ЗАПРОШУЄМО НА ВИСТАВКУ-ПРОДАЖ ВЗУТТЯ
Уніt;ермаr райспоживспілки (вулиця КиївсьК::І, 152) 22 та 23 травня ц. р. проводить виставку-продаж 'взуття Київської фабрики імені 50-річчя Радянської України. ШирокиЧ асортимент взуття дозволить підібрати покунку до вподоби. Просимо відвідати виставку-продаж.
Дирекція універмагу.
ЗВІТНИй КОНЦЕРТ 22 травня о 17.00 в районному Будин
ку кудьтури відбудеться звітний концерт учнів Броварської дитячої музичної школи N2 1. Вхід вільний.
Дирекція.
МІськком Компартіі Украіни, виконкоми мІськоі І районноУ · Рад народин" деnутатІв 3 глибоким сумоаІ nовідомлиють про передчасиу раптову смерть колиш
иь!)го секретари міськкому партії, начальника управлІння кіиофікацІІ виконкому обласної Ради народних деnутатів
ШЕЛЕСТ ЛІдІУ ІсакІвни І висловлюють щире сnІвчутта рідним nокіАноТ,
-~•-•К•о•л•е-кт_и_в_Б_р_о .. в .. ар_с_ь_к_ог•D-с•n-о•ж•и•в-ч•ог_о __ т_ов•а•р-н•ст•в•а-•ви--_, словлюе глибоке сnівчутта економістовІ по цінах Г. М. Руба.ник з приводу тяжкоТ втрати - смертІ П матерІ.
І КоJІектнв Броварського сnоживчого товарнетва виСJІОВJІюе глибоке сnІвчутти продавцевІ промтовариоrо магазину с. Красилівкп О. Ф. Петренко з приводу таж-
~-~.о.r .. вт~р_а_т_н .... с.м-.е~рт_І __ rr .. б_а_т.ьк.а_. _________________ __,
І І(оJІектив учителІ• ГоrоJІfвськоТ середиьоf школи ви
... __ с_.,_о_в.лю_• __ г_л_иб_о_к_е_сnівчутти вчителю школи м. г. СтаСІОКУ s приводу смер1;І його батька ГРИГОРІJІ ПРОКОПОВИЧА.
сНоааи ~~~:иавь• - оогаr БроварсхІ>го городс~оrо комитеrа .І(.омму.нисrнческоА партии :V~naинw. rоролското и r-aйoflвoro Советов нарОlІRЬІІt депутатов КнІ!ВскоА обп.асти. ..
Газета виходить у аІвтоtюк, середу, п'ятницю та суботу,
Індекс 61964. J ТЕЛЕФОНИ: ТІ\_'\аж 11.9ІЩ ІаМ. 2198~ f>J>oвapt~>x:a ,арукариа I<•ї•wroro е6лпо.Шрафвr.,Іаву. · и. Бровари, вул. ,КиївСька. 154. дРУ!' високий. Обец 1 J.РуКованнй аркуш.