Проектні технології як засіб формування культури праці

Міністерство освіти і науки України

Головне управління освіти і науки

Черкаської обласної державної адміністрації

Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

Золотоніська гімназія ім. С.Д. Скляренка

Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

Проектні технології як засіб формування

культури праці (Система уроків варіативного

модуля з теми «Писанкарство»)

Бузовська Світлана Вікторівна,

Учитель хімії та обслуговуючої праці

II кваліфікаційної категорії

гімназії ім. С.Д. Скляренка

Матеріали схвалені методичною радою гімназії

(Протокол № 6 від.29.02.2012р)

Золотоноша, 2012

Виставка ППД «Освіта Черкащини» Проектні технології як засіб… 2

Золотоніська гімназія ім. С.Д. Скляренка Бузовська С.В.

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ МЕТОДИКИ НА

УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ .................................................... 3

РОЗДІЛ 2. ТЕМАТИЧНО-КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У 8 КЛАСІ (ПЛАНУВАННЯ

ВАРІАТИВНОГО МОДУЛЯ «ТЕХНОЛОГІЯ

ПИСАНКАРСТВА») ................................................................................. 6

РОЗДІЛ 3. ПИСАНКАРСТВО ЯК ВИД ДЕКОРАТИВНО -

ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА ......................................................... 10

3.1 Історія писанкарства .......................................................................................... 10

3.2 Символіка української писанки ....................................................................... 11

3.3 Магія кольору у писанкарстві у ....................................................................... 13

3.4 Інструменти та матеріали для розписування яєць ......................................... 14

3.5 Правила розписування писанок ....................................................................... 16

3.6 Характеристика орнаментованих яєць та їх технологія виготовлення ........ 18

РОЗДІЛ 4. ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ « ВИГОТОВЛЕННЯ ПИСАНКИ» ........... 23

ДОДАТКИ ................................................................................................................ 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .................................................... 46



1. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ МЕТОДИКИ НА

УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Одним із кращих прикладів формування та розвитку життєвих

компетентностей учнів є проектна методика. Саме цей метод стимулює

природну допитливість та творчий потенціал. В основі проектної технології

лежить розвиток пізнавальної та дослідницької діяльності учнів, уміння

орієнтуватися в інформаційному просторі.

На передній план виступає випереджувальний розвиток учня як творчої

особистості. Особливого значення вчитель повинен надавати залученню

школяра до процесу пошуку.

Оскільки метод проектів застосовують переважно як навчальний, то

вибирають таку тему, щоб реалізовувати календарні плани, а презентація

розглядається як тематичний залік для учнів, які уже не перший рік працюють

над проектами. Для семикласників планують проекти короткотривалі. Метою

та завданням проектів є створення чогось нового. Мета повинна бути

конкретною, спрямованою на кінцевий результат.

У виконанні проектів виділяють чотири взаємопов'язаних етапи:

1. Організаційно-підготовчий (передпроектний).

2. Конструкторський.

3. Технологічний (виконання роботи).

4. Заключний (презентація, оцінка проектної діяльності).

На першому етапі ознайомлюють учнів із змістом проекту, допомагають у

постановці завдань, визначенні джерел інформації. Найскладніше самостійно

розподілити обов'язки, тому вчитель повинен дотримуватися принципу:



«кожен робить те, що зможе зробити краще за інших». Учні ж пропонують

способи збирання інформації. Під час дослідницько-пошукової роботи учні

працюють із літературою, збирають інформацію, анкетування. Вчитель складає

графік консультацій, на яких розглядає в чорновому варіанті підсумки

чергового етапу роботи над проектом, і корегує у випадку необхідності.

На підсумковому етапі учасники дослідницько-пошукового проекту

узагальнюють та класифікують зібраний матеріал, демонструють результати у

формі усного звіту, звіту з демонстрацією матеріалів. Під час захисту проектів,

зникає почуття страху за неправильнувідповідь, розвивається терпмість

до думки інших, значно зростає мотивація навчання.

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів —

індивідуальну, парну, групову, яку вони виконують протягом визначеного часу.

Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результати

своєї власної діяльності. Завдяки йому можна вирішити безліч завдань, зокрема

активізувати мислення учнів та задовольнити природну допитливість і

дослідницький інтерес. Для цього необхідно: сформувати в учнів навички

роботи; навчити їх самостійно аналізувати й відтворювати потрібну

інформацію. У результаті спільної діяльності відбувається формування

внутрішніх та соціальних мотивів як на уроках, так і в позаурочній роботі.

Саме метод проектів сприяє формуванню основних груп ключових

компетентностей учнів. Уміти створювали, реалізовувати чи брати участь у

проектах — це уже життєва компетенція особистості.

Проблемно-пошукова діяльність, в яку учні включаються у процесі

виконання проектів, також є важливим фактором набуття ключової та

предметної компетенції. Питання проблемного характеру та питання

опрацювання в групах стимулюють учнів до вибору раціональних шляхів

розв'язання навчальних проблем.

Формуючи полікультурну компетентність учнів, пропонують їм



створювати інформаційні проекти про життя та діяльність вчених-хіміків,

розвиток хімічної науки. Історичні відомості дають можливість учням

простежити процес здобуття знань, розвивають їхній інтелект та творчість.

Важливе місце відводять позакласній роботі, під час якої проходить

формування компетентності продуктивної творчої діяльності, через

впровадження проектної технології. Учні класу поділяються на групи,

виконуючи відповідні завдання.

Інноваційні технології навчання сприяють творчому засвоєнню знань. При

цьому навчальний процес характеризується значною інтенсивністю,

підвищеним інтересом, набуті знання відрізняються глибиною та міцністю.



2. ТЕМАТИЧНО-КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У 8 КЛАСІ

( планування варіативного модуля «Технологія писанкарства»)

(16 год. +2 год. резервного часу)

№

Етап

проектування

Тема заняття Завдання на

заняття

К-ть

годин

Дата

І.

Організаційно-

підготовчий етап

2

1.

2.

Розробка технічного

завдання.

Розробка технічної

пропозиції.

Визначити

вимоги до

об’єку (писанка)

та матеріалів

(яйце, віск,

барвники).

Виконати аналіз

художнього

оформлення

моделей-

аналогів.

Записати

висновок по

технічній

пропозиції.



ІІ.

Конструкторський

етап

4

3.

4.

Ескізний проект.

Вибір матеріалів та

інструментів

Виконати ескіз

писанки.

Вибір

технології.

Вибрати

матеріали,

обладнання та

інструменти.

5.

6.

Економічне

обґрунтування

проекту.

Екологічне

обґрунтування

проекту

Підрахувати

собівартість

виробу.

Записати

висновок щодо

екологічної

експертизи

виробу

ІІІ.

Технологічний

етап

10

7.

Підготовка яєць до

розпису.

Підготувати

яйця до писання.



8.

9.

10

Поділ поверхні

яйця. Самоконтроль

власної діяльності.

Поділити яйце

відносно до

ескізу.

11

12

Писачок -

спеціальний

інструмент для

писання писанок.

Виконання

найпростіших

елементів

писачком.Прави

ла користування

писачком.

13

14

Писання писанки

воском і

фарбування.

Дотримання

технологічної і

трудової

дисципліни,

культури праці.

Розпис яйця,

його

фарбування.

15

16

Зняття воску з

писанки. Оцінка

якості виробу

Остаточна

обробка виробу.



ІV.

Заключний етап

2

17

18

Захист проектів

Презентувати

власний виріб.



3. ПИСАНКАРСТВО ЯК ВИД ДЕКОРАТИВНО -

ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА

3.1 Історія писанкарства

Одним із видів декоративно-прикладного мистецтва є писанкарство.

Писанка - пташине яйце (куряче або гусяче), розписане певними знаками та

символами за допомогою гарячого воску з використанням фарбників

(природних чи анілінових) для надання йому різнокольорового забарвлення. А

слово «писанка» походить від писати, тобто розписувати.

Ще до часів писемності нанесені на шкаралупу яйця чарівні, магічні знаки

несли в собі певну систему побажань добра, щастя, захисту від природних

стихій.

У часи язичництва писанкарство було як атрибут культових народних

обрядів, пов’язаних з пробудженням землі навесні, початком

сільськогосподарських робіт, появою перших дарів природи.

З писанкою пов'язано найбільше міфів, які описують створення світу. Ще

понад 7 тисячоліть тому давні люди думали: звідки взялося небо, вода, гори,

птахи, люди? І вони не могли дати конкретну відповідь, зверталися до своєї

уяви. За прикладом аналогії шукали подібні речі, якими можна було б пояснити

виникнення світу. Із нібито неживого яйця виростає живий організм - курча.

Придумали легенду: раз із такого яєчка народжується живий організм, значить,

і оце все, що ми бачимо навколо, народилося з якогось яйця, але хто його

повинен був знести? Почали думати, яких розмірів повинно було бути те яйце, з

якого народилося оце все, що ми бачимо. Якщо ми звернемося до давньої

міфології Єгипту і Греції, то побачимо, що єгиптяни вірили, що великий

вогняний птах Вену зніс велике золоте яйце, і коли воно розкололось, виникло



все. Єгиптяни шанували яйце як священне, ритуальне. Вважали, що їсти його

не можна. У Китайській міфології світ виникає з яйця. У фімерів вважають, що

голуб, сівши на води Євфрату, зніс яйце, і з нього виникли люди. Українська

міфологія показує цікаву версію виникнення світу з яйця: одна з найперших

казок, яку розповідають малюкам - це казочка "Про Курочку Рябу". Вона знесла

золоте яйце, яке ні дід, ні баба не можуть розбити. Мишка, хвостиком зачепила

- воно і розбилось. Мишка - це символ природної сили. І коли Дід і Баба

розплакались, Курочка їм сказала: "Не плачте, діду і бабо, я вам знесу звичайне

яйце, і ви будете всі раді". Казка якимось чином пояснює, що світ почався з

яйця.

3.2 Символіка української писанки

Орнамент писанки складається з поєднання знаків, що відображають певні

символи.. Маючи знання про символи і знаки, ми можемо «прочитати» писанку з

більшою чи меншою достовірністю, бо з плином часу знання символу іноді

змінювалося на абсолютно протилежне і первинний зміст нанесеної на яйце

інформації нівелювався. Але з упевненістю можемо говорити про писанку як символ

збереження життя, плодючості, розмноження і розвитку.

Орнаменти писанок збереглися недоторканими завдяки дбайливій традиції не

вносити в них ніяких змін і передавати древні малюнки з роду в рід. Так до наших

днів дійшли сотні писанок, про які можна майже впевнено сказати, що вони

старовинні. Ми, українці, володіємо неймовірним скарбом — тисячі писанок XIX

століття зберігаються в державних музеях України. Тож не порушуймо традицій!

Зберігаймо традиції старовинних зразків писанок тих міст і сіл, де ми живемо, і

сакральна сила писанки оберігатиме нас.

Найперші зображення на писанках були пов’язані з уявленнями людини

про той таємничий, загадковий світ, що її оточував, про культ Сонця, про

життєдайну силу, про зародження життя. Ще й понині збереглися графічні



зображення у вигляді кружечків. ромбів, крапок, розеток, квадратів, мотивів,

що відтворювали спілкування людини з природою.

Мотиви на писанках бувають різними, їх налічується понад 100, хоча ми з

вами познайомимось лише з тими, які найчастіше використовуються у

писанкарстві. Серед них виділяють: (Див. Додаток1)

Космічні-Сонце, зірки, блискавка. Сонце - джерело світла і життя. Зірка - знак

неба - визначення порядку небесних тіл Зірка-красна панна ,що вранці відмикає

ключами небесні ворота і випускає сонце, яке женеться за нею. Зірки

розсипаються на землю росою, а бджоли збирають Божу росу і дають людям

мед. Зорю порівнюють з доброю, вродливою дівчиною.

Природні – вода, дерево. Вода у вигляді безконечника, що символізує вічність,

плинність життя, періодичність змін пір року, сонячний рух , перебіг подій.

Писанку з «безкінечником» пасічник клав під кутовий вулик, щоб роїлися і

множилися бджоли. Дерево як космічне дерево символ небесної осі; поєднує в

собі тривалість і міцність, стійкість і рішучість, силу і слабкість, вершини і

низини. Це символ природи, що постійно відновлюється.

Провісники весни-ластівка, бджілка, квітка. Ці символи зображаються

стилізовано і є первістками природи, даром весняної квітучості.

Збіжжя - сніпок, колосся, зерно , грабельки. Колосся і зерно є уособленням

предків, святою їжею. «Грабельки»- з’єднують небесну та земну вологу:

хмарка, з якої йде дощ, сприяє плодючості.

Тварини-обереги - домовий вуж, павук, змія, півень що охороняють господу від

біди. Змія зображується у вигляді знака сігма (юрок), що символізує бога

підземного царства, що у вигляді блискавки викликає дощ. Змія вважається

охоронцем домашньої оселі. Півень-вістун дня, проповідник сонця і сторож

добра від зла. Писанки із зображенням півня на Великдень клалися на

підвіконня як охорона від пожежі.

Символи життя та смерті - риба, хрест, «Божа ручка», «Берегиня». Ці

символи також зображуються стилізовано . Риба - символ здоров’я , знак води,



родючості, давній символ життя і смерті; у християнстві-символ Ісуса Христа.

«Божа ручка»- охоронний знак ,символізує силу, владу, підняті руки вгору під

час молитов, то звернення до вищих сил. Тому піднята рука-символ

присутності Бога.

На писанках 19ст. можна бачити дуже часто образи жінки, матері, яка

уособлює символ життя і родючості, матір’ю всього живого й існуючого

(Всемогутня Лада), тобто Берегиня Роду. Вона також оберігає оселю, сім’ю і

злагоду в ній.

Особливу увага хочеться звернути на «хрест». «Хрест» - православ’я його

тлумачить як «знаряддя рятівної смерті нашого Ісуса Хреста», символ Нового

Заповіту, символ перемоги над смертю, перетину небесного і земного, що

знаменує предвічну таїну створення Всесвіту. Є знаком чотирьох сторін світу.

Серед християнських символів він посідає перше місце.

3.3 Магія кольору у писанкарстві.

Кольори на писанках мають також магічний зміст. Кожна фарба має своє

життя ,свою символіку, своє окреслення радості.

Червоний - колір любові, сили, здоров’я ,влади,символ чоловічої статті,

радості життя, для молодих - надія на одруження.

Білий – символ чистоти, непорочності, світла.

Синій - неба,повітря, води ,нескінченості космосу ,вірності, а магічне

значення — здоров'я.

Зелений - колір весни ,воскресіння ,природи ,молодості ,свободи, багатство

рослинного і тваринного світу

Жовтий - означає достигле зерно, достаток, місяць, зорі, світло. а в

господарстві — врожай.

Чорний – колір, що є символом землі ,її плодючості. Пошана духів, духи

померлих, подяка за охорону від злих сил.



Бронзовий - землю, багату на дари плодів

Поєднання в орнаменті 4-5 кольорів - родинне щастя, мир добробут, любов,

успіх.

До кінця 19ст. для виготовлення писанок використовували виключно

природні барвники(зілля, коріння, плоди, що заздалегідь збиралися й

освячувалися на Спаса).

За територіальним принципом можна виділити писанки: Наддніпрянщини,

Покуття, Бойківщини, Поділля, Полісся, Слобожанщини.

Для певних регіонів характерні свої кольори (Див. Додаток 2). Приміром,

для Прикарпаття жовті, червоні і чорні барви. На Чернігівщини побутують

червоні, чорні та білі кольори. На Полтавщині - жовті, світло-зелені, білі; на тлі

цих барв люблять розпис яскравими фарбами. На Поліссі, Волині, частині

Поділля побутують писанки з перевагою ясно- червоного тла. Для

Подніпров’я притаманні широкосиметричні поля і товсті лінії. Наддніпрянське

Поділля має чорні писанки інколи з білим тлом. Бойківські писанки -

переважно двобарвні, часто з вишкрябаними мотивами.

3.4 Інструменти та матеріали для розписування яєць.

Основним предметом розпису є яйце. Для писання писанок беруть

переважно курячі яйця, але можна використовувати качині та гусячі. Слід

звернути увагу на його будову, еліпсоподібну форму.

Для створення писанок треба вибирати білі яйця середньої величини, із

шорсткою шкарлупою, оскільки на гладеньке яйце погано лягає фарба. При-

датні яйця розпізнаємо так: беремо яйце у праву руку, великим пальцем лівої

руки проводимо по його поверхні, визначаючи його шорсткість.

Вибрані до писання яйця миють у літній воді, додаючи одну чайну ложку

соди на 1 л води, обережно стирають бруд, після чого кладуть у воду, вливши

2-3 л оцту, виймають і просушують. У таких яйцях потрібно зробити у двох



протилежних кінцях отвори за допомогою гострозаточеного надфіля або

тонкого свердла та обережно «видути» вміст яйця. Після цього в утворену

дірочку шприцом заливають клей ПВА. Цю процедуру повторюють декілька

разів. Таке яйце є досить міцним і може довго зберігатися.

Основним художнім матеріалом при розписуванні писанок є бджолиний

віск.

Основним інструментом для написання писанки є писачок. Це спеціальний

інструмент, для розпису яєць. Писачок складається з двох частин: металевої

лієчки і дерев'яного держачка. Лієчка повинна мати з одного боку широкий

отвір, у який кладеться віск, а з другого боку —маленький, через нього, власне,

і буде витікати розтоплений віск.

Виготовлення писачка

Послідовність виконання операцій Графічне зображення

1.Виготовляємо ручку з дерев’яної

палички завдовжки 12-15 см.,

зодного кінця розщеплюють і

вирізають на ній по кругу ножем дві

канавки.

2.Нарізаємо смужку фольги

розміром 50˟10 мм. Скручуємо її на

голці або на стержні кулькової ручки

трубочкою.

3. У розщеплений отвір вставляють

писачок та закріплюють з ручкою

тонким дротом.

Такий інструмент подекуди готують і зараз, але найзручнішим у роботі є

писачок, виточений зі шматочка мідного або латунного прута . При роботі з



таким інструментом будемо нагрівати його металеву частину у полум'ї свічки,

після чого набиратимемо через широкий отвір віск. Час від часу необхідно

підігрівати писачок на вогні для підтримування постійної температури, та

набирати віск, а також при потребі чистити писачок шматочком металевого

дротика .

3.5 Правила розписування писанок.

Поділ поверхні яйця: . Спочатку вибираємо візерунок для писанки. Для

першого разу він має бути нескладним і пасувати до форми яйця. Для поділу

поверхні яйця й нанесення малюнків потрібен простий олівець, гострозаточений

і бажано, щоб олівець був твердим і не залишав на яйці дуже жирного сліду

Під час поділу поверхні яйця і під час писання воском обидві руки повинні

бути оперті ліктями на стіл. Для того, щоб писанка вийшла гарна, мала

рівненькі лінії і була пропорційна, треба навчитися ділити поверхню яйця.

Яйце потрібно взяти в ліву руку, а олівець у праву, на гострому чубку

поставити хрестик, який умовно поділить його на чотири частини, та прикласти

до яйця олівець і мізинець правої руки. А далі обертати яйце навколо осі

(мізинного пальця). Олівець буде залишати слід на яйці. Таким чином ви

завжди доведете лінію до місця, з якого починали, інакше ніколи не отримаєте

рівної, гарної лінії, через сферичну (округлу) форму, яку має яйце. Коли

зроблено перші чотири лінії, поверхню яйця необхідно поділити по екватору.

Для цього одну з ліній ділять навпіл і так само, обертаючи яйце, наносять

поперечну лінію. Олівцем можна також розмітити основні елементи орнаменту.

Цей слід зніметься потім з готової писанки разом із воском.



Втім, справжні писанкарки ніколи не користувалися

олівцем і писали по яйці одразу писачком.

Свічка з воску або парафіну кріпиться до підставки з металу, яка має бути

стійкою і мати гострий край, об який знімаються надлишки воску з писачка.

Найпростіша й найзручніша підставка — звичайна бляшанка.

Розписування писанок: у писачок потрібно покласти маленький кусочок

воску і нагрівати його на полум'ї свічки декілька секунд. Після цього

спробуйте провести ним лінію на папері, щоб перевірити, чи добре витікає віск

. Коли віск буде добре нагрітий і не капатиме, починайте наносити його на

писанку так само, як і олівцем, тобто обертаючи яйце навколо осі прикладеним

до яйця писачком з розтопленим воском. При цьому треба уважно стежити,

щоб писачок своїм отвором був щільно прикладений до яйця, тобто голівкою

він повинен стояти прямо перпендикулярно до його поверхні. Розтоплений

віск дуже швидко застигає, і треба пильнувати, щоб він був розтоплений, та

постійно підігрівати на вогні. Добре розігрітий віск дає рівну гладеньку лінію,

а коли він недостатньо нагрітий, то не пристає добре до яйця, і лінія має нерів-

ні, розірвані краї. Пізніше у фарбі віск на такій лінії може просто відпасти від

яйця, і писанка буде зіпсована. Не можна писати по яйці, яке щойно вийняли з

холодильника, тому що на поверхні конденсується вода, а до вологого і

холодного яйця віск погано пристає.

Фарбування писанок: фарбування писанок полягає у зміні натурального

кольору за допомогою барвників. Існує два види барвників — природні і

фабричні.

У давнину барвники отримували із різних рослин. Наприклад, жовту

фарбу отримували із кори молодої дикої яблуні; оранжевий — із цибулиння,

фіолетову — із бузини, темно-червону — із дубової кори або чорної вільхи,

коричневу — з гречаної полови, зелена — із полови конопляного сім'я.

Зараз для фарбування писанок використовують здебільшого фабричні



барвники — анілінові фарби.

Для фарбування писанок приготуємо набір розчинених анілінових

барвників, що призначені для фарбування вовни. Фарбу (приблизно чайну

ложку) висипаємо у банку місткістю 0,5 л та заливаємо її 250—300 мг окропу.

Воду бажано брати м'яку. Фарбувати писанки можна тоді, коли фарба охолоне

до кімнатної температури. Основні кольори—жовтий, зелений, червоний та

чорннй. Рідше використовуються синя, фіолетова, помаранчева та коричнива

фарби.

Для більш якісного фарбування підготуємо близько 300 мл 9%-го розчину

оцтової кислоти (харчового оцту), який наливаємо у банку 0,5 л. А для

написання писанок способом «відбілювання» — розчин з використанням будь-

якого відбілювача для білизни (наприклад, 3г - 4 столових ложки «Білизни» на

300 мл води). Потрібні ще чисті ганчірки, що добре вбирають вологу, та

ложки, бажано пластмасові або з нержавіючої сталі, якими опускатимемо яйце

у фарбу. Ложки й ганчірки беруться до кожної фарби окремо.

Зняття воску з писанки: із писанки легко зняти віск над полум'ям газу або

свічки. Коли у писанки червоне або біле тло, знімати віск над свічкою не

бажано, бо колір потемніє від сажі, яку вона виділяє під час горіння.

Коли знімати віск із видутого яйця над полум'ям газу, необхідно спочатку

розгерметизувати отвори голкою або прогріти один із них, бо деколи

шкарлупка під дією нагрітого в середині повітря може тріснути.

3.6 Характеристика орнаментованих яєць та їх технологія виготовлення.

Ще в давнину яйце було символом Сонця, весни, часткою життєдайної,

чарівної сили, амулетом, за допомогою якого людина заворожувала,

з’єднувала в собі добрі сили, а лихі відвертали. Коли ж зявилася перша

писанка? За давньою притчею, перше пасхальне яйце свята рівноапостольна

Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Незабаром після

воскресіння Христа Спасителя на небо Марія Магдалина прийшла для



євангельської проповіді в Рим. У ті часи було прийнято, приходячи до

імператора, підносити йому подарунки. Багаті приносили дорогоцінності, а

бідні люди - те, що могли. Марія Магдалина не мала нічого, крім віри в Ісуса,

тож протягнула імператору Тиберію куряче яйце зі словами: «Христос

Воскрес!» Імператор, засумнівавшись у сказаному, зазначив, що ніхто не може

воскреснути з мертвих і в це так само важко повірити, як і в те, що біле яйце

може стати червоним. Тиберій не встиг договорити ці слова, як яйце стало

перетворюватись з білого на яскраво-червоне. З того часу фарбовані яйця у

віруючих у Христа служать символом воскресіння Ісуса, а з ним і очищення в

ім’я нового, кращого життя. Але, щоб те яйце було сильнішим , поверхню

шкаралупи зафарбовували в будь-який колір - червоний, жовтий, зелений. Таке

однофарбоване яйце наз. крашанка

Крашанки бувають варені, призначені для того, щоб «розговітися»: їх

фарбують переважно в червоний колір (інші назви: «слива», «галка»,

«галунка»). Водою ,у якій лежала галунка, першого Великоднього ранку

вмивається в сімї дівчина на виданні, щоб бути гарною і вдало вийти заміж.

Поруч з крашанками гідне місце в народному декоративно –прикладному

мистецтві займають інші види декорованих яєць, що мають свої відмінні

технології виготовлення . Найбільш розповсюдженими є писанки, біла

писанка, крапанки, дряпанки, бісерки, крученки, мальованки (Див.Додаток3).

Перелічені види є традиційними і розповсюдженими у всіх регіонах України.

Пропоную розглянути докладніше.

Писанка-яйце розписане писачком по чистій чи вже пофарбованій

шкаралупі. Технологічний процес її виготовлення складається з ряду операцій:

розпис писанки воском, поетапне фарбування та затушовування воском

відповідних місць на писанці, розігрівання та знімання воску.

Крапанка - малюнок складається з крапочок, зроблених восковою свічкою

по яйцю, фарбованому почергово у різнокольорових фарбниках. Спочатку яйце

опускають в якусь одну фарбу, потім коли воно висохло, на нього наносять



крапки гарячого воску. Як віск охолоне,яйце кладуть у фарбу іншого кольору.

Після висихання фарби яйце тримають над свічкою і прибирають залишки

воску. Виходить напрочуд мальовнича композиція з різнобарвних цяток.

Дряпанка- один з перших різновидів орнаментованих яєць («шкрябанка»,

«скрябанка»).Темно-коричневе (природного кольору ) або пофарбоване в

цибулинні біле яйце з видряпаним на ньому малюнком. Інструментом може

слугувати гострий ножик, скальпель, шило, циганська голка, будь-що, чим

можна шкрябати. Малюнки на шкрябанках здебільшого рослинні з огляду на

специфіку техніки вишкрябування (округлі лінії робити легше). Спочатку

орнамент малюють олівцем, потім гострим предметом видряпують.

Крученка ( мотанка) – яйця, обмотані нитками по горизонталі, від вершка

до низу нитка в нитку або за певним малюнком. Спочатку яйце покривають

клеєм, а потім намотують нитки («Ірис», «Ромашка»).

Бісеринка («вощанка», «восковка», «бісерка» )- яйця ,покриті однорідним

шаром воску, в який «втоплювалися» розігріті бісеринки за певним малюнком.

Бісерна писанка трапляється тільки на Буковині й у селах поблизу Чернівців.

Старовинні бісерні писанки виготовлялися з венеціанських перлів і стеклярусу,

які й до цього часу виблискують в дивовижних візерунках уже понад століття,

не втрачаючи соковитості своїх барв. Певна річ, яйце з його тендітною

шкаралупою не витримало б ваги перлів, а тому бісерні писанки робилися на

дерев’яній основі, сточеній у бездоганний овал і просякнутій особливим

смоляним розчином, на якому й трималися крихітні скляні намистини.

Писанки з бісеру робили тільки на замовлення, і коштували вони чималі гроші.

Виготовлення: на деревяну основу у формі яйця наносять розігрітий віск, а

потім викладають орнамент бісером. Існує ще техніка «одягання» яйця в

бісерну сіточку.

Ці сітки можуть мати різну щільність, візерунок, кольорову гаму.

Оздоблювалися стрічками, кольоровим папером. Але не зважаючи на те, яким



способом виготовлена бісерна писанка , вона залишається дивом краси та

заможності.

Біла писанка («мучена») - писанку виконану восковою технікою, кладуть у

відбілюючий розчин, щоб він покрив ціле яйце. Усі незакриті воском місця

побіліють. Писанку обсушують і нагрівають над свічкою, стираючи віск. Така

писанка має біле тло. Через складний технологічний процес виготовлення її

називають ще «мученою».

Мальованка — яйце, розписане за допомогою пензлика олійними,

акварельними фарбами або гуашшю. У монастирях, здебільшого їх

виготовляють, мальованки прикрашають стрічками,кольоровим папером. Їх

виготовляють так: видуте і висушене яйце покривають

сумішшю (І частина води + 1 частина клею ПВА); після висихання на поверхню

яйця будь-якими фарбами наноситься малюнок.

«Любительські» писанки (Пасхадекор) (нетрадиційні й менш розповсюджені) —

яйця, що обгортаються ганчірками і варяться в окропі, або прикрашаються папером,

картоном, стрічками, мереживом тощо.

Писали писанки від Різдва до Трійці, охоплюючи увесь весняний цикл. За

традицією Великодні писанки пишуться після весняного рівнодення, під час

Великоднього посту. Чистий четвер перед Великоднем - останній день, коли

можна займатися писанкарством. Обов’язково читали молитву, перед тим не

можна було ні сперечатися, ні сваритися, не мислити нічого поганого -

свідомість повинна бути чистою.

Хатні прикраси-обереги з писанок: генетично закладене естетичне чуття

дало можливість українським жінкам створити прикраси з прикраси з писанок,

що були водночас і хатніми оберегами. Серед них -«дзвони», «ґердани», «між

віконні хрести», «голуби».(Див. Додаток 3)

«Дзвони»- хатня прикраса-оберіг. Писанки з’єднані на китицях по три, п’ять,

сім штук; при коливанні створюють у просторі шурхіт. За віруванням, цей

шурхіт відлякує та відганяє від хати нечисту силу. Він подібний до церковних



дзвонів, китайських та японських дзвоників, що очищують простір довкола

себе. Вішали «дзвони» у хаті поблизу ікон.

«Гердан»- хатня прикраса-оберіг. Гердан представляє собою три низки з

трьома, п’ятьма, сімома писанками, що начебто утворюють намисто з трьох

низок. З обох країв низки зв’язуються вузликами і на них підвішуються китиці.

Центральна писанка в кожній низці обов’язково є із зображенням хреста.

Вішається гердан під іконами. Вважається могутнім оберегом.

«Між віконний хрест»- хатня прикраса-оберіг. Символ Духа Святого, що

кружляє пі сволоком хати в Різдвяні та Великодні свята, охороняючи оселю.

Приносячи в неї любов, благодать та надію на краще життя.



4.ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ:

«ВИГОТОВЛЕННЯ ПИСАНКИ ВОСКОВОЮ ТЕХНІКОЮ»

Анотація

Тема проекту: «Виготовлення писанки восковою технікою»

Мета проекту:

навчальна - ознайомити з мистецтвом писанкарства, його історією

виникнення, з різними техніками розпису, навчити виготовляти писанку

восковою технікою;

розвиваюча –розвивати просторове та технічне мислення, художню уяву,

естетичний смак, координацію рухів у процесі виготовлення писанок;

виховна - виховувати бажання продовжувати і розвивати традиції

українського народу, охайність під час виконання робіт.

Об’єкт проекту: писанка

Основні завдання та цілі :

Підібрати об’єкт праці;

Провести порівняльний аналіз виробів-аналогів;

Підібрати матеріали для виготовлення виробу;

Опрацювати техніку розпису яйця;

Підібрати інструменти та матеріали для даної роботи;

Ознайомитися зі зразками, ескізами для виконання розпису;

Скласти технологічну картку виготовлення виробу;

Розрахувати економічне обгунтування проекту.

Матеріально-технічне забезпечення проекту :



Різні види матеріалів ;

Писачок;

Мережа Інтернет;

Посібники;

Техніко-технологічна документація;

Інструкції з безпеки життєдіяльності.

Вимоги до виробу : оригінальність,

композиційна цілісність,

якість,

безпечність,

естетичне оформлення.



І. Організаційно-підготовчий етап

1. Технічне завдання

1.1 Призначення проектованого виробу.

Взимку цього року я відвідала мальовниче містечко в Карпатах - Яремча.

Давно мріяла побувати там , бо багато читала про цей чудовий, красивий

куточок України. Подорож для мене була надзвичайно цікавою тому що, саме

у цьому місті я познайомилась з геніальною художницею Стефанією. Одного

разу завітавши в гості до неї, була вражена: скільки цікавого я побачила в її

оселі, оздобленої в українському народному стилі! Найбільше мене здивувала і

зацікавила велика колекція писанок, які були неймовірно гарні і всі різні. Я

поцікавилась у господині, як вона їх робить, і вона розповіла захоплюючу

історію про таємниці писанкарства. На жаль, сьогодні мало хто знає народні

звичаї і обряди, та раніше в кожній родині до Великодня жінки розписували

писанки, вкладаючи в них магічний зміст символів, а потім на свято віншували

один одного цими писанками, використовували їх як хатні обереги. Я

впевнена, народні свята і обряди слід відновити, бо це не тільки форма

дозвілля, вони допоможуть очиститися від бездуховності, оживлять наші душі.

Я вирішила теж до Великодня зробити подарунки своїм рідним і

розмалювати писанки, адже дарувати писанку означає бажати щастя, здоров’я,

доброї вдачі.



1.2 Вимоги до проектованого виробу.

2.Технічна пропозиція.

2.1 Аналіз моделей- аналогів

Вимоги,які я враховую

при проектуванні виробу

Вимоги до конструкції Вимоги до оздоблення

Вимоги до матеріалів

Оригінальність

Надійність

Безпечність

Оптимальний розмір

Композиційна

цілістність

Якісне та естетичне

оздоблення

Смислове

навантаження

Гармонійна поєднання

з усіма елементами

виробу

Простота в процесі

обробки

Надійність у

використанні

Стійкість до впливу

оточуючих факторів



Зразок 1. Зразок 2. Зразок 3.

Аналіз художнього оформлення моделей-аналогів

Зразок 1. Декороване яйце відноситься до виду «мальованки». На сірому фоні

зображений рослинний візерунок з яскраво-помаранчевими стилізованими

жоржинами, багряно-жовтими айстрами, які оригінально поєднуються з

яскраво-бірюзовими стилізованими листками та бутонами квітів.

Зразок 2. Декороване яйце відноситься до виду «писанки». Писанка з дубовим

листям гармонійно поєднує в собі основні кольори: червоний, зелений, жовтий,

які доповнюються ахроматичними кольорами.

Зразок 3. Декороване яйце відноситься до виду «писанки». Ця писанка

виконана у двох кольорах: червоний та чорний, що доповнюють один одного.

Контрастність додається білими лініями, які є контурами візерунка. Візерунок

геометричний: безкінечник.

Аналіз моделей-аналогів за певними вимогам

№ Критерії

Зразок №1 Зразок №2 Зразок №3

1. Естетичність естетична естетична естетична



2. Нескладність у виготовленні

найпростіша складна проста

3. Економічність

економна неекономна найекономніша

4. Оригінальність

найоригінальніша оригінальна оригінальна

5. Композиційна цілісність

присутня присутня присутня

6. Власні вподобання подобається дуже подобається подобається

2.2 Висновок по технічній пропозиції.

В результаті проведеного аналізу моделей-аналогів можна зробити

наступний висновок: всі зразки досить подібні, створені відповідно до правил

композиції, відповідають своєму призначенню, крім того, досить прості у

виготовленні, оригінальні. Але мені ,власне, сподобався зразок №2,

тому що він, незважаючи на складність, оригінальний, привабливий,

найцікавіший у виготовленні і відповідає повністю вказаним раніше вимогам.

Тому я обираю зразок №2.



ІІ. Конструкторський етап

1. Опис зовнішнього виробу.

Писанка виготовлена восковою технікою на курячому яйці. Яйце поділене

по довжині і впоперек на чотири рівні частини із символічним деревом на

кінцях, що нагадує тризуб. Писанка гармонійно поєднує в собі основні

кольори: червоний, зелений, жовтий, які доповнюються ахроматичними

кольорами для створення контрасту, тим самим надаючи виробу неповторного

вигляду.

добір матеріалів:

Основним предметом розпису є яйце. Для написання писанки беремо

куряче яйце, але можна використати качине або гусяче. Яйце повинне мати

білий колір, міцну та шорстку шкарлупу (на гладеньке яйце погано лягатиме

фарба), еліпсоподібну форму, за розміром середньої величини і бути без

тріщин.

Основним художнім матеріалом при розписуванні писанок є бджолиний віск.

Він має світло-коричневий колір. Структура на поверхні зламу злитка

бджолиного воску крупчаста, має приємний медово-восковий запах. Розпис

писанок можна робити й парафіном, але в нього потрібно примішувати трохи



вугілля для темного забарвлення, оскільки на білому яйці не буде видно

розпису.

Матеріалом для фарбування писанок є барвники. Існує два види

барвників — природні і синтетичні. У давнину барвники використовували

природні. Наприклад, жовту фарбу отримували із кори молодої дикої яблуні;

оранжевий — із цибулиння, фіолетову — із бузини, темно-червону — із

дубової кори або чорної вільхи, коричневу — з гречаної полови, зелена — із

полови конопляного сім'я. Зараз для фарбування писанки використовують

синтетичні барвники — анілінові фарби.

Для фарбування нашої писанки потрібно приготувати набір розчинених

анілінових барвників (жовтого, червоного, зеленого, чорного кольору), які

призначені для фарбування вовни. Фарбу (приблизно чайну ложку) висипаємо

у банку місткістю 0,5 л та заливаємо її 250—300 мг окропу. Воду бажано брати

м'яку. Фарбувати писанки можна тоді, коли фарба охолоне до кімнатної

температури.

добір інструментів:

Основним інструментом для написання писанки є писачок. Це спеціальний

інструмент, для розпису яєць. Писачок складається з двох частин: металевої

лієчки і дерев'яного держачка. Лієчка повинна мати з одного боку широкий

отвір, у який кладеться віск, а з другого боку — маленький, через нього,

власне, і буде витікати розтоплений віск.

Потрібні ще чисті ганчірки, що добре вбирають вологу, та ложки, бажано

пластмасові або з нержавіючої сталі, якими опускатимемо яйце у фарбу. Ложки

й ганчірки беремо до кожної фарби окремо.



вибір технології:

Обробка заготовки до роботи ;

Свердління отворів ;

Підготовка яйця до обробки (миття, проклеювання сушіння);

Креслення;

Робота з писачком;

Декоративний розпис ;

Фарбування;

Лакування;

2. Розробка робочої документації.

визначення матеріальних витрат:

№

Назва

Ціна за 1 шт.

Витрати на

матеріали

Всього

1. Яйце 0,70 грв. 1шт. 0,70 грв.

2. Віск 1кг -70грв. 50 г. 3.50 грв.

3. Фарби 3грв.50 коп. 4 шт.

(з пакета використовуємо 5г)

3 грв.

4. Писачок* 10 грв. 1шт. 10 грв.

*багаторазове використання Разом: 14 грв.20 коп.



визначення витрат на електроенергію :

а) робота при увімкненому світлі Т = 1год.

1кВт = 0.28 грв.

Ц2= 0,28 грв. ∙1 год.= 0,28 грв.

Розрахунок собівартості ( С ):

С = Ц1+Ц2

Ц1 - ціна матеріальних витрат (14 грв. 20 коп.)

Ц2 - ціна витрат на електроенергію (0,28 грв.)

С = 14 грв.20коп.+ 0.28 грв. = 14 грв. 48 коп.

ІІІ. Технологічний етап

Виготовлення писанки складається з таких операцій:

o Підготування яйця до писання

o Розмітка поверхні яйця

o Нанесення воскового малюнка

o Фарбування

o Зняття воску (Див. Додаток 4)

1. Вибрані до писання яйця миємо у літній воді, додаючи одну чайну ложку

соди на 1 л води, обережно стираємо бруд, після чого кладемо у воду, вли-

вши 2-3 л оцту, виймаємо і просушуємо. Робимо у двох протилежних кінцях

отвори за допомогою гострозаточеного надфіля або тонкого свердла та

обережно «видуваємо» вміст яйця. Після цього в утворену дірочку шприцом

заливаємо клей ПВА. Цю процедуру повторюємо декілька разів. Таке яйце є

досить міцним і може довго зберігатися. Після цього яйце сушимо.



2. Вибраний візерунок для писанки аналізуємо. Далі виконуємо поділ

поверхні яйця за допомогою простого, гострозаточеного олівця, і бажано,

щоб олівець був твердим і не залишав на яйці дуже жирного сліду. Ділимо

яйце по довжині і впоперек на чотири рівні частини, а також проводимо

додаткові лінії:

3. Виконуємо повністю візерунок.

4. Підготовлене для писанки яйце обережно опускаємо у банку з жовтою

фарбою. Просушуємо.

5. У писачок кладемо маленький кусочок воску і нагріваємо його на полум'ї

свічки декілька секунд. Після цього пробуємо провести ним лінію на папері,

щоб перевірити, чи добре витікає віск . Коли віск буде добре нагрітий і не

капатиме, починаємо наносити його на писанку так само, як і олівцем, тобто

обертаючи яйце навколо осі прикладеним до яйця писачком з розтопленим

воском. При цьому слідкуємо, щоб писачок своїм отвором був щільно

прикладений до яйця, тобто голівкою він повинен стояти прямо

перпендикулярно до його поверхні.



6. За допомогою писачка проводимо воскові лінії на яйці, які ділять його на

рівні частини. Між лініями, які перетинаються, писачком наводимо контур

дубового листя.

7. Яйце опускають у червону фарбу і через кілька хвилин виймають.

Просушуємо.

8. Місця на листочках, пофарбовані у червону фарбу, покривають воском і

опускають у зелену фарбу. Просушуємо.

9. Зелені частини листка покривають воском і опускають у посудину з чорною

фарбою. Просушуємо.

10. Зняття воску. Писанку прогріваємо 10-15 хвилин у духовці при

температурі 80 градусів. Віск злегка пом’якне. Ще трохи нагрівши писанку на

полум’ї свічки чи каганця, знімаємо віск ганчіркою. Писанка готова.Коли

знімати віск із видутого яйця над полум'ям газу, необхідно спочатку розгер-

метизувати отвори голкою або прогріти один із них, бо деколи шкарлупка

під дією нагрітого в середині повітря може тріснути.

Самоконтроль власної діяльності

o здійснення контролю якості обробки виробу;

o проведення контролю якості готового виробу;

o визначення якості оздоблення виробу.

Дотримання технологічної і трудової дисципліни, культури праці

При виконанні роботи на всіх етапах суворо дотримуватись правил

техніки безпеки.

Для цього користуватися інструкціями з охорони праці.

Оцінка якості виробу



o здійснення оцінки якості спроектованого і виготовленого виробу;

o порівняння власного виробу з відомими та теоретичними проектами.



ІV. Технологічний етап

1.Критерії оцінки

Технологічні критерії:

o складність і об'єм виконаних робіт - середня;

o доцільність виробу - використовується за призначенням.

Конструктивні критерії:

o міцність, надійність - висока;

o відповідність конструкції призначенню виробу - відповідає всім

технологічним вимогам.

Естетичні критерії:

o оригінальність форми - проста;

o композиційно завершина робота;

o кольорове рішення —поєднання червоного, чорного і білого кольорів.

Екологічні критерії:

o забруднення навколишнього середовища при виготовленні виробу -

відсутнє;

o можливість використання відходів виробництва - безвідходне.

Економічні, маркетингові критерії:

o Виріб на сьогодні користується попитом на

ринку;

o можливе масове виробництво виробів;

o доцільний вид реклами - художні салони, виставки, ярмарки.

2. Коригування виконаного виробу:

o порівняння виконаного проекту з запланованим;

o усунення недоліків і неполадок.



Додаток 1

Символіка української писанки

«Грабельки»

«Риба»

«Дощові потоки»

«Сігма» («юрок»)

«Безкінечник»



«Символи Сонця»

«Дерево

життя»

«Хрест»



«Олень», « Кінь»



Додаток 2

Різнобарв’я писанок певних регіонів України

Полтавщина Чернігівщина

Полісся

Поділля

Івано-Франківщина



Львівщина

Черкащина



Додаток 3

Види орнаментованих яєць

Писанка Крапанка

Крашанка Бісеринка

Пасхадекор Дряпанка

Мальованка Біла писанка





Додаток 4

Хатні прикраси-обереги з писанок

Голуби» «Гердан»

«Дзвони» «Хрест



Додаток 5

Послідовність виготовлення писанки



Список використаної літературри

1. Коберник О. М. Проектно-технологічна система трудового навчання.

//Трудова підготовка в закладах освіти. -№4.-2003.-С.8-12.

2. Коберник О.М. Методика організації проектно-технологічної діяльності

учнів на уроках обслуговуючої праці. - Науковий світ, 2003.

3. Віра Манько. Українська народна писанка. Видання друге, доповнене.

Львів, 2005. – 80 с.

4. Марія Іванишин. По білому яйці воскові взори. Посібник з писанкарства.

Львів, 2006. – 95 с.

5. Вадим Мисик, Олесь Фисун. Писанки. Київ, 1992. – 59 с.

6. Одарка Онищук. Символіка української писанки. Торонто, 1985 р. – 106 с.

Education

Проектні технології як засіб формування культури праці