Деснянка вільна №285

ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

http://dponline.cn.ua e-mail: [email protected]

№ 101 (285) 12 листопада 2011, субота

п е ре д п л ата–2012

ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ«Деснянку вільну»

на І півріччя 2012 року

ТА ВИГРАВАЙТЕ ЦІННІ ПРИЗИ!

стор.8

Детально про умови акції, вартість передплати

та передплатні індекси читайте на

Детально про умови акції,

ЦІННІ ПРИЗИ!

Ніжинські пекарі виготовили 10-кілограмовий торт у формі «Олімпійського» стадіону і тепер поїдуть до Польщі

44 роки Марія Метла відпрацювала в колгоспі.Чому заслужена сільська трудівниця не може отримати допомогу від соцпрацівників?

На хвилі «728».Вже третій рік поспіль учасники проекту співають

заради стільців

стор.8

стор.6

кон к у рс и

У Чернігові обирали «КрАЩОГО СТУДЕНТА-2011»

За звання найкращого боролися представники найбільших вишів області: Чернігівського дер-жавного технологічного університету – Лариса Лисогор, Чернігівського національного педаго-

гічного університету імені Т. Г. Шевченка – Володимир Бокач, Чернігівського державного інституту права, со-ціальних технологій та праці – Анастасія Єрмаченко, Чернігівського державного інституту економіки і управ-ління – Руслан Стеченко, Чернігівського інституту інфор-мації, бізнесу і права – Богдан Камерцель, Ніжинського

державного університету ім. М. Гоголя – Ольга Гузь, Ніжинського агротехнічного інституту – Юлія Бережняк.

Нагадаємо, що ініціаторами та організаторами кон-курсу вже п’ятий рік поспіль є Народно-демократична ліга молоді та ВМГО «Студентська республіка» за підтримки управління у справах сім’ї та молоді Чернігівської ОДА і відділу у справах сім’ї та молоді Чернігівської міської ради.

Перед журі постало нелегке завдання – обрати найкращого студента, адже переможець представ-

лятиме Чернігівщину у фінальній частині «Студент року-2011», де змагатимуться переможці регіональ-них етапів з усієї України.

Оцінювали учасників у трьох конкурсах: «Відео презентація себе та свого вишу», «Презентація та-ланту», «Ораторське мистецтво на тему «Моє місто найкраще у світі». Відеопрезентація «засвідчила», де і як студент навчається, конкурс талантів вразив глядачів – учасники демонстрували свої вміння, хто співав, хто малював чи набивав м’яча, хто смішив, а хтось зіграв моновиставу. Розважав глядачів Центр танцю, фітнесу та дозвілля «Вікторія-денс».

Поки судді вирішували долю конкурсантів, на сцені відзначили переможців у номінаціях: «Кращий

студент-програміст» – Андрія Мокрогуза, Ігоря Карпачева та Олексія Нікітенка; «Кращий студент-науковець» – Катерину Мартиненко; «Кращий сту-дент-спортсмен» – Олену Новик; «Кращий студент-медійник» – Юлію Кошелеву; «Кращий студент-громадський діяч» – Ольгу Кукуюк.

«Кращого студента-2011» журі визначило без обго-ворень, ним стала студентка Ніжинського держав-ного університету ім. М. Гоголя Ольга Гузь. І це не стало несподіванкою для глядачів, адже Ольга і справ-ді достойна цього звання. Тепер всі надії на неї, адже ми впевнені: вона гідно представить Чернігівщину на конкурсі «Кращий студент України-2011» у Києві.

Альона ШЕВЧЕНКО

10 листопада в Чернігівському міському палаці культури відбувся фінал реґіонального етапу Всеукраїнського конкурсу «Кращий студент України-2011».

Наша газетадо свого читачаЗАВЖДИ ЙДЕ З ПОДАрУНКАМИ

д е н ь п е ре д п л ат н и к а

стор.3

Місце зустрічі – незмінне: на півострівці біля велелюдного чернігівського Центрального ринку. Саме тут традиційно збираються представники місцевої преси та «Укрпошти», щоб провести чергову акцію передплати.

У цьому заході – незмінні елементи змагальності, конкуренції. Але, звичайно ж, успіх того чи іншого паперового ЗМІ залежить від уподобань його ве-личності – Передплатника. Хоча й, ніде правди діти, фінансові проблеми не дають змоги багатьом нашим співгромадянам мати на своєму столі бодай

одне видання. Та й міцно тримає свого читача «павутиння» Інтернету.І все ж ми, працівники «Деснянки вільної» та «Деснянской недели», раді, що

цього дня, 11 листопада, наших прихильників побільшало. Поверталися «наші» не лише з передплатними квитанціями, але й призами, які

одержали під час розіграшу.Відкрию маленького секрету. Дехто із щасливчиків газетної лотереї буде гос-

тем нашої редакції. Повірте, це будуть цікаві співрозмовники.Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ

Фото автора

http://dponline.cn.ua

2 № 101 (285) 12 листопада 2011, суботаhttp://dponline.cn.ua

реґіонреґіон

Відповідаючи на запитання журна-лістів, коли ж зникнуть ці прини-жуючі процедури, Сергій Іванов наголосив: черги на митниці –

це ганебна ситуація. А тому розширені можливості, закладені в новій редакції Кодексу суттєво поліпшать ситуацію.

Сучасні електронні системи і техно-логії дозволять скоротити час прохо-дження товарів через митницю, мінімі-зувати суб’єктивний вплив на прийняття рішень та суттєво зменшити кількість бюрократичних процедур. А найваж-ливіші нововведення, що передбачені Законом, такі:

– визначено чіткий перелік докумен-тів, що потрібні для митного оформлення;

– право декларанта на оформлення товарів у будь-якому митному органі, незалежно від місця проживання;

– проведення митного оформлення протягом 4-х годин з моменту подачі митної декларації;

– персональна відповідальність по-садової особи митниці за неправомірні затримки митного оформлення;

– звільнення декларанта від відпові-дальності за ненавмисні помилки.

Новий Кодекс передбачає чимало по-зитивних змін для нас, пересічних гро-мадян. Скажімо, без сплати податків ко-жен може ввозити на митну територію України товарів на суму до 1000 євро та вагою до 50 кг (раніше було 200 євро). Для підприємців цей поріг збільшено в 10 разів і він становитиме 10 тисяч єв-ро. І цей перелік можна продовжувати.

Скорочено й кількість порушень мит-них правил – з 27-ми до 18-ти та пере-глянуто стягнення, які застосовуються

за їх вчинення. Водночас новий Кодекс, який набуде чинності з 1 січня 2012 ро-ку, суттєво розширює права підприєм-ців у частині оскарження рішень, дій та бездіяльності митних органів та їхніх посадових осіб.

Стосовно труднощів, які часто вини-кають під час перетину митного поста в Нових Яриловичах, Сергій Іванов за-певнив присутніх, що всі вони зникнуть із завершенням будівництва наприкінці нинішнього року.

Красномовний факт: колектив митни-ці досить ефективно працює на бюджет України, перерахувавши до державної скарбниці за 10 місяців 1 мільярд 498 мільйонів гривень. А це у 2,1 раза біль-ше, ніж за відповідний період 2010 року. Сергій ГАЙДУК

Фото Віктора КОШМАЛА

Л ариса Шовкова у своєму виступі у деталях розповіла всім присут-нім на цьому дійстві про минув-шину села, про його славні віхи

й тих, хто тут народився і своїми талан-тами та звитяжною працею творив добрі діла і продовжує писати його історію для нинішнього і майбутнього поколінь. Вона від щирого серця побажала всій громаді поліпшення добробуту, миру та злагоди і, звичайно ж, міцного як кремінь здоров’я та здійснення мрій і бажань.

Хтозна, як тут жилося майже півтисячі років тому, а те, що відбувалося за останнє століття, закарбовано в документах. Восени 1905 року селяни, які повстали проти сво-їх гнобителів-хазяїв, зруйнували і спалили панську садибу і завод із виробництва спир-ту, а за участь у революції 1905–1907 рр. бу-ло замучено або вбито 16 чоловік, багатьох притягнуто до судової відповідальності.

Варто згадати і сказати про те, що 22 вересня 1943 року командир відділення автоматників 181-го стрілецького полку 356-ї стрілецької дивізії С. І. Акиф’єв (уро-дженець с. Горки Новопетрівського райо-ну Московської області) у важкому бою за Тупичів закрив своїм тілом амбразуру ворожого дзоту, повторивши подвиг О. Матросова. За цей героїзм йому посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Поховано мужнього воїна в сусід-ньому селі Великий Листвен.

Не слід забувати й про те, що рідну зем-лю у роки Великої Вітчизняної боронили по-над 600 жителів села, 345 із яких віддали своє життя за те, щоб над Батьківщиною і нами було мирне небо.

Тупичівська земля була і є багатою на знаних людей. Тут народилися і вийшли на життєві дороги доктори наук: геогра-фічних – А. Т. Дуброва, хімічних – В. В.

Стрелко, історичних – С. А. Шелудько, а ще українські радянські письменни-ки П. О. Дорошко, В. М. Молець, З. М. Кац. Свого часу село славилося не ли-ше тут, на півночі області, й добри-ми ділами, звершеними працьовитими людьми. Багато років місцевий колгосп імені Фрунзе колись очолював колиш-ній розвідник, інвалід першої групи ВВВ, кавалер багатьох нагород Олексій Смирнов, якому нині понад 90 років, а після нього майже два десятиліття ке-рував господарством Анатолій Бесараб, якого у свій час було обрано депутатом до Верховної Ради Союзу РСР (хай зем-ля йому буде пухом!). Саме під час йо-го головування колгосп за підсумками 1978, 1980, 1981 і 1982 рр. удостоюва-ли перехідного Червоного Прапора ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ і заносили на Всесоюзну дошку

пошани на ВДНГ СРСР. Чимало праців-ників рільництва і тваринництва бу-ло нагороджено орденами і медалями Вітчизни. Примножили славу села і два Герої Соцпраці – Марія Павлусенко (нині вже покійна) – ланкова з вирощування льону та Олександр Феськовець – ланко-вий механізованої ланки з вирощування картоплі, якому на святкуванні вручили цінний подарунок, а самодіяльні артис-ти вокального ансамблю «Вербиченька» подарували чудову пісню «Трактористи».

Ведучі, одним із яких був в одязі укра-їнського козака головний лікар Тупичівської дільничної лікарні Михайло Назаренко, те-плим, щирим словом не обминули й тих, на жаль, уже не багатьох ветеранів другої світової війни, які хоробро билися з воро-гом і сьогодні є живою історією і пам’яттю того жахливого часу. Запрошували на сцену і афганців та ліквідаторів аварії на ЧАЕС, вручали їм живі квіти та дарували чудові пісні.

Як і годиться, під гарячі оплески бу-ло вшановано молоду багатодітну родину Миколи та Світлани Аніщенків, які народи-ли і виховують семеро гарних і роботящих дітей. Глава родини працює на місцевому спиртозаводі, тому від імені адміністрації та всього колективу цього підприємства їхній

представник Валерій Покорм’як вручив до-брий подарунок. І знову звучала гарна пісня.

Виходила на сцену під дружні оплески і вродлива молоденька мама Юлія Коритько, котра за тиждень до Дня святкування села народила третього синочка Дмитрика. Їй також вручили подарунок і в доважок по-дарували задушевну пісню. Згадали того дня і найстарішу жительку села – 95-річну Парасковію Рябченко.

Варто сказати добре слово і на адре-су керівника дитячого духового оркестру Олександра Барташа та його вихованців, яким за музичні композиції присутні ду-же гаряче дякували бурхливими оплеска-ми. Була тут і виставка дитячих робіт, ор-ганізована директором підліткового клубу «Сучасник» Валентиною Рись, та виставка сільських майстринь, яких представили сільські бібліотекарі Ольга Акуленко та Лариса Половинник.

Багато хто з присутніх взяв участь і в розіграші лотереї, вікторині, спортивних іграх. А ввечері можна було помилуватися красивим феєрверком.

Григорій ПОтАПеНКО,член Національної спілки журналістів

Українис. Тупичів,Городнянський район

З п ре с-к о н фе ре н ції

Якщо комусь доводилося на авто, особливо вантажних, перетинати кордон України, ваш настрій нерідко псували довжелезні черги, які в часи пік сягали кількох кілометрів. І думалося тоді, наскільки негативні враження залишають вони про нашу державу у виїжджаючих за її межу громадян. Але сподіватимемося, що з ухвалою нової редакції Митного кодексу України позитивних моментів при перетині кордону побільшає. Саме на цьому наголошував на прес-конференції для працівників ЗМІ області начальник Чернігівської митниці Сергій Іванов.

Сергій ІВАНОВ:

«Черги на митниці –це ганебна ситуація»

н е За б у т н є

Згадали минувшину, поцінували сьогодення – історію нашого села

Перша згадка про Тупичів – село, про яке знають далеко за межами не лише Городнянського району, а й нашої області, належить до 1526 року. Отже, цьому населеному пункту виповнилося немало-небагато, а 485 років. З цієї нагоди Центр громадської активності села на чолі з головою територіальної громади Ларисою Шовковою організували і вдало відзначили День села, відродивши добру традицію.

п р ое к т

Щорське локомотивне депо – столиціВідоме у Щорсі підприємство взяло участь у реалізації столич-

ного проекту «Міська електричка». Нині в Києві завершуються роботи з пуску за кінцевим маршрутом восьми пасажирських електропотягів у режимі метрополітену. Ще влітку до Щорського

локомотивного депо надійшло замовлення від Південно-західної заліз-ниці на капітальний ремонт і модернізацію електропотяга із Фастова з подальшим відправленням до столиці. Роботи треба було виконати у досить стислий строк. 40 щорських робітників близько місяця працюва-ли понаднормово – по 9 годин на день і шість днів на тиждень. Шість відремонтованих вагонів відправили до Бахмача для проведення фар-бувальних робіт. Отож у реалізацію столичного транспортного проекту суттєвий вклад внесли і робітники Щорського локомотивного депо.

Валерій МАГУЛАЩорський район

п р о фе сія – м е д и к

З персоналу небайдужих

Медичні сестри з терапевтичного відділення Оксана Мотчана (ліворуч) та з реанімацій-ного відділення Алла Федула працюють у Чернігівській міській лікарні №2. Вони сум-

лінно виконують функціональні обов’язки, докладають зусиль, щоб пацієнти стаціонару одержали максималь-ний результат від лікувальних процедур. Серед хво-рих користуються заслуженою повагою та любов’ю.

Фото Олега ВОЛОВиКА


№ 101 (285) 12 листопада 2011, субота 3http://dponline.cn.ua

У ньому взяли участь пекарі і кондите-ри з потужних хлібозаводів із семи областей і Республіки Крим. Нашу об-ласть представляли Чернігівський та

Ніжинський хлібозаводи. Конкурс відбувся в номінаціях «Кращий пекар» і «Кращий кондитер».

У першій – учасники провели оброб-ку підготовленого тіста для здобних бу-лочних виробів і випекли їх із викорис-танням різноманітних начинок, присипок або ж без них.

Із поставленим завданням успішно спра-вилась тістороб ПАт «Ніжинський хліб» Ірина Жукова, яка зробила таку ж кількість випічок різної форми із різними начинка-ми (курага, гарбуз, тмин, тощо). Пані Ірина отримала Диплом учасника Всеукраїнського конкурсу та грошову винагороду.

У номінації «Кращий кондитер» учас-ники конкурсу виготовили напівфабрика-ти для одного торту, або десять тістечок, та оформили їх. У номінаціях «Кращий

майстер арт-класу» і «Краща композиція Євро-2012» за своєю чи фірмовою рецеп-турою кондитери мали підготувати виріб або композицію з тіста. У його складі не можна було використовувати каркаси, не-харчові допоміжні матеріали та синтетич-не склеювання.

ПАт «Ніжинський хліб» у номінації «Краща композиція Євро-2012» предста-вило десятикілограмовий торт «Гостинна Україна» у формі стадіону «Олімпійський» із різними спортивними та іншими атрибута-ми. Автор неперевершеної здоби – началь-ник кондитерського цеху Надія Онокало. За оригінальністю, оформленням, смако-вими якостями, тощо торт було визнано найкращим. Пані Надія виборола перше місце у Всеукраїнському і в реґіональному конкурсах професійної майстерності хлібо-пекарської галузі. Нагороджена Дипломом першого ступеня і сертифікатом для поїзд-ки в Польщу з приводу вивчення досвіду місцевих кондитерів.

Від імені правління та профкому по-тужного переробного підприємства йо-го голова Ярослав Дмитренко тепло привітав переможців реґіонального і Всеукраїнського конкурсів професійної майстерності в хлібопекарській галузі Надію Онокало та Ірину Жукову, побажав їм міцного здоров’я і, звичайно, перемог.

Микола КОХАН

Зн а й н а ш и х!

«Олімпійський» стадіон.Солодкий і без ГМОУ Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся другий Всеукраїнський конкурс професійної майстерності у хлібопекарській галузі. Його мета і завдання – обмін досвідом і широка пропаганда професій пекаря і кондитера, вдосконалення традиційних і розробка нових технологій виробництва, розширення асортименту продукції, поліпшення конкурентних характеристик хлібобулочних і кондитерських виробів, впровадження новітніх технологій їх приготування.

Загалом же тиждень факуль-тету був насичений багать-ма заходами. Це і зустріч із випускниками попередніх

років, конкурс на кращу студент-ську стінгазету, «круглі столи», змагання на першість із волейбо-лу. До речі, у цьому спортивному змаганні брали участь команди викладачів та їхніх вихованців. І хоча перемогли наставники, сту-денти зробили для себе висно-вок – потрібно ще більше тре-нуватися, аби у наступному році бути найкращими!

– Пишаюся тим, що випускни-ки нашого факультету можуть готувати та перевіряти фінан-сову звітність, організовувати обліково-економічний та конт-рольно-ревізійний процеси на під-приємствах різних форм власності та галузей народного господар-ства, – наголосила декан облі-ково-економічного факульте-

ту, кандидат фізико-матема-тичних наук, доцент Марина Юрченко. – Також вести бухгал-терський консалтинг, податковий контроль, працювати головними бухгалтерами, інспекторами по-даткових і контрольно-ревізійних установ, економістами… Фахівці з економічної кібернетики обійма-ють посади керівників підрозділів у системі управління організаціями, виконують функції економістів-

аналітиків, наукових співробіт-ників, працюють розробниками інформаційних систем, програ-містами, Web-майстрами, адмі-ністраторами мереж баз даних. Крім того, перед спеціалістами відкривається широкий спектр можливостей роботи в різних під-розділах банківських та фінансово-кредитних установах.

На факультеті працює три кафед ри – обліку і аудиту, еконо-мічної кібернетики та інформати-ки, вищої математики. Очолюють їх знавці своєї справи, які приділяють підвищенню якості навчального процесу велику увагу. Викладачі факультету беруть активну участь у науковій діяльності, всеукраїнських конференціях. Студенти обліково-економічного факультету – неодно-разові переможці та призери олім-піад із фахових дисциплін, активні учасники науково-практичних се-мінарів та конкурсів.

т и ж д е н ь фа к ул ьт е т у

«У Вірменії такого вишу немає!»Обліково-економічний факультет Чернігівського державного інституту економіки та управління відзначив своє 17-річчя! У культурно-освітньому центрі «Перемога» відбувся святковий концерт, який підготували викладачі кафедр та студенти. Зі сцени лунали пісні, жарти від представників трьох команд КВК. Вражаючі танці, що виконали вихованці факультету та їхні наставники, не залишили байдужими нікого із глядачів.

Третьокурсниця спеціальності «Облік і аудит» Ольга Рубан хоче пов’язати своє життя із бухгалтерією:

– Обрала цей фах, бо і мама, і бабуся працювали бухгалтерами. Дуже радію, що навчаюся саме у цьому інституті, адже тут я багато чому нав чилася і зустріла справжніх друзів.

Другокурсник Армен Степанян вчиться за спеціальністю «економічна кібернетика»:

– Із комп’ютером – я на «ти». Це, як кажуть, моя стихія. Часто запи-тують однокурсники, чому обрав Чернігівський інститут, на що відпові-даю з усмішкою: «У Вірменії такого вишу немає!» Та насправді моя родина звідти переїхала до Чернігова понад вісімнадцять років тому.

Юлія Лапа – третьокурсниця, майбутній бухгалтер, побажала вик ладачам факультету залишатися добрими, чуйними і вимогливими, а студентам закінчити успішно навчання, отримати дипломи та знайти достойну роботу.

Лариса ГАЛетАФото автора

тістороб Ірина Жукова (ліворуч) та начальник кондитерського цеху Надія Онокало

к о н к у р с

У плеяді письменників прибулоXIII Чернігівський обласний літературний конкурс для дітей та молоді проводиться з 1999 року. За цей час у ньому взяли участь кілька тисяч літераторів віком від 5-ти до 35-ти років. Потім немало з них здобули всеукраїнське та міжнародне визнання, стали професійними письменниками, видали не одну власну книгу.

Організатори конкурсу – управління у спра-вах сім’ї та молоді облдержадміністрації, Чернігівський інтелектуальний центр та почесний президент Благодійного фонду

імені двічі Героя Радянського Союзу Олександра Молодчого, депутат Чернігівської міської ради Олек сандр Шкурат.

Нещодавно відбулося засідання журі конкурсу за участю відомих літераторів, членів Національної спіл-ки письменників України, яке й назвало цьогорічних лауреатів. Ними стали:

1 місце – Аліна Міхненко, 21 рік, приватний під-приємець (м. Чернігів), – за участь у літературно-мистецьких проектах радіо «Новий Чернігів» та бі-бліотечного пункту Чернігівської міської бібліотеки ім. М. Коцюбинського;

1 місце – Анастасія Биховець, учениця 10-А кла-су ліцею №22 м. Чернігова, – за виготовлення м’яких іграшок, героїв українських народних казок у гуртку Чернігівського палацу дітей та юнацтва;

2 місце – Катерина Британ, учениця 11-Б класу школи №20 м. Чернігова, – за участь у гуртку юних журналістів та літераторів;

3 місце – Олена Заяць, учениця 11-Б класу школи №20 м. Чернігова, – за участь у гуртку юних журна-лістів та літераторів.

Сергій ДЗюБА



ріДнИЙ КрАЙріДнИЙ КрАЙ

У селі Дігтярівка, за півтора десятка верст від Новгорода-Сіверського, дуже давно з’явилася ікона Богородиці Дігтярівської. Справжні рев-нителі українського не перестають шукати

дату, за якою вправний богомаз додавав пензлем останній штрих у благословенній справі, закінчуючи роботу над створенням неперевершеного шедевру.

Ось лише сміливі пошуки науковців ніяк не на-близяться до підсумкового повідомлення, розбеще-ному на сенсаціях ХХІ століття, товариству щодо дати народження невеличкого святого лику з розмірами 30х24,5 см. Але – на все воля Божа. Звичайно, сумно, що творіння у первісному вигляді, вважай, втрачене, бо ж навіть жодного варіанту повернення до храму оригіналу ікони немає.

Творець козацького храму

Колись Івану Мазепі так полюбився цей хрис-тиянський образ Богородиці, що він вирішив навіть звести у Дігтярівці над Десною новий і величний мурований храм, у якому б і зна-

йшлося найпочесніше місце для художнього творін-ня невідомого автора. І дарма, що на будівництво довелось лише відіб раних цеглин витратити десь за мільйон. Церква Святої Покрови Богородиці ви-йшла розкішною і привабливою. Словом, гетьман недарма витратив на благочестиве будівництво 15 тисяч золотих.

І нехай колись розпочата дискусія навколо пер-шої служби у храмі так і не стала конкретною щодо дати, ми все одно розуміємо, що великий гетьман і сам неодноразово молився тут, прикладаючись до ікони; і своєму союзникові Карлу ХІІ демонстрував архітектурне Боже творіння Подесення.

Храм жив молитвою і долею села. З усіх закутків північної Сіверщини з’їжджався люд на урочисті свя-та, на велику службу і на буденні діла. Передзвони, що летіли малиновою мелодією за Десну, було чути аж у Кролевці. А саму красу хрещатого п’ятибанного архітектурного творіння зі стрімкими хрестами за прозорого неба бачили у багатьох деснянських се-лах Новгород-Сіверської козацької сотні, а пізніше й великого повіту.

У сувору пору непростих випробувань для україн-ської гетьманської влади Іван Мазепа, кинувши ви-клик Петру І у жовтні 1708 року, швидше за все не раз заходив до новозбудованого храму, наповненого пахощами не лише ладану, а й свіжістю фарб настін-них розписів. Його – сильного і мужнього чоловіка, відвертого і набожного християнина, весь час поло-нили очі Богородиці Дігтярівської. Тому він подовгу молився, просив не раз і не два матір Божу засту-питися за Україну. Восени 1708 гетьман вкотре при-клався до образу. Недарма ж він і неперевершеної

краси срібні шати у позолоті спеціально замовляв у найкращих майстрів. І дарма, що цар Московії Петро І на підґрунті маніакального гніву піддав че-рез московських попів анафемі «на віки» всі діяння і подвижницькі зусилля українського господаря, у селі не забували достойника, любили гетьмана.

Храм діяв, блищали на сонці хрести над банями, а благочестивий православний український люд з Подесення – від Новгорода-Сіверського до Сосниці – вважав за честь увійти до цього Божого храму.

Духовна руїна

Усі духовні скрижалі виявилися поламаними радянською владою, котра сформувала вже у перше десятиліття свого існування претен-зію на «нову релігію», побудовану на постула-

ті невизнання Бога, войовничому поході на церкву, священиків, віру.

У тридцяті закрили двері 90 відсотків храмів Новгород-Сіверщини, більшість із яких були зруй-новані до землі. Лише жменьці по селах та у місті вдалося ще раз відчинитися за часів окупації. Лише інколи, казали люди, після 1931 року комуністична влада села дозволяла звершити богослужіння на ве-лике свято. Воєнної пори, по суті, востаннє повноцін-но проводились служби, звершувалося таїнство хре-щення, вінчання... Хоча за відступу з Сіверської землі німці спромоглися використати культову християнську споруду заввишки 45 метрів, як спостережний пункт для корегування гарматного та кулеметного вогню. Ось і «дісталось» бароковій церкві удруге після ко-муністів. Але то війна...

Добрі люди-архітектори разом з істориками ма-ли бажання не допустити остаточного перетворення пам’ятки на суцільну руїну. Тому і плани реконструк-ції у 50-ті складали, встановлювали «ліси», готуючись до реставрації. Можна сказати – вірили у дива. Але голова колгоспу, до речі, Герой праці, з одіозним оточенням спромігся виключити храм із переліку пам’яток історико-культурного значення. Це стало-ся у 1963 році. Чи спробували люди захистити храм?

Отже, 47 років тривав болісний та мученицький експеримент, розпочатий ще комуністами та пе-рерваний війною, над забуттям усього, що зветь-ся українським православним духом. Прикро й за двадцятилітній термін тривалості останнього етапу бездіяльного споглядання на невинну жертву люд-ського самодурства.

Чомусь у іншім краї все було по-іншому. От тільки непорозуміння сталося у селі. Остаточно кинувши на поталу храм Божий, село теж не знайшло спокою, про який, мабуть, мріяли й ті ж ініціатори місцевого по-грому церкви від 30-х і аж до початку 60-х. Здавалось би, могутнє і потужне коноплярське господарство, у

якому працювало аж п’ять Героїв Соціалістичної Праці та кілька десятків колгоспників і раз, і два, і тричі на-городжених орденом Леніна. І раптом втратив «своє дітище», колгосп-мільйонер раніше за тих, хто не мав особливих заслуг і животіє до сьогодення. Швидкими темпами розтягли матеріальну частину, поруйнували добротні ферми, а всі і вся опинилися над прірвою хаосу. Чи не наука прийдешнім поколінням?

Почуті молитви

У неділю, 16 жовтня, близько полудня, на прес-тольне свято ікони Богородиці Дігтярівської над селом покотився передзвін. Його зно-ву було чути у всіх кутках Дігтярівки і дале-

ко за ї ї межами. То сільська православна громада разом із настоятелем отцем В’ячеславом УПЦ КП зустрічали прибуття на землю дігтярівську його Преосвященства Іларіона, єпископа Чернігівського і Ніжинського УПЦ КП.

Храм ожив. Дійшла таки черга і до дігтярівської святині. Знайшлись добрі люди як в Україні, так і за кордоном, які не змогли й надалі залишатися осторонь руйнації цього особливого як за формами, так і за декором явища у стилі західноєвропейського бароко.

Радіє душа у директора Науково-дослід ного інсти-туту теорії та історії містобудування та архітектури Сергія Юрченка з м. Києва. У ці дні у нього відпові-дальна пора. Вже є плідна робота упродовж весни і минулого літа. Гарні будівельники із Глухівського іс-торико-архітектурного заповідника під керівництвом майстра реставраційних робіт Олександра Єременка добре впоралися з наміченим. На часі встановлення однієї з бань із золоченим хрестом.

Тепер же – на водосвятному молебні, який звер-шує архіпастир Іларіон із настоятелем храму, разом із кількома десятками прихожан Свято-Покровської парафії були присутні й будівельники. По закінченні служби єпископ окропив вірян освяченою водою і оголосив перед присутніми свою проповідь.

Звичайно, владика зосередив увагу на двох основ-них моментах: він зробив акцент щодо історичної долі чудотворної ікони Богородиці Дігтярівської, по-яву якої пов’язують із 1392 роком, та із задоволен-ням поділився радістю з нагоди початку підняття з руїн мазепинського храму Св. Покрови Богородиці.

Він утретє на землі, якою ходив у радощах та у тривозі Іван Мазепа. А тому душею приріс до історич-ного і святого місця. Щирими словами проповіді він звернувся до Бога з проханням допомогти громаді звершити справу багатьох поколінь – відновити храм.

На архіпастирській службі були присутні голо-ва місцевої громади села Тетяна Школьна, секретар сільради Лідія Швець. Вони й за часів роботи педа-гогами у місцевій школі прагнули пришвидшити той

день, коли храм почне своє відновлення. Зверталися у різні інстанції по допомогу. Нарешті сталося диво…

Воскресіння з руїн

Наразі весь храмовий простір під будівельними «лісами». Сергій Юрченко каже: «За добрих умов і з Божою поміччю впродовж 3–4 років зможемо здійснити задумане. Тут не можна

прискорюватися. Адже робота складна не лише станом пам’ятки, але й відповідальністю. Перед нами стоїть завдання не звичайного якогось відновлення, а рес-таврування з усіма вимогами максимального набли-ження до первісного вигляду. Маємо кілька світлин різних часів, матеріали досліджень з геометрични-ми викладками архітектора Маріонели Говденко, що дос тойно виконала у 1954 році. Словом, така тонка робота і залишені у спадок напрацювання дозволять підійти до відновлення з ювелірною точністю. Добре, що наша праця знаходить розуміння у жителів села. Допомагають і словом, і ділом, а отець В’ячеслав – зрозумілою душі молитвою. Молодий будівельний майстер Олександр Єременко, маючи за плечима 29 років, каже, що у щоденній роботі на відновлен-ні храму відчуває небувалий приплив енергії. Хоча у його будівельному життєписі – вже немало відпові-дальних робіт на культових спорудах Глухівщини».

Допоможе легендарна ікона

А що ж із чудотворною іконою? Доля ї ї занадто легендарна, загадкова і утаємничена навіть сьогодні. Ми не маємо оригіналу. Існує кілька списків. Той лик, у якому постає Богородиця

Дігтярівська перед нами – і у шкільному музеї зі світлини, і у книжках, – є втіленням образу зі спис-ку, представленого у Чернігівському музеї історико-архітектурного заповідника. Різні роки створення ї ї, бува, називають. Звичайно, що найцікавішим є по-чути 1392 рік. А легенд про зникнення та раптову появу образу на тому ж місці у храмі – також ви-стачає. Ось тільки за оригінал прикро.

«Маємо сподіватися, – продовжує думку що-до майбутнього храму, а разом і чудотворної ікони Сергій Юрченко, – що нам вдасться отримати висо-кого рівня копію цієї ікони спеціально для храму...»

Що ж, як кажуть, життя продовжується, а тому віримо і молимося, щоб у Новгород-Сіверському Подесенні оновлений передзвін церковних дзвонів із храмової гори Свято-Покровського храму проклав та-ки дорогу нинішньому поколінню до Бога, до храму, до української історії, з якою і має воскреснути Україна.

Борис ДОМОЦЬКиЙ м. Новгород-Сіверський

Тепер воно невеличке. Звичайне поліське село – півтисячі жителів. А ще півстоліття тому Дігтярівка мала люду утричі більше. Хоча, звісно, не чисельністю душ славиться українське село. Швидше за все – духом!

Покликалидзвони доХрАМУ



X III Ч е р нігів ськ и й об л ас н и й к о н к у р с м олод и х ж у р н а лістів

НАЗВАНО ЛАУрЕАТІВ

Такий конкурс традиційно проводять управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації, Чернігівський інтелектуальний центр, Чернігівська міська організація Національної спілки журналістів України та почесний президент Благодійного фонду імені двічі Героя радянського Союзу Олександра Молодчого, депутат Чернігівської міської ради Олександр Шкурат.

За цей час конкурс здобув визнання не лише на Придесенні, адже його переможці працюють тепер у багатьох чернігівських і столичних ви-даннях, а також на телебаченні та радіо.

Нинішніх лауреатів назвало авторитетне журі, до складу якого увійшли відомі журналісти. Отже, переможцями та призерами цьогорічно-го конкурсу стали:

1 місце – Юлія Кошелєва, студентка III курсу Чернігівської філії Київського славістичного університету (міжнародні відносини) – за статтю «Аніме як стиль життя»;

1 місце – Борис Дудко, учень 5-Г класу ліцею №15 м. Чернігова – за участь у проектах радіо «Новий Чернігів»;

2 місце – Марія єфімова, студентка ІІІ курсу юридичного факультету Чернігівського державного технологічного університету – за матеріал «Кохання живе три роки? А як у Чернігові?»;

2 місце – Дарина Примак, студентка І курсу філологічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка – за матеріали «Незвичайні професії в Чернігові є», «Крокуйте сміливо наши-ми слідами», «Наймасштабніше шоу в історії області: «Dance Майдан. Битва міст Чернігівщини»;

3 місце – Ольга Бівалькевич (Бендрик), студентка V курсу Чернігівського державного інституту економіки і управління (управління проектами) – за матеріали «Безмежний простір для отримання нових вражень», «Дешевше тільки пішки»;

3 місце – Анастасія Примоченко, учениця 7-Б класу школи №20 м. Чернігова, – за участь у гуртку юних журналістів та літераторів.

Сергій ДЗюБА

п ор и р о к у

Завітали вітри арктичні...

... І посипалося листя з дерев. Те, яке ще трималося. Правда, деякі не поспішають розлучатися з ним. Але то вже, як кажуть, справа техніки: просто нізащо йому сьогодні зачепитися. Морози періодично тиснуть, колючі вітри північних напрямків обірвали його з беріз, котрі ще недавно дивовижно красиві стояли в жовтих сукнях. І лише довгокосі плакучі верби опираються: зелене листя хоча й «прихопив» мороз, чіпко тримається матері. Та й воно скоро опаде...

Зима нинішньої осені якось не поспішає в наші краї. Нічні морози до-волі швидко змінювалися теплом. Навіть уночі температура на те-риторії області піднімалась до 4-х градусів тепла (Чернігів та Остер Козелецького району). Правда, це після 8-градусного морозу, зафік-

сованого в ніч із минулої неділі на понеділок метеостанцією у Покошичах Коропського району. Тоді, до речі, вище мінус п’яти не спостерігалося ніде.

Це правда, що абсолютні показники тепла в окремі дні ще переважають аналогічні значення холоду в першій половині листопада. Зате у другій по-ловині температурні домінанти набувають протилежного характеру. І по-чаток другої декади, як прогнозують синоптики, дедалі більше набуватиме зимових рис. Принаймні, синоптики обіцяють побачити перший сніг – якщо не на землі, то у повітрі.

Подекуди його вже бачили. У столиці Росії Москві, у південно-східних об-ластях нашої держави. Винуватець тутешньої зимової погоди – циклон, який через цент ральну територію Російської Федерації вийшов на нижнє Поволжжя.

Зрештою, нам про зиму годиться думати, а ось декого з південної Європи обсідають інші клопоти. В Італії, Франції та Іспанії зливи зі штормовими ві-трами обумовили сильні повені. Особливо потерпіла північна частина Італії, де рівень води у річці По піднявся на 4 метри вище норми. Загинуло 16 чо-ловік. Евакуйовано кілька тисяч місцевих жителів. У Туріні та Мілані закриті всі навчальні заклади. Не працює міський транспорт.

Тривають повені і в Таїланді. Тут кількість загиблих перевищила півтисячі чоловік. Під водою опинилося близько третини провінцій країни. Матеріальні збитки, завдані державі, становлять мільярди гривень. Потерпіли не лише сільгоспугіддя, а навіть сучасні підприємства із виробництва електроніки і комп’ютерної техніки.

І нам є що згадати. Наприклад, минуле літо, особливо його «дощову» частину, коли гриміло не лише вдень, а й уночі. Яким-то буде наступне?

Лесь ГОМІН

Ю віл е й

8 листопада в багатьох містах веселі і кмітливі збираються, щоб відсвятку-вати день народження своєї улюбленої гри. Цього року це свято особливе, то-

му що КВК виповнюється 50, золотий ювілей!З цієї нагоди в Міському палаці культу-

ри Чернігівська ліга КВК влаш тувала шоу-концерт і запросила на нього своїх друзів.

Свої найкращі номери та щось новеньке показували КВК-команди Чернігова: «7’я» – одна з найвідоміших міських команд, моло-

да команда 13-ї школи під назвою «Стоп», коман-да педагогічного університету «Конфетка», «Люди Че», «Збірна капітанів», «Студ-кафе», «С потолка» та збірна КВК-команда Чернігова та Прилук з такою «прос тою» назвою – «Эйяфьятлайокюдль». Для всіх учасників цих команд КВК став не просто грою, а частиною життя.

Відзначаючи свій ювілей, всі КВК-команди виклались сповна та подарува-ли глядачам яскраве шоу та вибух пози-тивних емоцій.

Олена ДОБРОВОЛЬСЬКА

да педагогічного університету «Конфетка», «Люди

8 листопада 1961 року в чорно-білий телевізійний ефір вийшла перша гра КВК. Сорок років потому в 2001 році ведучий та президент клубу веселих і кмітливих Олександр Масляков запропонував відзначати цей день як «Міжнародний день КВК». Тепер це вже традиційне свято.

КВК – 50!

да команда 13-ї школи під назвою «Стоп», коман-да педагогічного університету «Конфетка», «Люди Че», «Збірна капітанів», «Студ-кафе», «С потолка» та збірна КВК-команда Чернігова та Прилук з такою «прос тою» назвою – «Эйяфьятлайокюдль». Для всіх учасників цих команд КВК став не просто грою, а частиною життя.

команди виклались сповна та подарува-ли глядачам яскраве шоу та вибух пози-тивних емоцій.

к о н ц е р т и

Не вперше виступає в Ніжинському держуніверситеті імені Миколи Гоголя Національна заслужена академічна капела України «Думка». Цього разу колектив відкрив хор-фест, який організовує кафедра вокально-хорової майстерності факультету культури і мистецтв.

Заснований 92 роки тому, хор завжди представляв українську культуру не-залежно від політичних віянь. У неза-лежній державі він отримав доступ

до духовних релігійних творів. Ми почу-ли шедеври Олександра Кошиця, Кирила Стеценка, Сергія Рахманінова. Натхненно диригував ними художній керівник лауре-ат Національної премії України імені Тараса Шевченка Герой України Євген Савчук, який 25 років очолює улюблене дітище.

Прекрасними були солісти: заслужені артисти Украї ни Михайло Тищенко, Олена Нагорна, Мирослава Солов’яненко, Олена Нікітюк. Найкраще враження справила за-служена артистка України Тетяна Гавриленко. Її меццо-сопрано в «Утоптала стежечку» Якова Степового прозвучало дуже образ-но і щиро.

Технічно складними хорами «Гори мої, гори» Воло димира Зубицького та фольк-опери Євгена Стан ковича «Цвіт

папороті» диригував заслужений діяч мистецтв України Андрій Ворошилов. Спеціалісти і меломани насолоджува-лися віртуозністю і злагодженістю ба-сів, тенорів і сопрано.

Після такої кульмінації Євген Савчук знову повернув нас до роздумів піднесе-ними і глибоко тужливими «Думами…» Тараса Шевченка.

– Ви переконали нас в існуванні гармо-нії, – резюмував концерт ректор Гоголевого вишу, професор Олександр Бойко.

Натхненником імпрези виступила про-фесор, заслужений діяч мистецтв України Людмила Шумська. Її фінансово підтри-мала асоціація «Об’єднання підприємств Ніжинщини».

Надія ОНиЩеНКО

Глибокий колодязь УКрАЇНСЬКОЇ ДУШІ



оБерегИоБерегИ

Не в ста гривнях річ...Дорогою до села перечитую два аркуші з учнівського

зошита в клітинку. Що ж сталося? Смертельного нічого. Всі живі. Тільки в колишньої сільської бібліотекарки Нелі Іванівни на душі неспокійно. Сама інвалід, на візку вулицею їздить, а болить їй за свою сільську людину:

– Дуже дорожу спілкуванням з Марією Іванівною Метлою. Незважаючи на літа, вона мислить розумно, по-сучасному. Їй уже 82 роки. 44 з них трудилася в колгоспі. На всіх роботах, як зазвичай кажуть. Й ланковою була, й будівельницею, й комірницею. Сім’ю мала велику, а тепер сама ледве по хаті пересувається з палицею. Її Іван Іванович помер ще 14 літ тому. Фронтовиком був. Тепер вдові не обійтися без допомоги соціального працівника. Та за це платити треба. Не менш як сто гривень. А щоб не плати-ти, потрібно, аби сини одержували не пільгові пенсії, а за пенсійним віком. Не дотягує ї ї Володя до 60-річчя. Йому тільки 58. 29 із них був підводником, складні завдання ви-конував у північних суворих водах Радянського Союзу, міг і загинути. Далеко від матері живе – в Севастополі. Олексій – у Харкові, теж пенсіонер. А Мишка на світі вже немає...

Не в ста гривнях річ. Чому такі заслужені сільські жінки не можуть отримувати допомогу від соціальних працівни-ків безплатно? Невже Марія Іванівна цього не заслужила? Має ж бути якийсь виняток!..

Винятку, виявляється, немає.Забіжу наперед:– Закон і крапка! – скаже мені після поїздки в Наумівку

завідувачка відділенням соціальної допомоги Любов Клименко. Її кабінет – у Корюківському територіальному центрі з обслуговування пенсіонерів та одиноких грома-дян. Прізвище Марії Іванівни я не назвала, бо ж не во-на жалілася... Просто запитала про порядок надання со-ціальної допомоги.

– А що – в синів не знайдеться сто гривень для ма-тері? – обурилася завідуюча.

– Вона їх і не просить. Але, думаю, що знайдеться...– Пенсійний вік вигадали не ми. Доживе син до 60-ти

років, матір обслуговуватимемо безплатно.

– А якщо пенсійний вік стане вищий?..– Доведеться матері чекати... Перед законом усі рів-

ні: й заслужені, й ні.Виходить, ніхто й ніколи не збирається порушувати

проблему з винятком. Пільгові пенсії теж є різні. 29 років на підводному човні не кожен витримає...

Любов Клименко стоїть на боці закону, і переконувати ї ї в чомусь було марно. Там наче, я не представлялась корес-пондентом, а простою смертною. Скільки їх, таких, заходить!

Вдови короваї не печутьПідходжу до двору Марії Іванівни, а біля хвіртки

– інвалідний візок. Мабуть, Неля Іванівна тут. Не помилилась. Сидять удвох із господинею, бесідують...

– Повірте, я нікуди не писала! – щиро вигукує Марія Іванівна. – Хіба я одна плачу гроші за обслуговування? Таких по району, знаєте, скільки назбирається?! Порядок є порядок! Це ви, Нелю Іванівно, за писанину взялися?

Гості нікуди діватися:– Не відмовляюся! Знаю ваше життя, тому й написа-

ла. Я маю право на це. Сердитесь?– Навіть не знаю, – відказує Марія Іванівна. – Закон

не зміниш. Та й кому захочеться за таке братися? Будемо жити як живеться... Я про нашу соціальну працівницю поганого слова не скажу. Все мені з крамниць привезе, що замовлю. За газ й електрику заплатить. А все інше – якось сама. Спасибі Богу, з палицею по хаті соваюся. Картоплю мені садять під трактор. Один трудящий на-умівець, Микола Аніщенко, щовесни це робить. І до-глядає технікою, й копає... Гроші плачу. Аякже? Грядки сама пораю зі стільчиком. Коли діти приїздять – по-міч безплатна.

– Вам, мабуть, важко їх приймати? – не втримала-ся, щоб не запитати.

– Та ні. Тоді якраз здоров’я прибуває. Піч з костуром то-плю. Пироги печу, ладки, налисники. А борщ який смачний!

Марія Іванівна – майстриня на всі руки! – додає Неля Маслова. – Які вона пекла короваї! У кого весілля – до неї йдуть. Які гості чи делегації в колгоспі – теж замов-ляють. Нікому не відмовила.

– Пекла, поки Іван був живий. Як стала вдовою – вже не печу. Вдови не мають права за це діло братися!.. А то ж, бувало, у печі горить, тісто підходить. Колоски на ко-роваї гарні-гарні. У мене вже питали: «Чому вони у вас не пригорають, а такі ж золоті, як на полі під сонцем?» Розказувала, що з прісного тіста їх роблю і з добрим на-строєм, – доповнює Марія Іванівна.

Ми вже забулися про сто гривень. Згадувала госпо-диня часи, коли ланковою була після війни. Тяжкий труд! Картоплі тоді, правда, мало садили. Зате льону доволі сіяли. Про які комбайни могла бути мова?! Збирали, розстилали і піднімали вручну. Ще й обмолочували домашнім прачем. З піснями працювали, задарма, радіючи, що війни немає. Їх заспокоювали: «Колгосп піднімати треба! Усім важко. Полегшає – тоді й гроші будуть». Коли люпин почали в кол-госпі сіяти, врізалося в пам’ять, тоді й зарплата з’явилася.

Незамінною була Марія Іванівна і в садово-городній бригаді. Агроном Микола Лазебний мав ї ї за найпершу помічницю. Була більше ніж ланкова. За все бралася. Особливо навчилася із жінками гарну розсаду вирощува-ти. У колгоспі було багато парників. Висаджували у від-критий ґрунт помідори, капусту. Огірків сіяли чимало. Як вродить, серце радіє!

Трудилася згодом і комірницею, і в сільській торгів-лі. Що б не довірили Марії Метлі, ї ї турботи – із совістю!

Хата Марії Іванівни вся в рушниках. Як не попросити показати ще й інше своє вишивання? Стільки, мабуть, жод-на жінка в Наумівці краси не створила на полотні! Хіба ж одні рушники вишивала?! Таких сорочок ніде не побачиш. І скатертин, і серветок, і подушок. Оце взялася вишивати сорочку ще одному з онуків – Юркові. Всім подарувала, його черга настала...

– Івана Івановича свого теж у вишиваній сорочці по-ховала. Він попросив.., – тихо повідала жінка. – Дорогий він у мене був чоловік! Я за нього в 16 років заміж піш-ла. Й не жалкую.

Пам’ятає, як прийшов Іван Метла з війни, точніше, з госпіталю після третього поранення. Якраз у Марійчиної подруги молодь збиралася на вечорниці. Тоді по черзі в хатах гуляли. Іван на поріг!.. Наче світ інший став...

Не вихвалявся він своїм героїзмом. Це вже через роки розкаже, як воювалося. Командував кулеметною обслугою. В операції «Багратіон» брав участь. Виконував наказ: «У бої місцевого значення не встрявати!» Смерті не боявся і вогняного пекла – теж...

Після гуляння, коли розходилися по домівках, хлопець спіткнувся біля двору і впав. Хтось засміявся, а Марійка кинулася піднімати, потягла за руку. Він як застогне! Глянула дівчина – на руці великий свіжий рубець від ра-ни. Защеміло серце...

Фото й нагороди Іванові тепер на стіні в рушниках. Орден бойового Червоного Прапора, медалі «За відвагу», ще ордени й медалі. І синочки всі дивляться разом з бать-ком: з матір’ю вони весь час.

Свої ж нагороди Марія Іванівна на показ не виставила. Є в неї медалі від радянської влади і президентів незалеж-ної України, почесні грамоти, подяки, нагрудні знаки – всі за труд, за те, що колгосп з руїн піднімала й підняла. Ще шість років після виходу на пенсію роботи не кидала, чле-ном правління, згадує, обирали двічі. З ї ї першої ланки вже жодної трудівниці на світі немає. Із садово-городньої бри-гади, слава Богу, живі Настя Олійник, Галина Півторацька, Поліна Козій, Катерина Мальотенко. Якби могли зійтися разом, то й заспівати не гріх!...

Яких тільки пісень не знає Марія Іванівна!– Ми з Іваном довго виступали в клубі у фольклорному

ансамблі. Сорочки я сама вишивала для виступу. Дехто з жінок собі голову не морочив – пошили з куплених

рушників, де малюнок набитий фарбою. Хіба я могла собі таке дозволити? – щиро каже моя співбесідниця. – Попораємося – і до клубу! Молодь йде і ми. Так нам добре!.. Ходили співати доти, доки не підкосила гірка звістка про раптову смерть Михайлика нашого, найстаршого синочка. Не змогли ми на сцену виходити... Далеко він жив, у Росії...

Аби відволікти Марію Іванівну від гіркої згадки, пере-воджу розмову на інше:

– Покажіть ще, будь ласка, свої вишивання.Дістає – старенька мати зі скрині вузлик:– Це онукам із Росії. Весільний рушник з диво-птахами

й різні серветки... А це в мене рушник із калиною. А в кали-ні – серце. У серці – ініціали Тараса Григоровича Шевченка. Коли почую його вірші – плачу. Тепер мало вони звучать по радіо й телевізору. Хіба що в березні, на його річниці...

Дістає й дістає зі скрині Марія Іванівна дива й дива. Їм, здається, не буде кінця...

«Я люблю тебе, життя!..»Говоримо про різне. Не байдуже сільській жінці ні до-

ля країни, ні майбутнє молоді.– Коли почую, що молоді скаржаться на труднощі, ду-

же обурююсь, – зізнається небайдужа господиня. – Я всім кажу: «Не бачили ви справжніх труднощів! Живете, мов у раю, й не хочете цього зрозуміти! Не треба цуратися ніякої роботи. Країну без труда не піднімеш!»

Вона вже давно не ланкова. На якісь вшанування не кличуть. Хвіртку хіба що якась із сусідок відчинить або со-ціальна працівниця. Може Неля Іванівна навідатися. А щоб голова сільради коли завітала, немає такого. Марії Іванівні не шкода заплатити сто гривень за те, що ї ї обслуговує со-ціальний працівник. Болить від того, що ї ї трудові заслуги забуті, ніби їх і не було. Навіть на дні села у них здебільшого вшановують тих, хто в Наумівку приїхав, коли все збуду-вали і всього досягли... Та якби й позвали на шанування, вже б не дійшла. До Івана на кладовище не добереться, а щоб у центр – не може бути й мови!..

Що тут мудрити? Настав час, коли фронтовиків можна на пальцях полічити, вдів їхніх теж. Коли до них не захо-дять – трагедія. Неля Іванівна у листі про це не писала. Без написаного зрозуміло.

Недавно на районній ветеранській конференції наумі-вець Іван Скрипка, який очолює сільську ветеранську ор-ганізацію, розповідав, що вони для літніх людей роблять багато. Почав з того, що коли ті помирають, то з місцево-го господарства безкоштовно виділяють крупи, м’ясо, ви-писують машину і роблять труну. В інших і цього немає.

Яка труна?.. Марії Іванівні ще жити хочеться! Вас усіх побачити! Шкода, не дійде. Ви – до неї йдіть. Ще не піз-но. Може, й допоможете вирішити ї ї проблему. Не обі-йтися жінці без інвалідного візочка. Хоча б простенького «ходунка», як у народі кажуть... А ще не має, чим город удобрювати...

Марія Іванівна до скаржниць не належить. Та якби й набралася сміливості – то хіба це неправда?

Не будуть такі, як вона, листи в усі інстанції слати, на долю жалітися. Давно вона в колі рідних людей співала свою улюблену пісню «Я люблю тебе, життя!..» Якщо ї ї згадають, обов’язково заспіває...

Як же бути із винятком до закону щодо оплати за послу-ги, які надав Марії Метлі соціальний працівник. Терези пе-реважають не в бік Нелі Маслової, яка хоче справедливості.

Спасибі ї ї небайдужій душі, що допомогла мені зустріти ще одну трудящу людину. Гордіться тим, Маріє Іванівно, що ви зробили для колгоспу і села! Люди здатні забувати, а ви гордіться і простіть їх, грішних...

Зоя ШМАтОК с. НаумівкаКорюківський район

За л и ст о м Ч и таЧ а

Вона давно вже не ланкова

«Вибачте, не маю хисту писати, та всяка несправедливість мене мучить. Ось і за Марію Метлу переживаю, тому й узялася за перо. Звертаюся до Вас як до народного журналіста, хоч знаю, що допомогти – навряд чи зможете, але вважаю, що не можна мовчати!..»

З листа Нелі МАСЛОВОЇ,жительки с. Наумівка

Марія з Іваном на сцені

Марія Метла (в центрі) з подругами із садово-городньої бригади



оголошенняоголошення

п р и в ат ні ог оло ш е н н я

Агроном-садовод профессионально обрежети спилит плодовые деревья.

Тел.: 623-690, (098) 488-86-11.

Постоянно покупаем телят, коров, свиней, лошадей. Дорез круглосуточно. Высокие цены.

Тел. (066) 329-16-03.

гі д р о м е т ц е н т р п ові д о м л я є

13-го та 14-го листопада мінлива хмарність, без істот-них опадів. Вітер північно-східний та південно-західний 5–10 м/с. Температу ра вночі 0...–5 ºС, вдень 0...+5 ºС.

15-го листопада невеликі опади, 16-го – без опадів. Температура вночі 0 ... –5 °C, вдень –1 ... +4 °C.

н е с п р и я тл и ві д ні у л и ст о п а д і

14, 17, 25, 28

к а л е н д а р

Сьогодні Сонце зійшло о 7 год. 08 хв., зайде о 16 год. 19 хв. День триватиме 9 годин 12 хвилин. Повний Місяць 10 листопада. Місяць у Близнятах.

За релігійним календарем сьогодні – священному-ченика Зіновія, єпископа егейського, і сестри його му-чениці Зіновії. Апостолів від 70-ти: тертія, Марка, Іуста і Артеми. Мучениці Анастасії Солунської. Озерянської ікони Божої Матері.

Завтра – апостолів від 70-ти: Стахія, Амплія, Урвана, Наркиса, Апелія і Аристовула. Мученика Єпимаха. Священ-номученика протоієрея Іоанна. Преподобних Спиридона і Никодима, проскурників Печерських. Пре подобної Маври.

Післязавтра – безсрібників і чудотворців Косми і Даміана Асійських і матері їхньої преподобної Феодотії. Священномученика Сергія, архієпископа Мелітопольського (1937). Собор новомучеників і сповідників Запорізької єпархії.

15 листопада – мучеників Акиндина, Пігасія, Афонія. Єлпідифора, Анемподиста і тих, що з ними. Преподобного Маркіана Кіринейського. Шуйської-Смоленської ікони Божої Матері.

16 листопада – мучеників Акепсима єпископа, Іосифа пресвітера та Аїфала диякона. Оновлення храму великому-ченика Георгія у Лідді. Преподобного Акепсима. Праведниці Снандулії. День пісний.

Іменинниками будуть: сьогодні – Зіновій, Артем, Марко, Олена, Стефан, Зіновія; завтра – Никодим, Свирид, Мавра, Іван; післязавтра – Дем’ян, Іван, Кузьма, юлія, Яків, Феодотія, Сергій, Кіра; 15 листопада – Афоній, Маркіян; 16 листопада – Йосип, юрій, Світлана, Агапій.

ц и м и д н я м и н а р од и л и с я

12.11

Український поет, драматург Іван Крушель-ницький (1905); українська кіноакторка, народна артистка СРСР, співачка та композитор Людмила Гурченко (1935).

13.11Український громадський діяч, лікар-гістолог

Олександр Черняхівський (1869); український письменник Остап Вишня (Павло Губенко) (1889).

14.11

Французький художник, основоположник імп-ресіонізму Клод Моне (1840); український громад-ський і державний діяч, історик мистецтва, рек-тор Українського вільного університету Дмитро Антонович (1877).

15.11Український композитор, диригент Микола

Радзієвський (1884); український педагог, публіцист, лауреат Шевченківської премії Дмитро Стус (1966).

16.11Український історик Дмитро Бантиш-Камен-

ський (1788); українська фігуристка, олімпійська чемпіонка Оксана Баюл (1977).

Головне управління юстиції у Чернігівській області ОГОЛОШУє КОНКУрС на заміщення вакантних посад:

Головне управління юстиції у Чернігівській областіОГОЛОШУє КОНКУрС на заміщення вакантних посад:

начальника Борзнянського районного управління юстиції (на час відсутності основного працівника). Вимоги: повна вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра, стаж роботи на державній службі в сфері правової діяльності на посаді головного спеціаліс-та не менше ніж три роки або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше ніж п’ять років, громадянство України;

державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуць кого міськрайонного управління юстиції. Вимоги: вища юридич-на освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, бакалавра, грома-дянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером;

спеціаліста ІІ категорії відділу державної реєстрації актів цивільного стану Козелецького районного управління юстиції. Вимоги: вища юридич-на освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста; грома-дянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером.

Додаткову інформацію щодо основних функціональних обов’язків, роз-міру та умов оплати праці надає кадрова служба.

Документи приймає відділ кадрової роботи та державної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області протягом 30 кален-дарних днів із дня опублікування оголошення за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 43, каб. 109, тел. 698-068.

Чернігівська обласна товарна агропромислова біржа

24 листопада 2011 року об 11:00 год.у торгово-операційній залі за адресою:

м. Чернігів, пр-т Миру, 14

проводить аукціонз продажу необробленої деревини

заготівлі I кварталу 2012 року, що пропонується до продажу державними лісовими господарствами

Чернігівської області.Ознайомитись з номенклатурою товарної продук-

ції можна на Чернігівській обласній товарній агро-промисловій біржі (м. Чернігів, вул. коцюбинського, 49-а, к. 212, тел. (0462) 626-544).

Прийом заяв про участь в аукціоні проводиться за адресою: м. Чернігів, вул. коцюбинського, 49-а, к. 212, та закінчується за день до початку аукціону, а саме 22.11.2011 р. о 17:00 год.

– начальника реєстраційної служби Бобровицького районно-го управління юстиції. Вимоги: ви-ща освіта за освітньо-кваліфікацій-ним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на по-садах головного спеціаліста не мен-ше ніж 2 роки або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше ніж 3 роки, доскона-ле знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України;

– завідувача сектором держав-ної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Бобровицького районно-го управління юстиції. Вимоги: ви-ща освіта за освітньо-кваліфікацій-ним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на по-садах головного спеціаліста не мен-ше ніж 2 роки або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше ніж 3 роки, доскона-ле знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України;

– головного спеціаліста секто-ром державної реєстрації речо-вих прав на нерухоме майно реє-страційної служби Бобровицького районного управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-ква-ліфікаційним рівнем магістра, спеці-аліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах провідного спеціаліста не менше ніж 2 роки або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше ніж 3 роки, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, гро-мадянство України.

Додаткову інформацію щодо основних функціональних обов’яз-ків, розміру та умов оплати праці надає кадрова служба.

Документи приймає відділ кад-рової роботи та державної служ-би Головного управління юстиції у Чернігівській області протягом 30 календарних днів із дня опубліку-вання оголошення за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 43, каб. 109, тел. 698-068.

Увага, акція! тільки впродовж двох тижнівтОВ «Носівський цукровий завод»з 1 по 20 листопада 2011 рокуреалізує сВіжий жом для худоби

в необмеженій кількості готівкою 5 грн за тонну.Самовивіз. Реалізація цілодобово в робочі дні.

Адреса підприємства:Чернігівська область, м. Носівка, вул. Заводська, 2.

Довідки за тел. (04642) 3-11-75.

ВАТ «Авдіївський Агрохім»надалі товариство, повідомляє, що чергові загальні збори акціонерів відбудуться 30 грудня 2011 ро-ку о 12:00 годині (реєстрація від 11:30 до 12:00) за адресою Чернігівська обл., Сосницький р-н, с. Авдіївка, вул. Сiверська, 71 з порядком денний:

1. Звіт директора про результати фінансово-гос-подарської діяльності товариства за 2010р.

2. Звіт ревкомісії (ревізора) про результати пе-ревірки фінансово-господарської діяльності това-риства за 2010 р.

3. Затвердження річного звіту та балансу тов-риства за 2010 рік, розподіл прибутку і покрит-тя збитків.

4. Про реорганізацію ВАт «Авдіївський Агро хім» через перетворення у тОВ, призначення (надання по-вноважень) комісії з перетворення юридичної особи ВАт «Авдіївський Агрохім».

5. Затвердження порядку обмін акцій ВАт на письмові зобов’язання про видачу відповідної кількості часток тОВ, що створюється завдяки перетворенню.

6. Затвердження ціни викупу акцій, строків викупу акцій та порядку викупу акцій ВАт у ак-ціонерів, які зареєструвалися для участі у зборах та проголосували проти рішення про перетво-рення ВАт у тОВ.Основні показники фінансово-господарської

діяльності підприємства 2009 / 2010 роки (тис. грн).

Усього активів 350,2/339; основні засоби 619,8/559,7; запаси 22,3/2,4; сумарна дебіторська заборгованість 89,2/98,4; грошові кошти та їх еквіва-ленти 2/12,1; нерозподілений прибуток –109,4/–126,7; власний капітал 272,1/254,8; поточні зобов’язання 66,9/95,4; чистий прибуток (збиток) –17,3/0,5; чисель-ність працівників на кінець періоду (осіб) 6/6. За звітний та попередній роки довгострокових фінан-сових інвестицій та довгострокових зобов’язань не було, власні акції не викупались, кошти на викуп власних акцій не витрачались, статутний капітал не змінювався і становив 55,6 тис. грн.

телефон для довідок (04655) 2-62-42.

Головне управління юстиціїу Чернігівській області

оГолошує конкурсна заміщення вакантних посад: начальників реєстраційних служб Бобро виць-

кого, Борзнянського, Варвинського, Город нянського, Ічнянського, Козелецького, Коропського, Корюківського, Куликівського, Носівського, Сосницького, Срібнянського, Чернігівського районних, Ніжинського міськрайонно-го управлінь юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо- кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах головного спеціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; начальників відділів державної реєстрації ре-

чових прав на нерухоме майно реєстраційних служб Козелецького та Чернігівського районних, Ніжинського та Прилуцького міськрайонних, Чернігівського місько-го управлінь юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах головного спеціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; заступників начальників відділів державної ре-

єстрації речових прав на нерухоме майно реєстрацій-них служб Прилуцького та Ніжинського міськрайонних, Чернігівського міського управлінь юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціа-ліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на дер-жавній службі на посадах головного спеціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; завідувачів секторів державної реєстрації

речових прав на нерухоме майно реєстраційних служб Бобровицького, Борзнянського, Варвинського,

Городнянського, Ічнянського, Коропського, Корю ків-ського, Куликівського, Менського, Новгород-Сівер-сь кого, Носівського, ріпкинського, Семенівського, Сосницького, Срібнянського, Чернігівського, Щорсь кого районних, Ніжинського та Прилуцького міськрайон-них управлінь юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на по-садах головного спеціаліста на державній службі не менше 2-х років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; двох посад головних спеціалістів відділу дер-

жавної реєстрації речових прав на нерухоме майно ре-єстраційної служби Козелецького районного управління юстиції; головного спеціаліста відділу державної реє-страції речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського районного управління юстиції, 4-х посад головних спеціалістів відділу державної реє-страції речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юсти-ції; головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції; 7 по-сад головних спеціалістів відділу державної реєстра-ції речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах провідного спеціа-ліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; двох посад провідних спеціалістів відділу дер-

жавної реєстрації речових прав на нерухоме майно ре-єстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посаді спеціаліста І або ІІ категорії не менше одного року або стаж роботи за фа-хом в інших сферах не менше 2-х років, досконале знання дер-жавної мови, володіння комп’ютером, громадянство України;

головних спеціалістів секторів державної реє-страції речових прав на нерухоме майно реєстраційних служб Бахмацького, Бобровицького, Борзнянського, Варвинського, Городнянського, Ічнянського, Короп-ського, Корюківського, Куликівського, Менського, Новгород-Сіверського, Носівського, ріпкинського, Сос-ниць кого, Срібнянського, Талалаївського, Щорського районних управлінь юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах провідного спеціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3-х ро-ків, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; завідувача сектору легалізації об’єднань гро-

мадян реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на по-садах головного спеціаліста на державній службі не менше 2-х років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України; головного спеціаліста реєстраційної служби

Семенівського районного управління юстиції; голо-вних спеціалістів секторів легалізації об’єднань грома-дян реєстраційних служб Ніжинського та Прилуцького міськрайонних управлінь юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галу-зі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах провідного спеціаліста не менше одного року або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3-х років, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, громадянство України.

Додаткову інформацію щодо основних функціональ-них обов’язків, розміру та умов оплати праці надає ка-дрова служба.

Документи приймає відділ кадрової роботи та державної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області протягом 30 календарних днів із дня опублікування оголо-шення за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 43, каб. 109, тел. 698-068.

Утерянную справку о результатах опреде-ления степени утраты профессиональной тру-доспособности в процентах, нуждаемости в дополнительных видах помощи, серии ЧЛ-13 № 365822, выданную на имя Гавриленко Григория Михайловича, считать НЕДЕЙСТВИТЕЛЬНОЙ.

http://dponline.cn.ua8 № 101 (285) 12 листопада 2011, субота

оСТАння СТорінКАоСТАння СТорінКА

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62, 3-й поверх.Веб-сайт: www.dponline.cn.ua. Електронна пошта: [email protected].Віддруковано у ВАт «РВК «Деснянська правда»,14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62.Газета виходить двічі на тиждень (четвер, субота).тираж тижня – 15 600. Розповсюджується по передплаті.Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком ® та імідж позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Деснянка вільна Засновник та видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда».Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465-114ПР від 22.04.2010 р.

Головний редактор Лариса МІЛОВА. Редактор Леся КОШЕЛЬ. тел. 678-200. Перший заступник головного редактора Петро ГРОМОВИЙ. тел. 4-44-42. Заступник головного редактора Віталій АДРУГ. тел. 4-21-92.Відповідальний секретар Світлана СОКОЛ. тел. 4-44-42.

ТЕЛЕФОНИ ВІДДІЛІВ РЕДАКЦІЇ: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36; гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО. Коректори: Альона ШЕВЧЕНКО, Олена ШЕРЕМЕТ. ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: дворазовий розширений – 49086; дворазовий – 49087 та четверговий розширений випуск – 49088.

м и ст е ц ьк и й п р ое к т

«На хвилі«728»

Учасники цьогорічного проекту «На хвилі «728» вийдуть на сцену Чернігівського міського палацу культури 2 грудня о 18:00. Вони співатимуть дуетом із професійними співаками. У шоу-програмі будуть представлені відомі пісні минулого, які колись «ловили» співвітчизники на радіохвилях своїх приймачів. Постановка пройде як один день життя на радіо, вільного від політики, сірих буднів та нагальних проблем.

Підготовчий процес розпочався ще першого листопада і тривати-ме протягом місяця. Організатор проекту, директор Event Studio

OTF-Performance Оксана Тунік-Фриз розповіла під час прес-конференції про орієнтовну кількість учасників, їх бу-де близько двадцяти. Усі вони відомі та успішні люди, котрі готові докладати зу-силля, аби змінити світ довкола на кра-ще. також організатори обіцяють, що шоу розпочнеться задовго до концерту. Кошти від благодійного проекту планують витра-тити на нагальні потреби Чернігівського міського палацу культури – заміну решти стільців для концертної зали, яким вже понад сорок років.

Режисер проекту Олександр Норов та головний хореограф Олексій Загоруйко поки тримають у таємниці, хто ж саме братиме участь у дійстві. Вони лише зі-зналися, що непрофесійні співаки висту-патимуть в дуеті з професіоналами і на глядачів чекає великий сюрприз.

Нагадаємо, проект «728» об’єднує ві-домих та успішних особистостей навко-ло спільної творчості та благодійної мети вже третій рік поспіль. Саме стільки, 728, місць у концертній залі Міського палацу культури. Половину стільців вже заміне-но саме завдяки небайдужим чернігівцям.

Організатори та учасники проекту не збираються зупинятися на досягну-тому і продов жують цю добру справу.

Лариса ГАЛетА

Не гайте часу, вирушайте до вашого поштового відділення. Нагадуємо, всі надіслані вами квитанції після тижневих розіграшів візьмуть участь у Великому підсумковому розіграші, який відбудеться 18 січня 2012 року. ГОЛОВНІ ПРИЗИ: велосипед, бензокосарка, тачка для садово-городніх робіт, набір інструмента слюсарного.

Переможця буде визначено випадковим відбором серед листів усіх учасників акції.

ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ«Деснянку вільну»на І півріччя 2012 року

ТА ВИГРАВАЙТЕ цінні призи!

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: дворазовий випуск дворазовий випуск четверговий випуск з розширеною з програмою з розширеною телепрограмою ефірних телепрограмою телеканалів

49086 49087 49088ВАРТІСТЬ ВИДАННЯ З ДОСТАВКОЮ (грн) *:

3 міс. 41,55 23,82 32,826 міс. 81,45 45,99 63,99

Копії передплатних абонементів та квитанції про оплату на І півріччя 2012 року над-силайте до 30 грудня 2011 року за адресою: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62 (3-й поверх). Дата відправлення визначається за поштовим штемпелем на конверті.

УВАГА! Окрім передплатних абонементів та квитанцій напишіть кілька слів про себе, свою родину. Розкажіть цікаву історію свого села або міста. Пишіть про те, що вам болить.

Розіграш призів відбуватиметься щотижня.

Приз наступного тижня – ГЛИНЯНА ЖАРОВНЯ

* Без вартості приймання передплати

Не гайте часу, вирушайте до вашого поштового Не гайте часу, вирушайте до вашого поштового

Вартістьпередпл. 45 грн. 99 коп. Кількість

комплектів 1переадрес. грн. коп.

ПВ місце літер.

1

ДОСТАВНА КАРТКА-ДОРУЧЕННЯ

49087

49087

12

12

Деснянка вільна

Деснянка вільна

ДОРОГІ ЧИТАЧІ! Триває фотоконкурс «ПОЛІСЬКА ОСІНЬ».Дякуємо за активну участь нашим конкурсантам.

Як і обіцяли, свої фотороботи ви можете переглянути на нашому сайті dponline.cn.ua

Фотоконкурс «Поліська осінь» триває до 1 грудня. У ньому бра-тимуть участь лише авторські роботи. Максимальна кількість фо-тознімків від одного автора – п’ять. Нагадуємо, що треба обов’язково зазначити: назву роботи, адресу або номер телефону.Фотороботи надсилайте на адресу: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62, редакція газети «Деснянка вільна», 3-й поверх, або електронною поштою: [email protected] з позначкою «Фотоконкурс».

Переможець отримає приз –ФЛЕШ-НОСІЙ на 16 Гб.розкажіть Україні, як саме ви сприймаєте оточуючий світ.

Успіху вам, майстри фотографії!розкажіть Україні, як саме ви сприймаєте оточуючий світ.

[email protected] [email protected]

розкажіть Україні, як саме ви сприймаєте оточуючий світ.

[email protected] [email protected]

розкажіть Україні, як саме ви сприймаєте оточуючий світ.

Увага:

ФОТОКОНКУрС

Documents

Деснянка вільна №285