ÒÅÒßÍÀÌÎÍÒßÍ

ÇÀÕÈÑÒÈËÀ Â²Ä ÐÅÉÄÅвÂÁÓÄÈÍÎÊ ÏÎ ÏÐÎÑÏÅÊÒÓ ÁÀÆÀÍÀ

МОНТЯН захистить!22 Газету видано на пожертви волонтерів Тетяни Монтян

“Мій дім — моя фортеця”. Такбільшість українців ставитьсядо свого житла. Нікому не хо�четься думати про те, що в ньо�

го можуть відібрати помешкання. Однак, цьо�го літа мешканці Позняків зіткнулися самез такою загрозою. Група рейдерів під надій�ним прикриттям міліції зробила спробу захо�пити п’ять квартир у багатоповерхівці попроспекті Бажана, 1М.

У 2007 року мешканці вирішили самостій�но утримувати і доглядати свій будинок. Вониоб’єдналися і створили ОСББ (об’єднанняспіввласників багатоквартирного будинку)під назвою “Авангард�добробут”. Окрім іншо�го, в управління ОСББ перейшло п’ять служ�бових квартир.

Доти право власності на квартири мав за�будовник — ТОВ “Агробудпереробка — ЛТД”.Після створення об’єднання, КМДА на вимогумешканців передала ці житлові площі об’єд�нанню співвласників. І це справедливо. Ко�жен, хто купив собі житло у багатоповерхівціна Бажана 1М, оплатив забудовнику витратина службові квартири — вони були закладеніу вартість спорудження будинку.

В одній з квартир мешканці зробили офісОСББ. А чотири інші здали в оренду. З отри�маних коштів сплачували податок, а рештувитрачали на будинок: ремонт комунікацій,підтримання чистоти, облагородження под�вір’я та інші потреби.

Так тривало більше чотирьох років — ажпоки на службові квартири не наклали окорейдери.

Кому службові квартири належатьза законом?

Коли “квадратні метри” належать одномувласнику — наприклад, забудовнику, — всепросто і зрозуміло. Що ж відбувається, колислужбові квартири переходять у володінняколективу — в даному випадку, об’єднаннямешканців багатоповерхівки?

Українські закони вказують: усе, що знахо�диться за межами окремих квартир, належитьспільно усім власникам квартир у будинку.Сюди входять і горища, і підвали, і ліфти, ісходи зі сходовими майданчиками, і загальнібалкони, і нежитлові приміщення. Справедли�во було б казати, що до цього переліку маютьналежати й службові квартири. Адже усі меш�канці спільно оплачують їхнє спорудження,а потім витрачають гроші на те, щоб утриму�вати їх в належному порядку. Але українськийзакон ігнорує цей факт.

Ніде не закріплено, що таке житло так са�мо належить усім власникам окремих квартиру будинку. Виходить, що люди оплатили бу�дівництво квартир, витрачаються на те, щоб їхдоглядати — але зафіксувати, що це майно на�лежить саме їм, не можуть. Обов’язки є,а прав — немає.

Саме цією помилкою, яку досі не виправи�ли українські правознавці, й вирішили ско�ристатися рейдери.

Як відбувалася атака29 травня цього року у будинок по Бажа�

на, 1М прийшла велика група людей: судові ви�конавці, міліціонери та “молодики спортивноїстатури”. З ними був і такий собі громадянинДмитро Литовченко з міста Нікополя, який за�явив, що він є власником п’яти службовихквартир у цьому будинку. На руках у нього бу�

ло розпорядження суду про те, щоб виселитиусіх людей, які наймали квартири, викинутиз приміщення офіс ОСББ — і вселити Литов�ченка одразу в усі п’ять службових квартир.

Згадане рішення суду вимагає пильноїуваги. Ухвалене воно було аж ніяк не в Дар�ницькому районі Києва, за місцем розташу�вання майна, як того вимагає закон. З незро�зумілих причин, розпорядитися квартирамиу київській багатоповерхівці взявся суд у Ва�силькові.

А те, як обґрунтував свої претензії у судігромадянин Литовченко — ще цікавіше. Усе,що він зміг пред’явити суддям — це інвести�ційний договір на ці квартири, який він ніби�то уклав із забудовником сім років тому. Неві�домо, чому, але більше нічого судді від ньоговимагати не стали. Вони не спитали, чи є у Ли�товченка свідоцтво про право власності наквартири, чи зареєстрував він цю власністьу БТІ, та й навіть згаданий інвестиційний до�говір вирішили не перевіряти. А навіщо? На�томість, суд постановив: квартири належатьЛитовченку, і крапка.

При цьому васильківський суддя сховавсвоє рішення у сейф. Він волів нікому його непоказувати — і не зареєстрував ані в судовійканцелярії, ані в реєстрі судових рішень.

Виконавців, міліцію і “бійців” охороннихфірм ніщо не могло зупинити. Навіть те, щов одній зі службових квартир проживала сім’яз немовлям. Протягом кількох днів орендарівсилою змусили зібрати речі і забратися геть.В одній з квартир рейдери вибили двері — і за�вели туди молодчиків, аби ті тримали тамоборону.

Рейдери були впевнені, що добре сплану�вали і продумали атаку. Вони не сумнівалися,що після її блискавичного здійснення зможутьвідібрати майно у справжніх власників, щобпотім отримати з цього найбільшу для себевигоду.

Однак, мешканці багатоповерхівки і не ду�мали коритися неправосудному рішенню —вони влаштували запеклий опір. І знайшлиадвоката.

Проти беззаконня виступила юристТетяна Монтян

Адвокат Тетяна Монтян мешкає неподаліквід будинку по Бажана, 1М — її квартира зна�ходиться у будинку на Срібнокільській. Вонапостійно допомагає жителям Дарницького ра�йону: консультує (часто — безкоштовно),роз’яснює громадянам їхні права, заступаєть�ся за людей у суді. Тож не дивно, що люди, якіопинилися під прицілом рейдерської атаки,прийшли за порадою саме до Тетяни Монтян.

І вони отримали на своє звернення негай�ний відгук. Нахабність та підлість шахраїв, якізабажали привласнити чуже майно, обурилиадвоката. Тетяна Монтян взялася виручатимешканців багатоповерхівки по Бажана 1Мбезкоштовно.

Монтян негайно допомогла об’єднаннюспіввласників “Авангард�добробут” скластискаргу до апеляційного суду. Вона такожроз’яснила, як не допустити фізичного захоп�лення квартир. У зайнятій рейдерами кварти�рі люди зняли двері, відключили світло та во�ду, винесли усі меблі та обладнання, демонту�вали сантехніку та електричні розетки. Післяцього рейдери не змогли залишатися у примі�щенні і залишили його.

Упродовж всього літа Монтян бороласяіз рейдерами у суді. До яких тільки хитрощіввони не вдавалися, аби затягнути справу. Од�нак, рейдери нічого не могли вдіяти протипослідовних дій адвоката, проти її достемен�ного знання законів, а головне — проти її на�полегливого бажання відновити справедли�вість.

24 вересня Апеляційний суд Київської об�ласті постановив: ні громадянин Литовчен�ко, ні хтось інший не має жодних прав наслужбові квартири у будинку по Бажана1М. Квартири залишилися у володінні меш�канців будинку.

Чому порушуються майнові права?Ця історія — одна з багатьох. У своїй прак�

тиці адвокат Тетяна Монтян постійно стика�ється з порушенням прав людей на їхнє спіль�не майно. Подібні випадки можливі лишез однієї причини: в українських законах непрописані норми, які захищали б спільне май�но українців. Більшість депутатів далекі відтаких проблем — вони заклопотані тількивласним збагаченням. Тому вже 20 років ніхтой не думає розробити та впровадити зміни дозаконів, які стояли б на варті інтересів прос�тих людей.

Уже більше 12 років Тетяна Монтян вивчаєпроблемні частини українського законодавс�тва, а також закони розвинутих країн, які сто�ять на захисті прав громадян. В Україні відпо�відні закони теж можна впровадити — алепотрібно, щоб хтось взяв на себе цю працю.

Тетяна Монтян готова присвятити своюроботу тому, щоб українці отримали належ�ний захист майнових прав. Вона стала канди�датом у депутати від округу №212 (Дарниць�кий район) до Верховної Ради. Саме такогодепутата хочуть бачити у парламенті мешкан�ці будинку по вулиці Бажана, 1М — і ще бага�то людей з Дарницького району, чиї права вжебагато років поспіль захищає Тетяна Монтян.

Тетяна Монтян:”Змінюватизаконодавство —це каторжна робота.Але я до неї готова”

Справа ïðî ðåéäåðñüêå çà-õîïëåííÿ ï’ÿòè êâàðòèð ó áó-äèíêó ïî Áàæàíà 1Ì çàòÿãíó-ëàñÿ íà ÷îòèðè ì³ñÿö³. Àäâî-êàò Òåòÿíà Ìîíòÿí êîìåíòóºñâîþ ïåðåìîãó ó ñóä³ íàäðåéäåðàìè:

“Íàðåøò³, ï³ñëÿ ê³ëüêîõ ì³-ñÿö³â çàòÿãóâàííÿ ñïðàâè íà-øèìè ïðîöåñóàëüíèìè ñóïðî-òèâíèêàìè, Àïåëÿö³éíèé ñóäÊè¿âñüêî¿ îáëàñò³ ñêàñóâàâçíàìåíèòå ðåéäåðñüêå ð³øåí-íÿ Âàñèëüê³âñüêîãî ì³ñüêðà-éîííîãî ñóäó â³ä 12 êâ³òíÿ2012 ðîêó, ÿêèì áóëî âèçíà-íî ïðàâî âëàñíîñò³ íà 5 êè¿â-ñüêèõ êâàðòèð çà ãðîìàäÿíè-íîì Ëèòîâ÷åíêîì”, — êàæåÌîíòÿí.

Âîíà ïðèïóñêàº, ùî ðåé-äåðè ìîæóòü ïîäàòè äî ñóäóêàñàö³éíó ñêàðãó. Îäíàê, ö³ä³¿ íå ïîìîæóòü øàõðàÿì, ïå-ðåêîíàíà àäâîêàò.

Âîíà íàãàäàëà ïðî òå, ùîäèðåêòîð êîìïàí³¿-çàáóäîâ-íèêà ÒΠ“Àãðîáóäïåðåðîá-êà” Ìèêîëà Ìàðèíüîõà âèñ-òóïàâ íà áîö³ ðåéäåð³â. Ïîêèòðèâàëà ñïðàâà, â³í ïîäàâ äîÃîñïîäàðñüêîãî ñóäó ì³ñòàÊèºâà ïîçîâ. Ìàðèíüîõà íà-ìàãàâñÿ äîâåñòè, ùî àêòïðèéìàííÿ-ïåðåäà÷³ áóäèíêóâ³ä çàáóäîâíèêà äî ÎÑÁÁ áóâíåä³éñíèì. “Ìàðèíüîõà ïðîã-ðàâ, áî äëÿ âñ³õ î÷åâèäíî, ùîéîãî ïîçîâ — ö³ëêîâèòî àá-ñóðäíèé. Æîäåí ñóääÿ íåïðèéíÿâ áè ð³øåííÿ íà éîãîêîðèñòü, ùîá íå ãàíüáèòèñÿ”,— ñêàçàëà Ìîíòÿí.

Àäâîêàò óïåâíåíà: çëàãîä-æåí³ ä³¿ ìåøêàíö³â òà ¿õíÿøâèäêà ðåàêö³ÿ ïåðåøêîäèëèðåéäåðàì çä³éñíèòè çàõîï-ëåííÿ êâàðòèð. “Íèí³ ìåøêàí-ö³ áóäèíêó äóæå ðàä³þòü, ùîâñå çàê³í÷èëîñÿ â³äíîñíîøâèäêî. Àëå ÿêáè ìè îäðàçóíå âèãíàëè ðåéäåð³â ç³ ñëóæ-áîâèõ êâàðòèð, ÿêáè ¿ì âäà-ëîñÿ òàì “îêîïàòèñÿ” — âñåáóëî á íàáàãàòî ñêëàäí³-øå”, — ï³äêðåñëèëà ÒåòÿíàÌîíòÿí.

Íà äóìêó àäâîêàòà, öþñïðàâó, ÿê ³ áàãàòî ³íøèõ ïî-ä³áíèõ ñïðàâ, íå ìîæíà ââà-æàòè îñòàòî÷íî çàâåðøåíîþ.“Ïîêè â Óêðà¿í³ íåìຠçàêî-í³â, ÿê³ ñòîÿëè á íà çàõèñò³ìàéíîâèõ ïðàâ óñ³õ ãðîìà-äÿí, ïîñÿãàííÿ ç áîêó øàõ-ðà¿â íà ìàéíî óêðà¿íö³â òðè-âàòèìóòü. ß áàãàòî ðîê³â ïðà-öþþ íàä ðîçðîáêîþ â³äïîâ³ä-íèõ çàêîíîïðîåêò³â, àëå çàä-ëÿ òîãî, ùîá âîíè ñòàëè çàêî-íàìè, ïîòð³áíî, ùîá õòîñüâí³ñ ¿õ íà ðîçãëÿä Âåðõîâíî¿Ðàäè. Öå êàòîðæíà ðîáîòà,àëå ÿ â³ä÷óâàþ, ùî ãîòîâà äîíå¿ — ³ òîìó âèñóâàþ ñâîþêàíäèäàòóðó íà îñ³íí³õ ïàð-ëàìåíòñüêèõ âèáîðàõ”, —ñêàçàëà Ìîíòÿí.

ÌÎÍÒßÍ ÇÀÕÈÑÒÈÒÜÂÀØ Ä²Ì

Ìåøêàíö³ áóäèíêó ïî Áàæàíà, 1Ì ïîâ³ñèëè íà ñâ³é ä³ìáàíåðè íà ï³äòðèìêó Òåòÿíè Ìîíòÿí

МОНТЯН захистить! 33Газету видано на пожертви волонтерів Тетяни Монтян

СЛОВО “РЕЙДЕРИ” äëÿ á³ëüøîñò³ óêðà¿íö³â– äàëåêå ³ ìàëîçðîçóì³ëå ïîíÿòòÿ. Çàçâè-÷àé éîãî ÷óþòü ç âå÷³ðí³õ òåëåâ³ç³éíèõ íî-âèí. Ïðè öüîìó íà åêðàí³ õëîïö³ ñïîðòèâ-íî¿ ñòàòóðè ï³ä êåð³âíèöòâîì äîáðå âäÿã-íåíèõ ³ óïåâíåíèõ ó ñîá³ êîìàíäèð³â âèëà-ìóþòü äâåð³, á’þòü ëþäåé àáî ïðîñòî í³êî-ãî íå ïóñêàþòü äî ïðèì³ùåííÿ. ̳ë³öÿæ ó êðàùîìó ðàç³ çàïîá³ãຠïðÿìèì ç³ò-êíåííÿì, àëå íàé÷àñò³øå — äîïîìàãຠíà-ïàäíèêàì.

Ùî æ òàêå ðåéäåðñòâî? Öå — ñèëîâå ³ïðîòèçàêîííå çàõîïëåííÿ ÷óæîãî ìàéíà.Éîãî îñîáëèâ³ñòü ïîëÿãຠó òîìó, ùî íàïàä-íèêè çàçâè÷àé ïðèêðèâàþòüñÿ ð³øåííÿì ñó-äó àáî ³íøîãî óïîâíîâàæåíîãî îðãàíó äåð-æàâíî¿ âëàäè. À íàñê³ëüêè ëåãêî îòðèìàòèïîòð³áíå ð³øåííÿ ó íàøèõ íàñêð³çü êîðóì-ïîâàíèõ ñóäàõ – çíàº, íàïåâíî, êîæåí.

Ïî䳿 ç ðåéäåðñüêèì çàõîïëåííÿì ï’ÿòèêâàðòèð ó áóäèíêó ïî âóë. Áàæàíà, 1Ì – òî÷-íî â³äïîâ³äàþòü ñõåì³, çà ÿêîþ çàçâè÷àé ä³þòüðåéäåðè. Íåçàêîííå ð³øåííÿ ñóäó – õëîïö³ñïîðòèâíî¿ ñòàòóðè – çàõîïëåíå íèìè ïðèì³-

ùåííÿ. Îò ò³ëüêè ó öüîìó âèïàäêó íà çàâàä³çàãàðáíèêàì ñòàëà àäâîêàò Òåòÿíà Ìîíòÿí.

Ãîëîâíà ðóø³éíà ñèëà ðåéäåðñòâà – öå íå-äîñêîíàë³ñòü óêðà¿íñüêîãî çàêîíîäàâñòâà. Çàäâà äåñÿòêè ðîê³â íåçàëåæíîñò³ óêðà¿íñüêà âëà-äà òàê ³ íå ñïðîìîãëàñÿ óêëàñòè ðåºñòð ³ñíóþ÷î-ãî â äåðæàâ³ ìàéíà òà âñòàíîâèòè, êîìó âîíî íà-ëåæèòü. Íàòîì³ñòü ³ñíóþòü çàïëóòàí³ ³ áàãàòîç-íà÷í³ çàêîíè, ÿê³ äîçâîëÿþòü øàõðàÿì «ïðîòÿ-ãóâàòè» áóäü-ÿêå ð³øåííÿ íà ñâîþ êîðèñòü.

² äîïîêè öÿ ñèòóàö³ÿ íå çì³íèòüñÿ – ðåé-äåðñòâî áóäå îäíèì ³ç íàéïðèáóòêîâ³øèõêðèì³íàëüíèõ á³çíåñ³â.

Ó ÷èòà÷à ìîæå âèíèêíóòè çàïèòàííÿ: à äåæ ó öåé ÷àñ ïåðåáóâຠì³ë³ö³ÿ, ÿêà îòðèìóºçàðïëàòíþ ç êèøåí³ óêðà¿íö³â? ×îìó âîíàäîçâîëÿº ñèëîâ³ çàõîïëåííÿ ³ ðåéäåðñòâî?

̳ë³ö³ÿ, íà æàëü, ó òàêèõ ³ñòîð³ÿõ äîïî-ìàãຠ(àáî ùîíàéìåíøå íå çàâàæàº) íåæåðòâàì íàõàáíîãî íàïàäó, à âëàñíå íà-ïàäíèêàì. Òîìó ùî ñüîãîäí³ âîíà íàñò³ëüêèæ êîðóìïîâàíà, ÿê ³ ñóäè. ² ðåéäåðè, “êóïó-þ÷è” ñóääþ, çàîäíî êóïóþòü ³ ïðàâîîõî-ðîíö³â – òàê áè ìîâèòè, “îïòîì”.

Ö³ëêîì î÷åâèäíî, ùî ÿêáè ì³ë³ö³ÿ íå áðà-ëà ó÷àñò³ ó öèõ çëî÷èííèõ îáîðóäêàõ, òîáóäü-ÿêà ðåéäåðñüêà àòàêà òðèâàëà á íåá³ëüøå äåñÿòè õâèëèí – äîòè, äîêè íà âèêëèêïîòåðï³ëèõ íå ïðè¿äå íàðÿä ñï³âðîá³òíèê³âÌÂÑ. ϳñëÿ ÷îãî ðåéäåðè â íàðó÷íèêàõ ïî¿-õàëè á äî â³ää³ëêó.

Îäíàê òàê íå â³äáóâàºòüñÿ. Çãàäàéòå, ÷è

âè êîëè-íåáóäü ÷óëè, ùîá ì³ë³ö³ÿ ïåðåøêî-äèëà ðåéäåðñüêîìó çàõîïëåííþ? Àâæåæ, íåçãàäàºòå, áî öüîãî í³êîëè íå áóâàº. Áî ÿêáèì³ë³ö³ÿ íå ïðîäàâàëàñÿ çëîâìèñíèêàì – âæåñàìå ðåéäåðñòâî ÿê ÿâèùå ïðîñòî íå ìîãëîá ³ñíóâàòè, áî íàïàäíèêè í³êîëè á íå ìàëèøàíñ³â íà óñï³õ.

Îòîæ êîëè ðåéäåðè íàìàãàëèñÿ çàõîïè-òè êâàðòèðè, ùî íàëåæàëè ìåøêàíöÿì áó-äèíêó ïî Áàæàíà, 1Ì – ì³ë³ö³ÿ â³äìîâèëàñÿäîïîìàãàòè ïðîñòèì ëþäÿì. Íàâïàêè, ïðà-âîîõîðîíö³ ïðèéøëè ðàçîì ç íàïàäíèêàìè³ ïðèêðèâàëè ¿õ.

Öüîìó íåïîäîáñòâó äàâíî ïîòð³áíî ïîê-ëàñòè êðàé. Ñàìå òîìó Òåòÿíà Ìîíòÿí, ÿêåêñïåðò ªâðîñîþçó ç ðåôîðìóâàííÿ ìàéíî-âèõ ïðàâ â Óêðà¿í³, ïðîïîíóº ïðîñò³, çðîçó-ì³ë³ ³ ïåðåâ³ðåí³ ñâ³òîâèì äîñâ³äîì çàêîíî-äàâ÷³ ³í³ö³àòèâè, ÿê³ çðîáëÿòü ðåéäåðñòâî íå-ìîæëèâèì.

“Çàì³ñòü òîãî, ùîá áîðîòèñÿ ç êîæíîþîêðåìîþ ðåéäåðñüêîþ “ïîæåæåþ”, ÿ õî÷óïðîñòî â³ä³áðàòè ó öèõ íåã³äíèê³â ñ³ðíè-êè”, — êàæå âîíà.

“Всім, хто до неї звертався,вона допомагає.Монтян не байдуже”

Тетяна КОЗАЧЕНКО, мешканець будинкупо Бажана, 1М:

— Спершу рейдери принесли судоверішення, яке викликало в мене як у фа�хового юриста здивування та сміх —там кілька грандіозних порушень, несу�місних ані з здоровим глуздом, аніз можливістю виконання.

І я не повірила, що за цим рішеннямсуду, про яке нас ніхто не попередив,виконавча служба може відібрати за�конне майно мешканців. Невже можнапросто так виламати двері і віддати на�ші квартири якомусь підставному мо�лодику з Дніпропетровської області?

Але в нашій країні часто діють силата свавілля замість закону. Приходитьвиконавча служба, приходять мордово�роти, і під прикриттям міліції почина�ють виламувати двері і викидати речіз квартир.

Іде справжня війна! І ми тут безсилі,бо в них на руках судове рішення — хайсвавільне, зухвале, вочевидь корупційне,але формально закон на їхньому боці. Бопроти папірця потрібно мати іншій папі�рець. Щоб скасувати рішення, потрібнойого оскаржити, а це — час, за який рей�дери можуть наробити багато біди.

Ми дзвонили в усі інстанції — і всю�ди нам пропонували писати скарги.А які скарги, коли тобі ось зараз дверівиносять? Ми дзвонили в міліцію — алевона прийшла з мордоворотами і захи�щала їх.

Я особисто звернулася до ТетяниМонтян, бо чула раніше, що вона зай�мається роботою над вирішенням пи�тань управління, функціонування, за�хисту прав мешканців багатоквартир�них будинків.

Тетяна одразу відреагувала, приїха�ла, ознайомилася з документами, фак�

тичною участю і порадами вона допо�могла переламати ситуацію. Ми вигна�ли загарбників із будинку. Це сталоможливим виключно завдяки активнійпозиції мешканців і допомозі небайду�жих людей, насамперед Монтян.

Рейдери пішли з будинку, але юри�дичні війни цим не закінчилися. І в судо�вому порядку ми оскаржили те судове рі�шення, з яким рейдери вдерлися до нашо�го будинку. В суді Тетяна представляла ін�тереси мешканців нашого будинкуі ОСББ, допомогла нам — і в результатіу вересні суд підтвердив законність на�ших вимог і скасував рейдерське рішення.

В нашому окрузі балотується багатокандидатів, але що вони зроблять длярайону та держави? Складається вра�ження, що округ використовують вик�лючно як “трамплін”, щоб потрапитив Раду. А Тетяна, її родина, сини, мешка�ють в нашому районі, в звичайному ба�гатоквартирному будинку, вона знаєпроблеми району, надала реальну допо�могу безкоштовно та не під час передви�борної компанії, не для показухи.

І по нашому району, я знаю, всім,хто до неї звертався — вона допомагає.Саме люди, яким не байдуже те, що від�бувається в їхньому будинку, районі,державі повинні представляти інтересилюдей у владі.

Вони захистили свій будинок від рейдерівÌåøêàíö³ áóäèíêó íà ïðîñïåêò³ Áàæàíà, 1Ì ðîçïîâ³äàþòü, ÷îìó ¿õí³é ÎÑÁÁ êðàùå çà ÆÅÊ ³ ÿê ðåéäåðè õîò³ëè â³ä³áðàòè ó íèõ ñï³ëüíå ìàéíî.Íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî íàïàäíèê³â ïðèêðèâàëè ì³ë³ö³îíåðè, ìåøêàíöÿì âäàëîñÿ çàõèñòèòè ñâ³é ä³ì. Ó öüîìó ¿ì äîïîìîãëà Òåòÿíà Ìîíòÿí

“Монтян нікого не боїтьсяі називає речі своїмиіменами. Вона переможе”

Олександр МИХАЙЛЕНКО, меш*канець будинку по Бажана, 1М:

— Я знаю наш будинок щез етапу фундаменту. Забудовниквід початку планував створитиприватний ЖЕК, але не встиг —вони продавали квартири на ін�ших своїх будмайданчиках покілька в одні руки і зрештоюв них почалися проблеми.

Коли мешканці нашого бу�динку дізналися, що відбуваєть�ся з забудовником, то зрозуміли— якщо ми зараз не візьмемобудинок в управління, буде щегірше. Невідомо, хто прийденаступним. А якщо ми візьме�момся за справу гуртом, по�су�сідськи, якщо будемо співпра�цювати, то втримаємо і збереже�мо нашу спільну власність.

І так ми створили об’єднанняспіввласників. Подумали: в будь�якому випадку це буде краще відЖЕКу з його високими цінами і“нічого�не�робленням”.

Так от, у нашому об’єднанніспіввласників все краще від ЖЕ�Ку! Наша голова правління живене де�небудь в стороні, а прямов нашому домі, і знає всі питання.

Наш будинок має одну з най�кращих прибудинкових терито�рій у районі. Голова ДарницькоїРДА Сергій Вітковський регу�лярно показує нас делегаціям ізмерії як зразковий дім, хоча ра�йонна влада нічого не зробиладля нашого будинку.

Ми платимо за комунальніпослуги в рази менше, ніж будин�ки, які обслуговуються ЖЕКами.У нас огороджена територія,

встановлено відеонагляд у ліфтахі на сходах, ландшафтна фірмазробила озеленення і посадиладерева, змонтовано автоматичнусистему поливу... Це робиться зарахунок коштів, які ОСББ отри�мує від здачі в оренду службовихквартир. І ці квартири в нас хоті�ли відібрати рейдери.

Вони прийшли, молодикироків по 20�22, всі в чорному,взялися виламувати двері і вига�няти людей із квартир. А міліціястояла поруч і захищала їх відрозлючених мешканців. Ми по�казували міліціонерам докумен�ти, які підтверджують наше пра�во власності, але ті відверталися!

Причому, міліція була пред�

ставлена суто офіцерськимскладом — від лейтенанта домайора. Жодного рядового чисержанта, бо ті могли й не зго�дитися виконувати такі дивнізавдання. Всі міліціонери булиозброєні. Стояли бездіяльно іказали “Ми охороняємо гро�мадський порядок”, хоча нас�правді охороняли бандитів, якідвері виламували.

Потім прийшов заступникначальника управління, наказу�вав нам “Розходьтеся!” Уявляєте,у схемі були задіяні люди з мілі�цейської верхівки. Залишилосяхіба що самому начальнику уп�равління прийти і прикриватирейдерів від людей. Скидалосяна те, що міліціонери були дужезацікавлені у тому, щоб рейдериперемогли. Вочевидь існує ціласистема співпраці міліції із тими,хто хоче відібрати чуже майно.

І дай Бог здоров’я Тані Мон�тян, яка виступала на наш за�хист! Це єдина людина не з на�шого будинку, яка прийшла намна допомогу, наважилася боро�тися з нападниками, не дала ві�дібрати нашу власність. Вонапішла практично в лобову атаку.Якби не Тетяна, ми б уже, певно,залишилися без квартир.

Але я збираюся голосуватиза Монтян не тому, що вона намдопомогла і допомагає, а тому,що вона не боїться нікого, від�верто називає речі своїми імена�ми і бандиту в обличчя каже “Тибандит”.

Коли Таня приходить у суд,то настрій піднімається — вонаоптимістична і завжди з пере�можним настроєм. І зрештоюперемагає.

Якбине допомогаТетяни, ми бзалишилисябез квартир

×îìó ì³ë³ö³ÿ ñòຠíà ñòîðîíó ìàô³¿?

Тетяна МОНТЯН:“Замість того, щоб

боротися з кожноюокремою

рейдерською“пожежею”, я хочу

просто відібратиу цих негідників

сірники”

МОНТЯН захистить!44

На замовлення êàíäèäàòà â íàðîäí³ äåïóòàòè Óêðà¿íè ó âèáîð÷îìó îêðóç³ ¹212 Òåòÿíè Ìîíòÿí, типографія «Â²ÑÒ²», íàêëàä 40 000 ïðèì., відповідальний за друк Êóçíåöîâ Ä. À.

Газету видано на пожертви волонтерів Тетяни Монтян

ØÒÀÁ ÒÅÒßÍÈ ÌÎÍÒßÍ:http://montyan.org/ Київ, вул. Княжий Затон, 9(метро «Позняки»). Телефон: 0(44) 222 50 55montyan2012@gmail.com

Як проголосуватиза Монтян28 ЖОВТНЯ на вборчій дільниці ви отримаєте два бюлетені дляголосування. Один жовтого кольору — для голосування запартії, а другий світло�зеленого кольору — для голосування залюдину, яка представлятиме наш округ у Верховній Раді.

Таким чином, ви будете голосувати двічі. Перший раз —за партію, другий раз — за конкретного кандидата. Заразпартії поширюють чутки, що ви зобов’язані голосувати за то�го кандидата, чию партію ви підтримали в жовтому бюлете�ні. Це брехня політиканів, які бояться незалежних, позапар�тійних депутатів у Раді.

Проголосувавши за партію в жовтому бюлетені, проголо�суйте в зеленому бюлетені за Тетяну Монтян — нашу сусідку,яка знає на власному досвіді проблеми Дарниці і вміє їх вирі�шувати.

Адвокат Монтян мешкає у звичайній багатоповерхівці наСрібнокільській. Ви можете зустріти її в магазині, на стадіонічи у школі, де вчаться її діти. Ви можете прийти до неї додо�му і попросити про допомогу. Двері Тетяниної квартири за�лишаться відкритими і після виборів, не залежно від їх ре�зультатів.

Якщо ж ви хочете обрати у Раду депутата, який забудепро наш округ одразу після виборів, який знає Київ хіба щоз вікна машини по дорозі з заміського маєтку на Печерськ,який буде відповідати перед своїми партійними спонсорами,а не перед вами... тоді не голосуйте за Монтян. Голосуйте закогось іншого.

Але після виборів не скаржтеся, що політики вас не чують.

ВИБОРЧА КАМПАНІЯ Тетяни Монтянунікальна тим, що кандидату добро�вільно допомагають активісти�во�лонтери. І це при тому, що за остан�ні роки люди звикли до того, що без50 гривень навіть прапор ніхто три�мати не буде.

Волонтери адвоката Монтян —люди різного віку, роботи й достат�ку. Переважно це мешканці Дар�ницького району, але є серед них ікияни з інших частин міста.

Комусь із них Тетяна допомоглапорадою, когось — захистила в суді.Інші знають Монтян ще з початку2000�их років, з часів акції “Українабез Кучми” і Помаранчевої револю�ції. Багато хто (особливо з науков�ців) поважає Таню за її наукову ро�боту щодо питань управління спіль�ною власністю, за перекладені дос�лідження Нобелівських лауреатів іпідготовлені законопроекти, якідозволять людям не боятися за своїквартири та інше майно.

Всі ці люди роблять свій внесоку кампанію. Роздають газети, обхо�дять квартири, пишуть листівки,жертвують власні гроші та час. Самезавдяки волонтерам Тетяна Монтянє справді незалежним кандидатом.Бо вона відповідає перед цимилюдьми, а не якими�небудь партій�ними спонсорами.

Станом на 2 жовтня до виборчоїкампанії Тетяни Монтян приєднало�ся понад 300 волонтерів. Загаломвони зібрали до передвиборчогофонду кандидата понад 119 тисячгрн.

Деталі: на офіційному сайтікандидата http://montyan.org

ХТО ФІНАНСУЄТЕТЯНУ МОНТЯН

Монтянвідповідає

перед людьми,а не перед

партійнимиспонсорами

ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ28 жовтня 2012 року

Бюлетень для голосування в одномандатному виборчому окрузі №212

Çðîá³òü ïîçíà÷êó ”ïëþñ” (+) àáî ³íøó ó êâàäðàò³ïðîòè ïð³çâèùà êàíäèäàòà ó íàðîäí³ äåïóòàòèÓêðà¿íè, çà ÿêîãî âè ãîëîñóºòå

!

²ãîð ÁÀËÅÍÊÎ

Áîãäàí ÃÐÅÁÅÍÞÊ

Êèðèëî ÊÓËÈÊÎÂ

Тетяна МОНТЯН

Òàðàñ ×ÎÐÍβË

³òàë³é ßÐÅÌÀ

�

Ôðàãìåíò ïåðåäâèáîð÷îãî ïëàêàòó Òåòÿíè Ìîíòÿí ³ç ôîòîãðàô³ÿìè ëþäåé, ÿê³ áåçêîøòîâíî äîïîìàãàþòü ¿é ñòàòè äåïóòàòîì