Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки

Хмельницької обласної державної адміністрації Кам’янець-Подільський багатопрофільний

навчально-реабілітаційний центр

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА

ЛІТЕРАТУРИ

Вчитель укр. мови і

літератури Степанцова М.В.

Частина 1

Укладач: Степанцова М.В. – вчитель української мови і літератури,

Кам’янець-Подільського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру, спеціаліст вищої категорії, «Відмінник освіти України».

Рецензенти: Тарнавська М.Л. – заступник директора з навчально-

виховної роботи Кам’янець-Подільського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист.

Голуб А.В. – вчитель української мови і літератури Кам’янець-

Подільського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру, спеціаліст вищої категорії, голова методичного об’єднання вчителів гуманітарного циклу.

Посібник містить методичні та практичні матеріали щодо використання інтерактивних технологій в системі особистісно орієнтованого навчання.

Приділено увагу з’ясування сутності поняття «інтерактивне навчання, класифікації різновидів інтерактивних технологій.

Представлено фрагменти уроків української мови та літератури, позакласних заходів з використанням інтерактивних методів навчання.

Даний посібник може бути використаний вчителями української мови та літератури, вихователями.

Зміст

Вступ

Розділ І. Впровадження педагогічних технологій у

системі особистісно орієнтованого навчання

Розділ ІІ. Сутність та актуальність інтерактивного

навчання в сучасній школі

Розділ ІІІ. Інтерактивні технології , їх різновиди

Розділ ІV. Використання інтерактивних форм роботи на

роках української мови

Розділ V. Інтерактивні форми роботи на уроках

української літератури та в позакласній

роботі

Висновки

Список використаних джерел

Повноцінними є тільки ті знання,

які дитина здобула власною активністю

Йоганн Песталоцці

Вступ

Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні згідно

з державною національною програмою „Освіта” є формування освіченої

творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров’я.

Освіта – найпотужніша та найпотрібніша ланка повноцінного життя

людини.

Канула в минуле архаїчна формула «Я – вчитель, ти – учень». На

противагу їй зайняла тверді позиції формула успіху «Учитель + учні =

партнери».

Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються,

найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка,

креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей,

задумів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним

переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на

досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що

бачать сучасники і бачили попередники.

Освіта сьогодення спрямована на умови демократії, ринку, новітніх

наукових

освітніх технологій. Місія школи полягає в тому, щоб допомогти кожній

дитині усвідомити суть свого життя, визначити й накреслити орієнтир вла-

сного майбутнього.

«Мета школи – привчити до життя, розуміти його,знайти в ньому

своє місце», – писала Софія Русова.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу

як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „Сто

порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й

майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й

можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...”.

Завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи

розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там

природою.

Розділ І. Впровадження педагогічних технологій у системі

особистісно орієнтованого навчання

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно

змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила

головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-

виховного процесу на формування духовного світу особистості,

утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття й розвиток

потенційних можливостей і здібностей учнів. Розв’язання цих актуальних

проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових

педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей

і нахилів особистості. Педагогічна технологія – це модель успішного навчального

процесу в конкретній педагогічній системі й проблемно-навчальній

ситуації. Йдеться про сценарій пізнавально-виховної діяльності, головним

у якому слід вбачати структуру змісту виучуваного матеріалу і процедуру

його поелементного засвоєння учнями в ході реалізації дидактичної мети

(І.Смолюк ). Ознаки педагогічних технологій описує В.А. Сластьонін,

вказуючи, що «елементи педагогічних технологій повинні бути

відтворюваними будь-яким учителем та гарантувати досягнення

планованих результатів усіма учнями». Педагогічна технологія більше

орієнтована на учнів, ніж на предмет вивчення, бо, як стверджує В. Ф.

Паламарчук, треба «йти від учня, який свідомо ставиться до тих засобів

пізнання, що йому пропонуються». У контексті особистісно-орієнтованого

навчання такий підхід цілком виправданий, бо дає учням змогу самостійно

і вдало знаходити у навчально-виховному процесі шляхи розв’язання

конкретних дидактичних завдань, виявляючи при цьому нетрадиційне

мислення і здатність до нестандартних рішень, що й забезпечує умови для

самовдосконалення.

Найбільш ефективним на сучасному етапі є особистісно

орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу.

Головний принцип, що лежить в основі розробки особистісно орієнтованої

системи навчання і виховання, полягає у визначенні індивідуальності учня,

створенні необхідних умов для його всебічного розвитку, для виявлення

активності та творчої обдарованості з урахуванням її можливостей і

нахилів. Щоб успішно розв’язати ці проблеми, вчителю-словеснику, як і

іншим педагогам, необхідно постійно створювати такі умови, які

сприятимуть максимальному розкриттю можливостей учня,

стимулюватимуть його внутрішні сили до творчого саморозвитку та

вдосконалення.

У центрі уваги цього типу навчання - розвиток особистісно-

смислової сфери учнів, ознакою якої є їхнє ставлення до дійсності,

переживання її, осмислення цінностей. Учень є суб'єктом не тільки учіння,

а й життя. Таким чином, в особистісно орієнтованій освіті акцент

переноситься з інтелектуального розвитку дитини на емоційний та

соціальний, завдяки чому значно розширюються її можливості. А

визначальним принципом побудови навчання, за І.Якиманською, є

принцип розвивальної допомоги. Суть його полягає у пробудженні

власних сил учня, власної активності, що спонукає його до вибору змісту,

цілей, методів, поведінки і цінностей. Завдання вчителя - полегшити,

стимулювати самостійну діяльність школяра, яка розглядається як

індивідуально значуща для кожного учня і здійснюється на основі

власного досвіду під час дискусій і прийняття рішень.

Отже, особистісно орієнтована освіта програмує народження думки у

процесі педагогічної співпраці, де учень ступає на шлях свободи пізнання,

дослідного навчання, а вчитель опановує способи розвивальної допомоги,

педагогічної підтримки.

Ось чому так важливо поряд із традиційними методами

застосовувати інтерактивні технології навчання.

Розділ ІІ. Сутність та актуальність інтерактивного навчання в

сучасній школі

Суть інтерактивних технологій полягає в тому, що навчання

відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання

(колективне, кооперативне навчання, навчання у співпраці), в якому і

вчитель, і учні є суб'єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора

процесу навчання, лідера групи учнів. ІТ найбільше відповідають

особистісно зорієнтованому підходу до навчання. В процесі застосування

інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві

ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення,

застосовуються рольові ігри. Тому ІТ найбільше сприяють формуванню в

учнів умінь і навичок, виробленню особистих цінностей, створюють

атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.

• Інтерактивні технології дають можливість забезпечити глибину

вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння,

застосування, аналіз, синтез, оцінку). При цьому відсоток учнів, які

засвоїли знання, досить високий (понад 50).

• Змінюється роль учнів. Вона активна: учні приймають важливі

рішення щодо процесу навчання.

• Змінюється основне джерело мотивації навчання. Воно стає

внутрішнім, це інтерес самого учня.

• Значно підвищується роль особистості педагога. Педагог більше

розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор.

Китайський філософ Конфуцій сказав більш як 2400 років тому "Те,

що я чую я забуваю. Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я розумію".

Ці три прості твердження обґрунтовують потребу людини в активному

навчанні. Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна

сформулювати кредо інтерактивного навчання: "Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу і чую, я трохи пам'ятую. Те, що я бачу, обговорюю, я

починаю розуміти". Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю

знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром".

Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засоби

створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі

дитини почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх

силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при

правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання.

Впровадження нетрадиційних методів повинно суттєво змінити

технологію побудови всіх форм навчальних занять, створити оптимальні

умови для розкриття індивідуальних особливостей кожного учня,

успішного здійснення диференційованого підходу в навчанні. Активна

участь усіх учнів у виконанні навчально – виховних завдань має велике

значення, сприяє формуванню активної життєвої позиції учня.

Використання сучасних методів навчання дозволяє формувати і розвивати

креативно мислячу особистість, яка зможе розв’язувати проблеми, що

виникають у житті кожної людини.

Інтерактивні технології потребують застосування учнями складних

умінь і навичок: дискутувати, висловлювати свою позицію, працювати в

групі тощо.

За інтерактивної системи учитель є помічником, консультантом у

роботі учнів, що спрямовує, організовує, координує учнів, які самостійно

набувають необхідних знань, умінь і навичок у процесі пошуку нової

інформації. Досвід учителя є центральним джерелом пізнання. Він сприяє і

спонукає дитину до самостійного відбору інформації, закладає і шліфує

її власний досвід.

Під час групового навчання в учнів виробляється відповідальність за

свою ділянку роботи, витрачений час, якість виконаних завдань, фор-

муються міцні і дружні дитячі колективи, скорочується процес адаптації

молодої особи в життя. Використовуючи методи ділової гри, можна не

тільки розвивати чуттєвий і естетичний потенціал особистості, а й

виробляти в учнів ініціативність, підприємливість, ділові та культурні на-

вички, тобто всі ті якості, що так потрібні сучасній молодій людині.

Використання інтерактивних технологій – не самоціль.

Це лише засіб для досягнення такої атмосфери в класі, яка найкраще

сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дає можливість

дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання

Під час переходу до інтерактивних форм навчання змінюється

насамперед ставлення дітей до предмета, приводиться в дію основний

закон засвоєння знань: сприйняття – осмислення – запам’ятовування -

практичне застосування. Ефективність засвоєння знань залежить від

активності учасників процесу навчання. (Цей принцип найкраще

спрацьовує при введенні інтерактивних форм навчання на уроках

української мови та літератури. Адже коли учень не просто прослуховує

матеріал, а й сам активно працює – намагається знайти логічне пояснення

того чи іншого явища і пояснити своєму товаришу свою точку зору - ось

це і є найголовніша мета інтерактивного навчання. Набагато важливіше

навчити учнів мислити, аналізувати, робити висновки, ніж просто

розповісти їм новий матеріал.)

Розділ ІІІ. Інтерактивні технології, їх різновиди

Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів

інтерактивного навчання, від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні

(змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий

штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії,

дебати.

1. «Робота в парах»

(Один проти одного, один — вдвох —всі разом, « Думати

працювати в парі, обмінятися думками».

Технологія особливого ефективна

на початкових етапах навчання учнів

роботи у малих групах. Робота в парах

дає час подумати, обмінятись ідеями з

партнером і лише потім озвучити свої

думки перед класом.

Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись,

критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати

співрозмовника.

Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за

інших умов потребують великої затрати часу:

• обговорити короткий текст, завдання;

• узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до тої

чи іншої навчальної діяльності;

• зробити редагування письмової роботи один одного;

• сформулювати підсумок уроку;

• протестувати та оцінити один одного;

• дати відповіді на запитання вчителя;

• порівняти записи, зроблені в класі.

2. «Карусель»

Цей варіант кооперативного

навчання найбільш ефективний для

одночасного включення всіх учасників в

активну роботу з різними партнерами зі

спілкування для обговорення

дискусійних питань.

Ця технологія застосовується:

• для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально

протилежних позицій ;

• для збирання інформації з якої-небудь теми;

• для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань

(напрямку, термінів);

• для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

3. „Ротаційні (змінювальні) трійки”

Діяльність учнів у цьому випадку є

подібною до роботи в парах. Цей

варіант кооперативного навчання сприяє

активному, ґрунтовному аналізу та

обговоренню нового матеріалу з метою

цього осмислення,закріплення та

засвоєння.

4. «Акваріум»

Ще один варіант кооперативного

навчання, що є формою діяльності учнів у

малих групах, ефективний для розвитку

навичок спілкування в малих групах,

вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може

бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички

роботи.

5. « Ажурна пилка»

Технологія використовується для

створення на уроці ситуації, яка дає змогу

учням працювати разом для засвоєння

великої кількості інформації за короткий

проміжок часу. Ефективна і може замінити

лекції у тих випадках, коли початкова

інформація повинна бути донесена до

учнів перед проведенням

основного(базисного) уроку або доповнює

такий урок. Заохочує учнів допомагати

один одному вчитися навчаючи.

Домашні групи

6. «Дерево рішень»

Як варіант технології вирішення

проблем можна використовувати « Дерево

рішень», яке допомагає дітям

проаналізувати та краще зрозуміти

механізм прийняття складних рішень.

7. „

7. „Мікрофон”.

Різновидом загально групового

обговорення є технологія "Мікрофон", яка

надає можливість кожному сказати щось

швидко, по черзі, відповідаючи на

запитання або висловлюючи свою думку чи

позицію.

8. „ Незакінчене речення„

Цей прийом часто поєднується з „Мікрофоном„ і дає можливість

працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з

іншими. Дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися

щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але

по суті й переконливо.

9. „ Обговорення проблеми в загальному колі"

Ця технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими.

її метою є прояснення певних положень , привертань уваги учнів до

складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивації

пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань.

10. „ Мозковий штурм”

Інтерактивна технологія

колективного обговорення, що

використовується для вироблення

кількох вирішень конкретної проблеми.

Спонукає учнів проявити уяву та

творчість, дає можливість їм вільно

висловлювати свої думки.

Мета „Мозкового штурму„ чи „Мозкової атаки" в тому, щоб зібрати

якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого

періоду часу.

11. „Навчаючись – учусь”

Метод використовується при

вивченні блоку інформації або при

узагальненні та повторенні вивченого.

Він дає можливість учням узяти участь

у передачі своїх знань однокласникам.

Використання цього методу дає

загальну картину понять і фактів, що їх

необхідно вивчити на уроці, а також

викликає певні запитання та підвищує

інтерес до навчання.

Розділ ІV. Використання інтерактивних форм роботи на уроках

української мови

Особистістю людина стає поступово, на її формування впливає

багато чинників. Серед них провідне місце належить рідній мові, тому що

саме вона найглибше пронизує свідомість і підсвідомість людини,

доносить інформацію про навколишній світ.

Навчання рідної мови та літератури має бути спрямоване на

формування особистості, яка є носієм мови, володіє лінгвістичними

знаннями та високим рівнем комунікативних умінь і навичок, дбає про

красу і розвиток власного мовлення. Виховання такої особистості

здійснюється на таких уроках, де діти оволодівають різними способами

навчальної діяльності, розвивають своє мовлення і мислення,

інтелектуальні здібності, збагачують духовність.

Одним із кроків підвищення ефективності уроку рідної мови та

літератури, є впровадження разом із традиційними методами навчання

різних інтерактивних вправ .

Інтерактивні вправи застосовуються на різних етапах уроків

літератури та мови. На етапі мотивації навчальної діяльності та підготовки

до сприймання нового матеріалу використовую такі нескладні інтерактивні

технології, як «Мозковий штурм», «Криголам», «Мікрофон», «Незакінчене

речення», «Асоціативний кущ». Під час засвоєння навчального матеріалу

застосовую уже складніші технології: «Акваріум», «Ажурна пилка»,

«Ситуативне моделювання», «Прес». На підбитті підсумків доречними є

технології «Займи позицію», «Дерево рішень». На всіх етапах уроку можна

застосовувати групові форми роботи: робота в парах, малих групах.

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НАВЧАННЯ НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ (Фрагмент уроку української мови у 6 класі)

Тема. Доконаний і недоконаний види дієслова

Мета: ознайомити учнів із доконаним і недоконаним видами дієслів,

сформувати вміння розрізняти дієслова доконаного і недоконаного

видів; пояснити причини специфічної зміни ознаки всіх форм

дієслова; удосконалювати вміння доречно вживати види дієслів в

усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-

комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до

історичного минулого країни.

1.Гра «редактор»

Записати текст, вставивши потрібні за змістом дієслова з

довідки. Визначити їх вид.

Не раз… Кодак із рук до рук, не раз

Кодацькі скелі… гарячою кров’ю, аж поки

нарешті… тут усе: і вибухи гармат, і гомін

бойовища, й пісні волі. І… тільки один живий

свідок давніх подій — поріг Кодацький, що й

досі… за лицарями волі та… нам про минуле

(А. Кащенко).

Довідка: переходити, вмиватися, зникати, лишатися, тужити, співати.

2. Технологія « 2-4- всі разом »

Із поданими фразеологізмами

скласти речення. Виділити дієслова.

Визначити їх вид та інші морфологічні

ознаки.

Шилом патоки вхопити. Веремію закрутити. Руки розв’язати.

Розводити боби. Гострити зуби.

3. Робота в парах

До поданих

фразеологізмів доберіть

синтаксичні словосполучення .

Підкресліть дієслова, визначте вид.

Утворіть видові пари з ними.

Довідка: зазнати невдачі,

базікати, затіяти колотнечу,

прагнути комусь зла, звільнитися від залежності.

Вправа « мікрофон»

1. Як розрізняти дієслова

доконаного і

недоконаного виду?

2. Як утворюються видові пари

дієслів?

3. Які дієслова не мають видових

пар?

4. Рефлексія

• Якщо ти вважаєш , що тему уроку зрозумів - прикріпи на

дошку зелений листок.

• Якщо зрозумів частково - жовтий.

• Якщо нічого не зрозумів і в тебе є запитання – червоний.

Де застосуєте знання, здобуті на уроці?

Тема. Часи дієслова.

(фрагмент уроку)

Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про часи дієслова;

вчити знаходити і розпізнавати в тексті дієслова різних часових

форм правильно вживати їх у своєму мовленні; удосконалювати

усне й писемне мовлення ; виховувати любов до природи, уміння

бачити її красу й багатство.

Мова втілення думки.

Що багатша думка, то багатша мова.

Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її…

М. Рильський

І. Актуалізація опорних знань

1. Бліц - опитування

- Що називається дієсловом?

- Які дієслова належать до доконаного виду?

- Які дієслова належать до недоконаного виду?

- Чим можуть відрізнятися між собою дієслова, що входять до

видової пари?

- Яку форму часу мають дієслова доконаного виду?

- Яку форму дієслова часу можуть мати дієслова недоконаного виду?

УЧЕНЬ 1

1. Дієслова теперішнього часу називають дію, яка відбувається

постійно або в момент повідомлення про неї.

2. Відповідають на питання: Що роблять? Що роблю? Що робиш?

Що робите?

3. Змінюється за числами й особами:

блимає - блимають

росту - ростуть

4. Мають тільки недоконаний вид:

спостерігаю - спостерігаємо

бачу - бачимо

ІІ. Опрацювання нового матеріалу

2. «Мозковий штурм».

- Скільки форм часу має дієслово?

- На які питання відповідають

дієслова минулого часу?

- Що означають дієслова

теперішнього часу?

- Коли вживаються дієслова

майбутнього часу?

3. Робота в групах. Засвоєння теоретичного матеріалу

Метод «Ти - мені, я - тобі»

Об’єднання учнів у групи.

Кожен учень у групі отримує окрему інформацію, вивчає (3-

4хв.) і доводить її до інших, поспілкувавшись з кожним членом своєї

групи.

Теоретичний матеріал для кожного учня групи

УЧЕНЬ 4

1. Дієслова теперішнього часу творяться від основи теперішнього часу

недоконаного виду + особове закінчення:

Пірнаю - думаю - слухаю.

2. Дієслова минулого часу творяться від основи інфінітиву + суфікси -в-, -

л-:

Зеленіла - облетіло - згадав.

3. Дієслова майбутнього часу мають три форми: просту, складну,

складену.

Складена: інфінітив + дієслово бути в особових формах

Буду чекати - чекатиму.

УЧЕНЬ 2

1. Дієслова минулого часу називають дію, яка вже відбулася або

відбудеться до моменту розповіді про неї.

2. Відповідають на питання: Що робив? Що зробив? Що робили ? Що

зробили ?

3. Змінюється за числами і родами ( однині)

4. Мають доконаний і недоконаний вид.

УЧЕНЬ 3

1. Дієслова майбутнього часу називають дію, яка відбувається після

розповіді про неї

2. Відповідають на питання: Що зроблю? Що робитиму? Що будуть

робити?

3. Змінюються за числами і особами

Намалюю - намалюємо

4. Мають доконаний і недоконаний вид; проста і складена форма

Прочитаю - читатиму - буду читати.

Схема роботи в першій групі:

А)

Б)

Після обміну інформацією один з одним учні сідають на свої місця.

Мовний експеримент

Кожен учень отримує таблицю для заповнення власними прикладами

Інфінітив

Минулий час

Теперішній час

Майбутній час

Взаємоперевірка виконаного завдання

Творча робота

- перегляньте сюжет слайду.

- складіть 2-3 речення, використовуючи потрібну форму дієслів, яка

допоможе більш точно відтворити побачене. Визначте час дієслів.

ІІІ. Систематизація й узагальнення знань

Час спілкування 3 – 4 хв.

«Мікрофон»

- Скільки часів розрізняють в українській мові?

- Який вид мають дієслова теперішнього часу?

- Як змінюються дієслова минулого часу?

Гра «Скарбничка мудрих думок»

Відновити приказки, додавши до дієслів фразеологічні звороти

з довідки. Пояснити значення відновлених висловів. Визначити час дієслів.

1) Написав (як?) ... 2) Зник (як?) ... 3) Поміняв (що на що?) ... . 4)

Звалився (як?) ... 5) Отримав (що від чого?) ...

Довідка: як курка лапою, шило на мило, дірку від бублика, як

вітром здуло, як сніг на голову.

Гра «Вилови помилку»

Із поданих рядів дієслів назвати слово іншого часу:

А) сіятиму, пішов, зробив, намалював;

Б) гуляє, реве, крякає, тужить,

замазалося;

В) буду жити, нестиму, виконаю, чекає,

співатиму;

Г) годуватиму, п'янить, загине,

тішитиме, чаруватиме.

Рефлексія

- Чи почувався ти на уроці командою?

- Чи зумів (ла) ти показати й передати іншим свої знання?

- Як оціниш свою роботу в групі?