І – Преамбула

Внесено кафедрою початкової, дошкільної та професійної освіти

Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

Освітньо-професійну програму схвалено рішенням вченої ради

Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

від «10» лютого 2017 р. протокол № 1

Освітню програму розроблено:

Довженко Тетяною Олексіївною – деканом факультету початкового

навчання, доктором педагогічних наук, доцентом;

Гавриш Іриною Володимирівною – професором кафедри початкової,

дошкільної та професійної освіти, доктором педагогічних наук, професором;

Гриньовою Валентиною Миколаївною – завідувачем кафедри початкової,

дошкільної та професійної освіти, доктором педагогічних наук, професором;

Іоновою Оленою Миколаївною – завідувачем кафедри природничо-

математичних дисциплін, доктором педагогічних наук, професором;

Резван Оксаною Олексіївною – професором кафедри початкової,

дошкільної та професійної освіти, доктором педагогічних наук, доцентом;

Юр’євою Катериною Анатоліївною – професором кафедри початкової,

дошкільної та професійної освіти, кандидатом педагогічних наук, доцент;

Якушко Наталією Михайлівною – проректором з навчальної роботи,

кандидатом педагогічних наук, професором, професором кафедри початкової,

дошкільної та професійної освіти.

ЗМІСТ

І – Опис освітньо-професійної програми

ІІ – Загальна характеристика

ІІІ – Компетентності випускника

ІV – Результати навчання

V – Форми атестації здобувачів вищої освіти

VI – Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти

VII – Перелік нормативних документів, на яких базується освітньо-

професійна програма

І – ОПИС ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Освітньо-професійна програма містить обсяг кредитів ЄКТС, необхідний

для здобуття другого (магістерського) ступеня вищої освіти; перелік

компетентностей випускника; нормативний зміст підготовки здобувачів вищої

освіти, сформульований у термінах результатів навчання; форми атестації

здобувачів вищої освіти; вимоги до наявності системи внутрішнього

забезпечення якості вищої освіти.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ (ТЕЗАУРУС)

Атестація – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої

освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів

вищої освіти.

Галузь знань – основна предметна область освіти і науки, що включає

групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна

підготовка.

Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) –

система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в

Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання,

підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній

мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні

навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення

визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.

Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який

отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла

компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти,

що засвідчується відповідним документом про вищу освіту.

Освітні кваліфікації – кваліфікації, що присуджуються в освітній

системі на основі освітніх стандартів.

Кваліфікація професійна – кваліфікації, які надаються на основі

професійних стандартів, що діють у сфері праці, і відображають здатність

особи виконувати завдання і обов’язки певного виду професійної діяльності.

Професійні кваліфікації надаються переважно роботодавцями або спільно з

ними.

Кваліфікаційна робота – це навчально-наукова робота студента, яка

виконується на завершальному етапі здобуття відповідної кваліфікації для

встановлення відповідності отриманих здобувачами вищої освіти результатів

навчання (компетентностей) вимогам стандартів вищої освіти. Форми

кваліфікаційної роботи включають (не обмежуючись зазначеним) дипломну

роботу, дисертаційне дослідження, публічну демонстрацію (захист), сукупність

наукових статей, комбінацію різних форм вище зазначеного тощо.

Компетентність – динамічна комбінація знань, вмінь і практичних

навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських

якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно

здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом

навчання на певному рівні вищої освіти.

Інтегральна – узагальнений опис кваліфікаційного рівня, який виражає

основні компетентністні характеристики рівня щодо навчання та/або

професійної діяльності. Інтегральна к. визначає рівень вищої освіти.

Загальні – універсальні компетентності, що не залежать від

предметної області, але важливі для успішної подальшої професійної та

соціальної діяльності здобувача в різних галузях та для його особистісного

розвитку.

Спеціальні (фахові, предметні) – компетентності, що залежать від

предметної області та є важливими для успішної професійної діяльності за

конкретним фахом.

Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи

(далі – кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального

навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених

(очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30

годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання

становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.

Національна рамка кваліфікацій – це системний і структурований за

компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.

Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система

освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності,

що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за

цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх

вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а

також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен

оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.

Результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення,

погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати,

оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення

освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Спеціалізація – складова спеціальності, що визначається закладом вищої

освіти та передбачає профільну спеціалізовану освітню програму підготовки

здобувачів вищої та післядипломної освіти.

Спеціальність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна

підготовка.

Якість вищої освіти – відповідність результатів навчання вимогам,

встановленим законодавством, відповідним стандартом вищої освіти та/або

договором про надання освітніх послуг.

ІІ – ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Назва галузі

знань 01 ОСВІТА / ПЕДАГОГІКА

Назва

спеціальності 013 ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Рівень вищої

освіти другий (магістерський)

Ступінь, що

присвоюється магістр

Форма(и)

навчання денна, заочно-дистанційна

Запис у дипломі

Викладач педагогіки, психології та методик початкової

освіти. Організатор початкової освіти. Вчитель початкової

школи.

Опис предметної

області

Об’єкти вивчення – теорія і методика початкової освіти,

педагогіка вищої школи, методологія та методика наукових

педагогічних досліджень.

Мета навчання – набуття загальних та спеціальних

компетентностей щодо :

- викладання педагогіки, психології та методик

початкової освіти в вищих навчальних закладах та

здійснення наукових педагогічних досліджень;

- викладання та організації освітньо-виховного процесу

у початковій школі

Теоретичний зміст предметної області базується на

основних положеннях теорії і методики початкової освіти,

педагогіки вищої школи, методик викладання педагогічних

дисциплін у вищій школі, методології та методиці

наукових досліджень.

Магістр початкової освіти має оволодіти методологією і

методами педагогіки вищої школи, науково-дослідної

роботи в галузі педагогічних наук.

Здобувач вищої освіти набуває здатності виконувати

функції викладача вищої школи, здійснювати науково-

дослідну роботу в галузі педагогіки.

Академічні

права

випускників

Особистісно-професійний розвиток продовжується в

системі післядипломної педагогічної освіти.

Можливе навчання за програмами підготовки доктора

філософії в галузі освіти.

Обсяг програми

у кредитах ЄКТС 90 кредитів

ІІІ – КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИПУСКНИКА

Інтегральна

компетентність

Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми

викладання педагогіки та методик початкової освіти в

педагогічних ВНЗ, що передбачає проведення наукових

педагогічних досліджень та характеризується

невизначеністю умов і вимог

Загальні

компетентності

Громадянська компетентеність

Здатність працювати в команді

Компетентність у галузі використання ІКТ (цифрова

компетентність)

Здатність до адаптації та дій у новій ситуації

Здатність до критичного мислення

Спеціальні

(фахові)

компетентності

Здоров’язбережувальна компетентність

Діагностико-прогностична компетентність

Освітньо-методична компетентність

Менеджерська компетентність

Комунікативна компетентність

Етична компетентність

Міжкультурна компетентність

Акмеологічна компетентність

Дослідницька компетентність

Інклюзивна компетентність

Медіаосвітня компетентність

IV – РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

Програмні результати

навчання

Компетентності

Зміст

Загальні компетентності за спеціальністю Здатність виявляти

громадянську активність, брати

участь у суспільно-політичному

житті України, функціонуванні

громадянського суспільства

Орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-

політичного життя в Україні, розбудови демократії та

громадянського суспільства;

знати й широко застосовувати форми і процедури участі

в діяльності політичних інститутів демократичної

держави, органів місцевого самоврядування,

громадянського суспільства

Використовувати способи діяльності й моделі поведінки,

що відповідають чинному законодавству України,

задовольняють власні інтереси особи та захищають права

людини й громадянина, спільноти, суспільства

Виконувати громадянські обов’язки в межах місцевої

громади та держави загалом на демократичних засадах

Робити свідомий вибір, враховуючи та захищаючи

демократичними методами інтереси, права, свободи й

потреби свої та інших громадян, спільноти,

громадянського суспільства та держави загалом

Здатність продуктивно

співпрацювати з різними

партнерами в групі та команді,

виконувати різні ролі й функції

в колективі, в тому числі

лідерські, проявляти ініціативу,

підтримувати взаємини,

забезпечувати позитивну

емоційну атмосферу спільної

діяльності

Аргументувати важливість здатності працювати в

команді як необхідної навички ХХІ століття;

розрізняти конфлікти поглядів і конфлікти інтересів;

розв’язувати конфлікти поглядів на основі толерантності;

розв’язувати конфлікти інтересів за допомогою

конструктивних переговорів;

знати механізми soft skills

Застосовувати технології трансформації та

конструктивного розв’язання конфліктів, досягати

консенсусу;

спільно визначати цілі діяльності, планувати, розробляти

й реалізовувати проекти і стратегії індивідуальних та

колективних дій,

Розуміти почуття, потреби і проблеми інших людей;

уміти висловити це розуміння;

зважати на почуття інших людей; допомагати,

підтримувати, мотивувати;

визнавати внесок інших у спільну роботу;

застосовувати soft skills – уміння переконувати,

знаходячи підхід до людей, виявляючи вміння лідирувати,

здійснювати міжособистісне спілкування, вести

переговори, проявляти ерудованість, креативність тощо.

Брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх

виконання;

адекватно оцінювати свої здібності та свій внесок у

спільну діяльність, власну продуктивність взаємодії;

протидіяти психологічному тискові та булінгу

Здатність орієнтуватися в

інформаційному просторі,

отримувати інформацію та

оперувати нею для особистих,

освітніх і професійних цілей з

використанням можливостей

сучасного суспільства знань

Характеризувати обґрунтовувати соціокультурний,

економічний і політичний контекст функціонування медіа;

оцінювати можливості інформаційних технологій

сучасного суспільства (комп'ютерних, мультимедійних,

Internet, електронних засобів масової інформації,

мобільних гаджетів, цифрових камер тощо) для

вирішення особистих і професійних завдань

Застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в

навчанні та повсякденному житті;

раціонально обирати й використовувати цифрову

техніку для опрацювання інформації: її пошуку,

систематизації, зберігання, подання і передавання;

критично оцінювати й аналізувати інформацію,

отриману з цифрових джерел;

будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за

допомогою засобів ІКТ;

упевнено використовувати цифрові та комп’ютерні

інструменти, відповідне програмне забезпечення для

створення й обробки мультимедійних файлів;

створювати персоналізоване інформаційно-

комунікаційне середовище

Самостійно створювати й використовувати цифровий

презентаційний інструментарій (у тому числі з

використанням мультимедійних об’єктів) у публічних

виступах;

розширювати особисті, освітні та професійні контакти за

допомогою комунікаційних технологій: електронної

пошти, соціальних мереж, мобільного зв’язку тощо;

вести електронний документообіг;

створювати персоналізовані інформаційно-комунікаційні

мережі

Усвідомлювати правові аспекти використання

мультимедійних ресурсів;

прогнозувати соціальні наслідки своїх дій у цифровому

світі (у тому числі в контексті безпеки, недоторканості

приватного життя та етичних наслідків);

дотримуватися правил інформаційної безпеки, вживати

заходів для збереження персональних даних при роботі в

мережі Internet;

дотримуватися політики охорони авторських прав при

використанні контенту з мережі Internet;

дотримуватися норм мережевого етикету;

протистояти кібербулінгу;

дотримуватися санітарних правил і нормативів безпеки

стосовно використання ІКТ

Здатність до адаптації та дій у

новій ситуації, що

характеризується

невизначеністю умов і вимог на

основі аналізу широкого

контексту та спроможності

гнучко перетворювати

поведінкові стратегії для

Визначати суть нової ситуації, виділяти її складові;

аналізувати й оцінювати наявну інформацію про нову

ситуацію з точки зору повноти для прийняття рішення й

розробки нової стратегії дій;

визначати способи здобуття інформації, якої бракує для

розробки нової стратегії дій;

аналізувати й оцінювати ресурси, що можуть бути задіяні

для реалізації нової поведінкової стратегії, та власні

забезпечення ефективного

функціонування.

можливості;

аналізувати й оцінювати різні стратегії дій у новій

ситуації;

Розробляти декілька стратегій дій у новій ситуації;

обґрунтовувати нові поведінкові стратегії;

оцінювати реальність реалізації кожного варіанту

стратегії дій, виходячи з наявних обставин, ресурсів і

власних можливостей

Ініціювати й організовувати колективне обговорення й

розробку стратегій дій у новій ситуації;

забезпечувати ухвалення колективних рішень на основі

консенсусу

Брати на себе відповідальність за реалізацію

розроблених стратегій дій;

передбачати наслідки реалізації кожного з варіантів

стратегії дій для себе, інших людей, соціального та

природного довкілля;

рефлексувати свої дії у нових обставинах, зіставляти їх

ефективність із прогнозованою та за необхідності

вносити оперативні корективи до поведінкової стратегії

Спроможність формулювати й

обстоювати власну незалежну

точку зору та протидіяти

маніпуляціям

Аналізувати, зіставляти, оцінювати інформацію з різних

джерел;

розуміти логіку аргументації;

розуміти механізми маніпуляцій та психологічного тиску

Здобувати інформацію з різних незалежних джерел;

оцінювати достовірність інформації та авторитетність

джерел;

аргументувати свою точку зору;

оцінювати вагомість аргументів;

виявляти спроби маніпуляцій та психологічного тиску

Визнавати за іншими право на власну точку зору;

толерантно й водночас критично ставитися до іншої

думки, точки зору;

Аргументувати й відстоювати свою думку, позицію;

визнавати свої помилки під впливом вагомих аргументів;

коригувати свою позицію виключно під впливом вагомих

аргументів;

протидіяти спробам маніпулювання;

протидіяти спробам групового психологічного тиску

Спеціальні (професійні, фахові) компетентності за спеціальністю

Здатність будувати освітній

процес у вищій школі на основі

технологій збереження і

зміцнення фізичного,

психічного, духовного й

соціального здоров’я всіх

учасників освітнього процесу,

профілактики захворюваності й

професійного вигорання

Визначати фактори, умови та закономірності формування

здорового способу життя;

оцінювати можливості їх практичного застосування в

умовах ЗНЗ та/або ВНЗ;

класифікувати існуючі здоров’язбережувальні технології,

підходи;

ілюструвати способи їх реалізації й модифікації у

педагогічному процесі в умовах ЗНЗ, сім’ї, ВНЗ з метою

забезпечення здоров’язбережувального й

здоров’яформувального освітнього процесу.

Складати ефективну і дієву програму збереження і

зміцнення здоров’я учасників навчально-виховного

процесу ЗНЗ та/або педагогічного ВНЗ;

реалізувати умови створення психологічно комфортного і

безпечного освітнього середовища в освітньому закладі й

родині;

розробляти різні форми освітньо-виховної роботи з

молодшими школярами, батьками, студентами, колегами

з використанням здоров’язбережувальних технологій

та/або їх елементів

організовувати пізнавальну діяльність студентів, колег,

батьків і свою власну з питань здоров’язбереження й

формування здорового способу життя.

Співпрацювати з батьками молодших школярів,

студентами, колегами, адміністрацією з питань

збереження й зміцнення здоров’я дорослих і дітей,

організації й підтримання здорового способу життя,

пропагування цінностей здорового способу життя

громаді; активізувати навчально-пізнавальну діяльність

студентів з питань здоров’язбереження;. оцінювати й

узагальнювати різні наукові підходи, погляди, теорії

здоров’язбереження, формування здорового способу

життя у власних публікаціях.

Брати на себе відповідальність за життя, збереження й

зміцнення здоров’я молодших школярів, колег, студентів у

період перебування в освітньому закладі, сприяти

формуванню ціннісного ставлення до власного здоров’я у

дітей, батьків, колег, громади; демонструвати

принциповість і стійкість переконань щодо цінностей і

принципів здорового способу життя у поведінці

(дотримання режиму дня, раціональне харчування,

фізична культура, дотримання правил гігієни, відсутність

шкідливих звичок, доброзичливе ставлення до оточуючих,

активний відпочинок, створення сприятливих умов

життя).

Здатність до науково

обґрунтованого прогнозування

перебігу педагогічних явищ і

процесів початкової та/або

педагогічної освіти на основі

результатів психолого-

педагогічного

діагностування/моніторингу їх

поточного стану

Аргументувати сутність діагностування та прогнозування

педагогічних явищ і процесів, у тому числі розвитку

особистості дитини/студента, моніторингу якості

освітньої діяльності початкової школи та педагогічного

ВНЗ;

обґрунтовувати добір критеріїв діагностування

поточного стану педагогічних явищ і процесів, у тому

чисті розвитку особистості дитини/студента, моніторингу

якості освітньої діяльності початкової школи та

педагогічного ВНЗ;

створювати базу сучасних методів і процедур психолого-

педагогічної діагностики/моніторингу для застосування

на різних етапах освітньо-виховного процесу і в різних

ситуаціях,

обґрунтовувати добір сучасних методів і процедур

психолого-педагогічної діагностики/моніторингу,

виходячи з конкретної проблеми, оцінки ситуації,

врахування вікових та індивідуальних особливостей

дітей/студентів

Вирішувати діагностико-прогностичні завдання високого

рівня складності у навчально-виховному процесі

початкової школи та/або педагогічного ВНЗ;

планувати й організовувати діагностико-

прогностичну/моніторингову діяльність у початковій

школі та/або в педагогічному ВНЗ

дотримуватися логіки психолого-педагогічного

дослідження в процесі планування й здійснення

діагностування/моніторингу;

робити обґрунтовані прогнози щодо перебігу

педагогічних явищ і процесів, розвитку особистості

дитини/студента на основі результатів психолого-

педагогічної діагностики/моніторингу

Пояснювати й аргументувати сутність діагностування,

моніторингу та прогнозування педагогічних явищ і

процесів, у тому числі розвитку особистості

дитини/студента всім суб’єктам освітнього процесу;

формулювати логіку організації, принципи, методи,

засоби педагогічної діагностики/моніторингу в роботі з

колегами;

дотримуватися етичних норм проведення педагогічної

діагностики/моніторингу, обробки та інтерпретації її

результатів;

надавати допомогу суб’єктам освітнього процесу в ході

проведення діагностики/моніторингу;

консультувати суб’єктів освітнього процесу, пояснювати

результати діагностики та суть складеного прогнозу

розвитку особистості дитини/студента

Ініціювати проведення різнобічної психолого-

педагогічної діагностики та моніторингу якості освітньої

діяльності початкової школи та педагогічного ВНЗ;

оцінювати реалістичність прогнозів;

оцінювати наявність ресурсів для забезпечення втілення

позитивних прогнозів;

оцінювати наявність ресурсів щодо вживання

корекційних заходів для запобігання реалізації

негативних

Здатність здійснювати

навчально-методичну

діяльність, спрямовану на

забезпечення фахової

підготовки майбутніх учителів

початкової школи та

організаторів початкової освіти.

Демонструвати знання теоретичних засад педагогіки

вищої школи, методики викладання психолого-

педагогічних дисциплін у ВНЗ;

інтегрувати знання філософії, психології, природничих

та педагогічних наук у процес професійно-педагогічної

підготовки майбутніх учителів початкової школи та

організаторів початкової освіти;

ілюструвати й пояснювати сутність традиційних

(класичних) і сучасних вітчизняних та зарубіжних

концепцій, технологій виховання, розвитку, навчання

дітей молодшого шкільного віку; узагальнювати,

оцінювати й рекомендувати приклади прогресивного

педагогічного досвіду до впровадження й реалізації у

педагогічному процесі початкової школи.

Упроваджувати сучасні технології викладання

педагогічних дисциплін та організації самостійної

навчально-пізнавальної діяльності студентів;

методично забезпечувати освітній процес у педагогічних

ВНЗ відповідно до цілей і завдань навчання, рівня

підготовки та вікових і індивідуальних

психофізіологічних особливостей студентів;

конструювати зміст професійно-педагогічної підготовки

майбутніх учителів початкової школи та організаторів

початкової освіти на основі компетентністного,

особистісно орієнтованого, діяльнісного, контекстного,

дослідницького підходів;

використовувати можливості сучасних цифрових

технологій для підвищення навчальної мотивації та

ефективності навчально-пізнавальної діяльності

студентів;

розробляти й реалізувати STEAM-орієнтований освітній

контент, розвиваючи пізнавальний інтерес та

інноваційний потенціал студентів

Ініціювати і спрямовувати взаємодію студентів з дітьми,

батьками, педагогічною громадськістю з метою набуття

майбутніми вчителями та організаторами початкової

оссвіти професійно значущих особистісних якостей і

вмінь;

установлювати педагогічно доцільні стосунки з

колегами, студентами, адміністрацією;

забезпечувати суб'єкт-суб'єктні взаємовідносини в

процесі аудиторної і позааудиторної самостійної

навчально-пізнавальної і науково-дослідницької

діяльності студентів, педагогічних практик з метою

розвитку їх професійно-педагогічних якостей і творчих

здібностей

Здійснювати самоаналіз і корегування власної навчально-

методичної діяльності;

відповідально ставитися до розробки змістового

наповнення й організації навчально-виховного процесу у

початковій школі й педагогічному ВНЗ.

Здатність результативно

здійснювати проектувально-

управлінські функції у

початковій

школі/педагогічному ВНЗ на

основі науково-теоретичних

знань і практичних умінь,

досвіду, індивідуально-

особистісних якостей,

мотивованого прагнення до

досягнення мети і вирішення

поставлених завдань

Оперувати теоретичними основами і сучасними

інноваційними підходами до проектування і вирішення

освітніх та управлінських завдань, орієнтованих на

ефективне здійснення навчально-виховного процесу в

сучасній початковій школі/педагогічному ВНЗ;

Знати й ураховувати особливості проектування та

організації, функції управління освітнім процесом у

роботі з дітьми молодшого шкільного віку/студентами

педагогічного ВНЗ

Застосовувати сучасні технології збору, обробки та

інтерпретації одержаних діагностичних даних у побудові

та реалізації педагогічних проектів управління освітнім

процесом початкової школи/педагогічного ВНЗ;

демонструвати проективні вміння, уміння

прогнозування, моделювання, планування,

конструювання;

розробляти окремі процедури, методи, стратегії

менеджменту; оцінювати умови й наслідки реалізації

управлінських рішень;

орієнтуватися на одержання інноваційного результату в

умовах конкуренції на ринку освітніх послуг;

знаходити нестандартні рішення типових управлінських

завдань

Надавати допомогу студентам у проектуванні й реалізації

індивідуальної траєкторії особистісно-професійного

розвитку, побудові та здійсненні кар’єрного плану;

ініціювати і спрямовувати комунікативну взаємодію

студентів з дітьми, батьками, педагогічною

громадськістю з метою набуття майбутніми вчителями

професійних навичок побудови колективних проектів та

їх реалізацій;

виконувати функції медіатора в розв’язанні конфліктів;

виконувати функції модератора дискусій

Відповідально ставитися до накопичення професійного та

управлінського досвіду;

аналізувати, оцінювати й корегувати свої можливості в

проектуванні та організації освітнього процесу початкової

школи/педагогічного ВНЗ

Здатність організовувати

продуктивний комунікативний

простір на основі вільного

володіння державною та

іноземними мовами.

Демонструвати знання норм державної та іноземної мов;

дотримуватися вимог державних документів щодо

функціонування мови в науково-професійній діяльності.

Об’єктивно оцінювати ситуацію спілкування та рівень

розвитку комунікативної компетентності студентів;

створювати умови для формування і розвитку

комунікативної компетентності, удосконалення

мовленнєвих навичок майбутніх учителів та організаторів

початкової освіти;

реферувати і рецензувати тексти наукової тематики;

продукувати наукові тексти різних видів (реферат, стаття,

доповідь тощо) державною та іноземними мовами з

дотриманням основних лексико-граматичних норм

наукового стилю.

Організовувати продуктивний комунікативний простір,

вести діалоги та полілоги наукової фахової тематики

державною та іноземними мовами;

упроваджувати різні форми комунікативної взаємодії з

аудиторією;

Формувати і втілювати в життя стратегію вдосконалення

власної культури мовлення державною та іноземними

мовами.

Здатність керуватися в

професійній діяльності

гуманістичними мотивами,

розуміти й поважати

унікальність і неповторність

кожної особистості; реалізувати

індивідуальну траєкторію

особистісно-професійного

розвитку студента.

Керуватися в освітньому процесі педагогічного ВНЗ

провідними ідеями гуманістичної особистісно

орієнтованої освітньої парадигми

На діагностичній основі прогнозувати, проектувати й

реалізувати індивідуальну траєкторію особистісно-

професійного розвитку кожного студента;

нівелювати й долати прояви нерівності студентів

(майнової, цифрової тощо) в освітньому процесі

Дотримуватися гуманістичних етичних норм в процесі

педагогічної комунікації з іншими суб’єктами освітньо-

виховного процесу педагогічного ВНЗ;

створювати й підтримувати позитивну емоційну

атмосферу освітньо-виховного процесу та професійно-

педагогічної комунікації;

Рефлексувати й самостійно коригувати свою професійну

діяльність і поведінку щодо дотримання норм

гуманістичної етики;

чітко дотримуватися стандартів етики наукового-

дослідження, в тому числі інтелектуальної доброчесності.

Здатність усвідомлювати й

поважати культурне

різноманіття сучасного

українського суспільства,

оцінювати потенціал

багатокультурного соціального

оточення як ресурсу для

розвитку особистості й

соціуму; організаційно й

методично забезпечувати

використання на практиці

освітньо-виховного та

соціалізувального потенціалу

культурного різноманіття.

Аналізувати й узагальнювати дані про етнічне, мовне,

культурне, конфесійне різноманіття населення України та

свого регіону;

ілюструвати й аргументувати етноспецифічні

особливості аксіологіі різних народів, представники яких

мешкають в Україні та регіоні

Оцінювати й аргументувати доцільність використання в

освітньо-виховному процесі початкової школи та

педагогічного ВНЗ зразків культури різних народів,

представники яких мешкають в Україні та регіоні;

проектувати, розробляти, модифікувати способи

застосування в практичній освітньо-виховній діяльності

культурної спадщини різних народів, творів професійних

митців – представників різних культур;

організовувати систематичне використання в освітньо-

виховній практиці культурної спадщини народів,

представники яких мешкають в Україні та регіоні

Працювати в багатокультурному колективі;

ініціювати й організовувати комунікацію та співпрацю з

представниками різних культур;

комунікувати та співпрацювати з представниками різних

культур на засадах взаємоповаги й рівноправності;

оцінювати й аргументувати доцільність використання в

освітньому процесі потенціалу міжнародного контингенту

студентів ВНЗ;

залучати іноземних студентів, представників культурних

товариств національних меншин до спільної роботи з

формування міжкультурної компетентності студентів;

створювати й забезпечувати функціонування в

педагогічному ВНЗ середовища міжкультурного

спілкування

Брати на себе відповідальність за хід і результати

співпраці з представниками різних культур;

самостійно визначати значущі цінності, не піддаючись

впливові цінностей окремих культур, груп

Здатність до постійного

усвідомленого

самовдосконалення в процесі

професійної педагогічної

діяльності та неперервного

особистісно-професійного

саморозвитку упродовж життя,

Встановлювати взаємозв’язок і співвідношення понять

«педагогічна майстерність», «професіоналізм педагога»,

«професійна компетентність», «особистісно-професійний

розвиток», «педагогічне акме»;

аналізувати й зіставляти теорії самоосвіти,

самовдосконалення, самовиховання, досягнення

професійного акме;

спрямованого не лише на

розкриття і реалізацію

сутнісних сил, але й на

досягнення найвищого ступеня

розвитку – акме

характеризувати особливості й використовувати різні

форми особистісно-професійної самооцінки: рефлексія,

порфоліо тощо

характеризувати способи подолання криз особистісно-

професійного становлення та професійного вигорання

педагога;

оцінювати потенціал інформаційно-професійного

простору щодо сприяння особистісно-професійному

зростанню й досягненню акме;

оцінювати й аргуменртувати можливості ІКТ для

самоосвіти й особистісно-професійного розвитку

упродовж життя

Ставити мету та формулювати завдання особистісно-

професійного саморозвитку і досягнення професійного

акме;

проектувати й удосконалювати власну педагогічну

діяльність і поведінку;

здійснювати самодіагностику власних можливостей та на

основі її результатів добирати й реалізувати способи

особистісно-професійного зростання, подолання криз

особистісно-професійного становлення, протидії

професійному вигоранню;

проектувати й реалізувати індивідуальну траєкторію

особистісно-професійного саморозвитку упродовж життя;

добирати й ефективно застосовувати сучасні цифрові

засоби інформаційної підтримки самоосвіти: хмарні

технології, ресурси дистанційної освіти, цифрові освітні

ресурси, соціальні мережі тощо;

Будувати й підтримувати такі міжособистісні взаємини в

колективі, що сприяють не лише розкриттю й

удосконаленню особистісно-професійного потенціалу

кожної особи, але й досягненню професійного акме;

ініціювати й активно підтримувати професійне

спілкування й обмін досвідом у персоналізованій освітній

мережі, в соціальних мережах;

активно й ефективно використовувати освітянські

портали для публікації інформації про свою роботу;

встановлювати й активно підтримувати спілкування з

українськими та зарубіжними колегами, студентами на

сайті навчального закладу та на персональних сторінках у

соціальних мережах

Створювати й активно використовувати для

особистісно-професійного самовдосконалення й

досягнення професійного акме персоналізоване освітнє

середовище, персоналізовану освітню мережу;

створювати й оприлюднювати різними способами власне

професійне Е-портфоліо;

оцінювати результати власної педагогічної діяльності та

самовдосконалення

Здатність здійснювати

дослідження у галузі

початкової та/або педагогічної

освіти за консультативної

Аргументувати вибір теми, формулювати мету та

коректну гіпотезу наукового дослідження у відповідності

з пріоритетними напрямами та актуальними проблемами

розвитку початковоїосвіти;

допомоги наукового керівника

й презентувати їх результати в

різних видах наукової

продукції, дотримуючись

стандартів етики наукового

дослідження

аргументовано добирати адекватні меті, предмету,

гіпотезі дослідження теоретичні й емпіричні методи

наукового пошуку;

здійснювати бібліографічний пошук та аналіз наукових

джерел з теми дослідження (в тому числі іншомовних

джерел та з використанням інформаційних технологій);

аналізувати й узагальнювати масовий та перспективний

педагогічний досвід в обраній галузі педагогіки

відповідно до теми наукового дослідження

Розробляти програму психолого-педагогічного

експерименту, визначати критерії та показники

вимірювання об’єкта дослідження

інтерпретувати результати дослідно-експериментальної

роботи;

проектувати й реалізувати програму констатувального,

формувального та контрольного етапів

експериментальної роботи;

обробляти результати дослідження із застосуванням

методів математичної статистики (в тому числі із

застосуванням обчислювальної техніки);

застосовувати комп’ютерну техніку, мережеві ресурси

для пошуку, аналізу, збереження дослідницької

інформації;

застосовувати ІКТ, цифрову та мультимедійну техніку

для презентації результатів дослідження;

презентувати результати дослідження в різних видах

наукової продукції

Організовувати реалізацію програми експериментального

психолого-педагогічного дослідження;

організовувати й проводити дослідницьку бесіду,

інтерв’ю, анкетування, експертне опитування;

здійснювати наукову комунікацію, в тому числі з

зарубіжними колегами;

доцільно застосовувати ІКТ, соціальні мережі, мобільні

гаджети, цифрову техніку тощо для наукової комунікації;

здійснювати наукову комунікацію іноземними мовами;

аргументовано дискутувати на теми, пов’язані з

проблемою наукового дослідження

Дотримуватися стандартів етики наукового дослідження;

дотримуватися стандартів інтелектуальної

доброчесності.

Здатність створювати,

розповсюджувати та

впроваджувати освітні

нововведення в галузі

початкової освіти

Визначати основні поняття педагогічної інноватики,

педагогічної неології, педагогічної праксеології,

педагогічної дифузіології, сутність наукової педагогічної

творчості, її етапи та рівні, вимоги до результату наукової

педагогічної творчості; особливості соціокультурного,

економічного, соціально-психологічного та управлінсько-

організаційного аспектів розповсюдження освітніх

інновацій;

характеризувати основні положення наукових підходів

до управління процесом упровадження освітніх інновацій

у практику роботи ЗНЗ; види управління процесом

упровадження освітніх інновацій у практику роботи ЗНЗ;

етапи впровадження освітніх інновацій у практику роботи

ЗНЗ; складати список основних чинників інноваційних процесів

у галузі початкової освіти; закономірностей перебігу,

принципів, умов і особливостей інноваційних процесів у

галузі початкової освіти; антиінноваційних бар’єрів, їхніх

чинників, шляхи попередження та подолання;

установлювати зв’язок між новаторством і педагогічною

творчістю; поняттями «педагогічне новаторство»,

«передовий педагогічний досвід», «наукова педагогічна

творчість»; метою, етапами та рівнями педагогічного

новаторства.

збирати матеріал до портфоліо освітніх інновацій у

початковій освіті, описувати їх, виділяти сутнісні

характеристики, класифікувати, пояснювати, передбачати

їх ефективність та вимірювати її, оцінювати нововведення,

вибирати перспективні освітні інновації, робити висновок

про доцільність їх впровадження у практику роботи

початкової школи та аргументувати його; узагальнювати

перспективний педагогічний досвід; реконструювати

освітні нововведення, поєднувати елементи окремих

освітніх інновацій з метою досягнення оптимального

результату

Працювати в команді під час створення, розповсюдження та

впровадження освітніх інновацій у початковій освіті;

доносити до відома всіх суб’єктів освітнього процесу

початкової школи цінності, цілі, суть інноваційної освітньої

діяльності;

співпрацювати з батьками молодших школярів, колегами з

питань інноваційного розвитку навчального закладу,

Керуватися в інноваційній професійній діяльності

принципами загальнолюдської моралі;

планувати, організовувати та результативно здійснювати

інноваційну професійну діяльність, спрямовану на

створення, розповсюдження, впровадження освітніх

інновацій;

оптимізувати власну педагогічну діяльність, навчально-

виховний процес.

Здатність забезпечити

реалізацію права студентів з

культурними і мовними

відмінностями, особливостями

психофізичного розвитку на

отримання освіти у

відповідності з їх

можливостями і здібностями за

місцем проживання, їх

соціальну адаптацію та

інтеграцію в суспільство.

Розкривати зміст основних понять теорії і методики

інклюзивної освіти;

характеризувати й застосовувати на практиці основні

підходи до організації корекційно-розвивальної освіти

студентів з особливими освітніми потребами;

характеризувати й ураховувати в практичній діяльності

особливості змісту та організації освіти студентів

з культурними і мовними відмінностями;

з порушеннями зору,

з порушеннями слуху,

з порушеннями функцій опорно-рухового апарату

організовувати та змістовно наповнювати освітній

процес з урахуванням культурних відмінностей та

індивідуальних особливостей психофізичного розвитку

студентів;

організовувати соціальну взаємодію між здоровими

студентами та студентами з особливостями

психофізичного розвитку, спрямовану на гармонізацію

взаємовідносин молодих людей;

організовувати соціальну взаємодію між усіма

студентами, спрямовану на повноцінну соціалізацію

молодих людей з культурними і мовними відмінностями;

забезпечувати педагогічний супровід студентів з

особливостями розвитку у ВНЗ;

сприяти розвиткові здібностей і задатків студентів з

особливими освітніми потребами

сприяти створенню у ВНЗ корекційно-розвивального

середовища для студентів з особливостями

психофізичного розвитку, шляхом організації якісної

взаємодії в роботі педагогічних працівників (практичного

психолога, дефектолога, викладачів різних кафедр тощо),

інших співробітників начального закладу з метою

максимально можливої соціалізації студентів з

особливостями психофізичного розвитку;

створювати атмосферу емоційного комфорту в аудиторії;

формувати у суспільстві позитивне ставлення до людей з

особливостями психофізичного розвитку;

Дотримуватися професійної етики, не розповсюджувати

відомості, отримані під час діагностичної,

консультативної роботи.

Здатність забезпечити

інтегровану медіаосвіту

молодших школярів/студентів

педагогічного ВНЗ, яка

спрямована на збалансований

розвиток особистості

(включаючи емоційний,

соціальний і практичний

інтелект), забезпечує її захист

від агресивного

медіасередовища.

Розуміти роль медіаосвітніх програм у сучасній

початковій та педагогічній освіті;

зіставляти поняття «медіаосвіта», «медіаграмотність»,

«медіакомпетентність», «медіаманіпуляція»,

«медіанасильство» тощо;

аналізувати й зіставляти основні теорії, концепції,

моделі медіаосвіти;

розуміти дидактичні принципи, шляхи, форми, методи

інтеграції медіаосвітніх ресурсів в освітній процес

початкової школи та педагогічного ВНЗ;

орієнтуватися в медіаконтенті та освітніх ресурсах для

учнів та студентів, сферах їх застосування;

орієнтуватися в асортименті й сферах використання

медіа продукції, аргументувати можливості й ризики їх

використання в освітньому процесі початкової школи та

педагогічного ВНЗ;

Інтегрувати мультимедійні та ІКТ ресурси в освітній

процес початкової школи та педагогічного ВНЗ;

створювати власні медіапродукти, що відповідають

віковим особливостям молодших школярів та студентів;

обирати і використовувати в освітньому процесі

початкової школи та педагогічного ВНЗ адаптовану

відповідно до вікових норм медіапродукцію;

обирати й застосовувати цифрові освітні ресурси для

підтримки розвитку молодших школярів і студентів;

застосовувати медіапродукцію, яка запобігає вразливості

людини до медіаманіпуляцій і медіанасильства, втечі від

реальності, сприяє профілактиці поширення

медіазалежностей, пропонувати різні варіанти і різні

сценарії використання медіапродуктів;

здійснювати контент-аналіз, педагогічний, сюжетний,

етичний, естетичний аналіз мультимедійного контенту,

пропонованого учням та студентам для оцінювання його

відповідності віковим психологічним особливостям тих,

хто навчається;

застосовувати в освітньому процесі початкової школи та

педагогічного ВНЗ різноманітні медіаосвітні заходи з

опорою на творчі завдання

Консультувати батьків молодших школярів і студентів

щодо можливостей захисту від агресивного

медіасередовища, а також пов’язаних із ним ризиків

(інформаційного «сміття», невідповідних віковим

можливостям психіки дитини інформаційних впливів,

кібербулінгу тощо);

консультувати батьків молодших школярів і студентів

щодо можливостей сприяння медіапродукції

особистісному розвиткові;

використовувати соціальні мережі для підтримки

особистісно-професійного саморозвитку;

брати участь в обговоренні питань здоров’я і безпеки

учнів і студентів в умовах цифрового світу

Виконувати основні правила юридично коректного

використання програмного забезпечення,

мультимедійного контенту, інших цифрових ресурсів;

дотримуватися медіапсихологічних правил і нормативів

безпеки стосовно захисту від агресивного

медіасередовища в освітньому процесі початкової школи

та педагогічного ВНЗ.

V – ФОРМИ АТЕСТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Форми атестації здобувачів вищої

освіти

Атестація здійснюється у формі

єдиного кваліфікаційного іспиту

Вимоги до заключної

кваліфікаційної роботи

визначаються Положенням про

організацію та проведення атестації на

здобуття освітнього ступеня

«бакалавр» і «магістр» ХНПУ імені

Г. С. Сковороди

Структура єдиного кваліфікаційного

іспиту:

- кваліфікаційний іспит з

педагогіки та психології вищої

школи;

- кваліфікаційний іспит з

методики викладання у ВНЗ

української мови, математики та

природознавства;

- захист-презентація наукового

магістерського дослідження

VІ – ВИМОГИ ДО СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Принципи та процедури

забезпечення якості освіти

визначаються системою управління

якістю освіти ХНПУ імені

Г. С. Сковороди

Моніторинг та періодичний

перегляд освітніх програм

визначаються положенням про

організацію освітнього процесу

Щорічне оцінювання здобувачів

вищої освіти

визначаються положенням про

організацію освітнього процесу

Підвищення кваліфікації науково-

педагогічних, педагогічних та

наукових працівників

визначаються положенням про

підвищення кваліфікації та

стажування педагогічних і науково-

педагогічних працівників вищих

навчальних закладів

Наявність необхідних ресурсів для

організації освітнього процесу

визначається вимогами до

матеріально-технічного забезпечення

Наявність інформаційних систем

для ефективного управління

освітнім процесом

визначається положенням про

організацію освітнього процесу

Публічність інформації про освітні

програми, ступені вищої освіти та

кваліфікації

розміщення на сайті у відкритому

доступі

Запобігання та виявлення

академічного плагіату

перевірка на плагіат

VІ – ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКИХ БАЗУЄТЬСЯ

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

1. ESG [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ihed.org.ua/images/pdf/standards-

and-guidelines_for_qa_in_the_ehea_2015.pdf.

2. ISCED (МСКО) 2011 [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.uis.unesco.org/education/documents/isced-2011-en.pdf.

3. ISCED-F (МСКО-Г) 2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.uis.unesco.org/Education/Documents/isced-fields-of-education-training-

2013.pdf.

4. TUNING Educational Structures in Europe [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.unideusto.org/tuningeu/.

5. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс] // Про

затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти : Постанова Кабінету

Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462. — Режим доступу :

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/462-2011-n

6. Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс. — Режим доступу :

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2984-14

7. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо

організації інклюзивного навчання» [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1324-18

8. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс. — Режим доступу :

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12

9. Конституція України : Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР [Електронний ресурс] /

Верховна Рада України. — Режим доступу :

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

10. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні : [схвалена Президією Національної

академії педагогічних наук України 21 квітня 2016 р.] [Електронний ресурс]. —

Режим доступу :

http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_me

diaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya/

11. Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді [Електронний

ресурс] // Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і

молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей

і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у

загальноосвітніх навчальних закладах : наказ Міністерства освіти і науки України від

16.06.2015 № 641. — Режим доступу : http://old.mon.gov.ua/ua/about-

ministry/normative/4068-

12. Концепція розвитку інклюзивної освіти [Електронний ресурс] // Про затвердження

Концепції розвитку інклюзивного навчання : Наказ МОН №912 від 01.10.10 р. —

Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/9189/

13. Концепція розвитку неперервної педагогічної освіти [Електронний ресурс] / МОН

України // Про затвердження галузевої Концепції розвитку неперервної педагогічної

освіти : Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.08.2013 р. № 1176. — Режим

доступу : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/36816/.

14. Концепція розвитку освіти України на період 2015–2025 років : Проект [Електронний

ресурс / Стратегічна дорадча група «Освіта» ; МОН України. — Режим доступу :

http://mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1390288033/1414672797/

15. Національна доктрина розвитку освіти : затверджена Указом Президента України від

17 квітня 2002 року № 347/2002 [Електронний ресурс] — Режим доступу :

http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/normativno-pravova-baza/

16. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року // Про

Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року : Указ

Президента України від 25.06.2013 № 344/2013 [Електронний ресурс. — Режим

доступу : http://www.president.gov.ua/documents/15828.html

17. Національна рамка кваліфікацій [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-п.

18. Перелік галузей знань і спеціальностей [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-п.

19. Про запровадження навчальної дисципліни «Основи інклюзивної освіти» : Лист

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18.06.2012 № 1/9-456 /

Міністерство освіти і науки; молоді та спорту України. — Режим доступу :

http://document.ua/pro-zaprovadzhennja-navchalnoyi-disciplini-osnovi-inklyuzivn-

doc101965.html

20. Про затвердження Плану заходів щодо забезпечення права на освіту дітей з

особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі : Наказ МОН

України від 31.12.2015 №1436 [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4897-

21. Розроблення освітніх програм : методичні рекомендації / авт.: В. М. Захарченко,

В. І. Луговий, Ю. М. Рашкевич, Ж. В. Таланова / За ред. В. Г. Кременя. – К. : ДП

«НВЦ «Пріоритети», 2014. – 120 с.