МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“ КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

ФАКУЛЬТЕТ ЛІНГВІСТИКИ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОІШ

МАТЕРІАЛИМіжнародпої студентської науково-практичної конференції

Людина нк суб’єкт міжкультурної комунікації: сучасні тенденції у філології, перекладі та навчанні іноземних мов

11 квітня 2012 р.

Організатор конференції:Кафедра теорії, прикілки їй перекладу англійської мови факультету лінгвістики ІП 'У У «КІН»Редакційна колегія:Тараненко Лариса Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри Т П П А МКорнєва Зоя Михайлівна, кандидат педагогічних наук, допені кафедри Т П П А МДзіман Ганна Михайлівна, викладач кафедри Т П П А М Камуз Дарина Володимирівна, викладач кафедри Т П П Л МКомп'ютерна верстка:С'тупарепко Юлія ІОріївна Діім ан Ганна Михайлівна

с е к ц і я і

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУ Ч А С Н О Ї ФІЛОЛОГІЇ

Тетяна АношковаЕпітетні засоби створення кольорової палітри англомовного художнього 7текстуОлена БекарюкОсобливості мовного функціонування фразеологічних одиниць 7Оксана БурзакЗапозичення як один із способів формування французького молодіжного 8сленгуЮлія ВдовенкоДискурсивні маркери соціолінгвістичної ідентифікації мовців англомовного 9середовища ----------------------------------------Юлія Гайденко ) \ ^ ■ ; ‘ і " ;Мовні засоби вираження квантитативное: і ftj „ 9ТамілаЗамотайло ^ К у Л Ь Т С Т Л Л И П М і ” ^Метафоричні концепти французького економічного дискурсу^таспоСОбм іх 10“вербалізаціїМарина КоровченкоАнгломовні етикетизовані форми в лінгвокультурному ареалі 11Яна КоїиманюкПоняття дискурсу і сучасній лінгвістиці та лангвістиці тексту 11Катерина ЛегкодимоваФункціональна, соціальна та професійна лексика у текстах англомовної 12преси і публіцистикиОксана Нагорняк 12Неологізми в українській мовіОксана НестеренкоНова фразеологія в науковому та публіцистичному дискурсі 13Крістіна НікітенкоОсновні характеристики інтертекстуальпості як текстової категорії 14Руслана ПриходькоЗасоби вираження модальності як функціонально-семантичної категорії 14Оксана Прокоп 'юкМетоди дослідження загаловкіи інтерв’ ю як основних засобів впливу на 15сприйняття мовленнєвого акту Анна СолоділінаМетафора у системі тропів сучасної англійської мови та її інформативна 16значимість функціонування у художніх творах Анна ЧубоваОсобливості вираження колірної номінації в англійській мові 17Kseniya GavrylyshynaWeather lore in English and Ukrainian languages 17

2

Helen GrybThe pragmatic potential о I advertising and political slogans and methods o f itsrenderingMariya ZavolixlkoReasonable and human interactionMykola KutsenkoGrammatical peculiarities o f scientific and technical literature (based on texts o f nuclear power sphere)

С Е К Ц ІЯ 2СУ Ч А С Н І ТЕНДЕНЦІЇ У ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВІ

Ольга БондарчукСтруктурні та семантичні особлшіоеіі перекладу абрніатур га скорочені, англійської й української юридичної нідмоші Поліна ДубовикОсобливості перекладу англійських пасивних конструкцій Римма ( 'сауловаСпособи перекладу безеквівалентної лексики А шіа їавгородняОсобливості перекладу запозичень в текстах комп’ютерної тематики ІІапіалія ЗазимкоРеалії її сучасній англійській мові та особливості їх перекладу па українську мовуСоломія ЗіневичПрагмасемантичні особливості вживання та перекладу фразеологічних одиниць у розважальному комунікативному середовищі інтернет-дискурсуОксана ЗубЗасоби відтворення фразеологічних одиниць на позначення поведінки людини українською мовою Катерина ІвановаФразові дієслова та їх переклад на українську мову Іванна КерногоОсобливості перекладу неологізмів у французькому Інтернет-дискурсіОлексій КислякСпецифіка перекладу «тваринної» метафори Оксана КичкоЗасоби вираження емфази в англійській мові та особливості її перекладу українськоюАлексей Кофанов, Сергей ПроценкоПередача экологических терминов на иностранный языкІрина КратовськаГраматичні труднощі перекладуЯна КривенкоПереклад Реалій

18

19

19

21

21222223

24

25

26

26

27

28

29

29ЗОЗ

Валентина КротЛексико-граматичні трансформації при перекладі підрядних умовних реченьз німецької мови українською (на матеріалі текстів економічного характеру)Мар 'яна ЛогвіненкоРівні мовної ієрархії одиниці перекладуІрина МазурикЛексично-граматичний аспект перекладу науково-технічних текстів Дмитро МосендзОсобливості словотвору та перекладу лексичних інновацій сфери комп’ютерних та інформаційних технологій Наталія ПінчукФразеологізми на позначення часу і їх відображення в українському перекладіВероніка ПоташнаЛексичні труднощі перекладу в науково-технічному просторі біотехнологій Марія ПухлійПереклад смислових імен у художній літературі (на матеріалі роману В .М . Теккерея «Ярмарок суєти»)Роман РоманенкоОсновні аспекти перекладу художніх творів Юлія СопронюкЛексико-семантичні та граматичні трансформації при перекладі документів міжнародних організацій Тетяна СушкоСпособи відтворення реалій при перекладі Катерина Сущенкоособливості утворення та вживання фразеологічних одиниць з елементомпорівнянняMaryana BatenchukPolitical discourse as a subject o f translation Mariya KikotPeculiarities o f the translation o f the realia words Eugenia KuhukThe translation o f proper names in fiction literature Tetyana Lazurenko The problem o f legal translation Kateryna PaliyGenre and stylistic peculiarities o f scientific and technical literature translation from English into Ukrainian Anna SamarGrammatical peculiarities o f translating instructions from English into Ukrainian Anna SavchukPeculiarities o f irony and play-word translation from English into Ukrainian Anastaciya TkachenkoEnglish financial terminology and peculiarities o f its translation into UkrainianA. V. Trufanova Translator's "False Friends" 4

3031323233343535363637383839394041414242

Аііопа 2ЬапШхка Тгапзіагіоп оГ ргорег пптех 43С Е К Ц ІЯ З

ІС Т О Р ІЯ П Е Р Е К Л А Д У

Ольга АндрееваІсторія виникнення першої літературної мови слов’ян. Перекладацька техніка Кирила та Мефодія Ксенія ГаврилишинаМаксим І рек (Михайло Триволіс) - перекладач, просвітник Х У -Х У І ст. Аиастасія ДзінькоМаксим Грек (Михайло Триволіс) - просвітитель X IV ст.Аиастасія ЗбанацькаРівень художнього перекладу в Україні до і в період незалежності 1917-1922 Тетяна ІвасюкЄпифаній Славенецький: життя, діяльність, праці Ірина КоломієцьДжерела і склад слов’ янської перекладної писемності ІХ -Х У ст.Тетяна ЛазуренкоПам’ ятки перекладної та російської літератури Х ІУ -Х У ст.Олена МандзюкІван Франко - поет, перекладач та громадський діяч Юлія МіцайПолітична метафорика в період об’ єднання Німеччини та її переклад українською мовою Олексій ПодольськийМаксим Рильський як майстре художнього перекладуОльга СаганДіяльність просвітителя та перекладача Симеона Полоцького Володимир СоколІсторіографія перекладу Біблії в Україні

С Е К Ц ІЯ 4 М Е Т О Д И К А В И К Л А Д А Н Н Я ІН О З Е М Н И Х М О В

Олексій КофановІнноваційні методи активізації пізнавальної активності студентів-екологівЮ . П. ВдовенкоПроектна робота у навчанні англійської мови студентів спеціальності «Інформаційні технології»К. О. ЛегкодимоваМетодика використання рольових ігор у викладанні англійської мови студентам інформаційно-технологічних спеціальностей

454546474848495051515253

545455

5

К. В. НікітенкоМетодика використання інформаційних технологій у навчанні англійської 56 мови студентів технічного профілю

С Е К Ц ІЯ 1. А К Т У А Л Ь Н І П Р О Б Л Е М И С У Ч А С Н О Ї Ф ІЛ О Л О Г ІЇ

Тетяна Аношкова Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, ЛА-83 (науковий керівник — cm. викладач Усик Г. М.)

Е П ІТ Е Т Н І ЗА С О Б И С Т В О Р Е Н Н Я К О Л Ь О Р О В О Ї П А Л ІТРИ А Н Г Л О М О В Н О Г О Х У Д О Ж Н Ь О Г О Т Е К С Т УЕпітет є одним з основних тропів поетичного мовлення, призначений підкреслювати характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища і збагачувати текст, в якому він присутній, новим емоційним чи смисловим забарвленням.Незважаючи на велику кількість праць, присвячених тропам, зокрема епітету (О. О. Потебня, І. Р. Гапьперін, В. П . Москві, Т. М . Онопрієнко та ін.), дослідження ролі епітета в літературно-художньому тексті і на сьогодні залишаються актуальними й надзвичайно важливими як в українській, так і світовій філології.Використання кольорових епітетів допомагає автору посилити стилістичну забарвленість тексту. Правильне вживання таких тропів дає змогу досягти необхідного характеру твору, виділити певну подію, описати людину, її зовнішність, характер, оточення та, в цілому, посилити враження читача від твору.Основними сигналами стилістичної актуалізації прикметників кольору н художньому тексті є: 1) оказіональна співвіднесеність з референтом, який не маг колірних ознак, 2) співвіднесеність з різними референтами, що створює мовну багатозначність; 3) прийом контрасту, заснований на опозиції прикметників кольору і "неколірними" прикметниками. Як приклад можна навести рядки з твору Ф.С.Фітцджеральд “ Великий Гетсбі” : "His sorseous pink rag o f a suit made a bright spot

o f color against the white s teps...Отже, епітет, як експресивний засіб, відіграє дуже велику роль в стилістичній забарвленості текстів художньої літератури. Використання кольорових епітетів служить засобом вираження індивідуального емоційно-оцінного відношення автора до дійсності та широко використовуються письменниками в художніх творах.Олена Бекарюк

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, J1A-S.'' (науковий керівник — cm. викладач Присяжнюк II М )

О С О Б Л И В О С Т І М О В Н О Г О Ф У Н К Ц ІО Н У В А Н Н Я Ф Р А ЗЕ О Л О Г ІЧ Н И ХО Д И Н И Ц ЬФразеологічні одиниці виконують практично усі мовні функції: функцію повідомлення, номінативну, сигніфікативну, символічну, прагматичні функції експресивного вираження, емоційного впливу, фатичну, естетичну та інші. Розглянемо деякі з них.Під символічною функцією мовних одиниць традиційно розуміється їх знакова функція, тобто здатність мовних одиниць бути представником об’ єктивної дійсності. Образне значення фразеологічних одиниць, яке формується на основі різних типів переносів (метафори, метонімії та інші), які є засобом вираження суб’ єктивності, індивідуальності в мовленні, одночасно репрезентує глибинні структури психіки

7

мовця. Естетична (гедоністична) функція, яка тісно пов’язана з функцією експресивного вираження, розуміється як використання фразеологічних одиниць з метою збудження у учасників комунікативного акту почуття задоволення, естетичної насолоди, викликаного образністю фразеологічних одиниць. Використання фразеологічних одиниць в естетичній функції відображає емоційний стан та творчий потенціал мовця, гнучкість та гостроту розуму, які виявляються в мовленнєвій майстерності.Прагматичні функції фразеологічних одиниць пов’язані з прагматичним компонентом в їх змісті: фразеологічні одиниці не тільки позначають та називають предмети дійсності та уявлення про них, але одночасно є спеціальним мовним засобом, призначеним для вираження багатообразних емоційних відносин мовця до того, що відбувається в його внутрішньому світі.З точки зору прагматики фразеологічним одиницям належить вагома роль. їх основне призначення - не просто назвати елемент дійсності, а, перш за все, вплинути на отримувача інформації, викликати у нього конкретну реакцію, що є найголовнішим завданням.Оксана Бурзак

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛФ-71 (науковий керівник — викладач Куликова В. Г.)

З А П О ЗИ Ч Е Н Н Н Я Я К О Д И Н ЗІ С П О С О Б ІВ Ф О Р М У В А Н Н Я Ф Р А Н Ц У З Ь К О Г О М О Л О Д ІЖ Н О Г О С Л Е Н Г УМолодіжний сленг представляє собою дуже цікавий лінгвістичний феномен, існування якого обмежено не тільки певними віковими рамками, але й соціальними, часовими та просторовими. Він представляє собою не тільки лексику, яка використовує ресурси загальнонаціональної мови, а й живе на своєму фонетичному та граматичному грунті. Сленг, будучи відкритою системою, постійно поповнюється новими словами, які відображають зміни в нашому житті, він є своєрідною школою словотворчості, мірилом дотепності мовців.Щодо утворення французький сленгових слів, варто зазначити, що серед усіх способів словотвору переважають запозичення. У французькій мові сленгу існують запозичення з багатьох мов, наприклад, з арабської - bled - petite village, циганської -

bedo - cigarette de haschisch та найбільшу частину запозичень становлять запозичення з англійської мови (близько 21%), наприклад, il est look - він модно виглядає; speeder - поспішати; être cool - бути спокійним; driver - водій таксі; news - журнал; toons - мультики. У французькій мові існує таке поняття як франгле (фр. franglais - об'єднання слів < français - французька мова + anglais - англійска мова) - це свого роду іронічна назва французької мови, що має велику кількість англійських слів та словосполучень. Деякі англіцизми запозичуються повністю, але вимовляються згідно французьким правилам читання, інші піддаються деяким змінам.Таким чином, французький молодіжний сленг, як мовний соціальний феномен, дає широке поле для досліджень. Вивчення й аналіз його особливостей, які зумовлені низкою причин, дають змогу не лише глибше зрозуміти процеси, що відбуваються у цій субмові, а й допомагають пояснити його вплив на сучасну

8

культурну та мовну ситу ацію Франції.Юлія Вдовенко

ІІТ У У « К П /», факультет лінгвістики, група ЛАм- 71 (науковий керівник — к .ф .н ., доцент Гл ін ка 11. І) )

Д И СКУРСИ ВН І М АРКЕРИ СО Ц ІО Л ІН ГВ ІСТ И Ч Н О Ї ІДЕНТИФІКАЦІЇ МОВЦІВ А Н ГЛ О М О В Н О ГО СЕРЕДОВИ Щ АУ сучасній комунікативній лінгвістиці набуває актуальності виявлення принципів взаємодії різних комунікативних кодів у межах єдиного комунікативного простору. Враховуючи те, що людина є соціальною істотою, цілком зрозуміло, що її соціальні характеристики (вік. рівень освіти, професія, стать, соціальне положення)

зумовлю ю ть особливості її* мови, тобто якимось чином виокремлю ю ть ссрсд інших.Соціальні ролі виявляються в діях людини та визначаються професією, видом діяльності, статтю, віком, реальними стосунками людей в суспільстві.Статусно-рольове спілкування грунтується на очікуваннях (експектаціях) того, що людина буде дотримуватись норм, які відповідають її положенню в суспільстві і які визначаються характером відносин зі співрозмовником. У результаті соціолінгвістичних процесів деякі лексичні одиниці набувають нового статусу і виступають у ролі дискурсивних маркерів, які використовують як засоби когезії і маркери соціальних стосунків між співрозмовниками.Розгляд мови як реального факту соціального життя веде до того, що особлива увага приділяється як акту говоріння окремої людини, так і цілої групи людей, об'єднаних, наприклад, професією, сферою інтересів, родинними відносинами тощо, і як наслідок, на перший план починає виступати стилістично забарвлена лексика, до якої належать і соціальні діалекти (сленг, інтержаргон, професіоналізмі! та ін.). Саме ці мовні одиниці і можна назвати дискурсивними маркерами, які ідентифікують мовця у соціальному плані.Юлія / айОенко

І ІТ У У «К И Ї», факультет лінгвістики, група ЛА-71 (науковий керівник - к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)

МОВНІ ЗАСОЬП ВИРАЖ ЕННЯ КВАНТИ ГАТИВНОСТЇКвантитативність - це логіко-семантична категорія, що актуалізує уявлення про комплекс понять кількісного зм істу (кількість, число, множина, кратність і т .д .) на різних рівнях об’ єктивізації.Квантитативні значення з точки зору їх зв'язку відображаються експліцигію (безпосередньо формою самої лексичної одиниці) та імпліцигно (мають інші способи своєї маніфестації).Кількість виражається засобами традиційних мовних рівнів (морфологічного, лексичного, словотвірного та синтаксичного), а також у фразеологічних одиницях.Поняття “словотвір” передбачає формування нового за формою і за змістом слова, що здійснюється за допомогою існуючого у мові “ будівельного” матеріалу, тобто слів, словосполучень та морфем, напр., fifteen —пятпчдцять, kitchenette - кухонька. У процесі номінації буває задіяний когнітивний механізм опозиції, що відбивається у квантитативному значенні мовних одиниць, напр., mini-skirt - maxi-skirt (мішепідниця

У

максіспідниця).Прикметники та прислівники представлені квантитативними морфемними ' формантами грецького та латинського походження (polyandrous - багатотичинковий) та ін. Під денумеративами ми розуміємо другоступеневі конструювання, вихідною морфемою яких є коренева основа числівників: адвербіальні (once - одного разу), субстантивні або прономінальні (twins - двійнята), ад’єктивні (three-sided трьохсторопніц), дієслівні (to double - подвоювати) та службові слова (between - між, only - лише).Фразеологічні одиниці з числівником ФО (ч) як вторинні одиниці репрезентують відхилення від традиційної структури та семантики вихідних словосполучень. Адекватність перекладу Ф О (ч) об’єктивується аналізом зазначених одиниць у мові оригіналу та цільової мови.

Таміла Замотайло Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛФ-71

(науковий керівник - Снєж ик О. П.)М ЕТАФОРИЧНІ КОНЦЕПТИ Ф РАНЦУЗЬКОГО ЕКОН О М ІЧН ОГО

Д И СК У Р СУ ТА СП О СО Б И ЇХ ВЕРБАЛПАЦІЇДобір мовних засобів у економічному дискурсі преси здійснюється, насамперед, з погляду їх оцінних якостей і можливостей, їх здатності ефективно впливати на читача, оскільки в публіцистичному стилі переконання виступає основною функцією мови. Саме тому одним із найважливіших компонентів економічного дискурсу в публіцистиці, що тісни пов’язаний із його стилістичною та комунікативною спрямованістю, є метафора.У публіцистичних текстах метафора багатофункціональна: називаючиекономічні реалії, вона допомагає уникнути складності викладу матеріалу, базуючись на добре знайомих читачам конкретних образах, робить його більш зрозумілим, а також створює емоційний фон повідомлення.За кількістю одиниць-носіїв метафоричного образу розрізняють:- метафору просту, в якій план вираження представлений одним словом, наприклад: dans l'ombre de l'interminable crise grecque, dopé par la fin du taux du Scellier, renforcer le carcan de la discipline budgétaire(Le Monde).- метафору розгорнуту, в якій носієм метафоричного образу є група тематично пов’ язаних одиниць: depuistroisjours, unléeerventd'optimismeunesimplebrise. dir on tie sw ii i с he их asoutftédesAlpessuissesconcernanti'avenir del'uniumnonétaii eeurupéenne ( Le Monde).Вибір способу перекладу метафор залежить від різних факторів, передусім від функції метафори в тексті, від стилістичних міркувань, від особливостей стилю тексту, а також від мети перекладу. При перекладі текстів економічної спрямованості потрібно також пам’ятати те, що лексична одиниця, яка становить собою складову метафори, не перекладається своїм основним значенням, тому основоположним фактором у доборі правильного еквіваленту є контекст. Не варто браіиси за переклад чітко не розібравшись в тематиці тексту, що перекладається, і в суті процесів та явищ, які описуються.

10

Марина КоровченкоН Т У У «КЛ1», факультет лінгвістики, група ЛА-72 (науковий керівник — к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)

А Н Г Л О М О В Н І Е Т И К Е Т И З О В А Н І Ф О РМ И В Л ІН Г В О К У Л Ь Т У Р Н О М У А РЕА Л І В Oxford Advanced Dictionary слово «етикет» визначається як збірка офіційних правил або ввічлива поведінка у суспільстві та між співробітниками. Культура спілкування — частина культури поведінки людини у суспільстві та сукупність форм щоденної поведінки людини (у побуті, у спілкуванні з іншими людьми), у яких знаходять зовнішнє вираження моральні та естетичні норми такої поведінки. Мовленнєвий етикет — важливий компонент національної культури. У мові, мовленнєвій поведінці, усталених формулах (стереотипах) сформувався багатий народний досвід, неповторність звичаїв. Мовний контакт, необхідний для досягнення комунікації (спілкування), реалізується спеціальними мовними засобами, скерованими на зав’ язування, підтримання та припинення комунікації. Різні мови світу виробили спеціальні (лексичні, морфологічні, синтаксичні, просодичні) засоби вираження ввічливості, спеціальні етикетні мовні формули, які утворюють у кожній конкретній мові цілу систему — мовний етикет. Мовленнєвий етикет - це важливий елемент будь-якої національної культури. Типові звороти мовленнєвого етикету є своєрідним мовним фондом, який регулює суспільні та особисті взаємовідношення між носіями певної мови. Сам же мовний етикет включає, крім власне етикетних мовних формул, ще й соціально-мовні символи етикетного рівня (наприклад, етикетні форми заперечення (незгоди) і ствердження (згоди), форми питань, що використовуються в певних соціально- культурних групах). Відбором етикетних мовних формул у кожній ланці мовного контакту (зав’язування контакту, підтримання контакту, припинення контакту) створюється та чи інша тональність спілкування, тобто така соціальна якість ситуації спілкування, яку можна визначити як ступінь дотримання етичних норм взаємодії комунікантів, як показник культурності та інтелігентності співрозмовників.

Я на КоиіманюкН Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛАм-72

(науковий керівник - к.п.н., доцент Гулецкая Я. Г.)ПОНЯТТЯ Д И С К У Р С У В С У Ч А С Н ІЙ Л ІН ГВ ІСТИ Ц І ТА

Л ІН ГВ ІСТИ Ц І Т Е К С Т У Поняття дискурсу є одним із основних понять сучасної прагматичної лінгвістики та лінгвістики тексту. Сучасні уявлення про дискурс віддзеркалюють увесь хід лінгвістичної науки. Чіткого і загальноприйнятого визначення «дискурсу», який би охоплював всі випадки його вживання, не існує, і не виключено, що саме це сприяло широкій популярності, придбаній цим терміном за останні десятиліття: пов’язані нетривіальними відношеннями різні розуміння вдало задовольняють різні поняттєві потреби, модифікуючи більш традиційні уявлення про мовлення, текст, діалог, стиль і навіть мову.Для кращого розуміння поняття дискурсу доцільно виокремити такі підходи до11

його визначення: дискурс визначається через текст або текст через дискурс; дискурс розуміють як когнітивний процес, пов’язаний із творенням мовленнєвої поведінки; дискурс розглядається як послідовність взаємозв’язаних висловлювань, об’єднаних спільністю цільового завдання; дискурс тлумачиться як мовленнєве утворення, одиниця вищого, ніж речення, рівня; дискурс розглядається як форма мовленнєвого спілкування, яка передбачає взаємозв’язок між мовцем та слухачем, як міжособистісна діяльність.Поняття дискурсу часто асоціюється з типами та формами мовлення, принципами побудови повідомлення, його риторикою (монологічний, діалогічний, риторичний, іронічний тощо), характеристиками мовлення окремої людини і груп людей (особистісний, неповторний, колективістський, авторитарний). Розглядають дискурс і як функціональний стиль, різновид мовлення (усний, писемний, науковий, художньо- белетристичний, діловий, літературний), різновид функціонального стилю, його реалізацію в різних сферах спілкування (юридичний, судовий, газетний та ін.); як жанр художньої літератури (прозовий, ліричний, драматичний).Катерина Легкодимова

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛАм -71 (науковий керівник - д.ф.н., професор Іщенко Н. Г.)

Ф У Н К Ц ІО Н А Л Ь Н А , С О Ц ІА Л Ь Н А Т А П Р О Ф Е С ІЙ Н А Л Е К С И К А У Т Е К С Т А Х А Н Г Л О М О В Н О Ї П Р Е С И І П У Б Л ІЦ И С Т И К ИУ своїй мовленнєвій структурі текст стилю преси і публіцистики містить інформацію про щось актуальне, суттєве та інтерпретацію цієї інформації, яка супроводжується виразним у емоційно-експресивному плані стилістичним оформленням. Це є результатом реалізації його двох головних функцій: інформативної й функції впливу.Для виконання завдань тестів даного стилю - інформування та впливу -його лексика має формуватись з огляду на такі риси, як звернення до масового адресата, а отже і вплив на нього, що зумовлює її оцінне, емоційно-експресивне забарвлення; спрямованість на новизну, яка пов’ язана з необхідністю миттєво реагувати на події та швидко сприймати інформацію. Реалізація цих рис у мові стилю преси і публіцистики пояснює різноманіття його лексики, яка може бути функціонального, соціального й професійного характеру.Функціональна лексика - це різноманітні групи слів, що відрізняються за функцією, яку вони виконують в різних стилях мовлення: терміни, варваризми, поетизми, архаїзми, неологізми тощо. До професійної лексики належать слова й вирази, що використовуються певною груцою людей, яких об’єднує спільна професія. Соціально забарвлену лексику ще називають соціальними діалектами або соціолектами - це прийнятий у певному суспільстві субваріант мови, який завдяки впливу суспільства є характерним для певних етнічних, релігійних та економічних груп або для людей з певним рівнем і типом освіти. До неї належать арго, жаргонізми й сленг.

Оксана Нагорняк Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛН-01

(науковий керівник - ст. викладач Присяжнюк Н. М.)Н Е О Л О Г ІЗМ И В У К Р А ЇН С Ь К ІЙ М О В І12

Поява в сучасній українській мові значної кількості лексичних новотворів — цілком закономірне явище. Помічено, що в періоди докорінних суспільних змін у словнику будь-якої національної мови виникає значна кількість нових слів-понять. Це відбувалося в період українізації 1917—1930 років, цей процес спостерігається і в 90-х роках X X ст. в Україні, а також він звичайно продовжується і в X X I ст.. Незважаючи на те, що неологічний матеріал знаходиться під пильною увагою мовознавців, неодноразово був об'єктом аналізу на окремих часових зрізах та на матеріалі різних мов, деякі питання сучасної неології залишаються дискусійними до сьогодні. Потреба в нових словах зумовлюється насамперед позамовними чинниками, зокрема соціальними і політичними змінами в суспільстві. Але неологізми виникають умові весь час і не лиш е в галузі суспільно-політичної лексики. Це й нові терміни науки,літератури, мистецтва, це й виробничо-технічна лексика, пов'язана з розвитком народного господарства, лексика, пов'язана з новими досягненнями в розвитку військової справи та військово-стратегічної науки, слова, що називають нові поняття, які виникають у галузі культурно-побутового обслуговування. Крім того, склад неологізмів поповнюється за рахунок слів іншомовного походження, які позначають науково-технічні терміни, найрізноманітніші предмети виробництва. Треба зазначити, Що переважна більшість термінів — неологізми (до 90%).Можна упевнено сказати, що нелогізми виникали і будуть надалі виникати у мові. Людина розвивається, а тому і розвивається мова, якою вона спілкується, яку використовує у роботі та побуті. Виникнення нових технічних засобів, перебіг змін у суспільстві, розвиток тієї чи іншої нації зажди буде поштовхом для запозичень або виникнення нових слів та іермінів у мові.

Оксана Нестеренко И Т У У «КІП», факультет лінгвістики, група ЛА-72

(науковии керівник к.п.н., доцент Гулецька Я. /'.)НОВА ФРАЗЕОЛОГІЯ В Н АУКОВОМ У ТА П УБЛ ІЦ И СТИ Ч Н О М У Д И СК У РСІФразеологізми англійської мови — одна з універсалій мовлення. В них знаходимо відображення історії народу, своєрідність його культури та побуту. V' фразотворенні величезну роль відіграє людський фактор, тому що переважна більшість фразеологізмів пов’язана з людиною, різними сферами її діяльності.У термін «фразеологія» можна включати сталі вирази, прислів’ я, приказки, а іакож приповідки, афоризми, порівняння, що відповідають багатьом критеріям фразеологізмів - відтворюються у готовому вигляді, мають постійний компонентний склад, є образними.Неологізми поділяються на такі типи: а) лексичні (нові слова); б) фразеологічні (нові сталі словосполучення); в) семантичні (нові лексико-семантичні варіанти слів або нові семантичні варіанти сталих словосполучень). Окремо виділяються «словотвірні інновації», які матеріально втілюються в нових словотворчих елементах. Отже, фразеологічні інновації визначаються деякими вченими як один із типів неологізмів.Публіцистичний стиль мовлення притаманний газетно-інформаційним текстам періодичних видань. Фразеологія в ньому має свої особливості, а окрім того, поповнюється все новими і новими Ф О , що пов‘ язане з розвитком технологій, введення в мову лексики професійного чи молодіжного сленгу. І в залежності від того, на яку13

публіку орієнтоване видання, ми можемо знайти в ньому відповідні нові фразеологізми. Так само і в науковому дискурсі: наука розвивається, впроваджується нова термінологія, що призводить до введення в мову нових фразеологічних одиниць у певній галузі науки. Науковий стиль — функціональний стиль мови, літературної мови, якому властивий ряд особливостей: попереднє обдумування висловлювання, монологічний характер, строгий відбір мовних засобів, тяжіння до нормованої мови.Крістіна Нікітенко

Н Т У У «К П І», факультет лінгвістики, група ЛАм-71 (науковий керівник — к.ф.н., доцент Коломієць С . С.)

О СН ОВН І ХАРАКТЕРИ СТИ КИ ІН ТЕРТЕК СТУАЛ ЬН ОСТІ ЯК ТЕКСТОВОЇКАТЕГОРІЇУ працях з лінгвістики тексту останніх років терміни «інтертекст» та «інтертекстуальність» разом з терміном «діалогічність» набули дуже широкого поширення. Вони розглядались такими відомими дослідниками як Ю . Крістєва, І. Смірнов, К. Тарановський, Р. Варта, Ж. Дерріда, М . Ріффатерр, Г. Блум, А . Жолковський, С . Золян, І. Арнольд, М . Бахтін, Ю . Лотман та інші.Інтертекстуальність - термін, введений Ю . Крістєвою на підставі роботи М .М . Бахтіна, що можна визначити як текстову категорію, яка вказує на різнобічний зв’язок тексту з іншими текстами за змістом, жанрово-стилістичними особливостями, структурою, формально-знаковим вираженням. Проаналізувавши наведені визначення, можна помітити, що всі вони дуже сильно різняться між собою. Деякі вчені дають ширше тлумачення терміну, як, наприклад, Р. Барт, Ю . Крістєва, а інші навпаки вужче - М . Ріффатерр, М . Кожина, О .С . Переломова.Щ о стосується видів інтертекстуальних відносин, то класичною вважається класифікація Жерар Женетта, який виділяє п’ять видів інтертекстуальності: 1) власне інтертекстуальність, як співприсутність в одному тексті двох або більше текстів (цитата, алюзія, плагіат тощо); 2) паратекстуальність, як відношення текстів до свого заголовку, післямови, епіграфу тощо; 3) метатекстуальність як коментуюче і часто критичне посилання на свій претекст; 4) гіпертекстуальність як висміювання і пародіювання одним текстом іншого; 5) архітекстуальність, що розуміється як жанровий зв’язок текстів (за структурою, типом побудови і т.д.).Н .О . Фатєєва, у свою чергу, виділяє сім видів, перші п’ять з яких збігаються. Щодо функцій інтертекстуальності, то Р. Якобсон виділяє експресивну, апелятивну, поетичну, референтну та метатекстову.

Руслана Приходько Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, ЛА-91

(науковий керівник - ст. викладач Присяжнюк Н. М.)ЗАСОБИ ВИРАЖ ЕННЯ М ОДАЛЬН ОСТІ ЯК Ф УНКЦІОНАЛЬНО-

СЕМ А Н Т И Ч Н О Ї КАТЕГОРІЇ Існує декілька класифікацій засобів вираження модальності. Класифікація І.В. Корунця є найбільш універсальною та вичерпною.Він виділяє чотири засоби реалізації модальності, які включають:• фонетичні засоби (наголос та інтонація);14

• лексико-граматичні засоби (модальні дієслова);• лексичні засоби (модальні слова та модальні вирази), що виражаютьсуб'єктивну модальність;• граматичні засоби, що виражають граматичну модальністьПризначення засобів вираження модальності - зв’язувати форми і значення їївираження. Неуніверсальні засоби вираження модальності використовуються з метою створення для тієї або іншої форми умов, щоб вона стала формою вираження модальності.До цих засобів відносяться: наявність двоскладної конструкції з прямим порядком слів, наявність односкладної конструкції, наявність структури складної пропозиції. Якщо дієслівний нахил використовується для вираження невластивого йому модального значення, то в якості засобу вираження цього значення вживаються частки. Засоби і форми вираження модальності об'єднуються у своєрідний блок.Узагальнюючи різні визначення модальності зазначимо, що вона є або категорією, яка характеризує спосіб дії або відношення до дії, або функціонально семантичною категорією, яка виражає відношення змісту висловлювання до дійсності і мовця до змісту висловлювання. Модальність буває різних видів, проте поділ на суб’єктивну та об’єктивну є більш загальним.Оксана Прокоп ’юк

Ч Н У ім. Ю . Федьковича, Факультет іноземних мов, Група 443 (науковий керівник - викладач Бурдейна О. Р.)

М ЕТ О Д И Д О С Л ІД Ж Е Н Н Я З А Г О Л О В К ІВ ІН Т Е Р В ’Ю Я К О С Н О В Н И ХЗА С О Б ІВ В П Л И В У Н А С П Р И Й Н Я Т Т Я М О В Л Е Н Н Є В О Г О А К Т УВ лінгвістиці інтерв'ю розглядається як особливий вид комунікації, що має дискурсивну природу, тобто є мовленнєвим актом [1,с. 136-137]. Під терміном "мовленнєвий акт" розуміємо феномен, котрий охоплює перелік ситуацій комунікативної взаємодії, в яких комунікатор, керуючись конкретними практичними цілями, має довести до відома адресата певну інформацію [2, с. 10].Оскільки під цілями інтерв’ ю найчастіше розуміють зміну поведінки, уявлень, думок читача, [3, с. 255-257], то можна стверджувати, що газетний англомовний текст інтерв’ ю має на меті впливати на адресата (читача), а заголовок є орієнтиром читача у вирі різноманітних інтерв’ю. Таке порівняння не є безпідставним, адже без заголовку ми губимося в морі різноманітної інформації, нерідко оминаючи основне та приділяючи увагу незначному. Він формує наше ставлення до мовленнєвого акту, загальне уявлення про суть інтерв’ ю, дозволяє обрати найбільш важливе для подальшого ознайомлення з мовленнєвим актом та вказує на авторську позицію в тлумаченні того чи іншого факту. Саме тому комплексне дослідження дискурсу «інтерв’ю», а саме прагматичний і комунікативний рівень будови його заголовку як основного засобу впливу на сприйняття мовленнєвого акту залишається актуальним.Метою дослідження є систематизація способів вираження певної інтенції мовця в рамках функціонально-прагматичного поля заголовків інтерв’ю .У центрі уваги опиняється проблема дослідження заголовків інтерв’ ю як засобу реалізації комунікативних намірів мовця. Досі ще не існує загальноприйнятої класифікації функцій заголовків. Велика кількість функцій у різних авторів в сучасній15

лінгвістичній літературі пояснюється неоднозначною інтерпретацією природи - заголовка. Одним із перших, хто звернувся до заголовка з точки зору комунікативної ролі мови, був Г .О . Винокур. І тому досліджуючи комунікативно-функціональні особливості газетних заголовків, ми беремо за основу саме запропоновані ним 4 функції заголовків: інформативна, оцінна, спонукальна та інтригуюча. [4, с. 10].Заголовок виконує інформативну функцію, коли у стислій формі дає чітке уявлення про зміст повідомлення. Іноді цю функцію називають комунікативною, оскільки вона пов’язана з повідомленням про зміст тексту.Оцінну функцію заголовок виконує в тому випадку, коли лексичне та стилістичне наповнення дозволяє зрозуміти ставлення автора до змісту інтерв’ю .Враховуючи установку на масового читача, деякі заголовки виконують спонукальну функцію, тобто у них виражається заклик до дії. Структурно такі заголовки є наказовими реченнями, у кінці яких може бути знак оклику.Інтрига визначається як складне і напружене сплетення дій персонажів, що переслідують свої цілі за допомогою витончених хитрощів і прихованих намірів. Інтригуючу функцію виконують заголовки, які привертають увагу читача, спонукають його до певного тлумачення .змісту, але не дозволяють заздалегідь зробити висновок про зміст повідомлення.Список літератури :1. Blum-Kulka S. Discourse Pragmatics // Discourse as Social Interaction. Discour: Studies: A Multidisciplinary Introduction / Ed. By T. A . van Dijk. - L : SA G E Publication2 0 0 0 .-2 8 8 p.2. Почепцов Г . Семантика предложения // Иванова И ., Бурлакова В ., Почепцов Теореточеская грамматика современного английского языка: Учебник. - М .: Вьюі школа, 1981.3. Долгирева А .Э . Газетный заголовок в прагмалингвистическом аспекте : авто- реф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.01 / Долгирева А .Э . ; Таганрог, гос. пед. ин-т. - Таганрог. - 2004. - 484 с.4.Сыров И .А . Функционально-семантическая классификация заглавий и их роль в организации текста // Филологические науки. - 2002. - №3. - 208 с.

Анна Солоділіна Н Т У У “К П І”, факультет лінгвістики, ЛА-83 (науковий керівник - ст. викладач Усик Г. М.)

М Е Т А Ф О Р А У С И С Т Е М І Т Р О П ІВ С У Ч А С Н О Ї А Н Г Л ІЙ С Ь К О Ї М О В И ТА її ІН Ф О Р М А Т И В Н А З Н А Ч И М ІС Т Ь Ф У Н К Ц ІО Н У В А Н Н Я У Х У Д О Ж Н ІХ Т В О РА ХАктуальність даної роботи визначається сучасними тенденціями в галузі вивчення метафори у світлі різних теорій і неоднозначністю подання метафори як мовної одиниці. Постійність інтересу до метафори протягом століть у багатьох вчених (Арутюнова Н .Д ., Алексеева И .С ., Чудинов А .П ., Харченко В .К . та інші), а також різноманіття поглядів, характеристик і підходів до дослідження данного явища наштовхує на необхідність знову звернутися до проблеми визначення метафори у художній творчості.Метафору можна визначити як приховане порівняння шляхом застосування назви одного предмета до іншого, підкреслюючи важливу рису другого. Значення цього стилістичного прийому в художньому мовленні важко переоцінити. Завдяки метафорі образ може розширити смислове поле художнього тексту.Метафори умовно поділяються на: лінгвістичні - метафори, образ в яких16

потьмянів в результаті довго використання: head o f a nail - голівка цвяха; та стилістичні - це плід уяви автора: lips were light little traps - губи були маленькими пастками світла.Серед найпоширеніших засобів перекладу метафоричних одиниць виділяють такі: повний переклад, додавання/опущення, заміна, структурне перетворення, траційна відповідність, паралельне іменування .Можна із впевненістю стверджувати, що в художньому тексті метафора несе відбиток індивідуального світосприйняття та особистої системи цінностей митця. Слід також зазначити, що завдяки метафорі художній текст має концептуальну насиченість, ефект народження нового значення та послідовності, втілення естетичної логіки.! 7 т ' Г ' Ч ’ т г ■ І ' >' .у 1 • \Г і S J <! < Апна Чубова

ф п ; - ' Н Т У У «КП І», факультет лінгвістики, група J1A-93(науковйй керівник — викладач Прокойченко А. В.)

" О СО Б Л И В О СТ І ВИРАЖ ЕННЯ КОЛІРНОЇ Н ОМ ІН АЦ ІЇ В АН ГЛ ІЙ СЬКІЙ М ОВІВираження номінації кольору відбувається за допомогою використання різних частин мови, зокрема субстантивації цих частин мови. Також в англійській мові є прикметники на позначення кольору, які утворюються за допомогою комбінації прикметників та основ слів, що належать до різних частин мови. Такі прикметники називають кольоративними композитами.Словотвірна побудова прикметників, що позначають колір, ґрунтується передусім на матеріалі твірних слів чи основ, а також на суфіксах. Щ об описати колір використовуються такі елементи як -like, -coloured, -colour, в поєднанні з прикметниками. До того ж згортання граматичних зв’ язків і семантичних відношень між компонентами словосполучень дає матеріал для словотвірної оболонки номінацій, виражених прикметниками-композитами, напр.: straw-coloured, flam e-like. Ці складні прикметники утворилися з частовживаних у ситуаційному спілкуванні словосполучень:

colour o f straw, colour like flam e. Опорними компонентами у них є іменники та дієслова, що переходять у дієприкметники і зберігають властивість мати при собі об’єкт. Дієприкметники з конкретним предметним значенням, що вживаються при прикметниках, у композитах виступають другою частиною, диференціюючи домінанту: purple-lipped, red-whiskered.Також в англійській мові спостерігається позначення кольору за допомогою субстантивованих прикметників. Зазвичай вони супроводжуються прийменниками та іменниками, які ці прикметники позначають: hollowed turquoise o f the summer sky - пуста блакить літнього неба.Отже, у вираженні номінації кольору в англійській мові важливу роль відіграє колірний концепт, структура якого є синтезом багатовікових спроб людства зрозуміти феномен кольору та колірного сприйняття.

Kseniya GavrylyshynaN T U U "К Р І", Department o f Linguistics, Group JIA-03 (scientific supervisor - senior lecturer N. Prysyazhnyuk)

W EATH ER LO R E IN E N G LISH AND UKRAINIAN LA N G U A G E SWeather lore is the accumulated proverbs and superstitions relative to the weather, especially in its relation to man, animals, the stars, the moon, and plants. It has been a human desire for millennia to make accurate weather predictions. Oral and written history is full of17

\

rhymes, anecdotes, and adages meant to guide the uncertainty in determining if the next day' will bring fair or foul weather. For the farmer wanting to plant crops, for the merchant about to send ships on trade, foreknowledge o f tomorrow's circumstances might mean the difference between success and failure. Prior to the invention o f the mercury barometer, it was very difficult to gather numerical data o f any predictive value. Even though there were devices such as the weather stick which gave some indication o f moisture changes, however the only instrument o f any reliability was human experience.It is in Earth's middle latitudes, between roughly 30° to 60° North and South, that a significant portion o f humanity's daily activities take place. It is also within these rough boundaries that "weather" can be said to happen, that is, where meteorological phenomena do not persist over the long term, and where it may be warm, sunny, and calm one day, and cold and stormy the next.According to the fact that Great Britain and Ukraine lay in the same climatic zone, we should agree that weather lore o f these two countries must be very much alike. However, Ukrainian and British people are o f different mentality, with different cultural and historical background. Consequently, we can see the difference between Ukrainian and British weather lore. Despite the fact that they describe the same weather conditions or predictions, weather proverbs in these two languages are obviously different. This can be explained by difference in perception o f the world, religion and even language patterns.Eventually, for the interpreter translating o f weather lore is rather difficult; however, it is a very interesting process.Helen Gryb

N T U U “K P I”, Department o f Linguistics, LA-83 (scientific supervisor — lecturer V. Marchenko)

THE PR AGM AT IC PO TENTIAL OF ADVERTISING AND PO LITICAL SLO G A N S AND M ETH OD S OF ITS REND ERINGNowadays in our fast-moving world with a rapid development o f advanced technologies and constant changes in political life it is crucially important to explore the singularities o f rendering the pragmatic potential o f advertising and political slogans including preservation o f extralinguistic factors.It is needed to mention that the basis o f advertising and political slogans is the logical and emotional argumentation which shapes its pragmatic component. So in order to adequately render their pragmatic potential according to the national and cultural nuances o f the source language and target language, it requires a close consideration o f slogans’ lexical, grammatical and stylistic features. Usually the paramount purposes o f pragmatic potential rendering turn out to be the following: an inclination o f the action, an appeal to the expression o f receiver’s position, a demand to the imitation referring to the authority o f a famous person.In the language context the pragmatic potential o f advertising and political slogans is realized with the aid o f means o f lexical (the lexemes with positive and negative connotation, the expressive adjectives) and grammatical (use o f imperative mood and an exclamation) language components and also involving the descriptive and rhetoric elements.Due to the content and form analysis o f advertising and political slogans it was explored that the dominant methods o f their translation are devices o f functional substitution and literal translation.

18

Mariya ZavolodkoN T U U ".K P I”, Department o f Linguistics, Group ZLA-81

(scientific supervisor - Associate P ro f L.M . Zakharova) REASONABLE AND HUM AN INTERACTION The word reasonable (as it is used in modern English) is crucially involved in a number o f “ cultural scripts” . It is particularly noteworthy that it is linked with the central strategies for interpersonal interaction in modern English society. In any society, one o f the key problems is getting other people to do what one wants them to do. In many societies, this problem tends to be solved on the basis o f power differentiation. Hierarchical structures and accepted patterns o f inequality often make it clear who can tell whom what to do. From the point o f view o f the powerless, the answer may often lie in begging, imploring, and the like, that is, in putting pressure on the powerful by appealing to their feelings. It may also lie in a system o f asymmetrical relationships o f “patronage” , i.e. a pattern o f care and responsibility for others that is associated with a higher status.In democratic societies like Britain, America or Australia, other patterns have come to the fore, patterns based on assumptions and values o f equality, individual autonomy, voluntary co-operation, mutual concessions and so on. In this cultural climate, the scope for orders and commands is limited, and at the same time there is less room for patronage, for begging, imploring, pleading, appealing to mercy. The idea o f “sweet dependency” is also culturally alien; on the contrary, value is placed on independence and self-reliance. But i f one can neither give orders and commands, nor beg, implore, plead, or appeal for mercy, help, or patronage, how does one get others to do what one wants them to do?The modern use o f the word reasonable and o f the phrases based on it suggests that English strategies in this regard include limiting one’s claims on others and at the same time appealing to reason. A sentence like “ Be reasonable” appeals both to the ideal o f limiting one’s claims on other people and to that o f acting according to reason. To reject such an appeal is to reject some o f English culture’ s central cultural script.

M y kola KutsenkoN T U U ".K P I ”, Department o f Linguistics, Group Лам - 71

(scientific supervisor - Associate Prof. L.I. Taranenko) G R A M M A T IC A L PECU LIA R IT IES O F SC IE N T IFIC AND T E C H N IC A L

LITERA TUR E (BASED ON TEXTS O F N U C L E A R PO W ER SPHERE)Most o f present day works, dedicated to the study o f grammatical features of scientific and technical literature (see Karaban V .I ., Akulenko V .V ., Shveitser A .D ., etc.), make it possible to specify and classify grammatical regularities o f texts o f nuclear power sphere. On the one hand, it is absolutely clear that scientific or technical texts are differentiated, in the first place, thanks to the high level o f their terminologization. On the other hand, the level o f grammatical variability is great in terms o f the function o f grammatical elements. Thus, we can state that scientific and technical texts are characterized by the high level o f usage o f extended compound sentences which allow us to render logical relationships between objects, actions, states, etc., being typical o f this kind o f literature style.One more peculiar grammatical feature o f scientific and technical literature is the usage o f the Passive Voice, due to the fact that the author pays attention to specific facts which should be described and explained. That is why the author’ s personality is on the back side, which gives us the reason to state that scientific texts tend to impersonality. Impersonal construction o f the type such as: it was decided, it has been found expedient, it is to be noted, it19

is necessary, it is important are widely used in scientific and technical literature.It also should be said, that scientific prose are characterized by the wide usage of gerundial and participial constructions, which make the text more sophisticated. That’s why when we speak about scientific and technical literature it should be born in mind that the differences between this type o f texts and belles-letters style lies not only in the usage of specific lexical units but in the usage o f numerous syntactic constructions.References1. Карабан В .I. Переклад англійської наукової і технічної літератури / В.І.Карабан. - Вінниця: Нова Книга, 2004. - 576 с.2. Корунець І.В . Вступ до перекладознавства. Підручник / І.В.Корунець. - Вінниця: Нова Книга, 2004. -5 1 2 с.

20

С Е К Ц ІЯ 2. С У Ч А С Н І Т Е Н Д Е Н Ц ІЇ У П Е Р Е К Л А Д О З Н А В С Т В І

Ольга Бондарчук ІІТ У У «КП1». факультет лінгвістики, група ЛЛ-83

(науковий керівник cm. викладач Волощук І. П.) С Т Р У К Т У Р Н І Т А С Е М А Н Т И Ч Н І О С О Б Л И В О С Т І П Е Р Е К Л А Д У А Ь РВ ІА Т У Р І А

С К О Р О Ч Е Н Ь А Н Г Л ІЙ С Ь К О Ї її У К Р А ЇН С Ь К О Ї Ю Р И Д И Ч Н О Ї П ІДМ О ВИ На сучасному етапі розвитку мови особливо актуальною є тенденція до мовної економ ії, саме вона призводить до появи різного типу лексичних скорочень. Хоча проблемою класифікації скорочень займались такі вчені як Л. Г. Верба. Д. І. Квеселевич, Р. 3. Гінзбург, Е. М . Дубенець та багато інших, серед мовознавців не існує єдиної думкищ одо класиф ікації скорочень. З м сто ю зручності опрацю вання ін ф ор м ації доцільним вважається поділ скорочень на дві великі групи: скорочення слів та скорочення словосполучень.Скорочення слів стосується утворення нових слів шляхом скорочення двох чи більше складів у лексичній одиниці (афереза, синкопа, апокопа та змішані усічення). Скорочення словосполучень передбачає утворення нових слів шляхом скорочення двох чи більше слів (еліпсис, телескопія та абревіація). Скорочення слів та словосполучень є дуже продуктивним типом словотвору у наш час. Через різноманітні способи перекладу та пошуки найадекватнішого способу вираження їх засобами цільової мови такі лексичні одиниці складають великий інтерес для перекладачів. Основними способами перекладу таких мовних одиниць є переклад за допомогою відповідного скорочення у цільовій мові, запозичення скорочення з мови оригіналу, переклад скорочення за допомогою транс кодування, описовий переклад, створення нового скорочення.У роботі було досліджено структурно-семантичні особливості та основні аспекти перекладу 100 скорочених лексичних одиниць, що належать до юридичної підмови. Серед найпродуктивніших способів перекладу можна виділити переклад повною формою та пошуком відповідника у цільовій мові.Проаналізувавши матеріали дослідження, ми діишли висновку, що на одну сторінку юридичного документу в середньому припадає 4 скорочення, що свідчить про актуальність дослідження їх перекладу.

Поліна ДубовикІ ІТ У У «КІП», факультет лінгвістики, група ПА-93

(науковий керівник - викладач Прокойченко А. В.)О С О Б Л И В О С Т І П Е Р Е К Л А Д У А Н Г Л ІЙ С Ь К И Х П А С И В Н И Х К О Н С Т Р У К Ц ІЙПереклад англійських пасивних конструкцій посідає значуще місце у проблематиці перекладу. Знання особливостей перекладу англійських пасивних конструкцій є необхідним для повноцінної роботи професійного перекладача. Англійська мова є міжнародною мовою, більша частина технічної інформації написана саме англійською мовою, як і більшість оригіналів книжок, також англійська мова є основною мовою Інтернету. Актуальність теми полягає в тому, що питання перекладу пасивних конструкцій ще недостатньо вивчене і потребує детальнішого дослідження.D англійській, як і в українській мові дієслово може знаходиться в активному (the Active Voice) та пасивному стані (the Passive Voice). Присудок, що виражений дієсловом в активному стані, називається активним станом дієслова, а присудок, виражений дієсловом у пасивному стані, називається пасивним станом дієслова. Особа або предмет, що виконує дію, називається суб’ єктом дії. Особа або предмет, на які21

спрямовано дію, називається об'єктом дії. Підмет речення може бути як суб'єктом, так і об'єктом дії. Якшо підметом речення є суб'єкт дії, то дієслово-присудок уживається в активному стані, а якщо підметом речення є об'єкт дії, то дієслово-присудок уживається в пасивному стані.Таким чином, пасивна конструкція в реченні може виступати в різноманітній формі: 1) присудком, 2) інфінітивною конструкцією, 3) герундіальною конструкцією, 4) атрибутивним сполученням. Пасивні конструкції поділяються на: І) прямий пасив, 2) непрямий пасив, 3) прийменниковий пасив.Як бачимо, використання пасивних конструкцій у сучасній англійській мові є необхідним для емфатизації та визначення значень смислових дієслів та відіграє важливу роль при перекладі.Римма Єсаулова

Н Т У У “І{ПІ, факультет лінгвістики, група ЛН-ОІ (науковий керівник викладач Володько А. М.)

С П О С О Б И П Е Р Е К Л А Д У Б Е ЗЕ К В ІВ А Л Е Н Т Н О Ї Л Е К С И К ИДослідження проблеми лексичної безеквівалентності, основним джерелом якої є розбіжність обсягів лексичних одиниць вихідної мови (ВМ) та мови перекладу (МГІ) обум овлю є актуальність статті.У ході дослідження описані і проаналізовані такі способи передачі безеквівалентної лексики:1. Перекладацька транслітерація і транскрипція. При транслітерації графічна форма слова вихідної мови передається засобами мови перекладу, а при транскрипції її звукова форма. Ці способи застосовуються при перекладі іншомовних власних назь, географічних найменувань і назв різного роду компаній, фірм, газет, журналів, тощо.2. Калькування. Цей прийом полягає в перекладі безеквівалентної лексики ВМ за допомогою заміни її складників - морфем або слів - їх прямими лексичними відповідниками у мові перекладу.3. Описовий переклад. Цей спосіб полягає у розкритті значень лексичної одиниці ВМ за допомогою розгорнутих словосполучень, які розкривають значні ознаки позначеного д аною л екси ч ною одинЯЦсЮ .4. Наближений переклад. Полягає в пошуку найближчого по значенню відповідника в МІ І для лексичної одиниці ВМ , яка не має в М П точного відповідника.5. Трансформаційний переклад. При цьому перекладі вдаються до лексико- граматичних перекладацьких трансформація, тобто до перебудови синтаксичної структури речення, або до лексичних замін з повною зміною значення вихідного слова.У своїй сукупності способи -перекладу безеквівалентної лексики не можна віднести ні до підстановок, ні до трансформацій, хоча в них є риси і тих, і інших. Способи перекладу безеквівалентної лексики потрібно розглядати як окрему, специфічну групу перекладацьких прийомів.

Анна Завгородпя Н Т У У “К П І”, факультет лінгвістики, група ЛН-8І

(науковий керівник викладач Навловська Л. І.)О С О Б Л И В О С Т І П Е Р Е К Л А Д У ЗА П О ЗИ Ч ЕН Ь В Т Е К С Т А Х К О М П ’ Ю Т Е Р Н О Ї

Т ЕМ А Т И К ИНа даний момент відбувається комп'ютеризація всіх галузей науки та техніки.22

Розвиток комп'ютерних технологій відбувається дуже швидко, відповідно з'являється нова лексика, яка разом з новими технологіями входить до загального ужитку. Запозичення — елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес переходу елементів однієї мови до іншої. За класифікацією Міщенко А .Л . запозичення поділяються на евідентні та латентні. Евідентні, тобто явні запозичення поділяються на прямі (іншомовні та запозичені слова - напр. нім. Real Time/Realtime ['rial 'taim, engl, ril tairn] f <— англ. real lime) і непрямі (гібридні композити й уявні лексичні, семантичні та змінені запозичення - напр. нім. Ileimcomputer *— англ. home computer). Латентні запозичення є запозиченнями змісту слів, що передається в мові- реципієнті різними формами: 1) морфологічного: а) повні (англ. dow nload—* нім.herunter laclen) та б) неповні (англ. technology center —• нім. Techrtologiepark) кальки. 2) лексичного (штучні кальки: англ. p ixel —* нім. Bildpunkt) та 3) семантичного калькування (семантичні кальки: англ. mouse —> нім. Maus). Найпоширенішими способами перекладу запозичень є: еквівалентний (Computer - комп’ ютер. Program - програма), калькування (Desktop - робочий стіл, herunterladen - завантажувати, Webseite- інтернет-сторінка, веб-сторінка), транскрипція/транслітерація (Browser - браузер. Link- лінк), описовий переклад (Klick - клік комп’ ютерної миші) та принцип аналогії (Desktop - робочий стіл).Лексика комп’ ютерних текстів переважно складається із запозичень. Більшість запозичень комп’ ютерної лексики (більше 90%) складає лексика англійського походж ення.

Наталія ііш ш к оІІТ У У « КІЛ», факультет лінгвістики. ЛА-83

(науковий керівник - викладач Марченко В. В.)F tA JllI В С У Ч А С Н ІЙ АН ГЛ ІЙ СЬКІЙ МОВІ ТА ОСО БЛ И ВО СТІ ЇХ

П ЕРЕКЛ АДУ НА УК РА ЇН СЬ К У МОВУПитання співвіднесення культури у широкому розумінні цього слова та інформації, яка закладена в словах як елементах мови, здавна приваблювало багатьох лінгвістів. Всі особливості життя народу і його країни (такі, як природні умови, географічне положення, хід історичного розвитку, тенденції суспільної думки) неодмінно знаходять відображення у мові цього народу. Тому можна стверджувати, що мова відображає культуру будь-якої нації. У кожній мові існують спеціальні слова, які належать до національної лексики, не маючи пивних аналої гв в інших мовах. Такі слова називають реаліями.Слід зазначити, що реалії досліджували дуже багато вчених. Серед них Влахов С .ї.. Флорин C .H ., Виноградов B .C ., Зорівчак P .П . та інші. Але з плином часу та розвитком технологій в мові кожного народу виникають нові реалії, які позначають ИОНИТГЯ, ЯКІ є чужими для інших культур і тому вони завжди представляють особливу складність у процесі перекладу.Можливість правильно передати позначення речей, проякі йде мова в оригіналі, і образів, пов'язаних з ними, передбачає знання дійсності, зображеної у творі. Переклад реалій зводиться до трьох основних способів:Птранслітерацїя або транскрипція: Utah Юта; 2) заміни, до яких входять створення неологізму (калька; півкалька; освоєння; семантичний Heonor\3M):skyscraper - хмарочос та приблизний переклад (відповідність за родом та видом; функціональний аналог: опис, пояснення, тлумачення): '.landslide -23

1І

перемога на виборах з великою перевагою голосів', 3) контекстуальний переклад. ГІрй перекладі завжди необхідно звертати увагу на необхідність передачі колориту, контекст та засоби, якими користався автор.Отже, подальше вивчення реалій є досить важливим для лінгвістики через те, що дані лексичні одиниці відіграють велику роль у розвитку міжмовної та міжкультурної комунікації.Соломія Зіпевич

І [Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, ЛАм-72 (науковий керівник — к.ф.н., доцент Коломієиь C. С.)

П РДГМ АСЕМ АНТИЧНІ О СО Б Л И В О СТІ ВЖИВАННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ Ф РАЗЕО Л ОГІЧ Н И Х ОДИНИЦЬ У РОЗВАЖ АЛЬНОМУ КОМ УНІКАТИВНОМ У

СЕРЕДОВИ Щ І ІНТЕРН ЕТ-ДИ СКУРСУВзаємопроникнення та взаємовплив реального та віртуального просторів зумовлює полісистемність та жанрове різноманіття комунікативних сфер інтернет- дискурсу, серед яких можна виділити такі жанри: інформаційні, науково-пізнавальні, ділові, комерційні, та жанри, що оформлюють неспеціальне та непрофесійне спілкування [3], До останніх відносяться соціальні та розважальні мережі, спілкування учасників віртуальних ігор, електронні щоденники, блоги, чати, поштові переписки та інші портали та сайти, комунікативне середовище яких зумовлене жанрово- стилістичними особливості спілкування.Такі фактори як гіпертекстуальність, дистантність та глобальність інтернет- простору впливають на характер спілкування та особливості мовленнєвого акту, на його лінгвокультурне різноманіття, яке зумовлює широке використання фразеологічного складу англійської та української мов та виникнення нових фразеологічних сполучень притаманних виключно розважальним жанрам інтернет-дискурсу [1].В комунікативному середовищі розважальних мереж учасники комунікації, зазвичай, обізнані в лексиці яка застосовується, тому деякі фразеологічні єдності перекладаються за допомогою транскодування (facepalm - фейспалм), але такі випадки t радше виключенням з правил. Фразеологічні єдності часто передаються за допомогою калькування, яке допомагає зберегти лексико-семантичну основу словосполучення за умов збереження прагматичного аспект висловлення та його стилістичного забарвлення (duckface - обличчя качки (губи качкою).Фразеологічні вирази, які застосовуються в спілкуванні на розважальних сайтах та соціальних мережах відрізняються від загальноприйнятих своєю «оказіональною сталістю», тобто поза комунікативною ситуацією ці вирази можуть застосовуватись покомпонентно та без. метафоричного переосмислення, але в умовах спілкування на розважальних сайтах набувають якостей, які притаманні фразеологічним виразам - цілісна семантика та постійний лексичний склад (I see what you did there - Ось на и/о ви натякаєте). Цілісне переосмислення також може відбуватись у перекладу фразеологічних зрощень(7/А:е a boss - питання вирішене).Сталість виразів також може залежати від графічних репрезентантів - малюнків та символів, які супроводжують фразеологічний вираз та створюють цілісну картину комунікативної ситуації [2].Фразеологічні одиниці, що обслуговують комунікативну сферу розважальних порталів виникають в результаті цієї діяльності та реалізуються за допомогою

24

вербальних та невербальних знаків, мають особливу структуру та прецедентний лексичний склад.С П И С О К ВИ КОРИ СТАН ОЇ ЛІТЕРАТУРИ1. Ахренова H .A . Интернет-дискурс как глобальное межкультурное явление и его языковое оформление: автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора филологических наук. - Москва, 2 009. -

http://dibase.rU/article/24082009_akhrenova_na/l.2. Виноградова Т .Ю . Специфика общения в Интернете. // Русская и сопоставительная филология: Лингвокультурологический аспект. - Казань, 2004.- С . 63-67.3. Скиба K .M . Прагматичний аспект новинного інтернет-дискурсу як перекладацька проблема // Наукові записки: теорія і практика перекладу, 9, 2 0 1 0 .- С . 319-323.4. Шанский Н .М . Фразеология современного русского языка. - М .: Высшая школа, 1985. - 160с.

Оксана ЗубН Т У У «К П І», Факультет лінгвістики, JJA-71

(науковий керівник - к.ф.н., доцент Захарова Л. М.) ЗАСОБИ ВІДТВОРЕННЯ Ф РАЗЕО Л О ГІЧ Н И Х ОДИНИЦЬ НА ПОЗН АЧЕН Н Я

ПОВЕДІНКИ ЛЮ ДИНИ УК РАЇН СЬ К О Ю М О В О ЮФразеологізм на позначення поведінки людини - це самостійна мовна одиниця, яка характеризується відповідними диференційними ознаками такими як фразеологічне значення, компонентний склад, граматичні категорії.Переклад фразеологізмів на позначення поведінки людини — це особливий феномен, адже передати їх дослівно зазвичай неможливо, через те, що вони являють собою єдиний образ, звідси - необхідність їх розгляду, як єдине семантичне ціле; а заміна їх словами в прямому значенні може спричинити зникнення атмосфери звичних читачу образів.1. Еквівалент - as cold as ice - холодний як лід, the salt o f the earth - сіль землі.2. Аналог - a drop in the bucket — крапля в морі, drunk as Essex hogs - п ’яний як свиня, dog’ s life - собаче життя.3. Описовий переклад - to burn the candle on both ends - працювати 24 години на добу, to throw to the dog’ s - викинути за непридатність.4. Антонімічний переклад - to keep one 's head — не втрачати голови, to keep one ’s pecker up - не падати духом.5. Калькування - dark (black) horse - темна конячка, a daft Watty - нерозумнийУотті.

6.Комбінований переклад. - carry coals to Newcastle - “ возити вугілля в Ньюкасл” , тобто возити щось туди, де цього достатньо.Використовуючи повне або часткове калькування в окремих випадках, перекладач виключає можливість використання буквалізмів, тобто невиправданих дослівних перекладів, які перекручують зміст англійських фразеологізмів та які не відповідають нормам сучасної української мови.25

Катерина ІвановаН Г У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛА-72 (науковий керівник - к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)

Ф РА ЗО В І Д ІЄ С Л О В А Т А ЇХ П ЕР ЕК Л А Д Н А У К Р А ЇН С Ь К У М О В УФразові дієслова (вони ж усталені дієслівно-прийменникові сполучення) - це дієслова (multi-word verbs), що складаються з декількох слів, одним з яких є дієслово, а іншим (або іншими) - прийменник або прислівник, що збігається з ним за формою.Англійські multi-word verbs підрозділяються на три окремі підгрупи, які зазвичай (для зручності і спрощення) називають одним словом - фразові дієслова. Ці підгрупи називаються:1)prepositional verbs — прийменникові дієслова;2) phrasal verbs - безпосередньо фразові дієслова;3) phrasal-prepositional verbs - фразово-прийменникові дієслова, що складаються з трьох слів.Фразове дієслово існує як єдина нероздільна семантична одиниця мови, що несе своє смислове навантаження тільки в такому вигляді: дієслово + прийменник (Verb + Preposition), дієслово + прислівник (Verb + Adverb), дієслово + прийменник та прислівник (V erb і Prepos. і A dveb).Для другого компонента фразових дієслів в україномовній лінгвістиці загальноприйнятої назви не визначено; для зручності викладу будемо називати їх "особливими дієслівними прислівниками" (ОДП). Найбільш поширеними О Д П є: up, down, in, out, on, off, away, back. Велика кількість О ДП за зовнішнім виглядом схожі на звичайні прийменники.Зазвичай ОДП знаходяться безпосередньо після дієслів. Якщо у реченні є прямий додаток, виражений особовим займенником, то останній ставиться між дієсловом і О Д П . Ідентичний порядок слів може мати місце у тому випадку, якщо додаток виражено одним-єдиним іменником.

Іванна Керного І ЛГУ У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛФм-71

(науковий керівник - к.ф.н., доцент Федорова Л. О.)О С О Б Л И В О С Т І П Е Р Е К Л А Д У Н Е О Л О Г ІЗ М ІВ У Ф Р А Н Ц У З Ь К О М У

ІН Т Е Р Н Е Т -Д И С К У Р С ІОсобливості функціонування лексичних новотворів, зокрема їх перекладу у Інтернет-дискурсі досліджувались такими вченими як Лукашенко Н .Г . (на матеріалі іспаномовного Інтернст-дискурса) [4], Чернякова А .Н . (на матеріалі російської мови) [5], та ін. Характерною рисою обраного дискурсу є наявність неологізмів, утворених за допомогою абревіацій, запозичень, семантичного калькування, метафоризації та оказіональної деривації, що служать для популяризації досягнень і результатів у сфері сучасних технологій в доступній для читачів формі.Як свідчить наше дослідження при відтворенні французьких неологізмів (нтернет-дискурсу українською мовою найчастіше застосовують такі способи перекладу./. Транслітерація, транскрипція: spammeur - спамер, Twitter - Твітер,26

hypertexte - гіпертекст, W i-Fi - вай-фай [7]. Цей спосіб слід використовувати якнайобережніше, адже сам він призводить як до втрати цінності слова у цільовій мові так і до існування у мові декількох відповідників одного і того ж слова [3:57].2. Калькування: mini-laptop — міні-ноутбук, smartphone-console - смартфон- приставка [6]. Цей спосіб перекладу найчастіше застосовується при перекладі еквівалентних у двох мовах понять або для називання зовсім нового поняття [1:26]. Еквівалент цілого створюється за допомогою простого складання еквівалентів його складових.

3. Описовий/ роз ’яснювальний переклад: e-shopping — купівля товарів через Інтернет, webzine - Інтернет-магазин [6]. Це найпоширеніший спосіб перекладу лексичних новоутворень [2:49].

С П И С О К ВИ КОРИСТАН И Х ДЖ ЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ1. Комиссаров В .Н . Теория перевода/ В . Н. Комиссаров. - М .: Высшая школа, 1990.-253.2. Миньяр-Белоручев Р. К. Последовательный перевод: теория и методы обучения/ Р.К . Миньяр-Белоручев. - М .: Воениздат, 1960. - 288 с.3. Федоров А . В . Основы общей теории перевода/ А . В . Федоров. - М .: Высшая школа, 1983. - 303 с.4. Лукашенко Н. Г. Іспаномовний Інтернет-дискурс: комунікаційно-прагматичний та лінгвостилістичний аспекти (на матеріалі форумів з проблематики родиннихстосунків): дис канд.. філол.. наук: Київський національний лінгвістичнийун-т. / Н. Г. Лукашенко. - K ., 2006. - 19 с. - Режим доступу: www.lib.ua- ru.net/diss/cont/l 38240/html5. Черняков H . A . Интернет-дискурс в современных культурно-информационныхкоммуникациях: Автореф. дис. . . . канд. философ, наук, проф.: Белгородский государственный университет / Н . А . Черняков. - Белгород — 2009. — 146 с. - Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/internet-diskurs-v-sovremennykh-kulturno-informatsionykh-komrouniktsivakb6. “ Futura-science” . - Режим доступу: http:// www/future-sciences.com/fr/7. “ Sur-la-toile” . - Режим доступу: http: // www.sur-la-toile.com/8. Dictionnaire de l’ informatique et d’ Inernet. - Режим доступу: http:// www.dicofr.com/Олексій Кисляк

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група J1H-01 (науковий керівник - cm. викладач Присяж нюк H. М.)

СП ЕЦ И Ф ІК А ПЕРЕКЛАДУ «ТВАРИННОЇ» М ЕТАФОРИ Найбільш характерною стилістичною одиницею є метафора. В багатьох мовах зберігаються стародавні форми уявлення про навколишнє середовище, наприклад розподіл предметів за ознакою чоловічої і жіночої статі. Це уявлення проявляється в усіх мовах і в наш час розглядається як безумовне відхилення від стандартної сполучуваності мовних одиниць, тобто як метафорична одиниця:Золота рибка — der Goldfisch:Ein Fichtenbaum steht einsam Er träumt von

einer Palme, die ... einsam und schweigend trauert - кедр (сосна) і пальма.Інший бік проблеми «тваринної» метафори становлять:27

- розбіжність емоційно-оціночних асоціацій, пов'язаних з тим чи іншим образом тварини, традиційно вживаним як основа метафори або метафоричного порівняння:«кінь, кобила» — das Pferd - 1) працьовитість, 2) сила;wie ein Pferd arbeiten — працювати, як віл;das beste Pferdim Stall — найкращий (найпрацьовитіший) співробітник;vom Pferdeauf den Eselkommen - потрапити з кобил та в клячі (обідніти,

опуститися);dumm wie ein Ochse — дурний, як пробка;Was kannst du von einem Ochsen anderes verlangen als Rindfleisch? — Щ о з дурня

візьмеш?- наявність або відсутність синонімів, що виражають відтінки метафоричного значення: «свиня» —укр. і нім. — «брудна, підла людина», «неохайна, брудна людина»;voll wie ein Schwein - нализався, як свиня;wie das Schwein aus dem Stall fortlaufen - піти, залишивши повний безлад, але:

er hat Schwein - йому поіцастило.Переклад «тваринної» метафори завдяки перетворенням зберігає або модифікує вихідну емоційно-естетичну інформацію.Оксана Кичко

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛА-93 (науковий керівник - cm. викладач Головіна Л. М.)

ЗАСОБИ ВИРАЖ ЕННЯ ЕМФАЗИ В АН ГЛІЙ СЬКІЙ МОВІ ТА О СО Б Л И В О СТ І її ПЕРЕКЛАДУ УК РАЇН СЬКО ЮЕмфаза (грецьк. emphasis - виразність) - закономірне явище емоційно- забарвленого мовлення, що полягає у виділенні певного елемента висловлювання. Це досягається за допомогою різних стилістичних засобів (анафори, інверсії, паралелізмів, епіфори, звертань, вигуків тощо). Емфаза використовується з двох головних причин: підсилити те, що ми хочемо сказати (емотивна емфаза) та показати контраст між вірним і невірним, теперішнім і минулим (контрастна емфаза).Емфатична конструкція - це синтаксична конструкція, за допомогою якої виділяють той чи інший член речення. Емфатичні конструкції за своїм змістом протистоять нейтральним імперативним конструкціям. Велика різноманітність засобів вираження емфази в англійській мові дозволяє виявити в них своєрідний характер та виділити певні емфатичні конструкції та моделі. Засоби вираження емфази в англійській та українській мовах співпадають лише частково.Емфаза зустрічається у різних стилях літератури — художньому, ораторському, публіцистичному, рідше - науковому. Емфаза робить художній стиль більш виразним, емоційним. Наявність емфатичних конструкцій у науковому стилі показує, що вони вживаються з метою виділення певної важливої думки, щоб привернути до неї увагу читача. Переклад емфатичних конструкцій залишається актуальною проблемою сучасного перекладознавства. В англійській мові емфаза найчастіше виражається граматичними засобами. Для перекладу емфази українською мовою застосовуються всі види перекладацьких засобів, серед яких переважають лексико-граматичні, а саме компенсація.

28

Алексей Кофанов, Сергей ПроценкоН Т У У "КПИ", И Э Э , 03-91

(науковий керівник - к.х.н., доцент Кофанова Е. В.)П Е Р Е Д А Ч А Э К О Л О Г И Ч Е С К И Х Т Е Р М И Н О В Н А И Н О С Т Р А Н Н Ы Й

Я ЗЫ КВ основе понимания любого научного текста лежит понимание значения отдельных слов, образующих фразу: достаточно одного неправильно понятого слова, и смысл информации будет искажен. Термины с одного языка на другой не переводятся как обычные слова. Следовательно, поиск термина на языке перевода следует начинать с анализа свойств нового понятия. Состав терминологии экологии условно подразделяют на: а) простые термины (recycling - переработка продукции и материалов для вторичного использования); б) сложные термины, состоящие из нескольких компонентов, которые пишутся слитно или через дефис (chemical-free - не содержащий химических продуктов); в) связанные терминологические сочетания (ТС) - такие Т С , в которых невозможна субституция составляющих его элементов (eco-lable - экомаркировка); г) свободные терминологические сочетания - Т С , внутри которых возможна синонимическая субституция одного или двух составляющих его элементов с сохранением семантической целостности всего сочетания (acid rain - кислотный дождь); д) фразовые терминологические сочетания - Т С , в которых синтаксические отношения выражены с помощью предлогов или союзов (development -without destruction - развитие без разрушения, катастрофы); е) сокращения (DLmin - minimum lethal dose - минимальная смертельная доза).Экология - междисциплинарная область знаний, возникшая на стыке химии, биологии, географии, геологии, медицины и др., поэтому она не только широко использует методы этих наук, но и заимствует их термины, иногда изменяя их значение. Одновременно в экологической теории и практической деятельности создаются собственные термины. В своей совокупности они составляют достаточно разработанную терминологию экологии.

Ірина КратовськаН Т У У “К П І”, факультет лінгвістики, група JIA-82

(науковий керівник - к.п.н., доцент Федоренко С. В.)Г Р А М А Т И Ч Н І Т Р У Д Н О Щ І П Е Р Е К Л А Д УДля перекладача науково-технічної літератури особливо важливе знання предмета перекладу - він повинен орієнтуватися у тій предметній галузі, до якої належить призначений для перекладу текст. Під час перекладу потрібно правильно зрозуміти зміст речень, смислові відношення між реченнями та значення метатекстових елементів, що беруть участь в організації тексту. Природно, що найбільший комплекс граматичних проблем перекладу пов'язаний із розумінням синтаксичної структури та морфологічного складу речень як мовних елементів, що є безпосередніми носіями предметної інформації.Розбіжності в будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, форм та конструкцій і становлять першу велику групу граматичних труднощів перекладу.Друга група граматичних труднощів перекладу пов'язана з різним обсягом змісту подібних у двох мовах форм і конструкцій.Третю групу граматичних труднощів перекладу складають ті граматичні

29

явища мови тексту оригіналу, що мають відмінні від відповідних граматичних явищ мови перекладу функціональні характеристики.Аналіз способів перекладу різних граматичних форм і конструкцій здійснюється у контексті речення, оскільки, з одного боку, саме речення є тим мовним об'єктом, який ще піддається систематичному розгляду, а, з іншого боку, саме в ньому знаходить відображення абсолютна більшість граматичних явищ. Лише у тих випадках, де це необхідно, переклад розглядається на матеріалі сполучень речень.Яна Кривенко

Н Т У У «КПІ», Факультет лінгвістики, група ЛН-01 (науковий керівник - ст. викладач Присяжнюк Н. A4.)

П Е Р Е К Л А Д РЕА Л ІЙРеалія - це побутові і специфічні національні слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших народів. Таким чином реалії входять до складу безеквівалентної лексики і в той же час належать до найменш вивчених лінгвістичних одиниць.Переклад реалій — це частина великої і важливої проблеми передачі національної і історичної своєрідності, яка сходить до самого зародження теорії перекладу як самостійної дисципліни.Дослідженню цієї теми присвячено дуже багато праць відомих перекладознавців, а саме - С . Флорина, С . Влахова, О .Ф . Бурбака, Р.П.Зорівчака, A .B . Суперанської, Я .І. Рецкера, В . Россельса, A .B .Федорова, А Д . Швейцера, що свідчить про те, що проблема перекладу реалій є однією з найцікавіших та менш вивчених у всій історії перекладу.Щ о стосується засобів перекладу реалій, то найчастіше виділяють такі:(1) транскрипція (транслітерація);(2) переклад (заміни): неологізми; приблизний та контекстуальний переклад.Застосування того чи іншого засобу перекладу залежить від декількох факторів,а саме: від характеру тексту, від важливості реалії в контексті, від характеру реалії, від іноземної і перекладацької мов, та від читача перекладу.Можна зробити висновок, що проблема перекладу реалій вивчена досить глибоко і вміло, але на наш погляд, вона все одно залишається актуальною і, в якійсь мірі, новою для сучасних вчених, тому що суспільство не стоїть на одному місці, воно розвивається, і в процесі цього розвитку з’ являються нові реалії та понятгя, вивчення та дослідження яких ще попереду.Валентина Крот

Н Т У У “К П І", факультет лінгвістики, J1H-81 (науковий керівник ~ст . викладач Дабагян І. М.)

Л Е К С И К О -Г Р А М А Т И Ч Н І Т Р А Н С Ф О Р М А Ц ІЇ ПРИ П ЕР ЕК Л А Д І П ІД Р Я Д Н И Х У М О В Н И Х Р Е Ч Е Н Ь З Н ІМ Е Ц Ь К О Ї М О В И У К Р А ЇН С Ь К О Ю (НА

М А Т Е Р ІА Л І Т Е К С Т ІВ Е К О Н О М ІЧ Н О Г О Х А Р А К Т Е Р У )У сучасному житті ми постійно зіштовхуємося з необхідністю перекладу текстів різної тематики. Для ефективного ведення бізнесу необхідні точні переклади економічних текстів і статей. Важливо, щоб економічні переклади адекватно відображали зміст оригіналу. Як основну комунікативну галузь поширення економічнихЗО

■

дискурсів визначено сферу фінансової та біржової комунікації, де відображені ситуації комунікативної невпевненості. Мовно-культурна специфіка економічних дискурсів віддзеркалює зростання ваги ірраціональних фрагментів у німецькій економічній мові.У даній роботі було проаналізовано 48 умовних складнопідрядних речень, виявлених у німецькомовних спеціальних виданнях та економічних рубриках відомих періодичних видань. Серед них:1) 26 синтаксичних одиниць (СО) зі сполучником wenn;2) 4 С О зі сполучником falls-,3) 2 безсполучникові умовні речення із модальним дієсловом sollte-,4) 16 безсполучникових умовних речень.Після цього здійснено переклад даних синтаксичних одиниць із застосуванням перекладацьких трансформацій. Серед застосованих прийомів перекладу виявлено різні види трансформацій, а саме граматичні, лексико-семантичні, стилістичні та комплексні. На основі виконаної роботи можна зробити такі висновки:1. Німецькі економічні тексти характеризуються більшою частотністю вживання сполучникових умовних складнопідрядних речень.2. Для передачі синтаксичної структури таких речень при перекладі з німецької мови українською застосовуються граматичні трансформації різних типів.3. Для інтерпретації лексико-стилістичного рівня даних реченьукраїнською мовою застосовуються граматичні, лексико-семантичні, стилістичні та комплексні трансформації.Переклад текстів економічного характеру - це складна та особлива робота, яка потребує не лише знань іноземної мови. Економічні переклади текстів і статей вимагають від перекладача не лише максимальної точності, а і достатніх знань в області економічної теорії та основ менеджменту. Якісно виконаний переклад виводить компанію на престижний рівень, і вона починає викликати довіру з боку іноземних партнерів.Мар ’яна Логвіненко

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛА-91 (науковий керівник - ст. викладач Присяжнюк H. М.)

РІВНІ М ОВНОЇ ІЄРАРХІЇ ОДИНИЦІ ПЕРЕКЛАДУПроблема одиниці перекладу - одна з найскладніших у теорії перекладу. У сучасних лінгвістичних дослідженнях існує безліч думок стосовно того, що саме потрібно вважати одиницею перекладу, аж до повного заперечення самої можливості існування такої одиниці.Одиниця перекладу - це найменша мовна одиниця в тексті на мові оригіналу, якій відповідає певна одиниця у мові перекладу. Одиниця перекладу може мати складну будову, тобто складатися з ще менших одиниць мови оригіналу, але частини ї ї , окремо взяті, «неперекладні», тобто в тексті перекладу їм ніяких відповідностей встановити не можна, навіть якщо в мові оригіналу вони володіють своїм власним, відносно самостійним значенням.Одиницею перекладу може бути одиниця будь-якого мовного рівня.У сучасному мовознавстві прийнято розрізняти такі рівні мовної ієрархії:- Рівень фонем - фонеми мови оригіналу замінюються найбільш близькими до них за артикуляцією і акустичним властивостям фонемами в мові перекладу;31

- Рівень морфем - кожній морфемі перекладного слова у мові оригіналу відповідає визначена морфема в співвіднесеному з ним слові мови перекладу;- Рівень слів - одиницею перекладу виступає слово або ж кілька слів;- Рівень словосполучень - одиницею перекладу виявляються стійкі та фразеологічні сполучення, а також вільне словосполучення;- Рівень речень - переклад ідіоматичних речень, тобто значення таких речень не дорівнює сумі значень слів і словосполучень, які до нього належать.;- Рівень тексту - перекладається вся група самостійних речень, які об'єднані в межах одного мовного відрізка (частіше трапляється у поезії, ніж у прозі).Ірина М азу рик

Н Т У У “К П І”, факультет лінгвістики, група ЛА-82 (науковий керівник - к.п.н., доцент Федоренко С. В.)

ЛЕКСИ Ч Н О -ГРАМ АТИ Ч Н И Й АСП ЕК Т ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВО-ТЕХН ІЧН ИХТЕКСТІВВ англійському тексті переважають особисті форми дієслова, тоді як українському науковому стилю більше властиві безособові або невизначено-особові обороти, наприклад: We know the primary coil in the transformer to have more turns than the

secondary one. - Відомо, що первинна обмотка трансформатора має більше витків, ніж вторинна.В англійських текстах описового характеру нерідко вживається майбутній час для вираження звичайної дії. Керуючись контекстом, такі речення варто перекладати не майбутнім, а теперішнім часом, іноді з модальним відтінком: The zinc in the dry cell accumulates a great many excess electrons which will move to the carbon electrode. - Цинк у сухому елементі акумулює велику кількість надлишкових електронів, які рухаються до вугільного електрода.При перекладі науково-технічної літератури важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. У процесі перекладу терміну визначають 2 етапи:1. З ’ясування значення терміну у контексті.2. Переклад значення рідною мовою.Головним прийомом перекладу термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Еквівалент — постійна лексична відповідність, яка точно співпадає із значенням слова.При перекладі термінів треба по можливості уникати вживання іншомовних слів, віддаючи перевагу словам рідного походження: промисловість замість індустрія, сільське господарство замість агрокультура, повний опір замість імпеданс і т.п.

Дмитро Мосендз Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛАм-72

(науковий керівник - к.п.н., доцент Гулецька Я. Г.)О СО Б Л И В О СТ І СЛОВОТВОРУ ТА ПЕРЕКЛАДУ Л ЕК СИ Ч Н И Х ІННОВАЦІЙ

СФ ЕРИ К О М П ’Ю ТЕРН И Х ТА ІНФ О РМ АЦІЙ НИХ ТЕХН ОЛ ОГІЙ В наш час англійська мова, як і багато інших мов, переживає так званий “ неологічний бум” . Величезний потік нових слів та необхідність їх фіксування і пояснення зумовив створення особливої галузі лексикології-неології - науки про32

неологізми. Найбільших успіхів в розробці теорії досягли французькі лінгвісти. Починаючи з класичних робіт А . Дамстера, французька лінгвістична школа внесла значний вклад в теорію і практику неології. Не стоять осторонь і англійські та американські лінгвісти, котрі наполегливо розробляють лексикографічні аспекти неологізмів. Тут мається на увазі словники нових слів, та додатки до тлумачних словників.У лексикології значна увага приділяється процесам формування нових словотворчих морфем, джерелам, “ технології" їх виготовлення,лінгвістичним механізмам, які беруть участь у цих процесах,встановлюються зв’ язки між різними способами словотвору. Саме в останні десятиліття в англійській мові почали функціонувати десятки нових (за формою або змістом) афіксів. Аналіз неологізмів англійської мови свідчить, що висока словотворча активність афіксації, за допомогою якої було побудовано більше 30% лексичних інновацій 80х-90х років, визначається не тільки участю давно існуючих словотворчих елементів, але й провідною роллю, яку відіграють у процесах утворення інновацій-дериватів нові мовні одиниці, що виконують функцію словотворчих.Зростає кількість лексичних інновацій, в утворенні яких беруть участь кілька засобів, включається декілька номінаційних та дериваційних механізмів, що, з одного б о к у, свідчить про певну системність словотвору, а з іншого боку — про ускладнення номінаційного процесу, пов'язаного з ускладненням "картини світу", або з ускладненням наших знань та уявлень про навколишній світ.

Наталія ПінчукІІТ У У «К П І», факультет лінгвістики, ЛЛ-7/

(науковий керівник - к.ф.н.. доцент Захарова Л. М.)ФРАЗЕОЛОГІЗМ И НА ПОЗНАЧЕННЯ Ч А СУ І ЇХ ВІДОБРАЖЕННЯ В

УК РАЇН СЬКО М У ПЕРЕКЛАДІФразеологія формувалася протягом століть, акумулюючи в собі життєвий досвід народу. У фразеологізмах найбільшою, мірою виявляється національна специфіка мови, вони становлять найобразнішу частину її лексики. Фразеологізми на позначення часу становлять особливий інтерес через те, що час є однією з основних форм буття. Категорія часу досліджується в багатьох науках (лінгвістика, культурологія, філософія, психологія та багато інших).З точки зору ступеня представленості ознаки часу в лексичній семантиці виділяємо фразеологізми, які, власне, позначають час, і фразеологізми, у змісті яких темноральна ознака виражена в єдності з іншими ознаками. Фразеологічні одиниці представляють такі види часу, біографічний, добовий, календарний та історичний час. Для порівняльного аналізу англійських та українських фразеологічних одиниць виділені такі фразеосемантичні групи із спільним базовим семантичним компонентом: фразеологізми, що відображають поняття «рано - пізно», «давно - нещодавно», «минуле - майбутнє», «завжди - ніколи», «зараз - потім», «вчасно - невчасно», «довго - недовго», «швидко - повільно», «постійно, часто - рідко, іноді».Однією з основних особливостей фразеологічних одиниць, яка відрізняє їх від вільних словосполучень, є ідіоматичність. Саме через цю характеристику загальне значення фразеологізму не дорівнює сумарному значенню його компонентів.Основними шляхами перекладу фразеологічних одиниць є підбір33

еквівалентного фразеологізму в українській мові, переклад фразеологічним аналогом, переклад калькою та описовий переклад.Вероніка Потаніна

Н Т У У «КГ11», факультет лінгвістики, групаЛФм-71 (науковий керівник - к.ф.н., доцент Федорова Л. О.)

Л Е К С И Ч Н І Т Р У Д Н О Щ І П Е Р Е К Л А Д У В Н А У К О В О -Т Е Х Н ІЧ Н О М У П Р О СТ О Р ІБ ІО Т Е Х Н О Л О Г ІЙМова біотехнології стає все більш поширеною в сучасній науці. Розвиток мови, яка обслуговує дану наукову галузь, обумовлений значною мірою розвитком її лексичної системи, становленням нових слів, зміною тих, що існують, збільшенням або зменшенням їх використання[2].Дослідження способів перекладу лексики у цій промисловості, не є розкритою темою в сучасній лінгвістиці, саме в цьому і є актуальність проведення даного дослідження. Метою є виявити і встановити лексичної специфіки франкомовного біотехнологічного дискурсу та особливості їх перекладу, як одного з різновидів наукового та науково-технічного дискурсу.Дискурс - це комунікативна подія, що обумовлюється взаємозв’язком між мовцем та слухачем і передбачається мовленнєвою поведінкою останніх [2:78]. Для досліджуваного дискурсу з галузі біотехнології характерні логічна стрункість, точність у поясненні фактів, монологічний характер [3]. Основною функціональною одиницею науково-технічних текстів у галузі біотехнології є термін; він надає найбільш точне, стисле і економне визначення науково-технічній думці, що є дуже важливим для перекладача при роботі із словом [5: 33].Постає ряд проблем при перекладі термінологічних одиниць. Оптимальний шлях перекладу термінів - це знайти поняття терміну, який перекладається і вже потім знайти відповідний до цього поняття український термін. З якої мови не відбувався б переклад, пошук терміна-відповідника починається з аналізу властивостей нового поняття [5: 17].Наявність неологізмів в даному дискурсі також є проблемою для досягнення точності при перекладі [4]. Найбільш поширеними процесамиутворення неологізмів в біотехнологічної галузі є скорочення і афіксація [1:265]. Також багато неологізмів утворюються шляхом абревіації [6: 133].

С П И С О К В И К О Р И С Т А Н И Х Д Ж ЕРЕЛ :1. Гак В . Г . К типологии лингвистических номинаций / Языковая номинация. Общие вопросы/Владимир Григорьевич Гак - / Под.ред. Б .А . Серебренникова, A .A . Уфимцевой. М ., 1977,. 230-293 с.2. Єршов В .В Російсько- українська термінологія з теплотехнічних дисциплін / Український держ. морський технічний ун-т ім. Макарова./Єршов В .В ., Кузнецов В. Г — Миколаїв : У Д М Т У , 2000. — 84с.3. Комиссаров В .Н . Теория перевода (лингвистические аспекты)/Вилен Наумович Комиссаров - М .: Высшая школа, 1990. - 253 с.4. Мурадова О . А . Про шляхи поповнення словникового складу французької мови. / О . А.Мурадова/Капінін, 1979. - C . 42-51.5. Bessé deB. Coursdeterminologie. - Genève: ETIUniversité deGenéve, -1992. -P .75. 6. Guilbert, L . 1975. La créativité lexicale. - Paris: Larousse. Guillemin-Flescher, J.-34

1981.- P . 285Марія Пухлій

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, Л Л -9І (науковий керівник - cm. викладач Усик Г. М.)

ПЕРЕКЛАД СМ И СЛ О В И Х ІМЕН У ХУДОЖ НІЙ ЛІТЕРАТУРІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ В.М. ТЕККЕРЕЯ «ЯРМАРОК СУЄТИ») Смислові («значущі») імена - це книжні (вигадані автором літературного твору) імена, що поєднують у собі характеристики загальних і власних назв. Такі імена наділені значним експресивно-стилістичним потенціалом і є своєрідним тропом, близьким до метафори та порівняння. Серед літераторів, що вдало послуговувалися

ним, видатний англійський письменник D.M. Тскксрсй.У своєму найвідомішому романі «Ярмарок Суєти» Теккерей широко використовує даний прийом передусім у авторських відступах, де «значущі» імена начебто знайомих авторові осіб виступають інструментом глибоких філософських узагальнень або гострої сатири. Семантику таких імен майстерно передано в українському перекладі роману за допомогою так званих конверсійних смислових антропонімів. Окремо слід виділити групу персонажів, які лише згадуються в романі, але мають певний вплив на розвиток подій і долю його персонажів. Ці імена також перекладаються, але до української основи додається певний англійський формант, завдяки чому зберігається «іншомовне» звучання прізвища. Разом з тим, усі «значущі» імена, що належать важливим дійовим особам, зокрема прізвище головної героїні, Бекі Шарп, транскодуються. Таке несподіване на перший погляд перекладацьке рішення має своє пояснення: як вважає B .C . Виноградов, чим вищим є ступінь художньої виразності та типізації персонажа, чим ближче його ім’ я до прозивного, тим доцільнішим є його транскрипція.Отже, смислові власні назви, як правило, доцільно перекладати; проте навіть з цього правила існують певні винятки.Римач Риминенки

Н ТУУ ' « КПІ» ,факультет лінгвістики, JIA-91 (науковий керівник cm. викладач Присяжнюк H. М.)

О СН ОВН І АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ ХУДО Ж Н ІХ ТВОРІВ Сучасний перекладач володіє цілим арсеналом новітніх розробок в сфері нерекладознавства, до якого входять теорія рівнів перекладацької еквівалентності, прагмат ичне над завдання перекладача та багато інших. Тим не менше, складнощі при перекладі існують й донині. Однією з основних проблем сучасного нерекладозавст ва е проблема перекладу художніх творів.Огже, найголовнішим завданням перекладача є правильний вибір рівня перекладацької еквівалентності, використання яких залежить від жанру тексту, літературного стилю, виду мовлення т т.д. З усіх існуючих 5 рівнів еквівалентності найважливішими при перекладі художніх творів є перші три.Усі художні твори можуть бути поділені на прозові та поетичні. Головна відмінність полягає у використанні різної граматичної структури побудови тексту. Переклад поетичних текстів вважається складнішим. Лінгвістична особливість поетичної мови полягає в тому, що в ній можуть наділятися сенсом будь-які мовні35

структури (фонетичні, словотворчі, граматичні, ритмічні), що стають матеріалом для побудови нових естетично значущих мовних об’ єктів. Труднощі віршованого перекладу зазвичай пов'язують з двома проблемами: передачею національно- ідеологічної своєрідності та з неможливістю перекладу своєрідних мовних засобів (ідіом). Іноді вказують також на специфіку національних ритмічних структур.Щодо прозових творів, розповсюджене використання знаходять перекладацькі трансформації, що вживаються на лексичному, граматичному, лексико- граматичному та лексико-семантичному рівнях. Основною проблемою є переклад реалій, тобто лексем, які не мають прямих відповідників у мові перекладу. В даній ситуації перекладач звертається до транслітерації або експлікації.Уміння адекватно передавати основну ідею твору визначає професіоналізм мовознавця та є запорукою у сп іх у при худож ньо м у перекладі.

Юлія СопронюкН Т У У «КЛІ», факультет лінгвістики, група ЛФм-71

(науковий керівник — доцент Полюк І. С .)Л ЕКСИ К О - СЕМ А Н ТИ Ч Н І ТА ГРАМАТИЧНІ ТРАНСФ ОРМ АЦІЇ ПРИ

ПЕРЕКЛАДІ Д О КУМ ЕН ТІВ М ІЖ НАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙУ сучасному світі самс за допомогою міжнародних організацій здійснюється співробітництво між державами. Міжнародні організації не тільки регулюють міждержавні відносини, але і приймають рішення по глобальних питаннях сучасності, і ому документи цих організацій відіграють невід’ємну роль у житті всього людства. Для правильної їх інтерпретації необхідно брати до уваги всі аспекти її перекладу, зокрема лексико-семантичні на граматичні. Для законодавчих актів характерне широке вживання термінів. У досліджуваному матеріалі були зустрінуті юридичні, комерційні та політичні терміни, з переважанням юридичних (lessaisies-arréts. leMarché commun; lesappellatiomd'origine; lesbénéficiairesdudroil; lesayantsdroit; esterenjustice:uncommïssaireauxcompies; l'ordrejtidiciaire; l'indemnité depréavis. non-égibilitê. lesratuipersonnel). Вживання юридичних і комерційних термінів залежить від теми міжнародного документу. Однак слід зазначити, що загаїьновживана лексика зустрічається значно частіше, ніж термінологічна. Це пояснюється тим, що адресатом даних законодавчих актів є весь народ. Для досліджуваних законодавчих актів характерно вживання точної лексики. Такі слова як codifier (кодифікувати), la protection (захист, підтримка), se conformer à qch (відповідати), promulger (ратифікувати). Щ о ж стосується типів семантичних змін при перекладі, оскільки предмет, що позначається, залишається колишнім, зміна найменування розуміється взаємозв'язком понять, що можуть співвідноситися з тим самим відрізком дійсності. Таким ЧИНоМ, в основі перейменування (семантичних трансформацій), так само як і в основі змін значення, таких як, наприклад, розширення, звуження, різні види переносу, лежать формально- логічні закономірності мислення, відносини між поняттями.

Тетяна СушкоН Т У У « кП І» , факультет лінгвістики, група ЛА-93

(науковий керівник - викладач Задорожна О. Іі.)СП О СО Б И ВІДТВОРЕННЯ РЕАЛІЙ ПРИ ПЕРЕКЛАДІУ кожній мові існують спеціальні слова, які належать до національної лексики, не маючи повних аналогів в інших мовах — такі слова називають реаліями.36

Для кожного перекладача правильне відтворення реалій при перекладі є проблемою, адже незнання історії, культури, суспільного ладу може призвести до неадекватного відтворення змісту оригіналу тексту.Реали' можна перекладати такими способами:1) Транскрипція і транслітерація - найлаконічніші способи. Завдяки ним створюється певний експресивний потенціал: у контексті слів рідної мови транскрибоване слово виділяється як чуже, надає предмету, який воно позначає, конотацій небуденності, оригінальності.2) Створення нового/складного слова. Даний спосіб використовується, якщо транскрипція (чи транслітерація) за певних причин небажана чи неможлива.■і) Приблизний переклад використовується доволі часто. Зазвичай такимчином вдається передати предметний зм іст реалії, але колорит майже завждивтрачається, оскільки відбувається заміна очікуваного конотативного еквівалента нейтральним за стилем.4) Уподібнюючий переклад - це такий вид перекладу, який оснований напідборі функціонального еквіваленту, що викликає у читача перекладу такі жасоціації, що і в читача оригіналу.5) Контекстуальний переклад - прийом де слово, яке перекладається може мати відповідності, які відрізняються від наведених в словнику.6) Гіпонімічний переклад - являє собою заміну видового поняття на родове, тобто передача реалії мовною одиницею, яка має більш широке значення, ніж та, яку перекладаю і ь. За своїм значенням це прийом генералізації.7) Заміна реалії вихідної мови на реалію мови перекладу - використання цього прийому не можна назвати перекладом в повному сенсі цьою слова, оскільки він призводить до зміни колориту реалії, в результаті чого може виникнути небажаний (а іноді і комічний) ефект і невідповідність реалії загальному фону тексту.Катерина Сущенко.

Н Т У У «КШ », cj.uuQtvb.mem яінгоіімшкц група Л А-71 (науковий керівник - cm. викладач Гірисяжнюк Н. М.)

О С О Б Л И В О С Т І У Т В О Р Е Н Н Я Т А В Ж И В А Н Н Я Ф Р А З Е О Л О Г І Ч Н И Х О Д И Н И Ц ЬІ Е Л Е М Е Н ТОМ П О Р ІВ Н Я Н Н ЯУ своєму повсякденному спілкуванні люди поряд з окремими словосполученнями часто використовують стійкі словосполучення або вирази, що сприймаються як одне ціле, як єдиний вислів, мовний зворот, що є неподільним на окремі частини. Сукупн ість подібних мовних одиниць у мові становить її фразеологічну систему.Порівняння є широковживаним стилістичним прийомом. Порівняння — це явище, покладене в основу багатьох образних засобів мовлення і виконує дві основні стилістичні функції— пізнання (когнітивну) та впливу (прагматичну).Порівняння дуже часто ототожнюють із метафорою. Метафора - це літературна фігура мови, яка використовує зображення, історію чи матеріальні речі,що передають нематеріальні речі або деякі якості певного об’ єкту.Багато порівнянь внаслідок їх широкого використання перетворились в стійкі сполучення, на основі яких сформувались фразеологічні одиниці та прислів’ я і приказки, наприклад: as bright as a button, drunk as a lord, fit as a fiddle, as like as two37

peas, as old as the hills.Фразеологічними одиницями з елементом порівняння називаються стійкі та відтворювані словосполучення, фразеологічна специфіка яких засновуються на традиційному порівнянні. Структурно-семантична своєрідність фразеологічних одиниць цієї групи полягає в тому, що характеристика якості або дії відбувається через порівняльну групу аоо порівняльне підрядне речення, що вводиться сполучниками as. like, as if (як, мов, немов).Отже, Ф О з елементом порівняння - це структурно-семантичні утворення, яким притаманні властивості вільноорганізованих словосполучень і речень, але водночас також стабільність синтаксичної структури та лексичного наповнення. Порівняльні фразеологізми функціонально спрямовані на пізнання о б ’ єктцрног'о світу :<а допомогою зіставлення прсдмстів/явищ/процссів та ЯВЛЯЮТЬ собою внутрішвьо- організовану систему поняттєвих, емоційних, фоносемантичних структур, взаємодія яких сприяє творенню фразеологічної картини світу.Maryana Batenchuk

NTUU “КР І”, Faculty o f Linguistics, group LE-82 (scientific supervisor - lecturer 0■ Krat)

PO LIT ICA L D ISCOURSE AS A SU B JE CT OP TRANSLATION Intensification o f international integration in the political and social life determines the need for adequate, correct translation o f political discourse for effective international political interaction.Political discourse can be simply marked as the discourse o f politicians, i.e. political text, talks and professional activities. The topics discussed usually come from public events that require collective decision-making, policies, regulations or legislation.The main purpose o f political discourse - to convince the audience - requires taking into account the cognitive, psychological and social parameters o f the audience, its level of education, professional and regional origin, age and sex. On linguistic level it affects the choice o f lexical items such as specialized vocabulary, jargon, usage o f addresses and greetings in the language or dialect o f the appropriate audience.The political discourse appears to be one o f the most situationally conditioned discourses. While translating such discourses the following characteristics should be considered: genre/text- typological, communicational, stylistic and ethno-specific. The richness o f metaphors, neologisms, clichés that have no exact equivalents in the target language and the presence o f political suggestion create additional difficulties during translation. Translator should use those language units which are able to render the main function o f the original message, its pragmatics and emotionality. Translator must pay attention to the Components of the communicative situation in both the source and translated texts.To conclude, political discourse combines both the linguistic and communicative features and is realized in the society as a speech, which has a clear social orientation, pragmatic focus, dependence on the speaker's ideostyle which, in turn, influence the process of its translation.Mariya Kikot

NTUU «KPI». Faculty o f Linguistics, group LG-01 (scientific supervisor - senior lecturer N. Prysyazhnyuk)

PECULIARITIES O F THE TRANSLATION O F THE REALIA WORDS Realia are words that represent a complex o f cultural specification, which are peculiar.58

to a definite nation and call some special things belonging to the nation.Such words as realia are often presented in different kinds o f literature and have an influence on the gist o f the work. These elements serve as detailed description o f both situations and characters. That is why translators have to pay their attention to the presentation o f realia words to target readers.For lack o f absolute equivalents for description o f realia there are some ways to translate them, such as transcription, transliteration, contextual translation etc. Some o f the methods have to be combined in order to make the translation o f the realia words as accurate as possible. The choice o f a sort o f translation methods depends on types o f realia, which are proposed to be classified by some linguists in the following way: realities, sociohistorical names, place names. According to given classification, it is possible to estimate the role o f the realia words in the text and take a decision in their translation.All things considered, the main aim while translating the realia words is to keep sense o f the text regarding types and purposes o f realia.Eugenia Kuhuk

N T U U «КРІ», Faculty o f Linguistics, group LE-03 (scientific supervisor - senior lecturer N. Prysyazhnyuk)

THE TRANSLATION OF PROPER N A M ES IN FICTION LITERATUREThe translation o f proper names in fiction literature is said to be a challenge. The main objective o f translation is to make a text as easy to conceive as possible making it maximally culturally close to a receptor. At the same time, losing o f the coloring is unacceptable. The questions are: how to avoid defects in proper realizing o f the name meaning while translating names fully and how to make a receptor appraise an author’ s pun purely while employing transcription or transliteration?The most frequently used transformations are lexical ones. They are transcription and transliteration, loan translation. Transcription and transliteration: Forestier - Форест'є (the novel “Bel-Am i” by Guy de Maupassant, 1885); Smoke Bellew - Смок Белл’ю (the novel “Smoke Bellew ’’ by Jack London, 1912), Huckleberry Finn - Гекльбері Фін (the novel "Adventures o f Huckleberry Finn "by Mark Twain, /##5/ All the above words have Ukrainian equivalents respectively — «лісник», «дим», «чорниця». Nevertheless, a translator used the above methods not to lose the coloring o f the original text. Loan translation: White Fang - Біле Ікло (the novel "White Fang" by Jack London, 1906), “Hurry Harry" -Гаррі Непосида (the novel “ The Deerslayer, or The First by Fenimore Cooper, 1841). An example o f a would-have-been translation may be the one o f the name Rosabelverde (the novel Klein Zaches, genannt Zinnober by E.T.A. Hoffmann, 1819). The equivalent found «Рожагожа» results in considering a good pretty fay to be something laughable as the word «рожа» is used far more frequently in the sense o f “mug” than the one o f a “ flower” . The translator’ s mistake is that the nuance o f perceiving o f the word sense by Ukrainian reader was not taken into account.As proper names usually create the protagonist’ s image in a receptor’ s mind, it is necessary to be very careful while translating. Thus the aim o f a translator is to give the main idea o f the author.

Tetyana LazurenkoN T U U «КРІ», Faculty o f Linguistics, group LE-02

(scientific supervisor — lecturer O. Krat) THE PROBLEM OF L E G A L TRANSLATION39

Legal translation is the translation o f texts within the field o f law. As law is a culture-dependent subject field, legal translation is not a simple task. Only professional translators specialising in legal translation should translate legal documents. The mistranslation could lead to lawsuits and loss o f money.When translating a text within the field o f law, the translator should keep the following in mind. The legal system o f the source text is structured in a way that suits specific culture and this is reflected in the legal language. The target text is to be read by someone who is familiar with the other legal system and its language. Most forms of legal writing, and contracts in particular, seek to establish clearly defined rights and duties for certain individuals. It is essential to ensure precise correspondence o f these rights and duties in the source text and in the translationApart from terminological lacunae the translator may focus on the following aspects. Textual conventions in the source language are often culture-dependent and may not correspond to conventions in the target culture. Linguistic structures that are often found in the source language may have no direct equivalent structures in the target text. The translator therefore has to be guided by certain standards o f linguistic, social and cultural equivalence between the language used in the source text to produce a text in the target language.Moreover, there is a confusion between the names o f some translation standards used in legal practice. Not many lawyers and judges are familiar with the terminology used in a target text, and they often ask court interpreters and translators to provide verbatim translation. They often view this term as a clear standard o f quality that they desire in the target language text. To conclude, it should be mentioned that translators o f legal texts often consult law dictionaries, especially bilingual law dictionaries. Care should be taken, as some bilingual law dictionaries are o f poor quality and their use may lead to mistranslation.Kateryna Paliy

N T U U " K P I”. faculty o f linguistics, LEm-72 (scientific supervisor - PhD A. Kalyta)

G EN R E AND ST Y LIST IC PECU LIA R IT IES OF SC IE N T IFIC AND T E CH N ICA LLITERATURE TRANSLATIO N FROM EN G LISH INTO UKRAINIANAs is known, scientific and technical substyle enters the scientific style alongside with scientific educational, scientific popular and scientific proper substyles. It is usually epitomized by high informational value, strict logic, objectivity, clarity and intelligibility.On the morphological level there can be noticed a certain discrimination of grammatical forms, parts o f speech, case and number categories, etc. Difficulties occurring in the syntactic level are connected with allomorphic grammatical constructions in English and Ukrainian: gerundial, infinitival, causative etc.Specifics o f the lexical level are mostly represented by frequent usage terms. E .g. a great part o f Russian and Ukrainian shipbuilding terms differ a lot from their English equivalents, being influenced by Dutch. That is why for the English “slide valve" stands the I Ikrainian equivalent «клінкет», and "stem” is translated as «форштевень».Finally, genres o f the translated texts also impose some characteristics on the chosen means o f expression. On the basis o f text size there distinguish three types o f genre: large forms, moderate forms and small forms. According to the level o f creativity there are primary ;md secondary genres. Due to the type o f a communicative function there can be singled out scientific proper, scientific informative, scientific educational, scientific referential and scientific business genres.

Anna SamarN T U U KPI, faculty o f Linguistics, LA-83

(scientific supervisor - lecturer O Zadorozhna) G R A M M A T ICA L PECU LIA RIT IES O F TRAN SLA TIN G INSTRUCTIONS FROM

EN G LISH INTO UKRAINIANLinguists define instruction as a particular type o f text with a peculiar statement o f content, which gives exact (incremental) directions o f executing technical or other actions that lead to concrete results.The basis o f translation o f instructions is accurate translation o f specific terms. From this perspective adequate translation requires complete understanding o f the meaning o f the text.The main translation methods are: specification, generalization, descriptive translation, antonymic translation.Explication or descriptive translation is a lexical-grammatical transformation, in which lexical formative o f the original language is substituted with word combination, which explicates its meaning, that is, gives more or less complete explanation. However this method has some disadvantages, the main one being the unwieldiness o f the target text.Specification o f concepts lies in passing from generic to specific concepts.Specification is replacement o f the word or phrase o f the source language with the word or phrase o f the target language having wider subject-logical meaning.Generalization o f concepts is the method opposite to specification: it is a replacement o f specific concept with genetic. Method o f generalization o f concepts is to be used when there is no specific concept in target language similar to the original concept o f the source language.Thus, the main task o f the translator is to transfer the sense o f the source text, using the basic methods o f translation.Anna Savchuk

N T U U “K P I" , Linguistics Department, LE-82 (scientific supervisor - lecturer O. Krat)

PECULARITIES OF IRONY AND PLAY-W ORD TRANSLATION FROM E N G LISHINTO UKRAININANUnder the term “ irony” linguists understand the hidden mockery, derision, jeer and a stylistic device, when the opposite meaning is given to a word or phrase to ridicule. The irony is used as a rhetorical literary device in which the positive external evaluation is hidden denial or mockery.The word-play is defined as a play on words, gag, joke, based on the usage o f words similar in sound but different in meaning or usage o f different meaning o f the same word. The main stylistic purpose o f word-play is a comic or satirical effect on specified item text, which focuses the reader attention. The main element o f a word-play is a surprise effect in the chain o f speech.An irony and play-word are equal forms o f a complicated comicality. They are characterized by the following features: the presence o f a contradiction, the ability to cause a reaction o f the subject — laughter; social nature. The specific signs are subjectivism, duality o f expression.It was determined that the most generally used method o f play-word and irony

41

translation is compensation that is the replacement o f the original untranslatable item by the same or any other element, which compensates for the loss o f information.Besides compensation, the method o f alliteration is also used. It is defined as the repetition o f vowel and consonant sounds at the beginning o f closely located stressed syllables. We cannot but mention one more method o f play-word and irony translation - tracing. Tracing is a translation method when a literal translation o f the proper foreign concepts (sometimes even a single word) is done.To conclude, the irony and play-word translation cannot have any specific or defined recommendations. It is very important for a translator to take all creativity for over coming this barrier. But the most important thing for a translator is to remember: when you translate the text that includes irony or play-word, try to keep the meaning o f these phenomena and rhetorical functions. No matter how unique play-word and irony may be, the solution for their translation should be found.Anastaciya Tkachenko

N T U U KPI, faculty o f Linguistics, group LA-83 (scientific supervisor - lecturer M. Marchenko)

E N G LISH FIN A N CIA L T E R M IN O LO G Y AND PECU LIA R IT IES OF ITS TRANSLATION INTO UKRAINIANNowadays, due to the setting up o f the economic affairs and development of banking infrastructure on the international scene lots o f new notions appear. Every scientific advance requires a name, as an expression o f a logical notion. That is why more and more terms are occurring at present.As we know, a term refers to the technical layer o f vocabulary and is defined as a word or expression with a particular meaning, used for a specific subject or type o f language.The translation o f English finance terms into Ukrainian is carried out with the help o f different methods, that is lexical, lexico-semantic, and lexico-grammatic translation transformations.The most common way o f the finance term translation is the equivalent translation,

e g securities - цінні папери. One o f the simplest methods o f the finance term translation is transcoding, e.g. bank - банк, deposit - депозит. Furthermore, terms are translated by means o f explication, e.g. to rig the market - штучно підвищувати або занижувати ціни.English financial terms are widely translated applying such translator’s tools as concretization, e .g .to save — зберігати, заощаджувати (порівн. to save the money) and generalization, e.g. deposit money - депозитні суми.Another effective way to translate finance terms into Ukrainian language is compression, e.g. rogue trader— неконтрольований біржовий маклер. While translating linance terminology, the inversion can also be applied, e.g. pyramid scheme - фінансова піраміда.Thus, translation o f finance terminology is a complicated task for a translator, but a great variety o f translational transformations simplifies this issue.

A. V. TrufanovaN T U U «КРІ», Faculty o f Linguistics, group LE-02

(scientific supervisor - lecturer О Krat)

42

Translator's "False Friends"Interlingual homonyms, better known as “translator’s “ false friends” (caique from French: faux amis) are lexical units (pairs o f words or phrases) in two languages or dialects that look or sound similar, but have different meaning.Interlingual homonyms can be classified into 3 categories:1) The meaning o f the Ukrainian word partially coincides only with the English equivalent. This means that Ukrainian word covers only one o f plural meanings o f English word. (e.g. comfort - підтримка, втішання, not only комфорт).2) Ukrainian word has a meaning the English equivalent lacks, (e.g. auditorium - аудіторія, meaning not audience, but lecture hall).3) Ukrainian and English equivalents have cardinal difference, (e.g. examine - роздивлятися, обстежувати, not екзамен (test, examination)).As far as their typology goes “ false friends” can be divided into the followinggroups: 1) Words which are formally (graphically or by sound) similar and semantically different, (e.g. accurate - акуратний, form al - формальний).2) Words which in the plural have another meaning, (e.g. development (розвиток) - developments (події, обставини), security (безпека)- securities (ііінні папери)).3) Words which, in English and Ukrainian, do not coincide in number, (e.g. policies -політика, weapons - зброя, elections - вибори).To conclude, it should be emphasized that very few words have the same meanings in different languages. Therefore, every qualified interpreter or translator has to give particular attention to interlingual homonyms, as they can be extremely confusing. One should always be able to distinguish interpreter’ s “ false friends” .

Aliona ZbanatskaN T U U «КРІ», Faculty o f Linguistics, group LE-02 (scientific supervisor - Associate Prof. Zakharova)

TRANSLATION O F PROPER NAM ESThere are no finally established rules yet as to how different kinds and types o f English proper names should be translated into Ukrainian, though Ukrainian proper names o f people and family names are mostly conveyed on the basis o f their phonemic structure, i.e., are transliterated in English. E.g.: Віра — Vira; Роман - Roman; Авраменко — Avramenko; Лавріненко - Lavrinenko; Петро - Petro, etc. The translation o f proper names with the help o f transliteration is required by Ukrainian Law o f Languages. Despite this fact, we can find different travel guides, atlases and dictionaries in Ukrainian bookstores, where proper names are not translated correctly.Far from all Ukrainian proper names can be conveyed with the help o f transliteration, however. This is because some o f our vowels and consonants have no equivalent sounds/phonemes in English and must be substituted for approximately similar sounds. Among these Ukrainian sounds and sound combinations are first o f all those ones, which are rendered with the help o f the letters or letter combinations и, й, игі, ій, я, ю, є, ї, or partly through the letters ж, щ, x, ч, г/ and palatalized consonants.In Ukraine the Romanization System was adopted which enabled the conveying o f our personal names, family names (onomastics) and also all Ukrainian geographical names (toponymy) in accordance with some rules. Their system practically does not contain43

diacritics, i.e., different signs over or under the letters. The adopted Romanization System is internally consistent and based on sound linguistic principles. It is to be strictly observed by the students o f foreign languages and the people responsible for its absolute implementation in this country and abroad.

44

СЕКЦ ІЯ 3. ІСТО РІЯ ПЕРЕКЛАДУ

Ольга Андрєєва Н Т У У «КП1», факультет лінгвістики, ЛА-03

(науковий керівник - к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ПЕРШ ОЇ Л ІТЕРАТУРНОЇ МОВИ СЛ О В ’ЯН.

ПЕРЕКЛАДАЦЬКА Т ЕХ Н ІК А КИРИЛА І МЕФОДІЯСтарослов’янська мова — перша писемно зафіксована слов’янська літературна мова, створена Кирилом і Мефодієм на базі одного з праслов’янських діалектів — солунського — для репрезентації слов’янською мовою богослужбових і канонічних книг.Ця тема є актуальною, оскільки, хоча і будучи мертвою мовою на сьогоднішній день, старослов’янська мова стала основою для створення сучасної слов’янської групи мов. Поява цієї першої слов’янської літературної мови сприяла об’ єднанню племен, допомагала створювати власні незалежні держави. Східнослов’янські племена, наприклад, в свій час утворили Київську Русь. Сьогодні слов’янськими мовами користуються 290 млн. 475 тис.В українській термінології вживають різні назви для цієї мови: давньоболгарська, староболгарська, старослов'янська, церковнослов'янська, староцерковнослов'янська мова.Вважається, що початки зазначеної мови сягають 863 року, коли моравський князь Ростислав звернувся до візантійського імператора Михайла III з проханням вислати йому місіонерів для виховання в Моравії місцевого духівництва. Вибір упав на братів Костянтина (в чернецтві Кирила) й Мефодія.Ранні пам'ятки слов’янської писемності, відомі сьогодні, написано різними абетками - кирилицею та глаголицею.Старослов’янські пам’ ятки походять з різних слов’янських земель: «Київські листки» — з Моравії (або Паннонїї), Зографське, Маріїнське, Ассеманійове Євангелія, збірник Клоца і «Синайський псалтир» (X I ст.) — Охридський (Південнослов’янський) звід, Савина книга (кін. X I — поч. X I ст.), Супрасльський рукопис (XI ст.), Єнинський апостол (XI ст.) — Преславський (Східноболгарський) звід.Переклади солунських братів мали великий вплив не тільки на формування першої літературної мови слов’ян, але й на її подальший розвиток. Слов’янські першовчителі Кирило і Мефодій повністю переклали Євангеліє з грецької мови на давньослов’ янську.Велике значення слов’янської писемності полягало ще й у тому, що старослов’янська мова, практично зрозуміла для всіх слов’ян, сприяла захистові слов’янського світу від зовнішньої небезпеки. Згодом вона стала одним із головних чинників у розвитку національних мов і культур слов’ янських народів.Ксенія Гаврилишина

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛА-03 (науковий керівник- к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)

М А КСИ М ГРЕК (М ИХАЙЛО ТРИВОЛІС) - ПЕРЕКЛАДАЧ, ПРОСВІТНИКХ У -Х У І СТ.Перекладознавство як наука є, у порівнянні з іншими, достатньо молодою наукою, проте переклад як явище існує тисячі років. Саме тому, зараз постає проблема

45

заповнення прогалин в історії перекладознавства. Через це можна спостерігати підвищений інтерес до перекладачів минулих епох не лише серед культурологів, чи істориків, а й перекладознавців, Обрана нами тема, а саме: «Максим Грек (Михайло Триволіс) - перекладач, просвітник Х У -Х У І ст.» е актуальною,Максим Грек (інше ім'я Михайло Триволіс) (1475-1556) — публіцист, письменник, перекладач, філолог. У 1518 році приїхав з Ватопедського монастиря на Афоні (Греція) до Росії. Офіційним приводом для приїзду послужила необхідність перевірити переклад грецьких церковних книг на російську мову. Залишив велику літературну спадщину: проповіді, публіцистичні статті, філософські та богословські міркування, переклади, статті з фонетики, лексикографії, граматики.Літературна діяльність Максима 1 река дуже багатогранна. Псалтир, який довірили перекладати саме Максиму Греку, став однією з найбільш поширених в Середньовіччі книг. Максиму дають на допомогу Д . Герасимова і Власія - «досвідчених посольських товмачів. Книга разом із супутнім матеріалом займає 1042 аркуша. Тільки на перший рядок першого псалма - «Блажен муж іже не іде на раду нечестивих» - припадає тлумачення на більш ніж півтора десятках сторінок рукопису великого формату.Афонський книжник перекладає не тільки з грецької і не тільки канонічну літературу. Йому належить переклад латинської повісті Енея Сільвія «Взяття Константинополя турками». Грек перекладає і, частково коментує творіння Іоанна Златоуста, Василя Великого, Григорія Богослова та ін.Ашістасія Дзінько

ІГ ГУУ «КПІ», Факультет Лінгвістики, Група ЛА-04 (науковий керівник — к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)

М А КСИ М 1 РЕК (М ИХАЙЛО ТРИВОЛІС) - ПРОСВІТИТЕЛЬ XIV СТ.Максим Грек (мирське ім 'я — Михайло Триволіс) - російський релігійний публіцист, автор і перекладач. Народився близько 1470 року в м.Арта, Греція, у високопоставленій сім’ї грецького воєначальника. Після невдалої спроби політичної діяльності в 1492 році поїхав до Італії на навчання. В 1507 році став монахом православного афонського Ватопедського монастиря, багата бібліотека якого стала для нього новим джерелом знань. За проханням князя Василя НІ, Максим Грек прибув у Москву в 1518 році в якості «перекладача книжного». Перша його праця - переклад Псалтиря, виконаний з допомогою російських товмачів і писців, заслужив похвалу духовенства і князя. Максим продовжував працювати з перекладами, склав каталог книжок великокняжої бібліотеки, виправляв богослужебні книги - Тріод, Часослов, святкову Мінею, Апостол. Зблизившись з церковною опозицією, активно підтримував альтруїстів, виступаючи проти накопичення церквою багатств за рахунок селянства і земельних володінь монастирів. В 1525 р. звинувачений в єресі і зраді. В 1531 р. Максима Грека засудили вдруге, тепер вже разом з Вассіаном Патрикеєвим. В 1547-48 рр. при новому царі Івані IV після багаторазового заступництва вселенських патріархів мою перевели в Гроїце-Сергієв монастир. Однак остаточного свого звільнення він так і не добився.Творча спадщина Максима Грека дуже велика - сьогодні відомо близько 150 його творів. Він здійснив нові переклади Тлумачного Псалтиря, Тлумачного Апостола, окремих книг святого письма і їх тлумачення. Окремі труди Іоанна Златоуста, Василя46

Великого, Григорія Богослова, крім того фрагмента з візантійської енциклопедії X ст. Лексикона «Свіди».Максим Грек помер в Троїцькому монастирі в день пам’яті свого небесного покровителя преподобного Максима Сповідника.Анастасія Збанацька

Н Т У У «К Ш », факультет лінгвістики, група JTA-02 (науковий керівник - к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)

РІВЕНЬ ХУДОЖ Н ЬОГО ПЕРЕКЛАДУ В УКРАЇНІ ДО І В ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖ Н ОСТІ 1917-1922Літературна скарбниця кожного народу має два золотих фонди - це твори народу і твори, які надійшли з мов інших народів.Рівень художнього перекладу в Україні Х І Х - Х Х ст. посів центральне місце в літературному житті країни. Наприкінці X I X ст. починали з’являтися здійснені відомими українськими поетами та прозаїками переклади творів “ красного письменства” . Проте багато з них можна було віднести скоріше до переспівів ніж до перекладів. X I X ст. - період розвитку романтизму, що привело до зародження численних теорій і видів літературного перекладу, зокрема з’явився поетичний переклад. Видатними майстрами художнього перекладу були В . Самійленко (перекладав п’ єси Ж .-Б. Мольєра, пісні П . Беранже), Леся Українка (лірика Г. Гейне, уривки з Гомера, Данте, драма «Ткачі» Г . Гауптмана), В . Щурат (франц. епос «Пісня про Роланда»), А . Кримський (твори Гафіза, Сааді та інших поетів Сходу), тонким інтерпретатором зарубіжної лірики виявив себе М . Вороний. У цей час широко публікуються українські переклади світової прози — творів Г . Мопассана, К. Гамсуна, Л. Толстого, Е. Золя, Е. По, А . Франса, Р. Кіплінга, драм Г . Ібсена, Б. Бернса тощо.Не зважаючи на царські укази про заборону української мови та друку у 1863, 1876, 1883 pp. і цензуру, кількість саме класичних українських перекладів була порівняно невеликою. Це «Іліада» в перекладі С . Руданського, «Одіссея» - П. Ніщинського, тринадцять шекспірівських драм — П. Куліша, «Тартюф» - В. Самійленка, «Сербські думи та пісні» - М . Старицького та переклади П.Грабовського. Погляди українських письменників раз у раз звертаються до творчості росіян. Дедалі більше з’являється окремих віршів та оповідань у періодичній пресі, збірок і цілих томів російських класиків українською мовою С . Руданського, М. Старицького, В . Самійленка та багатьох інших.І. Я . Франко обґрунтував націєтворче значення перекладу, вивчав питання теорії та історії художнього перекладу. Саме тому перекладознавчу концепцію І. Я. Франка, яка формувалася впродовж 1880—1910-х pp., доцільно вважати основоположною для українського перекладознавства.Науковці досліджували переклади в діахронічному плані. Саме історичні дослідження могли засвідчити місце перекладної літератури у цільовій культурі (М. К. Зеров, В. М . Державін), виявити розвиток мовних засобів під впливом перекладів (М. К. Зеров, А . В . Ніковський), з’ясувати особливості перекладів того ж автора в різні періоди (П. І. Тиховський, Л. Арасимович). Та становлення історії перекладу як окремої дисципліни - (М. К. Зеров). О. М . Фінкель розвинув лінгвостилістичну концепцію перекладу, у межах якої виділено три види перекладу - прозовий

47

нехудожній, прозовий художній та віршований. Це велике досягнення для. українського перекладознавства, адже запропоновано напрями майбутніх досліджень щодо часткових теорій перекладу, вперше цілісно розглянуто науково-технічний переклад, сформульовано поняття перекладацької множинності та досліджено явище автоперекладу.Таким чином, по суті було підготовлено підґрунтя для дальшого поступу перекладознавчої думки на Україні, яка набула нового злету в 30-40-х роках X X ст.Тетяна Івасюк

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛА-04 (науковий керівник - к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)

ЄПИФ АНІЙ СЛАВИ Н ЕЦЬКИ Й: ЖИТТЯ, ДІЯЛЬНІСТЬ, ПРАЦІЄпифаній Славинецький один із перших українців, які започаткували перенесення української вченості до Росії. Перекладач богослужбових текстів, праць з медицини, географії, педагогіки слов’янською мовою. Навчався у Києво- Могилянській академії та в закордонних навчальних закладах. У Києві прийняв чернечий постриг.Приблизно від 1639 р. до травня 1649 р. викладав у Києво-Могилянській академії латинську, грецьку і, можливо, церковнослов’ янську мови. Для потреб Києво-Могилянської академії створив «Лексикон латинський», найстаріший список якого датується 1642 р. У кінці червня 1649 р. приїхав до Москви разом з Т. Софоновичем та А . Корецьким-Сатановським. Мешкав у Московському Чудовому монастирі й викладав у створеній тут посланцями Києва школі. Запрошений для здійснення нового перекладу Біблії, Славинецький із самого початку перебування в Москві зайнявся виправленням конфесійних книг, перекладами з грецької на церковнослов’янську мову. Біблія, надрукована ним у 1663 р. у Москві з невеликими виправленнями, є практично перевиданням Острозької Біблії. До нового, наукового перекладу Біблії Славинецький приступив лише у 1674 р, однак встиг перекласти лише Новий Завіт і П ’ятикнижжя.Особливо плідно працював над перекладами й виправленням конфесійних творів після обрання на московський патріарший престол Никона (1652). Славинецького називають найближчим помічником Никона в справі церковних реформ. Славинецький прожив у Москві 26 років, залишив після себе приблизно 150 праць, перекладних і оригінальних (близько 60 слів-проповідей). Особливої уваги заслуговують переклади з латинської мови наукових творів з медицини, географії, педагогіки, зокрема, «Атласу» нідерландського вченого Блау (Блеу) та «Про будову людського тіла» А . Везалія.Ірина Коломієць

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛА-ЮЗ (науковий керівник — к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)

ДЖЕРЕЛА І СКЛАД СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПЕРЕКЛАДНОЇ ПИСЕМНОСТІ IX-XV СТ.Писемність у східних слов'ян з'явилася приблизно в першій половині IX ст. Ііажливим свідченням цього стала глиняна посудина середини X ст. з давньоруським

48

написом <<гороухща» (гірчиця).З утвердженням християнства велику роль починає відігравати перекладна література. Головним постачальником літератури в Київську Русь була Візантійська імперія, але поруч із нею мали свій вплив Болгарія, Рим, Сербія та ін.У перекладах слов’ян ІХ -Х У ст. основне місце займали церковні твори;1) канон -прославляв святих, розповідав про євангельські події.2) кондак — розкривав суть християнських свят, проповідував євангельські та житійні легенди.3) ікос - розповідав про всі обставини християнського свята або життя святого.Одним з перших був переклад Євангеліє, виконаний у Києві дияконом Григорієм -«Остромирове Євангеліє». Найулюбленішими перекладними книгами на Русі були Псалтир та Новий Заповіт, особливо "Четвероєвангеліє" та "Апостол".Біблійна література Київської Русі була представлена також апокрифами (твори, що не визнавшійся церквою канонічними й заборонялися. Це твори християнського фольклору і письменства) і житійною літературою (опис житія, найчастіше якогось святого).Поруч із літературою релігійного характеру існувала перекладна література світського характеру:1) Природничо-наукова література - пов’язана з вивченням природи.2) Історична література - була представлена перекладами Біблії та візантійських історичних хронік.3) Повісті - цей жанр перекладної літератури на Русі представлений найповніше, найбільшою кількістю книжок.Отже, перекладна спадщина Київської Русі дуже багата і різноманітна, і саме вона віднрала важливу роль в подальшому розвитку української літератури.

Тетяна Лазурепко Н Т У У «КІЛ», факультет лінгвістики, група ЛА-02 (науковий керівник к.ф.н, доцент Захарова Л. М.)

П А М ’Я Т К И П Е Р Е К Л А Д Н О Ї ТА Р О С ІЙ С Ь К О Ї Л ІТ Е Р А Т У Р И Х ІУ -Х У ст. Історія літератури, зокрема доби Середньовіччя, - це історія книжників і пам’яток. Кожен книжник і кожна писемна пам’ятка репрезентують своє бачення світу, а текст - результат діяльності книжника.Визначальним методологічним принципом дослідження літератури доби Середньовіччя слід вважати тезу Д.Чижевського про історико-естетичні періоди в розвитку літератури. На основі методу історизму кожен твір чи книжка вписується в конкретний історичний період. Варто акцентувати увагу на ролі особистостей у творенні середньовічної літератури. Образ автора визначальний при характеристиці пам'ятки.Києворуська література творилася у трьох осередках, кожному з якихо властиві художня і стильова єдність, а також спільність ідеології. У кожному з осередків книжники творили власні літературні стилі, що різнилися між собою принципами поетики. Однак література формувалася в контексті одного визначеного стилю епохи.Відповідно до визначених нами характеристик можна виокремити три літературні осередки києворуських книжників і назвати їхніх представників:49

1. Книжники кола Ярослава Мудрого: сам Ярослав Мудрий, Іларіон, Г ригорій,Данило Заточник, Лука Жидята, Іаков Мніх, Іоан (укладач Ізборника 1076 року), Нестор, поет Янь, Данило Ігумен. Клим Смолятич та ін. Це була частково світська школа, що християнські категорії тлумачила в тісному зв’ язку з тогочасним суспільно-політичним і культурним життям.2. Книжники Києво-Печерського монастиря: Феодосій Печерський, Нестор,Кирило Туровський. Художній світогляд цих книжників позначений церковною, зокрема монастирською, ідеологією як основоположною. Його визначальна ознака - історіософське тлумачення явищ і фактів. Умовно цю школу можна назвати історико-релігійною, вона має конфесійну православну спрямованість (Феодосій Печерський, зокрема, постійно акцентував на відм інностях м іж православним и і лаТИнЯНаМИ, ЇОбтО католиками).3. Книжники Михайлівського Видубицького монастиря: ігумен Мойсей,Володимир Мономах, Сильвестр. Цей осередок постав у вотчому монастирі Мономаховичів з метою утвердження їхньої політики та ідеології.Літературна спадщина кожного з книжників - новий та оригінальний поглядна світ, який визначають художньо-естетичні узагальнення й різне естетичне сприйняття та репрезентація дійсності в літературі. Представники різних осередків використовували одні й ті самі жанри, пристосовуючи їх до власного літературного стилю.

Олена МандзюкН Т У У «КПІ». факультет лінгвістики, група ЛЛ-03 (науковий керівник - к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)

ІВАН Ф РА Н К О - П О Е Т , П ЕР Е К Л А Д А Ч Т А Г Р О М А Д С Ь К И Й ДІЯЧ Іван Франко неймовірно талановита, багатогранна особистість, яка внесла надзвичайний вклад в розвиток і збагачення української літератури. Твори І.Франка перекладено багатьма мовами світу. Саме цій людині ми завдячуємо такими різнобарвними і влучними перекладами шедеврів світової літератури. Розпочавши діяльність на перекладацькій ниві ще гімназистом старших класів, письменник перекладав до останніх місяців свого життя.Серед творчості Івана Яковича велике місце належить перекладам з античних літератур. Він вважав, що саме антична поезія є скарбницею світової культури, і намагався збагатити нею світогляд українського народу. Гомер і Гесіод, гомерівські гімни, переклад трагедії Софокла «Цар Едіп», «Сапфо і Алкей», «Піндар і Менандр», збірка «Старе золото», римські поети І'орацій і Вергілій —- цим далеко не вичерпується список античних перекладів Франка. Особливу увагу приділив Франко й перекладам з безсмертних гомерівських поем «Іліада» та «Одіссея».Однією з найвагоміших праць Франка-перекладача є «Фауст» Гете. Над цим твором письменник почав роботу ще в 70-ті роки. Протягом усього свого творчого шляху Іван Франко неодноразово звертався до творчості Шекспіра. Він повністю переклав трагічну комедію “ Венеціанський купець’' та перший в Україні звернувся до його лірики, переклавши 12 сонетів. Саме Іван Якович став засновником Шекспірознавства в Україні.Чималий внесок Франко зробив у сходознавстві як поет-перекладач. У 1912-50

1913 рр. переклав більше ніж сто віршованих уривків для другого українського видання збірки арабських казок «Тисяча і одна ніч». Одним із древньоіндійських творів, над якими працював Іван Якович, була "Ріґведа" - велике зібрання релігійних текстів, яке є одним із найдавніших зразків релігійної поезії у світовій літературі.Юлія Міцай

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, ЛН-81 (науковий керівник - к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)

П О Л ІТ И Ч Н А М Е Т А Ф О Р И К А В П Е Р ІО Д О Б ’ЄД Н А Н Н Я Н ІМ Е Ч Ч И Н И Т А її П Е Р Е К Л А Д У К Р А ЇН С Ь К О Ю М О В О Ю Політична метафорика займає поряд з іншими засобами мовного впливу одне з центральних місць у політичній комунікації. Метафори в політичній мові можуть виконувати різні функції: вони спрощують складні речі, оцінюють об'єкти реальної дійсності, інтерпретують політичні дії, роблять можливим звернення до добре знайомого і породжують необхідні асоціації. Політична метафора, на відміну від звичайної, може селективно сконцентрувати увагу на позитивних сторонах певної політики і не помічати негативних, будучи засобом формування політичної лояльності чи політичної опозиції (Edelman 1990). В силу цього небажані ознаки метафоризованого денотата свідомо «фільтруються», залишаються «за кадром». Прикладом цьому може служити актуальна для 1990 метафора «поїзд німецької єдності» ("Zug der deutschen

Einheit).• "Wenn der Zug der deutschen Einheit rollt, dann kommt es darauf an, daß wenn's

irgend geht dabei niemand unter die Räder kommt. "Серійний характер створення політичних метафор зумовив поряд з лексико- семантичним аналізом окремих політичних метафор необхідність дослідження цілих сфер метафоризації, що служать невичерпним джерелом регулярного створення політичних метафор. До них відносяться метафори: «будівлі», «будівництва», «шляху», «хвороби», «театру», «спорту» та інші. Типові метафори німецького політичного мови 1952 року, під час першої спроби дипломатичного врегулювання німецького питання, відрізняються від політичної метафорики об’ єднаної Німеччини 1990 року. «Мовна боротьба» цього періоду повністю виключає наявність в політичній мові 1952 метафор «спільного дому» чи конструктивного пошуку «загапьнонімецького шляху», характерних для періоду об'єднання Німеччини в 1989-1990 рр.

Олексій ПодольськийН Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛА-81

(науковий керівник - к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)М А К С И М Р И Л Ь СЬ К И Й Я К М А Й С Т Е Р Х У Д О Ж Н Ь О Г О П Е Р Е К Л А Д У Особливої уваги заслуговує перекладацька діяльність М .Т . Рильського, якою він займався паралельно зі своєю поетичною творчістю. Це новий етап у розвитку української мови і взагалі в розвитку української культури. Діяльність Рильського в галузі художнього перекладу - не епізод в його літературній творчості, а великий подвиг поета і громадянина.Свої перші переклади Максим Рильський опублікував 1919 року у збірці “ Гомін і відгомін” . За своє життя він переклав на українську мову понад двісті тисяч

51

поетичних рядків. Крім того, перекладав повісті, романи, п’єси. Поет вваяСав переклади важливою політичною і культурною справою: «Це - знаряддя спілкування між народами, знаряддя поширення передових ідей і обміну культурними цінностями, знаряддя зміцнення і зросту інтернаціональної свідомості». Найголовніші ознаки творчого перекладацького стилю в розумінні Рильського - точність у передачі змісту і форми оригіналу, гармонійна єдність ідеї й художнього образу. Тому не дивно, що красою і художньою майстерністю його переклади часто змагаються з першотвором. Він не лише багато перекладав, а й утверджував і розвивав нові принципи перекладу, набуті М.Старицьким, П.Кулішем, Л.Українкою, І.Франком, М.Вороним та іншими, а саме правильне відтворення змісту оригіналу в єдності з особливостями його художньої форми, високу майстерність перекладу. М.Рильському належать наукові праці «Пушкін українською мовою», «Проблеми художнього перекладу», «Художній переклад з однієї слов’ янської мови на іншу» та ряд інших.«Зроблене ним,- писав Л.Булаховський, - для зближення української культури з російською, французькою та польською культурами є справжній поетичний подвиг, вагу якого аж ніяк не можна переоцінити: мало літератур можуть похвалитися такою силою блискучих перекладів, з таким винятковим хистом виконаних працею одного майстра, як українська, - невтомною працею Рильського». Чудові переклади поета, як він того і бажав, служать двом великим цілям — справі розвитку української культури і братерському єднанню народів.Ольга Саган

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛА-03 (науковий керівник- к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)

Д ІЯ Л Ь Н ІС Т Ь П Р О С В ІТ И Т Е Л Я Т А П Е Р Е К Л А Д А Ч А С И М Е О Н АП О Л О Ц Ь К О Г ОРобота присвячена просвітителю та перекладачеві Симеону Полоцькому. Діяльність цієї людини вплинула на розвиток релігійно-філософської думки в Росії та інших слов’янських країн. Результати праці С . Полоцького стали ідеологічною і культурологічною платформою, яка привела до багатьох змін у російському житті, здійсненими пізніше Петром І.Симеон Полоцький (Самуїл Петровський-Ситніанович), (1629 - 25 серпня 1680 р.) родом з Полоцька(Білорусь), навчався у Києво-Могилянській колегії та Віленській єзуїтській академії. Пізніше переїхав до Москви, де і розпочав свою активну діяльність.Московське духовенство ставилося до Симеона підозріло, побоюючись, що через нього проникає вплив католицизму.С . Полоцький став одним із зачинателів руського «Біблійного театру». Він написав кілька п'єс віршами і прозою: «Комедія про блудного сина», «Комедія про Навуходоносоре царя та трьох отроків», «Комедія про Навуходоносоре і Олоферн».Також С . Полоцький відроджує давно забуту в Москві живу церковну проповідь замість існуючого тоді читання свято-отецьких повчань.За дорученням собору (1666 р.) Полоцький склав спростування чолобитних Лазаря і Микити, які були надруковано від імені царя і Собору під заголовком: «Жезл правления на правительство мысленного стада православно-российской церкви...».

52

Одна з його найбільш видатних праць - віршований переклад Псалтиря - «Псалтирь царя Давида, художеством рифмотворным равномерно слога и согласноконечно, по различным стихом родом преложенная» (1680 р., Москва). Цей талановитий переклад був виконаний на рівні сучасної літературної культури. Це була велика і серйозна праця. С . Полоцьким було закладено початок віршованим перекладам російською мовою найпопулярнішої біблійної книги. У цьому його велика заслуга як митця і як просвітителя.Володимир Сокол

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛА-01 (науковий керівник - к.ф.н., доцент Захарова Л. М.)

ІС Т О Р ІО Г Р А Ф ІЯ П Е Р Е К Л А Д У Б ІБЛ ІЇ В У К Р А ЇН І Біблія потрапила на українські землі до Київської Русі приблизно у 860 році. Це був Новий Заповіт, з якого було взято Євангеліє (найстаріший текст з 1092 р. знаходиться в Рум'янцівському музеї в Москві, далі — Бучацьке з X IV ст., переховувалася в монастирі Святого Василія, у Львові) та окремі твори Старого Заповіту (головного Псалтиря). До X V століття включно українські християни користувалися рукописними примірниками (і тому дуже рідкісними) частин Біблії, переважно Нового Заповіту, давньослов'янською мовою, які булі зрозумілі для значної частини грамотних людей різних слов'янських народів Центральної, Південної та Східної Європи. Лише у X V I столітті були зроблені спроби перекласти Святе Письмо з мови оригіналу на українську народну мову. Першою книгою, перекладеною на українську мову, вважається Пересопницьке Євангеліє, виконане архімандритом пересопницького монастиря Григорієм у 1561 році.Першою друкованою книгою зі Святого Письма був "Апостол", видання Івана Федорова у Львові у 1574 році, а першим виданням усього Святого Письма була Острозька Біблія 1581 року. Проте перший повний переклад Біблії українською мовою здійснив Пантелеймон Куліш. Свою працю він розпочав у 60-х роках X IX ст. До нього приєднався Іван Нечуй-Левицький та Іван Пулюй у 1881 р. Наукове товариство імені Т. Шевченка опублікувало у Львові Новий Заповіт у їхньому перекладі. Праця над Старим Заповітом тривала. У 1885 році під час пожежі згорів рукопис Старого Заповіту. Перекладачі знову починають працювати над перекладом Старого Заповіту з самого початку. Завершив переклад уже після смерті П . Куліша І. Пулюй. Біблія в перекладі П . Куліша, І. Пулюя та І. Нечуя-Левицького перевидавалася 1912 року у Відні, у 1921 і 1930 роках у Берліні, 1947 року в Нью-Йорку та Лондоні. На теренах України, в Києві, переклад Куліша вперше був виданий лише у 2000 році.

53

С Е К Ц ІЯ 4. М ЕТ О Д И К А ВИ К Л А ДА Н Н Я ІН О З Е М Н И Х М ОВ

Олексій Кофанов Н Т У У "КПІ", ІЕЕ, група 03-91

(науковий керівник - к.х.н., доцент Кофанова О. В.)ІН Н О В А Ц ІЙ Н І М ЕТ О Д И А К Т И В ІЗА Ц ІЇ П ІЗН А В А Л Ь Н О Ї

А К Т И В Н О С Т І С Т У Д Е Н Т ІВ -Е К О Л О Г ІВХарактерною рисою сучасного освітнього процесу у вітчизняній вищій технічній школі є співіснування традиційної та інноваційної (1978 р.; доповідь Римському клубу) стратегій організації навчання. Інноваційне навчання пов’язують із застосуванням у освітньому процесі різноманітних технологій, у тому числі й інформаційно-комунікаційних (ІКТ), причому їх використання є обов’язковою умовою реалізації в освіті компетентнісного підходу. До інформаційних ресурсів, доступних студентам-екологам і викладачам технічного університету, належать різноманітні інформаційно-навчальні матеріали, зокрема електронні лекції, словники, енциклопедії, посилання на літературні джерела, на віддалені мережеві ресурси - бази даних, ^Л^ХУ-сервери, програмне забезпечення та ін. Використовуючи пошукові та довідкові системи мережі М етеї:, студенти формують навички самостійного здобування необхідної інформації (як навчальної, так і наукової та ін.); беруть участь у міжнародних і всеукраїнських ІЩетеІ- конференціях та семінарах. Використання загальноуніверситетської мережі, електронної пошти тощо надає змогу викладачам у позааудиторний час (і навіть в онлайн-режимі) консультувати студентів, обмінюватися досвідом з іншими викладачами та ін. Особливо цей вид спілкування стає важливим під час підготовки спільного науково-дослідницького або дипломного проекту, мультимедійної презентації.Вважаємо, що застосування ІКТ у професійній підготовці студентів- екологів значно розширює їх навчально-інформаційний простір, дозволяє активно використовувати ІКТ у процесі підготовки до занять, у самостійній та науково- дослідницькій роботі, відкриває принципово нові можливості для їх творчої пізнавальної діяльності, надає навчанню дослідницького спрямування, сприяючи повнішому розкриттю їх творчого потенціалу.Ю .П . Вдовенко

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛАм-71 (науковий керівник - к.п.н., доцент Корнєва 3. М.)

П Р О Е К Т Н А Р О Б О Т А У Н А В Ч А Н Н І А Н Г Л ІЙ С Ь К О Ї М О В И С Т У Д Е Н Т ІВ С П Е Ц ІА Л Ь Н О С Т І « ІН Ф О Р М А Ц ІЙ Н І Т Е Х Н О Л О Г ІЇ»Стрімкий соціально-економічний прогрес, який відбувається в Україні останнім часом, сприяє реформуванню системи освіти. До викладачів іноземної мови висуваються більш високі вимоги щодо викладання. На сучасному етапі необхідною умовою навчання є впровадження таких методик, які б більш ефективно розкривали потенціал студентів, їх інтелектуальні, творчі та моральні якості та сприяли підвищенню мотивації до вивчення іноземної мови, активізували

54

їх пізнавальну діяльність, спонукали до творчого пошуку та самовдосконалення. Здійснення актів переходу від теорії до практики, від минулого до майбутнього, від потенціального до актуального потребують діяльності особливого типу. Такою діяльністю і виявляється проектування та його головне концептуальне вираження - проект. У сучасній практиці навчання іноземних мов проектну методику вважають одним з ефективних шляхів організації самостійної роботи студентів. У навчальній діяльності предметом проектування стає саморозвиток суб'єкта.Особливість проектної методики навчання іноземних мов полягає в тому, що студенти вивчають іноземну мову під час виконання проблемно-пошукових завдань, які вони отримують згідно зі своїми інтересами, здібностями та рівнем володіння мовою. Ці завдання орієнтовані на досягнення певного особистісно значущого для студентів результату. Важливими вимогами до виконання завдання є креативність, новизна ідей, цікаві винаходи та вміння їх презентувати. Проектна методика дає змогу також інтегрувати всі аспекти вивчення іноземної мови і налагодити природний баланс між швидкістю та правильністю мовлення. Актуальним питанням проектної методики є контроль за діяльністю студентів та її оцінювання. Необхідно оцінювати як процес, так і результат. Слід використовувати як поточний, так і підсумковий контроль.К. О. Легкодимова

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛАм-71 (науковий керівник - к.п.н., доцент Корнєва 3. М.)

М Е Т О Д И К А В И К О Р И СТ А Н Н Я Р О Л Ь О В И Х ІГ О Р У В И К Л А Д А Н Н І А Н Г Л ІЙ С Ь К О Ї М ОВИ С Т У Д Е Н Т А М ІН Ф О Р М А Ц ІЙ Н О -

Т Е Х Н О Л О Г ІЧ Н И Х С П Е Ц ІА Л Ь Н О С Т Е ЙРольову гру розглядають як одну з універсальних форм взаємодії викладача і студента, яку застосовують на різних ступенях навчання для різних вікових груп. Під час проведення рольових ігор відбувається аналіз конкретних чи віртуальних ситуацій й розв’ язування фахових задач, що сприяє закріпленню та нагромадженню необхідних знань, відпрацюванню стійких навичок та вмінь. Така форма організації навчально-виховного процесу здатна створити атмосферу для формування професійних навичок в умовах, максимально наближених до реальних.Основними характеристиками рольової гри є: точна модель спілкування, мотиваційно-спонукальний характер і посилення особистої причетності до всього, що відбувається.Як правило, ігрова модель навчання реалізується за чотири етапи:1) орієнтація;2) підготовка до проведення гри (викладення сценарію гри, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання проблеми);3) основна частина — проведення гри;4) обговорення.Рольова гра є ефективним способом розвитку комунікативної компетенції студентів - здатності користуватись мовою залежно від конкретної ситуації. Вона55

являє собою оригінальну, творчу діяльність, тому вмотивовує людину до вивчення - іноземної мови. За допомогою рольових ігор розвивають навички, які людина потребує під час своєї професійної діяльності, серед них - відповідальність, кмітливість, вигадливість, вміння вірно та цікаво працювати з інформацією.К.В. Нікітенко

Н Т У У «КПІ», факультет лінгвістики, група ЛАм-71 (науковий керівник - к.п.н., доцент Корнєва 3. М.)

М Е Т О Д И К А В И К О Р И С Т А Н Н Я ІН Ф О Р М А Ц ІЙ Н И Х Т Е Х Н О Л О Г ІЙ У Н А В Ч А Н Н І А Н Г Л ІЙ С Ь К О Ї М О В И С Т У Д Е Н Т ІВ Т Е Х Н ІЧ Н О Г О П Р О Ф ІЛ ЮІснує безліч традиційних методів навчання і залучення до іншомовної культури. Це і читання художньої літератури на мові оригіналу, ознайомлення з фольклором, мистецтвом, звичаями і традиціями різних країн, перегляд іншомовних фільмів, використання на заняттях пісень тощо. Викладачі іноземної мови, знаходяться в постійному творчому пошуку, намагаючись підвищити у студентів інтерес до мови, історії, культури народів, мова яких вивчається.Впровадження інформаційних технологій та всесвітньої мережі Інтернет зіграло величезну роль в усіх сферах нашого життя, не оминувши й сферу освіти. Навіть дуже „традиційний” учитель зі стійким імунітетом до втручання новітніх технологій не може заперечити, що Інтернет є дуже багатим джерелом потенційних навчальних ресурсів.Найпростіше використання Інтернету - це використання його як джерела додаткових матеріалів. Це величезна довідково-інформаційна система, яка може бути використана для вивчення мови. Матеріали можуть бути роздруковані і використані під час традиційного заняття.Використання комп’ютера мотивує студентів до навчання, можливо навіть більше, ніж аудіо- та відеоматеріали. Сьогодні існує велика кількість різноманітних програм, що дозволяють простіше й швидше зацікавити студента у процесі навчання, море відеоігор, що можуть приносити не лише задоволення, але й користь. Так для прикладу можна взяти той океан відеоігор, що спрямований на розширення словникового запасу студента. Крім того, навчальні сайти, зазвичай, мають кілька рівнів складності; щодо інформаційних сайтів, то викладач може сам визначитися з добором матеріалу відповідної складності.