№ 15 (032) 5 - 12 серпня 2010 року

ПРАВОЗАХИСНИК ЛЬВІВЩИНИ

Закінчення на 2-й стор.

Закінчення на 2-й стор.

Павло Барнацький, заслужений юрист

України, голова Львівської

обласної організації ПЗВ

Період рожевого сприйняття нової влади почав згасати. І пер-шим тривожним дзвінком втрати довіри виборців пролунало пові-домлення, що під тиском МВФ уряд підвищив ціни на газ для на-селення з 1 серпня на 50%.

Це не жарти. І це не 5-10%, а наполовину. Безсумнівно, такий різкий скачок потягне за собою цінову вакханалію й по іншим продуктам. І вже всі забули пате-тичні заяви Президента В. Януко-вича після харківських угод, що ціни на газ в Україні не підніма-тимуть.

Як кажуть, не «минуло й пів року». Патетика розвіялася, як, зрештою, й наївність, і залиши-лись жорсткі реалії. Вони ж не на користь нинішньої команди. Все менше людей вірять, що держа-ва у нинішній іпостасі здатна впо-ратися з економічними пробле-мами. На це, зкорема, наштовхує й декілька подій, які показово де-монструють безпорадність влад-них зусиль.

Хто б, скажімо, ще п’ять місяців тому міг припустити, що на бать-ківщині Президента дружно за-страйкують шахтарі. Виявляєть-ся, їм вже три місяці не платять зарплати. І заборгованість нема-ла. За даними Держкомстату, 365 млн. грн. Профспілки ж назива-ють ще більшу цифру - 1,6 млрд. грн. Вже сам факт різних оцінок свідчить про негаразди у найрід-нішому для Януковича регіоні.

Зростає невдоволення і під-приємців. Їх обурює силовий тиск, з допомогою якого податків-ці збираються виконувати план. із збирання коштів до бюджету.

Удар по довірі

Читайте на 4-й стор.

нас підписали вже 12 627 читачів!

наш індекс 49127

www.vybir- lviv.com

Цю людину львів’яни знають доволі добре. тривалий час преснер працював на львівщині. і вже тоді від громадян в силові структури надходили різні «сигнали» щодо його діяльності.

КорупЦійні тарифи

Однак минулось, і Преснер, як і чимало львівських екс-начальни-ків, прорвався на столичну керівну посаду. Дивного тут немає нічого: переважна більшість посадовців, діставшись Києва, прагнуть об-кластися «своїми» людьми. Тож, таке пересування нагадує локо-мотив, де «тато», як прийнято на-зивати голову клану, тягне за со-бою інших, розставляючи їх в столиці на «хлібні» посади. А там вже працюють у синхронному ре-

жимі, компенсуючи витрати, яких довелось зазнати, прокладаючи дорогу до Києва, а також, корис-туючись наданими можливостя-ми, забезпечують собі безбідну старість.

Наразі ця перша гучна спра-

ва надала можливість зазирну-ти у світ корупційних тарифів за посади, які столичні чиновники нав’язують на місцях. Бо вже не перший рік поінформовані особи розповідають, що розцінки вста-новлено фактично на всі керів-

ні крісла в областях, і прорвати-ся на них сторонній людині, яка попередньо не завезла в столич-ні коридори «портфельчик», не-реально. І з’являються потім на всіх рівнях чиновники, які праг-нуть прокласти собі дорогу з до-помогою «наколядованого».

на в’язничній баланді

Нагадаємо, затримали Пресне-ра на початку червня працівники СБУ і управління з розслідування особливо важливих справ Генпро-куратури під час отримання хаба-ра. Як поінформували у Генпроку-ратурі, екс-заступник міністра вже ознайомлюється з матеріалами справи. Інкримінують йому ст. 368 ч. 3 Кримінального кодексу Украї-ни – одержання хабара в особли-во великому розмірі, за що загро-жує від 8 до 12 років ув’язнення.

$200 тисяч за посаду

на Кожного нерознаКа – свій арКан

Нагадаємо, ми неодноразово писали про карколомну еквіліб-ристику з законом цим горе-слу-жителем у мантії. Часом після ознайомлення з рішеннями, які приймав Нерознак, виникало за-питання, чи орієнтується він в ук-раїнському законодавстві взагалі, чи створив свою міні-вотчину, де керується лише одному йому відо-мими інтересами.

Підставою для засідання кваліфкомісії стало депутатсь-ке звернення народного депутата Юрія Кармазіна від 15 січня цьо-

го року щодо притягнення до дис-циплінарної відповідальності го-лови Пустомитівського райсуду, в основі якого було виклено фак-ти із статей «Вибору». 5 березня член Ради суддів України, голова апеляційного суду Львівської об-ласті В. Государський вніс подан-ня за № 71-85/10 про порушен-ня дисциплінарного провадження щодо Нерознака, який не дотри-мується норм процесуального за-конодавства при розгляді справ.

Кваліфкомісія призначила пе-ревірку обставин, викладених у депутатському зверненні Ю. Кар-мазіна та поданні В. Государсько-го. І вже 9 квітня було відкрито

«Свій» суд – «своя» вотчина?

уКраїнсьКі «КолядниКи»

генпроКуратура завершує розслідування першої гучної справи проти vip-посадовЦя - Колишнього заступниКа міністра еКології богдана преснера

днями Кваліфікаційна комісія суддів загаль-них судів львівського апеляційного округу, за неодноразовими наполяганнями нардепа Кар-мазіна, притягнула до відповідальності героя наших публікацій - голову пустомитівського районного суду віктора нерознака.

Ваш вибір правди

Читайте на 4-й стор.

поспішаємо поділитися радісною новиною – відтепер газету «вибір» можна отримати в наметах партії захисників вітчизни, які днями з’явилися в центральній частині львова, борислава, дрогобича і червонограда. найближчими днями такі ж намети відкриються і в інших районних містах львівщини.

Правдиве слово – владі завж-ди не до вподоби. А оскільки за понадрічне існування «Вибір» не

опублікував жодного замовного матеріалу, натомість розповідав

У наступному номері- під Крилом садового – квартирні афери львівської міської влади

Львівська обласна організація ПЗВ вітає свого голову Павла Барнацького з його 57-річчям і зичить йому міцного здоров’я, невичерпної енергії, людської довіри та успіхів на партійній ниві!

2 Юрій кармазін: «тільки принципова влада дає принципові результати»

Закінчення. Поч. на 1 стор.А тут ще уповільнення економіч-ного зростання, жорстка бюджет-на політика, плани уряду підвищи-ти пенсійний вік, загрозливий для малого бізнесу проект Податко-вого кодексу, подорожчання газу і послуг ЖКГ. Ці події аж ніяк не до-дають оптимізму в людей і наро-щують розчарувальні настрої.

Ну й остаточним гвіздком у втраті довіри може стати те, що вперше з 2003 року Україна може почати закупляти пшеницю. Начу-дили несприятливі погодні умо-ви, через що зерна буде менше, а більшість зібраного чиновники збираються продати за кордон. Українців же годуватимуть… фу-ражем.

І якщо ще місяць тому про це говорили з долею іронії, то тепер катастрофічний стан із зерновими визнають навіть урядовці. 2/3 ук-раїнської пшениці нового врожаю придатно лише на корм худобі. За підрахунками експертів, із 17,5 млн. тонн зібраної пшениці лише 6,5 млн. тонн становитиме продо-вольче зерно. Для задоволення потреб населення країни потрібно 8-9 млн. тонн. Як бачимо, резер-ву для торгівлі немає. Але уряд прагне зберегти перед закордо-ном красиву міну, плануючи із цих 6,5 млн. тонн вивезти 3-3,5.

Чи це часом не повернення у тридцяті роки милого століття, коли українці масово вимирали з голоду, а Сталін ешелонами від-правляв зерно до Німеччини, яка потім і розв’язала війну з нами? А, може, влада виконує замовлення декого із сусідів і прагне довести чисельність українців до критич-ної межі, щоб не було кому відсто-ювати суверенітет?

Причім, щоб населення не за-лишити без хліба, мудрогеї з уря-ду вирішили… змінити стандарт якості на продовольчу пшени-цю, вважаючи, що українці народ смиренний і змиряться з хлібом із пророслого зерна. Деякі телепро-грами вже включилися в агітацію за «дієтично корисний продукт». Однак замовчують, що в коридо-рах уряду активно гуляє ідея про підвищення цін вже в найближ-чий час на хлібобулочні вироби. Не знають поки, як це подати на-селенню в контексті турботи про наш добробут. І як пояснити, чому хліб гіршої якості повинен кошту-вати дорожче?

На Львівщині губернатор В. Гор-баль поспішив заявити, що ОДА, виробники та торговельні мережі днями підписали меморандум про непідвищення цін на хліб. Однак мова лише про так звані «соціаль-ні сорти» – хліб простої рецепту-ри, до складу якого входить бо-рошно, вода та дріжджі.

Можна добами без утоми обіця-ти манну небесну, та час усе роз-ставляє на свої місця. Як зрештою, й те, що Україна за часів неза-лежності лише раз ввозила зер-но з-за кордону. У 2003 році, коли прем’єром був Янукович. Схоже, нова влада вирішила йти на пов-торення «рекорду».

P.S. У «Виборі» №31 в колонці «Депутати гайнули на моря» у реченні «За цю сесію Ю. Кармазін вніс 11 законопроектів (усього за 6 скликань - 77), слід читати «За цю сесію Ю. Кармазін вніс 11 зако-нопроектів (усього за 6 скликан-ня - 77)». А за 4 терміни перебу-вання у парламенті Ю. Кармазін вніс близько 250 законопроектів і є одним із лідерів із даного пи-тання.

Закінчення. Поч. на 1 стор.

Тим часом Печерський райсуд продовжив його термін арешту ще на місяць. Тож, Преснер, як не прагнув через своїх адвокатів вий-ти на волю, змушений буде вивча-ти матеріали справи за в’язничною баландою.

Хабар, за інформацією пред-ставників Генпрокуратури, чинов-ник вимагав за сприяння у при-значенні на посаду керівника обласного рівня. «Вибору» вда-лося довідатися деталі обвинува-чення.

Зранку гроші, ввечері доЗвіл

На посаді заступника міністра Преснер пробув недовго – кілька місяців. Призначили його в березні цього року за поданням тодішньо-го міністра Віктора Бойка. До того Преснер працював старшим де-ржінспектором Держкомітету риб-ного господарства України.

Фабула історії проста. 29 квіт-ня Одеська облдержадмініст-рація скерувала до Мінприроди лист-подання, в якому просила погодитися призначити началь-ника обласної державної еколо-гічної інспекції. Лист потрапив на стіл Преснера, який за розподі-

лом обов’язків курував екологічні інспекції.

20 травня він викликав претен-дента на співбесіду. І саме тоді, за даними слідства, заявив, що дасть згоду на призначення лише за $200 тисяч. У протилежному ви-падку – посаду отримає інший.

На переконання слідства, пре-тендент «був змушений погоди-тися на вимоги Преснера». Хоча, звичайно, виникають питання, де він міг взяти таку суму і як збирав-ся опісля компенсувати витрати.

СиСтема «колядування»

Втім, кандидат пообіцяв вико-нати вимоги. Домовленість була така – першу частину суми - $100 тисяч – він дасть до призначення, другу - після отримання дозволу.

28 травня претендент з’явився в приміщенні Мінприроди. Під час зустрічі з Преснером, яка про-ходила о 20 год. на першому по-версі міністерства, він повідомив, що має при собі лише $10 тисяч. Урядовець запропонував зайти в ліфт і запросив до кабінету. А вже в кабінеті жестами наказав взяти його портфель та покласти в ньо-го суму. Що той і зробив.

Через три дні, 31 травня, Пре-снер особисто зателефонував

претенденту з вимогою цього ж дня занести решту - $90 тисяч. Коли претендент прибув, то уря-довець провів його до свого ав-томобіля «Ауді А6». Дорогою до Кабміну Преснер наказав жертві шантажу передати гроші своєму водієві, а сам вийшов із машини неподалік від вул. Механізаторів. Претендент усе зробив, як йому наказав заступник міністра.

Тож, Преснер за три дні розба-гатів $100 тисяч. Така сума наба-гато більше ніж у п’ятьсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і у зако-нодавстві має визначення «особ-ливо великого розміру». Як ка-жуть, і надриватися на роботі не треба, достатньо освоїти систему «колядування». Однак довезти до дому купюри урядовцю не судило-ся: разом із водієм їх на місці за-тримали силовики.

БеЗ хаБара в мініСтерСтвах не СПілкуютьСя?

Преснер з першого моменту затримання намагався включити всі свої механізми впливу, аби не опинитися за ґратами: не визнав провини, відмовився від дачі свід-чень, вимагав відпустити. Однак

вже через кілька годин прем’єр М. Азаров розповів про «серйоз-ну кадрову помилку, за яку необ-хідно спитати з винних». Тож, суд підтримав подання слідчого, який переконував, що на волі Преснер може перешкодити встановленню істини, і відправив його до СІЗО.

Разом із Преснером за гратами перебуває й водій, який проходить по справі, як співучасник. Заразом обшукали помешкання Преснера, який і далі прописаний у Винни-ках, що поблизу Львова. За слова-ми правоохоронців, свідчення про злочинні дії Преснера вони отри-мали від жертви шантажу, який звернувся до них із офіційною за-явою.

На думку Генпрокуратури, вив-чення справи екс-заступником міністра не займе багато часу, і вже восени її слухатимуть у суді. Наразі ця історія лише пролила світло на корупційні схеми в Ук-раїні. Можна собі уявити «тариф-ні ставки» на інші посади обласно-го рівня, коли здавалось би у такій непримітній організації, як облас-на екологічна інспекція, можна «наколядувати» стільки, що при-значення керівником оцінюють в дві сотні тисяч доларів. А без та-кої суми, як переконує ця справа, в кабінети міністерства навіть не заходь.

Удар по довірі $200 тисяч за посаду

Відвойоване підприємствотільки Завдяки активним діям деПутатів Блоку юрія кармаЗіна дрогоБицької райради на чолі З Павлом Барнацьким вдалоСя не доПуСтити Закриття цегельного Заводу у С. СолонСько на дрогоБиччині

На це й сподівалися у селі Солонсько, що на Дрогобиччині, коли надавали права на користу-вання землею ТзОВ «Солонсь-ко». І не прогадали.

Ще в 1989-1990 тут розвіда-ли родовище суглинків і затвер-дили запаси сировини на площі 14 га. Керівництво ТзОВ обіця-ло: якщо селяни повірять в їхній проект, то не лише зведе тут су-часне виробництво, а й вирішить місцеві проблеми. Сказано-зроб-лено. В 1991-1995 роках на базі родовища виріс цегельний за-вод, де працює 120 робітників. На зарплату не скаржаться, та й за-тримок не буває.

Крім того, лише інвестиції в інфраструктуру Дрогобицького району склали близько 50 млн. грн. Дирекція ТзОВ вирішила й регіональні проблеми: підпри-ємство забезпечило енергоносія-ми навколишні села, кинувши га-зопровід у Довге, Ріпчиці, Літню, Солонсько, звела лінію електро-передач для сіл Солонсько, Да-лява, регіональну підстанцію, ретранслятор поблизу с. Нижні Гаї, збудувало об’їзну дорогу, пок-ращивши місцеву транспортну розв’язку. А ще – телефонізува-ла села Далява і Солонсько, опі-кується навколишніми шкільними і дошкільними закладами, звела церкву в Солонську, допомогла в ремонті храму в Даляві, асфаль-тувала чимало доріг. І це – лише

на місцевому рівні. Підприємство щедро надає благодійну допомо-гу Дрогобицькому, Стрийському, Миколаївському районам, Дрого-бичу. Так, допомогли грішми Дро-гобицькому протитуберкульозно-му диспансеру, не пошкодували їх на будівництво онкологічної лі-карні, на ремонт стадіону в Дро-гобичі, на спорудження багатьох пам’ятників, працівникам міліції, пожежникам, МНС і т.д.

Здавалось би, тільки раді-ти. Тим паче, що нині цегельний завод у Солонську – це взірце-ве підприємство для аналогіч-них виробництв будіндустрії на теренах СНД. Неодноразово ви-занвали ТзОВ кращим платником податків району. Тільки до місце-вого бюджету підприємство пе-рераховує щороку 350 тис. грн. Та ще 70-80 тис. грн. Солонська сільрада отримує як благодійну допомогу.

Кожне село обома руками три-малося б за такого годувальника. А ТзОВ чомусь останнім часом відчуло, як його почали виживати із напрацьованої території. Під-приємство володіє гірничим від-водом 14 га. У 2004 році громада Солонська попросила відмовити-ся від розробки кар’єру в межах цього відводу на площі 6,64 га, оскільки люди використовували її під городи.

Керівництво пішло назустріч. Водночас Солонська сільрада і

Дрогобицька райрада у лютому 2004 р., незважаючи на протест ТзОВ, виділили Львівському ке-рамічному заводу земельну ді-лянку під кар’єр площею 3 га, що невідомо як пізніше перетвори-лися у 7,6 га. Для залагоджен-ня конфлікту під егідою Дрого-бицької райради було підписано тристоронню угоду, де Солонсь-ка сільрада обіцяла виділити під-приємству «Солонсько» як ком-пенсацію ділянку площею 8 га під розробку кар’єру.

«Солонсько» слова дотрима-лось – люди приватизували зем-лі на ділянці в 6,64 га. А от но-вий голова сільради вирішив не визнавати угоди. Навіть не вто-ропавши, якщо підприємство не матиме глини, воно не діятиме. І водночас голова одноосібно при-йняв рішення про виділення ЗАТ «Роздільський керамічний за-вод» 2,5 га землі в межах гаран-тованих ТзОВ 8 га. При цьому де-путати сільради не голосували за таке рішення.

Отримав на підставі угоди лі-цензію на право розробки кар’єру й Львівський керамічний завод. І вийшла дика ситуація. Вклавши близько 50 млн. грн. інвестицій в землі Дрогобиччини, побудував-ши всі комунікації з врахуванням розширення виробництва, тепер рішенням місцевих органів влади ТзОВ «Солонсько» позбавляєть-ся всяких перспектив для роз-витку. Тоді як Львівський та Роз-дільський заводи без інвестицій і виділення робочих місць захо-пили родовищні території. Захо-пили і законсервували. Інша річ, коли розробка глини була б тіль-ки в Солонську. Однак не менш перспективні ділянки під кар’єри

є в селах Залужани, Михайлеви-чі та інших.

Є й ще один суттєвий аспект. Львівський і Роздільський заво-ди планують використовувати у виробництво тільки нижні шари глини, а верхні (так звані мішані червоні) пускати у відходи. Тож, безповоротно втрачатиметь-ся 50% сировинної бази. Що це – кричуща безгосподарність? Чи хтось із місцевої влади всупереч інтересам громади вирішив на-гріти руки?

Кілька років директор ТзОВ А. Ліхицький безплідно оббивав по-роги різних кабінетів, доводячи очевидне. Всупереч логіці район-ні можновладці винесли проект рішення «задушити» діяльність підприємства на районну сесію. І тільки завдяки зусиллям депу-татів Дрогобицької райради від Блоку Юрія Кармазіна на чолі з Павлом Барнацьким, до яко-го звернувся директор, вдало-ся відстояти життєдіяльність це-гельного заводу.

- Я справді дуже вдячний де-путатам райради від Блоку Юрія Кармазіна і особисто депутату Павлу Барнацькому, - розповів директор ТзОВ «Солонсько» Ана-толій Ліхицький. – Шкодую, що не звернувся до них раніше, а втра-тив стільки часу. Причому Пав-лові Барнацькому я розповів про все прямо перед сесію. І саме його виступ розвалив плани із закриття підприємства. Завдя-ки цьому завод і далі функціонує, робітники задоволені, а район і держава отримують податки. Пе-реконаний, що це не єдина добра справа, зроблена представника-ми Блоку Юрія Кармазіна, і на на-ступних виборах люди зроблять правильний вибір.

добрий господар дбає про зиск. так і з землею. мудра громада її не розтринькуватиме. а якщо й віддаватиме, то під конкретні інвестиційні проекти, які обіцяють відкриття виробництв, високооплачувані робочі місця, збільшення поступлень податків у бюджети всіх рівнів. одне слово, матінка-земля має бути годувальницею.

3 Павло барнацький: «виграй вибори разом із Партією захисників вітчизни»

Хто зацікавлений у Хворій нації?

Люди справедливо запитують: чому? Адже без надання належної меддопомоги хворому загрожує ускладнення або летальні наслід-ки. Таке враження, сама держава зацікавлена у хворій нації. За 20 років незалежності статистика за-хворюваності і ускладнень зросла в десятки разів. В більшості сіл Ук-раїни люди під час хвороби навіть не йдуть до аптек: нема за що.

Не дивно, що країну вразив чер-говий корупційний скандал у Мініс-терстві охорони здоров’я. КРУ ви-явило корупційні схеми із закупівлі ліків та медобладнання. Понад 52 млн. грн. використані неефектив-но, ще 41 млн. грн держава втра-тила на закупівлі медпрепаратів (от звідки така дороговизна в ап-теках, адже гроші треба поверта-ти, а чому б не за рахунок пенсіо-нерів чи хронічно хворих?). І це лише сота (!!!) частина із загаль-ної суми, що розкрадається в ме-дицині. Усі пригадують минулоріч-ну паніку під час захворювання небезпечним вірусом грипу і про-паганду препарату Таміфлю. Але приховували, що Міністерство за-купляло їх за ціною, яка в 5-8 разів перевищувала заводську (за 250-400 грн. за упаковку при відпуск-ній 50-60 грн.). Чиновники добре наварили грошенят. І аналогічні схеми – по всіх напрямках.

«Вибір» вирішив з’ясувати, як на наших із вами болячках та бі-дах медики і фармацевти наварю-ють дармові капітали?

відсотки - за «потрібні» ліки

Поінформовані особи із Мініс-терства розповіли: корупція про-цвітає на всіх відомчих щаблях – від дільничних медсестер до урядовців. Чим вище поверх, тим більші масштаби зловживань.

Почнемо з лікарського кабінету. Найпоширеніша корупційна схема – виписка «потрібних» ліків. Суть махінації проста: хворому випи-сують, окрім необхідних ліків, до-даткові. Причім без них сміливо можна обійтися, але саме вони є найдорожчими. Часто лікар навіть сам радить, в яку аптеку краще звернутися. І де знати пенсіоне-рові, що в платню за ліки входять відсотки лікаря. Від покупки «пот-рібних» ліків ескулап отримує 5-20%. Як правило, 10% аптека пла-тить лікареві за препарати ціною 50-65 грн, 20% - від 80 грн.

Теж стосується й БАДів (біоло-гічно активних добавок), які деякі лікарі активно радять як додат-кове лікування. І не знають хворі, що БАДи – не лікують! Мало того, вони не пройшли офіційного до-слідження і ніхто не знає наслідків від їхнього вживання. А за них лі-карі мають 15-20% «відкатних».

нажива на немічниХ

Наступна схема – підробка мед-довідок чи лікарняних. У Львові лі-карняний коштує 100-150 грн., у Києві – 150-300. Підробка довідок про щеплення – у Львові - 150-200 грн., в Києві – 300-400. За фіктив-ну довідку про непридатність до

служби в армії у Львові просять $1000-1500. У Києві - $2000-2500. Дуже популярні у лікарів довідки

про вагітність і підтвердження по-боїв - $300-700.

Окрема графа – оформлен-ня інвалідності. Як не прикро, але лікарі не гребують наживатися й на немічних. Для оформлення ін-валідності потрібно пройти кіль-ка кіл обстежень. Спочатку да-ють тимчасову групу (на 2-3 роки). Потім статус потрібно підтверди-ти, інакше інвалідність знімають. І тут включаються такси – від кілька сотень до кілька тисяч доларів.

в операційну - з конвертом

Ну а в лікарні без купюр на-віть і не лягай. Як діляться хворі, медсестру не докличешся (навіть якщо після важкої операції), поки не заплатиш. Платити доводить-ся ледь не на кожному кроці: за нормальну палату, гарний догляд, вчасне надання ліків і т. д.

Минули часи, коли хірургічне втручання було безкоштовним. Виключення – хіба що терміно-ва операція. Хоча й в такому разі родичам натякають, що безоплат-но лікує тільки чергова бригада. Але можна «попросити» й гарно-го хірурга, який відпрацює за пев-ну суму. Чи після операції відкрито говорять, скільки за неї слід за-платити. Планові операції, як пра-вило, за зізнанням самих хірур-гів, без конвертів не проводиться. Суму ділять на всю бригаду. Лево-ва частка хірургу, щось анестезіо-логу, щось медсестрі.

благодійні внески в… кишеню

А от на рівні головних лікарів і головбухів діють інші схеми. Що-місячні «подарунки» - вчорашній день. Тепер гроші йдуть по верти-калі, і головним доводиться й на гору занести, і собі залишити. Тож рядові змушені шукати можли-вості. Одна з них – так звані благо-дійні кошти. Нині в кожній держав-ній лікувальній установі офіційно є лікарняні каси. Кожний хворий при звертанні за меддопомогою (від консультації до стаціонару) вно-сить певну суму. Нібито на розви-ток медичної установи. Але самі ж

лікарі підказують, кому і скільки. Суми коливаються від 200-1000 грн. й більше. Якщо хворий заар-тачиться, то не на свою користь, бо від внеску залежить і якість ставлення з боку медперсоналу.

Насправді ці кошти, як нам роз-повіли, часто йдуть – в кишеню го-

ловбуху, головлікарю і далі по вер-тикалі. Теж відбувається часом і з різними благочинними внесками.

нецільові наживання

Ще одна із схем – нецільове ви-користання коштів. І мова йде не про тисячі, а десятки, сотні тисяч, а то й мільйони гривень. Ще сві-жий скандал із фінансово-госпо-дарською діяльністю Київської лі-карні швидкої допомоги. На початку 2010 р. КРУ виявило тут порушень на суму понад 700 тис. грн.

Гроші керівництво привласню-вало у різний спосіб. Найпоши-реніший – махінації з виплатою зарплат. На папері одне – на ділі інше, різницю в кишеню. Або опла-чують з одного фонду, а повинні з іншого, з якого йдуть менші відра-хування державі. Заощадження осідають у гаманцях. Рідко знайти лікарню без «дутих» штатів. Ска-жімо, потрібно 6 прибиральниць, а

вписують 20. В рік – 250-300 тис. грн. «прибутку». Далеко не кож-ний директор фірми здатний на такі заробітки.

чиновник без відкатів -не чиновник

А от нагорі, де керують урядов-ці, використовуються масштабніші схеми. Найбільш поширена – від-кати. Чиновники купують за де-ржавні кошти товар у фірм, які да-ють їм хабар за його просування. Навіть якщо ця продукція найгір-ша. Чиновник задоволений, а по-купець? Як кажуть, його пробле-ми. Зазвичай, замовлений товар у кілька разів дорожчий за якісний аналог.

Прикладів дуже багато. Ще в 2008 році на розширеній коле-гії Міністерства охорони здоров’я прозвучали дикі дані. Украї-на викинула 130 млн. грн. на за-купівлю… непридатного для ви-користання медобладнання. А скільки придбано застарілого мот-лоху або ж дефектного, виклавши за нього астрономічні суми. Саме схеми корупційних закупівель най-більш відчутно грабують державу. І наші з вами гаманці. За неофіцій-ними даними, з того, що держава виділяє на охорону здоров’я, чи-новники кладуть в кишеню кожну третю гривню.

аптеки для… грабування

Багато хто звернув увагу, що дуже модним стало відкривати аптеки. Торгівля фармакологічни-ми засобами – нині справді дуже прибуткова справа. Населення хворіє і без пігулок та порошків обійтися не може. А ціни, як не па-радоксально, на більшість товарів є часто-густо більшими, ніж за такі ж товари платять у Європі. Ди-кість? Згідні. Європейські зарпла-ти і пенсії неспівставні з нашими. Однак власники аптек розводять лише руками – ціни нав’язують згори. Це теж одна із добре нала-годжених корупційних схем – де-шеві ліки викидають на ринок за нав’язаними цінами, що в кілька разів більше від оптових.

Корумпована медицина

Прокоментувати корупцію в медицині ми попросили голову львівської обласної органі-зації Пзв, заслуженого юриста України Павла барнацького:  

- Смерть однієї людини – трагедія. На міжна-родному рівні це призводить до конфліктів між державами, коли за стіл переговорів терміново сідають дипломати, шукаючи компромісні виходи і вживаються заходи, аби цього більше не повто-рилося. А тут всю країну поставили на межу ви-мирання.

Україна безкровним шляхом здобула незалеж-ність. Цьому б тільки радіти. А приводу немає. Хто прийшов до влади? У своїй більшості афе-ристи і казнокради, лицеміри і фарисеї. І що най-гірше значна частина із них космополіти – люди без роду і племені. Вже у мирно-розбудовчий час ми за 20 років втратили близько 7 мільйонів насе-лення. Це більше, ніж за попередні війни, в які була втягнена Україна. Влада, виправдовуючись, шукає якійсь демографічні пояснення. А насправді реаль-на причина в тому, що нація стоїть над прірвою. Сьогодні у нас 42% пенсіонерів. Конституція га-рантує їм гідне життя і належне медичне обслу-говування. Але знайдіть пересічного пенсіонера, який би належно медично обслуговувався. Люди-ну віком 55-60 років часто навіть не бере «швид-ка» до лікарні, мовляв, най помирає вдома. Хіба це гідне ставлення? Одна річ, коли діти літніх лю-дей ще при якихось посадах і можуть проплати-ти їм ліки та перебування в лікарні. А якщо таких дітей немає? Я би назвав це знущанням над бать-

ками, які своєю працею і життям здобули нам неза-лежність. Хіба це гідне вшанування батьків нації?

Нам кажуть, що це тимчасові труднощі. Але є до-свід Польщі, Чехії, інших країн. Там просто шанують старість і йдуть на усілякі поступки. Там не нажива-ються на хворобах літніх, не знущаються над їхнь-ою сивиною, ганяючи по аптеках і виписуючи рецеп-ти з ліками за астрономічні суми, аби на їхній біді, отримати свої відсотки. Це просто гидко! І мова не про тимчасові труднощі, а про відсутність моралі у людей, які одягають білі халати.

Нам кажуть причина спаду кількості населення в ненароджуваності. Справді, колись в Україні сім’я, що мала менше п’яти дітей, вважалася «неповно-цінною». Сьогодні молоді сім’ї взагалі не поспішають обзаводитися дітьми. Бо невпевненість у завтраш-ньому дні і відсутність гарантій у належному медич-ному обслуговування малюків стримують їх від цьо-го. Середньостатистична народжуваність в Україні нині - 1,3 дитини на сім’ю. А вже доведено, що якщо цей показник менше 2,3 дітей на сім’ю, то нація ви-мирає.

У цьому році дехто навмисно не подав докумен-ти до вузів, бо відомо, що в наступному році у ви-щих навчальних закладах очікується недобір. Це на-слідки згубної демографічної політики нашої влади в 1993-1994 роках. Можна, звичайно, багато говорити про корупцію, але хто, як не влада, винна у тому, що сформувала цю корупційну модель. І особливо в ме-дицині, яка покликана забезпечувати здоров’я нації.

P. S. Про зловживання у львівських медустано-вах і хто їх покриває - у наступних номерах.

Крім того широко застосову-ються схеми реалізації забороне-них препаратів, Скажімо, психо-тропні і наркотичні засоби повинні відпускати по спеціальних рецеп-турних бланках і особистою пе-чаткою й підписом лікаря. Та, не-зважаючи на це, такі препарати великими партіями попадають у незаконний оборот наркоринку.

корупційна піраміда

В останні роки совість не вит-римує навіть у рядових медичних працівників. Все частіше звучать їхні зізнання про те, що працюва-ти в медицині поза корупційними схемами стає неможливим. Влітку минулого року представники Уж-городського міського перинаталь-ного центру відкрито заявили, що головний лікар змушує їх брати з пацієнтів хабарі і віддавати йому щомісяця $20 тисяч. Плюс – ще по $500-1000 з кожного лікаря. Тих, хто відмовлявся платити, голо-вний знаходив привід звільняти. Скандал закінчився порушенням кримінальної справи проти вима-гача і призначенням на цю поса-ду іншого.

У Львові, як зізналася одна лі-кар-стоматолог, вона, як і інші в колективі, повинна платити керів-никові щомісяця $500. Інакше не втримається на роботі. У головно-го в папці лежать їхні заяви на… звільнення, які кожний написав під час прийому на роботу. Тільки без дати. Її головний поставить тоді, коли працівник стане не угодний.

- Найстрашніше, - зізнався нам народний депутат, член парла-ментського комітету з питань бюд-жету, екс-глава українського Ін-терполу Кирило Куликов, - що жертвами нашої корумпованої ме-дицини стають найбільш незахи-щені верства населення – пенсіо-нери, бідні, немічні і діти. Головні корупціонери сидять у владних кабінетах. У київській мерії є чи-новник, який зобов’язав кожну столичну лікарню щотижня зано-сити йому валізку із «зеленими», які лікарі змушені вимагати у хво-рих. У будь-якій нормальній країні цей керівник уже давав би свід-чення прокуратурі, а його днями лише звільнили. У нас породили корумпованого монстра, який без-соромно животіє на людській біді. Держава ніколи не сформується, якщо не відпрацьовані механіз-ми захисту найбільш знедолених і літніх.

медицина погрузла в хабарництві. і про це знає кожний, хто стикнувся із її «рятівними можливостями». лікування навіть простого захворювання сьогодні часто-густо не по кишені більшості українцям. бракує і зарплати, і пенсії.

4

Засновник: Львівська обласна органцізація Партії захисників ВітчизниВидавець: обласна організація ПЗВ

Шеф-редактор: П. С. Барнацький Виходить: двічі на місяць pzv_lviv_obl@ukr.net

Реєстраційне свідоцтво ЛВ № 892/145 від 19 листопада 2008 р., видане Держкомітетом телебачення і радіомовлення УкраїниЦіна договірна C

MYKНадруковано на партійному ротопринтері, свідоцтво

державного реєстру: серія ДК № 356 від 12.03.2001 р.

№ замовлення: 32 Тираж: 25 000 екз.

подробиці читайте на сайтах www.pzv.lviv.ua та www.vybir-lviv.com

«Свій» суд – «своя» вотчина?Закінчення. Поч. на 1 стор.

дисциплінарну справу щодо голо-ви Пустомитівського райсуду.

Заочні ухВалиКілька місяців знадобилось

представникам кваліфкомісії для вивчення матеріалів спра-ви. І зміст виступу доповідача по справі – члена кваліфкомісії А. Багряка - був однозначним: в діях голови Пустомитівського райсу-ду Нерознака «серйозні недоліки та упущення в організації роботи по розгляду цивільних справ, які власне і призводять до надход-ження значної кількості обґрун-тованих скарг громадян на його роботу». Причім, на спільному за-сіданні президії апеляційного суду Львівщини, Ради суддів загаль-них судів Львівської області, ко-легії територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області від 3 березня 2010 р. виявлені фак-ти порушень знайшли своє повне підтвердження й, що головне, - не були спростовані Нерознаком.

Наведемо лише деякі з них (де-тально ми описували в своїх пуб-лікаціях). Так, ще із 22 червня 2001 р. (понад 9 років!) в провадженні Нерознака знаходиться цивіль-на справа за позовом Г. Салатник до Б. Салатника про розподіл бу-динковолодіння в с. Зимна Вода, у якій 22 листопада 2001 р. було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Експертний висновок отримано 3 липня 2002 р., але лише 19 вересня 2006 р. ухвалено рішення про задоволен-ня позову. Причім ухвалено – за-очно! Звичайно, що таке рішення було апеляційно скасоване та че-рез рік винесено нову ухвалу про часткове задоволення позову. Од-нак у справі є лише резолютивна частина рішення, а повного текс-ту досі не виготовлено, що грубо порушує конституційні права гро-мадян і суперечить законодавс-тву. Як немає у справі протоколів чи журналів проведених судових засідань. З приводу зволікання із видачею позивачці копії повно-го тексту рішення на дії Нерозна-ка з Ради суддів України надійш-ло 5 скарг.

Суди По… 16 рокіВ

Численні скарги протягом ос-танніх трьох років надходили з Ради суддів України і по цивільній справі К. Карпінської. Ще з 1994

р. (понад 16 років!) в провадженні Нерознака знаходиться ця спра-ва за її позовом до П. Музики П. М. про визнання права власності на будинковолодіння в с. Мурова-ному. І знову ж, як і в попереднь-ому випадку, коли запахло сма-леним, голова Пустомитівського

райсуду тихцем виніс рішення про задоволення позову. Проте ско-ристатись визнаним за нею пра-вом власності на нерухоме май-но жінка вже не змогла, оскільки напередодні відповідачка прода-ла спірний будинок. Співпадіння? Чи голова суду тягнув із рішенням, допоки воно стане формальним? Чи чекав поки позовниця помре?

Ясна річ, жінка не змирилася із несправедливістю. І 14 січня ми-нулого до райсуду надійшла по-зовна заява прокурора Пусто-митівського району в інтересах Карпінської

про визнання недійсним дого-вору купівлі-продажу будинку й визнання права власності на

будинок за позивачкою. А далі – за сценарієм Нерознака. Жод-ної ухвали про відкриття провад-ження у справі за пред’явленим прокурором позовом, протоколи чи журнали проведених судових засідань відсутні. Тим не менше, торік, 27 квітня, з’являється чер-гове заочне рішення про задово-лення позову прокурора, про яке потерпіла і сам прокурор довіду-ються чисто випадково. Для чого Нерознак обрав саме таку закуліс-

ну процедуру, стає зрозумілим че-рез кілька місяців, коли 8 липня цю ухвалу скасував на користь ново-го власника будинку цей же суд. Причім, в ухвалі чорним по білому зазначено, що справу після скасу-вання рішення призначено до роз-гляду на 3 вересня. Однак по сьо-

годні ніхто не знає, чи згадував про це суддя, чи просто формаль-но записав, як кажуть, для ідіотів. І Карпінська й далі оббиває пороги суду, голова якого позбавив її за-конних прав на власність.

Що хочу, то й роблю?

Взагалі усі справи, з яки-ми доводилось вивчити членам кваліфкомісції, велися Нерозна-ком за одним сценарієм: коли хочу – тоді розглядаю і виношу ухвалу, яку хочу. І це голова райсуду, який власними діями має демонструва-ти підлеглим приклад законності і принциповості. Взагалі, на Пусто-митівщині поширена думка: якщо хочеш отримати потрібне рішення – звертайся до Нерознака. Чому така думка побутує, має цікави-ти не представників «Вибору», а більш компетентні джерела? Так само, як і чому голова суду упро-довж стількох років так нахабно ігнорує закон? Особливо в майно-вих справах.

Скажімо, по сьогодні не виріше-но справу за позовом І. Кендзьо-ра до М. Роїка про визнання недій-

сним договору дарування будинку в с. Солонка, що надійшла до його рук ще 26 лютого 1996 р. Лише 24 грудня 2002 р. Нерознак задоволь-нив позов. Роїк подав апеляцію, яку спочатку залишили без руху (через певні недоліки), а потім ухвалою суду від 3 вересня 2003 р. визна-ли неподаною і повернутою апе-лянтові. Однак дані про надіслання сторонам копій такої ухвали в ма-теріалах справи відсутні. Як наслі-док, упродовж останніх п’яти років до Ради суддів України постійно надходять скарги Роїка з приво-ду ненадіслання Пустомитівським райсудом в апеляційну інстанцію цивільної справи за поданою ним ще у 2003 р. апеляційною скар-гою на судове рішення. А Кендзьор скаржиться на зволікання з вико-нанням прийнятого на його користь райсудом рішення, зокрема, трива-лого нерозгляду подання держви-конавця про роз’яснення цього рі-шення, якого в матеріалах справи не виявилось.

ЗаСідання З… мерцями

Але найцікавішим є те, що, як встановила кваліфкомісія, що ще 11 лютого 2000 р. Нерознак своєю ухвалою зупинив провадження по справі у зв’язку з тим, що позивач І. Кендзьор… помер. І в матеріа-лах відсутнє рішення про віднов-лення провадження у справі та залучення правононаступника Р. Кендзьора.

Нерознак на засіданні кваліфко-місії у своє виправдання казав щось малозрозуміле. Договорив-ся до того, що Роїк взагалі не ос-каржував рішення, хоч апелянт не помер і є завірені ним документи.

Представники кваліфкомісії дійшли згоди, що своїми діями Не-рознак порушив право Роїка на апеляційне оскарження. Тож, не дивно, що Роїк 16 лютого 2010 р. подав до Пустомитівського райсу-ду заяву про перегляд рішення від 24 грудня 2002 р. І заяву було за-доволено.

Тож, Кваліфікаційна комісія суддів загальних судів Львівсько-го апеляційного округу вирішила задовольнити депутатське звер-нення Ю. Кармазіна і подання В. Государського та застосувати до Нерознака дисциплінарне стяг-нення у вигляді догани.

Радує те, що В. Государський зрозумів, що чим більше «пере-вертнів» у мантіях він виявить сам, тим краще діятиме правосуд-дя в області.

правду про злодіяння владомож-ців, то, звичайно, відчули, як на кожному кроці нам вставляли па-лиці в колеса. Особливо щодо розповсюдження.

Були неодноразові випадки, коли, довідавшись про появу чер-гової скандальної статті із викри-вальними фактами щодо діяль-ності чиновників, нам намагалися заблокувати випуск тиражу або ж не допустити його до вільної ре-алізації.

Тепер «Вибір» створює влас-ну мережу наметів-кіосків, де ніх-то не ховатиме випуски під при-лавок, аби люди не прочитали правду про наших горе-політиків, псевдопатріотів чи казнокрадів. За минулий рік, всупереч скептич-ним зауваженням багатьох, наше видання впевнено проторува-ло собі дорогу на ринок. Близько 13000 шанувальників підписали-ся на газету лише за останні 3-4 місяці. Понад 20000 примірників надходить у реалізацію.

Ми вдячні вам, шановні наші шанувальники, за вашу довіру. Як і сподівалися, спрага в людей на правду не згасла. Навпаки, вра-ховуючи, що свобода слова в Ук-раїні – блеф для наївних, оскільки всі ЗМІ перебувають у приватних руках і залежать від власників, які змушені прогинатися перед вла-дою, все менше можливостей прочитати правдиве викриваль-не слово. Ми ж у своєму першо-му номері обіцяли писати про те, про що бояться інші, розкривати очі громаді на закулісні оборудки і реальне обличчя «служинців» на-роду.

І слова свого дотримали. За рік вийшло близько півсотні журналіст-ських розслідувань. По більшій частині з них порушено криміналь-ні справи або зупинено неподобс-тва, які творили місцеві князьки. Звісно, ми не правоохоронні орга-ни, що наділені каральними пов-новаженнями. Ми можемо лише висвітлити проблему. Але, діючи у тісній співпраці з депутатським корпусом парламенту і Партією за-хисників Вітчизни, яка нараховує по Україні близько 75000 членів, ми прагнемо кожну публікацію пе-ретворити у дієву, і потім розповіс-ти про наслідки нашим читачам.

Лише по наших матеріалах за рік притягнуто до відповідальності близько 30 керівників державного, обласного і районного рівнів, які до того були переконані у свій без-карності. Близько 25 осіб перебу-ває під слідством.

До нас надійшло понад 1500 листів, чимало із яких стали те-мами для чергових викривальних статей. Зверталися до нас за за-хистом й цілі колективи підпри-ємств, установ і приватних фірм. І потім ми публікували їхні листи-подяки.

Звичайно, далеко не все пот-рапляє на сторінки видання – бра-кує площі. Але ми й надалі обіцяє-мо діяти в тісний із вами співпраці, оперативно реагувати на ваші сиг-нали і висвітлювати найбільш ре-зонансні події.

Ще раз дякуємо за вашу при-хильність і довіру. Обіцяємо і на-далі не розчаровувати ваших сподівань.

Колектив газети «Вибір»

Ваш вибір правди

Закінчення. Поч. на 1 стор.

- Лікарю, ви тягнете зуб, який не болить!

- Не турбуйтеся, доберуся і до хворого.

* * * Розмовляють дві блондинки:- Чоловікові не сподобався

мій новий шарфик!- Так обміняй його!- Це ідея! А де міняють чо-

ловіків?* * *

Дівчина вирішила порвати стосунки зі своїм хлопцем, тому що він, на її думку, весь час її поправляє. Прийшла до нього й каже:

- Петре, нам потрібно серйоз-но поговорити.

- Мене звуть Микола.

- От бачиш?! Що б я не сказала, тобі все не так!

* * * - Вчорa заходжу в під’їзд - a тaм

мaньяк!- Який жaх!- От-от! Він теж саме скaзaв! І

втік...* * *

Міліціонер питає хлопчика:- Зізнайся, твій тато варить са-

могон?- Ні, він його сирим п’є.

* * * Чоловік підходить до дружини

і каже:- Люба, а ти можеш сказати що-

небудь таке, щоб мені було одно-часно приємно і неприємно?

Дружина подумала й каже:

- Знаєш, любий, ти краще зай-маєшся сексом, ніж твій брат!

* * * - Мамо, а ти багато знаєш ка-

зок?- Багато, доню.- Розкажи яку-небудь.- Ось виростеш, вийдеш заміж,

тобі їх чоловік буде розповідати.* * *

Помер старий єврей під ранок, за грою в покер. Решта гравців зібралися, думають, як повідоми-ти дружині. Вибрали Ізю, як само-го делікатного.

Ізя приходить до будинку по-мерлого і стукає у двері. Відкри-ває дружина покійного.

- Здрастуйте, Софочко!- Здрастуй, Ізя!

- Софочко, знаєте ваш Мой-ша вчора зазирнув до мене. Ми грали в покер, він таки до нас приєднався. Ми грали всю ніч, і Мойша програв великі гроші.

- Та шоб він вже здох!- Таки вже...

* * * Студент на іспиті вийшов до

професора відповідати, із со-бою взяв тільки маленький клап-тик паперу, на якому були напи-сані пара маленьких пропозицій. Професор:

- Ну і де ж ваша відповідь?Студент:- У голові.- А це що? (показує на папі-

рець)- Не вмістилося ...