№ 6 (023) 24 - 31 березня 2010 року

ПРАВОЗАХИСНИК ЛЬВІВЩИНИ

Закінчення на 2-й стор.

Закінчення на 3-й стор.

Павло Барнацький, заслужений юрист

України, голова Львівського

осередку ПЗВ

Отже, їсти подано: «регіонали» отримали, як основне блюдо, свій Кабмін, а на гарнір – «ручну» ко-аліцію. Що саме таким буде меню, мало хто сумнівався.

Як я розповідав у попередній ко-лонці «Портфелеподіл», така вже натура чиновників: учорашні су-перники вмить забули про політич-ні протистояння та загальні обви-нувачення, й кинулися торгуватися за крісла. Тому призначення ново-го уряду відбулося швидко і без за-тримок. Окрім «коаліціянтів», за Азарова проголосувало ще й кіль-ка «нунсівців» та «бютівців».

Янукович обіцяв Кабмін про-фесіоналів, але кістяком ново-спеченого уряду стали знайо-мі до болю обличчя. Їх добре запам’ятали українці ще в бутність Януковича прем’єром в 2002-2004 та 2006-2007 роках. Щоправда, з деякими варіаціями. «Регіонали» змушені були розширити кількість віце-прем’єрів до семи. Причина – надто багато «заслужених».

Та й рекордні сім заступників глави Кабміну, гадаю, не межа. Їхня кількість цілком може зрос-ти до двозначної цифри. Ну, хоч у чомусь переженемо Європу. Якщо подібне трапиться, витрати на ут-римання віце-прем’єрської раті ра-зом із апаратом здатні стати ще одним фактором ризику для націо-нальної валюти.

В парламентських кулуарах ве-дуться відкриті розмови, що Аза-ров планує округлити число віце-прем’єрів до десяти. Зокрема, створять посади віце-прем’єрів з європейської інтеграції, оборо-ни і фіскальної політики. Все це робиться, звісно, не з міркувань здорового глузду, а для того, щоб

Інтереси «зграї»

Практика, коли унікальні підприємства доводять до повного знищення, аби набити кишені на розпродажі площ, об’єктів, рідкісного устаткування чи обладнання, на жаль, набула в Україні ледь не повального масштабу. Причім збагачуються на цьому 2-3 керівники чи 1-2 нових власники. А на те, що підприємство зникає з карти і на вулиці опиняються тисячі висококваліфікованих фахівців, професійних кадрів, усім, схоже, начхати. Адже розграбування виробничих площ відбувається при повному потуранні з боку вищого керівництва країни, силовиків, контролюючих інстанцій.

Закінчення на 2-й стор.

Завод на… металобрухт?НАд вітчизНяНим флАгмАНом - вАт «дрогобицький мАшиНобУдівНий зАвод» - НАвис дАмоклів меч ПовНого зНищеННя

зАгребУщі рУкиТака незавидна доля тепер за-

чепила й ВАТ «Дрогобицький ма-шинобудівний завод», над яким завис дамоклів меч повного зни-щення. З 1956 року він вважався вітчизняним флагманом виробниц-тва унікального обладнання для нафтогазовидобувної галузі. До того ж, великого обсягу номенкла-тури. І от тепер, за сприяння в. о. генерального директора О. Попо-

ва, підприємство (якщо не зупини-ти бандитський розвал) може на-завжди припинити своє існування.

Нахабність нинішнього керів-ництва заводу зашкалює. Дійшло до того, що на територію заборо-нили взагалі когось впускати. І не наказом керівництва, а винесли рі-шенням суду. Заборона торкнула-ся навіть інспекції по прації. Оче-видно, щоб зайві очі не бачили, що там відбувається. А відбувається те, що в народі отримало влучну

назву – «дерибан». 124 працівники підприємства, не витримавши на-руги, звернулися з офіційною за-явою до народного депутата Ук-раїни, першого заступника голови комітету ВР з питань правосуддя, Голови Партії захисників Вітчизни Юрія Кармазіна, у якій детально поінформували про те, що витво-ряє їхнє керівництво.

Зі слів заявників, під прикрит-тям Попова невідомі особи ледь не щодня здійснюють розкрадан-ня майна вартістю на сотні ти-сяч гривень, знищуючи виробни-чі потужності заводу. А щоб легше було вивозити унікальне облад-нання, його, як випливає зі звер-нення працівників, перетворюють на металобрухт. Куди це все від-возять, «Попов енд компані» три-мають у повній таємниці. Мабуть, щоб ніхто не довідався, скільки вони із цього мають.

Під Носом У міліції тА сбУ

Ще можна було б якось це по-яснити тим, що вивезене облад-нання є морально застарілим чи зношеним. Однак самі ж компа-ньйони підприємства визнають, що його устаткування та продук-ція відповідає сучасним вимогам і

НевгАмовНі Амбіції

епізод №8. Для власного імід-жу Салу звання «капітан» було за-низьким, тому, вочевидь, «за над-великі особисті заслуги» перед екс-начальниками УМВСУ Львів-щини йому достроково, всупереч Положення «Про проходження служби рядовим і начальниць-ким складом органів внутрішніх справ», яке регламентує порядок дострокового присвоєння звання, дали спочатку майора, а через рік і чотири місяці –підполковника.

Але апетити ростуть під час їжі. І в 2002 році Сало замахнувся на полковника. Сфабрикував подан-ня до МВС України і почав готува-ти дірочки на погонах для додатко-вої зірки. Однак вчасне втручання Комітету ВРУ з питань боротьби з оргзлочинністю і корупцією не

дозволило йому відсвяткувати не-законне звання.

епізод №9. Не вдалося отри-мати полковника, так Сало вирі-шив 20 серпня 2002 року неза-конно нагородити себе медаллю «За сумлінну службу в прикордон-них військах України». А заразом – і свого найближчого соратни-ка – начальника батальйону пат-рульно-постової служби обласно-го УДАІ В. Федика.

На звернення народних депу-татів України щодо незаконного нагородження Голова Держкомі-тету у справах охорони держкор-дону України М. Литвин надав від-повідь за № 8/2778 від 20 лютого 2003 р., що «…факт фальсифіка-ції нагородження відомчою заохо-чувальною відзнакою – медаллю “За сумлінну службу в прикордон-них військах України” співробітни-ків УДАІ МВС України у Львівській області О. Сала та В. Федика під-твердився». М. Литвин відмінив наказ і відкликав нагороди.

Засмальцьовані претензії Сала

В наступних номерах- сУдове свАвілля - витівки колишнього голови кваліфікаційної комісії суддів загальних судів львівського округу Ю. макарова.

- чомУ ПрогрАлА Юлія тимошеНко? - світлі і темні сторони президентських перегонів

- сАНАторій «шкло» ПУстили з молоткА - як «козаки» яворівчан пограбували.

- скАсУвАННя тестУвАННя У вУзАх - це не повернення до корупції, а знищення нації

НАс читАЮть вже 10 215 ПідПисчиків!

наш індекс 49127

Продовження. Поч. у «Виборі» №22.

із кріслА в кріслоепізод №10. 13 лютого 2003 р.

група народних обранців зроби-ла депутатський запит щодо по-рушення кримінальної справи за фактом виявлення 146 набоїв до вогнепальної нарізної зброї різно-го калібру, що зберігалися в служ-бовому сейфі працівника УДАІ МВС України у Львівській області та звільнення з посади за укриття злочину начальника УДАІ Сала і начальника окремого батальйону дорожньо-патрульної служби Фе-дика.

3 лютого 2003 р. група народних депутатів звернулася до Міністра внутрішніх справ України із депу-татським запитом, у якому пере-лічила всі вищеназвані «заслуги» Сала з вимогою негайно звільнити його з органів внутрішніх справ за численні зловживання посадовим становищем, перевищення служ-бових повноважень, службове підроблення, розкрадання в особ-

ливо великих розмірах, корупційні діяння, зв’язки зі злочинними угру-пованнями. Раніше з аналогічним проханням до Міністра внутрішніх справ України неодноразово звер-тався Комітет ВРУ з питань бороть-би з оргзлочинністю і корупцією.

Втім, керівництво МВС грубо проігнорувало думку Комітету та народних депутатів і замість того, аби звільнити Сала з ОВС, 4 квіт-ня 2003 р. призначило… заступни-ком начальника УМВС України на Львівській залізниці. Не попрацю-вавши жодного дня на цій посаді, 7 травня 2003 р. Сала «пересад-жують» вже в генеральське кріс-ло начальника УМВС України на Львівській залізниці. Це при тім, що 12 грудня 2002 р. Салу за роз-вал роботи на посаді начальника обласного УДАІ було оголошено сувору догану, яку донині не зня-ли.

епізод №11. У березні 2003 р. за наказом міністра внутрішніх справ проводилось надання прак-тичної допомоги з профілактики та розкриття злочинів на території Львівщини. За підсумками відпра-

www. pzv.lviv.ua

2

Закінчення. Поч. на 1 стор.задовольнити амбіції всіх угруповань, що входять до ПР.

Добре жити, звичайно, не забо-рониш. При такій тенденції несклад-но підрахувати, у які приблизно суми виллється для скарбниці «скорочен-ня штатів» по-азарівськи. Скажімо, на утримання одного віце-прем’єра рані-ше з бюджету виділялося близько 260 тис. грн. щорічно. Той же Іван Васю-ник задекларував в 2007 році 242,8 тис. грн. зарплати й 18,5 тис. грн. ма-теріальної допомоги. У віце-прем’єрів, як правило, місячні оклади становили по 21,6 тис. грн. Віце-прем’єри Азаро-ва, якщо вони отримуватимуть стіль-ки ж, щомісяця обійдуться країні у майже півтори сотні тисяч гривень. А якщо інформація про «округлення» штату заступників прем’єра підтвер-диться, державна скарбниця спусто-шуватиметься майже на 220 тис. грн. щомісяця. Що в 3,5 рази більше, ніж віце-прем’єрські витрати в уряді Ти-мошенко. Якщо ж врахувати, що апа-рат кожного заступника Азарова об-ходиться державі в 3-5 разів більше, ніж сам заступник, то кінцева цифра на обслуговування «заслужених» за-ступників виллється платникам по-датків в 5 млн. грн. щорічно!

Не зайвим буде згадати, що троє з чинних віце-прем’єрів мають воісти-ну казкові статки. Перший заступник Андрій Клюєв торік володів капіта-лом $356,8 млн. (за даними журна-лу «Фокус»). У віце-прем’єра Бори-са Колеснікова видання нарахувало $189,7 млн. Ну, а в Сергія Тигіпко ек-сперти виявили $ 616,2 млн. Цікаво, хоч один із цих панів відмовиться від зарплати на користь дитбудинків або лікарень?

Смішно було слухати напередод-ні призначень заяви декого з претен-дентів. Зокрема, Тигіпко, що він ніколи не співпрацюватиме з ПР. Але дійшла мова до торгів - і він уже поруч із Аза-ровим. У Януковичі навіть скептичний Захід вже побачив «клон» адміністра-тора Кучми, який вмілими кар’єрними маневрами нейтралізував політичних супротивників. Призначення Тигіпко – саме один із таких ходів. Янукович ви-рішив за краще тримати конкурента під крильцем і, якщо щось - легко «ви-далити його з поля». Тим більше, екс-перти вважають новий Кабмін тимча-совим явищем.

Брикнувся Яценюк. Якщо мож-на так сказати. Але до його вибриків поступово звикають. Особливо піс-ля пустопорожніх заяв під час виб-орів. «Непримиренний фронтовик» і тепер після розмови з Януковичем брякнув, що набиратиме опозиційний уряд. Чим насмішив навіть США і Єв-ропу, бо продемонстрував свою повну політичну і юридичну безграмотність. Згідно із регламентом членами опози-ційного уряду можуть бути тільки чин-ні депутати ВРУ. А кого він вербувати-ме в свій «підпільний уряд», коли за весь період виборчої кампанії в його «команді» помітили хіба що однокур-сника Андрія Іванчука? Вочевить, як жартують в кулуарах ВРУ, десь на кролефермі. Адже усі усвідомлюють, що опозиційна ніша зайнята Тимо-шенко.

Та й такий залихвацький демарш більше змахує на те, що Яценюку Янукович запропонував зіграти роль «придворної» опозиції. Як це було при Кучмі, коли таку функцію викону-вали комуністи, і при Ющенкові, коли вже «регіонали» займали «придвор-ні» окопи.

Звісно, люди чекали на інше. І аж ніяк на те, що заступниками міністрів будуть дітки Ганни Герман чи ще ко-гось. Одна річ, пафосно віщувати з екранів про інтереси народу. Інша - опинившись при владі - різко згадати про особисто-родинні.

Засмальцьовані претензії СалаЗакінчення. Поч. на 1 стор.

цювання за підписом заступника Держсекретаря МВС України М. Єпура з’явився наказ № 314 від 1 квітня 2003 р. У пункті 5 цього наказу сказано: «За незадовіль-ну організацію роботи щодо про-філактики й розкриття злочинів, пов’язаних із незаконним заво-лодінням транспортними засо-бами підлягає притягненню до дисциплінарної відповідаль-ності начальник управління ДАІ УМВС України у Львівській об-ласті Сало О. М. Але, враховую-чи, що він перебуває на навчан-ні, питання слід вирішити після виходу на службу». Хоча в МВС досте-менно знали, що з 27 березня Сало вийшов на роботу і приймав привітан-ня у зв’язку із днем народження.

Грудьми За Сала

Епізод №12. 23 квітня 2003 р. в обласне УМВ-СУ надійшов лист із МВС за № 4703/ГН «Про недолі-ки в апараті УДАІ Львівської облас-ті». У ньому за під-писом Держсекре-таря МВС О. Гапона наведено перелік конкретних про-валів у роботі керів-ництва УДАІ про-тягом 2002-2003 років і, як наслідок, міститься вимога встановити винних у неналежному ви-конанні службових обов’язків керівни-ків апарату УДАІ та вжити суворих заходів дисциплінарного впливу. Фактично цим листом Гапон виз-нав вину екс-начальника УДАІ Сала. До якого цинізму дійшли в апараті МВС, що, знаючи реаль-ного винуватця розвалу роботи в УДАІ Львівщини – Сала, свідомо виводять його з-під відповідаль-ності, намагаючись перекласти його вину на плечі інших.

Мало того, при призначен-ні Сала на посаду заступника, а в подальшому начальника УМ-ВСУ на Львівській залізниці, ніх-то не проводив його атестації, як цього вимагає чинне законодавс-тво. Вже тільки тому, що Сало на момент призначення мав незняті дисциплінарні стягнення, його не можна було призначати на вищу посаду. Це не говорячи про всі перелічені «подвиги».

Комітет на своєму виїзному засіданні наголосив, що «наве-дені факти яскраво свідчать про, м’яко кажучи, непрофесійний і не-кваліфікований, а по суті злочин-ний підбір та розстановку кадрів в МВС України, завдяки чому різ-ко знизилася службова дисциплі-на, натомість зросла злочинність та інші правопорушення серед особового складу ОВС».

18 червня 2003 р. Комітет у своєму листі № 06-18/7-1361 на ім’я Міністра внутрішніх справ скерував рішення від 11 червня 2003 року, в якому рекомендував відмінити накази про призначен-ня О. Сала заступником, а в по-дальшому начальником УМВС України на Львівській залізниці,

як таких, що видані з грубим по-рушенням вимог законодавства України та звільнити його з ор-ганів внутрішніх справ.

БрЕхня на БрЕхніНа жаль, колишні керівники

МВС укотре проігнорували здо-рову думку народних депутатів та Комітету, та прикриваючи про-тизаконні дії Сала, відповіли від-пискою. Причім, на більшість оче-видних правопорушень з боку Сала просто закрили очі, а в ок-ремих випадках пішли на відкри-ту фальсифікацію. Скажімо, у листі від 30 червня 2003 р. тодіш-

ній заступник Держсекретаря МВС М. Ануфрієв написав, що ці факти… «не знайшли свого під-твердження». Хоча їх паралель-но перевіряли Генпрокуратура, СБУ, Держкомітет у справах охо-рони держкордону України і т.д., і вони повністю підтвердилися.

Але найбільш пікантним у цьо-му є те, що в подальшому само ж МВС частину фактів, виявлених Комітетом, і які «не знайшли сво-го підтвердження», приписала собі, як викриті ним же злочини.

Так, 7 листопада 2000 року Комітет скерував подання до Львівської обласної прокурату-ри щодо перевірки фактів злов-живання службовим становищем та корупційних діянь посадови-ми особами Самбірського МРЕВ УДАІ УМВСУ у Львівській облас-ті при реєстрації нерозмитне-ної автомашини марки “FORD ESCORD”, державний номер 908-45 ТВ. Внаслідок неспла-ти митних платежів державі було завдано значних збитків. Факт реєстрації нерозмитненої авто-машини підтвердився, але за надуманими причинами в пору-шенні кримінальної справи про-куратура відмовила і всю вину «звалила» на власника авто – М. Тарнавського, мовляв, він мав доступ до реєстрації.

Незважаючи на те, що Комі-тет неодноразово сигналізував, що окремі посадові особи Сам-бірського МРЕВ провели неза-конну реєстрацію понад тисячі нерозмитнених авто, керівниц-

тво МВС належно не реагувало. І тільки після підвищення Сала, во-чевидь, для створення видимості боротьби зі злочинністю в орга-нах міліції МВС 24-25 липня 2003 р. провело вибіркову перевірку в Самбірському МРЕВ. І таки ви-явило… 15 випадків незаконної реєстрації. І після того розтруби-ло на всю Україну про лаври пе-реможця, наче переловило всіх перевертнів у погонах.

ПідлЕГлі вкаЗали на Сала

Однак постали логічні запи-тання. Чому перевірка була вибірковою, коли Комітет наполягав на повній (оскільки на той момент, за наявними да-ними, було як мінімум 1,5-2 тисячі незаконно оформлених машин)? А якщо детально переві-рити Львівський, Жов-ківський, Стрийський МРЕВ, звідки також над-ходила тривожна інфор-мація, то ці цифри мог-ли збільшитися в кілька разів. Збитки ж, завдані державі внаслідок та-кої «творчої» діяль-ності обласного МРЕВ під керівництвом Сала, оцінюються десятками мільйонів гривень.

Але повністю лав-ри зібрати МВС не вда-лося. Коли працівників Самбірського МРЕВ по-чали опитувати, то ті не захотіли брати вину на себе і назвали істинно-го ініціатора незаконних діянь – Сала! За їхніми свідченнями, саме він давав конкретні вказів-ки щодо реєстрації не-розмитнених авто. По-бачивши, до чого йде

справа, перевірку терміново згорнули і результати її поспіши-ли сховати в сейф.

І такі факти непоодинокі. Тодішнє керівництво МВС свідо-мо взяла під свій захист Сала, тоді як Генпрокуратура України, СБУ, інші правоохоронні і контро-люючі структури, Комітет, народні депутати вказували на конкретні факти зловживань «фігуранта».

Цікава деталь. Вже не знаючи, як виправдати тодішнє призна-чення Сала на посаду заступни-ка начальника УМВСУ на Львівсь-кій залізниці, МВС послалося на нібито звернення 42 депутатів Львівської облради. Як же низь-ко треба було опуститись, щоб однією із головних підстав неза-конного призначення «героя» ба-гатьох кримінальних справ на по-саду назвати саме цей аргумент.

І знову фальсифікація. Так, таке звернення депутатів було, але підписи збирались після при-значення, про що можуть під-твердити десятки депутатів, до яких підходили із проханням під-писати його, притім більшість не пішла на зраду совісті.

БлюЗнірСтво мвСМало того, екс-міністр внут-

рішніх справ М. Білоконь, як тіль-ки призначили його на посаду, одним зі своїх перших наказів в серпні 2003 року таки достроково дав Салу звання полковника. Це було вже третє поспіль спеціаль-не звання, присвоєне йому неза-конно. Чому така поблажливість з боку Білоконя, ми вже писали. І

незаконне витрачання Салом ве-ликої суми державних коштів на будівництво дачі Білоконю лягло в основу чергової кримінальної справи, порушеної в 2005 році.

Незабаром той же Білоконь «за особливо великі заслуги Сала перед Україною» призначив його на посаду начальника Львівсько-го обласного УМВСУ. Вже тепер всі знають, що Білоконь перехо-вується від кримінальної відпові-дальності в іншій країні. А Сало, відлежавшись кілька років після приходу «помаранчевої» влади, знову прорвався до влади (на-казом нового міністра внут-рішніх справ 19.03.2010 О. Сала призначено начальником УМВ-СУ у Рівненській області). Уні-кальне блюзнірство! Людину, яка не один рік ганьбила право-охоронні органи України, зван-ня офіцера міліції, всупереч будь-якому здоровому глузду нахабно знову просунули по щаблях влади, при житті пе-ретворюючи його в «ідола» (і «взірцем») для молодих кад-рів ОВС. При цьому не рахую-чись з думкою громадськості, парламентського Комітету, народних депутатів, тощо. Звичайно, таке прикриття з боку вищого керівництва МВС породи-ла серед особового складу пра-воохоронних органів Львівщи-ни уявлення вседозволеності та ігнорування закону. Не дивно, що прийшовши на посаду керівника МВС, Луценко відверто заявив, що при Салі міліція Львівщини відкрито займалася протизакон-ними діями. Тоді багатьох підлег-лих Сала було звільнено.

Чи навЕдЕ Порядок януковиЧ?

І знову спрацювали «неви-димі» покровителі екс-начальни-ка. Сало не тільки не опинився в камері, як цього обіцяв Луцен-ко, а тепер нахабно повернувся в правоохоронні органи і навіть розпустив чутки, що незабаром претендуватиме на посаду мініс-тра внутрішніх справ.

Як бачимо, судово-правоохо-ронна система прогнила в Ук-раїні до того, що із заліпленими доларами очима, здається вже не бачить порядних і принципо-вих кадрів, а прагне розставляти на посади лише тих, хто своїми кримінальними діями здатні при-носити надприбутки.

Новий Президент України В. Янукович на зустрічі із силовика-ми наголосив, що проведе чистку правоохоронних органів і звіль-нить їх від різного роду перевер-тнів і скорумпованих керівників. Однак, як бачимо, слова не збіга-ються з ділом. Не минуло й міся-ця, як одна із найодіозніших фі-гур повернулася в генеральське крісло. Тільки великий спротив громадсько-політичних органі-зацій Львівщини і, насамперед, діяльній роботі газети «Вибір», нова влада не наважилася знову посадити Сала в крісло началь-ника УМВСУ Львівщини, куди він так рвався і вже збирав «майбут-ній» керівний склад.

Сало не останній, хто прагне взяти реванш в міліції. Ще один, не менш одіозний фігурант не менш скандальних історій, зби-рається повернутися в крісло на-чальника м@іського управління міліції. Про «витівки» цього «фі-гуранта» - в наступному номері.

Вікторія Медведчук

Інтереси «зграї»

3

має заслужений авторитет серед споживачів не тільки в Україні, а й за її межами. Та й важко назвати непотрібними для заводу козло-вий кран, обладнання для очищен-ня литва, ланцюговий транспор-тер, два тепловози, установки гартування струмом промислової частоти, які ділки перетворили на металобрухт. Ну а трансформато-ри, токарні верстати, автомашини «Татра», «Урал», ЗІЛ-130, газель «Соболь», інше майно, без яких підприємство обійтися не могло, тепер раптом стало непотрібним. Чому? Можливо, тому що їхня вартість – мільйони гривень. Не-відомі «специ» під проводом По-пова так захопилися, що знищили та вивезли вентиляційні камери, системи подачі теплого повітря в блок цехів, навіть познімали з під-логи виробничих цехів та реалізу-вали чавунне покриття.

Ну, а щоб, мабуть, працівни-ки підприємства сильно не від-ривали рота, Попов без погод-ження профспілкового комітету, всупереч інтересів трудового ко-лективу видав низку наказів про ліквідацію та реорганізацію струк-турних підрозділів, звільнив май-же всіх трудівників заводу без виплати заборгованої зарплати та вихідної допомоги. А кого зараз, перепрошуємо, хвилює, що це все проведено з порушенням консти-туційних прав та обов’язків грома-дян, законів, кодексів про працю та її оплату? Скажете, міжрайонну Дрогобицьку прокуратуру, Дрого-бицький міськвідділ міліції, УСБУ у Львівській області, обласну де-ржавну інспекцію праці чи облас-ний комітет профспілки працівни-ків нафтогазової промисловості? Аби ж то! Там настільки «розхви-лювалися» з приводу розграбу-вання і знищення вітчизняного

Завод на… металобрухт?

флагмана, що навіть не відреагу-вали на офіційні заяви працівни-ків. Нібито це не входить тепер в їхню компетенцію відстоювати ін-тереси громадян, захищати від розкрадачів майно, ловити за руку крадіїв та злочинців? Звичайно, легше затримати підлітка за вкра-дену курку чи свиню, кілька міся-ців активно вести розслідування, а потім бравурно відзвітуватися пе-ред столичним керівництвом про активну боротьбу зі злочинністю. І носом не повести в бік, де розкра-дають мільйони чи мільярди.

Без засоБів для існування

Між тим, і юристом не потрібно бути, аби зрозуміти, що флагмана останнім часом щось залихома-нило. Із жовтня 2008 року підпри-ємство перейшло на скорочений графік роботи, а в січні 2010 року працівників просто відправили у вимушену відпустку за власний рахунок, фактично залишивши

без засобів для існування. І вики-нутими на вулицю виявились не рядові технічні працівники, а, зок-рема, понад 2000 висококваліфі-кованих інженерів-конструкторів, технологів, механіків, фахівців, завдяки яким завод систематично освоював виробництво нових ти-пів продукції.

А злі язики в Дрогобичі плітку-ють, що «Попов енд компані» над-то поспішають. Адже виробничі площі заводу складають 46 тис. кв. м., на яких ще чимало залишилося майна, що можна тягнути за браму і збувати наліво та направо. При-наймні поки що. Завод обладнано як спеціальним, так і універсаль-ним устаткуванням, що дозволяє випускати конкурентоспроможну продукцію. Є сучасне ливарне ви-робництво, що виготовляє чавун-не, сталеве та кольорове литво. Розвинуто виробництво метало-конструкцій, зварювання, чудове обладнання для гнуття труб вели-ких діаметрів, а також нова техні-ка по високопродуктивному очи-

щенню трубопроводів і металевих конструкцій. Є спеціальні трубо-нарізні і вертикально-свердлильні верстати, токарно-центрові вер-стати з довжиною обробки до 12 м, оброблюючі центри, верстати з комп’ютерним управлінням та гальванічне обладнання. Залиши-лась чудово оснащена централь-на заводська лабораторія. Роками колектив намагався утримува-ти техніку і устаткування на кон-курентному рівні, аби не здавати позиції флагману. Вдалося пере-жити найскладніші кризові 90-ті, зберегти зв’язки із споживачами, наростити обсяги. І невже після стількох зусиль такий безславний кінець?

Хто зупинить дериБан?

Працівники заводу відмовля-ються в це вірити. Спостерігаючи, як на їхніх очах нещадно розгра-бовують унікальне заводське об-ладнання, вони ще сподіваються, що в країні таки залишилася вла-да, якій не байдуже вітчизняний економічний потенціал.

Тим часом Ю. Кармазін дору-чив своєму помічнику, дрогобич-чанину П. Барнацькому провести перевірку заяви з виїздом на міс-це. Після чого нардеп скерував за-пит на ім’я Генпрокурора, міністра внутрішніх справ, міністра праці та соціальної політики України щодо організації перевірки фактів злов-живання службовим становищем, перевищення службових повно-важень в.о. генерального дирек-тора ВАТ «Дрогобицького маши-нобудівного заводу» О. Поповим, навмисного доведення заводу до банкрутства шляхом розкрадан-ня та навмисного знищення майна товариства, безпідставного звіль-нення майже всіх працівників без

за останні роки на виробничих площах хімічних підприємств необґрунтовано зосереджені величезні маси вибухонебезпечних і токсичних продуктів. тож значно зросла кількість потенційно небезпечних об’єктів, де будь-які аварії несуть усе більше загрозливий характер, вбивчо впливаючи на людей і навколишнє середовище. Мнс навело список найнебезпечніших підприємств в західній україні з погляду можливих техногенних катастроф.

Причому у разі аварій на цих підприємствах, на думку експер-тів, наслідки аукнуться й на Львів-щині. Оскільки хмарові викиди рознесуть отруйні речовини на со-тні кілометрів навколо. Тож, наво-димо список цих техногенно-не-безпечних підприємств.

1. державне підприємство «солотвинська солекопальня», закарпатська область

Колишні соляні шахти сьогод-ні небезпечні просіданням ґрун-ту й виникненням багатометрових лійок. Територію над солекопаль-нею вже класифікували як надз-вичайну ситуацію місцевого мас-штабу. Провалитися під землю в будь-який момент можуть більше 320 будинків, у яких мешкає майже тисяча людей, а також лікарня, дві школи, центральний водогін, лінії електропередач і ділянка дороги Мукачево-Рогатин. Ризикують й хворі на алергію, що спускаються

На вибуховій бочціМнс склало список оБ’єктів, найнеБезпечнішиХ в заХідній україні на предМет МожливиХ теХногенниХ катастрофлікуватися в колишні соляні шахти на глибину 300 м, - аварійного аль-тернативного виходу нагору конс-трукцією шахт не передбачено.

2. яворівське державне гірни-чо-хімічне підприємство «сір-ка», львівська область

Хоча видобуток сірки відкритим способом тут припинили в 1998 році, підприємство дотепер вхо-дить у список 100 найбільших за-бруднювачів України. Тривалий видобуток сірки привів до непро-гнозованого утворення карстових печер, які створюють небезпеку провалів і загрожують екологіч-ною катастрофою всьому регіону, басейнам річок Сян і Вісла. Зараз виявлено вже 1 033 провалів! У не-безпечній зоні - 18 сіл. Ризик під-силює притік в утворену пустоту копальні сірководневих, мінералі-зованих і дренажних вод, а також руйнування дамб і переповнення водоймищ. Бюджетних коштів вис-тачає лише на 40% робіт, необхід-них для підтримки екобалансу те-риторії.

3. роздільське державне гір-ничовидобувне підприємство «сірка», львівська область

За 40 років роботи сірчано-го кар’єру пошкоджено понад 2,6 тис. га сільгоспугідь, де через не-

своєчасну рекультивацію там роз-вилася ерозія. У зсувнонебезпеч-ній зоні - більшість будинків села Малехів, а також майже полови-на села Подорожнє. В аварійному стані - ставки-відстійники, склади високомінералізованих пластових

вод, що акумулює басейн, відвал фосфогіпса, очисні споруди й три сховища. Якщо терміново не вжи-ти заходів, процеси руйнування навколишнього середовища ста-нуть незворотними.

4. стебницьке державне гірни-

чо-хімічне підприємство «полімі-нерал», львівська область

Внаслідок видобутку калій-ної руди виникло близько 33 млн. куб. м порожнеч, які приводять до просідання поверхні й виникнення провалів. Понад 20 років тому під-приємство закрили на реконструк-цію, але її так і не розпочали через відсутність коштів. Карстові зміни спостерігаються в межах курор-ту Трускавець. У зоні ризику - жит-лові будинки міста Стебник, села Станиля, районний водогін, заліз-нична станція, шосейні дороги, ка-налізаційний колектор і високо-вольтні лінії. Високомінералізовані води потрапляють у ріки Тисмени-ця, Бистриця, Дністер, засмічую-чи шкідливими відходами. Рідкі й тверді розсоли несуть небезпеку всьому Дрогобицькому району.

5. державне підприємство «калійний завод» ват «оріана», івано-франківська область

Завод не працює й перебуває в аварійному стані, більшість його корпусів зруйновано. У власності підприємства перебувають три копальні, Домбровський кар’єр, 2 відвали засолених ґрунтів, 2 схо-вища й шламонакопичувач. Вони потенційно небезпечні, тому що можуть призвести до просідан-ня ґрунту, виникнення провалів, зсувів карстів, забруднити ріки й землю. Особливо небезпечним є сховище відходів гексахлорбензо-лу, де зберігається 11,5 тонн висо-котоксичних речовин. У зоні ризику - будинки мешканців міста Калуша й прилеглих до нього сіл Кропив-ник та Сивка-Калуська.

Закінчення. Поч. на 1-й стор.

виплати заборгованості та вихід-ної допомоги, вжиття відповід-них заходів реагування з усунен-ня численних порушень чинного законодавства України, порушен-ня кримінальної справи та притяг-нення винних до відповідальності. У своєму запиті Ю. Кармазін за-значає, що звільнення працівників підприємства та розпродаж май-на дають всі підстави вважати, що в діях Попова є наміри навмисно-го доведення заводу до банкрутс-тва шляхом умисного знищення та розтрати унікального облад-нання, а також зловживання служ-бовим становищем, що карається ст.ст. 191, 194, 219, 364, 365 Кримі-нального кодексу України. Тому вимагає від Генпрокуратури і МВС порушити кримінальні справи та притягнути винних до відпові-дальності.

Тим часом колектив підприємс-тва вирішив не чекати, поки не-відомі під прикриттям в.о. гене-рального директора розграбують повністю завод, і створив страйко-вий комітет.

І тільки після оприлюднення де-путатського запиту Ю. Кармазіна в сесійній залі, зачухалась не лише місцева влада та правоохоронні органи, що раптом почали вияв-ляти показну стурбованість ситу-ацією на підприємстві, а й навіть «Попов енд компані». Злякавшись можливої відповідальності, в.о. гендиректора переступив через себе і пішов на зустріч із страй-ковим комітетом. Під час зустрічі було розроблено та узгоджено план погашення заборгованості зарплати, порядок реструктуриза-ції заводу та інші виробничі необ-хідні моменти.

От тільки чи не розбазарять ділки за цей час основні виробни-чі потужності підприємтва? На-разі «Вибір» відстежуватиме те, як далі розгортатиметься ситуа-ція на українському флагмані. І ін-формуватиме про все наших чи-тачів.

Петро ГАЛИЧАНСЬКИЙ

Недавня трагедія на одному з хімічних підприємств у США за-брала тисячі життів.

4

Засновник: Львівська обласна органцізація Партії захисників ВітчизниВидавець: обласна організація ПЗВ

Шеф-редактор: П. С. Барнацький Виходить: двічі на місяць pzv_lviv_obl@ukr.net

Реєстраційне свідоцтво ЛВ № 892/145 від 19 листопада 2008 р., видане Держкомітетом телебачення і радіомовлення УкраїниЦіна договірна C

MYKНадруковано: з готових діапозитивів

у друкарні ЛА «ПІРАМІДА», свідоцтво державного реєстру: серія ДК № 356 від 12.03.2001 р.№ замовлення: 250. Тираж: 20 000 екз.

Засідання у Верховній Раді:- У нас є все: квартири, маши-

ни, дачі. Час би й про народ по-думати!

- Так, справді, - душ по 300 не завадило б...

* * *Рейтинги «Шоу Бенні Хілла»

різко впали під час трансляції інтерв’ю Віктора Януковича те-лекомпанії Бі-Бі-Сі!

* * * - А правда, що Яценюк після

розмови з Януковичем пішов в опозицію?

- Не пішов, а його послали.* * *

- Чому Янукович після виб-орів звернувся до всіх українців російською? Втомився удавати із себе щирого українця?

- Та ні, просто довіряє лише Ганні Герман. А вона тепер над-то велике цабе, щоб перекла-дати йому українською та ще й розставляти наголоси на теле-суфлері!

* * * Не чекаючи офіційних ре-

зультатів виборів, Янукович по-чав виконувати свою передвиб-орчу обіцянку «Почую кожного!» Його штаб уже відвідали Ахме-тов, Пінчук, Коломойский, Григо-ришин та інші спонсори його пе-редвиборної кампанії.

* * * Пацієнт - лікареві:- Лікарю, чи справді ви може-

те визначити хворобу пацієнта за його улюбленою книгою?

- Правда. Яка ваша улюбле-на книга?

- «Що робити?» Чернишевсь-

кого.- Та-ак... І давно у вас сексуаль-

ні проблеми?* * *

- Слухай-но, доня, ти вже вели-ка. Скажи мені, як твої фотографії опинилися на порносайті?

- А скажи-но, тату, яким чином ти про це довідався?

* * * Приходить

мужик до дру-га.

- Лікар ска-зав, що жити мені залиши-лося годин 7-8. Давай схо-димо в кращий шинок, нажре-мося до свиня-чого вереску, а потім знімемо номер з дівча-тами в кращо-му готелі...

- Тобі ж за-втра зрання не вставати, а мені на робо-ту!

* * * У зв’язку з введенням відеофік-

сації порушень Правил дорожньо-го руху ДАІ оголосила набір спів-робітників. Вимоги - досвідчені користувачі Фотошопом. Зарпла-та - погодинна.

* * * Президенти всіх країн періо-

дично виступають із промовами

до свого народу або парламен-ту. У всіх ця промова називаєть-ся «Звернення до народу» і тільки в нашого Президента – «Послан-ня...»

* * *

Вирішила жінка підтягти шкі-ру на обличчі і прийшла до ліка-ря. Але попередила, що страшен-но боїться операцій.

- Добре, - відповів лікар. - Є у нас один експериментальний ме-тод. Ми вживлюємо вам гвинтик у череп. По мірі необхідності ви цей гвинтик підкручуєте й у вас шкіра

на обличчі розгладжується.Погодилися. Минуло 2 місяці.

Жінка знову прийшла до клініки.- Лікарю, дивіться, що ви наро-

били! Які в мене мішки під оча-ми!

- Шановна, це не «мішки», це ваші груди! Якщо ви з такою ж швидкістю й далі підкручува-тимете гвинтик, то через міся-ць у вас з’явиться… борода.

* * * - Куди дівається лелека піс-

ля того, як принесе дитину?- Назад у штани.

* * * Всесвітня конференція ар-

хеологів. Встає німець і гово-рить:

- Наші археологи зробили розкопки на глибину 10 метрів і знайшли мідь. Це доводить, що 100 років тому в Німеччині був телефонний зв’язок! У залі оплески.

Встає американець і гово-рить:

- Наші археологи знайшли на глибині 50 метрів скло. Це свідчить про те, що 500 років тому на території Америки був оптоволоконний зв’язок!

Піднімається українець і го-ворить:

- Наші археологи зробили розкопки на глибину 100 метрів і нічого не знайшли. Це говорить про те, що 1000 років тому на те-риторії України був стільниковий зв’язок!

* * * Дівчино, що ви на мене так ди-

витеся, наче переночувати не-має де.

Як жінка п’є, така і в ліжку...Якщо вона відмовиться від

спиртного і замовить апельсино-вий сік, то це серйозний хід. Непи-тущі жінки небезпечніші від зако-дованих чоловіків. Такі все хочуть тримати під контролем і дивлять-ся на чоловіків згори, наче на ді-тей. А зранку вона розповість, як сексуально ви обіймалися з уніта-зом. І розповідь ця буде настільки принизливою, що захочеться пов-торити всі свої вчорашні подвиги в потрійному розмірі.

Кожна друга, природно, тяг-неться за шампанським. Замовив-ши ігристого, як у кіно, вона видає себе з нутрощами. Не оригіналь-на навіть у такій нехитрій справі, у всьому іншому вона теж навряд чи себе виявить. Вона заламуватиме руки, як героїня однієї мелодрами, говоритиме сентименти, як герої-ня іншої. Це обіцяє таку смертну нудьгу, що відразу хочеться сказа-ти «бай-бай, бебі».

Якщо жінка тягнеться до вина, дуже імовірно, що з подругою вам майже пощастило. Ваша обрани-ця розбирається в почуттєвих за-доволеннях. У неї ніжні руки, про-мовистий погляд і гарний голос. Вона пробує життя на смак, не со-ромлячись своєї спраги. Про те, як вона поведеться з вами в інтимній обстановці, можна здогадатися за типом вина. Чим воно міцніше, тим напористішою й агресивні-шою буде вона наодинці з вами, чим солодшим, - тим м’якшою й податливішою. Якщо вона схиль-

на до сухого вина, виходить, їй дещо подобається біль.

Закотивши очі в захваті від гус-того солодкого лікеру, панянка всі-ляко намагається показати, якою вона є витонченою натурою. Ще вона називатиме вас пупсиком і регулярно скаржитися на перука-ря. Якщо ви готові зробити її жит-тя таким же солодким, як вміст її чарки, - вперед.

Замовляючи міцні алкоголь-ні коктейлі, ваша співрозмовни-ця плутає карти. Її непередбачу-ваність зіб’є вас ще не раз. Втім, саме такі жінки є розкутими і з ними можна перепробувати бага-

то чого. Вони люблять новинки і це лише додаватиме взаємосто-сункам додаткової перчинки.

Панянки, що воліють лонг-дрін-ки, дуже невпевнені натури. Ба-жання приглушити градус рів-носильно бажанню зменшити яскравість життя. Часто вони на-віть бояться самі себе, не говоря-чи вже про нових знайомих. Зате вони піддаються вихованню. З них можна, як із пластиліну, ліпити ба-жану коханку. От тільки до чого?

Якщо запрошена на побачен-ня жінка замовляє пиво, можете забути про романтику. Принай-мні найближчим часом. Зате ба-жання спільного розпивання пива означає, що ви зацікавили її як особистість. Завоювати таку без

інтелектуального потенціалу важ-ко. Але якщо близькості й не вий-де, ви придбаєте гарного друга, що, може, навіть і краще.

Горілку обирають доволі самот-ні жінки. Вони п’ють її залпом, за-кушуючи квашеною капустою або не закушуючи зовсім. Найчастіше така жінка лякає. А насправді шу-кає того, поруч із ким їй не треба бути сильною й незалежною. У неї багато почуттів, у сексі вона роз-пачлива й неприборкана. Перш ніж фліртувати з нею, подумайте, наскільки рівні ваші сили.

Фанатки віскі й коньяку - або реальні естетки, або жадібні дур-нушки. Першим, які знають ціну алкоголю й чоловікам, палець у рот не варто класти, особливо з купюрами. Другі ж можуть пере-брати зайвого.

Інша просто скаже: мені однако-во, що пити. Ну й напоїть її. Твереза чи ні, вона стане вашою через пару годин. Але ви не отримаєте від цього ніякого задоволення. Мож-ливо, вона просто зловживає цією справою або просто хоче «тяпну-ти» для хоробрості. Але найімовір-ніше, вона переживає чергову лю-бовну драму. І з кожним ковтком зосередитися на вас їй буде усе складніше, у підсумку вона зосе-редиться на вашому плечі, обли-ваючи його горючими слізьми. Тож, краще дайте їй спокій.

Чого чоловіки повинні найбіль-ше прагнути почути у відповідь на своє запитання: «Що питимете?» - репліку «На ваш вибір». Такі жінки залишають вибір за вами й хочуть довідатися, хто ви є насправді, не менше, ніж ви хочете довідати-ся те ж саме про неї. Вона гото-ва до пригод, у неї вже підвище-не почуття авантюризму, але без бою вона не здасться. Вам пощас-тило. Тільки тепер ваш хід і зроби-ти його треба гідно.

Переважно жінки п’ють за відсутності чоловіків. Але якщо ваша подруга зголосилася провести з вами вечір, зверніть увагу на напій, який вона обере. Це практично діагноз.

Якщо над Вами постійно сміють-ся - виходить, ви приносите людям радість.

Лисина - це галявинка, витопта-на думками.

Якщо вам плюнули в спину, не засмучуйтеся… Значить ви попе-реду!

Якщо вам довго не телефону-ють родичі або друзі, значить, у них всі добре.

Добре не просто там, де нас не-має, а де нас ніколи й не було!

Тільки українці можуть влітку в спеку на пляжі пити горілку, а взим-ку в мороз у наметі глушити пиво.

З тих пір, як я став водити ма-шину, я став обережніше перехо-дити дорогу.

Громадяни! Літайте літаками Аерофлоту! Поспішаєте! Їх зали-шилося зовсім небагато.

Якщо ви думаєте, що паління не впливає на голос жінки, спробуйте стряхнути попіл на килим.

Алкоголік - це людина, яка точ-но знає, чого хоче.

Коли жінка говорить, що їй не-має чого одягнути - це значить, що закінчилося все нове. Коли це го-ворить чоловік - це значить, що за-кінчилося все чисте.

Гарна штука лежачий поліцей-ський - і швидкість регулює, і пере-їхати приємно.

Чоловіки бажають сексу, жінки - кохання. А займаються тим же са-мим.

Вечерю у дівчини може отрима-ти майже кожен, а от сніданок тре-ба заслужити!

Вам допомогти або не заважа-ти?

Часто дивлячись ранком на жін-ку, з жахом розумієш, що в тому, що ти її вчора спокусив, була не твоя, а її заслуга.

Коли в родині тільки одна дру-жина, вона виростає егоїсткою.

Існує три причини неявки: забув, запив або забив.

Не так страшний український танк, як його п’яний екіпаж.

І вовки ситі, і вівці цілі, і пасту-хові вічна пам’ять.

Комарі набагато гуманніші від деяких жінок: якщо комар п’є твою кров, він, принаймні, перестає дзи-жчати.

Зробити жінку щасливою неваж-ко, важко самому при цьому зали-шитися щасливим.

Посміхайтеся, це всіх дратуєМало знайти своє місце в житті,

треба знайти його першим.Хворий пішов на виправлення.

Але не дійшов.Надішліть чотири кришечки від

унітаза і ви отримаєте безкоштов-ний рулончик туалетного паперу!

Дурні женяться, а розумні вихо-дять заміж.

Американські університети - це місце, де українські євреї викла-дають математику китайцям.

Розсіл - напій завтрашнього дня.

У житті кожного чоловіка на-стає період, коли чисті шкарпетки простіше купити.

Про дружин: є тільки мить між минулою й майбутньою. Саме вона називається життя.

Вихований чоловік не зробить зауваження жінці, що вона погано несе шпалу.

Хто рано встає, тому... спати весь день хочеться.

Якщо дружина мовчить, то кра-ще її не перебивати.

Жінка не горобець - залетить, не прокормиш.

Мало знати собі ціну - треба ще користуватися попитом.

Фрази