№ 22 (039) 14 - 21 жовтня 2010 року ціна 45 коп.

нас підписали вже 13 187 читачів!

наш індекс 49127

www.vybir- lviv.com

Закінчення на 2-й стор.

нинішні вибори до місцевих органів влади – наче спринтерська дистанція. і учасники перегонів – під постійним часовим пресингом: не встиг озирнутися, а вже закінчено реєстрацію, і лише 3 тижні до виборів. Що показала перша частина забігу? наскільки дотримано права рівності всіх суб’єктів виборчих перегонів? про це ми поцікавилися у голови партії захисників вітчизни, сенатора Міжнародного парламенту безпеки і миру, народного депутата Юрія Кармазіна.

диКтат нахабства і цинізМу

- Ми стикнулися із найгіршим із прогнозованих сценаріїв: замість диктату закону спостерігаємо диктат нахабства і цинізму з боку партії влади, - розповів Ю. Кармазін. – Нехтують не лише загаль-ноприйнятими цінностями, а й повністю ігнорують право вибору народу – головного носія сувереніте-ту і єдиного джерела влади. Про яку чесність вибор-

Закінчення на 3-й стор.

Павло Барнацький, заслужений юрист України,

голова Львівської обласної організації Партії

захисників Вітчизни

У попередньому номері «Виб-ору» ми повідомляли наших чита-чів про нахабні спроби партії вла-ди з допомогою адміністративних важелів і грубого безкраю не до-пустити до місцевих органів влади представників опозиційних сил. Але навіть у своїх найгірших про-гнозах ми не могли уявити, з чим доведеться стикнутися в перші ж дні виборчих перегонів.

Сьогодні я, як голова Львівської обласної організації Партії захис-ників Вітчизни, Заслужений юрист України, співавтор понад 60 зако-нопроектів, можу із впевненістю заявити, що наша країна вперше за 20 років незалежності повністю позбавлена можливості провес-ти вибори на демократичних заса-дах. А ще більший подив у цьому всьому викликає позиція європей-ської спільноти, яка дистанціюва-лася і цим фактично розв’язала Партії регіонів руки до безкраю.

Вал протизаконних дій з боку органів влади на місцях, з якими стикнулися всі партії, був запрог-рамований ще до прийняття но-вого недолугого і безграмотного Закону України про вибори до міс-цевих рад. Від першої до остан-

Вибори без… вибору?

Юрій Кармазін: «Твоя сім’я, твоя родина – це неділима Україна:обирай Партію Захисників Вітчизни, яка ніколи не зраджувала!»

Юрій Кармазін:

газета Львівської обласної організаціїПАРТІЇ ЗАХИСНИКІВ ВІТЧИЗНИ

«Павло Барнацький зібрав навколо себе професіоналів»

Ви шукаєте справедливості? Ви шукаєте правди і моралі і не знаходи-те?

Лишилось лише одне джерело правди – Партія захисників Вітчизни.Потужна команда юристів, військових, вчителів, лікарів, будівельників,

аграріїв, журналістів та представників інших професій, об’єднана Партією захисників Вітчизни, за вашої допомоги переможе на виборах 31 жовтня.

Ми ліквідуємо корупцію в органах влади. Виборчі списки Партії захисників Вітчизни представляють найкращі кандидати, які готові захищати ваші права. на посади сільських, селищних, міських Голів від Партії захисників Вітчизни йдуть кращі її представники, яких знають в обличчя.

Лідер Партії захисників Вітчизни, відомий правозахисник Юрій кармазін, закликає українців на виборах 31 жовтня проголосувати за кандидатів від Партії захисників Вітчизни!

Ми ЗаХиСТиМО ВаШІ ПраВа!

придбати нашу газету ви Можете

в кіосках «високий Замок»

реКлаМа

у «виборі»

тел. +38 050 4304704

2

Закінчення. Поч. на 1 стор.

чого процесу може йти мова, коли не витримують навіть члени Цент-рвиборчкому? Четверо з них – Ж. Усенко-Чорна, І. Жиденко, В. Ше-лудько та Ю. Швець - звернулися з відкритим листом на ім’я Прези-дента. І вже не учасники перегонів, а самі член ЦВК сигналізують про масові порушення в Україні.

Розчавлено принцип рівності учасників виборчого процесу – безцеремонно, із порушенням усіх законів, надають переваги лише трьом політичним силам – ПР, ко-муністам і Народній партії за раху-нок обмеження інтересів інших 12 парламентських. На місцях це ро-били грубо, прямолінійно, із пог-розами та залученням кремезних хлопців, які силою не пропуска-ли на реєстрацію до територіаль-них виборчих комісій представни-ків інших політичних сил. По всій Україні на ТВК - сутички, бійки. У листі до Януковича члени ЦВК від-крито говорять про дискримінацію, знівельованню принципу паритет-ності при формуванні ТВК. Трети-ну - 32% - посад отримала в ко-місіях на місцях ПР, ще 24% - їхні союзники: 9% - комуністи, 15% - Народна партія. Понад 55% місць ТВК фактично в руках однієї полі-тичної сили! Хіба це не узурпація?! А якщо врахувати, що ще по різних областях місця віддали тимчасо-вим соратникам ПР, як, скажімо, на Львівщині – УНП, то на 3/4 ТВК контролюють «регіонали». Такої політичної монополізації не було навіть при Кучмі.

РиЗик фальсифікацій - величеЗний

- Злощасний адмінресурс?..- У найгіршому прояві. Такий

дисбаланс - пряма дорога до зло-вживань під час виборів і підрахун-ку голосів. Але найбільш серйозні погрози містить сам закон про міс-цеві вибори. Члени ЦВК офіційно заявляють, що за таких умов і та-кого закону неможливе (!) прове-дення місцевих виборів відповід-но до міжнародних стандартів. Про це ж твердять і міжнародні ек-сперти. Крім того, більшість ТВК перебуває у прямому підпоряд-куванні Адміністрації Президен-та. До ЦВК входить 15 осіб, із них прямими членами ПР є 9, вклю-чаючи й представників правлячої коаліції. Ці 9 підлягають безпосе-редньо главі Адміністрації Прези-дента С. Льовочкіну. І Адміністра-ція сьогодні контролює ситуацію в телефонному режимі.

У всіх областях, районах і на-віть селах з посад прибирають керівників адміністрацій, дирек-торів шкіл, головлікарів. За полі-тичними ознаками. Від них вима-гають заяв за власним бажанням або вірного служіння «єдиній і не-повторній». У разі відмови погро-жують сфабрикувати кримінальні справи, забезпечити нескінчен-ні податкові перевірки. На них спустили представників силових структур. Реальних претендентів від опозиційних сил на голів міст за надуманими мотивами кидають

за грати, не допускають до реєст-рації.

На жаль, не уникнули цьо-го й представники нашої пар-тії на Львівщині. На рівному місці їм чинили перешкоди. Замахну-лися навіть на те, щоб не допус-тити голову Львівської обласної

парторганізації, мого помічника-консультанта, Заслуженого юрис-та України, керівника оргвідділу і члена Центральної Ради Партії за-хисників Вітчизни Павла Барнаць-кого до реєстрації по Бориславсь-кому мажоритарному округу №3 (йому довелось доводити правоту через суд). І це людину, яка брала участь у підготовці понад 60 при-йнятих в Україні законів, яка пос-тійно є співавтором правок багать-ох законопроектів. Він консультує багатьох парламентських юристів. А тут, у Львівській обласній окруж-ній виборчій комісії, місцеві «знав-ці» намагалися повчати його, як оформляти документи на вибо-ри. І не тільки повчати, а перекону-вали, що зі стандартним пакетом документів він не має права бути допущеним до виборів. Повний абсурд! Якщо не дике знущання. Адже вони «переконували» люди-ну, яка кілька діб провела над вив-ченням законопроекту про місцеві вибори, підсунутого «регіонала-ми», і запропонувала понад 60 сут-тєвих правок. На жаль, провладна фракція зробила все, аби ці прав-ки не були внесені у недавнопри-йнятий закон. Очевидно, для того, щоб розв’язати собі руки для безк-

раю під час виборів. Взагалі останній тиждень пе-

ред закінченням реєстрації вза-галі нагадував зведення з фронту. На Закарпатті, скажімо, директо-рам шкіл примусово пропонували вступити до ПР і балотуватися по мажоритарці. На Рівненщині пог-

розами змушували представників опозиційних сил знімати свої кан-дидатури. Шантажують тернопіль-ських, черкаських, чернігівських, чернівецьких підприємців, погро-жуючи викинути на вулицю без за-собів для існування. «Провина» одна – не та партійна приналеж-ність.

Таємний План: «Регіонали» беЗ… союЗників

- кажуть, адмінресурс – улюб-лений метод тієї влади, яка не вірить у власні сили і реальну довіру народу...

- Запопадливість «регіоналів» у цьому перевершує будь-які най-фантасмагоричніші очікування. Скажімо, глава Кабміну Криму Ва-силь Джарти поставив місцевим «регіоналам» завдання – набра-ти 70%. Цим змусив нервувати на-віть своїх союзників – комуністів, «Сильну Україну», «Фронт змін», інших, які зрозуміли, що можуть опинитися за бортом. А харківсь-кі «регіонали» по мажоритарці взагалі замахнулися на всі 100% місць. У Харкові вже бунт обра-

жених союзників – вони теж праг-нуть свого шматка влади. Там вже починають усвідомлювати, що ті, хто сьогодні йдуть у зв’язці з «ре-гіоналами», а це – комуністи, лит-винівці (відкрито) і представники «Сильної України», «Фронту змін» (приховано) – можуть опинитися без обіцяних посад. Ненаситність «регіоналів», що зростає прямоп-ропорційно із наближенням виб-орів, вводить в ступор союзників з кожним днем все сильніше. Вихо-дить, що домовленості ПР нічого не варті, і якщо вони готові кинути своїх політичних партнерів вже на стадії місцевих виборів, то одно-значно це в ще більших масшта-бах зроблять й під час парламент-ських перегонів. А для союзників це означає випадання із влади щонайменше на п’ять років. Чи го-тові на такі жертви ті, хто продав-ся «регіоналам»?

Та й нікуди не дітися від закону фізики про силу протидії: чим біль-ше тиск на зовнішню опозицію, тим сильніше розправляють плечі внутрішні опоненти. У ПР вже по-чалася гризня різних бізнесгруп, які зчепилися в нещадній бороть-бі за свої приватні інтереси. Адже влади, як відомо, ніколи не буває забагато. І ніколи не вистачає на всіх. Невже тут згадуватимуть про політичних союзників?

А чого вартує те, що ПР на міс-цевих виборах буде першою в списках бюлетенів практично у всіх регіонах України (в 21-й з 23-х областей на вибори в облради і в 19-ти обласних центрах з 24-х - у міськради). Це вже параноя. Якщо не гірше. В Україні ще не було за-реєстровано випадку, щоби кіль-кість голосів залежала від номеру у виборчому списку. Але ТВК дали установку, і вони виконують її на рівні свого інтелекту.

ПРо баРнацького свідчаТь його сПРави

- а як ви оцінюєте шанси львівської обласної організації ПЗв на місцевих виборах?

- Павло Барнацький - не та лю-дина, яку можна залякати. Завдя-ки його активній діяльності, як, зрештою, і не менш дієвій роботі усіх партійців, авторитет Львівсь-кої обласної парторганізації і ор-ганізацій в районах лише за ос-танні два роки зріс в кілька разів, про що свідчить збільшення кіль-кості партчленів удвічі. До лав ЛОО ПЗВ прийшли навіть вчораш-ні «бютівці» і «нашоукраїнці», чиї політичні сили утримували про-тягом останніх 4-5 років незапе-речне лідерство у рейтинговості в Західній Україні.

Люди відверто заявляють, що переконалися в дієвості нашої політичної сили і хочуть не прос-то просиджувати партійні штани, а попрацювати на благо громади. ПЗВ, на відміну від інших, не за-мішана в жодному корупційному скандалі. Павло Барнацький, як представник партії, брав участь у багатьох резонансних українських судових процесах, де йому про-тистояли впливові олігархи. Біль-

Юрій Кармазін: «обирай ПартіЮ захисниКів вітчизни, яКа ніКоли не зраджувала!»

Юрій Кармазін:«Павло Барнацький зібрав навколо себе професіоналів»

шість таких судових протистоянь, незважаючи на фінансову і ад-міністративну перевагу протилеж-ної сторони, йому вдалося вигра-ти. Державі повернуто мільярди гривень, врятовано сотні підпри-ємств від закриття і банкрутства.

Якось до мене підійшов один із керівників сбУ і відверто зізнався, що перед черговим скандальним судовим позовом, де мова йшла про захист 10-ти-сячного трудового колективу від свавілля власників, було дано команду знайти компро-мат на барнацького, який мав представляти сторону трудів-ників заводу. і компромату, нез-важаючи на всі зусилля, знайти не вдалося. чи це не найкраща характеристика мого помічни-ка-консультанта і керівника ор-гвідділу? Я міг би багато добро-го сказати про Барнацького, але найкраще свідчать про нього його справи. Завдяки його втручанню на Львівщині врятовано від лікві-дації десятки підприємств, тисячі людей залишилось на роботі, де-сятки чиновників-зловмисників знято з посад і притягнуто до ад-міністративної, а окремі – до кримі-нальної відповідальності.

У нас – не кРикУни, а госПодаРники

Навіть мер Львова А. Садовий змушений був кілька разів звер-татися до нього з питань захис-ту комунального майна і парко-вих зон, оскільки самостійного впливу бракувало, аби відстояти їх. Чого вартує збереження 328 га особливо цінних земель лісопар-кової зони, яку фактично групка олігархів прибрала до рук. Садо-вий особисто дякував нашій пар-тії за вчасне реагування. Тепер дико чути, як інші окремі політич-ні сили, які п’ять років проспали, тепер привласнюють наші заслу-ги. Скажімо, «Пора», яка жодного відношення не мала до повернен-ня львів’янам 328 га цінних лісів, тепер заявляє, що це їхня заслу-га. І взагалі складається вражен-ня від заяв їхніх лідерів, що якби не «Пора», то у львів’ян не було б чистого повітря і питної води.

А в Бориславі днями підрахува-ли, що на підставі моїх депутатсь-ких звернень, підставою для яких стали матеріали, підготовлені П. Барнацьким, за останні два роки вирішено близько 30 болючих пи-тань. Чим не може похвалитися жодна партія, оскільки від виборів до виборів вони тільки обіцяють, але нічого не роблять. Ми ж не обіцяємо, ми діємо. І ще одна за-слуга Барнацького, що він акуму-лював навколо себе на Львівщині дієвий загін однопартійців. Не кри-кунів, а господарників. І не голо-слівних мітингувальників, а енер-гійних професіоналів.

Ясна річ, можна ще багато чого розповідати про нашу Львівсь-ку облпарторганізацію. Але люди все самі бачать на місцях. І вже їм вирішувати, за кого голосувати: за тих, хто багато обіцяє, чи тих, хто багато робить.

Петро онишкевич

Ю. Кармазін: «завдяки активній діяльності Павла барнацького і не менш дієвій роботі усіх партійців авторитет львівської об-ласної парторганізації Пзв лише за останні два роки зріс в кілька разів, про що свідчить збільшення партійних членів удвічі».

3 Павло барнацький: «із Партією захисників вітчизни - майбутнє гарантовано»

Закінчення. Поч. на 1 стор.ньої статті група авторів від «ре-гіоналів» разом із російськими радниками розробили його так, аби ніяка інша партія не могла вписатися у виборчий процес. Я був співавтором понад 60 попра-вок до цього Закону, який фактич-но слід було заново переписува-ти, але жодна з них не пройшла. Наприклад, навіщо проводити дві конференції з розривом у два дні, щоб спочатку затвердити канди-датів від партії по списку, а через два – кандидатів по мажоритар-них округах, якщо це можна було зробити за один раз.

А що витворяють окружні та те-риторіальні виборчі комісії? Згід-но із Законом про вибори прийом документів від кандидатів мають право проводити тільки 4 особи – голова, заступник, секретар або спеціально визначена особа. Чи під силу 4 особам з обласної ви-борчої комісії за 4 дні прийняти і оформити документи у 800 канди-датів до облради по мажоритар-них списках і партійні списки май-же від 50-ти партій? Без сумніву, ні. А тим більше, коли реально до-кументами займається одна осо-ба, оскільки голова, заступник та секретар більше зайняті вирішен-ням інших не менш нагальних пи-тань?

Для ще більшого підсилення безладу Львівська ОДА на чолі зі ставлеником від ПР Горбалем виділила комісії дві невеличкі кім-натки, де розмістила 18 членів ко-місії та з десяток технічних пра-цівників. Куди втиснутися 800 кандидатам? Причім, з моменту подачі документів і до отримання

Вибір без... вибору?мандату вони мають побувати в цих кімнатках по 3-4 рази.

Але це ще не все. За законом, на керівні посади в комісіях влада має призначати досвідчених, фа-хових осіб. У Львівській обласній виборчій комісії зробили все з точ-ністю до навпаки. Призначили не-досвідчену молодь, яку навіть не попередили про адміністратив-ну і кримінальну відповідальність. Точніше «регіонали» кинули їх на амбразури, давши чіткі установки, як блокувати представників інших партій.

Розповім, з яким безкраєм сти-кнулася лише ПЗВ. В перші дні прийому документів, коли вже було здано більше десяти комп-лектів документів, прийшов один із наших партійців і повідомив, що Львівська міська виборча комісія відмовилась приймати наші до-кументи. Йому тицьнули в облич-чя якусь довідку з облуправлін-ня юстиції, з якої випливало, що Львівську міську організацію ПЗВ очолює інша особа. У нас справді колись ця особа очолювала місь-ку організацію, але її давно пере-обрали й виключили з лав партії. Як з’ясувалося, цей чоловік те-пер йде на вибори від «Пори», і він розповів, що ще на початку ве-ресня стикнувся із цією ж пробле-мою. Однак скерував до облуправ-ління юстиції юриста, і той взяв офіційну довідку, що це помилко-ва інформація. Тобто, управління

юстиції не мало права надавати неправдиві дані в окружну вибор-чу комісію. Тим більше, така довід-ка законом не передбачена. Я вит-ратив день в управлінні юстиції для того, аби усунути перешкоди для реєстрації.

Але це був лише початок зну-щань. Через кілька годин мене повідомили, що відмовились реєструвати вже обласну органі-зацію ПЗВ. Буцімто не той номер реєстраційного свідоцтва і не та адреса. Іду до комісії з оригіна-лом. А мені кажуть: нам чхати на ваш оригінал (!), у нас своя довід-ка з облуправління юстиції.

Верх цинізму: їм чхати на офіцій-ні документи, бо користуються на-писаними в кабінетах довідками! Знову йду до облуправління юсти-ції. Усі керівники – в Києві. Знаход-жу рядового інспектора, витра-чаємо масу часу на пошук архівної справи. З’ясовується в підсумку, що при складанні списків до об-лвиборчкому якийсь клерк ніби-то «випадково» (!!!) записав іншу адресу. Але в чому тоді наша вина? І невже ми маємо ці речі з’ясовувати? Навіщо тоді цій без-грамотній молоді з облвиборчко-му платити гроші за роботу, яку вона не виконує?

Тільки полегшено зітхнув, що вчасно усунув перешкоди з реєст-рації облпарторганізації, як но-вий удар. Як кажуть, нижче пояса. В останній момент облвиборч-

ком повідомив, що відмовляється реєструвати мене як кандидата-мажоритарщика. Нібито у мене не-повний комплект документів. І хоч головою об стінку доводь, що кож-ний папірець зібраний згідно за-кону, вони, наче папуги, торочили одну й ту ж завчену фразу. При ць-ому навіть не могли назвати, яких документів, на їхню особисту дум-ку, бракує.

Іншого шляху, як подавати в суд, у мене не залишалось. Ясна річ, суд відновив мої конституційні права, і облвиборчком мене таки зареєстрував. Однак на все це у мене, як голови облпарторганіза-ції, як начальника виборчого шта-бу, пішло 8(!) днів перегонів. Я ні-чим іншим не займався, окрім того, що через злочинну недолугість і злонамірену діяльність влади бі-гав із кабінету в кабінет. Навіть судді, які знають, що я понад 10 років у Верховній Раді причетний до законотворчої діяльності, були здивовані тим, як зі мною повели-ся в облвиборчкомі.

Незважаючи на шалений спро-тив влади, від ПЗВ зареєстрова-но кандидатами в депутати до всіх рівнів понад 600 осіб. З них - 15 по мажоритарному і 17 по партійному списках до облради, 33 по мажо-ритарному і 35 по партійному спис-ках до Львівської міськради та 12 кандидатів на посади голів міст.

Втім, як переконався я та й інші політичні лідери, чекати справед-

ливих виборів не доведеться. Всі виборчі органи на місцях вже за-програмовані на масові фальси-фікації. Партія влади поставила завдання - у всіх радах забезпечи-ти свою присутність щонайменше на 50%. Плювати вони хотіли й на своїх тимчасових союзників – лит-винівців, комуністів та інших.

Оскільки і так зрозуміло, що на фінішній дистанції виборів на всіх чекає повний безкрай, особис-то я готовий сісти за стіл перего-ворів з лідерами усіх демократич-них партій і домовитися залишити на виборах лише Партію Регіонів. Я знаю дані реальних, а не опла-чуваних соціологічних опитувань. Наша партія на Львівщині має рей-тинг 5-6% і по мажоритарних окру-гах у нас має пройти до облради щонайменше 5 кандидатів. Од-нак, незважаючи на це, ми готові об’єднати сили зі всіма партіями, які відстоюють демократичні при-нципи, виступити єдиним фрон-том проти свавілля, нав’язаного «регіоналами». Якщо не зроби-ти це зараз, то потім залишиться лише шкодувати. Або сипати собі на голову попіл. Сподіватися на підтримку європейської спільноти марно, оскільки саме вони, як це не дико звучить, розв’язали руки партії влади тим, що дистанціюва-лися і лише сторонньо спостеріга-ють. На сьогодні партія регіоналів використовує демократичні сили як ширму для Європи, щоб при-крити свій безкрай. Допомогти мо-жемо лише самі собі. Якщо, звіс-но, прагнемо мати дієві й справді народні органи влади на місцях. Після виборів робити щось буде пізно.

Питання нахабного захоплення колишнім заввідділом освіти Турківської РДА, а нині головою профспілки освітян М. Кропивницьким будинку дитячого садку №2 у Турці і перетворення його під власне житло стало предметом обговорення на колегії Львівської облдержадміністрації.

Про цю безпрецедентну обо-рудку в той час, коли в самому районному місті величезна про-блема з дошкільними заклада-ми і стоїть величезна черга в дитсадки, «Вибір» писав двічі у своїх журналістських розслі-дуваннях - «Турківські царьки» (Вибір» №5, 15-22 липня 2009 р.) та «Ох, діти, куди вас поді-ти?» («Вибір» №8, 28 серпня-4 вересня 2009 р.). Теми публіка-цій стали предметом депутат-ських запитів, підготовлених нардепом, головою Партії за-хисників Вітчизни Юрієм Кар-мазіним на ім’я вищих посадо-вих осіб України та керівників силових структур. Ми отримали відповіді від Адміністрації Пре-зидента, Генпрокурора, мініст-ра внутрішніх справ, керівників інших відомств, у яких чітко за-значалось про незаконність та-кого захоплення М. Кропивниць-ким дитячого садка і наявність в його діях складу злочину. Було навіть порушено кримінальну справу, яку представники си-лових структур обіцяли довес-ти до кінця. Про це ми детально

ЗА нАПОЛяГАнняМ ПАРТії ЗАхисниКіВ ВіТчиЗни ЛьВіВсьКА ОДА ВПРиТУЛ ЗАйняЛАся еКс-ЗАВВіДіЛОМ ОсВіТи ТУРКіВсьКОї РДА, яКий неЗАКОннО ПРихОПиВ У ТУРці ПіД ВЛАсний БУДинОК ДиТсАДОК ПЛОщеЮ ПОнАД 600 КВ. М.

Турківський князьок

розповіли у «Виборі» № 12 від 16-23 жовтня.

Однак, як це поширено в Ук-раїні, під час президентських виборів усі наче про це забули і справу спустили на гальма. Ок-рім Партії захисників Вітчизни, яка після виборчих перегонів знову ініціювала питання.

і от тепер на цей кричущий факт змушена була відреагува-ти Львівська ОДА. як відзначи-ла під час колегії заступник на-чальника Головного управління освіти Богдана Біляк, у захопле-ному Кропивницьким будинку за дозволом Турківської місь-

кради мав відкритися Будинок школяра. Важко собі уявити, на що йшли керівники із райради, даруючи Кропивницькому цей будинок площею понад 600 кв. м під власне житло. і це тоді, коли закон категорично забороняє прихватиховувати будинки, що відносяться до народної освіти.

спільники із Турківської рай-ради чудово знали, що йдуть на злочин. Проте швиденько пе-реоформили право власності і передали Кропивницькому бу-динок… безкоштовно! Унікаль-на турбота про далеко небідно-го чиновника, хоча орієнтовна

ринкова ціна такого будинку близько 700 тис. грн.

ще можна було б зглянутися, що Кро-пивницький десь дня-ми і ночами тиняється без даху над голо-вою, ночує під кар-патськими смерека-ми чи разом із сім’єю «мешкає» в барлогах з ведмедями. Так ні, виявляється у ньо-го на той момент вже було приватизоване помешкання. і дале-ко не найгірше. Однак ненаситні очі вихо-пили оселю дитячо-го садка. і керівник, який за посадовими обов’язками мав зай-матися вирішенням проблем дитячої ос-віти, захотів нагріти

руки на дітях, відібравши в них дошкільну будівлю.

Звичайно, таке нахабство місцевого чинуші збурила гро-мадськість. Однак Кропивниць-кий ставку в своїх протизакон-них діях робив на впливових друзів із райадміністрації та райради. і вони таки прикрили його (хоча важко віриться в те, що зробили це лише за його кра-сиві нахабні оченятка). Варто було прокурору району поруши-ти кримінальну справу і подати протест на незаконне рішення до суду, як керівництво райради

закінчення на 4-й стор.

За землею – на поклін до чиновника?

Землю – українцям. це гас-ло, з яким більшість політиків полюбляє йти в народ. ще до-дають, що з їхнього законодав-чого «блогословіння» тепер всі українці є власники найціннішо-го – земельних наділів.

На словах - усе запаморочливо. Проте на ділі ледь не кожний гро-мадянин, що не володіє солідними грошовими запасами для дачі ха-барів, на місцях стикається з чи-новницьким безкраєм.

Одна із історій – поневіряння пенсіонера із Самбора С. Вихо-ванки. Ще з 1992 р. він користу-вався земельним наділом. І треба ж було, захотів, згідно своїх кон-ституційних прав, приватизува-ти його. А от тут і стикнулась літ-ня людина із чітко налагодженим чиновницько-бюрократичним апа-ратом. Що місцевим чинушам до проблем пенсіонера. Тож, довело-ся йому навіть звертатися до суду.

Суд права самбірчанина захис-тив. І міськрада прийняла рішен-ня від 24.09.2009 р. за №16 видати державний акт на землю та доз-волити приватизувати її. Але хіба начальнику управління Держком-зему у Самборі С. Фурі суд і місь-крада указ? Пенсіонер подався до міжміської прокуратури, але там побоялися навіть дихнути в бік місцевого чинуші.

С. Вихованка звернувся за за-хистом до голови Львівської об-лорганізації ПЗВ П. Барнацького. Барнацький доповів голові ПЗВ Ю. Кармазіну, і той надіслав депутат-ський запит на ім’я голови Львівсь-кої ОДА та обласного прокурора. У ньому він попросив вжити заходів для відновлення законних прав на землю пенсіонера, а також притяг-нути винних до відповідальності.

саме ця будівля у турці (орієнтовна рин-кова вартість якої - 700 тис. грн.) призна-чалась для дітлахів. але з поблажливої подачі районного керівництва її захопив під власну «оселю» екс-начальник райвід-ділу освіти м. кропивницький

4

Засновник: Львівська обласна органцізація Партії захисників ВітчизниВидавець: обласна організація ПЗВ

Шеф-редактор: П. С. Барнацький Виходить: двічі на місяць pzv_lviv_obl@ukr.net

Реєстраційне свідоцтво ЛВ № 892/145 від 19 листопада 2008 р., видане Держкомітетом телебачення і радіомовлення УкраїниЦіна договірна C

MYK

№ замовлення: 38 Тираж: 50 000 екз.

Надруковано на партійному ротопринтері, свідоцтво державного реєстру: серія ДК № 356 від 12.03.2001 р.

Судять квартирного злодія. Потерпілий йому кричить:

- Я благатиму, щоб тебе по-милували, тільки заради Бога, розкажи, як ти зміг пробрати-ся до будинку, не розбудивши моєї дружини?

* * * Марія Іванівна:- Отут ми бачимо, що кроко-

дил відклав яйця. Хто знає: на-віщо?

Вовочка:- Старий він уже. Ні до чого

вони йому...* * *

Незабаром слідом за пові-домленнями про неврожай і різким подорожчанням греча-ної крупи підуть публікації вче-них про шкоду даного продук-ту.

* * * Заможний мужик дружині:- Як ти могла викинути мій

старий дешевий костюм?- Так у тебе дорогих повно!- А в чому я в податкову хо-

дитиму?* * *

Чоловіча приказка «Любов приходить й відходить, а їсти хочеться завжди» у жінок зву-чить так: «Чоловіки приходять і відходять, а що в будинку - то моє».

Юрій Кармазін: «обирай ПартіЮ захисниКів вітчизни, яКа ніКоли не зраджувала!»

Відповіді на кросворд, вміщений у «Виборі» №38:Лежма: 1. Сіно. 3. Господи. 9. Мур. 10. Впе-

ред. 11. Лис. 14. Поріг. 15. Ніхто. 17. Жид. 19. Сес-тричка. 21. Зла. 23. Цнота. 25. Розум. 28. Дах. 29. Дев’ять. 30. Цап. 33. Здоров’я. 34. Боки.

Стійма: 1. Слівце. 2. Номер. 4. Очі. 5. Пилип. 6. Дим. 7. Пригода. 8. Фенікс. 12. Сон. 13. Сторона. 16. Пса. 17. Жар. 18. Взірець. 20. Четвер. 22. Суд. 24. Сльози. 26. Макар. 27. Рядно. 31. Пуд. 32. Був.

Юрій Кармазін: «Твоя сім’я, твоя родина – це неділима Україна:обирай Партію Захисників Вітчизни, яка ніколи не зраджувала!»Турківський князьок

- Губернатор львівщини вніс пропозицію і колегія доручила обласній прокуратурі наре-шті розібратися із цим фактом і поставити крапку у цій кричущій історії, - прокоменту-вав голова львівської обласної організації Пзв Павло барнацький. – ми раді, що нарешті наші зусилля у поверненні нахабно захопленого турківським чиновником освітянської будівлі стали предметом обговорення на рівні облас-ної влади і прокуратури. немає виправдання турківській районній владі, яка протягом кіль-кох років прикривала злочинні дії екс-керівни-ка районного відділу освіти, що влаштовував свої справи за рахунок дітей.

нині на турківщині – гостра проблема охоп-лення дітей дошкільною освітою. як взагалі могла піднятися рука турківських князьків на те, щоб відібрати у дітлахів будинок, в якому планували відкрити чимало корисних для їх-нього розвитку гуртків.

наведу лише офіційні дані: в середньому на львівщині на 100 місць у дитячих садочках припадає 120 дітей. загалом у черзі на зара-хування до дитсадка в області перебувають близько 12 тисяч дітей. за останні роки на львівщині не збудовано жодного садочка. за-мість того, аби вишукувати можливості для

розвитку дошкільної та шкільної інфраструк-тури, місцеві чиновники зайнялися прихватиза-цією освітянських об’єктів, прикриваючи один одного. як працівник комітету верховної ради з питань правового захисту скажу, що в україні вже кілька таких екс-керівників не лише повер-нули незаконно захоплені будівлі, а й прово-дять час на нарах у місцях, віддалених від спо-кусливих зловживань. і в їхньому притягненні до кримінальної відповідальності представни-ки Партії захисників вітчизни зіграли не остан-ню роль.

я особисто брав участь у трьох судових засіданнях в дніпропетровській, харківській і одеській областях, де були спроби «відмазати» таких місцевих князьків від покарання. наразі це не вдалося, і вони перебувають за гратами. знаю, що після виходу публікацій у «виборі», Кропивницький та його покровителі із рай-ради нахабно заявляли, що їм ніхто нічого не зробить, а вони розберуться із тими, хто на-важився про це написати. але вочевидь ці смі-ливці забули, що не вони – господарі українсь-кої землі, і, окрім людської, є ще божа кара. а нажива за рахунок каліцтва дитячих доль – не тільки важкий злочин, а й серйозна відповідаль-ність перед богом.

включило свої важелі і не забаром прокурора поміняли. А новий зорієнтувався швид-ко. Насамперед разом зі своїми двома помічниками звернулися до міськради з проханням виді-лити їм земельні ділянки під за-будову. Звичайно, депутати мог-ли поступитися совістю. Але що тоді сказати черговикам, які чекають на наділи землі деся-тиліттями? А також батькам ді-тей, які прагнуть забезпечити її належною дошкільною опікою і підготовкою? Тож, прокуророві відмовили. Той відреагував миттєво: вочевидь, як демарш, тут же забрав із суду протест, а справу закрив. Відтоді за див-ним збігом обставин тривалий час «грає» на боці протизакон-них дій керівництва райради. Кропивницький, відчувши, що запахло смаленим, поспішив залишити посаду, але переско-чив на керівника профспілки працівників освіти. Як кажуть, і кинули щуку у рідну стихію.

Багато хто махнув на це пи-тання рукою, розмірковуючи,

Закінчення. Поч. на 1 стор. що проти лома… Окрім пред-ставників Партії захисників Віт-чизни та голови міста Турки Геннадія Брича. Незважаючи на

шалений супротив «лобістів» Кропивницького із райради, вони і надалі ініціювали питан-ня відчуження незаконного при-

ватизованого освітянського бу-динку у екс-начальника відділу освіти. Тепер це питання взяла на контроль Львівська ОДА.

Отруйне «Сальдо»

Вже не перший рік жителі Шев-ченківського району Львова пи-шуть в різні інстанції з вимогою припинити діяльність приватної торгово-комерційної фірми «Саль-до», яка засмічує повітря їдкими та отруйними викидами, загрожуючи здоров’ю населення. І зазначають, що Шевченківська РДА незаконно прийняла в експлуатацію фірму.

Одна із найбільших активістів Олександра Войтович очолила екологічний рух і звернуся до на-родного депутата Ю. Кармазіна. Торік у вересні він скерував на ім’я прокуратури Львівської облас-ті звернення за № 824. Прокура-тура перевірила факти і пообіця-ла вжити заходів. Однак минув рік. Помінявся керівник силової струк-тури, а віз, як виявилось, і нині там. І знову мешканці взялися за ручку та папір. Особливо їх обу-рило те, що прокуратура проігно-рувала основний, на їх думку, ар-гумент. Це те, що ПТКФ «Сальдо» здійснює свою промислову діяль-ність в межах території житлової зони, що взагалі заборонено чин-ним законодавством. На їхню дум-ку, прокуратура з невідомих при-чин не бажає провести належну й об’єктивну перевірку та покриває порушення фірми.

Наразі в Апеляційному суді Львівської області перебуває справа про припинення діяльності ПТКФ «Сальдо», проте, підприємс-тво продовжує свою господарську

діяльність та забруднює атмос-ферне повітря. Окрім цього, в Пос-танові Шевченківського районного суду м. Львова від 11 травня цьо-го року зазначено: «Визнати про-типравним та скасувати розпо-рядження голови Шевченківської райадміністрації від 29.12.2005 року за № 2180 «Про затверджен-ня акту техкомісії та акт комісії з прийняття в експлуатацію пере-обладнаних житлових приміщень, будівель та споруд нежитлового призначення Шевченківської ад-міністрації». Тож, правові підстави для здійснення діяльності ПТКФ «Сальдо» з виробництва дрібно-розмірних бетонних виробів від-сутні, а органи прокуратури ма-ють всі підстави для внесення відповідного припису щодо при-пинення її незаконної діяльності. Крім того, «дії, що спричиняють забруднення повітря, - шкідливи-ми для життя, здоров’я людей та довкілля речовинами, відхода-ми або іншими матеріалами про-мислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небез-пеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля підпадають під ст.241 Кримінального кодексу Ук-раїни».

Ю. Кармазін підготував пов-торний запит тепер вже на ім’я Генерального прокурора, у яко-му попросив негайно припинити діяльність ПТКФ «Сальдо».

В погоні за довгим карбованцем мало хто думає про здоров’я оточуючих. Особливо, коли правовий простір шкутильгає, а пра-воохоронні структури бездіють. Інакше мешканці не били б на спо-лох із приводу забруднення навколишнього середовища.