ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАЇН, ЄДНАЙТЕСЯ! РІк анцнии ХХ

СТЯХАНОВЕUЬ м 79 (1528)

П'ЯТНИЦЯ

5

Центральний Комітет парт11 закликає всіх комуністів ще тісніше згуртувати свої

ряди під н е п ере мо ж н и м прапором

марксизму-ленінізму, спрямувати всі сили . ' .

Орrан Бровареьвоrо районноrо :ков.lтету Ііо.м:Jнlетичної

партії Україин та районнеї Рар;и р;епутатJв тру,11;ащих

Rиївеьвої області

липна

1957 р.

Ціна 15 хоп.

на успtшне розвязання завдань комунІстич-

ного будівництва. (Із Постанови Пленуму ЦІ( КПРС).

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ про Пленум Центрального Комітету Номуніетичної партії Радянського Союзу

Пленум обрав ПРЕ3ИДІЮ ЦК КПРС в такому скла;;~:і: 22-29 червня ц. р. відбувся. Пленум Центрального Члени Президії: тт. Аріr.тов О. Б., Бєляєв М. і.,

Брежпr.в Л. І., Булгапів М. О., Ворошилов І\. Є., Жуков Г. Н., Ігнатов М. Г., Кириченко О. І., Козлов Ф. Р., Куусінен О. В., Мікоян А. І., Суслов М. А., Фурцева К. О., Хрущов М. С., Шверник М. М.;

Комітету Rомуністичної партії Радянського Союзу. Пленум обговорив nитання про антиІІартійну групу

Маленкова Г. М., Кагановича Л. М., Молотова В. М.

Пленум: прийняв відповідну постанову, яка сьогодві публікується.

Пленум вивів із складу членів Президії ЦК і з членів ЦК КПРС тт. Маленкова, К~гановича, Молотова; зняв з поста секретаря ЦК RПРС і вивів із складу :кандида­тів у члени Президії ЦК і з складу членів ЦК т. Ше­

Кандидати в члени Президії: тт. Мухітдінов Н. А., Поспєлов П. М., Коротченко д. С., Калиберзін Я. Е., RириленІю А. П., Носигін О. М., Мазуров К. Т., Мжаванадзе В. П., Первухін М. Г.

Пленум: поповпив склад секретаріату, обравши секретарем ЦR КПРС т. Куусінена О. В. пІлова.

Постанова Пленуму ЦК КПРС про антипартійну rpyny Маленкова Г. М., Кагановича Л. М., Молотова В. М.

Пленум Центрального КІюrітету намататtсь проти:JJ;іяти лен~н- ви.;ш неІюз-уміння нових на.зрілих Тт. Малеюvов, Ііаганович і ності. Він був .також проти нор-:mІІОС на засіданнях 22-29 сьхому ЕурсОові на мирне співіс- ;;авдань. ВJм· не визнавали не- :Мо.тотов чинили нпертий опір малІзації відно·син з .ІЬюнією, в червня 1957 року розглJПІув пи- нування між держа,вами з різни- crfixi.щocri rіоси.тення матеріаль- тим заходам, які промдив Цент- той час як. ця нормалізація ві:~~;і­тання аро антИіПартійну групу ми ~оціальними системами, ної заінтеРfсовано~ті колг-оспного ра.тьний Комітет і вся наша грала велику роль у справі ос­

МалеНІtова, Кагановича, Ммото- осдабленню міжнародю>Ї напру- се.тюrства в розширенні вироб- ,партія по .тіквідшції на·сл:ідr.ів лаблення міжнародної напруже-на, ям утворилася всередині женості і встановленню :дру·жніх ництва аро;rуктів сідьсь~оrо гос- культу особи, по усуненню до- ності на Далекому Сході. Він ви-Презцдії ЦК ІШРС. відн-осин СРСР з усіма народами ІІІодаретна. 13( ни заперечували пущених у свій: ча'с порушень ст~а.в проти розр(}блени..'{ лар-В той час, t!WЛИ партія під ке- світу. проти СІ;асування стар(}r-о бюро- рено;тюці:йної 1законності і ство- тією лринципі·алЬІНих положень

рівництво.м Центрального Іtоміте- Вони були проти розширення кратичного пuрядку планування ренню таких умов, які викдю- про мо.ждивість відвернення воєн ту, сnи:раючись на всенародну прав союзних респубдік в галузі в кv:rгоспах і Jапровадження но- чають м:Оождивість повторення в сучасних умовах, про можди-ПЇ,!J;тр~, провадить величезну еКІономічнОоrо і к.ульту.рно·го· будів- ВО['О порядку планування, якиіr їх у да.тьшому. вЇ'сть рі1зних шляхів переходу до роооту по 'ВИJt()Нанню історичних ництва, в галузі за:конодавства, розв'язує ініціативу колгоспів У В той час, як рОобітник,и, код- •соціалізму в рі1зних .країнах, про рішень ХХ з'їзд, сr~рям:ованих а також проти посилення Р·олі веденні свого Г(}сподарства, що госпниж,и, на•ша славна мо.тодь, необхідні·сть посилення кюнта.ктів на дальший розвиток. наро~ного місцевих Рад у розв'яаа.нні цих дало вже ~вої позитивні резуль- інженерно-технічні і на.уш@і .пра- КПРС з прогрееивними партіЯІми господарства і безперервне пЦне- завлань. Ти;м: еамим а.нтипартій- тати. Вони НЗІстільки відірвались ців,ніши, письменники, вся інте- ·за.рубtжних .к.ра.їн. сення життєвого рівня ра,~~;ян- на група протидіяла твердо про- від життя, що не мо.жуть зрозу- ліrенція ·одн-о.стайяо підтрим·ади Тов. Молотов не раз виступав сиt(}ГО народу, на відновлення ле- вадженому партією кур·сові на міти р·еально.ї можливості, яка заходи партіJї, ЯІКі проводяться на проти не()бхідних нових к.років нінеьк.их норм: внутріпа.ртійного більш шв•идкий ро3'ВИТОJК емно- дає •змогу tНак.рикіщі цього РІЖУ основі рішень ХХ з'їзду КІПРС, Радянського уряду в с•праві за­ЖИ'М'Я, лі-квідацію порушень ре- міки й культури: в наці(}нальних ск.а•сувати обов'язІtОві поставки коли весь радянський народ хисту миру і безпеКJІ народів. волюційної зак.онності, на р<>зши- респубдіках, який забезпечує 'сільсьІWrо.с:подарськ.их продуктів ВlіЛючився в а'ктивну боротнбу 3ок.рема., він ~перечував доціль­рення зв'язку партії з народни- д;шьше зміцнення .тенінсмоої .з дворів колгоспників. Проведен- за перетворення в життя цих за- ність встановлення ос·обис~Гих ми масами, роовиток радянсьІVqї .. \Р~'жби між у.сіма народами на- ня цього заходу, який має жит- ходів, мли наша краТна. первжи- контактів між керівними діячами соцшл1•стичної де.мок.ра:тії, на шсІ країни. АнтЮІартjйна груnа тєве значення д.тя мільйонів тру- ває могутнє піднвсення народної С~СР і держа.внИіМИ діячами ін-3Міщнення ,~~;руж6и ,радянських на- не тільки не розуміла, але й чи- дящих ·Радянської країни, стало а;ктивності приплив нових ших ·країн, що нео.бхі:дно в інте­роді'В, ·проведення прав.иль.ної на- нила опір зах~даJІ партії по бо- ·можливим на О•СНО<Ві великюrо під- творчих сил,-уча.сник,и антипар- ресах досягне!ИНЯ взає.мОоро•зуміння цЮнальнОО: політики, а в галузі ротьбі з бюрократиамо·м, по ско- несен·ня громад.сь~ого тваринни- тійної грУ1JІи лишилися rлу- і поліІІіШення міжнаІЮІЦних від-зоВ:Ніmньої лолітик.и - на. ро:з- рочвнню роздутого державного цтва в к.олгоспах і розвитку рад- хими до ць·Оого творчого руху мас. носин. рЦІtу міжнародної напру,жено.сті апарату. В усіл цих питаннях госпів. Уча·сники антИіПа.ртійно·Ї В галуJзі з·овнішньої лодітики У багатьох з цих ,питань дум­з метою забезnечення міцно;rо ми- вони виступа.1и r;роти провадже- групи :tамість підтримки цього ця група, осо·бдиво т. :Мо.тотов, ку т. Мол-отова підтримува.в т. Ка­ру; і коли досягнуто вж.е в усіх F-ОГО партією :І~ffіпсьБ<'ГО принц!!- на,зрілого заходу висту;пили про- виявляда косні<сrь і всіляк.о пе- ганович, а в ряді вила.дків т. Ма-цих гал~·зях еерко·зних уопіхів, пу демократичного централізму. ТІІ нього. решІt()джала проведенню назрілих деНК@. Президія Центрального П})() які знає Jt()'Ж.На радянська Ця груm:а вчинила впертий Вони вели .нічим не виправда- но·вих зах0одів, розрахованих .на J:W,мітету і Центральний Комітет людина, - в цей чж а.нтипар- r.пір і на.мага.:Іася зірваІГи такий ну боротьбу проти аІІ:.тивно під- пом'якшення міжна.родної напру- в ці.тому терпдяче полрамяди тійна група Малеmwва, Катано- надзвичайно важливий захід, як. триманого колгоспа.ми, областя- женості, на зміцнення .миру в іх, боро.шсь проти їх помилок., вича і Молоrова ви•ступила проти рооJ;ганізація управління промис- 'МИ, реслубліками заклику партії у·сьому світі. сшJдіваючи.сь, що В1JНИ здобудуть лінії партіІї. л:овістТ{', створен:ня Раднаргосn:ів - на,зд;о'гнати в найближчі Р<О'Іі.И Тов. :Молотов протягом довго,го уроки з своїх 1юмило•к, не HaJJI0-

3 11штою змінити політичну лі- в економічних раfіонах, с.хваде- США по виробництву мо;юк,а, ча.су, будучи мі:~kтр0ом закордо.н- 1 ЛЯ!гатимут_ь на_ них і пі;дуть в нію партії ця гру:па антипартій- ш,й У'Сією партією і народом. масла і м'яса на душу на,ссден- них справ, не тшнки не вживав ногу з ушr кершним колективом ними, фракційними методами ,11;0- Вони не хотіли зрозуміти, що на ня. ТНІМ самНІм учасники антиnа·р- ніЯІких зах·одів по лінії МЗС ддя па.ртії. Але вони продовжували бивала·ся зміни ск.n:аду керівних еучасному еталі, :колІt роовиток. тійної гр~и продемОонструва- поліпшення ІВідно,син СРСР з ~лишатися на своїх неправиль­оргаm:іІв nартії, обраних на Пле- ·соціалі•стичнОої промисловості до- ли па:нськи зневажлІmе етавден- ЮгославіJєю, але й не раз вИІсту- них, неленінськ.их позиціях. нум:і ЦК КПРС. сяг величооних масштабів і про- :ня до :на~сущнВ'І життєвих інте- 'пав проти тих заходів, які здій- В О•снові позиції тт. М:аде!П\о-Це не було вmпадк.овістю. дGвжує швижко зрост<tти при ресів широких народних ма.с і снювала Пр€зидія ДR для поліп- ва, Ка.галовича. і Молотов•а, ЯІ:к.а

ПротягОl\1 останніх 3-4 років, к~ли партія взя.ла ріm}'Іч:иіі: lt'ypc На ВИі!ІРаВЛеИНЯ ПО·МИЛОR. і Хиб, породжени·х культом: ·О'С{)'би, і ус­пішно бореться проти ревізіон1с-тів марк.сизм:у-лені:нізму як. на :міжнародній арені, та1к. і :всере»f­

ні країни, коли партія провела веJШ•КУ р(}боту по в,иправленню

дооrущених в минулому перМtру­

чень лені:н,ськ.оі національної Пі>­JІітик.m-уч:а.снИІк.и роЗІtритої те­пер і ш>вніетю вик.рИІГОЇ антИІІІар­тій:ної групи постіfuю чинили nряму чи пооер~ню протцію цьожу Іtурсові, схвалrошм:у ХХ з'Ї3.І{ОМ JШРС. Ця група ПО С)'Ті

перева.жному розвитку ваЖJкої свое .невір'я у величезні можJш- шення відносин з Югомавіею. ро.зхо·диться з лінією партії, ле­іщуст.рії, - треба бул(} знайти ІВ(}СТі, заlіЛадені в сщіалkтично- Неправидьну позицію т. Молото- ЖИІТЬ та ()обставина, що вони пе­нові, д0оск.оналіші форми управ- му господарстві, у всенародний ва в ЮГ(}Сдавсьмму питанні од- рсбувади і перебувають в полоні ління пр-омисдОІВістю, як.і розкри- рух " за прис·корене піднесення ноголосно •засудив Плену,м ЦR старих уявлень і мето:ців, віІІ(ір-вають великі резерви і забе~те- виробництва .молока. м'яса, що КПРС у липні 1955 р. - «ЯІК вались від життя партії і краї-чують ще могутніше підне,сення р(}згорнувся. таку, що не відповідає інтересам ни, не бачать ІІових умов, новюї рад.янської іщустріJі. Ця група Не можна вва.жати випадко- Радянської держави та соціаліс- обстаноВІКИ, проявляють конеер­зайшла настілнкп дале1100, що на- вИІМ, що уча,сни.к. антипартійної тичного таоору і не ві)І)п-ові.дає ватизм y;nepтoQ чіпляються за віть після ехвалення вказаних гр~и т. Молотов, виявляючи принщипам лен}нсЬІК•ОЇ політики». фо.рми 'і методи ІЮботи, Я!Кі зжи­заходів у процвсі всенарод,ного lі!Онсерватизм: і ІWсність, не тіль- То:в. ~Іолотов гальмував yli.Jia- ли себе і не відповідать інте-о•бговорення і дальш0ого прийнят- ІКИ не зро'Зумів необхідності О•С- дення державного договору з ресам Р'УХУ до к.о.мунізму, відки-тя Закму на Сосії Верховної воєння ціл:инних земель, а.те й Ав·стрією і СІІІра.ву поліmпення даючи те, що народжується жит-Ради СРСР - вона прод<>вжу.вала чинив опір оораві піднятrя 35 відносин з цією державою, розта- тям: і ви:пливаІЄ з іmтересів роз­борtrтЬІбу П:РО'І'И .реорганізації утr- мільйtшів ге::кта.рів цілини, яка шован·ою в центрі Європи .. Укла- витку радянсьмrо су.шільства, рав.;lіння проми.словістю. набрала та.к.оrо величезно•rо зна- деІНня до.rовору з Австрією ма.ло з інтересів усього соціалістичного

1'' шrrаннях сільського госпо- чення в еІtОно.міці нашої краї-\ важливе .. зн~чення .д.:~ розрцки табору. дарства учаооИІtИ цієї групи вм- ни. Gа-rальноt мtжнародноl напруже- (ЗакінчеиНJІ на 2 стор.).

2

Постанова Пленуму ЦК КПРС І про антипартійну групу Маленкова Г. М.,

Кагановича Л. М., Молотова В. М. (Закінчення) І дати або никлюqення ~ партії; то

Н~ в питаннях ~нутрі~ньо~, тruки~ захід треб;І здіfі'снювати так. 1 в питаннях WBHLШHЬOl пою- негаІШО».

тики вони є ·сектантаС\Іи і догжа- Ленінська реJо.1юція :JОбов'я­ти&а~и, прояв.тяють нач{)тниць- зує Центра .• 1ьний Кюrітет і всі

кий:, оозжиттєвий підхід до жарк- партіНні організації бе.аустанно сизму-ленінізму. Вони не можуть змrцнюва.ти єдність партії, дава­зрозуміти, що в суча·сних ужовах т11 рішучу відсіч будь-як,ожу про­живий м<~рксиюІ-де-нініJЗм У ,дИ, яву фракціііності і групівщини, боротІ>ба за ко.мунізм виямяють- за•безпеч:увати р.аботу спра.вді ся в перетв\Jренні в життя рі­шень ХХ з'ЇЗ'ду партії, в .наполег­.шІюму проведенні політики мир­н<Jго співі.снування, боротнби за дружбу між народющ політики всемірного зміцнення соціалkти'l­НОГ() та1бору, в шщіпшенні керів­ництва промисЛовістю, в бороть­бі за всеб~чне піднесення сіль-

дружну, я·ка справді втідює єд­ність волі і ;r.Н <Івангарду робіт­ничого 1\.нсу - Ко:wуністичн·ої партії.

П.1ену.11 ЦІ\ :1 величезним за­дово.1еннюr відзначає :.юноліІГну єдність і згуртованість усіх чле­нів і кандидатів у члени ЦК, ЧJІенів Центрадьної Ревізійної

СЬК().ГО госп<Jдарства, за достаток Комkії КПРС, які одн<Jстайно за-ІІроду;к.тів, за широке житлове суди.1и антипартшну групу. в будівництвQ, за ро.зширення прав складі Плещ>му ЦК не було жод­с<Jюзних республік, за розквіт ної людини, яка підтрим:а.1а б на:цііJНальних ку.:шгур, за всемір-

цю ТРУ'ПУ· ний .розвиток ініціативи народ-

Опинившись перед .шце·м од­них ма;с.

н<Jстаііного ОС)"дУ П.1енумом: ЦК ан-Переrtана~шись в т~му_,_ щ? їх типартіііної діядьності гр)'1ПИ, :кІ()-

нелравил~~l вис!"У~и 1 дн дlст~: ,.1и член.и Пленуму. ЦК одн<Jстаіі­ють поетшну .. вц,сtч У Президн но постави.1и вимогу вивести чле­ЦК, ЯКа ~0-CJil\(OBH<J ,.ПРОВО'ДИТЬ .. ~ нів груnи ;! ЦК і ВИКЛЮЧИТИ З життя ЛІНІЮ ХХ 3 13дУ партн, партії, .вони вИІзнали наявність тт. МодQТОВ, Каган<Jвич, М~лен- ІЗГОІвору шкіддивість С<Воєї <~н­ІWВ СТаJІИ на ШЛЯХ ГР)'1ПОВОl б1J- ТИШlірТіЙноЇ діЯдЬНО•СТі, ЗО•б<JВ\я:за­})().тьби fll}OTИ керівнищтва паJ)- .1ись к.орити:ся рішенням партії. тіі. Змовившись між собою на

Вих<Jдячи а у.сього викладен<J-антИІІартійній ·основі, вони по­ставиди перед с<Jбою мету зміни- го вище і керуючись інтереса.м:и ти тюлітик;у партії, по.вернути все}Іірного 3}Ііцнення денінської паротію Д{) тих неправильних ме­

єдності па.рт1ї, П.1енум ЦК КПРС

тодів керівництва, які за·судив постановляє: ХХ з'їзд партії. &ни вдались 1. 3а·судити, Jr& несу·мі,~ну з до інт.риганських прийоміІІ і ленінсь&ими принципами наш\JЇ влаштУІВали таємний зговір про- nартії, фракційну діядьнkть ан­ти ЦеmральН()ГО Комітету. Факти, типартійн<JЇ гр-у;пи Ма:Ленкова, вик.риті на Пленумі ЦК, поіІ\азу- Кагановича, М()ЛОТ()ва і Шепіл{)­ють, Щ{) тт. Маленков, Кагано- ва, який примкнув до них. ви'!, M\J.1oroв і т. ШепL1о.в, ЯІКИЙ 2. Вивести з с·кладу членіІВ примкнув Д{) них, ставши на Президії ЦК і складу ЦК тт. шлях фракційної боротІ>би, пору- Ма.1енкюва, Кжановича і М·()лоТ<J­шили Статут іllартії і вироблене :ва; зняти з ·по.ста секретаря ЦК Леніним рішення Х з'їзду партії КПРС і вивести з ск.таду канди­«Про еднkть па.ртії», в якому даті в у ч.1ени Президії ЦК і з гmюритІ>Ся: складу '!.1енів ЦК т. Шепімва.

«Щоб здійснити сувору дис- * * * ципліну все.р~дині партії і в усій О;~ностайний осуд Централь-РіІідянськ.ііі роботі і ДQбитися най- ню! Ко:м:ітетом партії фрruкційноJ більшої єдН\J·СТі rпри у.суненні дія.тьн<J·сті антипартш.ної груmи всяІWЇ фрмщійності, з'їзд дає тт. Ма..тенкова, Ка;ганQвича, М{)­ЦентРЗJІЬНОМ'У ЕомітеТ<Jві поВН{)- л·отова послужить да.1ьшому зміц­важеІШя ЗdІСТмовувати у вИ\ІІад- ненню єдн<Jсті рядів нашої ленін­ках порушення дисцИ!ШІіни а.бо ської партії, зміщненню її :к.ерів­відРОдження чи ДQпущення нищТІВа, спра.ві б<Jротнби за rене­фрак:ційн{)сті всі зах·оди партій- ральну лінію партії. них стягнень, аж Д<J виttлюченн.я Центрадьний Кожітет партії з партії, а ЩО)!;() членів ЦК пере- закликає всіх комуністів ще тіс-ведення їх у 'Кандидати і на- .

ніше згvрт".ват·и свої ряди шд віть, як крайній: захід, ви- J '

ключення з па.ртії. Умовою за- неmереможним npa'n<Jpoм мар&'СИ:З-стосування до членів ЦК, кащи- му-ленінізму, спрямувати в~сі св~ої .~;атів у ЦК і членів Еонтрольної си.1и на успішне р·озв'язання Еомісіі такого &ра.йньоrо зах·ОІД)' завд:а•нь ко!Муністичноrо будів­повинно б}їТИ склИJК.ання Пленуму нпцтва. ЦК ,з зашрншенням всіх к.андида- (Прийнюо 29 'lервн.я 1957 р. тів у ЦК і всіх членів Еонтроль- одн\Jго.'юсно вс·Lма члена.ми Цент­Н{)Ї Комісії. Як.щ{) таш.і загальні рального Комітету, кандидатами збори наИбі.1ьш відповЦаль:них в qлени Центральноrо Ко<мітету, керівників па.ртії двома третина- члена..wи ЦеІrrральнІ)Ї Ре~~~ізійН'О<Ї ки Г()Л()Сів вВІзнають необrідним Комісії при одному, що утримав·

чл"на. Цl]' у к.аu·"И· ся, - в <J<;обі т. Молотова). пере.ве~ення " 111 '"' ...... В ОСТАННЮ ГОДИНУ

Світильнівці почали жнива Перша рільни'!а бритаща кол­

госпу, JllltY 'ОЧОЛЮf! .Jt()М:УНЇСТ ТОІВ. Ру'.J;обаба. П., вчора почала зби­рав.ня oзJ:·xoro жита. На л&фет-

ній жатці працюють к,омуніст т. Щербм:. М. і т. Вартооп Ю.

М. Неіжсаnо, І. Гудков, члени І(ПРС.

С Т А Х А Н О В Е Ц Ь П'ятниця, 5 nипня 1957 року.

У БРАТЕРСЬКІЙ CIM'f НАРОДІВ СРСР

РЕСПУБЛІКИ СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ Величезним завоюванням Жовтневоі соціаліс­

тичної революції е звільнення всіх національно­стей Росії від гніту царизму і капіталізму, згур­тування всіх народів нашої Батьківщини в еди­ну братерську сім'ю під прапором пролетарсько­го інтернаціоналізму.

Приклад республік Середньої Азії - Узбе­кистану, Туркменії, Таджикистану та Киргизії -яскраво свідчить про те, що з встановленням Радянської: влади перед народами цих колиш­ніх відсталих окраїн Російської імперії відкрив­ся найширший простір для політи•Іного й еко­номічного розвитку, для утвердження їх держав­ного суверенітету і розквіту культури.

вого життя, трудящі Середньої Азії під керів­ництвом Комуністичної партії, при братерській допомозі всіх народів СРСР і насамперед вели­кого російського народу перетворили Узбекистан, Туркменію, Таджикистан і Киргизію в соціаліс­тичні індустріально-колгоспні республіки, доби­лися бурхливого розквіту культури - національ­ної формою, соціалістичної змістом. Досягнуті ними успіхи в розвитку народного господарства високо оцінені партією і урядом - кожна рес­публіка нагороджена орденом Леніна.

Ставши господарями своєї долі, творцями но-

На прикладі республік Середньої Азії трудя­щі всього світу бачать, до яких вершин творчої праці піднеслись народи в умовах соціалістич­ного ладу.

УЗБЕЦЬКА РСР Найбільшою з республік Се·

редньої Азії є Узбецька РСР, до складу якої входить К:ара-К:ал­пакська автономна республіка.

має будівництво першої черги І кий народ здав державі 417 ти К:аракумського каналу протяж· сяч тонн бавовни - в два з лиш ністю в кілька сот кілометрів. ком рази більше, ніж у 1938 ро Та не тільки бавовною бага- ці. Загальне виробництво ці€

тий Туркменистан. Сільське юс- найважливішої технічцої сировин подарство дає багато м'яса, мо- в цьому році збільшиться поріЕ лока, каракулю, коконів, вовни, няно з 1913 роком більше, ніж Сторіччями в надрах Узбеки­

стану лежали незайнятими вели­чезні багатства. В роки Радян­ської влади вони поставлені на службу Батьківщині, народові. Там, де раніше було лише кіль­ка дрібних бавовноочисних заво­дів, тепер є машинобудівна, мета­лургійна, нафтова, вугільна, хі· мічна, електротехнічна, легка, харчова промисловість.

овочів, винограду. 14 разів. Значне піднесення сільськогос· Розвивається і другий за своїІ

подарського виробництва стало значенням напрям сільського гос можливе завдяки небаченому роз- подарства - тваринн.ицтво, ПЕ виткові промисловості, яка є про- реважно тонкорунне і напівтон відною галуззю народного госпо- коруние вівчарство.

Важка індус11рія Радя.нського Узбекнетану дає близько полови­ни всієї промислової продукції республіки. В Беюваті плавлять сталь, в Ангрені добувають ву­гілля. Ферганська долина відома своїми нафтовими промислами. Сяяння вогнів електростанцій відбилося у водах Ак-<К:авака, Боз-Су. Біля стародавніх скель Фархада виросла потужна гідро­електростанція. В минулому році промисловий струм дала Хішрау­ська ГЕС.

дарства Т~ркменії. На місці кус· Таджицький народ - один і т~рн~х маистерень виросли вели- стародавніх народів Середньс к~ ~щп_риємства нафтопереробної, Азії, що породили мудрих мисл~ ХІМІЧНОІ, текстильної, шовкомо- телів і талановитих поетів саІ тально! та інших r~узей промис- на протязі віків найжорсто~ішог ловост1. На островІ Челекен і в гніту феодалів і колоніальног Небит-Дагу добувають нафту та режиму царизму животів у тем озокерит, в центрі пустелі І(ара- ноті і злиднях. До революції чис кум - сірку, в затоці І(ара-Бо- ло грамотних становило 0,5 про газ-Гол -._сульфат. Порівняно з цента. Нині Таджикистан - рес доревол~цшним ч~~ом обсяг про- публіка суціл~>ної грамотності. І ми_словоt продукцІІ в республіці країні, де раніше не видавЗJІ; зрІс У. 1956 році більше, ніж у жодної газети, тепер випускаКУГ 17 разІв. 7 республіканських, 4 обласню Широкі перспективи дЗJІьшого 48 районних і міських газет т

розвитку економіки відкривають- 11 журналів.

І(орінні перетворення сталися в сільському господарстві. Ставши на ленінський шлях колективіза­ції, узбецькі дехкани самовідда­ною працею омолодили свою ста­

родавню землю. Посівні площі зрошуваних земель у республіці порівняно з 1913 роком збільши­лись на 800 тисяч гектарів. За ленінським декретом, з допомогою своїх російських братів, узбець­кий народ уже в перші роки Ра­дянської влади приступив до під­корення цілини в Голодному сте· пу. Тільки в узбецькій частині цього степу вже зрошено 105 ти­сяч гектарів. На основі рішень ХХ з'їзду партії узбецький і ка· захський народи борються за те, щоб протягом п'яти-шести років

ся в шостій п'ятирічці. За цей час валова продукція всієї промисло­вості зросте приблизно в 1,6 ра· за. Видобуток нафти збільшить­ся приблизно в 1,3 раза. За п'я­тиріччя намічено ввести в сіль­ськогосподарський обіг 205 тисяч гектарів земель з зрошувальною сіткою і обводнити пустельні па­совища на площі в 10 мільйонів гектарів.

Завдяки піклуванню партії в республіці зріс численний загін націонЗJІьної інтелігенції. Жінка­туркменка, позбавлена в минуло­му елементарних людських прав,

розкріпачена соціалістичним ла­дом і зайняла в ряду, будівників комунізму рівне з чоловіком міс­це.

ТАДЖИЦЬКА РСР освоїти 300 тисяч гектарів нових Якщо більшу частину Туркме­земель - у Голодному степу. За нії займають пустелі, то Таджи­роки Радянської влади виробни- кистан, що розташований на схід цтво одного з основних багатств від неі, є гористою країною. До республіки - бавовни зросло в складу його входить Гірсько-Ба­Узбекистані майже в 6 разів. В дахшанська автономна область. минулому році здано державі не- Високі гори Таджицької РСР бувалу кількість бавовни-сирцю вкриті вічними снігами і льодови­- 2,858 тисяч тони. ками. Вони являють собою по-Ленінська національна політика тужне водне джерело, що зрошує

К:омуністичної партії забезпечила долини вздовж рік Аму-Дар'ї і б)'1рхливий розвиток культури Зеравшан. · узбецького народу. В Узбекиста- На базі водної енергії гірських ні, де раніше майже все населен- рік в республіці побудовано ба­ня було неписьменним, тепер на- гато гідроелектростанцій, в тому лічується понад 5500 шкіл, у яких числі й колгоспних. В цьому ро­навчається 1,3 мільйо~а дітей, є

1 ц~ закі_нчується будівн~~тво на~-

31 вуз і 100 технікуМІВ. а рес- бІЛЬШОІ в СередНІЙ Азн І(аи­публіці на великому піднесенні рак-К:умської _ГЕ~ поблизу Лені­пе_ребувають наука, мистецтво, лі- набада. На швд~І Таджи~_истану тература. споруджу~ться гщростанцн «Пе-

репадна» 1 «Го.ловна:..

ТУРКМЕНСЬКА РСР Значних успіхів добився тад-«По землі бая вода ллється, жицький народ в розвитку про­

по землі бідняка дорога в'ється:. мисловості. Якщо до революції _ так до революції говорилось в тут налічувалося близько 200 про­народі про тяжке і безпросвітне мислових робітників, то за роки життя трудящих Туркменії. Радянської влади побудовано і

оснащено сучасною технікою до Але минув той час: там, де ра- 300 підприємств, на яких пра-

ніше була байсІ>Ка земля, - цюють десятки тисяч робітників. шумлять колгоспні ниви. Під Про темпи зростання промисло­жарким промінням сонця на зро- вості переконливо свідчить той шеній і обробленій руками дай-ханина землі достигають найцін- факт, що тепер за два з полови-

ною дні Таджикистан виробляє ніші сорти тонковолокнистої ба- стільки продукціі, скільки випус­вовни, з якої виробляються _висо- калося протягом усього 1928 ро-коякісні тканини - марюзети,

з ку. батисти тощо. заготовлених У в квітучий бавовняний край ле-минулому році 332 тисяч тонн ба- ретворена раніше пустельна воани-сирцю можна виробити 800 Вахшська долина, де спорудже­мільйонів метрів тканин. на нова зрошувальна сітка. Ба-Для дальшого розвитку сільсь- воВІНярство да€ колгоспам рес­

кого господарства, зокрема ба- публіки близько 80 проценті'в до­вовнирства, величезне значення ходів. В минулому році таджиць-

КИРГИЗЬRА РСР «)К:очовики-киргизи» так

минулому називали народ, що на

селяє південно-східну частину Се редньої Азії. Завдяки соціаліс тичному ладові від колишньог кочового життя киргизів не ли ШИЛОСЯ Й СЛіду. В республіці ВИ никли нові міста з численним· промисловими підприємствами квітучі колгоспні села.

К:иргизія багата на родовищ корисних копалин. На їх базі республіці створені кольорова ме талургія, вугільна, нафтова, хі мічна, металообробна промисло вість. Порівняно з довоєнним ча сом валова продукція важкої про мисловості збільшилася майже 4 рази. Розвивається промислс вість по переробці сільськогоспс дарської сировини (цукрова, т~ тюнова, м'ясна, консервна, ба вовноочисна, шовкова, суконна та

що). В сільському господарстві К:и~

гизії переважає тваринницт& К:о.лгоспи і радгоспи розводят овець, коней, велику рогату худе бу. В республіці освоюються не ві масиви сезонних пасовищ дл відгінного тваринництва.

На числен,них бурхливих кир гизьких ріках споруджені потуж ні греблі, гідротехнічні спорудІ В родючих міжгірських долтІа і на передгірських рівнинах ви никли зрошувані оазиси з коJІ госпними і радгоспними полямІ з квітучими садами. У Ферган ській долині вирощують бавовнJ рис, в Чуйській долині - цукрс ві буряки, південні коноплі, КЕ наф, в Талаській долині - тк тюн.

Величезні досягнення і в гал) зі культури. В Киргизстані, де д революції не було навіть СВОЕ письменності, здійснена семирі< на освіта, працюють Академі наук, десятки науко·во-дослідни інститутів, зросли численні кадр національної інтелігенції.

Висловлюючи по·дяку і любо киргизІ>Коrо народу до К:омуніс тичної партії, народний аки республіки Османкул Болебалає говорить:

В братстве сердца наши

Ленин скрепил.

Труд наш прославлен орденом

Ленина.

Партии песню я сердцем пою. СтарЬІй акьщ я с народом пою

П'ятниця, 5 яипня 1957 року.

Назустріч 40-м ----~----~----------

РОЗСТАНОВКА СИЛ І ЗАСОБІВ НА ЗБИРАННІ ВРОЖАЮ

На:й·.иенше ооі3нення на жни­ва.х - це втра:та врожаю . т~му го..'lовну ув·агу приді•lИ.'ІИ чіткому

шrануванню робіт та пра,ви:льній

розстановці •СИ.'І .

Вирішашжа ро.'!ь на ~бира.нні врожаю належить ·механізаторам . Ві•д 11ершог~ з.рі:зу хліба на лану до заваІГГаження засіrйв зерном - майже всі процеси вип;,онува­

тимтть меха.нізми. Дружний ко­ле,к.тив трЗJктористів, очмюва.ний

досві,І/Jчеоним брига,цч:юм т. Гря­ІіИЦІ>ІtИІХ, до•бре пі;дготував всі 12 тракrорів, д•ва. віндроуери,

п'Я'І'ь к.~мба.іінів, R.інні і трwк­торні во.l()крuі та все інше зна­ря,!WІ. За ·кожною мЗІшин<Ію за­крішлені віД1ІІ~відальні ;rщи,

яким доведені виробничі ::~андан­

ня.

.Площі зернових ро.зт:l!Шовані у на:с одна від другої на відста­ні 10-12 кіл<І.м·етр.ів . При одно­ча·сному д~стиганні озmмих ,1;ове­детЬІс.я виявляти осо·бливу опера­

тюmість. Прогресивним: розділь­ник опособом роmочина.є·мо жни­

ва. Лише ооmмих !Зберемо близь­К<І 1000 гекІrа.]Jів. Віндрауери ви­користавм·о П]J()тягшt: у.сієї ,;~;оои. Кожним: з них с·К<Ісимо за з!UІГУ по 30 гект~рів. 3а перші 7 ~нів - 420 rек.тарів.

Па 4-Й' день жнив вк.лючюrо

4 кrоЮаМни з nідбирачаmи, •rю­жен з яких обмолочуватиме хлі-б з 15 гемЗt,Рів. Па. сьомий день, а то й .раніше, щщ дО'С'І'иганні хлі­бів, пер6RІJІЮЧ:И.М~ 2 машини на пря.хе к.о.ибайнування, а дві за­лишmю на пі~рці. Па восьмий день р.ООоти в 11олі одну жатку

залиmm'Іfо для ·К~о.ви:ці достигаю­чих хлібів . Та&И!:ІІ чином, зможемо за 8-9 днів впоратися з озим:.и­ми крьтурами. З н.ю: 60 . .про­центів буде :~ібра.но роо,1;ільним способом.

З ярих культур роздільно ЗІбе­ре.мо понад 400 гектарів, голов­ним чино.м, .просо і гре:чк.у. Дос:ві.в; МИJl'УЛОГО JIOKY ПО:~ав, ЩО НА

тих J;іляІИtах, де врожай зібрали р():J,J;Їльним епособом:, втрати бу­ли не:зна.чні.

До прийо.му понад 8 тиснч тоня хдjба новото врожаю підто ­тувади три зе.рнО'сховища . Очи­

стиди їх від petШrox 'f o pi'lllHЬ()ГO зерна, відре.монтува.ш за-с :•ки, ст 1ни і стелі ·nобі.ш.ш нродrзин-фікува.ш. '

~Jа,емо зернооч.исну машину «ВІМ», для обсдужування якс;ї виділяємо 8 чюловік. Крім того до 3-х віяло.к-·со.ртівниць виділи~ ли по 4 чодовіка. Організуємо роботу в дві :mіни і плануємо за 18-20 робочих днів з:lІк.інчити по:передню очи~тку зе:рна. нового

врс;жаю . Па ценТ]Jальній ді.lьни­ці J\12 1 завершуЄМ() СПОРУДЖ€ННЯ ІtРИ'ГОГО току .

На відхіну від мину.щх років при склад.а;нні .р(}бочото пда.ну

звернул.и особдиву увагу на те

щ~б пі,а: час жнив не ПО'Сда·бл~ викона;ння всіх інших невідк.тад­них робіт.

Цими днями зак.інчиди косо­вицю на 95 гектарах природіних дуків .. Сіно ЗJ1)еб ено і зас·кирто­вано . Заси.шс овано перші 400 тонн зеленої маси· . Всього буде ­мо хати по.над 4000 тонн ~и.1о-су. .На 3биранні сило~них ку.тьтур працюватИІМе силосний комбаіhІ.

Для трансІІортування зе.теної ма­си ви;J;ідяемо 4 автомашини. Весь а.трегат, включаючи шоферів , оо­

служуватимуть 21 чоловік . Ланки для ви:робни:цтва торфо­

гнооових КОІІЮІІОСтів та органо­м.і<неральних сумішей продовжу­ВЗJТВ1Муть свою роботу разом з

торфо.добувни.м: загоном МТС, Я<Іtий прибув ци:ми днями до кол­госпу.

• • • Партійна організація к.о.посшу

розк:ріnюrа. а:rітаторів по брига­дах та лааках, я·кі та1м працю­

ватимуть лід час жнив. ВІИо­дитим:е щоденна стінна га.зета., на сто.рінка.х я&ої висвітлюва.ти­мемо досвіА •передовиків соціа.lі<с~ тиЧІноrо змагwння .

С Т А Х А Н О В Е Ц Ь 3

роковинам Великого Жовтня --------------------

Заклик Комуністичної партії - в найближчі роки наздогнати США по виробництву м'яса, молока, 1 масла на ду~у на-селення - знайшов палкий відгук у тваринників Хмельницької об ­ластІ. Кол~оспни_ки ар пЛІ ІменІ Жданова , Старо- Костянтинівського району, обговоривши свої можливост~, вирІшили виробити в цьому році по 400 центн ерів молока і І ОО центнерів м'яса на сто гектарІв земЛІ .

На 10 червня тут уже одержано п о 140 це нтнерів молока і 48 центнерів м'яса на сто гект а­р і в угідь, У тому числі по 22 центнери свинини на 100 гектарів орної землі . Колгосп достроково

виконав піврічний план заготівел ь та закупок м'яса і молока .

Тепер на відгодівлі в артілі - 272 свині , 95 голів великої рогатої худоби, 210 овець, 1500 качок і 3000 курей . Для створення міцної кормової бази тваринники планують закласти по 11 тонн силосу на корову і засилосувати по 5 то нн качанів кукурудзи в молочно -воскавій стигло­

сті на свиноматку.

На фото: зліва - краща доярка колгосrіу Юзефа Савеліана Слізниська, яка надоїла на 10 червня по 1300 літрів молока від кожної з 15 закріплених за нею корів; справа - заготівля раннього силосу з дикоросту•Іи х трав .

(Фотохроніка РАТАУ).

~==============~~ * МатерІальна заінтересованість колгоспників

на заготівлі сіна

Фото В . Приходька.

.. =================== По 12--13 тонн силосу

на корову

Дбаючи про створення міцної Основне, що забез·печує висо- При виконанні завдання К.().І1ГОСП- ІVормової ба;зи для громадської ху­

І\У продуЕшвність rромадської ник. о.держ_wrь 10 процентів _на- доои, вирішили заготовити на. худоби, - це міцна к.орм>ова ба- К{ііlі ен?го 1 заскиртова.но.го сша, корову не ме.нш як. 12-13 тонн за . От чому наші ·кмгоспник.и з а за СІН~, заготовлене понад зав- доброЯІкісного сидо·су . в еликим ~нтузіЗІзмом працюють даннн, И'О)Іу буде видано бі.тьш І Ц . зараз над тим, щоб заготовити високий процент. ими днями заюнчили за-на з.им:у для тваринництва в д·о- Це дуже заінтер є;сувало .. кол- ;кдадку р~ннього силосу. Забит~ статку різноманітних .кQрмів . Зо- го.с пників. Зараз на луки вихо- в тра~шеr 400 тонн добротНQl бов 'ЯІЗавшись закласти по 10- дять всі бе:з винятку. Особливо зеде'НОІ ·маси!} ~онюшини та лю-12 тонн сндосу на кожну коро- .наподеrливо тру)І,яться літні К<ІЛ- церни. Цих 0 ових трав, rолов­ву, ма~шо раннь{).rо - 750 тонн .гослники !рте.м Дмитренко, Одек.- ним ч~номН конюшини мае)(І() 87

·при плані 1000. сій Ку.к:шин, Левко Дaцe!Flt() Пи- ге.:к,тарІВ. . а _силос виК<Іриста.ли Че.рез день-два за·кінчимо за- дИ'П Кук.шин, Петро Матвієнко, 13 гектарІВ, І ко~ен з ни~ дав

г~тівлю раннього си.1осу з р ізно- .Нків Гайовий та багато інших . 170- 180 центнерJВ ·зеленоr _ма.­трав'я . Иого З·ГОдову.ватИ'Ме.мо П€- Всі прагнуть, щоб якнайшвидше еи. 62

0 гектари скошен{) на СІ'Н?, реважно м~лодняку ведmК<Ії рота- зібрати сіно на ві·дведених ді- урожаи якого 28-30 Це'RТНе'РІВ тої худоои. 1500 тонн сок.овитого лянках. 3 те:к.та.ра. . Решту використали

для пі'дгодівлі худ'()би. корму матим:емо з К<Ірмового дю- Па косовиці попереду в ·зма-пину та кукурудзи для корів. га.нні бригада, якою керує П . Шн- Піс.1я бобових т.рав силосувІІ.-

Закjнчивши збирати конюши- чук. Вона. вже за&інчуе сінозби- тиJІ:емо зелену масу rВик.о-вівсяної ну, ро•згоJшули косовицю т.рав рання. Так само добре іде робота мішанки та люпину. Всь<>го шrа-на природних луках. Доведи пла- і в першій бригаді . Щоб колr~сп- нуємfJ заготовити в ниніПІJІИму нові завдання до всіх бригад, а ники якнайменше витрача.'lи ча-. році близько 3000 тонн соко:ви-внутрі бритад кожно<:ІІУ с у, тут оргаюзоване на луках

'к.олгоепни.ку. Завдання да- грома-дське харЧ'у'Ва,ння. ди також і праціnника,м: контори, · Д. Єременко,

того К<ІР!СУ.

Оrягувати та ск.иртуватВІ соло­

му р03ПОЧНе'МО НЗ. 4 ~Ь Ж:НИВ. Па. цій роботі працюватиме три

!Wлrосnники у співдружності

з мвханізаторами :юбов'Я>JУЮТЬСЯ дома:сти всіх зусидь до того, щоо вчасно і без вт,ра.т зібрЗJТи бага­титй урожай. 40 річн.ил;щ ВеликfJ­го Жовтня зустрінемо повним за­верmеннюr вс іх сільськогосподар- комірникам, їзд·овим - слоОО..'оІ, •ських робіт. всім працездатним. Зruпровадили

СИ•ОТ~Му натураЛЬНОЇ ·СТИМУЛЯ!ЦЇЇ .

заступник голови колгоспу

ім. Сталіна.

с. Калита .

М. Кисіяь, бригадир рільничої бригади .

КолгосІІ ім. Будьонного,

с. Мокрець.

траІктори 3 ВО.'ІО'К·УІІП"'ІfИ, ЯІК.И.Х

обслужуватимуть 1·5 чоловік.

РО3С'Гавили f..ИЛИ так, щоб К<ІЖНО­

го )!)НЯ за.ок.и:ртувати солому не

меНІІП як на 50 гекта.]Jа.Х. ЗЗІІtін­

чwrи цю .роботу за 20-25 днів.

Д. Череnаха, голова колгоспу ім . Леніна,

В. Маnій, секретар

с. Семиполки.

парторганізаціі,

І. Орєхов,

агроном .

Готові до приймання хліба нового врожаю

Готуючись .ж.о . приймання иі­ба. нового врожаю, пращівники Броварс10кого 1IYHitTY і Бобрищь­кого nідпункту «3а.тотзерна>> зазда:легідь ві:-;рrоюнтували скла.а:­сь&і приміщення, стараІІІНо пола­

годили ваги для sва.жування ав­

томашин і мішків з зерном. Ва­ги заюлеіhІлені.

ЩQб без за.'І'риви при.йкати хліб, прщбали .ж.ля JІа.ООршrоріі новий волоrомір, ще; зна'ІНО при­сrоорить визначення 3ерна на. во­

лоІ1Їість, мав-мо декі:JІЬІМ 'l\ра;нс­портерів та. еамоподавачів, за жо­помоQІгою mtиx зерно з·сВІПатвметь­

СJІ в ~uахи·.

Є оонаратори та. зерноочисна

хатина. «ВLМ». У.К<ІМ!Плектували штати вагарів, візирува.льників, працівни&ів лабо.раторії . Че'!}ез .J,6lti:JIІ>к.a днів за:кінчи:мо дезmн­фе:rщію СК.Ла)ІJСЬКИХ П]JИ.МіЩС.НЬ проти шкЦників. Па час приймання хліба від­

криємо червоні кутки, в ЯІК.КХ ~я 11ослу.г ІWJІІ'О'С.1ІНИІtів, що nри­возитимуть зерно, буцть свіжі газети і журнали, nроводитимуть­

ся б€rсЦи. Пра.цюватDуть так&ж

буфети. І. Веяикий,

директор Броварського пункту

с:Заrотзерно».

Під жнив не знизимо темпів компостів

час

на виготовленні В урочищі «Острів», де з дав­

ніх-данен лише чайки скигдили, ·Зараз вс.е ожи.11о, сюди прийшди

люди, щоб добувати торф на до­·бриво, ШУrужні шари якюr{) за­

лягають на декілЬ'ка метрів. Тут .працює торфоДІО'бу;вн~ брига)!,& з 14 чо.товік., як.у очадює Оле:rt­сандр Максиме.нко.

- Хороша лю,ІІ,ина, - кажуть

про нього люди . І справді , він, як і всі інші, :з .щпатою в рука.х

працює поруч своїх 'ГОВаришів . Любо ;~;ивитись, як трудяться та­

.кож колгоспники Сава Петренхо, Сергій Цари,:&. Денну нор.му -видобути 5 куб&.метрів торфома-

7 б.ригад на вивозку торфу що­

денно виділяємо по 2 •підводи. У попередні мі·сяці авrомашини тут не було, а те'Лер, як правило,

працюють 2-3. Серед шоферів о·со•бливо ві~значається <комсооrо­.тець Василь Петренко. Замі<сть 7-8 ходО'к він робИІТь по 8-10.

БадьfJрий настрій і там, де в.и­к.ладають бурти. Ініціативу, як. і ГОДИ'ГЬІСЯ, захопида к.омсомоль-

сьlW -,мододіжна ланка, яку очо­

дює молодий кащидат в члени

партії Марія О.1ексенко . Лаwкова

ра:З·ОМ 3 ПОДРУГЗ.МИ-'К0М<СОМОдКа1МИ

Катериною Лесик та Пара•СІlW-

си - вони П€ревик.онують в вією Мельниченко викладають nів:тора-два рази. шари торфу та. гною, суворо <СЛід-

Не вrстигають тут вирости ку- кують за тим , щоб все б·уло пра­

пи торф'яН'оЇ маеи, Я'К її підби- вилмю. рають на. підводи та амома.шини До молодіж.н1lї J3НКИ під'Тжд­і везуть на поля. З ·кожної із жає автоцистерна. За кf.рм:ом -

шоф€р-rщмсом.олвць Григ\/рій Пет­ренко·. Він .возить до буртів се­чу. На рахунку вже 600 тонн. Кожного дня т. Петренк.о встига~ зробИ!І'И ДО «РЕбН{)ГО», ЩО за 8 хілометрів від JІоля, ПfJ' 5-6 хо­док. Всі бурти, а. їх у нас 10 закі:нчених: і 7 .розпочатих, доб­ре вже за.правле.ні сечею.

Червень місяць по вИ]JОбництву )І.оrбрив був у нас особливо 1Іро­д'УКТИВНИІМ . .Нrкщо у квітні і трав­ні ЗаКОЯПQСТУВ<1ЛИ .'ІИ'Ше 600 тонн, то у червні - 1100. От­же на обочинах полів, де в на­стуnно.му році буде картопля,

лежить 1700 то.нн торфо-mойо­вих ІtОІІЮПО·СТЇВ. Під ЧаС ЖНИВ На виро·бництві торфо-гнойових ком­постів теомлів не знизимо.

Л. Носуяенко,

агроном.

Колгосп ім . Щорса ,

с . Княжичі.

4 С Т А Х А Н О В Е Ц Ь П'ятниця, 5 nиnня 1957 року.

11

1 З р е д а к ц і й н о ї І===========• * п о ш *=т =и===ІІ Відпочинок на Десні

30 учнів .10«А» Б.;Jасу ра;ЗО)І / rані:!овано під ке·рівництво}І учи­

з ста.[ШІою шонерв<>жатою ШJЮ.'ІИ те~Lів провt'ёТИ й учні В(}сьмих та

Н. Лисенко ·кілька. днів вj~почи-;ІРв·ятих к,.~асів.

вали на берегах Десни. Дод()У)' ВОІНИ повернулися за.горі.1і, СП()В-

нені нових СИ:д. Такі ж .кіль•ка­-'енні прогудянки планують о.р-

М. Марченко,

секретар школи.

м. Бровари.

------зо нових цементованих колодязів Торік в ЮІ!Ш{}ІМУ селі було збу- ж "rіта їх бУ-'с· збудовано не м~н­

~овано ;r:вадцять вісім нових це- ше 30. :\ в наступному році в

мен'NJваних к.о;юдязів. Не ·прmпи­

няеться ця робО'Га і в цьому році.

За останні м1сяці з'явилися ще

10 хороших колодязів . До кінця

на-с уже нr :!а.1ишиться жодного

кn.1о~я:1я із дерев'яним зрубом. Г. Кириченко,

голова сільради.

с. Княжичі.

- - ---- -

з допомогою колгоспу За.р:13 в нamo.:.r:y се.11і будують­

ся 25 нових xa'l' і ка-пі'І'а.льно

ремонтуються бли:зьк.() півсотні .

В цій спрІ!ві дюдюr: допО'мага€

КОЛГООІІ. ДдЯ ТИХ, ХТО будує і

реХQНТУЄ хати, прав.'Lіння уже

виді:ли.1о 100 кубо..\{ет.рів .1ісоха­

теріа.1у і 100 тисяч штук цегди. Подається д<шо..,юга робочою си-дОЮ і тра!НСП<У[flОМ.

П. Рябов, голова сільради.

с. Плоске.

Це заслуговує на увагу санепідстанції По вулИ!ці Чедюскіна , М 5, 1 Він невичищrний. Водою з цьо­

на. -садибі В. І.tарпачQООЇ та її су- го колодя::нr користуються до 20 сі,~~;а. -стоїть кмо,~~;язь, я.:к,ий :шахо- дворів, а.1е ніхт() не потурбуєть-

ся, ЩО'о и·ото відремонтувати і ~иться в а.нтисаніта.рн.их умовах.

Два. верхніх кру·ги 11:е зацемен­

тт~ані, і пі.J; час дощу брудна

вода з ву.1иці біжить в кмодя,зь.

вичистити. Чомоуеь і санепідстан-ція не звертає на це увагу.

В. Кnименно. м . Бровари.

Виплата виграшІв по лотереї "Всесоюзний фестиваль

молодін Кожного .J;НЯ всr бі.1ьше тру­

дящих зверт~тнся в Цt:нтра.1ьну

районну ощадну касу :!а одер­жанням виграшів, що припали

на. білети грош()во-речової :нrrе­реї «.Всесоюзний феоетивадь мо­лоді».

Громадянка Оксана ГромQва пп біле'І'у М 35 серії М 42278 ви­трала. мотО'цикл «К-55» вартістю

в 2500 карбованців, Надія Вреус по білету М 31 серії М 42683 виграла го.динник «Заря» варті-с­

тю 500 карбQ:ванців. Вагато гро­·мадян вптради телевіЗQри, швей­

ні с'іа.mини, фо'NJаПа!JМИ, вело­машини та інші цінні речі.

Повідомлення про випробування Англією ядерної зброї в Тихо· му океані викликало обурення по всій Японії.

За. бажання·м ряду громадян ра.Й'оща'ДІКаса оплачує їм варті~ть вигралої речі гwши:м:а .

На фото: подіцін стримує натовп демонстрантів біля посольства Англії в Токіо. Демонстранти несуть лозунги з вимогою припинити випробування атомної і водневої зброї.

----------~ ~----------

Г. Мироненко, бухгалтер райощадкаси.

ВеличезниІt інтерес до досягнень СРСР в галузі використання атомної енергії в мирнах цілях

ЗУСТРІЧ У зв'язк.у з тим, що зара,з в

Ри:мі :віДб}'·ваєтжя lV Міжнарод-ний К()Нгрес в питаннях я.цер.лої

Ти мене учора не зустріла У зеленім, гомінкім гаю. фізик.и та е.:Jе1\:rрон1ки, тут ві"-Я ж чекав на тебе, мріяв . крито Всесвітню виоетав&у доеяг-Потім ... лаяв до,l~~ьку сво~. \ не~ь в г~.Рі викор:истан~ атом­Я не знав, куди св~и сум подпи, НО! ене\)Гll в м:и.рних цшях. У Я не знав чи приидеш ти чи . .

' ні. виставцІ беруrrь участь ю~У'КQВІ

«Не сумуй», _ мені сказали Qрга.нісації СРСР, США, Англії, квіти, Франції , Волга.рії, Угорщини,

І калина посміхнулася мені . П·оЛЬІЩі, Ру•м:унііі , ЧехQСЛQВаччи-На березі листя зашуміло, ни, Югославії, Бельгії, Греції,

200 тисяч чоловік.. В день від­к.риття ВlЮГав&и па.вільй()Н СРСР

ВJДВІДа.в президент Іта.лійсІ>коі

РеС'п}"бліки Трон&і. ЗО червня з експонатами ви,ставки 0'3На.іі:'Оми:в­

ся генеральний секретар Ітадій­

сь·к.ої ІWмуніІСтичної партії Паль­міро Тольяттj.

Ди:ректор па'Вільйону СРСР професо.р С. Нооаров повід'ОМИВ ·коресп()идента ТАРС, що ві.-віду­

вачі осООливо под•овгу РО3rлща-Вітерець-пустун пролепотів : Єгиптv і ря,•·у інших краін. «Не с: .11уй, ще прийде, прийде J "' ють макет лершої в світі атомної

мила, Радянський: павільйон є !Наіі:- елеКІГрQоСтанції, З<будоваJЮї в СЛІААМИ НАШИХ ВИСТУПІВ

В «Стахановці» від 19 червня вміщено листа під заголовком

«Конкретні запитання». В ньому йшлося про те, що в колгоспі ім. Щорса, с. Княжичі, бригадир Ф. Залозний потурає деяким кол­госпницям, які не виходять на

роботу, зокрема О. Лисенко.

* * * Чи ж не чуєш соловейка спів? біль.пнmr: на виставці. В НЬ()МУ CPQP, на.йточн1ші прИJІа;!;И, зас-Про своє й твоє співає він 23 червня в районній газеті

«Стахановець» було вміщено листа групи колгоспників з с. За­зим'я під заголовком сНевже це таке складне питання?», в якому

вони скаржились на правління колгоспу «Шлях Ілліча» за те,

що воно мало дбає про електри­

фікацію будинків колгоспників.

кохання

У зеленім , тінявім гаю. Ти приходь у поле рано-зрання, Там побачиш ланко·ву свою». Я повірив голосу ясному, Вітерцю і квітам, і весні,

Соловейку щирому такому

І поринув у спокійнім сні ... Вранці ж рано вийшов я із

хати

На роботі, в полі, милу

ексло.новано унікадьне ~іюче новані !На зжтосуванні .ра.діоак­

у.стат&ування. Спеціальні розділи ти·вни..х ізопотів, устаткуваннл

екс,позищ.іі при·свячено будівна- для ро•зві~ки уранових руд. На цтву атом:них реа.к,торів, застосу- думку професора. Назарова, таке

ва.нню радіоа&тивних ізотопів у широк.е ознаііомле.ння з ус.піхами, 1ПроМИ'СЛОJЮСТЇ, СіЛЬСЬК(}Му ГОСІПО- JІІКИХ ДQСЯ:ГЛИ В ЦіЙ галузі різні

дарстві і медищині. :краfіни, безсумніВіНо сприятRМе

За. 10 днів роботи виставки в ·зміцненню довір'я у відносинах павільй()ні побувало бідьше як .між держа.вшми. (ТАРС).

Короткі повідомлення

Секретар парторганізації кол­госпу т. Шикула В. повідомив редакцію, що листа обговорено

на засіданні правління . Факти підтвердились. Бригадира Ф. За­

лозного попереджено, вжито за­

ходів до порушників трудової

дисципліни. Колгоспниця О. Ли­сенко зараз щодня ходить на ро­

боту.

Голова колгоспу т. Павелко В.

повідомив редакцію, що як тіль­

ки будуть одержані стовпи та

інші допоміжні матеріали, елект­

рифікація будинків колгоспників

буде закінчена.

зустрічати .

С. Уwеренко.

технік-зв'язківець.

+ Як повідомляє Угорсьосе те-І лали угоду з відповідними радян­леграфне агентство, зовнішньо- ськими органами про поставку в торговельні органи Угорщини ук- Радя,нський Союз комплектів ус-

,, ... ~~~ .. ~-.,. .. ~ .. ~-~ .. ~ .... ~-~ .. ~ .... ~-~ ... ~ .... ~-~ ... ~~~ .. ~-~ .. ~ ... ~-~ .. ~..,,-.,..,.,..,,_.,...,..,...,1,_.._.---.,.1..,1.,.1_,.,., __ .., • ..,.., 0 .-." .. ,,.,.,." • ... ,."."."."_,..".".",.",,.",, • •• ,,." .. _,..,.04 ~ таТ1Кування для 10 консервних за­воді.в. Устаткування повинно бути

На природничонаукові теми

ЧИ БУВАЮТЬ ВІЩІ СНИ~

відомо, що недавно померлі рохи- забувається. А к.о-.1и з ним тра­

чі, коли rope ще сИJІьне, звичай- питься яка-небудь неприємність, но не с.няться близькш.:, а. з'яв- ~еяк.і матері ШJчинають дум.ати

На це питання наука :ві~пові- ду . Порушення нормальної дія.'Іь- ляються в сюJвидіннях че·рез ба- про віще значення снів . ~ае негативно. Суть сновидінь Н(}сті внут,рішніх орга.нів (.наm:ри- ·гaru р~ків; коли г.острота. пере- Одна жінка твердида, що коли розкрив ве.1икий ро·сійський фі- кла.д, перffіІовнени.й шлунок, ут- жІІІвань уже минула. Марновірні ій прис.нитЬІСя кішка, обов'Я'З'ко­зіоло-г І. Ю Павлов. Він встано- руднене дихання, захІЮрювання люди т.Jумачать такі сни, як ві- во буде не:приєм:ність. Механізм ВИІВ, що оон-це стан гальмуmан- серця) може зумовити та;к зва.ні ще пророцтво. Наспра.в~і ж ці ·так.О'го снавидіння стає ЗІЮЗУІМ·і­ня, яке ОХ{)ІJІЛЮЄ ІVЛітини головІЮ- К{)Шмарні словидіння. Оо&іл~>ки сн1Jвидін;ня зумо:вле.ні ти·м, що в лим у світлі :вчення І. П. Павло­го м.О'3ку і зЗІбеооrечує від'ІІОЧИНО'К подразне.ння, які діють на сnля- стані гальмування слабі подра.з- ва про умовні ,рефлекеи. З'srсува.­нероовій системі. Процес rа.'ІМІУ- чо·rо, дуже різноманітні, .а в про- ники часто діють активніше, ніж лося, що в дитинстві ця жіНRа. вання відбувається нерівномірно цесі галюr:ування порушуЄ'І'ься сильні. Ще один прик.лад 3 жит- ча•сто ллкалаІСя ІІtішки. В резуль­і поступово. ІVоли <жре.мі части- стру.нк.а погодженість у вза.ємо- тєв·оі практик.и: дівчи.ні приени- таті в корі головного мозку у неї ни &оІ}и ·головного мозку відn1J- діі різних систем голов.ного ІМоз- ЛО'СЯ, що У .неі ви.явили нарив У утвори.ш;сь замикаRНЯ за. типом чнвають, mmi перебувають май- ку, - у с:новидіннях ча.сто-ГУІСТО горлі, а. через день-два BQHa. за.- ~овнОО'о рефлексу - т.РИВ{).Ж.НИ.Й же в аІt'fИВно-м·у стані . При гли- створюют~>ся дуже химерні кар- хворіла. на. тяж:ку форму ангіни. стан З'В 'лзався з уявленням про бооwму гальмуванні наста€ .міц- тили·, незви.чайна, часом фанта.- Чи 'ЗН8.!ЧИТЬ це , що ій nриснився к1шку. lt1J.'IИ вона чи.м-нооудь бу-

. « ВіІЩИ;Й» сон? 3-вича.йно, ні! б -~ · · ний соя і сновидінь, як ·пра.вило, етична комбінація образІв. ла. стур ована, ш шод1 снилася не був.а.є. JІ:кщо ж галшування У походженні снови~інь вели- Пох{)ДЖе.ння та;кого с:ну пoJre- :к.іmка . Жінка. піс.1я ЦЬ()rо чека-неглиоок.е, то й ·оон поверховиЙ'. ку роль відіграють відкриті І. П. люється АУЖе Щ>осто. Слабі под- ла :неприємно.стей, даремно вик­В цьому разі виникають сн<1ви- Па.в.'ІОВИJІ перехідні фази гальму- разнення, що надійmли 11 :М:(}ЗОК ликаючи у себе пригнічений .r.іння. ван:ня - стани, лри яких сильні від уже ХВQрого горла., виклИІІtали стан.

Прmю,~ом .цля їх виникнення ПQдра.знення спринмаються як певне еновц.в;іння. .иож.уть бути найрізно-манітніші слабі, <Wo навпаки, сла.бі викли- Нері);·:ко сни відображають

по;~;ра.знення, ЩQ Rа.АХодять до ка:ють сильну реа·кцію нервової реальні ба.жа.ння і побоювання .иозку Я'Іt із зовнішнwго се.редо- клітини. Ось чому доти·к уві сні лю,І;ини. Юна·кові, який готуєть­вища., та.к і з внутрішніх (}рганів до ледве теТhПоЇ груби може ви- ся вступми в вуз, сняться е:кза­

JІюдини. ДоторІtнеться спляча лю- кликати відчуття опі'КУ, я:ке-не- мени. Матері, яка. турбуЕ>"Гься

дина АО тєmюі груби, і ій иоже 1будь шарудіння - стрільби і 'lfPO з~оров'я відсутнього ~<1вrий прЕНитись, що в<mа. оnе&лася; т. п. Цим .же пояс;нюється відтвQ-, час ·сина, сниться, що він за­м:е.ІХШУТЬ в ХОЛ(}ДН'ОМУ .приміщенні рення в сповидіннях давно забу- хворів. JІкщо син залиша.ється

ноти - здається, що й~е по льо- тих 1)бра.зів і вра:жень. T~It, всім здоровий, то снов.ціння просто

Таки,м чином, оправжній ха­

ра&тер сновидінь позба.влени.й

яких би то не було тоомничих і містичних озна:к.. Пер~,wікати иа.йбут.нG на. під·ста.ві сновщінь неможливо . С.1мі люди є творця­ми сво.го ма.йtбутнЬ()г.о.

І. Завіnянський, кандидат медичних наук.

Адреса редакції: м. Бровари, Киівськоі області, вул. Киlвська, N9 138.

Броварська районна Аруt(арнІІ , Київського о1І!аспоrо упраміни я культури.

поставлено в Радянський Союз до кінця 1958 року. Частина си­.ровини і матеріалів, необхідних

для викона•ння замовлення, буде одержана з СРСР.

+ Соціалістична партія Японії опублік}'ІВала заяву в зв'язку з поверненням прем'єр-міністра Ю­

сі з поїздки в США, в які·й вка­зується, що Юсі під час своїх пе­реговорів «Не розв'язав фактично

жодного питання» і не передав

США вимо.г японського народу. Заява містить вимогу соціаліс­ти~ної партії негайно скликати надзвичайну сесію парламенту

для обговорення питання про поїздку Юсі в США.

+ Як повідомляє агентство МЕН, у червні через Суецький канал в обох напрямах пройшли 1.269 суден , · які належать різним

країнам. Це майже на 500 суден більше, ніж' у травні . Тепер Су· ецьким каналом користуються

судна всіх націй, за винятком

Ізраїлю. Більше від інших по

каналу пройшло англійських су·

ден - 266, норвезьких пройшлс

- 192 судна, італійських - 140 американських - 40, радянськю -33.

Редактор

С. ПОГРЕБІНСЬКИR.

38111. 2667-~